CC BY
37
УДК 338.24:330.341.1 (477) Анатолш 1ванович Землянкш,
канд. екон. наук,
1рина Юрнвна П1доричева,
канд. екон. наук 1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши, Ки1в
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ Д1ЮЧИХ МЕХАН1ЗМ1В УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЯМИ В УМОВАХ МОДЕРНВАЦП ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Двадцятитрьохр1чний перюд неза-лежност Укра1ни свщчить, що шнова-цшний розвиток е необхщним i не мае альтернативи в досягненш високих еко-номiчних показникiв i пдного рiвня жит-тя населення. Та модель, яка була обрана пол^ичною ел^ою з початку 1990-х ро-кiв, такого розвитку не передбачала, а базувалася виключно на використанш сировинних ресурсiв та дешево! робочо1 сили для отримання понаддоходiв. На-слiдком цього стало тривале перебування укра1нсько1 економiки на ресурснiй стадп розвитку. Очевидно, що подальше просу-вання цим шляхом загрожуе нащональ-нiй безпецi Укра1ни.
Сьогоднi вiйськовi дп на сходi Укра1ни, криза банювсько! системи, об-меженiсть фшансових ресурсiв мають значний негативний вплив на економiчну ситуацiю в крш'ш. Але вважати вiйну перешкодою розвитку, очшувати фшансо-во1 та економiчноi стабшзацп лише пiсля 11 завершення - це недалекоглядний i не-компетентний погляд. У кризових умо-вах, навпаки, створюються мехашзми тяжiння до економiчноi структури нових галузей, активiзуються процеси модернь зацп економiки та розвитку 11 шновацш-ного сектору. Таке твердження тдкрш-лено як теоретичними узагальненнями видатних учених, так i практичним до-свiдом провiдних кра1н свiту.
Слщ зазначити, що вперше факт зв'язку перiодiв депресп економiки з тд-
вищенням 11 шновацшно1 сприйнятливо-ст встановив у 1979 р. Г. Менш [1], ви-значивши його «тр^герним ефектом депресп». Шзшше Й. Шумпетер [2], спи-раючись на дослiдження М. Туган-Барановського i теорiю великих циклiв М. Кондратьева, довiв, що саме в перюди спадiв i депресiй економша е найбiльш сприйнятливою до шновацш. Економiчна криза примушуе шукати можливосп для виживання, якi надае шновацшний про-цес. Упровадження нових технологий вщ-кривае новi виробничi можливосп, а це забезпечуе прорив у тдвищенш ефек-тивностi економiки та 11 перехщ до нового етапу розвитку (циклу економiчноi активности). Тому цiлком закономiрно, що завдання подолання кризи збiгаються iз завданнями модершзацп економiки [3, с. 87].
У даний час у науковому ствтова-риста активно обговорюються два основных пiдходи до здiйснення модершзацп, якi умовно можна визначити як мо-дернiзацiю, що здшснюеться «зверху» i грунтуеться на дирижистськш моделi державного регулювання економiки, та «шституцюнальну модершзащю», яка закладае в основу модершзацп форму-вання сучасного шституцюнального се-редовища, здатного стимулювати стiйке економiчне зростання та забезпечувати адаптащю економiки до викликiв сучас-ностi [4, с. 41]. Проте, як показуе мiжна-родний досвщ, у чистому виглядi обидва
© А.1. Землянкш, 1.Ю. Шдоричева, 2015
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
тдходи не знайшли успiшного втiлення. Вщповщно i Укрш'ш необхiдно шукати свш шлях модершзацп, який поеднае переваги обох пiдходiв i в той же час ура-ховуватиме шституцюнальш особливостi та специфiку нишшнього стану краши. Тому не дивно, що проблема модершзацп украшського суспшьства та економiки перебувае сьогоднi в цен^ наукових i суспiльно-полiтичних дискусш, якi вщ-буваються в Украшу
Останнiми роками у свiтi опублшо-вано чимало робiт, присвячених перспек-тивним напрямам модершзацп нацюна-льно'1' економiки в цiлому та промислово-го сектору, зокрема. Так, питання про щеолопчш засади сусmльно-економiч-них перетворень в Укра'1'ш порушено в робот [5], де розглянуто вплив лiбера-лiзму на економiчнi процеси у свш, доведено переваги вибору лiберально-демократичних засад для реформування украшсько'1' економiки.
У колективнш монографп [6] особ-ливу увагу придiлено аналiзу проблем i перспектив модершзацп базових секторiв економiки та шфраструктури, а саме: розкрито можливосп реформування укра'1нсько'1 промисловостi на прикладi паливно-енергетичного, прничо-металур-гiйного та агропромислового комплекав, галузi машинобудування та виробничо'1 iнфраструктури. Детально розглянуто питання модершзацп вугшьно'1 промис-ловостi, енергетичного сектору та чорно'1 металургп, а також концептуальш за-вдання щодо формування в нацюнальних умовах ново'1 шдус^ально'1 полiтики.
Засади стратеги структурно-техно-лопчно'1 модершзацп ^шо^льно! про-мисловостi, пол^ики та засобiв 11 реаль зацп з урахуванням iснуючих економiч-них та шституцшних обмежень викладе-но в робот [7]. Концептуальнi положения загальнодержавно! цшьово! програми розвитку промисловосп на середньо-строкову перспективу розроблено в мо-нографп [8].
Разом iз тим завдання модершзацп економши, пiдвищення п конкурентосп-роможност та iнновацiйностi висувають новi вимоги до систем управлшня шновашями, якi не можуть бути реалiзованi на основi традицiйних пiдходiв або прямого запозичення зарубiжного досвщу. Складнiсть управлiння iнновацiйним роз-витком у сьогодшшшх умовах полягае в необхщносп застосування сучасних управлiнських пiдходiв, якi б ураховува-ли особливосп iнновацiйних процесiв та сукупнiсть виклиюв внутрiшнього i зов-нiшнього походження, а також передба-чали б участь у цих процесах широко! громадськосп. А для цього потрiбна уз-годжена полiтика органiв регiональноi влади та центру.
У рамках даного дослщження увага буде сконцентрована на мехашзмах управлiння iнновацiями як невщ'емних складових державного впливу на шнова-цiйнi процеси, що вщбуваються в украш-ськiй економiцi.
Метою статп е розробка пропози-цш щодо вдосконалення дiючих мехашз-мiв управлiння iнновацiями для створен-ня сприятливих органiзацiйних, еконо-мiчних i правових умов залучення швес-тицiй та налагодження партнерських вза-емодш мiж усiма зацiкавленими сторонами.
Мехашзми управлiння розглядаемо як сукупнiсть тюно взаемопов'язаних мiж собою компонентiв системи управлшня, що впливають на шновацшш процеси та вiдображають окремi сторони управлшня - цш, принципи, функцп, завдання, органи управлiння, кадри, методи, ресур-си, iнструменти. Як основш виокремлено такi механiзми управлшня шновашями:
планування i прогнозування, коор-динацп та контролю iнновацiйноi дiяль-ностi;
фiнансово-економiчнi механiзми управлiння шновашями;
правовi механiзми управлiння шновашями.
Вщповщно до вищезазначеного та за результатами дослщжень стану i результативности дiючих механiзмiв управ-лiння шноващями [9-11] надано пропо-зици щодо 1х удосконалення та пщви-щення стимулюючого впливу на шнова-щйш процеси в економiцi УкраХни. Про-позици згруповано окремо за кожним iз визначених механiзмiв управлiння.
1. Мехатзми планування i прогнозу-вання тновацтног дiяльностi — включа-ють розробку стратегiчних науково-технiчних та шновацшних орiентирiв розвитку як держави в цшому, так i и ре-гiонiв, у тому числi передбачають зваже-ний вибiр прюритетних напрямiв розвитку науки i технiки та шновацшно! дiяль-ностi з чiтким визначенням форм державного впливу з метою 1х прюритетно! реалiзацii по вiдношенню до загального фронту дослщжень.
Пропозищя 1.1
Неодмшною умовою виходу будь-яко! краХни з кризи е наявшсть власно! стратеги довгострокового розвитку як единого комплексного документа, що ви-значае пол^ику та iмперативи переходу краХни до сучасно! ефективно! економши.
Проект Стратеги iнновацiйного розвитку УкраХни, хоча й iснуе та навт широко обговорювався на спещальних пар-ламентських слуханнях [12], так i не був прийнятий Верховною Радою УкраХни як офщшний правовий документ. Так само вщсутш iнновацiйнi стратегii на регiо-нальному рiвнi, тому програми iннова-цшного (науково-технiчного) розвитку, якi розробляються органами влади на мюцях для активiзацii в регiонах iннова-цiйних процеав, зазвичай не приводять до очшуваних результатiв.
У сучасних умовах, коли УкраХна вже мае затверджену Стратепю сталого розвитку «УкраХна - 2020» (далi - Стра-тегiя 2020) [13], просте доопрацювання юнуючого проекту Стратеги iнновацiй-ного розвитку УкраХни, який вже заста-
рiв, не виршить проблему. Потрiбно в найкоротший термiн (протягом мiсяця) створити при урядi спецiальну комiсiю з представниюв влади, виробництва, науки, осв^и, культури i широко! громадсь-косп для розроблення Нацiональноi iн-новацшно'! стратегii УкраХни як единого комплексного документа, який акумулю-вав би пол^ичш iнiцiативи, пропозицii науково! спiльноти, бiзнесу, освiтян й уах iнших зацiкавлених осiб з урахуван-ням цiлей, принципiв i перелшу систем-них реформ, прописаних в Угодi про асо-цiацiю з €С, Стратегii 2020, а також ви-кликiв, якi постали сьогодш безпосеред-ньо перед УкраХною та ваею свiтовою спiльнотою. Результатом роботи комiсii мае стати Нацiональна шновацшна стра-тегiя УкраХни, схвалена урядом i подана у виглядi проекту закону для прийняття Верховною Радою УкраХни.
Так само на регюнальному рiвнi широкого обговорення у владному, нау-ковому та бiзнесовому середовищах по-требують питання щодо розробки реалю-тичних iнновацiйних стратегiй розвитку областей i довгострокових програм 1х ре-алiзацii. В умовах прогресуючо! глобалi-зацii такi стратегii мають стати стратегиями позицiонування регюшв на глобаль-них ринках, а не сукупшстю внутрiшньо-регiональних заходiв безвiдносно до сис-теми св^огосподарських зв'язкiв. Це пе-редбачае всебiчний аналiз промислового, науково-технiчного, iнтелектуального, фшансового, органiзацiйного потенцiалу територiй для визначення сфер, де вони можуть стабшьно утримувати лiдируючi ролi та розраховувати на змщнення своХх позицiй завдяки розвитку локальних кон-курентних переваг.
Пропозищя 1.2
Для кожно! краХни та окремого ре-гiону формування науково-технiчноi та iнновацiйноi полiтики починаеться з ви-бору прiоритетних напрямiв розвитку науки i техшки та iнновацiйноi дiяльностi
Економта промисловостi Есопоту о/Т^изЬу
як oснoвoпoлoжниx, ключoвиx елементiв пoлiтики.
В У^Ехт пpiopитетнi нaпpями po3-витку неуки i теxнiки [14] сфopмyльoвaнi нaдтo шиpoкo i спpиймaються, насампе-pед, як зaсiб мaксимaльнoгo збеpеження нayкoвoгo пoтенцiaлy деpжaви. У той час як пpoвiднi ^aï™ св^ викopистoвyють меxaнiзм деpжaвниx пpiopитетiв для стpyктypнoï пеpебyдoви екoнoмiки та пе-pеopieнтaцiï нayкoвиx дoслiджень. Оче-виднo, щo пiдxiд дo зaтвеpдження ^io-pитетiв, який викopистoвyeться в У^шт, мае бути кapдинaльнo змiнений. Деpжaв-на пiдтpимкa мае надаватися не вам мoжливим нaпpямaм дoслiджень i po3po-бoк на безстpoкoвий теpмiн, а лише oкpемим ïx аспектам, яю на даний час ефективнo poзвивaються i пoтpебyють ïï бiльшoю мipoю, нiж iншi, якi пoки щo не дали сyттeвиx pезyльтaтiв. Але це не oзнaчae, щo oстaннi пoтpебyють poзвиткy меншoю мipoю, нiж пеpшi, - y будь-який мoмент вoни мoжyть спpoдyкyвaти нoвi пеpспективнi вiдкpиття, саме тoмy ^io-pитети мають час вiд часу пеpеглядaтися вiдпoвiднo дo змiни ситуацп y втизня-нiй та св^вш нayцi. Такий пiдxiд пoви-нен зaстoсoвyвaтися i дo пpiopитетiв ш-нoвaцiйнoï дiяльнoстi.
Пpaвoвi, екoнoмiчнi та oprarn3a^^ нi засади фopмyвaння й pеaлiзaцiï систе-ми пpiopитетниx нaпpямiв iннoвaцiйнoï дiяльнoстi в У^шт визначае нoвa pе-дaкцiя Зaкoнy У^аши «Hpo пpiopитетнi нaпpями iннoвaцiйнoï дiяльнoстi в Укpaï-нi» [15]. У ньoмy зaпpoвaдженo iepapxiю деpжaвниx ^^pm^™, якi стpyктypoвa-нo за теpмiнoм (сmpаmeгiчнi та cepedrno-cmpomei) i мaсштaбoм (дepжавнi, галу-3eei, peгioнальнî) pеaлiзaцiï. Сеpедньoст-poкoвi пpiopитетнi навями фopмyються на oснoвi стpaтегiчниx ^^pm^™ з ме-тoю пoетaпнoгo забезпечення ïx pеaлiзa-ц^' на деpжaвнoмy, гaлyзевoмy та pегio-нaльнoмy piвняx.
У цiлoмy зaтвеpдженo сiм стpaтегi-чниx пpiopитетiв на 2011-2021 pp., яю пoклaденo в oснoвy кoнкpетниx деpжaв-ниx цiльoвиx пpoгpaм. Впм 28 iз циx пpoгpaм були скaсoвaнi ще y 2011 p. [16, с. 28-29], ви^нання чoтиpнaдцяти дoст-poкoвo пpипиненo y беpезнi 2014 p. [17], i лише pеaлiзaцiя деякиx пpoгpaм була пpoдoвженa, xoчa це i не гapaнтyвaлo на-дання ïm деpжaвнoï фiнaнсoвoï пiдтpим-ки. Таким чинoм, рантика викopистaння фpoнтaльнo-лoкaльнoгo пiдxoдy дo ви-значення пpiopитетiв iннoвaцiйнoï дiяль-шсл мае бути вiдxиленa чеpез што не-ефективнiсть, а iснyючa система ^iop^ тетiв - скopигoвaнa на oснoвi rpyнтoвниx пpoгнoзнo-aнaлiтичниx дoслiджень.
2. Mexанiзмu кoopдuнацiï' i кoнmpo-лю iннoвацiйнoï дiяльнocmi — пеpедбaчa-ють шмушкащю, yзгoдження спiльниx дiй opгaнiв викoнaвчoï влади та мiсцевo-ro сaмoвpядyвaння, якi займаються фop-муванням i pеaлiзaцieю деpжaвнoï пoлi-тики y сфеpi нayкoвoï, нayкoвo-теxнiчнoï та iннoвaцiйнoï дiяльнoстi, а тaкoж pеaлi-зaцiю ними кoнтpoльниx фyнкцiй з oкpеслениx y вiдпoвiдниx зaкoнoдaвчиx a^ax питань.
Пponoзuцiя 2.1
Aдмiнiстpaтивнa pефopмa, пpoведе-на нaпpикiнцi 2014 p., суттевим чинoм змiнилa систему opгaнiв yпpaвлiння ш-нoвaцiями в Укpaïнi. Але не мoжнa стве-pджyвaти, щo ця pефopмa е детальш пpoдyмaнoю та дaлекoгляднoю, вoнa скopiше ускладнюе пpoцес викoнaння деpжaвними yстaнoвaми свoïx ^вдава-жень, нiж йoгo спpoщye. Hapaзi единим деpжaвним opra^M yпpaвлiння та ^op-динацп зусиль y сфеpi нayкoвoï, нayкoвo-теxнiчнoï та iннoвaцiйнoï дiяльнoстi ви-знaнo Miнiстеpствo oсвiти i науки Укpaï-ни, яке дo цьoгo часу poздiлялo свoï ^м-петенцп з Деpжaвним aгентствoм з питань науки, тшвацт та iнфopмaтизaцiï У^аши. Рефopмaтopaми пеpедбaчaлoся, щo зoсеpедження пoвнoвaжень y eдинoмy
вщомсга сприятиме розв'язанню нагаль-но! проблеми дублювання функцiй та не-ч^кого розподiлу компетенцiй мiж органами державного управлшня. Але при цьому не було враховано, що Мшютерст-во виконуе безлiч iнших завдань, пов'язаних iз забезпеченням функцюну-вання та розвитком освггньо! системи УкраХни, яким, до речi, придiляеться пи-льнiша увага. У таких умовах навряд чи у вщомства залишиться достатньо ресурсiв i часу на розвиток науки та шновацшно! дiяльностi, тому виникають небезтд-ставнi сумшви щодо його спроможностi впоратися з розширеними повноважен-нями по всьому спектру наукових та ш-новацiйних проблем, вирiшенням яких у розвинених кранах опiкуються спещаль-ш шституци.
Виходячи з вищезазначеного, для недопущення занепаду в^чизняно! науки, уникнення небажаних наслщюв для нацюнально! економiки та безпеки укра-шсько! держави, пропонуеться вже зараз створити спещальний орган виконавчо! влади, який би займався виключно пла-нуванням i координацiею науково!, нау-ково-техшчно! та шновацшно! полiтики, розвитком нацюнально! шновацшно! системи. Це засвщчило б розумiння украХн-ською владою стратепчно! ролi нових знань, вщкриттив та iнновацiй, за допомо-гою яких, у сучасних умовах посилення глобальних виклиюв i проблем, можна тдтримувати економiчне зростання, тд-вищувати продуктивнiсть працi, покра-щувати якiсть життя та здоров'я насе-лення.
Пропозищя 2.2
Функцп управлiння шновацшним розвитком у регiонах покликанi викону-вати вiдповiднi структурнi пiдроздiли ор-ганiв виконавчо! влади та мюцевого са-моврядування, але у бшьшосп регiонiв вони вiдсутнi. Основна увага мюцево'! влади сконцентрована на забезпеченш функцiонування господарського компле-
ксу, в той час як регюнальна шновацшна полiтика, зазвичай, е невиразною, здшс-нюеться безсистемно та непослiдовно. Виходячи з цього, пропонуеться у найко-ротший термш (протягом II кварталу 2015 р.) в системi органiв виконавчо! влади та мiсцевого самоврядування створити спещальш департаменти (управлiн-ня, вiддiли) та надiлити 1х достатшми правовими, фiнансовими, органiзацiйни-ми повноваженнями у сферi формування та реалiзацii науково-технiчноi та iннова-цiйноi пол^ики на мiсцях. Такi пiдроздi-ли можливо створити за рахунок скоро-чення «роздутого» апарату ряду мшю-терств та iнших центральних оргашв ви-конавчо! влади (ЦОВВ), перерозподшу частини фахiвцiв у системi регионального управлiння iз залученням представникiв науково! спiльноти для розробки науково обгрунтованих стратегiчних i програмно-цiльових докуменпв.
Пропозищя 2.3
Пропонуеться органам державно! влади та мюцевого самоврядування орга-нiзувати координацiю дiяльностi та ств-робiтництва органiзацiй науково-дослiд-но! сфери (наукових установ i унiверси-тетв) з промисловiстю для iнтенсифiкацii розповсюдження знань, прискорення ко-мерцiалiзацii результатiв НДДКР i в ць лому полiпшення органiзацiйних та фь нансових умов iнновацiйноi дiяльностi в регионах.
Для цього на поточному етат по-трiбно виконати швентаризащю дiючих органiзацiйних форм спiвпрацi науки, вищо! освiти i промислового бiзнесу, за результатами яко! пiдготувати пропозицп щодо пiдвищення продуктивностi Хх дь яльностi та поповнення перелiку таких форм новими, що базуються на принципах державно-приватного партнерства, зокрема, технологичних платформ. У зв'язку iз цим розглянути розроблений у 2012 р. Держшформнаукою УкраХни проект розпорядження Кабшету Мiнiстрiв
Економта промисловостi Есопоту о/ЫдшХгу
У^аши «Hpo зaтвеpдження Koнцепцiï фopмyвaння Tеxнoлoгiчниx плaтфopм в Укpaïнi». Пеpедбaчити застосування ме-xaнiзмy деpжaвнo-пpивaтнoгo пapтнеpст-ва y сфеpi iннoвaцiй, пеpш за все, для пpoдyкyвaння пpopивниx теxнoлoгiй, poзвиткy iннoвaцiйнoï iнфpaстpyктypи, фiнaнсyвaння oкpемиx стaдiй iннoвaцiй-нoгo ланцюжка.
3. Фiнанcoвo-eкoнoмiчнi мexанiзмu уnpавлiння iннoвацiямu — включають бюджemнe фшансування нayкoвoï i нау-кoвo-теxнiчнoï дiяльнoстi, яке здшсню-еться шляxoм бaзoвoгo та пpoгpaмнo-цiльoвoгo фiнaнсyвaння; imecmu^üm (вeнчуpнi) mа мomuвацiйнi мexанiзмu у^авл^ня iннoвaцiями, яю пеpедбaчa-ють poзвитoк iнститyтiв венчypнoгo шве-стування, зaпpoвaдження пpoгpaм ^еди-тування, пoдaткoвoгo стимулювання i стpaxyвaння iннoвaцiйниx пpoектiв.
Пponoзuцiя 3.1
Д^ча система фiнaнсyвaння HДДKР в Укpaïнi не пеpедбaчae дoведен-ня ïx pезyльтaтiв дo кoмеpцiйнoгo виш-pистaння: пpoтягoм oстaннix семи poкiв загальш внyтpiшнi витpaти на дoслi-дження i poзpoбки кoливaлися в межax 0,74-0,86% ВВП, не дoсягaючи пopoгoвo-гo значення (пoнaд 0,9% ВВП), пoчинaю-чи з якoгo наука мoже iстoтнo впливати на poзвитoк екoнoмiки.
Така ситyaцiя не вщговщае ^акти-цi poзвинениx ^arn, де на пpoведення HДДKР нaпpaвляються значш фiнaнсoвi pесypси, y тoмy чист за paxyнoк кoштiв бiзнес-стpyктyp. Так, y Фшляндп та Hi-меччиш на частку бiзнес-сектopy ^ипа-дае близьш двox тpетин зaгaльниx вaлo-виx нayкoвиx витpaт, а в Япoнiï та K^ тш - взaгaлi близькo тpьox четвеpтиx (див. таблицю).
Уявлення пpo величину вшрат на HДДKР y poзвинyтиx ^arnax мoжнa oдеpжaти, нaпpиклaд, iз зaгaльнoгo oбся-гу фiнaнсyвaння Оксфopдськoгo yнiвеp-ситету, який складае 1 млpд фyнтiв erep-лiнгiв, iз ниx на науку нaпpaвляeться
409 млн фунпв стеpлiнгiв [18, с. 29], щo дopiвнюe 8,6 млpд грн. В Укpaïнi загаль-ний oбсяг фiнaнсyвaння науки за paxyнoк ytix джеpел стaнoвить 10,6 млpд грн, iз ниx на деpжбюджет пpипaдae лише 4,7 млpд гpн [19, с. 77]. ^бто деpжaвнi вшрати на науку в Укpaïнi майже в два paзи менше oбсягiв фiнaнсyвaння науки oднoгo пpoвiднoгo yнiвеpситетy Gвpoпи.
Щo стoсyeться oбсягiв витpaт ^и-вaтнoгo сектopy на H^UKP, тo мoжнa навести такий пoкaзoвий пpиклaд кoмпaнiï Google, яка витpaчae на HДДKР y сфеpi iнфopмaцiйниx i кoмyнiкaцiйниx теxнo-лoгiй близькo 2 млpд eвpo [20, с. 7], щo aдеквaтнo 33,4 млpд гpн, а це в десятки paзiв бiльше фiнaнсyвaння всieï науки в Укpaïнi за paxyнoк кoштiв вiтчизняниx зaмoвникiв (2,4 млpд гpн) [19, с. 77].
У зв'язку з вищезазначеним пеpшo-чеpгoвим завданням на сьoгoднi е збшь-шення зaгaльнoгo oбсягy фiнaнсyвaння нayкoвoï i нayкoвo-теxнiчнoï дiяльнoстi з деpжaвнoгo та пpивaтниx джеpел, щo, нaсaмпеpед, пеpедбaчae пoетaпне (пpoтя-гoм 2015-2020 pp.) нapoщyвaння частки бюджетнoгo фшансування дo визнaченoï бaзoвим зaкoнoм ^o науку межi в 1,7% ВВП, а та^ж зaпpoвaдження шиpoкoгo нaбopy iнстpyментiв для залучення пpи-вaтниx iнвестицiй на пpoведення HДДKР з метою дoведення oбсягiв фiнaнсyвaння науки дo piвня 3% ВВП y 2020 p. за pa-xyнoк yсix джеpел. Пеpедбaчення yкpaïн-ським зaкoнoдaвствoм тaкoï мети, цiле-спpямoвaнi дiï ypядy та pегioнaльнoï влади щoдo ïï дoсягнення здатш будуть за-безпечити неoбxiднi yмoви збеpеження та poзвиткy не лише екoнoмiчнoï, але i не менш вaжливoï гyмaнiстичнoï фyнкцiï yкpaïнськoï науки, тдвищити на циx за-сaдax кoнкypентoспpoмoжнiсть деpжaви та сyспiльствa. Адже, як гоказуе свiтoвий дoсвiд, чим вище piвень нayкoeмнoстi ВВП, тим меншoю е вpaзливiсть екoнo-мши вiд кoливaнь на свiтoвиx pинкax си-poвини i тим бшьш значуще мiсце пoсi-дае деpжaвa на свiтoвiй apенi.
Таблиця
Показники iнmенсивносmi вкладання коштiв у НДДКР у крагнах-членах СС, ЯпонИ, США та Китаг у 2011-2012 рр.1
КраХна Загальш внутрiшнi * витрати на НДДКР , % до ВВП За джерелами фшансування, . ** % вщ загальних валових витрат на НДДКР
бiзнес-сектор державний сектор шоземш фонди
еС-28 2,06 54,9 33,4 9,2
ес-17 2,14 56,8 33,9 7,4
Бельпя 2,24 60,2 23,4 13,0
Болгарiя 0,64 16,9 38,8 43,9
Чеська Республша 1,88 37,7 41,7 19,7
Данiя 2,99 60,3 28,9 7,2
Нiмеччина 2,92 65,6 29,8 4,2
Естонiя 2,18 55,0 32,8 11,9
Iрландiя 1,72 48,4 30,3 20,1
Грещя 0,69 32,7 49,2 14,8
Iспанiя 1,30 44,3 44,5 6,7
Францiя 2,26 55,0 35,4 7,7
Хорватiя 0,75 38,2 48,2 11,6
Iталiя 1,27 45,1 41,9 9,1
Кшр 0,47 11,0 70,6 14,1
Латвiя 0,66 24,8 22,5 51,0
Литва 0,90 28,2 42,2 28,4
Люксембург 1,51 44,3 34,8 20,7
Угорщина 1,30 47,5 38,1 13,5
Мальта 0,84 51,9 29,0 16,8
Нщерланди 2,16 49,9 35,5 10,9
Австрiя 2,84 46,2 35,8 16,9
Польща 0,90 28,1 55,8 13,4
Португалiя 1,50 44,0 41,8 5,9
Румушя 0,42 37,4 49,1 12,1
Словенiя 2,80 61,2 31,5 7,0
Словаччина 0,82 33,9 49,8 14,2
Фiнляндiя 3,55 67,0 25,0 6,5
Швецiя 3,41 57,3 27,7 11,1
Великобриташя 1,72 45,9 30,5 17,8
Япон1я 3,25 75,9 17,2 0,4
США 2,67 60,0 33,4 д/в
и *** Китаи 1,84 73,9 21,7 1,3
1 Складено за джерелом [21]. *Даш за 2012 р. **Даш за 2011 р. Даш по Китаю наведено за винятком Гонконгу.
Економта промисловостi Есопоту о/
Пponoзuцiя 3.2
Ситуащю, щo склалася y сфеpi фь нансування нayкoвoï та нayкoвo-теxнiч-нoï дiяльнoстi, мoжнa сyттeвo пoлiпшити завдяки pефopмyвaнню дiючoï системи фшансування й yдoскoнaленню ïï вiдпo-вiдниx меxaнiзмiв. Пеpшoчеpгoвo ^oro-нуеться здiйснити тaкi зaxoди:
poздiлити загальний i спещальний фoнди деpжбюджетy нayкoвиx yстaнoв шляxoм видiлення кoштiв спецфoндy (на якoмy акумулюються кoшти за гoспдoгo-вipнoю темaтикoю) з-пiд юpисдикцiï Деpжaвнoï казначейсь^! служби У^аши та пеpейти дo звичaйнoгo бaнкiвськoгo oбслyгoвyвaння дoгoвipнoï тематики зад-ля гнучшго ïx викopистaння на закутв-лю сyчaснoгo oблaднaння та мaтеpiaлiв, швик теxнoлoгiчниx лiнiй, забезпечення спiвpoбiтникiв сучасшю нayкoвoю л^е-paтypoю, y тому чист pефеpaтивними базами дaниx для виявлення найактуаль-нiшиx тoчoк poзвиткy науки та нала-гoдження взaeмoдiï з кoлегaми пo сyмiж-ниx дoслiдженняx;
paзoм iз дiючoю сxемoю «фшансу-вання iнститyтy - фшансування спiвpo-бiтникiв» пoстyпoвo впpoвaджyвaти нoвi мoделi opгaнiзaцiï та фiнaнсyвaння HДДKР, oднieю з якиx мoже бути цiльoве фiнaнсyвaння пoстiйниx e6o тимчaсoвиx кoлективiв yчениx, якi пpaцюють y ^o-pивниx гaлyзяx знань та opieнтoвaнi на виpiшення глoбaльниx завдань i дoсяг-нення стpaтегiчниx нaцioнaльниx ^iop^ тетiв. Taкi кoлективи мoжyть функцюну-вати як центpи пpoвiдниx дoслiджень y фopмi юpидичнoï oсoби e6o без yтвopен-ня oстaнньoï як дoбpoвiльне oб'eднaння пpoвiдниx фaxiвцiв y ключoвиx гaлyзяx науки на oснoвi дoгoвopy пpo спiльнy на-yкoвy та нayкoвo-теxнiчнy дiяльнiсть;
для poзпoдiлy кoштiв за гpaнтoвим фшансуванням заснувати нayкoвi фoнди пpиклaдниx, гyмaнiтapниx, сoцiaльниx дoслiджень iз наданням ïm статусу юpи-
дичниx oсiб iз пpaвoм сaмoстiйнo poзпo-pяджaтися видшеними кoштaми;
сфopмyвaти зaкoнoдaвчий меxaнiзм швестування кoштiв пpивaтниx стpyктyp на ви^нання нayкoвиx i нayкoвo-теxнiчниx po6^, щo пеpедбaчae звшьнен-ня вщ oпoдaткyвaння частини пpибyткy пiдпpиeмств, яка на^авляеться на фiнaн-сування ^ДДет opгaнiзaцiй yсix сектopiв науки i тимчaсoвиx нayкoвиx кoлективiв, yтвopениx з метою здшснення кoнкpет-ниx дoслiджень та викoнaння певниx пpoектiв.
Пponoзuцiя 3.3
Одшею з гoлoвниx пpoблем, щo гальмуе iннoвaцiйний poзвитoк нацюна-льнoï екoнoмiки, залишаеться бpaк шш-тiв на фiнaнсyвaння iннoвaцiйниx ^o^-сiв y пpoмислoвoстi. Оснoвним джеpелoм фiнaнсyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнoстi за-лишаються власш кoшти пiдпpиeмств, частка якиx y зaгaльнoмy oбсязi пpoтягoм 2010-2013 pp. вapiювaлaся в межax 52,972,9% [19, с. 183; 22, с. 195; 23]. З ypaxy-ванням специфши iннoвaцiйнoï дiяльнoс-■ri, яка за свoeю пpиpoдoю е складш пе-pедбaчyвaним, витpaтним за чашм, най-чaстiше дopoгим i завжди pизикoвaним пpoцесoм, дана ситуащя е цiлкoм зaкo-нoмipнoю, o^^m без вiдпoвiдниx деp-жaвниx raparnM i стимyлiв iмoвipнiсть тoгo, щo пpивaтнi стpyктypи iнвестyвa-тимуть шшти в iннoвaцiï, дуже незначна. ^в^ь тoй незначний вiдсoтoк пpoмис-лoвиx пiдпpиeмств, якi здiйснюють iннo-вацшну дiяльнiсть в Укpaïнi (стaнoм на 2013 p. - 1715 oд., e6o 16,8% вiд загаль-кiлькoстi пpoмислoвиx пiдпpиeмств [23]), вкладають ^шти пеpевaжнo y за-кутвлю гoтoвoгo oблaднaння i теxнoлo-гш, iгнopyючи такий нaпpям витpaт, як дoслiдження та poзpoбки. Але, безyмoв-нo, пoзитивнoю тенденцieю oстaннix po-кiв е збiльшення витpaт пpoмислoвиx пiдпpиeмств на нayкoвi poзpoбки: на 6,7% y 2013 p. пopiвнянo з 2012 p. i на 9,6% вiднoснo 2011 p. (див. pисyнoк).
2013р. 2012р. 2011р.
17,1 0,9
£
58,0
10,4 0,4
70,1
Ь 23
73,2
х1 >
20
40
60
80
□дослщження i розробки ^придбання шших зовнiшнiх знань
□ придбання машин, обладнання та програмного забезпечення Пiншi витрати
100
Рисунок. Розподы загального обсягу витрат за напрямами 1нновацтно1 д1яльност1 нацюнально'г промисловост1, % [19, с. 173; 22, с. 185; 23]
0
Загострення багатьох сощально-економ1чних проблем у 2013-2014 рр., дестабшзащя пол1тично! та безпеково! ситуацп, сощальна та психологична хит-юсть украшського суспшьства попршили 1 без того складну ситуащю, що склалася в шновацшнш сфер1 Украши. Сформова-ш умови потребують вщ оргашв державно'' влади та мюцевого самоврядування взяти на себе роль 1з стимулювання по-питу тдприемств на шновацп за допомо-гою, насамперед, податкових важел1в, удосконалення кредитно' та амортиза-цшно! пол1тики, налагодження державно-приватного партнерства в шновацшнш сфер1, пщвищення ефективносп системи державного управлшня, яка б забезпечу-вала реальний систематичний характер зв'язюв науково! сфери з виробництвом 1 здшснювала необхщну координащю м1жвщомчих взаемодш.
4. Правов1 мехатзми управлшня Iн-новациями — охоплюють правове середо-вище розвитку шновацшних процеав 1 вщповщний мехашзм управлшня цими
процесами на вс1х стад1ях шновацшного ланцюжка «знання - розробки - шнова-цшна продукщя - ринок - кошти - знання».
Пропозищя 4.1
Серед проблемних питань в управ-лшш шновацшними процесами - велика кшьюсть законодавчих 1 нормативно-правових акпв, бшьшють 1з яких залиша-еться на концептуальному р1вш, без вщ-повщного детального опису мехашзм1в щодо реал1зацп прописаних заход1в на практищ. Тому одним 1з основних зав-дань на сьогодш е спрощення та гармонь защя правово! бази, усунення прогалин 1 протир1ч м1ж окремими законодавчими актами для виключення можливост !х неоднозначного трактування. Це потре-буе доопрацювання р1зних законодавчих акпв, зокрема:
Закону Украгни «Про наукову I нау-ково-технгчну дгяльнгсть», у якому з-пом1ж шших питань необхщно ч1тко ви-значити таю принципов! положения щодо фшансування науки:
Економжа промисловост.1 Есопоту о/ 1^ш1гу
за paxyнoк бaзoвoгo фiнaнсyвaння мають фшансуватися, нaсaмпеpед, фун-дaментaльнi дoслiдження для пoпoвнення pезyльтaтiв ЦД^Р, oдеpжaниx ще за pa-дянськиx чaсiв, яю вже себе вичеpпaли, ствopення нoвиx нayкoвиx шкiл, а тaкoж poзвитoк нayкoвoï iнфpaстpyктypи уста-нoв, y якиx викoнyються нayкoвi та нау-кoвo-теxнiчнi poбoти;
пpoгpaмнo-цiльoве фiнaнсyвaння слщ надавати в paмкax викoнaння деp-жaвниx нayкoвиx i нayкoвo-теxнiчниx nporpaM, деpжaвнoгo зaмoвлення як пoс-тiйнo дiючим вiддiлaм, так i наушвим кoлективaм oкpемиx нayкoвиx yстaнoв для poзв'язaння кoмплексниx нayкoвиx i нayкoвo-пpaктичниx пpoблем;
гpaнтoве фiнaнсyвaння неoбxiднo на^авляти, пеpевaжнo, на пiдтpимкy вчениx для пpoведення ними пеpспек-тивниx пoшyкoвиx poбiт, y тoмy числi y склaдi пoстiйниx e6o тимчaсoвиx науш-виx кoлективiв;
Затну У^а^ «npo iннoвацiйну дiяльнicmь» y частиш:
дoпoвнення йoгo poздiлoм «Iнфpa-стpyктypнa пiдтpимкa iннoвaцiйнoï дiя-льнoстi» для визначення poлi та мiсця iннoвaцiйнoï iнфpaстpyктypи y здiйсненнi iннoвaцiйнoï дiяльнoстi; poзкpиття видiв iннoвaцiйнoï iнфpaстpyктypи, якi мoжyть дiяти в нaцioнaльнoмy iннoвaцiйнoмy npoCTopi, та iнстpyментiв пiдтpимки ïx poзвиткy opгaнaми деpжaвнoï влади i мiсцевoгo сaмoвpядyвaння; чiткoгo вста-нoвлення сyтнoстi та пpaвoвoï пpиpoди oкpемиx пoсеpедницькиx стpyктyp i ме-xaнiзмiв aктивiзaцiï iннoвaцiйнoгo poзви-тку за ïx дoпoмoгoю;
yнopмyвaння питань щoдo говш-важень ЦОВВ y сфеpi iннoвaцiйнoï дiя-льнoстi. Якщo paнiше пoвнoвaженнями щoдo фopмyвaння деpжaвнoï iннoвaцiй-ш! пoлiтики нaдiлялoся Мiнiстеpствo oсвiти i науки У^аши, а кoмпетенцiями стoсoвнo pеaлiзaцiï цieï пoлiтики - Деp-жавне aгентствo з питань науки, шшва-
цiй та iнфopмaтизaцiï У^аши, тo нapaзi, вiдпoвiднo дo Пoстaнoви Kaбiнетy Мшю-тpiв У^аши «Деяю питання дiяльнoстi центpaльниx opгaнiв викoнaвчoï влади» вiд 04.06.2014 p. № 255, функцп Деpжiн-фopмнayки У^аши щoдo зaзнaчениx питань говшсго пoклaденi на Мiнiстеpствo. Пpoте вiдпoвiдниx змiн дo зaкoнoдaвчиx aктiв внесенo не бyлo, щo спpичиняe плу-танину в тлyмaченнi пп. 1 i 2 ст. 9 зашну з пpивoдy тoгo, який же opгaн займаеться фopмyвaнням, а який - pеaлiзaцieю деp-жaвнoï пoлiтики y сфеpi iннoвaцiй;
Заттв У^а^ «npo npiopumemrn наnpямu po3eumку наукы i mexнiкu», «npo npiopumemrn наnpямu iннoвацiйнoï дiяль-нocmi в Укpаïнi», «npo дepжавнi цiльoвi npoгpамu» y частиш детaльнoгo oписy в ниx меxaнiзмiв pеaлiзaцiï ^^pm^^ на деpжaвнoмy, гaлyзевoмy та pегioнaльнo-му piвняx yпpaвлiння.
Пponoзuцiя 4.2
В У^аЛт на пopядкy деннoмy сто-ïть завдання yxвaлення нoвoгo За^ну У^а^ «npo нау^ву i наукoвo-mexнiчну дiяльнicmь», poзpoбленoгo з метою вpе-гулювання пpoблемниx питань, якi юну-ють стaнoм на сьoгoднi y сфеpi нayкoвoï та нayкoвo-теxнiчнoï дiяльнoстi, зoкpемa щoдo ствopення зaкoнoдaвчoгo пiдrpyнтя для кoмеpцiaлiзaцiï pезyльтaтiв фунда-ментальн^ i пpиклaдниx нayкoвиx дo-слщжень, нayкoвo-теxнiчниx (експеpи-ментaльниx) poзpoбoк, щo здiйснюються деpжaвними нayкoвими yстaнoвaми. Цим зaкoнoпpoектoм пеpедбaчaeться y тoмy чист ствopити yмoви для забезпечення пoтpеб сyспiльствa i деpжaви y теxнoлo-гiчнoмy poзвиткy на бaзi гapмoнiзaцiï взaeмoдiï oсвiти, науки, бiзнесy та влади [24].
З oглядy на вищезазначене npono-нуemьcя npomягoм 2015 p. po3po6umu npoexm Дepжавнo'ï цiльoвo'ï eкoнoмiчнo'ï npoгpамu «Iнmeгpацiя наут, вuщoï ocei-mu mа npoмucлoвoгo ceкmopу eкoнoмiкu» на найблuжчi 5-10 pome, яка б визначала
напрями, мехашзми та форми ствроб^-ництва наукових установ i унiверситетiв з тдприемствами промисловостi у сферi науково'1, науково-техшчно'1 та шнова-цшно'1 дiяльностi. У програмi також слiд передбачити одержання НАН Украши повноважень з управлшня в галузi вищо! осв^и, зокрема з метою стимулювання формування в Академп власно! системи мапстерсько'1 пiдготовки кадрiв i3 важли-вих наукових напрямiв (з правом видачi дипломiв державного зразка i прису-дження ступеня «мапстр»); надання до-слiдним пiдприeмствам НАН Украши особливого статусу для доведення досль джень i розробок наукових органiзацiй до шновацш у виглядi нових або суттево вдосконалених продуктiв, технологiчних процеав, маркетингових прийомiв, мето-дiв управлшня та полшшення еколопчно'1 ситуацп тощо.
Пропозищя 4.3
Грунтуючись на цшьових стратепч-них установках, якi мають бути прописа-нi в Нащональнш iнновацiйнiй стратеги Украши, необхiдно розробити спещаль-ний законопроект у такт редакци -Закон Украгни «Про забезпечення роз-витку нацюнальног ¡нновацтног системи», яким мае бути визначено шновацш-ну систему як в1дкриту iнтерактивну систему завдяки поеднанню зусиль та штереав великих компанш, малих i се-реднiх пiдприемств, у тому чи^ шнова-цiйних стартапiв, унiверситетiв, держав-них дослiдницьких установ, постачаль-ниюв, споживачiв та iнших зацiкавлених сторш, якi доповнюють один одного, на-даючи можливiсть отримати ефект вщ спiвробiтництва значно бiльший, нiж проста сума впливу на шновацшш про-цеси окремих учасникiв.
Пiдсумовуючи вищевикладене, слiд наголосити на тому, що державний вплив мае надаватися на формування сприятли-вого iнновацiйного середовища й ефек-тивних механiзмiв взаемоди мiж учасни-
ками iнновацiйних процесiв з метою при-скорення матерiалiзацii наукових розробок в економiчно ефективш iнновацiйнi рiшення. При цьому шноваци мають роз-глядатися не як самоцшь, а як спосiб до-сягнення збалансованого еколого-сощо-економiчного розвитку.
Варто зауважити, що всi зазначеш механiзми управлiння мають використо-вуватися комплексно, тобто маеться на увазi вiдмова вiд попередньо! практики реалiзацii фрагментарних рiшень i про-грам зi слабкою взаемною координацiею та застосування цiлого комплексу мето-дiв й iнструментiв державно'1 полiтики у певнш послiдовностi та взаемозв'язку iз залученням у едину систему управлшсь-ких рiшень усiх зацiкавлених оаб та учасникiв iнновацiйних процесiв. До того ж, о^м механiзмiв, яю вже застосову-ються для реалiзацii державних функцiй у сферi шновацшного розвитку в Укрш'ш, потрiбно розробляти й упроваджувати новi механiзми управлшня: державно-приватного партнерства; ствроб^ництва науки та промисловосп; кластерний ме-хашзм оргашзаци шновацшно'1 дiяльнос-тi, яю забезпечать бiльшу зацiкавленiсть пiдприемств у створенш, освоеннi та впровадженнi науково-техшчних розро-бок.
Перелiк наведених механiзмiв не претендуе на вичерпшсть, може допов-нюватися iншими механiзмами, виступа-ти предметом широко'1 дискуси та напря-мами подальших дослiджень.
Л1тература
1. Mensch Gerhard D. Stalemate in Technology: Innovations Overcame the Depression / Gerhard D. Mensch. - Cambridge, Mass.: Ballinger Publishing Company, 1979. - 241 p.
2. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, процента и цикла конъюнктуры) / Й.А. Шум-
Економжа промисловостi Economy of Industry
петер; пер. В.С. Автономова, М.С. Люб-ского, А.Ю. Чепуренко. - М.: Прогресс, 1982. - 456 с.
3. Пщоричева 1.Ю. Теорп регюна-льного зростання та розвитку з шнова-цiйною домiнантою / 1.Ю. Пiдоричева // Вiсник економiчноi науки Украши. -2014. - № 1 (25). - С. 87-94.
4. Маннапов Р.Г. Современное развитие системы управления регионом: методология, инструментарий, механизмы: монография / Р.Г. Маннапов, Л.Г. Ахта-риева; под науч. ред. Р. Г. Маннапова. -Уфа: Уфимская государственная академия экономики и сервиса, 2010. - 221 с.
5. Геець В. Лiберально-демократич-ш засади: курс на модершзащю Украши / В. Геець // Економша Украши. - 2010. -№ 3. - С. 4-20.
6. Перший етап модершзацп еконо-мши Украши: досвщ та проблеми: мо-ногр. / О.М. Алимов, О.1. Амоша та ш; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1ЕП НАН Украши, КПУ. - Запоржжя: КПУ, 2014. - 798 с.
7. Кшдзерський Ю.В. Промисло-вiсть Украши: стратегiя i пол^ика структурно-технологично'!' модершзацп: мо-ногр. / Ю.В. Кшдзерський; НАН Украши, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Укра'ь ни». - К., 2013. - 536 с.
8. Управление развитием промышленности в условиях системных дисбалансов: моногр. / [А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.А. Збаразская и др.]; под. общ. ред. В.П. Вишневского / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2013. - 113 с.
9. Землянкш А.1. Нова шновацшна пол^ика Свропейського Союзу: досвщ для Украши / А.1. Землянкш, 1.Ю. Пщоричева // Региональна економша. - 2013. -№ 2. - С. 193-202.
10. Землянкш А.1. Мехашзми управлшня шноващями в Укрш'ш: стан та перспективи вдосконалення / А.1. Зем-лянкiн, 1.Ю. Пiдоричева // Стратегiчнi прiоритети. - 2014. - № 2 (31). - С. 43-48.
11. Пщоричева 1.Ю. Фшансове за-безпечення та органiзацiйно-економiчне супроводження iнновацiйних процесiв в економщ Украши / 1.Ю. Пщоричева // Економiчний вiсник Донбасу. - 2014. -№ 3 (37). - С. 154-170.
12. Постанова Верховно'1 Ради Украши «Про проведення парламентських слухань «Стратегия шновацшного розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобатзацшних виклиюв» вщ 17.02.2009 р. № 965-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3 .rada.gov.ua/laws/ show/965-17
13. Указ Президента Украши «Про Стратегию сталого розвитку «Украша -2020» вщ 12.01.2015 р. № 5/2015 [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://president.gov.ua/documents/18688.html
14. Закон Украши «Про прюритетш напрями розвитку науки i техшки» вщ 11.07.2001 р. № 2623-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada. gov. ua/l aws/show/2623 -14 (редакщя вщ 05.12.2012).
15. Закон Украши «Про прюритетш напрями шновацшно!' дiяльностi в Украь нi» вiд 08.09.2011р. № 3715-VI [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17 (редакщя вщ 05.12.2012 р.).
16. Innovation performance review of Ukraine / United Nations Economic Commission for Europe. - New York and Geneva, 2013. - Р. 28-29.
17. Постанова Кабшету МЫс^в Украши «Деяю питання оптимiзацiï дер-жавних щльових програм i нацiональних проекпв, економп бюджетних коштiв та визнання такими, що втратили чиннiсть, деяких актiв Кабiнету Мiнiстрiв Украь ни» вiд 05.03.2014 р. № 71 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/71-2014-%D0%BF
18. Стан та законодавче забезпе-чення фiнансування науковоï та науково-технiчноï дiяльностi: матерiали слухань у
KoMÏTeTÏ BepxoBHo'Ï Pagu YKpaÏHH 3 nu-TaHb HayKH i ocbïth, 13 6epe3Ha 2013 p. -K., 2013. - 615 c.
19. HayKOBa Ta iHHOBa^HHa gianb-HicTb b YKpaÏHi: CTaT. 36. - K.: ^n «ih-^opMa^HHO-BugaBHunuH ^mp fl,ep^CTa-Ty YKpaÏHH», 2014. - 314 c.
20. Next generation innovation policy. The future of EU innovation policy to support market growth [EneKTpoHHHH pecypc]. -Pe^HM gociyny: http://www.ey.com/Pub-lication/vwLUAssets/Next_generation_inno vation_policy/$FILE/Next_generation_inno-vation_policy.pdf
21. Gross domestic expenditure on R&D, 2002-12; Gross domestic expenditure on R&D by source of funds, 2007 and 2011 [E^eKTpoHHHH pecypc] / Eurostat. - Pe^HM gocTyny: http://ec.europa.eu/eurostat/statis-
tics-explained/index.php/R_%26_D_expendi-ture
22. HayKOBa Ta iHHOBa^HHa gianb-HicTb b YKpaÏHi: CTaT. 36. - K.: fln «ih-^opMa^HHO-BugaBHunuH цeнтp fl,ep^CTa-Ty YKpaÏHH», 2012. - 305 c.
23. EKcnpec-BHnycK ^ep^aBHOÏ cny-
«6h cTaTHcTHKH YKpaÏHH «iHHOBa^HHa gianbHicTb npoMHcnoBHx nignpueMCTB y 2013 pоцi» № 131/0/05.3bh-14 Big 14.04.2014 p. [EneKTpoHHHH pecypc]. -Pe^HM gocTyny: http://www.ukrstat.gov.ua/
24. 3aKOH YKpaÏHH «npo BHeceHHa 3MiH go 3aKOHy YKpaÏHH «npo HayKOBy i HayKOBO-TexHinHy gmnbHicTb» (npoeKT) [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocTyny: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/ doccatalog/list? currDir=60270
Hadiüm^a do pedaKuïï 12.02.2015 p.
EKOHOMÏKa npoMucnoBocmi Economy of Industry
