CC BY
39
УДК 338.24:330.341.1 (477) Анатолш 1ванович Землянкш,
канд. екон. наук,
1рина Юрнвна П1доричева,
канд. екон. наук 1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши, Ки1в
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ Д1ЮЧИХ МЕХАН1ЗМ1В УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЯМИ В УМОВАХ МОДЕРНВАЦП ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Двадцятитрьохр1чний перюд неза-лежност Укра1ни свщчить, що шнова-цшний розвиток е необхщним i не мае альтернативи в досягненш високих еко-номiчних показникiв i пдного рiвня жит-тя населення. Та модель, яка була обрана пол^ичною ел^ою з початку 1990-х ро-кiв, такого розвитку не передбачала, а базувалася виключно на використанш сировинних ресурсiв та дешево! робочо1 сили для отримання понаддоходiв. На-слiдком цього стало тривале перебування укра1нсько1 економiки на ресурснiй стадп розвитку. Очевидно, що подальше просу-вання цим шляхом загрожуе нащональ-нiй безпецi Укра1ни.
Сьогоднi вiйськовi дп на сходi Укра1ни, криза банювсько! системи, об-меженiсть фшансових ресурсiв мають значний негативний вплив на економiчну ситуацiю в крш'ш. Але вважати вiйну перешкодою розвитку, очшувати фшансо-во1 та економiчноi стабшзацп лише пiсля 11 завершення - це недалекоглядний i не-компетентний погляд. У кризових умо-вах, навпаки, створюються мехашзми тяжiння до економiчноi структури нових галузей, активiзуються процеси модернь зацп економiки та розвитку 11 шновацш-ного сектору. Таке твердження тдкрш-лено як теоретичними узагальненнями видатних учених, так i практичним до-свiдом провiдних кра1н свiту.
Слщ зазначити, що вперше факт зв'язку перiодiв депресп економiки з тд-
вищенням 11 шновацшно1 сприйнятливо-ст встановив у 1979 р. Г. Менш [1], ви-значивши його «тр^герним ефектом депресп». Шзшше Й. Шумпетер [2], спи-раючись на дослiдження М. Туган-Барановського i теорiю великих циклiв М. Кондратьева, довiв, що саме в перюди спадiв i депресiй економша е найбiльш сприйнятливою до шновацш. Економiчна криза примушуе шукати можливосп для виживання, якi надае шновацшний про-цес. Упровадження нових технологий вщ-кривае новi виробничi можливосп, а це забезпечуе прорив у тдвищенш ефек-тивностi економiки та 11 перехщ до нового етапу розвитку (циклу економiчноi активности). Тому цiлком закономiрно, що завдання подолання кризи збiгаються iз завданнями модершзацп економiки [3, с. 87].
У даний час у науковому ствтова-риста активно обговорюються два основных пiдходи до здiйснення модершзацп, якi умовно можна визначити як мо-дернiзацiю, що здшснюеться «зверху» i грунтуеться на дирижистськш моделi державного регулювання економiки, та «шституцюнальну модершзащю», яка закладае в основу модершзацп форму-вання сучасного шституцюнального се-редовища, здатного стимулювати стiйке економiчне зростання та забезпечувати адаптащю економiки до викликiв сучас-ностi [4, с. 41]. Проте, як показуе мiжна-родний досвщ, у чистому виглядi обидва
© А.1. Землянкш, 1.Ю. Шдоричева, 2015
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
тдходи не знайшли успiшного втiлення. Вщповщно i Укрш'ш необхiдно шукати свш шлях модершзацп, який поеднае переваги обох пiдходiв i в той же час ура-ховуватиме шституцюнальш особливостi та специфiку нишшнього стану краши. Тому не дивно, що проблема модершзацп украшського суспшьства та економiки перебувае сьогоднi в цен^ наукових i суспiльно-полiтичних дискусш, якi вщ-буваються в Украшу
Останнiми роками у свiтi опублшо-вано чимало робiт, присвячених перспек-тивним напрямам модершзацп нацюна-льно'1' економiки в цiлому та промислово-го сектору, зокрема. Так, питання про щеолопчш засади сусmльно-економiч-них перетворень в Укра'1'ш порушено в робот [5], де розглянуто вплив лiбера-лiзму на економiчнi процеси у свш, доведено переваги вибору лiберально-демократичних засад для реформування украшсько'1' економiки.
У колективнш монографп [6] особ-ливу увагу придiлено аналiзу проблем i перспектив модершзацп базових секторiв економiки та шфраструктури, а саме: розкрито можливосп реформування укра'1нсько'1 промисловостi на прикладi паливно-енергетичного, прничо-металур-гiйного та агропромислового комплекав, галузi машинобудування та виробничо'1 iнфраструктури. Детально розглянуто питання модершзацп вугшьно'1 промис-ловостi, енергетичного сектору та чорно'1 металургп, а також концептуальш за-вдання щодо формування в нацюнальних умовах ново'1 шдус^ально'1 полiтики.
Засади стратеги структурно-техно-лопчно'1 модершзацп ^шо^льно! про-мисловостi, пол^ики та засобiв 11 реаль зацп з урахуванням iснуючих економiч-них та шституцшних обмежень викладе-но в робот [7]. Концептуальнi положения загальнодержавно! цшьово! програми розвитку промисловосп на середньо-строкову перспективу розроблено в мо-нографп [8].
Разом iз тим завдання модершзацп економши, пiдвищення п конкурентосп-роможност та iнновацiйностi висувають новi вимоги до систем управлшня шновашями, якi не можуть бути реалiзованi на основi традицiйних пiдходiв або прямого запозичення зарубiжного досвщу. Складнiсть управлiння iнновацiйним роз-витком у сьогодшшшх умовах полягае в необхщносп застосування сучасних управлiнських пiдходiв, якi б ураховува-ли особливосп iнновацiйних процесiв та сукупнiсть виклиюв внутрiшнього i зов-нiшнього походження, а також передба-чали б участь у цих процесах широко! громадськосп. А для цього потрiбна уз-годжена полiтика органiв регiональноi влади та центру.
У рамках даного дослщження увага буде сконцентрована на мехашзмах управлiння iнновацiями як невщ'емних складових державного впливу на шнова-цiйнi процеси, що вщбуваються в украш-ськiй економiцi.
Метою статп е розробка пропози-цш щодо вдосконалення дiючих мехашз-мiв управлiння iнновацiями для створен-ня сприятливих органiзацiйних, еконо-мiчних i правових умов залучення швес-тицiй та налагодження партнерських вза-емодш мiж усiма зацiкавленими сторонами.
Мехашзми управлiння розглядаемо як сукупнiсть тюно взаемопов'язаних мiж собою компонентiв системи управлшня, що впливають на шновацшш процеси та вiдображають окремi сторони управлшня - цш, принципи, функцп, завдання, органи управлiння, кадри, методи, ресур-си, iнструменти. Як основш виокремлено такi механiзми управлшня шновашями:
планування i прогнозування, коор-динацп та контролю iнновацiйноi дiяль-ностi;
фiнансово-економiчнi механiзми управлiння шновашями;
правовi механiзми управлiння шновашями.
Економжа промисловостi Экономика промышленности
Вщповщно до вищезазначеного та за результатами дослщжень стану i результативности дiючих механiзмiв управ-лiння шноващями [9-11] надано пропо-зици щодо 1х удосконалення та пщви-щення стимулюючого впливу на шнова-щйш процеси в економiцi УкраХни. Про-позици згруповано окремо за кожним iз визначених механiзмiв управлiння.
1. Мехатзми планування i прогнозу-вання тновацтног дiяльностi — включа-ють розробку стратегiчних науково-технiчних та шновацшних орiентирiв розвитку як держави в цшому, так i и ре-гiонiв, у тому числi передбачають зваже-ний вибiр прюритетних напрямiв розвитку науки i технiки та шновацшно! дiяль-ностi з чiтким визначенням форм державного впливу з метою 1х прюритетно! реалiзацii по вiдношенню до загального фронту дослщжень.
Пропозищя 1.1
Неодмшною умовою виходу будь-яко! краХни з кризи е наявшсть власно! стратеги довгострокового розвитку як единого комплексного документа, що ви-значае пол^ику та iмперативи переходу краХни до сучасно! ефективно! економши.
Проект Стратеги iнновацiйного розвитку УкраХни, хоча й iснуе та навт широко обговорювався на спещальних пар-ламентських слуханнях [12], так i не був прийнятий Верховною Радою УкраХни як офщшний правовий документ. Так само вщсутш iнновацiйнi стратегii на регiо-нальному рiвнi, тому програми iннова-цшного (науково-технiчного) розвитку, якi розробляються органами влади на мюцях для активiзацii в регiонах iннова-цiйних процеав, зазвичай не приводять до очшуваних результатiв.
У сучасних умовах, коли УкраХна вже мае затверджену Стратепю сталого розвитку «УкраХна - 2020» (далi - Стра-тегiя 2020) [13], просте доопрацювання юнуючого проекту Стратеги iнновацiй-ного розвитку УкраХни, який вже заста-
рiв, не виршить проблему. Потрiбно в найкоротший термiн (протягом мiсяця) створити при урядi спецiальну комiсiю з представниюв влади, виробництва, науки, осв^и, культури i широко! громадсь-косп для розроблення Нацiональноi iн-новацшно'! стратегii УкраХни як единого комплексного документа, який акумулю-вав би пол^ичш iнiцiативи, пропозицii науково! спiльноти, бiзнесу, освiтян й уах iнших зацiкавлених осiб з урахуван-ням цiлей, принципiв i перелшу систем-них реформ, прописаних в Угодi про асо-цiацiю з €С, Стратегii 2020, а також ви-кликiв, якi постали сьогодш безпосеред-ньо перед УкраХною та ваею свiтовою спiльнотою. Результатом роботи комiсii мае стати Нацiональна шновацшна стра-тегiя УкраХни, схвалена урядом i подана у виглядi проекту закону для прийняття Верховною Радою УкраХни.
Так само на регюнальному рiвнi широкого обговорення у владному, нау-ковому та бiзнесовому середовищах по-требують питання щодо розробки реалю-тичних iнновацiйних стратегiй розвитку областей i довгострокових програм 1х ре-алiзацii. В умовах прогресуючо! глобалi-зацii такi стратегii мають стати стратегиями позицiонування регюшв на глобаль-них ринках, а не сукупшстю внутрiшньо-регiональних заходiв безвiдносно до сис-теми св^огосподарських зв'язкiв. Це пе-редбачае всебiчний аналiз промислового, науково-технiчного, iнтелектуального, фшансового, органiзацiйного потенцiалу територiй для визначення сфер, де вони можуть стабшьно утримувати лiдируючi ролi та розраховувати на змщнення своХх позицiй завдяки розвитку локальних кон-курентних переваг.
Пропозищя 1.2
Для кожно! краХни та окремого ре-гiону формування науково-технiчноi та iнновацiйноi полiтики починаеться з ви-бору прiоритетних напрямiв розвитку науки i техшки та iнновацiйноi дiяльностi
Економта промисловостi Есопоту о/Т^изЬу
як oснoвoпoлoжниx, ключoвиx елементiв пoлiтики.
В У^Ехт пpiopитетнi нaпpями po3-витку неуки i теxнiки [14] сфopмyльoвaнi нaдтo шиpoкo i спpиймaються, насампе-pед, як зaсiб мaксимaльнoгo збеpеження нayкoвoгo пoтенцiaлy деpжaви. У той час як пpoвiднi ^aï™ св^ викopистoвyють меxaнiзм деpжaвниx пpiopитетiв для стpyктypнoï пеpебyдoви екoнoмiки та пе-pеopieнтaцiï нayкoвиx дoслiджень. Оче-виднo, щo пiдxiд дo зaтвеpдження ^io-pитетiв, який викopистoвyeться в У^шт, мае бути кapдинaльнo змiнений. Деpжaв-на пiдтpимкa мае надаватися не вам мoжливим нaпpямaм дoслiджень i po3po-бoк на безстpoкoвий теpмiн, а лише oкpемим ïx аспектам, яю на даний час ефективнo poзвивaються i пoтpебyють ïï бiльшoю мipoю, нiж iншi, якi пoки щo не дали сyттeвиx pезyльтaтiв. Але це не oзнaчae, щo oстaннi пoтpебyють poзвиткy меншoю мipoю, нiж пеpшi, - y будь-який мoмент вoни мoжyть спpoдyкyвaти нoвi пеpспективнi вiдкpиття, саме тoмy ^io-pитети мають час вiд часу пеpеглядaтися вiдпoвiднo дo змiни ситуацп y втизня-нiй та св^вш нayцi. Такий пiдxiд пoви-нен зaстoсoвyвaтися i дo пpiopитетiв ш-нoвaцiйнoï дiяльнoстi.
Пpaвoвi, екoнoмiчнi та oprarn3a^^ нi засади фopмyвaння й pеaлiзaцiï систе-ми пpiopитетниx нaпpямiв iннoвaцiйнoï дiяльнoстi в У^шт визначае нoвa pе-дaкцiя Зaкoнy У^аши «Hpo пpiopитетнi нaпpями iннoвaцiйнoï дiяльнoстi в Укpaï-нi» [15]. У ньoмy зaпpoвaдженo iepapxiю деpжaвниx ^^pm^™, якi стpyктypoвa-нo за теpмiнoм (сmpаmeгiчнi та cepedrno-cmpomei) i мaсштaбoм (дepжавнi, галу-3eei, peгioнальнî) pеaлiзaцiï. Сеpедньoст-poкoвi пpiopитетнi навями фopмyються на oснoвi стpaтегiчниx ^^pm^™ з ме-тoю пoетaпнoгo забезпечення ïx pеaлiзa-ц^' на деpжaвнoмy, гaлyзевoмy та pегio-нaльнoмy piвняx.
У цiлoмy зaтвеpдженo сiм стpaтегi-чниx пpiopитетiв на 2011-2021 pp., яю пoклaденo в oснoвy кoнкpетниx деpжaв-ниx цiльoвиx пpoгpaм. Впм 28 iз циx пpoгpaм були скaсoвaнi ще y 2011 p. [16, с. 28-29], ви^нання чoтиpнaдцяти дoст-poкoвo пpипиненo y беpезнi 2014 p. [17], i лише pеaлiзaцiя деякиx пpoгpaм була пpoдoвженa, xoчa це i не гapaнтyвaлo на-дання ïm деpжaвнoï фiнaнсoвoï пiдтpим-ки. Таким чинoм, рантика викopистaння фpoнтaльнo-лoкaльнoгo пiдxoдy дo ви-значення пpiopитетiв iннoвaцiйнoï дiяль-шсл мае бути вiдxиленa чеpез што не-ефективнiсть, а iснyючa система ^iop^ тетiв - скopигoвaнa на oснoвi rpyнтoвниx пpoгнoзнo-aнaлiтичниx дoслiджень.
2. Mexанiзмu кoopдuнацiï' i кoнmpo-лю iннoвацiйнoï дiяльнocmi — пеpедбaчa-ють шмушкащю, yзгoдження спiльниx дiй opгaнiв викoнaвчoï влади та мiсцевo-ro сaмoвpядyвaння, якi займаються фop-муванням i pеaлiзaцieю деpжaвнoï пoлi-тики y сфеpi нayкoвoï, нayкoвo-теxнiчнoï та iннoвaцiйнoï дiяльнoстi, а тaкoж pеaлi-зaцiю ними кoнтpoльниx фyнкцiй з oкpеслениx y вiдпoвiдниx зaкoнoдaвчиx a^ax питань.
Пponoзuцiя 2.1
Aдмiнiстpaтивнa pефopмa, пpoведе-на нaпpикiнцi 2014 p., суттевим чинoм змiнилa систему opгaнiв yпpaвлiння ш-нoвaцiями в Укpaïнi. Але не мoжнa стве-pджyвaти, щo ця pефopмa е детальш пpoдyмaнoю та дaлекoгляднoю, вoнa скopiше ускладнюе пpoцес викoнaння деpжaвними yстaнoвaми свoïx ^вдава-жень, нiж йoгo спpoщye. Hapaзi единим деpжaвним opra^M yпpaвлiння та ^op-динацп зусиль y сфеpi нayкoвoï, нayкoвo-теxнiчнoï та iннoвaцiйнoï дiяльнoстi ви-знaнo Miнiстеpствo oсвiти i науки Укpaï-ни, яке дo цьoгo часу poздiлялo свoï ^м-петенцп з Деpжaвним aгентствoм з питань науки, тшвацт та iнфopмaтизaцiï У^аши. Рефopмaтopaми пеpедбaчaлoся, щo зoсеpедження пoвнoвaжень y eдинoмy
Екoнoмiка npoмucлoвocmi Экoнoмuка npoмышлeннocmu
вiдoмствi с^иятиме poзв'язaнню нагаль-нoï пpoблеми дублювання фyнкцiй та не-ч^^го poзпoдiлy кoмпетенцiй мiж opra-нами деpжaвнoгo yпpaвлiння. Але пpи щюму не бyлo вpaxoвaнo, щo Miнiстеpст-вo викoнye безлiч iншиx завдань, пoв'язaниx iз забезпеченням функцюну-вання та poзвиткoм ocвiтньoï системи У^аши, яким, дo pечi, пpидiляeться пи-льнiшa увага. У тaкиx yмoвax нaвpяд чи y вiдoмствa залишиться дoстaтньo pесypсiв i часу на poзвитoк науки та iннoвaцiйнoï дiяльнoстi, тoмy виникають небезтд-стaвнi сумшви щoдo йoгo спpoмoжнoстi впopaтися з poзшиpеними пoвнoвaжен-нями пo всьoмy спектpy нayкoвиx та ш-нoвaцiйниx пpoблем, виpiшенням якиx y poзвинениx ^arnax oпiкyються спещаль-нi шституци.
Виxoдячи з вищезaзнaченoгo, для недoпyщення занепаду вiтчизнянoï науки, уникнення небaжaниx нaслiдкiв для нaцioнaльнoï екoнoмiки та безпеки y^a-ïнськoï деpжaви, пpoпoнyeться вже зapaз ствopити спещальний opгaн викoнaвчoï влади, який би займався виключнo пла-нуванням i кoopдинaцieю нayкoвoï, нау-кoвo-теxнiчнoï та iннoвaцiйнoï пoлiтики, poзвиткoм нaцioнaльнoï iннoвaцiйнoï системи. Це зaсвiдчилo б poзyмiння y^arn-ськoю влaдoю стpaтегiчнoï poлi нoвиx знань, вiдкpиттiв та iннoвaцiй, за дoпoмo-гoю якиx, y сyчaсниx yмoвax пoсилення глoбaльниx викликiв i пpoблем, мoжнa пiдтpимyвaти екoнoмiчне зpoстaння, тд-вищувати пpoдyктивнiсть пpaцi, пoкpa-щувати якiсть життя та здopoв'я насе-лення.
Пponoзuцiя 2.2
Функцп yпpaвлiння iннoвaцiйним poзвиткoм y pегioнax пoкликaнi ви^ну-вати вiдпoвiднi стpyктypнi пiдpoздiли op-гашв викoнaвчoï влади та мiсцевoгo са-мoвpядyвaння, але y бiльшoстi pегioнiв вoни вiдсyтнi. Оснoвнa увага мiсцевoï влади скoнцентpoвaнa на зaбезпеченнi функцюнування гoспoдapськoгo шмпле-
ксу, в той час як pегioнaльнa iннoвaцiйнa гол^ика, зазвичай, е невиpaзнoю, здшс-нюеться безсистемнo та непoслiдoвнo. Виxoдячи з ^oro, пpoпoнyeться y нaйкo-poтший теpмiн (пpoтягoм II квapтaлy 2015 p.) в ^g^mí opгaнiв викoнaвчoï влади та мiсцевoгo сaмoвpядyвaння crao-pити cпецiaльнi депapтaменти (yпpaвлiн-ня, вiддiли) та нaдiлити ïx дocтaтнiми пpaвoвими, фiнaнcoвими, opгaнiзaцiйни-ми пoвнoвaженнями y cфеpi фopмyвaння та pеaлiзaцiï нayкoвo-теxнiчнoï та iннoвa-цiйнoï пoлiтики на мicцяx. Taкi пiдpoздi-ли мoжливo cтвopити за paxyнoк œopo-чення «poздyтoгo» aпapaтy pядy Mrnic-теpcтв та iншиx центpaльниx opгaнiв ви-кoнaвчoï влади (ЦОВВ), пеpеpoзпoдiлy частини фaxiвцiв y cиcтемi pегioнaльнoгo yпpaвлiння iз залученням пpедcтaвникiв нayкoвoï cпiльнoти для poзpoбки нayкoвo oбгpyнтoвaниx cтpaтегiчниx i пpoгpaмнo-цiльoвиx дoкyментiв.
Пponoзuцiя 2.3
Пpoпoнyeтьcя opгaнaм деpжaвнoï влади та мicцевoгo caмoвpядyвaння opra-нiзyвaти кoopдинaцiю дiяльнocтi та ств-poбiтництвa opгaнiзaцiй нayкoвo-дocлiд-нoï cфеpи (нayкoвиx ycтaнoв i yнiвеpcи-тетйв) з пpoмиcлoвicтю для iнтенcифiкaцiï poзпoвcюдження знань, пpиcкopення кo-меpцiaлiзaцiï pезyльтaтiв HДДKР i в цi-лoмy пoлiпшення opгaнiзaцiйниx та фi-нaнcoвиx yмoв iннoвaцiйнoï дiяльнocтi в pегioнax.
Для цьoгo на пoтoчнoмy етат пo-тpiбнo викoнaти iнвентapизaцiю дiючиx opгaнiзaцiйниx фopм cпiвпpaцi науки, вищoï ocвiти i пpoмиcлoвoгo бiзнеcy, за pезyльтaтaми якoï пiдгoтyвaти пpoпoзицiï щoдo пiдвищення пpoдyктивнocтi ïx дi-яльнocтi та пoпoвнення пеpелiкy тaкиx фopм нoвими, щo базуються на ^инци-пax деpжaвнo-пpивaтнoгo пapтнеpcтвa, зoкpемa, теxнoлoгiчниx плaтфopм. У зв'язку iз цим poзглянyти poзpoблений y 2012 p. Деpжiнфopмнayкoю Укpaïни пpo-ект poзпopядження Kaбiнетy Miнicтpiв
Екoнoмiка npoмucлoвocmi Economy of Industry
УкраХни «Про затвердження Концепцп формування Технолопчних платформ в УкраХш». Передбачити застосування ме-ханiзму державно-приватного партнерства у сферi iнновацiй, перш за все, для продукування проривних технологш, розвитку шновацшно! iнфраструктури, фiнансування окремих стадш iнновацiй-ного ланцюжка.
3. Фiнансово-економiчнi мехатзми управлтня тноващями — включають бюджетне фшансування науково! i нау-ково-техшчно! дiяльностi, яке здiйсню-еться шляхом базового та програмно-цiльового фшансування; твестицтт (венчурт) та мотивацтт мехатзми управлшня iнновацiями, якi передбача-ють розвиток шститупв венчурного шве-стування, запровадження програм креди-тування, податкового стимулювання i страхування iнновацiйних проекпв.
Пропозищя 3.1
Дiюча система фшансування НДДКР в Укра'Хш не передбачае доведен-ня 1х результатiв до комерцшного вико-ристання: протягом останшх семи рокiв загальнi внутрiшнi витрати на досль дження i розробки коливалися в межах 0,74-0,86% ВВП, не досягаючи порогового значення (понад 0,9% ВВП), починаю-чи з якого наука може ютотно впливати на розвиток економши.
Така ситуащя не вщповщае практи-щ розвинених краХн, де на проведення НДДКР направляються значш фiнансовi ресурси, у тому чист за рахунок коштв бiзнес-структур. Так, у Фшляндп та Нх-меччинi на частку бiзнес-сектору припа-дае близько двох третин загальних вало-вих наукових витрат, а в Японп та Кита! - взагалi близько трьох четвертих (див. таблицю).
Уявлення про величину витрат на НДДКР у розвинутих краХнах можна одержати, наприклад, ¡з загального обся-гу фшансування Оксфордського ушвер-ситету, який складае 1 млрд фунпв стер-лшпв, ¡з них на науку направляеться
409 млн фунпв стерлiнгiв [18, с. 29], що дорiвнюe 8,6 млрд грн. В Укра'1ш загаль-ний обсяг фiнансування науки за рахунок ycix джерел становить 10,6 млрд грн, i3 них на держбюджет припадае лише 4,7 млрд грн [19, с. 77]. Тобто державш витрати на науку в Укршш майже в два рази менше обсяпв фiнансyвання науки одного провщного yнiверситетy Свропи.
Що стосуеться обсяпв витрат приватного сектору на НДДКР, то можна навести такий показовий приклад компанп Google, яка витрачае на НДДКР у сферi шформацшних i комушкацшних техно-логiй близько 2 млрд евро [20, с. 7], що адекватно 33,4 млрд грн, а це в десятки разiв бшьше фшансування вае'1 науки в Укра'1ш за рахунок коштв вiтчизняних замовниюв (2,4 млрд грн) [19, с. 77].
У зв'язку з вищезазначеним першо-черговим завданням на сьогодш е збшь-шення загального обсягу фшансування науково! i науково-техшчно! дiяльностi з державного та приватних джерел, що, насамперед, передбачае поетапне (протягом 2015-2020 рр.) нарощування частки бюджетного фшансування до визначено! базовим законом про науку межi в 1,7% ВВП, а також запровадження широкого набору шструмешйв для залучення приватних швестицш на проведення НДДКР з метою доведення обсяпв фшансування науки до рiвня 3% ВВП у 2020 р. за рахунок уах джерел. Передбачення украш-ським законодавством тако! мети, цше-спрямоваш дп уряду та регионально! влади щодо ii досягнення здатнi будуть за-безпечити необхщш умови збереження та розвитку не лише економiчноi, але i не менш важливо! гумашстично'1' функцп укра'1нсько'1 науки, пiдвищити на цих засадах конкурентоспроможшсть держави та суспшьства. Адже, як показуе свповий досвiд, чим вище рiвень наукоемносп ВВП, тим меншою е вразливють еконо-мiки вiд коливань на свпових ринках си-ровини i тим бiльш значуще мiсце пось дае держава на свiтовiй ареш.
Економжа npoMumoeocmi Экономика промышленности
Таблиця
Показники 1нтенсивност1 вкладання кошт1в у НДДКР у крагнах-членах СС, ЯпонИ, США та Китаг у 2011-2012 рр.1
Крана Загальш внутр1шн1 * витрати на НДДКР , % до ВВП За джерелами фшансування, . ** % в1д загальних валових витрат на НДДКР
б1знес-сектор державний сектор шоземш фонди
еС-28 2,06 54,9 33,4 9,2
ес-17 2,14 56,8 33,9 7,4
Бельпя 2,24 60,2 23,4 13,0
Болгар1я 0,64 16,9 38,8 43,9
Чеська Республша 1,88 37,7 41,7 19,7
Дан1я 2,99 60,3 28,9 7,2
Н1меччина 2,92 65,6 29,8 4,2
Естон1я 2,18 55,0 32,8 11,9
1рланд1я 1,72 48,4 30,3 20,1
Грещя 0,69 32,7 49,2 14,8
1спан1я 1,30 44,3 44,5 6,7
Франц1я 2,26 55,0 35,4 7,7
Хорват1я 0,75 38,2 48,2 11,6
1тал1я 1,27 45,1 41,9 9,1
Кшр 0,47 11,0 70,6 14,1
Латв1я 0,66 24,8 22,5 51,0
Литва 0,90 28,2 42,2 28,4
Люксембург 1,51 44,3 34,8 20,7
Угорщина 1,30 47,5 38,1 13,5
Мальта 0,84 51,9 29,0 16,8
Нщерланди 2,16 49,9 35,5 10,9
Австр1я 2,84 46,2 35,8 16,9
Польща 0,90 28,1 55,8 13,4
Португал1я 1,50 44,0 41,8 5,9
Румушя 0,42 37,4 49,1 12,1
Словен1я 2,80 61,2 31,5 7,0
Словаччина 0,82 33,9 49,8 14,2
Ф1нлянд1я 3,55 67,0 25,0 6,5
Швец1я 3,41 57,3 27,7 11,1
Великобриташя 1,72 45,9 30,5 17,8
Япон1я 3,25 75,9 17,2 0,4
США 2,67 60,0 33,4 д/в
и *** Китаи 1,84 73,9 21,7 1,3
1 Складено за джерелом [21]. *Даш за 2012 р. **Даш за 2011 р. Даш по Китаю наведено за винятком Гонконгу.
Економжа промисловостг Есопоту о/Т^изЬу
Пропозищя 3.2
Ситуащю, що склалася у сферi фь нансування науково! та науково-техшч-но! дХяльносп, можна суттево полшшити завдяки реформуванню дХючо! системи фшансування й удосконаленню 11 вщпо-вщних мехашзмХв. Першочергово пропо-нуеться здшснити таю заходи:
роздшити загальний Х спещальний фонди держбюджету наукових установ шляхом видшення коштв спецфонду (на якому акумулюються кошти за госпдого-вХрною тематикою) з-тд юрисдикцп Державно! казначейсько! служби УкраХни та перейти до звичайного банювського обслуговування договХрно! тематики зад-ля гнучкого !х використання на закутв-лю сучасного обладнання та матерХалХв, нових технолопчних лшш, забезпечення ствробггниюв сучасною науковою лХте-ратурою, у тому чист реферативними базами даних для виявлення найактуаль-шших точок розвитку науки та нала-годження взаемодп з колегами по сумХж-них дослщженнях;
разом ¡з дХючою схемою «фшансу-вання шституту - фшансування ствро-б^ниив» поступово впроваджувати новХ моделХ оргашзацп та фшансування НДДКР, одшею з яких може бути цшьове фшансування постшних або тимчасових колективХв учених, яю працюють у про-ривних галузях знань та орХентоваш на вирХшення глобальних завдань Х досяг-нення стратепчних нацюнальних прюри-тетив. Таю колективи можуть функцюну-вати як центри провщних дослщжень у форм! юридично! особи або без утворен-ня останньо! як добровшьне об'еднання провщних фахХвщв у ключових галузях науки на основ! договору про спшьну на-укову та науково-техшчну дХяльшсть;
для розподшу коштХв за грантовим фшансуванням заснувати науковХ фонди прикладних, гумаштарних, сощальних дослщжень ¡з наданням !м статусу юри-
дичних оаб ¡з правом самостшно розпо-ряджатися видшеними коштами;
сформувати законодавчий мехашзм швестування коштХв приватних структур на виконання наукових Х науково-техшчних робХт, що передбачае звшьнен-ня вщ оподаткування частини прибутку пщприемств, яка направляеться на фшан-сування НДДКР оргашзацш уах секторХв науки Х тимчасових наукових колективХв, утворених з метою здшснення конкрет-них дослщжень та виконання певних проекпв.
Пропозищя 3.3
Одшею з головних проблем, що гальмуе шновацшний розвиток нацюна-льно! економши, залишаеться брак кош-■пв на фшансування шновацшних проце-ав у промисловосп. Основним джерелом фшансування шновацшно! дХяльносп за-лишаються власш кошти пщприемств, частка яких у загальному обсязХ протягом 2010-2013 рр. варшвалася в межах 52,972,9% [19, с. 183; 22, с. 195; 23]. З ураху-ванням специфши шновацшно! дХяльнос-■п, яка за своею природою е складно пе-редбачуваним, витратним за часом, най-часпше дорогим Х завжди ризикованим процесом, дана ситуащя е цшком зако-номХрною, осюльки без вщповщних дер-жавних гарантш Х стимулХв ¡мовХршсть того, що приватш структури швестува-тимуть кошти в шновацп, дуже незначна. Навпь той незначний вщсоток промис-лових пщприемств, яю здшснюють шно-вацшну дХяльшсть в Укра!ш (станом на 2013 р. - 1715 од., або 16,8% вщ загаль-но! юлькосп промислових пщприемств [23]), вкладають кошти переважно у за-кутвлю готового обладнання Х технологий, ¡гноруючи такий напрям витрат, як дослщження та розробки. Але, безумов-но, позитивною тенденшею останшх ро-юв е збшьшення витрат промислових пщприемств на науковХ розробки: на 6,7% у 2013 р. порХвняно з 2012 р. Х на 9,6% вщносно 2011 р. (див. рисунок).
Економгка промисловостг Экономика промышленности
2013р. 2012р. 2011р.
17,1 0,9
£
58,0
10,4 0,4
70,1
Ь 23
73,2
х1 >
20
40
60
80
□дослщження i розробки ^придбання шших зовнiшнiх знань
□ придбання машин, обладнання та програмного забезпечення Пiншi витрати
100
Рисунок. Розподы загального обсягу витрат за напрямами 1нновацтно1 д1яльност1 нацюнально'г промисловост1, % [19, с. 173; 22, с. 185; 23]
0
Загострення багатьох сощально-економ1чних проблем у 2013-2014 рр., дестабшзащя пол1тично'1 та безпеково'1 ситуацп, соц1альна та психологична хит-к1сть укра'шського суспшьства пог1ршили 1 без того складну ситуащю, що склалася в шновацшнш сфер1 Укра'ни. Сформова-н1 умови потребують в1д орган1в державно'' влади та мюцевого самоврядування взяти на себе роль 1з стимулювання по-питу п1дприемств на шновацп за допомо-гою, насамперед, податкових важел1в, удосконалення кредитно' та амортиза-цшно! пол1тики, налагодження державно-приватного партнерства в шновацшнш сфер1, пщвищення ефективност1 системи державного управлшня, яка б забезпечу-вала реальний систематичний характер зв'язк1в науково'1 сфери з виробництвом 1 здшснювала необх1дну координац1ю м1жв1домчих взаемод1й.
4. Правов1 мехатзми управлшня Iн-новациями — охоплюють правове середо-вище розвитку 1нновац1йних процеав 1 в1дпов1дний механ1зм управл1ння цими
процесами на вс1х стад1ях шновацшного ланцюжка «знання - розробки - шнова-ц1йна продукц1я - ринок - кошти - знання».
Пропозищя 4.1
Серед проблемних питань в управ-лшш шновацшними процесами - велика кшьюсть законодавчих 1 нормативно-правових акт1в, б1льш1сть 1з яких залиша-еться на концептуальному р1вш, без вщ-пов1дного детального опису мехашзм1в щодо реал1зацп прописаних заход1в на практиц1. Тому одним 1з основних зав-дань на сьогодш е спрощення та гармонь зац1я правово'1 бази, усунення прогалин 1 протир1ч м1ж окремими законодавчими актами для виключення можливост1 1'х неоднозначного трактування. Це потре-буе доопрацювання р1зних законодавчих акт1в, зокрема:
Закону Украгни «Про наукову I нау-ково-технгчну дгяльнгсть», у якому з-пом1ж 1нших питань необхщно ч1тко ви-значити так1 принципов! положения щодо фшансування науки:
Економжа промисловост.1 Есопоту о/ 1^ш1гу
за рахунок базового фшансування мають фшансуватися, насамперед, фун-даментальш дослщження для поповнення результатв НДДКР, одержаних ще за ра-дянських чаав, яю вже себе вичерпали, створення нових наукових шкш, а також розвиток науково! шфраструктури уста-нов, у яких виконуються науковХ та нау-ково-техшчш роботи;
програмно-цшьове фшансування слщ надавати в рамках виконання дер-жавних наукових Х науково-техшчних програм, державного замовлення як пос-тшно дХючим вщдшам, так Х науковим колективам окремих наукових установ для розв'язання комплексних наукових Х науково-практичних проблем;
грантове фшансування необхщно направляти, переважно, на тдтримку вчених для проведення ними перспек-тивних пошукових робХт, у тому чист у склад! постшних або тимчасових наукових колективХв;
Закону Украгни «Про 1нновац1йну дгяльнгсть» у частиш:
доповнення його роздшом «1нфра-структурна пщтримка шновацшно! дХя-льносп» для визначення ролХ та мюця шновацшно! шфраструктури у здшсненш шновацшно! дХяльносп; розкриття видХв шновацшно! шфраструктури, яю можуть дХяти в нацюнальному шновацшному простор!, та шструменпв тдтримки !х розвитку органами державно! влади Х мюцевого самоврядування; чХткого вста-новлення сутност та правово! природи окремих посередницьких структур Х ме-хашзмХв активХзацп шновацшного розвитку за !х допомогою;
унормування питань щодо повно-важень ЦОВВ у сфер! шновацшно! дХя-льносп. Якщо рашше повноваженнями щодо формування державно! шновацшно! полХтики надшялося Мшютерство освХти Х науки Украши, а компетеншями стосовно реалХзацп ще! полХтики - Дер-жавне агентство з питань науки, шнова-
цш та шформатизацп Укра!ни, то наразХ, вщповщно до Постанови Кабшету Мшю-трХв Укра!ни «Деяю питання дХяльносп центральних оргашв виконавчо! влади» вщ 04.06.2014 р. № 255, функцл Держш-формнауки Укра!ни щодо зазначених питань повшстю покладеш на Мшютерство. Проте вщповщних змш до законодавчих акпв внесено не було, що спричиняе плу-танину в тлумаченш пп. 1 Х 2 ст. 9 закону з приводу того, який же орган займаеться формуванням, а який - реал1защею державно! полггики у сфер! шновацш;
Закотв Украгни «Про прюритетт напрями розвитку науки I технти», «Про пргоритетнг напрями гнновацгйног дгяль-ностг в Украгт», «Про державы цшьов1 програми» у частиш детального опису в них мехашзмХв реалХзацп прюритетв на державному, галузевому та регюнально-му рХвнях управлшня.
Пропозищя 4.2
В Укра!ш на порядку денному сто-!ть завдання ухвалення нового Закону Украгни «Про наукову I науково-техтчну д1яльн1сть», розробленого з метою вре-гулювання проблемних питань, яю ¡сну-ють станом на сьогодш у сфер! науково'! та науково-техшчно! дХяльносп, зокрема щодо створення законодавчого тдгрунтя для комерщалХзацп результатв фунда-ментальних Х прикладних наукових до-слщжень, науково-техшчних (експери-ментальних) розробок, що здшснюються державними науковими установами. Цим законопроектом передбачаеться у тому чист створити умови для забезпечення потреб суспшьства Х держави у технологичному розвитку на баз! гармошзацп взаемодп освХти, науки, бХзнесу та влади [24].
З огляду на вищезазначене пропо-нуеться протягом 2015 р. розробити проект Державног цшьово'г економ1чно'г програми «1нтегращя науки, вищог осв1-ти та промислового сектору економти» на найближчг 5-10 роюв, яка б визначала
Економгка промисловостг Экономика промышленности
напрями, мехашзми та форми ствроб^-ництва наукових установ i унiверситетiв з тдприемствами промисловостi у сферi науково'1, науково-техшчно'1 та шнова-цшно'1 дiяльностi. У програмi також слiд передбачити одержання НАН Украши повноважень з управлшня в галузi вищо'1 осв^и, зокрема з метою стимулювання формування в Академп власно'1 системи мапстерсько'1 пiдготовки кадрiв i3 важли-вих наукових напрямiв (з правом видачi дипломiв державного зразка i прису-дження ступеня «мапстр»); надання до-слiдним пiдприeмствам НАН Украши особливого статусу для доведення досль джень i розробок наукових органiзацiй до шновацш у виглядi нових або суттево вдосконалених продуктiв, технологiчних процеав, маркетингових прийомiв, мето-дiв управлшня та полшшення еколопчно'1 ситуацп тощо.
Пропозищя 4.3
Грунтуючись на цшьових стратепч-них установках, якi мають бути прописа-нi в Нащональнш iнновацiйнiй стратеги Украши, необхiдно розробити спещаль-ний законопроект у такт редакци -Закон Украгни «Про забезпечення роз-витку нацюнальног ¡нновацтног системи», яким мае бути визначено шновацш-ну систему як в1дкриту iнтерактивну систему завдяки поеднанню зусиль та штереав великих компанш, малих i се-реднiх пiдприемств, у тому чи^ шнова-цiйних стартапiв, унiверситетiв, держав-них дослiдницьких установ, постачаль-ниюв, споживачiв та iнших зацiкавлених сторш, якi доповнюють один одного, на-даючи можливiсть отримати ефект вщ спiвробiтництва значно бiльший, нiж проста сума впливу на шновацшш про-цеси окремих учасникiв.
Пiдсумовуючи вищевикладене, слiд наголосити на тому, що державний вплив мае надаватися на формування сприятли-вого iнновацiйного середовища й ефек-тивних механiзмiв взаемоди мiж учасни-
ками iнновацiйних процесiв з метою при-скорення матерiалiзацii наукових розробок в економiчно ефективш iнновацiйнi рiшення. При цьому шноваци мають роз-глядатися не як самоцшь, а як спосiб до-сягнення збалансованого еколого-сощо-економiчного розвитку.
Варто зауважити, що всi зазначеш механiзми управлiння мають використо-вуватися комплексно, тобто маеться на увазi вiдмова вiд попередньо! практики реалiзацii фрагментарних рiшень i про-грам зi слабкою взаемною координацiею та застосування цiлого комплексу мето-дiв й iнструментiв державно'1 полiтики у певнш послiдовностi та взаемозв'язку iз залученням у едину систему управлшсь-ких рiшень усiх зацiкавлених оаб та учасникiв iнновацiйних процесiв. До того ж, о^м механiзмiв, яю вже застосову-ються для реалiзацii державних функцiй у сферi шновацшного розвитку в Укра'1ш, потрiбно розробляти й упроваджувати новi механiзми управлшня: державно-приватного партнерства; ствроб^ництва науки та промисловосп; кластерний ме-хашзм оргашзаци шновацшно'1 дiяльнос-тi, яю забезпечать бiльшу зацiкавленiсть пiдприемств у створенш, освоеннi та впровадженнi науково-техшчних розро-бок.
Перелiк наведених механiзмiв не претендуе на вичерпшсть, може допов-нюватися iншими механiзмами, виступа-ти предметом широко'1 дискуси та напря-мами подальших дослiджень.
Л1тература
1. Mensch Gerhard D. Stalemate in Technology: Innovations Overcame the Depression / Gerhard D. Mensch. - Cambridge, Mass.: Ballinger Publishing Company, 1979. - 241 p.
2. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, процента и цикла конъюнктуры) / Й.А. Шум-
Економжа промисловостi Economy of Industry
петер; пер. В.С. Автономова, М.С. Люб-ского, А.Ю. Чепуренко. - М.: Прогресс, 1982. - 456 с.
3. Пщоричева 1.Ю. Теорп регюна-льного зростання та розвитку з шнова-цiйною домiнантою / 1.Ю. Пiдоричева // Вiсник економiчноi науки Украши. -2014. - № 1 (25). - С. 87-94.
4. Маннапов Р.Г. Современное развитие системы управления регионом: методология, инструментарий, механизмы: монография / Р.Г. Маннапов, Л.Г. Ахта-риева; под науч. ред. Р. Г. Маннапова. -Уфа: Уфимская государственная академия экономики и сервиса, 2010. - 221 с.
5. Геець В. Лiберально-демократич-ш засади: курс на модершзащю Украши / В. Геець // Економша Украши. - 2010. -№ 3. - С. 4-20.
6. Перший етап модершзацп еконо-мши Украши: досвщ та проблеми: мо-ногр. / О.М. Алимов, О.1. Амоша та ш; за заг. ред. В.1. Ляшенка; 1ЕП НАН Украши, КПУ. - Запоржжя: КПУ, 2014. - 798 с.
7. Кшдзерський Ю.В. Промисло-вiсть Украши: стратегiя i пол^ика структурно-технологично'!' модершзацп: мо-ногр. / Ю.В. Кшдзерський; НАН Украши, ДУ «1н-т екон. та прогнозув. НАН Украь ни». - К., 2013. - 536 с.
8. Управление развитием промышленности в условиях системных дисбалансов: моногр. / [А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.А. Збаразская и др.]; под. общ. ред. В.П. Вишневского / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2013. - 113 с.
9. Землянкш А.1. Нова шновацшна пол^ика Свропейського Союзу: досвщ для Украши / А.1. Землянкш, 1.Ю. Пщоричева // Региональна економша. - 2013. -№ 2. - С. 193-202.
10. Землянкш А.1. Мехашзми управлшня шноващями в Укрш'ш: стан та перспективи вдосконалення / А.1. Зем-лянкiн, 1.Ю. Пiдоричева // Стратегiчнi прiоритети. - 2014. - № 2 (31). - С. 43-48.
11. Пщоричева 1.Ю. Фшансове за-безпечення та органiзацiйно-економiчне супроводження iнновацiйних процесiв в економщ Украши / 1.Ю. Пщоричева // Економiчний вiсник Донбасу. - 2014. -№ 3 (37). - С. 154-170.
12. Постанова Верховно'1 Ради Украши «Про проведення парламентських слухань «Стратегия шновацшного розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобатзацшних виклиюв» вщ 17.02.2009 р. № 965-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3 .rada.gov.ua/laws/ show/965-17
13. Указ Президента Украши «Про Стратегию сталого розвитку «Украша -2020» вщ 12.01.2015 р. № 5/2015 [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://president.gov.ua/documents/18688.html
14. Закон Украши «Про прюритетш напрями розвитку науки i техшки» вщ 11.07.2001 р. № 2623-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada. gov. ua/l aws/show/2623 -14 (редакщя вщ 05.12.2012).
15. Закон Украши «Про прюритетш напрями шновацшно!' дiяльностi в Украь ш» вiд 08.09.2011р. № 3715-VI [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3715-17 (редакцiя вiд 05.12.2012 р.).
16. Innovation performance review of Ukraine / United Nations Economic Commission for Europe. - New York and Geneva, 2013. - Р. 28-29.
17. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши «Деяю питання оптимiзацiï дер-жавних цшьових програм i нацiональних проекпв, економп бюджетних коштiв та визнання такими, що втратили чиннiсть, деяких актiв Кабiнету Мiнiстрiв Украь ни» вiд 05.03.2014 р. № 71 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/71-2014-%D0%BF
18. Стан та законодавче забезпе-чення фiнансування науковоï та науково-технiчноï дiяльностi: матерiали слухань у
Економжа npoMumoeocmi Экономика промышленности
KoMÏTeTÏ BepxoBHo'Ï Pagu YKpaÏHH 3 nu-TaHb HayKH i ocbïth, 13 6epe3Ha 2013 p. -K., 2013. - 615 c.
19. HayKOBa Ta iHHOBa^HHa gianb-HicTb b YKpaÏHi: CTaT. 36. - K.: ^n «ih-^opMa^HHO-BugaBHunuH ^mp fl,ep^CTa-Ty YKpaÏHH», 2014. - 314 c.
20. Next generation innovation policy. The future of EU innovation policy to support market growth [EneKTpoHHHH pecypc]. -Pe^HM gociyny: http://www.ey.com/Pub-lication/vwLUAssets/Next_generation_inno vation_policy/$FILE/Next_generation_inno-vation_policy.pdf
21. Gross domestic expenditure on R&D, 2002-12; Gross domestic expenditure on R&D by source of funds, 2007 and 2011 [E^eKTpoHHHH pecypc] / Eurostat. - Pe^HM gocTyny: http://ec.europa.eu/eurostat/statis-
tics-explained/index.php/R_%26_D_expendi-ture
22. HayKOBa Ta iHHOBa^HHa gianb-HicTb b YKpaÏHi: CTaT. 36. - K.: fln «ih-^opMa^HHO-BugaBHunuH цeнтp fl,ep^CTa-Ty YKpaÏHH», 2012. - 305 c.
23. EKcnpec-BHnycK ^ep^aBHOÏ cny-
«6h cTaTHcTHKH YKpaÏHH «iHHOBa^HHa gianbHicTb npoMHcnoBHx nignpueMCTB y 2013 pоцi» № 131/0/05.3bh-14 Big 14.04.2014 p. [EneKTpoHHHH pecypc]. -Pe^HM gocTyny: http://www.ukrstat.gov.ua/
24. 3aKOH YKpaÏHH «npo BHeceHHa 3MiH go 3aKOHy YKpaÏHH «npo HayKOBy i HayKOBO-TexHinHy gmnbHicTb» (npoeKT) [EneKTpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocTyny: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/ doccatalog/list? currDir=60270
Hadiüm^a do pedaKuïï 12.02.2015 p.
EKOHOMÏKa npoMucnoBocmi Economy of Industry
