CC BY
22
УДК 338.3
ЕВОЛЮЦ1Я РОЗВИТКУ МОДЕЛЕЙ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ В УМОВАХ КОНКУРЕНЦ||
© 2015 РОМАНЮК В. М.
УДК 338.3
Романюк В. М. Еволющя розвитку моделей корпоративного управлiння в умовах конкуренцп
У статт'1 досл'джено еволюцю розвитку класичних моделей корпоративного управлшня - англо-американсько/, шмецьщ японсьш Автором анал'вуеться й четверта модель корпоративного управлшня, бльш притаманна економ'шам трансформацшного (перех/дного) типу та кранам з вищим р'внем корупцп, - амейна. Заслуговуе на увагу висвтлення сутшсного аспекту еволюцИ мехатзмю розвитку системи корпоративного управлшня. За допомогою в'дпов'дного 'шструментар'ю та методологи наукового досл'дження автором розроблено обфунтоваш рекомендацИ щодо виршення проблеми вибору ефективноi нацонально: модел'> корпоративного управлшня або формування принципово новоi втчизняно! моделi розвитку корпоративного сектора економ'ши з урахуванням певних особливостей ¡снуючих класичних теоретично-узагальнених моделей та шституцйного середовища в УкраЫ й рiвня розвитку ринкових вiдносин.
Ключов'! слова: корпора^я, корпоративне управлшня, англо-американська модель корпоративного управлшня, шмецька модель корпоративного управлшня, японська модель корпоративного управлшня, система корпоративного управлшня. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Романюк Вталй Миколайович - астрант, кафедра економки тдприемства, Кивський нацональний ушверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володи-мирська, 60, Кшв, 01601, Украша) E-mail: v.m.romaniuk@ukr.net
УДК 338.3
Романюк В. Н. Эволюция развития моделей корпоративного управления в условиях конкуренции
В статье исследована эволюция развития классических моделей корпоративного управления - англо-американской, немецкой, японской. Автором анализируется и четвертая модель корпоративного управления, более присущая экономикам трансформационного (переходного) типа и странам с высоким уровнем коррупции, - семейная. Заслуживает внимания выявление сущностного аспекта эволюции механизмов развития системы корпоративного управления. С помощью соответствующего инструментария и методологии научного исследования автором разработаны обоснованные рекомендации по решению проблемы выбора эффективной национальной модели корпоративного управления или формирование принципиально новой отечественной модели развития корпоративного сектора экономики с учетом определенных особенностей существующих классических теоретико-обобщенных моделей, а также особенностей институциональной среды в Украине и уровня развития рыночных отношений. Ключевые слова: корпорация, корпоративное управление, англоамериканская модель корпоративного управления, немецкая модель корпоративного управления, японская модель корпоративного управления, система корпоративного управления. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 9.
Романюк Виталий Николаевич - аспирант, кафедра экономики предприятия, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина) E-mail: v.m.romaniuk@ukr.net
UDC 338.3
Romaniuk V. M. Evolution of Corporate Management Models in a Competitive Environment
The article explores evolution of the three classical development models of corporate management: English-American, German, and Japanese. The author also analyses the fourth model of corporate management, more inherent to the economies of transformation (transitional) type in the countries with high levels of corruption: the family model. Attention is drawn to the identification of essential aspects in evolution of mechanisms for development of corporate management system. Using the appropriate tools together with methodology of scientific research, the author has designed substantiated recommendations to address the problem of selecting an effective national model of corporate management i.e. formation of a completely new domestic model of development of the corporate sector of economy, taking into account specific features of the existing classic theoretical-generalized models, as well as characteristics of the institutional environment in Ukraine and the level of development of market relations. Key words: corporation, corporate management, English-American corporate management model, German corporate management model, Japanese corporate management model, corporate management system. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 9.
Romaniuk Vitaliy M. - Postgraduate Student, Department of Business Economy, Kyiv National University named after T. Shevchenko (vul. Volodymyr-ska, 60, Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: v.m.romaniuk@ukr.net
Поглиблення глобaлiзaцiйних процеав, ште^цш в^чизняних коpпоpaцiй y свiтогосподapськi про-цеси змyшye переглянути нayковi шдходи щодо фоpмyвaння принципово ново! моделi коpпоpaтивно-го yпpaвлiння, що в yмовaх посилення конкурентности сприятиме ефективност коpпоpaтивного rera^a y^aï-ни, полшшенню швестицшного клiмaтy тa розвитку ш-ституту коpпоpaтивноï соцiaльноï вiдповiдaльностi.
Сaме тому вивчення мiжнapодного досв1ду стaнов-лення нaцiонaльних моделей коpпоpaтивного yпpaвлiння e aктyaльним зaвдaнням. Вaжливою e не пpостa екстpa-поляцш чи копiювaння будь-яко'1 модел^ a виокремлен-ня основоположних принцишв побудови з ypaхyвaнням особливостей бiзнес-сеpедовищa, в якому фоpмyeться модель коpпоpaтивного yпpaвлiння, piвень соцiaльно-економiчного розвитку Укр^ни тощо.
У кожнш краМ система управлшня корпоращею мае певш характеристики i складовi елементи, що вхо-дять до не! та вiдрiзняють И вц систем шших краш.
Дослцники В. бвтушевський [6], Д. Задихайло [7], Т. Антошко [1], П. Буряк [2] видкяють три основш моделi управлшня корпорацшми в крашах з розвиненою ринко-вою економжою (табл. 1). Деяю дослцники, наприклад, Дементьева А. Г. розглядають i четвертий тип - сшейну модель корпоративного управлшня [5, с. 126].
Разом з тим, як в^значають науковщ, очевидним е той факт, що еволюцш моделей корпоративного управлшня обумовлюеться нацюнальними особливостями конкретно! краши, а саме - соцiально-економiчними передумовами впровадження, рiвнем шституцшно-пра-вового забезпечення функцюнування бiзнес-середо-вища, доступшстю фшансових ресурйв, технологш. Не менш важливим е й людський фактор.
Б1ЗНЕС1НФОРМ № l '2015
www.business-inform.net
Таблиця 1
Моделi корпоративного управлшня
Вид моделi Основна характеристика Система органiв управлшня Основнi недолiки моделi
Англо-американська модель - значна розпорошеносп акцюнерного катталу; - жорстю вимоги щодо розкриття ¡нформацп; - висока лквщнкть фондового ринку; - висока варткть залучення катталу Уштарна, осшьки в раду директор^ входять ¡нсайдери та аутсайдери Наявшсть конфлкту ¡нтерес1в ¡нвестсрв, що прагнуть висо-ких прибутюв, та кервництва компанп, що ор|£нту£ться на короткотермшов1 ц(л1
Ымецька модель - концентрацт власносп в руках середнм та великих акцюнер1в при значному Тх перехресному володшы; - великий вплив банювських фор-мувань; - низькавартктьзалучення катталу Дворвнева, передбача£ розрвнення функц|й наглядовоТ ради та правлшня - низький р1вень ¡нформацш-ноТ прозоросп акцюнерного товариства; - складна схема ¡нвестування; - неналежна увага до захисту прав др1бних акцюнер1в
Японська модель - об'£днання бвнесу з боку окре-мих компанш в групи; - високий вщсоток банюв \ рвних корпорацш у склад1 акцюнер1в; - баншська система вщрвня£ться мщними зв'язками. Основним джерелом фшансування £ власний банк, що знижу£ вплив фондового ринку - униарна, оркнтована на соцвльну £дшсть уах учасниш та здшсню£ться за принципом «р1вний серед р1вних»; - ради директор^ скла-даються переважно з «внутршшх» член1в; - вщсоток незалежних члешв надзвичайно низький - недостатня прозоркть ¡нформацп про дтльнкть акцюнерного товариства; - низька система захисту прав др1бних акцюнер1в; - недостатня увага до питань прибутковоТ дтльносп
Смейна модель - акцюнерний каттал зосеред-жений в руках окремих амейних клашв; - головна компант здмсню£ по-вний контроль над катталом вах учасниш об'£днання Корпорацп будуються за принципом п1рам1ди - ТТ каттал значно перевищу£ реальш ресурси ам'Т за рахунок випуску подвшного класу акц|й \ перехресного володЫня - задоволення ¡нтереав ам'Т на шкоду ¡нтересам розвитку бвнесу; - нерозвиненкть механвм1в захисту др1бних акцюнер1в; - недостатня ¡нвестицшна та ¡нновацшна актившсть корпорацм; - непрозоркть компанш
Джерело: адаптовано автором на основi [8, с. 50 - 53; 2; 6; 7].
Проаналiзуeмо класичш моделi корпоративного управлiння.
Англо-американська модель корпоративного управлшня е притаманною корпорацшм США, Канади, Вели-кобритани, Австралп, Ново! Зеландп та обумовлюеться насамперед нацюнальними особливостями акцюнерно! власностi - населення активно швестуе в щнш папе-ри, емiтованi корпорацiями, що призводить до значно! розпорошеностi катталу. Таким чином, корпораци за-лучають необхiднi !м для пiдтримки бiзнесу фiнансовi ресурси. Очевидно, що перш, шж iнвестувати в акцп чи облтацп т1еИ чи шшо! корпорацп, потенцiйнi iнвестори вивчають фiнансовi показники, волатильнiсть цiн на цiннi папери, що, у тому чит, е вцдзеркаленням якостi корпоративного управлшня.
Отже, серед основних суб'ектiв економiчних вц-носин у данiй моделi виступають приватнi та шститу-цiйнi швестори, члени ради директорiв i виконавчих органiв конкретно! корпораци.
Що стосуеться структури управлшня, то зпдно iз законодавством та iмплементацiею англо-американ-
сько1 моделi на практицi, головним органом управлшня е загальш збори акцiонерiв. Аналiз еволюци англо-американсько'1 моделi свiдчить про тенденцiю до збкь-шення у Великобритани i США кiлькостi акцiонерiв з числа шституцюнальних - банки, страховi компани, недержавнi пенсiйнi фонди, ломбарди тощо. Так, якщо в 1963 р. на частку приватних iнвесторiв припадало 54 %, то в даний момент часу - приблизно 10 % [5, с. 126]. 1н-ституцюнальш швестори активно вцстоюють сво'1 права власниюв корпораци, у тому чи^ в судах, що змушуе постiйно вдосконалювати правове поле, де забезпечу-еться можливiсть активного впливу шституцюнальних iнвесторiв на систему корпоративного управлшня.
Переважна бкьшють iнвесторiв е активними тор-говцями на мюцевих фондових бiржах та схильш до отримання вигод у короткостроковому перюдъ насамперед за рахунок коливання щн цiнних паперiв. Основ-ними формами ринкового контролю в данш моделi ви-
ступають злиття i поглинання компанiй (англ. «mergers and acquisitions», M&A - злиття та поглинання
Враховуючи той факт, що структура власностi в таких корпорацiях е значно розпорошеною, то й збори акцiонерiв носять формальний характер. Рада директорiв е бкьш важливим органом управлшня, який здiйснюе всебiчний контроль за дiяльнiстю та е пгдзвгтним зборам акцiонерiв. У радi директорiв ство-рюються комiтети рiзних типiв, насамперед операцiйнi -виконавчий, стратепчний, фiнансовий, якi формуються з незалежних директорiв. 1х дiяльнiсть обумовлюеться вiдповiдним функцiоналом - дотримання вимог зако-нодавства, розмежування процесiв прийняття ршень i контроль за !х виконанням.
У сучасних умовах ради директорiв у англо-аме-риканськiй моделi складаються не менше, нiж на трети-ну з незалежних директорiв, уникаючи ситуаци, за яко! головою ради директорiв i генеральним директором е одна й та ж людина, що було бкьш притаманним до 90-х роив ХХ ст. i призводило до масових зловживань та утиску прав акцiонерiв.
В англо-американсьий моделi, на вiдмiну вгд iнших моделей, найбкьш значущим елементом системи корпоративного управлшня й зовншньою формою прояву контролю за дшльшстю корпораци е тститут розкрит-тя тформаци (що вцбуваеться один раз на квартал).
Таким чином, можна видкити таю переваги англо-американсько! моделi:
f гнучкiсть в управлшш, що забезпечуеться шсти-туцюнально, за допомогою високолiквiдного фондового ринку та швидкого руху капiталiв; f iнформацiйна прозорiсть i вiдкритiсть; f вiдсутнiсть бар'ерiв входу й виходу з участi в ка-шталц
f зростання вартостi компани як основна мета бiзнесу.
Серед недолжв варто видкити такi: f висока ризиковкть i орiентацiя на досягнен-ня прибутку в короткостроковому перюд^ що шкодить довгостроковим iнтересам корпораци; f високий рiвень дивiдендних виплат, що зумов-
люе високу вартксть залученого капiталу; f жорсти вимоги до прибутковост швестицш-них проекпв.
Шмецька модель корпоративного управлiння мае сво! характернi особливост й притаманна таким кронам, як Шмеччина та Австргя, частково застосовуеться в корпоращях Бельги, Нiдерландiв, Франци, кра!н Скан-динави.
Варто вгдмгтити, що для шмецько! моделi притаманним е принцип повно! сощально! взаемоди всгх за-цiкавлених у дгяльностг корпораци ключових учасникiв: акцiонерiв, менеджерiв, ради директорiв, працiвникiв, банкiв, громадських органiзацiй.
1 EKOHOMi4Hi вщносини, що передбачають укрупнення 6i3Hecy i катталу та вiдбyваються на макро- i MiKpoeKOHOMi4HOMy рiвнях, у резyльтатi яких на ринку з'являються бiльш велик компанií на базi декiлькох менш значних.
Вищий орган управлiння в данш моделi, втiм, як i у вск iнших, - загальш збори акцiонерiв.
Нiмецька модель корпоративного управлшня характеризуемся висококонцентрованим акцюнерним капiталом на основi, насамперед, власних коштiв, основного для корпораци банку i невеликим розпиленням акцш серед приватних iнвесторiв. Банки в данш моделi i обслуговують населення через видачу банивських депозит, i видають кредити корпорациями, i одночасно е власниками цiнних паперiв рiзних компанiй. Представ-ники банив вибираються в ради директорiв, !х пред-ставництво у складi ради директорiв постiйне. Банк, граючи вцразу ккька ролей в данiй моделi (наприклад, будучи одночасно кредитором, акцюнером i депозитарь ем), може за наявност об'ективних претензiй до якост корпоративного управлiння вiдмовити компани в по-дальшому фiнансуваннi. Банк у данш моделi е головним джерелом швестицшного капiталу. Причому банки не об-меженi в правi збирати пакети акцш окремих компанiй i практично стають 1х повноправними власниками. Тобто фондовий ринок також, як i в англо-американськiй модели починае вiгравати все бкьшу роль як джерело шве-стицш, хоча його оборот значно нижче.
Рада директорiв у шмецьий моделi двопалат-на - правлiння та наглядова рада. При цьому наглядо-ва рада виконуе роль органу ради директорiв в англо-американськш моделi з певними особливостями: до його складу входять уповноважеш в1д банив, представ-ники найбкьш великих постачальниив, мкцево! гро-мадськостi та, як правило, голова профспккового руху компани, що виконуе, по сутi, роль незалежного директора. Обидвi палати функцiонують окремо - не допуска-еться одночасна участь у складi правлiння та спостереж-но! ради одше! i т1е*1 ж особи. У цкому нiмецька модель пов'язана 1з забезпеченням ст1йкост1 взаемоди компани 1з зовн1шн1м середовищем за рахунок бкьш «тонкого» налашьування iнтересiв стейкхолдер!в корпораци.
Серед мажоритарних акцiонерiв у шмецьких компаниях висока питома вага корпорацш i банкiв. Практично вс1 компани в Шмеччиш е перехресними власниками акцiй одна одно'!, що змщнюе '1х взаемозалежшсть.
Хот1лося б вiдзначити i зростаючий вплив на дшль-н1сть корпораци шоземних iнвесторiв у сучасних умовах.
Як говорилося вище, рада директор!в у нiмецькiй моделi являе собою двопалатний орган. У його функци в данiй моделi входять: призначення та припинення повноважень виконавчих оргашв, тобто правлiння, схвалення його ршень ! контроль за його д1-яльн1стю. Вимоги до к1льк1сного та яисного складу ради директорiв мктяться в нацiональному законодавствi: залежно в1д розм1р1в корпораци чисельнiсть спостереж-но'1 ради - в1д 9до 20 ойб.
Вимоги до розкриття шформаци в нiмецькiй мо-делi сувор^ i вона розкриваеться один раз на швр1ччя.
У нiмецькiй моделi сл1д вид1лити такi переваги: + орiентацiя на довгостроков1 ц1л1; + висока фiнансова ст1йк1сть компани; + забезпечення збалансованостi iнтересiв р1зних учасникiв д1яльност1 компани;
+ бiльш низька вартiсть залученого катталу.
Недолжами виступають: + суттевi бар'ери входу в акцюнерний капiтал i
виходу з нього; + недостатньо розвинений фондовий ринок, який здшснюе зовшшнш контроль за дГяльшс-тю корпорацiй; + нижча ступiнь прозоросй акцiонерного кашта-
лу iдiяльностi компани; + недостатньо розвинена система захисту прав
дрiбних акцiонерiв; + нижчий рiвень шформацшно! прозоростi ком-панш, що стримуе !х iнвестицiйний розвиток.
Японська модель корпоративного управлшня мае найбкьшу специфiку. Вона склалася шд впливом нацю-нальних традицiй i характерна ткьки для ЯпонГ!. Однак необхГдно зауважити, що вплив на не! також зробила американська вшськова адмiнiстрацiя в перiод пiсля Друго! свГтово! вiйни.
Японська система корпоративного управлшня за-снована на стабкьних партнерських вГдносинах, злиття i поглинання ш не властивi, банкрутства та конфлжти iнтересiв учасникГв дуже рцюсш. Модель е багатосторонньою i базуеться навколо ключового банку i фшансово-промислово! мережi, або кейрецу (фшансово-промисловi групи, що виникли у другш половинi ХХ-го столiття як альтернатива дзайбацу, яю концентрують власнiсть у руках окремих сiмейних кланiв).
Ключовими учасниками модель що мають вели-чезний вплив, е кейрецу i основний банк. Японсью компани найтiснiшим чином пов'язанi i з кейрецу (загаль-ним капiталом, спкьним лобiюванням сво'1х iнтересiв у рiзних сферах дiяльностi), i з банками (яю виконують одночасно кiлька функцш, обслуговуючи розрахунко-вий рахунок корпорацГ!, виступаючи 'й кредитором i одночасно надаючи консультацшш послуги).
Для бкьшост корпорацiй в Японп характеры на-лагодженi взаемини з групою спорГднених, пов'язаних мiж собою i з даною компанiею корпораций. У цкому для групи характернi спкьшсть фшансових ресурсiв, едина виробнича i комерцгйна полiтика. Описана група корпораций називаеться «кейрецу». Кейрецу сформувалися як на основi прямого володшня материнськими компанiями великими, а часто i контрольними, пакетами акцiй, ком-панiй що входили до них, так i на контрактнiй основi (за рахунок передачi частини технолопчного процесу спещ-алiзованим партнерським фiрмам). П1д егiдою партнерських фiрм у кейрецу залучаеться велика юльюсть субш-дрядних пiдприемств першого, другого, третього порядку, у результата чого вибудовуеться величезна, впливова шрамца контролю. ВГдносини всередиш групи засноваш на особистих зв'язках у середовищi менеджменту, но-сять жорстко iерархiчний характер з безлiччю штрафних санкцш для винних, що замгнюе зовшшнш контроль над дшльшстю корпорацГ! та забезпечуе в краМ стабiльнiсть системи корпоративних вiдносин.
Необхiдно вiдзначити також, що держава в япон-ськш моделi е активним учасником i '1й вiдводиться дуже важлива роль: практично у вск корпорацГях наяв-нi представництва держави в радi директорiв.
Для японських компанiй характерна висококон-центрована власнiсть. Причому якщо розглядати сшв-вiдношення iнституцiональних та шдивГдуальних шве-сторiв, то приватш iнвестори за питомою вагою значно поступаються корпоративним. Останш данi свГдчать про те, що на частку шституцшних iнвесторiв припадае бкьше 70 % акцш японських корпорацiй (з них близь-ко 50 % належить фiнансовим структурам. Цiкавий i той факт, що великими акцюнерами е банки. На '1х частку припадае приблизно 20 % уси випущених в ЯпонГ! акцш, що в два рази бкьше, нГж в нiмецькiй моделi, г в чотири рази перевищуе аналопчний показник у Великобритании 1ноземш Гнвестори практично не справляють вГдчутного впливу на д1яльшсть японських корпорацш, володГючи близько 4 % акцш. Описана структура ак-цГонерного кашталу робить Гстотний вплив на баланс економГчних ГнтересГв всерединГ японських корпорацш та на взаемини всГх защкавлених у д1яльносп компани осГб. При цьому в ЯпонГ! майже вцсутш недружнГ поглинання, що здшснюються шляхом скупки акцГй.
Рада директорГв в японських корпорацГях грае не-значну роль, лише остаточно затверджуючи ршення, уже прийнятГ ранГше спкьно всГма основними учасниками дГяльностГ корпорацГ!, Г практично повнГстю складаеться з внутршни учасникГв, тобто виконавчих директорГв, керГвникГв, керГвникГв великих вГддшв кор-порацГ! та правлГння.
За чисельшстю рада директорГв в японськш моделГ значно перевищуе чисельнГсть аналопчного органу управлГння в шших розглянутих нами моделях Г в середньому складаеться з п'ятдесяти осГб. Список кан-дидатГв у члени ради директорГв пропонуеться вищим менеджментом компани та затверджуеться загальними зборами акцюнерГв. ВГдповГдно до японського комерцш-ного законодавства члени ради директорГв подкяються на двГ категорГ!: директори Г директори-представники. Такий подк дозволяе розмежувати процеси прийняття управлшських ршень Г процеси !х реалГзацГ!. КрГм того, здГйснення даних процесГв належить до компетенцГ! рГз-них шституйв усерединГ компани.
Вимоги до розкриття шформацГ! в ЯпонГ! досить суворГ, Г розкриваеться вона кожне шврГччя.
Основними перевагами японсько! моделГ корпоративного управлГння е:
+ орГентацГя на довгостроковий розвиток; + фшансова стГйкГсть компанГй, !х висока конку-
рентоспроможнГсть; + високий рГвень особисто! згуртованостГ вск за-
цГкавлених у дГяльностГ компани осГб; + вцсутшсть ворожих злиттГв Г поглинань; + порГвняно низька вартГсть залученого капГталу.
До числа недолкв можна вГднести: + недостатню гнучкГсть системи управлГння; + нерозвиненГсть зовшшни механГзмГв контролю, зокрема з боку фондового ринку; + пасивнГсть ГндивГдуальних акцГонерГв Г нерозвиненГсть системи захисту !х прав; + невисокий ступГнь швестицшно! активностГ компанГй;
+ низьку iнформацiйну прозор1сть д1яльност1 корпораций.
Смейна модель корпоративного управлшня характерна в основному для кра!н Аз!!, Латинсько'1 Америки, Канади, Швец!!, 1талИ, Швденно! Африки. Вона менш вивчена й описана в економiчнiй лiтературi.
Kапiтал у данш моделi зосереджений в руках окре-мих с1мейних кланiв, '1м же належить повний контроль над б1знесом. С1мейна модель корпоративного управлшня е дiаметрально протилежною англо-американськш, де такi в1дносини неприйнятнi в принцип!. Основний принцип побудови моделi поля-гае в тому, що с1мейне холдингова компания контролюе одночасно цкий ряд ф1рм, у свою чергу, контролюючих 1нш1 групи компанш. При цьому 1нвестори можуть залу-чатися при необх1дност1 отримання додаткового капгга-лу, не отримуючи при цьому бкьшють голос1в у жоднш з ф1рм с1мейно'1 групи [5, с. 135].
Корпорац!' будуються за принципом шрам1ди, тобто 11 каттал значно перевищуе реальн1 ресурси с1м'! за рахунок випуску подв1йного класу акц1й 1 перехресно-го володшня акциями. Ц1 1нструменти використовують-ся с1мейними корпоративними структурами з метою переведення прибутку компан1й, що входять до групи, на верх шрам1ди, де головна компания зд1йснюе повний контроль над кашталом ус1х учасник1в об'еднання.
Перевагами дано! модел1 е:
+ високий р1вень фшансово! ст1йкост1 с1мейних компан1й;
+ широк1 можливост1 для концентрац!! кап1талу
всередин1 окремо взятих компан1й; + зосередження контролю та управлшня в единому центр1.
Недолжами виступають:
+ задоволення 1нтерес1в с1м'! на шкоду штересам
розвитку б1знесу; + нерозвинен1сть механ1зм1в захисту др1бних ак-ц1онер1в;
+ недостатня 1нвестиц1йна та 1нновац1йна актив-
н1сть корпорац1й; + непрозор1сть компанш.
Спробуемо провести пор1вняльний анал1з моделей, видкивши !х под1бност1, в1дмшност1, перспективи розвитку.
В англо-американськ1й модел1 в пор1внянн1 з ус1ма шшими розглянутими моделями найб1льшу питому вагу мають шдив1дуальш 1нвестори, а також зовшшш акцю-нери. Кр1м того, для ц1е! модел1 характерне б1льш ч1тке 1 детальне корпоративне законодавство, що детально ре-гламентуе взаемов1дносини м1ж вс1ма зац1кавленими в д1яльност1 корпорац!! особами. У дан1й модел1 юнують д1ев1ш1 1 в1дпрацьован1 механ1зми правозастосування.
Саморегульоваш оргашзаци е важливими учасни-ками англо-американсько! модел1, !х роль в управлш-н1 надзвичайно висока. В шших же 1снуючих моделях корпоративного управлшня вони не належать до числа ключових учасник1в.
В англо-американськш модел1 банку за законом не дозволяеться виконувати в1дразу деккька функц1й, тому
зв'язок м1ж банком 1 корпоращею не насткьки сильний як, наприклад, в японськ1й 1 шмецько! моделях, де роль банк1в 1стотно вище, а функц!! значно ширше 1 р1знома-н1тн1ше. Якщо ж говорити про роль банк1в в шмецьких 1 японських корпорац1ях, то в першому випадку вона на-багато вища, бо основний банк е постшним членом ради директор1в, на в1дм1ну в1д японських корпорацш, де в1н залучаеться ткьки в раз1 будь-яких труднощ1в 1 кризо-вих ситуац1й.
У шмецькш модел1 корпоративного управл1ння присутн1 три характерш особливост1, яких немае в шших проанал1зованих класичних моделях. Перша стосуеться особливо! побудови ради директор1в - вона двопалат-на. Друга особлив1сть полягае в тому, що закон суворо обумовлюе чисельшсть ради директор1в, 1 акц1онери не можуть !! зм1нити. Третя особлив1сть стосуеться обсягу прав акцюнер1в. Вони дуже специф1чш, 1 правило «одна акц1я - один голос» не завжди виконуеться.
У вс1х моделях трохи р1зняться вимоги щодо роз-криття шформацш у н1мецьк1й та японськш моделях вони не так1 жорстк1, як у США.
Найспециф1чна система корпоративного управлшня присутня, звичайно ж, у японськш модел1, де е такий учасник економ1чних в1дносин, як кейрецу, якого немае в жоднш модел1. Кр1м того, в1дсоток зовн1шн1х та 1ноземних акц1онер1в, а також незалежних директор1в в японськш модел1 надзвичайно низький.
В англо-американськш модел1 висока роль фондового ринку, зовшшнк 1нструмент1в контролю за д1яльшстю корпорац!!, в гнших же моделях на першому мшщ - бан-к1вське ф1нансування 1 внутршш механ1зми контролю.
С1мейна модель корпоративного управлшня мае найбкьш1 под1бност1 з японською 1 н1мецькою моделями, головним чином, через нерозвинешсть прав мшори-тарних акц1онер1в, недостатн1й р1вень розвитку фондового ринку, а також використання поряд з вертикальною (шрам1дальною) структурою побудови корпоративних структур горизонтально! структури перехресного воло-дшня акц1ями.
Таким чином, модел1 корпоративного управлшня мають схож1 риси та в1дмшност1, важлив1сть ви-д!лення яких е необх1дним в умовах становлен-ня укра!нсько! модел1. З шшого боку, будь-яка модель корпоративного управлшня характеризуеться певною консерватившстю, тобто формування !! елемент1в безпо-середньо обумовлено 1сторичними особливостями. Кр1м того, жодна з розглянутих нами моделей не позбавлена недол1к1в 1 не е ушверсальною. У даний час спостерггаеть-ся яскраво виражена тенденц1я до зближення 1 взаемо-проникнення р1зних систем корпоративного управл1ння.
УкраИнська модель корпоративного управлшня е недостатньо розвиненою. Спостер1гаеться значна ккь-к1сть запозичень принцишв та базису р1зних моделей. Очевидною е наявнють ознак як аутсайдерсько! модел1 (в1дносно розпорошена власнють, нерозвинений фон-довий ринок), так 1 шсайдерсько! модел1 (тенденц!! до зростання концентрац!! власност1, становлення елемен-т1в 1нсайдерського контролю, впровадження схем пере-хресного волод1ння акц1ями та формування складних
корпоративних структур рiзного типу) [9, с. 11]. Наразi розвиток в^чизняно! моделi обумовлений значним по-гiршенням швестицшного клiмату в Укра!ни та зростан-ням тенденцiй до вiдтоку капп^в, насамперед шозем-них iнвестицiй (рис. 1).
+ реформування системи корпоративного управ-лiння з урахуванням вимог пануючо'1 моделi корпоративного управлiння в умовах глобаль заци та власних iнтересiв акцiонерiв, самих акцюнерних товариств та держави;
Рис. 1. Основн ознаки украТнськоТ моделi корпоративного управлiння Джерело: адаптовано автором на основi [9, с. 11; 3, с. 138].
Еволюцш розвитку механiзмiв корпоративного управлiння безпосередньо визначаеться шституцшним середовищем у краМ та розвитком ринкових вiдносин, якi в УкраМ перебувають у стади становлення. Розу-мiння характеру та особливостей трансформаци системи корпоративного управлiння в УкраМ в загальному контекстi свггових перетворень е необхiдним для ви-роблення ефективно'1 корпоративно! полiтики та стратеги розвитку акцюнерних товариств i корпоративних структур, якi виступають головною складовою вироб-ничого потенщалу Укра!ни, та напрацювання напрямкiв державно! стратеги щодо розвитку корпоративного сектора кра!ни в умовах конкуренци загалом.
Cутнiсний аспект еволюци механiзмiв розвитку системи корпоративного управлiння виявляе характер, причини виникнення, особливостi розвитку, мехашзми здiйснення та кiнцевi результати, до яких ведуть процеси сучасних перетворень. Функцю-нування системи корпоративного управлшня за своею сутнiстю е складним явищем, тому у процей Г! розвитку простежуеться елемент певно! непрогнозованостi. Одна з основних причин виникнення еволюцшних процесiв у системi корпоративного управлiння полягае в тому, що будь-яка система та !! складова здатнi до саморозвитку, тому природно прагнуть зберегти свою рiвновагу. Вод-ночас з наростанням внутршнього напруження можли-ва керована ззовш чи зсередини еволюцiя системи та !! окремих елементiв.
Тому, на наш погляд, шд еволюцiею системи корпоративного управлшня слц розушти:
+ перетворення форм i методiв корпоративного управлiння;
+ переорiентацiю функцюнування акцiонерних товариств i суспкьства з метою !х переходу на базу загальнолюдських цiнностей i розвитку сощального капiталу.
Необхiдними умовами для розвитку корпоративного управлшня в кра!нах з трансформащйною (пере-хiдною) економжою е:
+ створення прозорих ринюв капiталу, якi б про-понували пiдприемцям значнi стимули та з прийнятними витратами приваблювали б ш-вестици;
+ захист прав власност та iнтересiв уск акцюне-рiв, а також зацiкавлених осiб.
Це дасть змогу ефективнше розподкяти ресурси, приймати рiшення на користь акцюнерних товариств та бкьш ефективно використовувати сво! знання i на-вички менеджерам. Ефективна система корпоративного управлшня сприяе розвитку державного управлiння на основi верховенства права, ефективно! швестищйно! полiтики та розбудови ринково! шфраструктури.
Крiм того, важливим чинником удосконалення системи корпоративного управлiння, на наш погляд, ви-ступае сам рiвень корпоративно! культури в акцюнер-ному товариствЬ Недарма окремi фахiвцi стверджують, що «корпоративний iнновацiйний потенцiал виршаль-ною мiрою визначаеться людським фактором, який тю-но пов'язаний з корпоративною культурою».
На наш погляд, система корпоративного управ-лшня належить до складного типу або класу систем, а отже, потребуе вцповцного шструментарш та методологи наукового дослцження (як вiрно зазначае А. Гальчинський, належного методологiчного шстру-ментарiю аналiзу вiдповiдних закономiрностей). Склад-нi системи - це, насамперед, динамiчнi, з точки зору
наявного потенщалу саморозвитку. Зазвичай прост1 ц1-л1сн1 системи наявного потенц1алу в соб1 не м1стять. Подруге, складш системи належать до класу невпорядкова-них систем. По-трете, генетика складност1 пов'язуеться з1 специф1кою перех1дних систем. В1дпов1дно можна за-значити, що за принципами функцюнально! складност1 розвиваються саме перех1дн1 системи, тобто системи, як1 займають особливе м1сце 1 становлять лише один з ланцюг1в еволюц1йного процесу, своер1дну «перед1сто-р1ю» нового, що виникае 1 утверджуеться. Можна кон-статувати ще одну ознаку складних систем: вони реа-л1зують св1й конструктивний потенц1ал через механ1зм б1фуркац1! та хаосу» [4, с. 7].
Очевидно, що система корпоративного управлш-ня на р1вн1 п1дприемств корпоративного типу в Украш також перебувае у даний час в стад!! б1фуркадН (в1д лат. «Ы/итеш» - роздвоення), тобто мае розгалужену структуру та траекторю свого розвитку, а також в1дпов1дний характер функцюнування. Загалом, як вже зазначалося вище, система корпоративного управлшня в Украш мае вс1 озна-ки переходного типу 1 перебувае в стад!! трансформаци.
ВИСНОВКИ
Таким чином, удосконалення моделей корпоративного управл1ння е одним 1з головних фактор1в забез-печення конкурентоспроможност1 в1тчизняних шдпри-емств. Без ефективно! системи корпоративного управ-л1ння неможливо забезпечити подальший розвиток ринку цшних папер1в та кашталу, п1двищити ефективн1сть акц1онерних товариств. Також проблематика вдоскона-лення корпоративного управлшня як системи в1дносин м1ж акц1онерами, державою, органами управл1ння, шши-ми зац1кавленими особами, громадськ1стю е одшею з ак-туальних у св1тов1й економ1чн1й теор!! та практищ. Як1с-на система корпоративного управлшня виступае умовою ефективно! роботи акцюнерних товариств, в1дкривае !м доступ на св1тов1 ринки кап1талу, а також, з точки зору дково! етики, закршлюе соц1альн1 зобов'язання акцю-нерних товариств перед суспкьством, тобто дае змогу сформувати сощальну корпоративну в1дпов1дальн1сть в1тчизняних акц1онерних товариств. ■
6. Свтушевський В. А. Корпоративне управлшня : пщ-ручник / В. А. ёвтушевський. - К. : Знання, 2006. - 406 с.
7. Задихайло Д. В. Корпоративне управлшня : навч. по-ci6. / Д. В. Задихайло, О. Р. Юбенко, Г. В. Назарова. - Х. : Еспада, 2003. - 688 с.
8. 1гнатьева I. А. Корпоративне управлшня : пщручник / I. А. 1гнать£ва, О. I. Гарафонова. - Ки!в : Центр навчально! лггера-тури, 2013. - 600 с.
9. Уманив Ю. М. Формування украшсько! моделi корпоративного управлiння / Ю. М. Уманив // Економка. Фiнанси. Право. - 2010. - № 3. - С. 10 - 13.
REFERENCES
Antoshko, T. R. "Insaiderska ta autsaiderska skladovi suchas-noho korporatyvnoho upravlinnia: systemnyi pidkhid" [Insider and outsider components of modern corporate governance system approach]. Ekonomika taderzhava, no. 1 (73) (2009): 41-44.
Buriak, P. Yu., and Tataryn, N. B. "Korporatyvne upravlinnia: osoblyvosti rozvytku v Ukraini" [Corporate governance: features of development in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 6 (2006): 114-120.
Dementeva, A. G. "Sistema korporativnogo upravleniia v razvitykh stranakh i Rossii" [The system of corporate governance in developed countries and Russia]. Menedzhment v Rossii i za rube-zhom, no. 3 (2008): 124-138.
Halchynskyi, A. "Metodolohiia skladnykh system" [Methodology of complex systems]. Ekonomika Ukrainy, no. 8 (2007): 4-18.
Ihnatieva, I. A., and Harafonova, O. I. Korporatyvne upravlinnia [Corporate governance]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2013.
Umantsiv, Yu. M. "Formuvannia ukrainskoi modeli korporatyvnoho upravlinnia" [Formation of the Ukrainian model of corporate governance]. Ekonomika. Finansy. Pravo, no. 3 (2010): 10-13.
Vasiutkina, N. V. "Orhanizatsiia marketynhovykh doslidzhen pidpryiemstvamy na rynku produktiv kharchuvannia" [Organization of market research companies in the food market]. Dys.... kand. ekon. nauk: 08.06.01, 2005.
Yevtushevskyi, V. A. Korporatyvne upravlinnia [Corporate governance]. Kyiv: Znannia, 2006.
Zadykhailo, D. V., Kibenko, O. R., and Nazarova, H. V. Korporatyvne upravlinnia [Corporate governance]. Kharkiv: Espada, 2003.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антошко Т. Р. 1нсайдерська та аутсайдерська складо-вi сучасного корпоративного управлшня: системний пщхщ / Т. Р. Антошко // Економка та держава. - 2009. - № 1 (73). -С. 41 - 44.
2. Буряк П. Ю. Корпоративне управлшня: особливосп розвитку в Укра'ш / П. Ю. Буряк, Н. Б. Татарин // Фшанси Укра!-ни. - 2006. - № 6. - С. 114 - 120.
3. Васюткша Н. В. Оргашза^я маркетингових дош-джень пщпривмствами на ринку продук^в харчування : дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / Н. В. Васюткша ; ёвропейський ун-т. -К., 2005. - 216 с.
4.ГальчинськийА. Методолопя складних систем / А. Галь-чинський // Економка Укра'ши. - 2007. - № 8. - С. 4 - 18.
5. Дементьева А. Г. Система корпоративного управления в развитых странах и России / А.Г. Дементьева // Менеджмент в России и за рубежом. - 2008. - № 3. - С. 124 - 138.
