CC BY
23
УДК 338. 48. (477)
Л. С. ГОЛОВКОВА1 , Н. В. ГРИНЬОХ2, Л. А. ДЯЧЕНКО
1*
2
3
1 Каф. «Фшанси та eKOHOMi4Ha безпека», Днгпропетровський нацюнальний унгверситет з^зничного транспорту iMeHi академiка В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, м. Днгпро, 49010, Укра1на, тел. +38 (056) 373 15 04, ел. пошта: g. liudmila22 @gmail .com
2 Каф. «Адмгшстративне забезпечення соцюкультурно1 сфери», ВП «Л^вська фшя Кишського нацiонального ушверси-тету культури i мистецтв», вул. Кушевича, 5, м. Львгв, 79000, Укра1на, тел.: +38 (032) 52 51 95, +38 (032) 52 12 89, ел. пошта: [email protected]
3 Каф. «Адмгшстративне забезпечення соцюкультурно1 сфери», ВП «Л^вська фiлiя Кишського нацiонального унгверси-тету культури i мистецтв», вул. Кушевича, 5, м. Л^в, 79000, Украгна, тел.: +38 (032) 52 51 95, +38 (032) 52 12 89, ел. пошта: [email protected]
ЕВОЛЮЦ1Я ПОВЕД1НКИ 1НДИВ1ДУАЛЬНИХ СПОЖИВАЧ1В НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ У КОНТЕКСТ ПОВЕД1НКОВО1 ЕКОНОМ1КИ
Мета. Метою ще! науково! пращ е дослщження процеав еволюцп поведшки 1ндив1дуальних споживач1в з урахуванням особливостей поведшково! економ1ки, розробка оновлено! концепцп поведшки 1ндив1дуаль-них споживач1в на ринку туристичних послуг в1дпов1дно до розумшня ними психолопчних та теоретико-тзнавальних аспекта тих процеав, як1 пов'язаш з прийняттям остаточних ршень. Це забезпечить кращу взаемодш вс1х учаснишв ринку туристичних послуг, вищий р1вень задоволення 1ндив1дуальних споживач1в, знизить ризики в !'хнш кушвельнш поведшщ, збалансуе штереси на ринку попиту/пропозицш туристичних послуг. Методика. Методичною основою дослвдження питания еволюцп поведшки 1ндив1дуальних спожи-вач1в на ринку туристичних послуг е науков1 пращ заруб1жних автор1в 1з зазначених вище питань, статисти-чш даш ДФС Укра!ни та Адмшютраци Державно! прикордонно! служби, а також доступш практичш ре-зультати д1яльност1 туристичних тдприемств. Автори вважають, що юнуе потреба в нових наукових пошу-ках щодо еволюцп поведшки споживач1в на ринку туристичних послуг, зокрема зал1зничних, у контекст поведшково! економ1ки. Це зумовлюе необхщшсть виконання анал1зу чинник1в впливу на поведшку шдивь дуальних споживач1в, яш купують чи не купують товари (послуги), з'ясування низки психолопчних складо-вих таких процеав, яким властиво зм1нюватись у час тд впливом актуальних економ1чних умов. Результа-ти. У статп проанал1зовано науков1 пращ заруб1жних автор1в 1з зазначених вище питань, статистичш дат ДФС Укра!ни та Адмшстрацп Державно! прикордонно! служби, а також доступш практичш результати д1я-льносп туристичних тдприемств. Автори запропонували основш концептуальш засади для покращення взаемоди на ринку туристичних послуг 1ндив1дуальних споживач1в 1 тдприемств сфери туризму, а також розробили практичш рекомендаций впровадження яких сприятиме прийняттю б1льш ефективних управлш-ських ршень. Це забезпечить вищий р1вень задоволення 1ндив1дуальних споживач1в на ринку туристичних послуг, надасть нов1 можливосп для об'еднання ращональних цшей економ1чно! поведшки кожного спожи-вача в1дпов1дно до його тзнавальних зд1бностей та зменшення ризик1в у його кушвельнш поведшщ. Нау-кова новизна та практична значимкть. Авторами статп доведено, що еволющя поведшки споживач1в на ринку туристичних послуг, 1 зал1зничних зокрема, е безперервним процесом, який змшюеться в1дпов1дно до чинник1в зовшшнього середовища та 1ндив1дуально! поведшки споживач1в, що перебувають у певному вза-емозв'язку та взаемозалежносп. У статп визначено основш концептуальш засади для полшшення взаемоди 1ндив1дуальних споживач1в та тдприемств сфери туризму, а також запропоновано практичш рекомендаций впровадження яких надасть тдприемствам сфери туризму нов1 можливосп приймати б1льш ефективш управлшсьш ршення, забезпечувати вищий р1вень !х економ1чно! ефективносп, шдвищувати р1вень задоволення споживач1в, краще шдив1дуал1зувати !х вщносини на ринку туристичних послуг.
Ключовi слова: еволющошзм, поведшкова економжа, поведшка споживача, послуга туристична, холю-тичний маркетинг.
Постановка проблеми
Дослiдження еволюци поведшки шдивщу-альних споживачiв на ринку туристичних по-
слуг у контексп поведшково1 економiки е надзвичайно важливим та актуальним. Умови, у яких функцюнують учасники ринку туристичних послуг, змшюються постiйно. I зумо-
DOI: https://doi.org/10.15802/pte.v0i14.123854
© Л. С. Головкова, Н. В. Гриньох, Л. А. Дяченко, 2017
влюють таю змши найрiзноманiтнiшi чинники, зокрема й eKOHOMi4Hi умови, яю перебувають у взаемозв'язку i3 попитом та пропозищею на ринку туристичних послуг. Це природний про-цес, який вщбуватиметься й надалi та вплива-тиме на еволющю поведiнки споживачiв.
Для досягнення кращого взаемного «балансу штерешв» iндивiдуальних споживачiв i учасниюв ринку туристичних послуг виникае потреба в нових наукових пошуках. Саме тому предметом дослщження ще! статп е еволюцiя поведiнки iндивiдуальних споживачiв на ринку туристичних послуг у контексп поведiнково! економiки.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Дослiдження еволюци поведiнки шдивщу-альних споживачiв на ринку туристичних послуг у контексп поведшково! економiки - пи-тання багатосторонне й мае наукове шдгрунтя. Еволюцiонiзм (лат. evolution - розгортання) -вчення про розвиток як процес безперервних змш, що переходять одна в одну без промiжкiв поступовосп [6, с. 105]. Вважаеться, що першими дослщниками поведшково! економши е такi науковцi: Герберт-Александер Саймон, Джеймс Гарднер Марч, Харвi Лейбенстайн, Д. СмМург, Вiльям Томпсон, Аллен Н'юел та iншi [1]. Поведшкова економiка - це напрямок економiчноl теорп, який займаеться дослщжен-ням впливу психологiчних факторiв на ршення людей у рiзноманiтних економiчних ситуацiях. 1ншими словами, поведiнкова економша та по-ведiнковi фiнанси вивчають вплив психо-логiчних, соцiальних, когштивних та емоцiйних факторiв на економiчнi рiшення, якi приймають люди та шституци, а також наслiдки таких ршень для ринкових цiн, прибутку та розподшу ресурсiв [7].
Науковцю Рiчарду Талеру (США) у 2017 рощ присудили Нобелiвську премда за внесок у побудову зв'язюв мiж економiчним аналiзом та ухваленням рiшень iндивiдуумами та зумовлюе наслщки прийняття таких рiшень на ринок тощо. Це зумовило створення ново! галузi -поведiнковоl економiки, яка швидко розви-ваеться та мае вплив на рiзнi сфери еко-номiчних дослiджень та економiчну пол^ику.
Питання поведiнки споживачiв, зокрема шдивщуальних споживачiв на ринку товарiв i послуг, дослiджували рiзнi вченi. Серед них:
Роджер Блекуелл, Пол Мшард, Джеймс Ен-джел, Девiд Коллат, Фшш Котлер, Рiчард Дафт та iншi [1; 5; 4; 2]. Hay^Bi працi зазначених aвторiв дають пiдстaви вважати, що «поведшка споживaчiв - це все. Все - це поведшка спожи-вaчiв» [1, с. 17]. У контексп поведшково! еко-номiки виявлено, що шформащя про зyмовленi впливом психологiчних, сощальних, когштив-них та емоцiйних фaкторiв вчинки людей, якi купують (не купують) товари (послуги), е необ-хiдною умовою yспiхy на ринку тдприемств та оргaнiзaцiй. Достовiрнa, своечасна, об'ективна шформащя щодо того, чому споживaчi ведуть себе на ринку товaрiв (послуг) певним чином, е основою розробки стратегш пiдприемств, обгрунтування цiн, рекламних кaмпaнiй, зокрема таких, яю сприятимуть тiй економiчнiй по-ведiнцi споживaчiв, яка е бажаною для пiдприемств сфери туризму.
Для бшьш повного дослiдження питання еволюци поведшки iндивiдyaльних споживaчiв на ринку туристичних послуг використовують-ся досягнення рiзних наук: маркетингу, стра-тегiчного маркетингу, менеджменту, стратепч-ного менеджменту, економши, мiкроекономiки, соцiологi!, поведшки споживaчiв, психологi!, неврологi! та шших.
Модель aнaлiзy процесу поведiнки спожи-вaчiв ЕКВ (1968 р.) aвторiв Джеймса Енджела, Девiдa Коллата та Роджера Блекуелла була по-чатковим дослщженням цiе! теми. Коли до до-слiджень поведiнки споживaчiв долучився Пол Мшард, ця модель стала «оргашзуючою системою координат для бшьшосп книг iз поведшки споживaчiв i для маркетингових про-грам у багатьох оргaнiзaцiях. На доповнення до попереднiх моделей поведшки споживaчiв ав-тори запропонували нову модель CDP (2001 p.) як модель процесу прийняття ршень спожива-чем» [1, с. 18]. Вона вщображае процес прийняття споживачем нового ршення на ринку товaрiв та послуг щодо !х кушвль Основними блоками цiе! моделi е таю: джерела шформаци для споживача, яю необхiднi для прийняття нового ршення, обробка маркетингово! шформаци, етапи процесу прийняття рiшення про кутвлю товaрiв чи послуг, ощнка товару (послуги) та !! марки, вплив мотивaцi! (включаючи шдивщуальш характеристики споживача), вплив зовнiшнього середовища [3,с. 40].
Огляд наукових джерел показав, що змютом моделi Енджела-Блеквелла-Коллата е вплив на
прийняття споживачем остаточного ршення щодо куп1вл1 товар1в чи послуг таких чинниюв, як проблема та ставлення до не!, пошук шформаци для прийняття ршення, зовшшш стимули та в1дб1р шформаци з них, засоби шформаци та попереднш досвщ, передбачеш та непередба-чеш обставини, стиль життя, переконання та нам1ри щодо кушвл! товару чи послуги, осо-бистють, конформ1зм, пам'ять, увага, мотиви, суспшьш впливи тощо. Особливютю модел1 Енджела-Блеквелла-Коллата е те, що ршення про кушвлю товар1в чи послуг приймае с1м'я [11,с. 51-52].
Науковщ Дж. Говард, Дж. Шет i Джеймс Беттман пропонують таку модель поведшки споживачiв, яка вiдображае 1хш намiри щодо купiвлi товарiв чи послуг з урахуванням таких чинниюв: шформащя, увага, сприйняття, став-лення до запропонованого товару чи послуги, намiр купiвлi та купiвля. Змiнними величинами ще! моделi е психологiчнi, вхiднi та вихщш чинники впливу [11,с. 48-50].
Дослщження цiе! теми науковцем Джеймсом Беттманом зумовило появу «моделi оброб-ки шформаци споживачем», вщповщно до яко! процес прийняття ршення споживачем про купiвлю товару чи послуги здшснюеться пiд впливом таких чинниюв, як: здатнiсть обробки шформаци, яка може бути обмежена; доступ-шсть та оцiнка шформаци; ч^ке функцiонування внутрiшнiх регулюючих про-цешв; досвiд попереднiх купiвель; вплив ршення на процеси споживання, нагромаджен-ня нового досвщу та знань [12,с. 44].
Модель Ф. Ншоси описуе поведшку спожи-вача таким чином: процес прийняття ршення про закутвлю товарiв чи послуг складаеться з чотирьох блоюв, а саме: вщ джерела повщом-лення до ставлення споживача; пошук шформаци та ощнювання сшввщношення через засоби та цш; акт купiвлi; зворотний зв'язок [8,с. 156].
Як було виявлено, економiко-поведiнкова модель Дж. Катона видшяе iмпульсивну та рацiональну поведшки споживача. Це зумовле-но такими чинниками: актуальш економiчнi умови, що впливають на вибiр споживача - ку-пувати чи не купувати товар (послугу); психо-логiчнi процеси; споживчий настрш; економiч-на поведшка. У ходi дослiдження цiе! теми було виявлено, що юнуе ще «атрибутивна теорiя» авторiв Ф. Хайдера, Г. Келлi та Д. Бема.
Змютом И е те, що покупець шукае товар чи послугу як засiб розв'язання проблеми. За до-слiдженнями вказаних авторiв, споживач очiкуе певних вигод вщ купiвлi товару чи послуги; рiзнi товари можуть задовольняти одну й ту саму потребу; один i той самий товар може задовольняти рiзнi потреби [5,с. 198-200].
Вшьфред Парето серед особливостей запро-поновано! ним «теори преференцiй та вибору» видiляе: преференци тим товарам чи послугам, яким споживачi надають перевагу; карту пре-ференцiй; можливост вибору товарi чи послуги; невимiрювання корисностi товару чи послуги; кривi байдужостi та карту байдужост [9,с. 22-26].
Узагальнюючи результати зазначених вище авторiв щодо поведшки iндивiдуальних спожи-вачiв на ринку товарiв та послуг, з'ясовано, що виршальними е психологiчнi, соцiальнi, ко-гнiтивнi та емоцiйнi фактори впливу на оста-точнi економiчнi ршення споживачiв щодо купiвлi (чи некушвл^ товарiв i послуг. Цiновi аспекти товарiв чи послуг, якi шдивщуальш споживачi мають намiр придбати, не завжди вiдiграють визначальну роль у здшсненш остаточного вибору при купiвлi (чи некупiвлi) то-варiв i послуг. Цiновi аспекти е важливими для шдивщуальних споживачiв на ринку товарiв i послуг, коли вони мають у розпорядженш об-межену iнформацiю. Якщо iндивiдуальнi спо-живачi мають достатнiй обсяг шформаци про товари чи послуги, i особист джерела шформаци зокрема, то !хш рiшення щодо остаточного вибору купувати щ товари (послуги) мають найменший рiвень фшансового ризику. Розви-ток iнформацiйних технологш, прийняття рiшень за допомогою штернет-ресурав, процеси глобалiзацil, змiни уподобань шдивщуаль-них споживачiв на ринку туристичних послуг та товарiв, а також iншi детермiнанти психо-лопчно! поведiнки людей пiдтверджують важ-ливють дослiджень iз еволюци поведiнки спо-живачiв загалом, i на ринку туристичних послуг зокрема, у контекст поведшково! еко-номiки.
Розглянемо, як саме можна адаптувати окремi результати зазначених вище дослiджень еволюци поведiнки iндивiдуальних споживачiв у контекст поведiнковоl економiки на ринку туристичних послуг, включаючи й послуги залiзничного туризму.
Видшення неви].мшених рашше частин за-гальноТ проблеми
Наведет вище дослщження поведшки шдивщуальних споживач1в на ринку товар1в та послуг дозволяють зробити узагальнення, що !х результати також е актуальними для покращен-ня взаемоди учасниюв ринку туристичних послуг.
Для покращення взаемоди учасниюв ринку туристичних послуг у контекст поведшково! економши необхщним е вивчення впливу на процеси, яю зумовлюють таку взаемодш. До-слщження чинниюв впливу на еволюцш поведшки ¿ндивщуальних споживач1в у контекст поведшково! економши забезпечить можли-вост краще оптим1зувати взаемодш вс1х учас-ниюв ринку туристичних послуг, досягти най-вищого р1вня задоволення шдивщуальних спо-живач1в, а також об'еднати ращональш цш економ1чно! поведшки кожного споживача вщповщно до його тзнавальних зд1бностей, зменшити ризики в !хнш кушвельнш поведшщ.
Мета
Метою ще! науково! роботи е дослщження процешв еволюцп поведшки ¿ндивщуальних споживач1в ¿з урахуванням особливостей поведшково! економши, розробка оновлено! кон-цепцн поведшки ¿ндивщуальних споживач1в на ринку туристичних послуг вщповщно до ро-зумшня ними психолопчних та теоретико-тзнавальних аспектов тих процешв, яю пов'язаш з прийняттям остаточних ршень. Це забезпечить кращу взаемодш вс1х учасниюв ринку туристичних послуг, найвищий р1вень задоволення ¿ндивщуальних споживач1в, зни-зить ризики в !хнш кушвельнш поведшщ, зба-лансуе штереси на ринку пропозицн та попиту туристичних послуг.
Виклад основного матер1алу дослщження
У процес дослщження теми науково! статп вщповщно до визначено! мети варто зазначити, що вперше незалежна Укра!на презентувала сво! туристичш можливосп в 1993 рощ на Варшавському туристичному ярмарку й тури-стичному салон! в м. Познань.
У 1994 рощ було створено Державний комтоет з туризму, почалася розробка норма-тивно-правових документов для регулювання
д!яльносп учасниюв туристичного ринку, здшснювалося лщензування та атестащя тдприемств, а також вщбувся перший в Укра!ш М1жнародний туристичний салон «Укра!на - 94».
У 1995 рощ було ухвалено Закон Укра!ни «Про туризм» № 325/95 ВР вад 15.09.1995 (з1 змшами № 124 -VIII вщ 15.01.2015), у 1996 рощ КМУ було затверджено «Програму ро-звитку туризму в Укра!ш до 2005 року» (Розпо-рядження КМУ «Про схвалення Стратеги ро-звитку туризму та курортв на перюд до 2026 року» № 168-р вщ 16.03.2017), створено Нащональну раду з туризму тощо [15].
У 1997 рощ Укра!ну було прийнято до складу члешв Всесвтоньо! туристично! оргашзацн (ВТО). Усе це дало новий старт для розвитку в Укра!ш сфери туризму як вагомо! складово! нац!онально! економши. Пщприемства ще! га-луз! здобули нов! можливост! визначати, як! саме тури розробляти та пропонувати на ринок, яку цшову полтоику встановлювати, як! канали збуту туристичних послуг обирати тощо. Закон Укра!ни «Про тдприемництво» № 785-Х11 вщ 26.02.1991 (з1 змшами № 191-УШ вщ 12.02.2015) та шш1 регуляторш акти сприяли тому, що на ринку туристичних послуг та то-вар1в з'являються нов! учасники, створюються нов! тдприемства р1зних форм власност!, зокрема приватно! [16].
Саме цей перюд варто вважати початковим етапом у дослщженш еволюц!! поведшки шдивщуальних споживач1в на туристичному ринку Укра!ни. Поведшка споживач1в - це дп, як! здшснюють люди тд час придбання, спо-живання товар1в ! послуг, а також звшьнення вщ них [1, с. 23]. До фундаментальних прин-цитв поведшки споживач1в належать так!: по-вна влада споживача; споживач е глобальним явищем; споживач! р1зш та схож!; споживач! мають права; розумтои споживач1в повинен ко-жен [1, с. 49]. Слщ зазначити, що процеси еволюц!! поведшки споживач1в на ринку товар1в чи послуг е безперервними.
Дослщжуючи еволюцш поведшки ¿ндивщу-альних споживач1в, обов'язково необхвдно вра-ховувати той факт, що змшюються також зовшшш економ!чш умови, у яких функцюнуе ринок товар1в та послуг, ! туристичних послуг зокрема. Послуга туристична - сегмент сфери послуг, що забезпечуе задоволення потреб лю-
дей та реатзащю 1хньо1 дiяльностi в процесi вiдпочинку, розваг, подорожi [12, с. 253].
Сучасш науковi напрями дослщження еко-номiчноl теори в контексп поведшково! еко-номiки аргументовано доводять, що економша повинна бути наукою про реальну поведiнку людей, про !х взаемодiю мiж собою, включаю-чи й взаемодiю на ринку товарiв та послуг. До-слщження еволюци поведiнки iндивiдуальних споживачiв на ринку туристичних послуг варто здшснювати з урахуванням теоретично-практичних аспекпв тих процесiв, якi пов'язанi з прийняттям рiшень iндивiдуальними спожи-вачами щодо купiвлi чи некупiвлi товарiв та послуг. Неодмiнною умовою таких дослщжень е вибiр !х напрямiв, кiлькiсних та якiсних ме-тодiв, якi використовуються для досягнення поставлено! мети з урахуванням психолопчних та сощальних чинникiв споживачiв, а також ризиюв у !хнiй купiвельнiй поведшщ.
Виявлено, що доцiльним е вивчення: корис-ностi й задоволення щодо придбаних турiв; по-переднього досвщу споживачiв щодо придбан-ня ту^в та !хнiх iндивiдуальних можливостей визначати довгостроковi наслiдки прийнятих ними ршень, зокрема й таких, що зумовлю-ються розумовими здiбностями; попереднього досвщу шших туристiв, який може бути вщо-мим споживачам на ринку туристичних послуг; рiвня iнтелекту споживачiв та !хнього сощаль-ного становища; мшливосп фiзичних та соцiальних факторiв, якi впливають на остаточ-ш рiшення iндивiдуальних споживачiв щодо придбання (чи непридбання) турiв; наявностi та достовiрностi iнформацi!, яка е основою для прийняття шдивщуальними споживачами остаточного ршення щодо вибору турiв у конкретному часi; кра!н, звiдки прибувають туристи, та кра!н, на користь яких роблять вибiр туристи, обираючи подорож.
Особливо важливими е довгостроковi до-слiдження поведiнки iндивiдуальних спожи-вачiв, якi «дозволяють вивчати явища у рiзнi моменти часу, включаючи повторш вимiри дiй споживачiв впродовж певного часу з метою зафшсувати змши !х думок, купiвельно! поведшки i споживання» [4, с. 42].
Довгостроковi дослiдження поведiнки шдивщуальних споживачiв на прикладi дiяль-носп пiдприемств сфери туризму (конкретного тдприемства) дозволяють з'ясувати:
- у чому саме полягають вщмшносп поведшки iндивiдуальних споживачiв туристичних послуг на втизняному чи зарубiжному ринках;
- як часто конкретш туристи купують певнi типи турiв у цього тдприемства;
- яка штенсившсть вщмов споживачiв, якi в минулих перюдах купували туристичнi послуги в цього тдприемства;
- до якого саме тдприемства (конкурента) перейшли споживач^ яю вже не купують тури-стичш послуги в цього пiдприемства;
- яка середня тривалють (рiк, два тощо) ут-римання споживачiв у цьому туристичному пiдприемствi;
- чи юнуе зв'язок мiж змiною щн та купiвлею туристичних послуг, юнуе вш для всiх споживачiв цього туристичного пiдприем-ства чи лише для деяких !х категорiй та яких саме;
- чи створена на цьому туристичному пiдприемствi «модель вщмови споживачiв»;
- чи вимiрюють на цьому туристичному шдприемсга рiвень незадоволення споживачiв та яким е цей рiвень;
- чи вивчаються на цьому шдприемсга внутрiшнi причини, яю зумовлюють вiдмову споживачiв купувати запропоноваш туристичнi послуги тощо.
До основних напрямiв дослiдження по-ведiнки iндивiдуальних споживачiв на ринку туристичних послуг у контексп поведiнково! економiки варто вщнести такi: встановлення типу покупщв та якi саме тури вони найчастше купують; вивчення змiсту процешв прийняття остаточного рiшення про кушвлю певних турiв; дослiдження рiвня задоволення споживачiв чи навпаки; виявлення основних мотивiв купiвлi турiв; встановлення прихильност споживачiв до конкретного туристичного тдприемства та чинниюв, що це зумовлюють, тощо.
Огляд наукових джерел показав, що для до-слщження поведiнки iндивiдуальних спожи-вачiв на ринку туристичних послуг застосову-ють такi кiлькiснi методи: кабшетш - викори-стання вторинно! внутрiшньо! та зовнiшньо! iнформацi! з цього питання; опитування - ви-користання закритих запитань та первинно! iн-формацi!.
Встановлено, що основними якюними методами дослiдження поведшки iндивiдуальних споживачiв на ринку туристичних послуг е таю:
onuryBaHHa 3 BHKopucraHHaM BigKpurax 3anu-TaHb, naHenbHi onuryBaHHa, cnocrepe^eHHa, eKcnepHMeHT, inrepB'ro, $oKyc-rpynu, eKcnepTHi MeTogu, aHani3 npoTOKony, npoe^inm MeTogu to^o. ^icm MeTogu gocnig^eHHa go3BonaroTb 3a6e3nenHTH 6inbm gocTOBipHy iH^opMa^ro ^o-go cTHnro ^Hira cno^HBaniB y KoHKpeTHHn npoMrnoK Hacy Ta nepcneKTHBH noro b Man-6yTHboMy; gocnig^eHHa peanbHoi KyniBenbHoi cnpoMo^HocTi cno^HBaniB Ha ^n MoMeHT Hacy Ta Ii nepcneKTHBH b Man6yTHboMy; MoTHBa^a Ta cnogiBaHHa cno^HBaniB ^ogo npHg6aHoro Typy to^o.
üepe6yBaroHH m™ co6oro y TicHoMy B3aeMo3B'a3Ky Ta B3aeMo3ane^Hocri, hhhhhkh BnnHBy Ha iHgHBigya^bHHx cno^HBaniB Ha pHHKy TypHCTHHHHX nocnyr 3yMoBnroWTb BHBHeHHa mo-genen ix noBegiHKH nig Hac KyniBni nocnyr. flo TaKHx ochobhhx Mogenen Hane^aTb: ncuxonoriH-Ha, eKoHoMinHa Ta co^onoriHHa, aKi Bigo6pa^a-roTb BHyTpimHin CTaH iHgHBigyanbHoro cno^HBa-Ha Ta BH3HanaroTb Moro pimeHHa npo KyniBnro nocnyru hh ToBapy.
KoMnneKCHHn po3rnag TeMH uiei HayKoBoi CTaTTi nepeg6anae 3'acyBaHHa pu3HKiB b yMoBax HeBH3HaneHocTi, aKi Mo^yTb MaTH iHgHBigyanbHi cno^HBani Ha puHKy TypucTHHHux nocnyr.
ncuxonoriHHHMH acneKTaMH pu3HKiB gna cno^HBaniB e Mo^nHBocri BHHHKHeHHa Hecnpu-aTnuBux HacnigKiB Big KyniBni ToBapy hh nocny-ru: ^iHaHcoBux, coцianbннx Ta HacoBHx BTpaT, ncuxonoriHHux BTpaT ^ogo npony^eHHx Mo^nu-BocTen Ta iHmi. 3'acoBaHo, ^o iHgHBigyanbHi cno^HBani b pa3i KyniBni TypucTHHHHx nocnyr Mo^yTb 3HH3HTH pu3HKH 3a paxyHoK: nomyKy go-cToBipHoi iH$opMa^i' b o6ca3i, gocTaTHboMy gna npunHaTTa pimeHHa 6e3 pu3HKiB; BH3HaneHHa npunHaTHoi цiнн; nomyKy gogaTKoBHx nigTBep-g^eHb npaBunbHocTi Bu6opy ^ogo KyniBni ToBapy hh nocnyru; npuxunbHocTi go neBHux 6peHgiB to^o.
Cneцн$iнннм 3aBgaHHaM gna yHacHHKiB puH-Ky TypucTHHHux nocnyr e gocnig^eHHa npoцecy npunHaTTa pimeHHa iHgHBigyanbHHM cno^HBa-HeM npo KyniBnro ToBapy hh nocnyru. Cepeg ochobhhx MeTogiB, aKi BHKopucTOByroTb iHgHBigy-anbHi cno^HBaHi Ha pHHKy TypucTHHHux nocnyr, BapTo BHginHTH TaKi: MeTog BapTocTi cno^HBHHx BnacTHBocTen Ta Mogeni nepeBar. Y цboмy koh-TeKcTi nig Hac gocnig^eHHa cno^HBHHx nepeBar ToBapy hh nocnyru g^epenaMH iH^opMa^i npo iHguBigyanbHux cno^HBaHiB e Ka6iHeTHi go-
cnig^eHHa, onnryBaHHa, inrepB'ro, cnocrepe^eH-Ha Ta eKcnepTHi MeTogu.
BuaBneHo, ^o bhcokhm piBeHb 3agoBoneHHa iHguBigyanbHux cno^HBaHiB Ha pHHKy TypucTHH-hhx nocnyr y KoHTeKcTi noBegiHKoBoi eKoHoMiKH - цe 3aci6, aKun gonoMarae nignpueMcTBaM c$e-pu Typu3My ix yTpuMyBaTH. Ane B3aeMo3B'a3oK Mm piBHeM 3agoBoneHHa iHgHBigyanbHHx cno^H-BaHiB Ta ix yrpuMaHHaM KoHKpeTHHM TypucTHH-hhm nignpueMcTBoM He Mo»e a6conroTHHM. OHe-BHgHHM e Te, ^o iHmi TypucTHHHi nignpueMcTBa TaKo^ HaMararoTbca ix 3anyHHTH, BHKopucToByro-hh pi3Hi MapKeTHHroBi iHcTpyMeHTH.
^k^o no3HTHBHi oHiKyBaHHa geaKux iHguBigyanbHHx cno^HBaHiB Ha pHHKy TypucTHH-hhx nocnyr Bigpi3HaroTbca Big peanbHHx pe3ynb-TaTiB, to ^ 3yMoBnroe ix po3HapyBaHHa. MaroHH nonepegHin HeraTHBHun gocBig npug6aHHa ToBapy, nocnyru hh o6cnyroByBaHHa, He3agoBoneHi iHgHBigyanbHi cno^HBaHi Ha pHHKy TypucTHHHHx nocnyr 3HH^yroTb piBeHb noanbHocTi go nignpueMcTBa, npuHoMy He nume cBin, a n iHmux 3HanoMHx Ta He3HanoMHx nrogen - Hepe3 no-BigoMneHHa (hh cKapru). CaMe ToMy TypucTHHHi ^ipMH noBHHHi 3a6e3neHyBaTH bhcokhm piBeHb 3agoBoneHHa iHgHBigyanbHHx cno^HBaHiB, a Ta-ko^ gocnig^yBaTH npuHHHH, HoMy geaKi ix nocTinHi (paHime) cno^HBaHi nepenmnu go koh-KypeHTiB.
EBonro^a noBegiHKH cno^HBaHiB nepe6yBae y B3aeMo3B'a3Ky i3 кoнцenцiaмн MapKeTHHry: bh-po6HHHoro, ToBapHoro, 36yToBoro, Ta xonicTHHHo-ro MapKeTHHry. XonicTHHHun MapKeTHHr - ^ nigxig, y aKoMy po6uTbca cnpo6a BH3HaHHTH Ta 36anaHcyBaTH pi3Hi KoMneTeH^i' n oco6nHBocTi MapKeTHHroBoi gianbHocTi. CKnagoBHMH xonicTHHHoro MapKeTHHry e: BHyTpimHin MapKeTHHr, inrerpoBaHHÖ MapKeTHHr, coцianbнo-BignoBiganbHHn MapKeTHHr, MapKeTHHr BigHocHH
[4, c. 43-45].
Po3rnaHeMo oco6nHBocTi eвonroцil noBegiHKH cno^HBaHiB Ha pHHKy TypucTHHHHx nocnyr y B3aeMo3B'a3Ky 3 кoнцenцiero xonicTHHHoro MapKeTHHry Ta MapKeTHHry BigHocHH. flocnig^eHHa nHTaHHa no6ygoBH BigHocHH i3 noкynцaмн Ha pHHKy TypucTHHHHx nocnyr gae nigcraBH BBa^a-th, ^o Bci nignpueMcTBa c^epu Typu3My 3a^KaB-neHi y ^opMyBaHHi TaKoro aKTHBy, aKun BKnroHa-THMe He nume npaцiвннкiв, nocTaHanbHHKiB, pe-KnaMHHx areHTcTB, gucTpu6'roTopiB Ta iHmux ginoBHx cucTeM, a n cno^HBaHiB. Цe go3Bonae no6ygyBaTH onTHManbHy cucTeMy BigHocHH, ^o
перебувае у взаемозв'язку з доходами та при-бутками цих тдприемств.
Варто зазначити, що щншсш орiентацi! споживачiв на ринку туристичних послуг, яю туристичш пiдприемства можуть задовольнити на найвищому рiвнi, також мають прямий зв'язок iз !хнiми доходами та прибутками. Оплата покупцями турiв, витрати часу чи ш-ших ресурсiв перебувають у взаемозв'язку iз !хнiми очшуваннями щодо тих вигод, якi вони планують отримати. На прикладi дiяльностi пiдприемств сфери туризму було виявлено, що школи споживачi можуть бути не повшстю за-доволенi рiвнем отриманих туристичних послуг. Саме тому щ пiдприемства розробляють та впроваджують рiзнi програми, якi дозволять зменшити рiвень незадоволення споживачiв i досягнути залежно вiд ситуацi! можливого балансу штерешв. Важливим у таких процесах комунiкацiй е те, що менеджери туристичних тдприемств демонструють споживачевi свое сшвпереживання iз цього приводу, з'ясовують, на що саме очшуе споживач у такiй ситуаци, враховують рiвень його культури, намагаються розв'язати проблему об'ективно.
Щоб утримати вже наявних споживачiв туристичних послуг i надалi, у рамках програм лояльностi туристичнi пiдприемства пропону-ють таке: картки постiйного ктента; дисконтнi картки; можливостi проживання в готелi без-коштовно, якщо споживач уже рашше зупиняв-ся в ньому 10 разiв; накопичувати «милЬ> про-понують авiаперевiзники, тобто е перспектива безкоштовно! подорож за виконання певних умов.
Необхiдно враховувати, що поведшка iндивiдуальних споживачiв рiзних кра!н на рiз-них туристичних ринках може мати деяю вiдмiнностi. Вiдмiнностi, яю слiд дослiджувати, можуть бути зумовлеш такими чинниками: психологiчними, соцiальними, когштивними, емоцiйними, етнографiчними, власною iндивiдуальнiстю, вшовою категорiею, способом життя, рiвнем доходiв, мотивацiею, рiвнем культури, попередшм власним досвiдом тощо.
До оргашзацшних факторiв, якi впливають на поведшку iндивiдуальних споживачiв на ринку туристичних послуг, належать таю: реклама, щна, способи оплати, яюсть, вщгуки знайомих чи друзiв, можливiсть перевершити очiкування споживачiв вiд придбання певних турiв, особливостi чи унiкальнiсть турiв, про-
грами пiдвищення лояльностi, процеси ко-мунiкацiй тощо.
Важливим фактором для споживачiв туристичних послуг е мотиващя. Аналiз мотивацш-ний - маркетингове дослщження причин i умов, якi визначають поведiнку споживача на ринку, дае змогу з'ясувати характер шформаци, яку використовуе споживач шд час пошуку необхiдного товару (послуги), мотиващю рiшень на користь певного товару (послуги) [7, с. 43].
До основних мотивiв, що спонукають спо-живачiв купувати певш товари (послуги), належать потреби, шстинкт, емоцi!, настанови, цiнностi, iдеали. Формами вияву мотивiв спо-живачiв е: бажання, прагнення, схильнiсть, можливостi, внутршня рушiйна сила, внутрiшне спонукання людини до моральности морально! поведiнки тощо. Дослщження показали, що змша мотивiв та потреб конкретного споживача не е сталою величиною, тобто моти-ви та потреби змшюються в чаш чи з часом.
У сучасних умовах функщонування та ро-звитку ринку туристичних послуг споживачi не бажають купувати тури, як не вщповщають !хшм мотивам щодо придбання, а тому менеджери туристичних тдприемств повинт нав-читися розум^и та прогнозувати поведiнку iндивiдуальних споживачiв i причинно-наслiдковi зв'язки, що !! зумовлюють.
Розглянемо, якою була мотиващя туристичних по!здок шоземних громадян до Укра!ни в 2014-2016 роках (табл. 1).
У 2016 рощ 95,3 % шоземних громадян прибули до Укра!ни з приватною метою, що на 12,5 % бшьше, шж у 2015 рощ (89,4 %).
Мотиващя ви!зного туристичного потоку з Укра!ни у 2014-2016 роках наведена в табл. 2.
Протягом 2016 року 98,5 % укра!нських громадян подорожували до шших кра!н з приватною метою, що на 6,6 % бшьше, шж у 2015 рощ.
Як видно з табл. 1 i 2, юнують певш вщмш-носп в мотивацi! подорожей шоземними гро-мадянами, якi при!жджають в Укра!ну, та гро-мадянами Укра!ни, якi ви!жджають за кордон.
Серед чинниюв впливу на процеси моти-вацi!, коли iноземнi громадяни при!жджають в Укра!ну, варто видшити такi: чинники етнiчно-го характеру, коли споживачi на ринку туристичних послуг обирають «туризм носталь-гiчний», на мiсця свого юторичного проживан-
ня у минулому, чи «туризм етнокультурний»; чинники релшйно! культури, коли купують тури для ознайомлення iз пам'ятками релтйно! культури, здiйснюють паломницькi тури; чинники психолопчш та емоцiйнi, коли купують «туризм мисливський» чи «туризм космiчний», а також «туризм елтоарний», «туризм гастро-
номiчний», «туризм зелений», «туризм медич-ний», «туризм екскурсшний» та iншi. Як було виявлено, назван вище чинники впливу на процеси мотиваци можуть бути актуальними й для прийняття остаточного ршення iндивiду-альними споживачами, якi ви1жджають з Укра1ни.
Таблиця 1
Мотиващя туристичних поТздок шоземних громадян до УкраТни у 2014-2016 роках [16] (за даними Адмшктраци Держприкордонслужби)
Мета 2014 2015 2016 Приркт 2016/2015
Осiб Частка, % Оаб Частка, % Осiб Частка, %
Службова 46 085 0,4 40 479 0,3 33 007 0,2 1 18,5 %
Дшова 2 556 0,0 615 0,0 195 0,0 1 3,2 разу
Туризм 146 804 1,1 137 906 1,1 172 848 1,3 т 25,3 %
Приватна 9 696 854 74,3 11 525 239 89,4 12 963 324 95,3 Т 12,5 %
Навчання 1 109 0,0 101 0,0 2 087 0,0 т 20,7 разу
Релтйна 1 942 0,0 5 431 0,0 5 501 0,0 Т 1,3 %
Культурний та спортивний об- 494 0,0 17 0,0 6 108 0,0 т 359,3 разу
MiH
Транзит 341 709 2,6 461 638 3,6 266 564 2,0 1 42,3 %
1нша 2 811 585 21,5 714 805 5,5 156 282 1,1 1 4,6 разу
Усього 13 049 138 100 12 886 231 100 13 605 916 100 t 5,6 %
Таблиця 2
Мотиващя виТзного туристичного потоку з УкраТни у 2014-2016 роках [16] (за даними Адмшктраци
Держприкордонслужби)
Приркт 20] L6 Приркт
Мета 2014,ос1б 2015, оаб 2015/2014 Осiб Частка, % 2016/2015
Службова 170 720 185 170 т 8,5 % 156 157 0,6 1 15,7 %
Туризм 201 541 206 598 т 2,5 % 224 646 0,9 т 8,7 %
Приватна 22 065 410 22 779 483 Т 3,2 % 24 287 430 98,5 т 6,6 %
Усього 22 437 671 23 171 251 т 3,3 % 24 668 233 100 т 6,5 %
До шших вщщв туризму, яю обирають спо-живачi туристичних послуг, у зазначених вище прикладах, належать таю: туризм активний, туризм дшовий, туризм еколопчний чи при-годницький, туризм культурний, туризм лиж-ний чи велосипедний, туризм науковий, туризм соцiальний та медичний тощо.
Як показують виконан дослiдження еволю-ци поведiнки iндивiдуальних споживачiв, на туристичному ринку неможливо провести чтоке розмежування щодо виршальних чинникiв впливу на рiшення споживачiв при купiвлi турiв: ви1зних чи в'1зних. Але таке дослiдження в контекст поведшково! економiки дае шдста-ви стверджувати, що саме тип туру, який оби-
рають споживач! для кушвл!, як виршальним чином впливають на !хш остаточш ршення. Виявлено, що, купуючи ту чи шшу туристичну послугу, споживач керуеться р1внем власно! самосвщомост!, нацюнального економ1чного мислення, власно! культури, осв1ти, роду занять, стилю життя, самоощнки, економ1чних можливостей, самосприйняття тощо.
Беручи до уваги мшливють зовшшнього се-редовища, варто зазначити, що потреби та мо-тиви, якими керуються у своему вибор! споживач! туристичних послуг, можуть зм!нюватися. До внутршшх умов, як! спричиняють зм!ну потреб та мотив!в конкретного споживача туристичних послуг, варто вщнести: усвщомлеш й неусв!домлен! збудники, ситуацшш фактори, ф!нансов! можливост!, р!д занять, уподобання, схильносп, осв!ту, можлив!сть власного само-
ствердження, соц!альне походження та сощальний клас, в!к, особист!сн! щнносп, р!вень власно! культури, роль у с!м'! тощо.
До зовн!шн!х умов, як! спричиняють зм!ну потреб та мотив!в конкретного споживача ту-ристичних послуг, належать: засоби масово! шформаци, реклама, в!дгуки шших споживач!в про цю туристичну послугу, власний досвщ або досв!д шших людей, змша ц!ни на цю послугу, р!вень серв!су, мода, можливост! вибору тощо. Саме тому такий взаемозв'язок необхщно вив-чати в контекст! поведшково! економ!ки, а ви-явлен! результати адаптувати до д!яльност! п!дприемств сфери туризму.
Дослщження кра!н, зв!дки в Укра!ну прибу-вали шоземш громадяни у 2016 рощ, наведено на рис. 1.
Рис.1. Розподш за кра!нами чисельност! шоземних громадян, як1 в!дв!дали Укра!ну у 2016 рощ [16] (за да-
ними Адмшстрацп Держприкордонслужби)
Вщповщно до даних рис. 1 виявлено, що у 2016 рощ найбшьше шоземних туриств при-були до Укра!ни з таких кра!н: Молдова, Бшорусь, Рос1я, Угорщина, Польща.
Дослщження кра!н, яким у 2016 рощ для подорож! вщдали переваги громадяни Укра!ни, зображено на рис. 2.
Польща 41 %
Рис. 2. Розподш чисельност! громадян Укра!ни за кранами, до яких вони подорожували у 2016 рощ [16] (за
даними АдмтктрацИ Держприкордонслужби)
DOI: https://doi.org/10.15802/pte.v0i14.123854 © Л. С. Головкова, Н. В. Гриньох, Л. А. Дяченко, 2017
15
BignoBigHo go gaHHx puc. 2 BuaBneHo, ^o flocnig^eHHa Ton -20 KpaiH CBiTy, rpoMagaHH HaH6inbme rpoMagaHH YKpaiHH nogopo^yBanu aKux BigBiganu YKpaiHy b 2014-2016 poKax, go TaKHx KpaiH üonb^a, Pocia, Yrop^HHa, Mon- HaBegeHo b Ta6n. 3. goBa, Einopycb.
Ta6nu^ 3
Ton-20 KpaiH CBiTy, rpoMagHHH sikiix BigBiga^H yKpaiHy b 2014-2016 poKax [16] (ia daHUMu ÄdMimcmpa^t
flepwmpuKopdoHcnyMßu)
KpaiHa 2014, ociö 2015, ociö 2016, ociö HacTKa, % npupicT 2016/2015
ociö %, pa3H
Ycboro 13 049 138 12 886 231 13 605 916 100,0 719 685 t 5,6 %
MongoBa 4 587 265 4 739 590 4 474 151 32,9 -265 439 4 5,6 %
Einopycb 1 606 094 1 898 539 1 827 751 13,4 -70 788 4 3,7 %
Pocia 24 38 335 1 320 988 1 542 631 11,3 221643 t 16,8 %
Yrop^HHa 877 378 1 072 080 1 271 173 9,3 199 093 t 18,6 %
üonb^a 1 132 078 1 156 907 1 195 089 8,8 38 182 t 3,3 %
PyMyHia 585 019 765 010 775 823 5,7 10 813 t 1,4 %
CnoBanHHHa 417 401 413 176 410 732 3,0 -2 444 4 0,6 %
l3painb 101 919 149 620 217 160 1,6 67 540 t 45,1 %
TypenHHHa 120 490 142 883 206 706 1,5 63 823 t 44,7 %
HiMennuHa 132 687 155 768 171 455 1,3 15 687 t 10,1 %
Tag^HKucTaH 37 323 54 001 165 158 1,2 111 157 t 3 pa3H
CfflA 81 838 108 492 138 202 1,0 29 710 t 27,4 %
Y36eKucTaH 159 012 68 823 136 021 1,0 67 198 t 1,9 pa3H
A3ep6aög^aH 69 776 75 777 105 874 0,8 30 097 t 39,7 %
iTania 55 412 63 305 77 840 0,6 14 535 t 23 %
BenuKo6puTaHia 44 244 54 835 70 414 0,5 15 579 t 28,4 %
OpaH^a 39 944 45 999 54 280 0,4 8 281 t 18 %
HuTBa 30 928 35 308 52 273 0,4 16 965 t 48 %
Hexia 35 281 39 501 49 051 0,4 9 550 t 24,2 %
Tpy3ia 35 022 37 849 48 414 0,4 10 565 t 27,9 %
AHani3 gaHHx Ta6n. 3 CBignurb npo TaKe:
- HaM6inbmy nacTKy cepeg oci6, aKi BigBiganu YKpaiHy 3a BKa3aHHH nepiog, cTaHoBunu rpoMa-gaHH MongoBH (32,9 %), Einopyci (13,4 %), Pocii (11,35 %);
- HaÖMeHmy nacTKy craHoBunu rpoMagaHH rpy3ii, Hexii, hhtbh, OpaH^i (no 0,4 % Ko^Ha i3 цнx KpaiH), BenHKo6puTaHii, iranii, A3ep6aög^a-Hy (aHanorinHo Big 0,5 % go 0,8 %);
- npupicT TypucriB noHag 20 % 3a6e3nenunH TaKi KpaiHu: HuTBa - 48 %, l3painb - 45,1 %, Ty-penHHHa - 44,7 %, A3ep6aög^aH - 39,7 %, Benu-Ko6pmama - 28,4 %, Tpy3ia - 27,9 %, CfflÄ -27,4 %, Hexia - 24,2 %. Haö6inbmHH npupicT
3acBignunH Y36eKHCTaH - y 1, 9 pa3y, a TaKo^ Tag^HKHCTaH - y 3 pa3H.
3a3Hanem BH^e cTaTucTHHHi gaHi (Ta6n. 3) Mo^yTb 6yTH ocHoBoro gna rnu6mux gocnig^eHb gianbHocTi nignpueMCTB c^epu Typu3My 3 MeToro Kpa^oro BHBneHHa MoTHBiB rpoMagaH цнx KpaiH, aKi BigBiganu YKpaiHy y 2014-2016 poKax.
Pe3ynbTaTH TaKux gocnig^eHb craHyTb ocho-Boro eKoHoMinHoro 3pocTaHHa nignpueMCTB c$e-pu Typu3My Ta 3a6e3nenaTb bh^hh piBeHb 3ago-BoneHHa cno^HBaniB TypucTHHHux nocnyr.
flocnig^eHHa Ton-20 KpaiH CBiTy, aKi BigBigy-Banu yKpaiHCbKi TypucTH y 2014-2016 poKax, no-gaHo b Ta6n. 4.
Ta6flнцa 4
Ton-20 KpaiH CBiTy, HKi BigBigyBa^H yKpaTnci.Ki TypHCTH y 2014 - 2016 poKax [16] (3a daHUMu AdMmicmpa-
u,u ßeprnmpuKopdoHcnyMÖu)
2014 p., oci6 2015 p., oci6 2016 p., oci6 npupicT 2016/2015
KpaiHa HacTKa, % oci6 %/pa3H
yeboro 22 437 671 23 171 251 24 668 233 100,0 1 496 982 t 6,5 %
üonb^a 7 657 021 9505 713 10 111 086 41,0 605 373 T 6,4 %
Pocia 4 671 321 4 110 019 3 859 820 15,6 -250 199 4 6,1 %
Yrop^HHa 2 152 512 2442 101 2 893 370 11,7 451 269 t 18,5 %
MongoBa 2 421 169 1 727 308 1 655 775 6,7 -71 533 4 4,1 %
Einopycb 1 538 160 1 325 546 1 114 457 4,5 -211 089 4 15,9 %
TypeHHHHa 450 549 510 537 930 657 3,8 420 120 t 1,8 paay
CnoBaHHHHa 656 102 755 248 886 120 3,6 130 872 t 17,3 %
PyMyHia 522 350 678 700 857 728 3,5 179 028 t 26,4 %
GruneT 400 427 350 936 417 949 1,7 67 013 t 19,1%
HiMeHHHHa 308 908 294 797 275 987 1,1 -18 810 4 6,4 %
OAE 161 728 137 442 150 673 0,6 13 231 t 9,6 %
l3pai'nb 117 833 129 311 146 379 0,6 17 068 t 13,2 %
iiania 172 845 113 373 122 294 0,5 8 921 t 7,9 %
ABcipia 96 809 106 451 105 905 0,4 -546 4 0,5 %
rpy3ia 90 487 81 601 104 517 0,4 22 916 t 28,1 %
Гpeцia 151 286 101 298 96 419 0,4 -4 879 4 4,8 %
HigepnaHgu 75 962 87 052 92 835 0,4 5 783 t 6,6 %
OpaH^a 83 207 98 353 92 733 0,4 -5 620 4 5,7 %
IcnaHia 99 614 60 710 89 606 0,4 28 896 t 47,6 %
Kinp 47 601 57 303 80 023 0,3 22 720 t 39,6 %
AHani3 gaHux Ta6n. 4 cBigHHTb npo TaKe:
- Hacirca yKpai'H^B, aKi y 2014-2016 poKax Bumg^anu go üonb^i, craHOBHTb 41 %, go Pocil - 15, 6 %, go Yrop^HHH - 11,75 %;
- npupicT oci6, aKi Bumg^anu 3 YKpai'HH, y 2016 poцi nopiBHaHo 3 2015 pokom cnocrepiraBca gna TaKHx Kpai'H: IcnaHia - Ha 47,6 %, Kinp - Ha 39,6 %, rpy3ia - Ha 28,1 %, PyMyHia - Ha 26,4 %, GruneT - Ha 19,1 %, Yrop^HHa - Ha 18,5 %.
Y 2016 po^ 3 YKpai'HH go TypeHHHHH Bumg^ano y 1,8 pa3y 6inbme oci6, m^ y 2015 poцi, i ^ HaM6inbmHH noKa3HHK npupocry. 3a-3Hanem CTaTHCTHHHi gaHi (ia6n. 4) 3acBignyroTb TaKe: TypeHHHHa e 6e33anepeHHHM nigepoM cepeg rnmux Kpai'H i3 npuMoMy yKpai'HCbKHx TypuciiB. Ha3BaHi BH^e Kpai'HH, aKi 3a6e3neHunu gna ce6e 36inbmeHHa o6cariB TypucriB i3 YKpai'HH, TaKo^ e^eKTHBHo BHKopHcroByroTb iHCTpyMeHTH moth-Ba^i' Ta iHmi iHguKaiopu nonmy.
3a gaHHMH flep^aBHoi' ^icKanbHoi' cny^6u
YKpai'HH, o6car Hagxog^eHb Big cnnaTH Typu-CTHHHoro 36opy y 2016 po^ CKnaB 54,1 MnH rpH,
^o Ha 45,7 % 6inbme, m^ y 2015 poцi. üpu ^oMy Moro o6car y 2015 po^ nopiBHaHo 3 2014 pokom 3pic Ha 49,9 %.
Ton-5 o6nacTeM YKpai'HH 3a HaM6inbmHMH o6-caraMH Hagxog^eHb Big cnnaTH TypucTHHHoro 36opy go мicцeвнx 6rog^eiiB y 2016 po^ (3 ypaxyBaHHaM Hagxog^eHb TypucTHHHoro 36opy, cnnaneHoro ropHgHHHHMH oco6aMH no ^mpanb-HoMy O^icy, aKi 3apaxoBaHi go m. KueBa, 3a-nopi3bKoi' Ta OgecbKoi' o6nacTeM): m. Khib - 18,8 MnH rpH (34,7 %), HbBiBCbKa o6n. - 8,4 MnH rpH (15,6 %),OgecbKa o6n. - 7,3 MnH rpH (13,6 %), iBaHo-OpaHKiBCbKa o6n. - 2,3 MnH rpH (4,2 %),3aKapnaTCbKa o6n. - 2,2 MnH rpH (4,1 %). Ton-5 3a HaM6inbmuM 3pocraHHaM o6cary Typu-CTHHHoro 36opy go Mic^BHx 6rog^eiiB y 2016 po^: m. Khib - Ha 4,9 MnH rpH (Ha 50,1 %), HbBiBCbKa o6n. - Ha 2,5 MnH rpH (Ha 42,3 %), OgecbKa o6n. - Ha 2,5 MnH rpH (Ha 50,8 %), Xep-coHCbKa o6n. - Ha 0,8 MnH rpH (Ha 75,7 %), iBaHo-OpaHKiBCbKa o6n. - Ha 0,7 MnH rpH (Ha 45,3 %). flocnig^eHHa o6cariB Hagxog^eHb Big cnnaTH
тypистичнoгo збopy зa 2014-2016 poки в Укpaïнi пoдaнo в тaбл. 5.
Taблиця 5
Нaдxoджeння тyриcтичнoгo 36opy дo мicцeвиx бюджeтiв 3a 2014-2016 po^ [17], тиc.грн (за даними
ДФС)
Koд perioBy Облacть 2014 2015 201б 4acTKa, % Приркт 201б/2015
1 AP Крим 482,б 0 - - -
2 Biнницькa 181,1 209,б 310,4 0,б t 48,1 %
3 Boлинськa 200,7 324,2 373,4 0,7 t 15,2 %
4 Днiпpoпeтpoвськa 877,4 1 289,4 1 749,9 3,2 t 35,7 %
5 Дoнeцькa 84б,1 бб9,1 914,3 1,7 t 36,6 %
б Житомир^та 1б9,0 225,3 349,4 0,б t 55,1 %
7 Зaкapпaтськa 930,4 1 527,2 2 199,1 4,1 t 44,0 %
S Зaпopiзькa 1 410,S 1 5б5,3 2 070,8 3,8 t 32,3 %
9 Iвaнo -Фpaнкiвськa 94б,8 1 578,5 2 292,8 4,2 t 45,3 %
10 Кш^сь^ б82,4 8б2,5 1 247,9 2,3 t 44,7 %
11 Кipoвoгpaдськa б5,7 92,3 1б7,9 0,3 t 1,8 paзy
12 Лyгaнськa 109,4 47,7 102,7 0,2 t 2,1 paзy
13 Львiвськa 3 5б9,8 5915,0 8 418,5 15,б t 42,3 %
14 Микoлaïвськa 457,5 753,1 1 155,3 2,1 t 53,4 %
15 Одeськa 2 725,3 4 8б5,2 7 33б,3 13,б t 50,8 %
1б Пoлтaвськa 313,4 449,2 717,1 1,3 t 59,7 %
17 Piвнeнськa 127,2 170,2 2бб,5 0,5 t 56,6 %
1S Сyмськa 130,5 1б1,б 227,б 0,4 t 40,8 %
19 Tepнoпiльськa 128,7 1б1,4 240,0 0,4 t 48,7 %
20 Хapкiвськa 887,8 1 081,5 1 780,5 3,3 t 64,6 %
21 Хepсoнськa 793,2 1 074,7 1 888,4 3,5 t 75,7 %
22 Хмeльницькa 207,8 303,1 4б5,7 0,9 t 53,7 %
23 Чepкaськa 271,1 310,9 409,5 0,8 t 31,7 %
24 Чepнiвeцькa 228,2 244,1 318,б 0,б t 30,5 %
25 Чepнiгiвськa 154,8 207,8 311,9 0,б t 50,1 %
2б м. Кшв 5 788,0 9 779,0 14 70б,б 27,2 t 50,4 %
27 м. Сeвaстoпoль 58,5 0 - - -
2S Цeнтpaльний oфiс 2 022,б 3 257,9 4 073,б 7,5 t 25,0 %
ycboro 24 7бб,7 37 12б,1 54 094,S 100,0 t 45,7 %
Bpaxoвyючи peзyльтaти дoслiджeнь eвoлю-ци пoвeдiнки iндивiдyaльниx спoживaчiв нa ринку тypистичниx пoслyг y кoнтeкстi пoвeдiн-кoвoï eкoнoмiки, a тaкoж дaнi тaбл. 1-5, вapтo зaзнaчити, щo iснye пeвний взaeмoзв'язoк мiж цими пoняттями. А тoмy пiдпpиeмствaм сфepи туризму для пoкpaщeння взaeмoдiï мiж ними тa iндивiдyaльними спoживaчaми пpoпoнyeться пpaктичнo впpoвaджyвaти oснoвнi тон^шу-amm зaсaди, якi пoлягaють у тaкoмy:
- визнaчити oснoвнi пpeфepeнцiï цшвд-стeй для iндивiдyaльниx спoживaчiв у взaeмoзв'язкy iз типaми тypiв, яю вoни oбpaли для кyпiвлi; пiдвищyвaти eфeктивнiсть пpoцeсy oбслyгoвyвaння iндивiдyaльниx спoживaчiв;
- дoслiджyвaти oсoбливoстi пpoцeсy o6-слyгoвyвaння iндивiдyaльниx спoживaчiв нa poбoчoмy мiсцi, у peaльнoмy викoнaннi;
- пpoпoнyвaти тypистичнi пoслyги, якi кpaщe aдaптoвaнi дo пeвниx сeгмeнтiв сгожи-вaчiв i нiш;
- забезпечувати вищий р1вень 1ндивщуал1зацп вщносин ¡з споживачами; ви-явити додану вартють того задоволення, яке отримують споживач1, купуючи туристичш по-слуги, та забезпечувати 1м таю можливосп;
- виявляти точки вщмшносп або схожо-ст у процесах кушвл1 туристичних послуг через призму бачення цього очима споживач1в;
- спостериати за змшами у взаемоди ¡ндивщуальних споживач1в та шдприемств сфери туризму, анал1зувати !х, приймати вщповщш управлшсью ршення та забезпечувати синерпзм 1х взаемоди;
- визначати основш причини вщхилень у 1ндивщуал1зацп вщносин з1 споживачами, якщо таке буде виявлено;
- залучати для навчання персоналу про-фесшних консультант1в, яю мають високий р1вень знань, вмшь { навиюв, тощо.
У тдсумку слщ зазначити, що для прийнят-тя бшьш ефективних управлшських ршень учасниками ринку туристичних послуг { забез-печення вищого р1вня !х економ1чно! ефектив-ност, шдвищення р1вня задоволення спожи-вач1в пропонуються для впровадження таю практичш рекомендаций
- швестування в програмне забезпечення, яке надасть можливють краще виршувати зав-дання туристичних шдприемств;
- розробка комплексних маркетингових програм, яю надаватимуть множину ршень про те, як найкраще збалансувати штереси вс1х учасниюв ринку туристичних послуг;
- шдивщуал1защя вщносин з1 споживачами на ринку туристичних послуг, зокрема 1 за допомогою мереж 1нтернет;
- створення персонал1зованих пропозицш для покупщв вщповщно до 1х 1ндивщуальних переваг щодо кушвл1 тур1в;
- впровадження програм лояльност для покупщв, зокрема й програм !х пожиттево! дохщносп;
- вивчення демограф1чних { психо-граф1чних характеристик споживач1в конкретного туристичного шдприемства вщповщно до тих титв тур1в, яю вони виршили придбати;
- зб1р шформацп про кожного покупця, про його попередш кушвл1 туристичних послуг у цього шдприемства з метою забезпечення вищого р1вня задоволення споживач1в;
- пропозици на ринок нових туристичних послуг, а також послуг, яю е ушкальними.
Наукова новизна та практична значимкть
Авторами статп доведено, що еволющя по-ведшки споживач1в на ринку туристичних послуг е безперервним процесом, який змшюеть-ся вщповщно до чинниюв зовшшнього середо-вища та шдивщуально! поведшки споживач1в, що перебувають у певному взаемозв'язку та взаемозалежносп.
У статп визначено основш концептуальш засади для покращення взаемоди вдивщуаль-них споживач1в та шдприемств сфери туризму, а також надано практичш рекомендаций впровадження яких надасть шдприемствам сфери туризму нов1 можливост приймати бшьш ефективш управлшсью ршення, забезпечувати вищий р1вень !х економ1чно! ефективност1, шдвищувати р1вень задоволення споживач1в, краще 1ндивщуал1зувати !х вщносини на ринку туристичних послуг.
Висновки
На основ1 виконаних дослщжень ц1е! теми було виявлено таке:
1. Поведшка шдивщуальних споживач1в на ринку туристичних послуг як природний про-цес зазнае еволюци тд впливом низки чинниюв та економ1чних умов { перебувае у взаемозв'язку ¡з попитом та пропозищею в контекст поведшково! економши.
2. Поведшкова економша та поведшков1 фшанси е взаемопов'язаними категор1ями, яю вивчають вплив психолопчних, сощальних, когштивних та емоцшних чинниюв на еко-ном1чш ршення споживач1в товар1в та послуг.
3. 1нформащя про вчинки покупщв, яю зумовлеш зазначеними вище чинниками, е необхщною умовою усшху шдприемств та ор-гашзацш на ринку.
Перспективи подальших дослщжень у цьому напрямку
Подальш1 дослщження еволюци повед1нки 1ндив1дуальних споживач1в на ринку туристичних послуг можуть полягати у вивченш анало-пчного в1тчизняного теоретичного досв1ду 1з цього питання в бшьших обсягах; адаптаци здобутих результат1в та !х практичному впро-вадженн1 в д1яльн1сть шдприемств сфери туризму.
Б1БЛЮГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Блэкуел Р. Д. Поведение потребителей / Р. Д. Блэкуел, П. У. Миниард, Д. Ф. Энджел. - Санкт-Петербург : Питер, 2002. - 621 с.
2. Дафт Р. Л. Менеджмент / Р. Л. Дафт; пер. с англ. В. Вольский. - 2-е изд. - Санкт-Петербург : Москва : ; Минск : Питер, 2002. - 829 с.
3. Engel J. F. Consumer Behavior / J. F. Engel, D. T. Kollat, R. D. Blackwell. - 2nd ed. - New York : Holt, Rine-hart & Winston,1973. - 689 p.
4. Котлер Ф. Маркетинг - менеджмент / Ф. Котлер, К. Келлер. - Санкт-Петербург : Питер, 2008. - 814 с.
5. Ламбер Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива : пер. с франц. / Жан-Жак Лам-бер. - Москва : Наука, 1996. - 589 с.
6. Культурология : енциклопед. словник / В. П. Мельник, М. П. Альчук, Ф. С. Бацевич, I. М. Бойко; за ред. д-ра фшос. наук, проф. В. П. Мельника. - Льв1в : Льв1в. нац. ун-т !м. 1вана Франка, 2013. - 508 с.
7. Мочерний С. В. Економ1чна енциклопед!я : в 3 т. / [ред. кол. : С. В. Мочерний (вщп. ред.) та ш]. - Ки!в : Видавн. центр «Академ1я», 2000. - Т. 1. - 864 с.
8. Головкова Л. С. Решжишринг б1знес-процес1в у розвитку зал1зничного туризму в Укрш'ш / Л. С. Голов-кова, Л. А. Дяченко // Зб. наук. пр. Дншропетр. нац. ун-ту !м. акад. В. Лазаряна «Проблеми економ1ки транспорту». - 2016. - Вип. 12. - С. 67-77.
9. Nicosia F. M. Consumer decision processes : marketing and advertising implications / F. M. Nicosia. - New York : Englewood Gliffs, Prentice-Hall, 1966. - 284 p.
10. Rudnicki Leszek. Zachowanie konsumentow na runku / Leszek Rudnicki. - Warszawa : PWE, 2000. - 320 p.
11. Смолш В. А. Енциклопедичний словник-довщник з туризму / В. А. Смолш, В. К. Федорченко, В. I. Цибух. - Кшв : Видавн. д1м «Слово», 2006. - 372 с.
12. Smyczek Slawomir Modele rynkowych zachowan konsumentow / Slawomir Smyczek, Izabela Sowa. - Katowice, 2003. -
13. Swiatovy G. Zachowanie konsumenskie / G. Swiatovy. - Wroclaw : AE, 1994.
14. Офщшний сайт Державно! служби статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 20.12.2017 р.)
15. Офщшний сайт верховно! Ради Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу www.zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 20.12.2017 р.)
16. Офщшний сайт Державно! прикордонно! служби Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу www.dpsu.gov.ua (дата звернення: 20.12.2017 р.)
17. Офщшний сайт Державно! фюкально! служби Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу www.sfs. gov.ua (дата звернення: 20.12.2017 р.)
Л. С. ГОЛОВКОВА1*, Н. В. ГРЫНЬОХ2, Л. А. ДЯЧЕНКО3
1 Каф. «Финансы и экономическая безопасность», Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, г. Днепро, 49010, Украина, тел. +38 (056) 373 15 04, эл. почта: [email protected]
2 Каф. «Административное обеспечения социокультурной сферы», ОП «Львовский филиал Киевского национального университета культуры и искусств», ул. Кушевича, 5, г. Львов, 79000, Украина, тел.: +38 (032) 52 51 95, +38 (032) 52 12 89, эл. почта: [email protected]
3 Каф. «Административное обеспечения социокультурной сферы», ОП «Львовский филиал Киевского национального университета культуры и искусств», ул. Кушевича, 5, г. Львов, 79000, Украина, тел.: +38 (032) 52 51 95, +38 (032) 52 12 89, эл. почта: [email protected]
ЭВОЛЮЦИЯ ПОВЕДЕНИЯ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ ПОТРЕБИТЕЛЕЙ НА РЫНКЕ ТУРИСТИЧЕСКИХ УСЛУГ В КОНТЕКСТЕ ПОВЕДЕНЧЕСКОЙ ЭКОНОМИКИ
Цель. Цель научной работы - исследование процессов эволюции поведения индивидуальных потребителей с учетом особенностей поведенческой экономики, разработка обновленной концепции поведения индивидуальных потребителей на рынке туристических услуг в соответствии с их психологическими и теорети-
чески-познавательными аспектами тех процессов, которые связаны с принятием остаточных решений. Это обеспечит лучшее взаимодействие всех участников рынка туристических услуг, высший уровень удовлетворения потребителей, снизит риски в их покупательском поведении, лучше сбалансирует интересы на рынке спроса/предложения туристических услуг. Методика. Методическим основанием исследования вопросов поведения индивидуальных потребителей на рынке туристических услуг были научные труды зарубежных авторов по указанным выше вопросам, статистические данные ГФС Украины и Администрации Государственной приграничной службы, а также доступные практические результаты деятельности туристических предприятий. Авторы считают, что существует потребность в новых научных исследованиях эволюции поведения потребителей на рынке туристических услуг в контексте поведенческой экономики. Это определяет необходимость проведения анализа факторов влияния на поведение индивидуальных потребителей, которые покупают или не покупают товары (услуги), определение ряда психологических составляющих таких процессов, которые изменяются во времени под влиянием актуальных экономических условий. Результаты. В статье проанализированы научные труды зарубежных авторов по указанным выше вопросам, статистические данные ГФС Украины и Администрации Государственной приграничной службы, а также доступные практические результаты деятельности туристических предприятий. Авторы предложили основные концептуальные положения для улучшения на рынке туристических услуг взаимодействия индивидуальных потребителей и предприятий сферы туризма, а также сформулировали практические рекомендации, внедрение которых будет способствовать принятию более эффективных управленческих решений. Это обеспечит высший уровень удовлетворения индивидуальных потребителей на рынке туристических услуг и предоставит новые возможности для объединения рациональных целей экономического поведения каждого потребителя в соответствии с его познавательными способностями и уменьшения рисков в их покупательском поведении. Научная новизна и практическая значимость. Авторами статьи обосновано, что эволюция поведения потребителей на рынке туристических услуг - процесс беспрерывный, изменяющийся в зависимости от факторов внешней среды и индивидуального поведения потребителей, которые находятся между собой в определенной взаимосвязи и взаимозависимости. В статье определены основные концептуальные положения для улучшения взаимодействия индивидуальных потребителей и предприятий сферы туризма, а также предложены практические рекомендации, внедрение которых предоставит для предприятий сферы туризма новые возможности принимать более эффективные управленческие решения, обеспечивать высший уровень их экономической эффективности, повышать уровень удовлетворения потребителей, лучше индивидуализировать их взаимные отношения на рынке туристических услуг.
Ключевые слова: эволюционизм; поведенческая экономика; поведение потребителей; услуга туристическая; холистический маркетинг.
L. GOLOVKOVA1*, N. GRYNOCH2, L. DYACHENKO3
1 Dep. "Finance and Economic Security", Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after academician V. Lazaryan, Lazaryan st., 2, Dnipro, Ukraine, 49010, tel. +38 (056) 373 15 74, e-mail [email protected]
2 Dep. "Administrative support of socio-cultural sphere", Separate subdivision Lviv branch of Kyiv National University of Culture and Arts, Kushevich st., 5, Lviv, tel. +38 (032) 52 51 95, +38 (032) 52 12 89, e-mail: [email protected]
3 Dep. "Administrative support of socio-cultural sphere", Separate subdivision Lviv branch of Kyiv National University of Culture and Arts, Kushevich st., 5, Lviv, tel. +38 (032) 52 51 95, +38 (032) 52 12 89, e-mail: [email protected]
EVOLUTION OF BEHAVIOR OF INDIVIDUAL CONSUMERS ON THE MARKET OF TOURIST SERVICES IN THE CONTEXT OF BEHAVIORAL ECONOMY
Goal. The aim of the scientific work is to study the evolution of the behavior of individual consumers, taking into account the characteristics of the behavioral economy, the development of an updated concept of the behavior of individual consumers in the tourism services market, respectively, to their psychological and theoretical cognitive aspects of those processes that are associated with the adoption of residual solutions. This will ensure better interaction of all participants of the tourism services market, the highest level of consumer satisfaction, reduce risks in their purchasing behavior, better balance interests in the market of demand and offers of tourist services. Methodology. The methodological basis for the study of the behavior of individual consumers in the tourist services market was the scientific works of foreign authors from the above issues, the statistical data of the GFS of Ukraine and the Administration of the State Border Service, as well as the available practical results of the activities of
tourist enterprises. The authors believe that there is a need for new scientific studies of the evolution of consumer behavior in the tourism services market in the context of the behavioral economy. This determines the need to analyze the factors influencing the behavior of individual consumers who buy or not buy goods (services), the definition of a number of psychological components of such processes that change over time under the influence of current economic conditions. Results. The article analyzes the scientific works of foreign authors from the above issues, the statistical data of the GFS of Ukraine and the Administration of the State Border Service, as well as the available practical results of the activities of tourist enterprises. The authors proposed basic conceptual provisions for improving the interaction of individual consumers in the tourism services market and tourism enterprises, and also defined practical recommendations for implementation to make more effective management decisions. This will ensure the highest level of satisfaction of individual consumers in the tourism services market and new opportunities to combine rational goals of economic behavior of each consumer according to his cognitive abilities, reduce risks in their purchasing behavior. Scientific novelty and practical importance. The authors of the article justified that the evolution of consumer behavior in the tourism services market is a continuous process that changes according to the factors of the external environment and the individual behavior of consumers, which is in a certain relationship and interdependence. The article defines the basic conceptual provisions for improving the interaction of individual consumers and tourism enterprises, and also proposed practical recommendations for implementation in their activities. This will provide new opportunities for tourism enterprises to make more effective management decisions, ensure the highest level of their economic efficiency, improve the level of consumer satisfaction, and better individualize their mutual relations in the tourism services market.
Key words: evolutionism; behavioral economics; consumer behavior; tourist service; holistic marketing.
REFERENCES
1. Blekuel, R. D., Miniard, P. U., & Endzhel, D. F. (2002). Povedenie potrebiteley. SPb., Russian Federation: Piter.
2. Daft, R. L. (2002). Menedzhment (2nd ed.). Piter.
3. Engel , I. F., Kollat, D. T., & Bleckwell, R. D. (1968). Consumer Behavior. New York, The USA: Hold Rinefart & Winston.
4. Kotler, F., & Keller, K. (2008). Marketing — Menedzhment. SPb., Russian Federation: Piter.
5. Lamber, Z. (1996). Strategicheskiy marketing. Yevropeyskaya perspektiva. Moscow, Russian Federation: Nauka.
6. Melnyk, V. P., Alchuk, M. P., Batsevych, F. S., & Boiko, I. M. (2013). Kulturolohiia:entsyklopedychnyi slovnyk. Lviv, Ukraine: LNU imeni Ivana Franka.
7. Mochernyi , S. V. (2000). Ekonomichna entsyklopediia: v 3 t (Vol. 1). Kyiv, Ukraine: Vydavnychyi tsentr «Akademiia».
8. Holovkova, L. S., & Diachenko, L. A. (2016). Reinzhynirinh biznes-protsesiv u rozvytku zaliznychnoho turyzmu v Ukraini. Problemy ekonomiky transportu: zb. nauk. prats Dnipropetr. nats. un-tu im. V. Lazariana, (12), 67-77. doi: https://doi.org/10.15802/pte.v0i12.95620
9. Nicosia, F. M. (1996). Consumer Decision. Engewood Gliffs, Prentice Hall.
10. Rudnicki, L. (2000). Zachowanie konsumentow na runku. Warszawa, Poland: PWE.
11. Smolii, V. A., Fedorchenko, V. K., & Tsybukh, V. I. (2006). Entsyklopedychnyi slovnyk-dovidnyk z turyzmu. Kyiv: Vydavnychyi dim «Slovo».
12. Smyczek, S., & Sowa, I. (2003). Modele rynkowych zachowan konsumentow. Katowice.
13. Swiatovy, G. (1994). Zachowanie konsumenskie.AE. Wroclaw.
14. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Advertisement]. (n.d.). Retrieved February 16, 2018, from http:// www.ukrstat.gov.ua/
15. Zakonodavstvo Ukrainy [Advertisement]. (n.d.). Retrieved February 16, 2018, from www.zakon.rada.gov.ua
16. Derzhavna prykordonna sluzhba Ukrainy [Advertisement]. (n.d.). Retrieved February 16, 2018, from www.dpsu.gov.ua
17. Derzhavna fiskalna sluzhba Ukrainy [Advertisement]. (n.d.). Retrieved February 16, 2018, from www.sfs. gov.ua
Надшшла до редколеги 21.12.2017.
Стаття рекомендована до друку д-ром екон. наук, проф. Барашем Ю. С. та д-м екон. наук, проф. Чимшитом С. I.
