CC BY
36
following: standardization of materials; observance of technological and production discipline; availability of weighted devices; statutory method of detecting deviations from the norms of the workplace, teams, stations; automation of accounting processes. The system of correlation functions and controls under this section of topological accounting is elaborated concerning the objects and subjects of internal control over material resources. The role and place in the inner control of the departments and their grassroots sub such as stations brigades' jobs are determined. Middle managers are proved to maintain current control over shops administers. The main method of operational control is found to be comparing actual results with standards for deviations, causes and culprits of their occurrence and determination of the damages caused.
Keywords: internal control, operational control, heads of departments, economic-technological aspect, advanced control, formulas of factor analysis, deviations from the standards process, technological process.
УДК 330.34:519.86 Проф. Б А. Картнський, канд. екон. наук
доц. 1.М. Васильков, канд. фЬ.-мат. наук; астр. А.Б. Шевцв -Львiвська державна фтансова академш; адвокат О.Б. Картнська -Адвокатське об'еднання "Карпшська iпартнери ", м. Львiв
ЕВОЛЮЦ1Я П1ДХОД1В У МОДЕЛЮВАНН1 СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В I СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Видшено базовi етапи моделювання сощально-екожишчних процесш та вагоме мюце в цих дослщженнях украшських учених. Зазначено, що властиво моделювання таких процеив пройшло еволюцшнпй шлях. Ниш до його можливостей додатково при-дщяють шдвищену увагу, оскшьки посилюеться тиск ймовiрних фшансових втрат, на-самперед за неврахування тенденцш розвитку держав та окремих територш у середньо-та довготривалш перспектив^ З'ясовано, що людська спшьнота, в умовах глобальних змш i потрясшь у довкiллi та життевiй потребi в подальшому нарощуваннi економiчно-го зростання, зрозумiла свою пряму вщповщальшсть за наслiдки свое! практично! дь яльностi перед наступними поколiннями. Об'ективно, що саме таке розумшня, незважа-ючи на його проблемнiсть у постановщ моделей та реальнiй !х реалiзащl, все ж, грунту-ючись на довготривалих попереднiх наукових розробках щодо моделювання сощально-економiчних процесш, активiзувало дослiдження дiалектичноl проблеми, зумовило ш-тегрування зусиль на рiзних ршнях, узагальненням чого стало формування Концепцп сталого розвитку.
Обгрунтовано, що сучаснiсть доводить правоту уваги до процесу моделювання соцiально-економiчних процесiв та вироблення адекватних нинiшнiм проблемам моделей, оскшьки вже е низка напрямюв, за якими вiдчуваеться стрiмка динамика глобального розвитку та його вплив як на людство, так i конкретну його особу. Останне про-аналiзовано на основi видiлення еволюцп формування фундаментальних суперечностей щодо нарощування розриву у фiнансовiй нерiвностi мiж класами (людьми), тенденцiях у розвитку комп'ютерних технологий i обчислювально! техники (закон Мура, фiзика ква-зiвакансiйних матерiалiв).
Ключовi слова: моделювання, соцiально-економiчнi процеси, сталий розвиток, еволющя, дохщ, економiчне зростання, класова нерiвнiсть, фшансування, глобалiзацiя.
Постановка проблеми. На сьогодш прийнято, що моделювання сощ-ально-економiчних процесш мае двi мети: з одного боку - це сам по собi процес побудови модел^ який передбачае розумiння сутi явища, що неможливо без його всебiчного ретельного анашу; з iншого - наявнкть моделi дае змогу роби-ти прогнози й передбачення, зокрема в частинi потреби i дотримання принципiв сталого розвитку.
Однак рiдше на основi моделi дослiдники роблять спробу подивитися в минуле, точшше, на той промiжок у минулому, який не охоплений спостереж-ними даними, котрi використовувалися у процес побудови моделi. Хоча не варто вважати, що вiдновлення минулого на основi моделей не становить ште-ресу чи взагалi неможливе. Так, фiзик i популяризатор науки Сергш Капиця (один з авторiв книги "Синергетика i прогнози майбутнього" [11, с. 227]) розпо-вiдав, що був сильно вражений, коли на запитання "скшьки людей проживало на землi 1,6 мiльйонiв ротв тому", вiдомий французький археолог i антрополог 1в Коплене назвав число (сто тисяч), дуже близьке до того, яке давала побудо-вана авторами ще1 книги модель кшьккного зростання населения Землi. Однак висновки I. Коплене грунтувалися на зовам шших засадах: згiдно з археолопч-ними даними на той час в Африщ було приблизно тисячу стоянок людей, якi проживали великими сш'ями - бiля ста оаб кожна.
Для моделювання неприродничих, зокрема соцiально-економiчних про-цесiв, здебшьшого використовують економетричнi методи, якi дають змогу формувати та описувати сшввщношення мiж галузями i процесами економiчно-го життя на основi функцюнальних моделей. Функцiональнi моделi будуються за принципом "чорних скриньок", одне з головних завдань котрого домогтися якомога кращого збiгу з реальнiстю за дотримання певних чисто математичних умов, яю (умови) по сутi забезпечують можливiсть перевiрки адекватностi модели а також передбачають 11 простоту i зручнiсть у практичному застосуванш. Значно рiдше для опису соцiально-економiчних процесiв будують структурнi моделi, яю вже вимагають аналiзу механiзмiв формування процесу, розумiния його внутрiшньоí структури. Об'ективно, на практицi виникають проблеми iз вибору оптимально1 моделi для конкретного випадку, iз врахуванням багато-факторностi впливу, що особливо проявляеться за потреби в моделюваннi сощ-ально-економiчних процесш у перiоди структурних трансформацiй.
Фундаментальний внесок у становлення теорií економiчного зростання, а з нею й появi нових моделей його ввдображення, зробив видатний украшський економiст М.1. Туган-Барановський завдяки науковому обгрунтуванню основ економiчних циклш, що призвело до формування ново!' парадигми промислових криз i економiчноí кон'юнктури. Вагомий його внесок i в теорда iнновацiйного розвитку, який став реальною основою економiчного зростання для проввдних держав свiту. Так, в закош Туган-Барановського вперше окреслено типи шнова-цiйноí дiяльностi, якi класифжовано таким чином: продуктивний, збутовий, ш-фраструктурний, сировинний, процесний, органiзацiйний.
Водночас, всесвггньоввдомий укра1'нський вчений, академiк В.1. Вер-надський, спираючись на досягнення науки, вказував на майбутнi змши в природному i людському середовищi, якi пов'язанi зi стр1мким розвитком цивiлiза-цií. Нинi, в епоху глобалiзацiй них змiн, на прикладi багатьох явищ життя пере-конуемось у правильностi його передбачень щодо потреби у сталому розвитку. Зокрема, ще на початку ХХ ст. В.1. Вернадський обгрунтовано попереджав про загрозу атомних катастроф, змiну клiмату, вичерпання природних ресурсiв. На-уковi знання i техиiка перетворились, за мктким виразом академiка В.1. Вер-надського, в планетарне явище у тому розумiннi, що вони наршш з силами при-
роди визначають подальшу долю нашо1 планети. Людство об'ективно не матиме майбутнього, якщо воно не подбае про середовище, в якому живе, часто без ре-алiстичного розумiння наслiдкiв свого господарювання.
Украшський учений, мислитель С. А. Подолинський вдаодив значну роль впровадженню екологiчно чистих видш джерел енерги: внутрiшнiй тепло-тi Землi, що проявляеться пiд час вибухш вулкашв, землетрусш та iнших при-родних явищ - енергй' магнетизму, енергп термальних джерел, енергп вiтру, водних течiй. Ще у Х1Х ст. вш дiйшов принципового висновку про необхвд-нiсть збереження балансу мiж використанням природно-сировинних ресурсiв у процес економiчноí дiяльностi та íхнiм вщновленням, що вже в ХХ ст. стае основою для видшення 1х в концепцiйнi засади сталого розвитку.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Особливiсть пiдходiв моде-лювання не природничих процесiв, як зазначають автори роботи [11, с. 278], по-лягае у потребi врахування додаткових (супутнiх) нашаровувань та вiдповiдно проявiв, якi можуть маскуватися та активно впливати на результат вщ них. Практично, за останнiм роль процесу моделювання значно розширюеться i властиво процес перетворюеться на "джерело образiв i аналогiй, якi допомага-ють розширити коло уявлень в тих областях науки, де суворi поняття точних наук не можуть бути формалiзованi тою мiрою, якою б нам хотшося... Вiдтак у математичному моделюваннi важливий не тшьки кiлькiсний результат, але й ri iнтелектуальнi iнструменти, якi використовуються i служать для глибшого ро-зумшня явищ". При цьому використання образiв i аналогiй з iнших областей призводить до подальшого розширення поняпйного апарату для опису явища, а само явище може бути розглянуто з нових, продуктивнiших i конструктивш-ших, з огляду на його розумшня, позицiй.
Конструювання формул, яю тою чи iншою мiрою описують даш спосте-режень й експерименпв, не можуть бути кiнцевою метою моделювання, коли йдеться про бшьш-менш тривалi часовi чи якiсно вщмшш промiжки в еволю-цiйному процесс На кожному промiжку потрiбен детальний аналiз результатiв, зiставлення 1х iз даними спостережень чи експерименту та з'ясування ступеня наближення до реальности перегляд попереднiх i розвиток нових концепщй, якi претендують на виявлення (розкриття, конструювання) внутрiшньоí природи об'екта моделювання та механiзмiв його розвитку за тих чи шших умов. Що стосуеться природничих наук, то тут такий шдхщ до моделювання реалiзова-ний достатньою мiрою i доволi успiшно. Один iз найвидатшших фiзикiв сучас-ностi Ст1вен Гокшг (Stephen Hawking) пише: "Сьогоднi ми знаемо закони, ят описують поведанку матерй' у всiх станах, о^м найекстремальнiших. Зокрема, ми знаемо закони, що е фундаментом х1ми й бюлогп". Однак, зауважуе далi Го-кiнг, завдання цих дисциплш не можна вважати розв'язаними. 1деться про наб-лижений характер будь-якого закону. I тому навиь якщо результати теорц да-ють зб^ iз практикою, питання про мiру i ступiнь цього збiгу завжди залишати-меться вiдкритим. Бо шсля побудови закон1в "ми опинимося перед завданням, що е викликом людському iнтелектовi - завданням удосконалення наближених методiв, без розв'язання котрого ми не зможемо передбачати ймовiрнi наслвдки у складних реальних ситуацiях" [33, с. 159].
Незважаючи на устхи в моделюваннi соцiально-економiчних процесш [2-10, 12, 14-29, 31, 32, 35, 36, 40-43] низка проблем залишаються вдаритими, якi е вкрай важливими. Так, науковцi "прогавили" початок фшансово! кризи в 2008-2009 рр. i вже тiльки опiсля И розгортання та багатомшьярдних втрат у фь нансовiй царинi висунули низку теоретичних пiдходiв, якi 11 правдоподiбно по-яснювали. Такi обставини додатково доводять, що проблематика моделювання, зокрема в частиш прогнозування становления i наслiдкiв соцiально-економiч-них процесiв з урахуванням iитересiв сталого розвитку, залишаеться вiдкритою, ставлячи кожен раз новi завдання, виходячи iз значно! непередбачуваносп варь антiв трансмiсií фiнансових криз та нестабшьносп впливу як зовшшнього, так i внутрiшнього середовищ.
Мета дослщження. Вичленити базовi концепцп та класичш пiдходи в еволюцiйному проявi i становленнi проблемних завдань моделювання сощаль-но-економiчних процесiв, виходячи iз сучасних аспектiв потреби в сталому розвитку, якi можуть бути використанш органами управлiния рiзних рiвнiв на су-часному етапi формування глобально! економiки та фшансово! глобалiзацц.
Викладення основного матер1алу. Моделювання соцiально-економiч-них процесiв актуальне вiддавна та пройшло свiй шлях еволюцiйного розвитку. Можливо, першими, квазшримггивними моделями можна вважати мiркування Платона (трактат "Про державу"), Нколло Мак'явеллi (трактат "Державець"), сентенци китайських мудрецiв, утопп Томаса Мора.
Подальший прогрес у розвитку поглядiв на перебiг соцiально-економiч-них процесiв пов'язаний iз становленням полткономи, тобто прагненням на-уковцiв-економiстiв видшити фундаментальну сутнiсть взаемовiдносин кашта-ловласниюв та найманих працiвникiв, яка зумовлюе глибоке розшарування на-селення за багатством. Так, виходячи з концепцп Томаса Мальтуса, слщувало, що зростання чисельностi населення неминуче призведе до того, що бшьша його частина буде жити злиденно. Цю модель називають "мальтузiанскою пас-ткою", оскшьки вона базуеться на допущеннях, що будь-який економiчний роз-виток призводить до збiльшения загально! кшькосп людей, на яких доводиться дшити сумарну кiлькiсть ресурсш, а це зумовлюе наслвдок: частка бiдних знову зростае. Останне призводить до економiчноí' кризи та воен, що лишень поглиб-люють загрозливi процеси у взаемовщносинах багатих i бiдних.
На думку Давида Ркардо, який розробив теорда форм земельно! ренти, земельне дворянство, за збшьшення чисельностi населення та потреби в еконо-мiчному розвитку, стане ще багатшим, оскшьки цей процес буде супроводжува-тись зростанням вартостi земельних дiлянок. Дослщник Карл Маркс в основу свое! концепцп поклав твердження, що боротьба мiж роботодавцями та роби-никами е ключовим фактором iсторичного розвитку, i вона неминуче призведе до зростання заробино! плати i зниження прибутку, наслiдком чого стане кон-центращя багатства у дедалi меншо! частки населення.
Практично аналiзованi концепцшш погляди класикiв-економiстiв Х1Х ст. свдаать, що капiтал мав би еволюцшно сконцентруватись в обмеженого кола людей. Водночас, як свiдчать сучасш статистичнi данi (систематизованi французьким економктом Томасом Пiкеттi), на практичну концентрацда свгго-
вого багатства (кашталу) серйозно вплинули у ХХ ст. як револющйш техноло-riï, якi рiзко пiдняли продуктивнiсть пращ, навль у частинi управлiння колекти-вами (менеджмент), так i двi свiтовi вiйни.
Останне, на думку американського економiста Саймона Кузнеця (лауреат Нобелiвськоï премiï з економши 1971 р.), який розробив багатопараметричну методику розрахунку валового внутрiшнього продукту (ВВП), призведе до того, що внаслщок проходження держав через рiзнi стадiï розвитку, доходи домо-господарств, тобто сiмей, будуть вирiвнюватися, а значить еволюцiйно буде проходити швелящя класово'1 нерiвностi. Однак, на думку французького вчено-го-економiста Томаса Шкетл (Thomas Piketty), такi революцшш збурення (новi технологiï) дещо вщтерм^вали цю концентрацiю в обмеженого кола людей, понизили можливост ïï передачi у спадщину та призвели до формування в роз-винених державах вагомого прошарку середнього класу (рис. 1) [43]. Наголоси-мо, лишень вiдтермiнували, оскiльки аналiз статистичних даних на довготермь новому промiжку доводить, що економша розвиваеться повiльнiше, порiвняно iз зростанням прибутковостi капiталу, тобто "дохщ вiд капiталум (г) бшьший, нiж темпи економiчного зростання (g): г > g.
0-1000 1500-1700 1820-1913 1950-2012 2050-2100 Роки Рис. 1. Еволющя в доходах вiд катталу, темпах економiчного зростання ВВП та формувант середнього класу (сформовано та запропоновано щодо формування середнього класу на основг [43])
О^м цього, статистика свдаить, що в тривалi часовi промiжки продук-тившсть економши зростала зi швидкiстю 1-1,5 %, а зростання кашталу колива-лось в межах 4-5 %. Практично зростання прибутковост капiталу перевищуе зростання продуктивностi економiки, а наслщком цього стае подальше поси-лення фшансово! нерiвностi мiж людьми та поглиблення сощально! напруже-ностi у класових вiдносинах. Науковець Т. Шкегл пiдтверджуе, що капiталова нерiвнiсть стала базовою проблемою розвитку сучасного людства, а розрив у благополуччi мiж 1 % багатого населення та 99 % iншого у США та Захщнш Gвропi почав збшьшуватись з 1980 р. та зростатиме до юнця XXI ст.
Зазначимо також, що ситуащя дещо пригальмувалась, починаючи iз 60-х рокiв XX ст., оскшьки у цей час активно! сили набирають теиденцii, що змшю-ють не т1льки економшу, але й соцiум. Внаслiдок штенсивно! взаемодil нацi-ональних економiк виникае глобальна економiка i бурхливо прискорюеться тех-нологiчна революцiя, насамперед, завдяки Iнтернетовi i новим iнформацiйним i комунiкацiйним технологiям [1]. Зокрема технолопчна революцiя особливо чiт-ко проявилась в електрошщ у безпосередньому зростанш чисельностi транзис-торiв у чш (рис. 2, довiдково 1-3) [37, 44].
Довщково 1. Практично електронно-комп'ютерна ера розпочалась з 1942 р., коли математик Кембриджського ушверситету Алан Тьюршг розробив перший у свт комп'ютер на електронних лампах ("Колос"). Уже в 1947 р. було створено транзистор (англ. transfer - "переносити" i англ. resistor - "отр"), важливий на-твпровщниковий елемент електронно! технiки, який дае змогу керувати стру-мом, що протiкае через нього, за допомогою прикладено! до додаткового елек-трода напруги, який став незамшним пристроем у рiзних галузях людсько! дiяль-ностi. Фундаментальне значения появи транзистора тдкреслюеться тим, що за його розробку винахщники Джон Еардш, Уолтер Браттейн i У!льям Шо^ у 1956 р. удостоенi Нобелiвськоí премп у галузi фiзики. Наявтсть технологи ви-робництва транзисторiв привела до виготовлення комп'ютерiв другого поколшня на !хнш баз^ а тзтше й комп'ютерiв третього поколшня на штегральних схемах (тобто мiкромiнiатюрниx електронних пристроях, де все або частина елеменив яких зв'язанi конструктивно i сполученi мiж собою електрично. Цей пристрш -це електронна схема, що виконана у виглядi нашвпровщникового кристалу та виконуе певну функщю. Першовiдкривачi штегрально! схеми (1С) - американсь-кi дослiдники Джек K^i та Роберт Нойсом - 1958 р.).
Зазначимо, що якщо в 1965 р. було можливим умктити на одному 4ini тiльки 30 транзисторов, то вже у 1971 р. - 2 тис., що дозволило перейти до nepi-оду формування великих iнтeгpальних схем (В1С) i надвеликих iнтeгpальних схем (НВ1С). У них замiсть окремих тpанзистоpiв використовуються íхнi групи, що дае змогу значно зменшити pозмip i збiльшити пpодуктивнiсть, а сконстpуйованi на базi В1С та НВ1С комп'ютери четвертого i п'ятого поколiнь названо мшропроцесорами.
Тeхнологiчнi новацií дають змогу виготовляти чши у виглядi мшатюр-них кpисталiв, функцiонально еквшалентних схемам з мшьйонами транзисто-рш. Зокрема, у високотехнолопчних кристалах чiпiв GeForce мктиться 23 млн тpанзистоpiв, а в Playstation Synthesizer - 287,5 млн тpанзистоpiв. Вже на базi 4i-па GeForce 256 фipма Intel створила комп'ютери Pentium III 1400 шостого поко-лiння, а на базi чiпа GeForce 3 - комп'ютери Pentium IV 1700 сьомого поколшня. Ниш фipма Sony розробила гpафiчний чiп для Playstation 3 - Graphic Synthesizer, що стае основою для комп'ютepiв восьмого поколшня (рис. 2). Зазначимо, що на цьому рисунку вертикальна вкь мае логаpифмiчну шкалу, тобто пряма лiнiя вiдповiдае експоненщальному закону - чисeльнiсть транзистор1в под-воюеться кожнi два роки (закон Мура).
Загалом, закон Мура (Гордон Мур - засновник i шзшше почесний голова ради диpeктоpiв фipми Intel, який сформулював цей закон у 1965 р.) стверджуе, що у розвитку мшропроцесорноо' iндустpií наявна закономipнiсть: густина тран-зистор1в на кремнквш пiдкладцi подвоюеться кожнi 18-24 мкящ, вiдповiдно в два рази росте о'хня пpодуктивнiсть та в два рази падае о'хня ринкова варткть. Останне призвело до глобально!' доступносп високотeхнологiчноí електронно! i комп'ютерно! тeхнiки для переважно! частини споживачiв, зокрема, якщо у 1968 р. один транзистор коштував у США 1 долар, то ниш за щ ж кошти можли-во придбати понад 50 млн транзисторов. Так, перший чiп Intel 4004 працював на частотi 750 КГц, мктив 2300 тpанзистоpiв, його продуктивнкть оцiнювалася в 60 тис. операцш за секунду, а коштував вш близько 200 дол. США. Ниш ж до-сягнутi показники м^опроцесорш Pentium IV становлять: 3,3 Ггц, 62 млн транзисторов, 2,8 млрд операцш за секунду та близько 300 дол. вщповщно.
1950 1960 1970 1980 1990 2000 2010 2020 Роки Рис. 2. Еволюця процесу змш KhbKocmi mpaH3ucmopie у чШ
(сформовано на ocHoei анаптичних Mamepianie корпораци Intel [37])
Довщково 2. Незважаючи на те, що за наповненням термш "нано" означае карлик (вщ грецького vavo^, nanos), саме тдходи, що створеш на концепщях його використання, вже стають основою специф1чних технологш майбутнього, насамперед в електрошщ через реашзащю нанотехнологш, а з ними i стали фундаментом становлення наноелектрошки. Сутшсно цей термiн вказуе на розмiр об'екта (одна мiльярдна частка метра або мшьйонна частка мiлiметра), зокрема людське волосся за товщиною перевищуе I нм у 10 тис. разiв, а загалом розмiр в 1 нм можливо порiвняти з ланцюжком в 3-5 атомiв.
Практично нова елементна база наноелектронiки для формування HÍnÍB стае спiвмiрною з атомами, що вимагае вiд дослщниюв та практикiв докладати максимальних зусиль у розумiннi фiзико-хiмiчних процесiв, яю вiдбуваються за таких розмiрiв з метою реального управлшня ними та використання насамперед в обчислювальних пристроях. Дослщники вже вийшли на рiвень застосування в технологiях виробництва чЫв молекул дезоксирибонуклешово!' кислоти (ДНК) для зменшення розмiрiв елементiв на м^осхемах; фотолiтографii для розташу-вання провщнимв i транзисторiв на кремнiевiй тдкладщ; графену (одна з алот-ропних форм вуглецю, тобто моноатомний шар атомiв вуглецю iз гексагональною структурою, який характерний прозорютю, високою тепло- та електропро-вiднiстю, мщшстю, подiбною до мiцностi алмаза - вщкрнтий в 2004 р. Андрiем Геймом та Костянтином Новосьоловим, ям за нього в 2010 р. отримали Нобе-лiвську премiю з фiзики) замiсть кремнiю, на якому переважно базуеться вся традицшна електрошка. Перспективним напрямком стае й використання явища лавиноподiбноi коагуляцп вакансiй у кристалiчних матерiалах, що зумовлюе появу та ршт вщ'емних кристалiв - пор правильно! форми, як вщбивають си-метрiю базово!' матрицi (це явище вперше виявив та обгрунтував Борис Кар-пiнський у [13, 38-39]), для створення принципово нових коагулятивних та квантових елементiв сучасно!' обчислювально!' технiки. Означене, водночас, зу-
мовлюе тдвищеш вимоги до культури виробничого процесу тд час констру-ювання та виготовлення 4iniB, а з цим i адекватне завданням фшансування.
Довщково 3. Нинi, OKpiM проблемних питань з мшатюризащею (фiзичнi обмеження, зокрема вщвщ тепла вiд процесорiв), на нарощування чисельностi транзисторiв у 4ini накладаються й фiнансово-економiчнi. Так, сформульований в 1998 р. Юджшом Мейераном "другий закон Мура" свiдчить, що вартiсть шд-приемств i3 1'хнього виробництва також експоненцiально росте i3 ускладненням 1'хньо'1 елементно'1 бази, тобто вартють технологи для кожного нового поколшня мiкросхем подвоюеться. Так, у 1986 р. Intel 80386 мав 250 тис. транзисторiв i ви-пускався на заводi вартiстю 200 млн дол., то вже обладнання для виробництва мкропроцесора Pentium за 0,6-мкрометровш технологи з 5,5 млн транзисторiв обiйшлось в 2 млрд дол. Вартють тдприемства для виробництва бшьш сучасних процесорiв на базi 45-нм техпроцесу типу Fab32 вимагае вже 3 млрд дол. Водно-час, корпоращя Intel до 2020 р. плануе освоТти виробництво 5-нм продукци, що вимагае вже адекватних фшансових витрат (рис. 3).
1985 1995 2005 2015 Роки Рис. 3. Еволющя зростання вартост1 тдприемства Î3 виробництва 4inie (*Розм1р пластини /Варт1сть тдприемства, мм/млн дол. США)
(побудовано за даними STMicroelectronics [44])
Зазначимо також, що не просто зростае число транзисторiв у чЫ, але й сумарна ктьюсть комп,ютерiв у свт експоненщально росте (середньорiчнi темпи зростання продаж комп'ютерно'1 техшки в перюд 2010-2015 рр. станов-лять 7,8 %), тобто обчислювальна потужнiсть зростае як експонента вщ експо-ненти (до того ж комп'ютерш можливостi посилюються ще й за рахунок зв'язку в системi 1нтернет, що додатково нарощуе не т1льки чисто ïхнi кшьюсш показ-ники, але й переводить ïx в iншу якiсну категорто з новими функцiональними параметрами).
Окресленi фундаментальш обставини не можуть не враховуватися, коли йдеться про планування i прогнозування майбутнього, оск1льки йдеться про глибинш структурнi змiни суспiльного розвитку. Так, найбагатшими корпорацi-ями (i людьми) поруч з промисловими та сировинними пгантами стають влас-ники i виробники нов^шх теxнологiй i комушкацшних засобiв. Досить згадати таких лiдерiв у цьому, як: Гейл Бредлi (аналiз синергiзму на рiвнi стратегiчниx бiзнес-одиниць), Джобс Стiв (ствзасновник корпорац11 Apple), Цукерберг Марк (один з розробниюв та засновникiв сощально'1 мережi Facebook).
Процеси глобалiзацiï i проблеми, пов'язаш з ними, зокрема екологп та енергетики (енергоресурсiв), стимулювали проведення рiзниx заxодiв мiжна-родного рiвня, якi, з одного боку, покликаш виробити певну систему поглядiв
на саму проблему, а з iншого - проаналДзувати можливi шляхи подальшого роз-витку i, в разi потреби, способи корещп цього розвитку. Мабуть, насамперед, тут видДляеться фундаменталiзм i сучаснiсть поглядiв на Мiжнароднiй конфе-ренцií ООН iз проблем довкДлля i розвитку, що вiдбулася в РДо-де-Жанейро 1992 р. (Рю-92). Чи не найголовнiший результат Конференцц - це погодження, вироблення, прийняття i, головне, широка пропаганда концепцц так званого сталого розвитку [30].
Сталий розвиток (sustainable development) - це такий розвиток суспДль-ства, за якого задоволення потреб теперДшшх поколiнь не мае ставити тд загро-зу можливостi майбутнiх поколшь задовольняти сво1 потреби. Встановлюе об-меження на споживання природно-сировинних ресурсДв, екстернальнi шкоди, чисельнiсть населения, веде до поступового виршнювання соцiального та еко-номiчного розвитку територiй (регюшв). Тобто е узгодженням мiж економДч-ним i сощальним розвитком сустльства i збереженням довкiлля [16, 18, 21, 40].
Незважаючи на певну дискусДйнкть деяких положень декларацií, прийнято1 конференцiею 1992 р., ця проблематика ниш ще бiльше актуалД-зуеться, логДчним проявом чого стали результати спещально1 конференци ООН Дз питань сталого розвитку (РДо-де-Жанейро 20-22 червня 2012 р.), яка пройшла в рамках шдтримки й поглиблення принципов сталого розвитку, вироблених ра-нДше. Суть концепцп глобального сталого розвитку зводиться до забезпечення сумДсного виживання людини i природи. Це означае, що за цДею концепцДею процес розвитку мае супроводжуватися рДвновагою мДж чисельнДстю населення, рДвнем споживанням та здатнктю природи самовДдновлюватися i шдтримувати життеву силу. ЗасадничД положення концепцп сталого розвитку широко пропа-гуються та достатньо вДдомД, вони тою чи Дншою мДрою впливають на свДтог-лядну культуру окремого ДндивДда (полДтика), а отже, i на процеси прийняття управлшських рДшень та вироблення стратегДй глобального розвитку.
Властиво, у "Порядку денному на XXI столДття" вДдзначаеться як один з фундаментальних принципов сталого розвитку - принцип "встановлення обме-жень" на стан технологш задля збереження довкДлля, а також наголошуеться на тому, що "моделД економДчного зростання повинш доповнюватись економДчни-ми цДлями збереження природного кашталу".
АктуальнДсть шшдатив РДо-92 зростае з огляду на новД змДни та пов'язаш з ними виклики сучасностД: нестшккть i невизначешсть глобального фДнансо-во-економДчного середовища, трансформацДя глобально1 полДтики, прискорення технолопчного розвитку та формування умов переходу до 6-го технолопчного укладу (генна ДнженерДя, термоядерний синтез, штучний Днтелект) тощо [34]. НовД умови призводять до певно1 трансформацп поглядДв на модель сталого розвитку (i на само поняття розвитку, про що мова йтиме нижче). Ця трансфор-мацДя вДдбуваеться в рамках взаемодц природничих (точних) i соцДально-гума-штарних наук. Зокрема, модель сталого розвитку перестае бути чисто лшшною та мае враховувати фактори безладу (хаосу), явища бДфуркацп i синергп, якД е об'ектами вивчення синергетики. На нашу думку, ймовДрно, що саме поеднання Ддей сталого розвитку й синергетики може Дз бДльше теоретичних концепцш обернутися в майбутньому на ддевий важДль практичного впливу на процес со-щально-економДчного розвитку.
Висновки. Моделювання соцiально-економiчних процесш пройшло три-валий еволюцiйний шлях, а нинi до його можливостей додатково придшяеться значна увага в зв'язку iз ймовiрними значними фiнансовими втратами, насампе-ред, i при неврахуваннi тенденцiй розвитку держав та окремих територiй. Вод-ночас, сучасна людська спiльнота, в умовах глобальних змiн i потрясшь у дов-кiллi та життевш потребi в подальшому нарощуваннi економiчного зростання, зрозумiла свою пряму вщповщальнкть за наслiдки свое!' даяльносп перед нас-тупними поколiннями. Об'ективно, що саме таке розумiння, незважаючи на його проблемнкть у постановцi моделей та реальнш !'х реалiзацií, все ж, грунту-ючись на довготривалих попереднiх наукових проробках щодо моделювання соцiально-економiчних процесш, стимулювало науковi до^дження дiалектич-но!' проблеми, iнтегрування зусиль на рiзних рiвнях i формування Концепцц сталого розвитку. За щею концепцiею процес розвитку мае супроводжуватися ршновагою мiж чисельнiстю населення, ршнем споживанням та здатнiстю при-роди самовщновлюватися i пiдтримувати життеву силу.
Зазначимо, що сучаснiсть доводить правоту уваги до процесу моделювання та вироблення адекватних сучасним проблемам моделей, оскшьки вже е низка напрямюв, за якими вiдчуваеться стрiмка активiзацiя глобального розвитку та його вплив як на людство, так i окрему особу зокрема. Останне, зокрема, вже проявляеться у загостренш мiждержавноí нестабiльностi за фшансово!' гло-балiзацií, фундаментальних протирiччях нарощування розриву в фiнансовiй не-ршносп мiж класами (людьми), тенденциях у розвитку комп'ютерних техноло-гiй i обчислювально! технiки (закон Мура, фiзика квазiвакансiйних матерiалiв).
Властиво за свош наповненням поняття " сталий розвиток" е багатогран-ним i охоплюе соцiальнi, екологiчнi, полiтичнi, демографiчнi та iншi чинники, що, водночас, накладае вiдчутну вiдповiдальнiсть за вiрнiсть модельних шдхо-д1в, а значить i прогнозування та видачi реалiстичних рекомендацш, якi можли-во використовувати при прийняп управлiнських рiшень на рiзних рiвнях. Од-нак виникае необхщшсть виокремлення з цього поняття чиннитв, якi заклада-ють основу (базис) сталого розвитку та можуть бути предметом до^дження на макроекономiчному ршш i рiвнi свiтовоí економiки, даючи змогу формалiзува-ти це поняття та привести його до нормальних варiантiв моделювання. Практично, пройдений еволюцiйний шлях моделювання соцiально-економiчних процессе та вже сформульованi шдходи i закономiрностi в комплексному видi да-ють змогу стверджувати за появу нового наукового напрямку - економжа сталого розвитку, а з нею й бшьш ефективних напрямкiв рiшень у системi взаемо-дií зростання i довкшля та 'хньо! фiнансовоí результативностi.
Лiтература
1. Агацци Э. Идея общества, основанного на знаниях / Э. Агацци // Вопросы философии : сб. науч. тр. - 2012. - № 12. - С. 3-19.
2. Акаев А. О возможности предсказания нынешнего глобального кризиса и его второй волны / А. Акаев, В. Садовничий, А. Коротаев // Экономическая политика : сб. науч. тр. - 2010. -№ 6. - С. 39-46.
3. Бурда М. Макроекономжа: Свропейський контекст / М. Бурда, Ч. Виплош. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 682 с.
4. Геець В.М. Нестабшьшсть та економ1чне зростання / В.М. Геець. - К. : Вид-во 1н-ту екон. прогнозув., 2000. - 344 с.
5. Голубець М.А. Екосистемологш / М.А. Голубець. - Львiв : Вид-во "ПоллГ, 2000. - 316 с.
6. Дейлi Г. Поза зростанням. Екожмчна теорiя сталого розвитку : пер. з англ. / Г. Дейп. -К. : Вид-во "1нтелсфера", 2002. - 312 с.
7. Дорибуш Р. Макроекономжа / Р. Дорибуш, С. Фшер. - К. : Вид-во "Основи", 1996. - 809 с.
8. Екожмчна енциклопедш. - У 3-ох т. - Т. 1 / ред. кол.... С.В. Мочерний (вiдп. ред.) та ш. - К. : Вид. центр "Академш", 2000. - 864 с.
9. Злупко С. Основи iсторií економiчноí теори / С. Злупко. - Львгв : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 628 с.
10. Каку М. Физика невозможного / М. Каку. - М. : Изд-во "Альпина Нон-фикшн", 2013. - 456 с.
11. Капица С. Синергетика и прогнозы будущего / С. Капица, С. Курдюмов, Г. Малинец-кий. - М. : Изд-во "Наука", 1997. - 285 с.
12. Карпинский Б. А. Стратегия развития экономической системы государства: основы, финансовые вызовы, диспропорции / О.О. Ардасова, Д.А. Демин, Б.А. Карпинский и др. // Финансовое управление развитием экономических систем / под общ. ред. С.С. Чернова. - Новосибирск : Изд-во "СИБ-ПРИНТ", 2012. - С. 44-59.
13. Карпинский Б.А. Лавинообразное образование и рост отрицательных кристаллов в пересыщенной вакансиями системе / Б.А. Карпинский // Расширенные тезисы 7 Всесоюзной конференции по росту кристаллов.. - М. : Изд-во ВИНИТИ. - 1988 - Ч. Ш. - 236 с.
14. Карпшська О.Б. 1нновацшно-технолопчний розвиток Украши та проблема його кадро-во-правового забезпечення / О.Б. Карпшська, Б.А. Карпшський // Сощально-екожмчш досль дження в перехщний перюд. Регюнальна наук.-техшчна политика: шновацшний розвиток та ш-формацшний простр : матер. доп. Мiжнар. практ. конф.: Щорiчник наук. праць. - Львгв : Вид-во 1РД НАН Укра1ни. - 2000. - Вип. XVI. - С. 359-368.
15. Карпшська О.Б. Тенденци правово'1 шдтримки iнновацiйно-технологiчного розвитку економжи Украши / О.Б. Карпшська, Б.А. Карпшський // Сощально-екож^чш дослщження в перехiдний перюд. 1нновацшний розвиток економжи : зб. наук. праць / НАН Украши / ред. М.1. Долшнш. - Львш : Вид-во 1рД НАН Украши. - 2003. - Ч. 4, вип. 6 (ХЬГС). - С. 40-49.
16. Карпшський Б.А. Макроекономжа: зростання i сталий розвиток : навч. поаб. / Б.А. Карпшський, С.М. Божко, О.Б. Карпшська. - К. : Вид. дш "Професюнал", 2006. - 283 с.
17. Карпшський Б.А. Оцшювання i порiвняння фшансово'' продуктивностi нацiонального господарства в умовах глобальних фшансових викликв: методологш та практика / Б.А. Карпшський // Науковi пращ НДФ1 : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НДФ1. - 2010. - Вип. 1(50). - С. 80-90.
18. Карпшський Б.А. Продуктившсть i сталий розвиток економжи : монографш / Б.А. Карпшський, С.М. Божко. - Львгв : Вид-во "Логос", 2004. - 274 с.
19. Карпшський Б.А. Регюнальна фшансова збалансовашсть: украшсью та европейсью мо-делi / Б.А. Карпшський // Сощально-екошмчш дослiдження в перехщний перiод. Регiональна полiтика: досвщ Свропейського Союзу та його адаптацш до умов Укра1ни : зб. наук. праць / НАН Украши, 1РД / ред. М.1. Дол1шнш. - Льв1в, 2003. - Ч. II, вип. 5 (ХИЛ). - С. 121-136.
20. Карпгнський Б.А. Система нащональних рахункiв та проблеми обчислення валового ре-гiонального продукту / Б.А. Карпшський // Статистика Украши. - 1999. - № 3. - С. 15-18.
21. Карпшський Б.А. Сталий розвиток економжи: узагальнена модель : монографш / Б.А. Карпшський, С.М. Божко. - Львiв : Вид-во "Логос", 2005. - 256 с.
22. Карпшський Б.А. Стан та резерви нарощування продуктивной! економжи Украши / Б.А. Карпшський // Актуальш проблеми державного управлшня // Збiрник наукових праць Укра-шсько! Академи державного управлшня при Президенте^ Украши (Львiвський фшал) / за заг. ред. А.О. Чемериса. - Львш : Вид-во ЛФ УАДУ; "Кальварш". - 2001. - Вип. 5. - С. 177-187.
23. Карпшський Б.А. Стшюсть економiчноí системи як фактор впливу на ефективнiсть функцiонування механiзму збалансованосп фiнансовоí системи держави / Б.А. Карпшський // Економжа, фiнанси, право : наук. журнал. - 2004. - № 8. - С. 3-7.
24. Карпшський Б.А. Формування та розвиток методов оцшювання результативном! подат-ково'' полiтики за допомогою фюкальних 1ндикатор1в // Вiсник Львгвсько! державно'' фiнансовоí академй : наук.-виробн. журнал. - Сер.: Економiчнi науки. - 2012. - № 22. - С. 19-29.
25. Карпшський Б.А. Валовий регюнальний продукт: метод розрахунку / Б.А. Карпшський, С.М. Божко / за ред. проф. Б.А. Карпшського. - Львгв : Вид-во ЛД ФЕ1, 2003. - 25 с.
26. Костша Н.1. Фшансове прогнозування: методи та моделi / Н.1. Костiна, А. А. Алексеев, О.Д. Василик О.Д. - К. : Вид-во "Знання", КОО, 1997. - 183 с.
27. Майер Д. Основш проблеми економгки розвитку / Д. Майер, Д. Раух, А. Фшпенко. - К. : Вид-во "Либщь", 2003. - 688 с.
28. Мельник Л.Г. Фундаментальные основы развития / Л.Г. Мельник. - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2003. - 288 с.
29. Мовсесян А.Г. О классификации теорий мировой экономики / А.Г. Мовсесян // Вестник Финансовой академии : сб. науч. тр. - 2001. - № 2. - С. 15-16.
30. Програма дш "Порядок денний на XXI столитя" ("Agenda 21"). Ухвалена конферен-щею ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рю-де-Жанейро (Саммгт "Планета Земля" 1992 р.). - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2000. - 360 с.
31. Професор М.1. Туган-Барановський. Основи поштично! економи / Наук. ред. С.М. Злуп-ка. - Львш : Вид. центр ЛНУ ш. 1вана Франка, 2003. - 628 с.
32. Свида 1.В. Пiдвалини сталого розвитку Украши в умовах глобалiзацil / 1.В. Свида // Економiчний часопис-ХХ1 (Economic Annals-XXI). - 2014. - № 11-12. - С. 41-44.
33. Хокинг С. Кратчайшая история времени / С. Хокинг, Л. Млодинов. - СПб. : Изд-во "Амфора", 2006. - 180 с.
34. Шанцев В.П. Устойчивое региональное развитие: синергетический сплав экономики и управления, человеческих ресурсов и традиции / В.П. Шанцев // Вопросы философии : сб. науч. тр. - 2013. - № 1. - С. 17-23.
35. Шостак Л. Макроекономiчна модель зростання в рамках природоресурсних обмежень / Л. Шостак, О. Бадрак // Економжа Украши : полгтпко-екожмчннй журнал. - 2000. - № 12. - С. 46-51.
36. Barro R.J. Economic Growth in a Cross Section of Countries / R.J. Barro // Quarterly Journal of Economics. - 1991. - № 106(2). - Pp. 407-443.
37. Intel / Official website. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.intel.com
38. Karpinsky B.A. Avalanche Coagulation of vacancies and growth of negative crystals / B.A. Karpinsky // Program the ninth International conference on crystal growth (20-25 Aug. 1989, Sen-dai, Japan. - Sendai, 1989.
39. Karpinsky B.A. Intellectual Membranes: Models, Technology of Design and Applications / B.A. Karpinsky // International Technology Forum "ESSENTIA-96". Technology Database - 96. Czech Republic, Technology Centre ASCR, January 8-11, 1996. - Praga : ASCR, 1996. - Pp. 3.
40. Karpinsky B.A. Economic Growth at sustainable development of economy : monografy / B.A. Karpinsky, S.M. Bozshko. - Lviv : Publisher "Prostir-M", 2006. - 376 p.
41. Lucas R. On the Mechanics of Economic Development / R. Lucas // Journal of Monetary Economics. - 1988. - № 22 (1). - Pp. 3-42.
42. Mankiv N.G. A Contribution to the Empirics of Economic Growth / N.G. Mankiv, D. Romer, D.N. Weil // Quarterly Journal of Economics. - 1992. - № 107. - Pp. 407-437.
43. Piketty T. Capital in the Twenty-First Century / Thomas Piketty. - Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 2014. - 696 р.
44. STMicroelectronics / Official website. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.st.com.
Карпинский Б.А., Василькив И.Н., Шевцив А.Б., Карпинская Е.Б. Эволюция подходов в моделировании социально-экономических процессов и устойчивого развития
Выделены базовые этапы моделирования социально-экономических процессов и важное место в этих исследованиях украинских ученых. Отмечено, что непосредственно моделирование таких процессов прошло эволюционный путь. В настоящее время к его возможностям дополнительно уделяется повышенное внимание, поскольку усиливается давление вероятных финансовых потерь, прежде всего, при неучете тенденций развития государств и отдельных территорий в средне- и долгосрочной перспективе. Указано, что человеческое сообщество, в условиях глобальных изменений и потрясений в окружающей среде и жизненной необходимости в дальнейшем наращивании экономического роста, поняло свою прямую ответственность за последствия своей практической деятельности перед следующими поколениями. Объективно, что именно такое понимание, несмотря на его проблемность в постановке моделей и реальной их реализации, тем не менее, основываясь на длительных предыдущих научных проработках по моделированию социально-экономических процессов, активизировало исследования диалектической проблемы, обусловило интегрирование усилий на различных уровнях, а их обобщением стало формирование Концепции устойчивого развития.
Обоснованно, что современность доказывает правоту внимания к процессу моделирования социально-экономических процессов и выработки адекватных сегодняшним проблемам моделей, поскольку уже есть ряд направлений, по которым ощущается стремительная динамика глобального развития и ее влияние как на человечество так и конкретную его личность. Последнее проанализировано на основе выделения эволюции формирования фундаментальных противоречий с наращивания разрыва в финансовом неравенстве между классами (людьми), тенденциях в развитии компьютерных технологий и вычислительной техники (закон Мура, физика квазивакансионных материалов).
Ключевые слова: моделирование, социально-экономические процессы, устойчивое развитие, эволюция, доход, экономический рост, классовое неравенство, финансирование, глобализация.
Karpinsky BA., Vasylkiv I.M., Shevtsiv A.B., Karpinska О.В. The Evolution of Approaches in Modelling of Socio-economic Processes and Sustainable Development
Some basic stages of modelling socio-economic processes and important role of Ukrainian scientists in these studies are highlighted. Direct modelling of such processes is noted to have taken an evolutionary path. Nowadays, an increased attention is paid to its capabilities since the pressure of possible financial losses is getting stronger, especially without considering trends in the development of individual states and territories in the medium and long term perspective. The human community is supposed to have realised its direct responsibility for the consequences of their practice to the next generation in the context of global changes and upheavals in the environment, and the vital need for further capacity growth. It is objectively that this understanding, despite its problematic in the production of models and their actual implementation, however, based on the previous long-term scientific study on modelling socio-economic processes, intensify the research of dialectical problems led to the integration of efforts at various levels, and their generalization was the formation of sustainable development concept. Modernity proves the correctness of attention to the process of modelling socio-economic processes and the development of adequate models of today's problems, because there are already a number of areas in which there is a rapid dynamics of global development and its impact on humanity and its specific identity. The fact mentioned is analysed on the basis of allocation of the evolution of formation of fundamental contradictions with the increasing gap in the financial inequality between the classes (people), trends in the development of computer technology and computer technology (Moore's law, physics guasi vacancy materials).
Keywords: modelling, socio-economic processes, sustainable development, evolution, income, economic growth, class inequalities, financing, globalization.
УДК339.727.22 ДиректорЛ.1. Лелик, канд. екон. наук -
Львiвський тститутМАУП
ПРЯМ1 1НОЗЕМН1 1НВЕСТИЦН: ЗАЛУЧЕННЯ ТА ЕФЕКТИВШСТЬ IX ВИКОРИСТАННЯ У В1ТЧИЗНЯН1Й ЕКОНОМ1Ц1 В П1СЛЯКРИЗОВИЙ ПЕРЮД
Розглянуто особливост залучення прямих шоземних швестицш у нацюнальну економжу та 1х використання у втизнянш економшд, розкрито 1хню сутшсть та охарактеризовано динамшу швестицшних вкладень м1жнародними фшансово-кредитними та швестицшними установами в украшську економшу. Висв1тлено вплив прямих шозем-них швестицш на розвиток нацюнально! економжи та и галузей, особливо прюритетних 1 стратепчних. Охарактеризовано динамжу залучення прямих шоземних швестицш у шслякризовий перюд в окремих галузях втизняно! економжи та регюнах краши.
Ключовi слова: прям1 шоземш швестици, вггчизняна економжа, национальна економжа, прюритетш та стратепчш галуз1 економжи, п1слякризовий перюд, регюни краши.
