CC BY
21
1. ЕКОЛОГ1ЧНА ЕКОНОМ1КА I СТАЛИН РОЗВИТОК
УДК 330.34:338.01.36:519.86
МОДЕЛЬ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ: ФОРМУВАННЯ I ПОРШНЯЛЬНА ДИНАМ1КА ЗМ1Н. Частина II
Б.А. Картнський1,1.М. Васильтв2, О.Б. Картнська3, А.Б. Шевщв4
Запропоновано збалансований (знаннево-природний) iмператив до формування сталого розвитку економши, який поеднуе в едине дше: фiнансово-економiчну ресурсо-ощадливу складову частину виробництва продукдп та стан довкшля, за якого встанов-люються обмеження на витрачання природно-сировинних ресурив та екстернальнi шкоди, виходячи з Кондепдп сталого розвитку. Грунтуючись на допущенш, що прирiст витрачання природно-сировинного ресурсу можна розкласти на дш складовi частини, а також, беручи до уваги, що кожний вид забруднювача пов'язаний з конкретними видами використовуваних природно-сировинних ресурсiв, сформовано модель сталого розвитку економши (модель Каршнського-Божка), яка дае змогу визначати напрямки його досягнення з економшо-шновадшних позидiй.
Обгрунтовано у пропонованш моделi подш науково-технiчного прогресу на види: 1-го роду (впливае на конкурентоспроможшсть продукдп через пiдвищення ефектив-ностi прадi) та 2-го роду (впливае на конкурентоспроможшсть продукдп через ресур-созбереження), що дае змогу оцшювати роль НТП з позицп сталого розвитку економь ки. Видшено вплив стану основних засобiв (в Укрщш на початок 2015 р. стушнь зносу доходить до 80 %) на iнвестидiйну привабливiсть приватизовуваних об'ектiв та фшан-совi надходження вiд дього, що характеризуватиме можливосй виконання заходiв сталого розвитку економши.
Виходячи з потреби розширення замiни шпортованих енергетичних носпв втиз-няним вугiллям (Захiдний регiон Украши) та комплексного врахування при цьому нас-лiдкiв для сталого розвитку економши запропоновано створити Науково-дослщнпй институт содiально- i фiнансово-економiчних проблем функцюнування та розвитку Львiвсько-Волинського вугшьного басейну. Зазначено, що сталий розвиток економши можливий тiльки на основi системно! уваги до науки та активного впровадження 11 ре-зультайв за належного фiнансування (понад 1 % вщ ВВП), однак в УкраИ за останнi роки сумарш витрати на науку становлять 0,7-08 % вщ ВВП, що свщчить бiльше про дотримання украшською наукою рiвня шзнавально! функдп.
Ключовi слова: сталий розвиток економши, знаннева економша, модель, поргв-няння, науково-технiчний прогрес, валовий внутрiшнiй продукт, знос основних засобiв, ресурсозбереження, довкiлля, фiнансування.
Пор1вняльна динамжа змш щодо можливостей забезпечення виконання завдань сталого розвитку економжи в УкраЫ. Незважаючи на постшний наго-лос в УкраЫ до проблематики сталого розвитку економжи на р1зних р1внях (включно з1 Стратепею сталого розвитку "Украша-2020"), питома вага реал1зо-ваних маловдаодних, ресурсозбер1гаючих процес1в у нових технолопчних про-
1 проф. Б. А. Карпшський, канд. екон. наук - Львгвська державна фшансова академ1я;
2 доц. 1.М. Васильюв, канд. ф1з.-мат. наук - Льв1вська державна фшансова академ1я;
3 адвокат О.Б. Карпшська - Адвокатське об'еднання "Карпшська 1 партнери", м. Львгв;
4 асшр. А.Б. Шевцгв - Львгвська державна фгнансова академ1я
цесах за останш п'ять рокiв доходить до 25 %, що коли врахувати аналопчне навiть у попереднi перюди (до 40 %), напевно недостатньо (табл. 1).
Табл. 1. Порiвняльнa динамша змти впровадження ресурсозбериаючих
процеав в УкраШ
Рiк Впроваджено но-вих технолопчних процеив, процесiв Зокрема маловщ-ходт, ресурсоз-берiгаючi Питома вага реалiзованих маловщход-них, ресурсозбериаючих процеив у нових технолопчних процесах, %
2000 1403 430 30,65
2001 1421 469 33,01
2002 1142 430 37,65
2003 1482 606 40,89
2004 1727 645 37,38
2005 1808 690 38,16
2006 1145 424 37,03
2007 1419 634 44,68
2008 1647 680 41,28
2009 1893 753 39,78
2010 2043 479 23,45
2011 2510 517 20,60
2012 2188 554 25,32
2013 1576 502 31,89
2014* 1743 447 25,65
* даш наведено без урахування тимчасово окуповано! територГ! Автономно! Рес-публiки Крим, м. Севастополя та частини зони проведения антитерористично! операщ!
Джерело: сформовано та розраховано авторами за даними Державно! служби статистики Укра!'ни.
Окрш цього, отримано доволi скромнi показники впровадження iннова-цiй i на вичизняних пiдприeмствах (у середньому за цей перюд !'х впроваджува-ли тшьки 12,7 % серед загально!' кiлькостi пiдприeмств). Значнi проблеми щодо дотримання положень сталого розвитку економжи пов'язанi зi зношенiстю та застаршстю використовуваного технологiчного та очисного обладнання в Ук-раíнi [16, 19, 23]. Так, останне зумовлюе обмежеш можливостi щодо зниження обсяпв викидш забруднювальних речовин (оксидiв азоту та арки) на теплових електростанцiях (ТЕС), ят у десятки разiв перевищують чиннi нормативи в бвропейському Союз1 Зазначимо, що певне зменшення обсяпв викидiв забруднювальних речовин на ТЕС проходить переважно внаслвдок скорочення обсяпв виробництва енергп, виходячи iз загального спаду виробництва валового продукту в Укра'ш. Однак ниш проходить повернення до бiльш активного вико-ристання вiтчизняного вугiлля як замшника шпортованого газу, а зважаючи на те, що воно мае значний надлишок за вмiстом срки, зольностi то це буде приз-водити до подальших надмiрних викидш сiрки тд час його спалювання, а з цим i до виникнення додаткових проблем iз реалiзацiею iдеологií сталого розвитку економiки (табл. 2).
Як правило, штдливий вплив викидав забруднювально!' речовини прояв-ляеться через опади, оскшьки дощова волога е юнцевим продуктом й присут-ностi в аерозольнiй формi. Сумарно, викиди, хiмiчнi реакцп в атмосферi та опа-
ди, що мктять сполуки сiрки i азоту, зумовлюють шдкислення в наземних та водних екосистемах. Унаслiдок широкого застосування азотних добрив, якi пе-реносяться в атмосферному пов^^ порушуеться структура та функцюнування екосистем; пришвидшуеться старшня водойм; проходить заростання водоростя-ми водних об'екпв, доходячи до ршня "цвiтiння" води; виникае таке явище, як евтрофiкацiя. Останне зумовлюе формування несприятливих умов для кнуван-ня бiльшостi водяних тварин, зменшуеться видове рiзноманiття промислово цiнних видiв риб у водоймах.
Табл. 2. Порiвняльнa динамта змти викидiв забруднювальнихречовин
в атмосферне пов 'апрп в Украгт
Рк Загальний обсяг викидiв забруднювальних речовин Викид дюксиду ирки Викид оксидiв азоту
тис. т % тис. т % тис. т %
1990 15549,4 100,0 2782,3 100,0 760,8 100,0
1991 14315,4 92,1 2537,9 91,2 989,8 130,1
1992 12269,7 78,9 2376,2 85,4 830,2 109,1
1993 10015,0 64,4 2194,0 78,9 700,1 92,0
1994 8347,4 53,7 1715,0 61,6 567,6 74,6
1995 7483,5 48,1 1639,1 58,9 530,3 69,7
1996 6342,3 40,8 1292,6 46,5 466,6 61,3
1997 5966,2 38,4 1132,4 40,7 455,2 59,8
1998 6040,8 38,8 1023,0 36,8 444,5 58,4
1999 5853,4 37,6 1026,1 36,9 436,6 57,4
2000 5908,6 38,0 984,8 35,4 440,6 57,9
2001 6049,5 38,9 992,1 35,7 452,0 59,4
2002 6101,9 39,2 1032,6 37,1 435,7 57,3
2003 6191,3 39,8 1046,3 37,6 477,9 62,8
2004 6325,9 40,7 988,5 35,5 471,9 62,0
2005 6615,6 42,5 1132,8 40,7 523,9 68,9
2006 7027,6 45,2 1347,2 48,4 515,1 67,7
2007 7380,0 47,5 1342,6 48,3 641,9 84,4
2008 7210,3 46,4 1320,6 47,5 642,0 84,4
2009 6442,9 41,4 1262,7 45,4 562,1 73,9
2010 6678,0 42,9 1235,2 45,0 603,7 79,4
2011 6877,3 44,2 1363,4 49,0 663,0 87,1
2012 6821,1 43,9 1430,3 51,4 634,6 83,4
2013 6719,8 43,2 1413,3 50,8 633,4 83,3
2014 5193,7 33,4 1100,7 39,6 522,6 68,7
Джерело: сформовано та розраховано авторами за даними Державно! служби статистики Укра!ни, http://www.ukrstat.gov.ua.
Ввдомо, що оксиди азоту техногенного походження утворюються шд час високотемпературного згоряння (за температур понад 1000 °С) оргашчного природного палива. Пiд час такого згоряння палива вiдбуваються реакцií двох типiв: мiж киснем повiтря та азотом, яю наявнi в паливi (у вугiллi вмiст азоту становить до 1 %, у нафп та газi - 0,2-0,3 %); мiж киснем повiтря i азотом, яю наявнi у повiтрi.
Пилоочисне обладнання на в1тчизняних електростанц1ях переважно було розроблене ще в 60-70-т1 роки минулого стол1ття 1 нин1 об'ективно не в1дпов1дае сучасним еколог1чним вимогам, зокрема, запиленють унасл1док викид1в димо-вих газ1в в атмосферному повир1 перевищуе европейськ1 нормативи у 20-30 ра-з1в. Так, концентрац1я оксиду азоту досягае 2500 (норма - 650), оксиду с1рки 4000 (норма - 400) мшграм1в на 1 м3.
У державах свггово! спшьноти та Украши зокрема, Концепц1я сталого розвитку забезпечуеться в1дпов1дними заходами, включаючи податкове регулю-вання та штрафы санкцп за недотримання нормативних вимог. Так, у табл. 3 наведено деяю заходи щодо обмеження викид1в забруднювальних речо-вин (оксид1в азоту та с1рки) в атмосферне пов1тря через податкове регулювання в рамках Податкового кодексу Украши.
Якщо сумарно за загальними викидами забруднювальних речовин 1 ви-кидах д1оксину с1рки ситуац1я в Укра'М тримаеться на р1вш 2000 р. (що може додатково св1дчити за кризовий стан тдприемств, як1 вносили безпосередн1й внесок у формування цих викид1в), незважаючи на певне зростання ВВП, то де-що г1рша ситуац1я з1 зм1ною, тобто обмеженням, викид1в оксиду азоту. Останне можливо пояснити змшою структури перевезень - в1дбулося змщення до пере-везень автомоб1льним транспортом як вантаж1в, так 1 пасажир1в, що призвело до того, що обсяги викид1в оксиду азоту практично корелюють 1з зм1нами ВВП (зокрема, у 2014 р. - 91,5 % вщ значения 2013 р., а по ВВП - 93,2 %) (рис. 1).
140 120 100. 80 ^ 60 40 20 0
1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Рк Рис. 1. Порiвняльна динамжа змши ВВП Укрални та викидiв забруднювальних речовин, у % вiд 1990р. (запропоновано тарозраховано авторами за даними Державно'1 служби статистики Украши)
Сталий розвиток економжи та потреба в економ1чному зростанш немож-лив1 без актив1зацп наукових пошуюв та впровадження 1хшх результат1в у вигля-д1 зм1ни параметр1в щодо наукомюткосп продукцИ. Загалом, ефективн1сть розбу-дови знаннево! економ1ки вим1рюеться коефшдентом науком1сткост1 ВВП. За сво'1м змютом, науком1стк1сть - показник, який характеризуе стввщношення м1ж науково-техн1чною д1яльн1стю та виробництвом 1 вим1рюеться витратами на розвиток науки в розрахунку на одиницю продукцИ або ствв1дношенням к1лькост1 зайнятих науковою д1яльн1стю 1 загально! к1лькост1 зайнятих у виробництв1.
Характерн1 пор1вняльн1 дан1 щодо впливу структурних трансформац1й на науком1стк1сть ВВП, а з цим 1 на можливост1 розгортання сталого розвитку економжи в УкраМ наведено на рис. 2, 3. З наведених даних випливае довол1 висока проблемн1сть у систем! знаннево! економ1ки, що впливае на науком1с-тк1сть в1тчизняного ВВП.
Табл. 3. В плие засад сталого розвитку економжи на викиди забруднюючих речовин (oKcudie азоту та Ырки) _в атмосферне повипря через податкове регулюваппя_
XímíhhcI формула та позитивне використання
Сумарний викид забруднювально'1 речовини в атмосферне повггря та негативний вплив
Регулювання вищщв оксидш азоту та арки в
атмосферне повггря стащонарними джере-лами забруднення чере; еколопчний податок. гривень за 1 тонну
Оксиди азоту - неоргашчш б1нарш сполуки азоту з киснем: N20, NO, N203, N02, N204, N205. Оксид азоту активно використовують в медициш: для короткочасного наркозу, зокрема, для розши-рення кровоносних судин при пием1чшй xBopoôi серця шляхом зменшення навантаження на серце; при наданш неввдкладно\" допомоги для сприяння катлярному розширенню легешв за лпсування пер-винно'1 легенево!' гшертензп у новонароджених, по-в'язано'1 з вродженими дефектами. За цшеспрямоваш дослщження цього оксиду в ме-дичних цшях у 1998 р. трьом американським вче-ним Роберту Ферчготт (Robert F. Furchgott), Jlyïcy 1гнарро (Louis J. Ignarro) i Ферще Мураду (Ferid Murad) було присуджено Нобел1вська премш з фь зюлогп та медицини «За вщкриття poni оксиду азоту як сигнально'1 молекули в регуляци серцево-судинно\' системи».
У харчовш промисловосп оксид азоту вщомий пщ назвою харчова добавка Е 942 (пшоутворювач), а також використовуеться як пропшленти (за дп яко'1 в аерозольних балонах створюеться надлишковий тиск, який забезпечуе випснення Í3 упаковки активно!' сумшп i ïï диспергування в навколишньому середовидц) та пакувального газу._
Сумарш техногенш свггов1 викиди оксщцв азоту в атмосферу у склад1 димових газ1в становлять на рш близько 75 млн т (р1чш природш викиди даних оксщцв, за експерт-ними оцшками, доходять до 700 млн т), з них до 30% припадав на США, 25% - на краши Захадно! Свропи. Зокрема. даш викиди утворюються в процесах отримання та засто-сування азотноТ кислоти, при виробницга вибухових речовин, ал1фатичних I ароматичних штросполук, азотних добрив, схрчаноТ кислоти нирозним методом, ашлшових барвниюв, вккози, травления метал1в тощо. До того ж у газових викидах х1м1чно1 промисловосп свйу обсяг окси-д1в азоту становить близько 25 млн т на рпс. Незважаючи на те, що виробнич! викиди оксщцв азоту у 10 раз1в менпп вщ природних викщцв, саме антропогенш 1хш викиди становлять вщчутну загрозу для рослин 1 жи-вих оргашзм1в, оскшьки можуть утворювати локально висою концентращ1 речовини, що перевищують гранич-нодопустим! норми в десятки \ бшыпе раз1в.
1553,79 (у 2015 р.). Щор1чно до Податко-вого кодексу Украши (роздш Vin. Еколопчний податок,стаття 243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повггря окремих забруднювальних речовин стащонарними джерелами забруднення) вщповщним Законом вносяться змши щодо коригу-вання ставок оподат-кування, з урахуван-ням вдекав спожив-чих цш, шдекав щн виробниюв промисло-boï продукцп.
Зактчення табл.
1 2 з 4 -1
к в о ft и Оксиди арки (SO2, SO3) вщносять до неоргашчних бшарних сполук та за звичайних умов е безбарвним газом з р1зким задушливим запахом. Використову-ють щ оксиди у синтез! сульфатно! кислоти; при знебарвленш р1зних оргашчних барвнигав; ввдбь люванш вовняних i шовкових тканин, соломи. Зокрема, дюксид арки мае здатшсть нейтрал1зува-ти р1зноман!тн1 мисроби, тому його активно вико-ристовують для оброблення примщень вщ шкщни-юв; ним обкурюють складсыа примщення, овоче-сховища, тдвали, винш бочки, а також овоч1 i фрукта, щоб запобнти 1хньому передчасному потем-ншню i загниттю. Оксидом cipKH обробляють практично Bci види цитрусових для довготривалого збе-р1гання i транспортування. KpiM цього, добавку Е 220 застосовують у промисловому виробницта су-хофрукпв. Вона сприяе (як консервант) тривалому збер1ганню барвистого зовншшього вигляду плод1в та 3ano6irae '1'хньому гниттю, що дозволяе ефектив-Hinie забезпечувати ними зростакга вимоги спожи-вач1в та отримувати додатков1 прибутки. Дюксид cipKH е важливим компонентом у винороб-ств1. Так, добавку Е 220 застосовують як антибю-тик i антиоксидант, захищаючи вино вщ окисления i псування бактер1ями. Протим1кробна д1я добавки Е 220 також допомагае мЫм1зувати утворення ле-тючих кислот, яю впливають на змшу запаху хар-чово'1 продующ. Оксиди ирки (SO2 та в менших кшькостях SO3) вщносять до найбшын вагомих та таких, що важко гад даються очищению за-бруднювач1в атмосферного повпря. Ц1 оксиди викидаються, на-самперед, енергетичними установками. Так, щор1чний свповий викид оксидов арки у нижш шари атмосфери перевишуе 150 млн т (зокрема, частка США становить 20%); при цьому вщ 60 до 80% ща кшькосп викидаегься з продуктами згоряння котив та печей. Дюксид cipKH утворюегься пщ час спалювання багатого аркою пального, такого, ж вугшля й мазут (вмкт cipKH у яких становить вщ 0,5 до 5-6%) на: електростанщях (до 40% антропогенного надходження у атмосферу); металургшних виробницгвах; при переробщ руд, ям мютять cip«y; р1зних хМчних технолопчних процесах; багатьох шдприемсгвах машинобудшно! галуз1 (до 50%). ЦовШково: пщ час спалювання кожного мшьйона тонн вугшля видшяегься близько 25 тис. т cipKH - переважно u дюксиду (до триоксиду окислюегься менше 3% cipKH); у 4-5 раз!в менше оксидно!' cipKH дае спалювання аналопчних обсяпв мазуту. Оксиди cipKH прогресують при взаемодд з водяними парами кислоти (H2SO3 i H2SO4) та спричиняють шкщливий вплив на здо-ров'я людей, зумовлюклъ руйнування сталевих конструкций i бу-давельних Marepianie (корозк), сприяють зниженню прозоросп атмосфери, зумовлюють загибель хвойних mcie i плодових дерев, знижують врожайшсгь сшьськогосподарських культур. Hi оксиди порушукггь процес фотосинтезу i дихання, спричиняють rocrpi та хрошчш пошкодження листя, оскшьки рослини ще бШЫН чутлив! ДО НИХ, ПОр!вНЯНО 3 людиною. Зокрема, при вдиханш людиною арчистого газу з'являегься кашель, нежить, задуха, а вже враз! тривалого контакту з оксидом cipKH у не! починае проявлятись блювота, незв'язшстъ мови, мо-жливий госгрий набряк легешв, попршуегься ¡муштет та загаль-ний стан оргашзму.
Джерело: запропоновано авторами на основ1 Податкового кодексу Укра'ши.
1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 Роки С к
Рис. 2. Порiвняльна динамта змти ВВП Украти, % в^д 1991 р. ( ) та питомоЧ ваги обсягу виконаних наукових i науково-техтчнихробт у ВВП, % ( ♦ )
(сформовано авторами за даними ДержавноI служби статистики Украти, НПр://ц>м>м>. ukrstat.gov. иа)
2001 2003 2005 2007 2009 2011 2013 2014 Роки Рис. 3. Порiвняльна динамжа змти питомих ваг ктькоат зайнятих науковою дiяльнiстю в загальшй ктькоат зайнятих у виробництвi, % та реалгзованог
тновацшно'Х продукци в обсязi промисловоИ, % ( О ) (сформовано тарозраховано авторами за даними Державноi служби статистики Украти, http://www. ukrstat.gov. ua)
Водночас, aKTrnÍ3a^H впровадження засад знаннево! економки веде до структурних зрушень в економщ, тдвищуючи частку продукци галузей високих технологш (шформатики, бютехнологп, технологи створення i поширення нових матерiалiв тощо) [1, 16]. Формування сучасно! моделi сталого розвитку економь ки пiд впливом знаннево! економiки i Концепцп сталого розвитку показано на рис. 4. Варто зазначити, що структурна перебудова економки на засадах знаннево! економiки знань впливае не тшьки на ефективнiсть працi, як видшено на рис. 4, а i безпосередньо на праву частину моделi сталого розвитку економiки.
Зазначимо також, що у свт прогресуе тенденцiя до зростання з кожним роком накопичення приватного капiталу порiвняно з нацiональним доходом, зу-мовлюючи тим перетiк капiталу в сторону окремих багатих громадян, а це об-межуе капiталовi ресурси держави та знижуе ii можливостi щодо фшансового забезпечення напрямкiв сталого розвитку економши (рис. 5).
Рис. 4. Формування моделi сталого розвитку економжи тд впливом знанневог економжи i Концепци сталого розвитку (знаннево-природний iмператив)
1970 1975 1980 1985 1990 1995 2000 2005 2010 Роки Рис. 5. Порiвняльна динамжа зниження фтансових можливостей держави щодо сталого розвитку економжи через змту сniввiдношення приватного багатства та нащонального доходу (запропоновано I сформовано на основг [55])
Водночас, доречно зазначити, що забезпечувати завдання сталого розвитку економши в Укра'М за рахунок активiзащí наукових дослщжень стае все проблемшше, оскшьки вщбуваеться постшний наступ на науку через мехашзм зменшення частки фшансування на не'' у ВВП. Зокрема, фшансування ще'1 сфе-ри за рахунок коштiв державного бюджету вже дшшло до 0,3 % вщ ВВП (пито-ма вага загального обсягу витрат на виконання наукових та науково-технiчних робгг у ВВП за 2014 р. становить 0,66 %, зокрема за рахунок кошпв державного бюджету - 0,26 %), що призвело до вщчутного послаблення конкурентоспро-можностi втизняних науковцiв у лабораторному оснащеннi, рiзкого зниження кiлькостi наукових органiзацiй (на третину) та чисельностi зайнятих у наущ (22,2 % вiд 1990 р.) найголовнiше, до системного обмеження у фiнансових можливостях вае'1 науково'' сфери (рис. 6).
В Укра'М зростае й вiдтiк за и межi перспективних студентiв i науков-цiв, що стае додатковою загрозою для реалiзацií цтей сталого розвитку еконо-мiки. У цьому контекстi зазначимо, що один з творщв сiнгапурського "еконо-
MÍ4Horo дива", ангапурський державний д1яч Лi Хуан Ю (Lee Kuan Yew) ствер-джував: "Якщо неправильно керувати крашою, bcí po3yMHÍ люди по1дуть".
Рис. 6. Порiвняльна динамжа змти чисельност1 науковщв, оаб ( ) та кiлькостi оргашзацш, як виконують науковi доЫдження йрозробки (сформовано
авторами за даними Державног служби статистики Украши, http://www. ukrstat.gov. иа)
1з останшх урядових ударiв по втизнянш наущ, за декларативними со-лоспiвами про розумiння i пiдтримку цiлей знаннево' економiки та шновацшно-го розвитку держави, можна згадати вщповщну постанову про обмеження на-укових закордонних вiдряджень за рахунок бюджетних коштiв. Автори у роботах [20, 27, 30] зазначили, що вже видiлення фшансових ресурсiв на науку мен-ше 1 % вiд ВВП призводить до незворотних наслiдкiв (а з даних рис. 3 випли-вае, що цей показник перейшов небезпечний рубiж ще в 2006 р. - 0,98 %, приз-вiвши i до зламу в кшькосп органiзацiй, якi виконують науковi дослщження й розробки - див. рис. 6), оскшьки вiдбуваеться руйнування наукових шкш, вихо-лощення можливостей проведення цтеспрямованих комплексних дослщжень у рамках сучасних наукових напрямкiв, системно'' реалiзацií завдань сталого розвитку економжи.
Висновки. Сталий розвиток економiки - це збалансований (знаннево-природний) розвиток, який грунтуеться як на цтеспрямованому (програмному) впровадженнi досягнень НТП у виробництво, що веде до стшкого нарощування фшансових показникiв i податкових надходжень, якостi i конкурентоспромож-носп продукцп, зростання продуктивностi працi, забезпечуе рацiональне витра-чання природно-сировинних ресурав, так i на станi довктля, за якого встанов-люються контрольоваш (нормативнi) обмеження на витрачання природно-сиро-винних ресурсiв та екстернальнi шкоди, виходячи з Концепцп сталого розвитку.
Виходячи з допущення, що прирют витрачання i-го виду природно-сиро-винного ресурсу можна розкласти на двi складов^ а також, беручи до уваги, що кожний вид забруднювача пов'язаний з конкретними видами використовуваних природно-сировинних ресурсiв, то розглядувана модель встановлюе обгрунто-ванi (передбачуванi) напрямки досягнення сталого розвитку з економшо-шно-вацiйних позицiй:
• зменшення темпу приросту населения;
• обмеження економiчного зростання при зменшеннi кiлькостi вщпрацьованих годин в середньому одним працюючим за рiк;
• розроблення i впровадження ресурсозберiгаючих технологiй;
• зменшення обсягiв виробництва видiв продукщ\', на який витрачаеться цей вид природно-сировинного ресурсу;
• нарощування обсягiв виробництва за рахунок видiв продукцп iз меншою ресур-сомютюстю;
• розроблення нових технологiй i методiв очищения (вiдновлення);
• налагодження системного перероблення вiдходiв та випуск з них необхiдних продуктiв;
• створення екологiчних об'eктiв на вже юнуючому (сучасному) технологiчному рiвнi.
Зазначено, що науково-технiчний прогрес 1 -го роду - НТП, який впли-вае на конкурентоспроможнкть продукцп через шдвищення ефективностi працi (зростання ц випуску за одиницю часу) i його вплив за перiод часу вишрюеться темпом приросту сукупно' продуктивное фактор1в (залишок Солоу).
Науково-технiчний прогрес 2-го роду - НТП, який впливае на конкурентоспроможнкть продукцп через ресурсозбереження, що знаходить свою кон-кретизацiю у зменшеннi матерiаломiсткостi продукцп внаслiдок економи при-родно-сировинних ресурс1в та покращеннi екологiчного довкшля i його вплив за перюд часу, вимiрюеться темпами приросту: показнитв, якi характеризують ступiнь використання ресурсозберкаючих технологш; показниюв, яш характеризують еколопчну ситуащю конкретно'' територп.
Застосовуваш на пiдприемствах зношенi основнi засоби потребують де-далi бшьше матерiальних i трудових ресурс1в для продовження термiнiв 'хньо' експлуатацп, окрш цього, вони негативно вiдрiзняються вiд сучасних: шдвище-ною аварiйнiстю, продукуванням бшьших обсягiв вiдходiв, включно iз забруд-нювальними речовинами. Загрозливий стан iз зносом основних засобiв (в Укра-íнi íхнiй ступiнь зносу на початок 2015 р. становить 77,9 %) додатково поси-люеться браком фшансових ресурсiв не тiльки на каштальш ремонти, а й на по-точнi. Така ситуащя зумовлюе потребу пiдприемств економити на всьому, щоб знизити витратну частину у соб1вартосп продукцií, пiдвищуючи тим й конку-рентоспроможнiсть, а часто наслщком таких економних дiй стають вщхилеш до виконання заходи саме з охорони навколишнього середовища та техшчного оновлення очисного обладнання.
Стан основних засобiв вiдчутно впливае i на iнвестицiйну привабливiсть об'ектав, яш потрапляють нинi пiд розширену програму приватизацií, що необ-хвдно враховувати пiд час планування фшансових надходжень, якi можуть бути отримаш при змiнi 'хнього власника (держави) та задаяш в реалiзацií заходав сталого розвитку економiки. Сучасний ухил пiдприемств паливно-енергетично-го комплексу на розширення масштаб1в видобутку вугiлля, використання вугш-ля вiтчизняних родовищ з шдвищеним вмiстом сiрки та зольносп, замiсть ш-портованих енергетичних носш, без активiзацií робiт щодо впровадження необ-хвдних технологiй обмеження викидав забруднювальних речовин, може рiзко змшити екологiчний стан довкiлля та призвести до негативних наслiдкiв для повиря, грунтав, води, супроводжуючи це й ввдповвдним впливом на здоров'я i довголiття населения) [28-29].
Виходячи з того, що вугшьна складова цього комплексу е досить витрат-ною i збитковою, а на не' ще додатково накладаються проблемнi аспекти прове-дення антитерористично' операцií в зош Донбаського вугiльного басейну, та того, що вичизняна вугшьна проблематика об'ективно змiщаеться в сторону
Львшсько-Волинського басейну з нарощуванням в ньому видобутку вуплля, то назрша потреба у створенш Науково-дослвдного шституту сощально- i фшансо-во-економ1чних проблем функцiонування та розвитку Львiвсько-Волинського вугiльного басейну. На цей шститут доцiльно покласти завдання формування стратегй' фiнансово-економiчного розвитку як вупльно!' галузi цього басейну, так i комфортносп регiональноï життево!' шфраструктури зi забезпеченням дieвоï уваги до ре^зацц заходш сталого розвитку економжи на даних теренах.
Зазначено, що сталий розвиток економiки можливий тшьки на основi системно'' уваги до науки та активного впровадження ïï результатiв. Однак в Украïнi зберкаються загрозливi тенденцiï в розвитку та використанш науково-технiчного потенцiалу, ят характеризуються: кадровим старiнням, зносом ос-новних фондiв, скороченням чисельностi науковщв та науково-дослiдних орга-нiзацiй, нарощуванням вдаоку перспективних студентов i науковщв за кордон, зниженням обсягiв фшансування, яке вже майже десятирiччя становить менше 1 % вiд ВВП. Прийнято, якщо показник витрат на дослвдження та розробки у державi знаходиться на рiвнi менш як 0,4 %, то наука здатна виконувати тiльки соцiокультурну функщю; до 0,9 % - додаеться шзнавальна, i тшьки за переви-щення 0,9 % вiд ВВП може бути реалiзована ïï економiчна функщя (в Украïнi у 2014 р. щ витрати становили бiля 0,7 %, що свiдчить бшьше про дотримання украшською наукою ргвня пiзнавальноï' функцп).
Лiтература
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. - М. : Изд-во "Academia", 1999. - 956 c.
2. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. - М. : Изд-во "Наука", 1989. -
258 с.
3. Вернадський Володимир. Вибраш пращ / Володимир Вернадський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2005. - 299 с.
4. Гальчинський А.С. Пштична нооекономжа: начала оновлено'1 парадигми економiчних знань : монографш / А.С. Гальчинський. - К. : Вид-во "Либщь", 2013. - 472 с.
5. Геець В.М. Нестабшьшсть та економiчне зростання / В.М. Геець. - К. : Вид-во 1н-ту екон. прогнозув., 2000. - 344 с.
6. Голубець М.А. Вiд бiосфери до соцюсфери / М.А. Голубець. - Л^в : Вид-во "Поллi", 1997. - 256 с.
7. Голубець М.А. Екосистемологш / М.А. Голубець. - Львiв : Вид-во "ПоллГ, 2000. - 316 с.
8. Дейлi Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку / Г. Дейп. - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2002. - 312 с.
9. Друкер П. Менеджмент. Вызовы ХХ1 века / П. Друкер. - М. : Изд-во "Манн, Иванов и Фербер", 2012. - 256 с.
10. Друкер П. Энциклопедия менеджмента / П. Друкер. - М. : ООО "И. Д. Вильямс", 2006. -
432 с.
11. Економiчна енциклопедш. - У 3-ох т. - Т. 1 / Ред. кол. ... С.В. Мочерний; вщп. ред. та ш. - К. : Вид. центр "Академш", 2000. - 864 с.
12. Капица С.П. / Синергетика и прогнозы будущего / С.П. Капица, С.П. Курдюмов, Г Г. Малинецкий. - М. : Изд-во "Эдиториал УРСС", 2001. - 288 с.
13. Карпинский Б.А. Стратегиология развития экономической системы государства: основы, финансовые вызовы, диспропорции // Финансовое управление развитием экономических систем : монография / О.О. Ардасова, Д.А. Демин, Б.А. Карпинский и др. / под общ. ред. С.С. Чернова. - Новосибирск : Изд-во "СИБ-ПРИНТ", 2012. - С. 44-59.
14. Карпшська О.Б. Тенденци правово'1 шдтримки iнновалiйно-технологiчного розвитку економжи Украши / О.Б. Карпшська, Б.А. Карпшський // Солiально-економiчнi дослщження в перехщний перюд. Iнновалiйний розвиток економжи : зб. наук. пра^ / 1РД НАН Украхни; ред. М.1. Долгшнгй. - Ч. 4. - Львiв, 2003. - Вип. 6 (XLIV). - С. 40-49.
15. Карпшський Б. А. Еволюцш пщход1в у моделюванн сощально-екощмчних процеав i сталого розвитку / Б.А. Карпшський, 1.М. Василькв, А.Б. Шевцв, О.Б. Карпшська // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.3. -С. 253-265.
16. Карпшський Б.А. Знаннева економжа та сталий розвиток: моделювання та пор1вняння / Б.А. Каршнський, 1.М. Василькiв, А.Б. Шевцв, О.Б. Карпiнська // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.4. - С. 223-234.
17. Каршнський Б.А. 1нновацшно-технолопчний потенщал регюну: аналiз формування та фшансування / Б.А. Карпшський, Т.Б. Шира // Регiональна економжа : наук.-практ. журнал. -
2007. - № 2. - С. 77-86.
18. Каршнський Б.А. Макроекономжа: зростання i сталий розвиток : навч. поибн. / Б.А. Карпгнський, С.М. Божко, О.Б. Карпшська. - К. : Вид. д1м "Професюнал", 2006. - 283 с.
19. Каршнський Б.А. Потреба в переоснащенн виробничого потенциалу держави / Б.А. Карпшський, В.А. Терлецький // Ьформацшний листок № 022-97. - Львш : Вид-во Львш. ЦНТЕ1, 1997. - 4 с.
20. Карпшський Б.А. Прюритети дослщжень та сучаснi проблеми формування науково-технiчного продукту / Б.А. Карпшський // Вюник НАН Украши : зб. наук. праць. - 1995. - № 7-8. - С. 49-54.
21. Карпшський Б.А. Продуктившсть i сталий розвиток економжи : монографш / Б.А. Карпшський, С.М. Божко. - Львiв : Вид-во "Логос", 2004. - 274 с.
22. Карпшський Б.А. Региональна фшансова збалансовашсть: украшсью та европейсью мо-делi / Б.А. Карпшський // Соцiально-економiчнi дослщження в перехiдний перiод. Регiональна полкика: досвiд Свропейського Союзу та його адаптацш до умов Украши : зб. наук. праць / 1РД НАН Украши; ред. М.1. Дол^нш. - Ч. II. - Львiв. - 2003. - Вип. 5 (XLIII). - С. 121-136.
23. Карпшський Б.А. Реконструкция i технчне переозброення виробництва - основа еконо-мiчного розвитку Украши / Б.А. Каршнський // Укрална в XXI столгт: концепцiï та моделi еко-номiчного розвитку : матер. доп. V Мiжнар. конгресу украïнських екон., м. Льв1в, 22-26 травня 2000 р. - Льв1в : Вид-во 11РД НАН Украïни. - 2000. - Ч. I. - С. 192-195.
24. Карпшський Б.А. Система нацюнальних рахунгав та проблеми обчислення валового ре-гiонального продукту / Б.А. Карпшський // Статистика Украши. - 1999. - № 3. - С. 15-18.
25. Карпшський Б.А. Сталий розвиток економши: узагальнена модель : монографш / Б.А. Карпшський, С.М. Божко. - Льв1в : Вид-во "Логос", 2005. - 256 с.
26. Карпшський Б.А. Стан та резерви нарощування продуктивной! економжи Украши / Б.А. Карпшський // Актуальн проблеми державного управлшня : зб. наук. праць Укралнсько'л АДУ при Президенте^ Украши (Льв1вський фшал). - Льв1в : Вид-во ЛФ УАДУ; "Кальварш", 2001. - Вип. 5. - С. 177-187.
27. Карпшський Б.А. Технополю - ефективна форма науково-технчного лiдерства / Б.А. Карпшський // Економжа Украши : полпнко-екон. журнал. - 1992. - № 10. - С. 81-84.
28. Карпшський Б.А. Флнансово-господарська дiяльшсть шдприемств вугшьно'л галузi Украши: реалл та перспективи / Б.А. Карпшський, Н.С. Залуцька // Фшанси Украши : журнал. -
2008. - № 7. - С. 63-73.
29. Карпшський Б.А. Фшансово-екожмчний стан та проблемшсть розвитку Льв1всько-Во-линського вугiльного басейну / Б.А. Карпшський, Н.С. Залуцька // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2009. - № 2. - С. 31-39.
30. Карпшський Б.А. Формування шкубатс^в - каталiзаторiв створення нових фiрм / Б.А. Карпшський // Економжа Укрални : полпнко-екон. журнал. - 1994. - № 1. - С. 35-42.
31. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс. -М. : Изд-во ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
32. Майер Д. Основн проблеми економши розвитку / Д. Майер, Д. Раух, А. Фшпенко. - К. : Вид-во "Лпбщь", 2003. - 688 с.
33. Мартин Г.-П. Западня глобализация: атака на процветание и демократию / Г.-П. Мартин, X. Шуман. - М. : Изд. дом "Альпина". - 2001. - 458 с.
34. Мокш А.! Стратепчш прюритети сощально-екош^чного розвитку Укрални з ураху-ванням несприятливих внутрлшшх i зовнлшшх чиннитав / АХ Мокш, М.1 Флейчук // Сощально-екощмчш проблеми сучасного перiоду Укрални. Кластери та конкурентоспроможнiсть прикор-донних регюнв : зб. наук. праць / ГРД НАН Укрални; вiдп. ред. G.I. Бойко. - Льв1в : Вид-во ГРД НАН Укрални, 2008. - Вип. 3 (71). - С. 44-62.
35. Осецький В.Л. Содiальний вектор розвитку економжи знань / В.Л. Осецький, О.В. Красота // Економ1чний нобелшський вюник : зб. наук. праць. - 2014. - № 1(7). - С. 343-348.
36. Подолинський С. Вибраш твори / С. Подолинський. - Монреаль, Канада : Вид-во "Ук-рашське ютор. тов-во", 1990. - 208 с.
37. Програма дш "Порядок денний на XXI столтгтя" ("Agenda 21"). Ухвалена конферен-щею ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рю-де-Жанейро (Сами "Планета Земля" 1992 р.). - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2000. - 360 с.
38. Руденко М. Енергш прогресу. Нариси з фiзичноl економн / М. Руденко. - К. : Вид-во "Молодь", 1998. - 528 с.
39. Руденко Микола. Вибране / Микола Руденко. - К. : Вид-во "Дншро", 2004. - 800 с.
40. Селищев А.С. Макроэкономика. Базовий курс / А.С. Селищев. - Санкт-Петербург : Изд-во "Питер", 2000. - 439 с.
41. Сощально-екож^чний потенщал сталого розвитку Украши та ii регiонiв. Национальна доповщь / за ред. акад. НАН Украши Е.М. Жбаново!, акад. НААН Украши М.А. Хвесика. - К. : Вид-во ДУ 1ЕПСР НАН Украши, 2014. - 776 с.
42. Федулова Л.1. Технологiчний ¡мператив стратеги соцiально-економiчного розвитку Украши : монографiя / Л.1. Федулова, Ю.М. Бажал, В.Л. Осецький та ш.; за ред. д-ра екон. наук, проф. Д.1. Федулово! - К. : Вид-во 1н-ту екон. та прогноз. НАН Украши, 2011. - 656 с.
43. Шостак Л. Цш i прюритети сталого розвитку Украши / Л. Шостак // Економжа Украши : полггико-екон. журнал. - 2002. - № 10. - С. 30-36.
44. Barney J.B. Firm resources and substained competitive advantage / J.B. Barney // Journal of management. - 1991. - Vol. 17. - № 1. - Pp. 99-120.
45. Blinc R. Sustainable development and global security / R. Blinc, A. Zidans~ek, I. Slaus // Energy. - 2007. - Vol. 32. - Issue 6. - Pp. 883-890.
46. Clark G. Evolution of the global sustainable consumption and production policy and the United Nations Environment Programme's (UNEP) supporting activities / G. Clark // Journal of Cleaner Production. - 2007. - Vol. 15. - Issue 6. - Pp. 492-498.
47. Goncz E. Increasing the rate of sustainable change: a call for a redefinition of the concept and the model for its implementation / E. Goncz, U. Skirke, H. Kleizen, M. Barber // Journal of Cleaner Production. - 2007. - Vol. 15. - Issue 6. - Pp. 525-537.
48. Hughes B. Sustainable futures: policies for global development / B. Hughes, P. Johnston // Futures. - 2005. - Vol. 37. - Issue 8, October. - Pp. 813-831.
49. Jegatheesan V. The need for global coordination in sustainable development / V. Jegatheesan, J.L. Liow, L. Shu, S.H. Kim, C. Visvanathan // Journal of Cleaner Production. - 2009. - Vol. 17. - Issue 7, May. - Pp. 637-643.
50. Jovane F. The incoming global technological and industrial revolution towards competitive sustainable manufacturing / F. Jovane, H. Yoshikawa // CIRP Annals - Manufacturing Technology. -2008. - Vol. 57. - Issue 2. - Pp. 641-659.
51. Karpinsky B.A. Economic Growth at sustainable development of economy : monography / B.A. Karpinsky, S.M. Bozshko. - Lviv : Prostir-M, 2006. - 376 p.
52. Kotabe M. Global sourcing strategy and sustainable competitive advantage / M. Kotabe, J. Murray // Industrial Marketing Management. - 2004. - Vol. 33. - Issue 1. - Pp. 7-14.
53. Lane R.E. The Declaine of Politics and Ideology in the Knowledgeable Society / R.E. Lane // American Sociological Review. - 1966. - Vol. 31. - Pp. 649-662.
54. Onishi A. Futures of global interdependence (FUGI) global modelling system: Integrated global model for sustainable development / A. Onishi // Journal of Policy Modelling. - 2005. - Vol. 27. -Issue 1, February. - Pp. 101-135.
55. Piketty T. Capital in the Twenty-First Century / Thomas Piketty // Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 2014. - 696 р.
56. Siebert H. Economics of the Environment. Theory and Policy / H. Siebert. - Berlin -Heidelberg-New York-London-Paris-Tokyo : "Springer-Verlag", 1992. - 291 p.
57. Sneddon C. Sustainable development in a post-Brundtland world / C. Sneddon, R. Howarth // Ecological Economics. - 2006. - Vol. 57. - Issue 2, May. - Pp. 253-268.
58. Tuyen T.N. Knowledge Economy and Sustainable Economic Development: A Critical Review / T.N. Tuyen // Walter de Gruyter GmbH & Co. KG, Berlin. - New York. - 2010. [Electronic resource. - Mode of access http://www.e-cademic.de/data/ebooks/extracts/9783598251818.pdf.
Надшшло до редакцн 13.07.2015 р.
Карпинский Б.А., Василькив И.Н., Карпинская Е.Б., Шевцив А.Б. Модель устойчивого развития экономики: формирование и сравнительная динамика изменений
Предложен сбалансированный (знаниево-природный) императив к формированию устойчивого развития экономики, который соединяет в единое целое: финансово-экономическую ресурсосберегающую составляющую производства продукции и состояние окружающей среды, при котором устанавливаются ограничения на расходование природно-сырьевых ресурсов и экстернальный вред, исходя из Концепции устойчивого развития. Основываясь на гипотезе, что прирост расходования природно-сырьевого ресурса можно разложить на две составляющие, а также, принимая во внимание, что каждый вид загрязнителя связан с конкретными видами используемых природно-сырьевых ресурсов, сформирована модель устойчивого развития экономики (модель Карпинско-го-Божко), которая позволяет определять его достижения с экономико-инновационных позиций.
Обосновано в предлагаемой модели разделение научно-технического прогресса на виды: 1-го рода (влияет на конкурентоспособность продукции через повышение эффективности труда) и 2-го рода (влияет на конкурентоспособность продукции через ресурсосбережение), что позволяет оценивать роль НТП с позиции устойчивого развития экономики. Выделено влияние состояния основных средств (в Украине на начало 2015 г. степень износа доходит до 80 %) на инвестиционную привлекательность приватизируемых объектов и финансовые поступления от этого, что будет характеризовать возможности выполнения мероприятий устойчивого развития экономики.
Исходя из необходимости расширения замены импортируемых энергетических носителей отечественным углем (Западный регион Украины) и комплексного учета при этом последствий для устойчивого развития экономики предложено создать Научно-исследовательский институт социально- и финансово-экономических проблем функционирования и развития Львовско-Волынского угольного бассейна.
Отмечено, что устойчивое развитие экономики возможно только на основе системного внимания к науке и активного внедрения ее результатов при надлежащем финансировании (более 1 % от ВВП), однако в Украине за последние годы суммарные расходы на науку составляют 0,7-08 % от ВВП, что свидетельствует больше о соблюдении украинской наукой уровня познавательной функции.
Ключевые слова: устойчивое развитие экономики, экономика знаний, модель, сравнение, научно-технический прогресс, валовой внутренний продукт, износ основных средств, ресурсосбережение, окружающая среда, финансирование.
Karpinsky B.A., Vasylkiv I.M., Karpinska O.B., Shevtsiv A.B. The Model of Sustainable Economic Development: Formation and Comparative Dynamics
A balanced knowledge-nature imperative is proposed in order to form sustainable economic development, which combines into a coherent whole such factors as the financial and economic component of the resource-saving production and the environment in which set limits on the use of natural resources and raw materials and harmful externalities, based on the concept of sustainable development. Based on the hypothesis that the increase in consumption of natural resources and raw materials can be decomposed into two components, as well as taking into account that each type of pollutant associated with specific types of use of natural resources and raw materials, the model of sustainable economic development (Karpinsky-Bozhko model) is formed, which allows to determine its achievements with the economic and innovative products. According to the model we suggest dividing of scientific and technical progress into the following kinds: the 1st kind (effect on the competitiveness of products by improving the efficiency of labour) and the 2nd kind (effect on the competitiveness of products through a resource saving) that allows you to assess the role of STP from the perspective of sustainable economic development. We distinguish the effect of state assets (in Ukraine at the beginning of 2015 the degree of wear up to 80 %) on the investment attractiveness of privatized objects and financial flows from this that it would be possible to characterize the
implementation of measures for sustainable economic development. We propose to create the Research Institute of Social, Financial and Economic Problems of Functioning and Development of the Lviv-Volyn Coal Basin concerning the need to expand the replacement of imported energy carriers for domestic coal (western region of Ukraine) and integrating with the implications for sustainable development of the economy. It is noted that sustainable economic development is only possible on the basis of systematic attention to science and active implementation of its results with adequate funding (more than 1 % of GDP), but in Ukraine in recent years, total spending on science make 0.7-0.8 % of GDP, which indicates more the level of compliance of Ukrainian science of cognitive function.
Keywords: sustainable economic development, knowledge economy, model, comparison, scientific and technological progress, the gross domestic product, depreciation, resource environment, financing.
УДК 631.133
ПОНЯТТЯ, СУТШСТЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВЫ НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧО' БЕЗПЕКИ УКРАШИ
Г.М. Колкник1
Розглянуто проблему продовольчо! безпеки Украши. З'ясовано, що завдання та напрями шдвищення стану продовольчо! безпеки потрiбно покласти на державу з метою регулювання. Розглянуто тдхщ до визначення поняття "продовольча безпека" та подано характеристику елементам продовольчо! безпеки. Дослщжено основш принципи продо-вольчо! безпеки. З'ясовано економiчну сутнiсть та шдикатори продовольчо! безпеки. Зазначено, що Свкова органiзацiя торгiвлi визначае, що продовольча безпека базуеться на трьох основних принципах: продовольчо! достатностi, продовольчого доступу та про-довольчого використання. Визначено основнi напрями продовольчо! безпеки.
Ключовi слова: продовольча безпека, поняття продовольчо! безпеки, сутшсть продовольчо! безпеки, стан продовольчо! безпеки, елементи продовольчо! безпеки, принципи продовольчо! безпеки, напрями продовольчо! безпеки.
Актуальнiсть проблеми. Процес формування продовольчо'' безпеки кра'ни мае комплексний характер та пов'язаний з макроеконо!шчним розвитком держави загалом та п регiонiв зокрема. Згiдно з чинним законодавством Украши, продовольча безпека визначаеться як захищенкть життевих штереав лю-дини, що виражаеться в гарантуванш державою безперешкодного економiчного доступу людини до продуктiв харчування з метою шдтримання й звичайно'' життево'' дiяльностi. Забезпечення продовольчо'' безпеки Украши вимагае шд-тримки вiдповiдного рiвня продовольчого самозабезпечення, що передбачае використання державно'' шдтримки вiтчизняних виробнитв сшьськогосподарсь-ко'' продукцií' та використання заходш контролю 1мпортно'' продукцií' з метою захисту власних виробникш ввд iноземноí' конкуренцц. Продовольча безпека мае ткний зв'язок iз внутрiшнiми чинниками (розвиток аграрно'' сфери, продовольча забезпеченкть кра'ни) i зовнiшнiми чинниками (глобальна продовольча проблема, зовнiшньоекономiчна полиика держави). Проте суспiльству потрiбне забезпечення корисним, безпечним для здоров'я i доступним (за цiною) продо-вольством, а питання ''х якостi останшми роками набувае особливо'' актуальнос-
1 доц. Г.М. Колкник, канд. екон. наук - Ужгородський НУ
