CC BY
31
Гулык Г.С. Современные эколого-экономико-правовые проблемы реализации концепции устойчивого лесопользования в Украине
Обращено внимание на современные эколого-экономико-правовые проблемы использования, охраны и воспроизводства лесных ресурсов. Рассмотрена необходимость разработки надлежащей теоретико-методологической базы и принятия соответствующих эколого-экономико-правовых норм, которые обеспечили бы практическую реализацию устойчивого лесопользования. Отражены основные факторы, которые влияют на правонарушения в лесном секторе. Предложено разработать и реализовать такое научно-исследовательское направление как "Синергетическое эколого-экономи-ко-правовое обеспечение устойчивого лесопользования".
Ключевые слова: устойчивое лесопользование, синергетика, эколого-экономико-правовые нормы, управление лесным хозяйством.
Gulyk G.S. Modern Environmental, Economic and Legal Problems of Sustainable Forest Management Concept Implementation in Ukraine
Attention is paid to modern environmental, economic and legal issues of the use, protection and restoration of forest resources. The necessity for development of appropriate theoretical and methodological framework and appropriate environmental and economic laws that would ensure practical implementation of sustainable forest management is studied. The main factors influencing the illegal activities in the forest sector are considerd. It is proposed to design and implement a new research direction called "synergetic enviromental, economic and legal frameworks for sustainable forest management."
Keywords: sustainable forest management, synergy, environmental, economic and legal norms, forest management.
УДК330.34:338.01.36:519.86 Проф. Б.А. Картнський1, канд. екон. наук;
доц. 1.М. Васильков1, канд. фп.-мат. наук; адвокат О.Б. Картнська2; астр. А.Б. Шевщв1
МОДЕЛЬ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ: ФОРМУВАННЯ ТА ПОРШНЯЛЬНА ДИНАМ1КА ЗМ1Н. ЧАСТИНА I
Запропоновано збалансований (знаннево-природний) iмператив до формування сталого розвитку економши, який поеднуе в едине цше: фiнансово-економiчну ресурсо-ощадливу складову виробництва продукдп та стан довкшля, за якого встановлюються обмеження на витрачання природно-сировинних ресурив i екстернальнi шкоди, вихо-дячи з Концепцп сталого розвитку. Грунтуючись на допущеннi, що прирiст витрачання природно-сировинного ресурсу можна розкласти на дш складовi, а також, беручи до уваги, що кожний вид забруднювача пов'язаний з конкретними видами використовува-них природно-сировинних ресурсiв, сформовано модель сталого розвитку економши (модель Карпшського-Божка), яка дае змогу визначати напрямки його досягнення з економжо-шновадшних позидiй.
Обгрунтовано в пропонованiй моделi подiл науково-технiчного прогресу на види: 1-го роду (впливае на конкурентоспроможшсть продукдп через пiдвищення ефектив-ност прадi) та 2-го роду (впливае на конкурентоспроможшсть продукцп через ресур-созбереження), що дае змогу оцшювати роль НТП з позпдп сталого розвитку економь ки. Видiлено вплив стану основних засобiв (в Укрщш на початок 2015 р. стушнь зносу доходить до 80 %) на iнвестидiйну привабливiсть приватизованих об'екпв та фiнансовi надходження вiд цього, що характеризуватиме можливостi виконання заходiв сталого розвитку економши.
1 Льв1вська державна фшансова академш;
2 Адвокатське об'еднання "Карпшська i партнери", м. Львгв
Виходячи з потреби розширення замши 1мпортованих енергетичних носив вггчиз-няним вугшлям (захщний регюн Украши) та комплексного врахування при цьому нас-щдюв для сталого розвитку економжи, запропоновано створити Науково-дослщний ш-ститут сощально- 1 фшансово-економ1чних проблем функщонування та розвитку Льв1всько-Волинського вугшьного басейну.
Вщзначено, що сталий розвиток економжи можливий лише на основ1 системно! уваги до науки та активного впровадження ц результапв за належного фшансування (понад 1 % вщ ВВП), однак в Укрщш за останш роки сумарш витрати на науку станов-лять 0,7-08 % вщ ВВП, що свщчить бшьше про дотримання украшською наукою ршня шзнавально! функци.
Ключов1 слова: сталий розвиток економжи, знаннева економша, модель, пор1в-няння, науково-техшчний прогрес, валовий внутршнш продукт, знос основних засоб1в, ресурсозбереження, довкшля, фшансування.
Постановка проблеми. Розвиток людства протягом тисячолиъ реально пов'язаний з наступальним нарощуванням його впливу на довкшля, а нинi цей вплив значно посилився, оскiльки розумна стльнота, окрiм визначення потреби в наростаючих обсягах природно-сировинних ресурс1в, розробила й ефективну технiку для 11 отримання i перероблення. Таке поеднання потреб i можливостей, окрiм позитивних насладив, призвело до загострення еколопчних проблем, яю вийшли з р1вня локальних та переростають нинi в статус глобальних.
Виходячи з динамiзму економiчних змiн, якi вiдбулися в останне столи-тя, науковцi запропонували низку теоретичних концепцiй i моделей щодо можливостей економiчного розвитку, ят отримали сво1х прихильник1в, а саме: модель лшшних стадiй розвитку (зростання), теорiя структурних трансформацiй, теорiя зовнiшньоí залежностi, неокласична модель вшьного ринку, теорiя ендо-генного зростання, модель сталого розвитку. Зазначимо, що модель сталого розвитку найбшьш приваблива через врахування в сво1й основi не лише кшькю-них параметрiв економiчного зростання, а й його прогнозного впливу на навко-лишне середовище, що дае змогу ввести в систему заходiв регулятивнi важелi захисту та контролю. Цю модель було сформульовано та закроено вдаовщ-ними програмними документами у 1992 р. на Конференцц ООН з проблем нав-колишнього середовища i розвитку (Рiо-де-Жанейро) [37].
Зазначимо, що у становленш сучасно1 моделi сталого розвитку фундаментальна заслуга украшських науковщв, якi в сво1х новаторських працях вик-ристалiзували цю проблематику, насамперед: С.А. Подолинського, який першим ще у 1880 р. з'еднав '^зичне з економiчним" у фiзичнiй економп (доводив, що творча д1яльшсть людини, спрямована на протидда стихшним силам природи, забезпечуе нагромадження та перетворення сонячно1 енергп на повер-хнi Землi в засоби задоволення фiзичних i духовних людських потреб, визначив четверте начало термодинамжи, яке вiдкрите лише через столгття); В.1. Вер-надського, фундатора основ бюсфери та ноосфери (бюсфери як вчення про збе-реження i розвиток життя на Землi - планети, яка розвиваеться як саморегулю-вальна система в минулому, сьогоденнi i майбутньому; ноосфери як стану бюсфери, де динамiчнi процеси будуть не лише осмислюватися, але i управлятися розумом, а це вимагае об'еднання зусиль всього людства для уникнення нега-тивних тенденцiй щодо формування катастроф антропогенного походження); М.Д. Руденка, розробника теорц цивiлiзацiйного прогресу людства (зокрема,
критичного опонента положень К. Маркса щодо розумiння теорц додано! вар-тостi, на його переконання вона створюеться не надексилуатащею робiтника, а сонячною енерпею (фотосинтез), поеднаною з працею селянина i його худоби на землО [2-3, 36, 38-39].
Об'ективно, подальша доля людсько! сшльноти значною мiрою залежить вiд нинiшнiх поколiнь, що знайшло свое вiдображення в розробленш стратеги сталого розвитку. На думку експертав, фундаментальною 1Т метою е як форму-вання сприятливих умов для сталого розвитку, так i забезпечення стiйкого еко-номiчного зростання, оскiльки вiд останнього залежить благополуччя населения. Цшьова реалiзацiя цього у моделi сталого розвитку для конкретно! держави проходить через три взаемопов'язаш сфери: економiчна, соцiальна та еколопч-на. Зокрема, до економiчноí' вiдносять цiлi, якi дають змогу сформувати конку-рентоспроможну, социально орiентовану та екологiчно безпечну ринкову еконо-мiку, а саме: переорiентацiя структурних елементiв виробничого потенцiалу те-риторп та використовуваних ресурсiв на дотримання екологiчних обмежень (зниження екстернально! шкоди), розроблення ресурсоощадливого процесу ви-робництва i споживання, органiзацiя стшко! грошово-фшансово! системи, сшв-праця у свиовш економiчнiй системi щодо реалiзацií' заходав зниження ресур-сних потреб та нейтралiзацií' шкiдливих викидiв, створення вiдповiдних шсти-туцiй та iнфраструктури на засадах гармошзаци потреб у зростанш та збере-женнi довкiлля, врахування iитересiв сторiн щодо економiчноí' безпеки.
О^м зазначеного, сталий розвиток для окремо! держави е можливим лише за вироблення такого екологiчного мехашзму мотивацií', який буде вигiд-ний як суб'ектам господарювання, так i споживачам (населенню), що зумовлюе потребу в конкретизацц завдань i визначенш загальноприйнятих оцiнювальних i порiвияльних параметрiв для вiдповiдноí' моделi.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Якщо розглядати вдеологда сталого розвитку в контекста розвитку потреб, то можливо 1Т вщобразити через вiдому пiрамiду, де кожнш стадií' суспiльноí' свiдомостi вiдповiдають певнi потреби, яку наочно подали у теорц менеджменту дослвдники Абрахам Маслоу та З^берт i Лючiя Ланг [9, 10]. На вершииi цiеí' пiрамiди, яка вдаовдае "самов-досконаленню або самореалiзацií'" (за Маслоу) i "загально! мети" (за Лангами), властиво сто1ть концепц1я сталого розвитку. Однак по шляху до вершини гар-мошзацп споживчих потреб всього сусшльства з природою потрiбно пройти й сходинки "впевненостi у майбутньому i безпеки життедiяльностi" окремих суб'ектiв i iндивiдуумiв. Практично вихщ на останню сходинку пiрамiди (сталий розвиток) свдаить про досягнення загально! мети вiдповiдно до мотива-цiйних положень менеджменту, тобто спрямовашсть до мети, яку поддляють ва члени суспiльства. Проходить гармонiзацiя шдив^альних прагнень у напрям-ку 1х вiдповiдностi загальносуспiльним, що вiдповiдае сутносп сталого розвитку: економiчне зростання окремих суб'екпв господарювання йде в ногу з охоро-ною довкшля, яке належить всiм.
Водночас, не варто спрощено дивитись на проблему та нехтувати тим, що сталий розвиток пов'язаний iз потребою заддавання значних фiнансових ре-сурсiв на охорону навколишнього середовища. Так, експерти вважають: ком-
пенсацiя поточного антропогенного навантаження на довкiлля можлива за за-гальних витрат на його охорону та вiдновлення 6 % ввд ВВП, а вже за 8-10 % можливо навиъ нейтралiзувати шкоду, завдану йому рашше.
Останне доцiлъно враховувати пiд час формування нацiоналъноí моделi сталого розвитку, оскшьки намагання перевести !! заходи лишень у концепту-алъну частину, без розроблення ввдповвдно! програми та реалiзацц фiнансово забезпечених заходш, не змiнюють традицiйну структуру нащонально! економь ки, яка залишаеться матерiало- та енергомкткою. Так, показники енергоемностi важко! промисловостi Укра!ни на порядок вишд вiд аналогiчних держав Захщ-но! бвропи; на виробничий цикл (вщ сировини до кшцево! продукцц) продуку-вання одно! тонни корисного припадае дев'ятъ тонн вiдходiв; у юлька разiв ан-тропогенне та техногенне навантаження на довкiлля перевищуе показники роз-винених держав. Враховуючи загальний стан национально! економiки та ii мож-ливостi, А. Мокiей та М. Флейчук запропонували модель сталого обмеженого структурно-збалансованого економiчного зростання в штересах майбутнiх по-колiнъ громадян Укра!ни, яка спрямована на таю основш цiлi: пiдвишення рiвня конкурентоспроможносп людського капiталу та соцiалъний розвиток; обмеже-не стiйке економiчне зростання, що базуеться на шноващях, з урахуванням ш-тересiв майбутнiх поколшь; екологiчна стiйкiстъ або мiнiмiзацiя еколопчних ризикiв [34, с. 50; 56-58].
Наголосимо, що проблематику сталого розвитку дослвджено у наукових працях Дж. Барш, Д. Белла, П. Давенпорта, Г. ДеМ, Л. Едвiнссона, М. Кастель-са, Г. Маркузе, Б. Мшьнера, Р. Лейне, Д. Тка, Ф. Уебстера, Н. Штер, а серед ук-ра!нських дослiдникiв ще вщзначимо науковi роботи О. Амош^ Ю. Бажала, В. Базилевича, С. Вовканича, Б. Гальчинського, В. Гееця, З. Герасимчук, М. Го-лубця, М. Долiшнъого, Р. Калюжного, В. Кравщва, В. Куценко, Р. Михасюка, В. Осецького, В. Панасюка, Р. Тринька, Ю. Туницi, М. Хвесика, А. Чухна, Л. Шостак [1, 4-35, 41-54, 57-58].
Однак, незважаючи на увагу вчених до ще! тематики, поди останнiх роив вже початку ХХ1 ст. показують, що в нiй наявнi ще вiдчутнi науковi прога-лини, зокрема, в частинi видшення i формування моделi сталого розвитку еко-ном^, яка б поеднувала в собi можливосп знаннево! економiки та концепцп сталого розвитку на сучасному еташ проведення структурних, технологiчних i еколопчних змш.
Мета дослщження. Визначення сутносп сталого розвитку економiки на еташ трансформацц вiдносин та потреби в активiзацií' знаннево! економiки, з урахуванням тенденцш економiчного розвитку Укра!ни та можливостей його забезпечення через вичизняну систему науково-технiчного прогресу.
Виклад основного матер1алу. Формування моделi сталого розвитку економжи. Сталий розвиток безпосередньо залежить вiд цшеспрямовано! уваги урядових шституцш i практиков до науково-технiчного прогресу (НТП), зокрема в частиш можливостей заддавання ресурсозберiгаючих технологiй. Так, до показниюв, якi характеризують стушнь використання ресурсозберiгаючих тех-нологiй, можна вiднести: питомi витрати енергоресурсiв на окремi види продукцй' (роби); рiвенъ використання вторинних енергетичних ресурав; ршень
використання вторинно! сировини; кiлькiсть спожитих енергоресурсш на оди-ницю валового внутрiшнього продукту (ВВП); кшьккть спожито! електроенер-rii на вiдпрацьовану людино-годину або одиницю основного кашталу, який за-д1яний у процесi виробництва.
Загальна економк i-го природно-сировинного ресурсу визначаеться за формулою [18, 21, 25, 51]
Dpi = SГц ■ qj,i-Sr,o ■ qj,0, (1)
j j
де: r 1 - витрачання i-го виду ресурсу (палива в умовному обчисленнi, кг; теп-лоенергií, Мкал; електроенергií, кВт год та ш.) на одиницю вимру j-го виду продукцií (т, шт., м3 та iн.) у поточному перюдц qJ,1 - кшьккть вироблено! про-дукцií' j-го виду в поточному перюдц r,o - витрачення i-го виду ресурсу в базовому перюдц qj0 - кшьккть вироблено! продукцл j-го виду в базовому перюда.
Економiю i-го ресурсу за рахунок ресурсозберкаючих технологiй можна знайти за формулою
Apr), = S Гц ■ qj1 - S r,o ■ qj,1, (2)
j J
а економда i-го ресурсу за рахунок змши обсягiв виробництва
Dpq)i = S гф ■ qj,1 - S r,o ■ qj,o (3)
j j
З урахуванням спiввiдношень (2) i (3) загальну економда природно-сировинних ресурав можливо подати у виглядi
Dpi = Ap(r)i +Ap(q)i. (4)
Показники, якi характеризують стутнь використання ресурсозберка-ючих технологiй, можна доповнити показниками обсягк економii' палива (в умовному обчисленш), кВт- год електроенергп за рахунок ресурсозберiгаючих технологш, якi обчислюються за формулою (2).
До показникк, якi характеризують еколопчну ситуацiю територц, можна вщнести: обсяг шкiдливих викидк в атмосферне пов^я, вiдношення улов-лених (знешкоджених) шкiдливих речовин до шкiдливих речовин, що вiдходять вiд стацiонарних джерел забруднення, об'ем зворотних вод, що скидаються без очищення, недостатньо очищених i !'х часткою у загальному обсязi скидання зворотних вод, змшою залишкiв промислових токсичних вiдходiв у мкцях !х зберiгання, вiдношення рекультивованих земельних площ до порушених i вiд-працьованих земельних площ.
Отже, вплив НТП протягом певного перiоду часу можна вишряти: темпами приросту сукупно! продуктивной факторк; показникiв, яш характеризують стушнь використання ресурсозберiгаючих технологiй; показникк, якi характеризують екологiчну ситуацда територц.
Варто зазначити, що зростання якостi продукцii' враховуеться дефлятором ВВП, а тому знаходить свш вираз у зростаннi ефективностi пращ, за умови, що яккть зростае швидше, нiж фактори виробництва, яю забезпечують виго-товлення продукцц, тобто
DY DK DL
— >а— + (1 -a)—, (5)
Y K L
де: К - варткть основних 3aco6iB (основного кашталу); L - ресурс пращ; а-частина обсягу виробництва, яку створюе основний каштал, або еластичнiсть обсягу виробництва по кашталу.
Виходячи з наведеного, на думку провiдних вчених [18, 21, 25, 51], з якою погоджуемося й ми, НТП можна роздшити на двi складовi:
• науково-техтчний прогрес 1-го роду (scientific and technical progress of 1-st kind) - НТП, який впливае на ефективтсть працi i його вплив за перюд часу ви-мiрюeться темпом приросту сукупно! продуктивное^ факторiв (залишок Со-лоу);
• науково-техтчний прогрес 2-го роду (scientific and technical progress of 2-nd kind) - НТП, який впливае на конкурентоспроможтсть продукцй, що знахо-дить свш вираз у зменшеннi матерiаломiсткостi продукцй внаслiдок економй природно-сировинних ресурив, а також покращеннi екологи. Його вплив за перюд часу вимiрюеться темпами приросту показниюв, яю характеризують сту-пiнь використання ресурсозбернаючих технологш; показникiв, якi характеризують еколопчну ситуацiю територн.
В [11] штенсивний шлях розвитку визначаеться як такий, що "базуеться на впровадженш передових досягнень науково-технiчного прогресу у вироб-ництво, застосуваннi нових технологш, пiдвищеннi ршня освiти i квалiфiкацií працiвникiв, полiпшеннi форм i методiв органiзацií виробництва, економнiй витратi людських, фiнансових i природних ресурсов".
У [40] наведено таю визначення тишв економiчного зростання: при ек-стенсивному типi економiчного зростання розширення обсягу виробництва до-сягаеться за рахунок додаткового залучення факторiв виробництва (робочо' си-ли, землi, сировини, палива i т. iн.). У цьому випадку збiльшення обсягу випус-ку не супроводжуеться зниженням затрат виробництва. При штенсивному типi розширення виробництва ввдбуваеться за рахунок яккних покращень прямих факторiв виробництва: застосуванням нових технологiй, переквалiфiкацií робо-чо' сили i т. iн. У цьому випадку зростання обсялв виробництва супроводжуеться змшами сукупних витрат.
Визначена на основi темпу приросту сукупно!' продуктивностi факторiв частка женсивних факторов в економiчному зростаннi охоплюе лише чинники, що впливають на шдвищення продуктивностi працi, тобто безпосередньо впли-вають на економiчне зростання i визначаються НТП 1 -го роду. НТП 2-го роду опосередковано також впливае на економiчне зростання через шдвищення кон-курентоспроможносп продукцй', повшшого використання факторов виробництва, тобто наближення ВВП до його потенщйного значения.
Для врахування впливу НТП на економiку територй' можна ввести по-няття iнтенсивного економiчного розвитку. 1нтенсивний економiчний розвиток базуеться на впровадженш досягнень НТП у виробництво i веде до зростання продуктивной працi, якостi продукцй', економй' природно-сировинних ресур-сiв, покращення еколопчно!' ситуацп.
Вплив НТП 2-го роду на штенсивний економiчний розвиток вимь рюеться показниками використання ресурсозберiгаючих технологш, зокрема:
1) за рахунок зниження витрачання pecypciB на одиницю ВВП, на вщпрацьо-вану людино-годину, основного капiталy, який задiяний у процесi вироб-ництва, а також питомими витратами на окремi види продукцн (робiт);
2) рiвнем використання вторинних енергетичних ресyрсiв, вторинно! сирови-ни; показниками, якi характеризують екологiчнy ситyацiю територн, а також динамшою ycix цих показниыв.
Зменшення витрачання природно-сировинних та енергетичних ресурав можна досягти внаслiдок структурних зрушень в економiцi, що позначаеться на змЫ обсягiв виробництва окремих вид1в продукцп. Тому для врахування впли-ву НТП 2-го роду на зм^ таких показникiв як витрачання ресурсу на одиницю ВВП, на ввдпрацьовану людино-годину, основного кашталу, який задiяний у процесi виробництва, необхщно враховувати формулу (2).
Однак структурш зрушення нацiональноi' економiки щодо витрачання ресурсiв доволi скромнi. Так, у 2014 р. у структурi шпорту Укра'ни, на основi даних Державно! служби статистики Укра'ни, найбшьшою е як питома вага мь неральних продуктав - 29,5 % (2005 р. - 38,9; 2007 р. - 39,9; 2010 р. - 32,3; 2013 р. - 26,7 ввдповщно), так i найбшьше негативне зовнiшньоекономiчне сальдо и них, а саме: 9,963 млрд дол. США (2005 р. - 6,870; 2007 р. - 13,015; 2010 р. - 14,396; 2013 р. - 14,868 ввдповщно). Виходячи з останнього, зниження собiвартостi на основi ресурсозбереження е особливо актуальним. Виршення проблеми рацiонального енергоспоживання дасть змогу зменшити величину ш-дукованого iмпорту, пiдвищити конкурентоспроможнiсть вiтчизняних товарiв та частку високотехнолопчного обладнання в iмпортi, що загалом позитивно впливатиме на економiчне зростання держави.
Забруднення довюлля породжуе екологiчнi проблеми, яш позначаючись на здоров'! людей, створюють сощальш труднощi. Економiя природно-сировинних ресурс1в е необидною умовою iснування цившзацп. Поряд з тим, зменшення витрачання природно-сировинних ресурс1в позитивно впливае на довкш-ля. Водночас збшьшення обсягiв виробництва дае змогу виртувати соцiальнi, фiнансовi та iншi проблеми. Отже, цi три складовi е основою багатопланового поняття "сталий розвиток".
За сво!м фундаментальним змктом сталий розвиток (sustainable development) - це такий розвиток сусшльства, за якого задоволення потреб теперiшнiх поколiнь не мае ставити тд загрозу можливостi майбутнiх поколiнь задовольня-ти сво!' потреби, встановлюе обмеження на споживання природно-сировинних ресурсiв, екстернальш шкоди, чисельнiсть населения, веде до поступового ви-р1внювання соцiального i економiчного розвитку регiонiв (тобто е узгодженням мiж економiчним i сощальним розвитком сусп1льства та збереженням довкшля).
Виходячи з останнього, сталий розвиток економши - це збалансований (знаннево-природний) розвиток як мiж впровадженням досягнень НТП у вироб-ництво, що ведуть до зростання продуктивностi пращ, якосп продукцi!', забез-печують ращональне витрачання природно-сировинних ресурсiв, так i станом довкiлля, за якого встановлюються обмеження на витрачання природно-сиро-винних ресурс1в i екстернальнi шкоди, виходячи з Концепцц сталого розвитку.
Сталий розвиток економжи е основою (базисом) багатогранного поняття сталий розвиток, що доповнюеться екологiчними, соцiальними, полiтичними, фiнансовими та шшими чинниками. Цей розвиток безпосередньо впливае на ви-рiшення програмних завдань "Порядку денного на ХХ1 столiття". Зокрема, в 4-й главi цього програмного документа зазначено: "Особливу увагу слiд придшити попиту на природш ресурси, що зумовлений неращональним споживанням, ефективному використанню цих ресурсов i вiдповiдностi з метою зведення до мiнiмуму виснаження ресурсов i зниження рiвня забруднення".
Це висувае потребу узгодження темпу економiчного зростання з витра-чанням природно-сировинних ресурсiв i обсягом екстернальних шкод вiдповiд-но з одним з основних принципiв сталого розвитку - принципом "встановлення обмежень": на стан технологш та на розвиток людства мають накладатися об-меження, виходячи iз спроможностi бюсфери лiквiдовувати наслiдки даяльносп людсько!' стльноти. Шд час формування моделi сталого розвитку позначимо через Р вектор витрачання /-тих видав природно-сировинних ресурсов за певно-го обсягу виробництва
Р = (г,р2,...,р„). (6)
Темп приросту ресурсомiсткостi (витрачання /-го виду природно-сиро-винного ресурсу на одиницю обсягу виробництва р / У) дорiвнюе
Д(р, / У) = Лр, ЛУ
Рг / У рг У
З урахуванням (2)-(4) вираз (7) можна записати у такому виглядг
(7)
Л(рг / У) = Лрг)г + Лрд)г ЛУ (8)
рг / У рг рг У ' З (8) випливае, що змiна ресурсомiсткостi економiки територц може вщ-буватись завдяки впровадженню ресурсозберiгаючих технологiй, тобто НТП 2-го роду i структурних зрушень. Останнi можуть вiдбуватись внаслiдок змши обсяпв виробництва рiзних видiв продукцл i розвитку економiки на iншiй осно-вi (виробництвом iнших видгв продукцií). Формулу (7) можна переписати
р = Л(рг / У) + ЛУ (9)
рг рг / У У '
Виходячи з розширено1 моделi економiчного зростання, при збалансова-ному зростаннi
м = ЛрУ) + п +g +Г, (10)
рг рг /У
де: У - обсяг виробництва територц (НД, ВДВ або ВВП); рi - витрачання /-го виду природно-сировинного ресурсу, г = 1, п; Лрг - загальна економiя /-го виду природно-сировинного ресурсу; п - темп приросту ресурсу пращ; § - темп приросту ефективносп пращ; I' - темп приросту кшькосп вiдпрацьованих годин у середньому одним пращвником.
З (10) випливae, що досягти зменшення вшрачання i-го виду пpиpодно-сиpовинного pесypсy можна за такими нaпpямкaми:
1) зменшенням TeMny приросту населення;
2) обмеженням eкономiчного зростання при зменшенш кiлькостi вщпрацьова-них годин y сeрeдньомy одним прaцiвником за рк (скорочення тривaлостi робочого тижня, збшьшення тeрмiнiв чергових i додаткових вщпусток то-що);
3) розробленням i впровадженням рeсyрсозбeрiгaючих тeхнологiй;
4) зменшенням обсяпв виробництва видiв продукцн', на який витрачаеться цей вид природно-сировинного ресурсу;
5) нарощуванням обсягiв виробництва за рахунок видiв eкономiчноï дiяльнос-тi в яких даний вид ресурсу не використовуеться.
У зв'язку з тим, що кожний вид зaбpyднювaчa пов'язаний з конкpетними видами викоpистовyвaниx пpиpодно-сиpовинниx pесypсiв, yсi нaпpямки 1) - 5) ведуть до по^аш^н^ екологiчноï ситуацп. Додатковими нaпpямкaми по^а-щення останньо!' e: 1) pозpоблення новиx теxнологiй очищення; 2) ствоpення екологiчниx об'eктiв на вже кнуючому теxнiчномy piвнi. Пiдсилення позицш 3), 4) або 5) вимагатиме пеpеpозподiлy фiнaнсовиx i людськиx pесypсiв мiж сек-тоpом виpобництвa i сектоpом нayково-дослiдниx i дослiдно-констpyктоpськиx pобiт (НДДКР).
Сектоp НДДКР повинен в^обляти не тшьки знання, якi впливають на зpостaния ефективностi пpaцi (НТП 1 -го pодy), a i знання, що забезпечують pa-цюнальне витpaчaния пpиpодно-сиpовинниx pесypсiв i стан довкшля, виxодячи з Концепцл сталого pозвиткy (НТП 2-го pодy).
Зазначимо, що сеpед бaгaтьоx виpобничиx функцш, якi набули пpaктич-ного застосування в гaлyзi pесypсоспоживaния, пеpспективною з позицп аналь зу зaбpyднения навколишнього пpиpодного сеpедовищa e виpобничa функщя Зiбеpтa (Siebert Horst) [56]. Загалом, ця функщя встaновлюe зв'язок мiж обсяга-ми виpобництвa i ^^одно-с^овинними pесypсaми, викоpистaними у в^об-ничому пpоцесi:
Qi = Fi(pi), (11)
де: Qi - обсяг випуску, pi - i-й pесypс.
Об'eктивно, що в pi у в^обничт функцй' Зiбеpтa вxодять також i np^ pодно-сиpовиннi pесypси. Водночас, зaлежнiсть зaбpyднения навколишнього пpиpодного сеpедовищa вiд обсягу виpобництвa описyeться залежнктю
S, = HQ), (12)
де: s, - зaбpyднення навколишнього пpиpодного сеpедовищa, спpичинене емь сieю i-TOï гaлyзi економiки; Qi - обсяг випуску i-rn'ï гaлyзi економши.
Пpичомy i-ii гaлyзi економiки xapaктеpизyються однотипними вдаода-ми, H¡ ' > 0, h, " > 0 (для i = 1, 2, ..., n). Тобто за цieï теxнологiï зaбpyднения пpя-мо пpопоpцiйно або з додатним пpискоpенням збiльшyeться iз зpостaниям обсяпв виpобництвa. Якщо узагальнити (11) та (12), отpимaeмо
S, = h,[F(p)] = zp), (13)
причому ' > 0.
Практично ресурсш обмеження р л1м1тують обсяги випуску 1 можли-восп економши щодо зниження екстернальних ефекпв виробництва на сум1жш галуз1 та навколишне середовище в1дпов1дно до умови
X р + X р\<р, (14)
де: р - природно-сировинш ресурси (в тому числ1 земля), використовуваш у виробничих процесах; р\ - ресурси, використовуваш для зниження забруднен-ня (в1дход1в). Як видно з (13), якщо нов1 технологи не передбачають активного задговання ресурсозбереження, то зростае забруднення навколишнього середо-вища. Отже, виходячи 1з Концепци сталого розвитку, властиво у модел1 сталого розвитку мае накладатись обмеження на витрачання вщновлюваних 1 не вщнов-люваних природно-сировинних ресурс1в, стан природного середовища 1 чисель-нють населення.
З урахуванням зазначеного вище, у загальному вигляд1 модель сталого розвитку економши (модель Картнського-Божка [18, 21, 25, 51]) можна записа-ти у такому виглядг
ЛУ =Лр Лр / У) _Ле1 Л(£] / У) У ~ рг рг / У ~ £] £] / У '
де: р - витрачання /-го виду природно-сировинного ресурсу, / = 1,п; еу - забруднення довкшля у-ми видами забруднювача, у = 1, т
А за збалансованого зростання ця модель матиме вигляд
(15)
п + § + Г = Лрр-Лрг /У) =Л^-Л(еу /У)
8 рг рг / У еу еу / У '
У схематичному вигляд1 останне показано на рис.
(16)
Рис. Формування мод^ сталого розвитку економти (власна розробка) Критер1ем для визначення Лр / р може бути оптимальний запас природного катталу. Для його визначення необхщно усвщомити, що юнують як при-бутки, так 1 втрати в1д змши природного катталу. Так, забруднення повггря зменшуе витрати на виробництво, але збшьшуе захворювашсть. Забруднення водойм унеможливлюе риболовлю, перешкоджае використанню 'х для рекре-ацшних цшей. Вирубування л1с1в позначаеться на якост1 атмосферного пов1тря, створюе загрозу бюр1зномашттю, впливае на кммат.
Використання не вщновлюваного природного катталу веде до його ско-рочення. Продуктивною е гшотеза, що його зменшення мае впливати на р1вень
щн, а це, водночас, слугуватиме мотивацieю до розроблення i впровадження ре-сурсозберкаючих технологiй.
Розглянутi пiдходи щодо моделi сталого розвитку економiки та порк-няння ii динамiчних параметрк за вщповвдними статистичними показниками в УкраМ дають змогу стверджувати, що в державi вiдбуваeться зниження наван-таження на навколишне середовище, оскшьки зменшуеться витрачання природ-но-сировинних ресурск, знижуеться чисельнiсть населення, ставляться завдан-ня обмеження екстернальних шкод (втрат). Однак не варто забувати, що таке зниження мало б супроводжуватись наростаючим економiчним зростанням з орiентуванням на забезпечення благополуччя населення та шдвищення повно-цiнноí тривалостi життя. В означеному контекстi наявнi значнi трудношд об'ективного i суб'ективного порядкк, яю стосуються вже: темтв переходу ви-чизняних пiдприемств на засади сталого розвитку; активiзацií випуску ними конкурентоспроможно! продукцп та впровадження ресурсозберiгаючих техно-логiй у виробництво; пiдготовку квалiфiкованих управлiнських кадрiв з розу-мшням питань екологiчностi та ресурсозбереження; створення нових високо-технологiчних робочих мкць i зниження рiвня безробiття; проведения щлес-прямованих наукових дослiджень щодо розроблення i застосування нових тех-нологiй, матерiалiв, речовин; налагодження широкомасштабного випуску шно-вацiйноí продукцп.
Дощльно також нагадати, що зниження уваги до дотримання заходав щодо охорони навколишнього середовища за шшими, можливо й важливими, про-цесами може призводити до значних екстернальних шкод. Так, техногенна катастрофа на нафтобазi "БРСМ-нафта" (2015 р., Васильккський р-н Кшвсько! обл.) у виглядi масштабно! пожежi та займання 14 тис. т нафти в 17 резервуарах, яка тривала понад п'ять дiб, призвела, крш втрат пального, до викидання в атмосферне повиря значних обсягк забруднювальних речовин. Довготривале та об'емне горiння цього палива з температурами до 2000°С спровокувало випа-дання кислотних опадк та в рази збшьшило обсяги штдливих сполук у повiтрi, ят ще тривалий час впливатимуть на здоров'я мкцевого населення та загаль-ний стан навколишнього середовища.
Лiтература
1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования / Д. Белл. - М. : Изд-во "Academia", 1999. - 956 c.
2. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. - М. : Изд-во "Наука", 1989. -
258 с.
3. Вернадський Володимир. Вибраш пращ / Володимир Вернадський. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2005. - 299 с.
4. Гальчинський А.С. Пштична нооекономжа: начала оновлено! парадигми екожмчних знань : монографш / А.С. Гальчинський. - К. : Вид-во "Либщь", 2013. - 472 с.
5. Геець В.М. Нестабшьшсть та економiчне зростання / В.М. Геець. - К. : Вид-во 1н-ту екон. прогнозув., 2000. - 344 с.
6. Голубець М.А. Вщ бiосфери до сощосфери / М.А. Голубець. - Л^в : Вид-во "Поллi", 1997. - 256 с.
7. Голубець М.А. Екосистемологш / М.А. Голубець. - Львiв : Вид-во "ПоллГ, 2000. - 316 с.
8. Дейлi Г. Поза зростанням. Економiчна теорш сталого розвитку / Г. Дейп. - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2002. - 312 с.
9. Друкер П. Менеджмент. Вызовы ХХ1 века / П. Друкер. - М. : Изд-во "Манн, Иванов и Фербер", 2012. - 256 с.
10. Друкер П. Энциклопедия менеджмента / П. Друкер. - М. : Изд. дом "Вильямс", 2006. - 432 с.
11. Екожмчна енциклопедш. - У 3-ох т. / ред. кол. ... С.В. Мочерний (вщп. ред. ) та ш. - К. : Вид. центр "Академiя". - 2000. - Т. 1. - 864 с.
12. Капица С.П. Синергетика и прогнозы будущего / С.П. Капица, С.П. Курдюмов, Г.Г. Малинецкий. - М. : Изд-во "Эдиториал" УРСС, 2001. - 288 с.
13. Карпинский Б.А. Стратегиология развития экономической системы государства: основы, финансовые вызовы, диспропорции // Финансовое управление развитием экономических систем : монография / О.О. Ардасова, Д.А. Демин, Б.А. Карпинский и др. / под общ. ред. С.С. Чернова. - Новосибирск : Изд-во "СИБ-ПРИНТ", 2012. - С. 44-59.
14. Карпшська О.Б. Тенденцн правово'1 шдтримки шновацшно-технолопчного розвитку економши Украши / О.Б. Карпшська, Б.А. Карпшський // Соцiально-економiчнi дослщження в перехщний перюд. 1нновацшний розвиток економши : зб. наук. праць / НАН Украши, 1РД; ред. М.1. Долшнш. - Льв1в. - 2003. - Ч. 4, вип. 6 (XLIV). - С. 40-49.
15. Карпшський Б.А. Еволюцш шдход1в у моделюваннi соцiально-економiчних процесiв i сталого розвитку / Б.А. Карпшський, 1.М. Василькiв, А.Б. Шевцв, О.Б. Карпшська // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.3. -С. 253-265.
16. Карпшський Б.А. Знаннева економша та сталий розвиток: моделювання та пор1вняння / Б.А. Карпшський, 1.М. Васильюв, А.Б. Шевцв, О.Б. Карпiнська // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.4. - С. 223-234.
17. Карпшський Б.А. 1нновацшно-технолопчний потенщал регюну: аналiз формування та фшансування / Б.А. Карпшський, Т.Б. Шира // Региональна економша : наук.-практ. журнал. -
2007. - № 2. - С. 77-86.
18. Карпшський Б.А. Макроекономша: зростання i сталий розвиток : навч. поибн. / Б.А. Карпшський, С.М. Божко, О.Б. Карпшська. - К. : Вид. дш "Професюнал", 2006. - 283 с.
19. Карпшський Б.А. Потреба в переоснащены виробничого потенциалу держави / Б.А. Карпшський, В.А. Терлецький // 1нформацшний листок № 022-97. - Льв1в : Вид-во Льв1в. ЦНТЕ1, 1997. - 4 с.
20. Карпшський Б.А. Прюритети дослiджень та сучасш проблеми формування науково-техшчного продукту / Б.А. Карпшський // Вюник НАН Украши : зб. наук. праць. - 1995. - № 7-8. - С. 49-54.
21. Карпшський Б.А. Продуктившсть i сталий розвиток економши : монографш / Б.А. Карпшський, С.М. Божко. - Львiв : Вид-во "Логос", 2004. - 274 с.
22. Карпшський Б.А. Региональна фшансова збалансовашсть: украшсью та европейсью мо-делi / Б.А. Карпшський // Сощально-екожмчш дослiдження в перехiдний перюд. Регюнальна полiтика: досвiд Свропейського Союзу та його адаптацш до умов Украши : зб. наук. праць / НАН Украши, 1РД; за ред. М.1. Дол1шнш - Льв1в, 2003. - Ч. II, вип. 5 (XLIII). - С. 121-136.
23. Карпшський Б.А. Реконструкция i техшчне переозброення виробництва - основа еконо-мiчного розвитку Украши / Б.А. Карпшський // Украша в XXI столгт: концепци та моделi еко-номiчного розвитку : матер. доп. V-го Мiжнар. конгресу украшськнх економiстiв, м. Льв1в, 22-26 травня 2000 р. - Льв1в : Вид-во №Д НАН Украши. - 2000. - Ч. I. - С. 192-195.
24. Карпшський Б.А. Система нацюнальннх рахунгав та проблеми обчислення валового ре-гiонального продукту / Б.А. Карпшський // Статистика Украши : науч. журнал. - 1999. - № 3. -С. 15-18.
25. Карпшський Б.А. Сталий розвиток економши: узагальнена модель : монографш / Б.А. Карпшський, С.М. Божко. - Льв1в : Вид-во "Логос", 2005. - 256 с.
26. Карпшський Б.А. Стан та резерви нарощування продуктивной! економжи Украши / Б.А. Карпшський // Актуальш проблеми державного управлшня : зб. наук. праць Украшсько'1 Академи державного управлшня при Президенте^ Украши (Льв1вськнй фшал). - Льв1в : Вид-во ЛФ УАДУ; "Кальварш", 2001. - Вип. 5. - С. 177-187.
27. Карпшський Б.А. Технополю - ефективна форма науково-техшчного лщерства / Б.А. Карпшський // Економша Украши : полiтико-екон. журнал. - 1992. - № 10. - С. 81-84.
28. Карпшський Б.А. Фшансово-господарська дiяльнiсть шдприемств вугшьно'1 галузi Украши: реалн та перспективи / Б.А. Карпшський, Н.С. Залуцька // Фiнанси Украши : журнал. -
2008. - № 7. - С. 63-73.
29. Карпшський Б.А. Фшансово-екожмчний стан та проблемшсть розвитку Льв1всько-Во-линського вугiльного басейну / Б.А. Карпшський, Н.С. Залуцька // Регюнальна економша : наук.-практ. журнал. - 2009. - № 2. - С. 31-39.
30. Карпшський Б.А. Формування 1нкубатор1в - катал1затор1в створення нових ф1рм / Б.А. Карпшський // Економжа Украши : полпико-екон. журнал. - 1994. - № 1. - С. 35-42.
31. Кастельс М. Информационная эпоха : Изд-во "Экономика", общество и культура / М. Кастельс. - М. : Изд-во ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.
32. Майер Д. Основш проблеми економжи розвитку / Д. Майер, Д. Раух, А. Фшшенко. - К. : Вид-во "Либщь", 2003. - 688 с.
33. Мартин Г.-П. Западня глобализация: атака на процветание и демократию / Г.-П. Мартин, Х. Шуман. - М. : Изд. дом "Альпина". - 2001. - 458 с.
34. Мокш А.1. Стратепчш прюритети соц1ально-економ1чного розвитку Украши з ураху-ванням несприятливих внутргшшх i зовшшшх чинникв / А.1. Мокш, М.1. Флейчук // Сощально-економ1чн1 проблеми сучасного перiоду Украши. Кластери та конкурентоспроможшсть прикор-донних регiонiв : зб. наук. праць / НАН Украши, 1РД; редкол.: вiдп. ред. C.I. Бойко. - Львгв : Вид-во НАН Украши, 1РД, 2008. - Вип. 3 (71). - С. 44-62.
35. Осецький В.Л. Сощальний вектор розвитку економжи знань / В.Л. Осецький, О.В. Красота // Економiчний нобелгвський вiсник. - 2014. - № 1(7). - С. 343-348.
36. Подолинський С. Вибраш твори / С. Подолинський. - Монреаль, Канада : Вид-во Укра-хнського iсторичного товариства, 1990. - 208 с.
37. Програма дш "Порядок денний на XXI столптя" ("Agenda 21"). Ухвалена конферен-цiею ООН з навколишнього середовища i розвитку в Рiо-де-Жанейро (Саммп "Планета Земля" 1992 р.). - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2000. - 360 с.
38. Руденко М. Енергш прогресу. Нариси з фiзичноl економп / М. Руденко. - К. : Вид-во "Молодь", 1998. - 528 с.
39. Руденко Микола. Вибране / Микола Руденко. - К. : Вид-во "Дншро", 2004. - 800 с.
40. Селищев А.С. Макроэкономика. Базовый курс / А.С. Селищев. - СПб. : Изд-во "Питер", 2000. - 439 с.
41. Соцiально-економiчний потенциал сталого розвитку Украши та й регiонiв. Национальна доповщь / за ред. акад. НАН Украши Е.М. Жбаново!, акад. НААН Украши М.А. Хвесика. - К. : ДУ 1ЕПСР НАН Украши, 2014. - 776 с.
42. Федулова Л.1. Технологiчний 1мператив стратеги соцiально-економiчного розвитку Украши : монографш / Л.1. Федулова, Ю.М. Бажал, В.Л. Осецький та ifí.; за ред. д-ра екон. наук, проф. Д.1. Федулово!. - К. : Вид-во 1н-ту екон. та прогноз., НАН Украши, 2011. - 656 с.
43. Шостак Л. Цш i прюритети сталого розвитку Украши / Л. Шостак // Економжа Украши : полпико-екон. журнал. - 2002. - № 10. - С. 30-36.
44. Barney J.B. Firm resources and substained competitive advantage / J.B. Barney // Journal of management. - 1991. - Vol. 17, № 1. - Pp. 99-120.
45. Blinc R. Sustainable development and global security / R. Blinc, A. Zidans~ek, I. Slaus // Energy. - 2007. - Vol. 32. - Issue 6. - Pp. 883-890.
46. Clark G. Evolution of the global sustainable consumption and production policy and the United Nations Environment Programme's (UNEP) supporting activities / G. Clark // Journal of Cleaner Production. - 2007. - Vol. 15. - Issue 6. - Pp. 492-498.
47. Goncz E. Increasing the rate of sustainable change: a call for a redefinition of the concept and the model for its implementation / E. Goncz, U. Skirke, H. Kleizen, M. Barber // Journal of Cleaner Production - 2007. - Vol. 15. - Issue 6. - Pp. 525-537.
48. Hughes B. Sustainable futures: policies for global development / B. Hughes, P. Johnston // Futures. - 2005. - Vol. 37. - Issue 8, October. - Pp. 813-831.
49. Jegatheesan V. The need for global coordination in sustainable development / V. Jegatheesan, J.L. Liow, L. Shu, S.H. Kim, C. Visvanathan // Journal of Cleaner Production. - 2009. - Vol. 17. - Issue 7, May. - Pp. 637-643.
50. Jovane F. The incoming global technological and industrial revolution towards competitive sustainable manufacturing / F. Jovane, H. Yoshikawa // CIRP Annals - Manufacturing Technology. -2008. - Vol. 57. - Issue 2. - Pp. 641-659.
51. Karpinsky B.A. Economic Growth at sustainable development of economy. The monografy / B.A. Karpinsky, S.M. Bozshko. - Lviv : Prostir-M, 2006. - 376 p.
52. Kotabe M. Global sourcing strategy and sustainable competitive advantage / M. Kotabe, J. Murray // Industrial Marketing Management. - 2004. - Vol. 33. - Issue 1. - Pp. 7-14.
53. Lane R.E. The Declaine of Politics and Ideology in the Knowledgeable Society / R.E. Lane // American Sociological Review. - 1966. - Vol. 31. - Pp. 649-662.
54. Onishi A. Futures of global interdependence (FUGI) global modeling system: Integrated global model for sustainable development / A. Onishi // Journal of Policy Modeling. - 2005. - Vol. 27. -Issue 1, February. - Pp. 101-135.
55. Piketty T. Capital in the Twenty-First Century / Thomas Piketty. - Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press, 2014. - 696 р.
56. Siebert H. Economics of the Environment. Theory and Policy / H. Siebert. - Berlin -Heidelberg-New York-London-Paris-Tokyo : Published "Springer-Verlag", 1992. - 291 p.
57. Sneddon C. Sustainable development in a post-Brundtland world / C. Sneddon, R. Howarth // Ecological Economics. - 2006. - Vol. 57. - Issue 2, May. - Pp. 253-268.
58. Tuyen T.N. Knowledge Economy and Sustainable Economic Development: A Critical Review / T.N. Tuyen. - Walter de Gruyter GmbH & Co. KG, Berlin / New York. - 2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.e-cademic.de/data/ebooks/extracts/ 9783598251818.pdf.
Карпинский Б.А., Василькив И.Н., Карпинская Е.Б., Шевцив А.Б. Модель устойчивого развития экономики: формирование и сравнительная динамика изменений
Предложен сбалансированный (знаниево-природный) императив к формированию устойчивого развития экономики, который соединяет в единое целое: финансово-экономическую ресурсосберегающую составляющую производства продукции и состояние окружающей среды, при котором устанавливаются ограничения на расходование природно-сырьевых ресурсов и экстернальный вред, исходя из Концепции устойчивого развития. Основываясь на гипотезе, что прирост расходования природно-сырьевого ресурса можно разложить на две составляющие, а также, принимая во внимание, что каждый вид загрязнителя связан с конкретными видами используемых природно-сырьевых ресурсов, сформирована модель устойчивого развития экономики (модель Карпинско-го-Божко), которая позволяет определять его достижения с экономико-инновационных позиций.
Обосновано в предлагаемой модели разделение научно-технического прогресса на виды: 1-го рода (влияет на конкурентоспособность продукции из-за повышения эффективности труда) и 2-го рода (влияет на конкурентоспособность продукции из-за ресурсосбережения), что позволяет оценивать роль НТП с позиции устойчивого развития экономики. Выделено влияние состояния основных средств (в Украине на начало 2015 года степень износа доходит до 80 %) на инвестиционную привлекательность приватизируемых объектов и финансовые поступления от этого, что будет характеризовать возможности выполнения мероприятий устойчивого развития экономики.
Исходя из необходимости расширения замены импортируемых энергетических носителей отечественным углем (западный регион Украины) и комплексного учета при этом последствий для устойчивого развития экономики предложено создать Научно-исследовательский институт социально- и финансово-экономических проблем функционирования и развития Львовско-Волынского угольного бассейна.
Отмечено, что устойчивое развитие экономики возможно только на основе системного внимания к науке и активного внедрения ее результатов при надлежащем финансировании (более 1 % от ВВП), однако в Украине за последние годы суммарные расходы на науку составляют 0,7-08 % от ВВП, что свидетельствует больше о соблюдении украинской наукой уровня познавательной функции.
Ключевые слова: устойчивое развитие экономики, экономика знаний, модель, сравнение, научно-технический прогресс, валовой внутренний продукт, износ основных средств, ресурсосбережение, окружающая среда, финансирование.
Karpinsky B.A., Vasylkiv I.M., Karpinska О.В., Shevtsiv A.B. The Model of Sustainable Economic Development: Formation and Comparative Dynamics
A balanced (knowledge-nature) imperative to the formation of sustainable economic development is proposed. It connects into a coherent whole the following issues: the financial and economic component of the resource-saving production and the environment in which set limits on the use of natural resources and raw materials and harmful externalities, based on the concept of sustainable development. Based on the hypothesis that the increase in consumption of natural resources and raw materials can be decomposed into two components, as well as taking into account that each type of pollutant associated with specific types of use of natural resources and raw materials, formed a model of sustainable economic development
(model Karpinsky-Bozhko) which allows determining its achievements with the economic and innovative products. According to the proposed model the division of scientific and technical progress onto the following kinds: the 1st kind (effect on the competitiveness of products by improving the efficiency of labour) and the 2nd kind (effect on the competitiveness of products through a resource saving) that allows assessing the role of STP from the perspective of sustainable economic development. Isolate the impact of state assets (in Ukraine at the beginning of 2015 the degree of wear up to 80 %) on the investment attractiveness of privatized objects and financial flows from this that it would be possible to characterize the implementation of measures for sustainable economic development. We prove the need to expand the replacement of imported energy carriers for domestic coal (western region of Ukraine) and integrating with the implications for sustainable development of the economy prompted to create the Research Institute of Social, financial and economic problems of functioning and development of the Lviv-Volyn coal basin. It was noted that sustainable economic development is only possible on the basis of systematic attention to science and active implementation of its results with adequate funding (more than 1 % of GDP), but in Ukraine in recent years, total spending on science make 0.7-0.8 % of GDP, which indicates more about the level of compliance of Ukrainian science of cognitive function.
Keywords: sustainable economic development, knowledge economy, model, comparison, scientific and technological progress, the gross domestic product, depreciation, resource environment, financing.
УДК 504:658:630 *31:658.2 Проф. С.1. Лебедевич, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
КОНЦЕПЦ1Я ОПТИМ1ЗАЦН СОЩАЛЬНИХ I ЕКОЛОГО-
ЕКОНОМ1ЧНИХ ФУНКЦ1Й Л1С1В У ГАЛУЗЕВ1Й СИСТЕМ1 ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПЩПРИ6МСТВ
Вщображено розроблену теоретичну концепщю оптишзащ! оборонно-сощальних та еколого-екожишчних функций лiсiв у рамках галузево! системи еколопчного менеджменту шдприемств люового господарства. Проведено комплексне дослщження по-тенщалу адаптащ! сучасного управлшня лiсiвництвом щодо потреб шдвищення рiвня обороноздатност й национально! безпеки, евроштегращ! та конкурентоспроможност Укра'ши на световому ринку. Сформовано нову теоретичну парадигму i концепщю оптишзащ! оборонно-сощальних та еколого-економiчних функцш люш. Розроблено кон-цептуальну модель оптишзащ! зазначених функцш лiсiв за критерieм мшмуму сукуп-них витрат.
Ключовi слова: концепция оптишзацш, оборонно-сощальш та еколого-економiчнi функци, лiси, система, екологiчний менеджмент.
Вступ. На сучасному етапi сощально-полгтичного та еколого-економiч-ного розвитку нашо! краши прiоритетним стало забезпечення шдвищення рiвня обороноздатностi та национально! безпеки, евроштеграцп та конкурентоспро-можностi на свиовому ринку. Сьогоднi на порядок денний вийшла потреба ре-гулювання комплексного процесу екологiзацií виробництва, вас! господарсько! дiяльностi суспiльства з урахуванням фактора екологiчноí' безпеки. Тому набу-ла актуальностi потреба впровадження екоменеджменту в ус сектори економь ки. Особливо це стосуеться лiсового сектору. Проте система еколопчного менеджменту, безумовно, не може бути однаковою для всх секторiв економiки. Вже за визначенням зрозумшо, що вона мае галузевi особливостi, без урахування яких неможливо сформувати ефективну систему екоменеджменту шдприем-ства, зокрема ушкального лiсового сектору економiки.
