CC BY
17
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМИ ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 336.113:142 Проф. Б.А. Картнський, канд. екон. наук
астр. В.О. Григоренко - Львiвська державна фтансова академш
СИНЕРГЕТИКА: ЕВОЛЮЦ1Я ПОГЛЯД1В ТА ПРОЯВ УПРАВЛШСЬКИХ Р1ШЕНЬ У Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОМУ ПРОСТОР1. ЧАСТИНА I
Проведено аи^з основних теоретико-методолопчних пiдходiв до визначення сутностi синергетики як явища та процесу, розглянуто роль синергетичного пiдходу в процес формування, управлiння i розвитку системи. Запропоновано та обгрунтовано авторське бачення фшософп та природи синергетичних процесш, розглянуто вплив прийнятих управлiнських ршень у фiнансово-економiчному просторi на синерпчшсть та видiлено особливостi прояву негативно! синерпчносп.
Ключовi слова: синергетика, управлшсью рiшення, фiнансово-економiчний прос-тiр, система, динамша, ентропiя, ресурс, негативна синерпчшсть.
Постановка проблеми. Розвиток, а ним й еволющя економiчних проце-ав об'ективно приводить наукову спiльноту до нових напрямш 1х дослiдження. У сучаснш науцi дедалi частiше виникають новi напрями вивчення явищ i процесс економiчного характеру. Наука, як оргашзована система аналiзу явищ i процесш, у свош основi мiстить ключове методологiчне питания, яке полягае у дослiдженнi теоретичних засад функщонування явищ i процесш, а вже виходя-чи з окреслених теоретичних постулатов, формуеться логiка анаттичних досль джень i умовиводи за 1хшми наслiдками.
Зокрема, пiд час формування науки щодо проявш та особливостей фун-кцiонування економiчноí синергетики неввдкладним завданням е побудова теоретичних концепцш та парадигм тлумачення появи означеного явища з усша послiдуючими методологiчними аспектами та елементами.
Аналiз останнiх дослщжень i публшацш. Вихiднi методологiчнi засади синергетики, як мiждисциплiнарного наукового напряму, обгрунтували I. При-гожин, I. Стенгерс та Г. Хакен [16, 18, 24-25]. Значний вплив на дослвдження проблем синергетики зробили В.-Б. Занга, В. Милованова, А. Петрова, Т. Пу, Д. Чернавський. Шдходи до проблем синергетично!' економши викладенi також у роботах Р. бвспгнеева, Л. бвспгнеево!', С. Капiци, О. Князево!', С. Курдюмо-ва, Н. Моiсеева, Е. Петерса, В. Решитило, В. Стьошна, Г. Рузавiна, В. Тарасеви-ча, М. Чешкова [1-2, 5-6, 8-10, 12-15, 17, 19-22, 26-31, 35]. Водночас формують-ся цiлi школи та центри з питання дослщження економiчноí синергетики. Так, найвiдомiшими центрами щодо вивчення синергетичного менеджменту е 1нсти-тут Санта-Фе, Центр iз вивчення складних систем (Университет Мiчiгану), Гар-вардська бiзнес-школа та Лондонська школа економжи Англií.
Проте, незважаючи на значний доробок науковщв у вивченш природи синергiчного явища, теоретико-методолопчна основа як явища, так i процесу потребуе подальших системних дослщжень i напрацювань.
Мета i завдання дослiдження. Дослiдити iсторичнi та методолопчш пе-редумови появи синергетики з позицп економiки. Сформувати теоретичне шдгрунтя прояву синергетичного процесу в фiнансово-економiчному просторi через фундаментальне та прикладне вивчення його особливостей.
Виклад основного матерiалу. Еволющя поглядiв щодо синергетики за активiзацií впливу на до^джувану систему. Аналiзуючи економiчну кторда та еволюцiю розвитку цившзацш, варто вщзначити, що синергетичний ефект не е новиною, бiльше того його поява i присутнiсть були притаманш ще в аграрному (традищйному) суспiльствi. Однак тодiшнiй розвиток науково!' думки не був здатний для цшеспрямованого пояснения цього надскладного явища, окрiм того його прояви в аграрному суспiльствi не мали масового характеру i були значно розведеш в часi, що також ускладнювало здатнiсть спостерiгати i дослiджувати синерпчне явище.
Синергетичний ефект масового характеру та прояву набув вже в епоху iндустрiального сусшльства. Промислова револющя зробила прояви синерпч-ностi бшьш масовими i помiтними. Так, пкля поеднання та проведення незнач-них механiчних дiй мiж двома будь-якими ресурсами з вiдомими нам власти-востями та характеристиками отримуеться третш ресурс з абсолютно новими рисами, ят не були притаманнi характеристикам i властивостям двох базових ресурав.
Зокрема, якщо вiзьмемо кристалiчну структуру (один базовий ресурс) i переситимо 11 ваканс1ями (другий ресурс), то пкля забезпечення певних умов у такш структурi стимулюеться явище лавиноподiбноí коагуляцií вакансiй, що обумовлюе появу та ркт вiд'емних кристалiв (пор правильно!' форми), а з ними й формування принципово iнших якостей базово!' кристалiчноí структури (тре-тш ресурс), який вже дослiджуе й нова галузь знань - фiзика квазiвакансiйних матерiалiв. Саме такий специфiчний приклад пояснюе загальний прояв синергетичного ефекту, а саме: в кристалiчних матерiалах за рахунок активiзацií явища лавиноподiбноí коагуляцп вакансiй та синтезу при взаемодл окремих ресурав нового матерiалу з характерними фiзико-хiмiчними властивостями (означене явище лавиноподiбноí коагуляцп вакансiй вперше виявив та обфунтував Б. А. Карпiнський у [11, 32-33]).
Доцшьно також зазначити, що синерпчний ефект при системнiй появi та прояву з часом переходить iз розряду нового в iнфраструктурний процес. Зокрема, створення промислового варiанта електрично!' лампи розжарювання Томасом Едконом (1879 р.) на час появи можна назвати проявом синергп. Так поеднання трьох ресурсiв таких, як: вакуум, електричний струм та вупльна нитка, характеристики яких були досi вiдомi, але за певних синтезуючих умов стали проявом синергп. Виходячи з цього, свило, яке випромшювали лампи роз-жарювання, можна з достовiрнiстю назвати синергетичним ефектом. 1з часом використання ламп розжарювання i свiтла, яке ними видалялось, стало буден-ним та звичним, тобто синергiчний ефект перетворився в iнфраструктурний (за-безпечуючий) ресурс.
Постiндустрiальне (iнформацiйне) i постiнформацiйне сусшльство стали каталiзаторами та сподвижниками розвитку синергетики не лише як явища, але
як щло! науки. Такий динамiчний розвиток процесу вивчення синергетичних ефектiв в цю епоху пояснюють тим, що шформащя, знання та наука почали бути ресурсами обмшу. Оскiлькищо говорити про обiг iнформацiйного ресурсу, то шформащя, як об'ект, мае декшька характерних властивостей - шформа-цшний ресурс динамiчний i легко шддаеться трансформацií (перетворенню). Окр1м того, шформащя мае властивкть приеднувати шумовi фактори, яш знач-ною мiрою мають змогу викривляти початкову iнформацiю, а отже, кiнцевий результат використання шформацп доволi складно спрогнозувати. Все це зумо-вило масову появу синерпчного ефекту, що зрештою почало виходити за рамки певного явища i перетворилось на окрему наукову течда.
Саме динамiчний розвиток iнформацiйного сусшльства i зростаюча роль iнформацií в його розвитку стали передумовою розвитку ввдкритих систем, якi, своею чергою, зумовили розвиток синергiзму.
З позицл еволюцií ще у теологiчнiй доктриш 1657 р. йдеться про поеднання людини iз святим еством у духовному переродженш, i таке поеднан-ня вiдоме як синергiзм. Термш синергiзм у бшьш широкому сена, ашж теоло-гiчному, почали вживати iз 1925 р. Водночас, у 1960 р. його вперше застосува-ли для опису ефекту масштабу в бiзнесi i вже з 90-х ротв минулого столiття впевнено ввшшов у економiчний лексикон.
Сфера дослвджень синергетики чiтко не визначена i навряд чи може бути обмежена, оскшьки ц iнтереси поширюються на всi галузi природознавства. За-гальною ознакою е розгляд динамки будь-яких необоротних процесiв i виник-нення принципових новацiй. Математичний апарат синергетики скомбшований з рiзних галузей теоретично!' фiзики: нелiнiйноí нерiвноважноí термодинамжи, теорií катастроф, теорií груп, тензорного аналiзу, диференцiальноí топологií, не-р1вноважно! статистично! фiзики. 1снують кiлька шкш, у рамках яких розви-ваеться синергетичний пiдхiд:
1. Школа нелшшно! оптики, квантово!' механiки та статистично!' фiзики Германа Хакена (з 1960 р. професора 1нституту теоретично! фiзики в Штутгар-и). У 1973 р. вiн об'еднав велику групу вчених навколо шпрiнгерiвсько!' се-рГ! книг iз синергетики, в рамках яко! дотепер побачили свiт понад 70 томiв зi широким спектром теоретичних, прикладних i науково-популярних ро-бiт, заснованих на методологи синергетики: ввд фiзики твердого тша та ла-зерно! техшки до бiофiзики i проблем штучного штелекту. Зокрема, визна-чення термша "синергетика", що наближаеться до сучасного розумшня !! природно! сутностi, ввiв Г. Хакен у 1977 р. (монографiя "Синергетика")
[24].
2. Фiзико-хiмiчна та математико-фiзична Брюссельська школа Пригожи-на, в руслi яко! формулювалася Перша теорема (1947 р.) i в нiй розробляла-ся математична теорiя поведiнки дисипативних структур (термш Пригожи-на), розкривалися кторичш передумови та проголошувалися свiтогляднi шдстави теорГ! самоорганiзацi!', як парадигми ушверсального еволюцiонiз-му. Ця школа, основш представники яко! працюють нинi в США, не вжи-вае термша "синергетика", а волiе називати розроблену ними методологш "теорiею дисипативних структур" або просто "нерiвноважно!' термодинамi-ки", пiдкреслюючи спадкоемнiсть свое! школи шонерським роботам Ларса Онзагера в обласи необоротних хiмiчних реакцiй [34].
Натхнеш дослДдженнями математиков i представниками iнших природ-ничих наук в областi складних динамiчних систем та нелiнiйного програмуван-ня, вченi-економiсти приступили до пояснення складних економiчних явищ та процесДв через використання динамiчних систем, вводячи до них фактори нелД-ншностД та нестабiльностi.
Згiдно з думкою Е. Тоффлера, синергетична парадигма особливо цшна тим, що вона акцентуе увагу на аспектах реальности найбшьш характерних для сучасно!' стадо сощальних вимiрiв: рiзносистемноí упорядкованостi, нестДйкос-тД, рiзноманiтностi, нерiвноваги, нелiнiйних спiввiдносин, в яких малий сигнал на входi не може викликати сильного вДдгуку на виходi, i темпоральностi - шд-вищеного вiдчуття часу [23].
В умовах сучасного свiту, шформащйно!' революцп та комп'ютеризацií, успiхiв математичного моделювання складних сощоприродних процесiв i об-числювального експерименту необидно знаходити замшу традицшним методам та моделям ощнювання економiчних процесiв. Традищйш методи заснова-т на зразках лшшного мислення Д лшшних наближеннях, на екстраполящях вДд вже вДдомих факторДв та явищ. Вони часто пов'язаш з надмДрним ускладненням економДчних моделей, прагненням взяти до уваги Д включити в них якомога бДльше число параметров. ПопереднД методолопчш шдходи до моделювання складних економДчних процесДв не враховують або, принаймнД, недоощнюють неоднозначнкть майбутнього, фактори детермшацц еволюцшних процесДв з майбутнього, конструктивнкть хаотичного початку в еволюцл, роль швидких процесДв у розвитку складного Д багато Дншого.
Хоча неоднозначностД процесу моделювання проявляються Д в техшчних (фДзичних) експериментах, де не завжди вдаеться проводити однозначт вимДри. Так квантова мехашка не дае конкретизованого (а не ймовДрного) результату ек-сперименту. Зокрема, вона не передбачае мДсця точного попадання електрона, який проходить через дифракщйну решДтку на фотопластинку. З останнього ло-гДчно виникае припущення, що квантомехашчний опис фДзично!' системи з допо-могою хвильово!' функци не дае змоги зафДксувати мДсце розташувания електрона в конкретний момент часу, тобто наявнД певт гшотетичт змшш, якД е прихо-ванД вДд дослДдника Д 1х неможливо безпосередньо виявляти та контролювати.
Синергетика як методологДчна система мДждисциплшарних постнеокла-сичних знань лише утверджуеться, перебувае на етапД свого становлення. Вва-жаеться, що синергетика - це теорДя суб'ективностД, становлення самодостат-ностД суб'екта динамДчного процесу Д вДдповДдно - теорДя гетерогенно!' структу-рованостД, горизонтальних зв'язкДв.
Загалом синергетику в мДждисциплшарному знанневому просторД мож-ливо охарактеризувати таким чином [2, с. 14]:
• синергетика - наука про самооргатзащю фiзичних, бюлопчних i сощальних систем; наука про колективну, когерентну поведшку систем рiзноí природи;
• синергетика - термодинамша вiдкритих систем, як знаходяться далеко вiд рiв-новаги;
• синергетика - наука про нестшю стани, якi е попередниками катастрофи, та '1х подальший розвиток;
• синергетика - наука про ушверсальт закони еволюцп в природi та суспiльствi.
Незважаючи на вщмшш напрями наукових iнтересiв дослщнитв, засто-сування синергетичних пiдходiв мае об'еднуюче начало, що загалом лопчно по-яснюе рiзнi процеси. Зокрема, одних iз дослiдникiв у напрямi синергетики при-ваблюе математичний апарат; iншi бачать в нiй основи формування високих технологiй, де саме концепцп, методи синергетики дають змогу по-новому ш-дiйти до íх створення; третi зосереджують свою наукову допитливкть на взаемодií синергетичних чиннитв нелшшно!' механiки з глобальними проблемами людства та пошуком нових пiдходiв до управлiния.
Принципово цшним у синергетицi е активiзацiя проявлення нового (об'емного) бачення, формування специфiчних методiв спрощення опису реаль-носп (кiнцево, яка без застосування чисельних показникiв, точнiше вiдображае наявну ситуацда); вiдзначания часткових та видшення перехвдних, базових ак-центiв (щоб не потонути в !'хшх другорядних) та вихвд на фуидамеитальнi (мшь мiзованi за кiлькiстю) русла пiзнания, з яких i викристалiзовуеться цiлiсна картина до^дження.
Для того, щоб зрозумгги природу появи синергетики, необидно осягну-ти всi ймовiрнi взаемозв'язки, ят виникають мiж елементами в межах одше!' ввдкрито!' системи, тобто в процес самооргашзацц. Саме всередиш системи, пiд час взаемодл елеменпв мiж собою та iз системою зокрема, виникае процес ви-вшьнення додатково!' енергп, яку i можна вважати синерпею. Варто вiдзначити, що синерпчний ефект може з'явитись лише в складних системах - у простих ль нiйних системах просто не кнуе прихованих ресурсiв для накопичення прихо-вано!' (потенцiйноí) енерги.
Складнi системи - це насамперед динамiчнi, з погляду наявного потенщ-алу саморозвитку, системи. Складнiсть - це властивкть систем, якi при заданих граничних умовах мають бшьше одного можливого рiшения.
Дослiдники, аналiзуючи функцiонувания макроекономiки, економiки ре-гюну, сектору, галузi чи пiдприемства й намагаючись урахувати численнi фак-тори та взаемозв'язки, часто змушеш будувати математичнi моделi (системи) велико!' розмiрностi, що мiстять десятки або й сотш параметр1в i рiвиянь. Аналь тичний аналiз таких моделей доволi складний i становить окрему проблему, а через це !'х важко застосовувати на практищ та штерпретувати здобутi результа-ти. Проте кнуе споаб редукцii' вiдповiдних систем до систем рiвнянь значно меншо!' розмiрностi, завдяки чому вдаеться подати яккний опис об'екта за до-помогою юлькох диференцiальних рiвиянь. 1дея цього методу полягае в тому, що якщо йдеться про опис динамки системи, то не ва ц параметри (або процеси, ят вони характеризують) мають однаковi часовi масштаби змiни.
Сучасна економiка як складна система розвиваеться нерiвномiрно, ш притаманнi як режими сталого функцюнування, так i режими хаотично!' динамь ки. Останнiм часом економiсти намагаються штерпретувати хаотичш явища в економщ у термiнах детермiноваиих систем, серед яких широко використову-ються дискретш вiдображения. Так, наприклад, логiстичне вщображення та його модифiкацi!' завдяки !'хшм унiверсальним властивостям i здатностi опису-вати процеси з доволi складною динамшою широко використовуються в побу-довi моделей економiчно!' динамiки на мжро- i макрорiвнi. Однак для правиль-
но!' побудови стратеги або прогнозу розвитку ситуацп необхДдно володДти коло-сальним масивом шформацп та аналДтичних даних. Так, для того, щоб можна було вести мову про окрему чДтко визначену траекторДю розвитку, необхДдно задати початковД умови з нескiиченно високою точшстю. 1ншими словами дос-лДдникам потрДбна була б нескiиченна шформащя, зумовлена нескiиченною кшькктю цифр, необхДдних для задавання початкових даних [16].
Одна й та сама причина за схожих обставин породжуе одшй й тД самД наслДдки. Якщо вДдбуваеться подДя Х, то завжди ставатиметься подДя У, до тих шр, поки зберДгатиметься умова А. Отже, коли нам вДдомД передумови Д закони розвитку, то, спираючись на них, незалежно вДд часових вимДрДв, можна перед-бачити базовД характеристики процесДв не лише тих, що розвиваються (тобто поточних), а й тих, що виникнуть у майбутньому [6]. Однак ключовою умовою виконання зазначено! вище концепцп е розумДння законДв розвитку. Тому, коли ми говоримо про синергДчний ефект, нам доволД складно збагнути його природу появи та принципи, за якими цей ефект формуеться.
Критично важливим е усвДдомлення основного постулату закону збере-ження енерги: який стверджуе, що повна енерпя в Дзольованих системах не змД-нюеться з часом. Проте енергДя може перетворюватися з одного виду в Днший. Тобто шд час розгляду закрито! системи доволД легко простежувати рух перет-ворення енерги, а отже, Д процес появи синерпчного ефекту. У вДдкритих системах, якД шддаються впливу рДзномаштних чинникДв як внутрДшшх, так Д зовнДш-нДх, дослДдити процес появи синерги доволД складно.
Для того, щоб зрозумДти природу появу синерги, припустимо, що система, в якДй вДдбуваеться прояв синерги, е умовно Дзольованою системою або системою яка функщонуе за сталих умов. Отже, вДдповДдно до першого та другого закону термодинамДки випливае, що шд час взаемодп двох елементДв системи вДдбуваеться перехДд енерги вДд одного до Дншого, а окрема !! частка вивДль-няеться у системД у виглядД ентропп.
Припустимо, що наступна дДя в системД полягае у включеннД до не!' еле-мента з Дншо! системи або на систему починае дДяти певний зовшшнш фактор. Отож, якщо система за результатом тако! взаемодп продемонструе синергДчний ефект, то це означае, що новозалучений елемент або зовшшнш фактор впливу на систему, окрДм взаемодп Дз вже Дснуючими елементами системи та системою загалом, вплинув на наявну в системД етрошю Д цим самим агрегував (перетворив) !! у зрозумДлий для нас результат. При цьому варто вДдзначити, що в систе-мД формуеться ентрошя нового порядку - вДд ново! взаемодп' елементДв. У формульному виразД закон збереження енергп за умови стало! температури обмДну енергп можна вДдобразити як:
й + Q2 = Д<2 ,
де: й, 02 - енергДя елементДв всерединД системи; Д0 - енергДя, яка утворюеться пДсля взаемодп елеменпв системи; Д£ - ентрошя системи, яка видДляеться шд час взаемодп елементДв системи як мДж собою, так Д з системою загалом.
Ентрошю, як частку, яка тимчасово не бере участД в процесД функщону-вання системи, можна формульно вДдобразити як:
т
де: ДQ - загальна кiлькiсть енергi!' (теплоти), отримано!' або втрачено!' системою; т - абсолютна величина температури.
Залежно ввд рiвия економiчно!' системи, означенi шдикатори можна замь нити суто економiчними показниками, якi характеризуватимуть економiчну систему. Так на рiвнi держави загальну кiлькiсть енергп, отримано!' або втрачено!' системою (ДQ), можна зашнити обсягом валового внутртнього продукту держави (ВВП) - ДОБР, який збшьшився або зменшився, порiвияно з поперед-шм перюдом. Показник температури замiнюеться iндикатором, який характери-зуе загальне становище в держав!, зокрема таким може бути шдекс !Т конкурен-тоспроможност!, шдекс бiзнес-клiмату в державi - все залежить вiд цшей та завдань як! необхщно дослвдити.
Повертаючись до закону збереження енергп, варто вщзначити, що в си-туацц, коли в систему додаеться третш, зовшшшй елемент ! синерпчний ефект, за результатом тако!' взаемодц не ввдбуваеться, то це свщчить не просто про збшьшення ентропп, яка безумовно збшьшиться, це свдаить про те, що ввдбув-ся прояв негативно!' синерпчност! Тобто загальна сума енергп всх елемештв системи не вщповдае загальному обсягу енергп, яку видшяе система.
Варто вщзначити, що одиничний прояв негативно!' синерпчносп або на-копичення ентропп за умови впливу зовшшшх обставин не мае загрозливого характеру, однак нехтування щею обставиною та ввдсутшсть вщповвдних уп-равлшських ршень щодо перетворення ентропп в енергда загрожуе проявом кризових процес1в.
1з позицп ф!зики - ентрошя присутня практично в кожнш функцюну-ючш систем!, тому основною метою управлшня е мшм!зашя обсягу незад!яно!' енергп в процес функцiонувания системи. Так, третш закон термодинашки свщчить, що обсяг ентропп зменшуеться разом !з зменшенням загально!' температури системи. Тобто для того, щоб зменшити обсяг ентропи в систем!, при незм!нносп обсяпв енергп, яка функцюнуе в нш, необидно зменшувати загальну температуру системи. Для економ!чно!' системи це можна штерпретувати так: для зменшення негативно!' синерпчносп або п прояву за умови незмшносп загального обсягу ресурав у систем!, необхщно попршити умови функцюну-вання системи, що власне призведе до кризи.
Тобто на р!вш економжи держави: для того, щоб л!кв!дувати або зменшити незад!яну !Т частину без змши загального обсягу ВВП, необидно попршу-вати умови функцюнування економши. Оскшьки для економ!чних систем такий розвиток подш формуватиме передумови появи кризи ! регресивних настроíв вш однозначно не шдходить, а це означае, що вс операцц щодо прояву синер-пчного ефекту необидно реал!зувати !з загальним обсягом ресурс1в в економщ через ефективне управлшня ц елементами, водночас покращуючи загальш умови функцюнування економжи.
У процес функцюнування економ!чних суб'екпв на р!зних р!внях еконо-мжи та економ!чно!' системи загалом формуються правила д!яльносп, виника-
ють права окремих суб'ектДв, оргашзовуються Днститути !х забезпечення. До системи, крДм суто економДчних аспектДв, входять Д неекономДчш, такД як: Дн-формащйна сфера, невиробнича сфера, якД мають свою специфДку Д принципи функцiонувания та взаемодп. З останнього випливае, що економДчт завдання е багатовимДрними та динамДчними у часД Д навДть при вДдображент у виглядД системи неровностей такД завдання не можна вирДшувати звичайними матема-тичними та статистичними методами.
Для дослДдження систем у розвитку доцшьно використовувати методи динамДчного програмування. ДинамДчне програмування - математичний апарат, який дае змогу здДйснити оптимальне планування багатокрокових керованих процесДв, якД залежать вДд часу. В основД методДв динамДчного програмування лежить принцип оптимальностД Беллмана, який зазначае: яким би не був стан системи внаслДдок певно! кшькостД крокДв, на найближчому кроцД управлшня потрДбно вчинити так, щоб вДн у сукупностД з оптимальним управлшням на всДх наступних кроках приводив до оптимального виграшу на всДх кроках, що зали-шилися, включаючи даний [3].
Отже, в динамДчнш системД, для досягнення як мЫмум оптимального результату, як максимум - синерпчного ефекту, важливим е кожен етап, на яко-му вДдбуваеться керування елементом системи. Саме тому в центр уваги шд час дослДдження синерпчного ефекту як позитивного, так Д негативного необхДдно закладати систему Дз ц складовими елементами.
Лiтература
1. Арнольд В.И. Теория катастроф / В.И. Арнольд. - М. : Изд-во "Наука", 1990. - 126 с.
2. Аршинов В.И. Синергетика как феномен постнеклассической науки / В.И. Аршинов. -М. : ИФ РАН, 1999. - 203 с.
3. Беллман Р. Динамическое программирование / Р. Беллман. - М. : Изд-во иностр. лит., 1960. - 400 с.
4. Бияков О.А. Теория экономического пространства: методологический и региональный аспекты : монография / О.А. Бияков. - Томск : Изд-во КузГТУ, 2004. - 152 с.
5. Богачёв Ю.С. Механизмы развития инновационной экономики в современных условиях / Ю.С. Богачёв, А.М. Октябрьский // Экономическая наука современной России. - 2009. - № 2 (45). - С. 63-75.
6. Гальчинський А.С. Пштична нооекономжа: начала оновлено! парадигми екожмчних знань : монографiя / А.С. Гальчинський. - К. : Вид-во "Либщь", 2013. - 472 с.
7. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики : учебник [для студ. ВУЗов] / А.Г. Гран-берг; Гос. ун-т - Высш. шк. экономики. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2004. - 495 с.
8. Довбенко М.В. Криза економши - не криза науки : монографiя / М.В. Довбенко. - К. : ВЦ "Академш", 2009. - 304 с.
9. Капица С.П. Синергетика и прогнозы будущего / С.П. Капица, С.П. Курдюмов, Г.Г. Ма-линецкий. - М. : Изд-во "Эдиториал" УРСС, 2001. - 288 с.
10. Карпинский Б.А. Влияние финансовой глобализации на экономическую безопасность государства в системе внешнеторговых отношений / Б.А. Карпинский, О.П. Буряк, В.Я. Дубык // Экономическая безопасность в условиях глобализации : монография / под общ. ред. С.С. Чернова. - Новосибирск : Изд-во ЦРНС, 2013. - С. 30-48.
11. Карпинский Б.А. Лавинообразное образование и рост отрицательных кристаллов в пересыщенной вакансиями системе / Б.А. Карпинский // Расширенные тезисы 7 Всесоюзной конференции по росту кристаллов. - М. : Изд-во ВИНИТИ, 1988 - Ч. III.
12. Карпинский Б.А. Финансовый климат территории и ее потенциал: сущность и взаимодействие в повышении конкурентоспособности социально-экономической системы / Б.А. Кар-
пинский, В.О. Григоренко // Факторы устойчивого развития регионов : монография / под общ. ред. С.С. Чернова. - Новосибирск : Изд-во ЦРНС, 2013. - С. 10-38.
13. Князева Е.Е. Основания синергетики: Режимы с обострением, самоорганизация, темпо-миры / Е.Е. Князева, С.П. Курдюмов. - СПб. : Изд-во "Алетейя", 2002. - 414 с.
14. Корчагин Ю.А. Современная экономика России / Ю.А. Корчагин. - Ростов-на-Дону : Изд-во "Феникс", 2007. - 544 с.
15. Моисеев Н.Н. Универсум. Информация. Общество / Н.Н. Моисеев. - М. : Устойчивый мир, 2001. - 200 с.
16. Николис Г. Познание сложного / Г. Николис, И. Пригожин. - М. : Изд-во "Мир", 1990. - 342 с.
17. Осовська Г.В. Основи менеджменту / Г.В. Осовська, О.А. Осовський. - К. : Изд-во "Кондор", 2006. - 664 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ualib.com.ua/b_125.html.
18. Пригожин И.Р. От существующего к возникающему. Время и сложность в физических науках / И.Р. Пригожин. - М. : Изд-во "КомКнига", 2006. - 291 с.
19. Пугачева Е. Синергетика менеджмента / Е. Пугачева, К. Соловьенко. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.innovations.com.ua/ua/articles/finance/13487/sine.
20. Решетило В.П. Экономическая синергетика институциональных изменений / В.П. Решетило. - Харьков : Изд-во ХНУ им. В.Н. Каразина, 2006. - 288 с.
21. Сугаков В.Й. Основы синергетики / В.Й. Сугаков. - К. : Изд-во "Обереги", 2001. -
283 с.
22. Тарасевич В.Н. Постиндустриализм постнеоклассической науки / В.Н. Тарасевич / под ред. Л.Г. Мельника // Социально-экономические проблемы информационного общества. - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2005. - С. 171-182.
23. Тоффлер Э. Революционное богатство: Как оно будет создано и как оно изменит нашу жизнь / Э. Тоффлер, Х. Тоффлер. - М. : Изд-во АСТ, 2008. - 569 с.
24. Хакен Г. Синергетика / Г. Хакен. - М. : Изд-во "Мир", 1980. - 406 с.
25. Хакен Г. Синергетика. Иерархия неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах / Г. Хакен. - М. : Изд-во "Мир", 1985. - 423 с.
26. Чалий О.В. Синергетичш принципи освпи та науки / О.В. Чалий. - К. : АПН Украши, 2000. - 253 с.
27. Чернавский Д.С. Синергетика и информация (динамическая теория информации) / Д.С. Чернавский. - М. : Изд-во "Едиториал" УРСС, 2004. - 288 с.
28. Чупров С.В. Неустойчивое равновесие и устойчивое неравновесие экономической системы. От воззрений Н.Д. Кондратьева к современной парадигме / С.В. Чупров // Экономическая наука современной России. - 2006. - № 3. - С. 112-120.
29. Anderson P. Complexity Theory and Organization Science // Organization Science / P. Anderson. - 1999. - Vol. 10(3). - Рр. 216-232.
30. Axelrod R.A. Harnessing Complexity: Organizational Implications of a Scientific Frontier / R.A. Axelrod, M.D. Cohen. - New York : The Free Press, 2000. - 208 p.
31. Karpinski B. Influence of global financial challenges on balanced state financial system / B. Karpinski // Rynek kapitalowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekonomiczna / Pod redakcj^_ Andrzeja Т. Szablewskiego, Marka Martina : monografie. - Lodz : Politechnika Lodzka, 2011. - S. 85-106.
32. Karpinsky B.A. Avalanche Coagulation of vacancies and growth of negative crystals / B.A. Karpinsky // Program the ninth International conference on crystal growth (20-25 Aug. 1989, Sen-dai, Japan. - Sendai, 1989. - Рp. 32-37.
33. Karpinsky B.A. Intellectual Membranes: Models, Technology of Design and Applications / B.A. Karpinsky // International Technology Forum "ESSENTIA-96". Technology Database - 96. Czech Republic, Technology Centre ASCR, January 8-11, 1996. - Praga: ASCR, 1996. - Рp. 3.
34. Onsager L. Statistical hydrodynamics / L. Onsager // Nuovo Cimento. - 1949. - Vol. 6, ser. 9, № 2. - Рp. 279-287.
35. Yaneer Bar-Yam. Making Things Work: Solving Complex Problems in a Complex World / Bar-Yam Yaneer. - Cambridge, MA : Knowledge Press, 2005. - 306 p.
Карпинский Б.А., Григоренко В.О. Синергетика: эволюция взглядов и проявление управленческих решений в финансово-экономическом пространстве. Часть I
Проведен анализ основных теоретико-методологических подходов к определению сущности синергетики как явления и процесса, раскрыта роль синергетического подхода в процессе формирования, управления и развития системы. Предложено и обосновано авторское видение философии и природы синергетических процессов, рассмотрено влияние принятых управленческих решений в финансово-экономическом пространстве на синергичность и выделены особенности проявления негативной синергичности.
Ключевые слова: синергетика, управленческие решения, финансово-экономическое пространство, система, динамика, энтропия, ресурс, негативная синергичность.
Karpinsky BA., Grigorenko V.O. Synergetics: evolution of opinions and manifestation of administrative decisions in the financial and economic space. Part I
The analysis of the major theoretical and methodological approaches to the definition of synergy as a phenomenon and process, reveals the role of a synergistic approach in the formation, management and development system. Propose and justify the author's vision and philosophy of nature synergetic processes, the influence of management decisions in the financial and economic space for synergy and highlighted features of the manifestation of negative synergistic.
Keywords: synergy, administrative decisions, financial and economic space, system, dynamics, entropy, life, negative synergy.
УДК 71.001.8(477.8) Ст. викл. Л.В. Пархуць; ст. викл. З.Ю. Шеремета,
асист С.М.Мельничук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДОСВ1Д ТА МЕТОДОЛОГ1Я ЛАНДШАФТНОГО ПЛАНУВАННЯ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Викладено сутшсть, значения та методолопчний шдхщ до ландшафтного плану-вання. Планування вщбуваеться на рiзних ieрархiчних р]внях та за напрямами, що виз-начають предмети дослщження. Досвщ украшсько-австршських експедицш дае змогу наголосити на важливост та необхщност ландшафтного планування в Укра'лш.
Ключовi слова: ландшафтне планування, iерархiя, системне пор]вняння, структу-ралiзм.
Постановка проблеми. Одним Дз головних сусшльних та еколопчних викликДв тепер та наступш десятилоття в УкраМ постае проблема рацДонально-го використання сДльських ландшафтов в умовах змДни клДмату та активного впливу урбашзацшних процесДв. Ландшафтне планування покликане реагувати на всД змДни, що вДдбуватимуться в природному та антропогенному середовищД, придДляти значну увагу збереженню якостД грунтДв, водного балансу, деревно!, чагарниково! та трав'яно! рослинностД в умовах виробничо-економДчного та те-риторДального зростання поселень. бвропейська ландшафтна конвенция особли-ву увагу придДляе ландшафтам як середовищу проживання людини. З ще! пози-цп ландшафтне планування насамперед спрямоване на покращення умов проживання сДльських мешканщв, а також Д мДських.
НауковцД з БерлДнського техшчного унДверситету Ш. Хайлант та А. Май визначають ландшафтне планування як територДально-концептуальне галузеве планування охорони природи [1]. ВДденськД науковцД з аграрного университету (БОКИ) на чолД з Гердою Шнайдер розглядають ландшафтне планування як Днструмент оптимДзацп територц, на якДй проживають люди Д рацДонально вико-ристовують ц природнД ресурси [2].
