CC BY
1Романова Т.В.
Полтавський нацюнальний техн1чний утверситет 1мет Юр1я Кондратюка, доцент, к.е.н.
ЕВОЛЮЦ1Я КОНЦЕПЦ1Й М1ЖНАРОДНО1 ЕКОНОМ1ЧНО1
ШТЕГРАЦП
THE EVOLUTION OF CONCEPTS OF INTERNATIONAL ECONOMIC INTEGRATION
Romanova T., Poltava National Technical Yuri Kondratyuk University, Associate Professor, PhD in Economics
АНОТАЦ1Я
У статт1 .здШснено ретроспективний аналгз економ1чних теорш iнтеграцИ. Досл1джено особливост1 iснуючих концеп-цт до розумтня сутностi i значення мiжнародноi економiчноi iнтеграцii.
ABSTRACT
The article gives a retrospective survey of the integration economic theories. The peculiarities of existing concepts to the understanding of the nature and significance of international economic integration are analyzed.
Ключовi слова: економiчна iнтеграцiя, iнтеграцiйний процес, теорИ мiжнародноi економiчноi ттеграцИ, моделi мiж-народноi економiчноi ттеграцИ.
Keywords: economic integration, integration process, the theories of international economic integration, the models of the international economic integration.
На сучасному етат розвитку свггово! економiки поси-люються ефекти виникнення та становления штегративних структур, як являються вщображенням складних процеав И глобалiзацil. 1нтеграцшш процеси, що ввдбуваються у свь товш економiцi, характеризуються диференцiацieю спектру взаемоди учасник1в iнтегративних об'еднань. Мiжнародна економiчна iнтеграцiя е складним i розповсюдженим яви-щем. Становлення та розвиток И практичного прояву вщбу-вався паралельно з ускладненням теоретичного розумшня И сутностi. Пiдходи до розумшня сутносл штеграцп як еко-номiчного явища являються досить рiзноманiтними та ди-ференцiюються в залежностi ввд приналежностi економiч-них дослiджень даного феномену певнш економiчнiй школi з базовими економiчними парадигмами. Рiзноманiтнiсть пiдходiв також зумовлена загальними процесами еволюцп економiки та ускладненням !х теоретичного розумшня. Але, така багатограннiсть у трактуванш економiчноl штеграцп утворюе розгорнуте уявлення, яке мiстить ознаки цшсно! структури.
Теорiя мiжнародноl економiчноl штеграцп складаеться з рiзних пiдходiв, до основних з яких слад вщнести: ран-нiй неолiбералiзм, пiзнiй неолiбералiзм, корпорацюнал1зм, структуралiзм, неокейнсiанство, дирижизм та iншi [2, с. 22]. Неолiберальний шдхвд до розумiння економiчноl штеграцп грунтувався на видiленнi об'ективно1 причини, яка полягала у протирiччi м1ж потребами вшьного мiжиародного обмiну, що являеться необхвдною умовою економiчного розвитку, та юнуванням дискримiнацiйних протекцiонiстських бар'ерiв, юнуючих у свiтовiй економiцi 1940-х рошв, що спiвпадае з перiодом перших спроб щентифшувати iнтеграцiйнi процеси та !х необхiднiсть. Утворення штеграцшних об'еднань з метою швелювання даних обмежень, зг1дно неол1бераль-ного подходу, обов'язково створюе економiчний ефект для !х учасник1в у виглядi розширення ринкiв. Згiдно уяви ран-нього неолiберального пiдходу, яке виражене у дослвджен-нях економiста В. Репке: «1нтеграц1я - такий стан речей, при якому мiж рiзними нацюнальними господарствами можливi вiльнi та випдш торговi вiдносини, iдентичнi тим, яш iсну-ють у внутрiшньому середовищi нацiонального господар-ства^> [14].
Найбшьший внесок у рамках напряму раннього неолiбе-рал1зму в теорiю економiчноl iнтеграцil зробили Джейкоб Вайнер, Джеймс Мвд, Вiльгельм Репке, Тiбор Скитовськi. Економiчна iнтеграцiя в рамках даного тдходу розглядаеть-
ся як функцюнування единого ринкового простору в межах агрегацшного економiчного середовища учасникiв штегра-цiйного об'еднання, який функцiонуе тд дiею ринкових механiзмiв, а не формуеться п1д впливом нацiональних та мiжнародних законодавчих актiв. У рамках тзнього неолiбе-ралiзму економiчна штегращя розглядалася як дуальне яви-ще, яке представляе собою як процес, так i стан. Б. Балаш у сво1х досл1дженнях стверджував, що економiчна iнтеграцiя як процес представляе собою комплекс заходiв, повинних усунути дискримiнацiю мiж господарськими одиницями, яш являються частинами рiзних нацiональних господарств, а як стан характеризуемся вщсутшстю тако1 дискримiна-д!1 [6]. У рамках його дослвджень вiн також сформулював класичнi п'ять етапiв штеграцшного процесу: зона вiльноl торгiвлi, митний союз, спшьний ринок, економiчний союз, тотальна економiчна iнтеграцiя. Дана класифтащя була роз-ширена додатковим етапом в дослiджениях М. Алле, який вдентифшував зону преференцiйноl торгiвлi як нульову або початкову стад1ю штеграцшного процесу.
Наступним пiдходом, який розглядав питання сутностi економiчноl iнтеграцil, являеться неокейнаанський пiдхiд, у рамках якого проводилися досл1дження в областi пошу-ку балансу м1ж рiвнем економiчного ефекту, який отримуе учасник штеграцшного об'еднання, та ступенем його сво-боди. Таким чином, було видшено два типи iнтеграцil, один з яких передбачав втрату нацiональноl свободи, але з уз-годженням спшьно! економiчноl полiтики та стратегil еко-номiчного розвитку, а iнший передбачав штеграцш зi збе-реженням нацюнально! автономil. На думку неокейнсiаицiв, таю типи в реальному економiчному середовищi можуть iснувати тiльки у змшаному виглядi, а отже, необх1дне !х оптимальне спiввiдношення в рамках узгодження економiч-но! пол1тики учасник1в штеграцшного процесу, з метою ль берал1зацп функцiонувания iнтеграцiйного ринку.
У рамках неокейнаанства Яном Тiмберегеном було сформовано напрям дирижизму, який розглядав штеграцш не тшьки як усунення господарських бар'ерiв мiж учасни-ками штеграцшного об'еднання, але й як створення надна-цюнальних iнститутiв з метою розроблення оптимального спiльного курсу економiчноl пол1тики для забезпечення найбiльш ефективного режиму його функцiонувания. 1н-тегращя передбачала досягнення таких цiлей: економiчне зростання, принцип рiвноправностi в економiчнiй д1яльно-стi, рiвномiрнiсть у розподшенш доходiв, збiльшения сво-
боди вибору в економiчних рiшеннях [15]. Дирижизм провiв диференщацш iнтеграцiйних процесiв, роздiливши !х на етапи позитивно! та негативно! штеграцп. Негативна ште-грацiя полягала в лiбералiзацi! торгiвлi, а також зниженн економiчних бар'eрiв для створення единого ринку, та переходила до наступно! стади, яка отримала назву позитивно!, - розробцi та виконанш ушверсал1зовано! для учасник1в iнтеграцiйного об'еднання економiчно!' полiтики. Таким чином, штегращя розглядалась у бiльш поглибленому просто-рi та визначалася оптимальною централ1защею управлiння економiчними процесами у внутршньому середовищi ште-грацiйного об'еднання. Дана модель штеграцшних процесiв поглибленого рiвня була реал1зована в европейсьшй штегра-цiйнiй моделi.
Альтернативний пвдхвд був утворений у рамках еконо-мiчно! школи iнституцiоналiзму та отримав назву струк-туралiзм, автором якого вважаеться Г. Мюрдаль. Даний напрям розумiння iнтеграцiйних процесiв грунтувався на структурнш адаптацi! економiчного середовища учаснишв iнтеграцiйного об'еднання з використанням централ1зова-них iнститутiв економiчного управлiння. Концепщя полягала у вдосконаленнi протшання iнтеграцiйних процесiв, оскiльки повна лiбералiзацiя торгiвлi, а також усунення бар'ерiв на шляху руху капiталу, товарiв та робочо! сили, на думку структуралюпв, могла призвести до диспропорцш економiчного розвитку учасник1в iнтеграцiйного утворення. Спiльна економiчна стратегiя повинна була направлятися не на iнтеграцiю риншв, а на iнтеграцiю господарств [12]. Таким чином, можливо подолання тенденцш диспропорцш-ностi розвитку суб'ектiв штеграцшного процесу, вирiвню-вання умов !х функцiонування та утворення агрегацiйного ефекту при реалiзацi! потенцiйних економiчних можливо-стей усiх учасник1в. Використання стимулювання розвитку найбiльш адаптивних елементiв спшьно! iнтегровано!' еко-номiчно! структури, на думку структуралюпв, допомагае вирiвнювати темпи розвитку уах суб'ектiв iнтеграцiйного процесу. Схожо! точки зору дотримувалися i представники корпорацiоналiзму. На думку С. Рольфа, рушшною силою iнтеграцiйних процеав виступають транснацiональнi ком-панп, як утворюють стiйкi точки економiчного росту, та сприяють вирiвнюванню економiчних факторiв, як1 можуть змiнюватися пiд дiею екзогенних чинник1в. Таким чином, кумулятивний економiчний розвиток суб'ектiв штеграцш-них процеав можливий при досягненнi середнього для них рiвня розвитку технологи, заробггно! плати та вiдсоткових ставок.
Окремим напрямом розумiння iнтеграцiйних процесiв являеться парадигма полггачно! штеграцп, яка грунтувалася на прiоритетнiй детермiнацi! полiтичних процеав, порiв-няно з економiчними, на шляху створення штеграцшного об'еднання. Даний напрям представлений школами феде-рал1зму та функцiоналiзму, перша з яких абсолютизувала визначальну роль пол1тично! детермшанти iнтеграцiйних процесiв, тодi як друга, не виключала агрегацi! факторiв детермшацп iнтеграцi!' економiчного та пол1тнчного типу. 1нтегра^ в рамках школи федерал1зму представляла собою створення полггачного союзу у виглядi федеративно! структури, яка мае централiзоване управлiння економiчни-ми та полiтичними процесами штеграцшного об'еднання. Тим не менше, обсяги повноважень таких централiзованих владних шститупв не повиннi бути ширшими, шж повнова-ження органiв управлiння учаснишв такого об'еднання, що досягаеться шляхом децентралiзацi!, якщо вона оптимально вписуеться в пропкання економiчних i полггачних процесiв
iнтеграцiйного об'еднання.
Такий принцип субсидiарностi був реалiзований у по-ложеннях Маастрихтсько! угоди, яка являеться основою створення Свропейського Союзу. До основних представни-к1в федералiзму можна вщнести Е. Уiстрича, Ж. Моне, У Черч™ [4, с. 12]. Але, реал1защя федеративного пiдходу в чистому виглядi на практицi передбачала втрату значних об-сягiв суверенiтету учаснишв штеграцшних процеав, що не завжди сшвпадало з !х полiтичною та економiчною стратеп-ею, а отже створювало суш^ перешкоди на шляху утворення федеративно! структури.
Альтернативним шдходом федералiзму була школа функцiоналiзму, основним представником яко! був Д. Мгт-ранi. Розумiння iнтеграцiйних процеав напрямом функцю-налiзму передбачало суттеву !х детермiнацiю економiчними факторами. Така позицiя була зумовлена прiоритетнiстю ви-рiшення економiчних проблем суб'ектiв штеграцшного процесу, що можливо шляхом утворення наднацюнальних ш-ституцiй з повноваженнями в областi спiльно!' штеграцшно! соцiально!' та економiчно!' полiтики. Протирiччя, якi вини-кають у процеа штеграцп, на думку функцiоналiстiв, можливо швелювати завдяки спiльнiй стратеги економiчного та соцiaльного розвитку, з поступовою трaнсформaцiею надна-цiонaльних штеграцшних шституцш у мiжнaроднi влaднi органи. Так1 iнституцi! утворюють функцiонaльну систему, яка може працювати достатньо незалежно, без додаткових корегувань з боку учасник1в штеграцшного об'еднання, що в подальшому призводить до !х глибинно! iнтегрaцi! [4, с. 13; 13]. Причому метою штеграцп, на думку функцюнал1с-пв, насамперед, е реaлiзaцiя iнтегрaцiйним об'еднанням соцiaльно!' функцi!, тобто кiнцевою метою штеграцшного процесу являеться об'еднання людей, а не держав.
У процеа розвитку функцюнал1зму з'являеться нео-функцюнальний шдхвд до розумiння процесiв штеграцп, засновником якого був Е. Хаас. Концепщя Е.Хааса викла-дена в його наукових працях «Об'еднання £вропи: пол1тпч-нi, соцiaльнi та економiчнi сили, 1950-1957» та «Поза на-цiею-держaвою: функцонaлiзм та м1жнародна оргaнiзaцiя» [3; 8-9]. Iнтегрaцiя, на думку неофункцюналюпв, полягае в переорiентaцi! лояльносп, мети та полiтпчно! дiяльностi в бш нового центру, який являе собою систему шститулв, як1 мають нaднaцiонaльнi повноваження. Така iнтегрaцiя передбачае формування прiоритету нaднaцiонaльних iнте-реав серед соцiaльно! складово! iнтегрaцiйного процесу на уах рiвнях !! прояву. Формування тако! позицi!' учасниками штеграцшних процеав являеться основною передумовою реального утворення ефективного штеграцшного об'еднання, та грунтуеться на економiчних факторах, осшльки вони напряму корелюють з реaлiзaцiею тако! позицi!'. У рамках даного пiдходу питання економiчного розвитку ввдносять-ся до мало! политики, а до велико! пол1тики ввдносяться дi!', пов'язaнi зi стрaтегiчними позищями та нaцiонaльним престижем суб'ектiв штеграцшного процесу [10]. Причому реaлiзaцiя суто економiчних проектiв у рамках мало! поль тики являеться початковою стащею iнтегрaцi!', оск1льки не обмежуе суверенитет його учaсникiв, та може сформувати необх1дну базу для поглиблення штеграцшних процеав. Разом з тим, неофункцюналюти пвдкреслюють необхiднiсть структурних умов усшху iнтегрaцi!, яким повиннi вщповь дати держави (наприклад, полiтичний плюрал1зм, консенсус щодо фундаментальних цiнностей), а також ввдзначають, що логiкa функцюнально! iнтегрaцi! носить не мехaнiчний, а iмовiрнiсний характер, i сам цей процес залежить вiд без-лiчi чинник1в [5, с. 13].
Фундаментальною частиною неофункцюнально! концепци iнтеграцiйних процесiв являеться ефект перепкання (spillover), який виникае як феномен, завдяки якому взаемо-дiя суб'ектiв iнтеграцiйного процесу в однш сферi полiтики або економiчному секторi призводить до тиску на iншi сфе-ри полiтики або економiчнi сектори [9, с. 16]. Л. Лiндберг розглядае даний ефект у динамщ, i вказуе, що його детер-мiнантами являються кумулятивна дiя нарощення спектру об'ектiв взаемодп, що в подальшому призводить як до його розширення, так i до подальшо! диференщаци механiзмiв реалiзацil мети штеграцшних процесiв [11, с. 10]. Обсяги такого спектру взаемодп повинш проходити лiнiйну градацш ввд простих економiчних проектiв до виконання складних стратегiчних завдань. Причому початкова стратепя взаемо-дИ повинна бути адаптована вiдповiдно до реальних можли-востей та потреб економiчних систем майбутшх учасник1в iнтеграцiйного об'еднання. Така стратегiя може передбача-ти формування iнтеграцiйних зв'язк1в у рiзних економiчних секторах та iнших зрiзах структури економiки в залежностi ввд характеристик конкретних суб'екпв. Неофункцюналю-ти вказують на необхвдшсть базово! подiбностi полиично! стратегИ, наявностi певного рiвня розвитку економiчноl вза-емозалежностi суб'ектiв штеграцшного процесу для ефек-тивностi поглиблення штеграцп' м1ж ними. В рамках дано! концепци Е. Хаасом була розроблена трьохрiвнева система к1льк1сних показнишв iнтеграцiйного процесу:
1) передумови штеграцп (величина краш учасниць, рь вень взаемного обм^ до нiвелювання обмежень, стушнь сощально-психолопчно! неоднорiдностi суспiльства, стушнь подiбностi нацiональних елiт, рiвень взаемозалеж-ностi);
2) змiннi пвд час переговорiв про сутворення союзу (по-дiбнiсть мети, детермiнантнi фактори iнтеграцiйних проце-сiв нацiонального рiвня, ступiнь готовностi щодо обмежен-ня суверенiтету);
3) змiннi пiсля створення союзу (рiвень колективного прийняття ршень, рiвень обмiну, ступiнь пристосованостi до штеграцшно! трансформаций ступiнь тиску зовшшшх факторiв) [4, с. 17].
Отже, неофункцiоналiзм, на вiдмiну вiд шших пiдходiв, мав практичну базу реалiзацil свое! концепци та мiстив положения, яш передбачали врахування особливостей штеграцп при подальшш еволюцп нацюнальних економiчних систем. Так1 особливостi дано! концепци зумовили практичну реаль зацш ll принципiв в европейських штеграцшних процесах.
Серед iнших теорiй штеграцшних процеав заслуговуе на увагу концепщя «спшьнот безпеки», яка отримала назву комушкацшного подходу, засновником якого являвся амери-канський полiтолог К. Дойч. Згiдно розумiния комушкацш-но1' теори, глобальний економiко-полiтичний простiр представлений полиичними спiльнотами, як1 мають мехашзми впливу, а також можуть адаптуватися вiдповiдно до змiн глобального политичного простору та знаходяться в сташ постшно! комушкаци м1ж собою [7]. 1нтеграцшним проце-сам глобального рiвня притаманнi ознаки утворення наць ональних союзiв, а отже держави свиу на певному ступенi комушкаци штегруються в едине об'еднання при визнанш тако1' необхiдностi. Iнтеграцiя в контексп дано! концепцil розглядаеться як процес об'еднання з метою полiтичного та економiчного захисту iнтегроваиоl структури, та базу-еться на розширеннi спектру мiжнацiональних соцiальних взаемозв'язкiв [5, с. 14]. У даному випадку, детермшантами iнтеграцil являються прагнення нацiональних державних утворень до забезпечення безпеки функцюнування соцiуму
iнтегрованого середовища та агрегащя захисних можливо-стей учасник1в штеграцшного процесу. Ефектившсть iнте-грацil залежить вiд рiвня: вiдповiдностi суб'ектiв штеграцп, сумюносп цiнностей розвитку, взаемно! вщповщальносп, взаемно! лояльностi.
Головними детермiнаитами усшшноси iнтеграцiйного процесу К. Дойч вважае: сумiснiсть норм полiтичноl пове-дшки, достатньо високий рiвень економiчного розвитку, розширення полиичних та економiчних елiт, широкий спектр обмiну шформащею, передбачуваиiсть поведiнки суб'ектiв iнтеграцiйного процесу [12, с. 128]. Комушкацшна теорiя не регламентуе траисформацiю повноважень нацюнальних шституив влади в процесi поглиблення штеграцшного процесу та абсолютизуе кореляцш соцiальноl мiжиацiональноl комунiкацil i свiдомостi соцiального елементу iнтеграцiй-них процеав, а отже мютить ряд невизначеностей та припу-щень, яш знижують практичну цiннiсть дано! теорп.
Подальший розвиток теорil iнтеграцiйних процеав вщбувся завдяки створенню мiжурядовоl концепци, яка грунтувалася на дослiдженнях сшввщношення та взаемо-зв'язку полiтичних та економiчних детермiнаит iнтеграцil. Основними представниками даного пiдходу являються Е. Моравчик та У Уоллес. Даний шдхвд розглядае штеграцш з позицil взаемодп урядiв суб'ектiв iнтеграцiйного процесу, яш в процесi ll поглиблення створюють тенденци щодо створення мiждержавних спiльних iнституцiй. Детермiнаи-тою штеграци являеться рiвень узгодження стратегiчних цшей економiчного та полiтичного розвитку. Дискретшсть проявiв цього рiвия узгодженостi формуе динамiку iнтегра-цiйних процесiв. Дана концепщя заперечуе тезу неофункцi-оналiзму щодо кумуляцil ефекту перетiкання на уах рiвиях взaемодil суб'ектiв штеграцшних процеав, спираючись на iснувaния нацюнальних бaр'ерiв, як1 в1дносяться до кола питань вищо! полiтики (наприклад, питання нaцiонaльноl безпеки) [1, с. 3].
Зпдно мiжурядовоl концепцil iнтегрaцil, повне ште-грування суб'ектiв процесу обмежуеться нaцiонaльними прiоритетaми, а ефект переикання можливий лише на еко-номiчних або iнших стaдiях iнтегрaцiйного процесу, яш не обмежують нaцiонaльний суверенитет. Даний пiдхiд класи-фiкувaв штеграцшш процеси на формальний та неформаль-ний рiвнi, як1 являються результатом взаемоди нaцiонaльних елiт та rid форми мiжнaцiонaльноl взаемодИ', яка не вимагае полiтичного сaикцiонувaиия з боку урядiв суб'ектiв iнтегрa-цiйного процесу. Зпдно лiберaльноl м1журядово! концепцil штеграцп, яка представлена в працях Е.Моравчика, iнтегрa-цiйнi процеси вiдбувaються на двох рiвнях. Соцiологiчнi за-кономiрностi, якi утворюють тенденцil процесiв узгодження iнтересiв рiзних груп, проявляються на рiвнi формування на-цiонaльних штеграцшних штереав, що формуе нaцiонaльну мету штеграцп для и суб'екта, яка слугуе фундаментом для прояву мiждержaвноl взаемодИ", що являеться другим рiв-нем iнтегрaцiйних процесiв. Мета м1ждержавно! взaемодil проявляеться в узгодженнi та реaлiзaцil спектру можливих iнтегрaцiйних ршень мiж суб'ектами iнтегрaцiйних проце-ав, як1 не суперечать вимогам 1'х нaцiонaльних iнтересiв. Таким чином, уряди реaлiзують iнтереси нaйбiльш впливових нацюнальних груп, отримуючи прогнознi переваги учaстi в мiжиaцiонaльних полiтико-економiчних вщносинах, а також доступ до шформаци мiжиaцiонaльного рiвия.
Пiдходи щодо розумшня iнтегрaцiйних процесiв перед-бачають 1'х постiйну градац1ю та подальшу диференщацш, оск1льки вони постiйно еволюцiонують в глобальному еко-номiчному та политичному просторг Звичайно, к1льк1сть
теорш штеграцп налiчують бшьше перелiчених HanpHMiB li розумшня, але так чи iнaкше, Bei iншi використовують базу, яка складаеться з теорш, розглянутих вище.
Список лггератури
1. Авраменко М. Анaлiз концептуальних положень мь журядового пiдходy до европейсько! штеграцп / М. Авраменко // Вiче. - 2010. - № 12. - С. 2-4.
2. Головченко Г. Еволющя та сутнють штеграцп як еко-номiчноl категорй' / Г. Я. Головченко // Економiчний вiсник Нацюнального гiрничого yнiверситетy. - 2009. - № 4. - С. 21-25.
3. Палагнюк Ю. Еволюцiя теоретичних основ европейсько! штеграцп: державно-управлшський аспект / Ю. Палагнюк // Пyблiчне aдмiнiстрyвaння: теорiя та практика. -2013. - Вип. 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Patp_2013_2_7
4. Ушкалова Д., Головнин М. Теоретические подходы к исследованию международной экономической интеграции . - М.: Институт экономики РАН, 2011. - 44 с.
5. Щедрова Г. Концептyaлiзaцiя наукових пiдходiв до aнaлiзy полiтичного евроiнтегрaцiйного процесу / Г.П. Щедрова, Ю.С. Тиркус // Полiтологiчнi записки. - 2014. - № 2. - С. 5-21.
6. Balassa B. The Theory of Economic Integration. Homewood, IL: Richard D. Irwin, 1961.
7. Deutsch K. Political Community at the International Level: Problems of Definition and Measurement. Princeton, New Jersey: Princeton University, 1953.
8. Haas, Ernst B. 1961. International integration: the European and the universal process. Int. Organ. Vol. 15 (№ 3), 366-392.
9. Haas, Ernst B. The Uniting of Europe: Political, Social, and Economic Forces, 1950-1957 / Ernst B. Haas. - London : Steven & Sons, 1958. - 552 p.
10. Haas E., Schmitter P. Economics and Differential Patterns of Political Integration: Projections about Unity in Latin America // International Organization. 1964. Vol. 18., №. 4, P. 710.
11. Lindberg L. N. The Political Dynamics of European Economic Integration /on N. Lindberg. - Stanford : Stanfor University Press, 1963. - 367 p.
12. Marchal A. L'Integration territoriale. Paris: Presses universitaires de France (VendOme, Impr. des P.U.F.) 1965. - P. 34.
13. Mitrany D. A Working Peace System. Chicago: Quadrangle Books, 1966.
14. Roepke W. International Order and Economic Integration. Dordrecht-Holland: D. Reidel Publishing Company, 1959. P. 223.
15. Streeten P. Economic Integration, Aspects and Problems. Leyden : A.W.Sythoff, 1964.
Сегеда Л.М.
астрантка кафедри банювсьmi справи Тернотльський нащональний економiчний }miверситет
ДОСВ1Д ГРОШОВО-КРЕДИТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ еВРОПЕЙСЬКОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ I ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В УКРА1Н1
EXPERIENCE MONETARY AUTHORITIES OF THE EUROPEAN CENTRAL BANK AND THE PROSPECTS FOR ITS USE IN UKRAINE
Seheda L.M., graduate student of Department of Banking, Ternopil National Economic University.
АНОТАЦ1Я
Дана стаття присвячена вивченню досвiду оргашзаци грошово-кредитного регулювання Свропейського центрального банку i пошуку шляхiв його адаптацИ до реалш украiнськоi економжи. Проведене дослiдження дозволяе стверджувати, що для удосконалення грошово-кредитного регулювання в Укра'ш необхiдно розробити чтку монетарну стратегiю, niдвищи-ти ефективтсть операцт на вiдкритому ринку i забезпечити високий рiвень незалежностi Нацюнального банку.
ABSTRACT
This paper focuses on the study of experience of monetary authorities of the European Central Bank and its search for ways to adapt to the realities of Ukrainian economy. This study suggests that to improve the monetary authorities in Ukraine to develop a clear monetary strategy to increase the effectiveness of open market operations and provide a high level of independence of the National Bank.
Ключовi слова: грошово-кредитне регулювання, монетарна полiтика, центральний банк, принципи грошово-кредит-mi полiтики, економка, стратегiя.
Keywords:monetary, monetary policy, the central bank, the principles of monetary policy, economics, strategy.
Практично на вах етапах розвитку економiки кра!ни, грошово-кредитне регулювання займае одну з ключових ролей в економiчнiй полггащ, а тому вимагае постшного вдосконалення i оновлення вщповщно до переб^ справ в економщ враховуючи свгговий досвщ. Сьогодш, економь ка Украши, перебуваючи в сташ стагнацп, вимагае нових грошово-кредитних iмпyльсiв для шновацшно-швестицш-ного розвитку галузей нацюнального господарства. Пошук шляхiв вдосконалення грошово-кредитного регулювання в Укрш'ш був спрямований, передуам, на вщновлення кре-
дитування реального сектора економiки вимагае вивчення досвщу провщних центральних баншв свиу в данш сфер^ а зокрема Свропейського центрального банку.
З огляду на тенденци розвитку економши Украши, гро-шово-кредитне регулювання Нацюнального банку Украши направлено, в першу чергу, на збереження стаб№ного рiвня цш i дотримання стабшьного валютного курсу гривш, який е одшею з шфляцшних чиннишв. Досягнення зазначених цшей здшснюеться за допомогою використання як ринко-вих (облшова ставка, норма обов'язкового резервування,
