CC BY
14вого мехашзму пенсшного забезпечення, медич-ного обслуговування, страхових принцитв фшан-сування для отримання вищо1 освiти. Це полегшить навантаження та сприятиме удосконаленню функ-вдонування фшансово1 системи краши.
Нинi, першочерговими завданнями розвитку фiнансовоï системи в Украш е наступнi: створити групу потужних банкiв; зменшити податковий тиск; упорядкувати фiнансовi потоки; розпочати структурно-iнституцiйнi перетворення банкiвськоï системи, ефективну реорганiзацiю тдприемств.[7, с. 28].
На це повинш бути спрямованi всi зусилля ор-ганiв законодавчо1 та виконавчо1 влади. Успiшна реалiзацiя цих заходiв буде сприяти змiцненню ба-нкiвськоï системи i створенню нею сприятливих умов для подальшого розвитку нашоï економши й зростання ефективностi ïï функцюнування.
Вирiшення цих та iнших проблем i поступове поднесения економiки вселяють надiï на подальше вдосконалення вае1' кредитно1' системи, подолання iснуючих перешкод i побудову суспшьства, в якому кожна людина буде мати пдш умови iснування.
Висновки i пропозицп. Отже, на сьогоднi в Украш сучасному етапi становлення фшансово-кредитна система не повшстю вiдповiдае потребам розвитку економiки нашо1' держави, осшльки мае ряд проблем, як1 перешкоджають та гальмують ïï розвиток, а саме: високий рiвень залежностi ресур-сноï бази ввд зовнiшнiх запозичень та значну частку iноземного кашталу в структурi фшансово-кредит-ноï' системи Украши; наявнiсть на ринку установ з незначним рiвнем каштал1зацп, що не забезпечуе належним чином ï'хньоï фiнансовоï' стабiльностi; вь дсутнiсть у фшансово-кредитних установ ефектив-них механiзмiв та iнструментiв управл1ння активами i пасивами; низька рентабельнiсть фшансово-кредитних установ через загальну низьку як1сть ак-тивiв, високу питому вагу неприбуткових активiв у
загальних активах банков та невиправдано високу варпсть ведення б1знесу; низький р1вень менеджменту i корпоративного управлшня [6, с. 528]. Ц проблеми потребують суттевих змiн у фшансовш полiтицi держави. Але, якщо до недавнього часу го-ловним завданням було пом'якшення наслiдкiв глобально! економiчно! кризи та вихiд з не!, то вщниш принципом фшансово! стратеги повинно стати на-дшне забезпечення реалiзацi! полiтики економiч-ного зростання.
Лггература
1. Конституцiя Укра!ни // - 1996. -[Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96 -%D0%B2%D1%80
2. Бюджетний кодекс Укра!ни. Ухвалений Верховною Радою Украши 22.03.2001 р. [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
3. Лунша О.П. Проблеми i перспективи розвитку системи державних фшанав в Укра!ш // Фшанси Укра!ни. - 2010. -№2. - С. 31-2.
4. Орлюк О.П. Фiнансове право. Академiчний курс: подручник / О. П. Орлюк. - К.: Юршком 1нтер,
2010. - 808 с.
5. Полозенко Д.В. Фшансова система Украши i бюджетний процес: сутнiсть та шляхи !х удосконалення // Фiнанси Украши. - 2011. - №11. -С. 18- 25.
6. Пшик Б.1. Фшансово-кредитш вщносини в Укра!ш: становлення, розвиток, напрями вдосконалення: монографiя / Б.1. Пшик; 1нститут репональ-них дослiджень НАН Украши. - К. : УБС НБУ,
2011. - 551 с.
7. Череп А.В. Особливосп розвитку сучасно! фшансово! системи в ринкових умовах // Економжа та держава. - 2010. - №6. - С.28-30.
М1ЖНАРОДНА ЕКОНОМ1ЧНА 1НТЕГРАЦ1Я ЯК ПЕРЕДУМОВА ТРАНСФОРМАЦIÏ ГЛОБАЛЬНОÏ КОНКУРЕНТНОÏ СИЛИ
Заяць О.1.
кандидат економ1чних наук, доцент кафедри м1жнародних економ1чних в1дносин Ужгородського нацюнального унгверситету ORCID: 0000-0001-9904-8706
INTERNATIONAL ECONOMIC INTEGRATION AS A PREREQUISITE FOR GLOBAL COMPETITIVE FORCE TRANSFORMATION
Zayats O.
PhD in Economics,
assistant professor at the Department of International Economic Relations at
Uzhorod National University, Uzhorod, Ukraine, ORCID: 0000-0001-9904-8706
АНОТАЦ1Я
В статп проанал1зовано вплив мiжнародноï економiчноï штеграци на трансформацш глобальноï кон-курентноï сили. Розглянуто економiчнi ефекти, яш отримуе краïн вiд участi в процесах iнтеграцiï та дезш-теграци. Аргументовано, що стержневим фактором нарощення глобальноï' конкурентноï' сили краïни е розвиток ïï торговельно-економiчноï взаемодiï. В даний час мiжиародна конкурентоспроможнiсть краши та
глобальна конкурентна сила м1ждержавного штеграцшного об'еднання розвиваються синхронно, як два одинаково спрямоваш процеси.
ABSTRACT
The impact of the international economic integration to global competitive force transformation was examined in the article. The economic effects that the country derives from the integration and disintegration processes participation were considered. And it is based on the argument that the central factor of country's global competitive force strengthen is the development of its trade and economic cooperation. Currently, the international national competitiveness and global competitive force of the intergovernmental integration association are developing simultaneously as two identically directed processes.
Ключовi слова: мiжнародна економiчна iнтеграцiя, конкурентоспроможнють краши, глобальна конкурентна сила мiждержавного штеграцшного угрупування, торговельно-економiчна сшвпраця.
Keywords: international economic integration, country's competitiveness, global competitive force of the intergovernmental integration association, trade and economic cooperation.
Постановка проблеми. Сьогодш, до основних викликгв, як! постають перед кра!нами, вщносять глобалiзацiю, штеграцш, загострення конкуренци мiж вс!ма суб'ектами свггового господарства як на рiвнi багатонацiональних пгдприемств та кра!н, так i на рiвнi мiждержавних iнтеграцiйних об'еднань, що призводить до мiнливого глобального конкурентного середовища. Разом з тим, чгтко простежу-еться взаeмозалежнiсть штегровано! глобально! конкурентно! сили кра!ни вщ !! участi в процесах економiчно! iнтеграцi! та дезiнтеграцi!.
Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Те-оретичш та прикладнi аспекти впливу мiжнародно! економiчно! iнтеграцi! на глобальну конкурентну силу кра!н-учасниць дослiджували багато економь стiв-мiжнародникiв, так! як Дж. Вайнер [2], Дж. Мiд [3], В. Гурський [1], Е. Бомберг [4], Р. Далiмов [5], Дж. Айхенгрш [6], К. Дойч [9], Е. Трибушна [10], Л. Артеменко [11], Я. Малик [12], Ф. Кампос [13]. Проте, динашка розвитку сучасних процеав економiчно! штеграцп та дезштеграцп вимагае по-стшного наукового мониторингу економшо-конку-рентних ефектiв, як! отримуе економiка вгд згада-них процеав, з метою опитим!зацп участi кра!н в мiжнaроднiй економiчнiй штеграцп.
Мета дослщження. Дослщити вплив мгжнаро-дно! економiчно! iнтегрaцi! на трaнсформaцiю пе-рерозподiлу глобально! конкурентно! сили м!ж суб'ектами глобального господарства.
Результата дослвдження. Однiею з основних характеристик глобального господарства сього-дення е розвиток процеав мiжнaродно! економ!ч-но! iнтегрaцi! та дезiнтегрaцi!, як! на нашу думку суттево вплинули та надал! впливатимуть на розпо-дгл глобально! конкурентно! сили мгж суб'ектами свггового господарства. Необхгдно в!дзначити, що об'еднання кра!н в мщцержавш штеграцшш союзи це результат прагнення до нарощення !хньо! спшь-но! свггово! економ!чно! могутност!, тобто конкурентна сила ! економ!чна штеграцгя взаемопов'язаш процеси.
Дослгдження взаемозалежност! мгжнародно! конкурентоспроможност! нацюнально! економ!ки вгд !! участ! в процесах економ!чно! штеграцп та дезштеграцп, допомогло нам зробити висновок, що особливого значення набувають !манентш еконо-м!ко-конкурентн! ефекти, як! отримуе держава при вход! або виход! з мгжнародного !нтеграц!йного об'еднання. Взагальному вплив штеграцп на глобальну конкурентну силу кра!ни може виражатись через реал!зацш пор!вняльних переваг, трансформа-ц!ю торговельних вгдносин, економ!чних штереав ! т.д. (див. таблицю 1.2).
Таблиця 1.2
Основт економiчнi ефекти мiжнародноí iнтеграцií_
ЕФЕКТ УМОВИ ПРОЯВУ МЕХАН1ЗМ ПРОЯВУ РЕЗУЛЬТАТ
Масштаба Розширення торгiвлi всере-динi iнтеграцiйного об'еднання, скорочення адмшст-ративних бар'ерiв Робота суб'ектiв гос-подарства на единому, б№ш емному ринку збiльшуе ввддачу вiд масштабу дiяльностi через зниження пито-мих витрат Розвиток подшу працi i спецiалiзацií виробниц-тва, укрупнення компа-нiй, зниження витрат, по-силення конкуренцп
Конкуренцп Збiльшення кшькосп кон-курентiв на спiльному ринку, скорочення бар'ерiв в штеграцшному об'еднаннi Вiльна конкуренцiя всерединi штегра-цiйного угрупування Пiдвищення ефективностi використання ресурав, рiст рiзноманiтностi i якостi продукцп, зниження витрат, вирiв-нювання цiн,банкрутство неефективних компанiй
Переорiентацií i аллокацп (ввдхи-лення) торгiвлi Усунення торгових бар'ерiв мiж членами iнтеграцiйного угрупування, зниження тра-нсакцiйних витрат Замша товарiв мюце-вого виробництва i iм- портних товарiв iз трепх краш товарами iз краiн-партнерiв по штеграцшному об'ед-нанню Змiна товарно1' i гео-графiчноí структури торгiвлi
Реаллокацiя ви-робничих ре-сурсiв Зниження впливу адмшстративних бар'ерiв, як1 перешкоджали руху фа-кторiв виробництва, зб№-шенню мобiльностi факто-рiв виробництва м1ж членами iнтеграцiйного об'еднання Ресурси (швестицп, робоча сила i т.д.) пе-ретiкають в краiни з кращими умовами гос-подарства Змiна порiвняльних переваг, рацюнальне використання сукупних ресурсiв, розвиток розпод^ працi i спецiалiзаií виробництва у ввдповщносп з порiвняльними перевагами
Синергетичний ефект Наростання кiлькiсних по-казник1в системи, перетво-рення 1'х в яшсш Цiле набувае особли-вих властивостей, як1 вiдсутнi у вихщних системах Поява нових порiвняль-них переваг
Джерело: [1, c. 110-121].
Теоретичне дослщження залежностi конкурен-тноí сили краши вiд загальноí iнтегрованоí' глобаль-ноí' конкурентноí сили м1ждержавного шгеграцш-ного об'еднання базуеться на обгрунтованш теорií митних союзiв американського вченого Джейкоба Вайнера (1892-1970). Так, Вайнер, у свош пращ "The Customs Union Issue" (1950), на основi аналiзу довiв, що внаслiдок мгжнародно1' економiчноí ште-грацп виникають два види ефекпв: ефект ство-рення торгiвлi i ефект переорiентацií торгiвлi [2]. 1нтегровану глобальну конкурентну силу мгждер-жавного угрупування можна розглядати i в кон-текстi групування економiчних ефектiв краш-членiв. Зауважимо, що визначальним фактором нарощення конкурентно!' сили нацюнально1' еко-номiки е розвиток и торговельно-економiчноí взаемодií.
Джеймс Мвд (1907-1995), англшський еконо-мют, лауреат Нобелiвськоí премп з економiки 1977 року, критично проаналiзував теорш Дж. Вайнера [3]. Вiн розробив теорш "торговельно1' експанаГ', за допомогою яко1' пояснив пiдвищення економiч-ного добробуту нацiональних економiк держав, яш
iнтегруються. Саме працi цих науковщв стали щдг-рунттям для визначення майбутшх дослiджень роз-витку теорп мiжнародноí економiчноí штеграцп та и впливу на глобальну конкурентну силу вах суб'ектiв глобального господарства.
Розроблений теорiею та практикою шструмен-тарш та методи iнтеграцiйноí взаемодп спрямову-ють на максимiзацiю ефекту ввд взаемного подiлу i кооперацií. Загальний iнтегральний ефект м1жнаро-дно1' економiчноí iнтеграцií - це сукупнiсть рiзно-манiтних ефектiв як у коротко-, так i у довгостроко-вому перiодах. Крiм переваг, пов'язаних з урегулю-ванням торгових балансiв, кра1ни отримують вигоду вiд спецiалiзацií та економп на масштабi (у довготривалш перспективi витрати на виробництво одинищ продукцií зменшуються зi збiльшенням об-сягiв виробництва), яка прямо пов'язана з розмь рами ринк1в, що зростають зi створенням зони вшь-но1' торгiвлi, митного союзу, спшьного ринку i т.д. Скорочення витрат i вiдповiдальне зниження цiн на товари сприяе пвднесенню як внутршнього, так i зовнiшнього попиту, а це у свою чергу стимулюе iнновацiйну дiяльнiсть та зумовлюе шдвищення за-гальних темпiв економiчного зростання [4, c. 170-
178]. Друга перевага - пожвавлення м1жф1рмово! конкуренци, яка загострюеться внаслвдок усунення бар'ерОв на шляху торпвт. МаксимОзаци перелОче-них ефекпв досягають у масштабах функцюну-вання единого внутршнього ринку штеграцшного об'еднання, економОчного 1 валютного союзу. Третя група переваг створюеться у сфер1 технолопчного розвитку. Технолопчне оновлення вщбуваеться в результат! концентрацп ресурав у межах зростаю-чих ф1рм (злиття 1 поглинання) та реалОзаци м1жна-родних наукових 1 технолопчних програм [5, с. 112123].
МакроекономОчний ефект штеграци залежить в1д таких основних чиннишв: збшьшення обсягу 1 вдосконалення структури торпвт товарами та пос-лугами м1ж партнерами; полшшення торгового балансу; створення нових робочих мюць у кранах, що штегруються; змша ставок заробггаьо! плати; трансформащя полггачного курсу; коливання щи; акумуляцшний ефект (людський та ф1зичний каш-тал); створення нових товар1в та послуг; зростання прямих шоземних швестицш; розвиток вщсталих кра!н; змши у ВВП [6, с. 99-118].
Станом на сьогодшшнш день м1ждержавш ш-теграцшш об'еднання е частиною новггаьо! глобально! економ!ки та важелем впливу на розподш конкурентно! сили в мгжнародних економ1чних вь дносинах. Групування кра!н у м1жиародш штегра-ц1йн1 союзи зд1йснюеться заради шдвищення р1вня життя населения, кра!ни-члени м1жнародних штег-рац1йних союз1в об'еднуються та формують едину конкурентну полгтику, щоб на все жорстк1шому световому ринку змагатися за розпод1л глобально! конкурентно! сили. Ось чому виокремлення конкурентно! сили мОжнародних штеграцшних об'еднань та !! щор1чна оцшка стае важливою в розвитку су-часного св1тового господарства.
Експерти щдкреслюють зростання к1лькост1 ре-г1ональних торговельних блоков як одну з ироводиих теиденцiй розвитку м1жиародиих водиосин в остаит 5-7 рокОв. Зараз фактично кожиа кра!иа входить, що-найменше, в одне таке угрупуваиня. В остаиш 10 ро-к1в поряд iз бурхливим кшьюсним зростаиням спосте-рiгаються також якiснi змiни в характерО домовленос-тей про регюнальиу iнтеграцiю [7, с. 13]. Основною рушшною силою е пошук нових джерел економiчного росту, отримаиня синергетичних ефекпв вод коорди-нацi! нацюнальних регуляторних дiй i зияття бар'ерiв для вiльного руху факторiв виробництва [8, с. 6].
Отже, фактично сьогодш свiтовi кооперацi! кра!н в мiжнароднi iнтеграцiйнi об'еднання е чин-ником траисформацi! конкурентоспроможностей кра!'н-члешв та формують новий феномен глобального господарства, а саме штегровану конкурентну силу економiчних союзiв, як1 останшм часом е ос-новними суб'ектами глобального конкурентного розвитку. Очевидним е прагнення кра!н до пошуку нових та стабшьних джерел конкурентних переваг для нарощення !х глобально! конкурентоспромож-ностi в умовах мiжнародних гшерконкурентних вiдносин.
Конкурентнi позицi! м1жнародних штеграцшних союзiв посилились водносно недавно, однак на
сьогоднi вони не просто опосередковують вщно-сини м1ж кра!нами i е регулюючою ланкою мОжде-ржавних водносин, але й сам виступають повнопра-вними суб'ектами формування глобального госпо-дарства. Глобальна конкурентна сила мiжнародного штеграцшного угрупування е визна-чальним критерiем ефективностi торговельно-кон-курентно! взаемодп кра!'н-члешв.
Розглядаючи вплив мiжиародно! економОчно! штеграци на розподiл глобально! конкурентно! сили мiж суб'ектами свiтового господарства доць льно буде зауважити, що поява економiчно! штег-рацi! призвела до трансформаци мiжиародного конкурентного середовища та наклала свiй вiдбиток на конкурентш вiдносини не тiльки мiж кра!нами-чле-нами iнтеграцiйних об'еднань, але й мiж об'еднан-нями та кра!нами, як1 не входять до тих чи шших угрупувань, що призвело до зниження ролi держав-них бар'ерiв на шляху руху товарiв, послуг, шфор-мацп катталу i зростання ролi наднацiональних ш-ститутiв регулювания конкурентних процесiв у глобальному господарства
Якщо порiвняти два найбОльших торговельно-конкурентнi союзи £С та И8МСЛ, то метою !х створення був не лише демонтаж митних бар'ерiв. У межах и8МСЛ водбуваеться поступова лiквiдацiя тарифних бар'ерiв, лiквiдовуються бiльшiсть iнших обмежень для експорту та iмпорту (крiм певно! но-менклатури товарiв - сшьськогосподарсько! проду-кцi!, текстилю i деяк iншi). Створенi умови для вь льного руху не тiльки товарiв, а й послуг, капiталiв, професшно подготовлено! робочо! сили, водпрацьо-ваш подходи для надаиия нацiональних режимiв у разi здiйснення прямих шоземних швестицш, захи-сту iнтелектуально! власносп, гармонiзацi! техшч-них стандартiв, саштарних О фiтосанiтарних норм, вирiшення суперечок (аитидемтнг, субсиди та Он.). Проте слад зазначити, що Угодою И8МСЛ не пе-редбачено виршення проблем сощально! сфери та не створеш спещальш мехашзми, як1 регулюють сшвробггаицтво.
Ведуться переговори про створення зон вОльно! торпвт не пльки мОж кра!нами, але й мОж практично вама мОжнародними штеграцшними угрупу-ваинями (шсля двадцяти рОчних переговоров £вро-пейський Союз О МЕРКОСУР, в 2019 рощ домовились про зону вшьно! торпвлГ), що в свою чегру, подтверджуе важливють мониторингу дина-мОки розподОлу глобально! конкурентно! сили.
Не можиа штеграцш однозначно характеризу-вати як суто процес нарощения конкурентно! сили, але необходно визнавати, що мОжиародна економь чна штегращя на рОзних рОвиях розвитку надае мо-жливосп кра!ш змОнити !! конкурентно позици на мОжиароднОй аренО. ЗрозумОлим е те, що процеси економОчно! штеграци та дезОнтеграцО! е складними та суперечливими, а отже потребують постшного монОторингу О змОстовного аналОзу. МОжиародна еко-номОчна ОитеграцОя, як будь-яке складне О багатоаспе-ктне явище, мае певнО наслодки для кра!н-учасниць, зоокрема О в траисформацО! конкурентного середовища та перерозподшу глобально! конкурентно! сили.
Ураховуючи те, що кра!ни кооперуються, не буде пе-ребгльшенням сказати, що наслгдки штеграцп суттево впливають на юторичт дол! кра!н. Як ввдмггав хара-ктеризуючи !нтеграц!йн! процеси К. Дойч "Усш-шна робота системи залежить в!д здатност! до по-передження, вгд здатност! уряду бачити перспективу й уживати необхгдш д!!" [9].
Розвиток штеграцшних процес!в веде до фор-мування величезних економжо-конкурентних про-стор!в, яш серед кра!н-член!в призводять до зрос-тання маштаб!в виробництва та в результат! змщ-нення могутност! мгждержавного !нтеграц!йного угрупування вцшому. Кожне розширення м!жнаро-дного !нтеграц!йного угрупування збшьшуе його економ!чну силу в глобальному господарств!, за ра-хунок яко! ! вгдбуваеться перерозподш глобально! штегровано! конкурентно! сили. Наприклад: п'яте розширення £С було значним за масштабами та якгсними показниками, а саме прир!ст територ!! бь льше нгж на 30%, чисельност! населення на 25%, сукупний ВВП збшьшився на 6%, проте ВВП на душу населення в кра!нах, що приеднались до угру-пування було вдв!ч! нижчим нгж в середньому в £С до п'ятого розширення [10, с. 22-25]. ВВП на душу населення в середньому по £С тсля розширення знизився на 12%. В Польщ! та Словаки р!вень без-робптя досягав 20%, в той час як в £С-15 всього 8%. Продуктившсть пращ в кра!нах центрально-схщно! £вропи була майже вдв!ч! нижче, н!ж в кра-!нах захщно! £вропи [11, с. 87].
Менш розвинеш держави (Болгаргя, Естонгя, Румунгя, Португалия та Словешя), тсля вступу до £С демонструюють середньор!чш темпи зростання значно вищ! н!ж 5%, випереджуючи, таким чином, бшьш шновацшно розвинен! кра!ни-члени £С. Та-кий феномен пояснюеться ппотезою конвергенцп, а саме в- ! с- конвергенщями - одними з найбшьш поширених !! вид!в. Так, зпдно з конвергенщею в-конвергенцп, м!ж кра!нами та репонами вщбува-еться процес "надолуження", при якому найбгдшш! з них мають вищ! темпи економ!чного зростання. В!дпов!дно, с-конвергенщя виявляеться, коли роз-бгжшсть р!вн!в розвитку економ!чних систем зни-жуеться в час! [12].
Економкти, якг дослгджують наслГдки вгд членства кра!н в £вропейському союз!, стверджують, що економ!чт ефекти велик! та позитивн!, за вийнятком Греци. Доводять вони це за допомогою методу синтетичного контролю та створивши контрафактику для кра!н, якг вступили до £С з 1973 по 2004 р!к [13]. I дгй-сно, кра!ни-члени найбшьших торговельно-конкурен-тних союзгв трансформували свою глобальну конку-рентну силу та сформували гнтегровану глобальну конкурентну силу мгждержавних штеграцшних угру-пувань.
ВИСНОВКИ. На основ! проведеного досль дження, можна безсумшвно констатувати, що у су-чаному св!т! конкурентоспроможшсть кра!ни та конкурентна сила мгжнародного !нтеграц!йного союзу розвиваються синхронно, як два одинаково спрямоваш процеси. Конкурентна сила штеграцш-
ного об'еднання, може виступати у якостi переду-мови щдвищення рiвня глобальноí конкуренто-спроможносп краiни, яка плануе iнтегруватись чи дезштегруватись у будь-яке iнтеграцiйне об'еднання. У кожному окремому випадку для форму-вання конкурентно!' полггики краши чи мгжкраш-ного штеграцшного об'еднання буде важлива свое-часна реакщя учасника глобальноí конкуренцií на змши.
Лiтература
1. Гурский В. Анализ влияния интеграционных еффектов в процесе становления Евразийского экономического союза на развитие промышленности и промышленную политику государств-членов. Журнал международного права и международных отношений. - 2017. - №1-2 (80-81). - С. 110-121.
2. Viner J. The Customs Union Issue. New York, 1950.
3. Meade J. The theory of customs unions, selections. Retrieved from https://seinst.ru/files/vehi_6_046_meade2_teoriya.pdf
4. Bomberg E. The European Union: How Does it Work? / E. Bomberg, J. Peterson, R. Corbett. - Oxford University Press, 2012. - 266 p.
5. Dalimov R. The dynamics of the trade creation and diversion effects under international economic integration // Current Research Journal of Economic Theory. - 2009. - P. 112-123.
6. Eichengreen B. Globalizing Capital: A History of the International Monetary System. Princeton. - NJ: Princeton University Press, 2008. - P. 99-118.
7. Schiff, Maurice V. & Winters, Alan L. (2003). Regional Integration and Development. Washington. Retrieved from http://documents.worldbank.org/curated/en/26368146 8780873762/pdf/multi0page.pdf
8. Департамент макроэкономической политики Евразийской экономической комиссии в партнерстве с Межгосударственным банком Евразийская экономическая комиссия (2019). Система индикаторов интеграции как инструмент анализа функционирования региональных интеграционных объединений. Руководитель проекта - Андрей Пантелеев. Retrieved from https://clck.ru/Nruqy
9. Deutsch, K. Political Community and the North Atlantic area: International Organization in the ligh of Historical Experience. - Princeton University Press, 1957.
10. Трибушная Е. Восточный экспресс // Коре-спондент. - 2013. - С. 22-25.
11. Артеменко Л. Вплив евроштеграцп на конкурентоспроможшсть та шновацшний розвиток краш. "Економжа. Менеджмент. Бiзнес" № 2(12). -2015. - С. 84-89.
12. Малик Я. £вропейський Союз / Я. Малик, О. Киричук, I. Залуцький. - Л., 2006. - 610 c.
13. Campos, F., Coricelli, F. & Moretti, L. (2019). Institutional integration and economic growth in Europe. Journal of Monetary Economics, 103, 88-104. doi: https://doi.org/10.1016/j.jmoneco.2018.08.001
