CC BY
12
УПРАВЛ1ННЯ ТА АД1М1НСТРУВАННЯ
УДК 658.7
ЕВОЛЮЦ1Я ФУНКЦШ ЛОГ1СТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ВИРОБНИЧИХ П1ДПРИеМСТВ
В данш статтi розглянуто еволю^ю функцш логктично'1' дiяльностi виробничих тдприемств.
Доведено, що новизна логiстичного тдходу полягае в ттеграци функцш логiстичноi дiяльностi для досягнення бажаного результату з мiнiмальними витратами часу, матерiальних ресур^в i фiнансових коштiв шляхом формування найбшьш оптимального наскргзного управлтня вама видами ресурав - матерiальними, грошовими, людськими, iнформацiйними та т. Визначено, що логктична дiяльнiсть повинна максимально задовольняти запити споживачiв, використовуючи максимально ефективно ва наявнi ресурси.
Обтрунтовано, що в межах виробничого тдприемства логктичну дiяльнiсть необхiдно розглядати як стльну, чтко оргашзовану дiяльнiсть сумiжних пiдроздiлiв щодо ефективного перетворення ресурав в готовий продукт вiд початку i до юнця ланцюга «постачальник сировини -закутвля - виробництво - дистрибу^я - ^ент».
Доведено, що зв'язок логктичних функцш з тшими функцiями операцшного менеджменту забезпечуеться системою «управлтня ланцюгами поставок». Здшснено спробу представити ттегра^ю логiстичноi дiяльностi в структуру операцшного процесу виробничого пiдприемства.
На основi систематизацИ кнуючого досвiду та в^х значущих до^джень щодо логктично'1' дiяльностi, було розглянуто структуру та по^довтсть етапiв еволюцп функцш в залежностi вiд 1'х прiоритету. До^джено динамку використання функцш логiстичноi дiяльностi в економiчнiй дiяльностi виробничих пiдприемств. Визначено, що до основних етапiв еволюцп функцш логктично'1' дiяльностi можна вiднести: перюд фрагментаризаци, перiод виокремлення, перiод формування, перюд розвитку, перюд iнтеграцii, перiод глобалгзацИ Було до^джено i проаналгзовано кожний перiод окремо, надано йому характеристику та обтрунтовано вплив на розвиток логiстичноi дiяльностi виробничих пiдприемств.
Ключовi слова: логютика, логiстична дiяльнiсть, функци, розвиток, ттегращя, виробниче пiдприемство.
В данной статье рассмотрена эволюция функций логистической деятельности производственных предприятий.
Доказано, что новизна логистического подхода заключается в интеграции функций логистической деятельности для достижения желаемого результата с минимальными затратами времени, материальных ресурсов и финансовых средств путем формирования наиболее оптимального сквозного управления всеми видами ресурсов - материальных, денежных, человеческими, информационными и др. Определено, что логистическая деятельность должна максимально удовлетворять запросы потребителей, путем максимально эффективного использования всех имеющихся ресурсов.
Обосновано, что в рамках производственного предприятия логистическую деятельность необходимо рассматривать как общую, четко организованную деятельность смежных подразделений по эффективному преобразования ресурсов в готовый продукт от начала и до конца цепи «поставщик сырья - закупка - производство - дистрибуция - клиент».
ЭВОЛЮЦИЯ ФУНКЦИИ ЛОГИСТИЧЕСКОМ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИИ
Доказано, что связь логистических функций с другими функциями менеджмента обеспечивается системой «управление цепями поставок». Предпринята попытка представить интеграцию логистической деятельности в структуру операционного процесса производственного предприятия.
На основе систематизации существующего опыта и всех значимых исследований по логистической деятельности, были рассмотрены структура и последовательность этапов эволюции функций в зависимости от их приоритета. Исследована динамика использования функций логистической деятельности в экономической деятельности производственных предприятий. Определено, что к основным этапам эволюции функций логистической деятельности можно отнести: период фрагментаризации, период выделения, период формирования, период развития, период интеграции, период глобализации. Было исследовано и проанализировано каждый период отдельно, ему предоставлено характеристику и обосновано влияние на развитие логистической деятельности производственных предприятий.
Ключевые слова: логистика, логистическая деятельность, функции, развитие, интеграция, производственное предприятие.
G O. ANIKIN
Kherson National Technical University
R.M. NABOKA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-3417-8216
EVOLUTION OF FUNCTIONS OF LOGISTICS ACTIVITY OF PRODUCTION ENTERPRISES
This article considers the evolution of the functions of logistics activities of industrial enterprises.
It is proved that the novelty of the logistics approach is to integrate the functions of logistics to achieve the desired result with minimal time, material resources and financial resources by forming the most optimal end-to-end management of all types of resources - material, monetary, human, information and others. It is determined that logistics activities should satisfy the demands of consumers as much as possible, using all available resources as efficiently as possible.
It is substantiated that within the production enterprise logistics activity should be considered as a joint, clearly organized activity of related units for effective transformation of resources into a finished product from the beginning to the end of the chain «supplier of raw materials - purchase - production - distribution -customer».
It has been proven that the connection of logistics functions with other functions of operational management is provided by the system of «supply chain management». An attempt is made to present the integration of logistics activities into the structure of the operating process of a manufacturing enterprise.
Based on the systematization of existing experience and all relevant research on logistics, the structure and sequence of stages of evolution of functions depending on their priority were considered. The dynamics of using the functions of logistics activities in the economic activity of industrial enterprises is studied. It is determined that the main stages of evolution of the functions of logistics activities include: the period of fragmentation, the period of separation, the period of formation, the period of development, the period of integration, the period of globalization. Each period was researched and analyzed separately, it was characterized and the influence on the development of logistics activities of industrial enterprises was substantiated.
Key words: logistics, logistic activity, functions, development, integration, production enterprise.
Постановка проблеми
С^мкий розвиток штеграцшних процеав, яш вщбуваються у свгговш економщ, змушуе украшсьш шдприемства вести свою дiяльнiсть в умовах надзвичайно щшьного конкурентного середовища. Для тдвищення конкурентоздатносп продукцп керiвникам тдприемств необхщно впроваджувати сучасш управлшсьш тдходи, спрямоваш на максимальну ефектившсть використання наявних ресурав. Таким тдходом е управлшня лопстичною дiяльнiстю, що набуло свого розвитку у США та кранах Захщно! £вропи, i широко використовуеться суб'ектами економiчноl дiяльностi у всьому свт. Шдприемства, яш повноцшно використовують функцп лопстично! дiяльностi мають переваги перед шшими, за рахунок зниження операцшних витрат на виробництво i дистрибуцш, швидкого реагування на змiнливi потреби ринку, бшьш повного задоволення вимог ктенпв. Тому, для
розвитку eKOHOMiKH Укра!ни в цшому, та тдвищення ефективносп дiяльностi внутрiшнiх виробник1в зокрема, особливо! актуальносп набувае вивчення функцюнального наповнення лопстично! дiяльностi.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй Рiзним аспектам теорп i практики логiстики присвячено працi таких вiтчизняних науковцiв: Кальченко А.Г. [1], Крикавський £.М. [2], Окландер М.А. [3], Тридiд О.М. [4] та ш. Вагомий внесок зробили так науковцi СНД як Б.А. АнЫн [5], А.М. Гаджинський [6], В.1. Сергеев [15]. Не зважаючи на достатню шльшсть присвячених наукових праць та обсяг змютовного наповнення таких понять «лопстика» та «лопстична дiяльнiсть», слiд вiдмiтити, що недостатньо уваги придiляеться питанням зв'язку логiстичних функцiй з iншими функщями операцiйного менеджменту, зокрема на виробничих пiдприемствах. Необхiднiсть систематизацп iснуючого досвщу щодо послiдовностi етапiв еволюцп функцш лопстично! дiяльностi в залежностi ввд !х прiоритету обумовили вибiр теми дослщження.
Формулювання мети дослiдження Метою статп е дослiдження структури та послщовносл етапiв еволюцп функцiй лопстично! дiяльностi виробничих пiдприемств.
Викладення основного матерiалу дослiдження Загальновiдомо, що середина XIX - початок XX ст. ознаменоваш зашнченням формування й становленням логiстики як вшськово! науки. Вона використовувалася при веденш вiйськових кампанш багатьма видатними военачальниками й полководцями. Особливо бурхливий практичний розвиток логiстика одержала пiд час друго! свггово! вiйни. Варто зазначити, що в даному аспекп великих успiхiв досягла американська армiя. Завдяки читай взаемодп вiйськово-промислового комплексу, транспортно! системи i баз постачання, альянсу вдалося оргашзувати стiйке постачання американських вшськ зброею й вiйськовою амунiцiею. Устшному рiшенню цього складного завдання сприяло застосування прогресивних контейнерних i пакетних перевезень [7].
Власне, першi вдалi спроби логiстичного пiдходу до виробництва, як1, проте, не набули поширення на той час, вiдбулися разом iз впровадженням конвеерно! системи збирання автомобiлiв на заводi «Форд» в Детройп, США, на початку ХХ столитя. Це впровадження дозволило ушфжувати та стандартизувати комплектуючi для збирання, скоротити час на збирання автомобм, i, таким чином, зменшити витрати на виробництво, внаслiдок чого цша автомобiля зменшилася майже втричi, забезпечивши конкурентну перевагу на ринку. ^^i Форд вважав, що виробництво необхщно розглядати як цiлiсний процес, що починаеться iз заготiвлi каучуку для автомобшьних шин в Бразилл, продовжуеться в примiщеннi заводу i завершуеться гаражем клiента [8, 9]. Його новаторсьш ще! та погляди щодо ведення бiзнесу вже тодi передували еволюцп лопстично! дiяльностi, як комплексно! штегровано! системи в операцiйному процеа, ще задовго до перших спроб теоретичного тлумачення з точки зору економiки. Таким чином, саме практичш знання, iнновацiйний пiдхiд до процеав та практичний досвiд давали шдгрунтя для становлення теоретичних засад лопстично! дiяльностi.
По завершеннi Друго! свггово! вiйни, в багатьох захiдних кра!нах логiстична дiяльнiсть поступово стала переходити з вшськово! областi до сфери господарсько! дiяльностi. Спочатку, вона оформилася як новий напрямок про управлшня матерiальними потоками, в сферi обну, а потiм i у виробництво В кiнцi ХХ столiття лопстична дiяльнiсть характеризуеться як економiчний напрямок, функцюнальними областями якого е закутвельна, виробнича, збутова, транспортна, iнформацiйна i т.iн. Кожна з них окремо досить ретельно вивчена, однак новизна лопстичного пiдходу полягае в штеграцп перерахованих вище функцiй для досягнення бажаного результату з мiнiмальними витратами часу, матерiальних ресурсiв i фшансових коштiв шляхом формування найбiльш оптимального нас^зного управлiння всiма видами ресурав - матерiальними, грошовими, людськими, шформацшними та iн. Таким чином, лопстична дiяльнiсть повинна максимально задовольняти запити споживачiв, використовуючи максимально ефективно ва наявнi ресурси. На рис. 1 наведено традицшну схему логiстично! дiяльностi в межах виробничого пiдприемства.
I g La £ ° / Ü п/
Рис. 1. Традицшна схема логiстичноï дiяльностi в межах виробничого шдприемства
Рада логiстичного менеджменту США (Council of Logistics Management) в 1976 р. визначила, що «Лопстика - це процес планування i забезпечення (включаючи контроль) ефективного i безперервного надходження товарiв, послуг i супутньо! iнформацiï звiдти, де вони створюються, до споживачiв, спрямований на всебiчне задоволення споживчих запипв». Дане визначення не розкривае сутшсть
лопстики повшстю, лише вщображае необхщшсть в единому управлшш товарно - матерiальними потоками вщ джерела сировини i матерiалiв до пункту розподiлу готового продукту. Тож, у 1992 р., на Мiжнародному симпозiумi Свропейсько! асощаци лопстики в Стокгольм^ було вiдзначено, що загальноприйнятого визначення термiна логiстики поки немае.
Слiд зазначити, що визначення термша логiстики вiдсутне також i3 тих причин, що логiстика розглядаеться як наука, як узагальненi теоретичш знання. Росiйський автор Б.А. Аншн дае таке визначення логiстики: «Наука про планування, органiзацiю, управлiння, контроль i регулювання руху матерiальних i шформацшних потоков у просторi i у чай вщ !х первинного джерела до шнцевого споживача.» [5]. У сво1й працi Р. Юнеман характеризуе логiстику як «наукове вчення про планування, управлiння i контроль потоков матерiалiв, енергп та шформацп в окремих видах тдприемства» [10]. Як вщомо, основою науки е постшне збирання i оновлення факпв, аналiз знань, тож цiлком природно, що за такий короткий промiжок часу ще не сформувалося чггке визначення для логiстики як науки.
Лопстична дiяльнiсть, на вiдмiну ввд логiстики, сьогоднi видiляеться як частина менеджменту i операцшно! дiяльностi тдприемства, яка взаемодiе iз багатьма галузями i базуеться на економшэ-математичних пiдходах до управлiння. В межах виробничого тдприемства лопстичну дiяльнiсть можна представити, як спiльну, чiтко оргашзовану дiяльнiсть сумiжних пiдроздiлiв iз ефективного перетворення ресурсiв в готовий продукт ввд початку i до шнця ланцюга «постачальник сировини - закутвля -виробництво - дистрибуцiя - ктент».
Зв'язок логiстичних функцiй з шшими функцiями операцiйного менеджменту забезпечуеться системою «управлшня ланцюгами поставок» (Supply Chain Management - SCM). SCM - це метод управлшня матерiальними потоками, який в 1988 р. запропонували фахiвцi компанiй «I'Technologies» i «Arthur Anderson» Санджив Сiдху i Кен Шарма, що здшснювали дiяльнiсть на ринку iнформацiйних систем. SCM означае формування тако! мережi збуту, починаючи вiд сировини, при якш потрiбнi товари будуть доставленi в потрiбне мiсце в потрiбний час з найменшими витратами. Зрештою з'явилося i отримало загальне визнання поняття «ланцюжок поставок» (supply chain), яке передбачае безлiч ланок, пов'язаних мiж собою iнформацiйними, грошовими i товарними потоками, i включае всi процеси, що знаходяться в сферi операцшного менеджменту, починаючи ввд сировини i зашнчуючи к1нцевим споживачем [11, с.38]. Процес штеграцп лопстично! дiяльностi в структуру операцшного процесу виробничого тдприемства представлено на рис. 2.
Рис. 2. 1нтегращя лопстичноТ дiяльностi в структуру операцшного процесу виробничого
тдприемства
Джерело: Власна розробка автора
З друго! половини XX ст. в розвитку лопстично! дiяльностi в eKOHOMiHHrn сферi видiляють шлька етапiв, при цьому використовують pi3Hi пiдходи до обгрунтування саме такого порядку етапностi. Найчаспше еволюцiю лопстично! дiяльностi розглядають в межах тих десятилггь, протягом яких вона з процесу i шструменту ошгашзацп окремих складових бiзнесу перетворилася в сучасну унiверсальну концепцiю управлшня.
Загалом, вченi видiляють чотири етапи розвитку лопстики:
- I етап: кшець 1960-х - початок 1970-х рр. ХХ ст.;
- II етап: друга половина 1970-х - 1980-i рр. ХХ ст.;
- III етап: 1990-п рр. ХХ ст.;
- IV етап: 2000-i рр. [12, с. 41-44; 13, с. 26; 14, с. 19-20; 15, с. 13].
Проте, систематизуючи юнуючий досвщ та ва значущi дослщження щодо лопстично! дiяльностi, а також, беручи до уваги !! невпинний розвиток протягом тривалого часу, буде вiрним переглянути i доповнити структуру та послщовшсть етапiв еволюцп функцiй, в залежностi вiд !х прiоритету (рис. 3).
I етап II етап III етап IV етап V етап VI етап
Транспортна Транспортна Транспортна Транспортна
Складська Складська Складська Складська
Розподшьча Розподiльча Розподшьча
Сервiсна Планування Планування
Закупiвельна Закутвельна
Вантажо-обробна Вантажо-обробна
Управлшня запасами
Координа-цшна
)к )к
о о
ова ова
т т
с с
о о
п п
и и
м м
а а
г г
гю гю
ц ц
на
ла ла
я я
н н
н н
•ЕЗ •ЕЗ
в в
а а
арп арп
п(У (У
О О
m m
Мотивацшна
Управлшня персоналом
HR
Мониторинг
!нформацшна
Рис. 3. Димамжа використання фумкцш лоостичмоТ дiяльностi в економiчнiй дiяльностi виробничих шдприемств
Джерело: Власна розробка автора
I етап (1920-1950 рр. ХХ ст.) - «перюд фрагментаризаци», який характеризуемся формуванням функцш лопстично1 дiяльностi в галузi управлiння матерiальними потоками i зниження загальних витрат. Однак, застосовувалися лише базовi логiстичнi функцiï - транспортна та складська, що дозволяло знизити лише деяк складовi витрат, або у виробнищга, або при транспортуванш. В практичному сенсi, увага була зосереджена на вирiшеннi локальних проблем - розширення складських комплексiв, оновлення транспорту. Завдяки суттевому прогресу у сферi виробництва засобiв пересування (авiацiï, автомобiлiв) цьому перiоду притаманний розвиток вiйськовоï логiстики.
II етап (1960 - 1970 рр. ХХ ст.) - «перюд виокремлення». Конкурентна боротьба призвела до необхвдносп придiляти бшьшу увагу якостi доставки товарiв, осшльки на той час виробники вже вичерпали резерви пiдвищення прибутку за рахунок виробничих резервiв. В США цей етап отримав назву «етап фiзичного розподiлу». Основними тенденцiями на ринку стали: посилення уваги до покупщв (зокрема, пропозицiя додаткових сервюних послуг до товарiв) i збшьшення асортименту товарiв, як1 вiдповiдають однаковим потребам (конкурента товари), що змусило шукати новi шляхи координацп попиту i пропозицп, а також методiв кращого обслуговування споживачiв. Таким чином, яшсть доставки вийшла на перший план, разом iз функцiею контролю товару в дорозо В 1962 рощ Петер Друкер у статп «Темний континент економiки» характеризував лопстичну дiяльнiсть як останнiй рубiж, за яким починаеться справжня економiя витрат, зазначаючи, що «з кожного долара, витраченого покупцем, 50 ценпв витрачаеться на процеси, як1 вiдбуваються тсля того, як товар було вироблено» [16]. Цим самим вiн виокремлюе логiстичну дiяльнiсть вiд загального процесу виробництва i продажу, вказуе на сховаш резерви оптимiзацiï ресурсiв i на необхщшсть ïï подальшого детального дослщження.
III етап (70-тi - 80-ri рр. ХХ ст.) - «перюд формування». На попередшх етапах, як вже зазначалося, проблеми щодо розташування товарiв, оптимальних маршрутiв перевезення вирiшувалися незалежно одне вiд одного. Нафтова криза 70-х рошв спонукала розвинутi краши перелаштовувати економiку. Япошя в той час переходила вщ енергоемно1' промисловостi до науково-технологiчноï. Промисловому пганту, США, довелося вiдшукувати резерви та шляхи ошгашзаци ресурсiв зсередини усього виробничого циклу. До шнця 1970-х рошв великий розвиток отримало виробництво транспортно-складського обладнання, нових видiв тари, що гарантувала довший термiн зберiгання продукцiï, i упаковки, яка забезпечувала краще зберiгання тд час перевезення. Окрiм управлiнням потоку матерiальних ресурсiв в комплексi заходiв, виникае необхiднiсть управлiння iнформацiйними потоками, набувае свого значення iнформацiйна функщя. Саме в цей перiод, для характеристики процесу управлшня фiзичним розподшом продукцiï почали використовувати термiн «лопстична дiяльнiсть».
IV етап (середина 80-х - середина 90-х рр. ХХ ст.) - «перюд розвитку». У цей перюд власники бiзнесу безпосередньо займаються пошуком шляхiв зниження витрат у виробнищга та дистрибуцiï, на основi розподiльноï, координацiйноï функцiй, та шдвищенш показник1в оборотностi складiв. Фактор необхвдносп бережливого ставлення до ресурав (зниження енергоемностi та матерiаломiсткостi продукцп) став одним з основних в конкурентнш боротьбi. Саме в цей перюд головним принципом до управлшня рухом потоками сировини та готово1' продукцп стае «just-in-time» (точно i вчасно), разом iз використанням комп'ютерних систем контролю i управлшня виробництвом, впровадженням АСУ (автоматичних систем управлшня). Сутшсть цього шдходу полягае у тому, що процес виробництва ввдбуваеться без накопичення значних запасiв СКМ (сировини, комплектуючих i матерiалiв), шльшсть iх плануеться чiтко пiд потреби виробництва, а подача товарiв до зони безпосередньо споживання iз точшстю до хвилини. Цей метод дозволяе:
а) швидко переналагоджувати виробництво тд рiзнi види товарiв, що вдовольняе попиту саме
зараз;
б) зекономити кошти на запасах СКМ та перенаправит в iнший потiк;
в) зменшити кшьшсть запасiв СКiМ, i таким чином отгашзувати використання площ для зберiгання.
В комплексi, складовi цього методу призводять до рацюнального розподiлу обiгових коштiв пiдприемства, та резерву для зниження цши одинищ продукцiï. Таким чином, метод лопстичного управлшня потоками ресурав та товарiв «just-in-time» дозволяе шдвищити конкурентоспроможнiсть шдприемства.
V етап (90-тi - 2000 рр. ХХ ст.) - «перюд штеграцп», який характеризуеться поеднанням лопстичних функцш шдприемства та його контрагенпв у так званий лопстичний ланцюг, тобто: сировина - закупiвля - виробництво - доставка/дистрибущя (розподiл) - продаж ктенту. У даний перюд ввдбуваеться посилення iнтересу до лопстично1' дiяльностi, вже як до науково1' системи. До основних факторiв, що стали причинами цих змш можна вiднести: посилення уваги до рiвня якостi вироблено1' продукцiï, структурнi змши в органiзацiях бiзнесу та, звюно, швидкий розвиток iнформацiйних технологiй i масовому впровадженш персональних комп'ютерiв. Програмне забезпечення дозволило використовувати ПК для обробки великого масиву даних, починаючи вщ процесу закупiвель матерiалiв до розпод^ i продажу готово!' продукцп, за короткий час. Визначальну роль в iмплементацiï функцiй
лопстично1 дiяльностi в повний цикл управлшня шдприемством, з^ала можливiсть постiйного контролю за матерiальними потоками в реальному чай через шформацшш системи зв'язку, через cynyramoBi телекомунiкацiйнi системи, i, взагалт управляти перемiщенням величезних потоков ресурав по телефону, не виходячи iз oфicy. Тобто, на цьому еташ вiдбyваeтьcя iнтеграцiя cyкyпнocтi фyнкцiй лопстично! дiяльнocтi в oперацiйнy дiяльнicть шдприемства. А розвиток iнфoрмацiйних технoлoгiй посилив функцш контролю за iнфoрмацiйними та фшансовими потоками, наряду iз матерiальними.
VI етап (iз 2000-х рр. - по тепершнш час) - «перюд глoбалiзацiï». Наразi, саме глoбалiзацiя cвiтoвих взаeмoвiднocин, е трендом у напрямку розвитку cвiтoвoï екoнoмiки. Характеризуемся глoбалiзацiя, як процес, в ocнoвi яких е взаемoдiя гocпoдарcькoï дiяльнocтi к1лькох держав одночасно, кooперацiя суб'екпв господарсько! дiяльнocтi к1лькох краïн, i мiжнарoдний рoзпoдiл працi. Це об'ективний процес, зумовлений розвитком транспорту та заcoбiв зв'язку, вш носить системний характер, тобто охоплюе вci сфери життя cycпiльcтва. В резyльтатi глoбалiзацiï cвiт стае бiльш зв'язаним i залежним вiд yciх його суб'екпв. Вiдбyваетьcя збiльшення як кiлькocтi спшьних для груп держав проблем, так i шлькосп та типiв штегрованих cyб'ектiв.
Фyнкцiï лoгicтичнoï дiяльнocтi, характерш на цьому етапi розвитку:
- необхщшсть вирiшення екoлoгiчних проблем, тдвищення значyщocтi рoлi систем екoлoгiчнoгo управлшня та систем управлшня безпекою та гшеною працц
- зростання технолопчносп виробничих прoцеciв, вiдпoвiднicть ведения господарсько1' дiяльнocтi вiдпoвiднo до cтандартiв менеджменту якосп ISO;
- використання 1Т-технологш, впровадження систем А1 (штучного штелекту), захист iнтелектyальнoï влаcнocтi.
Висновки
Таким чином, проведене дocлiдження дозволяе зробити висновки, що лoгicтична дiяльнicть продовжуе розвиватися. Разом iз розвитком свггово1' екoнoмiчнoï активнocтi, доповнюються ïï функцп, i тому ще icнyють питання, стосовно сутносп i термiнoлoгiï, яш пocтiйнo уточнюються i змiнюютьcя.
Лопстична дiяльнicть охоплюе yправлiння матерiальними, супутшми iнфoрмацiйними, технoлoгiчними та фiнанcoвими потоками, охоплюе весь комплекс питань, пов'язаних з процесами об^у сировини, матерiалiв i готово1' прoдyкцiï, 1'х якосп, якocтi виробничого процесу, доведенням сировини вiд постачальник1в до пiдприемcтв - виробнишв i до к1нцевих cпoживачiв, вiдпoвiднo до 1'х вимог, вимог свггових cтандартiв у якocтi та еколопчносп, та iн. Дocвiд устшних cвiтoвих кoмпанiй демонструе, що лопстична дiяльнicть е oднiею iз найважливших складових в oперацiйнoмy менеджментi, в шляху до перемоги в конкурентнш бoрoтьбi на ринку, тому вкрай важливо застосовувати cyчаcнi пiдхoди до управлшня лопстичною дiяльнicтю пiдприемcтва вщповщно до сучасних умов внyтрiшнiх та свггових ринк1в.
Список використаноТ л^ератури
1. Кальченко А. Г. Лопстика: Шдручник - К.: КНЕУ, 2003. - 284 с.
2. Крикавський £.М. Лoгicтика пiдприемcтва / £.М. Крикавський - львгв. "львгвсьи полггехшка", 1996. - 160 с.
3. Окландер М.А. Лoгicтика / М.А. Окландер. - К.: ЦУЛ, 2008. - 346 с.
4. Тридщ О.М. Лопстика / О.М. Тридщ., Г.М. Азаренкова, С.В. Мшина, I.I. Борисенко - К.: Знання, 2008. - 566 с.
5. Логистика: Учеб. пособие / Под ред. Б.А. Аникина. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 327 с.
6. Гаджинский A.M. Логистика / A.M. Гаджинский. - 11-е изд., перераб. и доп. - М.: Дашков и К, 2004. - 432 с
7. Сумець О.М. Лопстика: теорп, ситуацп, практичш завдання / Частина 1. Лопстика як шструмент ринковох' екoнoмiки: Навчальний поабник. - 2-е видання, доповнене. - К.: «Хай-Тек Прес», 2010.
8. Форд, Г. Моя жизнь, мои достижения [Електронний ресурс] / Г. Форд . - М. : Манн, Иванов и Фербер, 2013 . - 276 с. - Режим доступу: https://rucont.ru/efd/300648.
9. Беспокойное лето 1927. Билл Брайсон: пер с англ. О. Перфильева. - АСТ, 2017.
10. Юнеман Р. Поток материалов и логистика. / Р. Юнеман - Берлин: Шпрингер, 1989. - 512 с.
11. Воронин, А.Д. Управление операционной логистической деятельностью : учеб. пособие / А.Д. Воронин, А.В. Королев. - Минск : Вышэйшая школа, 2014. - 271 с.
12. Новиков О.А., Уваров С.А. Логистика: Учеб. пособие. 2-е изд. - СПб.: Бизнес-пресса, 2000. 208 с.
13. Лукинский В. С. Теоретические и методологические проблемы управления логистическими процессами в цепях поставок : монография / В. С. Лукинский, Н. Г. Плетнева, Т. Г. Шульженко / под общ. ред. В. С. Лукинского. - СанктПетербург : СПбГИЭУ, 2011. - 238 с.
14. Логистика: учебник для бакалавров / М. Н. Григорьев, С. А. Уваров. - 4-е изд., испр. и доп. - М. : Издательство Юрайт, 2014. - 836 с.
15. Сергеев В.И. Менеджмент в бизнес-логистике. - М.: Инф.-изд. дом "ФИЛИНЪ", 1997. - 772 с.
16. Мате Э., Тиксье Д. Логистика / Пер. с франц. под ред. Н. В. Куприенко. - СПб.: Издательский Дом «Нева»; М: «ОЛМА-ПРЕСС Инвест», 2003. - 128 с.
References
Kal'chenko A. G. Logístika: Pídruchnik. - - K .: KNEU, 2003. - 284 р.
Krikavs'kiy Ê.M. Logístika pídpriêmstva / Ê.M. Krikavs'kiy - L'vrv. «L'vrvs'ka poHtekhrnka», 1996.
160 p.
3. Oklander M.A. Logístika / M.A. Oklander. - K .: TSUL, 2008. - 346 p.
4. TMd O.M. Logístika / O.M. Tridíd., G.M. Azarenkova, S.V. Míshina, LL Borisenko. - K .: Znannya, 2008. - 566 p.
Logistika: Ucheb. posobiye / Pod red. B.A. Anikina. - - M .: INFRA-M, 1998. - 327 p.
Gadzhinskiy A.M. Logistika / A. Gadzhinskiy. - - 11-ye izd., Pererab. i dop. - M .: Dashkov i K, 2004.
432 p.
Sumets' O.M. Logistika: teorii, situatsn, praktichrn zavdannya / Chastina 1. Logisticheskiy interfeys
rinkovoí yekonomíki: Navchal'niy posíbnik. - 2-ye vidannya, dopovnene. - - K .: «Khay-Tek Pres»,
2010.
Ford, G. Moya zhizn', moi dostizheniya [Yelektronniy resurs] / G. Ford. - M. : Mann, Ivanov i Ferber,
2013. - 276 p. - Rezhim dostupu: https://rucont.ru/efd/300648 - AST, 2017.
Bespokoynoye leto 1927. Bill Brayson: per s angl. O. Perfil'yeva. -
Yuneman R. Potok materialov i logistika. / R. Yuneman. - Berlin: Shpringer, 1989. - 512 p.
Voronin, A.D. Upravleniye operatsionnoy logisticheskoy deyatel'nost'yu: ucheb. posobiye / A.D.
Voronin, A.V. Korolev. - Minsk: Vysheyshaya shkola, 2014. - - 271 p.
Novikov O.A., Uvarov S.A. Logistika: Ucheb. posobiye. 2-ye izd. - SPb .: Biznes-pressa, 2000. 208 p.
13. Lukinskiy V. S. Teoreticheskiye i metodologicheskiye problemy upravleniya logisticheskimi protsessami v tsepyakh postavok: monografiya / V. S. Lukinskiy, N. G. Pletneva, T. G. Shul'zhenko / pod obshch. red. V. S. Lukinskogo. - SanktPeterburg: SPbGIEU, 2011. - 238 p.
14. Logistika: uchebnik dlya bakalavrov / M. N. Grigor'yev, S. A. Uvarov. - 4-ye izd., Ispr. i dop. - M. : Izdatel'stvo Yurayt, 2014. - 836 p.
15. Sergeyev V.I. Menedzhment v biznes-logistike. - M .: Inf. - izd. dom «FILIN"», 1997. - 772 p.
16. Mate E., Tiks'ye D. Logistika / Per. s frants. pod red. N. V. Kupriyenko. - SPb .: Izdatel'skiy Dom «Neva»; M: «OLMA-PRESS Invest», 2003. - 128 p.
