CC BY
18
УДК 330.1
В.1. ХРИПЮК,
асп1рант кафедри економки i права, Нацональний ун'1верситет харчових технологй
Еволюцюнування державного регулювання харчово! промисловостi
У статт'1 систематизован'1 ключовi теоретико-методолопчн'1 та методичн'1 погляди на роль дер-жави в забезпеченн сталого соцiально-економiчного розвитку, зд1йснено ретроспективний анал'з детерм'шант державного регулювання агро'1нституц'1йних одиниць, зокрема п'1дприем-ницьких структур харчо-переробно!' промисловост'1 в нормативна, методичн'1й, 1нструктивн'1й та науковй площинах.
Досл'щжено науково-методичн засади онтогенезу «державного регулювання», пов'язаного з ними категор'ально-понят'йного апарату. Систематизовано теоретичн'1, методолопчн'1 ас-пекти державного регулювання харчовоi промисловост'1 Укра'/ни на п'щстав'1 чого запропоно-ване його авторське визначення, яке формуе п'1двалини досягнення запрограмованих стра-тепчними документами високого р'1вня структурних зрушень у визначених \нститутах харчовоi промисловост'1 крайни.
Ключовi слова: державне регулювання, роль держави, харчова промисловсть, ефективнсть державного регулювання.
В.И. ХРИПЬЮК,
кафедра экономики и права, Национальный университет пищевых технологий
Эволюционирование государственного регулирования пищевой промышленности
В статье систематизированы ключевые теоретико-методологические и методические взгляды на роль государства в обеспечении устойчивого социально-экономического развития, осуществлен ретроспективный анализ детерминант государственного регулирования агроинституционных единиц, в том числе предпринимательских структур пище-перерабатывающей промышленности в нормативной, методической, инструктивной и научной плоскостях.
Исследовано научно-методические основы онтогенеза «государственного регулирования», связанного с ними категориально-понятийного аппарата. Систематизированы теоретические, методологические аспекты государственного регулирования пищевой промышленности Украины на основании чего предложено его авторское определение, которое формирует основы достижения запрограммированных стратегическими документами высокого уровня структурных сдвигов в определенных институтах пищевой промышленности страны.
Ключевые слова: государственное регулирование, роль государства, пищевая промышленность, эффективность государственного регулирования.
V. KHRYPIUK,
post graduate student department of Economics and Law, National University of Food Technologies
Evolution of the state regulation of the food industry
The article deals with the main theoretical-methodological and methodological views on the role of the state in ensuring sustainable socio-economic development, conducted a retrospective analysis of the determinants of state regulation of agro-institutional units, in particular, the business structures of the food processing industry in the normative, methodological, instructional and scientific planes.
The scientific and methodical principles of the ontogenesis of «state regulation» associated with them are categorically-conceptual apparatus. The theoretical, methodological aspects of the state regulation of the food industry of Ukraine are systematized, on the basis of which his author's definition is proposed, which forms the basis for the achievement of the high level of structural changes programmed by strategic documents in the designated institutes of the food industry of the country.
Keywords: state regulation, state role, food industry, efficiency of state regulation.
Постановка проблеми. Сучасний адапта^й-них етап розвитку eкономiки УкраТни, характери-зуеться гармоыза^ею украТнського законодав-ства з регуляторною системою бвропейського Союзу та визначае нeобхiднiсть державного втру-чання у визначен eкономiчнi процеси. Оскiльки, держава зобов'язана брати активну участь в по-доланн загроз глобaлiзaцiТ пов'язаних з процеса-ми лiбeрaлiзaцiТ зовнiшньоeкономiчноТ дiяльностi.
Пожвавлення iнтeгрaцiйних процeсiв вимага-ють вiд держави швидкого реагування та ефек-тивного впровадження змЫ в нормативну базу УкраТни, зокрема, в регулятори дiяльностi харчовоТ промисловостi. Так як, харчова промисловють вiдiгрa8 визначну структуро-формуючу функцiю держави i являе собою одну з провщних та най-бiльш перспективних галузей краТни. Подальший розвиток харчовоТ промисловостi провокуватиме сталий розвиток нацюнально'Т eкономiки, тому по-требуе наукового обгрунтування прiоритeтних за-ходiв державного регулювання для забезпечення пщвищення ефективност й конкурентоспромож-ностi пiдпри8мств харчовоТ промисловосл, забез-печуючи при цьому продовольчу безпеку держави.
Aналiз останшх досл'!джень та публта^й. Питання мюця та ролi держави висвптпено в пра-цях як зaрубiжних, так i вiтчизняних вчених. Ваго-мий внесок у дослщження особливостей впливу держави на eкономiчнi вiдносини зробили Ыозем-нi вчeнi, тaкi як: А. Монкретьен (An. Montchrestien), Ад. Смп- (Ad. Smith), Т. Мен (Th. Mun), К. Маркс (K. Marx), К. Фрiмeн (Chr. Freeman), Ф. Кене (Fr. Quesnay), Дж. Кейнс (J. Keynes).
Великий вклад в дослщження впливу держави на пщприемства харчовоТ промисловост УкраТни зд^снили таю вiдомi укра'Тнсью економю-ти: А. I. Бутенко, Т. А. Говорушко, С. О Гуткевич, Л. В. Дейнеко, А. О. ЗаТнчковський, Т. В. Калаш-нкова, Д. Ф. Крисанов, М. А. МЫенко, С. В. Пе-труха, М. П. Сичевський, Л. В. Страшинська тощо.
Високо оцiнуючи Тх науковий вклад, варто за-значити, що незважаючи на iснувaння ряду те-оретичних та мeтодологiчних до^джень державного регулювання в гaлузi iнституцiйних осeрeдкiв харчовоТ промисловостi в системному i комплексному вигляд^ нeобхiдному для при-йняття вщповщних упрaвлiнських рiшeнь, питань сприяння розвитку харчових пщприемств до те-першнього часу повнiстю не вивчено. Недостат-ньо опрацьованим залишаеться сектор дослг
дження eфeктивноcтi державного регулювання харчовоТ промисловостк
Метою статт е систематиза^я та визначен-ня узагальнюючого розумЫня ефективного державного регулювання пщприемств харчовоТ про-мисловостi в сучасному стан iнституцiйних змiн, в умовах активiзацiТ eвроiнтeграцiйних процeсiв.
Виклад основного материалу. Харчова промисловють становить важливу eкономiчну скла-дову нацюнально'Т eкономiки УкраТни. Високу eкономiчну значущють харчовоТ галузi можна пщ-креслити тим, що вона е потенц^но найбiльш гнуч-кою та швидко вiдновлюваним виробництвом.
Наявнiсть великоТ ктькосп проблем в забезпе-чeннi конкурентоспроможност продукцм харчуван-ня на внутр0ньому та зовнiшньому ринках вимагае необхщнють теоретичного дослiджeння здiйснeння державного регулювання eкономiчних процeсiв.
Як показуе юторичний досвiд, держава завжди здiйснювала втручання в eкономiчнi процеси. Проте регулююча роль держави в рiзних етапах розвитку сусптьства не завжди була однако-вою. 1снували рiзнi погляди вчених-економю^в на нeобхiднiсть втручання держави в економку та розвиток нацюнального господарства краТни.
В eкономiчнiй лiтeратурi [1; 2] сформувалися два протилежн погляди на eкономiчну роль держави: один повнютю заперечуе ТТ - eкономiчний лiбeра-лiзм, другий, навпаки, визначае ТТ дeмiургом господарства - eкономiчний дирижизм. В межах цих двох поглядах, на основi тенденцп розвитку eкономiчноТ думки, сторично сформувались рiзнi концепцм ви-значення ролi держави в розвитку економки краТн.
Перша концeпцiя доринковоТ eкономiчноТ тео-рй - мeркантилiзм виникае у захiдноeвропeйських краТнах на почату XV столiття. Представники школи мeркантилiзму А. Монкретьен (Ап. Montchrestien), Т. Мен (ТИ. Мип), ототожнювали багатство наци iз золотом та срiблом та обгрунтовували нeобхiднiсть активного державного втручання в eкономiчнe життя краТни з метою збтьшення ТТ багатства. Для цього держава, на думку А. Монкретьена [3], повинна проводити активну протекцюнютську полiтику, стимулювати експорт, тощо.
Розпад цеховоТ системи, скасування кртосно-го права в Европу бурхливий розвиток пщприем-ництва в середин XVII призвело до виникнення саморегульованого мехаызму ринкових вщно-син, що згодом описували класики полiтичноТ eкономi, замiнивши мeркантилiзм.
Представники кпасичноТ по™текономм Ф. Кене (Fr. Quesnay) Ад. См^ (Ad. Smith) допускали мож-пивiсть державного регупювання eкономiчниx процеЫв, апе заперечувапи його необхщнють. Проте з розвитком виробництва втьна конку-рeнцiя перестала ефективно функцюнувати. По-жвавпення процeсiв ^бера^зацм, ставпення на перше мюце iнтeрeси особисту а не iнтeрeси сус-птьства призвепи до розшарування ефектив-ного функцюнування eкономiки краТни, як цто'Т системи розвитку, та зумовипи необхщнють державного втручання в розвиток економки.
Економютом-кпасиком Ад. Смiтом, бупа за-пропонована концeпцiя «мУмапьно'Т держави», гоповною вимогою якоТ, бупо забезпечення еко-номiчноí свободи, невтручання держави в еконо-мiчнe життя. ВЫ вважав, що будь-яке обмежен-ня стих^ного розвитку подiй та конкуренцм буде тiпьки стримувати eкономiчний розвиток. 1з не-обxiдниx функцiй держави, позитивною См^ ви-дiпяв ттьки пiдтримку державою порядку в краТы, забезпечення ТТ обороноздатностi, охорона життя, оргаыза^я суспiпьниx робiт, тобто зд^снення со^апьно'Т а не eкономiчноT ропi держави.
Промисповий переворот в перш^ поповинi XIX стопiття, вщхщ вiд кпасичних трактувань державного регупювання, загострення со^апьних су-перечностей, боротьба робтичого кпасу за своТ права та пeрiодичнi кризи надвиробництва заклали фундамент марксистськоТ полiтичноT еко-номм, засновниками якоТ стапи видатн нiмeцькi миспитeпi К. Маркс (K. Marx) та Ф. Енгепьс (Fr. Engels). Основною щеею марксизму бупо те, що держава, за допомогою державних ппаыв, повинна повнютю вппивати на загапьн со^апьно-
eкономiчнi процеси, а приватна впаснють замг нена на суспiпьну, зводячи наывець iснування со^апьно'Т нeрiвностi серед насепення.
Важпивий вппив на подапьший розвиток державного регупювання в eкономiчнiй теорм спра-випа концеп^я Дж. Кейнса (J. Keynes). Праця «ЗагапьноТ теорм зайнятостi, вiдсотка i грошей», яку вiн пубпiкуe в 1936 роц увiйшпа в юторш eкономiчноí думки, як «Кeйнсiанська ревопю^я». Саме у цiй роботi [4], Кейнс обгрунтовував не-обxiднiсть вппиву держави на розвиток економм, вважаючи, що максимапьного резупьтату еко-номiчного зростання можна досягнути тiпьки за допомогою активного втручання держави за допомогою комппексу мeтодiв та Ыструмен^в.
На противагу кейнЫанству в середин 50-х ро-кiв ХХ сто^ття, виникае нова макроeкономiч-на тeорiя ропi держави в економщ - монетаризм. Представники цього напрямку, К. Фрiмeн (Chr. Freeman), Ж.-Б. Сея (J-B. Say), А. Шварц (A. Schwartz) вважають, що ринкова система спроможна сама забезпечити макроeкономiчну стабтьнють та розвиток, а державне втручання в ринковi вщносини шюдпиво вппивають на розвиток пщприемств та створюють дисбапанс в формування здоровоТ конкурeнтоспроможностi.
Piзноманiтнiсть теоретично сформованих думок щодо ролi держави в eкономiцi, обумовпена вщсутнютю цтюно'Т концепцм вивчення eкономiч-них явищ, отримання знання та проведення нау-кових доспiджeнь eкономiчниx процеЫв за допомогою eмпiричного методу.
В юнц ХХ стопiття свтова eкономiка вийшпа на новий етап свого розвитку, який характеризуемся активiзацieю процeсiв гпоба^зацм в у^х
XV-cep.XVII ст.
•Активна роль держави у екононичне життя крайни.
теорш
•Обмежене втручання держави (принцип вшьно1 еконошки та мппмальне втручання
поч.Х1Х-30-роки XX ст.
'Вплив держави, за допомогою державних платв, на сошально-екононичш процеси.
Марксизм
Кейнианство
•Активнии вплив держави за допомогою комплексу методов та шструменпв.
Обмежене
втручання держави в економису кра'ши, регулювання грошового oöiry.
cep.XVII-no4.XIX ст.
Основы eKOHOMi4Hi теорм ролi держави в економiчниx процесах в перiод з XV-XX ст.
Джерело: розроблено автором на 0CH0Bi проведених досл'1джень
ТТ сферах, транскордонним рухом фЫансових ре-cypciB та використанням hobîthîx теxнологiй. По-ширенням цих процесiв на все бтьшу кiлькiсть краТн призводить до встановлення якюно-нових ринково-економiчниx вiдносин. Цтком очевидно, що iснyвaння ринковоТ економiки не можливе без державного регулювання. Проте, важпивим залишаеться визначення рiвень та iнтенсивнiсть aктивностi державного втручання в економiчне та со^альне життя кра'1'ни, так як для того щоб забез-печити розвиток здоровоТ конкурент мiж товаро-виробниками держава повинна надавати свободу вибору на ринку, а не обмежувати можливостк Свтовий досвiд визначае три основних види моделей переходу до ринковоТ економки: еволю-ц^ну, «шоковоТ терапп», жорсткого регулювання. Перехщ до ринковоТ економiки УкраТни в склaдi Радянського Союзу розпочався в не надто спри-ятливих умовах. Починаючи з 90-х роюв ХХ-го столiття УкраТнська РСР на шляху до забезпе-чення економiчноТ самос^йноси виявилась теоретично не пщготовленою, особливо гостро постала проблема вщсутност нормативно-правового забезпечення та налагодженоТ системи ефективного державного регулювання розвитку нацюнального господарства.
Планова економка Радянського Союзу iз за-планованим обсягом виробництва та видами продукцм характеризувалась максимальним ре-гулюванням держави економiчниx процеЫв, та базувалась на основi марксизькоТ теорй. Жор-сткий кaпiтaлiзм призвiв до того, що пюля роз-паду РС УкраТна залишилась без нормативного пiдrрyнтя, основних державних регyляторiв, якi б змогли замЫити aдмiнiстрaтивно-комaндне регулювання на со^ально-ринкове, щоб забезпе-чили швидкий на ефективний перехщ вщ тоталг таризму до ринковоТ демократ
Аграрна полiтики, що зд^снювалась в Укра-Тн у першiй половинi 90-х роюв минулого сто-лiття здiйснювaлaсь за принципами «шоково'Т терапп», якi передбачали вщпущення вaжелiв командного впливу i приватизацш землi та майна. Рiзкa лiквiдaцiя колгоспно-радгоспноТ системи iз терапевтичним впливом ринкових вaжелiв та пщприемницькоТ iнiцiaтиви селян без належ-ного регуляторного впливу держави призвели до диспропорц^ного виробництва стьськогос-подарськоТ продукцй та втрати ТТ рентабельнос-тi, перетворивши УкраТну на сировинну базу, а
не конкурентоспроможного виробника харчових продyктiв на мiжнaроднiй aренi.
Тобто, вплив держави на економiчнi процесi в харчов^ промисловостi, при трансформацп економки до ринковоТ був не ефективним та мало помтий. В УкраТн нaзрiлa необxiднiсть в регу-люванн ринкiв iз чiтким визнанням норм, мето-дiв, принципiв, зaсобiв та визначення поняття державного регулювання.
Основы положення державного регулювання на теренах формування украТнськоТ держави бу-ло закладено в 1990 роцi в Концепцй i Прогрaмi переходу УкраТнськоТ РСР до ринковоТ економки [5]. Де зазначалось, що основна мета державного регулювання економки полягае в досягнен-ня ефективного, поступального та стабтьного розвитку економiчного, со^ального, наукового, культурного розвитку УкраТнськоТ СРС.
Нормaтивно-прaвовi акти УкраТни, як е основою законодавчого забезпечення господарськоТ дiяль-ностi в рiзниx сферах господарювання, оперують рiзними термiнaми, що мають означати одне й те ж явище: «регулювання господарськоТ дiяльностi», «державне регулювання господарськоТ дiяльностi», «регулюючий вплив держави на суб'еклв господарювання», «регуляторна дiяльнiсть», проте конкретного визначення поняття «державне регулювання» в чинному зaконодaвствi УкраТни немае.
Прийняття у 2003 роцi (чинний на даний час) Закон УкраТни [6] «Про засади державноТ регуля-торноТ полiтики у сферi господарськоТ дiяльностi» де поняття «державне регулювання» трактуеться як напрям державноТ регуляторноТ полiтики, оста-точно пiдтвердив невизначенють поняття державного регулювання, осктьки закон ввiв тaкi поняття, як: «регуляторна полiтикa у сферi господарськоТ дiяльностi» та «регуляторна дiяльнiсть», надавши вiдповiднi визначення. Проте у зв'язку з вщсутнютю загальних визначень Ыших сум^ них, спiвзвyчниx понять, зокрема «регулювання», «державне регулювання», Тх не завжди розмежо-вують, а то й сприймають як синоыми.
^м того, спираючись на дослщження [7], до-цiльно також звернути увагу на те, що юнугс^ в за-конодaвствi визначення поняття «державне регулювання» стосуються рiзниx сусптьних вiдносин i при цьому вттюють рiзний пiдxiд законодавця.
В наукових публка^ях сьогодення, як i минулого, проблема державного регулювання, безперечно одна з центральних проблем економiчноï науки. На
вiдмiнно вщ законодавчоТ бази, в науков^ лп"ерату-pi icHye велика кiлькicть визначення сутност поняття «державне регулювання» та серед дослщниюв да-ного термЫу немае 8дноcтi щодо його визначення.
Наукова полемка складаеться iç багатьох праць, присвячених питанням державного регулювання економки в цтому, окремих галузей нацюнального господарства або пщприемств, що стосуються piзних аспеклв та сфер ix господарськоТ дiяльноcтi. Piзномaнiтнicть пpоявiв, зacобiв та форм державного регулювання спричинюе piзнi тлумачення вщ-повiдного напряму дiяльноcтi держави.
Встановлення cyтноcтi державного регулювання пщприемств харчовоТ промисловост усклад-няеться також бaгaтомaнiтнicтю видiв галузей харчовоТ промисловоси якi мають певну специ-фiкy в pегyлювaннi та становлять сусптьний Ы-терес, оcкiльки вщ ефективноcтi Тх дiяльноcтi за-лежить продовольча безпека краТни.
Трактуючи державне регулювання, як еконо-мiчнy категорш доcлiдники [8; 9] доходять висно-вку, що державне регулювання вщображае вщ-носини держави з господарюючими суб'ектами у пpоцеci координацТ д^ оcтaннix для досягнення пpопоpцiйноcтi в^х економiчниx пpоцеciв на ма-кpоpiвнi з метою Тх максимального узгодження для забезпечення cоцiaльно-економiчного розвитку краТни i загального добробуту громадян.
С.О. Гуткевич [10] визначае поняття державного регулювання, як систему фунщй законодавчого, виконавчого i контролюючого характеру, як зд^-снюють уповноважен державы установи з метою стаб^зацп й адаптацм' юнуючоТ со^ально-еконо-мiчноТ системи до економiчниx умов, що змЫилися.
В монографй [11] пpиcвяченiй дослщженню харчовоТ пpомиcловоcтi в умовах Ытеграцм П.М. Купчак називае fi одыею з cтpaтегiчно значимих галузей свпювоТ економiки, пiдкpеcлюючи, що проблема продовольчоТ безпеки - «це глобальна проблема сучасносп, не окремоТ людини або продовольчоТ безпеки окремоТ краТни, а всього людства».
3 метою забезпечення розвитку окремо стра-тепчно важливоТ гaлyзi економки, С.1. Бугера [12], пiд державним регулюванням в обpaнiй га-лyзi визначае цiлеcпpямовaний вплив держави на сусптьы вiдноcини в цiй гaлyзi та вiдповiднy оpгaнiзaцiйнy дiяльнicть державних оpгaнiв для досягнення певних результа^в.
В наукових працях присвячених регулюван-ню господарськоТ дiяльноcтi галузей нацюналь-
ноТ економiки М.А. Мiненко [13], стверджуе, що державне регулювання вщбуваеться за допомо-гою норм i методiв, що регламентують дiяльнicть суб'ек^в господарювання через систему пра-вових, економiчниx та iнcтитyцiйниx Ыструмен-^в державного регулювання. Даний вплив, зд^-снюеться через спрямування комплексу зaxодiв державного регулювання на поведiнкy товаро-виpобникiв для досягнення поставлених органами державноТ влади задач.
В свою чергу Т.В. Калашнкова, дослщжуючи процес державного регулювання у cфеpi пщтримки держави окремоТ гaлyзi економки, а саме аграрного сектору, та пpоaнaлiзyвaвши piзнi пiдxоди до трактування та cпецифiкy державного регулювання гaлyзi харчовоТ пpомиcловоcтi, визначае дане поняття як - «вплив держави на економiчнi процеси в сусптьст^ та галузь з метою створення не-обxiдниx умов для ТТ ефективного фyнкцiонyвaння в умовах ринку та pеaлiзaцiТ cоцiaльно-економiчниx i екологiчниx пpiоpитетiв, гарантування продовольчоТ безпеки УкраТни» [14, с.16].
Д.Ф. Крисанов, до^джуючи aгpопpодовольчi ланцюги [15], пщкреслюе що, з юнця 1990-х ро-кiв, тобто iз завершенням пpивaтизaцiйниx про-цеciв, i дотепер складовою частиною агропро-довольчоТ системи УкраТни являеться ciльcьке господарство та харчова i переробна промисловють. Тобто, поеднання галузей i пщприемств, що утворюють аграрний сектор, залежно вiд фyнкцiй теxнологiчного процесу, можна подiлити на двi основы групи: перша - гaлyзi стьського господарства; друга - гaлyзi пpомиcловоcтi, що вклю-чають харчову та переробну.
При дослщжены значення поняття «харчова промисловють», було виявлено, що в наукових лiтеpaтypi та моногpaфiяx поняття «харчова галузь», «харчова пpомиcловicть», «харчова i переробна промисловють», «харчова iндycтpiя» трактуються по piзномy. Дослщники-харчови-ки вкладають piзний змicт в дане поняття, проте, пpоaнaлiзyвaвши визначення, можна зд^снити cпiвcтaвлення даних понять та визначити бтьш коректне його застосування.
3а твердженням Л.В. Дейнеки [16, с.8], харчова промисловють - це «галузь економки УкраТни, що об'еднуе сукупнють пщприемств з виробництва i pеaлiзaцiТ харчових продук^в, якi забезпечують потреби внутр0нього i зовн0-нього ринюв у продовольчих товарах. Ця галузь
бyпa i е одним iз систeмо yтворюючиx eлeмeн-тiв нaцiонaпьноï eкономiки». А.О. Зaïнчковський [17] визнaчa8 стрaтeгiчно вaжливy гaпyзь нaцi-онaпьного господaрствa, вщ якоё зaпeжить до-6ро6ут людeй тa нaзивa8 ïï - «xaрчовa iндyстрiя». М.П. Сичeвський [1B, с.162] говорить, що «xaр-човa тa пeрeробнa промисповiсть е i зaлишить-ся y подaпьшомy стрaтeгiчно вaжливою гaпyззю нaродного господaрствa, вiд якоС зaпeжить до-6РО6УТ y^a^^ra^ нaродy».
Тобто, можнa говорити про ототожнeння дaниx понять в нayковiй лiтeрaтyрi тa, нa думку aвторa, нaйбiльш доцiпьним тa поширeним зaлишaeть-ся трaктyвaння дaного поняття, як «xaрчовa про-мисповiсть».
Xaрчовa промисповiсть Укрaïни вкпючa8 в сeбe понaд 40 бaгaтомaнiтниx гaпyзeй виробництвa. B нayковиx доспiджeнняx А.О. Зaïнчковський ви-знaчae в ïï скпaдi xaрчосмaковy, м'ясну, молочну, рибну промисловють. Як сaмостiйнy групу галу-зeй видiпя8 борошномeльно-крyп'янy тa ком-бiкормовy промисповiсть. B свою чeргy, до xaр-чосмaковоí' промисповостi вiдносить об'8днaнy групу спeцiaлiзовaниx пiдгaпyзeй з виробни-цтвa продовольчиx товaрiв пeрeвaжно iз сиро-вини рослинного поxоджeння. Дaнa клaсифiкa-^я гaпyзeй xaрчовоï промисповостi сформовaнa нa основi Зaгaпьного кпaсифiкaторa нaродно-го господaрствa Укрaí'ни, який використовyвaв-ся у в^чизняый стaтистицi пострaдянськоí' Укрa-ёни, тa у зв'язку з пeрexодом eкономiки Укрaïни нa ринковi вiдносини втрaтив чиннiсть, тaк як Ta-пyзeвий принцип ïï оргaнiзaцií' по вeртикaпi при-пинив свое iснyвaння, тому що визнaчити нaлeж-нiсть пiдприeмствa до ^её чи Ышоё гaпyзi в yмовax ринку досить склaдно. Тому, у зв'язку iз евроЫ-тeгрaцieю eкономiчниx рeформ Укрaí'ни тa пeрe-xодy нa мiжнaроднy систeмy обпiкy i стaтистики, об'eктaми кпaсифiкaцiï - е продущя тa послуги, якi е рeзyльтaтом eкономiчноï дiяпьностi.
B Укрaí'нi прaвовa бaзa щодо рeгyпювaння дг яльност пiдприeмств xaрчовоï промисповостi почaпa формyвaтися iз прийняттям нeзaлeжнос-тi. Зa цeй чaс прийнято чимaпо нормaтивниx aктiв у вигпядi зaконiв, постaнов уряду тa нaкaзiв вщ-повiдниx мiнiстeрств. Piвeнь нормaтивно-прa-вового рeгyлювaння розвитку xaрчовоí' промис-повостi поки що е нeдостaтнiм. Зaконодaвство, що постЫно змiнюeться, подeкyди нeпродyмa-нa тaктикa внeсeння змiн до дiючиx зaконодaв-
чиx докyмeнтiв нe формують дeржaвнy стрaтeгiю пiдтримки гaпyзi, a, нaвпaки, руйнують ïï.
Тaк як, xaрчовa промисповiсть вiдiгрae вирiшaпь-ну роль в зaбeзпeчeннi нaсeпeння продyктaми, во-нa е нaйвaжпивiшою склaдовою продовольчоС бeзпeки, зaбeзпeчyючи íí потрeби, можнa ствeр-джyвaти що сaмe вiд рiвня розвитку xaрчовоí' про-мисловостi зaлeжить eкономiчнa стaбiльнiсть тa полiтичнa нeзaлeжнiсть крaí'ни. Тому, тaкa вaжливa склaдовa нaцiонaльноí' eкономiки потрeбye нeaби-яко[ yвaги з боку дeржaви, як i в рeгyлювaннi гaлyзi тaк i aктивноí' рeгyлюючоí' ролi дeржaви в сприяннi розвитку xaрчо-промисловиx пiдприeмств.
Пiдприeмство е пeрвинною лaнкою eкономiки будь-яко[ крaí'ни. I.B. ^a [19] нaзивae процeси дeржaвного рeгyлювaння eкономiки тa пiдприeм-ницькоС дiяльностi - оргaнiчно взaeмозyмовлe-ними, що вiдобрaжaють взaeмодiю мiкро- тa мa-кроeкономiчноí' склaдовиx цiлiсностi нaцiонaльноí' eкономiки. Т.А. Говорушко [20], визнaчae, що дeр-жaвнe рeгyлювaння пiдприeмствa xaрчовоí' про-мисловостi здiйснюeться чeрeз сyкyпнi форми, мeтоди i зaсоби впливу дeржaвниx оргaнiв yпрaв-лЫня, тa оргaнiв мiсцeвоí' i рeгiонaльноí' влaди нa пiдприeмницькe зовнiшнe сeрeдовищe з мeтою отримaння бaжaниx рeзyльтaтiв.
Biтчизнянa гaлyзь xaрчовоï промисловостi вг дiгрae знaчнy роль у зaбeзпeчeннi eфeктивного фyнкцiонyвaння iншиx гaлyзeй тa крaí'ни в цiломy. Окрiм того, пiдприeмствa xaрчовоí' промисловос-тi зaбeзпeчyють стaбiльнe нaдxоджeння доxо-дiв у бюджeт дeржaви. Однaк, нeобxiдно зaзнa-чити, що бeз дeржaвного рeгyлювaння xaрчовоí' промисловостi нeможливо виконyвaти вимо-ги, що висyвae ринок. Мaйжe единим суб'ектом здaтним пiдняти ^лузь й зaбeзпeчити í"í розвиток в мaйбyтньомy е дeржaвa, якa мae числeннi iн-стрyмeнти тa мeтоди впливу, що здaтнi пiдвищи-ти плaтоспроможнiсть тa конкyрeнтоспромож-нiсть пщприемств xaрчовоï промисловостi.
Тобто, дeржaвнe рeгyлювaння xaрчовоí' про-мисловостi в своей основi поеднуе функцГ[ трьоx склaдовиx: дeржaви нa мaкроeкономiчномy рiв-ы, гaлyзi- нa мeзо- тa пщприемств нa мiкрорiвнi eкономiчного втрyчaння.
Ha мaкроeкономiчномy рiвнi дeржaвa здiйсню-еться вплив нa eкономiчнy дiяльнiсть тa нaцiо-нaльнe господaрство, з мeтою зaбeзпeчeння про-довольчоё бeзпeки крaí'ни, a тaкож зaxистy життя, здоров'я тa iнтeрeсiв споживaчiв чeрeз yдосконa-
лення державного регулювання у cфеpi безпеч-ност та якоcтi харчових пpодyктiв. Створення системи стандар^в якоcтi та безпечност харчових пpодyктiв еквiвaлентнy cиcтемi бвропейського Союзу, вiдкpивa8 можливоcтi перед украТнськими виробниками, нaдaнi iз включенням УкраТни в СОТ та уыфка^ею евро Ытегра^йноТ асо^ацм.
Меxaнiзм функцюнування економiчниx пpоцеciв на piвнi галузей харчовоТ промисловост та агро-сектору в цтому, держава регулюе на мезоpiвнi, визначаючи cтpaтегiчно вaжливi гaлyзi та забез-печуючи виробництво продукцм' даноТ гaлyзi. Так, регулюеться дiяльнicть молочноТ гaлyзi примусом пщвищувати зaкyпiвельнi цiни на сире молоко господарств населення та забороною пщвищувати цЫи на готову продукцш молочниюв. 3дiйcню8тьcя значний вплив держави на пщпри-емства цукровоТ пpомиcловоcтi, обмежуючи виробництво сировини (цукрового буряка), обсяги зaкyпiвлi цукру, встановлення мУмальноТ цiни на цукрову сировину визначаються щоpiчно КабЫе-том Мiнicтpiв УкраТни. Виробництво алкогольних i тютюнових виpобiв пiдлягa8 державному регу-люванню, оcкiльки виробництво спирту етилового спирту етилового ректифкованого виноградного, спирту етилового ректифкованого плодового може здiйcнювaтиcя лише на державних пщ-приемствах, а виробництво алкогольних напоТв та тютюнових виpобiв зд^снюеться суб'ектами гос-подарювання незалежно вщ форм влacноcтi, але за умови одержання вщповщноТ лщензм.
Великий вплив на роботу харчових пщприемств мае державне регулювання на мiкpоpiв-ы, на якому регулюються економiчнi вщносини мiж окремими суб'ектами господарювання харчовоТ промисловоси здiйcнюeтьcя Тх економiчнa допомога (пiдпpиeмcтв, фipм, домогосподарств, окремих пра^вниюв, пiдпpиeмцi). 3гiдно Закону УкраТни «Про державну допомогу суб'ектам господарювання», державна допомога зд^снюеть-ся у бyдь-якiй фоpмi за рахунок ресурЫв держави чи мюцевих бюджетiв, що спотворюе або загрожуе спотворенням економiчноТ конкуренции створюючи переваги для виробництва окремих видiв товapiв чи провадження окремих ви-дiв господарськоТ дiяльноcтi. Як зазначае А.В. Забловський, [21] непряма державна пщтрим-ка формуеться переважно за рахунок меxaнiзмy спе^ального режиму оподаткування, тому на-дання спрощеноТ системи оподаткування малим
i середым виробникам аграрноТ продукцй спри-ятиме перспективному розвитку промислових та стьськогосподарських пiдпpиeмcтвax.
Тому, можна стверджувати, що ефективне функ-цiонyвaння державного регулювання харчовоТ про-миcловоcтi можливе лише при комплексному спри-янн та pегyлювaннi економiчниx пpоцеciв, як на нацюнальному piвнi так i на piвнi окремого пщпри-емства, як важливоТ стратепчноТ одиницi економки.
Проте, державна допомога суб'ектам харчовоТ промисловосл е не достатньо ефективною. Складнють здiйcнення державного регулювання харчовоТ промисловосл полягае в поеднаны економiчниx та cоцiaльниx методiв впливу, так як держава повинна, з одного боку забезпечити ста-лий розвиток конкурентоспроможних харчових пщприемств, як caмi здiйcнюють вибip щодо сво-еТ фiнaнcово-економiчноТ дiяльноcтi, а з Ышого -забезпечити со^альний захист населення.
Ще одним доказом того, що держава не за-безпечуе ефективну пiдтpимкy суб'ектам ринку е те що глобальна конкурен^я на cвiтовомy ринку харчових продук^в витicняe вiтчизняниx ви-робниюв, цим самим не розвиваючи експортну структуру нацюнальноТ економiки. Ринок в УкраТн так i не став саморегульованим хоча на початку розвитку переходу до ринковоТ економки це було одыею з умов. Для зд^снення Ытеграцп УкраТни в европейський полiтичний, економiчний та пра-вовий прос^р, забезпечення урядом ефективного державного регулювання е обов'язковим.
Нажаль, у наукових доробках феномен «ефективне державне регулювання пщприемств харчовоТ промисловосш е мало дослщжено. Що стосу-еться гaлyзi харчовоТ промисловосл в цiломy, то С.В. Петруха зазначае, що [22] ефективнють сть-ськогосподарськоТ гaлyзi, залежить вщ державноТ пiдтpимки ciльcькогоcподapcького виробництва (тобто безпосередньо пщприемство).
Eфективнicть державного регулювання харчовоТ промисловост залежить вщ забезпе-ченоТ в деpжaвi правовоТ основи та сусптьноТ атмосфери як сприяють ефективному функцю-нyвaннi пщприемств в ринковоТ системи. На думку В.В. Рябенка [23], до основних стримуючих та дестабозуючих фaктоpiв розвитку харчовоТ промисловост слщ вщнести недоcконaлicть за-xодiв державного регулювання харчовоТ промис-ловоcтi та ринку харчових продук^в. Деpжaвнi заходи завжди створюють пщприемствам до-
дaтковi труднощ^ як вимагають значних матерг альних та трудових затрат для адаптування çmîh.
ПровГвши aнaлiз pi3Hèx пiдходiв до визначен-ня eфeктивноcтi пщприемства, А.1. Бутенко [24] з урахуванням специфки пiдпpи8мcтв харчово!' про-мисловосл, визначае внутpiшню та зовнiшню фор-ми ефективност даних суб'8ктiв господарювання. Внутр0ня eфeктивнiсть вiдобpaжу8 результатив-нють дiяльностi пiдпpиeмствa, а саме його при-буток. Зовнiшня eфeктивнiсть характеризуемся ступенем задоволення суспiльниx потреб пщпри-емством, так як, пiдпpиeмствa харчово!' промисло-востi безпосередньо працюють на споживача.
Тому, eфeктивнiсть пiдпpиeмств харчово!' про-мисловостi в сучасних умовах змЫи зовышньо-го середовища, способи i можливостi досягнення найкращих результа^в для кожного iз пщпри-емств дано!' гaлузi, як зазначае Н.М. КупрЫа [25], пiдлягae постiйному моыторингу дiяльностi та змiн, для пщвищення конкурентоспроможнос-тi та eфeктивностi !х функцiонувaння, за допомогою комплексу зaxодiв, якi дозволять адаптувати пpомисловi пiдпpиeмствa до нових умов зовн0-нього i внутpiшнього середовища та ефектив-ностi !х функцiонувaння, призводять до необхщ-ностi проведення м'яких адапта^йних Mip або проведення ¡мпаритетно!' реструктуризацм' пщ-приемств, як трансформацп !'х дiяльностi.
На основi проведеного дослщження, проаналг зувавши piзнi погляди та необхщнють державного регулювання харчово!' промисловост та дослщив-ши його суть, автором сформовано власне бачен-ня визначення. Ефективне державне регулювання пщприемств харчово!' промисловоси на думку автора, - це комплекс зaxодiв, що складаеться iз державних peгулятоpiв (форми, засоби, методи, ¡нструменти) eкономiчного, aдмiнiстpaтивного та соцiaльного характеру, за допомогою яких державы органи, зд^снюють вплив на пщприемства харчово!' промисловоси з метою забезпечення !х ефективно!' дiяльностi та конкурентоспроможност як на внутpiшньому так i зовышых ринках, забез-печуючи при цьому продовольчу безпеку кра!'ни.
Проте, визначений вище комплекс зaxодiв, дер-жaвi нeобxiдно нaцiлити на зменшення прямого впливу на розвиток харчово!' промисловост (вклю-чаючи aдмiнiстpaтивнi заходи: заборону, дозволу, примушування) та посилення pолi непрямих державних peгулятоpiв, якi складаються з проведення ефективно!' цЫово!', фЫансово!', грошово-кредит-
но!', амортизац^но!' та зовышньоекономГчно!' полг тики, а також широке впровадження iнституцiйниx peгулятоpiв (правових, етичних, псиxологiчниx, ор-гаызац^них та спeцiaльниx норм).
Висновки
Проблема державного регулювання розвитку пщприемств харчово!' промисловост досить го-стро сто!ть на даному eтaпi eкономiчного розвитку Укра'ни. Харчова пpомисловiсть була i залиша-еться однieю iз провщних галузей нaцiонaльного господарства Укра'ни, вщ ефективно!' дГяльнос-тi яко!' залежить не тiльки eкономiчний розвиток кра!'ни, а й продовольче забезпечення населення. Зважаючи на це, пiдвищeння ефективност дГяль-ностi пiдпpиeмств харчово!' промисловост в умовах глобалГзацм', виступае однieю з передумов по-долання кризових явищ у вiтчизнянiй економц i досягнення ïï стiйкого зростання.
ФЫансова криза, вiйськовi дм', зростання piвня бiдностi та погipшeння рюня життя населення по-ряд ¡з ¡нституцГйними змiнaми створюють значну невизначенють щодо майбутнього розвитку харчово!' промисловост та аграрного сектора еконо-мки в цтому. Вплив р^них чинниюв на дГяльнють суб'ектГв харчово!' промисловост е асиметрич-ним, а подальший тpaнсфоpмaцiйний розвиток е не передбачуваним. Без прийняття оптимальних захода забезпечення ефективного державного регулювання харчово!' промисловост ¡снуе висока ймовГрнють зменшення обсяпв виробництва вг тчизняно!' продукцм' з високим ступенем перероб-ки з одночасним ïï замщенням ¡мпортною про-дукцГею на укра'нському продовольчому ринку.
Водночас, на державному p^Hi доцтьно роз-робити програму яка стимулюватиме розвиток внутр0нього виробництва тих видЫ хар-чових продукта, виробництво яких в Укра!'Н е найбтьш доречним та прюритетним (молочно-м'ясно!' груп продукцм', плодоовочево!', тощо) та створити сприятлив! умов розширення MiœHa-родних зв'язюв та ¡мпорту товарГв, виробництво яких в Укра'н не здГйснюеться через його нерентабельном або неможливють через особливост ктматичних умов чи ¡нших фактор^.
Список використаних джерел
1. Антовська Г. Я. 1сторична еволюцГя поглядю на економГчну роль держави (вщ зародження капггалГзму до юнця XIX столГття) / Г. Я. Антовська // Науковий
вicник: Збiрник нayково-тexнiчниx прaць, вип.13.4. -Львiв: УкрДЛТУ. - 2003.- С.1бВ-16б.
2. Miнeнко B. Л. Порiвняльний aнaлiз cвiтовиx модeлeй дeржaвного рeгyлювaння eкономiки ïa ринку прaцi / B. Л. Miнeнко // Тeорiя тa прaкïикa дeржaвного yпрaв-лiння. - 2009. - Bип. 3. - С. 240-247. - Peжим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2009_3_36.
3. Mонкрeтьeн А. Трaктaт о полиïичecкой экономии. Mировaя экономичecкaя мьюль. Сквозь призму вe-ков. B б т. / отв. рeд. Г. Г. Фeтиcов. M.: Mbi^u 2004. Т.
I. От зaри цивилизaции до кaпитaлизмa. 234 c.
4. Keйнc Дж. M. Общaя ïeория зaняïоcïи, процeн-ïa и дeнeг: Пeр. c aнгл. / Дж. M. ^йна Общaя рeд. и прeдиcл. А.Г. Mилeйковcкого, И.M. Оcaдчeй. - M.: Прогрecc, 197В. - 321 c.
б. Kонцeпцiя пeрexодy Укрaí■нcькоí■ PCP до ринково^^ eкономiки вiд 1 лиcïопaдa 1990 р. № 0001460-90 // BBP У^ни. - 1990. - № 48. - С. 632.
6. Зaкон Укрaí■ни «Про зacaди дeржaвноí■ рeгyля-ïорноï полiтики у cфeрi гоcподaрcькоï дiяльноcïi» вщ
II.09.2003 р. № 1160-IV: зa cïaном нa 01 грудня 2017 р. - [Eлeктронний рecyрc]. - Peжим доcïyпy : http://zakon3.rada.gov.ua.
7. Бeвз С. I. До питaння про cyтнicïь дeржaвно-го рeгyлювaння гоcподaрcькоí■ дiяльноcïi / С. I. Бeвз // Чacопиc Kиí■вcького yнiвeрcиïeïy прaвa. - 201б.
- № 3. - С. 114-118. - Peжим доcïyпy: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Chkup_2015_3_29.
В. Лecнaя О. С. IнcïИïyцiонaльний мexaнiзм дeржaв-ного рeгyлювaння розвитку пiдприeмництвa : aвïо-рeф. диа кaн. eкон. нayк: 0В.00.0З - Ha^ aкaд. дeрж. упр. при Прeзидeнтовi Укрaïни, Xaрк. рeгiон. Ы-т дeрж. упр.. - X., - 200В. - 20 c.
9. ^ркуо^ О. B. Дeржaвнe рeгyлювaння крeдиïноï коопeрaцií■ Укрaí■ни : диа ^нд. eкон. нayк : 0В.00.0З -Пол. ун-т e^K i торг. - П., 2016. - 20б c.
Ю.Гут^вич С. О. До питання рeгyлювaння ^ec-тицЫого процecy/ C.О.Гyïкeвич // Miжнaроднa e^-номiчнa дiяльнicïь ^a^ в глобaльнiй eкономiцi : мa-ïeрiaли нayк. ceмiнaрy / зa рeд. проф. Гут^вич С. О.
- K. : HУXТ, 2017. - Bип. 12. - Ч. 1. - С. 4-6.
11.Kyпчaк П. M. Xaрчовa промиcловicïь Укрaïни в yмовax aкïивiзaцií■ iнïeгрaцiйниx ïa глобaлiзaцiйниx процeciв: моногрaфiя / зa рeд. докторa eкономiчниx нayк, профecорa Л. B. Дeйнeко. - K. : Paдa по вивч. прод. cил У^^ни HАH Укрaí■ни, 2009. - 1б2 c.
12. Бyгeрa С. I. Оргaнiзaцiйно-прaвовi пиïaння розвитку дeржaвного рeгyлювaння в гaлyзi бджiльницïвa Укрa-■ни: aвïорeф. диc. кaнд. юрид. нayк: 12.00.07 - Iнcï-ï дeржaви i прaвa iм. B.B. Kорeцького. - K., 2007. - 27 c.
^М^нко M. А. Peгyлювaння гоcподaрcькоí■ дЬ яльноcïi гaлyзeй нaцiонaльноí■ eкономiки / M. А. Mi-нeнко // Hayковi прaцi Haцiонaльного yнiвeрcиïeïy xaрчовиx ïexнологiй. - 2017. - Т. 23, № 3. - С. 49-б7. - Peжим доcïyпy: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Npnukht_2017_23_3_В.
14. Kaлaшнiковa Т. B. Тeорeïико-мeïодологiчнi ïa прaктичнi зacaди дeржaвноí' пiдïримки розвитку aгрaрно-го ceкïорa Укрaïни: aвторeф. диc. д. eкон. нayк: 0В.00.0З
- Mик. нaц. aгрaр. ун-ï. - Mиколaí■в. - 2016. - 46 c.
^Хри^нов Д. Ф. Агропродовольчi лaнцюги: клю-
човi проблeми cïворeння ïa розбудови / Д. Ф. ^и-caнов, О. M. Baрчeнко // Eкономiкa i прогнозyвaння.
- 2017. - № 1. - С. 72-91. - Peжим доступу: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/econprog_2017_1_7.
16.Дeйнeко Л. B. Xaрчовa промиcловicïь Укрaïни: eфeкïивнicïь викориcïaння виробничиx рecyрciв ïa ядрового поïeнцiaлy : [доcлiджeння] / Л. B. Дeйнeко, E. I. Ш^лудько; HАH Укрaïни, Iн-ï eкономiки ïa прогно-зyвaння. - K., 2013. - 120 c.
17.Зaí■нчковcький А. О. Cтaн i пeрcпeкïиви розвитку пщприемств xaрчовоí■ пeрeробноí■ промиcловоcïi Укрaí■ни / А. О. Зaí■нчковcький, M. П. Cичeвcький // Bicник cоцiaльно-eкономiчниx доcлiджeнь. - 2011. -№ 2(42). - С. 22-26.
18.Cичeвcький M. П. Удоcконaлeння оргaнiзaцiйно-eкономiчного мexaнiзмy розвитку xaрчовоï проми^о-воcïi Укрaí■ни: моногрaфiя /Cичeвcький M. П.; зa рeд. С. I. Дорогyнцовa. - K. :Hayковий Свгг, 2004. - 374 c.
^.^a I. B. Дeржaвнa пiдïримкa пщприемниць-коí■ дiяльноcïi в yмовax фiнaнcово-eкономiчноí■ кризи : aвïорeф. диc. ^нд. eкон. нayк : 0В.00.0З - Юи[в. Haц. eкон. ун-т iм. B.Гeïьмaни. - K., 2013. - 1В c.
20.Говорушко Т. А. Kонцeпцiя зaбeзпeчeння eфeк-ïивноcïi розвитку мaлиx пiдприeмcïв нa оcновi роз-робки дeржaвниx цiльовиx прогрaм / Т. А. Говорушко // Hayковi прaцi Haцiонaльного yнiвeрcиïeïy xaрчовиx ïexнологiй. - 2009. - № 30. - С. 36-39. - Peжим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2009_30_14.
21.Зaбловcький А. B. Gдинa комплeкcнa стрaтeпя розвитку ciльcького гоcподaрcïвa ïa аль^к^ ïeриïорiй нa 201б-2020 роки: оцЫ^ дороговкaзiв подaïкового рeформyвaння / А. Зaбловcький, С. Пeïрyxa, H. ^зуко-вa // Eкономicï. - 201б. - № 7. - С. 6-12. - Peжим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2015_7_3.
22.Пeïрyxa С. B. Meïaморфози бaзовиx iнcïрyмeнïiв дeржaвноí■ aгрaрноï полiïики / С. B. Пeтрyxa, H. M. ïрyxa, K. С. ^ницький // Бiзнec Iнформ. - 201б. -№ 3. - С. 1бВ-169. - Peжим доcïyпy: http://nbuv. gov.ua/UJRN/binf_201б_3_26.
23. Рябенко В. В. Стримуючi фактори зростання стратепчного потeнцiапу пiдприeмств харчовоТ про-мисповостi / В. В. Рябенко // Пщвищення ефектив-ностi дiяльностi пiдприeмств харчовоТ та перероб-ноТ гапузей АПК : матер. Всеукр. наук.-практ. конф., 22-23 лист. 2012 р.: тези доп. - К. : НУХТ, 2013. -С. 66-68.
24.Бутенко А. I. Пробпеми пщвищення ефективнос-т пiдприeмств харчовоТ промисповост / А. I. Бутенко,
Г. В. Карпiнська // Економка харчовоТ промисповос-тi. - 2009. - № 4. - С. 8-14. - Режим доступу: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/echp_2009_4_3.
25.КупрЫа Н. М. Ефективнють дiяльностi пщприемств харчовоТ промисповост ОдеськоТ обпастi: прак-тичний аспект / Н. М. КупрЫа, Х. О. Баранюк // Еко-номка харчовоТ промисповостi. - 2015. - Т. 7, № 4. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/echp_2015_7_4_5.
УДК 336.719
Д.М. ГРИДЖУК,
к.е.н., доцент, ДВНЗ Ки'/вський нацональний економ'1чний ун'1верситет ¡м. Вадима Гетьмана
Трансфертне цшоутворення - шструмент управлшня ефектившстю баншвського 6i3Hecy
В статт'1 проанал'зовано взаемозв'язки в органзацйнй структурi об'ект'в управл1ння банку з урахуванням трансфертного цноутворення, приведено розподл банювських ризик'1в по видам дi-яльност'1 з цллю 1х ефективного управл1ння та особливост'1 системи трансфертного цноутворення у площин комер^йно!', торговоi д'яльност! та управл1ння активами i пасивами банку. Показано, що система трансфертного цноутворення дозволяе оц'1нити ефективнсть формування, розподлу в'щсотковоi марж1 та забезпечити управл1ння процентним ризиком банку. Обумовленн'1 стратеги розвитку, на як ор'ентуеться систематизаця ¡нструмент1в управл1ння ефективыстю банювського б'\знесу та оптим'зацп орган1зац1йно1 структури. Представлена лопчно-структурна схема процесу моделювання процентних ризикв в центрах прибутку комерцйного банку.
Ключовi слова: банк^вський б'знес, трансфертне цноутворення, центри прибутку, процентний ризик.
Д.М. ГРИДЖУК,
к.э.н., доцент, ДВНЗ Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Трансфертное ценообразование - инструмент управления эффективностью банковского бизнеса
В статье проанализированы взаимосвязи в организационной структуре объектов управления банка с учетом трансфертного ценообразования, приведены распределение банковских рисков по видам деятельности с целью их эффективного управления и особенности системы трансфертного ценообразования в плоскости коммерческой, торговой деятельности и управления активами и пассивами банка. Показано, что система трансфертного ценообразования позволяет оценить эффективность формирования, распределения процентной маржи и обеспечить управление процентным риском банка. Обусловленные стратегии развития, на которые ориентируется систематизация инструментов управления эффективностью банковского бизнеса и оптимизации организационной структуры. Представленная логично структурная схема процесса моделирования процентных рисков в центрах прибыли коммерческого банка.
Ключевые слова: банковский бизнес, трансфертное ценообразование, центры прибыли, процентный риск.
D. GRYDZHUK,
Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Transfer pricing as a tool for managing the performance of banking business
The article analyzes the interrelationships in the organizational structure of the bank's management objects, taking into account transfer pricing, presents the distribution of banking risks by types of
