CC BY
149
УДК: 616.314-007.13-02-092 С.А. Кульгшський
ЕТ1ОЛОГ1Я ТА ПАТОГЕНЕЗ РЕТЕНЦП ЗУБ1В Аналiз л^ератури
Кшвський Медичний унiверситет Украшсько! асощаци народно!' медицини
Вступ
Ретенцiя зубiв i на сьогоднi залишаеться поширеною зубощелепною аномалieю. Ще з давшх часiв вона була предметом пильно!' уваги науковцiв, як1 ретельно вивчали причини И виникнення та наслщки. Проте погляди вчених щодо етюлоги та патогенезу ретенцп зубiв досить суперечливi i потребують певно! систематизацп. Залишаються i дотепер не з'ясованими низка положень, а саме: що слщ розумiти пiд термiном «ретенщя зубiв» i якi зуби можна вважати ретенованими; чи однаковий патогенез мають рiзнi форми ретенцп зубiв i, зокрема, залежно вiд !х кiлькостi. Саме з'ясування цих питань за даними лiтературних джерел i стало метою нашого дослiдження.
У спещальнш лiтературi ретенцiя розглядаеться як порушення процесу прорiзування зубiв [1, 2, 3, 4 та ш.].
Деяк автори вважають ретенованим зубом такий, що не прорiзався тсля закiнчення термiну свого фiзiологiчного прорiзування, iз завершеним формуванням кореня та перюдонта i знаходиться в юстщ [5, 6, 7 та ш.). Iншi фахiвцi до ретенованих вщносять тi зуби, якi не прорiзалися протягом двох рокiв пiсля термшу !х фiзiологiчного прорiзування [8].
Ю.П.Костиленко та 1.В.Бойко (2008) видшяють «ретеноваш» й «ампактш» зуби. Ретенованим вони вважають зуб, який змшив свое положення шд час прорiзування без наявностi перепони з боку сусщнього зуба, а iмпактним - зуб, який змшив свое положення внаслщок перепони з боку сусщнього зуба [9].
Зпдно з даними сучасно!' лiтератури, в багатьох кра'нах свiту спостерiгаeться зростання частоти зубощелепних аномалiй, в тому чи^ ретенцп зубiв [10].
За даними масових оглядiв дiтей та шдлптав, вона складае вiд 0,8% до 8%, а за даними кштчних спостережень - вщ 3,5% до 17,4% [6, 10, 11 та ш.].
Проте ретенцiя зубiв як окрема аномалiя зустрiчаеться рщше. Найчастiше вона супроводжуе рiзнi зубощелепш деформацп. Зокрема, згiдно з даними Будково! Т. С. та спiвав. (1997), поширешсть ретенцп зубiв при аномашях зубощелепно!' системи за зверненням пащенлв у клiнiку складае вiд 15 до 20% випадюв [12].
У ретенцп можуть перебувати як окремi зуби, так i група зубiв, а також тимчасовi, постiйнi. Затримка прорiзування окремих зубiв зустрiчаеться частше [13, 4, 10, 8 та ш.].
Ретенованими можуть бути не тiльки комплектнi, а й надкомплектш зуби. Переважна бiльшiсть надкомплектних зубiв перебувають у ретенцп i слугують причиною ретенцп комплектних, про що свiдчать результати рентгенологiчних дослiджень [12, 7 та ш.].
Вивченню механiзму прорiзування зубiв придiляеться велика увага. 1снуе багато теорiй, як1 пояснюють процес прорiзування зубiв: виштовхування коренем, що росте; виштовхування зуба лункою, що розвиваеться; пульпарна теорiя; гормональна теорiя та ш. Однак, жодна з них не може пояснити вс сторони мехашзму прорiзування, оск1льки вiн е складним фiзiологiчним процесом. Стан нервово!', ендокринно! систем, обмiну речовин, рiзноманiтнi захворювання, неповноцiнне харчування, спадковiсть - уш вони вiдiграють важливу роль у цьому процес [10].
На процес прорiзування зубiв впливають рiзнi чинники, серед яких i клiмато-географiчнi умови проживання людини [14]. Миллет Д. та Велбури Р. (2009) указують також i на расовi фактори в прорiзуваннi зубiв,
a сaме: y предстaвникiв негро1'дно1' рaси постiйнi зу6и прорiзyються зaзвичaй рaнiше, нiж y предстaвникiв монголоидно", y яких, y свою чергу, зуби прорiзyються рaнiше, нiж y предстaвникiв европео1'дно1' рaси [14].
Ha термши прорiзyвaння зyбiв, як ввaжaють деяк aвтори [2], впливaють тaкож i стaтевi гормони: y дiвчaт перюд пyбертaтного росту починaeться рaнiше, звщси й прискорення прорiзyвaння вiдбyвaeться m бiльш рaннiй стaдiï формувэння кореня. Проте, тaкий взaeмозв'язок мiж прорiзyвaнням зyбiв i стaттю, як зayвaжyють спецiaлiсти, мae мiсце тiльки щодо других тa третiх молярiв.
Бшьшють фaхiвцiв пов'язують прорiзyвaння зyбiв 3i ступенем сформовaностi ïхнiх коренiв. Прорiзyвaння постiйних зyбiв, як стверджують Kelekis-Cholakis Anastasia, Wiltchire William (2006), починэеться зaзвичaй пiсля формyвaння однieï четверто!' ïхнiх коренiв [15]. Ha думку шших спецiaлiстiв [2], прорiзyвaння зyбiв може вiдбyвaтися i при сформовaномy коренi зyбa нaполовинy.
Проте, Marks and Schroeder (1996) спостерiгaли прорiзyвaння зyбiв без коренiв, a це ознaчae, нa 1хню думку, що сaме по собi формyвaння кореня не е безпосередньою умовою для прорiзyвaння зyбiв, эле може його прискорити [16]. Сформовэнэ верхiвкa кореня ретеновaного зубэ, нэ думку Гордон-Жури Г. С. тэ спiвaв. (2009), укэзуе нэ повну втрэту потенцiï до сaмостiйного його прорiзyвaння [17].
Узэгельнюючи причини ретенцiï зyбiв, yченi роздшяють ïx нэ мiсцевi тэ зaгaльнi. До мiсцевиx нэлежэть: зaпaльнi процеси тэ передчэсне видэлення тимчэсових зyбiв, непрэвильне чи нэдто глибоке розтaшyвaння зэчэтюв зyбiв, неповноцiнне ïx формувэння, aномaлiï розмiрy й форми зyбiв, меxaнiчнi перепони (нaдкомплектнi зуби тэ зaтримaнi тимчaсовi зуби в зубнш дyзi, одонтоми тощо), зрощення корешв ретеновэних зyбiв мiж собою чи юсткою щелепи при остеомieлiтi, потовщення чи рiзке викривлення верxiвки кореня, трaвмaтичнi ушкодження зyбощелепноï
дшянки та xipypri4Hi втручання i пов'язаний i3 ними процес рубцювання, юсти, дефiцит мiсця в зyбнiй дyзi внаслiдок невiдповiдностi мiж величиною 3y6iB та величиною щелеп, тобто скупчешсть зубного ряду. До загальних причин, як зауважують автори, слiд вщнести: захворювання в ранньому дитинствi, як послаблюють органiзм: кiр, скарлатина, дифтерiя, диспепсiя та iн.; неправильне штучне вигодовування, рахiт, уроджений сифiлiс, порушення фyнкцii органiв внyтрiшньоi секрецii, спадковi та конститyцiйнi аномалii, незрощення обличчя [4, 5, 8, 11, 14, 18, 19 та ш.].
Ретенщя зyбiв, особливо множинна, також може бути наслщком рiзноманiтних системних захворювань, яю призводять до порушення росту щелеп та ix деформацii. До таких системних захворювань вщносять: хондродистрофш (аxондроплазiю), черепно-ключичний дизостоз, фiброматоз або слоновють (elephantiasis) ясен, алiментарнy недостатшсть, гiпопiтyалiзм, гiпотиреоз [4, 14, 20, 21, 22, 23].
Сисоев С.Н. та Флю П.С. (2005) одшею з основних причин виникнення ретенцп зуба вважають порушення контролюючого генетичними факторами характеру стввщношення швидкостей росту кштин, спецiалiзацii клiтинниx елементiв, а також процесу кальцифжацп клiтинниx елеменлв, який стабiлiзyе абсолютнi розмiри в морфогенетичному полi кожного класу зyбiв [7].
Але до затримки процесу прорiзyвання зyбiв можна вщнести лише тi випадки, коли ретеноваш зуби все ж таки з часом прорщжуться. Це спостерiгаеться найчастше при раxiтi - гiповiтамiнозi, пов'язаному з дефщитом вiтамiнy D, який може бути вродженим та набутим [3, 4, 20, 21, 22].
Щодо затримки замши тимчасових зyбiв Миллет Д. та Велбури Р. (2009) наводять, о^м того, наступи причини ii виникнення, а саме: подвшна закладка тимчасових зyбiв; гшодонпя постiйниx зyбiв; ектопiя зачаткiв постшних зyбiв. Подвiйна закладка тимчасових зyбiв, за даними
aBTopiB, у 40% випадюв супроводжуеться аномашею кшькосп постiйних. Автори зауважують, що генерашзована затримка прорiзування тимчасових 3y6iB також може спостерiгатися i в тих, хто народився недоношеним та мав маленьку вагу [14].
Ашмський А.В. (2000) указуе на те, що карiес зyбiв, процеси прорiзyвання й формування зубощелепно! системи знаходяться в тiсномy взаемозв'язку [1].
При передчасному видаленш тимчасових зyбiв - до початку резорбцп iхнiх корешв, зачаток постiйного однойменного зуба покриваеться досить товстим прошарком кiстковоi тканини, а також потовщуються ясна на цш дiлянцi. Все це слугуе бшьшою перепоною для прорiзyвання постшних зyбiв, нiж корiнь тимчасового зуба, який резорбуеться у фiзiологiчних умовах [14, 15, 18, 24].
Травма щелеп також призводить до стшких рубцевих змш юстково! тканини та слизово! оболонки ясен, тобто yщiльнення [14, 18]. Так, серед травматичних ушкоджень зyбiв особливо небезпечними для зачатюв постiйних е ri, внаслiдок яких вiдбyваеться iнтрyзiя (занурення або вколочення) тимчасових зyбiв, оскшьки внаслiдок цього вiдбyваеться ушкодження зачатюв постшних зyбiв та порушення утворення !хшх твердих тканин [14, 15].
Миллет Д. та Велбури Р. (2009) зауважують на те, що перирадикулярна шфекщя тимчасових зyбiв, яка викликае порушення фiзiологiчноi резорбцп !хшх коренiв, призводить також до розвитку ретенцп зyбiв [14].
Проте, бшьшють спецiалiстiв все ж таки найвiрогiднiшою причиною затримки прорiзyвання зyбiв вважають передчасне видалення тимчасових зyбiв i пов'язаний iз цим дефiцит мюця в зубному ряду внаслiдок вкорочення зубно! дуги та недорозвинення щелепи [11 та iн.].
Вакушина Е.А. (2007) також зазначае, що в бiльшостi випадкiв дефiцит мюця в зубнiй дузi обумовлений передчасним видаленням тимчасових зубiв i рщше - макродонтiею [19].
Хорошилкина Ф.Я. (2006), узагальнюючи данi сво!'х спостережень та шших клiнiцистiв, видiляе таю фактори ризику виникнення ретенцп окремих зубiв: 1 - сiмейнi та генетично-детермшоваш аномалiï; 2 -послаблення дитячого оргашзму; 3 - змщення зубiв; 4 - аномалп величини, форми, кшькосп, розташування зубiв, наявшсть перепони для прорiзування зуба; 5 - дефщит мюця чи його вщсутшсть у зубному ряду для ретенованого зуба; 6 - наявшсть дiастеми та нерiвномiрно виражених трем мiж зубами; 7 - функщональш порушення в зубощелепнiй системi [8, 12, 19, 25, 26, 27].
Ретеноваш зуби викликають значнi порушення у формуванш зубощелепного апарату. Перемщуючись у щелепнiй кiстцi, ретенований зуб, особливо при неправильному положенш його зачатка, здшснюе тиск на поряд розташоваш зуби, змiщуе ïx та нав^ь може викликати резорбцiю корешв сусiднix зубiв. У випадках значного змщення зубiв у бiк дефекту та його вкорочення ретенований зуб може тривалий час залишатись у товшд альвеолярного вiдростка. Усе це може призвести до недорозвитку зубних дуг та щелеп, змщення середшх мiжрiзцевиx лшш, а також до виникнення тяжких зубощелепних деформацш, особливо при множиннш ретенцiï [28, 29, 30 та ш.].
Окрiм того, як зауважують Чижевський 1.В. та Губанова О.1. (2008), в результат ретенцiï iклiв стае неможливим ^ове ведення, повноцiнне функцiонування та формування СНЩС [31].
Ретенованi зуби нерщко е причиною розвитку невритiв та невралгш, джерелом iнфекцiï, а також запальних процешв прилеглих тканин, некрозу пульпи сусщшх зубiв унаслiдок спонтанного 1'х прорiзування та формування фолiкулярноï кiсти щелепи. У деяких випадках може
спостер^атися нав^ь зовнiшня резорбцiя ретенованих 3y6iB, тобто вiдбyваeться розсмоктування 1'х зовшшньо! noBepxHi внаслiдок тиску ретенованого зуба на юсткову тканину [5, 32 та iH.].
Досить частою причиною затримки тимчасових зyбiв у зубнш дyзi, як стверджують деякi спещалюти [14, 15], е ix анкшозування. Найчастiше анкiлозyються дрyгi нижнi тимчасовi моляри, що порушуе формування та подальше прорiзyвання постiйниx других премолярiв.
Аномалп положення ретенованих зyбiв частше дiагностyються випадково на рентгенографiчномy дослщженш. У деяких випадках ретенованi зуби визначаються як остеоми, що не ростуть або ростуть повшьно. Проте рентгенолопчно виявити ретеноваш зуби у верхньощелепнш пазyсi вдаеться не завжди, особливо якщо вони розташовуються на ii днi, оскiльки на них нашаровуеться кiсткова тканина альвеолярного вщростка верхньо'' щелепи. Частота знаходження ретенованих зyбiв у верxньощелепнiй пазyсi, за даними рентгенолопчних дослiджень, складае приблизно 4 хворих на 4000 дослщжених рентгенограм [33].
Окрiм того, ретеноваш зуби можуть розташовуватися також у товшд юстково! тканини з коренем, спрямованим до верxiвки альвеолярного вщростка, тобто в зворотному напрямку, що потребуе постшного R-контролю за 1'хшм станом i, в разi проявлення ознак до прорiзyвання, своечасного видалення [6].
Ретенованi зуби, знаходячись тривалий час iзольованими вщ ротово'' порожнини, як зауважуе низка спещалюпв, вiдрiзняються зниженою стiйкiстю до карiесy. Ретельне морфологiчне дослiдження твердих тканин ретенованих зyбiв показало, що первинне ураження емалi при карiесi проявляеться не у поверхневому, а в глибокому, базальному ii шар^ який прилягае безпосередньо до зони дентину [34, 35, 36].
Висновки
Отже, проведений нами анашз л^ератури показав, що ретенцiю слiд розглядати як порушення процесу прорiзування зубiв, перебш якого залежить, у першу чергу, вщ причин, що його зумовлюють. У одних випадках (при рахт) зуби хоч i пiзнiше, але згодом прорiджуться, а в шших (при горизонтальному положенш зуба внаслщок аномалп закладки його зачатка, а також надкомплектних зубiв; аномалп розвитку коронки та кореня, пов'язаш з системними i генетичними захворюваннями, тощо) прорiзування таких зубiв може взагалi не вiдбутися. Причиною ретенцп окремих зубiв можуть стати локальнi патолопчш процеси, а саме: травми та оперативш втручання, новоутвори, запальнi процеси в тканинах пародонта тощо.
Найпоширешшою причиною ретенцп постшних зубiв е дефщит мюця в зубнiй дуз^ зумовлений раннiм видаленням тимчасових, а також невщповщшстю мiж розмiрами зубiв та щелеп у разi недорозвитку останшх або макродонтп - великих розмiрiв зубiв, спадково детермiнованих.
Тому етюлопю та патогенез ретенцп зубiв слiд розглядати з позицп чинник1в як мiсцевого, так i загального характеру, враховуючи к1льк1сть ретенованих зубiв та 1хнш стан, а також вж i стан оргашзму пащента в цiлому.
Аналiз л^ератури щодо етюлогп та патогенезу ретенцп зубiв свiдчить про те, що ретенщя зубiв - це полiфакторне захворювання, тяжк1сть якого залежить вщ характеру чинника, що його викликае. Спецiалiстами висвiтлено низку важливих питань у цьому плаш. Проте залишаються ще недостатньо розкритими причини виникнення ретенцп значно! кiлькостi зубiв та И зв'язок iз системними захворюваннями оргашзму людини, що потребуе подальшого вивчення.
Л^ература
1. Алимский А.В. Механизм прорезывания постоянных зубов и причины формирования аномалий зубочелюстной системы / Алимский А.В. // Стоматология. - 2000. - №3. - С.25-27.
2. Андреищев А.Р. Взаимосвязь прорезывания и формирования корней боковых зубов нижней челюсти // Андреищев А.Р., Волков И.Г. // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2002. - №1-2. -С.28-30.
3. Головко Н.В. Профшактика зубощелепних аномалш / Головко Н.В. -Вшниця: Нова книга, 2005. - С.144-151.
4. Дорошенко С.1. Ретенщя зубiв як один iз основних симптомiв тяжких системних захворювань оргашзму дитини / Дорошенко С.1. // Св^ ортодонтп.- 2006.- №2. - С.9-17.
5. Макеенко Д.В. Двусторонняя ретенция центральных резцов верхней челюсти / Макеенко Д.В., Кедринская Н.Б.// Ортодонтия. - 2004. -№3-4 (27-28). - С.33-34.
6. Хорошилкина Ф.Я. Ортодонтия. Кн. IV / Хорошилкина Ф.Я., Персин Л.С., Окушко-Калашникова В.П. - М.: Медицина, 2004. - 460 с.
7. Сысоев С.Н. Особенности внутрикостного перемещения ретенированных зубов нижней челюсти съемной ортодонтической аппаратурой / Сысоев С.Н., Флис П.С. // Современная стоматология. - 2005. - №3. - С.154-157.
8. Хорошилкина Ф.Я. Ортодонтия. Дефекты зубов, зубных рядов, аномалии прикуса, морфофункциональные нарушения в челюстно-лицевой области и их комплексное лечение / Хорошилкина Ф.Я. -М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2006. - С.445-481.
9. Костиленко Ю.П. Структура твердых тканей ретенированных и импактных зубов / Костиленко Ю.П., Бойко И.В. // ДентАрт. - 2008. - № 2. - С.24-27.
10. Пономарева К.Г. Ретенция зубов - актуальная тема современной ортодонтии / Пономарева К.Г., Дубова М.А. // Медицина XXI век. -2006. - № 2(3). - С.67-69.
11. Аденля, ретенщя i дистошя зубiв в практищ хiрурriчноï стоматологiï та ортодонтiï / Ткаченко П.1., Гурiй О.В., Бiлоконь С.О. [та ш.] // Стоматолог. - 2003. - №12. - С. 29-31.
12. Будкова Т.С. Ретенция зубов, план и прогноз лечения / Будкова Т.С., Жигурт Ю.И., Хорошилкина Ф.Я. // Новое в стоматологии. - 1997.-№1(51). - С.46-53.
13. Боенко Д.С. Двосторонш ретеноваш зуби верхньощелепних пазух / Боенко Д.С., Гладкова Н.О. // Ринолопя. - 2005. - № 3. - С.58-59.
14. Millet Declan. Решение проблем в ортодонтии и детской стоматологии /Millet Declan, Welbury Richard; пер. с англ. - М.: МЕДпресс-информ, 2009. - 200 с.
15. Kelekis-Cholakis Anastasia. Формирование корня при ортодонтическом вытяжении непрорезавшегося зуба / Kelekis-Cholakis Anastasia, Wiltchire William // ОРТО Ай Кью / Ежегодник по ортодонтии. - М.: Индекс Медиа. - 2006. - №1. - С.36-43.
16. Marks S.C. Tooth eruption: Theories and facts / Marks S.C., Schroeder H.E. // Anat. Rec. - 1996.- Vol. 245.- Р.374-393.
17. Гордон-Жура Г.С. Удосконалення методики лжування ретенованих жол / Гордон-Жура Г.С., Ахмад М., Харченко А.В. // Стоматолопя -вчора, сьогодш i завтра, перспективш напрямки розвитку : ювш. мiжнар. наук.-практ. конф., 5-6 лют. 2009 р.: тези доп. - 1вано-Франювськ, 2009. - С.74.
18. Дорошенко С.1. Тактика лжування пащенпв i3 ретенцieю 3y6iB / Дорошенко С.1. // Украшський стоматологiчний альманах.- 2006. -№1. - С.6-8.
19. Вакушина Е.А. Эффективность современных методов диагностики и лечения в комплексной реабилитации пациентов с аномалиями положения и сроков прорезывания постоянных зубов : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. мед. наук / Вакушина Е.А. -Волгоград, 2007. - 31 с.
20. Беляков Ю.А. Наследственные заболевания и синдромы в стоматологической практике / Беляков Ю.А. - М.: Ортодент-Инфо, 2000.- 294 с.
21. Дорошенко С.1. Найпоширен^ синдроми в ортодонтичнш практищ, ix симптоматика та проблеми лжування / Дорошенко С.1. // Науковий вюник Нащонального медичного ушверситету iм. О.О.Богомольця. - К., 2007. - С.72-76.
22. Дорошенко С.1. Синдроми в ортодонтп / Дорошенко С.1. - К.: Здоров'я, 2008. - 96 с.
23. Степанов Г.В. Нарушение прорезывания постоянных зубов при наследственных заболеваниях / Степанов Г.В. // Актуальные вопросы стоматологической практики: сб. науч. работ. - Самара: ООО «Офорт», 2007. - С.197-206.
24. Хоменко Л. А. Клинико-рентгенологическая характеристика заболеваний зубов и пародонта у детей и подростков / Хоменко Л.А., Остапко Е.И., Биденко Н.В. - М.: Книга плюс, 2004. - 200 с.
25. Лечение ретенированных зубов в сменном периоде прикуса / Флис П.С., Вознюк В.П., Канюра А.А. [и др.] // Матерiали III (Х) зЧзду Асощацп стоматолопв Украши, 16-18 жовт. 2008 р. - Полтава: Дивосвгг, 2008. - С.490-491.
26. Prevalence of dentofacial characteristics in a Belgian orthodontic population / Willems G., De Bruyne I., Verdonch A. [et al.] // Clin. Oral Investig. - 2001. - №5. - P.220-226.
27. A review of clinical features in 13 cases of impacted primary teeth / Otsuka Y., Otsuka V., Mitomi T. [et al.] // International Journal of Paediatric dentistry. - 2001. - № 11. - P.57-63.
28. Каримова Ф.С. Редкое наблюдение кисты с костно-фиброзной стенкой в области ретенированного зуба / Каримова Ф.С. // Вестник отоларингологии. - 2000. - №5. - С.72.
29. Секлетов Г.А. Сверхкомплектный ретенированный зуб - причина задержки прорезывания верхнего центрального левого резца. Лечение / Секлетов Г. А. // Стоматология.- 2001. - № 4. - С. 66-68.
30. Секлетов Г.А. Нарушение формирования зубоальвеолярной дуги в переднем отделе верхней челюсти, вызванное ретенцией 11, 21 зубов. Лечение / Секлетов Г.А. // Стоматология. - 2006. - № 3. -С.67-70.
31. Чижевский И.В. Структурная адаптация височно-нижнечелюстного сустава при лечении ретенции клыков / Чижевский И.В., Губанова О.И. // Матерiали III (Х) з'1'зду Асощацп стоматолопв Украши, 1618 жовт. 2008 р.- Полтава: Дивосвгг, 2008. - 496 с.
32. Пилитв Н.В. Застосування остеопластичних матерiалiв при лжуванш ретенцп зубiв / Пилишв Н.В. // Стоматолопя - вчора, сьогодш i завтра, перспективш напрямки розвитку : ювш. мiжнар. наук.-практ. конф., 5-6 лют. 2009 р.: тези доп. - 1вано-Франювськ, 2009.- С. 84.
33. Шамсиев Д.Ф. Локализация ретенированного зуба в верхнечелюстной пазухе / Шамсиев Д.Ф. // Вестник оториноларингологии. - 2006. - № 6. - С. 76-77.
34. Костиленко Ю.П. Комплексная морфологическая характеристика среднего кариеса / Костиленко Ю.П., Бойко И.В. // Таврический медико-биологический вестник / КГМУ им. С.И. Георгиевского. -2006. - Т. 9, № 3. - С. 83-88.
35. Костиленко Ю.П. Структура эмали и проблема кариеса / Костиленко Ю.П., Бойко И.В. - Полтава, 2007. - 56 с.
36. Костиленко Ю.П. Устойчивость зубной эмали к декальцинирующим реагентам в контексте этиопатогенеза кариеса / Костиленко Ю.П., Бойко И.В. // ДентАрт. - 2007. - № 3. - С. 24-29.
Стаття надшшла 18.08. 2009 р.
Резюме
Автором проведены поиск и анализ современной научной литературы касательно этиологии и патогенеза ретенции зубов.
Ключевые слова: ретенция зубов, распространенность, этиология, патогенез.
Summary
The analysis of scientific literature concerning the etiology and pathogeny of dental retention has been conducted at the article.
Key words: dental retention, prevalence, etiology, pathogeny.
