CC BY
44ЕТИМОЛОГ1Я ПОНЯТТЯ "ЕВРИСТИЧНИЙ П1ДХ1Д'
Парфентьева I. П., доктор фшософп в галуз1 oceimu, доцент кафедри музичного мистецтва Матвшчук К. О., магiстр
Украта, м. Миколагв, Миколагвський нащональний утверситет iMeHi В. О. Сухомлинського DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30082018/6078
ARTICLE INFO
Received: 27 July 2018 Accepted: 25 August 2018 Published: 30 August 2018
KEYWORDS
heuristics, method of finding, education,
pedagogical heuristics.
ABSTRACT
The article deals with the term "heuristics", which in scientific knowledge has the designation as a "method of finding." The author conducts an analysis of scientific literature on the interpretation of heuristics as a scientific concept. Heuristics as an independent science has not been fully formed yet. Despite the large number of scientific papers devoted to questions of heuristics, they usually relate to its particular problems and do not give a clear idea of either the object or subject of heuristics or its status among other sciences. It is suggested that pedagogical heuristics are defined as one of the branches of heuristics, which studies fundamental principles of didactics and the systematic organization of students' heuristic activity in a supervised interaction of a teacher and implements them in general and in vocational education using the system of problem tasks for the purposeful development of intelligence. The main tasks of pedagogical heuristics interact with the tasks of didactics in the qualitative formation of a future specialist. Therefore, pedagogical heuristics in researches use heuristic methods that allow to accelerate the process of solving any problem.
Citation: Парфентьева I. П., Магайчук К. О. (2018) Etymolohiia Poniattia "Evrystychnyi Pidkhid" World Science. 8(36), Vol.3. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30082018/6078
Copyright: © 2018 nap$eHTbCBa I. n., MaTBiftnyK K. O. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Термш «евристика» у науковому шзнанш мае позначення як «метод знаходження». Пщвалини цього методу закладалися ще у давнш фшософи. У Древнш Грецп це слово означало «метод навчання». Вш застосовувався Сократом, який змушував сшврозмовника дiяти евристичними методами досягнення цшей. Архiмед, який заклав основи теори знаходження виршення нових завдань, розробив евристичш процедури аналiзу та синтезу. Шмецький фшософ Г. Лейбнщ займався науковою дiяльнiстю, яка була спрямована на те, щоб спонукати людину до вщкриття i винаходу. В його працях мютяться численш фрагменти, що описують оргашзащю творчосп. Це фактично рiзноманiтнi евристичш прийоми, яю допомагають знаходженню шляхiв виршення нових завдань. Французький вчений А. Сен-Симон придшяв багато уваги дослщженню порiвняння як важливого шзнавального засобу. Вш висунув щею створення особливо! науки про порiвняння щей, вказуючи в якосп зразка для не! на математику. У XIX ст. порiвняльний метод отримав широке застосування в рiзних науках.
Значний штерес для визначення суп евристики представляють ще! чеського лопка, математика i фшософа Б. Больцано, де вчений показав, що посилання на будь-якого роду очевидшсть не може служити доказом в науковому дослщженш; ус помилки виникають з того, що неправильно оцшюеться вiрогiднiсть евристичних висновюв i часто щ висновки використовуються як докази. Багато уваги питанням евристики придшяв французький математик А. Пумнкаре. Вш вважав, що, спостертаючи за творчютю математика, можна проникнути в саму суть людського розуму, вивчити психологiчний механiзм творчостi.
Цшшсть робгг по евристищ А. Пумнкаре в тому, що проблеми евристики ним викладеш на основ! власного досвщу.
Вже в першш половит XX ст. з'явилися роботи з проблем евристично! д!яльност у певних наукових сферах. Так, П. Енгельмейер опублшував «Теорда творчостЬ>, в якш розробив загальш питання створення цшо! науки про творчють, - еврологп, тдкреслюючи еднють евристичних { лопчних початюв ще! науки. Сдиний оргашчний процес творчост П. Енгельмейер роздшяв на три якюно вщмшних акти: задум, план, реальний вчинок.
Наукова лггература не мае однозначного тлумачення евристики як наукового поняття. В роботах Р. Перельмана з штенсифшаци науково-техшчно! творчосп це поняття ототожнюеться з психолопею науково! творчостк «Психолопя науково! творчосп - евристика - вивчае, як виршуються науков! задач!, що вимагають, окр1м знань та вмшь, ще й кштливосп, здогадки». Психолог Я. Пономарьов стверджуе, що евристика — це «абстрактно-анал!тична наука, що вивчае один з структурних р!вшв оргашзаци творчо! д!яльносп та !! продукпв». [5] Укра!нський радянський енциклопедичний словник дае таю визначення евристики, як: спещальш методи, що використовуються в процес вщкриття (створення) нового (евристичш методи); наука, що вивчае продуктивне та творче мислення (евристичну д!яльнють). [8] Психолог В. Пушкш вважае, що евристика - це «галузь знання, що вивчае формування нових дш в незвичайнш ситуаци», вона може бути наукою тшьки в тому раз!, якщо евристичш процеси, що призводят до цих нових дш, знайдуть нарешт свш математичний опис. [6]
Наведеш концепци, яю, звичайно, не е вичерпними, свщчать про те, що евристика як самостшна наука ще не до кшця сформувалася. Незважаючи на велику кшькють наукових праць, що присвячеш питанням евристики, вони, як правило, стосуються !! окремих проблем, i не дають чггких уявлень ш про об'ект та суб'ект евристики, ш про !! статус серед шших наук. Нами виявлено, що в роботах Г.Буша та К.Буша простежуеться спроба узагальнення численних концепцш та формулювання на цш основ! визначення статусу та предмету евристики. За визначенням вчених, евристика - «це загальнонаукова теор1я виршення проблемних задач, що виникають у людськш д!яльносп та спшкуванш». А предметом !!, вщповщно, е «виявлення, обробка та впорядкування законом1рностей, мехашзм!в та методолопчих засоб1в антицшаци (передбачення) та конструювання нового знання та цшеспрямованих способ1в д!яльносп та спшкування, що створюються на основ! узагальнення наявного досвщу та випереджуючого вщображення моделей майбутнього з метою повшшого задоволення потреб людей».
У фшософському енциклопедичному словнику пропонуеться трактування евристики як "науки, що вивчае творчу д!яльнють, методи, що використовуються у вщкритп нового 1 в навчанш. Призначенням евристики е побудова моделей процесу виршення ново! задача Евристика - наука про виникнення нового в знанш { д!яльносп людини. У завдання евристики входить розробка засоб1в управлшня евристичними процесами, вивчення умов формування зд1бностей до творчо! штелектуально! д!яльносп { метод1в !! оргашзащ!" [9].
Махмутов М. Виокремлюе творчють як евристичну д!яльнють, сутнють яко! полягае в швидкому розумшш, схоплюванш основно! ще!, сут поняття в раптовому знаходженш прийому ди або образу. [3] Математик Д. Пойа вважае, що предмет евристики "перепттаеться з шшими науками; !! окрем1 частини належать не тшьки математищ, але 1 лопщ, педагопщ i нав1ть фшософи, мета евристики - дослщжувати методи { правила, як робити вщкриття i винаходи". [4] Психолог К. Роджерс. розглядаючи психолопчну теорда прийняття ршень евристичну д!яльнють ототожнюе з системою правил, шструкцш або з штуггивними м1ркуваннями [7] А. Хуторськой розглядае евристику як спрямованють д!яльносп людини, ор1ентовану на створення ним суб'ективно або об'ективно нового 1 значущого продукту [10].
Можна зробити висновок, що педагопчна евристика визначаеться як одна з гшок евристики, яка вивчае принципов! законом!рносп дидактики ! системно! оргашзаци евристично! д!яльносп студент!в в керованш педагогом взаемод!! ! реал!зуе !х загалом ! в професшнш осв!т! з використанням системи проблемних завдань для цшеспрямованого розвитку штелекту. У як!сному становленн! майбутнього фах!вця основн! завдання педагог!чно! евристики взаемоддать !з завданнями дидактики. Тому педагопчна евристика використовуе як евристичш, так ! дидактичш методи у дослщженнях.
Евристика нерозривно пов'язана з творчою д!яльнютю. Творч!сть та евристику в едине цше збирають уявлення про нетрив!альнють, неординарн!сть, новизну та ушкальнють. Стосовно поняття «творч!сть», такими якостями характеризуеться результат творчо! д!яльносп. а стосовно евристики — методи та засоби отримання цього результату.
A.XyTopcbKuM BuoKpeMnroe 0CH0BHe 3aBgaHHa eBpucTHHHux MeTogiB HaBHaHHa — cTBopeHHa hobhx ocBiTHix pe3ynbTaTiB:igeM, TBopiB, gocnig^eHb, KoHKypciB, xygo^Hix TBopiB Ta iH. B eBpHCTHHHOMy HaBHaHHi, ^o cnupaeTbca Ha noHaTTa iHguBigyanbHoi ocBiTHboi TpaeKTopii, nigxig go o^hkh HaBHanbHux pe3ynbTaTiB nepeBipaeTbca He TinbKH CTyneHeM gocarHeHHa cTygemaMH 30BHimHix 3agaHux pe3ynbTaTiB, a i «tbophhm BigxuneHHaM» Big hhx. OchobhhM napaMeTp o^hkh ocoÖHCTicHHx ocBiTHix pe3ynbTaTiB - CTyniHb KoMnneKcHoro ocBiTHboro 3pocTaHHa CTygeHTa, ^o BKnroHae aK CTaHgapTHi, TaK i iHguBigyanbHi napaMeTpn.
EbphcthhhhM nigxig go HaBHaHHa Bigpi3HaeTbca tum, ^o He 3agae roToBoro npegMeTHoro 3MicTy aK pe3ynbTaT BHBHeHHa Kypcy hh TeMH, ane BHMarae Big CTygeHTa b xogi HaBHaHHa CTBopeHHa HoBoro 3MicTy, to6to Moro BnacHoro 3pocTaHHa.
napagurna eBpucTHHHoro HaBHaHHa aK iHHoBa^MHoi ocBiTHboi TexHonorii cKnanaca y 3apy6rnmM i BiTHH3HaHiM пegaгoгiцi 3aBgaKH gocnig^eHHaM K. Pog^epca, A. Macnoy Ta Moro mKonu, B. nymKiHa, B. AHgpeeBa, B. An^iMoBa [1], M. Ha3apeBa, B. Ho3oBoi, C. CucoeBoi, B. Conory6a, A. XyTopcbKoro.
EBpucTHHHa gianbHicTb CTygeHTa 3a6e3neHye Moro caMoaKTyani3a^ro. npoeKTyBaHHa i peani3a^a BnacHoi ocBiTH, po3KpuTTa TBopHoro noTCH^any Mo^nuBi nume b Moro giano3i 3 3oBHimHiM MHcre^Ko-ocBrraiM cepegoBH^eM. CMucnu i ^ni cynacHoi BH^oi My3HHHo-negaroriHHoi ocBiTH TaKi, ^o ii 3MicT e negaroriHHo agamoBaHUM co^anbHHM gocBigoM, nepegaHHM CTygeHTaM. Bohh 3acTocoByroTb 3HaHHa M yMiHHa, aKi nepegaroTbca 33oBHi, 3a 3pa3KoM. nepegaBanbHuM xapaKTep 3MicTy ocBiTH Hee^eKTHBHuM gna po3BHTKy oco6ucTicHoro noTCH^any nroguHH, aKa HaBHaeTbca i Hane^HTb go neBHoi KynbTypu, He cnpuae ii noBHo^HHoMy TBopHoMy ^opMyBaHHro.
y pe^opMoBaHoMy ocBiTy 3pocTae ponb eBpucTHHHoro HaBHaHHa, nig aKHM po3yMieTbca ocBiTHa gianbHicTb CTygemiB 3 KoHCTpyroBaHHa hhmh BnacHoro ceHcy, ^neM, 3MicTy Ta opгaнiзaцii ocbith. nomupeHa gyMKa npo Te, ^o TBopnicTb HanpaMy 3ane^HTb Big oTpuMaHHa Big BHKnagaHa Bcix Heo6xigHux gna ^oro 3HaHb i BMiHb, cnpocTOByeTbca 4>aKTaMH, ^o npuBogaTbca BHeHHMH i negaroraMH.
HroguHa, aKa HaBHaeTbca, 6yge pyxaTuca no iHgHBigyanbHoi TpaeKTopii b ycix ocBiTHix o6nacTax y ToMy BunagKy, aK^o MoMy 6ygyTb HagaHi Mo^nuBocri:
- BH3HanaTH iHguBigyanbHuM 3MicT BHBHeHHa HaBHanbHux gнcцнпniн;
- cTaBHTH BnacHi цini y po6oTi Hag KoHKpeTHoro TeMoro a6o po3ginoM;
- Bu6upaTH onTHManbHi $opMH i TeMnu HaBHaHHa;
- 3acTocoByBaTH Ti cnoco6u HaBHaHHa, aKi HaäSinbm BignoBigaroTb Moro iHguBigyanbHHM oco6nuBocTaM;
- 3giMcHroBaTH pe^neKciro cBoei ocBiTHboi gianbHocTi.
CTBopeHHa cTygemoM BnacHoro ocBiTHboro npogyKTy Mo^nuBe 3a yMoBH oBonogiHHa hhm KpeaTHBHHMH, KormTHBHHMH i opraнiзaцiMннмн HaBHHKaMH.
npu 3giMcHeHHi цнx BugiB ocBiTHboi gianbHocTi BuaBnaroTbca BignoBigHi Im aKocTi oco6ucTocTi:
1) KorHiTHBHi (BMiHHa BigHyBaTH мнcтeцbкi o6pa3H, 3agaBaTH nmaHHa, BigmyKyBaTH npuHHHH HegoniKiB, no3HaHaTH cBoe po3yMiHHa a6o Hepo3yMiHHa npo6neMH Ta iH.);
2) KpeaTHBHi (HaTXHeHHuM, $aHTa3ia, rHyHKicTb po3yMy , HyMHicTb go npoTupiH; po3KyTicTb gyMoK i noHyTTiB, pyxiB; nporHocTHHHicTb, HaaBHicTb cBoei gyMKH Ta iH.);
3) opram3a^MHo-gianbHicm (ycBigoMneHHa цineM TBopHoi gianbHocTi i roTOBHicTb ix noacHHTu; BMiHHa nocTaBHTH MeTy i opraHi3yBaTH ii gocarHeHHa; 3gaTHicTb go TBopHocTi;
pe^neKcuBHe MucneHHa Ta iH.).
EbphcthhhhM MeTog nonarae y B3aeMogii BHKnagaHa M cTygeHTiB Ha ocHoBi cTBopeHHa iH$opMa^MHo-ni3HaBanbHoi cynepeHHocTi Mm TeopeTHHHo mo^hhbhm cnoco6oM BupimeHHa npo6neMH i HeMo^nuBicTro 3acTocyBaTH Moro npaKTHHHo, 3 MeToro opram3a^i caMocTiMHoi po6oTH cTygeHTiB ^ogo 3acBoeHHa HacTHHH nporpaMH 3a gonoMororo npo6neMHo-ni3HaBanbHux 3aBgaHb. BuKnagaH, BH3HaHHBmu o6car, piBeHb cKnagHocTi HaBHanbHoro MaTepiany, BHKnagae Moro MaTepian y ^opMi eBpucTHHHoi 6ecigu, gucKycii hh gugaKTHHHoi rpu, noegHyroHH HacTKoBe noacHeHHa HoBoro MaTepiany 3 nocTaHoBKoro npo6neMHux nuTaHb, ni3HaBanbHux 3aBgaHb hh eKcnepuMeHTy. Цe cnoHyKae cTygeHTiB go caMocTiMHoi nomyKoBoi gianbHocTi, oBonogiHHa npuMoMaMH aKTHBHoro TBopHoro cninKyBaHHa, nocTaHoBKH M BupimeHHa HaBHanbHux npo6neM.
Ba^nuBo npu цboмy noacHHTH MaTepian, aKuM cTygeHTH He Mo^yTb 3acBoiTH caMocriMHo. ^opMyroHH bhcokhM gocnigннцbкo-noriнннM piBeHb npo6neMHocTi, BnacTHBuM gianbHocTi b HoBiM cmya^i, Konu anropuTM gii HeBigoMuM. y TaKiM gianbHocTi MaroTb nepeBa^aTH noriHHi пpoцegypн aHani3y, nopiBHaHHa, y3aranbHeHHa.
y3aranbHroroHH BH^ecKa3aHe, Mo^Ha 3po6uTH BHCHOBOK, ^o B eBpucTHHHoMy HaBHaHHi cTygeHTH 3a gonoMororo BHKnagaHa a6o caMocTiMHo cTBoproroTb cBiM BnacHuM tbophhM ocBiTHiM npogyKT - 3HaHHa. Bohh ^opMynroroTb BnacHy ocBiTHro npo6neMy, MeTy, 3aBgaHHa ocBiTHboro npo^cy.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алфiмов В. М. Поняття техшчно! обдарованостi та ii складовi / В. М. Алфiмов // Педагогiка формування творчо1 особистостi у вищiй i загальноосвiтнiй школах. - 2016. - Вип. 50. - С. 47-54
2. Каган М. С. Про педагопчний аспект теорп дiалогу / / Ддалог в освт: Зб. матерiалiв конф. Серiя "Symposium". Вип. 22. СПб., 2002, с. 51
3. Махмутов М. И. Вопросы организации проблемного обучения / М. И.Махмутов — Казань : Издательство Казанского университета, 1997. - 64 с.
4. Пойа Д. Как решать задачу / Д.Пойа. - Львов : журнал «Квантор», 1991. - 214 с.: ил.
5. Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика. М., Педагогика, 1976.
6. Пушшн В. Н. Эвристика — наука о творческом мышлении. 1967
7. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К.Роджерс. - М., 1994. - С.23
8. Украшський Радянський Енциклопедичний Словник: в 3 т. Т.1. А - Калiбр / Редкол.: Гол.ред. Федiр Семенович Бабичев . - 2-ге вид . - Ки1в : Укранська Радянська Енциклопедiя, 1986 . - 751 с. : 35 л. ш., карт. - На укр. яз.
9. Философский энциклопедический словарь / [редкол. С.С.Аверинцев]. - 2-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1989. - 815 с.
10. Хуторской А. В. Дидактическая эвристика. Теория и технологии креативного обучения / Хуторской Андрей Викторович. - М. Издательство Московского университета, 2003. - 415 с
