CC BY
35
УДК 316.37.016:172(477)
DOI: 10.21564/2075-7190.39.151242
Стасевська Оксана Анатолпвна, кандидат фшософських наук, доцент, доцент кафедри культурологи Нащонального юридичного ушверситету
¡меш Ярослава Мудрого e-mail: scmasko@ukr.net ORCIDID: 0000-0003-1415-7984 Уманецъ Ольга Вшгалпвна, кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент
кафедри культурологи Нащонального юридичного ушверситету ¡меш
Ярослава Мудрого e-mail: oumanets5.10@ukr.tiet ORCIDID: 0000-0002-2762-9293
ЕТИЧНА СКЛАДОВА СОЦ1АЛЫКН MICIÏ УШВЕРСИТЕТУ
У cmammi здтсиено спробу осмислення сощалъно! Miciïушверситету XXI ст., якгш злинюеться nid впливом таких чинниюв як глобалгзацгя, гнтернацгоналгзацгя, розвиток еконолпки знань та тфорлшцтно-колпттацтних технологт. Особливу увагу придиено етичнт компонентi сощалъно! Miciï ушверситету з огляду на акту-стзсщт за сучаснихумов трансформсщи дтовних tfiHHoemeù. соцшлъних iHcmumymie i моралъних peгyляmopiв життя, а також проблемним питаниям cniввiднoшeння загалънокулътурного i профеыгтого, утгттарного знания, 3HCi4yu\ocmi етичиого потенгралу утверситетсъкоï oceimu.
Ключовг слова: вища oceima, утверситет, мтя утверситету, етична складова утверситетсъко! oceimu, моралътстъ, тформсщтне сустлъство.
Постановка проблема. Система вищо'1 ocbîth в сучасшй Укра'1'ш переживав потужний тиск модершзацш, реформувань, яю на сьогодш не надають ч1ткого уявлення про перспективи яюсних результате програми реновацп ocbîth в наший кршш. Зауважимо, що шд Mi ci ею ушверситету ми розум1емо сукупшсть уявлень про основоположш щнносп, цш та npocTip розвитку ocBiTHboro закладу.
Ушверситети, як провщш осередки вищо'1 ocbîth у сучасному свт, роз-
роблЯЮТЬ СВОЮ Стратепю вщповщно ДО основних ТрЬОХ mîcm - ocbîthboï
(створення висококвал1ф1 кованого людського кашталу), дослщницько'1 (ство-рення нових знань) та сощально'1 (забезпечення взаемодп/д1алогу ушверситету з конкретним сощально-економ1чним контекстом, сусшльством). Третю О Стасевська О. А., Уманець О. В., 2018
мюю можна визначити як участь у неакадем1чнш д1яльносп, яка передбачае вщкрипсть ушверситепв для сусшльства та служшня йому. Умовно виокрем-люються п основш вектори: 1) сощальний/громадський - ушверситети пере-творюються у фактор сощального та культурного розвитку, здатний забез-печити очшуваш змши якосп життя, здшснюють свш внесок у розвиток сусшльства задля його блага без отримання грошовоТ вигоди; 2) шдприем-ницький - ушверситети надають послуги суспшьству з метою отримання доходу; 3) шновацшннй - ушверситети активно шукають венчурний каштал, надають консультацп для урядових \ нститут1 в. розробляють 1 вироваджують шновацп в конкретних галузях.
Стратепчш прюритети розвитку нашо! держави зумовлюють шдвищену увагу до вищо'1 освгги як сошального шституту, який передуам нацшений на гид готовку \ нтелектуальноТ та культурно! ел1ти сусшльства, збагачення люди-ни «кашталом комиетентностей», необхщних для п усгпшноТ самореал1зацп у постсучасному свш. Проте за сучасних умов реформування осв1ти склада-еться низка загроз - втрати балансу спещальноТ та гумаштарноТ складових освтт гумашстично'1 сутносп осв1тнього простору зниження статусу гума-штарних наук, яю мають служити смисложиттевими дороговказами в умовах сповненого невизначеностей св1ту, зменшення творчого потенгцалу осв1тньо-го процесу внаслщок надм1рноТ алгоритм1зацп та бюрократизацп ушверси-тетського життя.
Саме це актуамзуе проблему етичног складовог социально'/' \ucii вищих навчальнихзаклад1в, зокремаушверситепв. Чи не втрачають вони культурот-ворчо! функцп, важливо! рол1 шституту. який виробляе согцальне благо -творчу особиспсть. культурний й \ нтелектуальн ий потенгцал сусшльства, його моральний базис? Осмислюючи проблему сшввщношення морального по-тенщалу людини та розвитку спешального наукового знания, шукаючи шля-х1в усунення дисонансу м1ж розвитком науки, техшки та моральшстю, X. Ортега-ьГассет звинувачував сучасну цившзагцю в дегумашзацп, вбачав п прояви у втрап мораль ¡стинноТ духовносп та моральних цшностей, пере-ор1ентацп на помилков1 принципи людського ¡снування що спричиняють неповагу особистосп, заперечення п свободи та можливосп самореал1зацп [7]. Саме центральна м1ая ушверситету - штеграгця людини в культурне середовище [6] - покликана забезпечити цю свободу та повноту самореал1за-цп особистостг
Сучасна проблематизашя й актуал1зашя ще! мюи внаслщок «притупления» моральних почутпв, особливо у молоди а також неч1ткосп життевих ор1ен-тир1в, моральних настанов, пасивно! громадянсько'1 позицп, передвизначае необхщшсть сучасного осмислення етики як складово! сощально! м1сп ушверситету [1, 2, 3, 5, 8, 11]. Деактуал1зашя етичних норм в украшському сус-
пшьста е результатом (у тому чист) проблематичного стану ваеТ системи осв1ти кра!ни, ушверситетсько! зокрема.
А шип оспшншх doc.iid.vcei и, / публЫацш. 1дея ушверситету та осмислен-ня його рол1 в суспшьст була предметом уваги видатних мислител1в: В. Гумбольдта, Ф. Шлейермахера, К. Ясперса, М. Гайдеггера, X. ОртегЫ-Гассета, а також Д. Белла, П. Друкера, В. 1ноземцева, М. Кастельса, М. Портера, Е. Тоффлера та ш. Грунтовш дослщження украшських науковщв - В. Баиро-ва, В. Андрущенка, Н. Бойченко, Н. Дем'яненко, М. Зубрицько!, В. Кременя, С. Квгга, М. Култаево!, В. Лугового, В. Лутая, О. Мещашнова, М. Полякова, С. Пролеева, С. Савчука тощо - е вагомим внеском в осмислення теоретико-методолопчного аспекту розвитку вищо! осв1ти в Укра!ш. Проте переважна бшышсть наукових розвщок присвячена анал1зу класичного ушверситету як \ стор и ко-кул ьту р ного феномену, а також проблемам його функцюнування та модершзацп в \ нформащ иному суспшьствг Питания ж вагомосп та специф1-ки сшввщношення мюш ушверситету, перспектив 1 завдань розвитку вищо! осв1ти на поч. XXI ст., незважаючи на ¡нтенсифжащю !х висвгглення в чис-ленних публшащях, та, особливо - проблема етично! складово! ушверситетсько! осв1ти не е вичерпно розробленими.
Мета статгт полягае у визначенш вагомосп етично! складово! сощаль-но'1 мюп ушверситету, в ощнщ сшввщношення з а га л ь н о кул ьту р н оТ та про-фесшно! складових вищо! освгги.
Виклад основного материшу. На складному шляху формування щншс-ного, морального св1ту людини як представника наци та людства, як фах1вця й особистосп, перед сучасною системою вищо! осв1ти постае надскладне завдання забезпечення умов ¡манентноТ та перманентно! самощентифшацп особистосп, яке нерозривно пов'язане ¡з визначенням мюця та рол1 етики в контексп осв1тнього процесу, визнанням потреби «етизацп» свщомосп сусшльства.
Визнання значущосп етики як нормативно! складово! системи вищо! освь ти - атрибутивна риса сучасного с вдового осв1тнього простору. Так, у роздь л1 «Сфера дп та ключов1 поняття» Стандарт! в \ Рекомендацш щодо забезпечення якосп в европейському простор! вищо! осв1ти (ЕБО) наголошуеться, що вища осв1та спрямована зокрема на шдготовку студенев до активного громадянства та шдтримку !х особиспсного розвитку. У Будапештсько-Вщен-сыай декларащ! як шдгрунп Свропейського простору вищо! осв1ти (ЕНЕА) мю-титься теза щодо поваги до розмштосп культур \ мов, неможливо! поза осмис-ленням св1ту кр1зь призму етики. У Бухарестському комюшке «Використання нашого потенщалу з найбшыпою користю: консолщащя Свропейського простору вищо! освгги» (2013 р.) вища освгга позищонуеться як вщкритий процес розвитку студентами як професшних знань \ навичок так \ штелектуально!
незалежносп й впевненосп в соб1, фундаментом чого, безумовно, е щншсш ор1ентацп та моральш настанови. Проект Тишг^-методолопя грунтуеться на уваз1 до розвнтку загальних компетентностей випускника та диференщюван-ш таких загальних компетентно стей, як м1жособистюш (сощальна взаемод1я та сшвпраця) та системш (комбшащя розумшня, почуттевосп та знания), яю сшввщносяться з етичним знаниям.
У рекомендащях Свропейського Парламенту та Ради (€С) «Про основш компетенцп для навчання протягом усього життя» (18. 12. 2006 р.) шдкресле-но, що зпдно з1 Звггом Ради про розширення функцш освпи 2004 р. освгга допомагае зберегти та вщновити загальний культурний р1вень сусшльства 1 прищепити важлив1 сощальш та громадянсью щнносп. Загострення питания щодо зростання сощального та культурного р1зномашття в цих програмо-вих документах зумовлюе акцент на особливш значущосп освпи як чинника збереження нащонально! ушкальносп та водночас культурного плюрал1зму, а також наголос на необхщносп вщпрацювання Еталонних рамок-Основних компетенцш, необхщних уам громадянам для особисто! реал1зацп та розви-тку, активного громадянського життя, сошальноТ едносп та можливосп пра-цевлаштування.
Такими компетентшсними опорами системи вищо! освпи мають стати сощальш та громадянсьи навички. Передбачаючи умшня особистого, м1ж-особиспсного й м \ ж ку л ьту р н о го характеру, розумшня мультикультурних особливостей европейських сусшльств 1 взаемодп нащонально-культурно'1 та загальноевропейсько'1 специфши, защкавлешсть розвитком соцюкультурно! сфери й м1жкулыурно1 комушкацп, демонстращю р1зномашття особиспсних щнностей та поваги до шших, щ навички мають глобальне значения в забез-печенш ефективноТ та конструктивно!' учасп особи у жита сощуму.
Безперечна значуицсть етично! компоненти сучасно! вищо! освпи Украши декларована на державному р1вш. Закон Украши «Про вищу осв1ту» репре-зентуе вищу осв1ту як сукупшсть систематизованих знань, умшь 1 практичних навичок, способ! в мислення, професшних, а також свпоглядних 1 громадян-ських якостей, морально-етичних щнностей (Роздш I, ст. 1, п. 5). Методичш рекомендацп щодо розроблення стандарте вищо! освпи (зпдно з Наказом МЫстерства освпи 1 науки Украши вщ 01. 06. 2016 р. №600) передбачають зокрема таю загальш компетенцп випускника вишу, як здатшсть до адаптацп та дп в новш ситуацп, навички мжособиспсно! взаемодп, щнування та по-вага р1зномаштносп та мультикулыурносп, здатшсть працювати в м1жиарод-ному контексп, здатшсть д1яти сощально вщповщально та свщомо. Зпдно ¡з загальноприйнятою в м1жнародиому освпньому середовииц класифшащею результате навчання за Б. Блумом 1 В. Кратволлом в емощйшй (афектив-шй) сфер1 передбачено щншсну ор1ентащю (повагу до культурного р1знома-
шття), оргашзащю та концептуал1защю (визнання власно! вщповщальносп за вчинки, адаптащю поведшки до прийнятих системних щнностей), характеристику системи щииостей (наявшсть у особи сформовано! системи щнностей, яка визначае и вщповщну послщовну та иередбачувану поведшку), що можна в цшому визначити як мету етики як складово! системи вшцо! освпи.
1снуе три основш шдходи до визначення прюритетноТ рол1 ушверситету: -сощоцентриський, який акцентуе роль закладу освпи з позицш штереав мюцево! громади, держави, репону тощо; - ушверситетськоцентристський, який акцентуе значуицсть реал!зацп ушверситетом власних щлей, власного позищювання серед шших заклад1в; - студентоцентристськш, який декларуе иериисть в д1яльносп ушверситету розвитку шзнавальних, моральних, гро-мадянських та професшних знань 1 навичок майбутнього фах1вця. «Етизащя» ушверситетського простору вщповщае сучасним тенденщям л1берал1защ! вищо! освпи та, зокрема, и студентоцентристськш спрямованостк а також шдвищення автономи ушверситепв 1 культури якосп вищо! освпи,
Забезпечення «етизацп» потребуе не тшьки вщлшення оргашзащйних проблем, вдосконалення нормативно! бази, реал1зацп кадрово! полпики та шновацшносп шдход1в у складанш освпшх траекторш. Модершзащя та формування культури якосп вищо! освпи здшснюеться в конкретному шсти-тущйному середовжщ 1 конкретними учасниками освпнього процесу, отже, и активне просу вання/гальмування зал ежить вщ !х етично! мотивацп. Ефек-тившсть кадрово! полпики зумовлюе актуальшсть нових вимог до освпян. вщ яких суспшьство сьогодш о1п куе професшно! та морально! компетентности здатносп до ушверсального, творчого, сощально-вщповщального мислен-ня, результативносп методичного забезпечення навчального процесу, мобшь-носп у використанш новпшх навчально-шформацшних техиолопй, акаде-1упчноТ мобшьносп, здатносп працювати за умов шституцшно! вщкритосп тощо. Все це потребуе вщ освпян вщповщного високого р1вня загально-мо-рально! культури як шдгрунтя особиспсно! вщповщальносп пращвншав вищо! школи.
Формування культури якосп освпи передбачае подолання жорсткого ди-ректування, що обмежуе академ1чш свободи, заохочування ¡шщативи педа-гопв щодо шдвищення !х квал!ф1кацшного та загальнокультурного р1вня. У цьому контексп етичш засади викладацько! д1яльносп, моральш настано-ви виклада1пв постають передумовою ефективносп означено! полпики. Во-лодшня шновацшними методиками ! технолопями, реал1защя принципу партнерства у навчальному процес^ високий р1вень мотивацп зворотного зв'язку з1 студентством як необхщна умова постшного шдвищення професь онал1зму та р1вня квал1фжацп - головш сучасш вимоги до викладача закладу
вищо! освгги. Доцшьно акцентувати роль етичного фактору в формуванш академ1чно'1 доброчесносп та необхщносп п постшного дотримання як засо-бу посилення вщповщальносп викладач1в за яюсть освгги.
Становления особистосп з усталеними щншсними ор1ентирами, ¡деалами. моральними принципами, загальножиттевими й професшними настановами в ушверситетському простор! забезпечуеться його високим виховним потен-щалом. Зниження статусу виховання в межах вищоТ осв1ти зумовлено л1бе-ральними настановами щодо формування «вшьно! особистосп». Фах1вець, «озброений» повним комплектом надсучасних знань та навичок, проте по-збавлений стшких етичних засад, не може повнощнно реал1зувати себе на благо сусшльства. Формування особистосп фах1вця поза етичним полем -культурна та осв1тня утошя, оскшьки ¿стинш знания е нев1дривними вщ доброчесносп, як нев1дривними е й добро та ютина, осв1та й виховання, орга-шчний зв'язок яких в ушверситетському простор! забезпечуе етика.
Важливо наголосити, що, створюючи единий европейський осв1тшй про-спр, ушф1куючи систему шдготовки фах1вшв, а також реал1зуючи радикаль-ш шституцшш перебудови системи вищоТ осв1ти, не можна вщкидати нашо-нальний багатовшовий осв1тшй досв1д, забувати й не враховувати особливос-т1 украшського ментал1тету, нащонального характеру тощо. Традищйно украшському сошуму притаманно осмислення осв1ти не пльки як ¡нструментально!, а й як позачасово! ц!нносп. Сконцентроване в архетиш едукативнос-т1 особливе ставлення до навчання, як до перманентного процесу протягом усього життя, надае йому статусу вищо! духовно! щнносп, спираючись на яку можна зм1нити буття людини та сшльноти, осягнути сутнють власного жит-тевого покликання, ор1ентуватися на пошук того знания, яке допоможе реа-л1зувати потеншал людини та сусшльства
Мультикультурал1зм сучасного европейського простору також актуал1зуе значения етики як складово! вищо! осв1ти з1 значним потенщалом щодо за-безпечення птдносп стосунюв м1ж державами та культурами, поглиблення культурного полшога та взаемозбагачення культур.
Осв1та е перманентно важливим засобом акумуляц!! та трансляцп культу-ри у д!ахрони та синхронп, завдяки якому людина утверджуе себе як особис-псть у простор! Людства, визначае особиспсш щншсш ор!ентащ!, осягаючи лопку акс!олопчних змш протягом ¡сторично-культурного процесу та адап-туючись до м1нливих сощокультурних реалш сучасносп. Акс!олопчний по-тенщал осв1ти, що багато в чому детермшований наявшстю в !! систем! етично! складово!, зумовлюе !! надактуальну державну та особиспсну щн-шсть. Упм, осв!чешсть як особиспсна характеристика, зумовлена, перш за все, сусшльно-державними потребами, отже, осв!чешсть особистосп постае критер1ем осв!ченосп всього сусшльства.
Звернення до досвщу розвитку вггчизняно! осв1ти демонструе традицшио гармошйне поеднання профеайноТ 1 загал ь но кул ьту р но! компонент. Однак на початку XXI ст. у сфер1 осв1ти сформувалася тенденщя вузькоТ спещал1зацп, внаслщок чого уможливлюеться втрата вищою освпою Украши статусу важ-ливого чинника забезпечення культурного поступу. Реформування системи вищо! освгги, визначення и прюритетиих завдань, ¡деал1в. комплексу навчаль-них дисциплш мае продовжптп процес трансляцп моральнпх щниостей, по-ведшкових моделей, сощальиих настанов жпття. Ушверситетський проспр иеобхщио наповнюватп едпнимп для украшського сусшльства базовпмп на-цюиальиими щниостями, як1 е основою для духовно-морального розвитку особистосп та повноправного входження Украши в европейську сшльиоту.
Сьогодш можна констатувати й формування тенденцп прагматизацп, спе-щал1зовано1 утиттар1зацп вищоТ освгги. За цих умов особлива гострота про-блеми «етика в ушверситетськш освт» детермшоваиа иеобхщшстю осмис-лення змши статусу етики, яка в контексп академ1чноТ автономп вищих на-вчальних заклад1в та шдивщуал1зацп траекторш навчання з базовоТ складовоТ вищо! осв1ти перемщеиа в елективний корпус навчальних дисциплш
Провщиим «елементом» реформування 1 модершзацп ушверситетсько! осв1ти е постать викладача. Тому 1 розв'язання стратепчних шиовацшиих завдань иеобхщио починати з духовно-морально! культури педагопчного складу. Поведшков1 етичш стандарта викладач1в мають прюритетиу роль: це поеднання профеайноТ майстерносп, сумл1 иного виконання обов'язюв, по-важливого ставлення до студента, неуклшного дотримання правових засад вищо! школи, иеприпустимосп корумповано! поведшки тощо.
Вагому роль у формуванш громадянсько! позицп, що може слугувати за-собом запоб1гання ризиив професшио! деформацп, вщ1грае опанування майбутшм фах1вцем профеайноТ етики, спрямовано'Т на коикретизащю мо-ральних аспекпв професшио! д1яльиосп, розкриття сутносп та специфши морально! щнносп певно'Т професп та визначення морально! вщповщальнос-т1 перед суспшьством и представниюв. Д1яльнюие шдгрунтя процесу форму -вання громадянсько'Т позищ! майбутнього фах1вця забезпечуеться його активною участю в сощальному жита. Идеться не тшьки про актившсть студент-ства в опануванш й набута знань, а про активну спрямовашсть на практичне !х застосування в сусшльному жита та професшиш д1яльиосп.
3 огляду на соцюкулыурш реалп та на тенденцп розвитку сучасио! св1то-во! гумаштарно! науки етичш знания стають одним ¡з найважлив1ших компоненте стратеги вищо! осв1ти, «иарощуваиия штелектуального потеищалу, моральиосп й духовносп сусшльства стае вщлшальним чииииком шдвищеи-ня конкуреитоспроможиосп кра!ни, запорукоюи економ1чио! \ сусшльио-по-лпичио! модершзацп та вагомим чииииком иащоиальио! безпеки» [10, с. 303].
У компетентшснш парадигм! сучасноТ системи вищоТ осв1ти етика мае повернута свш первинний статус кер1вництва з практично! моральности, чин-ника вир1шення актуальних життевих проблеми i професшних завдань про-тягом життя, д1евого регулятора взаемин людини з природою, з суспшьством, 3i cbItom i BcecBiTOM.
Зниження уваги до етично! складово! вищо! осв1ти створюе серйозну духо-вну небезпеку, складнють яко! полягае в !! латентносп та вщдалених у 4aci наслщках як для окремо! особистосп, так i для всього сусшльства.
Висновки. Безперечною константою наукового дискурсу щодо означених проблем е визнання авангардно! рол1 ушверситепв як потужно! ланки вищо! оевт! в i нформаш иному сусшльств1. Иого реалй та трансформащйний стан Укра!ни актуал1зують проблему формування нащонально! ел1ти, не пльки «озброено!» фаховими знаниями високого р1вня, а й адекватно «вписано!» в сусшльне життя. Транслящя ушверситетом етичних щнностей е його фун-даментальним внеском у розвиток культури сусп1льства i держави, ¡мпульсом та катал1 затором пошуюв молод! свого шляху в складному та швидко змшю-ваному евт, у вибудовуванн1 життевих, зокрема моральних, настанов, та водночас визнанш глобально!, позачасово! та позапросторово! значущосп вищих духовних щнностей.
Питания щодо eniBBiдношения загальнокультурного, зокрема етичного, й профеаиного знания авторами вбачаеться особливо актуальним з огляду на утошчшеть етично-нейтрально! ушверситетсько! осв1ти. Декларащя профе-сюнал1зацп та спещал!защ! ун1верситетсько! осв1ти (що абсолютизуеться в шформацшному, техногенному суспшьста) м1стить у co6i загрозу руйнацп щл!сност1 ocoOHCTOCTi. Найважлиßi шим вектором сощально! Mici! ушверси-тету, на наш погляд, е надання оевт, зокрема вшцш, високого етичного статусу у суспшьста.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барнетт Р. Осмысление университета. Образование в современной культуре / Белорусский государственный университет. Центр проблем развития образования БГУ; под. ред. М. А. Гусаковского. Минск: Пропилеи, 2001. 128 с.
2. Бойченко Н. М. Сучасний ушверситет: цшшено-етичний ви\пр. Кшв: Промшь. 2015. 296 с.
3. Про вищу оевт : Закон Украши вщ 01.07.2014 № 1556-VII. URL: http://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 18.08.2018).
4. Медведев I. А. Державне управлшня розвитком ушверситету: теоретичш та при-кладн1 аспекта: мо но граф ¡я / Нац. акад. держ. упр. при Президентов! Украши. Харюв. репон. ¿н-тдерж. упр. Харюв: ХарР1НАДУ «Мапстр», 2011. 220 с.
5. Олскав I. Етичш стандарта вищо! освпи: вщ асощащй до ушверситепв. Акаде-лпчна чесшстъ як основа сталого розвитку утверснтету / за заг. ред. Т. В. <J>i-шкова, A. G. Артюхова. Кшв: Таксон, 2016. С. 183-193.
6. Ортега-и-Гассет X. Миссия университета / пер. с исп. М. Н. Голубевой; ред. перевода А. М. Корбут; под общ. ред. М. А. Гусаковского. Минск: БГУ. 2005. 104 с.
7. Ортега-и-Гассет X. Эстетика. Философия культуры / Вступ. ст. Г. М. Фридлен-дера; Сост. В. Е. Багно. Москва: Искусство, 1991. 558 с.
8. Панченко Л. М. Цшносп освии в контексп глобал1заци. Науковий часопнс НПУ тетМ. П. Драгоманова. Сергя№ 7. Релгггезнавство. Кулътурологгя. Фыософгя: 36. наукових працъ. 2007. № 15 (28). С. 158-163.
9. Сбруева А. А. Тенденции трансформации миссии Университета: сравнительно-педагогический анализ. Педагоггчт науки: теоргя, icmopi'A. тновацтт технологи. 2015. №6 (50). С. 448-461.
10. Су час Hi европейсью культурно-юторичш цшносп в контсксп в и клик ¡в глобаль заци: мо но граф ¡я / Кер1вник авторського колективу i науковий редактор, доктор юторичних наук, професор А. I. Кудряченко, ДУ «1нститут всесв1тньо1 icTopii HAH УкраТни». Кшв: Фешкс. 2014. 444 с.
11. Терепищий С. О. Генезис аксюлопчних полюав ландшафту осв1ти: \пж естетиз-мом еллшзму та утшптаризмом сучасносп. Релгггя та ('оц/ум. 2015. №4 (20). С. 115-121.
12. Шевченко Л. С. Стратспчнс управлшня ушверситетом: обгрунтування Micii' i ид-лей розвитку. BicmiK Нацюналъного утверснтету «Юридична акаделия УкраТни uieni Ярослава Мудрого». Сергя: Еконолачна теоргя та право. 2014. №1 (16). С. 6-22.
REFERENCES
1. Barnett, R. (2001). Osmuslenve unvversyteta. Obrazovanve v sovremennoi culture / Belorusskyi hosudarstvennui unyversytet. Tsentr problem razvytyia obrazoanyia BHU; pod. red. M. A. Husakovskoho. Mynsk: Propyley [in Russia],
2. Boichenko, N. M. (2015). Suchasnvi universytet: tsinnisno-etychnvi vvmir. Kyiv: Promin [in Ukrainian].
3. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 № 1556-VII. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 [in Ukrainian],
4. Medvediev, I. A. (2011). Derzhavne upravlinnia rozvvtkom universytetu: teoretychni taptykladni aspekty: monohrafiia/Nats. akad. derzh. upr. pry Prezydentovi Ukrainy. Kharkiv. rehion. in-t derzh. upr. Kharkiv: KharRI NADU «Mahistr» [in Ukrainian],
5. Oleksiv, I. (2016). Etychni standarty vyshchoi osvity: vid asotsiatsii do universytetiv. Akademichna chesnist yak osnova staloho rozvytku universytetu / za zah. red. Т. V. Finikova, A. Ye. Artiukhova. Kyiv: Takson, 2016. S. 183-193. [in Ukrainian],
6. Orteha-y-Hasset, Kh. (2005). Myssvia imyversyieia / Kh. Ortehe-y-Hasset; per. s ysp. M. N. Holubevoi; red. perevodaA. M. Korbut; pod obshch. red. M. A. Husakovskoho. Mynsk: BHU [in Russia],
7. Orteha-y-Hasset, Kh. (1991). Estetyka. Fylosofyna kultury INstup. st. G. M. Fridlendera; Söst. V. E. Bagno. Moskva: Yskusstvo [in Russia],
8. Panchenko, L. M. (2007). Tsinnosti osvity v konteksti hlobalizatsii. Naukovyi chasopvs NPU imeni M. P. Drahomcmova. Serivia № 7. Relihiieznavstvo. Kulturolohiia. Filosöfiia: Zb. naukovykh prats. - Scientific journal of M P Drahomanov NPU Series number 7. Religions studies. Culturology. Philosophy: Coll. scientific works, 15 (28). 158-163 [in Ukrainian],
9. Sbrueva, A. A. (2015). Tendentsyy transformatsyy myssyy Unyversyteta: sravnytelnopedahohycheskyi analyz. Pedahohichni ncmky: teoriici, istoriia, innovatsiini tekhnolohii - Pedagogical sciences: theory history innovative technologies, 6 (50), 448-461 [in Ukrainian],
10. Kudriachenko, A. I. ed. (2014). Suchasni yevropeiski kulturno-istorychni tsinnosti v konteksti vyklykiv hlobalizatsii: monohrafiia / DU «Instytut vsesvitnoi istorii NAN Ukrainy». Kyiv: Feniks [in Ukrainian],
11. Terepyshchyi, S.O. (2015). Henezys aksiolohichnykh poliusiv landshaftu osvity: mizh estetyzmom ellinizmu ta utylitaryzmom suchasnosti. Relihiia ta Sotsium - Religion and Society, -/(20), 115-121 [in Ukrainian].
12. Shevchenko, L. S. (2014). Stratehichne upravlinnia universytetom: obgruntuvannia misii i tsilei rozvytku. Visnyk Natsionalnoho iiniversytetn «Iiirydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Miidroho». Seriia: Ekonomichna teoriia tapravo - Bulletin of the National University «Jaroslav the Wise Law Academy of Ukraine ». Series: Economic Theoiy and Law, 1 (16), 6-22 [in Ukrainian],
Стасевская Оксана Анатольевна, кандидат философских наук, доцент, доцент кафедры культурологии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
Уманец Ольга Витальевна, кандидат искусствоведения, доцент, доцент кафедры культурологии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
ЭТИЧЕСКАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ СОЦИАЛЬНОЙ МИССИИ
УНИВЕРСИТЕТА
В статье осуществлена попытка осмысления социальной миссии университета XXI ст., который изменяется под влиянием таких факторов как глобализация, интернационализация, развитие экономики знаний и коммуникационных технологий. Особенное внимание уделено этической компоненте социальной миссии университета в виду актуализации в современных условиях трансформации духовных цен-
ностеи, социальных институтов и моральных регуляторов жизни, а также проблемным вопросам соотношения общекультурного и профессионального, утилитарного знания, значимости этического потенциала университетского образования.
Ключевые слова: высшее образование, университет, миссия университета, этическая составляющая университетского образования, нравственность, информационное общество.
Stasevska Oksana Anatoliivna, PhD, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Culturology, Yaroslav the Wise National Law University,
Kharkiv, Ukraine
Umanets Olga Vitaliivna, PhD (Art Criticism), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Culturology, Yaroslav the Wise National Law
University, Kharkiv, Ukraine
ETHICAL COMPOSITION OF THE SOCIAL MISSION OF THE UNIVERSITY
Problem setting. Strategic priorities of the development of our state give increased attention to higher education as a social institution, which primarily aims at enriching the person with the «capital of competencies» necessary for it to succeed in self-realization in the postmodern world. The main disadvantage of such a paradigm of reforming higher education lies in the excessive specialization, which loses the humanistic essence of the educational space, in lowering the status of the humanities, which must serve as semantic signs in conditions of complete uncertainty in the world. This actualizes the problem of the ethical component of the social mission of universities.
Recent research and publications analysis. The idea of the university and comprehension of its role in society was the subject of attention of eminent thinkers, philosophers and theorists of the post-industrial society. The overwhelming majority of scientific research is devoted to the analysis of the classical university as a historical and cultural phenomenon, as well as problems of its functioning and modernization in the in formation society. However, despite the large number and magnitude of publications on the prospects and challenges of higher education in the beginning XXI century, the problem of the ethical-component of university education can not be considered complete and filly developed.
Paper objective. The purpose of the paper is to determine the importance of the ethical-component of the university's social mission and the ratio of the general cultural and narrow-professional, utilitarian component of higher education.
Paper main body. In the modern world, the diminution of moral, feelings, especially among young people, is widespread, and as a result, fuzz)' life benchmarks, moral guidelines, passive civic attitudes, loneliness, despondency, pessimism. According to the authors, this
determines the need for a modern understanding of ethics as a component of the university s social mission. Determining the place and role of ethics in the context of the educational process is an extremely difficult task in the complex way of forming the valuable world of man as a representative of the nation and humanity. Recognition of the significance of ethics as a normative component of the system of higher education is an attributive feature of the modern world educational space. Attention to the development of the general competences of a university graduate is the basis of the project Tuning-methodology.
In connection with the escalation of the issue of the growth of social and cultural diversity in the program documents, the special significance of education has been emphasized as a factor in preserving national uniqueness and, at the same time, cultural pluralism. The main competencies of the higher education system should be the social and civic skills that involve personal interpersonal and intercultural skills.
The undeniable significance of the ethical component of modern higher education in Ukraine is recognized at the state level. Thus, in the Law of Ukraine «On Higher Education», higher education is represented as a set of systematized knowledge, skills and practical skills, ways of thinking, professional, as well as ideological and civic qualities, moral and ethical values.
The «ethics filling» of the university space corresponds to modern trends in the liberalization of higher education and, as well as the increasing autonomy of universities and the culture of higher education quality. Formation of the culture of quality ofeducation involves overcoming the hard direction, encouraging teachers 'initiatives to increase their qualification and general cultural level. In this context, the ethical foundations of teaching, the teaching of the teachers 'moral principles are a prerequisite for the effectiveness of the quality policy. It is advisable to emphasize the role of the ethical factor in the formation of academic integrity and the necessity of its continuous reproduction, as a means of enhancing the responsibility of teachers for the quality of education.
Formation of the personality ofa specialist outside ofethics is a cultural and educational Utopia, since true knowledge is inseparable from virtue, as good and truth are inalienable. Ethics in the university space is an organic connection of education and upbringing. The axiological potential of education, which is determined by the presence of an ethical component in its system, determines its state and personal value.
Reforming the higher education system should continue the process of translating moral values, behavioral models, social guidelines of life. University space must be filled with common values for all members of Ukrainian society. In a new paradigm of the modern system of higher education, ethics, as an academic philosophical discipline, traditionally gravitated towards moralisation and excellence, must become a guide to practical morality, an active regulator of social relations.
Reducing the attention to the ethical component of higher education creates a serious spiritual danger, the complexity of which lies in its latency and delayed consequences both for the individual person and for the whole society.
Conclusions of the research.An indisputable constant is recognition of the avant-garde role of universities in the information society. Its realities and the transformational state of Ukraine actualize the problem of forming a national elite, not only on the basis ofhigh-
level professional knowledge. The University is called to broadcast ethical values-this is an important contribution to the development of the culture of society and the state. The task of the university is not only to provide special knowledge and relevant skills, but also to help young people find their way in a complex and rapidly changing world, in shaping life, moral principles and values. The question of the correlation of general cultural, in particular ethical and narrow professional knowledge, is seen by the authors as particularly relevant, since it can not be ethically neutral university education. The emphasis on the professionalization and specialization of university education (which is absoluted in the information, technogenic society) includes the threat of destruction of the integrity of the individual. The most important social mission of the university, in our opinion, is to provide education as a cultural institution with a high ethical status in society.
Key words: higher education, university, university mission, ethical component of university education, morality, information society.
iOCS
