CC BY
10
Вадим МУДРАК
1НФОРМАЦЮЛОГ1ЧН1 ТЕНДЕНЦИ РОЗВИТКУ ВИЩОТОСВ1ТИ У КРАЖИ В ГЛОБАЛЬНОМУ СВ1ТОВОМУ ПРОСТО Р1
Сучасш науковг загальнометодологгчш тдходи до розвитку вищоИ освти в глобальному суспшьства розгортаються в система тформацюлоггчниххарактеристик, властивостей, ознак, що показуютъ стан, тенденци / перспективи розвитку такоИ освти. Ос-танш розкриваються як системоутворюючг, орга-шзацшно-змктовш в комплека вгдносин «тдивгду-алъне — суспшъне«, «особисткне — колективне».
Акгуальшсть дослщження полягае в необхщносп вироблення фшософсько-методолопчних засад кшыасноТ й яысно! оптим1зацп, компактизацп, ущшь-нення, генерал!зацп, фундаментам зацп шзнавально! духовно-культурно! сощально! ¡нформацп у змют! й оргашзацп вищо! освгги в умовах ¡нфор-мацшного глобального суспшьства. Ентрошя ¡нформацшного шзнавального простору сучасно! вищо! освгги зростае настшьки, що е непереачним завдан-ням оптимпувати його на засадах шдивщуал1зацп шзнавальних можливостей, з одного боку, й фундаментал\зац п, ютинносп, з погляду оптимально!, об'ек-тивно! науково! картини оточуючого св!ту, науки, освгги, духовного культурно-цшнюного надбання, з шшого.
Стан розробленосп науково! проблеми виходить, зокрема, ¡з досягнень впчизняних {заруб!жних вчених в галуз1 теорп ¡нформацп та управлшня нею в суспшьно-сощальних вщносинах (В. Г. Афанасьев, Бауер Фрщр1х Л., I. Й. Блох, Рейворд I. Бойд, 6. О. Седов, В. I. С1форов, А. В. Соколов, А. П. Суханов, А. Д. Урсул, Ю. А. Шрейдер, К. Шеннон та ¡н.).
3 погляду методологи науки й освгги сощальна ¡нформащя шзнавального характеру розглядаеться й анаизуеться як ресурс \ потенщал розвитку в нау-ково-освггшх комушкащях, структурах, системах, формах тощо (Р. Ф. Абдеев, Джон Бернал, В. О. Виноградов, В. К. Войшвшло, Р. С. Пляревський, Д. П. Горський, та ш.).
Застосування сощально! шформацп в освт й наущ на теренах ¡нформацшного суспшьства з погляду сучасно! сощально! фшософп та и трансформащя на р1вш знания, духовно-щншсного досвщу людства, наци, особистосп роз-
Фтософ!я освгги 1(3)/2006
101
глядаються як новггнш етап !х розвитку (В. П. Андрущенко, В. С. Барулш, В. П. Бех, М. М. Бережний, М. Кастельс, В. Г. Кремень, Т.П. Малькова, М. I. Михальченко, Г. Г. Почепцов, 6. Ф. Смер1чевський, В. С. Стьошн, В. Я. Телиповський та ш.).
Функцюнування, трансформащя, управлшня шзнавальною сощальною шформащею в змют! й оргашзацп освгги розглядаються натеренах фшософп освгги, методологи освгги, дидактики (Л. П. Буева, Е. М. Гусинський, I. А. Зязюн, А. А. Касьян, С. Ф. Клейко, М. С. Конох, В. С. Лутай, М. Малкей, Л. А. Мжешина, М. I. Романенко, Ю. Й. Турчашноваташ.).
Розумшня 1 сам процес впровадження шформацшно-комушкащйних технологш управлшня в даяльшсть освгтнього закладу реашзуютъся як сощальш змши, шформацшш збудження, що найбшыпе впливають на змют та орга-шзацпо навчально-виховного процесу в освт (М. I. Бурда, С. У. Гончаренко, О. В. Киричук, В. М. Мадзкхш, Ю. I. Мальований, М. Д. Ярмаченко та шип).
Щодо розвитку вищо! освгги в шформацшному сусшльета застосування сощально! шформацй шзнавального характеру розглядаеться як методолопя реашзацп наукового знания, його презентацп, форма здшснення штелектуаль-ного й емоцшного розвитку особистосп, и взаемовщносин ¡з вищою освггою, розвитку управлшсько! освггньо! системи на р1вш структуры подання нав-чального матер1алу, оргашзащйно-методичних засад вшцо! освгги, методик про-грамованого, а л г о р и т \ш о в ан о г о навчання, зокрема, шформатизацп процесу наукового, освгтнього шзнання, застосування науково-освггньо! шформацй у змют! вищо! освгги тощо (А. М. Алексюк, В. I. Астахова, В. М. Агеев, В. П. Безпалько, В. Ю. Биков, Я. Я. Болюбаш, А. В. Васильев, А. Ф. Верлань, В. П. Волинський, А. М. Гуржш, I. Ф. Следзинський, Д. 6. Швецьташ.).
Таи пщходи, разом ¡з тим, вимагають достеменно! розробки саме процесу функцюнування сощально! шформацй шзнавального характеру вшцо! осв1ти як опгим1зацй структурованого науково-осв1тнього простору, можливостей керуваги потоками, р1внями, формами, комушкащями, напрямками тако! шформацй з погляду змгстово! фундаментамзацй науково! картини свиу, сучасно! оргашзацй вищо! освгги на теренах гумашзацй, шдивщуал1зацй, «¡ртуалпацп шзнання оточуючого с в ¡ту 1 формування самооргашзовано! особистюно! системи трансформацй наукового знания, духовно-цшнюного досвщу.
Гшотеза дослщження виходить з можливостей вироблення науково обгрунтованих шдход!в до оптим!зацп сощально! науково-освггньо! ¡нформацп у змют! й оргашзацй вищо! осени на шляхах Г! вщповщност1 сучасним вимогам в шформацшному, постшдусцпальному, глобальному суспшьсга, досягнення адекватносп!"! змюту та форм юнування об'ективнш науковш картин! св!ту, застосування напрацювань у галуз! модершзацп наукового, освгтнього знания, вироблення таких систем презентацп, розвитку наукового знания, духовно-цшшсного досвщу, яй б вщповщали р1вню розвитку особистост! XXI столггтя.
В умовах шформацшного суспшьства виникають нов1тш пщходи до розвитку вищо! освгги. Таи пщходи грунтуються на розумшш ¡нформашйно! ситуацп, в яйй знания, культур н о -дух овне надбання в систем! ппнання, як
102
Фшософт осв/ти 1(3)/2006
результат шдивщуально! й колективноТ науково-технолопчно! обробки шформап, духовно-цшшсного досвщу е одночасно I продуктом споживання, 1 продуктом виробництва — матер ¡ал ьного 1 духовного.
Суппсть даного дослщження полягае у розробщ фшософсько-методолопчних засад управлшня сощальною шформащею у змют! та оргашзаци вищо! освгги в глобальному шформацшному с в ¡то во м у простора Таы засади розвивають напрацьовану шзнавальну, духовно-цшнюну сощальну шформащю, що складае змют та оргашзацш вищо! освгги. Цей розвиток мае самооргашзований характер, в основ! якого знаходиться систематрансформацшних шзнавальних, духовно-шншсних систем розвитку особистосп, сощальних спшьнот.
Основна проблема дослщження характеризуеться наявнютю суспшьних 1 сошальних суперечностей в систем! вищо! освпи Украши щодо реалш шформащйного сусшльства, надбань людства в сучасний перюд. Таи суперечносп розкриваються в шформацшнш тзнавально-знанневШ ситуацм, в якш знания, кул ьтур н о - духовш надбання, системи суспшьних 1 сощальних вщносин у галуз! вищо! освгги, освггаього життя якджерела отримання ново! шформап, ресурс!в розвитку особистосп, сшввщносяться ¡з результатами шдивщуально! й колективно! науково-технолопчно! обробки ¡нформацп, знания про оточуючий свгг, духовно-цшнюного досвщу. Саме тут I полягае головна суперечшсть сучасно! шзнавально! доби — м1ж ¡ндивщуал1защею й усуспшьненням знания, сощально! ¡нформацп, духовно-цшшсного досвщу.
Значения вищо! освгги в ¡нформацшну глобальну епоху полягае у:
— вирппенш проблем безперервно! осв1ти, оптимально! мотивацп шди-в ¡дуально! шзнавально! д!яльносп;
— уточнены! мети розвитку особистосп,!"! мотив!в! смисл!в;
— модершзацп змюту, оргашзаци осв!ти вщносно новших уявлень про свгг, мюце в ньому людини, специфжаци осв!ти щодо таких вщцв даяльносп лю-дини, яы не були знаними ранипе, атепер змшюютъ обличчя суспшьства, сощ-алын вщносини в ньому;
— застосуванш таких технологш шзнання, що сягають бутгевих глибин та реалпацп людського в суспшьстш, природа, Всесвт тощо.
Тут постае шша суперечшсть у систем! вшцо! освгги в шформацшному глобальному суспшьств! — м!ж нацюнальною належшстю знания, духовно-цшшсного досвщу, оргашзащею осв!ти та глобальним викликом, в якому останш перетворюються на всесвшпй продукт споживання, безвщносний до корешв ! витойв, що значно змшюе мкще педагога, науковця, студента, колектив!в заклад!в осв!ти в систем! шзнання оточуючого с в ¡ту, реал!заци суспшьного призначення вищо! освгги. 1нтернацюнал1защя ! глобал!защя суспшьства призвели до того, що змши в однш галуз1 дуже шввдко перено-сяться на шпп, пщсилюючи взаемовплив та взаемозв'зок цих сфер. За таких умов отримаш знания в певнш систем! суспшьних I сощальних координат шид-ко втрачають свою цшшсть.
Вища освгга у такому ракурс! набувае наступних рис, властивостей, характеристик, ознак, що модершзутьи нашформацюлопчнш свггогляднш основ!:
фтософ!я освгги 1(3)/2006
103
1) демократизащя;
2) гумаштаризащя (переор1ентац1я на людино-вим1рш сусптьш1 сощальш ршення; участь у полшоз1 людських, сощумних культур);
3) гумашзащя (пщвищення рол! особистосп, визнання людини як вищо! щнносп модершзацп сусшльства; виховання людини на позищях морального сусшльного, особистюного суспшьно-сощального вщповщальнюного усвщом-лення);
4) \ ндивщуал\защ я (актуалкзащя оптимального вибору особиспсного осв1тнього шляху, темпу, ритму, стадшносп, послщовносп безперервного осв1тнього саморозвитку);
5) фундаменталпащя (введения структурних змш у змюп й оргашзаци вищо! осв!ти, Г! практичного застосування в!дносно щлюного уявлення про розвиток Всесвггу, людини; створення генерально! науково! картини свггу 1 науково обгрунтованого мюця людини, сощальних спшьнот у ньому; реашзац!я м1ждисциплшарних зв'язйв у межах галузей наукового знания);
6) технолопзащя (комп'ютеризац!я, передавання репродуктивних форм осв1тньо! д!яльност1 електронним системам обробки сощально значущо! ¡нформацп, знания, духовно-культурного досвщу; в!ртуал!зац!я, дистанцшне передавання ! сприйняття наукового знания, духовно—цшшсних, оргашза-щйних! дцяльнюних засад вищо! освии; домшування медца-технолопчних засо-б1в, систем, прийом1в передавання, накопичення й трансформаций модершзацп знания, шформаци, досвщу, орган!зац1!шзнавально!д!яльносптощо; пщтрим-ка особистюно-розвивальних технологш — контекстуальних, даалопчних, ¡грових, комушкативно-рольових, ¡мггацшно-моделюючих систем освгги);
7) штегращя (формування единого шформацшно-комушкацшного простору; залучення до змюту й оргашзаци вищо! освгги уск навчальних, виховних, культурних, сощальних шститущй, позанавчальних гуманггарних оргашзацш, структур, ЗМ1, сощального оточення),
8) формування вшьного освггнього середовища, в якому вщбуваеться си-нергшний розвиток уах — традищйних I новггн!х — форм вищо! освгги, Г! оргашзаци та комушкацшних зв'язьав;
9) неперервн!сть (у час!, простор!, розвитков! форм освггаьо! д!яльносп; забезпечення оргашзацшно! та змютовно! едносп, спадковосп ! скоорди-нованост! завдань сощаизацп шдивща, в якш ч!льне мюце займае спря-мован!сть на неперервну самоосвггу, самоменеджмент);
10) глобал!зац!я (ушверсашзащя нащональних, етн!чних, традищйних, мов-них, галузевих, вщомчих та шших перешкод на пщстав! формування глобально! культури; фжсащя зм!щення всесв!тньо! культури в ешцентр сучасно! вищо! осв!ти; трансформащя д!алогу осв!ти ! культури в полшог);
11) необмежен!сть доступу (всезагальнють), у тому числ!, в застосуванш особистюних можливостей;
12) ращональна (з погляду сшввщношення ентропп та негаентропп) орга-шзащя (як пщвищення даяльшсного змюту освгги вщносно створення науково ! практично цшнюного продукту — духовного ! матер!ального; досягнення оптим!защ! уявлень особистост! про призначення Г! самоосвгги);
104
Фтософ^я осв/ти 1(3)/2006
13) невичерпна комушкатившсть (неперервна корелящя шзнавальних зусиль вщносно швидкоплинних змш у шзнавальнш, аксюлопчнш, праксеолопчнш галузях знания про оточуючий свгг, мюце сучасно! людини в ньому; вщкритють освггшх форм, що в них особистють знаходиться у сташ постшного полшогу ¡з новим знаниям, сощальною шформащею, досягнен-нями в шзнавальнш галуз1);
14) випереджувальний вщносно шших суспшьних 1 сощальних структур, розвиток тощо (посилення прогностичного спрямування вищо! освгги на пщстав1 оперативного оволодшня сощальною шформащею, сощальними \ сус-пшьними зв'язками, вщносинами, що в них розкриваеться глибинний сенс сучасно! д1яльносп людини в суспшьств!);
15) конверте вашсть освших форм вщносно сучасного визнання особистосп;
16) еколопзащя вищо! осв!ти як формування ор1ентацш особистосп на збе-реження еколопчного середовища, пщтримання толерантного, сп1вчутливого вщношення людини, що шзнае (студента! викладача, орган1затора осв1ти) до природа, людських в!дносин! стосунйв тощо.
Тай напрями реал!зуються на методолопчнш соц1ально-1нформац1йн1й основ! — систем! шновацш в онтолопчнш, гносеолопчн1й, п1знавальн1й, праксеолопчн!й, акс!олог1чн1й реальност! суспшьних 1 сощальних вщносин.
У цьому р!чищ! демократизащя вищо!' осени, системи соц1альних вщносин, управлшня тощо, означав, з одного боку,!"! ор!ентащю на забезпечення прав особистосп, яка знаходиться у лош осв!ти, надання !й загальнолюдських, нащетворчих ц!нностей, формування чеснот глобального сусшльства — духу взаеморозумшня \пж народами, сощальними спшьнотами, поваги, толерант-носп щодо альтернативних поглядав, позищй, а з ¡ншого, формування системи шдивщуально! соц!ально! вщповщальносп за наслщки оволодання такою осв!тою, входження через не! до сучасно! системи суспшьних ! сощальних зв'язйв, в яких особистють повинна вщчувати свою особисту причетшсть до глобальних процес!в в суспшьств!, Батьйвщиш.
Гуман1таризащя означав посилення рол! гумаштарного знания, яке пщносить особиспсть на вищий культурный р!вень розвитку, у пщготовц! висококвал!ф!кованого спещалюта, осйльки осв!та, особливо на вищому р!вш, повинна не ильки мютити вузькофахову подготовку, але й формувати шдивща в нов!гшх умовах юнування людства, виховувати тай громадянсьй якосп, що пщносять особиспсть, вчити людину сучасним формам штеракцГ! — з природою, ¡з со!цумом, ¡з знаниям, гз техн!кою, готувати людину жити у швидкоплинному свт, в якому трансформацГ! не тшьки житгя, а й свщомоеп, розуму, емоцш, штелекту, щнн!сно! сфери мають вир!шальне значения; розвивати здабносп працювати ¡з новою сощальною шформащею та приймати щодо не! оптимальш для життя ршення.
Гуман1зашя — шлях надання через вищу освггу особистосп людиноор!ен-тованих технологш, форм суспшьного життя, в яких фжсуеться життестверд-жуюче ставлення до оточення, до себе. Саме гумашсшчна ор!ентац!я сучасного суспшьного знания, духовно—цшнюного багатства, форм штеракци становитъ
Фтософ^я осв/ти 1(3)/2006
105
необхщну умову виживання людства, його сшввщношення п космосом, побудови сучасних систем життя.
Зростання фундаментальное^ освггн, особливо вищоТ и ланки, вимагае достеменно!, науково обгрунтовано! систематизацп людського знания, оскшьки важко вже в умовах прогресуючого його нарощування, експонен-щального шформащйного вибуху зрозумгги засаднич!, сутшсш, фунда-ментальш щнносп. Вщторгнення вторинного, поверхневого, мютичного, штучно нашарованого у науковому, сощальному знанш означав оптимальнють його спадковосп, забезпечення розвитку прогресивних форм, розвиток соцю-психолопчних систем самовдосконалення особистосп, розкриття глибинних шту!тивних, спадкових структур останньо!, що, у свою чергу, забезпечуватиме набуття поглиблених можливостей пщвищення якосп процесу шзнання.
Комп'ютеризащя, електрошзащя уах процеав юнування й розвитку сошальноТ шформаци, наукового знания, духовно-щншсного досвщу — шлях ушверсального виходу до необхщно! шформацп ус1х видав — вщ особистюно! до сусгпльноТ, що дае необмежеш можливосп глибинного шзнання оточуючого свпу, оперування базами даних, ведомостей про глобальш процеси в суспшьсга, природ!, Всесвт, оппмзуе систему ор1ентацп особистосп у необмеженому свт шформацп уах вщцв. 1нформатизащя вищо! освпи створюе нов1тне суспшьне, сощальне середовище, в якому знанневий, духовно-цшшсний проспр стае полем розгортання ¡нтелектуальних, емоцшних, психоф1зюло-пчних можливостей людини. Таке розгортання набувае глобального характеру через неперервнють, неповторюванють, глибину, незавершешсть, розширення меж сприйнятгя, розумшня, усвщомлення, особистюного виявлення тощо. Створення освпнього шформащйного простору через дистанцшшстъ, провай-деризм, часову, просторову в1ртуальнють, всезагальшсть стае узагальненим ща-блем розвитку сучасно! вищо! освгга.
1ндивщуал1защя вищо!' освгга означае нов1тне розумшня самовичерпносп, самощнносп, ушкальност! особиспсного пщходу до оволодання знаниям, духовно-цшшсним досвщом. Полем розгортання такого напряму стае система шдивщуамзацп нахшпв, спроможностей, потенцш особистосп, в основ! яко! знаходяться новти освшп системи, технологи, прийоми, засоби, методи, фор-ми, знаряддя культивування останшх. Таке культивування покладаеться на специфжацио нейро-ф!зюлопчних, псюачних, емоцшних, сощальних структур особистосп, пщсилену сучасними ¡нформацшними можливостями, штерак-тивними формами шзнання особистосп.
Вища освгга втшюе це на науковому, професшному, сусшльному р!вш, передаючи особистосп сучасш сусшлып настанови розвитку. Це — \ наб1р професш, необхщних сучасному суспшьству для його вщгворення на бшьш високому р1вш розвитку; наб1р громадянських — суспшьних чеснот, прита-манних людиш ХХ1-го стол1ття; показ дшянок суспшьного життя, що !х необхщно культивувати для сталого, стшкого розвитку людства.
В1ртуал1за1ця знания, духовно—цшшсного досвщу означае перехщ тради-цшних форм вищо! освгга у новти, в якихреамзуетъся шформацшне сусшль-ство. 3 одного боку, це глобал!зац!я людського, наукового знания, аз шшого —
106
Фтософ!я освгти 1(3)/2006
процес ¡нтенсифжацп шзнання оточуючого свггу засобами в1ртуал!заци неявного презентованого знания. Створення новггньо! шформацшно! оболонки знань про оточуючий свггтайого компактизащя (оптимпащя, ущшьнення, генерал1защя) ¡з подальшою сутнюною структуризащею шзнавал ьно! д1яль-носп наближае людство до переведения наявного \ бажаного знания у таку форму, що сутшсно виражае намагання людсько! цившзацп до впорядкова-носп, подолання знаннево! ентропп. Через комп'ютери 6—го поколшня, створення мереж! глобальних шформацшних структур людство наблизиться до розумшня секрете Всесвггу, людського життя..
Глобал1защя освггнього впливу на особистють, життя осв1тшх \ наукових спшьнот виявляеться у перемиценш, трансформацп культур, в оболонщ яких знаходяться освтн установи, заклади, шституцп. Таке перемпцення прояв-ляеться у символ1зацп, ¡нтеракцп, плинноси форм засвоення, усвщомлення, оцшки знания, духовно-цшшсного досвщу. Через певш форми культурного розвитку — вщ простих до найвищих, вища освга проголошуе сучасш щеали осв1чено1 людини — наявнють шформацшно! культури, знания мов, сприйнятгя культурних щнностей, вмшня бути толерантною, вмшня узгоджувати власш бажання ¡з сусшльним, сшльнотним, розвитком.
Висновки: вища ос в ¡та в щформацшному сусшльств1 реалкзуе такий освггшй щеал через: 1) гармошзацда вщносин людини 1 природа, сусшльства — адекватшсть науково! шзнавально! картини свггу реальносп; 2) стимулю-вання — оптимальне програмування штелектуального, емоцшного, нейро-психоф!зюлопчного розвитку особистост! через засвоення итгав наукового, цшнюного шзнання оточуючого св1ту, свггу людини; 3) оптим1защю сощал1за-цп особистосп через структуроване, шдивщуальне занурення в культурне, цившзащйне, сощальне середовище; 4) навчання людини життю в умовах прогресуючого шформацшного середовища на шдстав1 безперервно! самоосвгги, самовдосконалення; 5) неперервне культурне пор1вняння людсько! повед!нки, стимул!в, нам!р!в п наявною культурною ситуащею, ¡з подальшим сусп!льним удосконаленням.
Л1тература:
1. Даншьчук Е. В. Информационные технологии в образовании: Учебное пособие. — Волгоград: Знание, 2002. — 239 с.
2. Журавський В. С. Вища освгга як фактор державотворення 1 культури в Украпн / 1нститут держави 1 права ¡м. В. М. Корецького НАНУкраши, 1нститут вищо! освш! АПН Украши. — К.: Видавничий д1м «1н Юре», 2003. — 416 с.
3. Массима Венансио, Самойленко Н. И. Информационные технологии управления высшими учебными заведениями / Н. И. Самойленко (отв. ред.). — X.: Основа, 1999. - 130 с.
4. Методолопя, теор1я та практика соцюлопчного анашзу сучасного суспшьства: Зб1рник наукових праць. — Харыв: Видавничий центр ХНУ ¡м. В. Н. Каразша, 2002. - 621 с.
Фтософ1я осв/ти 1(3)/2006
107
5. Навроцький О. I. Вища школа Украши в умовах трансформаци сусшльства. — X.: Основа, 2000. - 240 с.
6. Наукове прогнозування шновацшних та альтернативнихсистем вшцо! освпи: 36ip-ник M;i icpi;LiiH до Всеукра'шсько! науково-ирактично! конференцй, 11 — 12 травня 2000 р. / В. П. Андрущенко та ¡н. (ред.); 1нститут вищо! оси пи АПН Украши, Тернопшьська академш народного господарства. — Тернопшь: Економ1чна думка, 2000. - 224 с.
7. ФШков Т. В. Сучасна вища осв1та: CBiTOBi тенденцй i Украша / М1жнародний фонд дослщжень ocBiTHboi по л ¡тики, 1нститут економши та права «КРОК». — К: Таксол, 2002. - 176 с.
Вадим Мудрак. Информациологические тенденции развития высшего
образования Украины в глобальном всемирном пространстве
Современные научные общеметодологические подходы к развитию высшего образования в глобальном обществе разворачиваются в системе информациологических характеристик, особенностей, черт, которые показывают состояние, тенденции и перспективы развития такого образования. Последние раскрываются как системообразующие, организационно-содержательные в комплексе отношений «индивидуальное-общественное» , «личное-коллективное».
Vadym Mudrak. Informational Tendencies of Ukrainian Higher Education
Development in the Global World
Modern scientific methodological approaches to the development of higher education in a global society are realised in the system of informational characteristics, qualities and specific peculiarities. These points reflect the state, tendencies and perspectives of such education development. The perspectives are shown as those that create a system, as organisational and substantial combination of relations between «individual-social» and «personal-collective».
108
Ф'тософ'т oceiTH 1(3)/2006
