CC BY
14
УДК 617-001.4-002.3
ЕСТРОГЕНОЛШОСОМАЛЬНА ТЕРАП1Я В КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 ГН1ЙНИХ РАН Дитяр 1.1.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава .
Проведене експерименталъне дослЮження з моделюванням гншног рани на в{вцях нерепродуктивного вту з використанням в комплексному лтувант естрогенолтосомалъног терапп. Показаний ранозагоюючий вплив естрогешв та фосфатидшхолтових лтосом. Ключов1 слова: естрогени, л1посоми, гншна рана.
Вступ
У хворих похилого та старечого вку процес ранозагоення вщбуваеться повтьыше, ыж у мо-лодих? та характеризуется, затримкою реепн тел1зацп та неоваскуляризаци, зниженням функ-цп ф1бробласпв та уповтьненням матриксного перемщення [10,11]. Це пов'язано з впливом на переб1г ранового процесу статевих гормошв, особливо естрогешв [7,8,12,13], р1вень яких у лн тшх людей знижений, а також з уповтьненням значноТ частини ф1зюлопчних та бюх1м1чних процеав, що супроводжують старшня оргашзму, як1 виникають в наслщок оксидативного стресу та послабленого функцшвання кл1тинних мембран [6,9,14].
Тому використання в комлеш лкувальних за-ход1в естрогешв та фосфолтщ1в (основних стру-ктурних компоненте кттинних мембран) можуть бути перспективним доповненням при лкуванш ран р1зного генезу у оаб похилого вку [3,4,7,8].
Естрогени позитивно впливають на ва фази ранового процесу: пригшчують м1грацш нейтро-фтьних гранулоцит1в в рану при збтьшенш Тх фагоцитарноТ функци, зменшують синтез проза-пальних цитомшв И-6, ТЫР-а, М1Р та експреаю протеаз, покращують ангюгенез, збтьшують синтез колагену, прискорюють рееп1тел1зацш, рет-ракцш рани та покращують и мщнють [8,12].
Фосфатидтхолшов1 лтосоми також позитивно впливають на процеси загоення ран: зменшують набряк та пошкодження м'яких тканин, нор-мал1зують тканинне дихання, вщновлюють акти-внють кл1тин ендотелш, синтез та видтення ен-дотел1ального фактору розслаблення (оксиду азоту), покращують м1кроциркуляцш та реолоп-чш властивост1 кров1, уповтьнюють перекисне окисления лтщ1в, пщтримують активнють анти-оксидантних систем, мають мембранопротекто-рну дш, пщвищують неспециф1чний ¡муштет, швидкють дифузп кисню з кров1 в тканини, пригшчують рют умовно-патогенноТ м1крофлори [3,4].
Але вплив естрогешв та лтосом на процеси ранозагоення при гншно-запальних ураженнях м'яких тканин у хворих похилого та старечого в1-ку вивчений недостатньо.
Мета дослщження - вивчити вплив замюноТ естрогенолтосомальноТ терапп на переб1г гнш-них ран м'яких тканин в експериментк
Матер1али та методи
Експериментальне дослщження проведене на 21-й BiBMi coкiльcькoï породи, нерепродуктивного BiKy, масою 40-50 кг. Утримання тварин та ма-
НШуЛЯЦП 3 НИМИ ПрОВОДИЛИСЯ у BiflnOBiflHOCTi до положень «Загальноетичних принцитв експери-мент1в на тваринах» (Перший нацюнальний кон-грес з бюетики. КиТв, 2001).
П1д мюцевою анестез1ею 0,5% розчином ново-KaïHy моделювали гншно-запальний процес, шляхом нанесення дозованого дефекту шк1ри у дтянц1 стегна розм1рами 10 х 2 х 1 см з розчав-люванням м'язово!' тканини зажимом Кохера та введениям в рану 1мл суспензп штамму золотистого стафтококу, що мютить 1010 м1кробних тт [1]. На 3-ю добу експерименту були наявш 4i-TKi ознаки гншно-запального процесу.
Тварини були подтеш на дв1 групи: контрольна ( 6 тварин) та дослщна (15 тварин). Bci тварини отримували загальноприйняту терашю з урахуванням фаз ранового процесу. Тваринам дocлiднoï групи до комплексу загальноприйня-тих лкувальних заход1в в першу фазу ранового процесу додавали препарат синтетичного ест-радюлу в гелевш форм1 «Д1в1гель» ( "Orion Corporation", Швейцар1я, реестрацшне посвщчення №П.02.03/06011) який наносили трансдермаль-но паравульнарно в доз1 1 мг естрадюлу? та фо-сфатидтхолшовий лтосомальний препарат bît-чизняного виробництва «Лшш» ( "Бюлк", реестрацшне посвщчення № UA/3528/01/01), який вводили внутр1шньовенно крапельно в доз1 500 мг на 50 мл ¡зотошчного розчину натрш хлориду. Обидва препарати застосовували 1 раз на добу протягом 5 д1б. В другу та третю фазу ранового процесу в рану додатково вводили на 5-6 годин серветки змочеш у естрогенолтосомальну сум1ш, яку виготовляли безпосередньо перед ïï застосуванням, шляхом зм1шування та ¡нтенсив-ного збовтування протягом 3-5 хвилин 1мл 0,1% розчину фолкулшу та 500 мг лтосомального препарату niniH в 50 мл 0,9% розчину натр1ю хлориду, до утворення 0flH0piflH0ï cycneH3iï.
Результати лкування оцшювали шляхом ви-значення характеру та ктькосп ранових вид1-лень, вираженост1 eпiтeлiзaцiï та грануляц1й. Для обектив1зацп контролю за nepe6iroM ранового процесу використовували цитолог1чн1 досл1-дження - методом мазш-вщбитмв за ориг1нальною методикою М.П.Покровсько'Г та М.С.Макарова [5] з визначенням к1льк1сного та як1сниого складу кл1тинних елемент1в, фагоци-
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
тарно'Г активноеп та фагоцитарного ¡ндексу, 6io-xiMiHHi дослщження - визначали р1вень 17-ß ест-радюлу та тестостерону в сироватщ кров1 та в бюптатах дтянки ран методом 1ФА за допомо-гою тест-систем Estradiol ELISA KIT DRG (USA) та ТЕСТОСТЕРОН-1ФА Хема-Мед1ка [2] з визначенням естрад1ол/тестостеронового ¡ндексу (ETI), в бюптатах ран також визначали р1вень в1льного оксипрол1ну та р1вень РНК i ДНК в суб-кл1тинних фракц1ях кл1тин з обчисленням ¡ндексу РНК/ДНК за стандартними методиками [2]. Плашметричний контроль за nepeöiroM ранового процесу виконували шляхом вим1рювання пло-
щини рани за допомогою тесту ПоповоТ Л.М. (1942).
Результати та обговорення При анал1з1 цитограм в груп1 тварин дослщноТ групи в1дм1чалось в1рог1дне зменшення к1лькост1 нейтрофтьних гранулоцит1в та Тх деструктивних форм на 3-ю, 7-у, 14-удобу, збтьшення л1мфо-цит1в та макрофапв на 3-ю, 7-у, ф1бробласт1в, фагоцитарноТ активное^ та фагоцитарного ¡ндексу на 3-ю, 7-у та 14-у добу в пор1вняны з контрольною групою (таб1).
Таблиця 1 Показники цитограми (М±о)
Групи тварин НГр,% дфНГр,% Лф,% Мф,% Фб,% ФА,% Ф1 Доба
Доел ¡дна 95,08± 3,54 76,46± 3,01 2,41 ± 1,74 2,5± 1,81 0 23,51± 2,99 1,3± 0,51 1-а
83,3± 2,31** 57,87± 5,38* 7± 1,44* 6,83± 1,47* 1,5± 0,22** 42,11 ± 5,38* 3,33± 0,5** 3-а
66,75± 4 4** 31,63± 4,26** 5,75± 0,93** 9,33± 1,88 9± 1,54** 68,35± 4,26** 3,83±0, 4** 7-а
45,91± 2 8*** 4,86± 1,69** 4,58± 0,73 11,75± 1,75 19,7± 1,91** 64,82± 5,44* 4±0* 14-а
Контрольна 94,83± 0,76 77,51± 2,94 2,66± 0,76 2,5± 0,5 0 22,47± 3,95 1,33±0, 67 1-а
91,5± 3,49 67,49± 4,57 3,83± 1,25 3,66± 1,75 0,5± 0,12 32,49± 4,57 2±0 3-а
82,33± 4,93 45,5± 4,27 5,33± 0,28 3,66± 1,89 4,5± 1,32 54,49± 4,27 2,66±0, 57 7-а
59,5± 0,99 10,56± 1,58 3,5± 0,49 9,5±1 13,8± 0,57 56,01 ± 2,06 3,66±0, 57 14-а
Примака: НГр - нейтрофтьнл гранулоцити, дфНГр-деструктивж форми нейтрофтьних гранулоцитщ, Лф-л1мфоцити, Мф-макрофаги, Фб-фЮробласти, ФА-фагоцитарна активнють, Ф1-фагоцитарний ¡ндекс,*** р<0,001, ** р<0,01, * р<0,05 в поршняны з контрольною групою
В процеа загоення ран у тварин дослщноТ групи нами зафксоване в1рогщне зб1льшення в д1лянц1 рани р1вня оксипрол1ну та РНК на 7-у та 14-у добу, в1ропдне збтьшення р1вня ДНК та пщвищення ¡ндексу РНК/ДНК на 14-у добу у по-р1вняны з контрольною, що св1дчить про поси-
лення синтезу колагену, зб1льшення бюсинтети-чно1 активност1 кл1тин та репаративних процеав в другу та третю фази ранового процесу при ви-користанш естрогенолтосомальноТ' терапи (таб.2)
Таблиця 2
PieeHb оксипролшу, РНК, ДНК, iндексу РНК/ДНК в д/лянц/ рани (М±о)
Показники Групи тварин Вихщний pi-вень Доба nepeöiry гн1йноТ рани
1-а 7-а 14-а
РНК Доел ¡дна 0,36±0,01 0,27±0,03 0,52±0,02*** 0,92±0,02***
Контрольна 0,36±0,01 0,28±0,01 0,4±0,01 0,5±0,006
(мг/г) ДНК Доел ¡дна 0,54±0,08 0,46±0,06 0,84±0,09 0,87± 0,03***
Контрольна 0,69±0,02 0,47±0,03 0,74±0,03 0,72±0,02
1НдёкЬ РНК/ДНК Доел ¡дна 0,67±0,11 0,58±0,05 0,63±0,07 1,05±0,06***
Контрольна 0,52±0,03 0,6±0,06 0,54±0,03 0,68±0,01
Оксип- ролш (мг/кг) Доел ¡дна 5,43±1,57 5,25±2,5 21,26± 4,3** 22,58±3,05*
Контрольна 5,63±1,31 4,58±0,36 9,51 ±5,1 14,7±3,67
Примака: * р <0,05, ** р <0,01, *** р <0,001 в пор1внянн1 з конт[ Анал1зуючи динам1ку р1вня 17-ß естрадюлу та тестостерону в сироватц1 кров1 нами встановле-но, що при розвитку гн1йно-запального процесу м'яких тканин (1-а доба) в1дбуваеться в1рог1дне
збтьшення р1вня тестостерону, зменшення piB-ня 17-ß естрад1олу та зменшення естрад1-ол/тестостеронового ¡ндексу, що може сщчити про прозапальну функц1ю андроген1в та проти-
запальну естрогешв. По Mipi стихання запальних процеав в paHi та и загоенш (7-а-14-а доба) вщ-буваеться поступове зменшення р1вня тестостерону, збтьшення 17-р естрадюлу та пщвищен-ня естрадюл/тестостеронового ¡ндексу до Тх ви-хщних значень. Слщ вщм1тити, що динамка но-рмал1заци цих показниш в rpyni тварин, яка до-датково отримувала естрогенолтосомальну те-рапш BiporiflHO швидша в пор1внянш з контрольною групою (рис.1-3)
7
6
^ 5 X 5
о ft 4
а 4 н
ё 3
и £ 0
Вихщш 1-адоба 3-а доба 7-а доба 14-адоба значения
Рис. 1 BMxiflHi значения ршня у всироватц1 Kpoei Примака: тут i даль *** р<0,001, ** р<0,01, * р<0,05 в nopie-
НЯНЖ 3 ВИХЩНИМ p¡BH6M
# # # р<0,001, # # р<0,01, # р<0,05 в nopiBHflHHi з контрольною групою
ч
■¡¡100--95,95
^ 94,3 щ 80 -
Ц 60 -
н
40
20 -
95 61#
53,94*
56,03*
62,74*
cü
- Дослщна Контрольна
о 0 -
Рис. 2 Динамка р1вня 17-р у в сироватц1 Kpoei
250 -
200
150
100
50
^220,42 200,26 #
204,56\ Дослщна Контрольна 146,69,#'#'#
122,4*
\ / 58,66**
22 39*** 23,51^
20,18» ** 95***
Вих1дш 1-а доба 3-а доба 7-а доба 14-а доба
значения
Рис. 3 Динамка естрадюл/тестостеронового ¡ндексу
При анал1з1 р1вня 17-р естрадюлу та тестостерону в дтянц1 рани визначаеться аналопчна динамка як i в сироватщ kpobí, але в rpyni тварин, що отримувала в комплексному лкуванш замю-ну естрогенолтосомальну терашю мюцевий pi-вень 17-р естрадюлу на 3-ю та 7-у та 14-у добу був BiporiflHO вищим його вих1дного р1вня та bí-рог1дно вищим в пор1внянш з групою яка отримувала лише традицшне лкування (таб.3)
Повне очищения ран в основнш rpyni тварин вщбулось на 3,4±0,67 добу (р<0,05), TOfli як в контрольна rpyni - на 4,76±0,58 добу, активне ви-повнення рановоТ поверхы грануляц1ями - вщ-пов1дно на 5,8±0,75 добу (р<0,001) та 7,13±0,79 добу, а повне закриття ранового дефекту в до-слщнш rpyni - на 16,08±1,24 добу (р<0,001), TOfli як в контрольна - на 18,22±1,79.
Результати плашметричного контролю за пе-pe6iroM ранозагоення наведен! в таб.4
Вихщт значения
5а 3-а доба 7-адоба 14-адоба
Таблиця 3
PieeHb 17-р естрадюлу, тестостерону, естрадюл/тестостеронового ¡ндексу в д1ляни,1рани(М±а)
0
2
Показни-ки Групи тварин Вихщний p¡-вень Доба nepe6iry гншноТ рани
1-а 3-а 7-а 14-а
17-р ест- радюл (пг/мл) Дослщна 69,48±6,34 41,3±6,8* 178,73± 23,85 ***### 124,17± 5,72**## 102,85± 8,58**##
Контрольна 71,53±9,9 46,3±18,33* 95,93±27,82* 78,13±6,17 76,5±4,38
Тестостерон (пг/мл) Дослщна 0,48±0,17 3,48±1,23*** 1,71±0,66**# 0,87±0,23## 0,42±0,11#
Контрольна 0,46±0,15 3,12±1, 17*** 2,43±0,17*** 1,56±0,17** 0,68±0,17*
Естрадь ол/тесто стероно- ВИЙ ¡H- декс Дослщна 143,75±23,15 11,78±2,17*** 104,7± 22,23*### 142,17± 18,2### 242,23± 23,21 **##
Контрольна 154,17±21,34 14,12±2,78*** 39,58±11,3*** 53,12±7,34*** 116,12± 17,32*
Примака: *** р<0,001, ** р<0,01, * р<0,05 в портняны з вихщним ртнем; # # # р<0,001, # # р<0,01, # р<0,05 в портнянжз контрольною групою
Таблиця 4
Динамка зм/н iндексу Попово)' (М±о)
Групи тварин 3-а доба 7-а доба 10-а доба 14-а доба
Дослщна 5,2±0,66 8,4±0,88*** 8,4±0,88*** 8,6±1,02***
Контрольна 4,8±0,52 5,1±0,62 5,1±0,62 6,2±0,86
Примака: *** р<0,001, ** р<0,01, * р<0,05 в поршняны з контрольною групою
Отже, отримаш нами результати доводять, що запальних уражень м'яких тканин замюноТ естро-використання в комплексному лкуваы гншно- генолтосомальноТ терапп позитивно впливае на
BtCHHK Украгнсъког медичног стоматолог 1чног академш
переб1г ранового процесу \ може бути викорис-таним для покращення лкування гншних ран у оаб похилого та старечого вку.
Висновки
1. Використання замюноТ естрогенолтосо-мальноТ' терапЛ в комплексному лшуванш гншних ран дозволило скоротити процес ранозагоення на 2,12±0,24 доби.
2. Естрадюл/тестостероновий ¡ндекс може бути використаний як об'ективний крите-рш прогнозування переб1гу ранового процесу.
Л1тература
1. Абаев Ю.К. Справочник хирурга: Раны и раневая инфекция.- Ростов-на-Дону: Феникс, 2006.-427с.
2. Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва Н.О. та ¡н. Методи кпшнних та експериментальних дослщжень в медицин! / Пщ ред. Ш.Кайдашева- Полтава: Пол1мет, 2003.- 320 с.
3. Дудниченко А.С., Краснопольский Ю.М., Швец В.И. Ли-посомальные лекарственные препараты в эксперименте и клинике // Харьков: «РА-Каравелла».- 2001.- 143с.
4. Крейнес В.М, Мельникова В.М., Марголин Я.М., Мельян-цева Л.П Противовоспалительные эффекты липосом // Вестник АМН СССР.- 1990.- №6.- С.44-47
5. Тамм Т.И. Методы диагностики и контроля течения раневого процесса // Теория и практика местного лечения гнойных ран (Проблемы лекарственной терапии) /Под ред. Б.М.Даценко. - К.: Здоров'я, 1995. - С.65-72.
6. Хирургические болезни в гериатрии / под.ред. Б.С. Брис-кина, С.Н.Пузина, Л.Н.Костюченко.- М.: Бином, 2006.- 336 с.
7. Ashcroft G.S., Ashworth J.J. Potential role of estrogens in wound healing // Am J Clin Dermatol. -2003.- Vol.4, №11.-P. 737-743
8. Calvin M. Oestrogens and wound healing // Maturitas.-2000.- Vol. 31, 34, №3.- P. 195-210.
9. Dröge W.. Oxidative stress and aging // Adv Exp Med Biol.-2003.- Vol.543.-P.191-200
10. Fenske N.A., Lober C.W. Structural and functional changes of normal aging skin // J Am Acad Dermatol.- 1986.- Vol.15.-P. 571-585.
11. Gerstein A.D., Phillips T.J., Rogers G.S., Gilchrest B.A. Wound healing and aging // Dermatol Clin.- 1993.- Vol.11.-P. 749-757.
12. Gilliver S.C., Ashcroft G.S. Sex steroids and cutaneous wound healing: the contrasting influences of estrogens and androgens // Climacteric.-2007.-Vol.10, №4.- P.276-288
13. Hardman M.J., Ashcroft G.S. Estrogen, not intrinsic aging, is the major regulator of delayed human wound healing in the elderly// Genome Biol.- 2008.- Vol.9, №5.- P.80
14. Pamplona R. Membrane phospholipids, lipoxidative damage and molecular integrity: A causal role in aging and longevity // Biochim Biophys Acta. - 2008. - Aug 5.
Реферат
ЭСТРОГЕНОЛИПОСОМАЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ГНОЙНЫХ РАН Дигтяр И.И.
Ключевые слова: эстрогены, липосомы, гнойная рана.
Проведено экспериментальное исследование с моделированием гнойной раны у овец нерепрдуктивного возраста с использо-ванием в комплексном лечении эстрогенолипосомальной терапии. Показано ранозаживляющее влияние эстрогенов и фосфа-тидилхолиновых липосом.
Summary
ESTROGEN-LIPOSOMAL THERAPY IN COMPLEX TREATMENT OF SUPPURATING WOUND Dihtiar I.I.
Key words: estrogens, liposomes, suppurating wound.
The experiment with modeling of suppurating wound was carried out on sheep to study the estrogen-liposomal therapy as a part of complex treatment. The wound-healing effect of estrogens and phosphatidylcholine liposomes were demonstrated.
