Динаміка РНК та ДНК у біоптатах з гнійних ран у овець за різних методів їх лікування Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:616-089.8:616-00.4:636.3

Киричко Б.П., кандидат ветеринарних наук, доцент Киричко О.Б., кандидат ветеринарних наук Полтавська державна аграрна академ1я, м. Полтава, Украгна Д1гтяр 1.1., астрант © Вищий державный навчальний заклад Украгни „ Украгнська медична стоматолог1чна академ1я ", м. Полтава, Украгна

ДИНАМ1КА РНК ТА ДНК У Б1ОПТАТАХ З ГН1ЙНИХ РАН У ОВЕЦЬ ЗА Р1ЗНИХ МЕТОД1В IX Л1КУВАННЯ

Отримано новг дат щодо нуклегнового обмту в осередку гшйного запалення в овець, вивчено вплив р\зних схем лгкування на динамгку ктьтсного складу РНК г ДНК.

Ключовi слова: гтйна рана, вгвцг, бюптат, РНК, ДНК.

Вступ. Активний пошук способiв i методiв л^вання хворих тварин iз хiрургiчними запальними процесами може бути ефективним тшьки при глибокому знаннi !х патогенезу.

Важливе значення в науковш концепци патогенезу локалiзованих форм гншного запалення вiдводиться процесам пероксидного окиснення лiпiдiв (ПОЛ) та стану системи антиоксидантного захисту (АОЗ), вiд взвемовщношення яких залежить направленiсть ранового процесу [1].

Вiльнорадикальне окиснення лiпiдiв спшьно з iншими токсичними метаболiтами i медiаторами запалення мають пошкоджуючу дш на клiтини органiв i тканин. Водночас, способи цшенаправлено! корекци процеЫв пероксидаци та об'eктивнi методи 1х контролю у ветеринарнiй хiрургil висв^леш недостатньо.

Матер1ал 1 методи. Експериментальною моделлю слугували рiзано-розмiжченi шфшоваш рани м'яких тканин у дшянщ стегна. Згiдно загально! методики, на 3-ю добу розвитку гнiйно-запального процесу тварини були роздшеш на 4 групи - 1 дослщну, 2 дослщну, 3 дослiдну i контрольну.

Тваринам першо! дослщно1 групи тсля хiрургiчноl обробки використовували комплексний метод л^вання: внутрiшньом'язеве введення 1% розчину ВПК-108 у дозi 1 мл/10 кг, трьохкратно з штервалом у 3 доби. Мсцево 1 раз/добу використовували мазь „Левоксид", до складу яко1 входить левомiцетин, метилурацил, ВПК-108 та полiетиленоксид у якостi наповнювача у I фазу ранового процесу [2]. У II фазу ранового процесу препарат ВПК-108 застосовували у формi 1% крем-емульси. Субстанцiя ВПК-108 належить до похiдних 1,2,4 трiазолу, що мають антиоксидантну, гепатопротекторну та iмуностимулюючу активнiсть [3].

У другш дослiднiй групi медикаментозне лiкування було традицшним. Мшцево - мазь левомеколь (I фаза) i лiнiмент бальзамiчний за О.В.

© Киричко Б .П., Киричко О.Б., Ддтяр ¡.I., 2008

108

Вишневським (II фаза). Парентерально - „стандартний антиоксидант" - водний розчин селешту натрш (0,01 мг/кг) 1 раз/7 дiб.

У третш дослвднш групi, окрiм пофазного використання левомеколю та лiнiменту Вишневського, застосовували препарат синтетичного естрадiолу в гелевш формi „Дiвiгель" трансдермально 1 мг естрадюлу 1 раз/добу протягом 5 дiб та лiпосомальний препарат „Лшш" пiдшкiрно, паравульнарно в дозi 500 мг розбавленого в 50 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду 1 раз/добу протягом 5 дiб. Естрогени вiдомi сво1м позитивним впливом на всi стади загоення рани [4], а лшш мае антигшоксичну, антиоксидантну, мембранопротекторну, антимiкробну дiю, тдвищуе неспецифiчний iмунiтет [5].

У контрольнш групi тварин обмежувалися лише хiрургiчною обробкою.

Одним з об'ективних критерпв перебiгу ранового процесу е умшт у тканинах нукле!нових кислот, оскшьки РНК приймають участь у бiосинтезi бiлка, а бiологiчна роль ДНК заключаеться у визначеннi структури синтезованих кл^иною бiлкiв, регуляцп бiлкового обмiну, участi у подiлi клiтин. Визначення умюту РНК i ДНК у ранових бюптатах проводили вiдразу тсля нанесення ран, на 3, 7 i 14 добу перебiгу ранового процесу за стандартною методикою кшьюсного визначення РНК та ДНК в субкл^инних фракщях клiтин тварин [6].

Результати дослщжень. Динамiка умiсту РНК, ДНК, а також шдексу РНК/ДНК наведена в таблиц 1.

Таблиця 1

Динамжа умiсту РНК та ДНК у ранових бшптатах ( М±т), мг/г

Вщб1р бюптату Групи твари н РНК ДНК РНК/ДНК

Вщразу шсля нанесенн я ран 1Д! п=6 0,362±0,008 0,544±0,035 0,675±0,048

2Д6 п=6 0,375±0,005 0,599±0,027 0,628±0,025

3Д, п=6 0,367±0,006 0,695±0,031 0,532±0,036

п=3 0,361±0,009 0,694±0,023 0,520±0,029

3 доба 1Д! п=6 0,270±0,013 0,466±0,032 0,583±0,027

2Д6 п=6 0,285±0,005 0,486±0,024 0,592±0,036

3Д, п=6 0,320±0,013 0,465±0,027 0,587±0,048

К, 0,286±0,015 0,478±0,026 0,600±0,050

109

n=3

V доба 1Д6 n=6 0,52V±0,012* ** 0,841±0,044* 0,630±0,034

2Д6 n=6 0,529±0,014* ** 0,814±0,023 0,653±0,019

3Д, n=6 0,551±0,012* ** 0,866±0,022* * 0,630±0,021

n=3 0,405±0,009 0,V45±0,029 0,540±0,024

14 доба 1Д6 n=6 0,922±0,013* ** 0,8V6±0,01V* ** 1,052±0,025* **

2Д6 n=6 0,801±0,019* ** 0,8V5±0,024* * 0,920±0,043* **

3Д, n=6 0,818±0,017* ** 0,859±0,023* * 0,952±0,023* **

n=3 0,502±0,005 0,V29±0,021 0,68V±0,013

Примтка. *** - р < 0,001; ** - р < 0,01; *р < 0,05 у nopiвняннi тваринами контрольноï групи.

Згщно даних таблищ, на тpетю до6у nepe6iry paнового ^оцесу, що хapaктеpизyeться максимальною машфестащею запальних i дестpyктивних явищ, вipогiдно знижуеться кiлькiсть нyклеïнових кислот y твapин як дослiдних, так i контpольноï rpyn. У овець пеpшоï гpyпи piвень РНК знизився на 25,4% (p < 0,001), ДНК - на 14,3%. У твapин дpyгоï гpyпи РНК - на 24,0% (p < 0,001), ДНК - на 18,9% (p < 0,01). Tpe^' - на 12,8% (p < 0,01), та 33,1% (p < 0,001), четвеpтоï - на 20,8% (p < 0,01) та 31,1% (p < 0,001) вщповщно.

На сьому добу paнового ^оцесу piBem нуклешових кислот збшьшувався у твapин yсiх rpyn, але з piзною iнтенсивнiстю. Так, у овець пеpшоï гpyпи кiлькiсть РНК збшьшилася на 48,8% (p < 0,001), ДНК - на 44,6% (p < 0,001). Рiзниця з твapинaми контpольноï гpyпи становила 23,2% (p < 0,001) та 11,4% (p < 0,05), вщповщно. У твapин дpyгоï ^упи кiлькiсть РНК збшьшилася на 46,1% (p < 0,001), ДНК - на 40,3% (p < 0,001). Рiзниця з твapинaми контpольноï групи склала 23,4% (p < 0,001) та 8,5%. У овець тpетьоï ^упи кшьюсть РНК збiльшилaся на 41,9% (p < 0,001), ДНК - на 46,3% (p < 0,001). Рiзниця з твapинaми контpольноï гpyпи становила 26,5% (p < 0,001) та 14,0% (p < 0,01).

На чотиpнaдцятy добу paнового ^оцесу piвень РНК пpодовжyвaв збiльшyвaтися у твapин всiх дослiдних гpyп, а кшьюсть ДНК залишалася на попеpедньомy piвнi. Це пpизвело до вipогiдних змш у спiввiдношеннi нуклешових кислот у pam.

110

Так, у тварин першо1 групи кшьюсть РНК Bipor^HO збшьшувалась на 42,8% (р < 0,001), шдекс сшввщношення - на 40,1% (р < 0,001). Рiзниця з контролем була дoстoвipнoю: РНК - на 45,6% (р < 0,001), ДНК - на 16,4% (р < 0,001), сшввщношення РНК\ДНК - на 34,7% (р < 0,001). У овець друго1 групи кшьюсть РНК вipoгiднo збшьшувалась на 34,0% (р < 0,001), piвень сшввщношення - на 29,0% (р < 0,001). Рiзниця з контролем була дoстoвipнoю: РНК - на 37,3% (р < 0,001), ДНК - на 16,7%(р < 0,001), сшввщношення РНК\ДНК - на 25,3% (р < 0,001). У тварин третьо1 групи кшьюсть РНК вipoгiднo збшьшувалась на 32,6% (р < 0,001), шдекс сшввщношення - на 33,8% (р < 0,001). Рiзниця з контролем була дoстoвipнoю: РНК - на 38,6% (р < 0,001), ДНК - на 15,4% (р < 0,001), сшввщношення РНК\ДНК - на 27,8% (р < 0,001). Така тенденщя, збшьшення piвня у ранах РНК та сшввщношення РНК\ДНК, спостер^алася й у контрольних тварин четверто1 групи, але у значно меншому ступеш.

Висновки.

1. У перюд максимального прояву запальних i деструктивних пpoцесiв, у тканинах патолопчного осередку дoстoвipнo знижуеться умют нуклешових кислот.

2. На сьому добу, в перюд очищення i появи грануляцш, piвень нуклешових кислот збшьшувався у тварин всiх груп, але з piзнoю iнтенсивнiстю: бiльше у овець дослщних груп, нiж у контрольних тварин.

3. На чотирнадцяту добу ранового процесу, в перюд активное' репарацп, piвень РНК продовжував збiльшуватися у тварин всiх дослщних груп, а кшьюсть ДНК залишалася на попередньому piвнi. Це призвело до вipoгiдних змiн у сшввщношенш нуклешових кислот у pанi.

4. Найкpащi результати oтpиманi у перший дослщнш гpупi тварин при застосуванш препарату ВПК-108, що пiдтвеpджуeться клмчними даними.

Л1тература

1. Пoдiльчак М.Д., Макар Д.А., Огоновський В.К., Кордоба Б.М. Перекисне окислення лшвдв та актившсть пероксидази сироватки кpoвi у хворих з гнiйнo-запальними ураженнями // Клш хipуpгiя. - 1995. - № 2. - С. 1112.

2. 1здепський В.Й., Киричко Б.П., Киричко О.Б. Засiб для л^вання гнiйних ран м'яких тканин у тварин // Патент Украши № 21887, прюритет вiд 2.10.06, опубл. 10.04.07, Бюл. № 4.

3. Книш С.Г., Парченко В.В., Панасенко О.1., Каплаушенко А.Г., Маковик Ю.В., Кулiш С.М., Гоцуля А.С., 1здепський В.Й., Киричко Б.П., Мисик О.Г. Похщш 1,2,4-тpiазoл-3-iлтio-ацетатнoï кислоти, що виявляють антиоксидантну, гепатопротекторну та iмунoстимулюючу актившсть // Заявка на патент Украши № а200708918, прюритет вщ 2.08.07.

4. Calvin M. Oestrogens and wound healing // Maturitas. - 2000. - Mar. 31; 34(3): 195-210.

111

5. Касьянова Е.В. Влияние липосом на показатели перекисного окисления липидов и энергетический метаболизм при стрессе: Дисс. ...канд. биол. наук. - К., 1993. - 130 с.

6. Методи ктшчних та експериментальних дослщжень в медицин / Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва Н.О. та in; Пщ ред. Кайдашева 1.П. - Полтава:, Долiмет', 2003 - 320 с.

Summary

Kirichko B.P., Kirichko O.B., Dichtjar I.I.

The dynamics RNA and DNA of bioptats at the purulent wounds of sheeps with different methods treatment.

The new data of nuclein acids at the purulent inflommation centre of sheeps has been received, the different schems treatment influence of dynamics quantitative composition RNA and DNA has been studed.

Стаття надшшла до редакцИ' 1.04.2008

112