CC BY
29
УДК 619:616
Улько Л.Г., к.вет.н., доцент Фотша Т.1., д.вет.н., професор Березовський А.В., д.вет.н., професор Фотша Г. А., к.вет.н., доцент © Сумський нацюнальний аграрный утеерситет
ОЦ1НКА РАНОЗАГОЮВАЛЬНО1 ТА ПРОТИЗАПАЛЬНО1 ДП ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ «ПРИСИПКА ДЛЯ РАН 10%»
У статт1 егдображет результати дослгдження за еизначення ранозагоюеальних та протизапальних еластиеостей експериментального препарату «Присипка для ран 10%». Встаноелений позитиений еплие препарату на процес загоюеання експериментальних гтйних ран. Очищення ран е1дбуеалися на 5,1±0,12 добу, пояеа грануляцш та еттел1зацп рееструеали на 5,9±0,14 та 13,4±0,01 добу егдпоегдно. Шеидкгсть загоюеання ран станоеие 7,46% за добу.
Ключоei слова: препарат «Присипка для ран 10%», гшйш рани, очищення рани, гранулящя, еттел1защя.
Вступ. Можливост розвитку молочного тваринництва ютотно обмежують хвороби, викликаш умовно-патогенною мжрофлорою, серед яких велику питому вагу займають хвороби кшщвок.
У виникненш та розвитку гншно-некротичних захворювань дистального вщд^ кшщвок значну роль ввдграють умовно-патогенш та патогенш мкрооргашзми родiв Escherichia, Proteus, Staphylococcus, Streptococcus, Bacteroides, Corynebacterium, Clostridium, БшоЬа^епит, Pseudomonas, Klebsiella та ix асощаци [1-3], що ускладнюе перебiг хвороби i вибiр ефективного лiкарського засобу. Для л^вання таких асоцiйованих шфекцш часто недостатньо використання препаратiв на основi однiei дiючоi речовини, тому що практично не юнуе антимшробних речовин, активних стосовно усього спектра мiкроорганiзмiв. Тому доцiльно застосовувати комбшоваш лiкарськi засоби, якi забезпечать максимально широкий спектр антимшробно" ди i активнiсть стосовно як первинного етюлопчного фактора, так i щодо вторинно].' бактерiальноi iнфекцii.
Одночасно зi збшьшенням кiлькостi антибактерiальних препаратiв, що застосовуються у тваринництвi, зростае кiлькiсть збудниюв, стiйких до цiлих класiв антимжробних засобiв. Тому, застосування науково обгрунтованих комбiнацiй антибактерiальних та iнших речовин, яю сприяють швидкому очищенню ран, 'х грануляцп та епiтелiзацii е важливим напрямком сучасно' хiмiотерапii шфекцшних хвороб кiнцiвок тварин, що переб^ають з ознаками гнiйно-некротичного запалення. Це дозволить не лише долати проблему антибютикорезистентноси, а й значно розширити спектр антимiкробноi ди та прискорити термiни одужання хворих тварин.
© Улько Л.Г., Фотша Т.1., Березовський A.B., Фотша Г.А., 2011
279
Виходячи з ан^зу даних втизняних i зарубiжних дослщниюв розробка зручного у застосуванш i безпечного комплексного препарату, використання якого дозволить тдвищити ефективнiсть лiкування тварин з гншно-некротичним ураженнями дистального вщд^ кiнцiвок, е актуальним питанням ветеринарно! медицини [4-6].
Матер1али i методи. Експерименти проведенi на 20 бших лабораторних щурах масою 180-220 г. У дослщах використовували щурiв одного в^ з вiдхиленнями живо! маси не бшьш як до 10 г. З них створили 2 аналопчних групи (n=10): №1 - дослщну i №2 - контрольну. Догляд та всi машпуляци з тваринами проводили згщно з правилами Свропейско! конвенцп з захисту хребетних тварин (European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. - Counsil of Europe. Strasburg, 1986). Дослщи щоразу проводили впродовж першо! половини дня з 10 до 14 години.
Тваринам моделювали шюрну шфжовану (гншну) рану. Попередньо тваринам проводили загальний наркоз за допомогою водного розчину препарату «Тюпенат». На поверхнi шюри щурiв (задня частина тулуба) робили рани розмiром 5х30 мм та глибиною - 5 мм. До ран щурiв, яким продукували модель гншно! рани, пiсля операцii з травмування шюри, вносили 0,2 мл мжробно! сумiшi добових культур Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Fusobacterium necrophorum, iзольованих iз гнiйно-некротичних вогнищ дистального вщд^ кiнцiвок велико! рогато! худоби, що мiстили 1 млрд. мжробних тiл в 1 мл сумшь
При мiкроскопiчнiй оцiнцi враховували динамжу мiсцевих гншно-запальних явищ (набряк, гiперемiя, iнфiльтрацiя навколишнiх тканин); стутнь i склад ранового ексудату, термши очищення, характер грануляцii.
Динамiку елiмiнацii збудника з рани оцiнювали бактерюлопчне, враховуючи ступiнь обсiменiння рани в КУО / г тканини. Кшьюсть мiкробiв в 1 г тканини обчислювали за формулою: H = nx10x10 х К, де Н - кiлькiсть мiкробiв на 1 г тканини n - кшьюсть мiкробiв, якi виросли в чашщ Петрi 10 - перерахунок на грам суспензii
10 - розведення матерiалу, засiяного на чашку, з яко! ведеться пiдрахунок колонii
К - коефщент перерахунку навiшування на 1 г бюптату. Дослiдження проводили на 1, 2, 3, 5, 7, 9 та 11-ту добу л^вання препаратами.
Час загоювання ран визначали за формулою: (t 1х t2) / t1 х100% , де
t1 - час остаточного загоювання ран у груш порiвняння, дiб; t2 - час остаточного загоювання ран у дослщнш групi, дiб. Для дослiдження динамiки змiни площi ран використовували планiметричний метод Попово! Л.М. (1979). Площу ран виражали у мм2.
Площа дiлянки загоювання ран визначали у вщсотках за формулою: 100 А / S, де
8 - початкова площа рани, мм2;
А - рiзниця мiж початковою площею рани i площею рани в момент зняття показника.
Цитологiчне дослiдження проводили методом вщбитюв, якi брали з поверхш гншно! рани i в и ж термiни, що i при бактерiологiчному дослiдженнi. Знежирене предметне скло прикладали до рiзних дшянок поверхнi рани.
Рановий вмiст вщбирали стерильними ватними тампонами i проводили поави на поживнi середовища. Шсля цього !х iнкубували у термостаи при температурi 37°С впродовж 20-24 годин. Пюля шкубаци оцiнювали штенсившсть росту мiкрофлори на середовищах помщених в чашках Петрi.
Гнiйна рана перед початком л^вання у вах групах мала площу близько 150 мм2 з набряклими iнфiльтрованими краями i гiперемieю навколишньо! шкiри. Дно И було покрито нашаруванням фiбрину з дiлянками некрозу i гншним ексудатом.
Лiкування тварин розпочинали з моменту формування гншно! рани (на початку третьо! доби).
Результати дослщжень. Через добу пiсля застосування запропонованого нами експериментального препарату «Присипки для ран 10%» у тварин послаблювався набряк та iнфiльтрацiя рани, зменшувалася гiперемiя. У групi тварин, яких лiкували присипкою Житнюка, ознаки запалення були чiтко вираженi. На дш рани спостерiгалася значна кшьюсть фiбринозного нашарування, густого гною i некротичних тканин. Характеристика перебiгу ранового процесу вiдображена у таблицi 1.
На 5-ту добу л^вання ран у щурiв першо! групи запальна реакцiя помiтно регресувала, рани зменшилися у розмiрi раново! контракцп, очищувалися вiд гнiйно-некротичних мас, набряк та гiперемiя майже вiдсутнi. На 6-ту добу мiсцями почала з'являтися грануляцшна тканина. На 8-му добу у тварин першо! групи були практично вщсутш ознаки гншного запалення, видшення iз ран припинялося, з'являлася крайова епiтелiзацiя.
На 10-ту добу лжування рани щурiв першо! групи активно гранулювалися та епiтелiзувалися, середня площа ран становила 26% вiд початково!.
Таблиця 1.
Характеристика перебiгу ранового процесу (М±т, п=10)
Група тварин Термши, д1б Швидк1сть загоювання ран (% за добу)
Очищення ран Поява грануляцш Ештел1защя ран
1 5,1±0,12 5,9±0,14 13,4±0,01 7,46
2 8,5±0,2 8,9±0,07 17,3±0,01 5,78
У грут щурiв, яких обробляли присипкою Житнюка, позитивну динамiку почали вiдмiчати на 8-му добу тсля обробки. Зменшилися кшьюсть гншних видiлень та розмiр рани.
На 10-ту добу в другш групi тварин виявляли нерiвномiрну епiтелiзацiю зi збереженням крайово! гiперемi! ран та незначного гншного вщдшення.
Дно рани у щурiв першо! групи заповнюеться повнiстю грануляцшною тканиною до 10-11-! доби, проти 16-! доби контролю.
На 14-ту добу тсля обробки у 90% щурiв першо! (дослщно!) групи рани еmтелiзувалися. У тварин контрольно! групи збер^алася позитивна динамша, продовжувалося затухання запалення, але повно! епiтелiзацiя в жодному випадку не спостерiгалося.
Найбiльша швидюсть загоювання ран вiдмiчена у дослвднш групi щурiв, де повна епiтелiзацiя вiдбувалась в термiн помiж 12-14-ю добою. Строки появи грануляцiй у тварин обох груп суттево вiдрiзнялися. У щурiв, рани яких обробляли «Присипкою для ран 10%», гранулящя з'являлася в середньому на 5-ту добу, а у щурiв друго! групи на 8-му добу. До того ж в другш груш вони були крупнозернист^ багряш, чергувалися з дiлянками рани, де ще зберiгалося гнiйне вiддiлення, височши над поверхнею шкiри, гальмуючи епiтелiзацiя. Фаза регенераци у щурiв контрольно! групи характеризувалась утворенням грануляцiйно!' тканини, але репаративш процеси в раш проходили повiльно у порiвняно з першою групою.
Планiметричнi дослiдження динамжи змiнення площ iнфiкованих ран щурiв показали, що при застосуваннi «Присипки для ран 10%» середньодобове зменшення площ ранових поверхонь становила 7,46 % (11,19 мм2), у той час як тсля обробки присипкою Житнюка - 5,78 % (8,67 мм2), тобто загоювання ран за добу пщ дiею дослщного препарату проходило на 1,78% швидше
Як свщчать результати контролю бактерiального забруднення ран шюри, у щурiв дослiдно! групи на 2-3-тю добу рани очищувалися вiд бактерiально! мкрофлори (табл. 2).
Таблиця 2
Динамика микробного обсшеншня експериментальних гншних ран
Перюд дослщження Юльшсть бактерш в КУО/мл
1група 2 група
До початку л1кування 6,3 х 107 5,8 х 107
1 доба 4,8 х 10 4 6,4 х 106
2 доба 3,5 х 102 4,8 х 106
3 доба 1,8 х 102 4,2 х 105
5 доба - 3,8 х 104
7 доба - 2,97 х 102
9 доба - 1,66 х 102
11 доба - -
13 доба - -
Цитологiчний аналiз клiтинного складу ексудату ран за термiнами спостереження показав, що застосування «Присипки для ран 10%» позитивно впливае на загоення шфкованих шюрних ран, про що свщчили достовiрно вищi темпи загоення ран вщносно контролю.
При цьому у ранi вiдмiчаеться у коротшi термiни, порiвняно з контрольними щурами, значне зменшення юлькост нейтрофiльних лейкоциив та збiльшення щiльностi клiтин лiмфо!дного ряду та фiбробластiв, що можна розглядати як оптимiзацiю процесу очищення ран та пiдвищення рiвня кл^инних iмунних реакцiй.
Як свiдчать результати контролю бактерiального забруднення ран шюри, у щурiв дослiдно! групи на 2-3 доби рани очищувалися вщ бактерiально! мiкрофлори.
Висновок. При мюцевому застосуванш експериментального препарату «Присипки для ран 10%» на шфшоваш шкiрно-м'язовi рани лабораторних щурiв один раз на добу були встановлений позитивний вплив на загоювання гншних ран.
Отримаш результати дають основу для застосування препарату «Присипка для ран 10%» при л^ванш гнiйно-некротичних уражень дистального вiддiлу кiнцiвок у велико! рогато! худоби i схожих патолопях на iнших дiлянках тiла тварин та для профшактики при ранах i травмах рiзного походження.
Лiтература
1. Молоканов В. А. Этиопатогенез, профилактика и лечение заболеваний копытец у крупного рогатого скота в некоторых биогеохимических провинциях Южного Урала: Автореф. дисс. на соискания д-ра вет. наук: спец. 16.00.05. «Ветеринарная хирургия» / В. А. Молоканов. — Челябинск, 1993. - 38 с.
2. Никулин В.Н. Бактериальный фон при заболеваниях дистального отдела конечностей / В. Н. Никулин // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии, — Троицк, 2004 - С. 93.
3. Панасюк С. Д. Специфическая профилактика инфекционных заболеваний конечностей КРС и овец / С.Д. Панасюк, Л.Д. Кирилов, А.А. Сидорчук [и др.] // Сб. науч. тр. ВГНКИ — 2005. — Т. 66. — С. 265-269.
4. Попов Ю. Г. Значение условно-патогенной микрофлоры при массовых болезнях крупного рогатого скота / Ю.Г. Попов // Актуальные вопросы микробиологии и инфекционной патологи животных: Мат. междунар. науч.-произв. конф. - СПб., — 2004. — С. 103-104.
5. Фотша Т.1. Значення м^обних асощацш в патогенезi гшйно-некротичних уражень дистального вщдшу юнщвок у високопродуктивних корiв / Т.1. Фотша, Л.Г. Улько // Ветеринарна медицина. - Харюв, 2009. - С. 510 - 512.
6. Панько 1.С. Гншно-некротичш хвороби пальщв у високопродуктивних корiв / 1.С. Панько, М.В. Петрик - К.: 2007. - 62 с.
Summary
Ulko L.G., Fotina T.I., Berezovsky A.V., Fotina G.A.
ASSESSMENT HEALING AND INFLAMMATORY EFFECTS EXPERIMENTAL DRUG «DUSTING POWDER FOR WOUNDS 10%»
In the displayed results of research to determine healing and anti-inflammatory properties of experimental medicine "dusting powder for wounds 10%. Positive effects on healing process of experimental septic wounds. Cleaning wounds occurred at 5,1 ± 0,12 days, the appearance of granulation and epithelial recorded at 5,9 ± 0,14 and 13,4 ± 0,01 days, respectively. Speed healing of wounds was 7.46% per day.
Key words: drug «Dusting for wounds10%», festering wounds, cleaning wounds, granulation, epithelization.
Стаття надшшла доредакцИ 24.05.2011
