CC BY
15
УДК 614.777 : 546.175 : 613.953 https://doi.org/10.32402/dovkil2019.03.038
EPIDEMIOLOGICAL ASSESSMENT OF THE INFLUENCE OF DRINKING WATER NITRATES FROM DECENTRALIZED WATER SUPPLY SOURCES ON THE HEALTH OF INFANTS
IN CHERKASY REGION
Bondarenko Yu.H., Dzhulai O.S., Riabovol V.M., Nikitiuk S.S.
ЕП1ДЕМ1ОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ВПЛИВУ Н1ТРАТ1В ПИТНО1 ВОДИ ДЕЦЕНТРАЛ1ЗОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ НА ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ РАННЬОГО В1КУ
У ЧЕРКАСЬК1Й ОБЛАСТ1
БОНДАРЕНКО Ю.Г., ДЖУЛАЙ О.С., РЯБОВОЛ В.М., Н1К1ТЮК С.С.
ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр Мшютерства охорони здоров'я УкраТ'ни», м. Черкаси
Ключовi слова: штрати, вода питна, здоров'я, дiти раннього BiKy, метгемоглобiнемiя, метгемоглобiн.
инi проблема штра^в за своТми масштабами та наслщками вийш-ла на глобальний рiвень.
Вона полягае у тотальному забрудненш ними бiосфери, що призводить до порушення бюлопч-ноТ рiвноваги у бiоценозах, переду-сiм антропогенних, у негативному впливi Тх на оргашзм людини, особливо дтей раннього вiку, та сТпьсь-когосподарських тварин, у попр-шеннi якост рослинних сТпьськогос-подарських продукпв та води пит-ноТ, призначеноТ для споживання людиною. Це зумовлене насампе-ред складнiстю досягнення еколо-пчного оптимуму при використаннi у тваринництвi та рослинництвi iнтенсивних технологiй, а також скидом побутових с™них вод в Ыдиви дуальних та колективних буд^влях у всмоктувальнi вигрiбнi ями [1-3].
Найактуальнiшою складовою щеТ проблеми е ТТ епiдемiологiчний аспект негативного впливу штра-тiв, як надходять з питною водою та харчовими продуктами до оргашзму людини, на здоров'я насе-лення, особливо д^ей раннього вiку та ваптних жiнок.
Перспективним рiшенням проблеми е комплексний пщхщ ство-рення епiдемiологiчноТ системи (монiторингу) охорони здоров'я населення вщ негативного впливу штра^в питноТ води децентралiзо-ваних джерел водопостачання як основного базового джерела Тх надходження до оргашзму людини, насамперед до оргашзму ваптних жЫок та д^ей раннього й до 6-рiчного вiку. Особливо це е акту-альним для УкраТни, де вже фк-суються випадки водно-штратних отруень дiтей раннього вiку.
Ниш не розроблено такого роду системи для штра^в води децент-ралiзованих джерел водопостачання, а в окремих випадках - i шт-ратiв води централiзованих джерел водопостачання. Не юнуе i розроблених методолопчних пщ-ходiв до ТТ створення.
Ранше iснуюча унiфiкована система саштарно-ппешчного контролю стосувалася залишкових кiлькостей пестицидiв у сiльськогосподарськiй продукцп, харчових продуктах, водi господарсько-питного призначення, пов^ робочоТ зони, яка не виведе-
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ НИТРАТОВ ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ ДЕЦЕНТРАЛИЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ ВОДОСНАБЖЕНИЯ НА ЗДОРОВЬЕ ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА В ЧЕРКАССКОЙ ОБЛАСТИ Бондаренко Ю.Г., Джулай О.С., РябоволВ.М., НикитюкС.С. ГУ «Черкасский областной лабораторный центр Министерства здравоохранения Украины», г. Черкассы
Цель работы: провести эпидемиологическую оценку влияния нитратов питьевой воды децентрализованных источников водоснабжения на здоровье детей раннего возраста и беременных женщин в Черкасской области. Материалы и методы. Определение концентрации нитратов в питьевой воде децентрализованных и централизованных источников водоснабжения проводили в соответствии с ДСТУ ISO 7890-1:2003 «Качество воды. Определение нитрата». Часть 1. Спектрометрический метод с применением перегнанного 4-фторфенола (ISO7890-1 1986. IDT) и ГОСТ 18826-73 «Вода
питьевая. Методы определения нитратов". Кроме того, использовались статистические, гигиенические, эпидемиологические, библиографические, аналитические методы исследований.
Результаты. В 2018 году исследовано 8173 пробы, из которых 2579 - пищевых продуктов, 2390 - питьевой воды децентрализованных и 3204 - питьевой воды централизованных источников водоснабжения. В продуктах питания в 0,5% проб выявлено содержание нитратов выше допустимого, а в питьевой воде централизованных источников - в 4%, децентрализованных источников - в 30%.
Выводы. Установлено, что основным источником поступления нитратов в организм человека является питьевая вода децентрализованных источников водоснабжения. Возникновение нитратных отравлений у детей раннего возраста следует расценивать как угрозу для их здоровья и жизни.
Ключевые слова: нитраты, вода питьевая, здоровье, дети раннего возраста, метгемоглобинемия, метгемоглобин.
© Бондаренко Ю. Г., Джулай О.С., Рябовол В. М., Нктюк С. С. СТАТТЯ, 2019.
№ 3 2019 Environment & Health 38
на на р1вень етдемюлопчного мон1торингу, оск1льки не дозволяла визначити вплив пестици-д1в на здоров'я населення [3, 4].
П1зн1ше було розроблено ме-тодичн1 пщходи та створено еп1дем1олог1чну систему охо-рони здоров'я населення УкраТни вщ негативного впливу н1трат1в харчових продукт1в, що призвело до позитивного ефекту. Нин1 практично вщсут-ня проблема н1трат1в харчових продукт1в (овоч1в та фрукт1в), кр1м тепличних, раншх та ово-ч1в з коротким вегетацмним пер1одом.
Актуальним питанням сього-дення е розробка методичних пщход1в та створення ешдемю-лопчно'Т системи охорони здоров'я населення УкраТни вщ негативного впливу н1трат1в води децентрал1зованих дже-рел водопостачання, а в окре-мих випадках I н1трат1в води централ1зованих джерел водо-постачання.
Об'ект та предмет дослщ-ження - оргашзацмна та методична робота з охорони здо-ров'я населення вщ негативного впливу н1трат1в води децент-рал1зованих джерел водопо-стачання, а в окремих випадках I н1трат1в води централ1зованих джерел водопостачання. Пе-редус1м це стосуеться д1тей до трьох роюв та ваг1тних жшок, а надал1 - д1тей до 6 роюв. Визначення концентрацп н1т-рат1в у питн1й вод1 децентрал1-
ппеид ВОДИ ТА ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ —
зованих I централ1зованих джерел водопостачання проводили вщповщно до ДСТУ ISO 7890-1:2003 «Якють води. Визначання штрату». Частина 1. Спектрометричний метод з застосовуванням 2,6-диметил-фенолу (ISO 7890-1:1986, IDT) та ГОСТ 18826-73 «Вода питьевая. Методы определения нитратов». Слщ вщзначити, що ГОСТ 18826-73 ниш нед1йсний.
Результати дослщження. Державною установою «Чер-каський обласний лаборатор-ний центр Мшютерства охорони здоров'я УкраТни» 2018 року дослщжено 8173 проби харчових продукт1в (овоч1в та фрук-т1в), питноТ води централ1зова-них та децентрал1зованих джерел водопостачання, з яких 2579 - харчових продукт1в, 2390 - питноТ води децентрали зованих джерел водопостачання та 3204 - централ1зованих. У продуктах харчування в 0,5% проб виявлено вмют н1трат1в
вище максимально допустимого, а у питнм вод1 централ1зо-ваних джерел - у 4%, децент-рал1зованих джерел - у 30% проб концентрац1я н1трат1в перевищувала гранично допу-стиму.
На рисунку 1 наведено результати лабораторних дослщ-жень проб питноТ води децент-рал1зованих джерел водопостачання, в яких концентрац1я н1трат1в перевищуе гранично допустиму, у розр1з1 район1в.
Як видно з рисунка 1, най-б1льш забрудненою е вода децентрал1зованих джерел водопостачання у Маньювському (64,9%), Жашк1вському (56%), Монастирищенському (50%), Тальн1вському (43,4%), Лисян-ському (39,4%), Корсунь-Шев-ченк1вському (3б,5%) районах.
В окремих децентрал1зова-них джерелах водопостачання (шахтних та трубних колодя-зях) концентрац1я н1трат1в у питшй вод1 перевищувала гра-
Рисунок 1
Результати лабораторних дослщжень проб питноТ води децентралiзованих джерел водопостачання, в яких концентращя нiтратiв перевищуе гранично допустиму,
у розрiзi райошв ЧеркаськоТ областi
250 200 150 100 50 0
>s >s >s >S s >S >S >S >S
s s s s о s s s s
со
-0 -0 -0 -0 ^ -0 -0 -0 -0
о о g о ср о о о о
I I cp m m I m
со о о cc J- i cc 'lE
CX 1- ^ s i -0
> о о о 5 1- cp
l_ с о ZT о со
s I о со 3 s a m cp 1—
CP m X 3
П -0 I > О a
о
0
1
ее
со
0
1
ее
I
о
>s >S >S >S >S >S >s >S
s s s s s s s s
-0 -0 -0 -0 -0 -0 -0 -0
о о о о о о о о
I CD I CO m CD m
cp i CP a CP J- 3 'l CO Ю cc \D
s a s cc s з: о cc X a 0 1 a
1- CX о
о ,o J-
cc LI1
I
о
IПроби
з в1дхиленнями | Проби, що вщповщають норм1
Райони
39 Environment & Health № 3 2019
нично допустиму до 10 разiв i становила до 550 мг/дм3.
В окремих пробах питноТ води джерел централiзованого водопостачання (свердлови-нах) концентрацiя нiтратiв у питшй водi перевищувала гранично допустиму до 5 разiв i становила до 250 мг/дм3.
Встановлено, що основним джерелом надходження штра-тiв до органiзму людини е питна вода децентралiзованих джерел водопостачання (рис. 2).
В УкраТ'ш мали мюце летальнi випадки серед д^ей раннього вiку, якi перебували на штучному вигодовуванш, а молочш сумiшi готувалися на колодяз-нiй питнiй водi. Ймовiрно, токсичною речовиною, якою отруТлися дiти, могла бути питна вода, забруднена штра-тами.
Вiдповiдно до вимог ДСан^Ну 2.2.4-171-10 «Ппешчш вимоги до води питноТ, призначеноТ для споживання людиною» допустима концентрацiя штра-тiв у питнiй водi становить 50 мг/дм3. Допустима добова доза (ДДД) нiтратiв для дорос-лоТ людини встановлена на рiвнi 5 мг/кг/добу, а для д^ей раннього в^ - 2,5 мг/кг/добу.
ДДД для д^ей молодших вiкових груп: для новонарод-жених дiтей - 9,45 мг/добу, ди тей 6-12 мюя^в - 45 мг/добу, д^ей 1-3 рокiв - 56,88 мг/добу, д^ей 4-6 рокiв - 141,25 мг/добу.
Вщзначаеться фактичне пе-ревищення добового наванта-ження нiтратiв для д^ей раннього вiку, як перебувають на штучному вигодовуваннi, за концентраци нiтратiв у питнiй водi на рiвнi гiгiенiчного норма-
тиву, тобто 50 мг/дм3. На-приклад, дитина першого мюя-ця життя зi стандартною вагою 3,5 кг, яка перебувае на штучному вигодовуванш, отримуе харчових продуклв 1/5 своеТ ваги. Тобто на добу вона спо-живае 700 мл питноТ води, лише з водою отримуе штратне добове навантаження у ктько-ст 35 мг, що перевищуе допу-стиме у 3,7 разiв. Особливо небезпечне нiтратне навантаження для недоношених дiтей за рахунок зменшення ваги тша дитини тощо.
Встановлено, що штрати швидко окислюють гемоглобiн у метгемоглобш, викликаючи циркуляторну та тканинну п-поксiю, блокують ферментнi системи кттин, що призводить до порушення окислювального фосфорилювання.
У нормi в органiзмi людини у крови е 1-2% метгемоглобЫу. Якщо ця величина перевищуе 10%, спостеркаються кпiнiчнi прояви гiпоксiТ, 30-40% -викликае аноксiю.
Донедавна штратну метге-моглобiнемiю вважали власти-вою д^ям грудного вiку, якi перебувають на штучному ви-годовуванш молочними суми шами, приготованими на питшй водi з наднормованою кон-центрацiею нiтратiв.
Вiдомi випадки метгемогло-бiнемiТ у дiтей на вщповщних територiях. Тому водно-штрат-ну метгемоглобшемю можна вiднести до ендемiчних захво-рювань, що виникають у насе-лення конкретноТ мiсцевостi i зумовленi вiдповiдними геохи мiчними особливостями.
Встановлено, що штратна метгемоглобiнемiя може вини-
Рисунок2
Джерела надходження нггралв питно'Г води децентралiзованих та централiзованих джерел водопостачання, харчових продук^в (овочiв та фрук™) до оргашзму людини
10000
К1льк1сть проб
Не в1дпов1-дае норм1
кати не лише у д^ей, а й у вапт-них жiнок, а також хворих на виразкову хворобу шлунка та злоякюш пухлини. Ця обстави-на вказуе, що значну роль у розвитку штратно'Т метгемо-глобшеми мають рiзнi додатко-вi фактори, зокрема ослаблен-ня органiзму, порушення обми ну речовин та гормональних процесiв, супутнi патологiчнi стани.
Потребуе уваги питання вив-чення первинноТ онкозахворю-ваностк Необхщно проводити розслiдування причин виник-нення злоякiсних пухлин за-лежно вщ концентрацiТ нiтратiв у питшй водi децентралiзова-них i централiзованих джерел водопостачання, а також продуктах харчування, особливо копчених шинко-ковбасних виробах. Вщомо, що нiтрати розглядають як попередниюв висококанцерогенних ^штро-замiнiв та Ыших N-нiтрозоспо-лук.
Державна установа «Чер-каський обласний лаборатор-ний центр Мастерства охоро-ни здоров'я УкраТни» вивчае якiсть води за концентра^ею нiтратiв у джерелах водопостачання, питну воду яких викори-стовують у харчуванш дiтей та ваптних жiнок.
У планi оргашзацмно-мето-дичноТ допомоги, на рiвнi лку-вально-профiлактичних закла-дiв, зокрема з акушерською та педiатричною службою, проводиться консультативно-роз'яснювальна робота щодо недопущення негативного впливу штралв на здоров'я д^ей раннього вку та вагiтних жiнок.
З метою охорони здоров'я д^ей вщ негативного впливу нiтратiв води джерел децент-ралiзованого водопостачання населенню (особливо ам'ям, де е дiти раннього вку, ваптш жiнки та дiти до шести рокiв) необхiдно виважено ставити-ся до нiтратного навантажен-ня.
1снуе незаперечна потреба у забезпеченш водою гаранто-ваноТ якостi за концентра^ею нiтратiв не лише д^ей раннього вiку, а й д^ей вiком до 6 рокiв та ваптних жшок.
Висновки
Основним джерелом надходження штралв до оргашзму людини е питна вода децент-ралiзованих джерел водопо-стачання.
№ 3 2019 Еоттошит & Неамн 40
EPIDEMIOLOGICAL ASSESSMENT
OF THE INFLUENCE OF DRINKING WATER
NITRATES FROM DECENTRALIZED WATER SUPPLY
SOURCES ON THE HEALTH OF INFANTS
IN CHERKASY REGION
Bondarenko Yu.H., Dzhulai O.S.,
Riabovol V. M., Nikitiuk S. S.
State Institution «Cherkasy Regional Laboratory
Center, Ministry of Public Health of Ukraine»,
Cherkasy, Ukraine
Objective: We carried out an epidemiological assessment of the effect of nitrates of drinking water from decentralized sources of water supply on the health of infants and pregnant women of Cherkasy region.
Materials and methods: Determination of the concentration of nitrates in drinking water of decentralized and centralized sources of water supply was carried out in accordance with the State Standard of Ukraine ISO 7890-1:2003. «Water quality. Determination of nitrate». Part 1. Spectrometric
method with the application of distilled 4-fluorophenol (ISO7890-1 1986. IDT) andSS 18826-73 «Drinking water. Methods for the determination of nitrates». Besides, we used statistical, hygienic, epidemiological, bibliographic, analytical research methods. Results: In 2018, 8173 samples were investigated, 2579 of them were the samples of the foodstuffs, 2390 - the water samples from decentralized water sources, and 3204 - the water samples from centralized water sources. The content of nitrates was higher than the maximum permissible one in 0.5% of samples of the foodstuffs and in 4% of the samples of drinking water from centralized sources, in 30% of water samples from decentralized sources. Conclusions: The main source of nitrates' intake into a human organism was established to be a drinking water from decentralized sources of water supply. The occurrence of nitrate poisoning among infants should be regarded as a threat to their health and life.
Keywords: nitrates, drinking water, health, infants, methemoglobinemia, methemoglobin.
Виникнення штратних отру-ень у д1тей раннього в1ку слщ розцшювати як загрозу для Тхнього здоров'я та життя.
У зв'язку з особливостями токсичноТ дм н1трат1в на орга-шзм д1тей раннього в1ку юнуе нагальна потреба у розробц1 нових методичних пщход1в та створення системи захисту ваптних жшок, д1тей раннього вку та д1тей до 6 рок1в вщ негативного впливу н1трат1в води децентрал1зованих джерел, а в окремих випадках I н1трат1в води централ1зованих джерел водопостачання.
Проводити широкомасштаб-ну роботу серед населення, де е д1ти раннього вку та ваптн1 жшки, щодо недопущення негативного впливу н1трат1в на Тхне здоров'я.
Проводити вивчення первин-ноТ онкозахворюваностк Роз-слщувати причини виникнення злоякюних пухлин водночас з визначенням концентраци н1т-рат1в у питшй вод1 децентрал1-зованих I централ1зованих джерел водопостачання, а також Тх вмюту у продуктах харчування, особливо копчених шинко-ков-басних виробах.
З метою недопущення за-бруднення тдземних вод Утратами проводити оргашзацм-ну, методичну роботу з прац1в-никами сшьськогосподарсько-го виробництва щодо обфун-тованого використання дос-тупних азотовмюних м1нераль-них добрив.
На р1вн1 оргашв мюцевого самоврядування проводити оргашзацмы, профшактичш та шш1 заходи щодо недопущення
побудови всмоктувальних ви-грiбних ям i вiдповiдно забруд-нення нiтратами пiдземних вод.
Л1ТЕРАТУРА
1. Черний В.И., Шерман Б.С., Гребняк Н.П., Колесников А.Н., Федоренко А.Ю. Профилактика и интенсивная терапия острых отравлений у детей и подростков. Киев-Донецк, 2007. 1010 с.
2. Самотуга В.В., Бондарен-ко Ю.Г. Еколого-ппешчна оцн ка сумарного надходження шт-ратiв питноТ води та продуктiв харчування в оргашзм людини. Актуальн питання ппени та еколопчно! безпеки Украши (VIII марзеевськ читання) : зб. тез доп. наук.-практ. конф. КиТв, 2010. С. 120-123.
3. Самотуга В.В., Бондаренко Ю.Г, Папач В. В., Тищук М.М., Хоменко 1.В., Терещенко В.Г. Медико-еколо-пчна характеристика джерела водопостачання м. Черкаси. Матер/али XIII Конгресу СвтовоJ федераци укра)'нських л/карських товариств (м. Львiв, 30 вересня - 03 жовтня 2010 року) : тези доп. Львiв-КиТв-Чикаго, 2010. С. 657-658.
4. Бондаренко Ю.Г, Джулай О.С., Рябовол В.М., Хоменко О.А., Коханм О. А. Медико-ппешчна оцЫка води поверхневого джерела цент-ралiзованого водопостачання мiста Черкаси. Довклля та здоров'я. 2018. № 3 (88).
С. 16-21.
REFERENCES
1. Cherniy V.l., Sherman B.S., Grebniak N.P., Kolesnikov A.N. and Fedorenko A.Yu Profilaktika i
intensivnaya terapiya ostrykh otravleniy u detey i podrostkov [Prevention and Intensive Therapy of Acute Poisoning in Children and Adolescents]. Kiev - Donezk ; 2007 : 1010 p. (in Russian).
2. Samotuha V.V. and Bondarenko Yu.H. Ekoloho-hihi-ienichna otsinka sumarnoho nadkhodzhennia nitrativ pytnoi vody ta produktiv kharchuvannia v orhanizm liudyny [Ecological and Hygienic Estimation of Total Intake of Nitrates of Drinking Water and Food in the Human Body]. In : Aktualni pytannia hihiieny ta ekolohichnoi bezpeky Ukrainy: zb. tez dopovidei [Actual Questions of Hygiene and Ecological Safety of Ukraine : Abstracts Book]. Kyiv ; 2010 : 120-123 (in Ukrainian).
3. Samotuha V.V., Bondarenko Yu.H., Papach V.V., Tyshchuk M.M., Khomenko I.V. and Tereshchenko V.H. Medyko-elolohichna kharakterystyka dzherela vodopostachannia m. Cherkasy [Medico-Ecological Characteristics of Water Supply Source in Cherkasy]. In : Materialy^XIII Konhresu Svitovoi Federatsii Ukrainskykh Likarskykh Tovarystv [Materials of the XIII Congress of the World Federation of Ukrainian Medical Associations (Lviv, September 30-0ctober 03, 2010) : Thesis Reports]. Lviv-Kyiv-HMKaro ; 2010 : 657-658 (in Ukrainian).
4. Bondarenko Yu.H., Dzhulai O.S., Riabovol V.M., Khomenko O.A. and Kokhanii O.A. Dovkillia ta zdorovia. 2018 ; 3 (88) : 16-21 (in Ukrainian).
Hafliüwna go pega^n 15.05.2019
41 Environment & Health № 3 2019
