Оцінка ризику споживання питної води з підвищеним вмістом нітратів на здоров’я населення Тернопільської області Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



АSSESSMENT OF THE RISK OF THE CONSUMPTION OF DRINKING WATER WITH THE INCREASED CONTENT OF NITRATES FOR THE HEALTH OF THE PEOPLE OF THE TERNOPIL REGION

Lototska O.V., Prokopov V.O.

ОЦ1НКА РИЗИКУ СПОЖИВАННЯ ПИТНО1 ВОДИ З П1ДВИЩЕНИМ ВМ1СТОМ Н1ТРАТ1В НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОП1ЛЬСЬКО1 ОБЛАСТ1

В

1ЛОТОЦЬКА О.В., 2ПРОКОПОВ В.О.

1ДВНЗ «Терноптьський дер-жавний медичний унiверситет iM. 1.Я. Горбачевського МОЗ УкраТни», м. Тернопiль 2ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. КиТв

УДК 614.777:504.064:628(477.46)

https://doi.org/10.32402/ dovkil2018.04.020

K^40Bi слова: питна вода, нiтрати, коефщент небезпеки, неканцерогенний ризик.

ода е наипоширен1шою речови-ною на Земл1, без якоТ неможли-ве життя живоТ 1стоти. Тому проблема забезпечення питних, ф1зюлопчних, саытарно-ппеыч-них та побутових потреб насе-лення завжди е актуальною. Вщ якост1 води залежить життя та здоров'я людей. Споживання неяюсноТ' питноТ води може викликати у населення збть-шення р1зноман1тних ненфек-ц1йних та Ыфекцмних захворю-вань [1].

Яюсть питноТ води централ1зо-ваних i децентрал1зованих систем водопостачання залежить вщ якостi вихiдноТ води, методiв ТТ очистки та стану водопровщних мереж. Понад 75% питноТ води для населення одержують iз поверхневих джерел, але е части-на населених пунк™, де для пит-ного водопостачання використо-

вують лише пщземы води. До них належать багато мют i сiл у захщ-них областях УкраТни.

Традицмно пiдземна вода вва-жаеться безпечною для споживання. Проте формування хiмiч-ного складу пщземних вод вщбу-ваеться не ттьки за рахунок гео-логiчних структур, але И за рахунок розчинних сполук, як по-трапляють у воду пiд час пщйому ТТ на поверхню Грунту. Це можуть бути мЫеральы добрива, отру-тохiмiкати, антропогеннi за-бруднення внаслщок викидiв промислових пiдприемств, транспортних засобiв тощо [2 ]. Ши-роке використання мiнеральних добрив призвело до значного забруднення води азотвмюними сполуками, насамперед ытрата-ми, як останнiми роками часто стали виявляти у поверхневих i пщземних водах.

ОЦЕНКА РИСКА УПОТРЕБЛЕНИЯ ПИТЬЕВОЙ

ВОДЫ С ПОВЫШЕННЫМ СОДЕРЖАНИЕМ

НИТРАТОВ НА ЗДОРОВЬЕ НАСЕЛЕНИЯ

ТЕРНОПОЛЬСКОЙ ОБЛАСТИ

1Лотоцкая Е.В., 2Прокопов В.А.

1ГВУЗ «Тернопольский государственный

медицинский университет

им. И.Я. Горбачевского, МЗ Украины»,

г. Тернополь

2ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев

Цель работы - рассчитать коэффициент опасности и оценить уровень риска воздействия питьевой воды с повышенным содержанием нитратов на здоровье населения в районах Тернопольской области. Материалы и методы исследований. Исследование проведено по результатам мониторинга соответствия нормативам показателей качества питьевой воды из децентрализованных источников по санитарно-химическим показателям в Тернопольской области, проведенного лабораторией ГУ «Тернопольский областной лабораторный центр МЗ Украины» с использованием данных информационно-аналитического центра медицинской статистики в Тернопольской области за 2010 и 2016 годы. Для достижения поставленной цели были использованы гигиенические, аналитические и статистические методы исследования. Результаты исследования. Наблюдается четкая тенденция к значительному количеству отклонений по санитарно-химическим показателям качества воды, по содержанию нитратов в южной и юго-вос-

точной части Тернопольской области. Оценка коэффициента опасности потребления загрязненной нитратами питьевой воды в Борщевском, Залищицком и Чертковском районах свидетельствует об угрозе увеличения неинфекционной заболеваемости, особенно для чувствительных групп населения. Результаты расчета неканцерогенного риска при поступлении нитратов с питьевой водой на уровне до 2 ПДК показали, что величина риска во всех районах соответствует среднему уровню опасности и возрастает с повышением концентрации их в воде. Вероятность развития вредных эффектов для детей во всех районах потребления воды с таким же содержанием нитратов больше, о чем свидетельствуют более высокие показатели НQ. Высокий риск развития неблагоприятных эффектов у большинства детей возможен при содержании в воде нитратов 3-7 и более ПДК в двух районах Тернопольской области -Борщевском и Залищицком. Оценка популяционного здоровья населения в данных районах с помощью демографических показателей показала, что смертность в последние годы превышает рождаемость. Выводы. Таким образом, в состоянии здоровья населения Тернопольской области отмечаются негативные тенденции. В связи с этим требуется разработка и проведение неотложных мер по предупреждению дальнейшего загрязнения подземных источников питьевой поды нитратами и профилактика негативного воздействия ее на здоровье населения. Ключевые слова: питьевая вода, нитраты, коэффициент опасности, неканцерогенный риск.

© Лотоцька О. В., Прокопов В. О. СТАТТЯ, 2018.

№ 4 2018 Environment & Health 20

ASSESSMENT OF THE RISK OF THE CONSUMPTION

OF DRINKING WATER WITH THE INCREASED

CONTENT OF NITRATES FOR THE HEALTH

OF THE PEOPLE OF THE TERNOPIL REGION

1Lototska О.V., 2Prokopov V

1Ternopil State I. Horbachevsky Medical University,

Ternopil

2SI «O. M. Marzeiev Institute for Public Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine»

Objectives: We calculated the risk ratio and assessed the risk of impact of drinking water with an increased content of nitrates on the health of the population in various regions of the Ternopil region. Materials and methods: We used the results of the monitoring of the compliance with the standards of drinking water quality indicators from decentralized sources by sanitary and chemical indicators in the Ternopil region obtained at the State Institution «Ternopil Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine». We used the data from the Information and Analytical Center for Medical Statistics in the Ternopil region for 2010 and 2016 years. To achieve this goal, we applied hygienic, analytical, and statistical research methods. Results: There is a clear tendency to a significant number of deviations by sanitary and chemical indicators of water quality in nitrate content in the south and south-eastern parts of the Ternopil region. The assessment of the risk factor of the consumption of drinking water, contaminated with nitrates,

in the Borshchevsky, Zalischytsky and Chortkivskiy districts indicates a risk of the increase of non-infectious morbidity, especially for sensitive groups of the population. The results of the calculation of non-carcinogenic risk at the intake of nitrates with drinking water up to 2 MPCs showed that the quantity of the risk in all regions complied with the average risk and grew with an increase of their concentration in water. The probability of the development of the hazardous effects for the children is higher in all regions where consuming water has the same content of nitrates, the higher HQ indices indicate it. The high risk of the adverse effects in the most children is possible at the content of nitrates of 3-7 and more MACs in two districts of the Ternopil region - the Borschevsky and Zalischitsky.

Estimation of the population health of the population in these regions with the help of demographic indicators showed that recent years mortality exceeds the birth rate.

Conclusions. Thus, negative tendencies are noted in the health status of the population of the Ternopil region. In connection with this, it is necessary to develop and carry out urgent measures to prevent further contamination of underground sources of drinking water with nitrates and to prevent its negative impact on the health of the population.

Keywords: drinking water, nitrates, risk ratio, non-carcinogenic risk.

Ытрати можуть потрапляти у воду з побутовими та стьсько-господарськими стоками (з полiв при внесены мЫеральних добрив,тваринницьких та птахо-ферм, вигрiбних ям та дворових вбиралень тощо). Вони не змн нюють органолептичУ властиво-ст (запах, каламутУсть, смак, прозорють) води нав^ь у велиюй концентраци. Ыльше того, таю способи обробки води, як кип'ятння, вщстоювання чи нав^ь використання побутових фiльтрiв не завжди можуть зни-зити вмют Утра™ у питУй водк Ытрати становлять особливий ризик для здоров'я населення, викликаючи рiзнi захворювання. Одне з найнебезпечУших -водно-Утратна метгемоглобЫе-мiя, яка виникае внаслщок токсично! дм Утра™ на гемоглобЫ, що призводить до значного пщ-вищення вмюту метгемоглобЫу у крови, кисневого голодування тканин i оргаУв людського орга-Узму. Особливо це захворювання небезпечне для дтей до 3-х роюв. МехаУзм вщновлення метгемоглобЫу до гемоглобЫу у такому молодому органiзмi ще не працюе. Саме тому у свт рееструеться дуже багато отру-ень немовлят, яких годували суммами, приготованими з ово-чiв i фрук™, забруднених Утратами, або на водi з високим Ух вмютом. Чутливi до Утра™ також л^У люди, хворi на ане-

мш, люди з захворюваннями дихальноУ системи та хворобами серцево-судинноУ системи. Вста-новлено, що Утрати i Утрити мають канцерогеннi властивостi, якi у разi тривалого впливу на еУтелм шлунка можуть iнiцiюва-ти утворення злояюсних пухлин [3, 4].

Забруднення пщземних вод компонентами азотноУ групи (амоУем, нiтритами, особливо нiтратами) е зараз гострою проблемою не лише в усьому свт, а й в УкраУУ, у тому чиот у Терноптьсьюй областi [5]. Дуже часто у колодязях област, воду з яких протягом багатьох роюв без обробки споживае населення, ц сполуки визначаються у юпько-стях, якi значно перевищують гранично допустиму концентра-цiю (ГДК). Тому ниУ надзвичай-ноУ актуальност набувае питання визначення мiри ризику для здоров'я населення споживання такоУ питноУ води. Одним з най-сучаснiших методiв оцiнки небезпеки, зумовленоУ дiею кан-церогенних i неканцерогенних речовин на людину, е встанов-лення ризику настання небажа-них ефектiв для населення з метою подальшого розроблення прiоритетних заходiв з його мУ-мiзацiУ [6].

Таким чином, метою даноУ роботи було розрахувати коефн цiент небезпеки та встановити рiвень ризику впливу питноУ

ВОДИ 3 ПЩВИЩеНИМ ВМЮТОМ Ыт-

ра™ на здоров'я населення у piзних районах Теpнопiльськоí область

Матерiали i методи дослщ-жень. Мaтеpiaлaми дослiдження е результати моУторингу вщпо-вiдностi нормативам покaзникiв якост питноí води i3 децентралн зованих джерел за саУтарно-хiмiчними показниками (у т.ч. Утратами), проведен у лаборатори ДУ «Терноптьський обласний лабораторний центр МОЗ УкраУ'ни» (ТОЛЦ ДСЕСУ), та дaнi iнфоpмaцiйно-aнaлiтичного центру медичноУ' статистики у Теpнопiльськiй област за 2010 i 2016 роки. Для досягнення поставлено'!' мети були викори-стаУ гiгiенiчнi, aнaлiтичнi та ста-тистичнi методи дослiдження.

Для отримання даних щодо потенцiйноí i реально' небезпеки здоров'ю населення у Терноптьсьюй област вiд забруднення пщземноУ' питноУ води Утратами було обрано методолопю оцнки ризику [7, 8], згiдно з якою за формулами 1 i 2 виз-началися юльюсУ показники ризику. Як показники токсичного ефекту Утра^в у результат постiйного споживання пщзем-них вод без Ух очищення розра-ховували середньодобову дозу надходження хiмiчноí речовини протягом 30 роюв (ADD), порого-ву (референтну) дозу (RfD) та коефiцiент небезпеки (HQ).

Середньодобова доза надход-ження хiмiчноí речовини протя-гом життя людини разом з пит-ною водою розраховуеться за допомогою формули 1.

АDD = С х ^ х ED х EF /BW х АТ х DPY (1)

де АDD - середньодобова доза надходження хiмiчноí речовини протягом життя, мг/кг х доба; С -концентращя речовини у питнм водi, мг/дм3; ^ - величина спо-живання води, 2 дм3/день; дiти -1 дм3/добу; ED - тривалiсть впливу, 30 рокiв; дiти - 6 роюв; EF - частота впливу, 350 дыв/рк; BW - маса тта людини, 70 кг; дiти - 15 кг; АТ - перюд усеред-нення експозицií, 30 роюв; дiти -6 роюв; DPY - кiлькiсть днiв в одному роц^ 365 днiв/рiк.

Ризик можливого розвитку неканцерогенних ефек™ оцЫю-

вався за показниками коефМен-™ небезпеки. Коефiцiентом небезпеки (НQ) е вщношення середньодобовоí дози хiмiчноí речовини до и безпечного (референтного) рiвня впливу, що розраховуеться за формулою 2: НQ = АDD / RfD, (2) де АDD - середньодобова доза надходження хiмiчноí речовини протягом життя, мг/кг х доба; RfD - порогова (референтна) доза, мг/кг х доба.

Для розрахунку НQ та оцЫки ризикiв впливу питно!' води з пщ-вищеним вмiстом нiтратiв на здоров'я населення були вико-ристанi останнi дан (за 1 пiврiччя 2018 р.) лабораторних дослщ-жень проб води, в^браних iз децентралiзованих джерел во-допостачання (криниць та коло-дязiв) в усiх районах Терно-

Рисунок 1

Райони Тернопшьсько'Г областi, в яких у колодязях виявлено перевищення вмюту нiтратiв у питнiй водi (% до загальноГ кiлькостi проведених аналiзiв)

Борщiвський

Залiщицький

Чорткiвський

Гусятинський

Пiдволочиський

Кременецький

Таблиця 1

Вмют нiтратiв у питнiй водi децентралiзованих джерел водопостачання Тернопшьсько'Г областi

Район Концентрацiя ытра^в, мг/дм3 Кратнють перевищення ГДК, рази

Середня Максимальна Середня Максимальна

Борщiвський 98,17± 11,65 364,4 1,96 7,29

Залiщицький 96,0±5,48 192,0 1,92 3,84

Чортювський 71,54±3,61 82,3 1,43 1,65

Гусятинський 63,53±4,40 82,3 1,27 1,65

Пiдволочиський 62,52±3,48 68,5 1,25 1,36

Кременецький 53,0±3,21 53,0 1,06 1,06

Таблиця 2

Показники середньодобових доз i коефiцieнтiв небезпеки впливу питно'Г води з рiзним вмiстом надлишку штра^в на здоров'я дорослого населення Тернопшьсько'Г областi

Район Середньодобова доза, мг/кг х доба КоефМент небезпеки, НЮ

Середня Максимальна Середнм Максимальний

Борщiвський 2,68 9,98 1,68 6,23

Залщицький 2,63 5,26 1,64 3,28

Чортювський 1,96 2,25 1,20 1,40

Гусятинський 1,7 2,25 1,08 1,40

Пщволочиський 1,7 1,87 1,07 1,17

Кременецький 1,45 1,45 0,9 0,9

пiльськоí областi, якi практично не в^^зняються вiд результатiв дослщжень найближчих попе-реднiх рокiв.

Результати та обговорення. За результатами лабораторних дослщжень встановлено, що у Терноптьсьюй област з 17 рай-оыв перевищення ГДК вмiсту ыт-ра™ у пiдземних водах визнача-лися у 6 районах. Найбтьший вщсоток (81%) зразкiв питноí води з перевищенням допустимого вмюту нiтратiв вiд загальноí кiлькостi проведених аналiзiв було виявлено у колодязях у тв-деннiй та твденно-схщнм части-нi областi, а саме: у Борщiв-ському, Залiщицькому та Чорт-кiвському районах (рис. 1), як розташованi на Захщно-Подтьському плато у межах Тернопiльськоí структурно-пла-стовоí рiвнини у басейнi рiчки Днiстер або його приток Серет i Збруч.

Лише незначна юльюсть пере-вищень допустимих рiвнiв ытра-тiв у водi (19%) вщзначалася у криницях Гусятинського, Пщво-лочиського i Кременецького районiв.

Можна припустити, що форму-ванню хiмiчного складу пщзем-них вод у районах з найбтьшою кiлькiстю проб води з вщхилен-нями вiд нормативу за вмютом нiтратiв сприяе наявнють у данiй частинi областi значно( кiлькостi вапнякових та гiпсових порщ, якi i можуть насичувати пщземы води певними хiмiчними елемен-тами.

Ще одним фактором е те, що хоча в останн роки на територи областi середньорiчна юльюсть опадiв суттево не змiнилася, проте зросла (хня iнтенсивнiсть (час, за який випадае певна кшь-юсть опадiв) та зросла середня температура пов^ря. Це призве-ло до зменшення кiлькостi пщ-земних вод, особливо у неглибо-ких децентралiзованих Ыдивщу-альних джерелах водопостачання, частина з яких висохла. I хоча води у криницях стало менше, проте концентра^я розведених у нм речовин збiльшилася, про що i свiдчить пiдвищений вмiст твердости наявнiсть залiза i ыт-ра™ у джерелах децентралiзо-ваного водопостачання.

Проте одыею з найбiльш ваго-мих та поширених причин тако( ситуацií, на нашу думку, е забруднення води у колодязях та каптажах с^чними водами з дво-рових вбиралень та тваринниць-ких ферм, хiмiкатами з полiв, недотримання (хыми власника-ми вимог законодавства з облаштування та утримання колодязiв.

№ 4 2018 Еоттошит & Неамн 22

Проведений aнaлiз юлькост нiтpaтiв у пiдземних водах piзних paйонiв Теpнопiльськоí облaстi показав, що кpaтнiсть переви-щення ГДК становила вщ 1,1 до 7,3 paзiв. У Боpщiвському район вiдзнaчaли не лише найбтьшу кiлькiсть криниць з пщвищеним вмiстом нiтpaтiв, але й нaйвищi концентpaцií íх у водг Креме-нецький район мав найменшн вiдхилення за вмiстом нiтpaтiв у питУй водi (табл. 1).

ОУнку ризику розвитку некан-церогених ефек™ здiйснювaли шляхом розрахунку коефiцiентa небезпеки (HQ), що вщображае спiввiдношення оцнено[ дози контaмiнaнтa та допустимоí. Як бачимо з таблиц 2, у районах ТерноУльсько[ облaстi, в яких пщземна вода мала пiдвищений вмют нiтpaтiв за сеpеднiми дани-ми (до 2 ГДК), HQ був бтьшим за 1, що, згщно з лiтеpaтуpними даними [9] , свщчить про серед-нiй piвень небезпеки (HQ>1-5), яка може призвести до розвитку шкщливих ефектiв в особливо чутливих групах дорослого насе-лення.

3i збiльшенням концентpaцií Утра™ у питУй водi (понад 2 ГДК) простежуеться тенденцiя до зростання ризику небезпеки. У Боpщiвському райоУ за макси-мальних середньодобових доз Утра™ у питУй водi (7 ГДК) кое-фiцiент небезпеки становить Hq>6, що вiдповiдaе високому piвню небезпеки (HQ вiд 5 до 10). Звщси, споживання питноí води з високою концентpaцiею Утра™ може призвести до розвитку несприятливих ефек™ у бiльшоí частини дорослого населення.

Вщомо, що дiти е найбтьш чутливим контингентом до дм несприятливих чинникiв навко-лишнього середовища, у тому числi й до вмюту нiтpaтiв у питнiй водГ тому здоров'я дитячого населення може служити надй ним iндикaтоpом еколопчного благополуччя pегiону [9].

Пpоведенi розрахунки показали, що сеpедньодобовi дози Утра™ i коефiцiент небезпеки набагато бтьшм для дiтей, Уж для дорослого населення (табл. 3). Ймовipнiсть розвитку шкщливих ефек™ у дтей в уах районах споживання води з пщвищеним вмютом нiтpaтiв бть-ша, про що свiдчaть показники HQ. Високий ризик розвитку несприятливих ефек™ у бтьшо-CTi дiтей можливий у двох районах Теpнопiльськоí област -Борщвському i Зал1щицькому.

KpiM дитячого населення, Ут-ратна ¡нтоксикацт також небез-печна для ваптних ж1нок, викли-каючи у них викидУ i мертвона-

родження, а довготривале споживання води з Утратами у чоловшв негативно впливае на функцю ам'яниюв, тобто може бути одУею з причин безплщдя. Отримано незаперечУ факти про iмунодепpесивну дiю Утра-тiв, яка проявляеться значним зниженням стмкост оpгaнiзму до дií канцерогенних та мутаген-них aгентiв, що може призвести до розвитку piзномaнiтних захворювань та скорочення три-валост життя [3, 4, 10]. Тому ми виршили провести оцЫку piвня популяцiйного здоров'я населення за такими медико-демо-гpaфiчними показниками, як народжуваУсть i смеpтнiсть (рис. 2).

Проведена оцЫка демогpaфiч-них показниюв по районах Теpнопiльськоí области в яких були виявленi перевищення Утра™ у водi колодязiв протягом багатьох pокiв, дозволила вста-новити, що i у 2010, i у 2016 роках смертУсть на 1000 населення перевищувала народжуваУсть

(рис. 2). При цьому смертУсть була вище середньообласних показниюв, а народжуваУсть -менша. Варто вщзначити, що 2016 року коефМенти народжу-вaностi були меншими вiд анало-гiчних покaзникiв 2010 року. Усе це призводить до природного зменшення чисельност населення i свщчить про попршення здоров'я людей.

Висновки

У результат проведеного аналн зу спостер^аеться чiткa тенден-цiя до значно( кiлькостi вiдхилень (81%) сaнiтapно-хiмiчних показ-никiв якостi води за вмютом Утра™ у криницях у УвденУй та Увденно-схщУй частиУ Терно-пiльськоí облaстi, а саме: у Бор-щiвському, Зaлiщицькому та Чортювському районах, менша (19%) - у криницях Гусятин-ського, Пщволочиського i Кре-менецького paйонiв.

ОцЫка коефiцiентa небезпеки споживання питноí води з понад-нормативним вмiстом Утра™ (до 2 ГДК) у Боpщiвському,

Таблиця 3

Показники середньодобових доз i коефiцieнтiв небезпеки впливу питно'Г води з понаднормативним вмiстом штралв на здоров'я дитячого населення ТернопшьськоТ областi

Район Середньодобова доза, мг/кг х доба КоефМент небезпеки

Середня Максимальна СередУй Максимальний

Боpщiвський 6,27 23,29 3,9 14,5

Зaлiщицький 6,14 12,27 3,8 7,7

Чоpткiвський 4,57 5,26 2,9 3,3

Гусятинський 4,06 5,26 2,5 3,3

ГНдволочиський 3,99 4,37 2,5 2,7

Кременецький 3,38 3,38 2,1 2,1

Рисунок 2

Медико-демографiчнi показники по районах ТернопшьськоТ областi з пщвищеним вмютом штралв у водi колодязiв за 2010 i 2016 роки

35—16,8 30 25 16,3 20 15 10 5 0

/ ¿о

8

/

8,3 /

/

7,9

8,5

/ /

/

<5

/ /

/ £

/ /

/

/

/ /

j?

■ Народжуванють 2010 Смеpтнiсть 2010

НароджуваУсть 2016 СмертУсть 2016

8

Залiщицькому та Чортювському районах свiдчить, що величина неканцерогенного ризику для дорослого населення у цих районах вщповщае середньому рiвню небезпеки (HQ>1) з тен-денцieю до зростання 3i збть-шенням рiвня нiтратiв у водг Ймовiрнiсть розвитку шкiдливих ефектiв для дтей в усiх районах споживання води з вмютом ыт-ра™ до 2 ГДК бiльша, ыж для дорослого населення, про що свщчать i вищi показники HQ. Високий ризик розвитку неспри-ятливих ефек™ у бiльшостi дтей при споживанн води з вмiстом ытра™ на рiвнi 3-7 ГДК можли-вий у двох районах Терно-пiльськоí областi - Борщiв-ському i Залiщицькому.

Оцiнка популяцiйного здоров'я населення у цих районах за допомогою демографiчних по-казникiв показала, що смерт-нiсть протягом останых рокiв перевищуе народжуванiсть. При цьому смертнють вище за середньообласнi показники, а народжуванють - менша. Це може свщчити про погiршення здоров'я населення.

Таким чином, у стан здоров'я населення Терноптьсько( обла-стi вiдзначаються негативы тен-денцií. У зв'язку з цим потрiбна розробка i проведення невщ-кладних заходiв щодо поперед-ження подальшого забруднення пiдземних джерел питно'( поди нiтратами i профтактика негативного впливу íх на здоров'я населення.

Л1ТЕРАТУРА

1. Прокопов В.О. Ппеычы проблеми водопостачання в Украíнi. Досвд та перспективи наукового супроводу проблем rineHi4Hoi науки та практики. К., 2011.С. 106-132.

2. Клименко М. О., Залесь-кий 1.1. Збалансоване викорис-тання водних ресурав : навч. поаб. Рiвне : НУВГП, 2016. 337 с.

3. Nitrate and nitrite in drinking-water: background document for development of WHO guidelines for drinking-water quality. Geneva : WHO; 2016. URL : http://www.who.int/water_sanita-tion_health/dwq/chemicals/nitrate nitrite2ndadd.pdf

4. Трахтенберг 1.М., Бабiен-ко В.В. Бюлопчы наслiдки забруднення навколишнього середовища ытритами та ытра-тами. 1нтегративна антрополо-г\я. 2013. № 1 (21). С. 37-39.

5. Дементьев Ю.Г., Блажке-вич Л.Й., Безрука Л.А. та Ы. Монiторинговi дослiдження яко-стi питноí води iз джерел водо-постачання з високим вмютом ытра™. Довклля та здоров'я :

Всеукранська наук.-практ. конф. : матер. конф. Тернопть : Укрмедкнига, 2017. С. 81-82.

6. Герасимчук Л.О. Роль ыт-ратного забруднення овочево!' продукци та питноí води у фор-муваннi неканцерогенного ризику для населення с. Лука Житомирського району. Всник ЖНАЕУ. 2015. № 2 (50), т. 1.

С. 55-63.

7. Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду. Р 2.1.10.192004. Москва : Федеральный центр Госсанэпиднадзора Минздрава России, 2004. 143 с.

8. Моюенко А.В., Коваль-

чук Л.Й., ^стов А.Д. Якють води поверхневих водойм як фактор ризику для здоров'я населення: математична модель. Вюник Нацiональноi академп наук Украни. 2017. № 10. С. 42-52.

9. Рибалова О.В., Белан С.В. Новий пщхщ до комплексно( оцЫки ризику для здоров'я населення при забрудненн навколишнього природного середовища. Актуальные достижения европейской науки: тезисы междунар. науч. -практ. конф. (17-25.06.2014, Болгария, 2014. С. 76-82.

10. Тунакова Ю.А., Степанова Н.В., Файзуллин Р.И., Вали-ев В.С., Галимова А.Р. Оценка риска здоровья для детского населения при потреблении питьевой водопроводной воды. Современные проблемы науки и образования. 2015. № 6. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=2 3767

REFERENCES

1. Prokopov V.O. Hihiienichni problemy vodopostachannia v Ukraini [Hygienic Problems of Water Supply in Ukraine]. In : Dosvid ta perspectyvy naukovoho suprovodu problem hihiienichnoi nauky ta praktyky [Experience and Prospects of Scientific Support of the Hygienic Science and Practice Problems]. fyiv ; 2011 : 106-132 (in Ukrainian).

2. Klymenko M.O. and Zaleskyi I.I. Zbalansovane vykorystannia vod-nykh resursiv Balanced Use of Water Resources : Tutorial]. Rivne

: NUVHP; 2016. 337 (in Ukrainian).

3. Nitrate and Nitrite in Drinking-water: Background Document for Development of WHO Guidelines for Drinking-water Quality. Geneva : WHO; 2016. URL : http://www.who.int/water_sanita-tion_health/dwq/chemicals/nitrate nitrite2ndadd.pdf

4. Trakhtenberg I.M. and Babienko V.V. Intehratyvna

antropolohiia. 2013 ; 1 (21) : 3739 (in Ukrainian).

5. Dementiev Yu.H., Blazhke-vych L.I., Bezruka L.A. et al. Monitorynhovi doslidzhennia yakosti pytnoi vody iz dzherel vodopostachannia z vysokym vmistom nitrativ Monitoring Researches of Quality of Drinking Water from Sources of Water Supply with High Nitrate Content . Dovkillia i zdorovia : materialy kon-ferentsii [Environment and Health : Materials of the Conference]. Ternopil : Ukrmedknyha; 2017 : 81-82 (in Ukrainian).

6. Herasymchuk L.O. Rol nitrat-noho zabrudnennia ovochevoi produktsii ta pytnoi vody u formu-vanni nekantserohennoho ryzyku dlia naselennia s. Luka Zhytomyrskoho raionu The Role of Nitrate Contamination of Vegetable and Potable Water in the Formation of Non-carcinogenic Risk for the Population of Luka village of Zhytomyr region . Visnyk Zhytomyrskoho ahroekolo-hichnoho universytetu. 2015; 2 (50); 1 : 55-63 (in Ukrainian).

7. Rukovodstvo po otsenke riska dlia zdorovia naseleniia pri vozdeistvii khimicheskikh veshch-estv, zagriazniaiushchikh okruzhaiushchuiu sredu : rukovodstvo P 2.1.10.1920-04 [Manual on Risk Assessment for the Health of the Population under Effect of Chemical Substances Contaminating the Environment: Manual P 2.1.10.1920-04]. URL : https://ohranatruda.ru/ot_biblio/n ormativ/data_norma-tiv/46/46715/index.php (in Russian).

8. Mokiienko A.V., Kovalchuk L.I. and Krisilov A.D. Visnyk Natsionalnoi Akademii Nauk Ukrainy. 2017; 10 : 42-52 (in Ukrainian).

9. Rybalova O.V. and Bielan S.V. Novyi pidkhid do kompleksnoi otsinky ryzyku dlia zdorovia nase-lennia pry zabrudnenni navkolysh-noho pryrodnoho seredovyshcha A New Approach to Comprehensive Risk Assessment for Public Health when Contaminating the Natural Environment . In : Aktualnye dos-tizheniya evropeiskoy nauki: tezisy konf. [Actual Achievements of European Science : Conf. Abstracts]. Bulgaria ; 2014 : 76-82 (in Ukrainian).

10. Tunakova Yu.A., Stepano-va N.V., Fajzullin R.I., Valiev V.S. and Galimova A.R. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2015 ; 6. URL: http://www.sci-ence-education.ru/ru/article/ view?id=23767 (in Russian).

Hagrnwna go pegaKW 09.08.2018

№ 4 2018 Environment & Health 24