CC BY
23
Огляд aW' ryiu ГЪ" г riu Г
Review Мнфектология
УДК 616.915-036.2-053.2(474.84) ВОЛЯНСЬКА Л.А.
ДВНЗ «Тернопльський державний медичний унверситет iMeHi 1.Я. Горбачевського», м. Тернопль, Украна
EniAEMi4Hi РЕАЛП КОРУ НА ТЕРНО^ЛЬЩИЫ
Резюме. Kip е iнфекцieю, керованою засобами вакцинаци, що продовжуе залишатись величезною со-цiально-економiчною проблемою для Тернопльщини. У роботi пpоаналiзовано матер'али зв'тно! документами Головного упpавлiння Держсанепдслужби та дитячих iнфекцiйних стацiонаpiв у Тернопльсьюй облает'. Захворюван'ють на юр, що фксувалася за час незалежност крани, значно перевищувала за-гальноукранськ показники, збергала типову для довакцинального пер'юду пеpiодичнiсть епщемоло-пчних пщйом'ш. В ус пpоaнaлiзовaнi пков! пер'юди дти шкльного в<ку були найбльш вразливою щодо кору вковою категор'ею. Виявлено стйку тенден^ю до змiщення захворюваностi на старший шкльний вк та в бкдорослого населення. Серед захворлих фксувався високий в 'щсоток щеплених. Лабораторно пщтверджено появу в'русу кору генотипу D4 пщ час останнього спалаху захворювання в област'1. Анал'з спaлaхiв кору вдображае потребу у поглибленн вивчення особливостей становлення поствакцинального протикорового 'шун'пету в сучасних умовах з урахуванням потреби в дослiдженнi певних 'шунолопчних феноменов.
Ключовi слова: юр, вакцина^я, iмунiтет.
Вступ
Kip — гостра шфекцшна хвороба, що на кшець минулого столггтя стшко вважалась дитячою та керованою. Проте, як засвщчуе свггова статистика впродовж кшькох десятилпъ ефективно! боротьби засобами активно! iмунопpофiлактики, оптимiзм перших роыв вакцинального перюду був завчасним. Не були здшснеш плани ВООЗ та ЮН1СЕФ щодо повно! лшвщацп кору до 2007 р. та сертифшацп кож-
У всьому евгт! Европейський perioH
— Африканський регюн PeriOH ГПвденно-Схщно! Aaii
— Амершансьвий periOH — ~ PeriOH ЗахщноУ части ни
■ ■■ Схщно-Середэемноморський Тихого океану
регюн
1000,0
х
'S П!
с £100,0-^
'Р
пз
и
'х Мета-
ГО -г
О-О) -inj о о 1 ,и m го
X X
пз m
PiK
но! краши як вшьно! вiд нього до 2010 р. [1]. Протя-гом 2000—2011 рр. рiвень смертностi вiд кору у свт знизився на 71 % (дз 542 000 смертей, зареестрованих у 2000 р., до 158 000 у 2011 р.) [2]. ВООЗ повщомила про зниження рiвня захворювання на шр у вшх реп-онах [3]. Однак шсля перiоду прогресуючого змен-шення цього показника (2000—2006 рр.) з 2008 р. зниження активност поширення шфекцп призупи-нилося (рис. 1) у багатьох крашах [4, 5].
Даш ВООЗ наочно демонструють успiхи в бо-ротьбi з кором: рiзке зниження рiвнiв захворюва-ностi, зростання кшькосп смертей, яким вдалося запоботи завдяки проведенiй вакцинаци (рис. 2) [6]. Проте поряд з оптимютичними тенденшями останнього десятилiття ХХ столггтя в рiзних репо-нах свпу навiть iз високим рiвнем охоплення активною iмунiзацiею все частше рееструються пiдйоми захворюваностi з перюдичшстю 5—6 рокiв. З 2010 року у багатьох крашах бвропи спостертаеться зростання захворюваностi на кiр у роки прогнозова-ного епiдемiологiчного шдйому [4, 7, 8]. У 2011 рош на 60-му засiданнi бвропейського регiонального комiтету ВООЗ було поставлено нову мету — елiмi-нашя кору до 2015 року [9], що також, як уже зараз стало очевидним, не було реалiзовано.
Адреса для листування з автором: Волянська Любов Августиншна E-mail: [email protected]
Рисунок 1. Динамка захворюваност' на Kip по регюнах св'иу
© Волянська Л.А., 2016 © «Актуальна шфектолопя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Розрахункова ктькють еипадив смерт! вщ кору за в!дсутност1 ва щи наци
Розрахункова юльюсть еипадгав смертм вщ кору при вакцинацн
95% дов!рчий ¡нтервал шлькост! випадюа смерт! вщ кору при проведены вакцинаци
■ Розрахункова ктькють смертей, я ким за побили завдяки вакцин а ци проти кору
Р1к
Рисунок 2. Зставлення захворюваност на юр з р1внем охоплення вакцинацею проти цеУ нфек-цп, за даними ВООЗ [6]
Елiмшацil кору в зазначеш всесвiтнiми оргаш-зацiями термiни завадили насамперед спалахи ще1 шфекцп в Захiднiй бврош, у тому числi в Украш. У бвропейському регiонi 80 % випадшв захворюва-ностi на шр протягом останнiх п'ятнадцяти рокiв припадало на украшщв, хоча з 2008 р. достатньо по-тужнi спалахи ще! шфекцп активно рееструються й в шших крашах [5]. Починаючи iз сiчня 2011 р. у 29 крашах бвропи зареестровано понад 30 тис. випад-кiв кору серед уах вiкових груп населення [10].
На порозi нового тисячолптя людство не лише не здолало кiр, але й поширило захворювання на цю iнфекцiю на шш^ бiльш старшi вiковi перiоди. Стало очевидним, що при виконанш поставленого за-вдання з тотально! лшвщаци кору необхiдно врахо-вувати ешдемюлопчш особливостi кору на певних
територiях та серед окремих вшових категорiй, а та-кож фактори, що впливають на епiдемiчний процес ще! шфекцп в кожнiй окремш краш та свiтi зага-лом [11]. Ця шфекщя продовжуе залишатися одш-ею з глобальних проблем сучасно1 людсько1 попу-ляцп, оскшьки щорiчно рееструеться близько 1 млн випадшв ще1 недуги й у 160 тис. дгтей вона е причиною смерт [6].
Мета: вивчити динамшу захворюваностi на шр у Тернопiльськiй областi за час незалежност Укра-!ни та виявити ймовiрнi фактори, що впливають на епiдемiчний процес ще1 шфекцп.
Матерiали та методи
У роботi проаналiзовано матерiали звино1 документации Головного управлшня Держсанепiдслужби та дитячих шфекцшних стацiонарiв у Тернопшь-ськiй область
Обговорення результат
Кiр е керованою засобами вакцинацп шфекщ-ею, що залишаеться для нашо1 краши величезною соцiально-економiчною проблемою, оскiльки про-довжують спостертатися перiодичнi пiдйоми захво-рюваност [12]: 2001—2002 рр. (близько 17 тис. ви-падкiв захворювання, 34,6 на 100 тис.), 2005—2006 рр. (близько 45 тис., 97,7 на 100 тис., 11 дгтей померли), 2012-2013 рр. (12 746, 27,9 на 100 тис.) [10]. Завдяки вакцинопрофшактиш за перюд iз 1968 до 2000 р. захворювашсть на шр зменшилася в 300 разiв, а з 2000 до 2010 рр. — ще у 20 разiв. Проте усшхи в боротьбi з кором не завадили збереженню особливостей епiдемiчного процесу ще1 шфекцп, продовжують мати мiсце перюдичш пiдйоми за-хворюваностi тривалiстю 5-6 рошв. У нашiй об-ласт ми спостерiгали дещо вiдмiннi вщ республь канських тенденцп у формуванш захворюваностi на кiр, хоч в цшому вона е вщдзеркаленням загаль-нодержавно1 проблеми в керуваннi шею iнфекцiею (рис. 3). Кiлькiсть випадшв кору, що фiксувалася на Тернопшьщиш у 2001 р., перевищувала загаль-ноукрашсьш показники майже в 6 разiв. Поглибле-
Рисунок 3. Захворювашсть на юр у Тернопльсь-кому репон1 в п1ков1 роки
Рисунок 4. Захворювашсть на юр у Р1вненськ1й област'1, за даними А.П. Подаваленко (2011) [11]
Таблиця 1. Абсолютна юльюсть випадюв кору серед населення держав, що мають спЛьн1 кордони з Укра/ною, за даними ВООЗ [14]
Держави Роки спостереження
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Бшорусь 153 21 45 14 21 2 1 149 1 0
Угорщина 1 1 20 0 0 0 2 1 0 0
Польща 99 77 133 34 48 11 13 120 40 -
Республка Молдова 245 678 457 4929 87 4 6 34 - 0
Росiйська Федеращя 7428 4800 2072 580 3291 2444 454 1147 173 27
PyMyHiq 240 35 10 14 9 117 5043 3196 353 12
Словаччина 0 0 0 0 1 2 0 0 0 0
yKpaÏHa 1389 817 16 970 7587 411 146 2392 42 724 - 48
не вивчення ешдемюлопчно1 ситуацп, проведення просвггаицько'' роботи з пропаганди вакцинацп' проти корово'' шфекцп' дозволили змшити тенденцп' в позитивний 6iK, i в 2005 р. захворювашсть пере-вищувала республшанський показник 2006 р. лише в 1,3 раза (обласш та загальнодержавш пiковi рiвнi захворюваностi в цi роки не збплися, максималь-ний пiк на Тернопшьщиш припав на осшь 2005 р.). Останне наштовхуе на думку про захщноевропей-ський напрямок проникнення ще'' iнфекцiï в нашу крашу. На користь такого припущення свщчать данi ВООЗ щодо наступного шку захворюваностi на кiр у 2011 р., коли було зареестровано 115 спа-лахiв, 21 177 випадшв (81,2 %) у 36 крашах бвропи, а в Укра'ш шк припав на наступний, 2012 р. [14]. Подiбнi тенденцп' мали мюце й на пiвночi — у ргв-ненськiй областi (рис. 4).
У державах, що мають спшьш з Укра'ною кордони, спостерпаються два напрямки епiдпроцесу кору: з одного боку, у крашах iз достатшм охоплен-ням вакцинацiею впродовж 1999—2008 рр. спалахiв не спостерпалось (Словачина, Угорщина, Поль-ща, Бшорусь), натомiсть у Росп', Молдовi, Румунп' у 2006 р. спостерiгались тенденцп', аналопчш укра-''нським (табл. 1). Тобто в цих крашах та в Укра'ш шсля спалахiв кору у формуванш iмунного прошар-ку населення домшуе постiнфекцiйний iмунiтет, що нагадуе довакцинальну еру. Проте у 2011—2013 рр. велик спалахи кору мали мюце як у крашах бвропи з достатньо високим рiвнем охопленост щеплення-ми, так i Азп' та Африцi, де цей рiвень далекий вiд бажаного. У 2011 р. серед кра'н 6С, що повiдомили про спалахи кору, були Франшя — 14 949 випадыв, Iталiя — 5189, Румушя — 4189, Iспанiя — 3802 ви-падки, тобто цивiлiзованi держави з вщсотком охо-плення вакцинашею, близьким до 95—98 %. Серед хворих на шр в цих крашах 2/3 були нещеплеш [2].
Найвищi показники захворюваностi на ыр серед дiтей в Украï'нi рееструвались у вшовш категорп' до 4
рошв (24 %) аналогiчно до даних бвропейського регiону. У бврош серед вах хворих на ыр була по-стiйно високою частка дорослих (49,4 %), що зна-чно перевищувало аналогiчний показник в Укра1ш (26 %), але й в УкраМ спостерiгаеться зростання кшькосп хворих дорослих (2012-2013 рр. — 55,0 %) [14, 15]. За даними останнього спалаху, серед жи-телiв нашо1 областi дiти становили 75,4 % вщ усiх хворих (рис. 5). Дии шкiльного вшу в уш пiковi пе-рюди були у нас найбiльш вразливою до кору вшо-вою категорiею: серед осiб, якi захворiли у 2001 р., 67,2 % становили дии 7-14 роыв, у 2006 р. 60,9 % — школярi 15-18 рошв, у 2012 р. 46,3 % — гадлики 15-18 рошв (захворювашсть школярiв залишалась домшуючою — 72,5 %). Збiльшення кшькосп ви-падкiв дiагностованого кору серед дп-ей старшого шкiльного вiку та дорослого населення свщчить про зосередження сприйнятливих до ще1 iнфекцil осiб у старших вiкових групах унаслщок достатнього рiв-ня охоплення дошкшьнят вакцинацiею згiдно з ре-комендованим календарем. Так, зокрема, у 2012 р. вшовий розподiл хворих на кiр е тому пщтверджен-ням (рис. 5).
0
Cïaprni за 30 ромв 20-29 poKiB 15-19 poKiB 10-14 poKiB 5-9 poKÎB 1-4 роки До року ^
34,9
40 %
Рисунок 5. Вковий розподЛ хворих на юр на Тер-нопшьщиш у 2012 р.
Пiдтвердженням цьому е також дослщження колективного iмунiтету Г.В. Мойсеево! та спiвавт. (2009), яш виявили, що серед обстежених най-бiльша частка серопозитивних осiб була у вшових групах 2 та 7 рошв — 93,3 ± 1,7 % та 92,5 ± 1,8 % вiдповiдно, а найбшьш незахищеною виявила-ся вiкова група вщ 16 до 30 роив, оскшьки лише 78,1 ± 2,8 % обстежених оиб мали iмунiтет проти кору [17]. Серед тернопшьських дiтей до 14 рокiв хворши на кiр як щепленi, так i нещепленi: у перiод 2001—2002 рр. серед захворших щепленi двi трети-ни хворих, у 2005—2006 рр. — 56 % хворих щепле-ш, у 2012-2013 рр. — 49,5 % (дворазово) + 18,5 % (одноразово), що, вщповщно, спонукало до погли-бленого вивчення медично! документаци, анкету-вання батькiв з питання коректностi проведення вакцинаци. Серед дорослих, яш захворiли на шр, 38,1 % також мали документальне шдтвердження вакцинацii' проти кору одшею дозою. При вивчен-ш колективного iмунiтету у 2005 р. серед населен-ня Тернопiльськоi обласп, за даними серологiчних дослiджень, з 596 обстежених оаб 115 мали рiвень IgG, нижчий вiд захисного (19,3 %), у 2012 р. з 733 у 75 оиб був рiвень IgG, нижчий вш захисного (10,2 %), що свшчить про доволi задовiльний рь вень колективного iмунiтету. Тож е потреба в по-дальшому поглибленому вивченш захисного рiвня антитiл проти кору серед оиб рiзного вiку в нашо-му регiонi, оскiльки загальнореспублшансьш тен-денци iстотно вiдмiннi вш наших. За даними МОЗ Укра!ни, у 2005-2006 рр. 71,1 % дгтей, якi захворь ли на шр, не були щепленими проти нього, 13,7 % були щеплеш одноразово та лише 15,2 % — щеплеш за календарем. Подiбнi даш опублiкованi професо-ром О.Б. Надрагою у 2012 р.: 70,9 % дгтей, якi за-хворши на кiр, у Захiднiй Укра!ш не мали щеплень проти нього, 12,7 % були щеплеш одноразово та 16,4 % — щеплеш зпдно з календарем [16]. За ш-формацш ВООЗ, у 2011 р. серед захворших на шр щеплених 1 дозою було 7,4 %, 2 дозами — 2,1 %, 45,4 % — невщомо. Дещо вшмшш вшомост з Ру-муни та Узбекистану: щеплеш 1 дозою — 22,7 %, 2 дозами — 4,8 %, невщомо — < 0,1 % та щеплеш 1 дозою — 24,4, 2 дозами — 9,8 i невщомо — 23,4 % вщповщно [9]. Зрозумшо, що у високоiмунiзова-нш популяци значну частину хворих на шр ста-новлять iмунiзованi особи, якi в силу певних умов не вщповши адекватно на щеплення й становили невеликий неiмунний прошарок, що таким чином шдтримуе природну циркуляцш вiрусу кору [18]. Тому, незважаючи на 98% охоплення вакцинашею, серед школярiв все ж виникають спалахи кору, чим шдтверджуеться передача кору серед ошб, вакци-нованих згiдно з календарем [19].
За даними регюнально! референс-лаборатори ВООЗ (м. Москва, НД1ЕМ iм. Г.Н. Габрiчевського), в Украiнi у 2012 р. в 16 випадках (з них 2 — у Терно-пшьськш обласп) виявлено циркуляцiю вiрусу кору генотипу D4, з яким пов'язаш спалахи кору в бвро-
пейському регiонi (Бельгiя, Болгарiя, Франшя, Сер-бiя). В умовах штенсифшаци мiграцiйних процесiв припинення циркуляцii ендемiчного варiанту вiрусу кору навiть на фош високого охоплення iмунiзацi-ею не виключае можливостi виникнення випадшв захворювань, пов'язаних iз завiзними вiрусами, !х подальшим поширенням, з потенцшним ризиком набування ними характеру спалахiв i навiть епiде-мiй. Тобто при певних умовах можливе укоршен-ня завiзного вiрусу як ендемiчного, що, ймовiрно, мало мiсце в нашому регюш.
Подальшого вивчення потребують мехашзми формування нових генотипiв вiрусу кору в умовах можливо! взаемодГ! вакцинних та диких вiрусiв за наявностi поствакцинальних антитiл в оргашзмь Перспективним е детальне дослщження тривалостi та повноцiнностi поствакцинального iмунiтету, зо-крема ступеня iнгiбiцii вiрусiв рiзних генотипiв по-ствакцинальними антитшами, що дозволить вноси-ти корективи в тактику боротьби з кором [20-22]. Стратепя боротьби з сучасним кором також, очевидно, мае враховувати певш iмунологiчнi фено-мени: iмпринтинг та антитiлозалежне пiдсилення шфекци. При iмпринтингу у вiдповiдь на потра-пляння в органiзм антигену утворюються хiмiчно гетерогеннi антитiла внаслщок того, що до складу антигену можуть входити кшька епiотопiв, яш вiд-рiзняються мiж собою за специфiчнiстю. I за умови обмеження клональносп антигену iндукуеться ма-ловщмшна iмунна вiдповiдь. При потрапляннi в ор-ганiзм iншого антигену з подiбною структурною бу-довою iмунна система вiдповiдае синтезом антитiл на перший антиген. Тобто при потраплянш в орга-нiзм вiрусу, який мае найменшу схожють з попере-днiм збудником, що уже був знайомий йому попере-дньо, макрооргашзм не буде бачити бiльш шзнього збудника, а продукуватиме антитiла до попередньо-го [23]. Для вiрусу кору е характерним феномен антитшозалежного пiдсилення iнфекцii, коли вi-русоспецифiчнi антитiла зв'язують вiрус шляхом взаемоди з рецепторами, що розмiщенi на поверхш клiтин, пiдсилюють його проникнення в фагоциту-ючi клiтини, а в окремих випадках i шдсилюють ре-плiкацiю [23, 24]. Неусшшшсть вакцинацГ1 вимагае подальшого вивчення вiрусу кору та його взаемодГ1 з оргашзмом людини, оскiльки це суттево впливае на спроби позбутись кору в популяци.
Висновки
1. Захворювашсть на ыр у сучасних умовах в Терношльськш обласп зберiгае перюдичшсть епi-демологiчних пiдйомiв та е вщдзеркаленням загаль-нодержавно'1' проблеми в керуванш цiею iнфекцiею.
2. У нашш областi дiти шкiльного вшу в уш пi-ковi перюди були найбiльш вразливою до кору вь ковою категорiею, проте намгтилась стiйка тенден-цiя до збшьшення кiлькостi випадкiв захворювання серед дггей старшого шкiльного вiку та дорослого населення.
3. Серед захвортих на Kip високий вщсоток ще-плених, що е закономipним в iMyrn30BaHrn популяцп.
4. В област лабораторно пiдтвеpджено циркуля-цiю вщмшного вiд вакцинного штаму вipусу кору генотипу D4.
Перспективи подальших дослщжень. Ситуа-цiя i3 захвоpюванiстю на шр свiдчить про потребу в поглибленш вивчення особливостей становлення поствакцинального протикорового iмунiтету в су-часних умовах з урахуванням потреби в дослщженш певних iмунологiчних феноменiв.
Подальшого вивчення потребують механiзми формування нових генотишв вipусу кору в умовах можливо'1 взаемодп вакцинних та диких вipусiв за наявностi в оpганiзмi поствакцинальних антитiл, а також тривалост та повноцiнностi поствакцинального iмунiтету, зокрема ступеня шпбщп вipусiв piзних генотипiв поствакцинальними антитiлами.
Список лггератури
1. What will it take to achieve measles elimination in the World Health Organization European Region: progress from 2003—2009 and essential accelerated actions / Martin R., Wassilak S, Emiroglu N. [et al.]// J. Infect. Dis. — 2011. — Vol. 204 (Suppl. 1). — S. 325-34.
2. WHO: Measles deaths decline, but elimination progress stalls in some regions [Електроний ресурс]. Geneva. — Режим доступу: http://www.who.int/mediacentre/ news/ notes/2013/measles_20130117/ru/
3. Progress towards measles elimination in WHO's European Region, 2005-2008. MMWR. — 2009. — 8. — P. 57-64.
4. Global Control and Regional Elimination of Measles 2000-2011 [Еектроний ресурс]. MMWR. — January 18, 2013 / 62(02). — С. 27-31. Режим доступу до журналу: http://www.cdc.gov/mmwr/preview/mmwrhtml/mm6202a3. htm
5. Мойсеева Г.В. Вплив iмунопрофiлактики на епiде-мiчний процес кору /Г.В. Мойсеева// Здоров'я дитини. — 2010. — № 3. — С. 89-92.
6. Perry Robert T. Progress Toward Regional Measles Elimination [Електронний ресурс] / Robert T. Perry, Marta Gacic-Dobo, Alya Dabbagh [та т.] — Worldwide, 20002013 Weekly November 14. — 2014. — № 63(45). С. 10341038. Режим доступу: http://www.cdc.gov/mmwr/preview/ mmwrhtml/mm6345a5.htm?s_cid=mm6345a5_w
7. Weekly epidemiological record [Електроний ресурс]. — WHO, 2011. — № 49. — С. 557-564. — Режим доступу: http://www.who.int/wer/2011/wer8649.pdf?ua=1
8. Мойсеева Г.В. Концепцiя елiмiнацii кору в умовах Украти: Автореф. дис... док. мед. наук/Г.В. Мойсеева. — К., 2011. — 36 с.
9. Steffens I. Stopping on measles 2010: measles elimination in Europe — a new commitment to meet the goal by 2015 / I. Steffens, R. Martin, P. Lopalco // Euro Surveill. — 2010. — Vol. 15 (50). — P. 19-49.
10. Малий В.П. Сучаснi проблеми кору: клiнiчна картина, дiагностика та лкування / В.П. Малий // Клиническая иммунология. Аллергология. Инфектология. — 2012. — № 1-2. — С. 10-17.
11. Oco6nueocmi еniдемiчного процесу контролюва-них повтряно-крапельних шфекцт у PieHeHCbKiû областi [Текст]/А.П. Подаваленко [та т.]// Сучаснi Ыфекци. — 2011. — № 1. — С. 49-53.
12. Волянський А.Ю. Стан сnецифiчноï профиактики вiрусних шфекцт в Укра'Ш/А.Ю. Волянський, О.А. Романова, М.М. Попов // Вiсник ХНУ iменi В.Н. Каразша. — 2011. — № 938.
13. Global Health Observatory Data Repository Ukraine statistics summary. [Internet]. 2002. — Режим доступу: http://apps.who.int/gho/data/node.country.country-UKR14 Н. Weekly epidemiological record / Relevé épidémiologique hebdomadaire // WHO. — 2011. — № 49. — Р. 557-564. — Режим доступу: http://www.who.int/wer/2011/wer8649. pdf?ua=1
15. Чудна Л.М. Вакцинопрофыактика та ïï вплив нарi-вень захворюваностi iнфекцiями, що керуються засобами специфiчноï iмунопрофiлактики / Л.М. Чудна, В.1. Задо-рожна, 1.Л. Маричев, 1.В. Демчишина // Профыактична медицина. — № 1-2 (20). — 2013. — С. 3-11.
16. Крамарьов С.О. Iнфекцшнi хвороби в дтей / С.О. Крамарьов, О.Б. Надрага. — К.: Медицина, 2010. — 392 с.
17. Мойсеева Г.В. Оцшка стану популяцшного iму-нтету проти кору та визначення вкових груп ризику / Г.В. Мойсеева, В.1. Задорожна, Л.В. Новик та rn. // Здоровье ребенка. — 2009. — № 4 (19). — С. 95-98.
18. Orenstein W.A. Field evaluation of vaccine efficacy / W.A. Orenstein, R.H. Bernier, T.J. Dondero et al. // Bulletin of the World Health Organization. — 1985. — № 63 (6). — P. 1055-1068.
19. Davis R.M. A persistent outbreak of measles despite approprite prevention and control measures / R.M. Davis et al. //Am. J. Epidemiol. — 1987. — № 126(3). — С. 438-449.
20. Фролов А.Ф. Молекулярная эпидемиология вирусных и прионных инфекций/А.Ф. Фролов, В.И. Задорожная. — К. : ДИА, 2010. — 280 с.
21. Фролов А.Ф. Концепция борьбы с инфекциями на современном этапе/А.Ф. Фролов//Аннали Мечниковського шституту. — 2004. — № 6. — С. 5-8.
22. Kremer J.R. High genetic diversity of measles virus, World Health Organization Europian Region, 2005-2006 / J.R. Kremer, K.E. Brown, L. Jin et al. //Emerg. Infect. Dis. — 2008. — Vol. 14, № 1. — P. 107-114.
23. Супотницький М.В. Неисследованные тупики вакцинации / М.В. Супотницький // Крымский журнал экспериментальной и клинической медицины. — 2011. — Т. 1, № 3-4. — С. 118-128.
24. Миронов А.Н. Феномен анетителозависимого усиления инфекции у вакцинированных и переболевших / А.Н. Миронов, М.В. Супортницький, Е.В. Лебединская // Биопрепараты. Профилактика. Диагностика. Лечение. — 2013. — № 3 (47). — С. 12-26.
25. Богадельников И.В. Инфекционный процесс как инструмент эволюции человека / И.В. Богадельников, Ю.В. Вяльцева, Н.И. Мужецкая // Актуальная инфектология. — 2014. — № 4 (5). — С. 113-118.
Отримано 17.04.16 Ш
Волянская Л.А.
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского», г. Тернополь, Украина
ЭПИДЕМИЧЕСКИЕ РЕАЛИИ КОРИ НА ТЕРНОПОЛЬЩИНЕ
Резюме. Корь — инфекция, управляемая средствами вакцинации, которая продолжает оставаться большой социально-экономической проблемой для Тернопольщины. В работе проанализированы материалы отчетной документации Главного управления Госсанэпидслужбы в Тернопольской области и детских инфекционных стационаров. Заболеваемость корью, которая фиксировалась за время независимости, значительно превышала общеукраинские показатели, сохраняла типичную для довакцинального периода периодичность эпидемиологических подъемов. Во всех проанализированных пиковых периодах дети школьного возраста были наиболее восприимчивой
к кори возрастной категорией. Обнаружена устойчивая тенденция к смещению заболеваемости на старший школьный возраст и в сторону взрослого населения. Среди заболевших фиксировался высокий процент иммунизированных. Лабораторно подтверждено появление вируса кори генотипа Б4 во время последней вспышки заболевания в области. Анализ вспышек кори свидетельствует о потребности в углублении изучения особенностей становления поствакцинального противокорево-го иммунитета в современных условиях с учетом потребности исследования определенных иммунологических феноменов.
Ключевые слова: корь, вакцинация, иммунитет.
Volianska L.A.
State Higher Educational Institution «Ternopil State Medical University named after I. Ya. Horbachevskyi», Ternopil, Ukraine
EPIDEMIC REALITIES OF MEASLES IN THE TERNOPIL REGION
Summary. Measles is an infection controlled by means of vaccination, which continues to be a great social and economic problem for the Ternopil region. The paper analyzed the materials of accounting documents of the Head Department of the State Sanitary and Epidemiological Service of Ukraine and pediatric infectious hospitals in the Ternopil region. The incidence of measles, which was registered during the time of independence, was much higher than the nationwide figures, had epidemiological rates typical for prevaccination period. In all analyzed peak periods, the school-age children were age group most vulnerable to measles. We have found
a strong tendency to shifts in the incidence towards senior school age and adult population. Among patients, there was a high percentage of vaccinated individuals. The emergence of measles virus genotype D4 was laboratory-confirmed during the last outbreak in the region. Analysis of measles outbreaks reflects the need for deeper study of the characteristics of the formation of post-vaccination anti-measles immunity in the present conditions, taking into account the need to investigate specific immunological phenomena.
Key words: measles, vaccination, immunity.
