CC BY
9
УДК 339.9:620.9(477) DOI: https://doLorg/10.37405/m9-7206.2019.2(37).48-55
I. М. Кочешкова
ORCID 0000-0003-2605-8350
e-mail: kocheshkova@nas.gov.ua irmyko@gmail.com,
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв ЕНЕРГЕТИЧНА БЩШСТЬ В КРА1НАХ GC ТА УКРА1Н1
Приблизно 4 млрд людей в свт не мають доступу до електроенергп або не можуть дозволити co6i мати 6a30Bi енергетичнi послуги для задоволення повсяк-денних життевих потреб. В рiзних кра!нах свiту рiзнi вимоги щодо цих базових послуг, але найбшьш поши-реними е потреба в освиленш, можливостi приготу-вати !жу, пiдтримати в своему жшта комфортну температуру. Тому проблема енергетично! бiдностi е актуальною проблемою.
Автори роботи [1] дають таке визначення енергетично! безпеки: «стан забезпечення економiки та на-селення джерелами енергп, який характеризуеться на-дшними, технiчно безпечними та екологiчно прий-нятними умовами надходження паливно-енергетич-них ресурав». Тобто, якщо певна частка населення потерпае вщ енергетично! бщноси, то це не тшьки не-можливiсть забезпечення гiдно! якостi життя, не тшьки загроза здоров'ю, але й загроза енергетичнш безпецi. Але автори й ще! роботи, й багатьох шших не враховують при вимiрюваннi рiвня енергетично! безпеки кра!ни, регiону iндикатор, який би визначав енергетичну бщшсть домогосподарств як складову енергетично! безпеки.
Також треба вщмггати, що аналiзуючи бiднiсть населення в нашш кра!нi, соцiальнi ризики, яю вона провокуе, нiхто з дослщниюв не розглядае енергетичну бщшсть як складову бщносп взагаль Напри-клад, у сво!й робот [2] автор детально аналiзуе стан, причини та ризики бщносп в Укра!ш, !! наслiдки на базi певних показниюв самооцiнки населенням рiвня сво!х доходiв i витрат, рiвня свого життя, але показ-ники, яю б могли характеризувати енергетичну бщшсть домогосподарств та яю е серед показниюв само-ощнки, не увiйшли до перелiку показниюв, яю харак-теризують бiднiсть.
Тому вивчення досвщу кра!н 6С щодо ощнки рiвня енергетично! бiдностi, можливосп тако! оцiнки в Укра!нi е надзвичайно актуальним питанням.
Незважаючи на те, що поняття «енергетично! бщноси» (energy poverty) не мае визначено! квалiфiка-цi! у правовому полi 6С, проблема, з якою !! зазвичай асоцiюють, присутня у кожнш з кра!н-членiв. Дослщ-ники аналггачного центру INSIGHT_E визначають енергетичну бщшсть як «комплекс умов, за яких фь зичнi особи або домогосподарства не в змозi обiгрiвати або забезпечити iншi енергетичнi послуги у сво!х бу-динках за доступною цшою» [3].
Бшьш детальна квалiфiкацiя може визначити енергетичну бiднiсть як неспроможшсть реалiзувати базовi можливостi внаслщок, прямо або опосередко-вано, недостатнього доступу до енергетичних послуг, з урахуванням доступних альтернативних засобiв реа-лiзацi! цих можливостей [4]. До того ж, на практищ квалiфiкацiя стану енергетично! бiдностi в кра!нах-членах 6С (формально чи, як у Францп, неформа-
льно), включае оцiнку частки сукупного доходу домогосподарства або особи, що витрачаеться на енергоно-сп. Розмiр тако! частки може бути ощночним («ютот-ний», «substantial»), або у деяких випадках визнача-еться на рiвнi 10% [5].
Агентство зi ствробггаицтва енергетичних регу-ляторiв (ACER) наводить даш про те, що бшьшють (14) кра!н-членiв використовують пряме визначення «вразливих споживачiв» i для ринку електроенергп, i для ринку природного газу. Решта держав (5) використовують непряму квалiфiкацiю або ж мають фор-мальне визначення для тако! категорп споживачiв лише в однш сферi. Точне визначення вразливих спо-живачiв у сферi електроенергп мають 15 кра!н, та у сферi газу — 13 кра!н. Взагалi немае тако! дефiнiцi! у Чесьюй Республiцi, НорвегГ! та Словаччиш (електро-енергiя), а у газовш сферi немае дефiнiцiй аж у 6 кра-!на-членах (Чеська Республжа, Данiя, Iспанiя, Хорва-тiя, Латвiя та Словаччина) [6, с. 7].
З кожним роком людство споживае все бшьше й бшьше енергп, i чим вищiм е рiвень розвитку нацiона-льних економiк, тим бшьше енергп вони використовують, про що свщчить, наприклад, 1ндекс европейсько! енергетично! бiдностi (EEPI), який щорiчно розрахо-вуеться для кра!н 6С.
бвропейський 1ндекс енергетично! бщносп мае двi складовi: Субiндекс енергетично! бщноси европей-ських домогосподарств (European Domestic Energy Poverty sub-Index, EDEPI) та Транспортний субшдекс европейсько! енергетично! бщноси (European Transport Energy Poverty sub-index, ETEPI).
Саме показник EEPI обчислюеться як середне геометричне значення EDEPI та ETEPI для домогос-подарств iз першого за доходом квштиля. Чим вище оцiнка, тим краще ситуащя з енергетично! бiдностi в кра!ш. На рис. 1 наведено розподш европейських кра!н за показником ЕЕР1.
Чинниками, що здатнi вивести домогосподарство за межу енергетично! бщноси, традицшно вважають три: низький рiвень доходiв, низька енергоефектив-нiсть та висок тарифи й цiни на енергiю.
Показник EDEPI обчислюеться як середне гео-метричне значення первинних показниюв. Цими по-казниками е частка:
витрат домогосподарств на енерпю для жителiв з 1-го квштиля за доходами в загальних витратах цих домогосподарств;
жшетв з доходом нижче 60% вщ середнього еквiвалентного доходу, нездатних утримувати будинок в достатньому теплi;
жшетв з 1-го квiнтиля за доходами, що живуть в оселях, яю не мають комфортабельних умов влику;
жшетв з доходом нижче 60% вщ середнього ек-вiвалентного доходу, що живуть в будинках з дахом, що пропкае, вологими стшами, пiдлогами або фундаментом, або гниллю в вiконних рамах чи пщлозь
Рис. 1. Мапа розподЛу крат бвропейського Союзу за тдексом европейськоИ енергетично! бiдностi [7]
Показник ЕТЕР1 обчислюеться як середне гео-метричне значення показниюв, що ощнюють деяю з причин транспортно! енергетично! бщносп, а саме частку:
витрат на енерпю для транспорту вщ загальних витрат жител1в з 1-го квштиля за доходами;
жител1в з доходом нижче 60% вщ середнього екывалентного доходу, яю не можуть дозволити соб1 регулярне використання громадського транспорту;
жител1в з 1-го квштиля за доходами з дуже висо-ким р1внем складноси доступу до громадського транспорту.
Через вщсутшсть даних по бшьшосп кра!н, ощнку шших симптом1в транспортно! енергетично! бщносп не була включено до розрахунку ЕТЕР1 [7].
Багато дослщжень показують, що низька енерго-ефектившсть будинюв збшьшуе попит на енергетичш ресурси, що прямо впливае на р1вень енергетично! бщносп, Але слщ розглядати вс чинники, яю вплива-ють на енергетичну бщшсть домогосподарств (рис. 2).
1ндикатори:
- Ргеень доход1В
- Варт1стьенергн
- Ршень споживання
ВИСОК1 Ц1НИ НА ЕНЕРГ1Ю
1ндикатори: • Тип споживання
- Тип систеыи опалення
- % централ1зованого опалення
ДОСТУПНЮТЬ ЕНЕРГЙГ
низький
Р1ВЕНЬ ДОХОД18
звички
КОРИСТУ8АЧ1В Ь-' ЕНЕРГИ
ОСОБЛИВОСТ1 ПОМЕШКАННЯ
НИЗЬКА ЕНЕРГОЕФЕКТИВН1СТЬ
Ш
1ндикатори:
- Права на помешкання
- Характеристики 6уд1ел1
Рис. 2. Чинники енергетично! бiдностi та х взаемозалежтсть [6]
Високий економiчний piBeHb розвитку кра!ни не е гараниею вiдсутностi енергетично! бщноси 11 насе-лення. За даними французького INSEE (Нащо-нального iнституту статистики та економiчних до-слiджень), 5,6 млн французьких родин, або 12,1 млн людей, тобто двi третини французiв мерзнуть у себе вдома [8].
При цьому стввщношення доходiв жителГв цих кра'1н i вартостi опалення зовсiм iнше, н1ж в Укра!ш. Так за даними Eurostat за 2016 рГк [9], яю для порГв-няння наведено у обстеженш, проведеному Державною службою статистики «Самоощнка домогосподар-ствами рiвня сво!х доходiв за 2017 рж», якщо у Люк-сембурзi та ФГнляндГ! тгльки 1,7% зазначають, що в них е недостатшсть коштiв для тдтримування прийнятно тепло'1 температури у житлГ, у ФранцГ! — 5%, то в Укра!ш цей показник становив 25,6%: бгльше чвертi населення кра!ш мае один з показниюв матерГально! депривацГ! — недостатньо коштГв для пщтриму-вання достатньо тепло'1 температури у своему житлГ (на придбання палива, обiгрiвача тощо) протягом опалю-вального сезону. Але не треба плекати зайвi глюзГ! щодо европейсько'1 якостГ життя: у ЛитвГ та ГрецГ! частка таких домогосподарств складае 29,3 та 29,1% [10].
Ощнка гостроти проблеми енергетично'1 6ГдностГ, або поширеностi цього явища у суспгльствГ, значно ускладнена вГдсутнГстю стандартизованого пГдходу до визначення, суттевою рiзницею у характерi, о6сязГ та особливостях споживання енергГ! у рГзних кра'1нах, а також часто лише опосередкованими шдикаторами, доступними для ощнки. Первинну iнформацiю для ощнки рГвня енергетично'1 6ГдностГ переважно отриму-ють з даних соцГологГчних опитувань.
Тим не менше, статистика ACER свщчить про те, що у 5 державах-членах 6С, де юнуе чiтке визначення енергетично'1 6ГдностГ i де енергетичнi регулятори здш-снюють вщповщний монГторинг, рiвень енергетично! бщносп був достатньо низьким. Наприклад, у 2017 рощ вш становив 4,6% на КГпрГ, 8% в ЕстонГ1, 9,1%/14,2% у ФранцГ1 (електроенергГя/газ), 10,3% у РумунГ1 та 11,1% у ВеликобританГ1 [11].
Експерти видгляють 4 чинники, яю Гстотним чином впливають на зменшення загрози зростання рГвня енергетично1 бГдностГ у суспгльствГ:
наявнГсть недискримГнацГйного доступу до енер-гетичних продуктГв (пГдключення);
необхГдний обсяг споживання енергГ1 домогоспо-дарством, враховуючи енергозбереження та енерго-ефективнГсть;
заходи державно! полГтики; збгльшення доходГв населення.
В Укра!ш Державною службою статистики раз на два роки по всГх регюнах кра1ни проводяться обсте-ження самооцГнки домогосподарствами рГвня сво!х доходГв, у тому числГ показниюв матерГально! депри-вацГ1, серед яких е:
вГдсутнГсть у зв'язку з недостатшстю коштГв житла у нормальному сташ (протГкае дах, вологГ стши/пщлога/фундамент або гнилГ вГконнГ рами чи тдлога);
недостатньо коштГв для тдтримування достатньо тепло! температури у своему житлГ (на придбання палива, обГгрГвача тощо) протягом опалювального сезону.
Тобто в Укра!ш наразГ вже е статистичш данГ для розрахунку показника аналогГчного EDEPI (суб-шдексу енергетично1 бГдностГ европейських домогосподарств). Тгльки 1х наведено за децильними групами, а саме вГдсоток населення, яке за рГвнем середньоду-шових загальних доходГв у мГсяць входить до складу першо! та десято! децильно! групи, та яке мае доходи нижш прожиткового мГнГмуму (встановлюеться) та фактичного прожиткового мшмуму (розраховуеться МшсоцполГтики). Але данГ для розрахунку ETEPI (транспортного субшдексу европейсько! енергетично! бГдностГ) вщсутш.
У першу чергу в Укра!ш через низький рГвень доходГв, висою тарифи та щни на енергГю у населення недостатньо коштГв для пщтримування достатньо тепло! температури у своему житлГ (на придбання палива, обГгрГвача тощо) протягом опалювального сезону, тобто вГдсоток таких домогосподарств е не тГльки до-волГ високим, а й збгльшуеться в останнГ роки. Якщо порГвняти його значення у 2017 рощ з 2015 роком, то можна побачити, що вш хоча й не дуже значно, але збгльшився. Якщо у 2015 рощ вш становив в цглому по Укра!нГ 24,2%, то у 2017 рощ — 25,6%, у тому числГ у мюьких домогосподарств вш збГльшився з 20,1 до 21,7%, а у сгльських вщповщно з 32,3 до 33,3% i ситу-ацГя дуже рГзна по областях Укра!ни (табл. 1). Частка домогосподарств, у яких недостатньо коштГв для пщтримування достатньо тепло! температури у своему житлГ (на придбання палива, обГгрГвача тощо) протягом опалювального сезону в залежноси вщ 1х матерГа-льного забезпечення наведена у табл. 2. Парадоксально, але про найбгльше збгльшення рГвня енергетично! бГдностГ домогосподарств заявили найбгльш забез-печенГ матерГально особи. У цш групГ населення цей показник у 2017 рощ збгльшився на 50,5% у порГв-няннГ з 2015 роком. У всГх шших групах цей показник також збгльшився, але не так наглядно: вщ 1 до 5% (за даними [10]).
Таблиця 1
Розподы вщсотку населення, у якого недостатньо кош™ для тдтримування достатньо тепло! температури
у своему житш (на придбання палива, обц^вача тощо) протягом опалювального сезону, % [10] 1_
ОбластГ
Вшницька Волинська ДнГпропетров-ська Донецька Житомирська Закарпатська а ак ь СО "а о п а З 1вано - Франюв -ська а ка аь о ■Э К1ровоградська Луганська акь с ЕЗ ь Л каь с ■Э i и S Одеська Полтавська а ка ь с я (D н « S Сумська Тернопгльська Харювська Херсонська Хмельницька Черкаська ЧернГвецька каь с .Э 'Ен 'я р е Ч ■Э .м
32,0 8,5 26,6 19,0 9,7 93,0 15,3 68,3 7,9 9,6 32,5 14,3 37,7 14,5 12,8 13,1 64,7 27,6 32,5 70,6 7,0 31,5 10,2 34,0 4,8
1 Без урахування територш Донецько! та Лугансько! областей, не пгцконтрольних укра!нськГй владГ.
Таблиця 2
Динамка кыькосп домогосподарств, у яких недостатньо кош^в для пщтримування достатньо тепло! температури у своему житл (на придбання палива, оби^вача тощо) протягом опалювального сезону в залежностi вщ !х матерiального забезпечення [10]
Потерпало вiд позбавлення Частка домогосподарств, у яких недостатньо коштiв для пщтримування достатньо тепло! температури у своему житл^ %
2015 рж 2017 рж
Населення, яке за рiвнем середньодушових загальних доходiв у мiсяць входить до складу першо! децильно! групи 33,8 34,3
Населення, яке за рiвнем середньодушових загальних доходiв у мiсяць входить до складу десято! децильно! групи 10,3 15,5
Населення, середньодушовi загальнi доходи якого нижчi прожиткового мш-муму 36,4 38,4
Населення, середньодушовi загальнi доходи якого нижчi фактичного прожиткового мшмуму 30,0 30,9
Це свщчить про важливе: проблему зниження рiвня енергетично! бiдностi домогосподарств немож-ливо вирiшити тшьки пiдвищенням рiвня доходiв на-селення. Оскльки витрати на обiгрiв примiщень газом менш^ н!ж на обiгрiв електроенергieю, але вищi за вугшля (табл. 3), лопчно припустити, що вщсоток домогосподарств, у яких недостатньо кошпв для пщтриму-вання достатньо тепло! температури у своему жига (на придбання палива, обiгрiвача тощо) протягом опалювального сезону мае бути найнижчим у репонах, де видобуваеться вугшля та е можливють придбати його на мющ без витрат на транспортування. Але це не так: у Донецькш, Дншропетровськш та Луганськ1й областях цей показник становить 19,0, 26,6 та 32,5%; у м. Киев^ Хмельницькш, Ки!вськ1й, Волинськ1й, Юро-воградськш та Житомирськ1й областях частка домогосподарств, що мае недостатшсть коштав для пщтри-мування достатньо тепло! температури у жига нижче 10%, а найвищим цей показник е у Закарпатськш об-ластi — 93,9% (!), дуже високим у Сумськш, 1вано-Франк1вськ1й та Херсонськш областях, вiдповiдно 64,7, 68,3 та 70,6% (див. табл. 1).
Залежшсть частки домогосподарств, як мають недостатньо коштав для пiдтримування достатньо тепло! температури у житл^ вщ частки осiб, як потерпа-ють вiд 4 i бiльше iз 9 ознак депривац!!, тобто взагалi мають дуже низьку як1сть життя, е прямою i майже функцюнальною (рис. 3).
По вск репонах вщповщними службами статистики визначаеться структура сукупних витрат домого-сподарств, в якш е показник «Витрати на житло, воду, електроенергiю, газ та iншi види палива» й довщково показник «Оплата житла, комунальних продукпв та послуг», тобто рiзниця мiж цими показниками вста-новлюе витрати домогосподарств на паливо. На сайта Державно! служби статистики е дат в цшому по кра-!ш. Але це витрати в цшому на вс види палива.
Також е статичний показник «Обсяги паливно-енергетичних ресурсiв, спожитих у репош за звiтний перiод, на душу населення репону, тонн нафтового екываленту», джерелом iнформацi! для розрахунку якого е офщшш данi Державно! служби статистики Укра!ни щодо споживання енергетичних матерiалiв та продуктiв перероблення нафти в репонах, а також на-явного населення в репонах.
Таблиця 3 Порiвняння витрат на оби^в будинку в залежност в1д виду палива [12] 1 _
Джерело тепла КПД котла для об^-рiву Тепло-творшсть 1 кг на кВтгод Потреба для будинку 100 м2, у.од. Витрати на сезон, у.од.
Дрова 70 4,5 500 500
бвродрова 70 5,5 500 680
Пеллети 70 5,2 500 675
Вугшля 90 7,7 500 585
Солярка 75 11,9 500 1430
Зрщжений газ 75 13 500 1310
Електрика з урахуванням нiчного тарифу 99 500 2250
Електрика. Два тарифи 99 500 1785
Електрика. Один тариф 99 500 1186
1 Магютральний газ у даному розрахунку не враховувався.
Цей показник розраховуеться на пiдставi даних, що мютяться в роздМ 4 «К1нцеве споживання енергетичних матерiалiв та продукпв перероблення нафти» форми державного статистичного спостереження № 4-мтп ^чна) «Звiт про залишки та використання енергетичних матерiалiв i продукгiв перероблення нафти», затверджено! наказом Держстату Укра!ни вiд 05.09.2013 р. № 268 ф змiнами) (http://www.ukrstat. gov.ua — Публ^ц!! — Економiчна дiяльнiсть — Енер-гетика — Статистичний бюлетень «Використання енергетичних матерiалiв та продукпв перероблення нафти»), а також даних про наявне населення в репонах на початок звиного року (http://www.ukrstat. gov.ua — Публжац!! — Демографiчна та сощальна статистика — Населення та мирацш — «Статистичний збiрник «Чисельнiсть наявного населення Укра!ни» — Роздал «Чисельнiсть наявного населення за репо-нами»).
Рис. 3. Залежнсть частки домогосподарств, як мають недостатньо коштiв для тдтримування достатньо тепло'1 температури у житлi вiд частки оЫб, як потерпають вiд 4 та быьше ознак деприваци (на niqcraBi даних [10])
0
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Особи, як потерпають вщ 4 та бшьше ознак деприваци' i3 9, %
У 2018 рощ було затверджено методику для ощн-ки юнцевого споживання енергп домогосподарствами:
«Метою проведення розрахунюв е визначення на piBm Украши на щорiчнiй основi обсяпв юнцевого споживання рiзних джерел енергп домогосподарствами за цшями призначення.
Розрахунок показниюв здшснюеться за такими джерелами енергп:
1) електрична енергiя (електроенергiя);
2) теплова енергiя (теплоенергiя);
3) природний газ;
4) тверде паливо (вугшля, брикети вугшьш та торф'янi, торф);
5) нафтопродукти (зрiджений нафтовий газ, газойль (дизельне пальне), гас, мазут топковий, дисти-ляти нафтовi);
6) бюпаливо та вiдходи (вугшля деревне, дрова для опалення, паливнi брикети та гранули з деревини та шшо! природно! сировини, бiомаса, вщходи)» [13, с. 7-8].
Показник «Обсяги паливно-енергетичних ресур-сiв, спожитих у репош за звiтний перiод, на душу населення репону, тонн нафтового екшваленту» разом з показниками державного вибiркового обстеження умов життя е iнформацiйною базою для ощнки обсягiв юнцевого споживання енергп домогосподарствами за цшями призначення методами математичного моде-лювання.
«Загальне споживання енергп для домогосподарств певно'1 категорп обчислюеться як сумарна кшьюсть енергп, що була необхiдною для вск цшей, для яких ця енерпя може використовуватись. Наприклад, обсяги спожито! електроенергп у загальному випадку визначаються як енергiя, необхiдна для живлення всiх наявних у домогосподарсга електричних приладiв, яю використовувались упродовж визначеного перюду — року (електроенерпя може використовуватись за всiма
цшями призначення). Формула для розрахунку мае вид
Е = Xy=iXs=i^sj • zs • tsj • wj,
де Psj — кшьюсть приладiв типу s (наприклад, телевь зорiв) у j-му домогосподарствi;
zs — споживання електроенергп приладом s; tsj — кшьюсть годин використання приладу s в до-могосподарствi j протягом визначеного перiоду — року;
Wj — кшьюсть домогосподарств; S — кшьюсть титв електричних приладiв у домо-господарствi» [13, с. 13].
За шшими джерелами енергп розрахунки здшс-нюються аналогiчно. На пiдставi цiеï методики вже е розраховаш данi за 2016 та 2017 роки в цшому по кра-ïm [14, 15].
В Укра'ш законодавча база для вирiшення про-блеми зниження рiвня енергетично! бщноси домогосподарств практично готова, а саме:
Закон Украши «Про житлово-комунальш послу-ги» [16], який чггко розмежовуе, де вiдповiдальнiсть споживача, а де — власника;
Закон Украши «Про енергоефектившсть бущ-вель» [17], який чгтко регламентуе, яким чином провести енергоаудит, щоб зарахувати будинок до того чи шшого класу, та хто його повинен проводити. Це, по суп, повшстю Директива 31 6С з енергоефективносп будiвель.
Але обов'язковють виконання цього закону впли-вае на економiчну окупнiсть додаткового утеплення фасаду, бо у власника наразi може просто не бути фь нансово! можливостi оплатити виконання таких робп, навiть за деюлька десятирiчь. Найбiльшi фiнансовi труднощi виникнуть в першу чергу у власниюв житла
забудови 60-70-х роках минулого столитя. Й треба ро-зушти, що вщсоток тако! забудови досить великий. Виконати роботи з утеплення коштом самих власниюв квартир або з залученням комерцшних банювських кредитiв навряд чи реалiстично. Виршити цю ситуа-цiю можливо за рахунок доступу власниюв багато-квартирних будинюв до «довгих» кредитiв тд невеликий рiчний вiдсоток через запуск цшьових державних програм iз залученням коштiв м1жнародних оргашза-цш. Час окупностi таких заходiв у середньому стано-вить вiд 15 до 25 роюв.
В Укра!ш прийнято Закон «Про Фонд енерго-ефективносп» [18], який потребуе певних гарантш з боку нашо! держави, тому що, ствфшансуючи Фонд, нашi партнери повиннi бути переконанi в прозорому використанш коштiв. Але Фонд ще мае стати техшч-ним офюом пiдтримки, який запропонуе найпрогре-сивнiшi технологи для утеплення багатоповерхiвок, бо питання енергоефективностi — це не тшьки питання домогосподарств для виршення проблеми енергетично! !х безпеки, це питання енергонезалежностi вете! держави.
Наразi в нашiй кра!нi шмецький бiзнес е одним iз головних партнерiв iз впровадження енергоефек-тивних заходiв, тому доцшьно ретельно вивчити ш-мецьку практику. Маючи технологи, досвщ i кошти, нiмцi поставили собi за мету до 2030 року вщмовитися вiд атомно! енергетики.
Багато в кого та доволi часто виникае питання: чи варто модершзувати старе житло? Навряд чи в кра-!нi в найближчi роки з'являться кошти для знесення цших кварталiв i спорудження нових будинюв. Все ж таки треба готуватися до модертзащ! всього житла. I тут знову можна скористатися досвщом Нiмеччини. Й не тшьки в цьому питанш [19].
Треба враховувати той факт, що термоефектив-шсть будинку безпосередньо впливае на суму плати за опалення. В неутепленому будинку мешканщ платять бшьше i мають больший ризик опинитися за межею енергетично! бiдностi. Небезпекою е й те, що низью доходи не даватимуть можливостi застосувати утеплення чи термомодершзащю. I домогосподарства й на-далi будуть змушеш переплачувати зайвi кошти.
На жаль, в кра!ш все ще неращонально викорис-товуеться енергiя. Ця небезпечна звичка виникла ще в радянсью часи як наслiдок системи соцiально! допо-моги i занижених сощальних тарифiв.
Тобто, мiсцевим громадам, враховуючи досвiд ев-ропейських кра!н, треба знаходити сили й кошти на виршення одного з найболючших питань — питання енергоефективноси, зокрема, термомодершзащ!, бо альтернативи немае. Упродовж 25 роюв в Укра!ш розраховували тшьки на те, що газ дешевий, його завжди можна купити, жодним чином не стимулюючи людей до ощадливого його використання. Потра-пивши пiд полиичний вплив цього iнструменту, виникла ситуащя, коли укра!нська родина сьогодш спо-живае в 3-5 разiв больше газу н1ж польська чи шме-цька на 1 м2 житла.
Наша кра!на повинна наблизитися до европейсько! моделi споживання й обл^ енергоресурсiв, тим бшьше що можна скористатися досвщом реформ де-централiзацi! в бврот. Наприклад, Польщi на це зна-добилося практично 8-10 роюв. Але зараз технолог!!
настшьки швидко розвиваються, що за вдосконале-ного законодавства найкращий ефект можна отримати вже через 4-5 роюв.
В Укра!ш працюе державна програма «теплих кредиив», яка дае змогу компенсувати 30-40% витрат на енергоефективш заходи. У 2015 рощ й частково у 2016 рощ вщбувся прорив в оргашзацп ОСББ. Тож в кра!ш з'являеться власник, який може залучати кошти, зокрема й на енергоефективш заходи. Але власни-кам одного будинку, одше! громади доволi складно вирiшувати так! проблеми, тому треба прискорити процес не тшьки оргашзащ! ОСББ, але й об'еднання теритс^альних громад.
Станом на 10 травня 2019 року за даними мош-торингу процесу децентралiзацi! влади та реформу-вання мiсцевого самоврядування за перюд 2015-2019 рок1в 4185 територiальних громад об'едналися або приедналися до шших. Це становить всього 38,2% вщ загально! кiлькостi рад базового рiвня станом на 01.01.2015 року1. У перспективних планах, затвердже-них Урядом, 9100 теритс^альних громад повиннi об'еднатися у 1311 об'еднаних теритс^альних громад. Це об'еднае 29,5 млн оетб, або 75,4% вщ загально! чи-сельностi населення Укра!ни.
Децентралiзацi! та пщвищення енергоефективно-стi повиннi дати й макроекономiчний ефект: ство-рення нових робочих мюць, а це додатаода надхо-дження до бюджету.
Децентралiзацiя та енергоефектившсть — надзви-чайно перспективнi напрями для розвитку бiзнесу, особливо для тих, хто сьогодш будуе мережевий або регюнальний бiзнес. Регiони вже визначили найпрiо-ритетнiшi для них галузь I бiзнес буде мати можли-вiсть обирати, чим займатися, визначати, яю умови для ведення пщприемницько! дiяльностi е найком-фортншими. Дiалог м1ж мiсцевою владою i бiзнесом повинен виходити на зовам шший рiвень.
Окрiм зaходiв, яю спрямованi на пiдвищення енергоефективностi держава може застосовувати «заходи, що базуються на системi соцiaльно! пщтримки, можуть бути краще тaргетовaнi до специфiчних груп населення, як1 мають вщносно вищий ризик енергетично! бщноси. Також, такий пiдхiд дозволяе надавати державну пiдтримку для пом'якшення iнших соцiaль-них негaрaздiв та ризиюв, як1 можуть бути непрямо пов'язаними iз енергетичною бiднiстю. Найчастше формами тако! допомоги е надання соцiaльного житла, що мае належний рiвень енергоефективностi, або монетарна пщтримка на оплату усiх рахунюв, що включае енергетичнi та комунальш послуги» [6, с. 16].
Для Укра!ни з точки зору вдосконалення системи соцiaльного захисту проти енергетично! бщносп нага-льною проблемою е вщокремлення зaходiв боротьби iз саме енергетичною бщшстю вiд загально! системи пщтримки домогосподарств iз низькими доходами.
«Вiдповiдною рекомендaцiею для Кабшету мiнiс-трiв Укра!ни е швидке та злагоджене запровадження адресно! монетизовано! грошово! пiдтримки для враз-ливих споживaчiв енергетичних послуг. При цьому, найважлившими принципами реформи мають стати: виключно грошова та адресна форма пщтримки; функщ! держави мають виконуватися !"! органами, а не перекладатися на iнших учасник1в вiдносин;
1 Без урахування тимчасово окуповано! територй.
cnpaBe,qnrai правила мають застосовуватися як до окремих споживачiв, так i до ix об'еднань, наприклад, ОСББ» [6, с. 18].
AHMi3 проблеми енергетично!! бiдностi в крашах 6С показав, що ii оцiнка значно ускладнена вщсут-шстю стандартизованого пiдxоду до визначення, сут-тевою рiзницею у xаракгерi, обсязi та особливостях споживання енергп у рiзниx ^^mx, а також часто лише опосередкованими шдикаторами, доступними для ощнки. Первинну iнформацiю для ощнки р1вня енергетично!! 61дност1 переважно отримують з даниx соцiологiчниx опитувань.
В Украш Державною службою статистики раз на два роки по всix регiонаx краши проводяться обсте-ження самоощнки домогосподарствами р1вня своix доxодiв, у тому числ1 показниюв матерiальноi депри-вацп, тобто е статистичш данi для розраxунку показ-ника аналопчного Субiндексу енергетично!! 61дност1 европейськж домогосподарств.
Ан8л1з статистичниx даниx свщчить, що проблему зниження р1вня енергетично!! бщноси домогосподарств неможливо виршити тальки пiдвищенням р1вня доxодiв населення.
На жаль, в краш все ще нерацiонально викорис-товуеться енерпя. Але децентралiзацii та пiдвищення енергоефективносп е надзвичайно перспективними напрямами для розвитку бiзнесу, особливо для тж, xто сьогодн1 будуе мережевий або регюнальний бiзнес, да-ючи макроеконом!чний ефект: створення новиx робо-чж м1сць, тобто додатковi надxодження до бюджету.
Для Украши з точки зору вдосконалення системи соцiального заxисту проти енергетично!! 61дност1 на-гальною проблемою е вiдокремлення заxодiв боротьби 1з саме енергетичною 61дн1стю вщ загально!! системи п1дтримки домогосподарств 1з низькими доxодами.
Список використаних джерел
1. Сукоруков А.1., Харазiшвiлi Ю.М. Щодо мето-дологп комплексного ощнювання складников еконо-м1чно5! безпеки держави. Стратегiчнi прюритети. 2013. № 3(28). С. 5-15.
2. Антонюк В.П. Проблема бщноси та сощальш ризики для розвитку Украши. Вкник eK0H0Mi4H0i науки Украши. 2016. № 1 (30). С. 6-14.
3. Pye S, Dobbins S, Baffert C, Brajkovic J, Grgurev I, Miglio D R and Deane P 2015 Energy Poverty and Vulnerable Consumers in the Energy Sector Across the EU: Analysis of Policies and Measures London, Insight_E. URL: https://www.ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/do cuments/INSIGHT_E_Energy%20Poverty%20-%20Main %20Report_FINAL. pdf.
4. Rosie Day, Gordon Walker, Neil Simcock. Conceptualising energy use and energy poverty using a capabilities framework. URL: https://www.ac.els-cdn.com/S 0301421516301227/1-s2.0-S0301421516301227-main.pdf ?_tid=5567266d-dc71-4c5e-8a46-e657a7ae82cd&acdnat= 1548327637_d249c-9916ab2a50e4345333dbea7e72d.
5. Definitions and indicators of energy poverty across the EU. URL: https://www.research.manchester.ac.uk/ portal/en/publications/definitions-and-indicators-of-ener gy-poverty-across-the-eu(aa33a5c9-f50b-4ac2-bea5-eddd 3140ee23).html.
6. Енергетична 61дн1сть. Проблеми та пдооди в ЕС та Украшп URL:https://www.euneighbours.eu/sites/
default/files/publications/2019-02/Energy_P0VERTY_pri nt-1.pdf.
7. European Energy Poverty Index (EEPI). URL: https://www.openexp.eu/european-energy-poverty-index-eepi.
8. Institut national de la statistique et des Mudes ^onomiques. URL: https://www.insee.fr/fr/accueil.
9. Eurostat. URL:https://ec.europa.eu/eurostat/.
10. Демограф!чна та сощальна статистика / До-xоди та умови життя. URL:https://ukrstat.org/uk/ operativ/ menu/menu_u/virdg.htm.
11. Агентство з1 спiвробiтництва енергетичниx ре-гулятор1в (ACER). URL: https://www.acer.europa.eu/0f-ficial_documents/Acts_of_the_Agency/Publication/ACER %20Market%20Monitoring%20Re—port%202017%20-%2 0Electricity%20and%20Gas%20Retail%20Markets%20Vo lume.pdf.
12. Опалення будинку, що краще i дешевше. По-р1вняння вид1в палива. URL: http://dimcad.in.ua/опа-лення-будинку-що-краще-i-дешевше/.
13. Методика для ощнки обсяпв концевого споживання енергп домогосподарствами за цшями приз-начення методами математичного моделювання. URL: http://ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2018/295/ m_ose_dg.pdf.
14. Структура концевого споживання енергп домогосподарствами за цшями призначення у 2016 рощ. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2019/ energ/ st_kn_sposh_energ_dom/st_kn_sposh_energ_dom_ 16u.ht m.
15. Структура кшцевого споживання енергп домогосподарствами за цшями призначення у 2017 рощ. URL: https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2019/energ/ st_kn_sposh_energ_dom/st_kn_sposh_energ_dom_17u.ht m.
16. Закон Украши «Про житлово-комунальш по-слуги». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19.
17. Закон Украши «Про енергоефектившсть бущ-вель». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-19.
18. Закон Украши «Про Фонд енергоефективносп». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2095-19.
19. Заруб1жний досвщ розвитку систем централi-зованого та автономного тепло- та електропостачання. URL: https://ua.energy/wp-content/uploads/2018/01/5. -TSentralizovane-ta-avtonomne-teplozabezpechennya.pdf.
References
1. Sukhorukov A.I., Kharazishvili Yu.M. (2013). Shchodo metodolohii kompleksnoho otsiniuvannia sklad-nykiv ekonomichnoi bezpeky derzhavy [On the methodology of complex assessment of the components of the economic security of the state]. Stratehichni priorytety — Strategic priorities, 3(28), рр. 5-15 [in Ukrainian].
2. Antonyuk V.P. (2016). Problema bidnosti ta sotsialni ryzyky dlia rozvytku Ukrayiny [The problem of poverty and social risks for the development of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (30), рр. 6-14 [in Ukrainian].
3. Pye S, Dobbins S, Baffert C, Brajkovic J, Grgurev I, Miglio D R and Deane P 2015 Energy Poverty and Vulnerable Consumers in the Energy Sector Across the EU: Analysis of Policies and Measures London, Insight_E. Retrieved from https://www.ec.europa.eu/energy/sites/
ener/files/documents/INSIGHT_E_Energy%20Poverty% 20-%20Main%20Report_FINAL.pdf.
4. Rosie Day, Gordon Walker, Neil Simcock. Conceptualising energy use and energy poverty using a capabilities framework. Retrieved from https://www.ac.els-cdn.com/ S03014215l6301227/1-s2.0-S03014215l6301227-main.pdf ?_tid=5567266d-dc71-4c5e-8a46-e657a7ae82cd&acdnat= 1548327637_d249c-9916ab2a50e4345333dbea7e72d.
5. Definitions and indicators of energy poverty across the EU. Retrieved from https://www.research.manchester. ac.uk/ portal/en/publications/definitions-and-indicators-of-energy-poverty-across-the-eu(aa33a5c9-f50b-4ac2-bea5-ed dd3140ee23).html.
6. Enerhetychna bidnist. Problemy ta pidkhody v ES ta Ukraini [Energy poverty. Problems and approaches in the EU and Ukraine]. Retrieved from https: //www.euneigh bours.eu/sites/default/files/publications/2019-02/Energy_ POVERTY_print-1.pdf [in Ukrainian].
7. European Energy Poverty Index (EEPI). Retrieved from https: //www.openexp.eu/european-energy-poverty-index-eepi.
8. Institut national de la statistique et des fttudes nconomiques [The national institute of statistics and economic studies]. Retrieved from https://www.insee.fr/ fr/accueil [in French].
9. Eurostat. Retrieved from https://ec.europa.eu/ eurostat/.
10. Demohrafichna ta sotsialna statystyka / Dokhody ta umovy zhyttia [Demographic and Social Statistics / Income and Living Conditions]. Retrieved from https: //ukrstat.org/uk/operativ/menu/menu_u/virdg.htm [in Ukrainian].
11. Ahentstvo zi spivrobitnytstva enerhetychnykh rehu-lyatoriv (ACER) [Agency for the Cooperation of Energy Regulators (ACER)]. Retrieved from https://www.acer. europa.eu/Of—ficial_documents/Acts_of_the_Agency/ Pub lication/ ACER%20Market%20Monitoring%20Report%20 2017%20-%20Electricity%20and%20Gas%20Retail%20Mar kets %20Volume.pdf [in Ukrainian].
12. Opalennia budynku, shcho krashche i deshevshe. Porivnyannia vydiv palyva [Home heating is better and
cheaper. Comparison of fuels]. Retrieved from http: //dimcad.in.ua/onaneHHa-6ygHHKy-^o-Kpa^e-i-gemeBme [in Ukrainian].
13. Metodyka dlia otsinky obsyahiv kintsevoho spozhy-vannia enerhii domohospodarstvamy za tsilyamy pryzna-chennia metodamy matematychnoho modelyuvannia [Methodology for estimating final energy consumption by households for the purpose of mathematical modeling]. Retrieved from http://ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_ doc/2018/295/m_ose_dg.pdf [in Ukrainian].
14. Struktura kintsevoho spozhyvannia enerhii domo-hospodarstvamy za tsilyamy pryznachennia u 2016 rotsi [Structure of final energy consumption by households by purpose in 2016]. Retrieved from https://ukrstat.org/uk/ operativ/operativ2019/energ/st_kn_sposh_energ_dom/st_k n_ sposh_energ_dom_16u.htm [in Ukrainian].
15. Struktura kintsevoho spozhyvannia enerhii domohospodarstvamy za tsilyamy pryznachennia u 2017 rotsi [Structure of final energy consumption by households by purpose in 2017]. Retrieved from https://ukrstat.org/ uk/operativ/operativ2019/energ/st_kn_sposh_energ_dom/ st_kn_sposh_energ_dom_17u.htm [in Ukrainian].
16. Zakon Ukrayiny «Pro zhytlovo-komunalni posluhy» [Law of Ukraine «On Housing and Communal Services»]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2189-19 [in Ukrainian].
17. Zakon Ukrayiny «Pro enerhoefektyvnist budivel» [Law of Ukraine «On the energy efficiency of buildings»]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2118-19 [in Ukrainian].
18. Zakon Ukrayiny «Pro Fond enerhoefektyvnosti» [Law of Ukraine «About the Energy Efficiency Fund»]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2095-19 [in Ukrainian].
19. Zarubizhnyi dosvid rozvytku system tsentrali-zovanoho ta avtonomnoho teplo- ta elektropostachannia [Foreign experience in the development of district and autonomous heat and power supply systems]. Retrieved from https://ua.energy/wp-content/uploads/2018/01/5.-TS entralizovane-ta-avtonomne-teplozabezpechennya.pdf [in Ukrainian].
Qrarra Hagiftmna go pegaKqii 18.10.2019 npHKH^To go gpyKy 19.12.2019
Формат цитування:
Кочешкова I. М. Енергетична бщшсть в кранах 6С та Укра!нГ. Вкник eKOHOMirnoi науки Украти. 2019. № 2 (37). С. 48-55. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).48-55
Kocheshkova I. М. (2019). Energy poverty in EU countries and Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 48-55. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).48-55
