CC BY
40
УДК 330.5 JEL Classification: R19; D31
П0Р1ВИЯЛЬИИЙ АИАЛ1Э П1ДХ0Д1В ДО СТАИДАРПВ ЖИТТЯ: УКРА1НА i ПОЛЬЩА
® 2019 ЛЕВАНДА О. М.
УДК 330.5
JEL Classification: R19; D31
Леванда О. М.
Порiвняльний аналiз пiдходiв до стандартiв життя: УкраУна i Польща
Метою cmammi е виявлення основних напрям'ю удосконалення нормативно-правового забезпечення життевого р1вня населення Украни. Проана-л'вовано тдходи до оцнки та стандартiв життя Украни i Польщi. Виявлено переваги та недол'ши методологи побудови визначення рiвня життя населення. Встановлено, що «споживчий кошик» Польщiвключаечотири категор'имшшального споживання, а саме: прожитковийм^мум (МЕ), со-цальний мнмум (MS), пор'г софльноÏттервенци (PIS) i тдтримка доход'ю амей (WDR). В УкраМ кнуе одна категор'т нормативного споживання -прожитковиймЫмум (ПМ) безурахування фактичнихвитрат. Врезультат'1 в'дбуваеться в'дставання законодавчо встановленого нормативного стандарту життя вiд фактичних потреб р'вних груп населення. Об(рунтовано, що м'1н'1мальн'1 категор'и споживання в Польщi гарантують людит задоволення базових потреб, як на конституцтному, так i на законодавчому р'внях. В УкраЫ нормативний стандарт життя дор'юнюеться межi б'дностi i, як насл'док, сприяе виключенню частки населення з прийнятого р'вня життя у сустльстви До недолШ польського законодавства в'дне-сено: тривалий термн затвердження державних со^альних гарантш; величина порогу шдексаци грошових доходiв населення; вишiр диферен^аци життевого р'вня. Запропоновано переорiентацiю визначення норматив'в щодо стандарту життя, цльовоÏ групи i охоплення населення, яке по-требуе со^ально!допомоги, з обранням критер'ив визначення, наближених до стандарт'в ЕС.
Кпючов'1 слова: прожитковий шiнШуш, со^альний шiнШуш, р'юень життя, споживчий кошик, базовi потреби, домогосподарство, групи населення. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2019-2-15-24 Рис.: 3. Табл.: 2. Ббл.: 29.
Леванда Олена Михайлiвна - пров'дний шженер в'дд'шумакроеконом'нноÏполтики та регонального розвитку, Науково-досл'дний центр шдустр'!-
альних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харщ 61166, Украна)
E-mail: helenlevanda@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6945-8640
УДК 330.5 JEL Classification: R19; D31
Леванда Е. М. Сравнительный анализ подходов к стандартам жизни: Украина и Польша
Целью статьи является выявление основных направлений совершенствования нормативно-правового обеспечения жизненного уровня населения Украины. Проанализированы подходы к оценке стандартов жизни Украины и Польши. Выявлены преимущества и недостатки методологии построения определения уровня жизни населения. Установлено, что «потребительская корзина» Польши включает четыре категории минимального потребления, а именно: прожиточный минимум (МЕ), социальный минимум (MS), порог социальной интервенции (PIS) и поддержка доходов семей (WDR). В Украине существует одна категория нормативного потребления - прожиточный минимум (ПМ) без учета фактических расходов. В результате происходит отставание законодательно установленного нормативного стандарта жизни от фактических потребностей различных групп населения. Обосновано, что минимальные категории потребления в Польше гарантируют человеку удовлетворение базовых потребностей, как на конституционном, так и на законодательном уровнях. В Украине нормативный стандарт жизни приравнивается к черте бедности и, как следствие, способствует исключению части населения из принятого уровня жизни в обществе. К недостаткам польского законодательства отнесены: срок утверждения государственных социальных гарантий; величина порога индексации денежных доходов населения; методология измерения дифференциации жизненного уровня. Представлены предложения по переориентации определения нормативов стандартов жизни, целевой группы и охвата населения, нуждающегося в социальной помощи, с избранием критериев определения, приближенных к стандартам ЕС.
UDC 330.5 JEL Classification: R19; D31
Levanda O. M. Comparative Analysis of the Approaches to Living Standards: Ukraine and Poland
The aim of the article is to identify the main directions to improve the regulatory framework for ensuring the living standard of Ukraine's population. The approaches to the assessment of the living standard in Ukraine and Poland are analyzed. The advantages and disadvantages of the methodology for determining the living standard of the population are revealed. It is established that the Polish consumer basket includes four minimum consumption categories, namely: subsistence minimum, social minimum, social protection floor, family income support. In Ukraine, there is one category of consumption norms - the subsistence minimum without actual costs. As a result, the legislatively established normative living standard lags behind the actual needs of various groups of the population. It is substantiated that the minimum consumption categories in Poland guarantee a person the satisfaction of basic needs both at the constitutional and legislative levels. In Ukraine, the normative living standard is at the level of the poverty line and thus results in excluding part of the population from the accepted standard of living in the society. The shortcomings of the Polish legislation include: term of approval of state social guarantees; threshold value of the indexation of monetary incomes of the population; methodology for measuring the differentiation of living standards. The article presents proposals for the realignment of the measurement of the living standards, target group, and coverage of the population in need of social assistance, with selecting determination criteria close to the EU standards.
Keywords: subsistence minimum, social minimum, standard of living, consumer basket, basic needs, household, population groups. Fig.: 3. Tabl.: 2. Bibl.: 29.
Ключевые слова: прожиточный минимум, социальный минимум, уровень жизни, потребительская корзина, базовые потребности, домохозяйство, группы населения. Рис.: 3. Табл.: 2. Библ.: 29.
Леванда Елена Михайловна - ведущий инженер отдела макроэкономической политики и регионального развития, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: helenlevanda@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6945-8640
Levanda Olena M. - Leading Engineer of the Department of Macroeconomic Policy and Regional Development, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: helenlevanda@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6945-8640
Кожна людина мае право на мшмально прийнятий спойб життя в тш спкьноп, членом яко! вона е. Укра!на прагне стати повноправним членом 6С i брати участь у по-лiтичному й економiчному жита, що передбачае наближен-ня стандарпв життя до прийнятих у 6С. Водночас на сьо-годш кнуе величезний розрив мiж рiвнем життя населення Укра!ни та уск кра!н 6С. Визначена проблема потребуе по-глибленого до^дження i пошуку механiзмiв пiдвищення рiвня життя в УкраМ.
Досвiд заможних кра!н, свiдчить, що ршень життя е результатом !х успiшного економiчного розвитку. На жаль, в УкраМ з часiв незалежност економiчне зростання не було достатньо стшким для забезпечення гiдного ршня життя, що погiршило позищ! нашо! держави у свiтових рейтингах [1]. Якщо порiвняти Украшу з Польщею, то можна зазна-чити висои показники останньо! щодо ршня життя. На сьогодш Польща вiдноситься до кра!н з високим ршнем доходу в^пов^но до класифшацп Свггового банку. У 2017 р. валовий нащональний дохiд (ВНД) Польщi на душу населення за паритетом кутвельно! спроможност (ПКС) доршнював 28,1 тис. дол. (проти 20,2 тис. дол. у 2008 р.). Економша Укра!ни взноситься до кра!н з доходом нижче середнього. ВНД на душу населення (за ПКС у мгжнарод-них дол.) у 2017 р. доршнюе 8,9 тис. дол. (проти 9,2 тис. дол. у 2008 р.). Однак традицшш тдходи щодо ощнки б1дносй демонструють кращу ситуацiю в УкраМ порiвняно з Польщею, а саме у 2017 р. лише 2,4 % загально! чисельност населення кнували нижче законодавчо встановленого прожит-кового мМмуму (ПМ) проти 15 % у Польщi [2]. Наслiдком цього е заниження в УкраМ офщшного прожиткового мь нiмуму, що призводить до протирiч у системi сощального захисту. За даними обстеження умов життя домогоспо-дарств, яке здшснюеться Державною службою статистики Укра!ни, 34,9 % ойб отримують дохiд нижче фактичного прожиткового мМмуму (2941,5 грн на мюяць) [3].
Зниження рiвня життя формуе групу населення, яка потрапляе в область дефщиту й убогость Громадяни, чи! доходи i ресурси обмеженi, схильнi до чисельних позбав-лень та е iзольованими вiд участi в економiчних, сощаль-них i культурних видах дiяльностi [4]. Варто зазначити, що в УкраМ, на вiдмiну вiд Польщу диференцiацiя доходш мiж 20 % найбагатших i 20 % найб^нших значно менше i стано-вила у 2017 р. 3,5 разу проти 5,0 [3]. Закономiрним е те, що завдяки економiчному зростанню група заможних багапе швидше, нгж iншi групи, рiвень життя яких бкьшою мiрою залежить вiд ефективност сощально! полiтики держави.
Таким чином, актуальшсть проблеми полягае у необ-хiдностi удосконалення нормативно-правового забезпечення i реалiзацi1 державою конститущйно! гарант! грома-дянам достатнього життевого рiвня.
О. Васильев, Е. Лiбанова, С. Полякова, А. Реут, Л. Че-ренько у сво!х дослiдженнях визначають такi проблеми системи державних сощальних стандартов i гарантiй, а саме: недосконалi методичнi пiдходи до визначення ПМ; розгалужеш функцiональнi залежност мiж ПМ, державни-ми гаранпями i нормативами сощально! сфери; в^сутшсть науково обгрунтованих спiввiдношень мiж основними державними сощальними гарантiями. Вченi пропонують на перехiдному перiодi двовимiрну базу розрахунку ПМ (трудовий ПМ i базовий ПМ), з урахуванням домогоспо-дарств у методищ визначення ршня життя [5, с. 255-264]. Недосконалкть нормативно-правового забезпечення кон-ституцiйного права громадян на сощальний захист роз-кривае Л. Булат i пропонуе систематизащю законодавства як спосiб його удосконалення [6]. М. Кравченко у сво!х до-слiдженнях визначае, що б^шсть е наслiдком впливу вза-емозалежних факторш: економiчних (падiння доходiв населення, висока !х диференщащя, низька заробiтна плата, безробiття), сощальних (швал^шсть, старiсть, хвороба, маргiналiзацiя, дитяча бездоглядшсть), демографiчних (не-повнi родини, родини з високим навантаженням утриман-цш, молодь i старше поколшня зi слабкими позицiями на ринку пращ) та залежить в1д системи сощального захисту населення i И шструментш. Для вирiшення на практищ пи-тань з подолання б^ност пропонуе здiйснювати надання допомоги не ткьки групi бiдного населення, але й вплива-ти на загальний рiвень бiдностi в державi [7]. 8. СоНпом^ка зазначае, що саме дох^ е основним iнструментом бороть-би з бiднiстю, а його нестача - основною причиною б^нос-т, яка значною мiрою корелюе з сощальними факторами [8]. Вивченню проблематики «доходи - витрати» на мь кро- i макроршнях присвячено до^дження Ь. Оет87С7ик, Р. Кигом^Ы, М. 81угс. Вони акцентують увагу на важливостi функцп визначення мМмальних кошикiв для оцiнки фi-нансового стану домогосподарств. Доводять, що показни-ки мМмального рiвня життя е державним шструментом подолання бiдностi i сощально! iзоляцi!, а також еталоном сощального сприйняття [9].
Проблема сьогодення полягае у в^сутност страте-гiчного бачення актуалiзацi! та удосконалення нормативного визначення ршня життя в^пов^но до права i стандартов 6С.
Мета досл^ження - виявити ochobhî напрями удосконалення нормативно-правового забезпечення життево-го рiвня населення УкраОни. Для досягнення ще'О мети було здшснено аналiз сучасних пiдходiв до ощнки та стандарт життя в Польщi та Украïнi i виявлено ïx переваги та недо-лiки.
Польща е кра'Оною, яка успiшно пройшла шлях ев-ропейсько'О iнтеграцiï. При цьому за вих^ними умовами i масштабом мае багато спкьного з Укра'Оною. При аналiзi враховувалися методики обстеження умов життя домогос-подарств i нормативно-правове забезпечення сощальних стандарпв двох кра'Он.
На сьогоднi у Польщi iснують чотири категорй мь шмального споживання, що визначенi методом основних потреб: прожитковий мшмум (МЕ), сощальний мшмум (MS), порiг соцiальноï штервенщ'О (PIS) i пiдтримка доходОв амей (WDR). Моделi мають форму кошика товарiв i послуг (кiлькiсть або варткть). Склад кошикiв за товарами i по-слугами науково обгрунтовано фах1вцями, що займаються людськими потребами, враховуючи рiвень i структуру щн, а також аналiз споживчо'О поведшки. Склад кошикОв визна-чае дойд, що дозволяе купувати товари, як вiдповiдають основним потребам особистостi або домогосподарства. При побудовi моделi використовуеться поточна шформа-цiя про доступ до товарiв i послуг (постачання), а також знання поточно'О споживчо'1 поведiнки та ïï тенденцiй (попит). Джерелом цих знань е результати опитувань щодо витрат основних соцiально-економiчниx груп населення [9, с. 9]. Споживчi кошики визначаються для шести типОв пра-цездатних домогосподарств:
■ одна особа (чоловш, жшка вiд 25 до 60 роив);
■ дш особи (чоловiк, жшка в^ 25 до 60 роив);
■ три особи (чоловiк, жшка, дитина в^ 2 до 4 рокОв);
■ три особи (чоловж, жiнка, дитина вiд 13 до 15 рокОв);
■ чотири особи (чоловж, жшка, двi дитини в^ 4 до 6 роив i в^ 13 до 15 роив);
■ п'ять оаб (чоловш, жшка, три дитини - одна дитина в^ 4 до 6 роив i дш дитини в^ 13 до 15 рокв);
■ i двох титв домогосподарств пенсiонерiв:
■ одна особа (чоловж, жшка в^ 60 рокш);
■ двi особи (чоловiк, жшка в^ 60 рокв) [10].
В УкраМ iснуе единий державний базовий сощаль-ний стандарт - ПМ. Модель також мае форму кошика то-варiв та послуг (ккьисть або вартiсть) [11]. Змiст кошика проходить науково-громадську експертизу (тимчасово створена група з управлшцш державних в^омств, проф-спкок, науковцiв) i затверджуеться Кабiнетом Мiнiстрiв УкраОни (КМУ). Вартiсна величина кошика визначае дох^ достатнього життевого р1вня для основних сощальних i де-мографiчниx груп населення (працездатна особа (чоловi / жшка); особа, яка втратила працездатшсть (чоловш / жшка); дiти в^ 0 до 6 рокш та в1д 6 до 18 роив) i е точкою в^ль ку для встановлення державних сощальних гарантш [12].
Особливють польського тдходу щодо визначення рiвня життя полягае в тому, що методолопя побудови в^окремлюе МЕ i MS. Для визначення рiвня соцiального втручання (PIS) враховують нормативи ME (MS - його розширена версiя). Так, кошик харчових продукт PIS
розроблений на основi сучасних польських стандартов харчування, таблиць складу i харчово'О цiнностi харчових продукт, а також даних експертно'О групи з тдготовки харчових продуктiв 1нституту харчування у Варшавь При цьому використовуються результати спостережень Центрального Управлшня Статистики (ЦУС) щодо ильисного споживання ïжi в середньому та по грут найменш забез-печених домогосподарств. Для груп дггей у вiцi до 18 рокв закладають помiрну фiзичну активнiсть, а для дорослих -низьку. Для будь-якого вшу включена середня вага. Перед-бачаеться, що ам'я мае достатньо шформащ'О про здоровий споаб харчування, безпечний для бюлопчного розвитку сво'Ох член1в, i водночас мае можливкть комбiнувати ращо-ни харчування, зменшуючи ïx варткть.
Домогосподарства з низькими доходами, як правило, купують в^носно дешевi, необроблеш продукти харчування з ринк1в або в супермаркетах. Домашня обробка знижуе витрати на харчування, але це вимагае зусиль i старанность При ощнщ вартостi кошика використовуються середньо-рiчнi цiни ЦУС [13].
Укра'Онський продовольчий кошик [11] регламен-туеться вiдповiдно до наказу МОЗ № 1073 [14] i враховуе принципи вжових особливостей для основних сощальних i демографiчниx груп населення [12]. Але структури про-довольчих потреб у цих двох нормативних документах, яи регламентують норми фiзiологiчниx потреб населення, не ^ентичнь Цей факт ускладнюе достовiрнiсть оцiнки змю-ту харчування, достатнього для забезпечення нормального функщонування органiзму людини та збереження ÏÏ здоров'я [15, с. 240].
Поточними завданнями соцiально-економiчноï по-лiтики у Польщi опшуеться 1нститут працi та соцiальниx справ. ММмальш пороги рiвня життя показують вартiсть витрат для пiдтримки незаможного домогосподарства. Mi-нiстерство працi та сощально'О полiтики, здiйснюе фшан-сування i нагляд за дотриманням встановлених стандарт у краïнi [16].
Узагальнення вiдмiнностей у встановленнi та вико-ристаннi меж рiвня життя у Польщi та Украïнi показанi на рис. 1.
Поточш питання соцiально-економiчноï полiтики в нашш державi вирiшуе Miнiстерство сощально'1 полгги-ки УкраОни. Щомiсячний мошторинг для основних сощ-альних i демографiчниx груп населення оприлюднюеться до 20 числа наступного мюяця на офщшному веб-сайтi у мережi 1нтернет, а також публiкуеться в офщшних ви-даннях загальнодержавно'О сфери розповсюдження. Окрiм цього, щомiсячний монiторинг загально'О оцiнки рiвня життя надаеться Президентовi i Верxовнiй Радi УкраОни (ВРУ), а також сторонам сощального дiалогу на нащональному рiвнi - всеукра'Онським об'еднанням професiйниx спiлок, всеукра'Онським об'еднанням органiзацiй роботодавцiв та КМУ [12].
Метою мошторингу е спостереження за динамкою рiвня життя в Укра'Ош на основi статистичних даних про рiвень споживчих цiн. Важливкть цього пiдтверджуеться тим, що протягом перюду, що аналiзувався, рiзниця мiж вартiстю основних потреб ФПМ i встановленого законо-давчо ПМ на одну особу для основних сощальних i демо-графiчниx груп населення становила 2 рази (рис. 2).
Польща
населення 37972,9 тис. осiб
Сощальний мiнiмум
модель мiнiмально достатнього рiвня життя
Населення,%
К1СЦ - модель прийнятного рiвня життя
Прожитковий м^мум
модель бiологiчного виживання
Межа бiдностi встановлена законом [17]
I
Тристороння комюя : мiн з/п, соц. допомога, соц страхування
Доходнi групи за К1СЦ
Вiдносна бiднiсть (50 % вщ середньомiсячних >■ витрат, зафтсованого на рiвнi всiх домогосподарств)
УкраУна
населення 42 584,5 тис. осiб
Населення, %
Прожитковий мiнiмум
модель на достатнш життсвий рiвень
^ VII VI
VIII
К1СЦ - модель прийнятного рiвня життя IX х *
IV
V
Загальний показник прожиткового мiнiмуму
Доходнi групи за К1СЦ
ЗУ «Про Державний бюджет УкраТни на вщповщний рiк» законодавчо встановленi державы соцальш гарантп для населення: мУмальний посадовий оклад, мiнiмальна заробiтна плата, пенсп, соцiальна допомога та ш. [18]
III
II
Рис. 1. Пор1вняльний анал1з п1дход1в до встановлення р1вня життя населення: УкраТна I Польща
Джерело: складено автором на основi [10; 12-13; 17-22]
Вартюна величина р1вня життя у Польщ1 (МЕ / МБ) оприлюднюеться кожен квартал. З 2006 р. застосовуеться модифшована верс1я з використанням шкали екв1валент-ность Конструювання моделей мМмум1в МЕ 1 МБ здшсню-еться ЦУС на основ1 обстеження витрат домогосподарств. Зютавлення обох моделей дае можливкть в1дстежувати частину домогосподарств, яи сощально неактивш, 1 части-ну домогосподарств, яи знаходяться на меж1 виключення з сощального життя [10].
Так, протягом перюду що анал1зувався, вартюна величина МБ моделей робочих домогосподарств у середньо-му в 1,8 разу вище МЕ та у 2 рази вище в1д моделей для пенсюнер1в (рис. 3). Таким чином, уряд Польщ1 дотриму-
еться пол1тики, спрямовано! на сощальну й економ1чну ак-тившсть громадян.
Пряме пор1вняння даних рис. 2 1 рис. 3 неможливе через нев1дпов1дшсть груп населення, але в щлому р1вень бюджет1в працездатних 1 пенсюнерш у Польщ1 вищий за Украшу.
Таким чином, у Польщ1, як 1 в УкраМ, функщонуе така категор1я, як прожитковий мМмум. Але масштаби 1 р1вень потреб населення у Польщ1 розмежовують на два мМмальних пороги споживання: МЕ - бюлопчний мМ-мум 1 МБ - мшмально пдний р1вень життя. Проте в УкраМ гснуе единий стандарт споживання: ПМ - модель достатнього життевого р1вня. За специфжащею кошика товар1в
Показник 4000 —
3776,56
Загальний показник
д™
до 6 рокiв
Працездатн1 особи
Дiти вiд 6 Особи, як1
до 18 рокiв втратили
працездатысть Основнi соцiальнi i демографiчнi групи населення
Рис. 2. Сшввщношення ПМ до ФПМ: 1 - ФПМ (2016 р.); 2 - ФПМ (2017 р.); 3 - ПМ (2016 р.); 4 - ПМ (2017 р.)
Джерело: складено автором на основi [23]
Модель домогосподарств neHcioHepiB
Рис. 3. Зктавлення бюджепв домогосподарств Польщi за коефщентами конверсп у нацiональну валюту Укра'ши: 1 - MS у 2016 р.; 2 - MS у 2017 р.; 3 - МЕ у 2016 р.; 4 - МЕ у 2017 р.
Примтка: коефщент конверси за ПКС (нацюнальна валюта за мЬкнародний дол.) у 2016 р.: Польща - 1,750; Украша - 6,572; у 2017 р.: Польща - 1,736; Украша - 7,429.
Джерело: складено автором на основi [10; 24]
i послуг, метою, умовами i обраним способом життя укра-шський ПМ в^пов^ае польському MS (табл. 1).
Як св^чать данi табл. 1, наведет версп моделей споживання у розрiзi потреб суспiльства враховують задо-волення базових потреб, необх^них для виживання i сощально'1 активностi, а також деякi потреби вищого ршня. Задоволення цих потреб визначаеться на в^носно низько-му рiвнi, але з урахуванням рекомендацш науки (продуктш харчування, особисто'1 гшени, умов проживання), загально-визнаних моральних стандарпв (одяг) i культурно'1 складо-во'1 (вiдпочинок, культура), а також iз застосуванням норм
у сферi виховання i медицини (освiта, охорона здоров'я). Задоволення потреб за цими стандартами життя не озна-чае б^шсть, а е стартовими умовами життя.
Отже, MS Польщi закладае умови життя, яи не до-зволяють соцiального виключення особи або домогосподарства з економiчниx причин. Але задоволення потреб на бкьш низькому рiвнi може призвести до розриву сощальних зв'язкш. Тому MS розглядають як показник сощально'1 iнтеграцiï, а з шшого боку - як показник сощально'1 iзоляцiï [9, с. 9]. Зокрема, МЕ забезпечуе захист в^ голоду та не-гативних впливiв навколишнього природного середовища
Таблиця 1
Спшьш та вiдмiннi складовi специфiкацii моделей споживання
Специф1кац1я УкраТна Польща
Прожитковий м1н1мум Соц1альний м1шмум Прожитковий мЫмум
Харчування ++ ++ +
Квартира ++ ++ +
Одяг i взуття ++ ++ +
Охорона здоров' я (л^и) ++ ++ +
Особиста гiгi£на ++ ++ +
Освiта i виховання ++ ++ +
Транспорт i зв'язок + ++ -
Культура i вiдпочинок + ++ -
lншi витрати: «кишеньковi грошi» - ++ +
Джерело: складено автором на основi [9; 10] Примтка: «++» - повний збп- ПМ з МБ; «+» - повний збп- ПМ з МЕ; «-» - вiдсутнiсть збiгу.
1 визначае р1вень задоволення потреб у найнижчому з до-пустимих стандарпв споживання. При цьому МЕ врахо-вуе поточш рекомендацп експерпв 1 результати поточних досл1джень ринку, з урахуванням поведшки споживач1в. Домшуюча частина витрат доводиться на '1жу, дам - на тдтримку чистоти. Найбкьш необх1дш витрати пов'язаш з1 шильною освггою дггей та молод1 1 витратами на утри-мання дуже маленько'1 квартири [9, с. 11]. Склад ПМ Укра'1-ни гарантуе людиш право на достатнш життевий р1вень на основ1 принцип1в: повнощнне харчування, одяг, житло, осв1ту, охорону здоров'я, а також задоволення необх1дних сощальних 1 культурних потреб особистост [12], але його економ1чний показник - законодавчо встановлена варткть -призводить до вилучення 1з суспкьного життя 1 сощаль-но'1 1золящ1.
Досл1дження показало, що ПМ Укра'ни за специфжа-щею базових потреб суспкьства наближено до модел1 споживання МБ Польщ1, проте за економ1чним показником -до модел1 споживання МЕ.
З вступом до 6С у 2004 р. Польща застосовуе загаль-ну до кра'1н 6С методолопю. Паралельно з нащональни-ми мшмальними кошиками застосовуеться Класифшащя шдив1дуального споживання за ц1лями (К1СЦ). В УкраШ також поряд з державним базовим сощальним стандартом використовуеться К1СЦ, який адаптований до укра'нсько-го нащонального законодавства 1 застосовуеться з 2002 р. Державною службою статистики Укра'ни в обстеженш умов життя домогосподарств.
Структура специфжащ! К1СЦ 1 шкала вим1рювання е 1дентичними для обох кра'1н, однак р1зними е норматив-н1 визначення (склад позицш предмет1в 1 послуг, методо-лопя основи К1СЦ, розб1жност1 в р1вш життя окремих верств населення), щльова група 1 напрями використання (табл. 2).
Таким чином, нащональш модел1 споживання (МБ 1 МЕ) в Польщ1 встановлюються узгоджено з К1СЦ. Розра-
хований на основ1 К1СЦ 1ндекс споживчих цш (1СЦ) адап-туе мшмальш державн1 соц1альн1 гарантй, як1 встановлюються сощальним д1алогом на основ1 мон1торингу оц1нки загального р1вня життя (шдексащя зд1йснюеться за умови 1СЦ > 105 %). Модель споживання (ПМ) 1 К1СЦ в УкраМ функц1онують паралельно. Розрахований 1СЦ за К1СЦ е 1н-струментом осучаснення державних сощальних гарантш (1ндексац1я за умови 1СЦ > 103 %), а також використовуеться у м1жнародних пор1вняннях.
Водночас у Польщ1 з 1990-х рок1в у публ1чному дис-курс1 присутн1 статистичн1 показники б1дност1, як1 розра-ховуються ЦУС у сп1впращ з 1нститутом пращ та сощаль-но'1 пол1тики.
В1докремлюють так1 кордони економ1чно'1 б1дност1 в1дпов1дно до основних соц1ально-економ1чних груп насе-лення (рис. 1):
1. Прожитковий мшмум (МЕ). Нижня межа абсолютно'' б1дност1 або екстремальна б1дн1сть (зжата верс1я МБ). Як в1дправну точку для визначення кордону крайньо'1 б1дност1 приймають мшмаль-ний р1вень, розрахований на одно домогосподар-ство, пот1м множать це значення на екв1валентне число «ос1б». Шкала екв1валентност1 впроваджена з 2006 р. [9, с. 8, 9].
2. В1дносна б1дшсть становить 50 % середшх загаль-них витрат домогосподарства (розраховано на шдстав1 результапв обстеження умов домогосподарств) [9, с. 8, 9].
3. Офщшно встановлена законом лш1я б1дност1:
■ пор1г соц1ального втручання (Р1Б), при розрахун-ку якого враховуються МЕ, витрати першо'1 кв1н-тильно'1 групи за К1СЦ 1 1СЦ [26];
■ тдтримка доход1в для ймЧ (WDR ) враховуе р1вень щн на товари 1 послуги та р1вень витрат домогосподарств друго'1 квштильно! групи за К1СЦ [26].
Таблиця 2
Пор1вняння К1СЦ по кражах: Украша i Польща
Специфшащя Украша Польща
01 Продукти харчуванняя та безалкоголын напоТ + +
02 Алкоголын напоТ, тютюновi вироби + +
03 Одяг i взуття + +
04 Житло, вода, електроенерпя, газ та iншi види палива + +
05 Предмети домашнього вжитку, побутова технта та поточне утримання житла + +
06 Охорона здоров'я + +
07 Транспорт + +
08 Зв'язок + +
09 Вщпочинок i культура + +
10 Освгга + +
11 Ресторани та готелi + +
12 Рiзнi товари та послуги + +
Кшымсты врахованих предметiв та послуг 335 позицш; 328 (з 2017 р.) 1400 позицш (станом на 2015 р.)
Оновлення ваговоТ структури один раз на рт
Оновлення позицш предметiв та послуг один раз на п'яты роив
Шкала е^валентносп вага 1 присвоювтыся для першоТ дорослоТ особи у домогосподарств^ 0,5 для кожного наступного дорослого старше 14 роив i 0,3 - для кожноТ дитини у вщ до 14 роив
Mетодологiчне пояснення К1СЦ гармошзовано з модельною COICOP-HBS, 2003 К1СЦ гармошзовано з модельною COICOP-HBS, 2013
Цiлыова група Домогосподарства з однкю особи - працездатнi / непрацездатн (отримують пенсiю i не працюють); домогосподарства з двох i бтьше осiб - працездатнi / непрацездаты; домогосподарства, у складi яких £ дiти (до 18 роив), яи не мають одного чи обох батьив; домогосподарства з дiтьми (до 18 рокiв); домогосподарства у склада яких £ молодi с1м"Т (до 35 рокiв) П'ять основних со^ально-економiчних груп населення: с1м"Т працездатних; фермерськ домогосподарства; домогосподарства, що складаються з самозайнятих; домогосподарства пенсiонерiв; домашнi господарства, якi живуть на нетрудовi доходи
Диферен^а^я доходiв населення за децильними (10 %-ми) групами за квiнтильними (20 %-ми) групами
Цiлi К1СЦ 1. Обстеження умов життя домогос-подарств. 2. Розрахунок шдексу споживчих цш. 3. Розрахунки кшцевих споживчих витрат шституцшного сектора до-машнiх господарств зпдно з мето-дологi£ю системи нацюнальних ра-хункiв (СНР), зокрема мiжнародних зiставлень валового внутрiшнього продукту (ВВП) за категорiями ви-трат. 4. Адапта^я державних соцiальних стандартiв i гарантш до сучасностi 1. Аналiз рiвня умов життя i дифе-рен^ацп для основних со^ально-економiчних груп домашых домо-господарств 2. Визначення вагових коефщкнпв для розрахунку iндексу споживчих цЫ на товари та послуги i пере-вiрки пенсiй, пенсшних виплат та iнших соцiальних виплат. 3. Встановлення мЫмального рiвня заробггноТ плати. 4. Визначення розмiрiв со^альноТ допомоги. 5. Аналiз споживання. 6. Вимiрювання рiвня бiдностi
Джерело: складено автором на основi [20; 25]
Межi 6ÎAHOCTÎ (PIS та WDR) розраховуються з 2002 р. i визначаються законом кожнi 3 роки. Шдтримка доходш для сiмей (WDR) бере до уваги результати вивчення порога сощального втручання (PIS) [20, с. 301]. Таким чином, кордон, на основi якого контролюеться обсяг WDR, встановлюеться вище, шж показник PIS. У сучасностi межi бiдностi PIS i WDR е офщшними iнструментами соцiальноï полiтики [17].
Сл^ зауважити, що у червш 2010 р. Рада бвропи ухвалила Стратегiю «бвропа-2020», метою яко'1 е сощальне включення населення, що знаходиться на межi бiдностi та сощального виключення. Рада Мiнiстрiв 6С з питань пра-цевлаштування, громадсько'1 полiтики, охорони здоров'я та споживчих справ (EPSCO) розробила показник, який визначае ризик б^ност та сощального виключення -«AROPE». Внасл^ок цього ощнка бiдностi вiдбуваеться за трьома критерiям [27]:
■ грошова бiднiсть;
■ обмеження через нестачу ресурав (матерiальнi нестатки);
■ низька iнтенсивнiсть працi в домогосподарствах.
Отже, економiчнi межи б^ност у Польщi е орiенти-
ром визначення мМмального стандарту рiвня життя для населення. Натомють межi б1дносй, визначенi в украш-ському законодавствi [28; 29], характеризують загальну ощнку рiвня життя населення. При цьому, з одного боку, законодавчо встановлений ПМ для рiзних категорш населення забезпечуе достатнш ршень життя [12], а з шшого боку - взноситься до показника розрахунку б^ност [28; 29]. Таким чином, можна зазначити, що стан державно'1 гаранта попршився i не забезпечуе людиш захист в^ б^-ность
Варто зазначити, що у Польщi визначенi державнi гаранта для населення як декларуються, так i впроваджу-ються на законодавчому ршш. Проте в УкраМ держава не дотримуеться здшснення сво'1х функцп у сферi сощально-економiчних прав людини. Конститущйне право громадян на достатнiй ршень життя на законодавчому ршш забезпе-чуеться недостатньо, наявш соцiальнi гарантп не надають соцiального захисту населенню, про що св^чать оцiнки соцiально-економiчного стану населення.
За результатами проведеного аналiзу можна конста-тувати, що з вступом до 6С Польща адаптувала нащональ-ну систему законодавчого забезпечення до стандартов кра-ш 6С. В Украïнi iз затвердженням курсу до евроштеграцп також з'являеться потреба у стратепчному пiдходi щодо трансформацп нацiональноï системи законодавчого забез-печення.
Перевагою польського законодавства з точки зору нормативного забезпечення встановлення стандарту жит-тя е те, що «споживчий кошик» - це державний шструмент визначення ризику бiдностi та сощально'1 iзоляцiï у сус-пiльствi, який включае чотири категорп мiнiмального споживання. При цьому ршш споживання вимiрюються одно-часно 1нститутом пращ та сощальних справ (за нащональ-ною методолопею) i ЦУС (за методолопею 6С). Такий шд-йд надае достовiрнi оцiнки соцiально-економiчного стану населення, поглиблену шформащю щодо вартост життя в краïнi. Натомiсть в УкраМ iснуе одна категорiя нормативного споживання (ПМ) без урахування фактичних ви-
трат, як ощнюються за результатами обстежень бюджет1в домогосподарств Державною службою статистики Украши (за методолопею 6С). Внаслiдок цього в УкраМ в^бува-еться вiдставання законодавчо встановленого нормативного стандарту життя в^ фактичних потреб рiзних груп населення Украши.
Крiм того, в Польщi мiнiмальний грошовий дохiд розраховуеться для вибраних тишв сiмей (працездатш або пенсiонери) i заснований на «споживчому кошику», що дае змогу в^окремити сш% якi потребують профкактичного державного втручання через загрозу сощально'1 iзоляцiï, i тi, якi знаходяться у глибоких злиднях. Зазначений шд-йд е ефективним iнструментом сощального виршнювання добробуту населення на основi диференцiйованоï сощально'1 допомоги. Натомють в Украïнi нормативний стандарт життя розраховуеться на особу в^пов^но1 сощально-демографiчноï групи населення, що суперечить питанню боротьби з бiднiстю, осильки бiднiсть е саме родинним явищем. Отже, сощальна полiтика в Польщi спрямована на захист домогосподарств, до складу яких входять економiч-но активш особи та дiти. В УкраМ, навпаки, сощальний захист спрямовано на б^ш верстви населення, яи тривалий час вiдносяться до економiчно неактивного населення.
В Польщi мiнiмальнi категорп споживання гаранту-ють людиш задоволення базових потреб, як за нормативами (науково обгрунтованими), так i за економiчним показ-ником. Наявш сощальш гаранта не дозволяють виключення особи або домогосподарства iз прийнятного ршня життя в суспкьствь Водночас в УкраМ нормативний стандарт життя доршнюеться межi бiдностi i сприяе виключенню частки населення iз прийнятого ршня життя у сусшльствь
На сьогодш украшське законодавство з точки зору нормативного забезпечення встановлення стандарту життя також мае певш переваги порiвняно iз Польщею. По-перше, сощальна допомога для основних сощальних i демографiчних груп населення переглядаеться один раз на рш [17], в Польщi - кожш три роки [17, ст. 9]. По-друге, з метою дотримання державних гарантш щодо забезпечення нормативного стандарту життя в умовах зростання щн на споживчi товари та послуги в^буваеться шдексащя грошових доход1в населення за умовами перевищення 1СЦ 103 %, у той час як у Польщi шдексащя в^буваеться за умовами перевищення 1СЦ 105 %. Таким чином, дшчий меха-шзм законодавчого забезпечення в Украïнi е бкьш чутли-вим щодо забезпечення достатнього життевого ршня населення, шж у Польщь По-трете, для вивчення нерiвномiр-ностi розподку домогосподарств за рiвнем матерiального добробуту в УкраМ використовують метод групування за децильним коефщентом диференщацп доход1в населення, а в Польщi для цього аналiзу застосовують квiнтилi. Отже, метод групування, використовуваний в Украïнi, в^ображае детальнiше iнтервал доходiв, нiж у Польщь
Висновок. Порiвняльний аналiз сучасних шдходш до законодавчого забезпечення Польщi й Украши засв^-чив, що в обох крашах е нащональш особливостi законодавчого забезпечення. Було виявлено основш переваги та недолши нормативно-правового забезпечення життевого рiвня населення Украши i Польщь В умовах евроштеграцп Украши е потреба у переорiентацiï визначення стандартов життя, щльово'1 групи i охоплення цiльовоï групи, що по-
требують сощально'1 допомоги, з обранням критеров визна-чення. Таким чином, дощльно зберегти використовуваний в Украш тдпд до визначення термiну затвердження со-цiальних гарантiй, величину порогу шдексацп та показник вимiрювання нерiвностi в розподш доходш. Зважаючи на позитивний досв^ Польщi, доцкьно ввести у практику визначення сощальних стандартов життя населення в УкраМ урахування як нащонально'1 методологи, так i методологи 6С для обраних моделей домогосподарств, що дозволить реалiзувати конституцшш гарантп громадянам достатньо-го життевого ршня.
Л1ТЕРАТУРА
1. Индексы и индикаторы человеческого развития. Обновленные статистические данные 2018. ПРООН. 2019. 122 с. URL: http://hdr.undp.org/sites/default/files/2018_human_ development_statistical_update_ru.pdf
2. The Word Bank. URL: https://data.worldbank.org/country/ poland?view=chart
3. Демографiчна та со^альна статистика / Доходи та умо-ви життя / Диферен^а^я життевого рiвня населення (19992017) // Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www. ukrstat.gov.ua
4. Людський розвиток в УкраМ: мiнiмiзацiя соцiальних ризикiв : кол. наук.-аналiт. моногр. / за ред. Е. М. ЛiбановоТ. КиТв : Держкомстат УкраТни, 2010. 496 с.
5. Людський розвиток в УкраТш. Модернiзацiя со^альноТ полiтики: регiональний аспект : кол. моногр. / за ред. Е.М. Лiба-новоТ. КиТв : 1ДСД НАН УкраТни. 2015. 255 с. URL: https://www.idss. org.ua/monografii/2016_Lud_rozv_monogr.pdf
6. Булат Л. Реалiзацiя конституцшного права на со^аль-ний захист у законодавствi УкраТни: проблеми та шляхи Тх ви-рiшення. Науков записки iHcmumymy законодавства Верховно)' Ради УкраТни. Сер'я «Конституцшне та мун'щипальне право». 2016. № 3. С. 19-25.
7. Кравченко М. В. Шляхи подолання бщносп в контекст сучасного стану со^ального захисту населення УкраТни. Теор'я та практика державного управлння. 2010. Вип. 3 (30). С. 1-7. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2010-3/ doc/3/06.pdf
8. Instytut Pracy i Spraw Socjalnych. URL: http://ksiegarnia. ipiss.com.pl/index.php?nr_rok=0109
9. Deniszczuk L., Kurowski Р., Styrc М. Modyfikacja koszykow towarow I uslug minimum socjalnego i minimum egzystencji. URL: https://www.ipiss.com.pl/wp-content/ uploads/downloads/2012/10/ps_11-12_2006_l_deniuszczuk_p_ kurowski_m_styrc.pdf
10. О minimum socjalnego i miimum egzystencji // Instytut Pracy i Spraw Socjalnych. URL: https://www.ipiss.com. pl/?zaklady=minimum-socjalne-oraz-minimum-egzystencji
11. Про затвердження наборiв продукпв харчування, на-борiв непродовольчих товарiв та наборiв послуг для основних сощальних i демографiчних груп населення : Постанова Кабн нету ММс^в УкраТни вiд 11.10.2016 № 780. URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/780-2016-%D0%BF
12. Про прожитковий мУмум : Закон УкраТни вщ 15.07.1999 № 966-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/966-14
13. Szarfenberg R. Ubostwo i wykluczenie spoteczne w Polsce - pomiar, wyjasnianie, strategie przeciwdzia1ania1 (wersja
1.1, 20.11.12). Uniwersytet Warszawski Instytut Polityki Spotecznej Pracownia Pomocy i Integracji Spotecznej. URL: http://rszarf.ips. uw.edu.pl/pdf/uiws2012a.pdf
14. Про затвердження Норм фiзiологiчних потреб населення УкраТни в основних харчових речовинах i енергГТ : Наказ МУстерства охорони здоров'я УкраТни вгд 03.09.2017 № 1073. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1206-17
15. Леванда О. М. Системний пгдхгд до формування нормативно!' бази з визначення ргвня життя населення в УкраМ Ызнесiнформ. 2017. № 10. С. 237-245. URL: http://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2017-10_0-pages-237_245.pdf
16. O zaktade // Instytut Pracy i Spraw Socjalnych URL: https://www.ipiss.com.pl/?zaklady=o-zakladzie-8
17. Ustawa o pomocy spotecznej z dnia 12 marca 2004 r., Art. 9. URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/ WDU20091751362/U/D20091362Lj.pdf
18. Бюджетний кодекс УкраТни вгд 08.07.2010 № 2456-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2696-19
19. Витрати i ресурси домогосподарств УкраТни у 2016 роцг : стат. зб. КиТв, 2017. Ч. 1. 380 с.
20. Budzety Gospodarstw Domowych w 2016 r. Household Budget Survey in 2017. GUS. Warszava, 2016. P. 307. URL: https://stat.gov.pl/files/gfx/portalinformacyjny/ pl/defaultaktualnosci/5486/9/11/1/budzety_gospodarstw_ domowych_w_2016.pdf
21. Eurostat. URL: http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/ show.do?dataset=demo_gind&lang=en
22. Демографгчна та соцгальна статистика / Населення та мгграцгя / Населення (1990-2017) // Державна служба статистики УкраТни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
23. Мгнгстерство соцгальноТ полгтики УкраТни. URL: http:// www.msp.gov.ua/content/socialni-standarti.html
24. International Monetary Fund // World Economic Outlook Database / April 2017. URL: http://www.imf.org/external/pubs/ft/ weo/2017/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=43&pr.y=11&sy=2015& ey=2022&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=964%2C9 26&s=PPPEX&grp=0&a=
25. Витрати i ресурси домогосподарств УкраТни у 2017 роцг : стат. зб. КиТв, 2017. Ч. 1. 380 с.
26. Rozporzndzenie Ministra Polityki Spolecznej 1762 w sprawie progu interwencji socjalnej: Rozporzndzenie z dnia 07. 10. 2005 r. Dziennik Ustaw Nr 211. URL: http://prawo.sejm.gov.pl/isap. nsf/download.xsp/WDU20052111762/0/D20051762.pdf
27. Европейская Экономическая Комиссия ООН. Измерение бедности и социальной интеграции в ЕС: достижения и дальнейшие улучшения // «Перспективы измерения бедности»: семинар (Женева, Швейцария 2-4 декабря 2013). Взаимосвязь между бедностью, неравенством, уязвимостью и социальной интеграцией: сессия 3, пункт 4. Швейцария: Евростат. 2014. 20 с. URL: https://www.unece.org/fileadmin/DAM/stats/documents/ ece/ces/ge.15/2013/WP25_Eurostat_D_Rus_Final.pdf
28. Методика комплексноТ оцгнки бгдностг : Наказ Мгнгс-терства соцгальноТ политики УкраТни, Мгнгстерства економгчно-го розвитку i торггвлг УкраТни, Мгнгстерства фгнансгв УкраТни, ДержавноТ служби статистики УкраТни, НацюнальноТ академп наук УкраТни вгд 18.05.2017 № 827/403/507/113/232. URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0728-17/paran8#n8
29. Методики проведення мониторингу та оцшювання ефективносп програм то^альноТ пщтримки населення : Наказ Мастерства то^альноТ политики УкраТни, Мастерства економiчного розвитку i торпвл1 УкраТни, Мiнiстерства фшанав УкраТни, ДержавноТ служби статистики УкраТни, НацюнальноТ
aKageMiï HayK yKpaÏHM Big 01.09.2017 № 1396/1272/730/243/528. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1191-17
REFERENCES
Budzety Gospodarstw Domowych w 2016 r. Household Budget Survey in 2017". Warszava: GUS, 2016. https://stat.gov.pl/ files/gfx/portalinformacyjny/pl/defaultaktualnosci/5486/9/11/1/ budzety_gospodarstw_domowych_w_2016.pdf
Bulat, L. "Realizatsiia konstytutsiinoho prava na sotsialnyi zakhyst u zakonodavstvi Ukrainy: problemy ta shliakhy yikh vyrish-ennia" [Realization of the constitutional right to social protection in the legislation of Ukraine: problems and ways of their solution]. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy. Seriia «Konstytutsiine ta munitsypalnepravo», no. 3 (2016): 19-25.
"Demohrafichna ta sotsialna statystyka / Dokhody ta um-ovy zhyttia / Dyferentsiatsiia zhyttievoho rivnia naselennia (19992017)" [Demographic and social statistics / Income and living conditions / Differentiation of the living standard of the population (1999-2017)]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua
"Demohrafichna ta sotsialna statystyka / Naselennia ta mihratsiia / Naselennia (1990-2017)" [Demographic and Social Statistics / Population and Migration / Population (1990-2017)]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua
Deniszczuk, L., Kurowski, R., and Styrc, M. "Modyfikacja ko-szykow towarow I uslug minimum socjalnego i minimum egzys-tencji". https://www.ipiss.com.pl/wp-content/uploads/downloads/ 2012/10/ps_11-12_2006_l_deniuszczuk_p_kurowski_ m_styrc.pdf
Eurostat. http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show. do?dataset=demo_gind&lang=en
"Indeksy i indikatory chelovecheskogo razvitiya. Obnovlen-nyye statisticheskiye dannyye 2018" [Indices and indicators of human development. Updated statistics 2018]. PROON. 2019. http:// hdr.undp.org/sites/default/files/2018_human_development_sta-tistical_update_ru.pdf
"International Monetary Fund". World Economic Outlook Database / April 2017. http://www.imf.org/external/pubs/ft/ weo/2017/01/weodata/weorept.aspx?pr.x=43&pr.y=11&sy=2015& ey=2022&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=964%2C9 26&s=PPPEX&grp=0&a=
Instytut Pracy i Spraw Socjalnych. http://ksiegarnia.ipiss. com.pl/index.php?nr_rok=0109
Kravchenko, M. V. "Shliakhy podolannia bidnosti v kontek-sti suchasnoho stanu sotsialnoho zakhystu naselennia Ukrainy" [Ways of overcoming poverty in the context of the current state of social protection of the population of Ukraine]. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia. 2010. http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2010-3/doc/3/06.pdf
[Legal Act of Ukraine] (1999). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/966-14
[Legal Act of Ukraine] (2010). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2696-19
[Legal Act of Ukraine] (2016). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/780-2016-%D0%BF
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/z1191-17
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/z1206-17
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/z0728-17/paran8#n8
"Liudskyi rozvytok v Ukraini. Modernizatsiia sotsialnoi poli-tyky: rehionalnyi aspekt" [Human development in Ukraine. Modernization of social policy: regional aspect]. https://www.idss.org. ua/monografii/2016_Lud_rozv_monogr.pdf
Levanda, O. M. "Systemnyi pidkhid do formuvannia nor-matyvnoi bazy z vyznachennia rivnia zhyttia naselennia v Ukraini" [System approach to the formation of normative base for determining the living standards of the population in Ukraine]. Biznes Inform. 2017. http://www.business-inform.net/export_pdf/busi-ness-inform-2017-10_0-pages-237_245.pdf
Liudskyi rozvytok v Ukraini: minimizatsiia sotsialnykh ryzykiv [Human Development in Ukraine: Minimizing Social Risks]. Kyiv: Derzhkomstat Ukrainy, 2010.
Ministerstvo sotsialnoi polityky Ukrainy. http://www.msp. gov.ua/content/socialni-standarti.html
"O minimum socjalnego i miimum egzystencji". Instytut Pracy i Spraw Socjalnych. https://www.ipiss.com.pl/?zaklady=minimum-socjalne-oraz-minimum-egzystencji
"O zaklade". Instytut Pracy i Spraw Socjalnych. https://www. ipiss.com.pl/?zaklady=o-zakladzie-8
"Rozporzndzenie Ministra Polityki Spolecznej 1762 w sprawie progu interwencji socjalnej: Rozporzndzenie z dnia 07.10.2005 r. Dziennik Ustaw Nr 211". http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/down-load.xsp/WDU20052111762/O/D20051762.pdf
Szarfenberg, R. "Ubostwo i wykluczenie spoleczne w Polsce - pomiar, wyjasnianie, strategie przeciwdzialania1 (wersja 1.1, 20.11.12)". Uniwersytet Warszawski Instytut Polityki Spolecznej Pracownia Pomocy i Integracji Spolecznej. http://rszarf.ips.uw.edu. pl/pdf/uiws2012a.pdf
The Word Bank. https://data.worldbank.org/country/ poland?view=chart
"Ustawa o pomocy spolecznej z dnia 12 marca 2004 r., Art. 9". http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20091751362/ U/D20091362Lj.pdf
Vytraty i resursy domohospodarstv Ukrainy u 2016 rotsi : stat. zb. [Costs and resources of households in Ukraine in 2016: statistical collection], part 1. Kyiv, 2017.
Vytraty i resursy domohospodarstv Ukrainy u 2017 rotsi : stat. zb. [Costs and Resources of Households of Ukraine in 2017: statistical collection], part 1. Kyiv, 2017.
"Yevropeyskaya Ekonomicheskaya Komissiya OON. Izme-reniye bednosti i sotsialnoy integratsii v YeS: dostizheniya i dal-neyshiye uluchsheniya" [United Nations Economic Commission for Europe. Measuring poverty and social integration in the EU: achievements and further improvements]. «Perspektivy izmereni-ya bednosti»: seminar (Zheneva, Shveytsariya 2-4 dekabrya 2013). Vzaimosvyaz mezhdu bednostyu, neravenstvom, uyazvimostyu i sotsialnoy integratsiyey: sessiya 3, punkt 4. Shveytsariya: Evrostat. 2014. https://www.unece.org/fileadmin/DAM/stats/documents/ ece/ces/ge.15/2013/WP25_Eurostat_D_Rus_Final.pdf
Cmamma Hadmmna do pedant08.04.2019 p.
