CC BY
15
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Вакуленко Г.О., Захарцева Л.М., Кохане-вич Е.В. Етiотропне лiкування хворих на початковi форми раку шийки матки в залежносп ввд пато-генетичного варiанту // Матерiали X з'йду онкологiв Украни. - К., 2001. - С. 34-39.
2. Волошина Н.Н., Пилипенко Э.В., Плехун Т.Г. Частота встречаемости генитальных инфекций при дисплазиях шейки матки различной степени тяжести // Матерiали X з'йду онколопв Украши. - К., 2001. -С. 49-52.
3. Прилепская В.Н. Гормональная контрацепция - М.: Медпресс, 1998. - 258с.
4. Яглов В.В. Клиническая фармакотерапия в гинекологии "Логест" - контрацептив нового поко-
ления // Гинекология. - 2000. - Т.2,№2. - С. 25-26.
5. Coelho F.R., Prado J.C., Pereira Sobrinho J.S. Estrogen and progesterone receptors in human papilloma virus-related cervical neoplasia // Braz. J. Med. Biol. Res.- 2004. - Vol. 37, N1. - Р. 83-88.
6. Konishi I., Fujii S., Nonogaki H. Immuno-histochemical analysis of estrogen receptors, progesterone receptors, Ki-67 antigen, and human papillomavirus DNA in normal and neoplastic epithelium of the uterine cervix // Cancer. - 1991. - Vol. 68, N 6. - Р. 1340-1350.
7. Monsonego J., Magdelenat H., Catalan F. Estrogen and progesterone receptors in cervical human papil-lomavirus related lesions // Int. J. Cancer. - 1991. -Vol.48, N 4. - С. 533-539.
♦
УДК 616.345-072.1:616.992-08 О.М. Власова
ЕНДОСКОП1ЧНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КУВАННЯ КАНДИДОЗУ ТОВСТО1 КИШКИ
Днтропетровська державна медична академiя кафедра гастроентерологИ та терапИ ФПО (зав.-д.мед.н., проф.Ю.М. Степанов)
Ключовi слова: слизова оболонка товсто'1 кишки, ректороманоскотя, кандидоз Key words: bowel mucosa, rectoromanoscopy, candidosis
Резюме. В статье рассмотрена проблема диагностики кандидоза кишечника. Изучена эффективность комплексного антимикотического лечения по изменению показателей микробиоциноза кишечника и эндоскопической картине слизистой толстой кишки. Обследовано 60 больных с кандидозом толстого кишечника (КТК). Установлено, что у больных с КТК не выявлено специфических эндоскопических изменений слизистой оболочки толстой кишки, в нашем исследовании у больных преобладали явления субатрофии до и после лечения. Исследование микрофлоры кала выявило дисбиоз у 100 % больных, с преобладанием декомпенсированных (41,66 %) и субкомпенсированных (48,33 %) форм. Комплексная антимикотическая терапия привела к существенному улучшению показателей дисбиоза, что обусловливает необходимость ее применения. Эффект проведенной терапии четко виден на динамике эрадикации Candida albicans с lg 4 КУО/г (5,61 ± 0,17) до ( 0,48 ±0,21) ( р<0,0001).
Summary. The article regards the problem of bowel candidosis diagnostics. There was studied the efficiency of a complex antimycotic treatment for change of bowel microbiocenosis parameters and endoscopic signs of bowel mucosa. 60 patients with bowel candidosis (BC) were examined. There was established that in patients with BC the specific endoscopic changes in bowel mucosa were not revealed, signs of subatrophy before and after treatment predominated. The examination of stool microflora revealed disbiosis in 100% of patients with prevalence of decompensated (41,66%) and subcompensated (48,33%) forms. Complex antimycotic therapy led to a significant improvement of disbiosis parameters and stipulated the necessity of its usage. The effect of carried out therapy was clearly seen by dynamics of Candida albicans eradication from lg 4 NCU/g ( 5,61 ± 0,17) to ( 0,48 ±0,21) (р< 0,0001).
Кандидоз кишечника - патолопчний процес, в 0CH0Bi якого лежить надмiрне зростання rp^iB роду Candida: первинне - у шлунково -кишковому траки, вторинне - в iнших дшянках (слизових оболонках гениталiй, бронив, парен-хiматозних органах) [1, 3, 5]. Кандидоз - най-бiльш розповсюджене грибкове захворювання, на частку якого припадае бiльшiсть грибкових уражень. Гриби роду Candida лщирують серед збудниюв кандидозу не тiльки оpганiв трав-лення, але й iнших глибоких мiкозiв. 1нфекцп, якi викликае C. аlbicans, - ендогеннi, джерелом е колони на власних слизових оболонках пащента [2, 4, 6].
Дiагноз встановлюеться при наявностi нас-тупних критерив: синдром кишково! диспепсп, лабораторно шдтверджений дисбiоз кишечника, piст Candida spp. понад 1000 КОЕ/г при посiвi калу, ендоскопiчнi дослiдження кишечника з цитолопчним вивченням колонобiоптатiв на наявшсть дpiжджеподiбних клiтин або нитей мщелда. Не iснуе едино! думки фахiвцiв вщ-носно пpiоpитетностi шструментальних (в тому числi ендоскопiчних) або лабораторних методiв дослiдження. Цi обставини i зумовили характер виконаного дослщження.
Мета дослiдження - ендоскопiчна ощнка ефе-ктивностi лiкування кандидозу товсто! кишки.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для виpiшення завдання було обстежено 60 хворих гастpоентеpологiчного пpофiлю з кан-дидозом товсто! кишки (КТК).
Верифшащя клiнiчного дiагнозу проводилася за оцшкою скарг, анамнезу, клiнiчно! картини, лабораторних показниюв (загальноклiнiчних, мiкpобiологiчних), шструментальних методiв дослiджень (фiбpоколоноскопiя, сигмоскопiя, ре-ктоpоманоскопiя). Клiнiчна картина вивчалася за единою методикою з використанням стандартизовано! "Карти обстеження хворого". Дослщження вмюту мiкpофлоpи товсто! кишки, стану iмунологiчного захисту та цитолопчне дослщ-ження бiоптатiв слизово! оболонки товсто! кишки проводили вщ 1 до 20 дня лшування.
Для досягнення мети роботи дослщження включало три етапи.
Перший етап включав клшшо-лабораторне обстеження хворих шд час стащонарного та амбулаторного лшування з метою дiагностики кандидозу товстого кишечника (КТК).
Другий - лiкування пацiентiв, яке переслщу-вало такi завдання: коpекцiю фонових захворю-вань, призначення антимiкотичного препарату натамщину, ноpмалiзацiю мiкpофлоpи (пробю-в^) та iмунокоpигувальну теpапiю (ехiнацея).
B^ip цих препарапв був зумовлений даними лтератури про !х потенцiйну здатнють моди-фiкувати мiкpобну екологiю та розповсюд-женiсть у клiнiчнiй практищ.
Пацieнти отримували комплексну антимшо-тичну теpапiю - натамiцин 100 мг 4 рази на добу протягом 10 дшв, пpобiовiт по 1 капсулi 2 рази на добу 14 дшв, ехшацею - раифарм по 1 таблетцi 2 рази на добу 30 дшв.
Третш етап включав клшшо-лабораторне обстеження хворих шсля стацiонаpного та амбулаторного лшування, з метою контролю проведе-ного лiкування.
З метою вивчення оргашчних еквiвалентiв КТК проведено ендоскошчне дослiдження (рек-тоpоманоскопiя, сигмоскошя, колоноскопiя) слизово! оболонки товсто! кишки у хворих iз цитолопчним дослщженням.
Дослiдження проводились за допомогою ендоскопiв piзних модифiкацiй фipми OLYMPUS (Япошя), в тому числi колоноскошв CF - LB2 i CF - LB3 i pектоpоскопiв (SD - 9L AE) Olympus CLE - 4U.
Пюля вiзуального огляду слизово! оболонки товсто! кишки використовувалась пpицiльна бiопсiя на piвнi 10 см вiд анусу з наступним цитолопчним дослщженням бюптапв.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При ендоскотчному дослiдженнi товсто! кишки у хворих iз КТК у 13 (21,41 %) хворих слизова оболонка виглядала незмшеною. У 13 (21,41 %) випадках спостер^ались катаральш змши, у 24 (41,38 %) - субатpофiчнi порушення слизово! оболонки товсто! кишки, у 8 (13,79 %) -атpофiчнi змши.
У хворих iз КТК при цитолопчному до-слiдженнi мазкiв слизово! оболонки товсто! кишки виявлеш дpiжджеподiбнi клiтини або нит мiцелiю у 15 (28,2 %) випадках, не знайдено у 38 (71,7 %)(рис. 1).
_ 71,30%
28,30%
□ з наявшстю дрiжджеподiбних
□ не знайдено дрiжджеподiбних
Рис. 1. Розподш хворих i3 КТК за наявшстю у цитолопчному дослвдженш дрiжджеподiбних клiтин
07/ Том XII/ 3
61
Напевно, необхщно врахувати морфофун-кцюнальш особливостi товсто! кишки (етте-лiальна вистилка, представлена цилiндричним еmтелiем, до якого Candida albicans менш троп-на, та процеси резорбци).У ТК кандидоз реатзу-еться частше без швазп до епiтелiю, але за рахунок подразнення органу метабол^ами Candida та других представникiв мшст-компо-нента, продуктами мiкробного розладу поживних речовин, резорбци алергенiв та iмуносупре-сивних метаболiтiв грибiв.
Мiкробiологiчнi дослщження якiсного та кiлькiсного складу мшрофлори хворих виявили наявнiсть дисбiотичних розладiв у 100% дослщ-жених хворих. Так хворих з еубюзом не вияв-лено, всi пацieнти мали дисбютичш розлади з домiнуванням субкомпенсовано! (48,33%) та декомпенсовано! (41,66%) форм. Дисбаланс мш-рофлори ТК, головним чином, був зумовлений зниженням основних симбюнпв товстокишко-вого мiкробiоценозу, тобто бiфiдо- (58,3 %) та лактобактерш (36,7 %); пiдвищеним рiвнем Escherichia coli (45%), збшьшенням концентраци
!! гемолiтичних бiоварiв (15%), лактозонега-тивних (5 %) та зi зниженою ферментивною активнiстю (1,7 %), появою умовно-патогенних мiкроорганiзмiв родiв Enterobacter (8,3 %), Serratia (6,7 %), Klebsiella (10 %). Спостериався високий вщсоток виявлення шдвищеного рiвня кишково! палички та умовно патогенних ен-теробактерiй у хворих на КТК, що сприяе пiдвищенню пулу токсичних речовин, тдвищуе рiвень ендогенно! штоксикаци, викликае склад-ний iмунний вщгук.
Аналiзуючи карти обстеження хворих, ми зробили висновок, що залежшсть ендоскошчно! картини у хворих iз КТК вщ провiдного кл> нiчного симптому - проносу зворотна, вiрогiдна, помiрноl сили, пiдтверджена кореляцiйним вщ-ношенням (r = - 0,29, р< 0,05). Залежнiсть ци-толопчно! картини у хворих вщ рiвня iмунол-огiчного показника СД4(%) (r = 0,35, р< 0,05) та кшькост кандид пряма, вiрогiдна, помiрно! сили (r = 0,34, р< 0,05). Кореляцшш зв'язки мiж рiвнем кандид у мшробюлопчному дослiдженi та основними показниками вщображеш на рис. 2.
Рис. 2. Кореляцшне см1вв1.1мошеммя \пж основними показниками
Третш етап нашо! роботи включав ктшко-лабораторне обстеження хворих тсля стацю-нарного та амбулаторного комплексного антимь котичного лшування, з метою контролю проведено! терапп.
Щд впливом лшування в ус1х хворих була позитивна динамша клшчних показниюв: змен-шилися вияви метеоризму, бурчання у живот1, випорожнення набули форми.
При ендоскошчному дослщженш товсто! кишки у 14 (28,57 %) хворих слизова оболонка виглядала незмшеною. У 11 (22,45 %) випадках спостер1гались катаральш змши, у 21 (42,86 %) -
субатрофичш порушення слизово! оболонки товсто! кишки, у 3 (6,12 %) - атроф1чш змши (рис. 3).
При цитолопчному дослщженш мазюв слизово! оболонки товсто! кишки виявлено др1ждже-под1бш кл1тини або нит мщел1ю у 13 (28,26 %) випадках, не знайдено - у 33 (71,73 %).
Таким чином, проведене цитолопчне дослщ-ження колобюшапв дозволило об'ектив1зувати вщсутнють цитолопчних даних як критерив для визначення КТК.
Пор1вняльний анатз стану слизово! оболонки товсто! кишки на макроскошчному р1вш не дозволив окреслити специф1чш ознаки КТК. У
нашш робот у пацieнтiв найчастiше зус^чалися субатрофiчнi змiни (41,38 %). Пюля лiкування стан слизово! оболонки полшшився, кiлькiсть хворих з атрофiчними змшами зменшилася з 13,79 % до 6,12 % (рис.3).
Анатз результат дослiдження показав, що у хворих iз КТК пiсля лiкування спостер^алася позитивна динамiка змiн кiлькiсного та якюного
складу мiкрофлори ТК. Кшькють хворих з де-компенсованим (Д III) та субкомпенсованим (Д II) дисбюзом значно зменшилася - у 7,3 раза (р< 0,001 ) та 1,5 раза, з компенсованою (Д I) зросла у 7 (р < 0,01) разiв. Пюля лшування спостерь галось повне вщновлення мшрофлори у 12 (23,1%) хворих.
45,00%-40,00%-35,00%-30,00%-25,00%-20,00%-15,00%-10,00%-5,00%-0,00%-
41,38%
до лiкування
niсля лшування
□ незмшена слизова оболонка □катаральнi змiни □субатрофiчнi □атрофiчнi змiни
Рис.3. Ендоскошчна картина товстоТ кишки
Так, полшшення мiкробiоценозу спостер^а-лося у 40 (76,9%) хворих пюля терапи, динамша вiдсутня у 9 (17, 3 %), стан мкрофлори попр-шився у 3 (5,8 %) пащенпв.
Ефект проведено! терапi! чiтко простежуеться на динамiцi ерадикаци Candida albicans з lg 4 КУО/г ( 5,61 ± 0,17 ) до ( 0,48 ±0,21 ) ( р< 0,0001).
ВИСНОВКИ
1. Ендоскотчне дослщження (ректоромано-, сигмо-, колоноскопiя) у бiльшостi хворих на КТК (76,58 %) не дае специфiчних дiагностично значущих ознак. При цьому у 22,41 % хворих на кандидоз товсто! кишки ендоскошчш ознаки патологи не виявляються зовсiм.
2. Дисбiоз хворих на КТК характеризуеться домшуванням субкомпенсовано! (48,33 %) та декомпенсовано! (41,66 %) форм. При цьому для дисбалансу мшрофлори було найбшьш харак-
TepHHM 3HH^eHHa 6i$igo-(58,3 %), naKTo6aKTepiH (36,7 %) Ta HaaBHicTb MiKCT-m^e^i! (Escherichia coli, Enterobacter, Serratia, Klebsiella, Staphilo-coccus).
3. KoMnneKCHe niKyBaHHa nproBogHTb go no-Kpa^eHHa noKa3HHKiB $opM gnc6io3y (M±m) 3 (2,31 ± 0,09) go niKyBaHHa - go (1,19 ± 0,12) nicna (p< 0,001 ). E^eKT npoBegeHo! Tepani! niTKo npo-CTe^yeTbca Ha gHHaM^i epagнкaцi! Candida albicans 3 lg KYO/r (5,61 ± 0,17) go (0,48 ± 0,17) (p< 0,0001) Ta 36inbmeHHa KinbKocTi 6i$igo- lg KYO/r (7,30 ± 0,16) go (7,79 ± 0,02) i naK-To6aKTepiM lg KYO/r (5,29 ± 0,25) go (5,38 ± 0,2).
4. Y giaгнoстнцi KaHgngo3y TOBCTO! KHmKH Mae HaM6inbmy e^eKTHBHicTb caMe KoMnneKCHHH nig-xig, ^o nonarae b Heo6xigHocTi He TinbKH eHgo-CKoninHoro gocnig^eHHa, ane h o6ob'_h3kobo! Kynb-TypanbHo! oцiнкн napaMeTpiB Kany.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дзяк Г.В., Залевський В.1., Степанов Ю.М. Фу-нкцiональнi захворювання кишечника ^агностика та лiкування): Метод. посiбник. - Дшпропетровськ:ПП <^ра ЛтД», 2004.-200с.
2. Златкина А.Р. Современные подходы к коррекции дисбактериоза // Рос. журн. гастроэнтерол., ге-
патол. и колопроктол. - 1999. - №3. - С. 64 - 67.
3. Златкина А. Р., Исаков В. А., Иваников И. О. Кандидоз кишечника как новая проблема гастроэнтерологии // Рос. журн. гастроэнтерол., гематолог., колопроктол. - 2001. - №6. - С.33-39.
4. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Кандидоз. При-
07/ Том XII/ 3
63
рода инфекции, механизмы агрессии и защиты. Лабораторная диагностика, клиника и лечение. - М.: Триада, 2000. - 471с.
5. Сучасш погляди на проблему дисбюзу кишечника та терапевтичш аспекти ввдновлення
еубюзу: Поаб. для лiкaрiв / Г.В. Дзяк, |П Гриценко
Л.Р. Шостакович-Корецька, В.1. Залевский. - К.: Здо-ров'я, 2004. - 40с.
6. Шевяков М.А. Диагностика и лечение кан-дидоза кишечника // Сучасна гастроентеролопя. -2004. - №3. - С.56-59.
♦
УДК 616.314-001.4-084 О. О. Фастовець
ДИСПАНСЕРИЗАЦ1Я ХВОРИХ НА ПАТОЛОГ1ЧНЕ СТИРАННЯ ЗУБ1В
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра ортопедично'1 стоматологИ' (зав. - д. мед. н., проф. В.Г.Помойницький)
Ключовi слова: nатологiчне стирання зубiв, диспансеризацiя Key words: pathological tooth wear, prophylactic medical examination
Резюме. Проведенное клинико-эпидемиологическое наблюдение среди 2053 работающих на горно-обогатительном комбинате в возрасте до 40 лет в течение 3 лет позволило автору впервые разработать и рекомендовать к практическому применению организационно-методологические основы диспансеризации больных с патологическим стиранием зубов. В статье изложены особенности динамического наблюдения данного контингента больных, принципы формирования диспансерных групп в зависимости от наличия факторов риска, причины возникновения и механизмов развития заболевания, характера течения патологического процесса, выраженности компенсаторно-приспособительных реакций, а также определен объём диагностических и лечебно-профилактических мероприятий с указанием форм учета и оценки эффективности проводимой диспансеризации. Summary. Carried out over a 3 years' period clinical-epidemiological research among 2053 workers of ore-mining combine under age of 40 years allowed the author for the first time to create and to recommend for practical using organization-methodological basics of prophylactic medical examination of patients with pathological tooth wear. In the article the peculiarities of dynamic supervision of this contingent of patients, principles of formation of prophylactic medical examination groups according to presence of risk factors, causeas and mechanism of disease development, character of pathological process course, expressiveness of compensatory-adaptive reactions are presented; the volume of diagnostic, therapeutic and preventive measures with instructions for registration and estimation of effectiveness of carried out work is determined.
Хоча диспансеризащя е тшьки часткою сто-матолопчно! профшактики, оскшьки включае лише л1кувально-оздоровч1 роздши для здорових, а також заходи вторинно! 1 третинно! проф> лактики для хворих, !! медичну та економ1чну значущють важко переоцшити [2]. Поруч ¡з тим, якщо диспансерне обслуговування з приводу кар1есу I пародонтопатологи достатньо розроб-лено та широко впроваджено на стомато-лопчному прийом1, то методолопчне забезпе-чення оргашзаци спещал1зовано! допомоги при
патолопчному стиранш зуб1в майже вщсутне. Обгрунтуванням доцшьносп диспансеризацп да-ного контингенту хворих е висока розповсюд-жешсть захворювання, яке при вщсутносп вщ-повщного лшування призводить до значних фун-кцюнально-естетичних розлад1в у зубощелеп-ному апарат [1]. На наш погляд, зниження ш-тенсивност патологи, зокрема, серед ос1б молодого в1ку, можна досягти за рахунок диспансеризацп - систематичного лшарського спостере-ження з метою раннього виявлення, а також
