CC BY
38
[Corporate Social Responsibility and Social (Non-financial) Responsibility]. Kadry predpriyatiya, no. 7 (2013): 43-56.
Vorobei, V. "Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist chy vy-hoda?" [Corporate Social Responsibility or Benefit?]. Kyievo-Mohylianska Biznes Studiia. 2005. http://www. management.com.ua/cm/cm037.html Voronko-Nevidnycha, T. V., Potapiuk, I. P., and Pokas, L. Yu. "Aspekty realizatsii systemy upravlinnia sotsialnoiu vidpovidalnistiu v ahrarnomu sektori" [Social Respon-
sibility System in the Agricultural Sector: Management Policy Implementation Aspects]. Hlobalni ta natsional-ni problemy ekonomiky. 2017. http://global-national. in.ua/archive/20-2017/22.pdf Zhyhlei, I. V. "Subiektni kharakterystyky sotsialnoi vidpo-vidalnosti ta yikh vplyv na oblikovyi protses" [Subjective Characteristics of Social Responsibility and Their Impact on the Accounting Process]. Problemy teorii ta metodolohii bukhhalterskoho obliku, kontroliu i analizu, no. 3 (2018): 33-41.
УДК 174:658 JEL: М12; М19
ЕМОЦ1ИНИИ 1НТЕЛЕКТ МЕНЕДЖЕР1В ТА ИОГО ОЦ1НКА
®2020 ПАВЛОВСЬКА Л. Д., КАЩУК К. М.
УДК 174:658 JEL: М12; М19
Павловська Л. Д., Кащук К. М. Емоцшний iнтелект менеджерiв та його оцшка
Статтю присвячено дослдженню рот емоцйного штелекту в д'тльностi менеджер'в. Авторами проведено досл'дження, яке складалося з двох emaniB. На 1 еташ за допомогою методики вчених Роттердамсько!' шкали емоцйного штелекту проведено д'шгностику рiвня сформованостi емоцйного штелекту в груш сmудeнmiв-мaгiсmрaнmiв, як навчаються у навальних закладах м. Житомира на спефльностi «Менеджмент». На 2 еташ шляхом опитування експерт'в -кервнишв та менеджер'¡в тдприемств м. Житомира -дослджено 1хдумку щодо рол> емоцйного штелек-ту в управлтськш д'тльност'и За результатами Ыагностики мaгiсmрaнmiв найвищий показник мае 'дентиф'шаф власних емоцй, найнижчий -використання емоцй для досягнення поставленоi мети, що в'дображае недостатню сформовашсть емоцйноi компетенцПу студент'в в и/лому. Результати опитування експерт'в тдприемств показали, що вони високо оцшюють роль емоцйного штелекту у свой д'тльност'и Водно-час вони не до кшця усв'домлюють вiдмiннiсmь емоцйного штелекту в'д шших виЫв штелектуальних зЫбностей, а також роль окремих його структурних елемент'в. Згiдно з 1'х оцнкою емо^йний 'штелект нeобхiдний при виршенш широкого кола професйних завдань, б'шьшкть з яких пов'язана з виконанням основних функцюнальних обов'язшв: пiдбором, навчанням iмотива^ею персоналу. Пор'вняння результат¡в Ыагностики рiвня сформованостi емоцйного 'штелектуу мaгiсmрaнmiв та о^нки його рол'> у практиц управл'шня виявляемiж ними значнурозб'жшсть. На-явшсть цього розриву мае два можлив'> вар'шнти пояснення: 1) висока о^нка практиками-управлщями рол'> емоцйного 'штелекту спираеться на mрaдииiйнiуявлення про змст iзасоби виконання управлшськоi д'тльност'г, 2) середнш р'юень сформованост'! емоцйного 'штелектуу студент'в е результатом недостатнього його розвитку за допомогою навчальних програм. Отримаш результати можуть бути використаш у професй-ному консультуванш, при в'дбор та навчанш менеджер'ю.
Кпючов'1 слова: емо^йний штелект, Роттердамська шкала емоцйного штелекту, емоцИ, iдeнmифiкaиiя емоцй, управл'шня емофми, професйна компетентшсть.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-465-471 Табл.: 4. Ббл.: 16.
Павловська Людмила Дениавна - кандидат eкономiчних наук, професор, професор кафедри економки, менеджменту i маркетингу, Житомир-
ський державший утверситет 'теш i. Франка (вул. Велика Бердич'вська, 40, Житомир, 10008, Украша)
E-mail: 1.pawlowska@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6054-5884
Кащук Катерина Миколавна - кандидат eкономiчних наук, старший викладач кафедри економки, менеджменту i маркетингу, Житомирський державший утверситет 'меш i. Франка (вул. Велика Бердич'вська, 40, Житомир, 10008, Украша) E-mail: Kaschuck.katerina@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4916-6867
УДК 174:658 JEL: М12; М19
Павловская Л. Д., Кащук Е. Н. Эмоциональный интеллект менеджеров и его оценка
Статья посвящена исследованию роли эмоционального интеллекта в деятельности менеджеров. Авторами проведено исследование, которое состояло из двух этапов. На 1 этапе с помощью методики ученых Роттердамской шкалы эмоционального интеллекта проведена диагностика уровня сформированности эмоционального интеллекта в группе студентов-магистрантов, обучающихся в учебных заведениях г. Житомира на специальности «Менеджмент». На 2 этапе путем опроса экспертов - руководителей и менеджеров предприятий г. Житомира - исследовано их мнение о роли эмоционального интеллекта в управленческой деятельности. По результатам диагностики магистрантов наивысший показатель имеет идентификация собственных эмоций, самый низкий - использование эмоций для достижения поставленной цели, что отражает недостаточную сформированность эмоциональной компетенции у студентов в целом. Результаты опроса экспертов предприятий показали, что они высоко оценивают роль эмоционального интеллекта в своей деятельности. В то же время они не до конца осознают отличие эмоционального интеллекта от других видов интеллектуальных способностей, а также роль отдельных его структурных элементов. Согласно их оценке эмоциональный интеллект необходим при решении широкого круга профессиональных задач, большинство из которых связано с выполнением основных функциональных обязанностей: подбором, обучением и мотивацией персонала. Сравнение результатов диагностики уровня сформированности эмоционального интеллекта у магистрантов и оценки его роли в практике управления обнаруживает между ними значительное несо-
впадение. Наличие этого разрыва имеет два возможных варианта объяснения: 1) высокая оценка практиками-управленцами роли эмоционального интеллекта основывается на традиционных представлениях о содержании и средствах реализации управленческой деятельности; 2) средний уровень сформированности эмоционального интеллекта у студентов является результатом недостаточного его развития с помощью учебных программ. Полученные результаты могут быть использованы в профессиональном консультировании, при отборе и обучении менеджеров. Ключевые слова: эмоциональный интеллект, Роттердамская шкала эмоционального интеллекта, эмоции, идентификация эмоций, управление эмоциями, профессиональная компетентность. Табл.: 4. Библ.: 16.
Павловская Людмила Денисовна - кандидат экономических наук, профессор, профессор кафедры экономики, менеджмента и маркетинга, Житомирский государственный университет имени И. Франко (ул. Большая Бердичевская, 40, Житомир, 10008, Украина) E-mail: 1.pawlowska@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6054-5884
Кащук Екатерина Николаевна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры экономики, менеджмента и маркетинга, Житомирский государственный университет имени И. Франко (ул. Большая Бердичевская, 40, Житомир, 10008, Украина) E-mail: Kaschuck.katerina@gmail. com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4916-6867
UDC 174:658 JEL: M12; M19
Pavlovska L. D., Kaschuck K. M. The Emotional Intelligence of Managers and Its Valuation
The article is concerned with researching the role of emotional intelligence in the activities of managers. The authors carried out a study, which consisted of two stages. In the first stage, with the help of the methodology of scientists of the Rotterdam Emotional Intelligence Scale, the level of formedness of emotional intelligence was diagnosed in a group of magistrands studying at the educational institutions of the city of Zhytomyr in the specialty of «Management». In the second stage, by interviewing experts - the directors and managers of enterprises in the city of Zhytomyr - their opinion on the role of emotional intelligence in management activities is researched. According to the results of diagnosing the magistrands, the highest indicator has the identification of their own emotions, the lowest has the use of emotions to achieve the goal, which reflects the insufficient formedness of emotional competence in students in general. The results of the survey of experts at the enterprises showed that they highly valuate the role of emotional intelligence in their activities. At the same time, they are not fully aware of the difference between emotional intelligence and other types of intellectual abilities, as well as the role of its individual structural elements. According to their valuation, emotional intelligence is necessary in solving a wide range of professional tasks, most of which involve the performance of basic functional responsibilities: recruitment, training and motivation of staff. Comparison of the results of the diagnosis of the level of formedness of emotional intelligence in magistrands and the valuation of its role in management practice reveals a significant discrepancy between them. There are two possible explanations for this gap: 1) the high valuation by practitioners of the role of emotional intelligence is based on traditional perceptions of the content and means of management activity; 2) the average level of formedness of emotional intelligence among students is the result of its insufficient development through curricula. The results can be used in professional counseling, in the selection and training of managers.
Keywords: emotional intelligence, Rotterdam Emotional Intelligence Scale, emotions, identification of emotions, management of emotions, professional competence.
Tabl.: 4. Bibl.: 16.
Pavlovska Liudmyla D. - PhD (Economics), Professor, Professor of the Department of Economics, Management and Marketing, Zhytomyr Ivan Franko State
University (40 Velyka Berdychivska Str., Zhytomyr, 10008, Ukraine)
E-mail: 1.pawlowska@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6054-5884
Kaschuck Kateryna M. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Economics, Management and Marketing, Zhytomyr Ivan Franko State University (40 Velyka Berdychivska Str., Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: Kaschuck.katerina@gmail. com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4916-6867
Експерти в управлшш людськими ресурсами, кар'ерш консультанти, керiвники найбмьших свиових компанш сходяться на думщ, що через ккька роив змшиться бкьше третини необх^них для ефективного освоення дiяльностi навичок персоналу (35%). У доповщ «Майбутне роботи» («The Future of Jobs»), озвученш на Всесвиньому еконо-мiчному форум^ що пройшов у Давоа у 2016 р., були розглянуп стратеги у сферi зайнятост населення та професшш навички сшвробинишв майбутнього, за-сноваш на стратепях розвитку пров^дних свиових роботодавщв. На 6 мшщ у списку 10 основних навичок, необх^них уам сшвробиникам, знаходиться емоцшний штелект [2].
Поняття «емоцшний штелект», введене у науко-вий оби у 1990 р. П. Селовеем i Дж. Мейером, i доа зна-
ходиться у центрi уваги дошдникш i практикш у галу-зi психологи та менеджменту. Це поняття мае високий потенщал практичного застосування при виршенш питань особистшного розвитку, кар'ерного зростання та ефективного управлшня персоналом тдприемств. В Укра'М теж з'явилися досмдження з проблеми кон-цептуалiзацГi феномена емоцшного штелекту, а саме: його функцш [12], вивчення емоцшного штелекту як детермшанти внутршньо! свободи особистост [8] та як показника цшсного и розвитку [15].
Визначення поняття «емоцшний штелект» най-в^домшими досл^дниками даного питання сформу-льоваш таким чином: 1) набiр некогштивних здiбнос-тей, компетенцш i навичок, пов'язаних iз сощаль-ними, емоцшними та персональними i пов'язаними з виживанням спроможностями, як впливають на
здатшсть людини справлятися з вимогами i тиском зовнiшнього середовища [1]; 2) здатшсть розумiти власнi почуття та почуття шших людей, самого себе мотивувати, повшстю керувати емоцiями [4]; 3) здатшсть в^сл^дковувати почуття та емоци сво'! та шших людей, розрiзняти !х та використовувати для скеро-вування думок та дш [6].
Однак використання слова «здатшсть» допус-кае двi можливосп його трактування - як науково-го поняття «здатнiсть» [13; 14] i як б1льш розмитого поняття «компетенщя», тобто вмiння i навички що-небудь робити [3; 5]. Перший варiант трактування означае, що емоцiйний iнтелект е одним iз видiв ш-телектуальних здiбностей. В^днесення до категори iнтелектуальних здiбностей передбачае, що важливу роль у його розвитку вщграють природш задатки. При цьому !х роль повинна бути предметом спещ-альних дослiджень i враховуватися при розвитку (на-вчанш) емоцiйного iнтелекту [6].
1нший аспект такого трактування пов'язаний iз необх^дшстю його розрiзнення вiд iнших видiв ште-лектуальних здiбностей - когштивного, практичного i творчого iнтелекту [16].
О
чевидна специфка емоцiйного штелекту по-лягае в тому, що вш забезпечуе переробку емоцiйно-забарвленоi шформаци. Це дозво-ляе провести вГдносно зрозумiлу межу мiж емоцiйним i когнiтивним iнтелектом, а також, частково, i творчим iнтелектом. Однак при цьому залишаеться вiдкритим питання про вГдмшшсть з практичним iнтелектом, осюльки останнiй включае в себе й елементи емоцш-ного iнтелекту. Виршення цiеi проблеми вiдтворено в «змшаних» моделях емоцiйного iнтелекту, в яких поряд i3 елементами емоцiйного штелекту присутш й елементи практичного штелекту [10].
У щлому слiд зазначити, що розглянута вище класифiкацiя штелектуальних здiбностей, включа-ючи i виокремлення як самостшного !х виду власне емоцшного iнтелекту, викликае дискусГ! серед акаде-мiчних дослiдникiв. Однак саме по собГ це не виклю-чае необхiдностi його вивчення.
Основним шдсумком дослiджень емоцiйного iнтелекту стало включення його в перелiк «спещ-альних, професiйних навичок» (hard skills) сучасного менеджера [3]. КрГм того, останшм часом все бкь-шоi популярностi набувае точка зору, що емоцшний iнтелект е важливим не лише для менеджерiв, але i для будь-якого спiвробiтника майбутнього як варiант «унiверсального досвiду» (soft skill).
На вГдмшу вiд традицшного для англомовно! лГ-тератури подку трудових навичок на «soft» i «hard» в останнiх моделях компетенцш пропонуеться розрк-няти три групи навичок:
1) екзистенцшш (мета-навички);
2) крос-контекстш (в моделi 4К в не! включають комунiкацii, креативнiсть, критичне мислен-ня та колаборацГ!);
3) контекстш (спецiалiзованi)
У цiй класифкаци експерти включають емоцш-ний штелект у першу групу навичок поряд з такими, як здатшсть ставити i досягати мети, здатшсть вчи-тися, здатшсть до рефлекси тощо.
Biдзначимо, що оцiнка емоцiйного штелекту ткьки як унiверсального «soft», або екзистен-цiального досвiду, виводить його дослГдження за межi конкретно! професшно! дiяльностi. Однак можна очiкувати, що роль цього досвку залежить вГд змiсту професiйноi дiяльностi. Наприклад, у професГ-ях соцiономiчного типу [5], що вимагають активного сшлкування i взаемодГ! з оточуючими людьми, емоцшний штелект може виступати i як «hard skill», або контекстна (спецiалiзована) навичка.
У нашому дослкженш ми спиралися на перше трактування, тобто на розумшня емоцiйного штелекту як одного iз видiв iнтелектуальних здiбностей. Саме таке розумшня викладено в роботах провГдних дослкникш емоцiйного iнтелекту [6]. Крiм того, поняття «здiбностi» в дослГдженнях з психологи працi мае усталений змкт, що дозволяе розглядати емоцшний штелект як одну iз професшних здiбностей [9].
Вiдмiнностi мiж iснуючими моделями ком-петенцiй менеджерiв визначаються вiдмiнностями в систематизаци професшних ролей. 1люстращею можуть служити моделi компетенцiй Д. Ульр1ха i його колег, як отримали широку популяршсть [11]. Дана модель включае в себе чотири оргашзацшш та одну шдивкуальну компетенцiю, що випливають з необх^дносп нового стратегiчного позицiонування менеджера. До складу оргашзацшних компетенцiй включен такi професiйнi ролi: «лiдер змш» (change champion), «прихильник технологiй» (technology proponent), «шноватор i iнтегратор у сферi управлш-ня людськими ресурсами» (HR-innovator & integrator) i «будiвельник можливостей» (capability builder). До шдивкуальних компетенцiй вiднесена роль «акти-вкт, що заслуговуе на довiру» (credible activist).
Метою дослГдження е обгрунтування теоре-тико-методологiчних положень i розробка науково-практичних рекомендацiй щодо формування емоцш-но! компетенци менеджерiв та ii оцiнки.
Завданнями дослiдження е: f узагальнення теоретичних аспектiв формування емоцiйноi компетенци менеджерiв та ii оцiнки;
f проведення дiагностики рГвня сформованостi емоцiйного iнтелекту у студентiв-менеджерiв за допомогою Роттердамсько! шкали емоцш-ного iнтелекту; f визначення ролГ емоцiйного iнтелекту у прак-тичнГй дГяльностГ менеджерГв-практикГв.
У дослкженш застосовувалися методи соцю-логГчного опитування. Емшричне дослГдження скла-далося з двох етатв. На першому еташ була проведена дГагностика рГвня сформованостГ емоцГйного
Q_ <
штелекту у студентiв, за допомогою методики Рот-тердамсько! шкали емоцiйного штелекту (REIS) [7]. К. Пекаа, А. Беккер, Д. ван де Лшден i М. Борн (Peka-ar K. A., Bakker A. B., Van der Linden D., Born M. Ph.) запропонували методику оцшки для вимiрювання емоцшних компетенцш, враховуючи чотири скла-довi: 1) iдентифiкацiя власних емоцiй, 2) розумiння емоцш iнших людей, 3) управлiння i 4) використання емоцш для досягнення поставлено! мети [10; 11]. Тре-тш i четвертий блок тверджень дозволяють оцiнити сформованiсть емоцiйноi компетенцй респондента.
Увибiрку ввiйшли студенти, як навчаються за спецiальнiстю 073 «Менеджмент» у Житомир-ському державному уншерситеп iм. I. Франка, Полiському нацюнальному унiверситетi та Державному уншерситеп «Житомирська полiтехнiка». У до-смдженш взяло участь 136 осiб, з них 55,6% - жшок, 44,4% - чоловшв; середнiй вiк опитаних - 22 роки.
На другому етап сформовано вибiрку, що вклю-чае 40 експертiв, для яко! було проведено дистанцш-не опитування щодо ролi емоцiйного iнтелекту в про-фесiйнiй дiяльностi менеджера. До складу ще! групи респондентiв були включеш менеджери пiдприемств м. Житомира, чие керiвництво було зацiкавлене в результатах подальшого дослiдження. За сво!ми демо-графiчними та професшними характеристиками ця група мала таи характеристики: вк респондентiв вiд 30 до 51 року (середнш вк 35 роив); 90,1% респонден-йв - жiнки i 9,9% - чоловки; стаж роботи респонден-йв за професiею: один-три роки - 34,1%, три-п'ять роив - 31,1%, понад п'ять роив - 34,8%; сфера дiяль-носй: виробництво - 20,6%, комушкаци - 19,6%, охо-рона здоров'я - 16%, послуги - 15%, торгшля - 12,7%, громадське харчування - 9,5% та шше - 6,6%.
Опитування групи експертiв-менеджерiв включало таи процедури:
+ оцшку за 7-бальною шкалою необх^дносй основних видiв iнтелектуальних здiбностей для успiшноi роботи менеджера; f ранжування за ступенем важливостi для успiшноi роботи менеджера структурних компоненйв емоцiйного iнтелекту; f видiлення та ранжування типових професш-них завдань, при виршенш яких менеджеру насамперед необх^дний емоцiйний iнтелект. При статистичнш обробцi отриманих даних ви-користовувалася програма SPSS 25.0.
Результати до^дження емоцшного iнтелекту за допомогою методики Роттердамсько'' шкали емо-цiйного штелекту (REIS) у груш студенйв наведено в табл. 1.
За результатами проведеного авторами досм-дження найвищий показник середнього значен-ня - iдентифiкацiя власних емоцiй, найнижчий -використання емоцш для досягнення поставлено'' мети. Це в^дображае недостатню сформовашсть емо-цiйноi компетенцй у студенйв у цiлому. Максимальне значення першого блоку у твердженнi: «Я можу ^ден-тифiкувати сво'' власнi емоци», другого - «Я можу сшвчувати людям, якi оточують мене», третього -«Я контролюю власш емоци», четвертого - «Я знаю, що зробити, щоб полiпшити настрiй людей» i «Я в змозi заспоко'ти iнших». Використання дано'' методики дозволило оцшити емоцiйну компетентнiсть мапстранйв, виявило найбiльш несформовану скла-дову емоцшного штелекту - використання емоцш для досягнення поставлено'' мети.
Умови роботи, що постшно змшюються, и ш-тенсивнiсть i напруженiсть практично в уах сферах дiяльностi висувають новi вимоги до професiйноi компетенцй' студенйв. Однiею iз найважливiших складових стае емоцшна компетенцiя працiвника, що
Таблиця 1
Сформованiсть емоцiйних компетенцш у мапстрантв
№ питання в анкет 1дентифюа-щя емоцiй № питання в анкет Розумшня емоцш № питання в анкет Управлшня емощями № питання в анкет Емоцидля досягнення цшей
1 3,73 8 3,30 15 3,45 22 2,91
2 3,87 9 3,17 16 3,20 23 3,05
3 3,83 10 3,30 17 3,35 24 3,08
4 3,81 11 3,83 18 3,27 25 2,91
5 3,77 12 3,35 19 3,33 26 3,43
6 3,83 13 3,31 20 3,29 27 3,13
7 3,53 14 3,24 21 3,34 28 3,43
Середне значення 3,73 3,36 3,32 3,19
<
ш
Джерело: авторська розробка.
дозволяе cnÍBpo6iTHMKOBÍ використовувати знання щодо сво!х емоцiй та оточуючих не ткьки для управ-лiння емоцiями, а й для вибудовування сощально! взаемодц для досягнення зазначених цiлей. Профе-сiйну компетентнiсть необхiдно розвивати кожному студенту, який плануе стати справжшм професюна-лом, опановуючи емоцiйну компетенцш. Дкгности-ка рiвня компетентностi сшвробкника з використан-ням, у тому чи^ Роттердамсько! шкали емоцiйного штелекту (REIS), дозволяе врахувати несформованi складовi емоцiйноi компетенци та забезпечити вк-повiдне навчання студентiв у цьому напрямь
Результати опитування експертiв - практикш-менеджерiв подiленi на три частини. Перша частина розроблено! анкети стосувалася оцш-ки необхiдностi основних видiв iнтелекту для усшш-но! роботи менеджера. За результатами нами зробле-но висновок про те, що менеджери високо оцiнюють необхкшсть всього комплексу iнтелектуальних здь бностей, i ця оцшка не е достатньо диференцшова-ною (табл. 2).
Таблиця 2
Оцiнка необхщност основних видiв iнтелекту для усшшноТ роботи менеджера
Вид штелектуальних здiбностей М Min Max SD
Емоцiйний iнтелект 6,36 5 7 0,77
Практичний штелект 5,86 4 7 0,96
Творчий штелект 5,68 3 7 0,83
Когштивний штелект 5,56 2 7 1,05
Джерело: авторська розробка.
У наступному пункта опитувальника респондентам пропонувалося проранжувати структуры компоненти емоцшного штелекту за ступенем !х важливост для успiшноi роботи менеджера. Результати ранжування показали, що в менеджерiв вксутш единi уявлення щодо ролi окремих структурних ком-поненпв емоцiйного iнтелекту в професiйнiй дшль-ностi (табл. 3).
При цьому як найбкьш важливий респонденти зазначають компонент «розумшня емоцiй» i як най-менш важливий - «використання емоцiй для при-йняття ршень». Отже, за високо! загально! оцшки необхiдностi емоцiйного iнтелекту для успшно! роботи менеджери недостатньо розрiзняють роль його окремих структурних компоненпв.
В останньому пунктi опитувальника респондентам пропонувалося скласти i проранжувати список конкретних професшних завдань, при виршен-нi яких емоцiйний штелект найб1льш затребуваний. Отриманi результати наведено в табл. 4.
^м перерахованих у табл. 4 завдань, респонденти згадували також таю професшш завдання, як «побудова беади щодо звкьнення» (6,0%), «прове-дення публiчних виступiв» (6,1%) та «пiдтримка про-ведених iнновацiй» (4,0%).
Аналiз вкповкей свiдчить про те, що керiвники видiляють досить широке коло професшних завдань, успшне вирiшення яких вимагае учасп емоцiйного ш-телекту. Бкьшкть цих завдань пов'язанi з виконанням традицiйних функцiональних обов'язкiв менеджера. У щлому, незалежно вiд типу видкених професiйних завдань, !х об'еднуе те, що ва вони реалкуються в ситу-ацiях спiлкування та взаемоди зi спiвробiтниками, що, в кшцевому пiдсумку, визначае важливу роль емоцшного штелекту в !х успшному вирiшеннi.
ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дослкження зро-блено таи висновки:
1. Професiйну компетентнiсть необхкно розвивати кожному студенту, оволодiваючи емоцiйними компетенцiями. Дiагностика рiвня компетентносп магiстрантiв з використанням методики Роттердамсько! шкали емоцiйного iнтелекту (REIS) дозволила виявити несформоваш складовi емоцшно! компетенци та в майбутньому забезпечити вкповкне навчання для розвитку в цьому напрямi.
2. Результати опитування показали, що менеджери шдприемств високо оцшюють роль емоцшного штелекту у сво!й професшнш дiяльностi. Водночас вони не до кшця усвiдомлюють вiдмiннiсть емоцш-
Таблиця 3
Ранжування структурних компоненлв емоцiйного iнтелекту за ступенем Vx важливостi для ефективноТ роботи менеджера
Структурний компонент емоцшного штелекту Частота вiдповiдi
1 мiсце 2 мкце 3 мкце 4 мкце
Розумшня емоцм 35,9 26,4 33,8 4,2
Сприйняття емоцм 31,8 17,9 12,3 36,8
Управлшня емофями 25,1 30,8 27,6 15,9
Використання емоцм при прийняттi ршень 12,0 23,9 20,6 43,1
Q_ <
<
О ш
Джерело: авторська розробка.
Таблиця 4
Перелш професiйних завдань, при виршенш яких noTpi6eH емоцiйний штелект
Профеийш завдання кеpiвника Частота згадувань
1 мкце 2 мкце 3 мкце Усього
Ствбесща з кандидатами на посади 40,7 21,4 8,3 70,1
Розв'язання конфл^тних ситуацм 14,2 8,3 31,7 55,3
Побудова вщносин зi ствроб^никами та власниками пщприемства 25,4 12,3 13,4 51,3
Мотива^я пщлеглих 6,3 5,1 29,1 38,5
Навчання та розвиток персоналу 4,5 16,8 21,4 38,8
Оцшка персоналу 10,3 8,6 11,2 31,6
Взаeмодiя з постачальниками 10,2 4,2 6,2 20,4
Адапта^я персоналу 4,2 6,2 6,2 18,5
Джерело: авторська розробка.
ного штелекту вiд iнших видiв iнтелектуальних здь бностей i роль окремих його структурних елементш.
3. Результати опитувань виявили певне проти-рiччя. З одного боку, типовим для студентш е серед-нiй рiвень сформованостi емоцiйного iнтелекту, а з шшого, - менеджери-практики високо оцiнюють роль емоцшного iнтелекту у професiйнiй дiяльностi. На-явнiсть цього розриву мае два можливi варiанти по-яснення: 1) висока оцшка керiвниками-управлiнцями ролi емоцiйного iнтелекту спираеться на традицшш уявлення про змiст i засоби виконання управлшсько! дiяльностi; 2) середнш рiвень сформованостi емоцш-ного штелекту у студенйв е результатом недостатньо-го його розвитку за допомогою навчальних програм.
Перспективи подальших до^джень ми ба-чимо в тому, щоб вивчити роль емоцiйного штелекту в типових представнишв менедже-рiв в освiтi (наприклад, представникiв ректорату) i менеджерiв у IT-сферi (наприклад, керiвникiв сфери IT). Порiвняння цих професшних груп дозволить точнiше зрозумiти роль емоцiйного iнтелекту як про-фесiйно важливо! якостi для керiвникiв рiзних сфер дiяльностi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Bar-On R. Emotional Intelligence Inventory (EQ-i): Technical manual. Toronto, Canada: Multy-Helth System, 1997.
2. Bradberry T. 10 emotional intelligence skills that successful people have. URL: https://www.weforum.org/ agenda/2015/10/10-emotional-intelligence-skills-that-successful-people-have/
3. Campion M. A., Fink A. A., Ruggeberg B. J., Carr L., Phillips G. M., Odman R. B. Doing competencies well: Best practices in competency modeling. Personnel Psychology. 2011. Vol. 64. No. 1. P. 225-262.
DOI: 10.1111/j.1744-6570.2010.01207.x
4. Goleman D., Boyatzis R., McKee A. Primal Leadership: Learning to Lead with Emotional Intelligence. Boston, MA : Harvard Business School Press, 2004. 336 p.
5. Gray A. 10 skills you need to thrive in the Fourth Industrial Revolution. URL: https://www.weforum.org/ agenda/2016/01/the-10-skills-you-need-to-thrive-in-the-fourth-industrial-revolution/
6. Mayer J. D., Caruso D. R., Salovey P. The Ability Model of Emotional Intelligence: Principles and Updates. Emotion Review. 2016. Vol. 8. No. 4. P. 290-300.
DOI: 10.1177/1754073916639667
7. Pekaar K. A., Bakker A. B., Van der Linden D., Born M. Ph. Self- and Other-Focused Emotional Intelligence: Development and Validation of the Rotterdam Emotional Intelligence Scale (REIS). Personality and Individual Differences. 2018. Vol. 120. No. 1. P. 222-233.
DOI: 10.1016/j.paid.2017.08.045
8. Березюк Г. Емоцмний штелект як детермшанта внутршньоТ свободи особистостК Всник Львiвcько-го yHiBepcumemy. Cepin «Психологiчнi науки». 2008. С. 20-23.
9. Бодров В. А. Психология профессиональной прип годности. М. : ПЕР СЭ, 2001. 511 с.
10. Гоулман Д. Эмоциональный интеллект. Почему он может значить больше, чем IQ? М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. 560 с.
11. Гринберг Д., Бэйрон Р. Организационное поведение: от теории к практике. М. : Вершина, 2004. 880 с.
12. Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоцмний штелект: кон-цептуалiзацiя феномену, основы функцп' : моногра-фiя. КиТв : Вища шк., 2003. 126 с.
13. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии : в 2-х т. М. : Педагогика, 1989. Т. 2. 328 с.
14. Теплов Б. М. Способности и одаренность // В кн. : Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий. М., 1961. С. 9-20.
15. Филатова О. Эмоциональний интелект как показатель целостного развития личности. Персонал. 2000. № 5. С. 100-103.
16. Хлевная Е. А., Киселева Т. С. Эмоциональный интеллект руководителя в бизнес-процессах организации : монография. М: ИНФРА-М, 2019. 259 с.
REFERENCES
Bar-On, R. Emotional Intelligence Inventory (EQ-i): Technical manual. Toronto, Canada: Multy-Helth System, 1997.
Bereziuk, H. "Emotsiinyi intelekt yak determinanta vnu-trishnyoi svobody osobystosti" [Emotional Intelligence as a Determinant of Inner Freedom of the Individual]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia «Psykholohichni nauky» (2008): 20-23.
Bodrov, V. A. Psikhologiya professionalnoy prigodnosti [Psychology of Professional Suitability]. Moscow: PER SE, 2001.
Bradberry, T. "10 emotional intelligence skills that successful people have". https://www.weforum.org/ agenda/2015/10/10-emotional-intelligence-skills-that-successful-people-have/
Campion, M. A. et al. "Doing competencies well: Best practices in competency modeling". Personnel Psychology, vol. 64, no. 1 (2011): 225-262. DOI: 10.1111/j.1744-6570.2010.01207.x
Filatova, O. "Emotsionalnyy intellekt kak pokazatel tselost-nogo razvitiya lichnosti" [Emotional Intelligence as an Indicator of the Holistic Development of Personality]. Personal, no. 5 (2000): 100-103.
Goleman, D., Boyatzis, R., and McKee, A. Primal Leadership: Learning to Lead with Emotional Intelligence. Boston, MA: Harvard Business School Press, 2004.
Goulman, D. Emotsionalnyy intellekt. Pochemu on mozhet znachit bolshe, chem IQ? [Emotional Intellect. Why an It Mean More Than IQ?]. Moscow: Mann, Ivanov i Ferber, 2013.
Gray, A. "10 skills you need to thrive in the Fourth Industrial Revolution". https://www.weforum.org/agen-da/2016/01/the-10-skills-you-need-to-thrive-in-the-fourth-industrial-revolution/ Grinberg, D., and Beyron, R. Organizatsionnoye povedeniye: ot teorii kpraktike [Organizational Behavior: From Theory to Practice]. Moscow: Vershina, 2004. Khlevnaya, Ye. A., and Kiseleva, T. S. Emotsionalnyy intellekt rukovoditelya v biznes-protsessakh organizatsii [The Emotional Intelligence of the Leader in the Business Processes of the Organization]. Moscow: INFRA-M, 2019. Mayer, J. D., Caruso, D. R., and Salovey, P. "The Ability Model of Emotional Intelligence: Principles and Updates". Emotion Review, vol. 8, no. 4 (2016): 290-300. DOI: 10.1177/1754073916639667 Nosenko, E. L., and Kovryha, N. V. Emotsiinyi intelekt: kont-septualizatsiia fenomenu, osnovni funktsii [Emotional Intelligence: Conceptualization of the Phenomenon, Basic Functions]. Kyiv: Vyshcha shk., 2003. Pekaar, K. A. "Self- and Other-Focused Emotional Intelligence: Development and Validation of the Rotterdam Emotional Intelligence Scale (REIS)". Personality and Individual Differences, vol. 120, no. 1. (2018): 222-233. DOI: 10.1016/j.paid.2017.08.045 Rubinshteyn, S. L. Osnovy obshchey psikhologii [Fundamentals of General Psychology], vol. 2. Moscow: Peda-gogika, 1989.
Teplov, B. M. "Sposobnosti i odarennost" [Abilities and Giftedness]. In Problemy individualnykh razlichiy, 9-20. Moscow, 1961.
УДК 657:657.446 JEL: L24; L25; L29; Mil; M16
СИСТЕМА ДИНАМ1ЧНОГО КОНТРОЛ1НГУ В УПРАВЛ1НН1 ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНОЮ
Д1ЯЛЬН1СТЮ П1ДПРИСМСТВА
®2020 ЖУРАВЕЛЬ О. В., МАМОНТЕНКО Н. С.
УДК 657:657.446
JEL: L24; L25; L29; M11; M16
Журавель О. В., Мамонтенко Н. С. Система динам1чного контролшгу в управлшш зовнiшньоекономiчною
дiяльнiстю тдприемства
Система динам/чного контролшгу в управл/нн/ зовн/шньоеконом/чною д/яльн/стю - це вид управлшсьт д/яльност/, що визначае перспективи розвитку та майбутн/й стан зовн/шньоеконом/чно! д/яльностi п/дприемства. Концепц/я системи динам/чного контролшгу в управлшш зовн/шньоеконом/чною д'тльтстю тдприемства потребуе використання автоматизованих метод/в управл'тського анал/зу, що виражаеться в широкому використанн/ р/зноман/тних економ/ко-математичних моделей, якi враховують специфку конкретного тдприемства. У рамках пропонова-но'1 концепцИзавданням системи динам/чного контролшгу в управл/ннi зовншньоеконом/чною д'тльтстю тдприемства як процесу е вироблення комплексу заход/в у вигляд/ посл/довних орган/зацйно-економ/чних етап/в розробки керуючого впливу, необх/дного для досягнення поставлених ц/лей функц/онування п/дприемства. До цих ц/лей належать: зб/р, обробка, /нтерпретац/я та збер/гання /нформацИ; вироблення управл/нського ршення; планування керуючого впливу; передача керуючого впливу на об'ект; контроль виконання; анал/з результат/в виконання ухвалення р/-шення. Необх/дна умова для досягнення повно'1 ефективност/ системи контролшгу управл/ння зовн/шньоеконом/чною д/яльн/стю п/дприемства -це як/сне зд/йснення зворотного зв'язку в процес управл/ння, що досягаеться шляхом алгоритм/заци й автоматизацИуправл/нського анал/зу. Кпючов'1 слова: контрол/нг, управл/ння, динам/чний контрол/нг, управл/ння п/дприемством. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-5-471-476 Рис.: 2. Ббл.: 9.
Журавель Олена Володимирiвна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри менеджменту, Одеський рег/ональний /нститут державного управл/ння Нац/ональноi академИ державного управл/ння при Президентов/ Украши (вул. Генуезька, 22, Одеса, 65009, Украша) E-mail: e_zhuravel@i. ua
Мамонтенко Наталiя СергП'вна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри менеджменту зовн/шньоi економ/чноi та /нновац/йноi д/яльност/, Одеський нац/ональний пол/техн/чний ун/верситет (просп. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Украша) E-mail: favorit_m@ukr.net
