CC BY
11
Clinical Characteristics and Outcomes in Elderly Patients With Heart Failure and Preserved Ejection Fraction: The Irbesartan in Heart Failure With Preserved Ejection Fraction (I-PRESERVE) Trial. Circulation: Heart Failure, 5 (5), 571-578. doi: 10.1161/ circheartfailure.112.970061
8. Galvao, M., Kalman, J., Demarco, T., Fonarow, G. C., Galvin, C., Ghali, J. K., Moskowitz, R. M. (2006). Gender Differences in In-Hospital Management and Outcomes in Patients With Decompensated Heart Failure: Analysis From the Acute Decompensated Heart Failure National Registry (ADHERE). Journal of Cardiac Failure, 12 (2), 100-107. doi: 10.1016/j.cardfail.2005.09.005
9. Adams, K. F., Sueta, C. A., Gheorghiade, M., O'Connor, C. M., Schwartz, T. A., Koch, G. G. et. al (1999). Gender Differences in Survival in Advanced Heart Failure: Insights From the FIRST Study. Circulation, 99 (14), 1816-1821. doi: 10.1161/ 01.cir.99.14.1816
10. Kenchaiah, S., Evans, J. C., Levy, D., Wilson, P. W. F., Benjamin, E. J., Larson, M. G. et. al (2002). Obesity and the Risk of Heart Failure. New England Journal of Medicine, 347 (5), 305-313. doi: 10.1056/nejmoa020245
11. Kuriata, O. V., Kushnir, O. S. (2014). Dynamika rivnia aldosteronu u khvorykh na khronochnu sertsevu nedostat-nist zi zberezhenoiu fraktsieu vykydu pid vplyvom likuvannia [Dynamics of the level of aldosterone in patients with chronic heart failure with preserved ejection fraction under the influence of treatment]. Medicine of emergency, 2, 57-62.
12. gil, H., Bulur, S., Türker, Y., Kaya, A., Alemdar, R., Karabacak, A. et. al (2012). Impact of Body Mass Index on Left Ventricular Diastolic Dysfunction. Echocardiography, 29 (6), 647-651. doi: 10.1111/j.1540-8175.2012.01688.x
13. Von Haehling, S., Doehner, W., Anker, S. D. (2011). Revisiting the obesity paradox in heart failure: new insights? European Journal of Heart Failure, 13 (2), 130-132. doi: 10.1093/ eurjhf/hfq237
14. Riedinger, M. S., Dracup, K. A., Brecht, M. L. (2000). Predictors of quality of life in women with heart failure. SOLVD Investigators. Studies of Left Ventricular Dysfunction. J. Heart. Lung. Transplant., 19 (6), 598-608.
15. Domanski, M., Norman, J., Pitt, B., Haigney, M., Hanlon, S., Peyster, E. (2003). Diuretic use, progressive heart failure, and death in patients in the studies of left ventricular dysfunction (SOLVD). Journal of the American College of Cardiology, 42 (4), 705-708. doi: 10.1016/s0735-1097 (03)00765-4
16. Quiñones, M. A., Greenberg, B. H., Kopelen, H. A., Koilpillai, C., Limacher, M. C., Shindler, D. M. et. al (2000). Echocardiographic predictors of clinical outcome in patients with left ventricular dysfunction enrolled in the SOLVD registry and trials: significance of left ventricular hypertrophy. Studies of Left Ventricular Dysfunction. Journal of the American College of Cardiology, 35 (5), 1237-1244. doi: 10.1016/s0735-1097(00)00511-8
Рекомендовано до публгкацИ' д-р мед. наук, професор Сиволап В. Д.
Дата надходження рукопису 10.11.2015
Бщзшя Петро Петрович, кандидат медичних наук, доцент, кафедра внутршшх хвороб 1, 3arnpi3bKm державний медичний ушверситет, пр. Маяковського, 26, м. Запор1жжя, Украна, 69035 E-mail: pbidzilya@mail.ru
УДК 614.253.6-057.17-056.3:159.942 DOI: 10.15587/2313-8416.2015. 56930
ОСОБЛИВОСТ1 ЕМОЦ1ЙНОГО 1НТЕЛЕКТУ КЕР1ВНИК1В ЗАКЛАД1В ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ
© Т. А. Вежновець
Шляхом проведення психолог1чного досл1дження за методикою Н. Холла визначено в1ков1 та Хендерт осо-бливостi загального емоцшного ттелекту та його складовиху кер1вник1взакладгв охорони.здоровья. Вста-новлено, що керiвники жточо'Х статi мають достовiрно вищий рiвень загального емоцшного ттелекту, нiж керiвники чоловiчоï статi. Достовiрно найвищий рiвень зазначеного ттелекту виявлено у керiвникiв вжово'1 групи 50-59 ротв
Ключовi слова: емоцшний ттелект, стать, вж, керiвники закладiв охорони здоровья
Introduction. In conditions of reformation of the medical sphere an ability to make administrative decisions, to form effective interpersonal relations, to create the teams of adherents is very important for the leaders ofpublic health institutions (PHI). It is possible because of the certain level of emotional intellect.
Aim. To define the age- and gender-related special features of the general emotional intellect (GEI) and its components in the leaders of PHI.
Method. There was carried out psychological examination of 72 PHI leaders - 38 women and 34 men by the methodology of N. Hall, that allows to fix the level of 5 components of emotional intellect (emotional erudition (EE), emotion management (EM), self-motivation (SM), empathy (EM), emotion identification (EI)) and also GEI level that is a sum of these components. PHI leaders were divided into 4 age groups: 1 group - 30-39 years old (n=7), 2 group 40-49 years old (n=25), 3 group - 50-59 years old (n=20), 4 group -from 60 and older (n=20). The age and gender contingent of respondents corresponds to the general sampling as a whole.
Results. There was established that the women leaders have the reliably higher GEI level than the men leaders (p<0,05). The aforesaid is conditioned with reliably higher values of EE (p<0,05), EI (p<0,05), EM (p<0,001), SM (p<0,05) in women. It is possible that these components provide the gender special features offormation of interpersonal relations in leaders. In women leaders was detected the reliably higher level of SM than in men that indicates their higher motivation to succeed in professional activity. There were established the age-related special features of GEI in PHI leaders. The reliable increase of GEI level takes place at the age of30-60 years with maximal value in the group of50-59 years, after 60 years was observed a tendency to its decrease. In PHI leaders was detected the lowest level of EM among all GEI components regardless of gender and age.
Conclusions. The leaders ofPHI have certain gender- and age-related special features of GEI and its components that must be taken into account at professional selection of candidates for leading posts in PHI. The further studies will be devoted to the determination of the dynamics of GEI changes during professional activity of PHI leaders Keywords: emotional intellect, gender, age, public health institution leaders
1. Вступ
В умовах реформування медично! галузi особливого значення набувае здатшсть керiвникiв закла-дiв охорони здоровя (ЗОЗ) до ефективного менеджменту [1]. Одним з критерпв усшшносп професшно! дiяльностi керiвникiв ЗОЗ е вмшня ефективно та оперативно ухвалювати управлшсьш ршення. За да-ними лггератури на процес ухвалення управлшсько-го ршення впливае рiвень розвитку емоцшного ш-телекту керiвника [2-4]. В лiтературi зустрiчаються посилання, що вказують на прямий звязок мiж продуктивною пращ менеджерiв та рiвнем емоцшного штелекту [5-7]. Ведомо, що усшшшсть професшно! дiяльностi керiвникiв на 85 % обумовлена емоцшним штелектом i лише на 15 % - професiоналiзмом та штелектуальними здiбностями [8]. Достатнш рiвень емоцшного штелекту у керiвникiв е запорукою добре розвинутих комушкативних навичок та лвдерсько! поведшки. Тим паче, що керiвники мають достовiрно вищий рiвень загального емоцшного штелекту (ЗЕ1), шж пiдлеглi [9]. Крiм того, юнуе пряма корелящя мiж рiвнем розвитку емоцшного штелекту та задоволеш-стю ввд роботи [10].
2. Обгрунтування дослвдження
Емоцшний штелект - це здатшсть людини пояснювати власш емоцп та емоцп оточуючих з тим, щоб використовувати отриману шформащю для реалiзацi! власних цшей [11]. 1снуе декiлька рiзних пiдходiв у визначенi складових загального емоцшного штелекту.
За теорiею Bar-On R. складовими (субкомпонентами) загального емоцшного штелекту е само-розумшня (усвщомлення власних емоцiй, самовпев-нешсть, самоповага, само актуалiзацiя), комушка-тивний потенщал (емпатiя, соцiальна ввдповвдаль-шсть), адаптацiйнi здiбностi (вмiння вирiшувати проблеми, долати труднощ^ емоцiйна лабiльнiсть), управлшня стресом (стiйкiсть до стресiв, самоконтроль), загальний настрш (оптимiстичнiсть) [12].
Mayer J. D. и Salovey P. в структурi ЗЕ1 визнача-ють 4 складовi, а саме: сприйняття та щентифшащя емоцiй, розумшня емоцiй, управлiння власними емо-щями та почуттями iнших людей, фасилгтащя мис-лення (здатнiсть викликати та контролювати певну
емощю, в результат! чого вiдбуваеться в свiдомостi змша обробки шформаци) [13].
На думку Ясько Б. А. загальний емоцшний штелект одночасно з комушкативними якостями, здатшстю до лщерство, незалежнiстю, гнучшстю, входить до складу iнварiантного ядра базових ком-петенцiй менеджерiв вах рiвнiв в закладах охорони здоров я [14]. Особливо важливими складовими ЗЕ1 для менеджерiв ЗОЗ е здатшсть розумии емоцп та управляти ними, що е запорукою ефективних мГжо-собистюних стосункiв в колективi.
За даними лггератури у менеджерiв рiвень розвитку емоцiйного iнтелекту залежить вед комплексного впливу бюлопчних (вш, стать), психолопчних (риси особистосп) та соцiальних (освiта, вид та стаж дГяльносп) чиннишв [15]. Так, Hasan Abolghasem Gorgi et al, дослвджуючи особливост емоцшно-го штелекту в Транських менеджерiв, встановили залежшсть мГж емоцiйним iнтелектом та стажем роботи [16]. В той же час вони заперечують наяв-шсть гендерних особливостей емоцiйного iнтелекту у вказаних оаб. Проте Gourzoulidis G. et al у 120 ге-неральних менеджерiв грецьких державних лшарень виявив вищий емоцiйний iнтелект у жшок [17]. За даними лггератури з вшом рiвень емоцiйного штелекту зростае та змшюються його функцп, а саме: до 35 рошв актуалiзуеться рефлексивно-корекцiйна та мотивуюча функцп, а в груш 45-61 рш - регулятив-на функщя [9].
В останнi роки проблемi вивчення емоцiйного iнтелекту керiвникiв ЗОЗ були присвяченi роботи росш-ський, iранських та грецьких вчених [10, 14, 16, 17]. Аналопчних дослщжень присвячених вивченню емоцiйного iнтелекту керiвникiв ЗОЗ в Украíнi проведено не було.
Проте, оскшьки в медичнш галузi серед ке-рГвнишв ЗОЗ невпинно зростае частка жшок та оаб пенсiйного, передпенсiйного вшу, на сьогодш акту-альним постае питання дослщження вшових та гендерних особливостей !хнього емоцiйного штелекту. За даними Мастерства охорони здоровя Укра!ни частка жшок серед керiвникiв ЗОЗ становить 51 %, а частка оаб передпенсiйного та пенсшного вшу, як серед керiвникiв жшок, так i серед керiвникiв чоловтв, становить близько 85 %.
3. Мета дослвдження
Визначення вшових та гендерних особливос-тей ЗЕ1 та його складових у керiвникiв ЗОЗ.
4. Матерiали та методи
З метою визначення вшових та гендерних осо-бливостей емоцiйного штелекту та його складових проведено дослвдження 72 головних лiкарiв та за-ступникiв головних лiкарiв закладiв охорони здоровья (ЗОЗ) м. Киева, Кшвсько! та Житомирсько! областей, серед яких 38 жшок та 34 чоловша. До-стовiрноi рiзницi мiж вiком в групi жiнок керiвни-кiв (51,5±1,7 рокiв) та в груш чоловМв керiвникiв (53,1±1,4 роыв) не виявлено (t=-0,75, р>0,05).
За вшом керiвники ЗОЗ були розподшеш на 4 вiковi групи, а саме: 1 група - ввд 30 до 39 роыв (n=7), 2 група - вiд 40 до 49 рошв (n=25), 3 група - вщ 50 до 59 роыв (n=20), 4 група - ввд 60 та старше (n=20). Вiковий та статевий склад респонденпв в цiлому вщ-поввдае генеральнiй виборцi.
Дослiдження проведено за методикою Н. Холла [18], яка дозволяе визначити рiвень парцiального емоцшного штелекту за 5 складовими, а саме: емоцшна обiзнанiсть (ЕО), управлшня емоцiями (УЕ), само-мотиващя (СМ), емпатiя (ЕМ), розпiзнавання емоцш (РЕ), а також рiвень ЗЕ1, який е сумою складових.
Рiвень парцiального емоцiйного iнтелекту оць нювався при результат вiд 14 i бiльше балiв як висо-кий, 8-13 балiв - середнiй, 7 i менше балiв - низький. Рiвень ЗЕ1 оцiнювався наступним чином: 70 i бiльше балiв - високий, 40-69 балiв - середнш, 39 i бiльше балiв - низький.
Отримаш результати оброблено методом ва-рiацiйноi статистики, кореляцiйного аналiзу з вико-ристанням Microsoft Ехсе1 (критерiй Стьюдента та Фiшера, коефщент згоди Пiрсона х2 ).
5. Результати дослвджень
Результати дослiдження сввдчать, що рiвень ЗЕ1 в груш керiвникiв ЗОЗ жшочо! статi достовiрно вищий, нiж в групi керiвникiв чоловiчоi статi (t=2,27, р<0,05) (рис. 1). Рiвень ЗЕ1 в двох групах керiвникiв ЗОЗ за шкалою оцшки Н. Холла був оцшений як середнiй.
Аналiз складових ЗЕ1 свiдчить, що жшки ма-ють достовiрно вищi результати за ЕО (р<0,05), СМ (р<0,05), ЕМ (р<0,001), РЕ (р<0,05). В той же час, групи жшок та чоловтв керiвникiв ЗОЗ не вiдрiзняють-ся за складовою УЕ (р>0,05), значення яко! найнижче у порiвняння з iншими складовими.
Структура загального емоцшного штелекту у керiвникiв жшок достовiрно не вiдрiзняеться вiд аналопчно! структури у керiвникiв чоловiкiв за кое-фiцiент згоди Пiрсона х2 (р>0,05).
Наступним етапом нашого дослщження було виявлення вiкових особливостей ЗЕ1 та його складових у керiвникiв ЗОЗ (рис. 2).
Результати дослвдження свiдчать, що у виборш середнiй вiк керiвникiв ЗОЗ становив 52,3±1,2 роки та коливався ввд 31 року до 72 рошв. За вiком вибiрка
мала нормальний розподш, про що свiдчить асиме-TpiH (A=-0,17, ma=0,28) та ексцес (E=-0,51, me=0,57).
>жЫ ичол
Рис. 1. PiBeHb ЗЕ1 та його складових керiвникiв ЗОЗ чоловiчоi та жшочо! статi (у балах)
ЕО УЕ СМ ЕМ РЕ ЗЕ1
■ 30-39 Я 40-49 К 50-59 К 60 i >
Рис. 2. PiBeHb ЗЕ1 та його складових у KepiBHmiB ЗОЗ в pi3Hm вiкових групах (в балах)
PiBeHb ЗЕ1 в рiзних вiкових групах керiвникiв ЗОЗ коливався ввд 42,3±4,4 балiв до 56,7±3,5 балiв та за шкалою оцшки Н. Холла оцшювався як середнш Репрезентативна вибiрка за рiвнeм ЗЕ1 мала нормальний розподiл, про що сввдчить асимeтрiя (A=-0,1, ma=0,28) та ексцес (E=-0,8, me=0,57).
Достовiрно найвищий рiвeнь ЗЕ1 виявлено в 3-й вшовш групi кeрiвникiв ЗОЗ, найнижчий - в 1-й вшовш груш (р<0,05). У пeрiод з 30 до 60 рошв у кeрiвникiв ЗОЗ вiдбуваeться достовiрнe збшьшення рiвня ЗЕ1, а пiсля 60 рошв - тeндeнцiя до його зни-ження (р>0,05).
Проте проведений аналiз диспeрсiй сeрeднiх значень ЗЕ1 за критeрieм Фiшeра в рiзних вiкових групах вказуе на наявшсть достовiрних вiдмiнностeй мiж групою 50-59 рошв та групою 40-49 рошв, мiж групою 50-59 рокiв та групою 60 i старше (р<0,05).
Аналiз складових ЗЕ1 кeрiвникiв ЗОЗ за вшом свiдчить, що показники рiвня ЕО, СМ, ЕМ, РЕ оць нюються як сeрeднi. Лише в першш вiковiй групi складова УЕ оцiнюeться як низька (1,7±1,1 балiв) (рис. 2). У вах вiкових групах значення складовоi «управлшня емошями» достовiрно нижче за значення шших складових (р<0,05) та коливаеться вiд 1,7 до 5,2 балiв. Найвище значення за шею складовою виявлено у кeрiвникiв, яш вiдносяться до вiковоi групи 50-59 роыв (5,2±1,4 балiв).
Складовi ЗЕ1 «самомотивацiя», «eмпатiя» та «розпiзнавання емоцш» в перюд з 30 рошв до 60 ро-
KiB gocToBipHo 36inbmyeTbca, ^o 3a6e3nenye gocToBip-ho HaHBH^HH piBeHb 3EI y BiKoBiH rpyni 50-59 poKiB (phc. 2).
nicna 60 poKiB cnocTepiraeTbca TeHgeH^a go 3HH®eHHa 3HaneHb Bcix cKnagoBHx 3EI y nopiBHaHHi 3 rpynoro 50-59 poKiB. y KepiBHHKiB 303 nicna 60 poKiB BCTaHOB^eHO HaH6inbm Bupa®eHe 3HH®eHHa 3HaneHHa EM (-25,2 %), PE (-17,6 %), YE (-11,5 %), E0 (-8,6 %) y nopiBHaHHi 3 iHmHMH cKnagoBHMH 3aranbHoro eMo^H-Horo iHTeneKTy. B ^H nepiog Big6yBaeTbca 3HH®eHHa 3garaocri KepiBHHKiB go cniBHyTTa, go ageKBaTHo-ro po3yMiHHa eMo^oHa^bHHx CTaHiB oTOHyronux, ^o HMoBipHo HeraTHBHo BnnHBae Ha aKicTb ^opMyBaHHa b ^h Hac Mi®oco6ucTicHHx CTocyHKiB Mi® hhmh Ta nignernuMH.
npoTe, b rpyni KepiBHHKiB 303 60 poKiB i CTap-me BCTaHoB^eHo HaHMeHme 3HH®eHHa cKnagoBoi 3EI «caMoMoTHBa^a» (-4,6 %) b nopiBHaHHi 3 iHmHMH cKnagoBHMH.
6. OßroBopeHHH pe3y^bTaTiB goc^ig^eHHH
OTpHMaHi pe3ynbTaTH cBignarb npo HaaBHicTb reHgepHHx oco6nHBoereH 3EI Ta Horo cKnagoBHx y KepiBHHKiB 303. BcTaHoBneHo, ^o y KepiBHHKiB ®mok 3EI gocToBipHo bh^hh, Hi® y KepiBHHKiB ho^obMb (p<0,05). 3a3HaneHe o6yMoBneHo gocToBipHo bh^hmh y ®iHoK 3HaneHHaMH 3a cKnagoBHMH E0 (p<0,05), PE (p<0,05), EM (p<0,001), CM (p<0,05). HMoBipHo, ^o цi cKnagoBi 3a6e3nenyroTb oco6nHBocri ^opMyBaHHa Mi®oco6ucTicHHx CToCyHKiB y KepiBHHKiB.
Kpa^a eMo^HHa o6i3HaHicTb ®ihok KepiBHHKiB go3Bonae im HMoBipHo ageKBaTHime po3yMiTH eMo^H-hhh CTaH oTonyMHHx, npaBHnbHo BH3HanaTH ix eмoцii. ,3,o6pe po3BHHeHa 3gaTHicTb y ®mok go po3ni3HaBaHHa eмoцii o6yMoBnroe Mo®nHBicTb e$eKTHBHime BnnHBaru Ha eMo^HHHH CTaH oTOHyronux, a caMe Ha nignernux. Bhcokhh piBeHb eMnaTii y hhx o6yMoBnroe npoaB cniB-nyTTa go rnmux nrogeH, po3yMiHHa nonyTTiB Ta eMo^H oTOnyKMHx. 3a3HaneHe nigTBepg®yeTbca gaHHMH ni-TepaTypu, a caMe: ®iHKH b ynpaBniHcbKiH gianbHocTi 6inbme opieHToBaHi Ha aKicTb Ta e^eKTHBHicTb Mi®oco-6ucTicHHx cTocyHKiB, a HonoBiKH - Ha acepTHBHicTb no-BegiHKH, ^o nepeg6anae caMocTBepg®eHHa 3a paxyHoK BneBHeHocTi b co6i Ta cBoix Mo®nHBocTax, pimynocri npu BigcToroBaHHi cBoei gyMKH, iнiцiaтнвнocтi [15].
gocToBipHo bh^hh piBeHb caMoMoTHBa^i y ®i-hok KepiBHHKiB, Hi® y HonoBiKiB, BKa3ye Ha ix 6inbmy BMoTHBoBaHicTb gocaraTH ycnimHicTb b npo^eciHmH gianbHocTi. 3a3HaneHe ge^o cynepenaTb niTeparypHHM gaHHM, ge BKa3yeTbca Ha 6inbmy BMoTHBoBaHicTb ho-noBiKiB KepiBHHKiB, a He ®mok [15]. HMoBipHo, ^ o6y-MoBneHo oco6nHBocTaMH 3aKnagy oxopoHH 3gopoba, a caMe: b MeguHHiH rany3i gocToBipHo 6inbme npaцroe ®iHoK, cepeg KepiBHHKiB TaKo® 6inbme KepiBHHKiB ®iHonoi cTaTi, TpuBane npo^ecinHe goBroniTTa to^o.
Pe3ynbTaTH gocnig®eHHa cBignarb npo HH3bKi piBHi cKnagoBoi YE aK B rpyni KepiBHHKiB ®iHoK, TaK i b rpyni KepiBHHKiB HonoBiKiB. HMoBipHo, 3a3HaneHe o6yMoBnroe HH3bKy eMo^HHy rayHKicTb, HH3bKHH piBeHb caMoKoHTponro Ta iMnynbcuBHocTi KepiBHHKiB,
^o e npoaBoM xapaKTepHoi gna hhx goMiHaHTHocTi b Mi®oco6ucTicHHx cTocyHKax.
OTpHMaHi pe3ynbTaTH cBignaTb npo HaaBHicTb BiKoBHx oco6nuBocTen 3EI y KepiBHHKiB 303. Y B^i 3 30 go 60 poKiB y HHx Big6yBaeTbca gocToBipHe 36inb-meHHa piBHa 3EI, a nicna 60 poKiB - тeнgeнцia go Horo
3HH®eHHa.
3 30 poKiB go 60 poKiB y KepiBHHKiB 303 gocToBipHo 36inbmyeTbca 3HaneHHa cKnagoBHx eMo^HHoro iHTeneKTy CM, EM, PE, ^o HMoBipHo 3a6e3nenye gocToBipHo HaHBH^HH piBeHb 3EI y BiKoBiH rpyni 50-59 poKiB. 0TpuMaHi gaHi ge^o cynepenaTb nire-paTypHHM, a caMe: 3pocTaHHa 3EI y MeHeg®epiB Big-6yBaeTbca go 40 poKiB, a nicna 40 poKiB Big6yBaeTbca Horo 3HH®eHHa [9]. HMoBipHo BHaBneHa HaMH oco-6nHBicTb 3pocTaHHa 3EI y KepiBHHKiB 303 3 30 poKiB go 60 poKiB o6yMoBneHa thm, ^o b MeguHHiH rany3i KepiBHHKaMH cTaroTb oco6h b 6inbm cTapmoMy вiцi Ta nepe6yBaroTb Ha KepiBHiH po6oTi goBme, Hi® b rnmux rany3ax. 3a3HaneHe Mo®nHBo o6yMoBneHe 6inbmHM TepMiHoM HaBHaHHa (Big 8 go 9 poKiB) Ta Ha6yTTaM npo^ecinHoro gocBigy cnonaTKy aK niKapa, a noTiM aK KepiBHHKa.
HanBH^HH piBeHb KonHBaHb piBHa 3EI BH3Ha-HeHHH y BiKoBiH rpyni cTapme 60 poKiB, ^o cBigHHTb npo HaaBHicTb b ^h rpyni neBHoi KinbKocTi oci6 aK 3 bhcokhm 3HaneHHaM iHTeneKTy, TaK i neBHoi KinbKocTi oci6 3 HH3bKHM 3HaneHHaM. HMoBipHo 3a3HaneHe o6y-MoBneHo thm, ^o KepiBHHKH 303 y B^i 60 poKiB i cTapme Mo®yTb 6yTH ogHaKoBo ycnimHHMH Ha Tni pi3HHx piBHiB po3BHTKy 3aranbHoro eмoцiннoгo iHTeneKTy 3a paxyHoK ^opMyBaHHa y hhx iHguBigyanbHoro cTHnro ynpaBniHcbKoi gianbHocTi.
KpiM Toro, nicna 60 poKiB cnocTepiraeTbca TeH-geнцia go 3HH®eHHa 3HaneHb Bcix cKnagoBHx 3EI. HaH6inbme 3HH®yeTbca 3HaneHHa cKnagoBoi EM, a HaHMeHme - CM. 3a3HaneHe o6yMoBnroe 3HH®eHHa 3gaTHocTi KepiBHHKiB go cniBHyTTa, ^o HMoBipHo HeraTHBHo BnnHBae Ha aKicTb ^opMyBaHHa b цeн nepiog Mi®oco6ucTicHHx cTocyHKiB Mi® hhmh Ta nignernHMH. A 3aBgaKH He3HaHHoMy 3HH®eHHro CM y KepiBHHKiB 303 ^ei' BiKoBoi rpynu 36epiraeTbca nparHeHHa go ycnimHocTi ix npo^ecinHoi gianbHocTi.
KpiM Toro, He 3ane®Ho Big BiKy Ta cTaTi y Bcix KepiBHHKiB 303 BuaBneHHH HaHHH®HHH noKa3HHK cKnagoBoi 3EI - «ynpaBniHHa eмoцiaмн». Y 3b "a3Ky 3 цнм, Heo6xigHo po3rnagaTH 3a3HaneHy cKnagoBy aK ronoBHHH pe3epB Mo®nHBoro nigBH^eHHa piBHa 3EI y KepiBHHKiB 303.
7. BMCMOBKM
Ha nigcTaBi npoBegeHoro gocnig®eHHa y KepiBHHKiB 303 BH3HaneHi reHgepHi Ta BiKoBi oco6nHBocTi 3EI Ta Horo cKnagoBHx, aKi Heo6xigHo BpaxoByBaTH npu npoBegeHHi npo^ecinHoro go6opy KaHgugaTiB Ha KepiBHi nocagu b 303. 3Ba®aroHH Ha Te, ^o BnpogoB® ®HTTa 3EI Mae 3gaTHicTb go po3BHTKy, Heo6xigHo Ha Kypcax nigBH^eHHa квani$iкaцii' KepiBHHKiB 303 3a-npoBag®yBaTH HaBHaHHa MeTogaM ynpaBniHHa eмoцi-aMH Ta ygocKoHaneHHa caмoмoтнвaцii.
Подальшi дослвдження будуть присвячeнi ви-значенню особливостей ЗЕ1 та його складових у кeрiвникiв ЗОЗ в залежносп вiд стажу роботи на кeрiвних посадах.
Лiтература
1. Minott, J. The group employed model as a foundation for health care delivery reform [Text] / J. Minott, D. Helms, H. Luft, S. Guterman, H. Weil // Issue Brief (Commonw Fund). -2010. - Vol. 83. - P. 1-24.
2. Егоров, И. А. Влияние уровня эмоционального интеллекта руководителей организации на выполнение управленческих функций [Текст]: автореф. дис. ... канд. псих. наук: 19.00.05 / И. А. Егоров. - М., 2006. - 24 с.
3. Провоторова, Н. В. Система професшнл та управ-лгнсьюм мотиваци державних службовцгв як представни-кв соцюномГчннх професш [Teкст]: автореф. дис. ... канд.. психол. наук: 19.00.05 / Н. В. Провоторова. - Луганськ, 2010. - 215 с.
4. Петровская, А. С. Эмоциональный интеллект как детерминанта результативных параметров и процессуальных характеристик управленческой деятельности [Teкст]: автореф. дис. ... канд.. психол. наук: 19.00.03 / А. С. Петровская; Ярослав. гос. ун-т им. П. Г. Демидова. - Ярославль, 2007. - 25 с.
5. Wong, C.-S. The effects of leader and follower emotional intelligence on performance and attitude [Text] / C.-S. Wong, K. S. Law // The Leadership Quarterly. - 2002. - Vol. 13, Issue 3. -Р. 243-274. doi: 10.1016/s1048-9843(02)00099-1
6. Bachman, J. Emotional intelligence in the collection of debt [Text] / J. Bachman, S. Stein, K. Campbell, G. Sitare-nios // International Journal of Selection and Assessment. -2000. - Vol. 8, Issue 3. - Р. 176-182. doi: 10.1111/1468-2389.00145
7. Prati, L. M. Emotional intelligence, leadership effectiveness, and team outcome [Text] / L. M. Prati, C. Douglas, G. R. Ferris, A. P. Ammeter, M. R. Buckley // The International Journal of Organizational Analysis. - 2003. - Vol. 11, Issue 1. -Р. 21-40. doi: 10.1108/eb028961
8. Mayer, J. D. The intelligence of emotional intelligence [Text] / J. D. Mayer, P. Salovey // Intelligence. - 1993. - Vol. 17, Issue 4. - P. 433-442. doi: 10.1016/0160-2896(93)90010-3
9. Чураков, Р. Эмоциональный интеллект в менеджменте [Текст] / Р. Чураков // E-journal. - 2005. - № 1. - Режим доступа: http://www.u-journal.com/sections/management_ psychology
10. Psilopanagioti, A. Emotional intelligence, emotional labor, and job satisfaction among physicians in Greece [Text] / A. Psilopanagioti, F. Anagnostopoulos, E. Mourtou, D. Niakas // BMC Health Services Research. - 2012. - Vol. 12, Issue 1. -Р. 463. doi: 10.1186/1472-6963-12-463
11. Гоулман, Д. Эмоциональное лидерство: искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта [Teкст] / Д. Гоулман, Р. Бойцис, Э. Макки. - 3-е изд., стере-от. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. - 300 с.
12. Bar-On, R. Emotional Intelligence Inventory (EQ-i) [Text] / R. Bar-On. - Technical Manual. - Toronto, 1997.
13. Mayer, J. D. Models of Emotional Intelligence [Text] / J. D. Mayer, P. Salovey, D. Caruso. - New York: Cambridge, 2000. - P. 396-420. doi: 10.1017/cbo9780511807947.019
14. Ясько, Б. А. Врач-руководитель как субъект власти и менеджменти ^кст] / Б. А. Ясько, Б. В. Казарин, Л. В. Камушкина // Современные проблемы науки и образования. - 2010. - № 2. - C. 72-75.
15. Манянина, Т. В. Эмоциональный интеллект в структуре психологической культуры личности ^кст]: автореф. дис.. канд. психол. наук: 19.00.01 / Т. В. Манянина. - Барнаул, 2010. - 24 с.
16. Shabaninejad, H. The impact of emotional intelligence on managers' performance: Evidence from hospitals located in Tehran [Text] / H. Shabaninejad, A. Tahmasbi, A. Baratimarnani, G. Mehralian, H. A. Gorgi, A. Ahmadi // Journal of Education and Health Promotion. - 2015. - Vol. 4, Issue 1. -P. 63. doi: 10.4103/2277-9531.162383
17. Gourzoulidis, G. Do self-perceptions of emotional intelligence predict health-related quality of life? A case study in hospital managers in Greece [Text] / G. Gourzoulidis, N. Konto-dimopoulos, C. Kastanioti, T. Bellali, K. Goumas, D. Voudigaris, N. Polyzos // Global Journal of Health Science. - 2014. - Vol. 7, Issue 1. doi: 10.5539/gjhs.v7n1p210
18. Райгородский, Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты ^кст]: уч. пос. / Д. Я. Райгородский. - Самара: Изд. дом «БАХРАХ - М», 2005. - 672 с.
References
1. Minott, J., Helms, D., Luft, H., Guterman, S., Weil, H. (2010). The group employed model as a foundation for health care delivery reform. Issue Brief (Commonw Fund), 83, 1-24.
2. Egorov, I. A. (2006). Vlijanie urovnja jemocional'no-go intellekta rukovoditelej organizacii na vypolnenie uprav-lencheskih funkcij. Moscow, 24.
3. Provotorova, N. V. (2010). Systema profesijnoi' ta up-ravlins'koi' motyvacii' derzhavnyh sluzhbovciv jak predstavny-kiv socionomichnyh profesij. Lygansk, 215.
4. Petrovskaja, A. S. (2007). Jemocional'nyj intellekt kak determinanta rezul'tativnyh parametrov i processual'nyh harak-teristik upravlencheskoj dejatel'nosti. Jaroslavl, 25.
5. Wong, C.-S., Law, K. S. (2002). The effects of leader and follower emotional intelligence on performance and attitude. The Leadership Quarterly, 13 (3), 243-274. doi: 10.1016/s1048-9843(02)00099-1
6. Bachman, J., Stein, S., Campbell, K., Sitarenios, G. (2000). Emotional Intelligence in the Collection of Debt. International Journal of Selection and Assessment, 8 (3), 176-182. doi: 10.1111/1468-2389.00145
7. Prati, L. M., Douglas, C., Ferris, G. R., Ammeter, A. P., Buckley, M. R. (2003). Emotional intelligence, leadership effectiveness, and team outcomes. The International Journal of Organizational Analysis, 11 (1), 21-40. doi: 10.1108/eb028961
8. Mayer, J. D., Salovey, P. (1993). The intelligence of emotional intelligence. Intelligence, 17 (4), 433-442. doi: 10.1016/ 0160-2896(93)90010-3
9. Churakov, R. (2005). Jemocional'nyj intellekt v me-nedzhmente. u-journal, 1.Available at: http://www.u-journal.com/ sections/management_psychology
10. Psilopanagioti, A., Anagnostopoulos, F., Mourtou, E., Niakas, D. (2012). Emotional intelligence, emotional labor, and job satisfaction among physicians in Greece. BMC Health Services Research, 12 (1), 463. doi: 10.1186/1472-6963-12-463
11. Goulman, D., Bojcis, R., Makki, Je. (2005). Jemo-cional'noe liderstvo: iskusstvo upravlenija ljud'mi na osnove jemocional'nogo intellekta. Moscow: Al'pina Biznes Buks, 300.
12. Bar-On, R. (1997). Emotional Intelligence Inventory (EQ-i). Technical Manual. Toronto.
13. Mayer, J. D., Salovey, P., Caruso, D. (2000). Models of Emotional Intelligence. New York: Cambridge, 396-420. doi: 10.1017/cbo9780511807947.019
14. Jas'ko, B. A., Kazarin, B. V., Kamushkina, L. V. (2010). Vrach-rukovoditel' kak sub'ekt vlasti i menedzhmenti. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija, 2, 72-75.
15. Manjanina, T. V. (2010). Jemocional'nyj intellekt v strukture psihologicheskoj kul'tury lichnosti. Barnaul, 24.
16. Shabaninejad, H., Tahmasbi, A., Baratimarnani, A., Mehralian, G., Gorgi, H., Ahmadi, A. (2015). The impact of emotional intelligence on managers' performance: Evidence from hospitals located in Tehran. Journal of Education and Health Promotion, 4 (1), 63. doi: 10.4103/2277-9531.162383
17. Gourzoulidis, G., Kontodimopoulos, N., Kastanioti, C., Bellali, T., Goumas, K., Voudigaris, D., Polyzos, N. (2014). Do Self-Perceptions of Emotional Intelligence Predict Health-Related Quality of Life? A Case Study in Hospital Managers in Greece. Global Journal of Health Science, 7 (1). doi: 10.5539/gjhs. v7n1p210
18. Rajgorodskij, D. Ja. (2005). Prakticheskaja psihodiag-nostika. Metodiki i testy. Samara: Izd. dom «BAHRAH - M», 672.
овано до публжаци д-р мед. наук, професор Парт В. Д.
Дата надходження рукопису 17.11.2015
Вежновець Тетяна Андрп'вна, кандидат медичних наук, доцент, кафедра менеджменту охорони здоров'я, Нацюнальний медичний ушверситет iM. О. О. Богомольця, бул. Шевченка, 13, м. Ки1в, Укра1на, 01601 E-mail: taveg@ukr.net
УДК: 796.015.6:612.172
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.57081
ОСОБЛИВОСТ1 ЦЕНТРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМ1КИ СПОРТСМЕН1В З УРАХУВАННЯМ ЗМ1Н ВАР1АБЕЛЬНОСТ1 СЕРЦЕВОГО РИТМУ У В1ДПОВ1ДЬ НА ТРЕНУВАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ
© О. В. Гузш
До^джено центральну гемодинамгку 32 спортсметв з урахуванням змт варiабельностi серцевого ритму (ВСР) тсля тренування. Показано, що показники центральной гемодинамжи у сnортсменiв 3i зниженням HF-компоненти ВСР менше 265,7 мс2 характеризуются меншими показниками кiнцево-дiастолiчного об'е-му, кiнцево-систолiчного об'ему, ударного об'ему, хвилинного об'ему та бшьшим питомим переферичним опором у порiвняннi зi спортсменами, в яких HF-компонента ВСР знаходиться в межах 835,3-3481,0 мс2 Ключовi слова: центральна гемодинамжа, реакцiя серцевого ритму на навантаження, висококвалiфiкова-нi спортсмени
Aim: to analyze indices of the central hemodynamics of highly qualified sportsmen at rest taking into account HF-components of heart-rhythm variability after training loads.
Methods of research. To study the special features of the central hemodynamics there was used spiroarteriocardioryth-mography (SACR) that allows to detect in the regimen of momentary registration indices that characterize heart activity (according to ECG data in the first lead), vessels (systolic arterial pressure (SAP) and diastolic arterial pressure DAP)) on the middle phalanx of the finger by Penaz method, respiratory system (according to an ultrasound spirometry data). Statistical analysis was carried out using nonparametric methods with determination of Mann-Whitney criterion. Results. The study of influence of training loads in the period before competitions allowed to establish that after training load in several sportsmen were noticed the low values of HF-component of HRV (58,1 %), and in other ones the values of HF-components of HRV were in the limits ofpopulation norm (38,7 %). This fact indicated the differences of HRV responses in different sportsmen that further formed two groups of research EG1 and EG2. An analysis of central hemodynamics demonstrated that in most sportsmen from EG1 (88,2 %) and EG2 (64 %) was noticed the hypokinetic type of blood circulation. Hyperkinetic type of blood circulation was not registered in any group. The comparison of separate indices of central hemodynamic demonstrated that final diastolic volume (FDV), final systolic volume (FSV) and momentary volume of blood (MVB) are reliably higher in experimental group (EG2) (р<0,01). In EG1 was noticed the reliably more peripheral resistivity of vessels (PRV) (р<0,05). Conclusion. The study of central hemodynamics in groups of sportsmen whose response on training loads differed on the level of high-frequency component activity of the heart rate variability allowed establish that these changes are determined by the reliable differences of central hemodynamics at rest. First of all it concerns differences of SAP, FDBC, FSV, SV, MVB and PRV in sportsmen. The cited differences testify the more effective parameters of central hemodynamic in sportsmen whose response on training load is the decrease of force of heart rate variability in high-frequent diapason below 265,7 ms2
Keywords: central hemodynamics, heart rate response on loads, highly qualified sportsmen
