CC BY
34
Отже, процес професшного становления майбутнього вчителя початкових клаав буде ефективншгим, якщо вш спрямований на створення у вищому педагопчному заклад! освгги, на педагопчних факультетах i на кафедрах ¡нновацшного середовища — умов для постшного пошуку, оновлення cnocooiß та прийохпв професшно! д1яльност1.
Перспективи вивчення оргашзацн ¡нновашйного середовища у вищому педагопчному закладi освгги пов'язаш з розробкою його модель яка забезиечить досягнення головно! мети запровадження педагопчно1 шновацп — шдготовку в и со ко к вал i ф i ко в ан и х комиетентних фах1вщв для початково! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ващенко JI. PiBHi розвитку ¿нноващйного середовища / JI. Ващенко // Директор школи. — 2008. — № 5. — С. 3-4.
2. Гонтаровська Н. 1нноващйно-освггне середовище як фактор розвитку особистосп / Н. Гонтаровська // Директор школи. — 2008. — № 9. — С. 3-5.
3. Зенкина С. В. Информационно-образовательная среда как фактор повышения качества образования/ С. В. Зенкина // Педагогика. — 2008. — № 6. — С. 22-24.
4. Исаев И. Ф. Профессионально-педагогическая культура преподавателя: учебн. пособие для студ. высш. учебн. заведений / И. Ф. Исаев. — М.: Издательский цент «Академия», 2002. — 208 с.
5. Новиков A.M. Профессиональное образование России: Перспективы развития / А.М.Новиков.— М.: ИЦПНПОРАО, 1997. —254 с.
6. OcBiTHi технологи: навч.-метод. noci6. / О. М. Пехота, А. 3. Юктенко, О. М. Любарська та ш.; за заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: А.С.К., 2001. —256 с.
7. Сластенин В. А. Педагогика: инновационная деятельность / В. А. Сластенин, JI. С. Подымова. — М.: «ИЧП Издательство Магистр», 1997. — 308 с.
УДК 37.015.3 Мар1я ШПАК
ЕМОЦШНА КУЛЬТУРА ВЧИТЕЛЯ ЯК ЧИННИК ГУМАНВАЦП ПЕДАГ0Г1ЧН01
ОСВ1ТИ
У cmammi розглядаетъся проблема формування емоцшног культуры педагога, аналгзуються и показники, функци та роль у професшнш дгяльностг вчителя початковог школи.
В статье рассматривается проблема формирования эмоциональной культуры педагога, анализируются ее показатели, функции и роль в профессиональной деятельности учителя начальной школы.
The problem of forming of emotional culture of teacher is examined in the article, its indexes, functions and role, are analysed in pedagogical activity of teacher of initial classes.
Одним i3 стратепчних завдань, визначених у Нацюнальнш доктрин! розвитку осв1ти Украши у XXI стол¡ттi. е створення умов для формування ирофесшно! культури вчителя. Вщ цього значною Mi рою залежить усшшшсть його педагопчно1 д!яльносп. Тому серед прюритетних напрям!в сучасно! педагопчно! науки вагоме мюце посщае дослщження широкого кола питань культуролопчно! шдготовки фах!вця, зокрема формування емоцшно! культури майбутнього вчителя початкових клаав.
Проблема формування культури особистосп, !! р!зних аспект!в привертала увагу багатьох дослщнигав. Значний внесок в обгрунтування психолопчного аспекту культури почутав зд!йснили Б. Ананьев, Л. Божович, Л. Виготський, В. Вшюнас, Б. Додонов, С. Рубшштейн, Б. Теплов. Шляхи виховання культури почутпв у д!тей р!зних в!кових категор!й досл!джували I. Бех, Л. Коваль, О. Кононко, О. Лук, Г. Шевченко, П. Якобсон та ш.
В останш десятир!ччя увагу вчених все бшьше привертае проблема емоцшно! культури вчителя (Ш. Амонашвш, А. Макаренко, В. Сухомлинський, О. Чебикш, Н. Чепелева та ш.).
Однак сл!д зазначити, що вказане понягтя трапляеться на сторшках психолого-педагопчно! л!тератури р!дше пор!вняно з такими поняттями як «культура особистоси», «педагогична культура вчителя», «професшна культура педагога», «психолог!чна культура
вчителя».
Мета спшпши полягае у розкригп теоретичних основ проблемы емоцшно! культури майбутнього вчителя початково! школи, зокрема II показниюв, функцш та рол! у профеайшй д1яльносп.
Анагпз наукових джерел п проблемы дослщження показав, що важливими показниками емоцшно! культури вчителя е його емоцшна стшюсть, емоцшна чуйшсть та емоцшна виразшсть.
Емоцшна стшюсть — це здатшсть протистояти емоцюгенним впливам. Р1вень емоцшно! стшкосп залежить вщ властивостей нервово! системи людини. Стосовно педагопчно! д1яльносп високий р1вень емоцшно! стшкосп мае першочергове значения, оскшьки дозволяе запоб1гти 1 попередити виникнення синдрому «емоцшного вигорання» вчителя.
Як вщомо, стан емоцшного вигорання характеризуется емоцшним виснаженням. Спостер1гаеться домшування негативних переживань, постшне вщчуття провини, гшву, образи. Наслвдком емоцшного вигорання можуть стати, з одного боку, душевна черствють, байдужлсть до оточуючих, а з шшого — р1зш неврози, депресивш стани.
Кр1м того, емоцшна сшпасть педагога вщграе виршальну роль у формуванш емоцшного \пкрокл1мату в класг Так, емоцшний стан вчителя, його особиста поведшка впливають на формування стереотишв поведшки д1тей молодшого шкшьного вжу: якщо педагог спокшний, вр1вноважений, стриманий — груповий портрет класу такий самий. I, навпаки, клас нагадуватиме галасливу юрбу, якщо вчитель виявляе невр1вноважешсть, непослщовшсть, метушливють. Це пояснюеться тим, що вчитель початкових к л ас ¡в для молодших школ яр ¡в — дуже авторитетна людина, тому вони легко шддаються його емоцшному впливовг
Прояв емоцш базуеться на тому, що кожна людина певною \прою «кошюе», настроюеться на емоцп 1 почуття тих, з ким спшкуеться, причому найчастше шдсвщомо. Тому емоцшний стан вчителя, незалежно в1д його вол1, впливае на самопочуття учшв, передаеться !м, викликае вщповщш переживания. Вщбуваеться так зване явище «емоцшного заражения». Ця законом1ршсть впливу емоцшних процеав особливо яскраво проявляеться у дитинствг «Хочеш мати добрий настрш — створи його шшим, а вони передадуть його тобЬ>, — говорить народна мудрють.
Поряд !з емоцшною стшкютю важливим показником емоцшно! культури вчителя е його емоцшна чуйшсть. Дослвдники зазначають, що емоцшна чуйшсть — це здатшсть людини до сшвчуття 1 сшвпереживання, здатшсть розум1ти 1 враховувати почуття шшо! людини. В. Сухомлинський писав, що вчити вщчувати — це найскладшше, що е у вихованш. Тому любов до д1тей, вмшня вщчувати серцем ¡ншу людину е важливими для вчителя. Адже вщ педагога, вщ його ставлення до предмета, до учшв. вщ його емоцшного стану залежать емоцшш переживания школяр1в.
Емоцшна чуйшсть вчителя виражаеться у ставленш до д1тей, у в\пнш встановити з ними емоцшний контакт. На думку вчених (Г. Друзь, О. Митник), встановити емоцшний контакт !з класом — означае досягти з дпъми спшьносп емоцшних позицш та емоцшних переживань щодо змюту навчального матер1алу, мети, засоб1в конкретного уроку 1 один стосовно одного. А це передбачае розумшня педагогом емоцшного стану учшв. умшня приймати дитину такою, якою вона е. Адже шкшьна практика показуе, що учш початкових клаав ор1ентуються насамперед на загальне емоцшне ставлення до них класовода, а не на ступшь «розвиненосп» його педагопчних зд1бностей. Емоцшний компонент спшкування мае для молодших школяр1в не менш важливе значения, шж змютовий.
Основоположник гумашстично! психологи К. Роджерс зазначав, що для особиспсного зростання та професшного становления майбутшх учител1в важливо розвивати у них таю риси:
- високий р1вень емпати, тобто здатшсть розу\пти внутршнш св1т учня, його емоцшний стан, вмшня сшвпереживати з ним уа прояви шильного життя;
- безумовне позитивне ставлення до дитини, яке передбачае II прийняття [ розумшня. Вчитель повинен приймати учня таким, яким вш е, тобто з уама позитивами 1 недолп<ами;
- конгруентшсть — вчитель мае бути вщкритим, щирим, таким, яким вш е насправдг
Ще одним показником емоцшно! культури вчителя е його емоцшна експресившсть.
Емоцшна виразшсть — це зовшшнш або внутршнш вияв емошйних переживань.
Зовшшне (експресивне) вираження емоцш { почутпв в1дбуваеться за допомогою \п\пки. панто\п\ш<и. ж ест ¡в. штонацшносп мовлення, загальних особливостей поведшки. Вчитель мае насамперед емоцшно ставитися до навчального матер1алу. Емошйшсть викладу матер1алу передбачае, передуам, емошйне забарвлення голосу, виразшсть жест ¡в 1 \п\пки. вдале оперування лопчним наголосом та смисловою паузою, шдкреслення особиспсного ставлення до того, що вивчаеться на урош.
Учителю необхщно оволод1ти вмшням надавати сво1м переживаниям педагопчно! спрямованосп, посилювати або послаблювати емоцшш переживания вщповщно до навчальних ситуацш (сшвпереживати з учнями, захоплюватися разом ¿з ними тим, що вони шзнають, щиро дивуватися, коли вщкривають для себе щось нове 1 рашше 1м невщоме, виявляти радють вщ спшьно1 творчо! пращ, а при потреб 1 — висловлювати незадоволення). Таким чином, д1ти розширюють св1т почутпв через учителя, учитель — через учшв.
Проте емошйна культура педагога передбачае не тшыш його емоцшну виразшсть, але й умшня визначити 1 зрозум1ти емоци, яю переживае учень. Необхвдно знати, що кожна емощя мае свою «мову», власш виражалып засоби. Тому вчителевк як стверджував А. Макаренко, «потр1бно в\пти читати на людському обличчк обличч1 дитини, й це читання може бути навпъ описане у спещальному кура. ЕПчого хитрого, шчого хпстичного немае в тому, щоб з обличчя д1знаватися про деяю ознаки душевних порух1в» [4, с. 268].
Отже, позищя гуманного вчителя — за зовшшшми ознаками «прочитати» внутршнш стан учня, у\пти анал1зувати емоцшне життя дитини на основ1 цшсно! картини його поведшки та окремих емоцшних прояв1в 1 на основ1 цього знаходити правильш шляхи впливу на учшв.
Ознаки розшзнавання емоцш були предметом аналпу багатьох учених (Н. Вггт, К. 1зард, М. Ко роб шин а. В. Лабунська, О. Чебиюн та ш.). Результата 1хшх дослщжень доводять, що найбшып шформативними серед експресивних ознак вираження емоцш стосовно специфжи д1яльносп вчителя виступають таю зони обличчя, як область очей 1 рота [3; 6]. Разом з тим, отримаш вченими результата свщчать, що бшышсть емоцш недостатньо ч1тко диференцшеться за експресивними ознаками. Це пояснюеться специф1чними для емоцшних стан ¡в особливостями: одш й т1 ж почуття можуть виражатися достатньо широким спектром засоб1в, ¡. навпаки, майже однаков1 зовнппш прояви можуть вщповщати р1зним емоцшним переживаниям.
У цьому контексп значний штерес становить дослвдження М. Коробщино!, яка виявила, що серед емоцш е таю. яю розшзнаються вчителями без особливих труднопцв (емоцп радосп, злосп, штересу, страху), але е й таю, яю навпъ при збшыпенш шформацп про них розшзнаються досить важко (нудьга, сором, образа) [3].
Ефектившсть розшзнавання вчителями емоцш учшв. як справедливо вважае О. Чебикш. залежить ввд р1зних умов 1 фактор1в. Серед них суттеве значения мае, на думку вченого, споаб вираження емоцш, життевий досвщ того, хто розшзнае, р1вень його психолопчно! шдготовки тощо [6].
Емоцшна культура вчителя реалпуеться насамперед у його взаеминах з учнями. Практика показуе, що дпи, яю виховуються в умовах гумашстичного, демократичного стилю взаемоди, що грунтуеться на глибоюй поваз1 до особистосп кожного, вщчувають емошйне задоволення, радють. I навпаки, стан напруження, пригшчення, тривожносп спостершаеться у школяр ¡в тодк коли вчитель дотримуеться авторитарного стилю спшкування. Така позищя педагога не дае змоги наблизитися до нього, \пж ним 1 дпьми майже не виникають дов1рливк доброзичлив1 стосунки. Тому характер м1жособиспсних взаемин, яю формуються у систем! «учень — вчитель», потр1бно розглядати як один ¡з критермв оцшки емоцшно! культури
педагога, р1вня усввдомленосп, адекватносп й д1евосп його психолопчних знань.
На думку Н. Зубалш, емоцшно-позитивна атмосфера в ioaci створюеться такими педагопчиими засобами: доброзичливим ставлеииям до д1тей, тактовиим звертаииям до них, врахуванням ïx ¡ндивщуальних особливостей, вмотивовашстю ошнних суджень, адекватною реакщею на поведшку класу [1].
Емоцшна культура передбачае формування культури почутпв вчителя. Потр1бно розвивати здатшсть волод1ти собою, свщомо керувати cboïmh емощями, шдпорядковувати ïx розуму i волк Безперечно, прояв почутпв i ïx культура залежать ввд ¡ндршдуально-психолопчних особливостей людини, ïï темпераменту, характеру, а також р1вня вихованосп, культури поведшки. 3 роками розвиваеться здатшсть регулювати cboï почуття, стримувати ïx небажаний вияв.
Оригшальну методику виховання культури почутпв знаходимо у педагопчнш спадщиш В. Сухомлинського. Вщомий педагог зазначав, що прояв емошйно!' культури вчителя залежить вщ його особиспсних якостей, яю здапп забезпечити досягнення високих результат!в у педагопчнш д1яльносп, стосунках та спшкуванш з учнями. Такими позитивними морально-психолопчними якостями вчителя, яю у поеднанш з педагогичною майстершстю забезпечують йому високий авторитет i становлять складову педагопчно! культури, е тактовшсть, чуйн1сть, доброта, чесн1сть, справедливють тощо.
Емоц1йна культура е запорукою педагопки сп1вроб1тництва вчителя з учнями, ставлення до дитини як особистосп п урахуванням ycix притаманних ш якостей та властивостей. Саме формування вмшня зрозум1ти внутр1шн1й cbît дитини, ïï емоцшш переживания, враховувати ïx при Bnoopi засоб1в педагопчного впливу на учня; вироблення здатност1 психолопчно грамотно будувати сп1лкування 3Ï школярами повинш дом1нувати у npoueci профеайно!' п1дготовки майбутнього вчителя початково!' школи.
Таким чином, емоц1йна культура вчителя як складова його духовно! i професшно! культури у поеднанн1 з гумашстичною спрямован1стю, високим моральним р1внем е важливою умовою ефективност1 педагопчно! д1яльност1. Перспективи подальших досл1джень вбачаемо у з'ясуванн1 рол1 психолого-педагопчних дисциплш у npoueci формування eviouiiiHOÏ культури майбутнього вчителя початково! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зубатй Н. П. Створення емощйного ктмату в процем навчання шестилиок / Н. П. Зубалш // Початкова школа. — 1985. — № 6. — С. 53-55.
2. Кириленко Т. С. Психолопя: емощйна сфера особистосп / Т. С. Кириленко. — К.: Либвдь, 2007. — 256 с.
3. Коробицына М. Б. Проблема психологической подготовки учителя к распознаванию эмоций учащихся: дисс... канд. психол. наук: 19.00.07 /М. Б. Коробицына. — Одесса, 1992. — 116 с.
4. Макаренко А. С. Некоторые выводы из педагогического опыта / А. С. Макаренко // Сочинения: в 7-ми т. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1968. — Т. 5. — С. 197-322.
5. Чепелева Н. В. Психолопчна культура майбутнього вчителя / Н. В. Чепелева. — К.: Знания, 1989. - 32 с.
6. Чебыкин А. Я. Теория и методика эмоциональной регуляции учебной деятельности / А. Я. Чебыкин. — Одесса: Астропринт, 1999. — 158 с.
УДК 371.132+371.134:373.3 1ванна РАЗМОЛОДЧИКОВА
ЗНАЧЕНИЯ ЗОВШШНЬОГО ВИГ ЛЯДУ У СТВОРЕНН11М1ДЖУ ВЧИТЕЛЯ
ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В
У статтг обхрунтовано важливгсть зовтшнъого вигляду майбутнього вчителя початковог школи та розкрито шляхи формування позитивного шгджуу студентгв педагоггчних факультетгв.
В статье обосновано важность внешнего вида будущего учителя начальной школы и раскрыто пути формирования позитивного имиджа в студентов педагогических факультетов.
