CC BY
37
УДК 636.6:611-013:619:615
Шщеменко М.П., д.вет.н., професор, Каплуненко В.Г., д.т.н., професор, Смельяненко A.A., acnipaHT © E-mail: Anatolevna_86ukr.net
Бглоцеркгвський нацюнальний аграрнийутверситет, м. БшаЦерква, Кигвська обл., Украгна, 09111
ЕМБРЮНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ПЕРЕПЕЛ1В ПРИ 1НКУБАЦ1ЙН1Й
ОБРОБЦ1 яець АКВАХЕЛАТНИМ РОЗЧИНОМ ГЕРМАН1Ю
Одним з важливих питанъ, у сучасному птах1вництв1 е тдвищення життездатност1 птищ на ргзних етапах И розвитку. Специфжа онтогенезу птищ полягае в тому, що розвиток ембрюна в1дбуваеться поза материнсъким оргатзмом в зовтшнъому середовищг, яке впливае на ембрюни несприятливими абютичними та бютичними факторами (перепади температури, вологост1, токсиканти тощо). В cmammi наведет дат про впливр1зних доз аквахелатного розчину герматю (2,5; 5,0; 7,5 мкг/кг яець) на показники сомтогенезу, маси, росту ембрютв на 10-ту i 15-ту добу ткубацп перепелиних яець. Встановлено, що при обробц1 яець розчином аквахелату герматю у do3i 5,0 мкг/кг кглъкгстъ coMimie, показники маси i росту ембрютв були вгроггдно быъшими в пор1внянт з контролем, що имовгрно характеризуе стимулюючий вплив аквахелатного розчину герматю на сомтогенез, picm i розвиток тканин та оргатв ембрютв на 10-ту та на 15-ту добу ткубацп. Обробка яець аквахелатним розчином герматю в do3i 7,5 мкг/кг проявляв негативнии вплив на швидюстъ сомтоутворення, галъмуе процес розвитку та викликае затримку росту ембрютв в пор1внянт з контрольною групою. Доза 2,5 мкг/кг аквахелатного розчину герматю виявиляла лише тенденцт до збтъшення кшъкост\ диференцшованих пар coMimie, маси i росту ембрютв в пор1внянт з контрольною групою.
Ключов1 слова: перепелит яиця, ембрюни, ткубащя, сомтогенез, розчин аквахелату герматю, передткубацшна обробка.
УДК 636.6:611-013:619:615
Нищеменко Н.П., д.вет.н., профессор, Каплуненко В.Г., д.т.н., профессор,
Емельяненко A.A. аспирант
Белоцерковский национальный аграрныйуниверситет, г. Белая Церковь, Киевская обл., Украина, 09111
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ ПЕРЕПЕЛОВ ПРИ ИНКУБАЦИОННОЙ ОБРАБОТКЕ ЯИЦ АКВАХЕЛАТНЫМ РАСТВОРОМ ГЕРМАНИЯ.
Одним с важных вопросов, в современном птицеводстве есть повышение жизнеспособности птицы на разных этапах ее развития. Специфика онтогенеза птицы заключается в том, что развитие эмбриона происходит вне материнского организма в окружающей среде, которая влияет на эмбрионы не благоприятными абиотическими и биотическими факторами (перепады температуры, влажности, токсикантами и т.д.) В статье наведены данные о
© Нщеменко М.П., Каплуненко В.Г., Смельяненко A.A., 2014
258
влиянии разных доз аквахелатного раствора германия (2,5; 5,0; 7,5 мкг/кг яиц) на показатели сомитогенеза, массы, роста эмбрионов на 10-е и 15-е сутки инкубации перепелиных яиц. Установлено, что при обработке яиц раствором аквахелата германия в дозе 5,0 мкг/кг количество сомитов, показатели массы и роста эмбрионов были вероятно больше по сравнению с контеролем, что возможно характеризирует стимулирующие влияние аквахелатного раствора германия на сомитогенез, рост и развитие тканей и органов эмбрионов на 10-е и 15-е сутки инкубации. Обработка яиц аквахелатным раствором германия в дозе 7,5 мкг/кг оказывает негативное влияние на скорость сомитообразования и процессыразвития и задержкуроста эмбрионов по сравнению с контрольной группой. Доза 2,5 мкг/кг аквахелатного раствора германия вызывает только незначительное увеличение количества дифференцированных пар сомитов, массы ироста эмбрионов по сравнению с контрольной группой.
Ключевые слова: перепелиные яйца, эмбрионы, инкубация, сомитогенез, раствор аквахелата германия, прединкубационная обработка.
UDC 636.6:611-013:619:615
N. Nischemenko doctor veterinary sciences, V. Kaplunenko doctor technical sciences, A. Emelianenko aspirant. (Anatolevna_86ukr.net).
Belotserkovskii National Agrarian University, Bila Tserkva, Kiev region,
Ukraine, 09111
EMBRYONIC DEVELOPMENT OF QUAILS IN THE INCUBATING EGGS PROCESSING SOLUTION AKVAHELATE GERMANY
One with the important issues in modern life there is an increased poultry birds at different stages of its development. Specificity ontogeny birds is that the development of the embryo takes place outside the mother's body in the environment that affects the embryos are favorable a biotic and biotic factors (temperature changes, humidity, toxicants, etc.) move data on the effect of different doses of germanium solution akvahelate (2.5, 5.0, 7.5 mg/kg eggs) on the performance of somitogenesis, mass, growth of embryos on the 10th and 15th day of incubation of quail eggs. Found that the processing of eggs akvahelate solution of germanium in a dose 5.0 mg/kg quantity of somites, weight indicators and embryo growth were more likely compared to the control, which certainly characterizes the stimulating effect of germanium on akvahelate solution somitogenesis, growth and development of tissues and organs embryos on the 10th and 15th day of incubation. A solution of egg treatment akvahelate germanium at 7.5 mcg/kg has a negative effect on the rate formation of somites and processes of development and growth retardation of embryos compared with the control group. Dose 2,5 mg/kg a solution of germanium akvahelate provided a tendency to increase the amount of differential pairs somite embryos mass and growth compared with the control group
Key words: quails eggs, embryos, incubation, somitogenesis, solution akvahelate germanium, pre-incubation treatment.
Вступ. На сьогодшшнш день швидкими темпами розвиваеться така галузь птах1вництва як перепел1вництво. Одним з важливих питань, у сучасному птах1вництв1 е пщвищення життездатносп птищ на р1зних етапах И розвитку [1]. Специфжа онтогенезу птищ полягае в тому, що розвиток ембрюна
259
вщбуваеться поза материнським оргашзмом в зовшшньому середовищ1, яке впливае на ембрюни несприятливими абютичними та бютичними факторами (перепади температури, вологост1, токсиканти тощо) [2].
Низька виводимкть при промисловш шкубацп спонукае до пошуку нових способ1в I метод1в стимуляци ембрюнального розвитку птищ. У зв'язку з цим, актив1зуеться пошук нових альтернативних пщход1в до пщвищення виводимост1 птищ. Одним з шлях1в впливу на ембрюнальний розвиток птищ е передшкубацшна обробка яець, а також обробка !х безпосередньо в процеЫ шкубацп. Для птахофабрик пропонують застосовувати р1зш ф1зичш фактори -ультрафюлетов1, рентгешвськ1, гамма - промеш, св1тлов11 звуков! подразниками тощо; х1м1чш фактори -бурштинова, шкотинова, фумарова кислоти, в1тамшами, озон та ш; лкувальш препарати ВВ-1, полкепт, бактерицид та ш [3]. Однак, з практично! точки зору не вс1 методи можна використовувати для обробки яець у виробничих умовах. Деяк1 з них потребують спещального обладнання високо! вартост1, необхщно! пщготовки персоналу або додатково! перев1рки на токсичшсть [4].
Останшм часом у гуманнш I ветеринарнш медицини впроваджуються наноматер1али, як1 е аквахелатами метал1в. Хелатування наночасток молекулами води дозволяе аквахелату легко проникати через мембрани кл1тин, а наночастинщ легко взаемод1яти з кл1тинними органелами, що створюе умови для виявлення високо! бюлопчно! активное^ [5]. Кшькють дослщжень проведених по вивченню ди аквахелат1в збшьшуеться I перед ученими-бюлогами р1зних спещальностей стоять нов1 завдання по всеб1чному вивченню властивостей наночастинок та шших продукт1в нанотехнологш, !х впливу, на оргашзм людини, тварини I навколишне середовище [6]. Однак, вщомостей вивчення впливу наночастинок метал1в на ембрюгенез та морфологш тканин е досить обмеженими I суперечливими [5,6].
Метою наших дослщжень було встановити як впливае розчин аквахелату германш на ембрюнальний розвиток перепел1в.
Матер1али 1 методи. Експериментальш дослщження проводились в науково-дослщнш лаборатори кафедри нормально! та патолопчно! ф1зюлоги тварин Бшоцерювського нащонального аграрного ушверситету.
Для дослщження використовували яйця та ембрюни перепел1в (СоШгтх coШmix_ ]аротса) породи фараон м'ясного напрямку продуктивность
1нкубащю перепелиних яець здшенювали в лабораторному шкубатор1 1ЛУ Ф-03 з дотриманням вимог щодо процесу шкубацп [2], за оптимально! температури для перепелиних яець 38,5°С на 1-14 добу, та 37,3°С на 14-17 добу [7].
Для визначення впливу аквахелату германш на процеси шкубацп, нами було сформовано чотири групи-аналопв шкубацшних яець. Яйця трьох дослщних груп обробляли розчинами аквахелату германш у р1зних дозах, а в контрольнш груш яйця обробляли лише дистильованою водою (табл.1). Пщ час дослщу пщтримувалась необхщна температура \ вщносна волопсть в шкубатор1 [2, 7].
260
Таблиця 1
Схема проведених дослщжень (М±ш)_
Група К1льк1сть яець у груш, шт. Маса яець у груш, г Маса одного яйця, г Доза розчину для обробки яець, мкг/кг
1- досл1дна 150 2083,1 13,88±0,27 2,5
2- дослщна 150 2036,1 13,57±0,19 5
3- досл1дна 150 2043,3 13,62±0,21 7,5
Контрольна 150 2056,5 13,71±0,24 дистильована вода
При проведенш експерименту використовували передшкубацшну обробку яець, а пот1м обробку повторювали за добу до критичних перюд1в: 9-та доба замикання аланто!су; 11-та доба перехщ на бшкове живлення; 13-та доба швидкий ркт постшних оргашв; 15-та доба початок прокльову; 17-та доба виведення молодняку [8, 9].
Вплив аквахелату германш на шкубацшш процеси визначали шляхом пщрахунку диференцшованих пар сомтв за методикою зняття бластодиску з використанням паперових кшець, зважування та вим1рювання ембрюшв та 1х печшки на 10-ту \ 15-ту добу шкубаци.
Результати дослщження. на першому еташ ми вивчали вплив аквахелатного розчину германш на сомтогенез перепелиного ембрюна. В зв'язку з постшним часом утворення диференцшованих пар сомтв 1х кшьюсть е найб1льш в1рог1дним критер1ем розвитку ембрюшв, в процес1 порушення якого змшюеться швидк1сть формування сегмент1в [10].
Нами встановлено, що за обробки яець розчином аквахелату германш (табл.2) в першш груш з дозою розчину (2,5 мкг/кг) кшьккть диференц1йованих пар сомтв мала тенденцш до збшьшення на 2,1 %, а в другш груп1 (5 мкг/кг) к1льк1сть сомтв була в1рог1дно б1льше на 32,6 % в пор1внянш з контролем (р < 0,001), що ймов1рно характеризуе стимулюючий вплив герман1ю на сомтогенез, р1ст { розвиток тканин та оргашв ембрюшв.
В третш груш кшькють сом1т1в була на 18,7 % менше в пор1внянш з контролем (р<0,05), це ймов1рно вказуе на те що аквахелатний розчин герман1ю в доз1 7,5 мкг/кг проявляе негативний вплив на розвиток ембрюшв за швидюстю сом1тоутворення.
Таблиця 2
Показники диференц1йованих пар сомтв на 38-му годину ¡нкубацй', М±ш
№ п/п Група(п=5) Кшьшсть диференц1йованих пар сом1т1в, шт.
1 1-дослщна 9,4 ± 0,24
2 2- дослщна 12,2 ± 0,37***
3 3- досл1дна 8,4 ± 0,24*
4 Контроль 9,2 ± 0,20
Примтка: * р < 0,05; *** р < 0,001 в пор1внянш з контрольною групою
На другому еташ дослщжень ми визначали масу I рют ембр1он1в та 1х печ1нки на 10-ту I 15-ту добу шкубаци за впливу р1зних доз аквахелатного розчину германш. Для дослщження в один I той же час доби вщбирали яйця з
261
шкубатора, звшьняли ембрюни вщ паза зародкових оболонок, проводили ix зважування та пром1ри.
На 10-ту добу шкубаци на ембрюнах спостер1гали утвореш тр'яш сосочки вздовж спини i голови; на кшщ дзьобу з'явлося побшшня у вигляд1 крапки. Вказаш змши були бшьш виражеш у другш дослщнш rpyni. Ембрюни стають схожими на птицю: довга шия, дзьоб, крила, на пальцях hít югтики, пов1ки досягали зшищ ока.
Maca яець в другш rpyni (табл. 3) була в1рогщно менша пор1вняно з контролем, в першш i третш трупах маса яець не зазнала значних 3míh, проте вона була пор1вняно меншою за масу яець при першому зважуванш перед закладанням в шкубатор. Зменшення маси яець в перюд шкубацп е показником втрати поживних речовин, яю використовуються ембрюном, та споживання ним кисню i видшенням вуглекислоти та води яка балансуеться по Maci яйця. Таю 3míhh е ф1зюлопчною нормою ембрюнального розвитку птищ.
Таблиця 3
Анашз розвитку перепелиних ембршмв на 10-ту добу шкубацй', M±m, n=5
Група Маса яець, г Маса шкаралупи, г Маса ембрюшв, г píct ембр1он1в, см Маса алантоюу г Маса печ1нки, г
1-дослщна 13,11±0,16 2,03±0,03 1,20±0,03 2,20±0,02 2,62±0,06 0,04±0,01
2-дослщна 12,94±0,04*** 2,03±0,02 1,46±0,02*** 2,28±0,03** 2,51±0,02 0,05±0,01
3-дослщна 13,39±0,10 2,07±0,04 1,01±0,02** 2,01±0,01*** 2,71±0,04 0,04±0,01
Контроль 13,22±0,17 2,03±0,03 1,14±0,02 2,18±0,03 2,52±0,03 0,04±0,01
Примтка: *-р < 0,05; ** р-< 0,01; ***-р < 0,001 в пор1внянш з контрольною групою
Маса шкаралупи I аланто!са в першш, другш I третш трупах в пор1внянш з контрольною не мали в1рогщно! р1знищ. Проте, показники маси I росту ембрюшв в дослщних трупах в1рогщно в1др1знялася вщ контрольно! групи. Зокрема, в другш груш за дп аквахелатного розчину германш в доз1 5 мкг/кг маса ембрюшв була бшьше на 28 % (р < 0,001). Ркт ембрюшв був також бшьшим на 4,6 % в пор1внянш з контролем (р < 0,01). У першш груш показники маси I росту ембрюшв мали лише тенденщю до збшьшення пор1вняно з контролем, а в третш груш маса на 11,4 % I ркт на 7,8 % були меншими, шж в контроле Ми вважаемо що, ймов1рно застосований розчин аквахелату германш для обробки перепелиних яець в доз1 7,5 мкг/кг проявляе негативний вплив на ембрюгенез.
При вивченш показниюв маси печшки та !! макроскошчних характеристик, у вЫх трупах суттевих змш нами не встановлено.
На 15-ту добу шкубаци (табл. 4) при дослщженш розвитку ембрюшв встановили, що вони змшили свое положения в яйщ - голова була повернута у б1к тупого кшця I пщтягнута пщ праве крило так, щоб дзьоб був повернутий до пов1тряно! камери. Ембрюни повшстю вкршг пухом, !х оч1 закрит1 повжами, довжина кшщвок збшьшилася, жовток починав втягуватись в черевну порожнину.
262
В останнш перюд шкубаци пщвищуеться проникшсть шкаралупи внаслщок розщеплення кальщевих солей вугшьною кислотою, яка видшяеться ембрюном, при цьому збшьшуеться величина втрати маси яйця. Зокрема, в другш груш втрата маси яець була на 1,8 % бшьше в пор1внянш з контролем. В першш груш маса яець була майже однаковою з контролем, а в третш груш втрата маси яець була менша, шж в контрол1 на 0,7 %, що вказуе, ймов1рно на недостатню проникшсть шкаралупи. Показники маси шкаралупи у вЫх чотирьох трупах не мали в1рогщно1 р1знищ.
Таблиця 4
Група Маса яйця, г Маса шкаралупи, г Маса ембр1она, г Р1ст ембр1она, см Маса аланто!са, г Маса печ1нки, г
1-дослщна 12,97±0,02 1,95±0,04 4,96±0,02 4,27±0,05 1,12±0,04 0,07±0,01
2-досл1дна 12,73±0,02*** 1,90±0,06 5,16±0,02*** 4,57±0,01*** 0,93±0,03** 0,09±0,01
3-досл1дна 13,05±0,02* 2,01±0,04 4,70±0,02*** 4,05±0,03*** 1,31±0,05*** 0,08±0,01
Контроль 12,96±0,03 2,01±0,04 4,93±0,02 4,22±0,01 1,03±0,01 0,07±0,01
Примтка: *- р<0,05; **- р<0,01; ***-р<0,001 пор1вняно з контрольною групою
При обробщ перепелиних яець розчином аквахелату германш в доз1 5 мкг/кг (друга група) нами встановлено, що ембрюни за масою 4,6 % 1 ростом 8,2 % були бшьшими, шж в контрол1 (р<0,001). В третш груш (7,5 мкг/кг) проявлявся зворотнш ефект, де ембрюни за масою на 4,7 % I ростом на 4,1 % були меншими в пор1внянш з контролем (р<0,001). В першш груш маса I ркт ембр1он1в були майже однаковими з контрольною групою, а маса аланто!са в перш1й груп1 не зазнала суттевих зм1н в пор1внянш з контролем. Проте, в другш груп1 маса аланто!су була в1рогщно менша на 9,8 %, що свщчить про ¿нтенсивн1ший розвиток ембрюна. В третш груш маса аланто!су була на 27,1 % бшьше, що вказуе на гальмування процесу втрати тимчасово! позазародково! оболонки та затримку розвитку ембр1он1в. При дослщженш маси печ1нки у чотирьох групах ми не встановили суттевих змш, а значить И розвиток був в межах ф1з1олог1чно! норми.
Висновки. 1. В результат! проведених нами дослщжень було встановлено, що доза розчину аквахелату германш 5 мкг/кг е оптимальною, для передшкубацшно! обробки та обробки перепелиний яець в процеЫ ¿нкубац11. Розчин аквахелату германш у вище вказан1й доз1 позитивно впливае на ембр1ональний розвиток перепел1в за показниками сом1тогенезу, маси I росту ембрюшв в процеЫ шкубаци.
2. Розчин аквахелату германш в доз1 7,5 мкг/кг для передшкубацшно! обробки та обробки перепелиних яець в процеа шкубаци справляв негативний вплив на ембрюнальний розвиток перепел1в за показниками кшькост1 диференц1йованих пар сомтв, маси та його росту.
Перспективи подальших досл1джень. Перспектив ним напрямком досл1джень вважаемо вивчення впливу аквахелатного розчину германш на гематолопчш показники в однодобового молодняку перепел1в.
263
Л1тература
1. Жеребов M.G. Перепшьництво в Укра!ш / M.G. Жеребов // Ефективне птах1вництво: спещал1зований журнал з питань птах1вництва. - Обух1в: ТОВ ф1рма «Пол1графшко», 2011. - №8- С. 34-38.
2. Бессарабов Б.Ф. Практикум по инкубации и эмбриологии с.-х. птицы. / Б.Ф. Бессарабов - М., 1982. -C. 144.
3. Байдевлятова О. М. Проблеми якост1 та сучасш пщходи щодо обробки шкубацшних яець / О. М. Байдевлятова // Птах1вництво: М1жвщ. темат. наук. зб. / Ш НА АН Украши.-Харюв, 2010. - Вип. 65. - 200 с.
4. Задорожнш А.А. Вплив еколопчно безпечних препарат1в на ембрюнальний i постембр1ональний розвиток м'ясних курчат/ А.А. Задорожнш, В.М. Туринський // Сучасне птах1вництво.-2011-№10 (107). - С. 21-23.
5. Борисевич В.Б., Наноматериалы и нанотехнологии в ветеринарной практике // В.Б. Борисевич, В. Г. Каплуненко, Н. В. Косинов [и др.]: под редакцией В.Б. Борисевич, В.Г. Каплуненко. - К.: ВД «Ав1цена»,2012. -512 с.
6. Нанометали: стан сучасних досл1джень та використання в 61олог11, медицин! та ветеринари / В.Ф. Шаторна, B.I. Гарець, В.В. Крутенко та ш //В1сник проблем 61олог1! i медицини. -2012. - Вип.3 -Т.2(95) - C.29-32.
7. Методи оц1нки ембрюнального розвитку у птиц1 (за умов фоторегуляторного впливу на ембр1огенез): Методичш рекомендац1! з оц1нки ¿нтенсивност! ембрюгенезу, стану антиоксидантно! та енергетично! систем птищ у лабораторних та виробничих умовах / О. С. Цибулш, О.П. Мельниченко, 1.Л. Якименко, ДМ. Микитюк. -Б1лаЦерква, 2007. - C. -20.
8. Рольник В.В. Биология эмбрионального развития птиц. / В.В Рольник -Л.: Наука, 1968.-C. 425
9. Freman B.M. Development of Avian Embryo / B.M. Freman, M.A. Vinee -London: Chapman and Hall, 1974. - P. 348.
10. Huang R., Contribution of single somites to the skeleton and muscles of the occipital and cervical regions in avian embryos / R. Huang, Q. Zhi, K. Patel // Anat. And Embryol. - 2000. - Vol. 5. -P. 375-383.
Рецензент - д.с.-г.н., проф.,чл.-кор.НААНУ Кирил1в Я.1.
264
