CC BY
25
УДК 619:614.48:637.4:636.52/.58
Бреславець В.О., д. с.-г. н., професор, E-mail: [email protected] Глебова К.В., к. вет. н., ННЦ «1нститут експерименталъноИ клшчногветеринарногмедицини»
Стегнш О.О., acnipaHT ©
Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я, м. Хартв, Украгна
ВИЗНАЧЕННЯ ЗНЕЗАРАЖУЮЧ01Д11 ПРЕПАРАТУ «ЙОД1С» ПРИ
ДЕ31НФЕКЦ1ЙН1Й ОБРОБЦ11НКУБАЦ1ЙНИХ ЯСЦЬ КУРЕЙ
Перед закладкою на ткубащю сформували п'ятъ груп яецъ (636 шт.) курей кросу «Хайсекс быий». Обробку тръох дослгдних груп проводили д1иодмет1лпаратолмсулъфоном («Иодгс») у концентращях 0,5 % та 1 % аерозолъним методом при нормг використання 25 см /м3 методом щгльного туману. Контролем слугували dei групи, як1 таким же чином обробляли дезтфжуючою речовиною «Полгдез». У двох групах (контрольна та дослгдна) провели додаткову обробку яецъ на 13 добу ткубацп. Для визначення ступеню ембрюналъного розвитку розтин яецъ проводили на 9-ту та 18-ту добу iнкубацИ.
Досл1дження показали, то препарат «Йодгс» не мае негативного впливу на розвиток nmuui в ембрюналънии та постнаталънии (neprni 10 di6 вирощування курчат) nepiodu, не знижуе виводимгстъ та яюстъ виведеного молодняку. Додаткова обробка яецъ в nepiod ix ткубацп 1% розчином препарату «Йодгс» маиже в два рази знижуе pieern бактер1алъного забруднення. В групах, де використовували препарат Полгдез (0,1%), до 15-тог доби ткубацпвключно не вгдмгчали на noeepxni яецъ наявност1 мтрооргашзм1в.
Heo6xidm додатковг випробовування даного eapianma композицп «Йодгс» в умовах виробництва на быъшш тлъкостг яецъ та р1вня иого корозгйних властивостеи по вгдношенню до обладнання iнкубаторт.
Ключое1 слова: дезтфекщя яецъ до i в nepiod ткубацп, препарати uodic та полгдез, ембрюналъна життездаттстъ, кури, виводимгстъ яецъ, м1кробюлог1чна забруднешстъ.
УДК 619:614.48:637.4:636.52/.58
Бреславец В.А., д. с.-х. н., профессор Глебова Е.В., к. вет. н., ННЦ «Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины»
Стегний A.A., аспирант Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков, Украина
ОПРЕДЕЛЕНИЕ БАКТЕРИЦИДНОГО ДЕЙСТВИЯ ПРЕПАРАТА «ИОДИС» ПРИ ДЕЗИНФЕКЦИОННОЙ ОБРАБОТКЕ ИНКУБАЦИОННЫХ ЯИЦ КУР
Перед закладкой на инкубацию сформировали пять групп яиц (636 шт.) кур кросса «Хайсекс белый». Обработку трех исследовательских групп
© Бреславець В.О., Глебова К.В., Стегнш О.О., 2014
261
проводили дийодметилпаратолилсульфоном («Йодис») в концентрациях 0,5% и 1% аэрозольным методом при норме использования 25 см3/м3 методом плотного тумана. Контролем служили две группы, которые таким же образом обрабатывали дезинфицирующим веществом «Полидез». В двух группах (контрольная и опытная) провели дополнительную обработку яиц на 13 сутки инкубации. Для определения степени эмбрионального развития вскрытие яиц проводили на 9-ю и 18-е сутки инкубации.
Исследования показали, что препарат «Йодис» не имеет негативного влияния на развитие птицы в эмбриональный и постнатальный (первые 10 дней выращивания цыплят) периоды, не снижает выводимость и качество цыплят. Дополнительная обработка яиц в период их инкубации 1% раствором препарата «Йодис» почти в два раза снижает уровень бактериального загрязнения. В группах, где использовали препарат «Полидез» (0,1%), до 15-ти суток инкубации включительно не регистрировали на поверхности яиц наличия микроорганизмов.
Необходимы дополнительные испытания данного варианта композиции «Йодис» вусловиях производства на большем количестве яиц.
Ключевые слова: дезинфекция яиц до и в период инкубации, препараты йодис и полидез, эмбриональная жизнеспособность, куры, выводимость яиц, микробиологическая загрязнённость.
UDC 619:614.48:637.4:636.52 / .58
Breslavets V.A., Dr. Sci. (Agriculture), professor; Glebova K.V., PHD, National Scientific Center "Institute of Experimental and Clinical Veterinary
Medicine", Kharki, Ukraine Stegniy A.A., research student, Kharkiv State Zooveterinary Akademy, Kharkiv, Ukraine
DIIDINEMETHYLPARATOLILSULFATON ("JODIS") - A STUDY AS A BACTERICIDAL DISINFECTANT FOR HATCHING CHICKENS EGGS
Prior to placing the chicken eggs, a cross-breed of "Hajseks white", in the incubator, they were divided into 5 groups, each group comprising 636 eggs. The 5 groups comprised 3 research groups and 2 control groups. The three research groups were processed with diiodinemethylparatolilsulfaton ("Jodis") 0.5% and 1% concentrations respectively using an aerosol delivery method at a rate of 25 cm3/m3 by method of dense fog. The two control groups were treated in the same way using a disinfectant called "Polidez". On day 13 of the incubation an additional egg, each in one control and one test group, was processed. To determine the embryogenesis stage of the eggs the autopsy was performed on the 9th and 18th day of incubation.
Studies have shown that the drug "Jodis" has no negative influence on the development of the bird in the embryonic and postnatal (the first 10 days of rearing) periods, and does not reduce hatchability and chick quality. Additional processing of eggs during incubation with 1% solution of the drug "Jodis" reduced bacterial contamination almost twice. In the groups where the disinfectant "Polidez" (0.1%) was used, the presence of microorganisms on the surface of eggs wasn't recorded up to 15 days of incubation.
262
Further testing of this composition "Jodis" in a production environment on a larger number of eggs, as well as the level of its corrosive properties with respect to the hatchery equipment is required.
Key words: disinfection, eggs, incubation, jodis,
diiodinemethylparatolilsulfaton, polidez, fetal viability, chickens, hatchability, microbiological, contamination.
Вступ. 1нф1коваш шкубацшш яйця - одне з джерел поширення збудниюв багатьох шфекцшних хвороб птищ (пулороз-тиф, мкоплазмоз, шфекцшний бронх1т, аспергшьоз та rnmi).
Яйця можуть бути контамшоваш мжрооргашзмами ендогенним шляхом -у яечниках i яйцепровод1 хворих несучок, i екзогенним - кр1зь пори шкаралупи. Найбшьш активно екзогенне шф1кування здшснюеться кр1зь макропори, де пор1вняно легко засмоктуеться чи виткняеться пов1тря, за рахунок перепаду тиску в яйщ. У процес1 шкубаци, з ростом ембрюшв, шкаралупа яець поступово тоншае i И проникшсть, особливо в останш дш шкубаци, значно зростае [1-7].
Для знезараження поверхш шкарлупи яець перед шкубащею здшснюють ix дезшфекцш. Для цього використовують цшу низку дезшфектант1в, а саме: формальдегщ, озон, дезмол, гексахлорофен, мщний купорос, групу препарат1в ВВ, хлорне вапно, закис водню та так1 вщом1 препарати, як Полщез, В1росид, ATM, Ектерицид, BipKOH, ДЗПТ, Бюмол, Дексид, Сталосан, Септодор та rnmi
[9-11].
Однак ¿з велико1 кшькост1 дезшфектант1в найбшьш ефективними е формалш та Полщез. Кшькють дезшфжуючих речовин, яю використовують у процеЫ шкубаци яець, дуже обмежена. В основному вони стосуються метод1в частково! деконтамшаци яець у господарствах, неблагополучних щодо шфекцшних хвороб.
У зв'язку з тим, що формалш е канцерогенною речовиною, у CBiTi почали розробляти сучасш еколопчно чист1 i в той же час надшш засоби захисту вщ проникнення мжрооргашзм1в у середину яйця.
Завдання дано! роботи полягало у випробуванш властивостей нового дезшфшуючого засобу «Иодк» з метою знезараження шкубацшних яець як до закладки на шкубацш, так i в И процесг
MaTepian i методи дослщжень. Визначення знезаражуючо! дп р1зних концентрацш дезшфкуючого засобу «Иодк» (дшодметшпаратолшсульфона) та його впливу на ембрюнальний розвиток курей проводили згщно з методичними вказ1вками «О порядке испытания новых дезинфицирующих средств для ветеринарной практики», яю затверджеш Держагропромом СРСР 07.01.1987р.
Експерименти щодо визначення впливу дослщжуваного препарату на виводимють, якють виведеного молодняку, його ф1зюлопчний стан, збережешсть та динам1ку живо! маси в перюд вирощування (1-10 д1б) проводили в лабораторних умовах ННЦ «1ЕКВМ» НААН. Дш препарату на ембрюнальний розвиток та шкубацшш властивост1 яець визначали з використанням 636 яець курей кросу «Хайсекс бший».
Перед закладкою на шкубацш яйця обробляли препаратом «Иодк» у концентращях 0,5 % та 1 % аерозольним методом при норм1 використання 25
263
см3/м3 методом щшьного туману та наступною експозищею в закритш шаф1 протягом 180 хвилин. Контролем слугувала така дезшф1куюча речовина як «Полщез», використання - згщно дшчих настанов.
Розтин яець для визначення ступеню ембрюнального розвитку проводили на 9-ту та 18-ту добу шкубацп. 1нкубацш яець виконували в лабораторних шкубаторах типу "IHKI-450" та "IHKI - 220". Режим шкубацп яець -стандартний, згщно з методичними рекомендащями (Харюв, 2006). Перед закладкою на шкубацш сформували чотири групи яець. Яйця ycix груп пщдавали дезшфекци за допомогою др1бнорозпилюючого оприскувача (Ураган), схема дослщу наведена в таблиц! 1.
Таблиця 1
Схема обробки яець курячих дезшфжуючими препаратами
№ ч/ч Назва дезречовини Юльшсть яець, шт.
1 Полщез - 1% (контроль) 140
2 Йод1с - 0,5% 70
3 Иодас - 1% 72
4 Полщез - 1% 354
. ia 13 добу шкубацп яйця з добре розвинутими зародками (групи Полщез та 1 % - вий Иодю) були розподшеш на дв1 пщгрупи, половину з яких додатково обробили препаратом Иодк - 1%. Схема бактерюлопчних дослщжень наведена в таблиц! 2.
Таблиця 2
Схема бактерюлопчних дослщжень ¡нкубащйних яець курей
BiK зародив, д!б Використаш препараты, дослщжуваш групп
Иод1с 0,5% Иод1с 1% Иод1с 1% Полщез 0,1% Полщез 0,1%
1 2 3 4 5
1 + + + + +
3 + + + + +
6 + + + + +
9 + + + + +
12 + + + + +
13 - - додаткова обробка - 1 % Йод1с -
14 не дослщжуеться
15 + + + + +
18 + + + + +
19 перенесения на впвщ
Прпмита. Додаткова обробка на 13-ту добу шкубацп яець груп 3 i 4 препаратом (1%) Йод1с
Обл1ков1 показники, яю враховували: кшькють яець, закладених на шкубацш, незаплщнених, кров'яних кшець, «тумаюв», завмерлих, «задохлиюв», слабких та кал1к, кондицшного молодняку. Вщходи шкубацп пщдавали розтину з метою встановлення причини загибел1 зародюв. У перюд вирощування молодняка враховували наступи! показники: жива маса птищ в вщ1 1 та 10 д1б; збережешсть погол1в'я. Для цього виведений молодняк позначили I посадили в брудер на вирощування. Р1вень год1вл1 та утримання був однаковий - згщно з дшчими нормативами.
264
Результата дослщжень. Результата контролю за ембрюнальним розвитком птищ методом овоскопи яець на 7-му добу шкубаци (перший перегляд) наведен! в таблиц! 3.
Таблиця 3
Група К1-ть яець, шт. Н/3 К\К Всього Залишилось ембрюшв, шт. / %
Пол1дез 0,1% 140 3 / 2,1 8 / 5,7 11 / 7,9 129 / 92,1
Иод1с 0,5% 70 2 / 2,8 4 / 5,6 6 / 8 64 / 91,4
Иод1с 1% 72 7 / 9,7 4 / 5,5 11 / 15,3 61 / 84,7
Полщез 0,1% 354 14 / 3,9 20 / 5,7 34 / 9,6 320 / 90,4
Прим1тки: 1. Н/3 - незаплщненц 2. К/К - кров'яне кольце
1з наведеного в таблиц! 3 матер!алу видно, що к!льк!сть загиблих зародюв у перший тиждень шкубаци яець в у ах трупах була майже однаковою (5,5 -5,7 %). Неоднакова к!льк!сть незапл!днених яець (вщ 2,1 % до 9,7 %) в основному пов'язана з випадковим залученням !х в досл!джуван! групи.
Результати перегляду яець перед перенесениям !х на вив!д (другий перегляд яець з метою вилучення завмерлих ембр!он!в) не виявлено загибел! зародюв, як! були б пов'язан! з використанням того чи шшого дезшфжуючого засобу (див. табл.3). Основною причиною загибел! зародюв була бюлопчна неповноцшшсть яець, яка в основному пов'язана з генетичними особливостями птиц! щодо р!зного р!вня засвоення поживних речовин ¿з корму.
Таблиця 4
Завмерлих Юльшсть яець, що залишились теля
Група зародив, шт./% вилучення в1дход1в та дослщжуваних ембрюшв, шт.
Полщез 0,1% 8 / 11,8 61
Иод1с 0,5% 3 / 7,1 39
Иод1с 1% + Иод1с 1% 2 / 5,4 37
Полщез 0,1% + Йод1с 1% 0 / 0 37
Иод1с 1% 0 / 0 37
Кшьюсть в!дход!в шкубаци п!сля другого перегляду яець була наступною: Полщез - 8 шт., Пол!дез + Йодк 1% - немае вщход!в, Йод!с 0,5% - 3 шт., Йодк 1% - немае вщход!в, Йод!с 1% + Йод!с 1% - 2 шт.).
Пкля зачистки парти виводим!сть яець м!ж трупами мало чим в!др!знялась (дивись табл.6). Так у груш, де використовували препарат Йод!с у 0,5% концентраций цей показник не перевищував 69,2 %, а в групах з використанням даного препарату в однов!дсотков!й концентрац!! - 70,2 %. У контрольнш груш (Полщез - 0,1%) виводимкть яець була майже аналопчною -70,4 %.
265
1нкубацшш властивосл яець
Таблиця 5
Група Яйця, перенесен! на вивщ шт. Вилучено Завмерлих шеля виведення курчат,шт. Задохлишв, шт. Тумашв Некондицшних курчат Кондицшних курчат, гол1в % 3 -а н О s о « S m
Полщез 61 1 14 - 3 43 70.4
Йодас 0,5% 39 1 8 - 3 27 69,2
Йод1с 1% 37 1 7 - 3 26 70,2
Полщез 0,1% + Йодас 1% 37 1 4 - 4 28 75,6
Йодас 1% + Йодас 1% 37 1 7 - 3 26 70,2
Всього 211 5 40 - 16 150 71,09
Найкращ1 показники виводимост1 отримаш (75,6 %) в rpyni, де проводили дезобробку яець до шкубаци препаратом Полщез 0,1 % та на 13 добу шкубаци додатково розчином 1% концентраци препарату Иодю. Однак для встановлення достов1рност1 отриманих результате необхщно випробувати цей BapiaHT обробки в у мовах виробництва на бшьшш кшькоси яець (не менше 1000 шт.).
Виведений молодняк вирощували до 10-добового вшу. Достов1рних вщмшностей щодо живо! маси м1ж трупами не вщм1чено, а саме: близько 43 г -у добовому вщ1 та близько 90 г - у 10-денному. В ycix трупах збережешсть погол1в'я склала 100%.
Результата анал1зу ембрюнального розвитку на 9-ту та 18-ту добу шкубаци не виявили порушень щодо розвитку ембрюнальних оболонок та самих зародив. Замкнення аланто!су на 11-ту добу шкубаци вщбувалося своечасно, а в перюд перенесения яець на вивщ (18-доба шкубаци) нормативш показники втрати ix маси та po3Mipiß пов1тряно! камери вщповщали вимогам щодо даного кросу птищ. При розтиш яець та 18-и добових зародив не виявлено патолопчних змш як у власних навколозародкових оболонках, так i у внутршшх органах ембрюшв. При розтиш виведеного молодняку не встановлено негативного впливу препарату Иод1с (0,5 % та 1 %) на розвиток i внутршнш стан його шлунково-кишкового тракту, що часто можна спостер1гати теля повного використання (16-17 доба шкубаци) бшково! оболонки яйця внаслщок И враження препаратами.
Бактерюлопчш дослщження. Р1вень бактер1ального забруднення поверхш шкаралупи яець як теля дезшфекцшно! обробки ix до шкубаци, так теля додатково! обробки на 13 добу шкубаци наведено в таблищ 6.
1з наведених ¿з тaблицi 6 даних видно, що основними KOHTaMiHaHTaMH noBepxHi шкаралупи яець були дpiжджeпoдiбнi гриби та бактери роду Corynebacterium spp., а на першу добу шкубаци яець в групах, де застосовували препарат «Йодк» у р1знш концентраци i бактери роду Bacillus spp.
266
У подальшому (до 15-1 доби шкубаци яець) в трупах, де застосовували препарат «Йод1с» (у концентраци 0,5 % та 1 %), майже не спостер1гали суттевих змш щодо динамки чисельност1 бактерш роду СогупеЬайепиш 8рр. (>104). В груш, де використовували препарат Полщез (0,1%), з 3-1 по 15-ту добу шкубаци включно не вщм1чали наявност1 м1крооргашзм1в на поверхш шкаралупи. Це свщчить за те, що даний препарат мае стабшьну пролонговану дш.
На 18-ту добу шкубаци в ус1х трупах спостер1гали наявшсть на поверхш шкаралупи таких бактерш, як СогупеЬас1егшш 8рр., а в деяких трупах \ др1жджепод1бш гриби. Однак найменший 1х р1вень встановлено в трупах, де використовували препарат «Полщез»
Наявшсть бактер1ального забруднення поверхш шкаралупи на 18-ту добу шкубаци, на наш погляд, пов'язана з проведениям овоскопування яець за межами шкубатор1в, де, можливо, \ сталася додаткова контамшащя поверхш шкаралупи яець.
Таблиця 6
Р1вень бактер1ально*1 забрудненосп поверхш шкаралупи до1в першд
шкубаци яець
В1к зародив, Використаш препараты, 1зольоваш культури (КУО/см2 поверхш шкаралупи)
Йод1с, 0,5% Йод1с, 1% Йод1с, 1% Полщез, 0,1% Полщез,0 ,1%
До шкубаци СогупеЬайепиш 8рр.(>104), ВасШш 8рр.(>104), 81арИу1ососсш 8рр. (>104), др1жджепод1бш грпбп
1 ВасШш §рр.(>104) ВасШш Брр.(>104) - др1жджепод1б ш гриби -
3 СогупеЬайепиш 8рр.(>104) СогупеЬайепиш 8рр.(>104) СогупеЬайегш ш Брр.(>104) - -
6 СогупеЬайепиш §рр.(>104) СогупеЬайепиш §рр.(>104) СогупеЬайегш ш Брр.(>104) - -
9 СогупеЬайепиш 5рр.(>104) СогупеЬайепиш §рр.(>104) СогупеЬа^егш ш Брр.(>104) - -
12 СогупеЬайепиш §рр.(>104) СогупеЬайепиш §рр.(>104) СогупеЬа^егш ш Брр.(>104) - -
13 - - Додаткова обробка препаратом Йодас, 1% -
15 СогупеЬайепиш §рр.(>104) СогупеЬайепиш §рр.(>104) СогупеЬайегш ш Брр.(>102) - -
18 СогупеЬайепиш 8рр.(>104), др1жджепод1бш гриби СогупеЬайепиш 8рр.(>104), др1жджепод1бш СогупеЬа^егш ш Брр.(>102) СогупеЬайегш ш Брр. (1,1>104) СогупеЬа сегшш spp. (>102)
Висновки. Лабораторш дослщження показали, що препарат «Йодю» не мае негативного впливу на розвиток птищ в ембрюнальний та постнатальний (перш1 10 д1б вирощування) перюди, не знижуе виводимють та яюсть виведеного молодку курей. Додаткова обробка поверхш шкаралупи в перюд шкубаци яець 1% розчином препарату «Йодю» майже в два рази знижуе р1вень бактер1ального забруднення поверхш шкаралупи яець. Однак для встановлення достов1рност1 отриманих результат необхщш додатков1 випробовування даного вар1анту композици «Йодк» в умовах виробництва та на бшьшш
267
кшькосп яець (не менше 1000 шт.). KpiM того, слщ встановити р1вень його короз1йних властивостей по вщношенню до обладнання шкубаторш.
Л1тература
1. Скутарь И. Г. Влияние ветеринарно-санитарного состояния хозяйств и методов дезинфекции инкубационных яиц на микробную обремененность воздуха в птичниках и инкубаториях/ И.Г.Скутарь, В.П.Усатенко// Влияние технологии содержания на заболеваемость животных в промышленных комплексах. - Кишинев, 1989,- С. 40-43.
2. Кожемяка Н. Дезинфекция инкубационных яиц/ Н. Кожемяка // Птицеводство.- 1996.- № 1.- С.26-27.
3. Бернашвили Л.Р. Санитарно- гигиеническое состояние воздушной среды инкубатория птицефабрики /Л.Р.Бернашвили// Материалы юбилейной научной конференции, посвященной 50-летию со дня основания Грузинского зоотехническо-ветеринарного учебно-исследовательского института. -1982. -С.121-124.
4. Байдукин Ю.А. Исследования запыленности воздуха в инкубатории птицефабрики и очистки его электрофильтрами /Ю.А.Байдукин, А.Ф.Першин, М.ПЖуравлев// Науч. -техн., бюл. по электрификации сельского хазяйства.-1985. Т.- 1. № 53. - C. 44-48.
5. Загаевский И. Источники обсеменения яиц микрофлорой и их дезинфекция / И.Загаевский // Птицеводство. - 1969.- № 6. - С. 33-34.
6. Марков Ю. Динамика накопления микрофлоры в инкубационных шкафах/ Ю.Марков, В.Свириденко, С.Заика //Птицеводство.- 1984.- №.- 6.- С. 32.
7. Стегнш Б. Щодо мкрофлори шкубатор1в /П. Калин, 1.Безрукава, В.Бреславець, I. Дикий, М.Стегнш// Ветеринарна медицина Украши.- 2000, № 9.- С. 20.
8. Якубчако О.М. Чим краще обробити?/О.М. Якубчако //Сучасне птах1вництво.- 2006.-№ 6.-С. 14-15.
9. Barbour E.K. Effect management changes on hatchability and bacterial infections on a Saudi Arabian poultry breeding farm/E.K.Barbour, N.H.Nabbut, H.M al- Nakhli.// Trop.anim.Health Product, 1984, T. 16. N4,- p. 201-207).
10. Шурдуба H.A. Дезинфицирующие свойства глютарового альдегида (обзор иностранной литературы)/ НА.Шурдуба, Д.Д. Арсеньев, В.М. Щербаков// Ветеринария.- 1982.- № 7.- С. 74-76.
11. Сахацкий И.Н. Дезинфицирующие средства для птицеводства: сравнительная эффективность (обзор)/ И.Н. Сахацкий// Птах1вництво - 2004. Вип. 55. - С. 559 - 569.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Козенко О.В.
268
