CC BY
91
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Антонюк Д.С. Електронн засоби навчання: сутшсть поняття та ¡х класифкаця. Ф/'зико-математична oceima. 2019. Випуск 3(21). С. 12-18.
Antoniuk D. E-learning tools: definition and classification. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 3(21). Р. 12-18.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-021-3-002 УДК 004.4+004.5
Д.С. Антонюк
Державний унверситет "Житомирська пол'техн'ка", Украша
dmitry_ an tonyuk@yahoo.com ORCID: 0000-0001-7496-3553
ЕЛЕКТРОНН1 ЗАСОБИ НАВЧАННЯ: СУТШСТЬ ПОНЯТТЯ ТА IX КЛАСИФ1КАЦ1Я
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Використання цифрових технолог':й в освт на сьогоднiшнiй день постае однею з найбльш важливих тенденцй розвитку освiтнього процесу у свiтi. Так'! технологи' дозволяють зробити навчальний процес яшсшшим та цкавшим, адже використовуючи мед'т- та iнтерактивнi засоби вчитель може зацкавити учнiв, впроваджуючи р'1зн'1 методи роботи у клаа: методу проектiв, досл/'дницько-пошуково¡' роботи, розвивальних навчальних гор тощо. Це призводить до проблеми розробки та впровадження електронних засоб'в навального призначення, оскльки така форма представлення навчального матер'юлу е зручною альтернативою на противагу тради^йним паперовим пдручникам, адже вона дае можливсть доповнити освiтнiй процес люстративними та нтерактивними елементами. Саме тому у статт'! проведено анал'з поняття "електронн засоби навчання", та зд/'йснено огляд наявних класифiкацiй електронних засобв навчального призначення.
Матер/'али / методи. У ход'! досл'дження були застосован так/' методи: теоретичнi - аналiз, пор'вняння, систематизац'я та узагальнення наукових, науково-техшчних, науково-популярних та прикладних джерел з проблеми досл'дження.
Результати. Наведено рiзнi пдходи до класифiкацi'¡' електронних засобв навчання: за методичним призначенням (Д.В. Чернилевський), за призначенням та рвнем технологЫно'( складност'! (М.П. Шишкiна, Т.Л. Петровська), за в'докремленими педагог'чними завданнями (О.1. Башмаков), у в'дпов'дност'! до класв (Ю.Г. Лободи), за роллю в навчальному процес'! (Р.П. Шевчук), за спрямуванням (М.Ф. Бирка), за призначенням (В.М. Дем'яненко, Г.П. Лаврентьева, М.П. Шишюна). Розглянуто вимоги, що ставляться до електронних засобв навчального призначення в процес'! ¡х розробки.
Висновки. Анал'в наявних тлумачень поняття "електронт засоби навчання" дав змогу пдсумувати, що однозначного тлумачення немае, тому було прийнято рiшення взяти за основу поняття, що визначене в положеннi про порядок органiзацi'¡' та проведення апробацИ' електронних засоб'в навчального призначення для загальноосв'тн'х навчальних закладв. У подальшому плануеться запропонувати власну класифiкацiю електронних засоб'в навчання економiчного спрямування.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: цифровiзацiя, iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи, засоби, засоби навчання, електроннi засоби навчання, електронш засоби навчального призначення.
ВСТУП
У концептуальних засадах цифровiзацií Укра'ни 2020 зазначено, що "Швидк та глибинн наслщки вщ переходу на "цифру" будуть можливими лише тод^ коли "цифрова" трансформащя стане основою жип^яльносп укра'нського сусптьства^знесу та державних установ, стане звичним та повсякденним явищем, стане нашим ДНК, нашою ключовою аджендою на шляху до процвгання, стане основою добробуту Укра'ни" (Цифрова адженда).
Також в Закон Укра'ни "Про освпУ' зазначено, що формування Ыформацшно-комунтацшно''' компетентности в учыв е обов'язковим (Закон), адже цифрова компетентысть визнана одыею з ключових бвропейським Союзом.
Внаслщок чого, як вказано в концептуальних засадах цифровiзацií Укра'ни, "цтьовими аудиторiями в реалiзацií державно'' програми щодо "цифрово''' грамотносп" е початкова школа, середня школа, профеайна школа та виш^ учбовi заклади (Цифрова адженда).
Використання власне цифрових технолопй в рiзних галузях освiти на сьогодншнш день постае одыею з найбтьш важливих тенденцш розвитку освiтнього процесу у свт. Таю технологи дозволяють зробити навчальний процес яккншим та цтавшим, адже використовуючи медiа- та Ытерактивы засоби вчитель може зацтавити учыв, впроваджуючи рiзнi методи роботи у клаа: методу проек^в, дослщницько-пошуково''' роботи, розвивальних навчальних ^ор тощо (Цифрова адженда).
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Це призводить до проблеми розробки та впровадження електронних засобiв навального призначення, осктьки така форма представлення навчального матерiалу е зручною альтернативою на противагу традицiйним паперовим пщручникам, адже вона дае можливiсть доповнити освт-лй процес iлюстративними та штерактивними елементами.
Аналiз попереднiх дослiджень i публiкацiй. Категорiю мелектроннi засоби навчання" у своУх роботах дослiджували О. I. Башмаков, М. Ф. Бирка, В. М. Дем'яненко, М. I. Жалдак, Г. П. Лаврентьева, Д. В. Чернтевський, М. П. Шишкша та ш. Науковц також розглядали можливост використання електронних засобiв навчання в освтньому процесi закладiв освти рiзного рiвня. Окрiм вище перерахованих науков^в, цим питанням ще займались i такi науковцi, як В. Ю. Биков, Т. А. Вакалюк, В. Ф. Заболотний, Н. В. Морзе, Н. Л. Семеыв та ш.
Усi вони погоджуються, що освiтнiй процес буде ефективнiшим, якщо педагогiчно виважено застосовувати рiзнi шформацшно-комушкацшы технологи, зокрема й електроннi засоби навчання, в освiтнiй дiяльностi.
Саме тому метою статт е аналiз поняття "електроннi засоби навчання", та огляд наявних класифтацм електронних засобiв навчального призначення.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ.
У ходi дослiдження були застосованi таю методи: теоретичнi - аналiз, порiвняння, систематизацiя та узагальнення наукових, науково-техычних, науково-популярних та прикладних джерел з проблеми дослщження.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
На думку Д. В. Чернилевського електронн засоби навчання (ЕЗН) е програмними засобами, що мають навчальне призначення через вщображення певноУ галузi та реалiзацiю технологи вивчення цiеí галузГ Важливим, на думку науковця е забезпечення в ЕЗН умов для реалiзацíí рiзноманiтних видiв освiтньоí дiяльностi (Чернилевский, 2002).
Група авторiв (В.1. Гриценко, С. .П. Кудрявцева, В. В. Колос, Е. В. Веренич) стверджуе, що електронними засобами навчання (ЕЗН) е программ засоби навчання, що мають спе^альне призначення та виконують основну роль - бтьш детального та наглядного викладення матерiалу та безпосередньоУ взаемодп iз здобувачем (Гриценко&Кудрявцева& Колос&Веренич, 2004).
Так як однозначного тлумачення даного поняття немае, було прийнято ршення звернутись до положення про порядок оргаызацп та проведення апробацп електронних засобiв навчального призначення для загальноосвт-лх навчальних закладiв, в якому зазначено, що електронш засоби навчального призначення - "засоби навчання, що збер^аються на цифрових або аналогових ноаях даних i вiдтворюються на електронному обладнаннi" (Положення).
I. Ю. Слободянюк в своУй роботi наводить переваги електронних засобiв навчання, що представленi на рис. 1 (Слободянюк, 2017).
Рис. 1. Переваги електронних засобiв навчання
Д. В. Чернилевський у своУх дослщженнях класифiкуе електроннi засоби освiтнього спрямування виключно за методичним призначенням наступним чином:
- навчальнi програмнi засоби для узагальнення системи знань, формування умшь та навичок, а також забезпечення необхщного рiвня засвоення знань;
- программ засоби, включаючи тренажери, призначенням якие тренування та закртлення умшь i навичок навчальноУ та практично' дiяльностi, пiдтримання рiвня засвоення знань;
- программ засоби для контролю та оцшювання рiвня оволодшня та засвоення навчального матерiалу;
- iнформацiйно-пошуковi системи, призначенням яких е формування та розвиток вмшь та навичок iз пошуку систематизацп знань;
- программ засоби моделювання, що створюються для опису певного явища, об'екту, процесу чи ситуацп для Ух подальшоУ вiзуалiзацií та вивчення;
- программ засоби для демонстрацп та наочного подання матерiалу, а також вiзуалiзацií явищ, процесiв та Ух зав'язюв (Чернилевский, 2002).
Деяк науковцi (М. П. Шишкiна (Шишкша, 2009), Т. Л. Петровська (Петровська, 2014)) наводять дещо видозмшену класифтащю електронних засобiв навчання, що представлена на рис. 2.
М. П. Шишкша у запропонованш власнш класифтацп засобiв навчання видiляе мiкросвiт, у якому вщбуваеться "моделювання та репрезента^я об'ектiв у предметнiй галузi, Ух властивостей та вщношень; манiпулювання об'ектами,
змши IX властивостей тощо; дослiдження взаемозв'язюв мiж властивостями" (Шишкша, 2009).
О. I. Башмаков спираеться на вiдокремленi педагогiчнi завдання i пропонуе виокремити чотири класи електронних засобiв навчання (Башмаков, 2003). Перший клас електронних засобiв навчання включае засоби теоретично! та технологiчноí пщготовки:
- електронний пiдручник - основне електронне видання, створене на високому науковому i методичному рiвнях, яке повыстю вiдповiдае Державному освiтньому стандарту певних специальностей;
- комп'ютерна навчальна програма, що передбачае вивчення ключових роздiлiв, понять та положень дисциплши i програма використовуеться для проведення групових практичних занять та оргаызацп самоспйно!' роботи;
- комп'ютерна система контролю знань - використовуеться для визначення рiвня знань з певно! дисциплши або окремо! частини курсу з урахуванням квалiфiкацiйних норм, що пред'являються.
Другий клас електронних засобiв навчання - засоби практично! пщготовки:
- електронний задачник - зааб формування та розвитку умшь та навичок розв'язання практичних завдань з дисциплши;
- комп'ютерний тренажер - пристрш або програмний зааб для реaлiзaцií моделi об'екта управлiння та техычних оргaнiв упрaвлiння.
Третiй клас електронних зaсобiв навчання - допомiжнi засоби:
- комп'ютерний лабораторний практикум - зааб оргаызацп i проведення автоматизованих лабораторних робп-, в межах яких об'екти, процеси i середовище дiяльностi вивчаються за допомогою експериметчв з !х комп'ютеризованими моделями;
- комп'ютерний довщник - iнформaцiйнa база за певною дисциплiною, що надае можливiсть и використання в навчальному процесi;
- мультимедшне навчальне заняття - мультимедмний запис навчального заняття, лекцiй, семшару або демонстрацм.
Рис. 2. Класифшащя електронних 3aco6iB навчання за призначенням та piBHeM технологiчно°í складностi
Четвертий клас електронних зaсобiв навчання включае в себе комплексы засоби. Прикладом такого засобу е комп'ютерний навчальний курс для пщготовки за певною дисциплшою з штегрованими функщями та засобами для теоретично!, технолопчно!' i практично! пщготовки (Башмаков, 2003).
Спираючись на прац О. I. Башмакова, знаходимо систематизащю електронних зaсобiв навчання у вщповщносп до клaсiв, авторства Ю. Г. Лободи (Лобода, 2012). Така систематиза^я представлена на рис. 3.
На вщмшу в^д попередньо!, дана клaсифiкaцiя розглядае призначення електронних зaсобiв навчання та ступiнь комплексной таких зaсобiв. Також, в данш клaсифiкaцií вiдсутнiй подiл за критерiем використання елементiв штучного iнтелекту.
Подт електронних зaсобiв навчання за роллю в навчальному процеа на педагопчы та електроннi засоби навчання загального призначення пропонуе Р. П. Шевчук (див. рис. 4) (Шевчук, 2008).
Рис. 3. Класифшащя електронних засобiв навчання за Ю. Г. Лободою
Рис. 4. Система електронних засобiв навчання за Р. П. Шевчуком
Визначальним крт^ем подiлу на программ та програмно-залежнi засоби навчання Р. П. Шевчук наводить можлив^ь вщносно автономного функцiонування програмних засобiв навчання. Для 'х роботи достатньо комп'ютера зi встановленою операцiйною системою, у той час, коли для роботи програмно-залежних засобiв навчання необхщы додатковi програми, що, у взаемодГ'' з операцшною системою, забезпечують можливiсть функцюнування таких засобiв навчання (Шевчук, 2008).
До програмно-залежних засобiв навчання педагопчного та загального призначення можна вщнести: рiзнi види електронних документiв, баз даних i знань, електроннi видання, реалiзованi у формi, що може бути вщтворена за допомогою електронно-обчислювально''' технiки за допомогою спецiального програмного чи апаратно-програмного забезпечення (текстових, графiчних та мультимедшних редакторiв, електронних таблиць, систем управлшня базами даних i знань, пристро'в вiртуальноí та доповнено'' реальностi) (Шевчук, 2008).
Щодо рiзницi мiж педагогiчними програмно-залежними засобами та такими навчальними засобами загального призначення, то вона полягае в тому, що педагопчы програмно-залежн засоби навчального призначення е джерелом навчально' шформацп, а програмно-залежн засоби навчання загального призначення виконують лише допомiжну функщею - можуть бути джерелом шших видiв iнформацií, якi зазвичай використовуються в шших сферах дiяльностi навчальних заклад1в. Програмно-залежнi засоби навчання загального призначення виконують допомiжну функцiю вщносно сфери органiзацií та здiйснення навчального процесу (Шишкша, 2009).
М.Ф. Бирка у сво'х дослiдженнях (Бирка, 2011) подтяе електроннi засоби навчання на засоби загальнодидактичного i практичного спрямування.
До електронних засобiв загальнодидактичного спрямування науковець вщносить: педагогiчний програмний зааб, електронний задачник, бiблiотека електронних наочностей, мультимедшний курс, програмно-методичний комплекс, навчальне програмне забезпечення для викладання та вивчення предмета, дистанцшний курс, штегрований електронний комплекс, електронний атлас, електронний навчальний поабник (Бирка, 2011).
До електронних засобiв практичного спрямування , вщповщно класифтацп, вiдносяться вiртуальнi фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi та iншi практичн лабораторп (Бирка, 2011).
В. М. Дем'яненко, Г. П. Лаврентьева, М. П. Шишкша видтяють такi електронн освiтнi ресурси, призначенi для шформацшного забезпечення, функцiонування i розвитку системи освти:
- локальнi i мережш електроннi засоби навчального призначення, зокрема на оптичних цифрових ноаях;
- навчальы Web-ресурси: спецiалiзованi сайти, електроны колекцГ'', бiблiотеки, збiрки навчальних матерiалiв та iн.;
- електроннi бази даних i знань навчального призначення;
- системи i платформи електронного навчання, у т. ч. дистанцшного i вiртуального (Дем'яненко&Лаврентьева &Шишкiна, 2013).
Науков^ у сво'х спiльнiй пра^ наводять методичнi рекомендацГ'' щодо добору i застосування електронних засобiв та ресурав навчального призначення, а також пропонують власну 'х класифiкацiю (див. рис. 5)
(Дем'яненко&Лаврентьева &Шишшна, 2013). Науковц також наводять можливост застосовування електронних 3aco6iB i pecypciB вiдповiдно до методiв навчання (Дем'яненко&Лаврентьева &Шишкша, 2013).
Рис. 5. Система електронних 3aco6iB та ресурси навчального призначення за В. М. Дем'яненком, Г. П. Лаврентьевою, М. П. Шишкшою
У зв'язку i3 значною кiлькiстю рiзних класифiкацiï, звернемось до положення про порядок оргаызацп та проведення апробацп електронних засобiв навчального призначення для загальноосвiтнiх навчальних закладiв (Положення), затвердженого Мастерством освiти i науки Украши, вiдповiдно до якого, до електронних засобiв навчального призначення вiднесено "програмне забезпечення навчального призначення: iмiтацiйнi, моделююч^ контролюючi комп'ютернi програми; бази даних та бази знань; електронн пщручники та посiбники; електроннi словники, публтацп у комп'ютернiй мережi тощо" (Положення).
ОБГОВОРЕННЯ
Для того, щоб узагальнити i в майбутньому запропонувати власну класифтащю електронних засобiв навчання, розглянемо вимоги, як ставляться до них.
I. А. Морев узагальнюючи наукову лтературу^бГрунтовуе наступнi типи вимог до електронних засобiв навчального призначення (ЕЗНП):
1. Педагопчнк реалiзацiя методичних та дидактичних принцитв; обфунтований вибiр теми та напрямку курсу; педагопчна доцтьысть використання та ефективнiсть застосування даного курсу.
2. Техычнк коректна обробка помилкових дш користувачiв; захист вщ несанкцiонованих дiй користувачiв; рацiональне та ефективне використання техычних засобiв; вщповщысть функцiонального наповнення електронних засобiв навчального призначення завданню на розробку такого ЕЗНП та методичним рекоменда^ям.
3. Ергономiчнi: врахування iндивiдуальних особливостей користувачiв, типiв нервовоï дiяльностi та процеав мислення; сприяння пiдтриманню достатнього рiвна мотивацп користувачiв пiд час взаемодп з ЕЗНП; вимоги до коректносп, якостi та повноти вiдображення засобiв мультимедiа.
4. Естетичнi: вiдповiднiсть оформлення призначенню ЕЗПН; упорядкування та доцтьысть використання елементiв графiчного iнтерфейсу програмного засобу.
5. Вимоги до документування: наявысть технiчного завдання на проектування i розробку ЕЗПН та единий пiдхiд до складання та оформлення документацп (Морев, 2004).
На основi аналiзу рiзних дослiджень, В. В. Латнський формулюе i новi вимоги до програмних засобiв та комп'ютеризованих систем навчального призначення, якi стосуються доповнення i розширення принцип наочност таких систем:
- при створеннi програмних засобiв навчального призначення повинна використовуватись вiзуальна модель об'екта, що вивчаеться, яка сприяе досягненню мети навчання без застосування надмiрноï деталiзацiï, але, в той же час, без надмiрного спрощення;
- програмно реалiзована модель повинна подаватись у форм^ що дозволяе розмежувати суттевi ознаки об'екта або явища вивчення, зв'язки i вщношення мiж |'х складовими, а саме, суп^ для аналiзу аспекти моделi, етапи процесiв;
- стимулювання когнiтивних зусиль повиннi забезпечувати застосування методiв активного навчання та штерактивносп;
- моделi об'ектiв навчання, що подаються в ЕЗНП повинн передбачати можливiсть i необхiднiсть дослщження та самостiйну пiзнавальну дiяльнiсть користувачами, стимулюючи навички такоï дiяльностi (Латнський).
Електронн засоби навчального призначення мають вiдповiдати вимогам доцiльностi створення i використання, якi полягають в наповненн такого засобу змiстом, який може бути ефективно вщтворено саме за допомогою комп'ютера (Лапiнський).
ВИСНОВКИ
Аналiз наявних тлумачень поняття мелектроннi засоби навчання" дав змогу пщсумувати, що однозначного тлумачення немае, тому було прийнято ршення взяти за основу поняття, що визначене в положены про порядок оргашзацп та проведення апробацп електронних засобiв навчального призначення для загальноосвп>лх навчальних закладiв.
Наведено рiзнi пiдходи до класифтацп електронних засобiв навчання: за методичним призначенням (Д. В. Чернилевський), за призначенням та рiвнем технолопчно''' складностi (М. П. Шишкша, Т. Л. Петровська), за вщокремленими педагопчними завданнями (О. I. Башмаков), у вщповщност до клаав (Ю. Г. Лободи), за роллю в навчальному процесi (Р. П. Шевчук), за спрямуванням (М.Ф. Бирка), за призначенням (В. М. Дем'яненко, Г. П. Лаврентьева, М. П. Шишкша). Розглянуто вимоги, що ставляться до електронних засобiв навчального призначення в процес 'х розробки. У подальшому плануеться запропонувати власну класифтащю електронних засобiв навчання економiчного спрямування.
Список використаних джерел
1. Башмаков А. И., Башмаков И. А. Разработка компьютерных учебников и обучающих систем : монография. М. : Информационно-издательскийдом "Филинъ", 2003. 616 с.
2. Бирка М.Ф. 1нновацшы засоби навчання. Oceima Буковини. № 19 (91). 2011. С. 1-13.
3. Вакалюк Т. А. Види та призначення електронних засобiв навчання. Автоматизаця та комп'ютерно-'штегроваш технологи' у виробництвi та oceimi: стан, досягнення, перспективи розвитку: матерiали Всеукра'нсько' науково-практично''' Intemet-конференцп. Черкаси, 2014. C. 110-112.
4. Гриценко В. И., Кудрявцева С.П., Колос В.В., Веренич Е.В. Дистанционное обучение: теория и практика. Киев: Наукова думка, 2004. 375 с.
5. Дем'яненко В.М., Лаврентьева Г.П., Шишкша М.П. Методичн рекомендацп щодо добору i застосування електронних засобiв та ресурав навчального призначення. Комп'ютер у школ'1 та ciM'ï. №1. 2013. С. 44-48.
6. Закон Укра'ни "Про освпУ'. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19. (дата звернення 16.08.2019).
7. Лапшський В.В. Принцип наочносп i створення електронних засобiв навчального призначення. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.Ua/Narodna_osvita/vupysku/9/statti/lapinskiy.htm (дата звернення 06.07.2019).
8. Лобода Ю. Г. Електронн засоби навчання: структура, змкт, класифта^я. lнфoрмaцiйнi технологи' i засоби навчання. 2012. URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/649/492. (дата звернення 01.09.2019).
9. Морев И. Образовательные информационные технологии : учеб. пособ. Владивосток : Изд-во Дальневосточного университета, 2004. 162 с.
10. Петровська Т.Л. Електронн засоби навчання з фiзики, 'х види та призначення. Комп'ютери у навчальному процеа: тези доповщей V Всеукра'нсько'' студентсько'' науково' 1нтернет-конференцп (17-18 квпшя 2014 року). Умань, 2014. С. 220-226.
11. Положення про порядок оргаызацп та проведення апробацп електронних засобiв навчального призначення для загальноосвiтнiх навчальних закладiв. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0757-
04/ed20040702/find?text=%C5%EB%E5%EA%F2%F0%EE%ED%ED%B3+%E7%E0%F1%EE%E1%E8+%ED%E0%E2%F7%E0%EB %FC%ED%EE%E3%EE+%EF%F0%E8%E7%ED%E0%F7%E5%ED%ED%FF#w33 (дата звернення 18.09.2019).
12. Слободянюк I. Ю. Електронн засоби навчання у системi шновацшних пiдходiв для пщвищення ефективносп навчального процесу з фiзики. Всник Житомирського державного унiверcиmеmу iмен 1вана Франка : науковий журнал. Педaгoгiчнi науки. Житомир : Вид-во бвенок О. О., 2017. Вип. 2 (88). C. 254-260.
13. Цифрова адженда Укра'ни - 2020 («Цифровий порядок денний» - 2020). Концептуальн засади (верая 1.0). Першочерговi сфери, шщативи, проекти «цифровiзацiï» Укра'ни до 2020 року. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (дата звернення 20.09.2019).
14. Чернилевский Д. В. Дидактические технологии в высшей школ : учеб. пособие для вузов. М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 437 с.
15. Шевчук Р. Удосконалення комплексу вимог до педагопчних програмних засобiв. Правова iнформатика. № 2(18).
2008. С. 66 - 72.
16. Шишкша М.П. Класифта^я програмних засобiв навчального призначення. Нaукoвiзаписки. Серiя: Педaгoгiчнi науки,
2009. № 2 (82). С. 286-292.
References
1. Bashmakov A. I., Bashmakov I. A. (2003). Razrabotka komp'juternyh uchebnikov i obuchajushhih sistem : monografija. M. : Informacionno-izdatel'skijdom "Filin". [Development of computer textbooks and training systems: monograph. M.: Information and Publishing House "Filin"] 616 s. [in Russian]
2. Byrka M.F. (2011). Innovatsiini zasoby navchannia. Osvita Bukovyny. [Innovative learning tools. Education Bukovina.] № 19 (91). S. 1-13. [in Ukrainian]
3. Vakaliuk T. A. (2014). Vydy ta pryznachennia elektronnykh zasobiv navchannia. Avtomatyzatsiia ta kompiuterno-intehrovani tekhnolohii u vyrobnytstvi ta osviti: stan, dosiahnennia, perspektyvy rozvytku: materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi Internet-konferentsii. [Types and purpose of e-learning. Automation and Computer-Integrated Technologies in Manufacturing and Education: Status, Achievements, Prospects for Development: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Internet Conference]. C. 110-112. [in Ukrainian]
4. Gricenko V. I., Kudrjavceva S.P., Kolos V.V., Verenich E.V. (2004). Distancionnoe obuchenie: teorija i praktika. Kiev: Naukova dumka. [Distance Learning: Theory and Practice. Kiev: Naukova Dumka]. 375 s. [in Russian]
5. Demianenko V.M., Lavrentieva H.P., Shyshkina M.P. (2013). Metodychni rekomendatsii shchodo doboru i zastosuvannia elektronnykh zasobiv ta resursiv navchalnoho pryznachennia. Kompiuter u shkoli ta simi. [Guidelines for the selection and use of electronic tools and resources for educational purposes. Computer at school and family.]. №1. S. 44-48. [in Ukrainian]
6. Zakon Ukrainy "Pro osvitu". [Law of Ukraine "About Education".] URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19. (data zvernennia 16.08.2019). [in Ukrainian]
7. Lapinskyi V.V. Pryntsyp naochnosti i stvorennia elektronnykh zasobiv navchalnoho pryznachennia. [The principle of clarity and creation of electronic educational tools.]. URL:
https://www.narodnaosvita.kiev.ua/Narodna_osvita/vupysku/9/statti/lapinskiy.htm (data zvernennia 06.07.2019).
8. Loboda Yu. H. (2012). Elektronni zasoby navchannia: struktura, zmist, klasyfikatsiia. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. [Electronic learning tools: structure, content, classification. Information technologies and learning tools.]. URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/649/492. (data zvernennia 01.09.2019). [in Ukrainian]
9. Morev I. (2004). Obrazovatel'nye informacionnye tehnologii : ucheb. posob. Vladivostok : Izd-vo Dal'nevostochnogo universiteta. [Educational information technology: textbook. benefits Vladivostok: Publishing House of the Far Eastern University,] 162 s. [in Russian]
10. Petrovska T.L. (2014). Elektronni zasoby navchannia z fizyky, yikh vydy ta pryznachennia. Kompiutery u navchalnomu protsesi: tezy dopovidei V Vseukrainskoi studentskoi naukovoi Internet-konferentsii (17-18 kvitnia 2014 roku). [Electronic means of physics education, their types and purpose. Computers in the Learning Process: Abstracts of the 5th All-Ukrainian Student Scientific Internet Conference] S. 220-226. [in Ukrainian]
11. Polozhennia pro poriadok orhanizatsii ta provedennia aprobatsii elektronnykh zasobiv navchalnoho pryznachennia dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. [Regulations on the Procedure for Organizing and Testing Electronic Educational Purposes for General Educational Institutions]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0757-04/ed20040702/find?text=%C5%EB%E5%EA%F2%F0%EE%ED%ED%B3+%E7%E0%F1%EE%E1%E8+%ED%E0%E2%F7%E0%EB %FC%ED%EE%E3%EE+%EF%F0%E8%E7%ED%E0%F7%E5%ED%ED%FF#w33 (data zvernennia 18.09.2019). [in Ukrainian]
12. Slobodianiuk I. Yu. (2017). Elektronni zasoby navchannia u systemi innovatsiinykh pidkhodiv dlia pidvyshchennia efektyvnosti navchalnoho protsesu z fizyky. VisnykZhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka : naukovyi zhurnal. Pedahohichni nauky. Zhytomyr : Vyd-vo Yevenok O. O.. [Electronic learning tools in the system of innovative approaches to increase the efficiency of the educational process in physics. Journal of Zhytomyr Ivan Franko State University: scientific journal. Pedagogical Sciences. Zhytomyr: Publishing House Evenok O.O.]. Vyp. 2 (88). C. 254-260. [in Ukrainian]
13. Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020 («Tsyfrovyi poriadok dennyi» - 2020). Kontseptualni zasady (versiia 1.0). Pershocherhovi sfery, initsiatyvy, proekty «tsyfrovizatsii» Ukrainy do 2020 roku. [Digital Agenda of Ukraine - 2020 ("Digital Agenda" - 2020). Conceptual backgrounds (version 1.0). Priority areas, initiatives, projects for "digitization" of Ukraine until 2020]. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (data zvernennia 20.09.2019). [in Ukrainian]
14. Chernilevskij D. V. (2002). Didakticheskie tehnologii v vysshej shkol : ucheb. posobie dlja vuzov. M. : JuNITI-DANA. [Didactic technology in higher education: textbook. manual for universities. M.: UNITY-DANA]. 437 s. [in Russian]
15. Shevchuk R. (2008). Udoskonalennia kompleksu vymoh do pedahohichnykh prohramnykh zasobiv. Pravova informatyka. [Improvement of the complex requirements for pedagogical software. Legal Informatics]. № 2(18). S. 66 - 72. [in Ukrainian]
16. Shyshkina M.P. (2009). Klasyfikatsiia prohramnykh zasobiv navchalnoho pryznachennia. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky. [Classification of educational software. Proceedings. Series: Pedagogical Sciences]. № 2 (82). S. 286292. [in Ukrainian]
E-LEARNING TOOLS: DEFINITION AND CLASSIFICATION D.S. Antoniuk
Zhytomyr Polytechnic State University, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. Nowadays the usage of the information and digital technologies in education is one of the most important tendencies of the educational process development in the world. Such technologies provide possibilities to make educational process more effective and interesting, due to the abilities of the teacher to use multimedia and interactive tools to ignite the interest of the students. The interest is stimulated by the implementation of the next educational methods in the class: project-based method, research tasks, developing educational games. It actualizes the problem of the development and implementation of the e-learning tools, as this form of the educational materials presentation reveals suitable alternative to the traditional paper-based textbooks. E-learning tools enable augmentation of the educational process by the illustrative and interactive elements. This why the paper provides analysis of the "e-learning tools" term and major classification of such tools.
Materials and methods. The methods that were used to conduct the research: theoretical - analysis, comparison, systematization and generalization of the scientific, scientifically-technological, popular science and applied sources in the research domain area.
Results. The different approaches are provided to the classification of the e-learning tools: based on the methodological purpose (D. V. Chernilevskij), based on the purpose and technological complexity level (M. P. Shyshkina, T. L. Petrovska ), based on the separated pedagogical knowledge (O. I. Bashmakov), according to the classes (Yu. H. Loboda), based on the role in the educational process (R. Shevchuk), base on the direction (M. F. Byrka) and based on the purpose (V. M. Demianenko, H. P. Lavrentieva, M.P.Shyshkina). The requirements to the development of the e-learning tools were analyzed.
Conclusions. The analysis of the available definition of the "e-learning tools" enabled a conclusion about the absence of the generalized definition. It gave the reason to accept the term used in the Provision about the procedure of e-learning tools approbation at the secondary schools. The author's classification of the e-learning tools in the economic area is planned to be created in the future.
Keywords: digitalization, information and communication technologies, tools, learning tools, e-learning tools, electronic educational tools.
