CC BY
7
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16
УДК 327.8(4-191.2:477)(045)
е.в.Ряб1н1н
ЕКЗОГЕНН1 ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ПОСИЛЕННЯ ЕТНОСЕПАРАТИСТСЬКИХ ПРОЦЕС1В В УКРА1Н1
В cmammi проанал1зовано вплив зовн1шн1х фактор1в на посилення етносепаратистських конфлiктiв. Класифтовано екзогенш чинники впливу, як найчастще використовуються основними та впливовими акторами мiжнародних вiдносин для посилення свогх позицт в регюш. Доведено, що етно/сепаратистсью конфлжти мають не лише внутршш причини для ескалацИ, а частше й зовшшшй вплив, який проявляють головш актори мiжнародних вiдносин, виршуючи свог геополтичш завдання. Проведено аналiз тих напрямюв, як використовують Угорщина, Румушя та РФ для впливу на областi Украгни, що межують з ними. Доведено, що культурна складова екзогенного впливу посилюе чинник iдентичностi та може слугувати елементом м 'яког сили та каталiзацiг етно/сепаратистського конфлтту в крагш.
Ключов1 слова: сепаратизм, екзогенш чинники, РоЫя, Угорщина, Румутя, етносепаратистський конфлтт.
Вважасться, що сепаратизм е явищем виключно внутршшм. 1снуе низка внутршшх чинниюв, яю сприяють посиленню етносепаратистських процеав в тому чи шшому регюш. Проте, о^м внутршшх чинниюв, необхщно також вщзначити й вплив зовшшних чинниюв. У зв'язку з цим на перший план виступае геополтичш штереси сусщшх держав або потужних акторiв мiжнародних вщносин, яю защкавлеш в послабленш або розпадi держави для посилення сво'1'х позицш в регюш або в збшьшенш свое держави територiями через заволодiння частиною сусщньо"1 держави.
Потенцiал мiжнародного впливу - це сукупшсть ресурсiв, якими володiе держава для надання прямого i непрямого, вiйськово-полiтичного, дипломатичного, економiчного, фiнансового, технологiчного, культурно-iнформацiйного та шшого впливу на iншi держави i мiжнародне середовище в цiлому в сво'х цiлях i iнтересах.
Екзогенш процеси мають визначальний вплив на внутршнш розвиток держав. Тобто причини i характер конфлштсв пов'язанi з особливостями стану св^ово"1 геосощально1 системи та ii динамiки [7].
Вщношення до сепаратистських процесiв в тш або iншiй державi сьогоднi мае виключно геопол^ичну вигоду. Зовнiшнiй чинник може проявлятися рiзними способами - жорсткими i м'якими.
Жорсткий мае одне вираження - вшськове втручання, та може проявлятися наступним чином:
- регюну крани надаеться вiйськова допомога;
- введення миротворцiв або контингенту вшськ для подальшого врегулювання конфлiкту, але з урахуванням штереав регiону, що претендуе на вщдшення або для тдтримки центрально1 влади;
- проведення гумаштарно"1 штервенцп, яка припускае участь у вшськових дiях на сторош i/або для допомоги бунтуючого регюну;
- пряма участь у вшш на сторош сепаратистського регюну.
М'яка шдтримка подшяеться на м'яку активну та м'яку пасивну. М'яка пасивна шдтримка виявляеться в iснуваннi поруч держави з населенням спорщненого етносу сусщньо"1 держави i бажаючого об'еднання в едину державу, а також в наявносп
дiаспори, яка фiнансово i полiтично може пiдтримувати сепаратистський регюн держави. М'яка активна пiдтримка може проявлятися наступним чином: eKOHOMi4Ha (фшансування боротьби; фiнансування НДО), технiчна (постачання озброень), гуманiтарна (налагодження зв'язкiв з етшчно спорiдненим народом в галузi культури, науки i освiти, фшансування осв^шх програм, наукових проектiв, стажувань; тдтримка на мiжнароднiй аренi, засудження центрально!' влади у св^ових оргашзащях ООН, ОБСС; будiвництво об'eктiв единого вiросповiдання (православних/католицьких храмiв, мусульманських мечетей), шформацшна (демонiзацiя центрально!' влади). Подiбна пiдтримка може здiйснюватися як тд час латентно!' так й активно! фази конфлшту [12, с. 265].
Сьогодш iснують держави, якi защкавлеш в посиленнi сво!х глобальних/регiональних позицш через послаблення позицiй iнших держав. На сучасному етат серед таких держав ми можемо назвати США та Роаю, причому, якщо США проводять цю полiтику не в регюш, до якого належать географiчно, то РФ активно дiе на пострадянському простор^ вважаючи його зоною вщповщальносп та сво!х iнтересiв.
На сьогодшшнш день в Укршш юнують регiони, в яких потенцiйно може проявлятися екзогенний вплив з боку шших держав, а саме Буковина, Закарпаття, Донбас. Якщо першi два вщчувають м'який вплив, то Донбас вщчувае жорсткий вплив, оскiльки там вщбуваються вiйськовi дп. Отже, детальний аналiз екзогенного чинника впливу на сепаратистсью тенденцп в вишеперелiчених регюшв, е доволi актуальним.
Якщо не приймати до уваги поди на Донбаа, найрадикальшшою виглядае ситуацiя в Закарпатп. Найсильнiшого впливу цей регюн зазнае вщ сусщньо! Угорщини. В Укршш мешкае 163.100 угорцiв або 0,3% вщ всього населення, в Закарпатськш областi -151.500, функщонуе 103 навчальних заклада, де навчання ведеться угорською мовою. В 2004 рощ вщкрита у м.Ужгород угорськомовна пмн^я [15, с. 36].
В регюш також дiе 87 бiблiотек, в яких 408 тисяч примiрникiв книг угорською мовою, 76 клубних закладiв, створено 395 колективiв художньо! самодiяльностi, дiе угорський драматичний театр iм. Дюли 1йеша в м. Берегове. В област встановлено понад 60 пам'ятниюв та пам'ятних знаюв угорським полiтичним та культурним дiячам. Серед депутатiв обласних, мiсцевих та районих рад 12,8% депута^в угорщ, угорською мовою виходить 13 перюдичних видань, дiе 13 обласних громадських об'еднань, на загальнодержавному рiвнi дiе Демократична Спiлка угорцiв Укра'ни [15, с.37].
В Укра!ш дiють бшя 50 угорських товариств, з них 28 - на Закарпатп., серед найбшьш чисельних е Демократична Спшка угорцiв Укра'ни - 10 тисяч, Товариство угорсько! культури Закарпаття - 22 т., Товариство угорсько! штел^енцп Закарпаття -1500 т., Форум угорських оргашзацш Закарпаття - 10 т., Закарпатське угорськомовне педагопчне товариство - 1200т., Закарпатське угорськомовне наукове товариство - 79, Закарпатське угорське товариство студенев та молодих дослщниюв - 90, Спшка угорських журналю^в Закарпаття - 862, Закарпатська угорська асощащя скаутсв - 500, Спшка угорських бiблiотекарiв Закарпаття - 124, Закарпатське угорське товариство пращвниюв охорони здоров'я - 94, Форум угорських оргашзацш Закарпаття, Спшка угорських пщприемщв Закарпаття [4, с.236].
Також в Укршш юнуе 4 газети i 7 журналiв на угорськiй мовi, в Берепвському педагогiчному iнститутi, в Ужгородському нащональному унiверситетi та Мукачiвському педагопчному iнститутi можна навiть отримати вищу освiту угорською мовою. Активно працюють i нацiональнi угорськi оргашзацп, причому деяю з них також абсолютно вщкрито висувають полiтичнi вимоги створення угорсько! автономп [13].
В 2010 рощ в Угорщиш були прийнят поправки до закона про громадянство, згiдно з яким угорцi всього св^у мають право подати заявку на отримання угорського
громадянства iз спрощенними умовами. Угорщина видае сво' паспорти громадянам Украши, не дивлячись на заборону про подвшне громадянство та використовуючи прогалини в укра'нському законодавствi.
Позищя офiцiйного Будапешту е стриманою, але в нш вiдчуваеться бажання поставити дискуаю про приналежнiсть Закарпаття на порядок денний [2].
Мiхаль Баер, колишнш Надзвичайний i Повноважний Посол Угорщини в Укршш заявив, що «якщо згадати нашу iсторiю, то угорський народ болюно переживав той факт, коли в результат Першо' св^ово' вiйни величезнi територп були вiдрiзанi вiд юторично' Угорщини, i досить великi компактнi групи угорщв стали враз «етнiчними угорцями», що проживають в сусiднiх крашах. Ми два рази як мшмум висловилися на адресу Украши - з приводу того, що у нас немае шяких територiальних вимог i не буде. Однак наш уряд завжди звертало увагу на те, щоб збер^ати, тдтримувати, розвивати вщносини не тiльки з сусiднiми кранами, а й з етнiчними угорцями, як проживають в них.
1снуе фонд «Друзi Угорщини», який дiе пiд егiдою уряду i ставить завдання щодо змщнення нащонально' щентичносп дiаспори. На Закарпаттi iснують селища, де 98% або 100% - етшчш угорщ. Там нi на якш мовi не говорять, ^м угорського. I наш уряд вважае дуже важливим, щоб в якшсь мiрi змiцнювати культурнию нащю» [5, с. А3].
Доволi активно представники влади Угорщини використовують м'який чинник для впливу на Закарпаття.
Прем'ер-мшютр Угорщини Вштор Орбан в рамках неофщшного одноденного вiзиту 26 квiтня 2013 року вщвщав мiсто Берегове в Закарпатськiй обласп Украши. В ходi по'здки Орбан тдписав угоду з керiвництвом Закарпатського угорського шституту iменi Ференца Ракощ II в Берегово, що означае надання 500 мшьйошв форинтiв (1,7 мшьйона евро) вузу з бюджету Угорщини.
Ршення угорсько' влади про фшансування даного iнституту в м. Берегове розглядаеться в Будапешт як частина системи з надання тдтримки дiяльностi етнiчних угорцiв в шших кранах в сферi освiти i культури. Уряд Угорщини мае намiр перетворити Закарпатський угорський iнститут в ВНЗ найвищого рiвня, вiдкрити в ньому новi факультети i розширити сферу дослщницько' роботи. Будапешт надае грошi для розвитку iнфраструктури ВНЗ i пiдтримки зв'язкiв з шститутами та унiверситетами в самiй Угорщиш [11].
Полiтика Угорщини стосовно Закарпатського питання активiзувалося пiд час подш у Криму в 2014 рощ.
Будапешт заявив про необхщшсть автономп i подвiйного громадянства для угорщв, яю живуть в сусiднiх крашах, зокрема в Украiнi. При цьому в МЗС Угорщини рашше заявляли про незмшну пiдтримку територiальноi цшсносп i суверенiтету Укра1ни. Прем'ер-мiнiстр Угорщини Вштор Орбан зажадав автономй i подвiйного громадянства для угорцiв, яю проживають на територй Укра1ни. «Ми розглядаемо угорське питання як европейське питання. Угорщ, яю живуть в Карпатському регюш, мають право на подвшне громадянство, на нащональну спшьшсть i на автономп», -таку думку висловив Орбан, виступаючи в парламента «Положення 200 тисяч етшчних угорцiв, якi живуть на Украш^ надае цьому питанню особливо1 гостроти. Також вони повинна отримати можливють самоврядування. Це нашi чiткi очшування вiд ново' Укра1ни, яка зараз виникае», - зазначив прем'ер. 27 березня 2014 року близько дипвщомства Угорщини зiбралися близько 300 оаб з плакатами «Самовизначення Закарпаттю!», «Угорщина вимагае повернення Закарпаття!», «Даеш право на самовизначення, Крим - Росп, Закарпатп - Угорщини!» [1].
Того ж року активiзувалися не лише угорщ, а й русини, яю провели конгрес стосовно статусу Закарпаття. Учасники Конгресу Всесв^ньо' ради угорщв i Всесв^ньо'
ради Пiдкарпатських русинiв прийняли звернення до Свропарламенту, уряду Угорщини та владi Укра!ни з проханням визнати пщсумки референдумiв, якi пройшли в Закарпаттi в 1991 рощ [8]. Можна зробити висновок, що сьогодш Угорщина використовуе групу м'яких чинниюв для того щоб збшьшити на Закарпаттi свою культурну та економiчну присутнiсть.
1ншим регiоном, який вщчувае вплив сусщньо! держави е Буковина, а саме Чершвецька область.
На св^анку укра!нсько! незалежностi територiальне питання з Румунiею було на порядку денному. Як зазначае в сво!х спогадах А.Зленко, на полггичному рiвнi Румунiя намагалася розвивати партнерсью вiдносини з Укра!ною, але на представниюв влади точився тиск з боку радикальних полiтикiв. 27 вересня 1992 року в Румунп повинш були вiдбутися президентськi вибори, деяю кандидати офiцiйно внесли в сво! програми пункт про необхiднiсть тиску на Укра!ну для прискорення повернення «юконно румунських земель» [6, с.90].
На референдумi 1991 року переважна бшьшють буковинцiв проголосувала за незалежшсть Укра!ни. Референдуму передувала гостра щейна боротьба, в якiй досить активними були антиукра!нськи сили. Вони намагалися аптувати мешканцiв молдавських та румунських сш голосувати проти незалежностi Укра!ни. Ситуацiю ускладнював той факт, що з боку деяких пол^ичних сил сусщшх держав висувалися територiальнi претензи до Укра!ни, лунали заклики до передачi Чершвецько! областi Румунп [9, с. 300].
В 1993 рощ МЗС Румунп направив Киеву ноту, якою оголосив неправомiрним Договiр про режим радянсько-румунського державного кордону вщ 1967 року, а потсм, в 1994 рощ Бухарест взагалi денонсував цей договiр. З тих тр де-факто Румушя не визнае повоенного подшу Свропи, претендуючи у тому чист i на укра!нсью територп. Хоча у 2003 роцi Укра!на пiдписала з Румунiею базовий договiр про режим укра!нсько-румунського державного кордону, ствроб^ництво i взаемодопомогу з прикордонних питань, яким пщтверджена лшя державного кордону, визначена в 1961 рощ (це вщкрило Румунп дорогу в НАТО i СС). Договiр пiдписано на 10 рокiв, тобто до 2013 року, з правом подальшо! пролонгацп кожнi 5 рокiв. Однак на сьогодш ми чуемо вщ вищого керiвництва Румунп заяви, що прямо суперечать змюту цього документа [14].
Становище в регюш суттево ускладнювало ще й те, що таю радикальш вимоги з боку сусщньо! Румунй висувалися лише окремими громадськими оргашзащями, зокрема Об'еднаннями емшрашив iз Буковини та Бессарабй, але й пщтримувалися впливовими полiтичними париями, iерархами Румунсько! православно! церкви. Нареш^ вони знайшли вiдверту полiтичну пщтримку на рiвнi уряду та парламенту Румунп. За таких умов окремi лщери та активiсти румунсько! громади областi розгорнули пропагандистську дiяльнiсть, спрямовану на обгрунтування можливостi та дощльносп вiдокремлення Чернiвецько! областi вiд Укра!ни з подальшим приеднанням цiе! територп до Румунп або принаймш на ствердження «незаконность» !! перебування у складi Укра!ни з необхiднiстю подальшого перегляду такого становища. Така дiяльнiсть становила загрозу нацiональному суверенiтету й територiальнiй цiлiсностi Укра!ни, викликала зростаючу напругу в стосунках мiж основними етшчними громадами регiону, насамперед мiж укра!нцями та румунами. Лише з пщписанням базового полiтичного договору мiж Укра!ною та Румунiею у 1997 рощ, на що румунська сторона наважилався лише пщ тиском необхщносп виконати умови вступу до НАТО, загрозливий розвиток двостороншх вщносин став поступатися бшьш позитивним тенденцiям у взаеминах мiж кра!нами. Загроза сепаратизму почала встрачати пол^ичну актуальнiсть, що, проте, не означае !! повного усунення як потенщйно! небезпеки для регионально! стабiльностi. Адже в сучаснш Румунй продовжують залишатися впливовими ri полiтичнi сили, якi
розглядають нинiшнi кордони Румунп як тимчасовi. Цi сили поважно представлеш в парламентi, в провщних полiтичних партiях, у впливових засобах масово'1 шформацп, а також у рiзноманiтних структурах громадянського суспiльства, румунськш православнiй церквi. 1дея Вели^ Румунп глибоко закоршена у полiтичну свщомють як чималоï частини румунськоï нацiональноï елiти, так i до певнш мiрi пересiчних громадян. Вона стала частиною нацiонального мiфу румунiв, «сакральною» складовою ïx нащонально-державноï щентичносп [10, с.16].
Офiцiйний Бухарест, незважаючи на неодноразовi змiни президентiв та пол^ичних коалiцiй, не залишав без особливоï уваги це питання. Така полггика переслiдуe декiлька цiлей. По-перше - для низки румунських полггичних партiй тема буковинсько-бессарабських територш - це важлива складова арсеналу засобiв боротьби за голоси виборщв. По-друге, наполегливе створення та пропагандистське тдживлення iмiджу iсторично «скривджено'1» Румунп до деяко'1' мiри дозволяе дипломатп сусiдньоï держави тиснути на громадську думку та полiтичну позицiю сво'1'х европейських союзникiв, використовуючи цей тиск на взаемини з Украшою та Молдовою. По-трете, використовуючи фактор румунсько'1' дiаспори у контекстi полiтики тклування про нацiонально-культурне життя спiввiтчизникiв за кордоном, румунський ютеблшмент мае змогу використовувати цей важиль додаткового впливу задля лоб^вання сво'1'х iнтересiв не лише у прикордонш, на регюнальному рiвнi, але й деякою мiрою на нацiональному рiвнi у взаеминах з крашами-сусщами.
Прiоритетом Румунп безпосередньо стосовно Чершвецько'1' областi залишаеться пол^ика всебiчноï пiдтримки нацiонально-культурного розвитку румунсько'1' громади з метою збереження ïï нащонально-культурно! iдентичностi. Важливим завданням пол^ики Румунп е подальша пiдтримка румунсько! нацiональноï громади, ïï iнституцiй самооргашзацп, нацiонально-культурниx товариств. Свого часу депутат ВРУ I. Попеску лоб^вав питання автономп якщо не для всiе'ï областi, то принаймнi для окремих регюшв. Основними каналами пiдтримки румунськоï громади та ïï зв'язкiв iз Румунiею залишатиметься й надалi осв^но-культурна дiяльнiсть. Свого часу були суперечносп з встановленням пам'ятника Штефану Великому [10, с. 18].
В галузi культурного впливу румунська сторона й надалi буде порушувати питання про збшьшення iнституцiй та форм культурноï репрезентацй румунськоï громади в область Йдеться про iдею створення румунського театру, музичного колективу румунських народних шструмешив, вщкриття румунськоï обласноï бiблiотеки, заснування музею румунського класика М. Емшеску [10, с. 19].
Мiж Украхною та Румунiею функцiонуе транскордонне ствроб^ництво в межах еврорегiону «Прут». Але рiвень цього транскордонного ствроб^ництва показуе суттеву невiдповiднiсть iнтересiв та очшувань краïн-засновниць. Для украïнськоï сторони першорядне значення мають економiчнi та еколопчш аспекти транскордонного спiвробiтництва. Для румунськоï сторони створення цього еврорегюну було зумовлено бажанням отримати додатковий, до того ж цшком легальний за змютом i пристойний за iмiджевою формою важiль впливу на ситуащю у прикордоннi Украïни, заселеному румунами - громадянами Украïни [10, с.20].
Також як i Угорщина, Румушя багато робить в контексп надання румунського громадянства громадянам Украши. В кшщ 2009 року парламент Румунп прийняв нову редакщю закону про громадянство, в якш спрощений порядок надання громадянства для жшешв сусiдньоï Молдови та Украïни. Зокрема, стаття 37 цього закону говорить: «1ноземш громадяни та особи без громадянства, яю були позбавленi румунського громадянства до 22 грудня 1989 року по рiзним, незалежним вщ них причин, а також ïxнi нащадки, мають право на повернення громадянства Румунп». Тобто, зпдно з цим положенням, одержати румунське громадянство мають право ва мешканщ Чернiвецькоï
област до Дшстра, чи! батьки (або бабусi-дiдусi) до 28 червня 1940 проживали в цш мсцевосп i були громадянами РумунГ!. Паспорт РумунГ! як члена СС дае можливють вiльно пересуватися по Сврот, що робить його бажаним навГть для тих громадян Укра!ни, якi не е етшчними румунами, i не вiдчувають шякого культурного еднання з «iсторичною батьювщиною». Крiм того, кiлькiсть членiв комГсГ! дирекцГ! видачi громадянства, що розглядають заявки на отримання румунського паспорта, з 2010 року було збшьшено з восьми до п'ятнадцяти, що мае пщвищити швидкють розгляду заявок, також для цього вщкрит i додатковi фш! дирекцГ! в схщних районах РумунГ!.
Говорити про конкретш результати цього процесу проблематично: кшьюсть розданих на укра!нськш територГ! румунських паспортГв не вкаже нiхто. Румунська сторона на 2010 рГк визнала роздачу не бшьше 4 тис паспортГв, в ЗМ1 з посиланням на «непублiчнi» данi СБУ називалася цифра понад 50 тис. У реальност це означае, що Ки!в навГть приблизно не знае, з проблемою якого саме масштабу мае справу.
Таким чином, на думку Д. Тимчука, створюються умови для вторгнення румунських вшськ на «свою» територГю. При цьому фактично для захоплення Чершвецькш областi цiлком достатньо мшГмально! вшськово! сухопутно! угруповання при умовносп скритностi !! зосередження в прикордонних районах i раптовостi вторгнення [14].
На тлГ полГтично! кризи, яка розпочалась в Укра!ш в кiнцi 2013 - на початку 2014 року, iредентистськi заяви в РумунГ! почали звучати ще часпше. Румунська щоденна газета Аdevarul ( «Правда») закликала владу кра!ни «захистити спiввiтчизникiв, яю проживають на територГ! Укра!ни» i окупувати «колишнi румунськi територГ!» -ПГвшчну Буковину, Герцевскiй округ i Пiвденну Бессарабiю.
Румунське видання пише далi: «Укра!на - штучне, неоднорщне держава, що постала на ру!нах СРСР, з майже 24-рiчною iсторiею, щодо яко! Румунiя мае найбiльшi територiальнi претензй, може роздiлитися надвое зовам в недалекому майбутньому, а кра!на тихо сповзае до реально! громадянсько! вшни» [3].
Отже, що стосуеться Румунп та Угорщини, щ двi кра!ни протягом 25 роюв незалежностi Укра!ни iнвестували в розвиток угорсько! та румунсько! iреденти, що надалi може слугувати привiдом для таких саме дш, що вщбулися в 2014 роцi в Криму.
Що стосуеться Донбасу, слщ зазначити, що м'яка сила з боку РФ протягом усього перюду незалежносп Укра!ни, використовувалася дуже слабо. Вщверто проросiйськi партй чи громадянськi об'еднання, що виступали за тюне полiтико-економiчне спiвробiтництво з Росiею, пiдтимки не отримували. Проросшський чинник тут здебшьшого використовувався Партiею регiонiв для «подкупу» проросшського електорату, якiй, проголосувавши за передвиборчi обiцянки, не був задоволений тим об'емом ствроб^ництва мiж Роаею та Укра!ною, про яке заявляли представники ПартГ! регiонiв.
пгсля подш 2014 року та дестабiлiзацi! полгтично! ситуацi! на сходг Укра!ни, Роая на дипломатичному та вгйськовому ргвш почала пiдтримувати сепаратистськi сили в Донецькому та Луганському регюнах. Проведення переговорiв у нормандському форматi, тдписання мгнських угод може розглядатися як м'який екзогенний вплив. Разом гз гумаштарною допомогою, мешканцi регiонiв отримують тдручники та книги росгйською мовою. КрГм того, цГ регГони увшшли у рублеву валютну зону, що також може розглядатися як м'який вплив на населення бунтГвних регюшв.
Таким чином, слщ зазначити, що використання м'яко! сили кра!нами, що межують Гз Укра!ною та на терГторГ! яко! мешкае значна кшьюсть етнГчних угорцГв, румунГв та росГян, може виявитися тим чинником впливу на формування культурно! та етшчно! щентичносп вищезазначенного населення, що може привести до катастрофГчних наслГдкГв для Укра!ни на кшталт ситуацГ! з Кримом. Тому, керГвництво держави
повинно, з одного боку, MÍHÍMÍ3yBara культурний екзогенний вплив на громадян Украши, не порушуючи 'х громадянськi права, а з шшого боку, надати таю умови, щоб представники етшчних меншин вважали мешкання на територп Украши комфортним та безпечним.
Список використано1 л1тератури
1. Будапешт заявил о готовности действовать по крымскому сценарию [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://politikus.ru/v-rossii/19112-budapesht-zayavil-o-gotovnosti-deystvovat-po-krymskomu-scenariyu.html ; Budapesht zayavil o gotovnosti deystvovat po krymskomu stsenariyu [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://politikus.ru/v-rossii/19112-budapesht-zayavil-o-gotovnosti-deystvovat-po-krymskomu-scenariyu.html
2. Венгрия выдает паспорта украинцам из-за пробелов в законах Украины, - посол [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://censor.net.ua/news/201015/vengriya_vydaet_pasporta_ukraintsam_izza_probelov_v_zak onah_ukrainy_posol ; Vengriya vydaet pasporta ukraintsam iz-za probelov v zakonakh Ukrainy, - posol [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://censor.net.ua/news/201015/vengriya_vydaet_pasporta_ukraintsam_izza_probelov_v_zak onah_ukrainy_posol
3. В Румынии уже заговорили о возвращении "своих" земель в Украине [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://vesti.ua/strana/34563-v-rumynii-uzhe-zagovorili-o-vozvrawenii-svoih-zemel-v-ukraine ; V Rumynii uzhe zagovorili o vozvrashchenii "svoikh" zemel v Ukraine [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://vesti.ua/strana/34563-v-rumynii-uzhe-zagovorili-o-vozvrawenii-svoih-zemel-v-ukraine
4. Гетьманчук М. Угорська нащональна меншина в Укрш'ш: правовi засади пол^ично'' суб'ектносп : моногр. / М. Гетьманчук, В. Грищук, Н. Шипка. - Львiв: ЛьвДУВС, 2008. - 408 с. ; Hetmanchuk M. Uhorska natsionalna menshyna v Ukraini: pravovi zasady politychnoi subiektnosti : monohr. / M. Hetmanchuk, V. Hryshchuk, N. Shypka. -Lviv: LvDUVS, 2008. - 408 s.
5. Денисенко Л. «О «Иоббике» в парламенте и трех раундах для президента / Л. Денисенко // 2000. - 2013. - №3. - С.А3 ; Denisenko L. «O «Yobbike» v parlamente i trekh raundakh dlya prezidenta / L. Denisenko // 2000. - 2013. - №3. - S.A3
6. Зленко А. М. Дипломатия и политика. Украина в процессе динамичных геополитических перемен / А. М. Зленко. - Харьков : Фолио, 2004. - 559 с. ; Zlenko A. M. Diplomatiya i politika. Ukraina v protsesse dinamichnykh geopoliticheskikh peremen / A. M. Zlenko. - Kharkov : Folio, 2004. - 559 s.
7. Ильин М. Формирование новых государств: внешние и внутренние факторы консолидации [Электронный ресурс] / М. Ильин, Е. Мелешкина, А. Мельвиль // Полис. Политические исследования. - 2010. - №3. - С. 26-39. - Режим доступа : http://polisnew.isras.ru/files/File/2010/3/3.pdf ; Ilin M. Formirovanie novykh gosudarstv: vneshnie i vnutrennie faktory konsolidatsii [Elektronnyy resurs] / M. Ilin, Ye. Meleshkina, A. Melvil // Polis. Politicheskie issledovaniya. - 2010. - №3. - S. 26-39. - Rezhim dostupa : http://polisnew.isras.ru/files/File/2010/3/3.pdf
8. Конгресс венгров и русинов призвал решить вопрос о статусе Закарпатья [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://ria.ru/world/20140913/1023932332.html#ixzz3EEcR2BlV ; Kongress vengrov i rusinov prizval reshit vopros o statuse Zakarpatya [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://ria.ru/world/20140913/1023932332.html#ixzz3EEcR2BlV
9. Костишин С. Буковина: юторичний нарис / С. Костишин. - Чершвщ : Зелена Буковина, 1998. - 416 с. ; Kostyshyn S. Bukovyna: istorychnyi narys S. Kostyshyn. -Chernivtsi : Zelena Bukovyna, 1998. - 416 s
10. Круглашов А. Вщповщно до европейського рiвня можливостей / А. Круглашов // Полiтика i час. - 2005. - №5. - С.15-26 ; Kruhlashov A. Vidpovidno do yevropeiskoho rivnia mozhlyvostei / A. Kruhlashov // Polityka i chas. - 2005. - №5. - S.15-26
11. Премьер Венгрии привез деньги венгерскому институту в Украине и пообещал поддержку аналогичным вузам [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://finugor.ru/node/40896 ; Premer Vengrii privez dengi vengerskomu institutu v Ukraine i poobeshchal podderzhku analogichnym vuzam [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://finugor.ru/node/40896
12. Рябшш С. В. Екзогенш чинники етносепаратистських процеав: теоретичний аспект / С. В. Рябшш // Вюник Марiупольського державного ушверситету. Серiя: Iсторiя. Пол^олопя. - 2015. - № 12. - С. 263-270 ; Riabinin Ye. V. Ekzohenni chynnyky etnoseparatystskykh protsesiv: teoretychnyi aspekt / Ye. V. Riabinin // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Istoriia. Politolohiia. - 2015. - № 12. - S. 263-270
13. Семенов А. Венгерский сепаратизм в Закарпатье - угроза национальной безопасности Украины [Электронный ресурс] / А. Семенов // Дискуссионный клуб САММИТ. - Режим доступа : http://dc-summit.info/temy/bezopasnost/2190-vengerskij-separatizm-v-zakarpate.html ; Semenov A. Vengerskiy separatizm v Zakarpate - ugroza natsionalnoy bezopasnosti Ukrainy [Yelektronniy resurs] / A. Semenov. - Rezhim dostupu : http://dc-summit.info/temy/bezopasnost/2190-vengerskij-separatizm-v-zakarpate.html
14. Тимчук Д. Румушя проти Украши: сценарп военного конфлшту [Електронний ресурс] / Д. Тимчук. - Режим доступу : http://svit24.net/politic/77-politic/1956-konflkt-ukrani-z-rumunyu ; Tymchuk D. Rumuniia proty Ukrainy: stsenarii voiennoho konfliktu [Elektronnyi resurs] / D. Tymchuk. - Rezhym dostupu : http://svit24.net/politic/77-politic/1956-konflkt-ukrani-z-rumunyu
15. Свчак Ю. Б. Реалiзацiя в Закарпатськш област положень Прототшв Мiжурядових комiсiй (Украшсько-Угорсько'1, Украшсько-Словацько!') з питань забезпечення прав нащональних меншин / Ю. Б. Свчак. - Ужгород, 2007. - 82 с. -(1нформацшний бюлетень Вщдшу у справах нащональностей Закарпатсько'1 обласно'1 державно'1 адмшстрацп та Центру культур нацiональних меншин ; Спец.вип.[1]) ; Yevchak Yu. B. Realizatsiia v Zakarpatskii oblasti polozhen Protokoliv Mizhuriadovykh komisii (Ukrainsko-Uhorskoi, Ukrainsko-Slovatskoi) z pytan zabezpechennia prav natsionalnykh menshyn / Yu. B. Yevchak. - Uzhhorod, 2007. - 82 s. - (Informatsiinyi biuleten Viddilu u spravakh natsionalnostei Zakarpatskoi oblasnoi derzhavnoi administratsii ta Tsentru kultur natsionalnykh menshyn ; Spets.vyp.[1])
Стаття надшшла до редакцп 05.10.2016 р.
Y.Ryabinin
EXTERNAL INFLUENCE FACTORS ON THE INCREASE OF ETHNOSEPARATISM PROCESSES IN UKRAINE
The article is devoted to such a pressing problem as separatism. Some experts say that separatism is a problem of the past, but the author emphasizes that the XXI st century will be the century of identification factor increasing that will influence the nationalistic issues. It is underlined that the separatism could be catalyzed not only by inner factors but also by outside ones, especially nowadays, when the structure of the world is being changed by the influential actors of the foreign affairs. In some cases the world community doesn't pay attention to the genocide cases that take place in the countries and regions that are not important for the political world due to geopolitical or resource reasons. The author analyzes external factors that can lead to the ethnoseparatism conflict in the country and constituents of the external factors influence. The author makes out the classification of external factors. Besides, the author analyzes the external factors that influence the increase of the ethnoseparatism processes in Ukraine. Such states as Hungary, Romania and Russia use soft power factors in
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16
order to influence the regions of Ukraine that have common borders with above-mentioned states. So the author makes a conclusion that nowadays it is really necessary for the authorities of Ukraine to pay attention to such issues as soft power because it may lead to the same problems that Ukraine had in 2014 with the Crimea.
Key words: separatism, external factors, Russia, Hungary, Romania, ethnoseparatism conflict.
УДК 327.5 (045)
С.В. Рябшш, 1.С. Кульчжовський
ОСНОВН1 ЗАГРОЗИ РЕГЮНАЛЬНШ БЕЗПЕЦ1 ЦЕНТРАЛЬНОАЗШСЬКОГО РЕГ1ОНУ
У cmammi анал1зуються нов1 загрози та виклики XXI столття (регюнальт i локальн конфлтти, мiжнародний тероризм, наркоторгiвля, сепаратизм, територiальнi суперечки, проблема водопостачання та т.) в Центральноазтському регюш, що вимагають ефективног стратеги регюнально'г безпеки eid держав Центральног Ази.
Розглядаються головн мехатзми забезпечення регюнально'г безпеки в Центральноазтському регюю в рамках дiяльностi таких iнститутiв, як ОДКБ, ШОС i СНД. Шдкреслюеться необхiднiсть оргашзованог, довiрчог i згуртованог дiяльностi держав-члетв ОДКБ, ШОС i СНД з метою ефективного виршення проблем, як розхитують основи безпеки i стабiльностi в Центральноазтському регюш.
Ключовi слова: регюнальна безпека, безпека, Центральноазтський регюн, виклик, проблема, ОДКБ, ШОС, СНД.
XXI столбя демонструе стшку тенденщю щодо розширення спектра проблем, як мають негативний вплив на стан мiжнародноi безпеки. Бшьшють з них носить транснащональний характер. Зрозумшо, що поодинщ жодна з держав, яке б високе мюце вона не займала у св^овш iерархii, не в змозi iзолювати себе вщ породжуваних ними загроз. Тому, на тепершньому етат розвитку мiжнародноi системи, коли взаемозалежшсть держав зросла як школи, необхщно об'еднання зусиль для нейтралiзащi таких загроз, оскiльки лише спшьна робота може гарантувати устх у цiй справi.
Сьогоднi з'явилися принципово новi загрози i виклики, яю були вiдомi i рашше, проте набули глобального характеру, таю, як тероризм i сепаратизм, нащональний, релiгiйний та iншi форми екстремiзму, наркоторгiвля i органiзована злочиннiсть, незаконний об^ збро'1', регiональнi конфлiкти, еколопчш катастрофи, неконтрольована мiграцiя та етдемп. Всi цi проблеми iснували i ранiше, але в епоху глобалiзацii, коли свiт став набагато бшьш взаемозалежним, вони стали швидко набувати ушверсальний характер. Одночасно вони значно бшьшою мiрою зачiпають повсякденне життя мiльярдiв людей. Варто вiдзначити, що щ загрози i виклики залишаються актуальними i в повнiй мiрi вiдносяться до Центральноазiйського регiону i прилеглим до нього районах, де проблеми забезпечення безпеки в даний час набувають особливо'1' актуальностi. Не випадково вони стають предметом дискусш, в ходi яких робляться спроби визначити роль, мюце i можливосп дiючих на цьому просторi мiжнародних структур у справi пiдтримання тут стабшьносп. Цим й обумовлюеться актуальшсть статтi.
