CC BY
22
УДК 323.15
Луцишин Г.1., кандидат пол^ичних наук, доцент © Нацюнальний утеерситет „Льегеська полтехшка "
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ПОЛ1ТИЧНО1 НАЦП У ПОЛ1ЕТШЧНШ КРА1Н1
У статт1 анал1зуються особлиеост1 еиникнення та функцюнуеання полтичног нацп е пол1еттчних держаеах. Значна уеага придыяеться характеру езаемоегдносин м1ж титульною нащею та нацюнальними меншинами, еплиеу м1жеттчних егдносини на розеиток полтичног нацп.
Ключовi слова: полтична нащя, нацюнальт меншини, еттчна батьюещина, етнополтика.
Актуальшсть статт зумовлена тим, що розвиток пол^ично! наци е одним iз способiв стабшзаци мiжетнiчних вщносин, гармошзаци iнтересiв титульно! наци та нацюнальних меншин, важливим стимулом для консолщацп суспiльства. Оскiльки Укра!на вибирае курс на iнтеграцiю в европейський просир, це зумовлюе необхщшсть розвитку укра!нсько! пол^ично! нацп вщповщно до европейських стандартiв, що сприяе рiвностi полiтичних, економiчних та сощальних прав усiх етнiчних груп держави.
Основою для побудови пол^ично! наци е добре сформован полiтичнi та економiчнi зв'язки, якi пiдкрiпленi культурою, мовою, традицiями. Важливим е i те, що полiтична нацiя виражае волю уЫх суспiльно активних громадян в полiетнiчному суспiльствi. Полiтична нащя формуеться на основi рiзних етшчних спiльнот, якi об'еднанi спiльною юторичною долею, спiльною державною мовою, загальнонацюнальними цiнностями та полiтичними iнститутами.
Вивченню цього питання присвячено ряд праць, зокрема, серед зарубiжних вчених, це пращ Б.Андерсона, Е.Смгга, К.Дойча, П.Бурдье. Серед укра!нських дослiдникiв особлива увага придшяеться у працях таких науковщв як Варзар 1.М., Свтух В.Б, Римаренко Ю.1, Кресiна I, Колодш А.Ф., Курас 1.Ф., Картунов О.В., Шкляр Л.£. та iн. Разом з тим серед укра!нських дослщниюв видiляються доволi рiзнi пiдходи у вивченш питань нацiетворення та мiжетнiчних вiдносин, зокрема, це iсторiологiчний пщхщ, етнополiтологiчний та етнодержавотворчий.
Останнiм часом можна зустр^и ряд праць, де науковцi все частше пiддають сумнiвам iснування в сучасних умовах так звано! «гомогенно! наци», зокрема, наголошують, що нацюнальна культура та нацюнальна iдентичнiсть втрачае сво! особливостi i стае «пбридною». Полiетнiчнi суспiльства активно витiсняють моноетшчш. З iншо! сторони, в умовах розвинено! глобалiзацi!, iнформацiйного суспiльства, посилення процеЫв мiждержавно! залежностi, iнтеграцiйних процеЫв, поняття нацi!, нацiонально! iдентичностi залишаеться важливими елементами пiдтримки суспiльно! едноси, адже нацi! формують
© Луцишин Г.1, 2009
400
велик спшьноти, додаючи змкту розвитку сучасно! держави. Ряд вчених вщстоюе думку про те, що поняття наци е вiчним, вони завжди лишатимуться основою розвитку людського суспiльства, вони не зникають, а лише е перiоди !х розквiту чи занепаду, проте наци постшно вiдроджуються. Як наголошуе Е.Смгг, етнiчнi спiльноти та наци залишаються важливим фактором для розвитку нових держав та суспшьств [1, с.124]. Посилення глобально! залежностi держав призводить до того, що на перше мюце виходять саме економiчнi функци держави, а сучаснi наци значною мiрою втратили сво! економiчнi функци. Поряд iз цим можна побачити, що деяю вченi намагаються депол^изувати поняття наци, перетворити И на культурний феномен, зокрема, вщокремити культурний рiвень наци вiд полiтичного, а також i економiчного розвитку. Теза про те, що виходом з ситуаци е устшний розвиток полiетнiчних нацiй типу американського зразка не дае шяких гарантiй, адже можна навести багато прикладiв, де в заможних, високорозвинених державах спостер^аються мiжнацiональнi конфлiкти, сепаратистi настро! (Каталонiя, Кра!на Баскiв, Квебек). Глобалiзацiйнi процеси також посилили i страх перед iммiгрантами, зокрема, в рядi кра!н Свропи можна спостерiгати процеси протистояння титульно! наци та нацюнальних меншин, вщновлення нацiонально! iдентичностi та нацiонально! солщарност^ Як бачимо, сучаснi процеси нащетворення супроводжуються багатьма складними i неоднозначними питаннями, як вимагають додаткового аналiзу та вивчення.
Про укра!нську пол^ичну нацiю на державному та суспшьно-полiтичному рiвнi останнiм часом говорять дуже багато, зокрема, в Посланш Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни (2002 р.) йдеться про те, що "повинна бути створена укра!нська пол^ична нацiя, де мають знайти вiдображення органiчно вписанi в европейський консолщацшний процес природнi права як укра!нського етносу, так i нацiональних меншин. Економiчною основою укра!нсько! полiтично! нацi! мають стати единий нацюнальний ринок i спiльнi нацюнальш iнтереси у сферi економiки, пол^ичною - демократична органiзацiя суспiльства, сощальною -консолiдований з iншими верствами населення середнш клас, духовною -нацюнальна iдея, пропущена крiзь призму штереЫв особистостi, та нацiональнi традици" [2, с. 14]. Серед науковщв постiйно тривають дискусi!, якою ж повинна бути укра!нська нацiя, щоб вона залишалась сильною державою i разом з тим не перетворилась у „безнацюнальну державу". Як зазначае В.Свтух, домiнуючою тенденцiею процесу формування укра!нсько! полiтично! нацi! в бшьшост регiонiв Укра!ни е спiвгромадянство, у той час як у Захщних регюнах Укра!ни домiнуе тенденцiя до формування укра!нсько! полiтично! нацi! на етшчних пiдставах [3, с.22]. Слщ також наголосити на тому, що в етнонацюнальнш структурi укра!нського суспшьства кожен етносуб'ект виконуе певнi функци, зокрема, укра!нська нацiя е етшчною та демографiчною основою укра!нського суспшьства, основного ноЫя державно! мови, основного чинника державотворення.
401
Розвиток наци е комплексним та тривалим процесом, який охоплюе ус сфери як суспшьно!, так i пол^ично! дiяльностi. На розвиток пол^ично! наци впливають рiзнi фактори, зокрема, рiвень нащонально! консолщаци суспiльства, мовна полiтика, соцiальна структура суспшьства, нацiональна iдентичнiсть, полiтична культура. Разом з тим значний вплив мае i характер мiжетнiчних вщносин -- вiдносини мiж етносуб'ектами -- народами, етшчними групами, а також вщносини всерединi окремого етносу, що вiдображають соцiально-iсторичнi умови життя даного етносу, його етшчний статус, норми, традици, прiоритети та цiнностi. Нащональш меншини часто демонструють рiзне ставлення до процесу нащотворення i займають неоднозначнi позици. Зокрема, В.Кимлiчка вказуе на рiзну поведiнку нацiональних меншин пiд час нацiотворчих процесiв, зокрема: нащональш меншини штегруються в культуру бшьшост i пiдтримують нацiотворчi процеси; нащональш меншини домагаються прав i повноважень самоуправлiння (активно формують сво! полiтичнi iнститути та наголошують на сво!й окремiшностi); нацiональнi меншини погоджуються на поступову маргiналiзацiю [4, с. 31-32].
Пом^ний вплив на нацiотворчi процеси мае i етнiчна батьювщина чисельних нацiональних меншин. Полiтична ел^а етшчно! батькiвщини формуе уявлення про представниюв певних етнiчних груп в шших кра!нах як про представниюв одше! наци. Практика показуе, що "етшчна батьювщина" часто вдаеться до конкретних пол^ичних дiй пiд гаслом захисту штереЫв меншини. Така пол^ика набувае рiзних форм, починаючи вщ надання "батьювщиною" привше!в щодо iммiграцп та здобуття громадянства для представниюв меншини. Нащональна меншина та !! етшчна батьювщина можуть вдатися до конкретних дш, створюючи як позитивний, так i негативний образ держави.
Зовшшньопол^ичш впливи iнших держав в Укрш'ш залишаються доволi помiтними. Нащональш меншини часто використовуються як шструмент забезпечення власного шформацшного, культурного та поличного домiнування в окремому регюш, що, звiсно, впливае на мiждержавнi вiдносини. Наприклад, Угорщина i Словаччина тдтримують вже довший час рух полiтичного русинства в Укра!ш. Угорська сторона пропонуе утворення в Закарпатт угорсько! автономи в межах територи Ужгородського, Мукачiвського, Виноградiвського та Берепвського районiв. Конфлiктним питанням залишаеться ситуащя в Чернiвецькiй областi з огляду на вимогу певних пол^ичних сил про перегляд кордошв мiж Укра!ною та iншими державами, якi межують з Чершвецькою областю. У "Стратеги нащонально! безпеки Румуни" зазначаеться, що в галузi зовшшньо! полiтики вона "тдтримуватиме румунськi громади за кордоном з метою збереження !х нащонально!, культурно! та духовно! щентичност та вщстоювання !х права на румунську самощентифжащю [5, С.244].
Як бачимо, формування пол^ично! наци вiдбуваеться у ткному взаемовпливi держави, !! титульного етносу та нащональних меншин. Мiжетнiчнi вiдносити постiйно змiнюються як тд впливом внутрiшньополiтичних так i зовшшньопол^ичних факторiв. Як показуе
402
св^овий досвщ, досягнути гармошзаци мiжетнiчних вщносин можна в результат проведення послщовно! етнонащональноi пол^ики, розвитку громадянського суспiльства та демократизаци суспiльства в цiлому. Саме конструктивна взаeмодiя титульно! нацii та нацюнальних меншин дае можливiсть державi устшно розвиватись, е джерелом полiтичноi та сощально! стабiльностi i стае основою для розвитку пол^ично! нацii. Демократичне суспшьство дае можливiсть як титульнш нацii, так i нацiональним меншинам реалiзувати власнi iнтереси та сприяти розвитку пол^ично! нацii. З шшо! сторони, розбiжнiсть iнтересiв нацiональних меншин у межах держави породжуе дестабшзацш громадського та полiтичного життя та створюе певнi загрози, породжуе дезштеграцшш настроi.
Л1тература:
1. Е.Смiт. Наци та нацiоналiзм у глобальну епоху. - К.: Шка-Центр, 2006. - 320 с
2. Послання Президента Украши до Верховное' Ради Украши "Про внутрiшне i зовнiшне становище Украши у 2002 рощ" - К: 1нформацшно-видавничий центр Держкомстату Украши, 2003.—С. 14-15
3. Свтух В. Концептуальш засади виршення етнонащональних проблем //Полггичний менеджмент. -- №2, 2007 - с. 12-29
4. Кимлiчка В. Лiбералiзм i права меншин. -Харкiв, 2001.—173 с.
5. Парфенов О. Основш аспекти зовшшньо! пол^ики Румунii стосовно етнiчних румунiв в УкраЛш / О.Парфенов // Науковi записки IQiЕНД. -2003. - Вип. 24. - с.242-258.
Summary Halyna Lutsyshyn.
FUNCTIONING OF THE POLITICAL NATION IN A POLYETHNIC STATE
The article analyzes particular features of emergence and functioning of the political nation in polyethnic states. Major emphasis is placed on the nature of relationships between the title nation and national minorities, the impact that interethnic relationships have on the development of a political nation.
Key words: political nation, national minorities, ethnic homeland, ethnopolitics.
Стаття надшшла до редакцИ 17.09.2009
403
