CC BY
13
ступеня потребуе додаткового призначення анти-гiпертензивного препарату.
3. Пролонгований антагонют кальцiю амлодь пiн у хворих на гшотиреоз i3 гiпертензiею сприяе
ефективному зниженню артерiального тиску, норматзаци циркадного ритму, зниженню кон-центрацiï альдостерону в плазмi кровь
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Зелiнська Н.Б. Артерiальна гiпертензiя при гшо-тиреозi // Укр. мед. часопис. - 2002. - № 6 (32). - С. 114-116.
2. Нетипичные клинические варианты гипотиреоза / Эгарт Ф.М., Камалов К.Г., Васильева Е.В. и др. // Пробл. эндокринологии. - 1991. -Т. 37, № 5. - С. 4 -7.
3. Свищенко Е.П., Коваленко В.Н. Артериальная гипертензия: (Практ. руководство). - К.: МОРИОН, 2001. - 528с.
4. Оренко Ю.М., Маньковський Б.М. Артерiальнi гшертензп при ендокринних захворюваннях. - К.:
Четверта хвиля, 2004. - 174 с.
5. Фадеев В.В., Мельниченко Г.А. Гипотиреоз: (Руководство для врачей). - Изд. 2-е, перераб. и доп. -М.: РКИ Соверо-Пресс, 2004. - 288 с.
6. Akpinar V., Kaya A., Kisakol G. Clinical and subclinical hypothyroidism in primary hypertension // Turkish J. Endocrinology, Metabolism. - 2004. - Vol. 8, N1.
- P. 146.
7. Dernellis J., Panaretou M. Effects of thyroid replacement therapy on arterial blood pressure in patients with hypertension and hypothyroidism // Am. Heart J. - 2002.
- Vol. 143, N4. - P. 718-724.
УДК 616.33 - 002.18 - 022.7: 579.83 /.84
ЕКСПРЕС1Я МАРКЕРА ПРОЛ1ФЕРАЦП KI-67 У СЛИЗОВ1Й ОБОЛОНЦ1 ШЛУНКА ПРИ ХРОН1ЧНОМУ ХЕЛ1КОБАКТЕРНОМУ ГАСТРИТ1
Ю.М. Степанов, А.В. Латфулта
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра гастроентерологИ' та терапИ' ФПО (зав. - д.мед.н., проф. Ю.М. Степанов)
Ключовi слова: хротчний гастрит, Helicobacter pylori, пролiферативна активнкть слизовог оболонки шлунка, Ki-67 Key words: chronic gastritis, Helicobacter pylori, proliferative activity of gastric mucosa, Ki-67
Резюме. В статье приведены результаты изучения пролиферации эпи-телиоцитов слизистой оболочки антрального отдела желудка у больных с Нр-ассоциированным гастритом с помощью иммунногисто-химической оценки экспрессии маркера Ki-67. Обследовано 30 больных (20 больных хроническим хеликобактерным гастритом, 10 - контрольная группа). Установлено, что у больных хроническим хеликобактерным гастритом экспрессия Ki-67 достоверно (р<0,001) выше по сравнению с контрольной группой, что свидетельствует об увеличении пролифера-тивной активности слизистой оболочки желудка.
Summary. The article presents the results of study of proliferation of antral mucosa epitheliocytes in the patients with Hp-associated chronic gastritis with immunohistochemistry evaluation of marker Ki-67 expression. There were examined 30 patients (20 patients with chronic gastritis associated with Helicobacter pylori, 10 - control group). There was established that expression of Ki-67 was significantly higher (р< 0,001) in the patients with chronic gastritis associated with Helicobacter pylori than in a control group. This testifies to the increase of proliferative activity of gastric mucosa.
Хрошчний гастрит (ХГ) - досить поширена патолопя, на яку страждае 20-30% усього доро-слого населення планети, продовжуе посщати одне з провщних мiсць у структурi гастроенте-ролопчно! захворюваностi [1, 3]. Недостатня вивчешсть ще1 хвороби дозволяе розглядати И як актуальну проблему сучасно! гастроентерологи та вимагае продовжувати пошук причин ll ви-никнення та вивчення особливостей переб^у. Останнiм часом стало вiдомо, що ХГ, будучи мультифакторним полiетiологiчним захворюван-ням, зумовлюе метаболiчну, морфологiчну та фу-нкцiональну дезорганiзацiю слизово! оболонки шлунка (СОШ) [1, 9].
Одним iз найбiльш значущих патогенетичних факторiв ХГ вважаеться iнфекцiя Helicobacter pylori (Нр). Збудник, колошзуючи ештелш шлунка, викликае в ньому каскад послщовних патоло-гiчних подiй, що призводять у кшцевому тдсум-ку до розвитку дисплази i навт раку шлунка [5, 7, 10].
Незадовшьний стан дiагностики пов'язаний, перш за все, iз несвоечасним виявленням форму-вання передракових змiн у хворих на ХГ. При цьому ефектившсть морфологiчного визначення вираженостi дисплази суттево обмежена суб'ек-тивiзмом дослщника, а також труднощами у ди-ференцiюваннi дисплази з регенеративними зм> нами слизово! оболонки та раком шлунка [3, 6]. Тому, поряд iз пошуком iнших об'ективних мор-фологiчних критерив, надзвичайно важливим та актуальним е визначення так званих маркерiв пролiферацil СОШ.
У наш час е багато способiв вiзуалiзацil та оцiнки пролiферативноl активностi кттин - шд-рахування мiтотичного показника, аналiз вклю-чення радiонуклiдiв, iмуногiстохiмiчне виявлен-ня пула пролiферуючих клггин та iн. 1мунопсто-хiмiчне визначення пролiферативного iндекса е на сьогодняшнш день найбiльш оптимальним способом, вдало поеднуючим високу шформа-тивнiсть та мшмальш економiчнi витрати. Серед iмуногiстохiмiчних маркерiв пролiферацil най-бiльш шформативним е Ki-67, який все часпше використовуеться фахiвцями як сучасний показ-ник пролiферативного режиму клiтин [11].
Експреая Ki-67, як маркер пролiферативного потенцiалу, помiчае всi клiтини, що вийшли iз Go-фази i, таким чином, вщображае в тому чи^ "приховану" пролiферативну активнiсть епiтелiю шлунка. На вщмшу вiд цього, при звичайному ri-стологiчному дослiдженнi можливо пiдрахувати тiльки фiгури мiтозу й визначити мгготичну ак-тивнiсть. Тому вивчення пролiферативно! актив-ностi за ощнкою експреси Ki-67 е бшьш точним
та вiрогiдним дiагностичним та прогностичним критерieм [8]. На пiдставi вивчення експреси маркера Ю-67 розраховуеться iндекс пролiферащ! (1П), величина якого, як правило, корелюе з бшьш агресивним перебiгом захворювання i зда-тнiстю його до рецидивування.
Метою роботи е оцiнка пролiферативно! ак-тивностi СОШ у хворих на хрошчний хелшобак-терний гастрит шляхом вивчення експреси маркера Ю-67.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Було обстежено 20 хворих (група I) на хрошчний хелшобактерний гастрит, iз них 10 чоло-вiкiв та 10 жшок. Контрольну групу склали 10 практично здорових оаб (група II). Дiагноз ХГ встановлювався шляхом виконання фiброгастро-дуоденоскопп (гастродуоденоскопами '^Ш-Н20", "GJF-04" "ОНтрш", Япошя) з множинною гастробiопсiею.
Визначення Нр - шфекци здiйснювалась шляхом мшроскопи вiдбиткiв матричок (цитологiчне дослщження) СОШ та за уреазним швидким тестом. Дiагностика ХГ проводилась за вимогами морфолопчного роздiлу сучасно! Однейсько -Хьюстонсько! системи [2].
Для ощнки експресi! Ю-67 виконували фш-сацiю бiоптатiв у 4% розчиш нейтрального формалiну протягом доби з наступною заливкою у парафш. Гiстологiчнi зрiзи завтовшки 4-5 мкм наносили на скло, оброблене адгезивною рщи-ною (poly-L-lysine), тсля чього вони депараф> нiзувалися зпдно з прийнятими стандартами. Як первинш антитiла ми використовували антитiла до Ю-67 (DAKO, клон М1В-1, США, Дашя).
Пiсля iмуногiстохiмiчних реакцiй зрiзи додат-ково забарвлювали гематоксилiном Майера або 1% розчином водного метилового зеленого i вив-чали св^ловою мiкроскопiею за допомогою мш-роскопа "Leika DLM-E" (США), збiльшення х 400. Оскшьки антигеннi детермiнанти до Ю-67 розташовувались iнтрануклеарно, до позитивних вщносили тiльки тi результати, в яких були одер-жанi штенсивш ядернi реакцi!.
Для кiлькiсно! ощнки пролiферативно! актив-ностi використовували шдекс пролiферацi! (1П), який розраховували за формулою:
кшьккть пролiферуючих клiтин
1П =-
загальна кiлькiсть кл^ин
Усi цифровi данi оброблялися за методом ва-рiацiйно! статистики. Визначали середню ариф-метичну величину (М), похибку середньо-
05/ Том X /1
73
квадратичного вщхилення (т), показник суттево! рiзницi (t). Коефiцiент вiрогiдностi визначали за таблицею Стьюдента. Рiзницю мiж величинами, якi порiвнювались, вважали вiрогiдною при р<0,05 [4].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ Аналiз отриманих результат показав, що при хрошчному хелiкобактерному гастритi спо-стерiгаються порушення пролiферацi!, якi можна характеризувати двома основними критерiями: • кiлькiсною ощнкою iнтенсивностi про-
лiферацil епiтелiя СОШ;
• локалiзацieю зон i3 шдвищеною штенсив-нiстю пролiферацil у препаратах СОШ.
Виявилось, що експрешя Ki-67 при хрошч-ному гастритi, асоцшованому з Helicobacter pylori, значно бшыл виражена в ycix вщдшах залоз антрального вiддiлy шлунка (рис.1), тодi як в ш-тактнш слизовiй оболонцi пролiферацiя епiтелiю здшснюетыся переважно за рахунок клiтин ший-кового вiддiлy залоз (рис.2).
Г * *** W
Рис.1. Хрошчний хелiкобактерний активний гастрит антрального вщдшу. Виражена експресiя Ki-67 у вмх вiддiлах залоз. Iмуногiстохiмiчний метод, додаткове забарвлення
гематоксилшом Майера. х 400.
Даш щодо стану пролiферативно! активност! СОШ у хворих на хрошчний хелшобактерний гастрит представленi в таблищ.
1з даних таблицi видно, що при Нр (+) ХГ рiвень К1-67 у епiтелi! СОШ достовiрно (р<0,001) вищий (0,72±0,03) порiвняно з контрольною групою (0,026±0,003). Це, на наш пог-ляд, свщчить про те, що Нр - шфекщя призво-дить до гiперпролiферацi! епiтелiальних клiтин СОШ, сприяючи, таким чином, !! структурнiй дезоргашзаци з можливим подальшим розвитком диспластичних процесiв.
1ндекс прол1ферацп (1П) СОШ у хворих на
Нр-асоцшований хрошчний гастрит (за результатами визначення експресн Ki-67).
Кжтчт групи К1ль-к1сть обсте-жен-них 1ндекс иро.мфсрацм (1П)
Мшма- льне значения Макси-мальне значення Середнс значення
Нр(+)
хвор1 на
хротч- n = 20 0,6 0,85 0,72±0,03
нии
гастрит
Конт-
роль n = 10 0,02 0,04 0,026±0,003
(здоров1)
P < 0,001 < 0,001 < 0,001
Рис.2. 1нтактна слизова оболонка шлунка антрального вiддiлу, експресiя Ki-67. Iмуногiстохiмiчний метод, додаткове забарвлення гематоксилiном Майера.
х 400.
ВИСНОВКИ
1. У хворих на хронiчний хелiкобактерний гастрит виявлясться пiдвищена експресiя маркера пролiферащl Ki-67 у слизовiй оболонщ антрального вiддiлу шлунка, що свiдчить про cyrreBi по-рушення клiтинного оновлення у порiвняннi 3i здоровими особами (р<0,001).
2. Iмyногiстохiмiчне визначення маркера Ki-67 дозволяе не тiльки оцiнити середнiй рiвень
пролiферацil, але й виявити розподш зон гшер-пролiферацil епiтелiю мiж рiзними вiддiлами за-лоз.
3. У слизовш оболонцi шлунка хворих на хро-нiчний гастрит, асоцiйований з Helicobacter pylori, експреая Ki-67 спостертаетъся в yсiх вщ-дшах власних залоз антрума, тодi як у здорових осiб цей показник пролiферацil iдентифiкyеться тiльки в шийковому вiддiлi залоз.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аруин Л. И. Helicobacter pylori и дисплазия слизистой оболочки желудка // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2001. - № 2, Приложение № 13. - С. 11-14.
2. Аруин Л.И. Новая международная морфологическая классификация гастрита (модификация Сиднейской системы) //Арх. патологии. -1997. -№3.-С.3-7.
3. Передерий В. Г., Ткач С. М., Кляритская И. Л. Helicobacter pylori и рак желудка // Сучасна гастро-ентеролопя i гепатолопя. - 2000. - № 2. - С. 11-12.
4. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Ехсе1 .- 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Морион, 2001.- 408с.
5. Степанов Ю.М. Морфологическая характеристика апоптоза и митотической активности эпите-лиоцитов желудка у больных неатрофическими и ат-рофическими формами хронического гастрита // Врачеб. дело. - 2000. - № 5. - С. 39-42.
6. Степанов Ю.М., Гриценко I.I. Кшьшсна оцшка апоптозу та пролiферативного режиму ештелюципв шлунка у хворих на хрошчний хелжобактер - асо-
>
цшований гастрит // Мед. перспективи. - 2000. - № 2. - С. 20-24.
7. Correa P. Helicobacter pylori and gastric carcinogenesis // Am. J. Surg. Pathol. - 1995. - N 19, Suppl. 1. - Р. 37-43.
8. Decreased gastric proliferation of foveolar epithelial cells after the eradication of Helicobacter pylori // Jang T.J., Lee J.I., Kim D.H., Bae S.H. // J. Korean Med. Sci.-1997.-Vol.12, N5.- P. 421-426.
9. Dixon M. F. Pathophysiology of Helicobacter pylori infection // Scand. J. Gastroenterol. - 1994. - N201, Suppl. - Р. 7-10.
10. Relationship between Helicobacter pylori colonization in the gastric mucosa and the severity of atrophic gastritis / Satoh K., Yoshida Y., Taniguchi Y., Kimura K. // Nippon Rinsho. - 1993. - N 12. - Р. 3227-3230.
11. Sustained increase in gastric antral epithelial cell proliferation despite cure of Helicobacter pylori infection // EI-Zimaity H.M., Graham D.Y., Genta R.M., Lecha-go J. // Am. Gastroenterol. - 2000. - Vol.95, N4. - Р. 930-935.
05/ Том X /1
75
