CC BY
10
Олександр ЗАБОЛОТН1Й
ЕКСПЕРТНА ОЦ1НКА ДОМ1НАНТНИХ ДЕТЕРМ1НАНТ ФОРМУВАННЯ ДИДАКТИЧНО! КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТШХ ВИКААДАЧ1В-АГРАРНИК1В
У статтг методом експертного оцшювання визначено й охарактеризовано дошнантш факторы, формування дидактичноТ компетентности! майбутшх еикаадачге аграрних ВНЗ. Акцептована уеага на необх1дност1 врахування цих факторов у навчаньному процес( при тдготоец1 майбутшх фах(вц1в.
Сучасна система вищо! аграрно! оевгги спрямована на виршення складних завдань формування особистосп майбугнього фах!вця-аграрника, розвиток його талан™, розумових \ фЬичних здЮностей вщповщно до потреб сусшльства загаломта аграрно! галуз! зокрема. На це зор1ентоваш ва складов! педагопчного процесу: зм1ст, методн, засоби та фор ми навчання \ виховання, контроль \ коре ид я результат навчально! д1яльносп студента при широкому залученга сучасних ¡нформащйно-комушкативних технологш.
Разом ¡з тим ефективтеть формування майбугнього фах1вця значною м1рою залежить вщ р1вня розвитку особиспсних, педагопчних зд1бностей викладача, його професшно! компетентности зд1бностей 1 в\иння так оргагазувати процес оволодшня знаниями, щоб студента вмотивовано иродовжувалн навчання в нестимулюючих ситуащях. Однак жодш сучасш педагопчш технологи, шновацшш методики, техшчш засоби навчання не допоможуть викладачев! «ефективно будувати свою професшну д1яльшсть, яйцо вш сам на особиспсному \ профеайному р!вш до не! не буде шдгетовлений» [3, 10].
Незважаючи на фундаментальну методолопчну основу сучасно! педагопки вищо! школи та багатовпеовий практичний доевщ гадготовки фах!вщв у ВНЗ, дослщження р1зних аспекпв гадготовки сучасного викладача вищо! школи е дуже актуальним. Наявш исихолого-педагопчш доемдження (В. О. Сухомпинський, I. А. Зязюн, Г. С. Данилова, Н. В. Кузьмша, О. Г. Мороз,
B. О. Сластьошн, А. К. Маркова, Г. В. вльнкова, В. В. Олшник, Б. М. Жебровський,
C. А. Сисоева та ¡н.) присвячеш переважно, аспектам гадготовки майбугнього вчителя. Нечисельнпми е науков1 пращ, в яких висвганоються питания гадготовки викладача вищо! школи, формування його професшно! компетентность
У зв'язку з цим важливого значения набувае визначення сприятливих фактор1в та оргагазацшно-иедагопчних умов розвитку дидактично! компетентности майбутшх викладач1в-аграрниыв як складово! !х професшно! компетентноетт.
В нашому дослщжешн дидактичну компетентшеть викладача ВНЗ визначаемо як ¡нтегративну властив1сть особистосп педагога, що характеризуе його теоретичну, ирактичну та психолопчну шдготовлешеть до здшенення навчально-методично! д1яльносп на р1вш нормативних вимог.
Мета стати - виявити основт фактори формування дидактично! компетентносп майбутшх в икла д ач ¡в - а грарн иыв \ методом експфтного оцшювання визначити сфед них дошнантш за ступеней впливу на оволодшня мапстрантами умшнями та зд1бностями ефективно здшенювати навчальну \ методичну д1яльшсть.
Формування дидактично! компетентноетт майбутшх викладач1в вищо! аграрно! школи -процес складний, динашчний \ багатофакторний. Вш адекватно вщображае структуру педагопчного процесу, зокрема, таи його основш складов!: мета навчання ! виховання; д!ялынсть педагога; д!яльшсть внхованпя; змшт навчання ! виховання; методи ! засоби навчання ! виховання; форми навчання ! виховання; результата навчання ! виховання; контроль ! корекщя [5, 62]. Зважаючи на це, теоретичний пошук фактор!в формування дидактично! компетентносп майбутшх викладач!в-аграрниюв здшснювався в ор!ентацн на структурш складов! педагопчного процесу.
На пергаому еташ наукового пошуку ставилося завдання: визначити комплекс фактор!в, яи найбшыие впливають на шдготовку мапстранпв до навчально-методично! д!яльност!. 3 щею метою проведено опитування 30 викладач!в, яю мали доевщ гадготовки мапецлв спещальносп «Педагопка вищо! школи». При цьому малося на уваз1, що думки викладач!в
К0МПЕТЕНТН1СНИЙ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаЙНОМУ НАВЧАНШ можна вважати достсшрною ¡нформащею, осильки педагоги защкавлеш у формувашп зазначено! ¡нтегративно! властивосп випускниыв. Респондентам пропонувалося ¡з 40 названих ф> актор ¡в (технолопчш, оргашзацшш, особиспсш тощо) вщзначити 10 таких, яи найбшыпе впливають на формування у студент умшь i зд1бностей ефективно здшснювати навчально-методичну д!ялынсть.
За результатами анкетного опитування було вдабрано 11 фактор ¡в, на яи вказали бшышсть учасниюв опитування, зокрема:
- проф'СС1онал13м викладача спещальних дисцишин;
- навчально-виховне сфедовище;
- наявшсть сучасних засоб1в навчання;
- змют навчального плану пщгстовки MaricTpiB спещальносп «Педагопка вищо! школго>;
- поеднання теоретичнпх, практичних i психолого-педагопчнпх вщцв пщготовки;
- оргашзащя навчального процесу (педагопчш технологи);
- мотив ащя студент в оволодшш майбутшм фахом;
- об'ективний контроль навчальних досягнень студент;
- шдготовлешсть бакалавр1в щодо оволодшня мапстфською програмою;
- фшансов1 можливосп студент;
- наявшсть у майбутшх викладач1в задатив до навчально-викладацько! д!яльносп.
На другому eTani дослщження методом експертного ощнювання визначали Mipy впливовосп зазначених ф а ктор i р, формування дидактично! компетентно cri майбутшх викладач1в. Для нашого дослщження найменш суб'ективним е метод парних пор1внянь: вш не передбачае необхщност! використання попередньо розроблено! шкали вимрювань, що, як слушно вказуе А. Ашеров, «зробить ощнку дв1Ч1 суб'ективною: спочатку вводиться суб'ективна шкала, иотсмдаються суб'ективш оцшки» [1, 83].
Педагогам-експфтам (10 викладач1в педагопчного факультету) пропонувалася анкета у вишццтабл. 1.
Табдищ 1
Приклад ame mu еизначення ступеню еплиеу факторе формування дидактично)' колтетентноат майдуттх еишадачге
Номф фактора И 10 9 8 7 6 5 4 3 2 1
1 1 0,5 0,5 0 1 0,5 1 1 1 0,5 -
2 0,5 1 0 0,5 1 0 0,5 1 1 - 0,5
11 - 0 0,5 1 1 0,5 0 0 1 0,5 0
В шструкцп експфтам вказувалось: якщо на думку експфта фактор, який поданий у л1в1й графа таблищ, менш впливовий, шж чинник, по мщений у вфхньому рядку, то в юптинщ на ÍX и фетиш ставиться 0; якщо ж bíh бшын впливовий, ставиться 1; коли фактори за впливов1стю р1внозначш, то ставиться 0,5. Наприклад, якщо з1ставляються lili фактори, то результатом ще! процедури може буги вщповщь на таке питания: «Що бшьшою MÍpom впливае на подготовку студента до майбутньо! навчально-методично! роботи: професюнаизм викладача спещальних дисциплш чи наявшсть у майбутшх викладач1в задатив до викладацько! д1яльносп?». Клпинки тако! анкети-таОлиц! експфтами заповнюються вище fliaroHaii. У подалыиому при обробщ результат експфиментатор самостшно заповнюе нижню частину таблищ за правилом «дзфкала».
Обробка результат вивчення впливовосп фжтор1в формування дидактично! компетентносп майбутшх внкладач1в аграрных DYP виконувалася за методикою, опнсаною в [1, 85-88], наступним чином.
1. У кожнш з десяти експфтних анкет визначався ранг кожного фактора як сума чисел в рядку. Факторов! з найвищим рангом (найбшыиа сума чисел в рядку) присвоювався стушнь, який дор1внював 1.
К0МПЕТЕНТН1СНИИ П1ДХ1Д У ТРУДОВОМУ I ПРОФЕаИНОМУ НАВЧАНШ
р
2. Розраховувався стушнь виявлення ' кожного фактора за формулою:
р _ Рщях
К
р -1 я
- стлгпт. ниянпення (Ьактопя який мяе няйниптий пянг: <
де ~ - стушнь виявлення фактора, який мае найвищий ранг; - - ранг фжтора
Р
тз
(сума чисел в рядку); _ найвищий ранг (найбшыиа сумачисел).
3. У зведену таблицю переносилися результата розрахуныв ступеня виявлення
Р
кожного фактора в анкетах 10 експерт. Пот1м розраховувалося середне значения свр за формулою:
и Р
Р
г, сер ^^
п
де и - ильисть експерт; 1 - номф фактора; ^ - номф експерта.
с
4. Вираховувалася дисперая ощнок експфт < по кожному фактору за формулою:
I ^г, сер ^
=1 р-
! и-1
Р Р
де у - стугань виявлення /-го фактора на думку>го експфта; сер - середне значения;
п~ 1 - юльюсть ступешв свободи, при п = ' " кшьюсть сгупешв свободи дор1внюе 9.
5. Визначався дов1рчий ¡нтервал значень для кожного фактора за формулами:
А.
VI РБ
де 1 - дов1рчий ¡нтфвал; - дов1рча в1ропдшсть; ' - вфхня дов1рча межа значень
Рн
впливовосп фжтсрв; 1 - нижня дов1рча межа значень впливовосп фжтор1в.
Позицп викладач1в щодо впливовосп фактор1в формування диджтично1 компетентносп майбутшх мапстр1в сиещалыюсп «Педагопка вищо! школи» е, на нашу думку, иеобходною, але недостатньою ¡нформащею для ириймання обГрунтованих висновыв. У зв'язку з цим лопчним було звфнутися до думок студент щодо вагомосп визиачених детермшаит процесу ¡'х подготовки до майбутньо1 викладацько1 д1яльносп, осильки такий подход «розглядаеться як джфело апостфшрно1 ¡нформаци» [1, 89].
На цьому еташ наукового пошуку до експфтного ощнювання впливовосп дослщжуваних фактор1в було залучено 10 студент-в ипускниыв спещальносп «Педагопка вищо! школи» Нацюиального аграрного ушвфситету (грудень 2008 р.). Процедура обробки результат експертного ощнювання здшснювалися аналопчно описаному вище.
Звернемося до анал1зу думок експфт-викладач1в 1 експфт-студент щодо обставин, яи детфмшують усгашшсть подготовки мапстрант до викладацько1 д1яльносп.
Розрахунки переконують, що з в1рогодшстю 95% (дов1рча в1ропдшсть - критерш Стьюдента - при 9 ступенях свободи (10 - 1) становить !гр = 2,2281) можна ствфджувати, що
отримаш даш не евипадковими.
Таким чином, е ксп ерти-в иклад ач1 переконаш, що з 11 проионованих фактор ¡в формування диджтично1 компетентносп майбутшх викладач1в найбшыпвпливовими е:
- мотиващя студент в оволодшш майбутшм фахом;
- проф'есшиалпм внкладача спещальних дисцигшн;
- наявшсть у майбутнк викладач1в задатив до навчально-викладацько1 д1яльносп;
- поеднання теоретичних, пржтичних \ психолого-педагопчних вцщв подготовки;
- шдгстовлешсть бакалавр1в щодо оволодшня мапстфською програмою.
На думку експфТ1в-викладач1в, найменше ¡з пропонованих фактор ¡в впливають на ефектившсть дидактичней пщготовки майбутшх викладач1в таю чинники, як наявшеть сучасних засоб1в навчання 1 фшансов! можливосп студент.
Дещо ¡ншу картину спостер1гасмо при аиалга вщповщей студент-експфт. На перни позицн студенти поставили так1 фактори:
- проф'есюнал13м викладача спещальних дисцишнн;
- мотиващя студент в оволодшш майбутшмфахом;
- наявшеть сучасних засоб1в навчання;
- об'ективний контроль навчальних досягнень студент;
- змкт навчального плану тдгетовки мапстр!в спещальносп «Педагопка вищо! школго>.
Результата доипдження впливовосп фактор1в формування дидактично! компетентноси
майбутшх викладач1в афарних ВНЗ подаш в таблиц! 2.
Вщзначимо, що експерти-викладач1 й ексиерти-студента одностайш в тому, що професюнал1зм викладача спещальних дисцигшн при вщповщнш мотив ацн студент щодо оволодшня професшними знаниями е провщними обставннами формування дидактично! компетентносп майбутнк викладач!в.
Натом1сть дещо на шших позищях стоять викладач! ! студента стосовно впливовосп шших фактор!в. Так, викладач!-експерта переконаш: якщо студент мае наявш у майбутшх виюадач1в задатки до викладацько! дшльносп (3-е М1сце), то вш може успппшпте тдгшуватись як викладач вищо! школи. Тому из важлива обставина актива ацн пщготовки мапстрант до викладацько! д1яльносп займае тжий високий ранг. Студенти-експерти так не вважають: серед проранжованих ними ф'актор ¡в цей фактор опинився на 6-му м1сщ. Такий факт мае, на нашу думку, деилька причин: при встуга на профаму пщготовки викладач!в вищо! школи не враховують зд!бносп, задатки, покликання вступника-достатньо лише уешшно скласти ¡спита (з гуман!тарних дисципл!н та ¡ноземно! мови). Мова йде про те, що в консфваторн, театралып ¡нстатута тощо вщбирають вступниюв за критер1ями розвииеиост! вщповщних зд!бностей, а педагогом може бута кожний, хто мае вщповщний обсяг знань. 3 шшого боку, в процес! шдготовки майбутнк маг!стр!в ос об испсн о-ор 1 ентов ан ий (або особиспсно-розвивальний) гадхщ реал!зуеться поки-що недостатньо. Фронтальн! форми иедагопчно! взаемод!!, низька диффенщащя 1 ¡ндивщуал!защя навчання гальмують процеси розвитку педагопчних зд1 бностей 1 творчого потенщалу майбутшх викладач1в-афарниктв.
Дещо шший стан справ з фактором «фшансов! можливосп студент!в». I студенти-експфта 1 викладач!-експфта були одностайними в сво!х думках. Не зайве вказата, що проталежш думки висловили студенти ! викладач! стосовно можливостей сучасних засоСив навчання: викладач! пфеконан!, що комп'ютфна техшка, шформацшно-комушкацшш технологи не е прюритетними в ироцесах оволодшня знаниями. Натом!сть практика доводить проталежне (О з цим варто рахуватася!), осыльки студеита-експфта на 3-е мкце за ступенем впливу на формування у них дд ¡бностей усп!шно здшенювати в майбутньому навчально-методичну д!яльн!сть поставили саме иаявн!сть сучасних засоб!в навчання.
Для пщтвфдження упевненосп в тому, що отримаш результата взаемопов'язан! (даш викладач1в-експфт 1 сгудент-експерт), визначався коефщентрангово! кореляцн Отрмена за формулою:
а,—г —к, . i 1
де ' ' - рониця М1ж 1 -ми парами ранпв; 1 - число пар ранпв, що
пор!внюються.
Пщставляючи промжш величини у формулу, знаходимо г> ~ ^. Таку величину коефщента рангов о! корелящ! можна ¡нтфпретувати як достатньо високий стугань зв'язку мж думками обох фуп експфт щодо впливовосп фактор1в формування дидактично! компетентносп майбутшх викладач!в [6, 173]. Для полегшення обрахуныв нами побудовано табл. 2.
Таблиця2
Результаты досдгдження тлиеоеостг факторов формування дидактичноY компетентности майбутнгх викладачгв (дат длярозрахунку коефщентаранговог кореляци Стрмена)
№ фактора 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Ранги ф актор! R в оцшщ: Експерт-викладач!в 2 9 10 7 4 8 1 6 5 11 3
EKcnepriB-студент!в 1 10 3 5 8 9 2 4 7 11 6
4 1 -1 7 2 -4 -1 -1 -2 -2 0 -3
1 1 49 4 16 1 1 4 4 0 9
х^2 90
Отже, методом експертного оцшювання визначено, що домшантними факторами формування дидактично! компетентносп майбутшх еикладач¡в-аграрниыв е:
- проф'ссюна.шзм викладача спещальних дисцигшн;
- мотиващя студент в оволодшш майбутшм фахом:
- поеднання теоретичних, пржтичних i исихолого-иедагопчних в ид ¡в подготовки;
- наявшсть сучасних засоб1в навчання;
- об'ективний контроль навчальних досягнень студент;
- зм1ст навчального плану подготовки MaricTpiB спещальносп «Педагопка вищо! школго>; Пфспектнви иодальшого наукового пошуку пов'язуемо з обгрунтуванням оргашзацшно-
педагопчних умов як обставин, що забезпечують д1ев1сть i результатившсть домшантних ф> актор ¡в формування дидактично! компетентносп майбутшх MaricTpiB спещальносп «Педагопка впщо! школи».
Л1ТЕРАТУРА
1. Ашеров А. Т., Логвиненко В. Г., Федоров И. В. Развитие познавательной самостоятельности студентов при изучении дисциплин компьютерного цикла / Под ред. В. М. Приходько и В. М. Жураковското. - М.: МАДИ (ГТУ); Харьков: УИПА, 2007. - 189 с.
2. Ашеров А. Т., Ящун Т. В. Ана. li ч шформативнога факторов навчально-тзнавально! Д1 ильное п в систем! «людина - перераб». Експериментальш д ослиження // Вi сник Сумського державного аграрного ушверситету: Науково-методичний журнал «Мехатзащя та автоматизащя виробничих процеав». - 1999. - С. 120-134.
3. Гура О. I. Психолого-педатопчна компетентшстъ викладача вшцого навчального закладу: теоретико-методолопчний аспект: Монотраф1я. - 3anopi жжя; ГУ «31ДМУ», 2006. -332 с.
4. Лузан П. Г., Согавник I. В., Виговська С. В. Основн науково-педагопчних доииджень: Навч. поабник. - К.: ДАККИМ, 2008. -24В с.
5. Галузяк В. М., Сметанськнй М. I., Шахов В. I. Педагопка: Навч. поабник. -4-е вид., внпр. i доп. -Вшниця: ДП «Державна картотраф1чна фабрика», 2007. -400 с.
6. Рабочая книга социолога. - 2-е изд., перераб. и доп. / Отв. ред. Г. В. Осипов. -М.: Наука, 19S3. -476 с.
Юрш ТУЛАШВ1А1
ФОРМУВАННЯ 1НФ0РМАЦ1ЙН0-ТЕХН0А0Г1ЧН01 КОМПЕТЕНЦП 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В ЯК ПЕРЕДУМОВА 1НФОРМАТИЗАЦП СИСТЕМИ
ПР0ФЕС1ЙН01 ОСВ1ТИ
Устатгт розглянуто особливосгт формування шформащйяоI компетентносгт у майбутшх шженер1в-nedazozie в умовах сучасного шформащйяого сусптъстеа. Проанатзоваш noei цш, змхст, форми i педагогпш технологи цього процесу. Вказано на еажжшють епроеадження у наечааьний процес ВНЗ наеих методик формування 1нформацШно-технопог1чно1 компетенцйу майбутшх шженер1в-педагог1в.
В сучасному шформацшному сусшльсш виникае необходшсть забезпечити адекватшсть
