CC BY
24
Економiчний вимiр мiжнародних вщносин Канада-Свропейський Союз наприкiнцi ХХ - на початку ХХ1 ст.
Economic Dimension of Canada-EU International Relations at the Turn of XX-XXI Centuries
Анатолш Гончаренко1 Anatoliy Goncharenko
1 Sumy National Agrarian University
160 Herasym Kondratiev, Sumy, 40021, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.33-2
LCC Subject Category: F1001-1035
Received 25.03.2018 Accepted 25.04.2018 Published online 29.04.2018
Corresponding Author: [email protected]
© 2018 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. У статт дослщжено економiчний вимiр мiжнародних вщносин Канада-бвропейський Союз наприюнщ ХХ - на початку ХХ1 ст. Охарактеризованi причинi взаемозалежност двох мiжнародних гравцiв в економiчнiй спiвпрацi в рiзних напрямках. Висв^лено вплив 6С на мiжнародне економiчне становище Канади. Особливу увагу придтено запровадженню нових форм канадсько-европейського економiчного спiвробiтництва.
Ключовi слова: Канада; бвропейський Союз; мiжнароднi вiдносини; економiка.
Abstract. The article studies economic dimension of Canada-EU international relations at the end of XX - beginning of XXI centuries. The causes of interdependence of two international participants of multi-directional economic cooperation are characterized. The article clarifies the influence of the EU on the international economic position of Canada. Special attention is paid to the introduction of new forms of Canada-Europe economic cooperation.
Keywords: Canada; European Union (EU); international relations; economics.
ВСТУП
Незважаючи на географiчне розташування у Швшчнш Америщ, мiжнароднi вщносини Канади, а також й политика у багатьох сферах, е виразно «европейськими». Канада продовжуе розглядати Свропу як другого за важливктю союзника пiсля США з огляду на ткш ктори-чнi, полiтичнi, економiчнi та культурш зв'язки.
Зокрема, 'х поеднуе нормативна стльшсть, яка створюе передумови для налагодження быьш iнтенсивних вiдносин, осюльки Оттава i Брюссель вважають, що сталий розвиток, дотримання прав людини i миротворча дiя-льнiсть повинш бути ключовими принципами мiжнародних вiдносин.
Канада та 6С мають спiльне бачення багатос-торонностi та необхiдностi дотримання принцитв мiжнародного права. Канада, на вщмшу вiд США, завжди дiяла з шшими мiж-народними акторами на коалщшнш основi шляхом акумуляцп безпекового потенщалу -це також европейська традицiя, тому евро-пейцi розглядались природним союзником для Оттави. 6С вбачае в Канадi близьких пар-тнерiв, що подiляють його щнносп, а також мають подiбнi тдходи до врегулювання кон-флiктiв, тому кнують перспективи для роз-витку двостороннього партнерства на мiж-народнш аренi.
В зарубiжнiй кторюграфп питання, перш за все, варто виокремити пращ А. Моравчжа, К. Деблока, Р.Д. Трыокекара [8; 2; 11].
Певний внесок у дослщження порушено! нами проблематики зробили росшсью вчеш -фахiвцi 1нституту США i Канади РАН 6. 1ванов, 6. 1сраелян [5; 4].
В Укра!ш канадсько-европейських вщносин побiжно торкалися автори фундаментально! пращ «^жнародш економiчнi оргашзацп» [13].
Проте рiзнобiчнiсть пiдходiв у працях дослщ-никiв, а також вiдсутнiсть робн з порушено! проблематики у вгтчизнянш iсторiографГi де-термiнуe необхiднiсть вивчення цього пи-тання.
Отже, мета статт - комплексно дослщити економiчний вимiр мiжнародних вiдносин Канада-бвропейський Союз наприкшщ ХХ -на початку ХХ1 ст.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Канада - одна з восьми кра!н у свт, яка не мала спещальних преференцiйних торгових вiдносин з бвропейським Союзом. Сприяння торгiвлi мiж 6С та Канадою надавали дiючi двосторонш угоди. Для сприяння торгiвлi мiж Канадою та 6С в рамках угоди 1976 р. про комерщйне i економiчне спiвробiтництво створено Сшльний комiтет зi спiвробiтницт-ва.
бвропа у цей час привертала увагу Оттави го-ловним чином як регюн, звщки виходила найбiльша небезпека виникнення третьо! свпюво! вiйни, а також тдтримки квебексь-ких сепаратистiв. Политика «третьо! альтер-нативи», розроблена лiберальним урядом П. Трюдо, включала в себе заходи, спрямоваш на створення в бврош «противаг» пануванню американщв у зовнiшнiй торгiвлi Канади. П. Трюдо витратив багато сил i часу, щоб до-могтися укладення в 1976 рощ Загально! угоди про торпвлю та економiчне сшвробгтниц-тво з бвропейським Економiчним Ствтова-риством. Проте ця угода не виправдала надш канадцiв, i бвропа не стала «противагою».
Уклавши угоди про вiльну торгiвлю з США i Мексикою, уряд консерваторiв вiдновив спроби сво!х попередникiв шдняти на новий рiвень розвиток торгово-економiчних зв'язкiв Канади з бвропою. Але европейщ, по-перше, були зайнят iнтеграцiйними проце-сами на континенту а по-друге, за наявностi НАФТА з ще бiльшою пiдставою, шж в 1970-х
рр., були схильш розглядати Канаду як час-тину единого твшчноамериканського торго-во-економiчного блоку, i тому вважали, що домовлятися, перш за все, необхщно з його провщною складовою, тобто з США [7, с. 184].
Унаслщок цього, Канаду яка могла опинитися поза економiчною вксю Вашингтон-Брюссель, не без зусиль вдалося «вклинити-ся» в !х переговорний процес i укласти в 1990 р. з бвропейським Сшвтовариством Трансатлантичну Декларащю про економiчне спiвробiтництво, яка фактично не дiяла.
Закiнчення холодно! вшни змусило Канаду провести переоцiнку прюрите^в свое! мiж-народно! полiтики в бврот у вiдсунувши тур-боти про европейську безпеку на другий план, домагатися домовленосп з 6С щодо економiчних вiдносин в нових умовах. Це бу-ло тим быьше необхiдно, що у Канади пос-тiйно виникали суперечки i конфлiкти стосо-вно введення европейськими партнерами рь зних обмежень i заборон на експорт канадсь-ких товарiв. При цьому европейцi все частше виступали не поодинцi, а единим фронтом, в рамках всього Союзу [1, с. 521].
США у 1995 р. уклали з 6С План дш щодо роз-витку всебiчного ствробгтництва, тодi як у Канади досягнення аналопчно! домовленосп застопорилися через серйозний конфлiкт з 1спашею щодо розмiрiв вилову риби кпанця-ми в районi Ньюфаундленду.
Подолати розбiжностi вдалося тiльки через рж, коли нарештi були шдписаш Спiльна по-лiтична декларацiя про вщносини Канади i бвропейського Союзу та канадсько-европейський План сшльних дiй. Проте i тс-ля цього Оттавi доводилося займатися не сп-льки реалiзацiею Плану, сюльки пом'якшенням таких наслiдкiв подальшо! ш-теграцп в европi, як введення евро i розши-рення самого Союзу. Одночасно Оттава напо-легливо, але без помнного усшху агiтувала за створення американсько-европейсько! Швш-чноатлантично! зони выьно! торгiвлi [12, с. 250].
Неоднозначно розвивалися i двосторонш вь дносини Канади з европейськими кра!нами. Крiм «рибно! вшни» з 1спашею, в ходi яко! ка-надцi не зупинилися перед застосуванням сво!х вiйськових судiв, не все ладилося i у вщ-носинах iз Францiею. Час вщ часу розвиток цих вiдносин порушувався спалахами загост-
рень у зв'язку з черговими акщями французiв у пщтримку квебекських сепаратистов. Так, навесш 1999 р. Париж без попередньо'' консу-льтацп з Оттавою направив запрошення до Квебеку на нараду мМс^в суверенних держав з питань розвитку та культури. У вщпо-вiдь на це, уряд Канади демонстративно вщ-мовився вщ участi в нарадi.
Спiльна политична декларацiя 1996 р. про вь дносини 6С i Канади та План дш Канади та 6С дозволили сформулювати цiлi щодо розши-рення вiдносин не тiльки в торговельно-економiчнiй сферi, але i в галузi внутршньо'' та зовшшньо'' полiтики. На самiтi в Оттавi у груднi 2000 р. лщери Канади та 6С взяли зо-бов'язання розробити «Угоду про розширен-ня торгiвлi та iнвестицiй мiж Канадою i СС», яка виршить проблеми, що виникли у вщно-синах i забезпечить усунення бар'ерiв у торп-влi. Наприкiнцi 2001 р. також вщбулася зу-стрiч мiнiстрiв торгiвлi 6С та Канади, пщ час яко'' вони надали пропозицп до проекту двос-торонньо'' угоди [11].
У свою чергу, уряд Канади визначив прюри-тети стосовно полшшення доступу канадсь-ких товарiв на ринок 6С. Це, насамперед, сто-сувалося сфер сыьського господарства i при-родних ресурав, в яких дiяли обмеження. У перелж продукцп, що викликала заклопота-нiсть у канадських експортерiв, потрапили вино з замороженого винограду i спиртовмь снi напо'', риба i морепродукти, алюмiнiй, де-якi кольоровi метали (свинець, ртуть, кад-мш), паперова продукцiя, що пiдпадала тд дiю екологiчного етикетування. Проблеми юнували i в сертифiкацГi лково'' продукцп, екологiчно чистих продуктiв, будiвельних матерiалiв.
Санiтарнi та фiтосанiтарнi правила 6С торк-нулися канадського експорту сосни (вимога попередньо'' теплово'' обробки), яловичини (заборона 6С використовувати гормони для прискорення вирощування), живих тварин i тварин продуктiв, насiння картоплi, генетич-но змiнених продуктiв (вимога обов'язкового етикетування та простежування продукту вщ ферми до магазинного прилавку) [4, с. 45-60].
У жовтш 1999 р. канадський уряд оголосив про початок переговорiв з державами бвро-пейсько'' АсоцiацГi Вiльноi' Торгiвлi - 6АВТ (1с-ландiя, Лiхтенштейн, Норвепя та Швейцарiя). Переговори щодо основних питань заверши-лися, в щлому, успiшно, проте деякi проблеми залишилися невирiшеними. Угода про вiльну
торпвля «першого поколiння» була сконцен-трована на усуненш тарифiв на промисловi товари, певну лiбералiзацiю в сыьськогоспо-дарськiй галузi та спiвробiтництво щодо по-легшення торгiвлi i конкуренцп.
Просування спiльного плану дiй i торгово' iнiцiативи поряд з шшими питаннями двос-тороннiх вiдносин у господарськш, полiтич-нiй та шших галузях формували порядок денний канадсько-европейських самтв [10].
У промiжках мiж зустрiчами лiдерiв функцiо-нували численш двостороннi структури, сфо-рмованi за принципом мiжурядовоi комiсГi.
В торговельно-економiчнiй сферi двосторон-нiх вiдносин дiяв спiльний комiтет iз спiвро-бттництва, пiдкомiтет з торгiвлi та швестицш, робочi групи за основними напрямами взае-модй, канадсько-европейський круглий сты для бiзнесу i т.д.
Традицшно важливе мiсце пiд час будь-якого самтту вiдводилося питанням торговельно-економiчних та iнвестицiйних зв'язкiв, зна-чення яких постшно зростало.
Необхiдно вщзначити, що кра'ни бвросоюзу е другим за значенням (тсля США) партнером Канади у сферi торгiвлi та швестицш, акуму-люючи бiльше 9 % канадсько'' зовнiшньоi то-ргiвлi i 20 % зарубiжних катталовкладень. У 2000 роцi обсяг двосторонньо'' торгiвлi досяг 56 млрд. дол. (канадський експорт - 19 млрд. дол., iмпорт - 37 млрд. дол.), ще близько 18 млрд. дол. припадало на торпвлю послугами. У структурi канадського експорту до кра'н 6С (п'ять його члешв - Великобританiя, Шмеч-чина, Бельгiя, Францiя i Iталiя - входять у десятку найбыьш великих торгiвельних парт-нерiв Канади) переважали машини та облад-нання (в т.ч. енергетичне i електротехнiчне), авiатехнiка та запаснi частини до не'', целю-лозно-паперовi товари, метали та металоп-рокат, пиломатерiали, сiльгосптовари i морепродукти. В iмпортi Канади з европейських кра'н провiднi позицГ' займали машини, уста-ткування i транспортнi засоби, сировина, хiм-продукти [2].
Важливу роль для Канади кра'ни 6С вщкра-вали iнвестицiйнiй взаемодГ': в 2000 р. сукуп-ний обсяг прямих канадських катталовкладень у держави (в основному в економшу Великобритании 1рландп i ГолландГ') становив 63,6 млрд. дол., у той час як приплив прямих европейських швестицш у Канаду досяг 85,4 млрд. дол.
Разом з тим, незважаючи на значш обсяги двосторонньо! торгiвлi та швестицш, ткна взаемодiя з усiх основних векторiв поличного i господарського життя, у торговельних вщносинах мiж Канадою i 6С зберiгаеться чимало проблем, обговорення i вирiшення яких вiдбувалося не просто i поглинало лево-ву частку часу на двостороншх переговорах i консультацiях усiх рiвнiв, включаючи найви-щий [6, с. 212-222].
Головна проблема, на думку канадщв, поля-гала в тому, що на той час Канада залишалася серед небагатьох краш-члешв СОТ (всього таких кра!н вгам), що не мали преференцш-ного доступу на ринок товарiв i послуг евросоюзу, у вiдповiдно, вщчували на собi всi сто-рони тарифних i нетарифних обмежень. Слщ також зазначити, що рiвень ставок iмпортно-го тарифу в кра!нах 6С в останнi роки ктотно знизився i в середньому складае 5 % адвалора (у Канадi - 4,6 %). Однак i цього, вважають в Оттавi, виявляеться достатньо, щоб зберiгати несприятливий для Канади баланс у торпвлу стримуючи розвиток канадського експорту (темпи його приросту суттево поступалися темпам приросту iмпорту).
Повна вiдмiна митних бар'ерiв у двосторон-нiй торгiвлi (до чого наполегливо закликали 6С канадцГ), згiдно з iснуючими розрахунка-ми, може вiдразу ж збыьшити обсяги канад-ського експорту до кра!н Спiвтовариства майже на 16%, або на 3,4 млрд. дол., в той час як iмпорт може зрости быьш шж на 30%, або на 7 млрд. дол. на рж [2].
Прогнозуючи таю темпи приросту зовшш-ньо! торгiвлi з державами бвросоюзу, канадщ виходять, насамперед, зi структури торгiвлi i можливостей !! розширення за рахунок ска-сування мит на що тдпадають пiд встанов-леш 6С тарифи 48 % товарно! номенклатури канадського експорту i 52 % товарно! номенклатури iмпорту до 2000 р. (що обкладаеться в Канадi митами в розмiрi вщ 5 до 25 % вщ вартосп).
Йдеться, зокрема, про таю товари канадського експорту в 6С як риба, креветки i iншi мо-репродукти (шдлягають обкладенню у межах вiд 12 до 23% вщ вартостi; виняток станов-лять надходять для подальшо! переробки у кра!нах бвросоюзу креветки в межах визна-чено! для Канади квоти в 5 тис. тон в рж, опо-датковуваш «пiльговим» 6 % митом), алюмь нiевi заготовки (6 %), широка номенклатура
промислових TOBapiB, мита на яю хоча i за-лишаються на невисокому piBHi (нижче 5 %), проте виявляються досить чутливими при значних обсягах поставок [13, с. 301-306].
У свою чергу, в 1999-2000 рр. Канада продо-вжувала стримувати ввезення европейських продовольчих товaрiв, текстилю i готового одягу (шпорт вовни i синтетичних волокон пщпадае пiд 16%, готового одягу - пщ 25 %), взуття, продукцГ! суднобудування (бiльшiсть видiв яко! обкладаеться 25 % ввГзним митом). бвропейщв непоко!ло застосовувана канад-цями система «ескалацп» митних тaрифiв, що передбачае послщовне пiдвищення ставок Тмпортних мит у зaлежностi вГд глибини i ступеня переробки товару (стосовно канад-ських пaртнерiв з НАФТА вона не дiе), а також широке поширення практики «тарифного квотування», коли товари, що ввозяться по-над встановлену квоту, шддаються тдвище-ними, часто забороненим ставками оподат-кування [5, с. 30].
Досить складно розвивалися справи i в плаш застосовуваних сторонами щодо нетарифних бaр'ерiв. eвропейцiв турбували ГснуючГ в Ка-нaдi обмеження на доступ шоземного кaпiтa-лу до окремих галузей шдприемницько! дГя-льносп (в т.ч. в бaнкiвськiй i фшансовш сферi, а також до щлого напряму бiзнесу, регламен-товаш iнтересaми захисту «нaцiонaльноï культурно! ^моб^нос^»); практика провГн-цГйно! влади щодо регулювання закупГвель алкоголю; обмеження в системГ державних закупГвель (надае вагомГ переваги нацГона-льним виробникам телекомунжацшного та транспортного устаткування, продукцГ! суднобудування та пов'язаних з ними послуг); заборони на ввезення свГжих овочГв i фруктГв без наявносп твердих замовлень з боку ка-надських покупцГв; обмеження судноплавст-ва i торгГвлГ судами, зареестрованими пщ ка-надським прапором i т.д.
У свою чергу, Оттава була не задоволена темпами реформування европейсько! «бдино! сГльськогосподарсько! полГтики», що серйоз-но стримувала доступ канадських сГльського-сподарських товарГв не тГльки до кра!ни-члешв 6С, але i на ринки третГх кра!н; встано-вленими в 6С вимогами щодо сертифГкацГ! виноробно! продукцГ!; заборонами на ввезення генетично змшених продуктГв харчування i вкрай обережним шдходом до видачГ дозво-лГв на !х Гмпорт; обмеженнями i заборонами
на ввезення свинцю, ртуп та кадмш; надмГр-но жорсткими, на ï'ï погляд, вимогами щодо виробництва, пакування, маркування та пе-ревГрщ якостi продукцГï оргашчного похо-дження; вимогами обов'язково'' теплово'' обробки деревини на предмет усунення шюд-никiв; забороною на ввезення яловичини, вироблено'' з використанням стимулюючих гормонiв; обмеженнями в системГ державних закупiвель (вiддаe перевагу европейським виробникам телекомунiкацiйного, транспортного, електротехшчного та енергетичного обладнання та послуг i т.д.) [3, с. 512-515].
Сукупшсть Гснуючих проблем в сферi торгiвлi та iнвестицiй була предметом двостороншх консультацiй як в рамках сформованих ка-надсько-европейських структур, так i спеща-льних органiв СОТ, покликаних урегулювати виникаючi розбiжностi. Разом з тим, зовам не завжди таю суперечки завершувалися мир-ним шляхом. Так, наприклад, встановлена бС у 1998 р. заборона на ввезення яловичини, вироблено'' з використанням стимулюючих гормошв, була предметом тривалого розгля-ду мiж США i Канадою, з одного боку, i бС - з шшого. Вщмова бвросоюзу виконати винесе-не арбггражними та апеляцiйними органами СОТ ршення на користь Вашингтону та От-тави призвело до заходiв з боку останшх: зо-крема, Канада в 1999 р. ввела компенсацшш мита на ввезення европейсько'' яловичини, свинини, опрюв i корнiшонiв.
У рамках чергового канадсько-европейського сампу, що пройшов у червнi 2001 р. у Стокго-льмi Оттава знову зробила спробу подолати iснуючi розбiжностi, перш за все, у плаш за-безпечення недискримiнацiйного доступу товарiв i послуг на ринки один одного [4, с. 45-50].
Певний прогрес, досягнутий у цьому напрямi (зокрема, в обласп зниження середньозва-жених ставок митних тарифГв), на думку канадського уряду не вщображав стану справ у торгiвлi окремими товарами, а також у сферi нетарифного регулювання, що мало в деяких випадках яскраво виражений протекщошст-ський характер.
Защкавлена в подальшому нарошуванш об-сягiв торгiвлi та швестицшного сшвробггаи-цтва з бС, Канада пщ час самiту активно про-сувала iдею укладення двосторонньо'' угоди про выьну торгiвлю. На пщкршлення свое'' позицп керiвництву бвросоюзу була передана
аналогична записка, яка свщчила про значнi вигоди вГд скасування митних тарифiв у вза-емнш торгГвлГ. Разом з тим, домогтися пщт-римки ще' Где'' в бврош Оттавi знову не вда-лося: як i колись керГвництво бС дуже стри-мано реагувало на тщативи канадського ке-рiвництва, висловлюючись в тому сенсi, що рiвень тарифiв у двостороннГй торгГвлГ за-надто малий, щоб робити Гстотний вплив на ïï хГд.
Незважаючи на еднГсть поглядГв Канади i бС на бГльшГсть головних мГжнародних проблем i пГдходи до ''х вирГшення, економГчний фактор у двостороншх вГдносинах поки ще далекий вГд досконалостГ, залишаючись тГе'' самою «сорочкою», приналежшсть яко'' до вла-сного тыа виявляеться для кожно'' Гз сторш ближче демонстрованих ними глобалГстич-них устремлшь [9, с. 20].
ВИСНОВКИ
Таким чином, Канада i бвропейський Союз зробили суттевГ кроки щодо спрощення то-варообмГну мГж двома кра'нами. Канадським урядом та бврокомГаею були розробленГ ра-мковГ умови для сшвпращ в галузГ регулювання торгГвлГ. Сторони ставили перед собГ за мету скасувати нормативы бар'ери, що вини-кали внаслГдок рГзних вимог до маркування продукцп. Про це повщомляв офГцГйний ште-рнет-сайт бврокомГсп [8, с. 300].
Канада i бС мають ткш двостороннГ торгове-льнГ зв'язки, проте нова форма сшвпращ дозволить бГльш ефективно вирГшувати питан-ня захисту прав споживачГв, безпеки продукцп для здоров'я людини та навколишнього середовища.
бС е другим найбГльшим зовшшньоторгове-льним партнером Канади шсля США (10 % канадського Гмпорту та 6 % експорту). Канада впевнено утримувала дев'яте мГсце в першш десятцГ зовнГшньоторговельних партнерГв бвросоюзу протягом багатьох роюв. Важли-вим елементом двостороннього економГчно-го ствробгшицтва були швестицп. Канада е четвертим найбГльшим швестором в еконо-мжу бвросоюзу пГсля США, ШвейцарГ' та Япо-нп (4 % входять швестицш у 2002 роцГ); бС займав друге мГсце серед швесторГв у канад-ську економГку (майже 25 % прямих шозем-них швестицш).
Значна роль краш 6С у двостороннш швести-цшнш взаемодп. Разом з тим, незважаючи на настiльки значнi обсяги двостороншо торп-влi та швестицп, ткна взаeмoдiя з ycix основ-них напрямюв екoнoмiчнoгo спiвpoбiтництва, у торговельних вщносинах мiж Канадою i 6С збеpiгаeться чимало проблем, обговорення i виршення яких вiдбувалoся не просто i пог-
линало левову частку часу на двостороншх переговорах i консультащях вах piвнiв.
Незважаючи на едшсть пoглядiв Канади i 6С стосовно бiльшoстi основних мiжнаpoдних проблем i пiдхoдiв до ïx виршення, екoнoмiч-ний фактор у двостороншх вщносинах на-пpикiнцi ХХ - на початку ХХ1 ст. був далеким вщ дoскoналoстi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Bulatov, A. (Ed.). (1999). Mirovajajekonomika [World economy]. Moscow: Jurist# (in Russian)
[Булатов, А. (Ред.). (1999). Мировая экономика. Москва: Юристъ].
2. Deblock, C. (2011). Les nеgociations commerciales entre le Canada et l'Union européenne: Une mise
en perspective. Revue vie Economique, 2(4), 1-8.
3. Desmond, D. (2006). Dedali mitsnishyisoiuz. Kurs yevropeiskoi intehratsii [The ever stronger union.
European integration course]. Kyiv: K.I.S. (in Ukrainian)
[Десмонд, Д. (2006). Дедалiмщнший союз. Курс европейсько1'ттеграци. Кшв: К.1.С.].
4. Israeljan, E. (1997). Kanada i "bol'shaja semerka" [Canada and the "big seven"]. USA: jekonomika,
politika, ideologija, 1, 45-60 (in Russian)
[Исраелян, Е. (1997). Канада и «большая семерка». США: экономика, политика, идеология, 1, 45-60].
5. Ivanov, E. (1994). Voennaja doktrina i voennaja politika Kanady posle holodnoj vojny [Military
Doctrine and Military Policy of Canada after the Cold War]. USA: jekonomika, politika, ideologija, 4, 23-36 (in Russian)
[Иванов, Е. (1994). Военная доктрина и военная политика Канады после холодной войны. США: экономика, политика, идеология, 4, 23-36].
6. Kozyrev, A. (1995). Preobrazhenie [Transfiguration]. Moscow: Mezhdunarodnye otnoshenija (in
Russian)
[Козырев, А. (1995). Преображение. Москва: Международные отношения].
7. Melkumov, A. (1998). Kanadian federalizm. Teorija ipraktika [Canada: federalism. Theory and
practice]. Moscow: Jekonomika (in Russian)
[Мелкумов, А. (1998). Канадский федерализм. Теория и практика. Москва: Экономика].
8. Moravcsik, A. (2000). Trends in Global Governance: Do They Threaten American Sovereignty?
Retrieved from
http://heinonline.org/HOL/LandingPage?handle=hein.journals/cjil1&div=5&id=&page=
9. Shtratenshul'te, E. (2011). Evropejskijsojuz - prosto iponjatno: fakty i svjazi [The European Union is
simple and understandable: facts and connections]. Kiev: Predstavitel'stvo fonda Konrada Adenaujera v Ukraine (in Russian)
[Штратеншульте, Е. (2011). Европейский союз - просто и понятно: факты и связи. Киев: Представительство фонда Конрада Аденауэра в Украине].
10. Tayar, V. (2015). European Union - Latin America: the configuration of interregional cooperation in
the XXI century. Contemporary Europe, 62(2), 72-84. doi: 10.15211/soverope220157284
11. Trilokekar, R. (2015). From Soft Power to Economic Diplomacy? A Comparison of the Changing
Rationales and Roles of the U. S. and Canadian Federal Governments in International Education. Retrieved from
https://cshe.berkeley.edu/sites/default/files/publications/rops.cshe_.2.15.desaitrilokekar.softp owerecondeplomacy.2.9.2015.pdf
12. Troickij, M. (2004). Transatlanticheskij sojuz. 1999-2004. Modernizacija sistemy amerikano-
evropejskogo partnerstva posle raspada bipoljarnosti [The transatlantic alliance. 1999-2004. Modernization of the US-European partnership system after the disintegration of bipolarity]. Moscow: ISK RAN (in Russian)
[Троицкий, М. (2004). Трансатлантический союз. 1999-2004. Модернизация системы американо-европейского партнерства после распада биполярности. Москва: ИСК РАН].
13. Voronkova, A., Yerokhina, L., Riabenko, L. (2006). Mizhnarodni ekonomichni orhanizatsii
[International economic organizations]. Kyiv: Profesional (in Ukrainian)
[Воронкова, А., брохша, Л., Рябенко, Л. (2006). Мiжнароднi економiчнi оргашзаци. Кшв:
Професюнал].
