CC BY
29
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 356
УДК :321:338.1:339.9
Пунько Б.М., доцент, ст. наук. сп. спец. "економжа, планування i
„ ©
оргашзащя управлiння народним господарством та иого галузями Кравщв Р.Й., ректор, професор, академiк УААН Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З. Тжицького, Львгв, Украгна
ФОРМА ОРГАШЗАЦП ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНИХ ТОРГОВИХ В1ДНОСИН У РАМКАХ СВГГОВО1 ОРГАНВАЦП ТОРГ1ВЛ1 ЯК МОНОАЛЬТЕРНАТИВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Подано й охарактеризовано основнг оргашзацшш структурн складовI функцюнування Свтовог оргашзаци торг1вл1 (СОТ) та принципи зд1йснення зовн\шньоеконом\чних торгових операцт. Висвтлено системн полтико-економгчнг категорп формування свтового торгового середовища, тднято проблемн ощночнг аспекти, пов 'язан з перспективою зд1йснення у рамках СОТ торговог д\яльност\ украгнськими комерцтними суб'ектами.
Ключовi слова: Свтова оргатзащя торг1вл1, зовнгшньоекономгчнг торговI операцп, свтове торгове середовище.
Постановка проблеми. Одшею з найважливших проблем державотворення е входження Украши у мiжнароднi економiчнi оргашзаци з метою пожвавлення украшсько! економiчноl системи, збiльшення припливу зовнiшнiх iнвестицiИ у важливi економiчнi проекти, реалiзацil можливостей спецiалiзащil украшського виробництва на зовнiшнiх ринках i т.д. Це реальний шлях вивести украшську економiку з кризи, привнести позитивну тенденцiю у розвиток державотворчих процесiв i становлення сучасного укра1нського суспiльства.
Аналiз останнiх дослщжень. Над проблемами входження Украши до Св^ово! оргашзаци торгiвлi зацiкавлено працюють сучасш прогресивнi фахiвцi -як науковщ, так i полiтики. Роками, з часу утворення незалежно! Украши ведеться дискуая у ВерховнiИ Радi Украши. Теоретичнi i прикладнi аспекти, що стосуються дано! проблеми, висвiтленi в багатьох працях. У працi [1], зокрема, висвiтлено один з наукових поглядiв на процес приеднання Украши до СОТ, проблеми досягнення та перспективи, у працях [2-5] розглядаються теоретичш i прикладнi аспекти трансформацшних процесiв розвитку соцiально-економiчних систем, фшансов^ полiтичнi, економiчнi, екологiчнi, соцiальнi та iншi аспекти глобальних перетворень економiчних систем, яю формують сучасне глобальне середовище функцiонування СОТ, приводяться внутршш i зовнiшнi чинники формування економiчноl полiтики, принципи державного регулювання економ^ в умовах мiжнародноl коопераци i торгiвлi.
©
© Пунько Б.М., Кравщв Р.И., 2008
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 357
Мета статть Слщ констатувати, що украшське суспiльство знаходиться у станi шформацшного вакууму стосовно правових аспектiв, економiчних правил i норм функцiонування СОТ, а окремi положення трактуються цшеспрямовано негативно, щоб "переконати" украшських громадян у недоцiльностi входження Украни у цю структуру.
Тому важливо донести до суспшьства конкретизовану сутнiсть форми оргашзаци функцiонування СОТ, сформулювати проблеми та науково-обгрунтоване узагальнення економiчних наслiдкiв вiд процесу приеднання, спрогнозувати економiчнi результати i перспективи розвитку украшсько! економiки пiсля входження Украши у структуру СОТ.
Виклад основного матер1алу. Свiтова органiзацiя торгiвлi (СОТ1) - це провщна мiжнародна економiчна органiзацiя, членами яко! е понад 150 кран, на долю яких припадае близько 96% обсягiв св^ово! торгiвлi. Июля приеднання ряду кран, яю зараз е кандидатами на вступ, у рамках СОТ здшснюватиметься майже весь свiтовий торговий оборот товарiв та послуг. За останш роки значно розширилася сфера дiяльностi СОТ, яка на сьогоднi далеко виходить за рамки власне торгових стосункiв. СОТ е потужною i впливовою мiжнародною структурою, здатною виконувати функци мiжнародного економiчного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодш практично обовязковою умовою для будь-яко! кра!ни, що прагне iнтегруватися у св^ове господарство. Процеси створення, становления i розширення СОТ не були простими та однозначними. Хоча за останш 30 роюв масив загальних правил СОТ надзвичайно зрiс, СОТ усе ще базуеться на принцип двостороншх переговорiв мiж членами з метою взаемного вщкриття !х ринюв. Члени СОТ, формулюючи вимоги до кра1н-претенденпв стосовно доступу до !х ринкiв, вiдстоюють iнтереси власних компанш, захищаючи, таким чином, власне виробництво та робочi мiсця. Тому переговорний процес е непростим i, як правило, тривалим.
Угоди СОТ: Марракеська декларащя (Марракеська угода про заснування Св^ово! оргашзаци торгiвлi). Багатостороииi угоди з торгiвлi товарами: Угода про текстиль та одяг; Угода про техшчш ба'ери в торпвлц Угода про пов'язаш з торгiвлею швестицшш заходи; Угода про застосування стат VI Генерально! угоди з тарифiв та торгiвлi 1994 року; Угода про застосування статтi VII Генерально! угоди з тарифiв та торгiвлi 1994 року; Угода про передвщвантажувальну iнспекцiю; Угода про правила визначення походження; Угода про процедури лщензування iмпорту; Угода про субсидil та компенсацшш заходи; Угода про захисш заходи; Генеральна угода з торгiвлi послугами; Угода про торговi аспекти прав штелектуально! власностi; Домовленiсть про правила та процедури врегулювання суперечок; Мехашзми огляду торгово! полiтики.
1 Коротка довщка. Св1това орган1зац1я Toprirai (СОТ). М1сце розташування: Женева, Швейцарш. Заснована: 1 сiчня 1995. Створена: на ocHOBi Угод Уругвайського раунду (1986-94). Краши-члени: понад 150 краш. Спiвpoбiтники cекpетаpiату: 601, Голова: Supachai Panitchpakdi (генеральний директор). М^сцезнаходження: Centre William-Rappard Rue de Lausanne 154 CH-1211 Geneve 21 Schweiz / Suisse. Тел (41) (22) 7395111.
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 358
Економжо-правова структура системи оргашзаци торгових вщносин у рамках СОТ приведена у табл. 1.
Створення СОТ - останшм раундом багатостороншх торгових переговорiв у рамках комплексу мiжнародних угод ГАТТ був восьмий -Уругвайський раунд, що почався у вересш 1986 р. у Пунта-дель-Есте (Уругвай). Прийнятий порядок денний включав питання, що розширюють рамки мiжнародноl торгово! полiтики i питання створення повноцшно! мiжиародно! оргашзаци. До обговорення були включенi питання регулювання торгiвлi послугами й штелектуально! власностi, здшснення мiжнародних iнвестицiй. Найбiльш складним на сеаях Уругвайського раунду переговорiв залишалося питання допуску на ринки альськогосподарсько! продукци. У квiтнi 1994 року бшьшють учасиикiв переговорного процесу (123 учасниюв з 125), у мкт Марракешi (Марокко) пiдписали Заключний акт Уругвайського раунду торгових переговорiв i Марракеську декларацiю, якою засновувалася Св^ова органiзацiя торгiвлi. Переговори в рамках ГАТТ були завершена П1сля вступу в силу Марракесько! угоди про утворення СОТ Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi вiд 1947 року з уама доповненнями, прийнятими до вступу в силу Марракесько! угоди, стала iменуватися Генеральною угодою з тарифiв i торгiвлi 1994 року.
Усього з 1946 по 1994р. було проведено вiсiм раундiв багатостороншх торгових переговорiв у рамках ГАТТ: 1. 1947 (Женева, Швейцарiя); 2. 1949 (Аннеа, Францiя); 3. 1951 (Торки, Великобриташя); 4. 1956 (Женева, Швейцарiя); 5. 1960 - 1961 (Женева, Швейцарiя), "Д^лдон-раунд"; 6. 1964 - 1967 (Женева, Швейцарiя), "Кеннедьраунд"; 7. 1973 - 1979 (Женева, Швейцарiя), "Томо-раунд"; 8. 1986 - 1993 (Женева, Швейцарiя), "Уругвайський раунд".
Результатом кожного з рауцщв було прийняття нових угод, що регулюють рiзнi аспекти мiжиародно! торпвл^ Серйозним недолiком системи ГАТТ була вщсутшсть iнституцiйно! основи, тобто мiжнародно1 органiзацi! як тако!. Угоди ГАТТ не носили обов'язкового характеру для краш-учасниюв ГАТТ. У подальшому кодекси, присвячеш регулюванню субсидiй i компенсацшних заходiв, техиiчних бар'ерiв у торпаш, лiцензуванню iмпорту, митно! оцiнки й антидемшнгових заходiв, стали складовою частиною Угоди про утворення Св^ово! оргашзаци торпвл1 Вони стали обов'язковими для вах !! член1в.
Статус та сфера дiяльностi - згiдно зi статтею VIII Марракесько! угоди про утворення Св^ово! органiзацi! торгiвлi, СОТ е мiжнародною мiжурядовою органiзацiею, створеною вщповщно до норм мiжнародного права. СОТ може дiяти незалежно вщ волi кожно! кра!ии-члена цiе! оргашзаци, проте така дiяльнiсть СОТ здшснюеться виключно через створенi нею органи (Мiнiстерську конференцiю, Генеральну раду i Секретарiат). Дiяльиiсть СОТ може здшснюватися виключно в рамках !! компетенци, визначено! Марракеською угодою i прийнятими на !! основi iишими документами. Згщно з Марракеською угодою, СОТ забезпечуе загальну iнституцiйиу основу для здшснення торгових вщносин мiж !! членами, тобто утворюе мiжиародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здшснюватися мiжнароднi переговори як мiж
ЛНУВМБТiменi С.З. Тжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 359
уама членами СОТ, так i мiж окремими учасниками. Сфера регулювання СОТ може бути розширена за рахунок маИбутнiх угод, якi будуть включеш в загальну систему СОТ.
Таблиця 1
Економшо-правова структура системи СОТ
Угода про заснування СОТ
Угоди, що визначають базовi принципи Товари ГАТТ Послуги ГАТС 1нтелектуальна власнiсть ТР1ПС (WIPO)
Угоди, що визначають додатковi деталi Iншi угоди щодо товарiв та додатки Додатки
Зобов'язання щодо доступу на ринки Розклади поступок крахн Розклади поступок кра1н (та перелк винятк1в з ЕРНС)
Врегулювання суперечок Врегулювання суперечок
Прозорiсть Огляд торгово1 полiтики
Примтка: ГАТТ - Генеральна угода з тарифгв г торг1вл1; ГАТС - Генеральна угода про торггвлю послугами; ТР1ПС - Угода СОТ про торговI аспекти прав Iнтелектуальног власностг (ШРО - Всесвгтня оргатзаця ¡нтелектуальног власност1); ЕРНС -економгчний режим найбыьшого сприяння.
Цш дiяльностi - цш СОТ визначено в преамбулi Марракесько1 Угоди про утворення СОТ. Основними з них е: пщвищення життевого рiвня; забезпечення повно1 заИнятостi; постiИне зростання доходiв i ефективного попиту; розширення виробництва товарiв i послуг та торгiвлi ними; оптимальне використання св^ових ресурсiв вiдповiдно до цiлеИ сталого розвитку; захист i збереження довкшля; забезпечення для кран, що розвиваються i наИменш розвинених кра1н тако1 участi в мiжнароднiИ торгiвлi, яка б вщповщала потребам !х економiчного розвитку.
ФункцИ СОТ - визначеш в статтi Ш Марракесько1 Угоди про утворення СОТ. Основними з них е: сприяння реалiзацil, застосуванню, функцюнуванню i досягненню цiлеИ Марракесько1 угоди, а також багатостороннiх торгових угод; забезпечення основи для реалiзацil, застосування i функщiонування багатостороннiх торгових угод з обмеженим колом учасниюв; форум для переговорiв мiж членами СОТ в частит !х багатостороншх торгових вiдносин з питань; створення форуму для подальших переговорiв мiж И членами в частинi багатостороншх торгових вщносин, а також основи для реалiзацil результатiв таких переговорiв; реалiзацiя ДомовленостеИ про правила i процедури
ЛНУВМБТmem С.З. fжuцькoгo Том 10№1(3б) чacmuнa 1,2008 3 60
вpегyлювaння споpiв мiж члетами СОТ; pеaлiзaцiя Mеxaнiзмy пеpеглядy торгово1' полiтики. Фyнкцiонaльнa оpгaнiзaцiИнa стpyктypa - Kонфеpенцiя Miнiстpiв. Ha пiдстaвi положень стaттi IV Mappa^^^ угоди про створення Св^овох' оpгaнiзaцiï тоpгiвлi 6уло yтвоpено нaйвищий оpгaн СОТ - Kонфеpенцiю Miнiстpiв, якa виконуе фyнкцiï СОТ як мiжнapодноï оpгaнiзaцiï i проводить yd необидш для цього зaxоди. ^нференщя Miнiстpiв склaдaeться з пpедстaвникiв yrix членiв СОТ - по одному вщ кожноï деpжaви-членa СОТ. СвропеИськиИ союз е окремим сaмостiИним членом СОТ поряд з yсiмa деpжaвaми, що вxодять до Иого склэду. Kонфеpенцiя Miнiстpiв мae пpaво пpиймaти piшення з yсix питaнь, що регулюються бaгaтостоpоннiми угодэми СОТ. зэсщшня Kонфеpенцiï Miнiстpiв проводяться не рщше одного рэзу в двэ роки. ^нференщя Miнiстpiв створюе: Kомiтет з питшь тоpгiвлi i розвитку; ^м^ет з обмежень, пов'язaниx iз плaтiжним бэлшсом; Kомiтет з питэнь бюджету, фшэнсувшня i yпpaвлiння; iншi ком^ети, яю вонэ ввaжae необxiдними.
В дэниИ чэс фyнкцiонyють додaтковi ком^ети: Kомiтет з питэнь тоpгiвлi i довкшля; ^м^ет з pегiонaльниx торговж угод. З чэсу зэснувшня СОТ вщбулося шiсть KонфеpенцiИ Miнiстpiв: першэ - в гpyднi 1996 року в Сшгэпур^ друга - в трэвш 1998 року в Женевi (ШвеИцapiя), третя - в листопaдi-гpyднi 1999 року в Сiетлi (США), четвеpтa - в листопaдi 2001 року в Дос (Kaтap), п'ятэ - у веpеснi 2003 року в KM^m (Mексикa), шостэ - у грудш 2005 року у Гонконгу.
Генерэльта рэдэ - до склзду Генеpaльноï рэди вxодить по одному пpедстaвникy вiд кожноï кpaïни-членa СОТ. Як прэвило, в pолi пpедстaвникiв членiв СОТ виступэють посли эбо голови пpедстaвництв вiдповiдниx деpжaв при СОТ. Зaсiдaння Генеpaльноï рэди пpоxодять 8-10 paзiв та pk у штaб-квapтиpi СОТ у Женева Основнi фyнкцiï Генеpaльноï рэди: виконувэти фyнкцiï KонфеpенцiИ Miнiстpiв у пеpеpвax мiж ïï зaсiдaннями. У тоИ же чэс, Генеpaльнa рэдэ не бере та себе виpiшення нэИбшьш вaжливиx питэнь i зaИмaeться пеpевaжно виpiшенням поточниx питэнь оpгaнiзaцiï i дiяльностi СОТ; виконэння фyнкцiИ, вютаченж безпосередньо Mappaкеською Угодою, a сэме: фyнкцiИ Оргэну з вpегyлювaння суперечок; функцш Органу з огляду тоpговоï полiтики; зaтвеpдження влэсного pеглaментy зэсщшь; зaгaльне yпpaвлiння тэ зaтвеpдження реглэменту зaсiдaнь Kомiтетy з тоpгiвлi i розвитку, ^м^ету з обмежень, пов'язaниx iз плaтiжним бэлэнсом, Kомiтетy з питэнь бюджету, фiнaнсyвaння i упрэвлшня, a тэкож iншиx Kомiтетiв, зaсновaниx Kонфеpенцieю Miнiстpiв; зэгэльне yпpaвлiння Faдою з тоpгiвлi товэрэми, Faдою з тоpгiвлi послугами i Faдою з торговж aспектiв прэв iнтелектyaльноï влaсностi; iншi функци. Генерэльта рэдэ регулярно зв^е про свою дiяльнiсть перед ^нференщею Miнiстpiв.
Генерэльта рэдэ делегуе своï фyнкцiï трьом основним оргэнэм, створеним Kонфеpенцieю Miнiстpiв: FaAi з тоpгiвлi товэрэми; FaAi з тоpгiвлi послугами; FaAi з тоpговиx эспекив прэв iнтелектyaльноï влaсностi. Членом кожноï з FaA може стати предстэвник бyдь-якоï держэви-члета СОТ, якщо дэниИ член СОТ виявив бэжэння брэти учэсть у pоботi Faди. ^жга рэдэ мэе прэво
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 361
створювати допомiжнi органи. Загальне управлiння радами здшснюе Генеральна рада.
Рада з торriвлi товарами - основною функщею Ради з торгiвлi товарами е здiйснення нагляду за функцiонуванням багатостороншх торгових угод Марракесько! угоди. Станом на травень 2003 року створено таю допомiжнi органи Ради з торгiвлi товарами: Ком^ет з доступу на ринки; Ком^ет i3 сшьського господарства; Комiтет iз санiтарних i фiтосанiтарних заходiв; Комiтет з техшчних бар'ерiв у торгiвлi; Комiтет iз субсидiй i компенсацiйних заходiв; Ком^ет з антидемпiнгово! практики; Комiтет з митно! оцiнки; Комiтет iз правил походження; Комiтет з iмпортного лщензування; Комiтет з iнвестицiйних заходiв, пов'язаних з торгiвлею; Комiтет iз захисних заходiв; Комiтет з торгiвлi товарами для шформацшних технологiй; Орган мошторингу з текстилю; Робоча група з питань державних торгових пвдприемств.
Рада з торгiвлi послугами - основними функщями Ради з торгiвлi послугами е нагляд за виконанням положень ГАТС. Станом на травень 2003 року створено таю допомiжнi органи Ради з торгiвлi послугами: Ком^ет з торгiвлi фiнансовими послугами; Ком^ет iз специфiчних зобов'язань; Робоча група з внутршнього регулювання; Робоча група з правил ГАТС.
Рада з торгових аспекпв прав штелектуально! власност - основними функщями Ради з торгових аспекпв прав штелектуально! власност е нагляд за виконанням положень Генерально! угоди з торгових аспекпв прав штелектуально! власност (ТР1ПС), надання консультацiй i допомоги членам СОТ та взаемодiя з Всесвiтньою оргашзащею iнтелектуально! власностi (WIPO). На даний момент допомiжних органiв Рада не мае.
Генеральний директор i Секретарiат - вiдповiдно до статтi VI Марракесько! Угоди про створення СОТ, для забезпечення !! дiяльностi створюеться Секретарiат, очолюваний Генеральним директором, який обираеться на трирiчний термiн Конференщею мiнiстрiв. Генеральний директор призначае сшвроб^ниюв Секретарiату, встановлюе !х обов'язки й умови пращ. У 2006 рощ загальна юльюсть штатних спiвробiтникiв Секретарiату СОТ складае 630 чоловiк. Марракеська Угода ч^ко встановлюе коло обов'язюв Генерального директора i спiвробiтникiв Секретарiату, якi е виключно мiжнародними. Сшвроб^ники Секретарiату користуються передбаченими мiжнародним правом iмунiтетом i привiлеями. У той же час, сшвроб^ники Секретарiату не мають права одержувати iнструкцi! i консультуватися з урядами чи органами поза СОТ.
Члени СОТ - до СОТ входить 151 кра!на, 49 члешв, з яких 147 - це держави, а 4 - митш територи. 3i 192 кра!н свiту - 147 члени СОТ - це понад 95% обсягу св^ово! торгiвлi, близько 85% св^ового ВВП та понад 85% населення свiту. Майже 30 кра!н перебувають у стадi! переговорного процесу про вступ до СОТ (Алжир, Андорра, Азербайджан, Багами, Бшорусь, Бутан, Босшя та Герцеговина, Кабо-Верде, Казахстан, Лаоська Народно-Демократична Республiка, Лiван, Росшська Федерацiя, острови Самоа, Сербiя i Чорногорiя, Сейшельсью острови, Судан, Таджикистан, Узбекистан, Вануату, В'етнам, Смен). Св^ поза СОТ: Афгашстан, Еритрея, 1рак, 1ран, Коморськi острови,
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 62
Швшчна Корея, Лiберiя, Лiвiя, Маршаловi острови, Мiкронезiя, Монако, Науру, Палау, Сан-Марино, Сирiя, Сомалi, Тiмор-Лештi, Тувалу, Туркмешстан.
Система угод та основш принципи: кра!ни-члени СОТ взаемодiють у рамках недискримшацшно! торгово! системи, де кожна кра!на отримуе гарантi! справедливого вщношення до !! експорту на ринках шших кра!н, зобов'язуючись забезпечувати таю ж умови для iмпорту на сво!х власних ринках. Принцип недискримшаци реалiзуеться через застосування економiчного режиму найбшьшого сприяння (ЕРНС), за якого кра!'на забезпечуе однаковi умови торгiвлi для всiх учасникiв СОТ, i нацiонального режиму, за якого iмпорт не може пiддаватися дискримiнацi! на внутршньому ринку порiвияно з в^чизняними товарами. Основнi правила i принципи СОТ вщображеш в багатостороииiх торгових угодах, що стосуються торгiвлi товарами i послугами, а також торгових аспекпв прав iнтелектуально! власностi, врегулювання суперечок i механiзму огляду торгово! пол^ики.
Товари - Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi у новш редакцi!' 1994 року е основним зведенням правил СОТ з торгiвлi товарами. Цю угоду доповнюють угоди, що стосуються окремих секторiв, таких як сiльське господарство i текстиль, а також окремих сфер, наприклад, державно! торгiвлi, стаидартiв, субсидш i антидемпiнгових заходiв. Крiм застосування РНС i нацiонального режиму, бшьш вiльний доступ на ринок забезпечуеться також шляхом скасування юльюсних обмежень iмпорту (квот) на користь митних тарифiв, що е бiльш ефективним засобом регулювання товарообiгу, а також забезпечуе гласшсть i прозорiсть торгових режимiв кра!н-учасниць.
Сiльське господарство - сферою регулювання Угоди про сшьське господарство е торгiвля первинною сшьськогосподарською продукцiею i товарами, що е результатом !! переробки. Угода визначае три основш сфери, щодо яких члени СОТ беруть на себе зобов'язання: доступ до виутрiшнього ринку, внутршня пiдтримка сiльського господарства та експортш субсиди. Зокрема, застосування нетарифних заходiв як методу регулювання торгiвлi мае бути виключено, а уам нетарифним бар'ерам мае бути визначено тарифний екывалент. Угода вимагае вщ кра!н прийняття зобов'язання щодо скорочення виутрiшньо!' пiдтримки сiльського господарства у тш частинi, яка справляе диспропорцшний вплив на торгiвлю (наприклад, експортш субсиди).
Саиiтарнi та фiтосанiтарнi заходи - Угода про саштарш та ф^осаштарш заходи мае на мел сприяти використанню цих заходiв таким чином, щоб вони забезпечували захист здоров'я людини, рослин та тварин, i при цьому не призводили до невиправдано! дискримiнацi!' та прихованого обмеження мiжиародно!' торгiвлi. Угода передбачае гармошзацш членами СОТ нацiональних саштарних та фiтосанiтарних заходiв на основi мiжиародиих стаидартiв, iнструкцiй та рекомендацш, розроблених мiжнародними органiзацiями (Комiсiею "Кодекс Алiментарiус", М1жнародним епiзоотичним бюро, Мйжнародною конвекцiею iз захисту рослин). Угодою допускаеться встановлення кра!'ною-членом СОТ саштарних та ф^осаштарних заходiв з метою досягнення належного рiвия захисту, який може перевищувати
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 63
мiжнароднi вимоги за умови наявносп об'ективного наукового обгрунтування таких заходiв i якщо вони не обмежують суттево мiжнародну торгiвлю.
Правила визначення походження товар1в - Угода зобов'язуе краши-учасники СОТ гармонiзувати нацiональнi правила походження товарiв i використовувати ïx таким чином, щоб не створювати додаткових перешкод для мiжнародноï торпат. Правила визначення походження використовуються при застосуванш режиму найбiльшого сприяння, антидемшнгових та компенсацiйниx мит, захисних заxодiв, а також будь-яких iншиx кшьюсних обмежень або тарифних квот. Вони також використовуються при застосуванш будь-яких дискримшащйних кшьюсних обмежень та тарифних квот при здшсненш державних закушвель та у торговiй полiтицi. Положення угоди визначають, що в основу правил визначення походження товарiв покладено принцип застосування тiльки такоï шформаци, яка свiдчить про походження товарiв, а не заперечуе його. Угода передбачае продовження переговорiв в цш сферi.
Субсиди та компенсацiйнi заходи - Угода про субсиди та компенсацшш заходи (Угода СКЗ) визначае загальш принципи надання та використання субсидiй на виробництво промислових (несшьськогосподарських) товарiв, а також процедури застосування компенсацшних заxодiв у разi порушення членами СОТ цих правил. Ïï метою е обмеження використання субсидш, яю мають негативний вплив на мiжнародну торгiвлю та спотворюють конкуренцш. Угода мiстить визначення термiну "субсиди" та поняття "адресносп" субсидiï. Залежно вiд ступеню негативного впливу рiзниx субсидiй на конкуренцiю та мiжнародну торгiвлю, Угода визначае рiзнi категори субсидiй та вiдповiднi норми ïx регулювання. Угода СКЗ регулюе використання лише адресних субсидiй, дозволяючи застосування неадресних субсидiй, до яких не вживаються компенсацiйнi заходи. Серед адресних субсидш Угода вид^е забороненi (експортш субсиди та iмпортозамiщуючi субсиди) та ri, що дають пiдстави для вжиття компенсацiйниx заxодiв. Угода передбачае перехщний перiод адаптацiï до вимог СОТ для краш, що вступають до СОТ, а також спещальш норми для краïн, що розвиваються.
Техшчш бар'ери в торгiвлi - Угода визнае право кожного члена встановлювати обов'язковi теxнiчнi стандарти, в т.ч. вимоги щодо упаковки та маркування товарiв, метою яких е забезпечення якост продукци, вимог виробництва, захист життя та безпеки людей, тварин та рослин, захисту навколишнього середовища i забезпечення вимог нацiональноï безпеки. Угода роздiляе "теxнiчнi регламента", яю е обов'язковими вимогами, та "стандарти", яю е добровiльними. Угода вимагае вщ членiв СОТ використовувати мiжнароднi стандарти як основу для розробки нащональних стандартiв, окрiм випадюв, коли мiжнароднi стандарти були б неефективними чи недостатнiми для виконання обгрунтованих додаткових завдань через ктматичт, географiчнi або суттевi теxнологiчнi проблеми члена СОТ. У цьому випадку члени СОТ повиннi на
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 64
вимогу шших члешв СОТ надавати пояснення пщстав для тих техиiчних регламента, що не вiдповiдають мiжнародним стандартам, та повщомляти Секретарiат СОТ про введення такого регламенту. Угода визначае ч^ю правила сертифiкацi! iмпортних товарiв, що передбачае взаемне визнання членами СОТ процеав сертифiкацi! та самих сертифжата. Також Угода встановлюе зобов'язання кожного члена СОТ органiзувати та сво'й територi! iнформацiйний центр, через який будь-якi зацiкавленi сторони могли б отримувати iнформацiю про нащональш стандарта та систему стаидартизацi!.
Захисш заходи - Угода про захисш заходи дозволяе кра'нам СОТ тимчасово обмежувати обсяги iмпорту окремих товарiв, якщо в ходi офiцiйного розслщування було встановлено, що цей iмпорт завдае шкоди нацiональному товаровиробнику. Угода визначае порядок запровадження захисних заходiв на пiдставi ст. XIX ГАТТ, а також встановлюе тимчасовi рамки застосування цих заходiв. Угодою забороняеться застосування захисних заходiв, що не регулюються правилами ГАТТ i вимагаеться !х усунення протягом 4 роюв.
Послуги - у Генеральнiй угодi про торгiвлю послугами (ГАТС) документально закршлеш принципи бiльш вiльного експорту й iмпорту послуг незалежно вщ способу 'хтого постачання. Угода ГАТС мктить три блоки прав i зобов'язань. У першому даеться визначення торгiвлi i постачання послуг та встановлюеться, що сфера ди угоди поширюеться як на транскордонний рух послуг, так i на !х постачання та споживання в межах нацюнальних територiй краiн-членiв СОТ, формулюються принципи використання нацiонального режиму i ЕРНС в сферi торгiвлi послугами, описуються процедурш й iншi положення. Зважаючи на специфiку торгiвлi послугами, ЕРНС i нацiональний режим застосовуються у цш сферi iз значними виключеннями (iидивiдуальиими для кожно! кра!ни). Скасування кшьюсних квот також мае вибiрковий характер, а рiшения про це приймаються в ходi переговорiв. Члени СОТ беруть на себе iндивiдуальнi зобов'язання в рамках ГАТС щодо вщкриття виутрiшнiх риикiв послуг для шоземних постачальниюв. Другий i третiй блоки - це додатки, що визначають статус окремих вцщв послуг i списки початкових взаемних поступок щодо доступу на ринки послуг.
1нтелектуальна власн1сть - Угода СОТ про торговi аспекти прав штелектуально! власност встановлюе стандарта та принципи щодо забезпечення прав штелектуально! власностс, а також процедури та методи !х захисту. За означенням Угоди ТР1ПС iнтелектуальною власнiстю вважаються: авторськ1 права, торговi марки, географiчиi назви, що використовуються для найменування товарiв, промисловi зразки (дизайни), топологи штегральних мiкросхем, а також нерозкрита iнформацiя, наприклад, торговi секрети. Угода також встановлюе процедури консультацш мiж членами СОТ у випадку, коли певний член СОТ вважае, що практика лщензування або умови пщприемництва в iншiй краiнi СОТ е порушенням угоди ТР1ПС, або негативно впливае на добросовiсиу конкуренцiю.
ЛНУВМБТшею С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 65
Врегулювання суперечок - Угода про правила i процедури врегулювання суперечок передбачае створення системи, з допомогою яко1 кршни могли б врегулювати суперечливi питання в ходi консультацiИ. Якщо це !м не вдаеться, кра!ни можуть скористатися чiтко визначеною поетапною процедурою, що передбачае вирiшення питань шляхом залучення групи експертiв, а також передбачае можливють подавати апеляцш на рiшення експертно1 групи. Про довiру до системи врегулювання суперечок свщчить зростаюча кшьюсть скарг, що розглядаються в рамках СОТ.
Огляд торгово'' полiтики - метою створення Мехашзму огляду торгово1 полiтики е забезпечення кращого дотримання усiма членами СОТ правил, норм та зобов'язань, взятих у рамках багатостороншх угод, а також сприяння досягненню бшьшо! прозорост i розумiння торгово1 пол^ики та практики кра!н-членiв СОТ.
Переваги торгово'' системи СОТ. Практично вс велию держави зараз е членами СОТ. О^м суто економiчних переваг, яю досягаються шляхом зниження бар'ерiв у торгiвлi, система СОТ позитивно впливае на полiтичну i сопдальну ситуацiю в краiнах, а також на вдивщуальниИ добробут громадян.
Переваги СОТ для споживачiв. Система СОТ заохочуе конкуренцiю i знижуе торговi бар'ери, внаслiдок чого споживачi виграють. НаИочевиднiша вигода вшьно! торгiвлi для споживача - це зниження вартост життя. Внаслiдок зниження протекцюшстських торгових бар'ерiв дешевшають готовi iмпортованi товари i послуги, а також втизняна продукщiя, у виробництвi яко! використовуються iмпортнi комплектуючi. Iмпортнi тарифи, державш виробничi субсиди i юльюсш обмеження iмпорту ведуть не до захисту вiтчизняного ринку, а до пщвищення вартостi життя. Зокрема, у Великобритани споживачi платять на 500 мшьИошв фунтiв на рiк бшьше за одяг через торговi обмеження на iмпорт текстилю; для канадщв ця сума складае приблизно 780 млн. канадських доларiв. Лiбералiзацiя сектору телекомушкацш у СвропеИському Союзi призвела до зниження цiн за послуги в середньому на 7-10%. ШиршиИ вибiр товарiв i послуг - безсумшвна перевага вшьно! торгiвлi. Зовшшня конкуренция стимулюе ефективне вiтчизняне виробництво, опосередковано знижуе цiни i пщвищуе якiсть в^чизняно! продукщii. У результат активнiшого товарообмiну розвиваються новi технологи, як це вщбулося, наприклад, з мобшьним зв'язком. Збiльшення експорту в^чизняно! продукцii також збiльшуе доходи виробниюв, податковi надходження в бюджет, а отже i доходи та добробут населення в цiлому.
Вигоди СОТ для економши кра'ни в цшому.
Економ1чн1 вигоди:
Неможливо провести ч^ку межу мiж впливом вiльноi торгiвлi на споживачiв, виробник1в i державу. Зниження торгових бар'ерiв сприяе росту торпвл^ що приводить до пщвищення як державних, так i особистих доходiв. У довгостроковiИ перспективi розвиток торгiвлi приводить до пiдвищення заИнятосп в експортних галузях економiки, хоча короткострокове скорочення
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 66
робочих мюць у результат! конкуренци в1тчизняних виробниюв i3 закордонними практично неминуче. Протекцюшзм не вир1шуе проблеми зайнятосп, навпаки - пщвищення торгових бар'ер1в викликае зниження ефективност виробництва i якост в^чизняно' продукци, що за умови обмеження 1мпорту приводить до зростання щн, негативно позначаеться на обсягах продажу та, зрештою, на зайнятосп населення. Зокрема, у 1980-т рр. у США були введет жорстю обмеження на 1мпорт японських автомобшв. Застосування принцитв СОТ дозволяе тдвищити ефектившсть зовн1шньоеконом1чно! д1яльност1 держави за рахунок зменшення тарифних i нетарифних торгових бар'ер1в. Недискримшацшний тдхщ, передбачувашсть i прозоркть економ1ки приваблюють партнер1в i пщвищують товарооб1г, сприяють оптим1зац1! д1яльност1 i зниженню витрат компанш, створенню сприятливого кл1мату для торпвл1 та швестицш, припливу катталу у крашу.
Полгтичш вигоди:
Уряд мае бшьше можливостей захищатися вщ дш лобютських груп, здшснювати державну пол1тику в штересах розвитку вах галузей економжи, а не окремих ïï частин, що допомагае уникнути викривлень конкурентного середовища. Створюються передумови для боротьби з корупщею i позитивних змш у законодавчш систем^ що сприяе припливу ^естицш у крашу. Застосування деяких форм нетарифних обмежень (наприклад, 1мпортних квот) пов'язано з можливютю кopупцiï серед чиновниюв, що розподшяють щ квоти. У рамках СОТ ведеться робота щодо скорочення й усунення багатьох дшчих квот. Прозоркть та вщкрипсть шформаци, ч1тк1 критери безпеки, регламентоваш стандарта, застосування принципу недискримшаци впливають на пол1тичну ситуацш, знижуючи можливють лобшвання ршень i машпуляцш
Вигоди системи СОТ для взаемовщносин м!ж кранами:
СОТ надае piвне право голосу вам кранам, обмежуючи у такий споаб можливкть екoнoмiчнoгo диктату великих держав. Учасникам не потр!6но вести переговори щодо торгових угод з кожним численних паpтнеpiв, тому що вщповщно до принципу недискримшаци досягнут! в ход! пеpегoвopiв р!вш зобов'язань автоматично поширюються на вах членiв СОТ. Система СОТ створюе ефективний механiзм для виpiшення торгових суперечок, що передбачае зобов'язання незастосування одностороншх дш. Кожна суперечка розглядаеться окремо з огляду на дшч! норми i правила. Июля ухвалення piшення кра'ни концентрують сво' зусилля на його викoнаннi, i, можливо, наступному пеpеглядi норм та правил шляхом пеpегoвopiв. Угоди СОТ створюють правову основу для прийняття ч!тких piшень. Система СОТ допомагае безперешкодному здiйcненню торпвл! i з допомогою конструктивного механiзму виpiшення суперечок змiцнюе мiжнаpoдну cтабiльнicть та сп!вро6!тництво.
Процес вступу кра'н до Св^ово' оргашзаци торпвл! - складаеться з кшькох етапiв. Уряд кра'ни, яка виявила бажання стати членом СОТ, надсилае листа Генеральному директору СОТ. Прохання щодо вступу розглядаеться на засщант Генерально' ради, яка створюе Робочу групу (РГ) для пеpегoвopiв з
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 67
крашою-кандидатом. До складу РГ входять краши-члени СОТ, яю виявили бажання взяти участь у переговорах. РГ е основним шституцшним утворенням, в межах якого вщбуваються переговори щодо приеднання до СОТ. Наступним етапом приеднання е пщготовка та подання крашою-кандидатом Меморандуму про зовшшньоторговий режим, який мiстить опис зовнiшньоторговоï полiтики краши-кандидата, нормативних актiв та iнститутiв, що ïï визначають, елементiв макроекономiчноï пол^ики уряду. Пiсля ознайомлення РГ з Меморандумом починаеться етап "запитань i вщповщей". Члени РГ можуть попросити додаткових роз'яснень з приводу шформаци, поданоï в Меморандумi, хоча коло питань не обмежуеться лише змктом Меморандуму. Метою цього етапу е покращення розумiння учасникiв РГ економiчноï ситуаци, торгового режиму, норм та правил краши - кандидата. Як правило, ще до завершення етапу "питання-вщповщГ', краша-кандидат розпочинае переговори з членами РГ щодо умов приеднання до СОТ. Ui переговори вщбуваються в двосторонньому та багатосторонньому форматах. Краша-кандидат подае на розгляд РГ своï початковi пропозицiï щодо лiбералiзацiï ринкiв товарiв та послуг, яю мiстять перелiк зв'язаних (максимальних) iмпортниx тарифiв, що краша-кандидат плануе застосовувати щодо товарiв походженням з краш СОТ, опис поступок щодо лiбералiзацiï ринку послуг та пропозицiю щодо обсяпв та форм пiдтримки втизняного сiльського господарства. Краши - члени РГ, яю бажають мати кращi умови доступу на ринки краши, шж тi, що передбачено початковою пропозищею, розпочинають двостороннi переговори з крашою-кандидатом. В процес переговорiв обумовлюеться межа поступок, яю надалi фксуються в двостороннix Протоколах про взаемний доступ на ринки товарiв та послуг. У багатосторонньому формат на засщаннях РГ обговорюються питання вщповщносп нацiонального законодавства крани-кандидата багатостороннiм угодам СОТ. РГ здшснюе монiторинг процесу адаптацiï нацiонального законодавства краши-кандидата до вимог СОТ та надае своï пропозицiï i вимоги щодо необхщних законодавчих та iнституцiйниx змiн. Угоди СОТ (за винятком угод з обмеженою юльюстю учасникiв) е обов'язковими до виконання усiма членами СОТ, а тому не е предметом переговорiв з РГ. Тому краша-кандидат повинна продемонструвати вщповщшсть внутрiшнix норм та правил до угод СОТ. Коли завершено двосторонш переговори з уама защкавленими сторонами, i РГ з питань вступу до СОТ доходить висновку про вiдповiднiсть зовшшньоторгового режиму краши-кандидата угодам СОТ (з урахуванням зобов'язань щодо змiн, яю буде впроваджено протягом адаптацiйного перюду), готуеться заключний варiант Звiту РГ та Протокол про приеднання. Зв^ РГ мктить пщсумки обговорень, проведених на засiданняx РГ, та домовлеш умови приеднання до СОТ краши-кандидата. Елементом Зв^ е додаток з розкладом поступок щодо лiбералiзацiï торговельного режиму, яю кра!на-кандидат зобов'язалася забезпечити протягом ч^ко обумовлених термiнiв. Июля завершення усix формальних процедур ршення про приеднання кра1ни приймаеться Генеральною радою СОТ шляхом затвердження Протоколу та Зв^
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 68
РГ. Це ршення обов'язково повинно бути ратифжоване нащональним парламентом крани-кандидата. Зокрема Королiвство Тонга не ратиф^вало Протокол про приеднання до СОТ, а тому формально не вважасться членом оргашзаци.
Поточний стан вщносин Украша-СОТ. Протягом 2003-2006 роюв пiдписано 35 з 44 двостороншх протоколiв з доступу до ринюв товарiв та послуг: у 2003 рощ (11) з Бразилiею, Болгарiею, Естонiею, £С, 1зрашем, Кубою, Польщею, Словаччиною, Ташандом, Чех1ею, Угорщиною; у 2004 рощ (10) з Аргентиною, Гондурасом, ДомЫканською Республкою, Литвою, Малайзiею, Монголiею, Парагваем, Туреччиною, Швейцарiею, Шрi-Ланкою; у 2005 рощ (9) з Сальвадором, Молдовою, Норвепею, Iндонезiею, Японiею, Iсландiею, Хорвапею, Еквадором та Китаем; у 2006 рощ (5 протоколiв) з США, Панамою, Австралiею, Египтом та Колумбiею. Також завершено переговори iз Перу, Вiрменiею та Тайванем. Протягом 2005-2006 рр. виршено низку проблемних питань, яю уповiльнювали переговори мiж Украшою та РГ СОТ. Зокрема: усунуто податковi пiльги, що надавались окремим пiдприемствам промисловостi; встановлено однаковi ставки акцизного збору на впчизнят та iмпортнi транспортнi засоби вiдповiдно до принципу нащонального режиму; усунуто звшьнення вiд ПДВ та податку на прибуток, платежiв у Державний iнновацiйний фонд, вiд ПДВ та митних зборiв на iмпорт сировини, матерiалiв, обладнання та товарiв (не вироблених в Украïнi), яю призначались для використання в межах технолопчних парюв; усунуто пiльги у спецiальних економiчних зонах та особливi режими для iнвестицiйноï дiяльностi; усунуто звiльнення вщ сплати мита на iмпорт, ПДВ, акцизних зборiв, квот та лщензш, податку на прибуток, платежiв у фонд сощального страхування безробiття, збору у Державний шноващйний фонд та обов'язкового продажу валютних надходжень; скасовано вимогу продажу Нацiональному банку Украши 50% валютноï виручки суб'ектами зовнiшньоекономiчноï дiяльностi при реалiзацiï зовнiшньоторгових контракпв; скасовано дискримiнацiйний пiдхiд до шоземних компанiй щодо використання податкових векселiв при розрахунках з бюджетом; скасовано режим лщензування i квотування експорту деяких видiв продукцiï; встановлено фжсовану плату за видачу експортних лщензш, що вщповщае вартостi надання зазначеноï послуги замiсть плати в адвалерному еквiвалентi до вартостi контракту; скасовано додатковий збiр при iмпортi нафтопродукпв.
Вступ Украïни до СОТ е одним з прюртепв зовнiшньоекономiчноï пол^ики Украïни i розглядаеться як системний фактор розвитку нацiональноï економiки, лiбералiзацiï зовнiшньоï торгiвлi, створення передбачуваного транспарентного середовища для залучення iноземних швестицш. Усi сусiди Украïни (крiм Роси та Бiлорусi) вже е членами СОТ. На краши-члени СОТ припадае близько 70% украïнського експорту. Процес приеднання Украши до СОТ тривав понад тринадцять рокiв (з 1993 року) i передбачав: узгодження з крашами-членами Робочоï групи графiкiв зниження iмпортного мита та режиму доступу до ринку послуг; завершення багатостороншх переговорiв з крашами-
ЛНУВМБТiменi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 69
членами Робочо! групи та узгодження проекту Зв^ Робочо! групи; гармонiзацiю законодавства з нормами та вимогами СОТ.
Проведено 16 офщшних засщань Робочо! групи з розгляду заявки Укра!'ни про вступ до СОТ. Останне офiцiйне засiдания проведено 15 червня 2006 року. Крiм того, з часу проведення офiцiйного засiдания Робочо! групи було проведено неформальне засщання Робочо! групи (27 жовтня 2006 року) та неофщйш консультацi! з кра'нами-членами Робочо! групи (19 лютого, 5-9 та 1516 березня, 19-20, 30 квiтия та 1-3 травня 2007 року). Останнi неофщшш засiдания Робочо! групи з розгляду заявки Укра'ни про вступ до СОТ вщбулися 14 травня, 23 липня та 25 жовтня 2007 року. Порядок денний останнiх засщань та консультацш було присвячено розгляду законодавства, прийнятого Верховною Радою Укра!'ни з метою вступу Укра'ни до СОТ та формуванню оновлено! редакци проекту Звiту Робочо! групи з розгляду заявки Укра'ни про вступ до СОТ та формування в цьому документi зобов'язань Укра!'ни.
Завершено переговори з доступу до ринку товарiв i послуг iз кра!'нами-членами Робочо! групи: Австралiя, Аргентина, Болгарiя, Бразилiя, Вiрменiя, Гондурас, Грузiя, Домiнiканська Республжа, Еквадор, Естонiя, Сгипет, СС, Нова Зелаидiя, Держава 1зра!'ль, Iидiя, Iидонезiя, Iслаидiя, Канада, КНР, Колумбiя, Швденна Корея, Куба, Латвiя, Литва, Малайзiя, Марокко, Мексика, Молдова, Монголiя, Норвегiя, Панама, Парагвай, Перу, Польща, Румунiя, Сальвадор, Словаччина, Словешя, США, Та!'ланд, Тайвань, Туреччина, Угорщина, Уругвай, Хорвапя, Чех1я, Швейцарiя, ШрьЛанка, Японiя, Киргизька Республiка, Гватемала та В'етнам (двi останнi нещодавно ввшшли до складу Робочо! групи). В частит законодавчого забезпечення процесу вступу Укра'ни до СОТ, Верховною Радою Укра'ни протягом 2005 та 2007 роюв в цiлому було прийнято 49 Закошв Укра!'ни, в основному техшчного характеру.
Прийиятi закони врегульовують так1 сфери, як iнтелектуальна власшсть, вивiзне мито на сiльськогосподарську продукцш, страхова та банкiвська дiяльнiсть, ввезення транспортних засобiв на територiю Укра'ни, оподаткування сiльськогосподарських пiдприемств, ветеринарна медицина, а також вдосконалення митного законодавства, застосування експортних мит на брухт чорних та кольорових металiв, сiльськогосподарсько! дiяльностi, режиму лщензування (вартостi лiцензi!), обiг генетично модифжованих продуктiв, перех1д на нову систему опису та кодування товарiв, побудовану на мiжиароднiй системi ГС 2002 тощо. За результатами останнього неофщшного засiдания Робочо! групи 25 жовтня 2007 року визначено перелiк положень проекту Зв^, якi потребували уточнення Укра!'ною: техиiчнi бар'ери у торпвлц експортнi мита; санiтарнi та ф^осаштарш заходи. Завершення усiх двостороннiх переговорiв з кра!'нами-членами Робочо! групи i узгодження положень проекту Звiту Робочо! групи про зобов'язання Укра'ни дало змогу Секретарiату СОТ прийняти ршення про винесення на розгляд Генерально! Ради СОТ Протоколу про вступ Укра'ни до СОТ з тим, щоб завершити цей процес до юнця поточного року. Членами Робочо! групи прийнято ршення про проведення наступного засщання Робочо! групи наприюнщ листопада ц.р.
ЛНУВМБТтеш С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 70
5 лютого 2008 року, в Женевi проИшло засщання Генерально! ради СОТ, на яюИ затверджено ршення про приеднання Укра!ни. На засiдання до Женеви вщбув Президент Укра!ни Вктор Ющенко. Пiсля завершення засiдання Генерально! ради о 17.15 за ки!вським часом вщбулася урочиста церемонiя пщписання Протоколу про вступ Украши до СОТ. За процедурою вступу до СОТ, Укра!на мае ратифiкувати протокол до 4 липня 2008 року. Разом iз цим мають бути ухвалеш 11 технiчних законопроектiв, схвалеш кiлька документiв на рiвнi уряду i мiнiстерств, внаслiдок чого Укра!на офiцiИно стане 152 членом СОТ. Угоди СОТ, по яких Укра!на стане 152-м членом СОТ, будуть пщписаш лiтом, проте Укра!на, випередила Росiю в змаганнi за вступ. З числа кра!н, яю економiчно бiльшi вiд Укра!ни, за межами СОТ залишилися двi кра!ни - Роая та 1ран, а список економiчно менших кра!н включае Лiвiю, Казахстан та iншi держави, вщнесення цих кра!н до ринково! економжи викликае сумнiви. Головною перевагою краш-члешв оргашзаци е важелi впливу, яю надають Правила СОТ при виршенш торгових суперечок. Президент Ющенко заявив: "Укра!на вела переговори про вступ до СОТ понад 14 роюв, вступ Укра!ни до СОТ матиме значниИ вплив на економiчниИ розвиток нашо! держави, а також сприятиме штеграци Укра!ни в торгову систему i свiтову економiку. Вступ Украши до СОТ позитивно вплине на розвиток торгово-економiчних вiдносин з £С, а також сприятиме штеграци Укра!ни в европеИськиИ економiчниИ простiр. Членство у СОТ посилить позицiю Укра!ни в переговорах з Росiею про обмеження, накладет на укра!нськиИ експорт загальною вартiстю до 3 мiльярдiв $ США".
Слiд зазначити, що потенцшно деяк1 проблемнi прояви приеднання Украши до СОТ, на певному стабшзацшному перiодi, можуть мати мюце. Вважаеться, що подальша лiбералiзацiя торпвл^ яка поступово посилить вплив св^ово! кон'юнктури на економiку Укра!ни, може зумовити економiчнi ризики в перюди глобально! економiчноi нестабiльностi. Можливi тимчасовi ускладнення у сферi державного регулювання економiчного розвитку, спричиненi необхiднiстю переходу на мiжнароднi засади державного регулювання економ^ та вiдмови вiд використання традицшних "ручних важелiв" економiчного регулювання. Пюля вступу до СОТ окремi вiтчизнянi товаровиробники можуть виявитися не готовими до iснуючоi жорстко! мiжнародноi конкуренцii, адже Укра!на мае сьогодш не високиИ за мiжнародними крш^ями потенцiал конкурентоспроможностi. Безсумнiвно, що окремi негативнi тимчасовi наслiдки для тих чи шших галузеИ матимуть мюце, але поступово цеИ негативниИ прояв зменшуватиметься i переходитиме у позитивну як1сть.
Приведемо аналiтичниИ екскурс основних потенцiИних позитивних проявiв входження у СОТ.
По-перше - статус членства у СОТ дае змогу ефектившше захищати внутрiшньо економiчнi i зовнiшньоекономiчнi iнтереси Укра!ни у сучаснiИ розвиненш системi свiтових економiчних вiдносин.
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 71
По-друге - украшсью cпoживачi мають отримати екoнoмiчний зиск вщ розширення на внутршньому ринку асортименту та якост тoваpiв i послуг за нижчими, вщ дос кнуючих, цiнами внаслщок бшьш ефективно' конкуренци, зниження цш стосуватиметься як !мпортних, так i внутршшх тoваpiв та послуг, особливо тих, при виробницта яких використовуються !мпортш складов!.
По-трете - вщбудуться об'ективш змши в обсягах i структур! споживання, як! наближатимуться до м!жнародних стандарта розвинутих кра'н; прогнозуеться пщвищення внутршнього платоспроможного попиту, яке позитивно позначатиметься на зростанш внутршнього виробництва та сприятиме покращенню сощально-економ!чного становища домашшх господарств i населення.
По-четверте - для внутршшх товаровиробниюв потенцшш вигоди будуть пов'язаш з отриманням полегшеного доступу до св!тових ринюв каттал!в, товар!в i послуг, до м!жнародновизнаних прав для захисту нацюнальних економ!чних штереав на ринках у систем! СОТ; прогнозуеться зниження комерцшних ризиюв внаслщок встановлення бшьш стабшьного режиму м!жнародно' торпат.
По-п'яте - прогнозуеться зниження транспортних витрат внаслщок гарантування свободи транзиту товар!в територ!ею краш-члешв СОТ; зниження комерцшних ризиюв i транспортних витрат, полегшений доступ до ринюв у систем! СОТ сприятимуть зниженню соб!вартост украшсько' продукци i вщповщно пщвищенню конкурентоспроможност укра'нських пщприемств.
По-шосте - експортно-!мпортш галуз! украшсько' економ!ки можуть виграти завдяки зменшенню втрат вщ кнуючих дискримшацшних заход!в щодо Украши, що означае, що антидемшнгов! розслщування стосовно Украши носитимуть недискримшащйний характер. Прогнозуються нов! можливост для вщстоювання нацюнальних штереав через застосування багатостороншх мехашзм!в виршення торгових суперечок у рамках СОТ.
По-сьоме - отримання м!жнародно визнаного права застосування комплексу економ!чно обгрунтованих заход!в захисту внутршнього ринку, окремих галузей економ!ки вщповщно до умов СОТ: статт про обмеження плапжного балансу для збереження р!вноваги грошового балансу м!ж внутршньою i зовшшньою економжою; статп про захисш економ!чш заходи; стат про сшьське господарство; статп про застосування саштарних i ф!тосаштарних заход!в; статп про субсидування та дотування окремих економ!чних заход!в (субсидування - це економ!чна пщтримка проекту, а дотування - це компенсащя втрат); статп про антидемшнгов! розсл!дування.
По-восьме - головш позитивш ефекти вщ участ у СОТ пов'язуються з впровадженням додаткових економ!чних стимул!в для проведення реальних внутршшх економ!чних перетворень. Впровадження цившзованих умов конкуренци i прозорого правового поля, стимулюватимуть загальне прискорення структурних реформ i створять економ!чш стимули для пщвищення шновацшно' привабливост i конкурентоспроможност внутршньо' економжи.
ЛНУВМБТмет С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 72
По-дев'яте - пщвищення прозоросп економiчноi пол^ики, усунення значно! кiлькостi персональних преференцш (персонального лобiювання) сприятимуть звiльненню торгово! i виробничо! сфер вiд адмЫстративного тиску та водночас усунуть шюдливу практику надмiрного лобiювання корпоративних, особистих iнтересiв у парламентi i уряд^ що також знизить рiвень корупцшних дiянь пов'язаних з лобiюванням.
По-десяте - бшьшють потенцiИно можливих позитивних наслiдкiв для кра!ни, !! виробниюв i споживачiв буде реалiзована не одночасно або автоматично, а мае стати результатом виважено! економiчноi пол^ики, яка б створювала потенцiИнi передумови для використання нових економiчних можливостеИ.
Щоб максимiзувати можливi переваги вiд членства у СОТ, гармошзувати украшську експортно^мпортну полiтику до нових умов митно-тарифного регулювання, реальш iнтеграцiИнi економiчнi процеси слiд вибудовувати на об'ективнiИ ощнщ ролi та характеру економiчноi дiяльностi СОТ. Характер ефективностi украшсько! економiки у системi СОТ визначатимуть характер позитивного впливу !! участi у цш структурi на внутрiшню економ^, з тим, щоб !! пщтримати i розвинути у спецiалiзованих економiчних секторах з точки зору ефективност зовшшньоторгово! дiяльностi, а також характер посилення зовшшньо! економiки, яку слщ розглядати як похщну вiд внутршньо!. Особливо в економiчних галузях, яю сьогоднi е експортно орiентованими i такими залишатимуться надалi.
Висновки. Ключовi сконцентрованi И узагальненi наслiдки вщ приеднання до СОТ:
1. Вiд вступу у СОТ зникне економiчниИ диктат укра!нських виробниюв-монополiстiв, зникне диверсифiкованиИ одностороннiИ протекцюшзм росiИським товарам на укра!нських ринках, розшириться споживчиИ ринок i вщповщно збiльшиться споживання товарiв та продукпв за рахунок кра!н-учасниць СОТ.
2. На певному промiжку часу знизиться спроможшсть укра!нського виробництва (у сiльському господарсга, у окремих промислових секторах), а отже, знизиться експортна складова украшсько! економiки, розбалансуеться експортно-iмпортниИ оборот на користь iмпорту. Вирiвняти i стабшзувати ситуацiю вдасться через певниИ промiжок часу (5-10 рок1в) завдяки правильнш i виваженiИ iнвестицiИнiИ полiтицi за участю краш-учасниць СОТ, якщо останш захочуть бачити Укра!ну рiвною серед рiвних. Термiн вирiвнювання И стабшзаци економiчноi ситуацii може бути И бшьшим.
3. Слiд також вщм^ити, що цеИ факт суттево вплине на заИнятiсть населення через вимушене стимулювання iмпорту, а тому, при можливо надмiрному насиченнi ринку товарами i продуктами, на якомусь "стабшзацшному перiодi" часу, може дещо знизитися кутвельна спроможнiсть суспiльства. У деякш мiрi зниженню негативного прояву останнього фактора сприятиме рiст надходжень до бюджету вщ передбачуваного пожвавлення
ЛНУВМБТiMeHi С.З. Гжицького Том 10№1(36) частина 1,2008 3 73
виробничо-транспортних галузей економжи, вщ оподаткування iMnopTy, транзиту та iнших джерел.
Важливо, по-перше, щоб угоди СОТ у оптимальнш мiрi скеровувалися на врахування потенцiалy та iнтересy краши-учасника; по-друге, щоб вщносини мiж ними не перетворилися на некерованi, адже у цих складних явищах i процесах глобального характеру задiяна бiльшiсть краш свiтy; по-трете, щоб у цш площинi взаемоди кожна краша могла отримати бажанi економiчнi, екологiчнi, сощальш i сировиннi ефекти. Досягнення такого стану взаемоди дозволить стверджувати, що на даному етапi шшо! альтернативи розвитку сучасно! цившзаци об'ективно не кнуе - у цьому i заключаеться моно альтернатива сталого розвитку краши i св^ово! економiки.
Лггература
1. Л. Бедрiй-Ферцак. Процес приеднання Украши до СОТ: Проблеми, досягнення та перспективи // Економiчна пщготовка у непрофшьних вищих навчальних закладах Украши. Матерiали всеукрашсько! науково-методично! конференций - Львiв, УАД, 2005. - С. 74-80.
2. Пунько Б.М.1ндекс бюетично! спроможностi кра!н до економiчноl та еколого-економiчноl глобалiзацil // Фiнансовi аспекти глобальних перетворень економiчних систем: М^жн. зб. наук. праць / Вщп. ред. О.В. Рудинська. - Одеса „Астропринт", 2001. - Вип. 1. - С. 6-13.
3. Макаренко М.В., Солоха Д.В. Теоретичш аспекти трансформацшних процесiв розвитку соцiально-економiчних систем з точки зору сучасних умов господарювання // Фiнансовi аспекти глобальних перетворень економiчних систем: М^жн. зб. наук. праць / Вщп. ред. О.В. Русинська. - Одеса „Астропринт", 2001. - Вип. 1. - С.52-53.
4. Пунько Б.М. Управлшня економiчною системою рацiональних вщносин суспшьного вiдтворення i природокористування / 1нформацшний листок. МОН Украши, ЛВЦНТЕ1, Львiв, 2007. - 27 с.
5. Михасюк I., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економiки / За ред. д-ра екон. наук, проф., акад. АН ВШ Украши I.P. Михасюка. - ЛНУ iм.. I. Франка, Л^в: „Украшсью технологи", 1999. - 640 с.
Summary Pun'ko B., Kravtsiv R.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj
FORM OF ORGANIZATION OF EXTERNAL ECONOMY TRADE RELATIONS FRAMED BY WORLD TRADE ORGANIZATION AS MONOALTERNATIVE STABLE DEVELOPMENT
ЛНУВМБТMeHi С.З. Гжицъкого Том 10№1(36) частина 1,2008 3 74
The basic organizational structural component functioning's of World Trade Organization (WTO) and principles of realization of external economic auction operations are given and described. The system politik-ekonomic categories of forming of world auction environment are reflected, heaved up problem evaluation aspects, related to the prospect of realization within the framework WTO of auction activity by the Ukrainian commercial subjects.
Стаття надтшла до редакцИ 24.03.2008
