CC BY
24
УДК 330.524:553
економ1чний механ1зм природокористування:
рентна плата за користування надрами
© 2017 ГОЛЯН В. А., АНДРОЩУК I. I.
УДК 330.524:553
Голян В. А., Андрощук I. I. EK0H0Mi4H^ мехашзм природокористування: рентна плата за користування надрами
Розкриваються сутшснi ознаки ¡нституцюнального та методолог1чного забезпечення стягнення та розпод'шу рентно: плати за користування надрами для видобутку корисних копалин у систем функцонування економiчного механ'вму природокористування. Розглянуто структуру над-ходжень рентноi плати за користування надрами до Зведеного, Державного та мсцевих бюджет'в Украни. Проанал'вовано основн тенденцП надходжень рентноi плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, природного газу, нафти та газового конденсату в поточних i пор'вняних цнах. Розкриваеться змст рентноi плати за користування надрами для видобутку бурштину й анал'вуються тдсумки першого року iнституцюнал'ваци даного фккального платежу. Запропоновано напрями вдосконалення стягнення та розпод'шу рентноi плати за користування надрами за рахунок поглиблення диферен^ацПставок, посилення стимулюючоi рол'> рентного регулю-вання надрокористування, акумуляци частини мнерально-сировинноiренти в спе^альних фондах бюджет'в рзного р'вня. Ключов'! слова: рентна плата за користування надрами, економiчний мехашзм природокористування, бюджет, корист копалини, бурштин, сти-мулювання, диферен^а^я. Рис.: 9. Ббл.: 10.
Голян Василь Анатолшович - доктор економ'мних наук, професор, директор Громадсьт оргаюзацИ «£вропейський аналтичний центр» (вул. Ковельська, 1, Луцьк, Волинська область, 43000, Укра/на) E-mail: golian_v@ukr.net
Андрощук 1нна 1го^вна - кандидат економiчних наук, викладач Луцького нацонального техн'нного ушверситету (вул. Льввська, 75, Луцьк, Волинська обл., 43018, Украна) E-mail: vasyl7878@gmail.com
УДК 330.524:553 Голян В. А., Андрощук И. И. Экономический механизм природопользования: рентная плата за пользование недрами
Раскрываются сущностные признаки институционального и методологического обеспечения взыскания и распределения рентной платы за пользование недрами для добычи полезных ископаемых в системе функционирования экономического механизма природопользования. Рассмотрена структура поступлений рентной платы за пользование недрами в Сводный, Государственный и местные бюджеты Украины. Проанализированы основные тенденции поступлений рентной платы за пользование недрами для добычи полезных ископаемых общегосударственного значения, природного газа, нефти и газового конденсата в текущих и сопоставимых ценах. Раскрывается содержание рентной платы за пользование недрами для добычи янтаря и анализируются итоги первого года институционализации данного фискального платежа. Предложены направления совершенствования взыскания и распределения рентной платы за пользование недрами путем углубления дифференциации ставок, усиления стимулирующей роли рентного регулирования недропользования, аккумуляции части минерально-сырьевой ренты в специальных фондах бюджетов разного уровня. Ключевые слова: рентная плата за пользование недрами, экономический механизм природопользования, бюджет, полезные ископаемые, янтарь, стимулирование, дифференциация. Рис.: 9. Библ.: 10.
Голян Василий Анатольевич - доктор экономических наук, профессор, директор Общественной организации «Европейский аналитический центр» (ул. Ковельская, 1, Луцк, Волынская область, 43000, Украина) E-mail: golian_v@ukr.net
Андрощук Инна Игоревна - кандидат экономических наук, преподаватель Луцкого национального технического университета (ул. Львовская, 75, Луцк, Волынская обл., 43018, Украина) E-mail: vasyl7878@gmail.com
UDC 330.524:553
Golyan V. A., Androshchuk 1.1. The Economic Mechanism of Management of Natural Resources: Rents for the Use of Subsoil Assets
The essential attributes of the institutional and methodological ensuring for the charging and distribution of rents for the subsoil minerals exploitation in the system of functioning of an economic mechanism of management of natural resources has been being disclosed. Consideration was given to the structure of income from the rents for the use of subsoil assets into the Consolidated, the State and the local budgets of Ukraine. The article analyzes the main tendencies in the income of rents for the use of subsoil for mining of State-owned minerals, natural gas, oil, and gas condensate, in current and comparable prices. The content of rents for the use of subsoil for mining amber has been disclosed and the results of the first year of institutionalization of this fiscal payment have been analyzed. The article suggests directions to improve the charging and distribution of rents for the use of subsoil assets by increasing the differentiation of rates, enhancing the stimulating role of the rent regulation of using subsoil, accumulation of part of the mineral-commodity rent in the special funds of budget at different levels. Keywords: rents for the use of subsoil assets, economic mechanism of management of natural resources, budget, minerals, amber, stimulation, differentiation. Fig.: 9. Bibl.: 10.
Golyan Vasyl A. - D. Sc. (Economics), Professor, Director of the Public Organization «European Analytical Centre» (1 Kovelska Str., Lutsk, Volyn region, 43000, Ukraine) E-mail: golian_v@ukr.net
Androshchuk Inna I. - PhD (Economics), Lecturer of the Lutsk National Technical University (75 Lvivska Str., Lutsk, Volyn region, 43018, Ukraine) E-mail: vasyl7878@gmail.com
Востанш роки в^чизняний eKOHOMÍ4Hm мехашзм природокористування,незважаючиназбереження окремих рудименпв командно-адмшстративно! системи, продовжуе наближатися до ринкових аналопв, яю функцюнують у крашах розвиненого капiталiзму та
з перех^ною економжою. Однак iмпорт перевiрених свгговою практикою шструменпв та методiв регулю-вання господарського освоення природно-ресурсного потенщалу наштовхуеться на нешдготовлешсть шсти-туцюнального шдгрунтя (вцсутшсть необхцного на-
бору формальних i неформальних iнститутiв), що при-зводить до посилення шститущональних розривiв мiж iнтересами держави як виразника потреб власника природних ресурйв (укра!нського народу) та штереса-ми корпоративного сектора, який включае найбкьших природокористувачiв.
Особливо яскраво це проявляеться у сферi ко-ристування надрами для видобування корисних копалин, осккьки там дiють нацiональнi акщ-онерш компани, як правило, монополiсти, та прничо-видобувнi п1дприемства, якi е учасниками вертикально штегрованих пiдприемницьких об'еднань. Прагнення максимально можливого господарського освоення за-пасш надр зумовлено тим, що вггчизняна економiка за роки незалежност так i не була модершзована та мше-ральна сировина залишаеться основною ресурсною базою продуктового ланцюга базових галузей нащональ-ного господарства. Вiд обсягiв видобутку прничорудних ресурсiв залежить ресурсно-виробничий потенщал такого експортоутворюючого сегмента нащонально! еко-номiки, як гiрничо-металургiйний комплекс. На динамку видобутку паливно-енергетичних ресурйв значний детермiнуючий вплив здшснюе фактор !х обмеженостi з огляду на високу енергомктюсть виробництва промис-лово! продукци. Усунути або мiнiмiзувати наявнi шсти-туцiональнi розриви у сферi надрокористування мала б рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин через стимулюючий чи спонукально-обмежувальний вплив на природокористувачш.
У в^чизнянш лiтературi розгляду теоретико-методологiчних пiдходiв та обгрунтуванню практич-них рекомендацiй стосовно встановлення, стягнення та розподку рентно! плати за користування надрами для видобутку корисних копалин присвячено пращ О. Бара-новського, В. Башко, В. Матюхи, В. Мiщенка, С. Педько, Я. Петракова, А. Соколовсько! та шших [1; 4-10]. Однак недостатньо обгрунтованими е пiдходи стосовно набли-ження в^чизняно! системи рентного регулювання користування надрами до передово! практики високороз-винених кра!н, а по окремих платежах за господарське освоення мшерально-сировинного потенщалу методо-логiчне та шститущональне забезпечення перебувае в латентному сташ.
Тому вдосконалення методологiчного забезпечення рентного регулювання надрокористування та мiж-бюджетного розподку рентно! плати за користування надрами е одними з найб^ьш «вузьких мiсць» у системi економiчного механiзму природокористування, яю по-требують першочергового усунення. В1д цього залежить адекватнiсть величини ставок рентно! плати реальнш цiнностi запайв надр, якi залучаються в господарський оби1, своечасне здiйснення рекультивацiйних i геолого-розвiдувальних робiт, поширення практики утилiзацi! вторинно! сировини, змiцнення фшансово! самодостат-ностi територiальних громад, яю е ареалом концентра-щ! мшерально-сировинного потенщалу.
Метою стати е розгляд кнуючого стану рентного регулювання надрокористування як складово! економiчного мехашзму природокористування, аналiз
основних тенденцiй надходжень окремих видiв рентно1 плати за користування надрами до Зведеного бюджету Укра!ни та регюнального розрiзу надходжень рентно! плати за користування надрами для видобування природного газу та нафти, а також обгрунтування напрямiв удосконалення стягнення та розподку рентних плате-жiв за користування надрами.
Мшерально-сировинш ресурси виступають важ-ливою передумовою розвитку нацiональних економж, перш за все, кра!н, яю так i не спромоглися перейти у фазу масового поширення шформацшних технологш i залишаються сировинними донорами свитого господарства. Як правило, високий рiвень забезпеченостi мiнерально-сировинними ресурсами, зокрема паливно-енергетичними, i провокуе рецидиви «голландсько! хвороби» та «ресурсного прокляття». Для таких кра!н перерозподк ренти вiд використання мшерально! сировини виступае основою господарсько! самодостатностЬ
ВУкраМ внаслiдок спорадичних i безсистемних iнституцiональних перетворень використання мiнерально-сировинного багатства вцбуваеть-ся в iнтересах великих промислово-фшансових груп, для яких мшеральна сировина становить ресурсну базу всього продуктового ланцюга, а символiчна величина нормативiв плати за користування надрами забезпечуе перетжання мшерально-сировинно! ренти в сегмент великого бiзнесу.
Бкьше того, iснуюче законодавче шдгрунтя мiж-бюджетного перерозподку плати за користування надрами загальнодержавного значення зорiентоване на по-повнення центральних фшансових фондiв держави, а не бюджетш громад базового рiвня, де на прилеглих до них територшх i концентруються основнi запаси мiнераль-но! сировини.
Вилучення мшерально-сировинно! ренти е формою розподку грошових потокiв, якi утворюються у зв'язку з освоенням належних укра!нському народу надр. Для цившзованих кра!н видаеться дивним: як украшсью приватш корпоративнi структури протягом тривалого перюду отримують надприбутки через залу-чення в господарський об^ корисних копалин, яю пере-бувають у власност укра!нського народу? Натомiсть те-ритори, якi виступають основним ареалом концентращ! мiнерально-сировинних ресурсiв, перебувають у депре-сивному станi, а мiсцеве населення не отримуе необхц-но! за цившзованими мiрками частини ренти.
Окремi експерти вважають, що вилучення мшерально-сировинно! ренти не слц зводити лише до справляння рентно! плати за користування надрами, а потрiбно також рентнi ставки прив'язувати до норми рентабельност видобувних пiдприемств. Одним iз кро-юв стосовно посилення рентно! спрямованостi фискального регулювання користування надрами в попередш роки стала замiна абсолютних (потонних) ставок плати адвалорними (тобто ставка рентно! плати за користування надрами визначаеться у вцсотках в1д вартост одиницi корисно! копалини) [7].
Також вiдбулося перегрупування рентних плате-жiв за користування надрами: рентну плату за вугле-
водш об'еднали з платою за користування надрами, а збiр за геологорозвцувальш роботи скасували [7; 10]. Об'еднання рентно! плати за викопнi вуглеводш з платою за користування надрами привело до значного збкьшення надходжень рентно! плати за користування надрами до Зведеного бюджету Укра!ни.
Прикметною рисою вилучення мiнерально-сиро-винно! ренти стало завищення ставок плати на одш види корисних копалин i заниження - на шш1 Завищення ставок виступало перепоною для ак-тивiзацi! дiяльностi видобувних пiдприемств, а заниження - автоматично призводило до перетжання ренти в корпоративний сектор.
Бкьше того, тривалий перiод мали мiсце преце-денти щодо заниження ставок плати за видобуток за-лiзно! руди та завищення - для будiвельно1 сировини. У першому випадку це вцбувалося шд впливом «олтар-хiв вц руди», якi з 2002 по 2014 рр. мали потужне лобi в укра!нських парламентi й уряд^ i в результатi власник укра!нських надр недоотримував значну величину надходжень до фшансових фондiв держави. Проявом не-розвиненостi та вцставання вiд передових свiтових практик е занижен ставки плати за видобування мше-ральних вод, що робить виробництво мшерально! води надзвичайно високоприбутковим видом дшльностЬ
У 2016 р. у структур надходжень рентно! плати за користування надрами до Зведеного бюджету Укра!-ни найбкьшу питому вагу займала рентна плата за ко-ристування надрами для видобування природного газу (76,68%). Частка рентно! плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та нафти вцповцно становила 9,81% та 9,07%. Також вагомою складовою надходжень мшерально-сировинно! ренти до Зведеного бюджету Укра!ни е рентна плата за користування надрами для видобування газового конденсату, яка складала 4,22% (рис. 1).
У структурi надходжень рентно! плати за користування надрами до Державного бюджету Укра!ни також найбкьшу питому вагу займають рентна плата за видобуток природного газу, нафти та корисних копалин загальнодержавного значення. Частка рентно! плати за користування надрами для видобування корисних ко-палин загальнодержавного значення е дещо нижчою, шж вцповцний показник по Зведеному бюджету Укра!-ни (7,56%) (рис. 2). Це пов'язано з тим, що частина цього платежу також надходила до мкцевих бюджепв.
У структур надходжень рентно! плати за користування надрами до мкцевих бюджепв у 2016 р. питома вага рентно! плати за користування надрами загальнодержавного значення становила 92,49%; за користування надрами для видобування корисних копалин мксцевого
1
76,68%
6
9,07%
9,81%
0,05%
1 - рентна плата за користування надрами
для видобування природного газу
2 - рентна плата за користування надрами
для видобування газового конденсату
3 - рентна плата за користування надрами
для видобування корисних копалин м!сцевого значення
4 - рентна плата за користування надрами
для видобування корисних копалин загальнодержавного значення
5 - ¡нш1 складов! надходжень рентно! плати
за користування надрами
6 - рентна плата за користування надрами
для видобування нафти
Рис. 1. Структура надходжень рентноТ плати за користування надрами до Зведеного бюджету УкраТни у 2016 р. Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби УкраТни.
1
78,77%
6
1,32%
5 ^
0,02%^ 4 -> 3 7,56% 0,01%
1 - рентна плата за користування надрами
для видобування природного газу
2 - рентна плата за користування надрами
для видобування газового конденсату
3 - рентна плата за користування надрами
континентального шельфу \ в межах виключно! (морсько!) економ\чно! зони
4 - рентна плата за користування надрами
для видобування корисних копалин загальнодержавного значення
5 - ¡нш\ складов! надходжень рентно! плати
за користування надрами
6 - рентна плата за користування надрами
для видобування нафти
Рис. 2. Структура надходжень рентноТ плати за користування надрами до Державного бюджету УкраТни у 2016 р. Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби УкраТни.
значення - 6,54%; за користування надрами в щлях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин - 0,97% (рис. 3). Тобто на чаа 1дентиф1кац1я реально! бази стяг-нення рентно! плати за користування надрами мксцевого значення.
У зв'язку з вагомим значенням для розвитку на-цюнального господарства паливно-енергетичного та г1рничо-металург1йного комплекйв чи не найактуальш-шим завданням у систем! фккального регулювання над-рокористування було вилучення ренти за користування надрами для видобування корисних копалин загально-державного значення. За перюд з 2007 по 2016 рр. надхо-дження платеж1в за користування надрами для видобу-вання корисних копалин загальнодержавного значення до Зведеного бюджету Укра!ни в1дзначалися деккькома тенденц1ями.
м
а пер1од з 2007 по 2012 рр. мало мкце невпинне . зростання надходжень названих платеж1в, що зу-мовлено щор1чною 1ндексац1ею ставок плати за окрем1 види корисних копалин, а також збкьшенням видобутку окремих з них. У 2012 р. пор1вняно з 2007 р. обсяг платеж1в за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, який надшшов до Зведеного бюджету Укра!ни, збкь-шився на 2413 млн грн, пор1вняно з 2010 р. - на 1639 млн грн (рис. 4).
У 2013 р. пор1вняно з 2012 р. надходження плате-ж1в за користування надрами для видобування корис-них копалин загальнодержавного значення до Зведено-го бюджету Украши зменшилося на 1007 млн грн, що зу-мовлено значною м1рою зменшенням ф1зичного обсягу видобутку окремих корисних копалин.
1
92,49%
1 - рентна плата за користування надрами
для видобування корисних копалин загальнодержавного значення
2 - рентна плата за користування надрами
для видобування корисних копалин мкцевого значення
3 - рентна плата за користування надрами
в цтях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин
Рис. 3. Структура надходжень рентноТ плати за користування надрами до мкцевих бюджелв у 2016 р. Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби Украши.
Млн грн
4500
4000 3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 0
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
9,8
2016
704 713
13,5 \fSSSA 13,1
41
%
100 -- 90 _- 80
- 70
- 60
- 50
- 40
- 30 20 10 0
Р1к
шш Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного
значения в портняних цшах 2006 р., млн грн — Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, млн грн
-Питома вага рентно! плати за видобування корисних копалин загальнодержавного значення
в загальних надходженнях платежт за користування надрами до Зведеного бюджету Укра!ни, %
Рис. 4. Надходження рентноТ плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного
значення до Зведеного бюджету УкраТни Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни.
За 2013-2016 рр. мала мгсце тенденцш зростання номгнально! величини надходжень рентно! плати за ко-ристування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення до фiнансових фондiв дер-жави, регiонiв та територiальних громад. У 2016 р. сума цих платежiв порiвняно з 2014 р. збкьшилася на 1434 млн грн. Незважаючи на в цкому висхкну тенденцiю в надхо-дженнях номинально! величини платежiв за користуван-ня надрами для видобування корисних копалин загаль-нодержавного значення до Зведеного бюджету Укра!ни, у динамгцг цих платежiв у порiвняних цiнах 2006 р. ви-схгдна тенденц1я мала мiсце лише з 2007 по 2012 рр. Так, у 2012 р. надходження цих платежiв у порiвняних цшах 2006 р. поргвняно з 2007 р. виросли у 2,9 разу. У 2016 р. порiвняно з 2012 р. надходження рентно! плати за корис-тування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в цгнах 2006 р. до Зведеного бюджету Укра!ни зменшилося на 438 млн грн.
Низхгдна тенденцiя в динамгцг цих платежiв у 2012-2016 рр. зумовлена надмiрною девальвацгею на-цiонально! грошово! одиницi, що не супроводжувалося адекватною iндексацiею ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин. За пергод з 2007 по 2016 рр. питома вага платежiв за користування надрами для видобування корисних копалин загально-державного значення в загальних надходженнях рентно! плати за користування надрами до Зведеного бюджету Укра!ни вгдзначалася наявнгстю двох основних фаз. У 2007-2012 рр. вона коливалася в iнтервалi 87,3-89,5%, а у 2013-2016 рр. - 9,8-13,5%. Значне зменшення питомо! ваги надходжень платежiв за користування надрами загальнодержавного значення у 2013 р. порiвняно з 2012 р. пов'язане з тим, що плата за користування надрами аку-мулювала i рентну плату за викопнг вуглеводнг [3].
Прикметною рисою соцiально-економiчного роз-витку Укра!ни в новгтнш iсторГ! е значна за-лежнiсть вгд зовнгшнГх джерел постачання енергоносГ!в. Особливою складнгстю вгдзначалися вза-емовгдносини з Росгйською Федерацгею, зокрема РАТ «Газпром», щодо постачання в Укра!ну природного газу. Залежнгсть вгд схгдного сусгда була пов'язана з тим, що енергомгстка економгка потребувала значних обсяггв «блакитного» палива. Натомгсть Укра!на видобувае до-статнгй обсяг власного природного газу, який дозволяе повною мгрою покривати потреби населення.
У вгтчизнянгй сферг газовидобування, функцгону-ваннг оптового газового ринку до цих пгр не забезпече-но прозоро! системи формування та перерозподГлу гро-шових потокГв, що призводить до надмГрного розмГру плати за споживання природного газу Г тим самим пГд-вищуе градус соцГально! напруги в суспГльствГ. Одним гз чинникгв, який визначальною мгрою впливае на цгну за газ, е ставка рентно! плати за цей вид вуглеводнгв. Цг ставки в останнг роки неодноразово переглядалися в бгк збгльшення [1], що використовувалося як основний аргумент газовидобувними пгдприемствами та операторами оптового ринку газу при пгдвищеннг цгни на «бла-китне» паливо для споживачгв.
Перманентне збкьшення ставок рентно! плати за природний газ забезпечило висхкну тенденцiю в надходженнях даного фккального платежу до Зведеного бюджету Укра!ни за 2003-2016 рр. У 2003 р. до Зведеного бюджету Укра!ни надшшло 522 млн грн, у 2008 р. -1127 млн грн, у 2013 р. - 5167 млн грн, у 2016 р. - 31271 млн грн. У 2016 р. порiвняно з 2008 р. обсяг надходжень рентно! плати за користування надрами для видобут-ку природного газу збкьшився у 27,7 разу, порiвняно з 2013 р. - у 6 разiв (рис. 5). Стягнення рентно! плати за видобуток природного газу в^повкае свгтовш практи-щ фокального регулювання природокористування, яка передбачае вилучення частини ренти на користь влас-ника природних ресурйв.
Слк зазначити, що за перюд з 2003 по 2016 рр. спостер^алося деккька фаз у змш обсяпв видо-бутку природного газу. Зокрема у 2003-2005 рр. вцбулося збкьшення обсягiв видобутку дано! вуглевод-нево! сировини на 2 млрд м3. За перiод з 2005 по 2009 рр. мало мкце збкьшення обсягiв видобутку природного газу на 0,6 млрд м3.
Значного зменшення обсяги видобутку природного газу зазнали у 2009-2011 рр., коли видобуток скоро-тився на 1,1 млрд м3. У 2013 р. порiвняно з 2011 р. обсяги видобутку природного газу збкьшилися на 0,9 млрд м3. У 2014-2016 рр. порiвняно з 2013 р. мало мксце скоро-чення обсяпв видобутку природного газу в середньому на 1 млрд м3.
Якщо прослцкувати основш тенденци в обсягах видобутку природного газу та в динамщ надходжень рентно! плати за користування надрами для видобутку природного газу, то прямо! кореляци не прослцкову-еться, тобто не спостертаеться пряма залежшсть мiж зб!льшенням ставки рентно! плати за видобуток даного мшерального ресурсу та обсягами його видобутку. Коливання ставок рентно! плати за видобуток природного газу детермшуеться шфляцшно-девальвацшними процесами, а також потребою в адекватному вилученш природно-ресурсно! ренти за видобуток корисних копа-лин загальнодержавного значення.
Незважаючи на значне збкьшення номшально! величини надходжень рентно! плати за користування надрами для видобутку природного газу до Зведеного бюджету Укра!ни, у динамщ реальних надходжень газово! ренти висхцний тренд не е таким рiзким. Це пов'язано з тим, що при розрахунку обсяпв рентно! плати за користування надрами для видобування природного газу номшальна величина була подкена на куму-лятивний шдекс цш виробниюв промислово! продукцй, що дало можливiсть усунути чинник механнного пiд-вищення ставок рентно! плати у зв'язку з шфляцшно-девальвацшними процесами. У 2016 р. порiвняно з 2003 р. рентна плата за природний газ у цшах 2003 р. збкьшилася в 7,2 разу, порiвняно з 2008 р. - у 7,8 разу, порiвняно з 2013 р. - у 2,7 разу. Натомкть у 2016 р. порiвняно з 2015 р. спостер^алося зменшення надходжень рентно! плати за природний газ у цшах 2003 р. на 911 млн грн.
6 ряд регюшв, де основною складовою надходжень платежiв за користування надрами до Зведеного
Млн грн Млрд куб. м
езэ Рентна плата за природний газ, що видобувться в Укра!нЬ за 2003-2016 рр. у цшах 2003 р., млн грн — Рентна плата за природний газ, що видобувться в Укра!нЬ за 2003-2016 рр., млн грн - Обсяг видобутку природного газу в Укра!нЬ млрд куб. м
Рис. 5. Обсяг видобутку природного газу та надходження рентноТ плати за користування надрами для видобування
природного газу до Зведеного бюджету УкраТни Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни.
бюджету Укра!ни е плата за користування надрами для видобування природного газу. У 2014 р. обсяг надхо-джень даного платежу до Зведеного бюджету Украши становив: у Волинськш област - 33,2 млн грн, Дншро-петровськш - 181,7 млн грн, Донецькш - 86,1 млн грн, Закарпатськш - 26,2 млн грн, 1вано-Франювськш -286,1 млн грн, Луганськш - 342,1 млн грн, Льв1вськш -202,3 млн грн, Полтавськш - 3758,8 млн грн, Сумськш -626,9 млн грн 1 Харювськш област - 2998,5 млн грн. Питома вага даного платежу в загальних надходженнях платеж1в за користування надрами до Зведеного бюджету Украши в названих регюнах становила в1дпов1д-но 85,8%, 10,6%, 22,3%, 66,6%, 20,4%, 75,2%, 33,1%, 62,2%, 17,6% 1 78,6% (рис. 6).
Одшею з причин низького р1вня енергетично! са-модостатност1 Укра!ни е незначш обсяги видобутку нафти, що робить нашу крашу залежною в1д зовшшнк ринк1в нафти та нафтопродукпв. Незва-жаючи на це, в1тчизняний видобуток нафти е важливою складовою сфери надрокористування, а для нафтонос-них рег1он1в в1н також виступае вагомим чинником сощально-економ1чного розвитку в цкому та зростання р1вня зайнятост1 зокрема.
Якщо просл1дкувати обсяг видобутку нафти в УкраМ за перюд з 2003 по 2016 рр., то в цкому спосте-
р1гаеться низх1дна тенденцш, що св1дчить про в1дсут-н1сть позитивних зрушень в шдустри нафтовидобутку, зокрема в швестицшному забезпеченн1 модершзаци та реконструкци виробничо-техшчно! бази нафтовидобув-них п1дприемств. Нафтовидобуток за вказаний часовий пром1жок зростав у 2003-2005 рр. (зростання склало 1,6 млн т). У 2005-2016 рр. мало мксце значне зменшення обсяпв видобутку нафти. Зокрема у 2016 р. пор1вняно з 2005 р. обсяг видобутку нафти зменшився на 2,8 млн т, пор1вняно з 2013 р. - на 1,5 млн т (рис. 7).
За 2003-2016 рр. у цкому не спостер1галося чггко! тенденцИ до зростання чи спадання надходжень рентно! плати за користування надрами для видобування нафти до Зведеного бюджету Укра!ни. Зростання надходжень даного виду рентно! плати до Зведеного бюджету Укра!-ни спостер1галося у 2003-2008 рр. (у 2008 р. пор1вняно з 2003 р. обсяг надходжень рентно! плати за видобуток нафти збкьшився у 17,3 разу). У 2009 та 2010 рр. пор1вня-но з 2008 р. спостер1галося зменшення рентно! плати за видобуток нафти, що напряму пов'язано з1 скороченням обсяпв видобутку нафти 1 значною м1рою було зумов-лено насл1дками впливу глобально! фшансово! кризи на розвиток нацюнально! економжи. У 2011 р. пор1вняно з 2010 р. надходження рентно! плати за видобуток нафти до Зведеного бюджету збкьшилися у 2,3 разу.
Млн грн %
ни Плата за користування надрами для видобування природного газу у 2014 р., млн грн
-Питома вага плати за користування надрами для видобування природного газу
в загальних надходженнях платежт за користування надрами до Зведеного бюджету Украши у 2014 р., %
Рис. 6. Надходження плати за користування надрами для видобування природного газу до Зведеного бюджету УкраТни
у 2014 р. в окремих репонах Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни.
Починаючи з 2011 р. 1 завершуючи 2016 р., у цкому в1дбулося зменшення надходжень рентно! плати за користування надрами для видобутку нафти до фшансових фонд1в держави, що зумовлено скорочен-ням ф1зичних обсяг1в нафтовидобутку. У динамщ рентно! плати за видобуток нафти в пор1вняних ц1нах 2003 р. спостер1гаються тенденц!!, як1 мають мкце в динам1ц1 номшально! величини рентно! плати за користування надрами для видобутку нафти. Найбкьше пройдання обся-г1в надходжень рентно! плати за користування надрами для видобутку нафти спостер1галось у 2009 та 2015 рр., що в першому випадку було зумовлено штенсивним протжанням кризових явищ 1 значною девальващею на-ц1онально! грошово! одиниц1, а в другому - неадекват-н1стю встановлення ставок рентно! плати за видобуток нафти шфляцшно-девальвацшним процесам.
В окремих регюнах плата за користування надрами для видобутку нафти е вагомою складовою над-ходжень плати за користування надрами до Зведеного бюджету Укра!ни у 2014 р. У 1вано-Франювськш, Льв1в-ськш, Полтавськ1й, Сумськ1й та Черн1г1вськ1й областях величина надходжень плати за користування надрами для видобування нафти становила в1дпов1дно 1080,5 млн грн, 360,2 млн грн, 596,5 млн грн, 2757,9 млн грн 1 871,5 млн грн. Питома вага надходжень плати за корис-тування надрами для видобування нафти в загальних надходженнях платеж1в за користування надрами до
Зведеного бюджету Укра!ни у 2014 р. у названих регюнах складала в1дпов1дно 77,2%, 59,0%, 9,9%, 77,5% 1 86,2% (рис. 8).
Одшею 1з складових рентно! плати за користування надрами е рентна плата за газовий конденсат, який видобуваеться в УкраМ. За перюд з 2003 по 2010 рр. мало мксце значне зростання номшально! величини да-ного виду мшерально-сировинно! ренти. У 2010 р. по-р1вняно з 2003 р. обсяг надходжень рентно! плати за видобуток газового конденсату до Зведеного бюджету Укра!ни збкьшився у 111 раз1в. У 2015 р. пор1вняно з 2009 р. обсяг номшально! величини надходжень рентно! плати за газовий конденсат до фшансових фонд1в держави зменшився на 1189 млн грн (рис. 9).
У в1дпов1дност1 до основних тенденцш фактичних надходжень рентно! плати за газовий конденсат в1дбу-валася змша величини рентно! плати за газовий конденсат у цшах 2003 р. Як 1 в динамщ1 номшально! величини рентно! плати за газовий конденсат, так 1 в динамщ1 рентно! плати за газовий конденсат у цшах 2003 р. най-бкьш1 обсяги надходжень мали мксце у 2011 р. [2].
Шдсумовуючи результати анал1зу надходжень складових рентно! плати за користування надрами до Зведеного бюджету Укра!ни, сл1д наголосити, що одним 1з найбкьших недол1к1в в1тчизняно! системи фккально-го регулювання надрокористування е те, що Укра!на так 1 не спромоглася 1мплементувати один 1з передових зраз-
Млн грн
Млн т
0,0 Р1к
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
ии Рентна плата за нафту, що видобувавться в УкраТш, за 2003-2016 рр. у цшах 2003 р., млн грн — Рентна плата за нафту, що видобувавться в УкраТш, за 2003-2016 рр., млн грн -Обсяг видобутку нафти в УкраТш, млн т
Рис. 7. Обсяг видобутку нафти та надходження рентноТ плати за користування надрами для видобування нафти
до Зведеного бюджету УкраТни Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби УкраТни.
Млн грн
3000
2500200015001000500 0
/
С?
¿У
Л?
с?
о/
о/
%
100 86,2 4_ 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
^ Область
/у
Плата за користування надрами для видобування нафти у 2014 р., млн грн Питома вага плати за користування надрами для видобування нафти в загальних надходженнях платежт за користування надрами до Зведеного бюджету УкраТни у 2014 р., %
Рис. 8. Надходження плати за користування надрами для видобування нафти до Зведеного бюджету УкраТни у 2014 р.
в окремих репонах УкраТни Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни.
Млн грн
п-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1
2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Ик
Рентна плата за газовий конденсат, що видобувавться в Укра!ш,за 2004-2016 р., млн грн
Рентна плата за газовий конденсат, що видобувавться в Укра!ш,за 2004-2016 рр. у цшах 2003 р., млн грн
Рис. 9. Надходження рентноТ плати за користування надрами для видобування газового конденсату
до Зведеного бюджету УкраТни Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни.
юв вилучення 1 перерозпод1лу мшерально-сировинно! ренти, який передбачае формування централ1зованих фонд1в стратепчного розвитку.
В останш роки у зв'язку з1 збкьшенням масшта-б1в видобутку бурштину гострою стала необх1дшсть формування 1нституц1онального та методолопчного забезпечення ф1скального регулювання господарського освоення ще! ц1нно! орган1чно! речовини. Тому з 1 с1чня 2016 р. видобуток бурштину, як 1 шш1 види д1яльност1, пов'язан1 з користуванням надрами для видобутку ко-рисних копалин, мае супроводжуватися сплатою рент-но! плати. Кабшет М1н1стр1в Укра!ни для упорядкуван-ня системи ф1скального регулювання видобутку бурштину в перелж код1в бюджетно! класиф1кацГ! вв1в код 13031000 - «рентна плата за користування надрами для видобування бурштину».
У в1дпов1дност1 з прийнятим 24 грудня 2015 р. Законом Укра!ни № 909-УП «Про внесення змш до По-даткового кодексу Укра!ни та деяких законодавчих акт1в Укра!ни щодо забезпечення збалансованост1 бюджетних надходжень у 2016 роц1» з 1 с1чня 2016 р. за видобуток бурштину встановлена рентна плата у розм1р1 25% в1д вартост1 товарно! продукцГ! г1рничого п1дприемства. На 01.03.2017 р. 1 надал1 збер1гаеться така ставка, тобто ир-ниче шдприемство, яке зд1йснюе видобуток бурштину,
мае сплачувати рентну плату в розм1р1 25% в1д вартост1 видобуто! корисно! копалини (м1нерально! сировини).
У 2016 р. планувалося в1д стягнення рентно! плати за користування надрами для видобування бурштину залучити до Зведеного бюджету Укра!ни 1,5 млрд грн, але фактично залучили лише 2,06 млн грн. План викона-но на 0,14%. Бкьше того, вс1 надходження рентно! плати спрямовано до Державного бюджету Укра!ни. М1сцев1 бюджети не отримали ан1 копшки рентно! плати за видобуток бурштину. Тобто вже на самих початках вве-дення рентно! плати за користування надрами для ви-добування бурштину цей фккальний шструмент спря-мований на поповнення фшансових фонд1в держави, а не територ1альних громад.
Видобуток бурштину почне сприяти наповненню м1сцевих бюджейв лише тод1, коли буде легал1зовано сам процес видобутку, визначено основних оператор1в, а найман1 прац1вники почнуть отримувати офщшну за-роб1тну плату 1 сплачувати в бюджети територ1альних громад податок на доходи ф1зичних ос1б. В1дпов1дно до Постанови Кабшету М1н1стр1в Укра!ни №1370 в1д 28 грудня 2011 р., яка вносить змши до перелшв затвер-джених Постановою Каб1нету М1н1стр1в Укра!ни № 827 в1д 12 грудня 1994 р., бурштин - це корисна копалина загальнодержавного значення.
Невиконання плану надходжень рентно! плати за користування надрами для видобування бурштину продемонструвало, що дуже багато сторш защкавле-но в консервацГ! тшьового та непрозорого характеру видобутку даного виду органо-мшерально! сировини. Зрештою видобуток бурштину - це не панацея для по-долання вгдсталостГ Полiського регiону, оскГльки вiн супроводжуеться численними еколого-деструктивними процесами, яю можуть мати незворотнi наслгдки для навколишнього середовища, зокрема для розвитку лксо-вого та сГльського господарства.
Та й рекультивацш порушених земель внаслiдок видобутку бурштину - надзвичайно кашталомктка рiч. Бурштин - це органо-мшеральна речовина, яка утвори-лася пiд дiею комплексу природних чинникiв, i 'й видо-буток вже означае присвоення надрокористувачем рен-ти, оскГлки вiн залучае у господарський обiг матерiальну субстанцiю, яку вш сам не створював, а лише пошс затра-ти на оргашзацш и видобутку. Вiд рiвня обгрунтованосй ставок рентно! плати за видобуток бурштину залежить еквiвалентнiсть вилучення бурштиново! ренти. 25% - це доволi прийнятна ставка. 1нша справа - в мГжбюджет-ному розподiлi рентно! плати за видобуток бурштину. Можливо, стовгдсоткове !! надходження до Державного бюджету Укра!ни демотивуватиме мiсцеву владу стосов-но наведення порядку на бурштинових розробках.
Судячи з того, що проривних зрушень по легаль зацГ! видобутку бурштину не спостерiгаеться Г вiдповiдно, залишаеться не iдентифiкованою реальна база вилучення бурштиново! ренти, значного збГльшення надходжень рентно! плати за користування надрами для видобування бурштину до Державного бюджету Укра!ни не слгд очжувати. Консервацш «бурштиново! лихоманки» - це базовий тренд дшльност регю-нальних бiзнес-елiт, налаштованих присвоювати бурш-тинову ренту повшстю.
У нашiй кра!нi сформувалася така модель надро-користування, при якш великi надрокористувачi максимальною мiрою освоюють мiнерально-сировинний потенцiал, який знаходиться в загальнонароднш влас-ностГ, а територГ! концентрацГ! мiнерально-сировинних благ так г не можуть вийти Гз фази депресивностi через вгдсутшсть ГнвестицГйних передумов нарощення вироб-ництва продукцГ! з високою доданою вартГстю.
У багатих на кориснГ копалини кра!нах, особливо на вуглеводневу сировину, мшерально-сировинна рента виступае вагомим чинником поповнення фшансових фондГв держави та окремих територГй. Також частину мшерально-сировинно! ренти отримуе кожен громадя-нин кра!ни. В Укра!нГ Гз самого початку введення плати за спещальне використання природних ресурсГв вилучення мшерально-сировинно! ренти вгдбувалося Г вгд-буваеться всупереч всГм хрестоматшним правилам фГс-кального регулювання видобутку корисних копалин.
У нашГй кра!ш не спрацьовують класичнГ атрибути адвалорно! ставки рентно! плати за користування надрами через те, що прничо-видобувш шдприемства про-дають мшеральну сировину пГдприемствам переробно! промисловостГ за демпшговими цГнами, оскГльки Г пер-шГ, Г другГ, як правило, входять в одну вертикально ште-гровану шдприемницьку структуру.
Тобто «ол1гарх вГд руди» фактично сам собГ продае мГнеральну сировину. ДемпГнговГ цши на мГнеральну сировину призводять до згортання бази нарахування адвалорно! ставки рентно! плати з а користування надрами для видобутку корисних копалин. Намагання окремих парла-ментарГв, учених г громадських дшчГв стосовно встанов-лення адекватно! реальнш вартостГ видобуто! мгнераль-но! сировини рентно! плати наштовхуються на жорсткий спротив «олГгархГв вГд руди» та «газових олГгархГв».
Спротив йде як через лобшвання ГнтересГв олГгархГв у вгдповгдних комГтетах укра!нського парламенту, так г через засоби масово! ГнформацГ!. У вгдповгдь на пропо-зицГ! щодо шдняття ставок рентно! плати вГд олГгархГв лунають такГ посили: шдняття ренти звужуе швестицш-нГ можливостГ видобувних пГдприемств; зростання ставок рентно! плати «вимивае» обГговГ кошти; шдвищення рентно! плати призводить до згортання дково! актив-ностГ в прничш сферГ.
Зогляду на сказане, у короткостроковш та серед-
ньостроковш перспективГ варто вдатися до таких
заходГв з удосконалення економГчного мехашз-му природокористування в частинГ гдентифкаци бази та формування сучасного шструментарш стягнення г розпод!лу рентно! плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Передуам, через вне-сення змш у нормативну базу рентного регулювання надрокористування, необхгдно забезпечити посилення стимулювання надрокористувачГв до господарського освоення родовищ корисних копалин у складних геоло-гГчних умовах шляхом поглиблення диференщацГ! при встановленнГ рентно! плати за користування надрами.
По-друге, максимальною мГрою усунути наявш пе-регини, пов'язанГ Гз заниженням ставок рентно! плати на одш корисш копалини Г завищенням - на шшГ (варто пГд-вищити ставки рентно! плати за користування надрами для видобування мшеральних вод, щоб довести И частку в щш реалшацГ! продукцГ! хоча б до рГвня кра!н СНД).
По-трете, забезпечити подальше шституцюналь-не облаштування системи стягнення рентно! плати за користування надрами, особливо в умовах, коли ви-добуток корисних копалин супроводжуеться значни-ми збитками навколишньому природному середовищу (прикметним у цьому плаш е видобування бурштину, що призводить до руйнацГ! роками сформованих лГсо-та агроландшафтГв, Г потрГбш значш фшансовГ ресурси для проведення рекультивацГ! порушених с!льськогос-подарських угГдь та земель лГсогосподарського призна-чення; за таких умов частина рентно! плати за видобування бурштину мае спрямовуватися в спещальш фон-ди рекультивацГ! порушених Г деградованих земель).
По-четверте, ув'язати ставки рентно! плати за користування надрами Гз середньоевропейським рГвнем плати за видобування корисних копалин, щоб стиму-лювати надрокористувачГв здшснювати максимально можливу переробку видобуто! мшерально! сировини Г тим самим забезпечувати прийнятний рГвень прибут-ковостГ, або ж здшснювати модершзацш виробничо-технГчно! бази освоення мГнерально-сировинного по-тенцГалу, щоб знижувати собГвартГсть видобутку корис-них копалин.
ВИСНОВКИ
Вгдсутнгсть вгдповгдних стимулгв у дгяльностг учасникгв вертикально iнтегрованих пгдприемниць-ких об'еднань у паливно-енергетичному та ггрничо-металyргiйномy комплексах стосовно модершзаци виробничо-техшчно! бази видобутку мгнерально-сиро-винного потенцгалу пов'язана з недосконалiстю вгтчиз-няно'1 системи стягнення рентно'1 плати за користування надрами для видобутку корисних копалин, прикметни-ми рисами яко'1 е: вiдсyтнiсть навiть критично необхгд-ного рiвня диференщаци ставок i наближеностi розмiрy плати за окремi види корисних копалин до середньо-европейського рiвня; заниженiсть ставок за видобуток окремих видiв гiрничорyдних ресурсгв i нaдмiрне зави-щення ставок за видобуток нерудних корисних копалин, зокрема будгвельно! мшерально! сировини.
Дослгдження показали, що за перiод 2007-2016 рр. у динамгцг надходжень основних видiв рентно'1 плати за користування надрами, за винятком рентно'1 плати за користування надрами для видобутку нафти та газового конденсату, у фактичних щнах спостерггаеться ви-схiдний тренд. У динамгцг надходжень рентно'1 плати за користування надрами до Зведеного бюджету Украши в порiвняних щнах у цглому висхiднa тенденцiя мае мгсце лише в динaмiцi надходжень рентно'1 плати за користування надрами для видобутку природного газу.
У 2016 р. спектр гнструментгв рентно'1 плати за користування надрами розширився за рахунок шститущо-налгзаци рентно'1 плати за видобуток бурштину. Перший ргк застосування даного фокального гнструменту не дав очгкуваного поштовху в питаннях наведення ладу стосовно видобутку ще'1 щнно'1 мшерально! сировини орга-нiчного походження. Зокрема план надходжень рентно'1 плати за користування надрами для видобування бурштину до Зведеного бюджету Украши виконано на 0,14%.
З метою пгдвищення результативностг адмшгстру-вання рентно'1 плати за користування надрами для видобутку корисних копалин необхгдно в короткостроковгй i середньостроковгй перспективах поглибити диференцг-ацгю ставок рентно'1 плати, виходячи з геологгчних умов видобутку корисно'1 копалини; лгквгдувати диспропор-цГ1 в рентному регулюваннг надрокористування через усунення прецедентгв необгрунтованого заниження та надмгрного завищення ставок ренти за окремг складовг мгнерально-сировинного потенцгалу; посилити стиму-люючий вплив рентно'1 плати на темпи, способи, обся-ги та масштаби господарського освоення мгнерально-сировинного потенцгалу через наближення занижених ставок рентно'1 плати за користування надрами до се-редньоевропейського ргвня. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Башко В. Й. Оподаткування видобутку природного газу в Укра'1'Hi. HayKOBi прац НДФ1. 2015. № 3. С. 41-51.
2. Голян Василь. Рента за газ i нафту: сшьки добуто i скiльки грошей отримала держава. Mind. URL: https://mind. kiev.ua/openmind/20173493-renta-za-gaz-i-naftu-skilki-dobuto-i-skilki-groshej-otrimala-derzhava
3. Голян Василь. Рента за надра: чому держбюджет мае отримувати бтьше. Mind. URL: https://mind.kiev.ua/openmind/
201 73492-renta-za-nadra-chomu-derzhbyudzhet-mae-otrimuvati-bilshe
4. Матюха В. В. Плата за користування надрами як основ-ний елемент економiчного механiзму управлiння вiтчизняним фондом надр. Механзм регулювання eKOHOMiKU. 2013. № 1. С. 54-60.
5. Матюха В. В. Система платежей за пользование недрами в Украине: проблемы и предложения по реформированию. Горный журнал. 2014. № 7. С. 60-62.
6. Мщенко В. С. Реформування платежiв за користування надрами: методолопя i практика. Фiнанси Укроти. 2010. № 3. С. 38-49.
7. Мщенко В. С. Удосконалення рентного регулювання у надрокористуванш. Економ'ша Украни. 2013. № 8. С. 84-96.
8. Мщенко В. С., Барановський О. I., Петраков Я. В.
Щодо формування ефективно! рентно! пол^ики в УкраМ Ф'1-нансиУкрани. 2008. № 2. С. 3-14.
9. Педько С. Б. Економiчна модель рентного оподаткування нафтогазовидобувних тдприемств Украши. Формування ринковихв'дносин в УкраМ. 2008. № 12. C. 111-116.
10. Потен^ал рентних платежiв за видобуток корисних копалин в Украшп/Соколовська А. М., Уыговський Л. М., Башко В. Й. та ш. Ки'в: Академiя фшансового управлшня, 2013. 228 с.
REFERENCES
Bashko, V. I. "Opodatkuvannia vydobutku pryrodnoho hazu v Ukraini" [Taxation of natural gas production in Ukraine]. Naukovi pratsiNDFI, no. 3 (2015): 41-51.
Holian, V. "Renta za haz i naftu: skilky dobuto i skilky hroshei otrymala derzhava" [Rent for gas and oil: how much money was produced and how much money the state received]. https://mind. kiev.ua/openmind/20173493-renta-za-gaz-i-naftu-skilki-dobuto-i-skilki-groshej-otrimala-derzhava
Holian, V. "Renta za nadra: chomu derzhbiudzhet maie otry-muvaty bilshe" [Rent for subsoil: why the state budget should receive more]. https://mind.kiev.ua/openmind/20173492-renta-za-nadra-chomu-derzhbyudzhet-mae-otrimuvati-bilshe
Matiukha, V. V. "Plata za korystuvannia nadramy yak osnovnyi element ekonomichnoho mekhanizmu upravlinnia vitchyznianym fondom nadr" [Fee for the use of the underground as the main element of the economic mechanism of management of the domestic fund of the subsoil]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no. 1 (2013): 54-60.
Matyukha, V. V. "Sistema platezhey za polzovaniye nedrami v Ukraine: problemy i predlozheniya po reformirovaniyu" [The system of payments for the use of subsoil in Ukraine: problems and proposals for reform]. Gornyyzhurnal, no. 7 (2014): 60-62.
Mishchenko, V. S. "Reformuvannia platezhiv za korystuvannia nadramy: metodolohiia i praktyka" [Reform of payments for the use of subsoil: methodology and practice]. Finansy Ukrainy, no. 3 (2010): 38-49.
Mishchenko, V. S. "Udoskonalennia rentnoho rehuliuvannia u nadrokorystuvanni" [Improvement of rent regulation in subsoil use]. Ekonomika Ukrainy, no. 8 (2013): 84-96.
Mishchenko, V. S., Baranovskyi, O. I., and Petrakov, Ya. V. "Shchodo formuvannia efektyvnoi rentnoi polityky v Ukraini" [Concerning formation of effective rent policy in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 2 (2008): 3-14.
Pedko, S. B. "Ekonomichna model rentnoho opodatkuvannia naftohazovydobuvnykh pidpryiemstv Ukrainy" [Economic model of rent taxation of oil and gas companies in Ukraine]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn vUkraini, no. 12 (2008): 111-116.
Sokolovska, A. M. et al. Potentsial rentnykh platezhiv za vydob-utok korysnykh kopalyn v Ukraini [Potential rent payments for mining in Ukraine]. Kyiv: Akademiia finansovoho upravlinnia, 2013.
