CC BY
11
О.М. Сумець, к.т.н., Р.О. Сумець
ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ НАСЛ1ДК1В ВИДОБУТКУ
СИРОВИНИ
ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА БУД1ВЕЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В
Проведено анализ стану видобутку будгвельних копалин у Харювськш областг. Виконано прогнози видобутку буд1вельно'1 сировини, зайнятостг населення областг та заробтног плати працгвниюв у видобувнш галузг до 2015 р.
Проведен анализ состояния добычи строительных ископаемых в Харьковской области. Выполнены прогнозы добычи строительного сырья, занятости населения области и заработной платы работников в добывающей отрасли до 2015 г.
The article analyzes the state of building minerals extraction in Kharkiv region. The forecast of building raw-materials extraction, employment ofpopulation in the region and wages of employees in the extraction industry till 205 has been made.
© О.М. Сумець, Р.О. Сумець, 2009
Сировинна база промисловост будiвельних MaTepianiB як на державному, так i на регюнальних piBrax ниш задовольняе споживaчiв неповною мipою. Постшне збшьшення потреб у
мшцевих видах будiвeльноl сировини потребуе системного i цшьового пщходу до виршення питань забезпечення ними споживчого ринку. Початок третього тисячол^тя ознаменувався новим витком розвитку будiвeльноl галузк темпи зростання обсяпв будiвництвa в Укра'ш досягли piвня 20-25% на рш [1, 16]. I в майбутньому ця тенденщя, вipогiдно, посилюватиметься.
Пpомисловiсть будiвeльниx мaтepiaлiв е основним постачальником будiвництвa пpeдмeтiв пpaцi, якi складають близько половини пщрядних pобiт i, таким чином, мають значний вплив на розвиток будiвeльноl гaлузi в цшому. Для того щоб задовольнити зpостaючi потреби будiвeльного ринку у високояюсних сучасних будiвeльниx мaтepiaлax, необидно забезпечити темпи щоpiчного приросту в гaлузi пpомисловостi будiвeльниx мaтepiaлiв на декшька вiдсоткiв вищими вiд приросту будiвeльно-монтaжниx pобiт. Тому розвиток пpомисловостi будiвeльниx мaтepiaлiв у нaйближчiй пepспeктивi мае бути пов'язаний iз реальними можливостями залучення i paцiонaльним використанням сировинних peсуpсiв, у першу чергу мшцевих i peгiонaльниx.
У Хapкiвськiй област е можливостi випуску практично вЫе1 традицшно1 номенклатури будiвeльниx мaтepiaлiв та виpобiв. Розвиток будiвeльноl гaлузi на основi випуску традицшно1 номенклатури будiвeльниx мaтepiaлiв сприятиме зростанню дохщно1 частини мюцевого бюджету за рахунок бшьш ефективного використання природно-ресурсного потeнцiaлу регюну, а також конкурентних переваг суб'екив господарювання на вiдповiдниx ринках товapiв i послуг. Для Харювсько1 област це е дуже важливим напрямом у сощально-eкономiчнiй сфepi. Тому сценарш розвитку будiвeльноl гaлузi мае моделюватися за основними трьома параметрами:
створення нових робочих мшць у таких галузях: видобуток твердих корисних копалин; виробництво будiвeльниx мaтepiaлiв; будiвництво;
збiльшeння надходжень до мiсцeвого бюджету через зростання плати за користування надрами, а також за рахунок нарахувань i вiдpaxувaнь iз фонду зароб^но! плати у таких галузях: видобуток твердих корисних копалин; виробництво будiвeльниx мaтepiaлiв; будiвництво.
Оцiнкa ефективност даного сцeнapiю мае вipогiдний характер i базуеться на максимально спрощених eкономiчниx та математичних викладках, тому що у пepiод трансформацшно1 економши, у якому перебувае нинi Украша, немае можливостi та сенсу будувати довгостpоковi достовipнi прогнози.
Наприклад, важко передбачити, нaскiльки у грошовому виглядi поточного пepiоду збiльшиться вapтiсть piзномaнiтниx видiв мшерально1 сировини у зв'язку з lx вичерпанням
або наскшьки вона зменшиться у зв'язку з використанням замiнникiв, або завдяки впровадженню ресурсозберiгаючих технологiй. Зростання промислового виробництва в Укра1ш взагалi i в Харкiвськiй областi зокрема обумовлюе потребу в мiнеральних ресурсах. На вiдмiну вiд багатьох природних ресурав мiнеральнi багатства землi не вщновлюваш. Тому важливою стае проблема найбшьш ефективного i комплексного використання мшерально! сировини [2, 45].
Харкiвська область характеризуеться наявшстю певних запасiв ресурЫв будiвельноl мшерально1 сировини [1, 282-284]: сировина цегельно-черепична, сировина керамзитова, тски будiвельнi, крейда будiвельна, цементна сировина. Запаав, за даними балансу, вистачить на тривалий термiн використання.
Тому мшерально-сировинна база областi е одшею з фундаментальних основ розвитку будiвельного комплексу. Найбiльш динамiчний сегмент будiвельного ринку, що розвиваеться, - зведення житла, яке нинi виходить на яюсно новий рiвень. На сьогодш в регiонi в основному забудовують вiльнi площi. Але !х освоення рано або пiзно завершиться. Тому найближчими роками швестори i будiвельнi компани бiльше уваги придiлятимуть реконструкци будинкiв, що експлуатуються багато роюв.
Сьогоднi, як констатують рiелтери, помине iнтенсивне зростання кiлькостi офiсних центрiв, особливо класiв "В" i "С". Але от уже кшька роюв високими темпами будуються i об'екти промислового призначення, вiдбуваеться санацiя фiзично i морально застарiлих пiдприемств. На черзi - завершення i запуск третьо! черги Харкiвського метрополiтену. У результат цього iстотно збiльшився попит на сучасш будiвельнi матерiали i технологи !х застосування, що спричиняе необхiднiсть збiльшення видобутку сировини для виробництва будiвельних матерiалiв.
Розробка родовищ твердих корисних копалин, що пропонуються до подальшого використання, дозволить у прогнозному перiодi нарощувати потужностi з виробництва: стшових матерiалiв, у тому чи^ цегли будiвельноl, потреби яко1 складають 350-400 млн. штук умовно1 цегли на рiк; конструкцiй та виробiв збiрних залiзобетонних; черепицi; дренажних труб; готових товарних сумiшей. Але розвиток видобувно1 галузi, зокрема видобутку сировини для виробництва будiвельних матерiалiв, не тiльки впливае на розвиток промисловост областi, але i мае мультиплшативний ефект [3, 46].
Згщно iз програмою соцiально-економiчного розвитку Харювсько1 областi до 2011 р. [1, 19] стратепчним напрямом розвитку е пщвищення рiвня якостi життя населення регюну, зокрема за умови збшьшення видаткiв iз бюджету на сощальш програми (що е неможливим без зростання його дохщно1 частини), а також за рахунок бiльш ефективного використання природно-ресурсного потенцiалу регiону.
Метою статт е: аналiз стану видобутку будiвельних копалин; прогноз видобутку сировини, зайнятост населення регiону у видобутку корисних копалин та зароб^но1 плати у видобувнш галузi.
Дослiдження виконано авторами на замовлення асощаци "Центр управлшня промисловими вщходами" за договором № 17/4-П (2006-2007 рр.). Тема дослщження: "Попередня оцiнка пропозицiй щодо перспектив розвитку i збiльшення видобутку неспалюваних корисних копалин родовищ Харювсько1 областГ'.
Галузями економiки Харювсько1 област^ якi забезпечують нинi основнi надходження податкiв у бюджети всiх рiвнiв, е газовидобувна i харчова промисловють. Однак не можна нехтувати i тими соцiально-економiчними наслiдками, до яких може привести збшьшення обсяпв видобутку твердих негорючих корисних копалин. До цих наслщюв слщ вiднести [4, 13-14]: створення нових робочих мюць у видобувнiй галузi та галузi будiвельних матерiалiв, збiльшення доходiв населення за рахунок зростання конкурентоспроможност продукци, збiльшення дохщно1 частини мiсцевого бюджету за рахунок нарахувань та вщрахувань iз фонду зароб^но1 плати, а також надходжень за користування надрами.
Для того щоб розрахувати соцiально-економiчнi наслiдки введення в дiю пропонованих родовищ будiвельноl сировини, необхiдно мати таю показники прогнозу на 2015 р.: видобутку сировини з родовищ, що пропонуються до розробки; чисельност пращвниюв у галузях видобутку будiвельноl сировини; зароб^но1 плати по галуз1 Крiм того, слiд виконати розрахунки плати за користування природними надрами.
За 2008-2015 рр. у Харювськш област е можливiсть ввести в дш 86 родовищ буд1вельно! сировини (табл. 1). Основна частка з них припадае на родовища цегельно-черепично! сировини (62 родовища). Додатково до юнуючих пропонуються: 8 родовищ крейди буд1вельно!, 13 родовищ будiвельних тсюв i 3 родовища керамзитово! сировини.
Якщо в 2015 р. пропонованi родовища перебуватимуть в експлуатацп, то прогнозний видобуток на цей рш становитиме: крейди буд1вельно! - 11 тис. т, тску будiвельного - 2242 тис. м3, сировини цегельно-черепично! - 716, сировини керамзитово! - 108 тис. м3.
Таблиця 1
Прогноз додаткового видобутку будгвельног сировини з нових родовищ твердих корисних копалин
Будiвельнi кориснi копалини Розробля еться родовищ , од. Видобуток у 2004 р. Пропонуються до розробки родовища, од. Прогноз додаткового видобутку з пропоновани х родовищ Прирют до 2004 р.
Крейда будiвельна 2 1 тис. т 8 10 тис. т бшьше шж у 10 разiв
Пiсок будiвельний (тсок для бетону, силiкатноi цегли, будiвельних розчинiв) 6 708 тис. м3 13 1534 тис. м3 бiльше шжу 2,16 раза
Сировина цегельно-черепична 12 108 тис. м3 62 608 тис. м3 бiльше нiжу 5,62 раза
Сировина керамзитова 1 27 тис. м3 3 81 тис. м3 бшьше шжу 3 рази
Складено за данимироботи [1, 312].
Згщно iз стандартами якост ця сировина придатна для виробництва: силкатно! цегли марок М125-150, F25 (ДСТУ Б.В.2.7-80-98); силкатно! цегли марок М100, F25 (ДСТУ Б.В.2.7-80-98); бетонiв марки М200-400, F25; силiкатних каменiв, цегли та шших пресованих виробiв (ДСТУ Б.В.2.7-32-95); цегли невогнетривко! керам1чно! буд1вельно! марок М75-100; будiвельних та штукатурних розчинiв (ДСТУ Б.В.2.7-32-95); тсля збагачення вони стають придатними для виробництва важкого бетону марки 300 i будiвельних розчишв марки 75 (ГОСТ 10268-80). Вщповщно до рекомендованих галузями використання глинисто! сировини (ДСТУ Б В.2.7-60-97, додаток А) можливе виробництво керамiчних виробiв, а саме черепицi та дренажних труб. Керамзитова сировина використовуеться як заповнювач для конструкцiйно-теплоiзоляцiйних легких бетошв.
З метою подальшого аналiзу пропонуеться для розгляду чотири базовi сценари розвитку використання родовищ у Харювськш област (табл. 2): за першим сценарiем передбачаеться до 2015 р. введення в дiю 25% вiд загально! кiлькостi запропонованих
Таблиця 2
Сценарп розвитку використання нових родовищ твердих корисних копалин
Показники Сценарii розвитку
I II III IV
Додаткове введення в експлуатацш
родовищ 6уд1вельно1 сировини 22 43 64 86
Крейда буд1вельна, кшьшсть родовищ 2 4 6 8
Додатковий видобуток, тис. т 2,5 5 7,5 10
П1сок буд1вельний, шльшсть родовищ 3 7 10 13
Додатковий видобуток, тис. м3 383,5 787 1150,5 1534
Сировина керамзитова, к1льк1сть родовищ 1 1 2 3
Додатковий видобуток, тис. м3 20,25 40,5 60,75 81
Сировина цегельно-черепична, к1льк1сть родовищ 15 31 47 62
Додатковий видобуток, тис. м3 152 304 456 608
до розробки родовищ, за другим - 50, за треим - 75%. За четвертим сценарiем передбачаеться введення в дш 100% запропонованих до розробки родовищ, тобто введення в експлуатащю уах 86 родовищ.
Зростання обсягiв видобутку твердих корисних копалин мае привести до збшьшення чисельностi працiвникiв, зайнятих у цш галузi [5, 82]. На початок третього тисячол^тя, за даними Держкомстату Укра1ни [6, 473], видобутком будiвельноl сировини в областi займалося 779 штатних працiвникiв, не враховуючи найманих сезонних робiтникiв. Чисельнiсть робiтникiв, зайнятих видобутком твердих корисних копалин, за 2000-2007 рр. наведено в табл. 3.
Таблиця 3
Кглькгсть робтниюв, зайнятих у галуз1 видобутку твердих корисних копалин, у 2000-2007рр.
Показник Роки
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Чисельшсть робггнишв, чол. 862 691 681 670 837 779 802 926
Ситуащя, що склалася на ринку пращ в зазначенш галузi за вказаний перюд часу (табл. 3), не може вважатися нормальною, тому що зростаючi потреби будiвництва та попит на будiвельнi матерiали потребують збшьшення видобутку будiвельноl сировини, а отже, мае бшьшими темпами зростати чисельшсть робтниюв. Для отримання вщповвд на питання "На яю змiни слiд очiкувати, наприклад, у 2015 рощ?" побудуемо три види прогнозу: песимiстичний, оптимiстичний i найбiльш реальний (далi - скоригований).
Песимютичний прогноз не охоплюе варiанта введення в експлуатацiю нових родовищ твердих корисних копалин. Тому прирют зайнятост робiтникiв у галузi за даним прогнозом на весь перюд, що розглядаеться, вщсутнш.
Оптимютичний прогноз припускае, що у 2015 р. буде введено вс 86 запропонованих родовищ. А це потребуе залучення додатково1 кiлькостi штатних працiвникiв, що кшькюно вiдображено в табл. 4.
Таблиця 4
Оптимктичний прогноз збмьшення зайнятост1 робтниюв у галуз1 видобутку твердих корисних копалин
Показник Роки
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Чисельшсть робггаишв, чол. 946 1034 1082 1141 1220 1281 1361 1442
Якщо ситуащя розвиватиметься за песимютичним прогнозом, це означае, що промисловють будiвельних матерiалiв не отримае ие1 сировини, яка !й потрiбна для забезпечення будiвництва необхщними предметами пращ. Наслщки цього е очевидними -
Харювська область буде вимушена поступово переходити на використання завезено1 сировини. Це призведе до негативних наслiдкiв, а саме: зменшення рентабельност галузей виробництва будiвельних матерiалiв та будiвництва, а також зростання цiн на !х продукцiю.
Оскiльки не можна передбачати вплив усiх чинникiв, вiд яких залежить розвиток видобутку будiвельноl сировини, доцшьним е проведення процедури коригування оптимiстичного прогнозу з використанням методу експоненцшного згладжування. Основна iдея застосування методу згладжування полягае в тому, що кожний новий прогноз утворюеться за допомогою перемщення попереднього прогнозу в напрям^ який би дав кращi результати порiвняно зi старим прогнозом. Таким чином, новий прогноз являе собою суму попереднього прогнозу i по-
правочного коефщента, який i пересувае новий прогноз у напрям^ що робить попереднш результат бшьш точним.
У даному випадку як базове рiвняння для прогнозу приймаеться таке:
р Ь + !] = р Ь ]+а ■ е[а ]
де А - часовий перюд, на який здшснюеться прогноз;
ЩА - прогноз, що зроблено на момент часу А;
Щ[А+1] - вщображае прогноз у часовий перiод, що йде безпосередньо за моментом часу А;
а - константа згладжування;
е[А] - похибка, тобто розходження мiж прогнозом, що виконаний у момент часу А, i фактичними результатами спостережень у той самий момент часу.
Результати скоригованого прогнозу зайнятост роб^ниюв у галузi видобутку твердих корисних копалин наведено в табл. 5.
Таблиця 5
Скоригований прогноз приросту зайнятост1 в галуз1 видобутку твердих корисних копалин
Показник Роки
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Прирют зайнятосп, чол. 780 840 871 920 969 1020 1080 1141 1207
Результати оцшювання приросту зайнятоси в галузi
видобутку твердих корисних копалин за рiзними вераями прогнозу надано на рис. 1.
Значення скоригованого прогнозу трохи менше, шж оптимютичного, i трохи бiльше, нiж песимютичного, i являе собою "золоту середину", тобто найбшьш iмовiрний варiант розвитку подiй. Таким чином, на основi одержаного результату можна стверджувати, що введення в дiю до 2015 р. уах родовищ, якi пропонуються до використання, дозволить створити додатково 1207 нових робочих мiсць у сферi видобутку твердих корисних копалин.
Згщно з вищеприйнятими сценарiями соцiально-економiчних наслiдкiв введення в дiю нових родовищ твердих корисних копалин розроблено прогноз кшькоси зайнятих робiтникiв у видобувнш сферi на 2015 р., а результати наведено в табл. 6.
Роки
-Оптимютичний прогноз ■ Ш ш Скоригований прогноз
Рис. 1. Прогноз зайнятост1 пращвниюв у галуз1 видобутку твердих корисних копалин до 2015 р.
Таблиця 6
Кглькгсть зайнятих робтниюв у видобувнгй сфер1 за вар1антами прогнозу на 2015 р.
Показники Стан на базовий 2004 р. Сценари розвитку
I II III IV
Юльшсть пращвниюв, чол.: прирют 302 604 905 1207
сумарно 837 1139 1441 1742 2044
Згщно з даними табл. 6 за першим сценар1ем - за умови введення до 2015 р. у дш 25% родовищ, передбачаеться зад1яти 1139 пращвниюв, за другим (50% родовищ вводиться в дш) -1441 пращвника, за трет1м (75% родовищ вводиться в дш) - 1742 пращвниюв I за четвертим сценар1ем, який передбачае введення в дш 100% родовищ, що пропонуються до використання, прогнозуеться зад1яти 2044 пращвниюв.
Розвиток видобувно! галуз1 мае ще один позитивний момент у межах сощально-економ1чного розвитку регюну - це пщвищення зароб1тно! плати прац1вник1в, зайнятих у видобутку буд1вельно! сировини. Якщо середньомюячна плата на 2006 р. становила 916,42 грн. (табл. 7), то за одержаними результатами прогнозу на 2015 р. (рис. 2) вона збшьшиться в деюлька раз1в.
Таблиця 7
Середньом1сячна заробтна плата пращвниюв, зайнятих у видобутку твердих корисних копалин, за 2000-2006рр.
Показники Роки
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Середньомюячна зарплата, грн. 301,99 440,10 497,85 594,81 727,0 831,76 916,42
♦ Оптимютичний прогноз-■-Скоригований прогноз ^^^ ■ Песимiстичний прогноз
Рис. 2. Прогноз зростання заробтног плати в галуз1 видобутку твердих негорючих корисних копалин
На рис. 2 зображено прогноз (оптимютичний, скоригований, песимютичний) зростання зароб^но! плати в галузi видобутку твердих негорючих корисних копалин до 2015 р., одержаний на основi використання методiв регресшного аналiзу та експоненцшного згладжування. У подальшому з метою практичного застосування одержаних результатiв для отримання повно! картини сценарiю i формулювання висновюв слiд використовувати данi скоригованого прогнозу, вщповщно до якого середня зароб^на плата в означенiй галузi у 2015 р. орieнтовно становитиме 3514 грн.
Висновки.
1. Прогнозш розрахунки свiдчать, що розвиток промисловостi видобутку твердих некорисних копалин дае могутнш поштовх до розвитку промисловостi будiвельних матерiалiв i сприяе загальному соцiально-економiчному розвитку Харювсько! областi.
2. За оптимальним сценарiем розвитку видобувно! галузi прогнозуеться збiльшення кiлькостi постiйно зайнятих робiтникiв у видобутку твердих корисних копалин на 1200 оЫб та зайнятих у переробцi видобуто! сировини.
3. За рахунок збiльшення фонду зароб^но! плати надiйдуть додатковi кошти у виглядi нарахувань i податюв до бюджету регiону, що можуть бути залученi до виконання сощальних програм.
Подальшi дослiдження в даному напрямi мають бути спрямованi на аналiз стану виробництва будiвельних матерiалiв у Харкiвськiй областi та прогноз зростання останнього за умови введення в дш додаткових родовищ видобутку будiвельноl сировини, зайнятостi населення област та зароб^но! плати працiвникiв у галузi до 2015 р.
Л1тература
1. Стратегiя соцiально-економiчного розвитку Харювсько! областi на перiод до 2011 року: моногр. / Пщ заг. ред. £.П. Кушнарьова. - Харюв: 1НЖЕК, 2004. - 448 с.
2. Чернягов Ю.А. Научно-технический прогресс и эффективность минерально-сырьевого комплекса/ Ю.А. Чернягов. -М.: Недра, 1990. - 234 с.
3. Харазiвшвiлi Ю. Системне моделювання соцiально-економiчного розвитку Укра!ни / Ю. Харазiвшвiлi // Банювська справа. - 2006. - № 3. - С. 46-65.
4. Соцiальне-економiчне становище в Укра!ш за 2005 рш // Економiст. - 2006. - № 1. -С. 6-12.
5. Праця в Харювськш област за 2005 рш стат. зб. -Харкiв: Головне управлшня статистики в Харкiвськiй област^ 2006. - 186 с.
6. Харювська область у 2002 рощ: стат. зб. - Харюв: Головне управлшня статистики в Харювськш област^ 2003. - 604 с.
НадШшла до редакцп 16.12.2009 р.
