CC BY
613
УДК 330.35:332(477)
В. М. Марченко,
кандидат економ!чних наук, м. Донецьк
КОРИСН1 КОПАЛИНИ УКРА1НИ ЯК ЧИННИК В1ДНОВЛЕННЯ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМ1КИ ТА РОЗВИТКУ РЕГЮНГВ
Постановка проблеми. Природно-ресурсний потенцiал належить до найважливших фактор1в економ1чного розвитку регюну 1 кра!ни в цiлому. В1д стану 1 забезпеченост природними ресурсами на пряму залежать 1 масштаби розвитку 1 розмщення продуктивних сил, насамперед ресурсоемких ви-робництв. В сучасних умовах зростае значения ра-цюнального використання природно-ресурсного по-тенщалу, що дозволяе знизити матер1аломюткють продукцп, забезпечити зростання продуктивности пращ 1 тдвищити ефективнють д1яльносп регюна-льно! економ1ки, пол1пшити комфортне проживання та роботу громадян.
Метою дослiдження е розгляд наявност при-родних копалин в регюнах та за допомогою науко-вих тдход1в обгрунтування ввдновлення сталого розвитку регюшв на основ! ефективного !х викорис-тання.
Виклад основного матерiалу. У зв'язку з фун-даментальними змшами, як ввдбуваються на тери-торп Укра!ни, зростае необхвднють вивчення та ана-л1зу р1зних напрям1в економ1чно! життед1яльносп господарства держави. Це потребуе розгляду шфра-структурних змш через призму економ1чно! геогра-фп [1], розвитку 1 розмщення продуктивних сил, як одного з И напрямшв економ1чно! теорп. Дослщжен-ня наявносп використання природних ресурав, що знаходяться в надрах Укра!ни, в умовах децентраль заци та кризи дозволяе надати новий 1мпульс для ввдновлення розвитку як економши Укра!ни, так 1 И територш.
Перша бшьш-менш загальноприйнята парадигма розмщення продуктивних сил, що сприяла розушнню процес1в розмщення виробництва, сформувалася в основному на баз1 теоретичних кон-цепцш 1 моделей В. Лаунхардта [2], Й. Тюнена [3], А. Вебера [4]. Вона трактувала розмщення продуктивних сил, зокрема окремих тдприемств, з мшро-економ1чних, «крапкових» позицш, а виб1р конкретного оптимального мюця розташування тдпри-емства зв'язувався з ор1енташею на його м1шм1зацто витрат, як визначали три основн чинники - транс-портний, трудовий та агломерацшний. Теоретичн побудови, акумульован в данш парадигм^ внесли впорядковашсть в цший ряд економ1чних явищ 1 процеав.
Другий потш дослщжень в област розмщення продуктивних сил представляе новггш теорп концентрат! 1 модел1, розроблеш в рамках практично вже сформовано! «ново! економ1чно! географп», що
видшяеться широтою просторового охоплення взае-модточих суспшьно-економ1чних систем [5]. У до-повщ М1жнародного банку реконструкцп та розвитку «Новий погляд на економ1чну географда» за-значено, що устшний розвиток кра!н 1 регюшв не-розривно пов'язаний з триедшстю наступних умов, як забезпечують сприятливе середовище для розмщення тдприемств 1 економ1чного зростання [6]:
- зростання економ1чно! щшьносп та мобшьно-ст населення, як проявляються у зростанш мют (локальний географ1чний р1вень);
- скорочення ввдстаней по м1р1 того, як прашв-ники 1 б1знес м1грують ближче до вузл1в високо! еко-ном1чно! щшьносп (нацюнальний географ1чний рь вень);
- зниження ступеня роз'еднаносп в м1ру того, як кра!ни тдвищують проникшсть сво!х економ1чних кордошв 1 виходять на свггов1 ринки (м1жнародний географ1чний р1вень).
Серед найбшьш яскравих представнишв цього кола дослвднишв слад видшити таких як Д. Харрю [7], А. Х1ршман [8], Г. Мюрдаль [9], А. Пред [10], П. Кругман [11], М. Фуджита [12], Е. Венаблес [1314].
Науков1 знання 1 на накопичеш практичш знання дозволяють нам визначити:
- рацюнальне, найбшьш ефективне розмщення виробництва;
- нерозривний зв'язок мiж розмщенням продуктивних сил 1 розвитком економ1чних райошв;
- науково обгрунтовану спещал1защю еконо-м1чних райошв на основ! територ1ального под1лу працц
- комплексний розвиток господарства еконо-м1чних райошв.
При цьому ми повинн керуватися такими принципами, з погляду довгострокового регюналь-ного економ1чного розвитку в умовах децентрал1за-ци; рац1онального, найбшьш повного використання природних копалин, еколопчно! складово! 1 комфортного проживання та роботи громадян:
- економ1чна доц1льн1сть розробки корисних копалин з !х використанням у повному обсяз1, а та-кож лог1стика, наявносп енерги та можливост1;
- залучення м1сцевих трудових ресурс1в;
- еколопчна безпека розробок з повною рекре-ац1ею п1сля завершення видобутку;
- створення оптимальних виробничих зв'язк1в всередиш територИ;
- ращональне поеднання економ1чного 1 сощ-ального розвитку;
- спецiалiзацiя тдприемств в економ1чно дощ-льних межах;
- облш мiжнародного розподiлу працi та мiж-державно1 економiчноl штеграцц.
При цьому ми повиннi враховувати, що зараз в народному господарствi Украши використовуеться бiльш 500 млн т природних ресурсiв. У структурi витрат на виробництво промислово! продукцп в Ук-ра1ш на сировину, матерiали i паливо припадае майже 3/4 у«х витрат. Сьогоднi рiвень викорис-тання сировини i палива становить на залiзницях 75%, на водному транспорт! - 90-96% вантажооб^ [15]. Збшьшення видобутку мiнеральних ресурсiв призвело до попршення навколишнього середо-вища, при тому треба враховувати що чим вища як-iсть сировини, тим нижчий рiвень його забруднення. Вичерпання окремих видiв ресурсiв, з одного боку, i збiльшення витрат на !х видобуток i транспорту-вання, з другого, зумовлюють актуальнiсть комплексного, використання сировини i енергетичних ре-сурсiв, особливо впровадження ресурсозбер^аючих технологiй. Отже, у розмiщеннi промисловосп зро-стае роль принципу рацюнального використання природних ресурсiв i ресурсозбереження.
Аналiз розташування родовищ корисних копа-лин !х використання дозволяе намгтити напрямки точок економiчного зростання регюшв Украши та кра!ни в щлому.
Укра!на багата рiзноманiтними природними ко-палинами, наприклад Сумська, Харкiвська та Пол-тавська област е основними територiями з видобутку природного газу. У Дшпропетровськш, Донець-кш, Луганськiй областях розташованi основнi пок-лади кам'яного вугiлля. Кожен регюн Укра!ни мае великий набiр корисних копалин.
Автономна Республiка Крим межуе з Херсон-ською областю та омиваеться Чорним i Азовським морями. У Криму розвiданi промисловi запаси газу i нафти [16].
На И територи знаходиться Керченський залiзо-рудний басейн. Середня товщина рудних пластiв становить 9-12 м, максимальна - 27,4 м, а вмют за-лiза в рудах коливаеться вiд 33 до 40%. В щлому за вмютом залiза руди бвдш, але неглибоке !х заля-гання дозволяе добувати !х ввдкритим способом (ка-р'ерами), високий (1-2%) вмют в них марганцю зна-чною мiрою компенсуе цей недолш. Крiм залiза i марганцю в них мютиться ванадiй, фосфор, «рка, кальцiй, миш'як i ряд шших елеменпв. У процесi ме-талургшно! переробки з руд можна витягати рщкю-ний в природi ванадш.
На Крим припадае 91% ввд видобутого в Укра-1т каменю-ракушняка. У Криму зосереджено близь-ко 24% рiзних видiв вапняшв Украши. 1х розробля-ють на бшьш нiж ста кар'ерах. Передбачуванi запаси складають два мiльйони тонн [17].
На пiвостровi е золото, хоча запаси його невелик! Невелике золоте родовище е на ми« Фiолент. У 80-х роках при розробщ кар'ерiв кварцових скля-них тсшв в Нижньозаморське Ленiнського району знайдеш золотники. Виявлено золото i бiля Судан-ського узбережжя, на миа Француженка. Пiски ви-соко! якост на маленьких глибинах е в район Фiолента [16]. В Криму видобуваеться близько 2 млрд м3 газу.
Вiнницька область знаходиться на Правобережий Укра1ш, у схiднiй частинi Подiлля. На тв-ночi область межуе з Житомирською областю, на сходi з Кивською, Черкаською та Кiровоградською областями, на заходi - з Хмельницькою i Чершвець-кою областями, на твдш - з Одеською областю та Молдовою. У надрах област знайдено бiльше 1100 родовищ i покладiв 30 видiв рiзних корисних копалин, десятки родовищ торфу, а також поклади гра-нгту i каолiну, гранату i флюориту [18].
У понад 800 родовищ найбшьш широко пред-ставленi кристалiчнi породи грашто-гнейсово1 групи. На територи Вiнницькоl област розташовано найбiльше в кра1ш родовище каолiну (бшо1 глини) -800 млн т. Дiапазон його використання дуже широкий: паперова, керамiчна (фарфор, фаянс), електро-технiчна (iзолятори), вогнетривка, алюмiнiева, текстильна, кабельна, гумова, хiмiчна i миловарна промисловосп, а також парфумерiя, виробництво олiв-цiв i мiнеральних фарб.
Унiкальнi декоративнi властивост вiнницьких гранiтiв, собитiв, вiнницитiв, чарноктв. Розвiданi i розробляються 3 родовища гранiтiв (запаси 10 млн м3), ведеться пробний видобуток на 8 розвь даних родовищах.
В областi розвiдано едине в Сврот родовище гранатов. С родовище флюоритов, яке зараз знаходиться у стадп геолопчно1 розввдки i технологiчних випробувань. Близько 30 галузей промисловостi ви-користовують флюоритовi концентрати (металургiя, алюмiнiеве, хiмiчне, цементне, скляне виробництва та ш). Металургiйна та iншi галузi промисловост Укра1ни використовують в рiк 122 тис. т флюорито-вих концентрапв, якi зараз завозять з Монголи, Китаю, Та1ланду (на суму бшьш 20 млн доларiв). Попе-редньо врахованi його запаси становлять 100 млн т, а прогнозован 220 млн т.
Вшницька область едина в Укра1ш, де е велик запаси пелiканiту (30 родовищ iз загальними про-гнозованими ресурсами близько 170 млн т).
Буре вугшля Вшниччини придатне для енергетичних цшей, переробки методами натвкоксу-вання, пдрогетзацп. В област попередньо розвь данi 3 родовища iз запасами 50 млн т. Вперше на По-дiллi виявленi боксити - алюмшева руда. За ощн-кою геологiв прогнозованi ресурси бокситов станов-лять близько 3 млн т.
У промисловостi будiвельних матерiалiв широко використовуються тсок та гравш [19].
Волинська область розташована в захвднш частит Схвдно-Свропейсько! р1внини в басейт р1чок Прип'ять, Захщний Буг. Межуе на заход1 з Республь кою Польща, на твноч1 - з Республшою Бшорусь, на сход1 з Р1вненською, на твдш - з Льв1вською областями Укра!ни [20].
Волинська область пор1вняно небагата родови-щами корисних копалин. Тут в1дом1 кам'яне вугшля, торф, сировина для випалювання вапна, цементу, цегляно-черепична сировина, буд1вельш та баластш тски, гончарш глини. Виявлено в обласп ряд структур, перспективних на ввдкриття нафтових [ га-зових родовищ.
Кам'яне вугшля залягае в твденно-захвднш частит обласп. Тут розташовано Нововолинське ро-довище Льв1всько-Волинського кам'яновугшьного басейну. У надрах Волиш виявлено запаси торфу.
Цементна сировина I сировина для випалювання вапна спостертаються у Волинськш обласп у вигляд1 крейдо-мергельних порвд верхньо! крейди.
Як цегляно-черепична сировина на Волиш ви-користовуються еолово-делюв1альш люи (м Горо-х1в, смт. Локач1, м. Нововолинськ та ш.). Алюв1альш люовидш породи з прошарками [ лшзами тск1в (мь ста Луцьк, Берестечко та ш.), Озерно-льодовиков1 суглинки [ сутски (Ковель) та 1нш1 генетичн типи порвд. Основна кшьшсть запаав цегельно-черепич-но! сировини розташована в твденнш частит обласп, де майже всюди на поверхт залягають лю I ль совидш породи. Буд1вельш та баластш тски дуже поширеш в твтчшй (потськш) частит обласп. Гончарш глини зустр1чаються у вигляд1 малопотуж-них лшз I прошаршв [21].
Дшпропетровська область розташована в се-реднш [ нижнш течи Дншра. На твноч1 межуе з Полтавською та Харшвською областями, на сход1 -з Донецькою областю, на твдш - з Херсонською I Запор1зькою областями, а на заход1 - з Микола!в-ською та Юровоградською областями.
Дшпропетровська область е уткальною за р1з-номатттстю I запасами корисних копалин, адже тут зосереджеш ушкальш родовища копалин. Область волод1е близько 50% загальнодержавних запа-с1в корисних копалин. Забезпеченють мшеральними ресурсами бшьше шж втрич1 пор1вняно з загально-державним р1внем. В обласп видобуваеться 100% марганцево!, 80% зал1зно! руди, видобуваються та-кож вугшля, уран, рвдкоземельш метали, каолш та грашти, нафта I газ.
За кшьшстю розввданих запас1в та р1чним обся-гом видобутку Кривор1зький зал1зорудний басейн займае перше мюце на Укра!ш. Одним з найбшьших у свт е Ншопольський басейн марганцевих руд. В обласп видобуваеться 40 вид1в мшерально! сировини. Майбутне обласп - у розвитку кольорово!, зо-лотовидобувно! та золотопереробно! галузей. Родовища «Сергпвське» I «Балка Золота» мають схо-жють з аналопчними родовищами Канади, Австра-лп та Швденно! Африки.
Область волод1е единим на Укра!ш родовищем талько-магнезипв. Його введення в експлуатащю дасть можливють на 60-70% забезпечити потреби Укра!ни у вогнетривкш сировит та значно змен-шити !! 1мпорт з шших кра!н. У надрах обласп зосе-реджено значт поклади каменю - облицювально! сировини багато! кольорово! гами. Балансов! запаси вугшля, зосереджеш в обласп становлять понад 21 млрд т. На сьогодш щор1чно видобуваеться близько 10 млн т вугшля, що складае майже 12% зага-льного обсягу видобутку по Укра!ш.
Марганець видобувають на Ншопольському родовищ1 марганцю, на баз1 якого працюють два пр-ничо-збагачувальш комбшати.
Потенцшш ресурси золота, мол1бдену, вольфраму в межах Сурсько!, Чортомлицько!, Верховцев-сько! структур, а також Кривбасу переконливо сввд-чать, що пюля повного завершення геологорозв1ду-вальних роб1т область буде мати кшька великих за запасами родовищ золота (СергИвське та 1нш1) [ се-редн1х за запасами родовищ мол1бдену [ вольфраму. За сво!м ресурсним потенц1алом золота область по-с1дае перше мюце на Укра1ш. У межах обласп роз-в1дано велику к1льк1сть родовищ неметалевих корисних копалин [22].
Донецька область межуе з Дшпропетровською I Запор1зькою областями Укра!ни, на твшчному за-ход1 - з Харшвською областю Укра!ни, на твшчному сход1 - з Луганською областю Укра!ни, на п1в-денному сход1 - з Ростовською областю Росп, а з п1вдня омиваеться Азовським морем. На територИ обласп знаходиться б1льш1сть п1дприемств Донець-кого вугшьного басейну [23].
На територп Донецько! област1 в державному балана нал1чуеться 756 родовищ корисних копалин з 36 видами сировини загальнодержавного I мюце-вого значення, з них експлуатуеться 355 родовищ з 25 видами мшерально! сировини. Найбшьш 1нтен-сивно розробляються поклади кам'яного вугшля, кам'яно! сол1, флюсових вапняшв [ долом1ту, вогне-тривких [ тугоплавких глин [24].
Донецька область багата зал1зною рудою. Родовища зал1зно! руди було виявлено в райош Ман-гуша. Пласти залягають на глибиш 25-30 м. Руди мютять 30% зал1за. Запаси цих руд складають 1,5 млрд т. Частина з них доступна для розробки в1дкритим способом. В Донецькому кряж1 е родовища мвдистих п1сковик1в та глин.
У Донецькш област1 знаходяться величезн1 поклади кам'яно! соль Вони залегають у вигляд1 20-метрових пласт1в. Наймасивн1ший з пласпв -Брянцевський - товщиною в 40 м. В даний час роз-в1дан1 [ експлуатуються Артем1вське, Слов'янське родовища (запаси !х оц1нен1 в 10-12 млрд т), а запаси родовищ поблизу Краматорська I С1верська ще не тдраховаш [25].
Мшерально-сировинна база промисловост1 бу-д1вельних матер1ал1в, у тому числ1 для чорно! мета-лургИ представлена значними родовищами доло-
мГту, вапняшв (флюсових i будiвельних - Докучаев-ське, Комсомольське, Новотро1цьке), вогнетривких глин (Часiв-Ярське, Новорайське, Андрпвське, За-тишанське, Веселiвське, Жовтневе); пластичних, ке-рамiчних глин (Краматорське, Курдюмовське, Ку-тейнiкевське, Микола1вське, Рай-Олександрiвське, Нiкiфоровське); мергелю (Амвроспвський район, район мiста Краматорська), ппсу (Артемiвський район), каолiнiв (Володимирське, Богородицьке, Катеринiвське), крейди (Слов'янський район), будь вельних i кварцових тсшв; гранiту (Тельмашвсь-кий, Володарський райони), кварциту та iнше. С та-кож ртуть родовища - Микитгвське, мiнеральнi фарби (охра) - Яснополянське, фосфорити - Резш-ковське i Осиковське; азбест, графiт - Приазов'я. Виявлен родовища нефелiнових сiенiтiв (алюмшь евi руди) - Калiнiно-Шевченкiвське, флюориту (плавиковий шпат) - Петрово-Гнутовське i Покров-Киреевське; вермикулита - Каменномогшьське, за-лiзних руд - Приазов'я, давсонГта, калiйних солей -Славянський район. У твшчних районах обласп знаходиться Днiпровсько-Донецька нафтогазоносна область; у твденних, на узбережжi Азовського моря - Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провшщя [26].
Житомирська область мае кордон з Республь кою Бшорусь, межуе з Кшвською, ВГнницькою, Хмельницькою, РГвненською областями Укра1ни. В областi налагоджено видобуток титанових руд, ди-насових кварцитов, кольорового напiвдорогоцiнного камiння берилу, топазу, кварцу. Велик запаси деко-ративно-облицювального каменю (лабрадориту, гранiту, габро). С родовища високоякюного тро-фшлгга [27]. Область багата також Гншими природ-ними ресурсами - мармуром, самоцвiтами, сирови-ною для металургп та будГвельно1 промисловосп, вапняками, бурим вугшлям, торфом. Розвiданi запаси лужних каолiнiв, !х обсяги Г кГлькГсть дозволя-ють виробляти до 0,5 млн т польовошпатних концентратов на рш. Багатг запаси будГвельних тсшв, трофштових сланщв, керамГчних глин Г ряду шших видГв мшерально1 будГвельно1 сировини. Розввдаш поклади лабрадоритгв Г габро, в обласп, становлять 86% запасГв цього каменю в Украшг Широке засто-сування в промисловосп знаходить п'езокварц. Пер-спективним е родовище мармуру, який мае незви-чайний малюнок, вш е сировиною для виробництва облицювально1 плитки, мармурово1 крихти, смоло-доломитгв для металургп, рГзних видГв флюсГв та на-повнювачГв, а також мшеральних добрив.
У рудному масивГ, крГм шьмешту, титану, при-сутш рвдкоземельш елементи: ванадш, скандш, гаф-нш, торш, як користуються значним попитом на свГтовому ринку. У бшьшосп шьменттових родовищ зустрГчаються апатити. Поклади ще1 сировини скла-дають понад 85% уах розввданих запасГв Укра1ни. Ушкальним е родовище кварцитов, де сконцентро-вано майже 89% усГх загальнодержавних запасГв. Ця сировина використовуеться у виробництвГ вогнет-
ривко1 футеровки доменних печей Г приготування феросплавГв [28].
Знайдено бурштин на дшянках ЗГмухшськш, ТетерГвський, Томашгород [29].
Закарпатська область розташована на твденно-захвдних схилах Г передпр'ях Схвдних Карпат, а також включае Закарпатську низовину. На твдш область межуе з Румушею, на твденному заходГ - з Угорщиною, на заходГ - з Словаччиною та на тв-ночГ - з Польщею. На твночГ Г сходГ область межуе з двома областями Украши - ЛьвГвською та 1вано-Франшвською [30].
У Закарпатп е поклади солей, каолшв, бурого вугшля, алунтв, бартгв, будГвельних матерГалГв, мшеральних фарб, сировини для цементное' промисловосп.
На Закарпатп родовище ртутг знаходиться в с. Вишково. Тут ввдкрито калька райошв локалГзацл ртутних мшералГв (Боркут, Шаян та ш). КрГм ртутного, в Вишшвському рудному полГ вГдомГ рудопро-яви полГметалГв (свинцю, цинку). 1нше родовище ртутг наявне також в Закарпатп та приурочено до вулкашчних порвд, але, на ввдмГну вГд Вишковсь-кого родовища, склад !х не кислий, а основний (ан-дезито-базальти). Свинець, цинк, медь - ця група важливих корисних копалин зустрГчаеться разом, утворюючи парагенетичш асощацп, вГдомГ тд наз-вою полГметалГчних. У Закарпатськш обласп особливо в найбшьш ведомому БГганьському родовищГ з ними асощюються також алунГт, барит. Мвдь зустрь чаеться в колчеданних, мвдно-колчеданних Г колче-данно-полГметалГчних рудопроявленнях. Рудна зона по простяганню складена баритом, який змГнюеться з глибиною галенГту, сфалеритом, тритом Г халько-тритом. Характерна присутнють мшералГв срГбла: пруститу, аргентиту Г деяких Гнших, а також вкрап-лення золота. Поклади алунГтових руд е фацл вто-ринних кварцитов. Розввдано Берепвське родовище золото-полГметалГчно1 оруденення.
Запаси чисто1 кухонно1 солГ в околицях Солот-вино ощнюються в 300 млн т.
Закарпатська область багата родовищами будь вельних матерГалГв. Основну групу таких родовищ становлять рГзномангтш будГвельш каменг Велик! механГзованГ багатояруснГ кар'ери таких камешв е в поселеннях Кам'яниця, Ракошино, СГльце, Королеве, Шелестово, Радванка та Гнших мГсцях. Особ-ливу групу будГвельних каменГв складають численнГ (кГлька десятков) родовища вулкашчного туфу, 1'х використовують для виготовлення стГнових блокГв, облицювальних плит, добавок до цементу, заповню-вачГв бетону, тдстав у фундаменти будГвель, доро-жнього будГвництва Г ряду Гнших галузей будГвель-но! ГндустрП. БГльшГсть експлуатованих родовищ знаходиться поблизу великих населених пунктГв: Берегово, Вишково, Ракошино, Данилово, Сокир-ниця та Гн. Практичний Гнтерес представляють пГс-ковики Драпвсьш свГти. БудГвельнГ п1ски, гравГй та галечник добувають у руслових ввдкладеннях, мен-
шою м1рою з нижшх терасах Тиси та !! правих притоках в нижнш течи. Трохи осторонь знаходяться родовища карбонатно! сировини, яка зазвичай вико-ристовуеться для буд1вництва. Бшьшють родовищ [ завод1в з первинно! переробки карбонатно! сировини зосереджеш в районах горизонтов Дшовецько! св!ти Мармароського масиву, Пен!нських круч ! меншою м!рою в зон! Мармароських стр!мчак!в.
Долом!ти зосереджен! в Мармароському крис-тал!чному масив!, менше !! в зон! Мармароських стр!мчак1в. Каол!ни зустр!чаються у вигляд! кори вивгтрювання на кислих ефузивних ! ¿нтрузивних утвореннях в п!вденних районах Закарпаття. По-тужн! товщ! каол!ну в Берег!вському, Мужи!в-ському, Кваивському та Керецькому родовищах.
Закарпатська область багата й ¿ншими корис-ними копалинами. Тут е поклади алуниту, перлгту, бариту. Певний практичний штерес викликають поклади бурого вугшля (с. 1льниця). Перспективн! по-шуки родовищ горючих копалин, зокрема поклад!в газу в сарматських в!дкладах Закарпатсько! внут-ршньо! прогини. С також прояви арчаного колчедану, магнетиту, марганцю, мол!бдену, боксит!в, хром!ту, шкелю, кобальту, азбесту, миш'яку, цеоль тгв, нап!вдорогоц!нного кам!ння, граф!тових руд, фосфорипв та шших корисних копалин [31].
Запор!зька область - адмшстративно-територ!-альна одиниця на п!вденному сход! Укра!ни. Межуе на заход! з Херсонською областю, на п!вноч! - з Дшпропетровською областю, на сход! - з Доне-цькою областю, на твдш омиваеться Азовським морем [32].
За р!зномашттстю ! багатством мшерально-си-ровинних ресурс!в область займае одне з проввдних м!сць в Укра!ш. В!дпов!дно до державного балансу запаав в област! нал!чуеться 25 вид!в корисних копалин, розввдано 131 родовище, з яких 36 знахо-диться в експлуатацп. У регюш знаходяться значн! запаси зал!зних ! марганцевих руд, гран!т!в.
Частка регюну в сумарних запасах мшерально! сировини в Укра!т складае: пегматити - 88%, апа-тити - понад 63%, марганцев! руди - 69%, каолши -22,9%, зал!зш руди - 10%, вогнетривк! глини - 8,6%.
Визначено перспективи розробки нових вид!в корисних копалин: газу, графгту, золота ! алмаз!в. Перспективн! газов! родовища, основне з яких -Приазовське газове родовище.
На територп Васил!вського та Токмацького район!в знаходиться одне з найбшьших у св!т! Ве-лико-Токмакське родовище марганцевих руд. За ге-олог!чними даними запаси руди становлять 70% ввд запас!в Укра!ни. Середнш вм!ст марганцю в руд! -25,8% (для пор!вняння: на Ншопольському родовищ! - 23%) [33].
1вано-Франк1вська область знаходиться на заход! Укра!ни. Межуе з Льв!вською, Тернопшьсь-кою, Закарпатською, Черн!вецькою областями та Республшою Румун!я.
В 1вано-Франк!вськш област! розв!дано 160 родовищ, 24 р!зних вид!в корисних копалин, з яких розробляеться близько половини. В област! заляга-ють основш запаси нафти ! газу Карпатсько! нафто-газово! пров!нц!!.
Найб!льшими за обсягом розввданих запас!в е: серед нафтових родовищ - Долинське, нафтогазо-вих - Битк!в-Бабчинське, серед газових - Богород-чанське. Нерудн! мшеральш ресурси представлено значними запасами калшних ! магн!евих солей. На Олеськш площ!, яка знаходиться на територп Льв!в-сько! та 1вано-Франк!всько! областей, знаходяться значн! запаси сланцевого газу, яш за оцшками гео-лопв складають 3 трлн м3 газу [34].
Нерудн! мшеральш ресурси представлено значними запасами магшевих ! калшних солей, ро-довищами кухонно! сол!, великими запасами буд!ве-льних матер!ал!в. У Карпатах е невелик! поклади за-л!зних ! марганцевих руд, мвд, цинку, золота ! ср!бла
[35], а також с!рки - родовище Подорожнянське
[36].
Ки!вська область розташована на твноч! Укра-!ни, в середн!й теч!! Дн!пра, переважно на Правобе-режж!. Межуе з Житомирською, Черн!г!вською, Полтавською, Черкаською та В!нницькою областями [37].
На територп Ки'всько! област! нал!чуеться 309 родовищ з 11 видами р!зних корисних копалин, з яких розробляеться 94. Запаси торфу тдраховаш на 32 родовищах ! складають близько 30 млн т. В 1ван-швському та Вишгородському районах розвщаш родовища сапропелю ¿з загальними запасами близько 1,5 млн т.
Сировинна база буд!вельних матер!ал!в представлена 184 родовищами з 7 вид!в корисних копалин, в розробщ знаходиться 57 родовищ. В тому чи-сл! 5 родовищ кварцового п!ску, найб!льш перспек-тивне Кодр!нське родовище. Кам!нь облицюваль-ний представлений Богуславським родовищем гра-шту, запаси каменю буд!вельного становлять 140 млн м3, в розробц! 15 родовищ. Керамзитова си-ровина представлена 3 родовищами. Розвщано 38 родовищ буд!вельного п!ску. Цегельно-черепи-чна сировина представлена 111 родовищами з запасами 190 млн м3 [38].
К!ровоградська область розташована в центр! Укра!ни, у межир!чч! Дн!пра ! р!чки Швденний Буг в п!вденн!й частин! Придшпровсько! височини. Практично вся територ!я област! розташована на правому берез! Дшпра. На твноч! межуе з Черкаською, на твтчному сход! - з Полтавською, на твдш ! твденному сход! - з Дшпропетровською, на твдш - з Микола!вською та Одеською областями, а на заход! - з В!нницькою областю.
Мшеральний потеншал област! обчислюеться бшьше 340 родовищами, з яких 107 вже розробля-ються, це ! буре вугшля, ! руди (зал!зо; н!кель), си-ровина для атомно! енергетики - уран, а також ! нерудн! корисш копалини - каол!н.
В останн десятилГття вадкрип Г золоторудш ре-зерви - основа для створення в майбутньому золо-топереробно1 галузг За даними геолопв юнуе ви-сока вГропднють вщкриття в обласп родовищ пла-тини, алмазГв, хрому та Гнших ршшсних металГв
[39].
Горюч! корисн копалини представлен! бурим вугшлям. У Юровоградськш обласп поширеш родо-вища бурого вугшля, як вщносяться до Дшпровсь-кого буровугшьного басейну, товщина шарГв вугшля досягае 20 м. В обласп зосереджено 90% запа-ав вугшля 3,3 млрд т. У Юровоградськш обласп знайдеш горюч! сланщ поблизу с. Бовтишка Олек-сандрГвського району, запаси сланцевого газу стано-влять близько 3 млрд т. С невелик! родовища торфу розташоваш в заболочених плавнях рГчок Мала Вись Г Велика Вись, в долинах рГчок близько Но-вомиргорода, МаловискГвське Г Великовюшвське родовища мютять низинний тип торфу.
Рудш корисш копалини представлен! залГзом, залГзорудш родовища розташоваш в схгднш частиш КГровоградсько! обласп, в геолопчному вщношенш вони належать до КриворГзького басейну. Тут зна-ходяться Петровське, Ганшвське, АртемГвське, Го-рохГвське, Попельнаспвське та шшГ залГзорудш родовища. У Петровському район! обласп дГе кар'ер №3 КриворГзького центрального ГЗК. В 25 км на швденно-схщ Петрового розташований Ганшвскш рудник Швшчного ГЗК. Бшя села АртемГвка на рГчц Зеленш будуеться великий АртемГвський кар'ер. На територп обласп в м. Долинська будуеться ГЗК для переробки окислених кварцитов (600 млн т).
У родовищах Побужжя вмют шкелю становить 0,5-5,2%. Тут знаходяться Деренюхське, КапГтан-ковське, Липовеньшвське, ГрушкГвське та ГншГ родовища. Вмют шкелю становить при розробщ 0,91,5%, залГза - 10-20%, кольбату - 0,03%, кремнезему - 45%. КГнцевим продуктом е ферошкель -сплав шкелю, кольбату Г залГза. У ПобужжГ знайдено родовище марганцевих руд, створене в результат! адсорбцп та осадження марганцю в вапняках ("мар-ганцевГ шапки"). 1снуе велика перспектива знайти в Юровоградськш обласп титано-циркошеву руду та алюмшеву сировину. На територп Новомиргород-ського та Бшгород-Слов'янського райошв широко поширений шьменгт - основний мшерал, що мютить в собГ титан.
Перше родовище урану виявлено в 1964 роцг У наступш роки шсля МГчуршського родовища знайдено Ватутшське родовище, Северинське родовище Г цший ряд Гнших, на баз! яких створено власну мь нерально-сировинну базу атомно1 енергетики Укра-1'ни. Вс родовища, за наявними у них запасГв, ввдно-сяться до великих.
Знайдеш Юрське Г КлГнщвське родовища золота, як ощнюються як велик!. Разом з золотом можна додатково отримувати срГбло. Мають мюце рудопроявлення платини, вольфраму та олова. Се-
ред ще1' групи рщкюних металГв наявш рудопрояв-лення танталу, нюбто. В останш роки знайдено родовище лтю, велике за запасами, де можливо одно-часно добувати олово.
Залягання графГту в Юровоградськш обласп вь домГ з початку ХХ столгття. В даний час в обласп експлуатуеться найбшьше в Сврош Завалевське родовище графГту. Вмют графГту в каолшзованих гнейсах становить 6-14%. Гнейси утворюють заля-гання у виглядГ пласпв потужнютю до 500 м, дов-жиною 5 км.
ЗнахГдки алмазГв Г 1'х мшералГв-супутнишв в обласп вщомГ давно, в 1995 рощ знайдено корГнш шмберлгти, йде 1'х ощнка.
У Юровоградськш обласп каолш видобува-еться на родовищах вогнетривких глин, що знаходяться поблизу с. Катеришвка. На швшчний схщ вГд КГровограда розташоване Веселовське родовище ке-рамзитово! сировини.
Трепел вщноситься до групи кремнеземистих (опалових) порщ, до яко! належать також дГатомГт, опока Г деяк шшг
В обласп присутш багато видГв будГвельних матерГалГв: суглинки, тски, шщаники, бутовий ка-мшь, щебшь, вапняк, мергель, кварцити тощо. Родовища суглинков знайдеш в Новгородшвському район!. Великими родовищами цегельно-черепично! сировини е Новомиргородське, Вастнюьке, Обозшв-ське й шшг В великому обсязГ ведеться кар'ерний видобуток бутового каменю, щебню. У ПобужжГ е родовища охри.
З облицювальних каменГв, у Юровоградськш областГ, найбГльш широко використовуються гра-нГти, в межах Новомиргородського I Маловисшвсь-кого районГв розмГщуються родовища лабрадорита. ГарнГ декоративнГ властивостГ мають мармур та мармуровГ вапняки Хащевського Г Завалевського ро-довищ [40].
Луганська область розташована на сходГ Укра-1'ни по обидвГ сторони середньо! течП рГчки СГвер-ський Донець. На твноч1, сходГ Г п1вднГ область ме-жуе з БГлгородською, Воронезькою та Ростовською областями Росп. На твденному заход! до земель Лу-ганщини примикае Донецька, а на твтчному заход! - Харшвська область [41].
Надра областГ багат! сво1'м високоякГсним ву-гГллям. Його запаси обчислюються десятками мшь-ярдГв тон. ВугГльних пластов налГчуеться до 330. Найбшьш поширена товщина вугшьних пластГв в областГ 0,75-1,0 м. Якють вугГлля висока. ДвГ тре-тини складають антрацит Г енергетичне вугГлля, третина - кокавне вугГлля. ОсновнГ вГдомГ поклади вугшля зосереджеш в правобережнГй частинГ обласп, в зош Донецького кряжа. Родовища вугшля роз-вГданГ Г в деяких районах лГвобережжя. С значш поклади природних будГвельних матерГалГв - вапняку, пГсковика, крейди, мергелю, глини. У п1внГчнГй частит обласп виявленГ запаси природного газу (Крас-
ногор1вське родовище). Металевими рудами надра област пор1вняно бвдш [42].
Супутшми корисними копалинами в кам'я-ному вугшл! е метан, запаси якого становлять 76,2 млрд м3. На територп област ввдом! 1 нафтове, 5 газових, [ 8 газоконденсатних родовищ. Також е одне родовище крейди, яка використовуеться для виробництва соди, запас якого становить 19,2 млрд т. Буд1вельна !ндустр!я Луганщини спира-еться на власну сировину, яка представлена 124 ро-довищами, 25 з них експлуатуються. На територп област визначеш 82 перспективш дшянки для про-ведення пошукових робгт на р1зш види нерудно! си-ровини [43].
Льв1вська область розташована на крайньому заход! Укра!ни. Межуе на твноч! [ твшчному сход! з Волинською та Р1вненською областями, на сход! I твденному сход! - з Тернопшьською та 1вано-Фра-нк!вською областями, на твдш - !з Закарпатською областю, на заход! - з Польщею.
Серед корисних копалин област найбшьше значення мають паливно-енергетичш ресурси: родо-вища газу, нафти, кам'яного вугшля Льв1всько-Во-линського вугшьного басейну на твноч! област! Область волод1е також родовищами горючих слан-шв, калшно! I кам'яно! сол1, с1рки, гшсу, буд1вель-них [ вогнетривких глин, мергелю, вапняк!в [44].
Нафтов! й газов! родовища зосереджеш в Пе-редкарпатському прогиш, хоча нафта також е в Ски-бовськ!й зош Карпат (Схвдниця, Урич, Стршьбище), а невелике родовище газу ввдкрито I в Волино-По-дшьсько! частини Русько! платформи. В Зовшшнш зон1 Передкарпатського прогину в1дом1 численш газов! родовища, як1 пролягають мiж Краковецьким [ Городоцьким розломами в смуз1 б1ля насування Внутршньо! зони. У межах област1 розвщано 12 родовищ. В Зовшшнш зош було також в1дкрито одне нафтове родовище - Кохановське, де в юрських ва-пняках отриман1 притоки важко! в'язко! с1рчисто! нафти.
П1вн1чну частину област1 займае Льв1всько-Во-линський вуг1льний басейн. Вугленосш нижньо- I середньо-кам'яновуг1льн1 в1дкладення залягають п1д товщею крейдових [ юрських пор1д на глибинах в1д 250 до 500 м. Загальна площа басейну близько 10 тис. км2.
Передкарпатський прогин, кр1м нафти [ газу, мае велии ресурси кам'яно! ! кал!йно! сол!. На територп Льв!всько! област! виявлено багато родовищ, як! пролягають смугою уздовж краю Карпат. Серед розвщаних родовищ (Стебник, Моршин, Доброгос-т!в, Борислав та шш!) найб!льш iитенсивно розроб-ляеться Стебницьке. В межах Волино-Подшьсько! частини Русько! платформи, в смуз^ що прилягае до зовнiшньо! зони Передкарпатського прогину, е кi-лька родовищ самородно! сiрки (Немирiвське, В'я-зiвське, Любенське, Роздiльське). Промисловi нако-пичення сiрки виявленi в Ратинських вапняках [45].
Микола!вська область знаходиться в пiвденнiй частинi Укра!ни, межуе на заходi з Одеською, на тв-ночi - з Юровоградською, на сходi - з Херсонською i Днiпропетровською областями [46].
Корисш копалини представленi переважно не-рудним комплексом. На пiвнiчному заходi розроб-ляеться родовище нiкелю, на пiвночi е родовища уранових руд. Видобуток грашту проводиться на 18 великих родовищах. Разом з гранiтами зустрiча-ються гнейси, кварцити i польовий шпат.
Мшерально-сировинш ресурси на територп области представленi значними запасами будiвельних матерiалiв: каменю будiвельного понад 627 млн м3, гранiтiв iз широкою гамою кольорiв i високими де-коративними якостями - 51,3 млн м3, цементно! си-ровини - 60,7 млн т, глиняно-черепично! сировини -48,1 млн м3, пiску будiвельного - 123 млн т. Про-мислове значення мають також поклади вапняк^в -16,4 млн т, каол^ - 113,6 млн м3, дорожнiх матерi-алiв тощо [47].
Одеська область знаходиться на твдш Укра-!ни. В адмшютративному пiдпорядкуваннi областi знаходиться острiв Змi!ний. На пiвночi межуе з Вш-ницькою та Кiровоградською, на сходi - з Микола-!вською областями, на заходi - з Республшою Молдова та невизнаним Приднiстров'ям, на пiвденному заходi - з Румушею [48].
В Одеськш областi вапняк добувають в трьох зонах, найбагатша розташована навколо Одеси, в Бь ля!вському, Комiнтернiвському, Роздшьнянському, Iванiвському районах - Булдинське, 1ль!нське, Кар-повське, Фонтанське, Гуляй-Балкiвське та iншi родовища. З iнших будматерiалiв в област^ добувають глини, суглинки та каолiни (бiлу глину), тсок, гальку, гравiй, гранiт, гшс, цементну сировину. Глини, суглинки i галька розробляються вiдкритим способом приблизно в тих же районах, що i вапняк. Гiпс е на березi Куяльницького лиману, каолiн - у Березiвському районi. Пiсок видобуваеться на трьох родовищах, причому два з них знаходяться на мор-ському днi. Мова йде про так звану Одеську банку, розташовану в двадцяти километрах на твшчний схiд вiд мiста.
В 1зма!льському районi розвiдано велике родовище натрiево! солi - не менше 4 млрд т. Ще один мшеральний ресурс, яким багата Одещина, вугiлля. У регiонi е запаси трьох з чотирьох типiв вугшля. На кордош з Кiровоградською областю, в товщi Укра-!нського кристалiчного щита, залягае графiт (Зава-лiвське родовище). У Болградському районi е кшька родовищ бурого вугiлля, пласт простежено вiд села Владичень на березi Ялпуга до молдавсько! Бай-маклi!, потужнiсть його непост^йна ввд 2 сантимет-рiв до 1,5 метрiв, глибина залягання 22-40 метрiв.
У Кiлiйському районi знайдено торф. Розввдаш невелик! родовища марганцю i залiза в пiвнiчних районах [49]. Розглядаються можливост^ знахо-дження покладiв, як! м!стять в со6! шють найбiльш перспективних золоторудних об'ект!в. Один з них -
Травневе, розташоване на твденнш околиц Са-враш (твтчний район Одесько! обласп, недалеко вГд рГчки Швденний Буг), воно було виявлено при буршш свердловин на уран в 1991 рощ
В СгорГвш (Роздшьнянський район) е шахти з видобутку вапняку. Ще мюцевГ червоно-бурГ глини, як шдходять для виробництва цегли. У Саратсь-кому район! в амдесяп роки була пробурена сверд-ловина на нафту, проте на цьому родовищГ нафто-вщдача дуже слабка, плюс велика кГлькГсть парафь шв, як сильно ускладнюють видобуток. На швдш обласп було вивчено калГйш родовища. На твночГ, в Котовському, ЛюбашГвському районах, вивчено фосфорити [50].
Полтавська область межуе на заход! з Черкась-кою областю, на твшчному заход! - з Ки'вською об-ластю, на швночГ - з ЧернЫвською та Сумською областями, на сходГ - з Харшвською областю, на твдш - з КГровоградською та Дшпропетровською областями Укра1ни [51].
До тдприемств прничовидобувно1 промисло-восп (видобування неенергетичних матерГалГв) на-лежить пгант укра1нсько1 чорно! металурги, гор-дють Полтавщини - ВАТ "Полтавський прничозба-гачувальний комбшат". Основною продукщею цього тдприемства е залГзорудний концентрат Гз вмютом залГза до 65% Г офлюсований залГзний ока-тиш для доменних цехГв металургшних комбшапв.
Полтавщина е провщним нафтогазовидобув-ним регюном Укра1ни. Близько 40% укра1нського газу Г кожна п'ята тонна нафти з конденсатом видо-буваеться з и надр [52].
РГвненська область межуе на заход! з Волинсь-кою областю, на швночГ - з Республшою Бшорусь, на сходГ - з Житомирською, на твдш - зГ ЛьвГвсь-кою, Тернотльською та Хмельницькою областями Укра1ни.
РГвненська область мае велик! запаси бурш-тину, два великих розвГданих родовища - Клеав-ське Г Вшьш [53].
В обласп налГчуеться 533 родовища, з яких ро-зробляються 119 родовищ, 18 видГв рГзних корисних копалин. РГвненщина володГе ушкальною сировин-ною базою таких корисних копалин як базальт Г бу-рштин, видобуток яких здшснюеться тшьки в межах обласп Г становить 100% вщ загального видобутку в Укра1ш (18,64% - видо6уто1 крейди будГвельно1, 25,2% - торфу, 11,81% - цементно1 сировини, 11,21% - будГвельного каменю, 2,78% - цегляно-че-репично1 сировини).
Торф представлений 333 родовищами з запасами 137 млн т, в розробщ знаходиться 46 родовищ Гз запасами 38,2 млн т. На 37 родовищах шдраховаш запаси сапропелю становлять 6,2 млн т.
За останнш перюд з'явилися певш перспективи виявлення промислових родовищ фосфатно1 сировини, юнують позитивн ознаки по родовищах само-родно1 мвд, алмазГв. Пошуковими роботами визна-чено великий РГвненсько-Волинський мщнорудних
район загальною площею 98 км2, який охоплюе час-тину РГвненсько1 обласп (Володимирецький, Косто-пшьський та ГншГ райони), де знаходиться Рафалов-ський рудний вузол. Зпдно з загальною прогнозною ошнкою цього району в його надрах зосереджено близько 25 млн т самородно1 мвд, а в окремих вуз-лах до 4-5 млн т (мщь високо1 якосп, з домшками золота, срГбла, платино1дав). Глибина залягання ко-рисно1 копалини коливаеться вГд 20 до 600 м.
У Здолбушвському, РГвненському та Гощансь-кому районах виявлено шють дшянок з неглибоким (до 20 м) заляганням фосфорипв з загальними ресурсами до 10 млн т. У захщних частинах РГвнен-ського Г Костопшьського райошв встановлено по-ширення подГбних руд на глибинах бшьше 50 м.
Швшчна частина обласп (ЗарГчнянський та Володимирецький райони) вщноситься до перспектив-но1 територи з точки зору виявлення коршних родовищ алмазГв. Тут знайдено дрГбн уламки алмазоно-сних шмберлтв, а в вендських Г четвертинних вщ-кладеннях дрГбш кристали алмазГв Г 1х супутники.
БудГвельна ГндустрГя обласп спираеться, в основному, на власну сировинну базу, головними на-прямками яко1 е розробка родовищ крейди будГвель-но1, цементно1 сировини, цегельно-черепично1 сировини, каменю будГвельного, каменю облицюваль-ного, шску будГвельного. На 11 територи налГчуеться 115 родовищ, в даний час розробляеться 43 родовища. Цементна сировина представлена двома родо-вищами - Здолбушвським Г Могилянським Гз загальними запасами 193,39 млн т. Враховано чотири родовища крейди будГвельно1 з загальними запасами 30,7 млн т. На територи обласп розташоваш два родовища кварцового шску для виробництва скла. Запаси сировини становлять 3,2 млн т. На 11 територи налГчуеться 17 родовищ тску, з яких розробляеться 5 родовищ. Враховано 7 родовищ каменю облицю-вального (гранГт, габро, габро-дГабаз), з яких 6 роз-робляеться.
Сировинна база галузГ з виробництва буто-щебенево1 продукци базуеться на 29 родовищах каменю будГвельного. Запаси 1х складають 525 млн м3. На даний час в розробщ знаходиться 16 родовищ.
РГвненська область е единим постачальником базальтового щебню для виробництва мшерально1 вати Г волокон. Враховано 5 родовищ Гз запасами базальту 151,5 тис. т, в даний час в розробщ знаходиться три родовища. Цегляно-черепичну сировину зосереджено на 48 родовищах Гз загальними запасами 41,75 тис. м3, в експлуатаци знаходиться 9 ро-довищ [54].
Сумська область знаходиться на твшчному сходГ Укра1ни, межуе на заход! з Чершпвською областю, на твночГ Г сходГ - з Росшською ФедерацГею, на п1вденному сходГ - з Харшвською, на твдш - з Полтавською областями Укра1ни [55].
На територи обласп розташоваш велик! запаси нафти Г газу. Основними родовищами з видобутку
нафти ! нафтового газу е Анастаавське, Бугруватгв-ське, Коржевське ! Швденно-Панаавське [56].
Кр!м нафти, газу, торфу на Сумщиш е й !нш! корисн! копалини: кам'яна с!ль, крейда, с!рка та сапропель. Запсшьське родовище крейди для вапну-вання кислих грунт!в знаходиться в промисловш експлуатацп. С!рка пов'язана з двома родовищами нафти. В област ведомо 55 родовищ сапропелю.
Нерудн! корисн! копалини для металургп представлено вогнетривкими глинами та кварцитами. В обласп в!доме Красноп!льське (Михайл!вське) родовище вогнетривких ! тугоплавких глин. Кварцит, використовуваний в металургп, представлений двома родовищами, в даний час розробляеться Ба-ницьке родовище. Сировинна база для виробництва буд!вельних матер!ал!в недостатньо вивчена. Копалини для буд!вельно! шдустрп в област представлено 132 родовищами, з яких 24 знаходяться в промисловш експлуатац!!. Цегельно-черепична сиро-вина - найб!льш поширена в област! корисна копа-лина. Розввдано 103 родовища, з яких в експлуатац!! 12. Розввдаш загальн! запаси цегельно! сировини становлять 106,6 млн м3 (5% загальних запас!в в Ук-ра!ш). Цементна сировина представлена одним Се-редино-Будським родовищем крейди ! мергелю глинистого. В обласп також е два родовища керамзит-но! сировини.
На Сумщиш 18 родовищ буд!вельного тску, з яких 11 розробляеться, розвщаш запаси п!ску - 98 млн м3. На територп област! розв!дано с!м родовищ буд!вельно! крейди. Кр!м того, надра област! м!стять так! корисн! копалини, як фосфорити, мше-ральн! фарби, опоки, скляш п!ски, як! вимагають ге-олог!чного вивчення [57].
Харк!вська область розташована на п!вн!чному сход! Укра!ни. На п!вноч! ! твшчному сход! вона межуе з Белгородською областю Росшсько! Федера-ц1!, на сход! - з Луганською, на твденному сход! - з Донецькою, на твденному заход! - з Дтпропетров-ською, на заход! ! твшчному заход! - з Полтавською та Сумською областями [58].
На територй област! поширеш горюч! ! немета-л!чн! корисн! копалини. Горюч! корисн! копалини представлено рядом родовищ природного газу. З не-метал!чних корисних копалин найб!льш поширен! в област! буд!вельн! Велике значення мае Новосел!в-ське родовище скляних тск!в, як! поставляються на б!льш!сть скляних завод!в.
Корисн! копалини в област! представлен! при-родним газом (Ефрем!вске, Зах!дно-Крестищенське, Кегич!вське та !нш! родовища), нафтою, кам'яним ! бурим вугшлям, кам'яною с!ллю, фосфоритами, охрою, глиною, тсками, вапняками, крейдою тощо [59]. В Харк!вськш област! було виявлено запаси сланцевого газу [60].
Херсонська область омиваеться Чорним морем на твденному заход! ! Азовським на твденному сход!, на твноч! регюн межуе з Дн!пропетровською, на сход! - !з Запор!зькою, на заход! - з Микола!в-
ською областями, на твдш - з Республтою Крим [61].
У Херсонськ!й област! розвщано родовища корисних копалин мають невелик! обсяги. В якосп хороших флюсових вапняк!в зарекомендували себе в межах Херсонсько! област! вапняки Галагашвсь-кого, Архангельського ! Бшокриницького родовищ. Буд!вельн! вапняки розташоваш в Степан!вському, Рожновському, Осокор!вському родовищах. Родовища вапняк!в для буту ! щебеню - Дар'!вське, Но-вософпвське, Бериславське, Козацьке, Тягинське. Для кладочно-штукатурних роб!т використову-ються тски кварцов! Голопристанського, Дар'!всь-кого, Кардашинського, Новокаховського та Кахов-ського родовищ. Родовища глин Херсонськ!й област! - Чаплинське, Ген!чеське, Херсонське.
Родовища торфу Херсонсько! област! зосере-джено в плавнях долини р.Дн!про. Найбшьш знач-ним ! освоеним родовищем торфу е Кардашинське, однак запаси торфу тут не тдраховаш
Сшь - одне з багатств Херсонщини, с!ль випа-ровуеться на сонщ з води, яка надходить у садочш басейни по каналу з Ягорликского лиману. На даний час на солепромисл! видобуваеться 5000 т сол! що-р!чно. Не менш старим е Гешчеський солепромисел, розташований на Ген!чеському озер! в твшчнш ча-стин! Арабатсько! стр!лки, що знаходиться в тв-денно-сх!дн!й околиц! частин! област! [62].
Геолопчш та геоф!зичн! досл!дження територй Херсонщини св!дчать, що п!д кристал!чним щитом е порожнеч! товщиною 10-15 кшометр!в де може за-лягати нафта та природний газ. 1нш! досл!дження також св!дчать, що нафта ! природний газ е на територп вщ Дшпра до Ген!чеська, тобто до самого Азов-ського моря) [63].
Хмельницька область в!дноситься до зах!дно-центральнш частин! Укра!ни ! розташована на землях Захщного Под!лля та Швденно! Волин!. Межуе на твшчному заход! з Р!вненською, на твшчному сход! - з Житомирською, на сход! - з В!нницькою, на твдш - з Чертвецькою, на заход! - з Тернопшь-ською областями [64].
Область багата мшеральними ресурсами, розвь дано 260 родовищ корисних копалин, з яких експлу-атуеться близько 100, бшьшють з них м!сцевого значення (цегельш глини, п!ски, вапняки для виробництва вапна, вапняки та грашти для виробництва щебеню ! буту).
Одним з найбшьш перспективних напрямшв розвитку мшерально-сировинно! бази област! е освоення родовищ граф!ту, виявленого на п!вн!ч-ному сход! област!. Буртинське родовище графгту знаходиться в Полонському та Шепет!вському районах. Руди цього родовища легко збагачувальш. Ви-х!д графгтового концентрату з них складае 95%, зо-льн!сть концентрату низька (ввд 2,5 до 11%). З руд можна отримувати граф!т вс!х сортов ! марок. Запаси ! прогнозш ресурси граф!тових руд в цшому по ро-довищу складають 350 млн т.
Ha теpитоpiï облaстi pозвiдaно 21 pодовище гpaнiтy iз зaпaсaми 230-250 млн м3, що повнiстю зо-безпечye потpеби облaстi в бyдiвельнiй сиpовинi нa 100-120 pокiв. В pезyльтaтi пpоведениx геолого-pо-звiдyвaльниx pобiт нa пiвночi i в центpaльнiй чос-тинi облaстi встaновлено pяд пеpспективниx pодо-вищ чеpвоного i темно-сipого гpaнiтy, дiоpитy тa лaбpaдоpитy з високими декоpaтивними влaстивос-тями.
Хмельницькa облaсть це eдиний pегiон в У^о-rni, де pозвiдaно pодовищa сaпонiтовиx глин - уш-кaльниx пpиpодниx yтвоpень, ям вклaдaють цiлy пpовiнцiю бентонiтовоï с^овини з особливими вло-стивостями. Зогаси Хмельницько1' гpyпи pодовищ сaпонiтiв склaдaють понaд 100 млн т, потужнють пpодyктивного шapy 10-40 м, потужнють pозкpив-ниx поpiд 5-20 м. ^йбшьш вивченими e Вapвapiв-ське i Тaшкiвське pодовищa сaпонiтовиx глин з зо-пaсaми понaд 60 млн т.
Ha твдш облaстi нa теpитоpiï Вiньковецького paйонy pозвiдaнi Адaмiвське i Кapaчaïвське комп-лексш pодовищa глayконiтовиx тсшв з зaпaсaми близько 30 млн т. Ha Хмельниччиш e поклaди фос-фоpитiв - сиpовини для виpобництвa мiнеpaльниx добpив. Ha сьогоднi не вiдпpaцьовaнi Джypджiïв-ське, Maйдaнське, Гaйдaмaцьке pодовищa i деяк iншi пpояви конкpецiйниx фосфоpитiв, зaпaси фос-фоpитного aнгiдpидy зa остaннiми pозpaxyнкaми склaдaють бшьше 190 млн т. Певнi пеpспективи по-в'язaнi з pозвiдaним новим для pегiонy типом pyд -зеpнистими фосфоpитaми, пpогнознi pесypси якж стaновлять близько 120 млн т [65].
Чеpкaськa облaсть - знaxодиться у центpaльнiй чaстинi Укpaïни. Mежye з Кивською, Полтaвською, Кipовогpaдською, Вiнницькою облaстями [66].
Haдpa Чеpкaськоï облaстi бaгaтi пpиpодними pесypсaми, нaсaмпеpед неpyдними коpисними кога-линaми. Сеpед поливна pесypсiв видiляються pодо-вищa бypого вyгiлля i тоpфy. В облосп знaчнi зогаси бyдiвельниx мaтеpiaлiв, e pодовищa глин, ^идот-ниx для виготовлення кеpaмiки. Ha Чеpкaщинi pоз-тaшовaне yнiкaльне зо pозмipaми, якютю сиpовини то спектpaми його зостосувоння pодовище бентош-товиx глин. Чеpкaськa облость мae токож знaчнi зо-гаси втоpинниx кaолiнiв (Hовоселицьке, Рижонов-ське pодовищa), вогнетpивкиx глин - Озеpянське pодовище. Поблизу м. Смшо знaxодиться попеpед-ньо pозвiдaне pодовище бокситiв.
С обгpyнтовaнi можливостi виявлення новиx pодовищ титону, фосфоpитiв, arara™, мiнеpaльниx фapб, п'eзокpистaлiчноï сиpовини, грофггу i пеpвин-ниx кaолiнiв.
Ha межi Чеpкaськоï то Кipовогpaдськоï облос-тей pозтaшовaне Болтське pодовище гоpючиx слон-цiв. Пpогнознi зогаси слонщв стоновлять 1,5 млpд м3 [67].
Чеpнiгiвськa облость знaxодиться но пiвночi Укpaïни. Mежye но зaxодi з Кивською облостю, но
пiвночi - з Гомельською облостю Респyблiки Бшо-py^ то з Бpянською облостю Росшсько1' Федеpaцiï, но сxодi - з Сумською, но пiвднi - з Полтовською облостями Укpaïни [68].
Ha^a Чеpнiгiвщини богат коpисними кополи-номи. Ha пiвднi облaстi вiдкpито токож зогаси шфти i пpиpодного газу. Бшьше 200 тис. га досягae площо тоpфовищ. Maйже но 160 км уздовж нового беpегa Десни тягнуться поктади кpейди. Пpомислове зш-чення моють зогаси фосфоpитiв, вопно, кaолiнy, меpгелю, ком'яно1' солi, piзниx глин, квapцовиx тс-кiв [69].
Чеpнiвецькa облость знaxодиться но твден-ному зaxодi Укpaïни. Mежye з Вшницькою, 1воно-Фpaнкiвською, Теpнопiльською, Хмельницькою об-лостями [70].
Ha теpитоpiï Чеpнiвецькоï облосп pозтaшовaнi pодовищa rap^rax кополин, що викоpистовyються у бyдiвельнiй гaлyзi, гiпс, меpгелi, пiски, вопняки. Пpоведено pозвiдкy то виявлено pодовищa шфти i гозу, a токож пpояви золотоносниx, мвдно-колчедон-ниx i полiметaлiчниx pyд [71]. Haцiонaльнa окцю-неpнa компaнiя «Haдpa Укpaïни» почоло pозpобкy шфтогазового pодовищa, pозтaшовaного но Kpa^ ношьськш площi [72].
Розглядоючи потенцiaл pесypсноï бози rop^-нж кополин необxiдно вiдзнaчити величезний по-тенцiaл Укpaïни то ïï pегiонiв для pозвиткy i стойкого зpостaння в yмовax децентpaлiзaцiï i появи новж можливостей pеaлiзaцiï iнфpaстpyктypниx ^оек™ i соцiaльного pозвиткy теpитоpiй з ypaxyвaнням зо-безпечення pобочиx мюць i комфоpтного ^ожи-воння ^омоая^
Анaлiз стpyктypи то обсягiв гоpючиx коpисниx кополин покaзye величезнi можливост для ^ок-тично всix pегiонiв. З yсix облостей тшьки в тpьоx -Киïвськiй, Mиколaïвськiй то Хмельницькш вiдсyтнi pодовищa гоpючиx коpисниx кополин. Пpaктично скpiзь pозвiдaнi обо добувоються шфто, газ, вyгiлля, тоpф, слонцевий газ, як pодовищa pегiонaльного piвня, ток i деpжaвного. Викоpистовyючи можливо-ст децентpaлiзaцiï то мюцево1' pегiонaльноï шщ-отиви, з облтв екологiчного чиннико, дозволяe мь сцевим гpомaдaм pозвивaти енеpгонезaлежнiсть но бaзi мiсцевиx pесypсiв.
Пpомисловий потенцiaл У^оши мae стpaте-гiчнi зогаси зaлiзоpyдноï сиpовини, мapгaнцю, ти-тону, шкелю, вопняшв, вaнaдiю, нiобiю, ypaнy, ^a-фiтy, мiдi, цинку, бокситiв.
Величезною e мiнеpaльно-сиpовиннa бозо для виpобництвa бyдiвельниx мaтеpiaлiв в yсix pегiонax Укpaïни. Розвiдaнi обо викоpистовyються pодовищa вопняку, гpaнiтy, тску, глини, ^ейди то iн.
Укpaïнa мae пpомисловi зогаси доpогоцiнниx i нaпiвкоштовниx гамешв - олмози, бypштин, гpaнaт.
Викоpистaння пpиpодниx кополин i pозвиток економш pегiонiв то pегiонaльного бiзнесy необxi-дно pозглядaти в декiлькоx пiдxодax, a соме:
- програмно-цшьовий тдхвд до планування розвитку м!нерально-сировинно! бази регюну;
- системний тдхщ з урахуванням розгляду со-ц!ально-економ!чного розвитку регюшв та процесу використання в!дход!в як едино! системи з оц!нкою ефективност! комплексного використання мшераль-но! сировини, залучення м!сцевих трудових ресур-с!в, економ!ю витрат на логютику, зменшення ви-трат на створення !нфраструктури, еколог!чний фактор, комфортне проживання громадян;
- кластеризац!! галузей промисловост! рег!ону.
Програмно-ц!льовий п!дх!д до планування розвитку мшерально-сировинно! бази регюшв реал!зу-еться на тдстав! Закону Укра!ни «Про засади державно! регюнально! политики» [73], Кодексу Укра-!ни «Про надра» ст. 6, 9, 18, 91 [74], Постанови Ка-бшету М!н!стр!в Укра!на №432 в!д 05.05.1997 р. «Класифшащя запас!в ! ресурс!в корисних копалин державного фонду надр» [75]. Розробка та вико-нання рег!ональних програм, в умовах децентрал!за-ц!!, дозволяе бшьш рац!онально та ефективно вико-ристовувати природн! ресурси на благо громади, шь ц!ювати м!сцеву шщативу, враховувати запити громади реально покращувати добробут громадян, як! проживають на дан!й територ!!, контролювати еко-лог!чних фактор.
Економ!чн! насл!дки комплексного викорис-тання корисних копалин характеризуються ресурсо-збер!гаючою функц!ею. Ресурсозбер!гаюча функц!я забезпечуе економ!ю ф!нансових, матер!альних, трудових ! природних ресурс!в на виробництво про-дукц!! з первинно! сировини, зам!нного вторинним, економ!ею витрат на ввдновлення земель, поруше-них розробкою родовищ первинно! сировини, еко-ном!ею витрат на збер!гання та еколопчну утил!за-ц!ю в!дход!в, рац!ональним використанням первин-них природних ресурс!в, зниженням витрат на виго-товлення продукц!!, рац!ональним розм!щенням ви-робництва на основ! наближення сировинно! бази до мюць виробництва продукц!!, зменшенням фондо-м!сткост! виробництва.
Кластеризац!я галузей промисловост! регюну передбачае алгоритм дш для виявлення та оц!нки потенц!алу кластеризац!!, а також формування рег!-ональних галузевих кластер!в (рис. 1).
Для кшькюно! оц!нки потенц!алу кластеризац!! галуз! (виду економ!чно! д!яльност!) рег!ону пропо-нуеться використання в!домих методик, заснованих на визначенн! таких коеф!ц!ент!в, що характеризуют можлив!сть галуз! (виду економ!чно! д!яльно-ст!) !дентиф!кувати як юнуюч1 або потенц!йн! ядра (лвдери) кластерних утворень.
1 етап. Оцшка р!вня розвитку рег!ону та оцшка потенц!алу кластеризащ! Анал!з тенденщй розвитку регюну на основ! показниюв сощально-екожишчного розвитку. Виявлення можливих напрямюв для створення та розвитку кластер!в, визначення базових галузей промисловост! (груп галузей) за видами економ!чно! д!яльносп на основ! к!льк!сно! ощнки потенщалу кластеризац!! (коеф!щента локал!защ!, коефщента спец!ал!защ!! коеф!щента душового виробництва). За результатами оцшки необхщно прийняти р!шення що до дощльносп або недоц!льност! розвитку базово! гал\ з1 на основ! формування кластеру
Рис. 1. Алгоритм дш для виявлення та оцшки потенщалу
Коефщент лок^защ! (Кл) - вiдношення питомо! ваги ra^3i (виду eKOHOMi4HOi дiяльностi) у cipyKiypi виробництва perioHy до питомо! ваги Tie! ж гaлyзi (виду економiчно! дiяльноcтi) в кра!ш:
Кл = (Ор / ВРПН) / (Ос / ВВПк), (1)
де Ор - обсяг вщвантажених товapiв власного виробництва, виконаних робгт i послуг власними силами за видами економiчно! дiяльноcтi по pегiонy; ВРП -валовий pегiонaльний продукт; Ос - обсяг вщванта-жених товapiв власного виробництва, виконаних ро-бiт i послуг власними силами за видами економiчно! дiяльноcтi в цiломy по кра!ш; ВВПк - валовий реп-ональний продукт кра!ни. Даний коефiцieнт пока-зуе, у скшьки paзiв концентращя дано! гaлyзi (виду економiчно! дiяльноcтi) у даному pегiонi бiльше або менше, шж в щлому по кра!ш.
Коефiцieнт душового виробництва (Кдв) - вщ-ношення питомо! ваги гaлyзi (виду економiчно! дiя-льносп) pегiонy у вiдповiднiй cтpyктypi гaлyзi (виду економiчно! дiяльноcтi) кра!ни до питомо! ваги населения регюну в населенн кра!ни;
Кдв = (Ор / Ос) / (Нр / Рс), (2)
де Нр - населення регюну; Нс - населення кра!ни (iншi показники див. у фоpмyлi (1) [76].
Розробка великих родовищ корисних копалин вимагае величезних витрат, так для розробки нафти потpiбнi величезн iнвеcтицi! (рис. 2).
Кра!на Азербайджан Витрати, дол. 88 000
Казахстан 95 000
Венесуела 37 000
1рак 7 500
Саудовська Аpaвiя 18 000 - 30 000
1ран 60 000
Рис. 2. Граничш швестицшш витрати для добичи 1 т на добу [77]
Розробка дабних i родовищ pегiонaльного piвня вимагае зовам iнших витрат, якi тд силу крупному, середньому та дpiбномy бiзнеcy. Так на-приклад, розробка торфу для ТЕС при нормах 1 т ву-гшля - 2,5 т торфу, з обсягом видобутку торфу 250 тис. т на рш iнвеcтицi! складуть близько 1 млн дола-piв при цьому cобiвapтicть видобутку 1 т торфу складе в межах 15-40 долapiв [78], для розробки ро-довища керамзитових глин з обсягами 20 тис. т на мюяць необхщно близько 5 млн долapiв iнвеcтицiй [79].
При цьому важливим принципом мае стати об-меження нaдмipно! концентрацп пpомиcловоcтi в мicтaх. Вiдомо, що економiчнa ефективнють роз-
мiщення виробництва досягаеться переважно конце-нтpaцieю його, що надае можливють зменшувати ка-пiтaльнi вкладення в iнфpacтpyктypy i. отже, собь вартють продукцп. У той же час концентращя про-мисловост призводить до зростання концентраци населення в мicтaх i спричиняе проблеми еколопч-ного характеру. Обмеження концентрацп' промисло-вост можна досягти створенням середшх i малих спещатзованих п1дприемств i розосередженням !х у малих мютах i великих селах. Реaлiзaцiя цього принципу може зробити можливим бiльш piвномipне ро-змiщення в межах областей. В умовах ринково! еко-номiки головна роль у pеaлiзaцi! принцип1в ращона-льного pозмiщення виробничих сил повинна стати прюритетом для мicцевих громад.
Зaкономipнicть pозмiщення продуктивних сил випливае з економiчного закону концентрац^! виробництва. Реaлiзaцiя ц1е! зaкономipноcтi мае великий сощальний змicт, оскшьки надае можливicть об-межити нaдмipнy концентpaцiю промислових пiд-приемств i населення у великих мicтaх. Кpiм того, пpопоpцiйне pозмiщення виробництва на територп Укра!ни сприятиме виpiвнювaнню в pозpiзi областей душового виробництва нащонального доходу, а отже i реальних доходiв населення. В умовах переходу до ринково! економiки практично pеaлiзyвaти цю зaкономipнicть держава може через економiчне регулювання, яке передбачае надання вiдповiдних п1льг iнвеcтоpaм кап1талу. Облiк зaкономipноcтi пропорц1йного розмщення продукту дасть можли-вicть фактично виpiвнювaти piвнi економiчного розвитку регюшв, бiльш piвномipно розвивати про-дуктивш сили економiчних район1в. Особлива роль зaкономipноcтi полягае у вcтaновленнi теpитоpiaль-них пpопоpцiй, як1 характеризують теpитоpiaльнy структуру народногосподарського комплексу, pi-вень господарського розвитку район1в, економiчнi зв'язки мiж piзними pегiонaми кра!ни. Зaкономip-нicть pозмiщення виробничих сил втшюеться в життя дieю пpинципiв виpiвнювaння piвнiв еконо-мiчного розвитку райошв, теpитоpiaльного збли-ження обробно! промисловосп з видобувною, paцi-онaлiзaцieю мiжpегiонaльних економiчних зв'язк1в.
Лiтература
1. Экономическая география [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.grandars.ru /shkola/ geografiya/ ekonomicheskaya - geografiya. html/. 2. Launhardt W. Matematishe Berundung der Volkswirtschaft slehre / W. Launhardt. - Leipzig, 1885. - 216 р. 3. Тюнен И.Г. Изолированное государство в его отношении к сельскому хозяйству и национальной экономии : пер. с нем. / И.Г. Тюнен. -М.: Экономическая жизнь, 1926. - Т. 1. - 219 с. 4. Вебер А. Теория размещения промышленности : пер. с нем. / А. Вебер. - Л. - М.: Книга, 1926. -119 с. 5. Пилясов А.Н. Новая экономическая география (НЭГ) и ее потенциал для изучения размещения производительных сил России / А. Н. Пилясов // Ре-
гиональные исследования. - 2011. - №1. - С. 3-33. 6. Доклад о мировом развитии - 2009. Новый взгляд на экономическую географию [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// seinst.ru. 7. Harris C.D. The market as a factor in the localization of industry in the United States / C.D. Harris // Annals of the Association of American Geographers. - 1954. -No 44. - Р. 315-348. 8. Hirschman A. The Strategy of Economic development / A. Hirschman. - New Haven : Yale University Press, 1958. - 199 р. 9. Myrdal G. Economic Theory and Underdeveloped Regions / G. Myrdal. - London: Duckworth, 1957. - 167 р.
10. Pred A. City - systems in advanced economies / A. Pred. - London: нш^ышоп, 1977. - 256 р.
11. Krugman P. Urban Concentration. The Role of Increasing Returns and Transport Costs / P. Krugman // International Regional Science Revview. - 1996. - Vol. 19. - №1-2. - Р. 5-30. 12. Fujita M. The New economic geography. Past, present and the future / M. Fujita, P. Krugman // Papers in Regional Science. - 2004. -Vol. 83. - Р.139-164. 13. Fujita M. The Spatial Economy. Cities, Regions and International Trade / M. Fujita, P. Krugman, A.J. Venables. - Cambridge, MA: The MIT Press, 1999. - 367 р. 14. Анимица Е.Г. Эволюция научных взглядов на теорию размещения производительных сил [Электронный ресурс] / Е.Г. Анимица, П.Е. Анимица, О.Ю. Денисова. - Режим доступа: http://www.google.com.ua/ url?sa= t&rct= j& q=&esrc=s&source=web&cd=2&ved=0CCMQFjAB& url=http%3A%2F%2Fwww.economyofregion.com% 2Farchive%2F2014%2F49%2F2284%2Fpdf%2F&ei= 7_YfVfPxCZDnaP7ygfgG&usg=AFQjCNGgYKF_8rc oOGAq9jdS8-as4YAHKw&sig2=wh7Qx6TiQPL-OZ YHSz3UkA. 15. Грузоперевозки 2013 года: на транзит надежды больше нет [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://cfts.org.ua/articles/ gruzopere vozki_2013_goda_na_tranzit_nadezhdy_bolshe_net_1 7437. 16. Подземные сокровища Крыма [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://context.cri-mea.ua/digest/podzemnie_sokrovisha_krima.html.
17. Полезные ископаемые Крыма [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://rm.krymology.wikia. com/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D 0%B7%D0%BD%D 1 %8B%D0%B5_%D0% B8%D1 %81%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B 5%D0%BC%D1%8B%D0%B5_%D0%9A%D1%80% D1%8B%D0%BC%D0%B0. 18. Винницкая область [Электронный ресурс]. - Режим доступа:Ы^:// ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD% D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%BA%D0%B0%D1 %8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1% 81%D1%82%D1%8C. 19. Природные ресурсы Винницкой области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ua.all.biz/regions/?fuseaction= adm _ oda. showSection&rgn_id=9&sc_id=7. 20. Волынская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https: //ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92% D0% BE%D0%BB%D 1%8B%D0%BD%D 1%81%D0%BA %D0%B0%D 1%8F_%D0%BE%D0%B 1%D0%BB% D0%B 0%D 1 %81 %D 1 %82%D 1 %8 C. 21. Полезные
ископаемые Волыни [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://estnauki.ru/geo/1-geografy/13266-poleznye-iskopaemye-volyni.html. 22. Днепропетровская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0 %BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B F%D0%B5%D1%82%D 1 %80%D0%BE%D0%B2%D 1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0% B1%D0%BB%D0%B0%D 1 %81%D 1%82%D 1%8C. 23. Донецкая область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https:// ru.wikipedia.org/wiki/% D0% 93%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0% D1%84%D0%B8%D1%8F_%D0%94%D0%BE%D0 %BD%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%BE%D0%B 9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D 1 %81% D1%82%D0%B8. 24. Природные ресурсы Донецкой области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ua.all.biz/regions/?fuseaction = adm _oda. showSection&rgn_id=24&sc_id=7. 25. Полезные ископаемые г. Донецка и Донецкой области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ukrix.com/index.php?aid=1414. 26. Природа Донецкой области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/ 241815. 27. Житомирская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/ wiki/%D0%96%D0%B8%D 1 %82%D0%BE%D0%B C%D0%B8%D1%80%D 1 %81%D0%BA%D0%B0% D1 %8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D 1 %81 %D 1 %82%D 1 %8C. 28. Природные ресурсы Житомирской области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ua.all.biz/regions/?fuse action=adm_oda. show Section&rgn_id= 10&sc_id=7. 29. В Житомирской области найдены новые залежи янтаря [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.trust.ua / news/51818-v-zhitomirskoj-ob-lasti-najdeny-novye-zalezhi-yantarya.html. 30. Закарпатская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/ wiki/%D0%97%D 0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0% B0%D 1%82%D 1%81%D0%BA%D0%B0%D 1%8F_ %D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D 1%82%D1%8C. 31. Природа Закарпатской области. Полезные ископаемые [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://glorybus. ru/priroda_ zakar pat skoi_oblasti_poleznye_iskopaemye.html. 32. Запорожская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97% D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0 %B6%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B E%D0%B 1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82% D1%8C. 33. Природные ресурсы Запорожской области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ua.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda. showSection&rgn_id=22&sc_id=7. 34. Ивано-Фран-ковская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0% 98% D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%A4%D1 % 8 0% D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0% BE%D0% B2%D 1 %81 %D0%BA%D0%B0%D 1 %8F %D0%BE
%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81 %D 1%82%D 1 %8C. 35. География Ивано-Франковской области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// ukrainian.su/dostoprimechatelnosti-ivano-frankovskoy
- oblasti/geografiya-ivano-frankovskoy-oblasti. html. 36. Основш родовища корисних копалин Украши [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.geoinf.kiev.ua/rod.htm. 37. Киевская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.expert.ua/articles/25/0/10671/. 38. Исследование недр Киевской области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.lopas.ru/ polez nye-iskopaemye/issledovanie-nedr-kievskoj-oblasti.
39. Кировоградская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/ wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B 2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4% D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0 %B 1%D0%BB%D0%B0%D 1%81%D 1 %82%D1%8C
40. Юровоградська область. Кориснi копалини [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://myreferat.net/referats/951/35586. 41. Луганская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/% D0%9B%D1% 83%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA %D0%B0%D 1%8F_%D0%BE%D0%B 1%D0%BB% D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C. 42. Природные ресурсы Луганской области [Электронный ресурс].
- Режим доступа: http://www.ua.all.biz/regions/7fuse-action=adm_ oda.showSection&rgn_id=25&sc_id=7. 43. 630 месторождений полезных ископаемых насчитывается на территории Луганской области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://cxid.info/630-mestorojdeniy-poleznyh-iskopaem yh-naschityvaetsya-na-territorii-luganskoy-oblasti-n 79 78. 44. Львовская область [Электронный ресурс]. -Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/ wiki/% D0% 9B%D 1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D 1%81% D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0 %BB%D0%B0%D 1 %81%D 1 %82%D1%8C. 45. Полезные ископаемые Украинских Карпат [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://worldofscience. ru/ geografija-mira/7151-poleznye-iskopaemye-ukrain-skikh-karpat.html. 46. Николаевская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru. wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D 0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1% 81% D0% BA% D0% B0% D1 %8F_%D0%BE%D0% B1 %D0%BB%D0%B0%D 1 %81 %D 1 %82%D 1 % 8C. 47. Природные ресурсы Николаевской области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ua.all.biz/regions/?fuseaction= adm_ oda. show Section&rgn_id=15&sc_id=7. 48. Одесская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https: //ru.wikipedia.org/ wiki/%D0%9E%D0%B4% D0% B5%D 1%81 %D 1%81%D0%BA%D0%B0%D 1%8F_ %D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D 1%82%D1%8C. 49. Наши недра: дары древнего моря, песочные войны и бесполезная соль Придуна-вья (инфографика, фото) [Электронный ресурс]. -
Режим доступа: http://dumskaya.net/news/nashi-nedra-dary-drevnego-morya-pesochnye-vojny--031 402. 50. Клондайк для Одесской области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: //yug.odessa.ua/ index.php/home/arc/3070.html. 51. Полтавская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https: //ru.wikipedia.org/wiki/%D0% 9F% D0% BE% D0%B B%D1%82%D0%B0%D0% B2% D1 % 81%D 0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0% BE%D0%B 1 %D0%BB%D0%B0%D 1 %81%D 1% 82 % D1%8C. 52. Полтавская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.rada.com.ua/ rus/RegionsPotential/Poltava/. 53. Ровенская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/ wiki/%D0%A0% D0%BE% D0%B2%D0%BD%D0% B 5% D0% BD%D1%81% D0% BA%D0%B0%D 1%8 F_%D0% BE%D0% B1%D0%BB%D0%B0%D 1 %81%D 1%82%D 1%8C. 54. Геологическая характеристика строения Ровен-ской области Украины [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://guasumorotianja. livejournal. com/10045.html. 55. Сумская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https:// ru.wikipe-dia.org/wiki/%D0% A1%D1%83%D0%BC% D1%81 %D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1% D0%BB%D0%B0%D 1 %81%D1%82%D1%8C. 56. Каталог промышленных предприятий Сумской области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://sumy.ukr-prom.com/?page=10. 57. Персональна cтоpiнкa - корисн копалини [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://aokornus.at.ua/in-dex/korisni_kopalini/0-170. 58. Харьковская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1 %80%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%8 1%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1 %D0%BB%D0%B0%D 1%81 %D1 %82%D 1%8C. 59. Природные ресурсы Харьковской области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ua.all.biz/regions/ ?fuseaction= adm_oda. show Section&rgn_id=23&sc_id=7. 60. Энергетические перспективы Харьковской области: есть ли альтернатива газу? [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.sq.com.ua/rus/article/analitika/ener-geticheskie_perspektivy_harkovskoj_oblasti_ est_li_ alternativa_gazu/. 61. Херсонская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru. wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1 %81%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B 0%D 1 %8F_%D0%BE%D0%B 1 %D0%BB%D0%B0 %D 1%81%D 1%82%D1%8C. 62. Полезные ископаемые - Мой город - Херсон [ Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://www.mycity.kherson.ua/ pryroda/ iskopaemy. html. 63. Значительные залежи нефти и природного газа есть на отдельных территориях Херсонской и Запорожской областей - исследователь [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ukrinform.ua/ rus/news/znachite-lnie_zalegi_nefti_i_prirodnogo_gaza_ est_na_ otdel nih_territoriyah_hersonskoy_i_zaporogskoy_oblastey
_issledovatel_1450429. 64. Хмельницкая область
[Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0 %B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%8 6%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B 1 %D0%BB%D0%B0%D 1%81 %D1 %82%D 1%8C. 65. Природные ресурсы Хмельницкой области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ua.all.biz/regions/?fuseaction=adm_oda.sh owSection&rgn_id=8&sc_id=7. 66. Черкасская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1 %80%D0%BA%D0%B0%D 1%81%D 1 %81 %D0%BA %D0%B0%D 1%8F_%D0%BE%D0%B 1%D0%BB% D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C. 67. Природные ресурсы Черкасской области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.ua.all.biz/ re-gions/?fuseaction= adm_oda. showSection&rgn_id= 12 &sc_id=7. 68. Черниговская область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/ wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B 8%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA% D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B 1%D0%BB%D0 %B0%D 1%81%D 1 %82%D1%8C. 69. Черниговская область: история, экономика, население [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ukrgold.net/ chernigovskaya-oblast. 70. Черновицкая область [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://ru. wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0 %BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%86%D0%B A%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D0%BB %D0%B 0%D 1 %81 %D 1 %82%D 1 %8 C. 71. Черш-вецька область - Регiони Укра!ни - МЗС Украши [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://mfa. gov.ua/ua/about-ukraine/info/regions/13-chernivtsi. 72. «Надра Украины» получила предложение по разработке месторождения в Черновицкой области [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://economics.unian.net/ energetics/10198 82-nadra-ukrainyi-poluchila-predlojenie-po-razrabotke-mestoroj deniya-v-chernovitskoy-oblasti.htm. 73. Закон Украши «Про засади державно! репонально! полггики» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://w1. c1. rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_ 2?pf3516 =4069%E0&skl=8. 74. Кодекс Укра!ни «Про надра» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://za-kon4.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BF%D1%80%D0 %BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D 0%B0. 75. Постановление Кабинета Министров Украины №432 от 05.05.1997 г. «Классификация запасов и ресурсов полезных ископаемых государственного фонда недр» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://base.spinform.ru/ show_doc. fwx?rgn=11183. 76. Ковров Г.С. Экономические проблемы регионов и отраслевых комплексов. Проблемы современной экономики [Электронный ресурс] / Г.С. Ковров. - 2014. - № 4 (52). - Режим доступа: http://www.m-economy.ru/ art.php?n ArtId= 5213. 77. Предельные инвестиционные затраты для
добычи 1 тонны в день [Электронный ресурс]. - Режим доступа:Ы;!р://ехре11;.ги/гай^8/ table_57401/. 78. Торф как национальная идея [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.nkj.ru/archive/ar-ticles/19409/. 79. Презентация инвестиционного проекта по созданию производственного комплекса для добычи, отгрузки и переработки керамзитовой глины Збродовского месторождения [Электронный ресурс]. - Режим доступа:http://www.zbrodovo.ru/.
Марченко В. Корисш копалини Украши як чинник вщновлення зростання економжи та ро-звитку регшшв
У статп зроблено аналiз корисних копалин на територп Украши, що дае змогу вiдновлення ста-лого розвитку економiки та комфортного прожи-вання громадян в умовах кризи та децентралiзащi краши. Надано тдходи щодо розвитку регiонiв, се-реднього та малого бiзнесу. Приведено деяк розра-хунки iнвестицiйних витрат для бiзнесу.
Ключовi слова: корисш копалини, децентраль зацiя, регiон, продуктивш сили, економiчна геогра-фiя, нова економiчна географiя, мiсцева громада, бiзнес, програмно-цiльовий пiдхiд, системний тд-хвд, кластер.
Марченко В. Полезные ископаемые Украины как фактор восстановления роста экономики и развития регионов
В статье сделан анализ полезных ископаемых на территории Украины, что дает возможность восстановления роста экономики и комфортного проживания граждан в условиях кризиса и децентрализации страны. Рассмотрены подходы для развития регионов, среднего и малого бизнеса. Предоставлены некоторые расчеты инвестиционных затрат для бизнеса.
Ключевые слова: полезные ископаемые, децентрализация, регион, продуктивные силы, экономическая география, новая экономическая география, местная община, бизнес, программно-целевой подход, системный подход, кластер.
Marchenko V. Minerals of Ukraine as a Factor of Economic Growth and Regional Development
The article provides an analysis of minerals on the territory of Ukraine, which allows the recovery of economic growth and comfort of citizens in crisis and the decentralization of the country. The approaches for the development of regions, small and medium businesses. Presents some calculations of investment costs for business.
Keywords: minerals, decentralization, region, productive forces, economic geography, new economic geography, the local community, business, target-oriented approach, system approach, cluster.
Стаття надшшла до редакцл 29.04.2015
Прийнято до друку 07.07.2015
