CC BY
39
УДК 338.2:504.062 Володимир Вжторович Матюха,
канд. техн. наук, с.н.с.;
Олена МиколаТвна Сухша,
канд. екон. наук, с.н.с. ДУ «1нститут економ1ки природокористування та сталого розвитку» НАН Украши, Кшв
ЩОДО ПИТАННЯ ПЕРСПЕКТИВИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В1ТЧИЗНЯНО1 СФЕРИ НАДРОКОРИСТУВАННЯ
Мшерально-сировинш ресурси - це потужний фундамент економжи нашо'1 держави i важливий потенщал для ii про-цвгтання. Забезпеченють ними краши е визначальним економiчним та полгтич-ним фактором розвитку нащонального господарства. Структура цих ресурав, величина ix запасiв, якiсть, стутнь ви-вченостi та напрями залучення в госпо-дарський обiг здшснюють безпосереднiй вплив на економiчний потенщал держави. Мшерально-сировинна база Украши е достатньо вагомою у свгговому вимiрi та мiстить значнi ресурси горючих, металiч-них та неметалiчниx корисних копалин, що використовуються в рiзниx галузях суспiльного виробництва (металурги, х> мiчнiй промисловостi, будiвництвi, АПК тощо), й рiзноманiтнi за типами мшера-льнi лiкувальнi води. На даний час у над-рах Украши виявлено понад 20 тис. ро-довищ i проявiв iз 117 видiв мшерально'1' сировини, з яких 11742 родовища мають промислове значення i враховуються Державним балансом запаав корисних копалин. Промисловютю освоено 4777 родовищ iз 99 видiв корисних копалин, що мютять вiд 40 до 75% розвщаних за-пасiв рiзноманiтниx корисних копалин. На базi цих родовищ дшть понад двi ти-сячi прничодобувних, збагачувальних пiдприемств [7]. Таким чином, в Укрш'ш в резервi перебувають 6370 родовищ, або 63% загально'1' ix кiлькостi, що мають промислове значення.
Сталий розвиток галузей економжи Украши в довгостроковш перспективi мае вiдбуватися перш за все за рахунок
власного мшерально-ресурсного потенщ-алу. При цьому тд сталим розвитком вгт-чизняного мшерально-сировинного комплексу розумiеться гарантоване забезпе-чення поточних i майбутшх потреб еко-номiки Украши у мшеральнш сировинi як за кшькютю, так i за якiстю, при будь-яких змiнаx внутрiшнix та зовшшшх фа-кторiв процесу надрокористування при одночасному збереженш навколишнього природного середовища.
Виршенням проблеми забезпечен-ня сталого розвитку вггчизняного мiнера-льно-сировинного комплексу займались такi вченi: Л.С. Галецький, Д.С. Гурсь-кий, М.1. Свдощук [2], K.G. Ссипчук, М.В. Жикаляк [3], В.1. Kалiнiн, М.М. Курило [9], Г.1. Рудько [9] Н.М. Чершенко, В.М. Шестопалов, G.O. Яковлев та iн. Серед останшх робiт, якi були присвячеш темi сталого розвитку в^чизняно'1' сфери надрокористування, слщ видiлити [2; 3]. Зокрема, в контекст проблеми сталого розвитку вгтчизняного мшерально-сиро-винного комплексу украшсью вченi дос-лiджують: Л.С. Галецький та Н.М. Чершенко - науковi засади ращонального ви-користання мшерально-сировинно'1' бази Украши в умовах сучасно'1' ринково'1' еко-номши та свгшво'1' штеграцп; Д.С. Гурсь-кий - концептуальнi засади державно'1' мшерально-сировинно'1' полiтики щодо використання стратепчно важливих для економiки Украши корисних копалин; М.1. Свдощук - розвиток вгтчизняно'1' ге-олопчно'1' галузi в умовах евроштеграци Украши, зокрема призначення геоло-
© В.В. Матюха, О.М. Сухша, 2016
пчно! служби на цей перюд часу; К.€. Ссипчук - закономiрностi фор-мування та розповсюдження у просторi та часi вiтчизняних родовищ металiчних та неметалiчних корисних копалин; М.В. Жикаляк - теоретичш аспекти орга-шзаци, державного регулювання рентних вщносин у вiтчизнянiй сферi надрокори-стування; В.1. Калiнiн - структуру мше-рально-сировинного комплексу свiту, в тому чист Украши; М.М. Курило - фор-мування запасiв та ресурав корисних ко-палин, зокрема питання геолого-промислово!' класифшаци родовищ корисних копалин та 1'х економiчноi оцiнки; Г.1. Рудько - базовi принципи класифь каци запаав i ресурсiв корисних копалин державного фонду надр Украши; В.М. Шестопалов - використання мше-рально-сировинно'1' бази Украши в умо-вах сучасно'1' економiки та штеграци, а також умови формування та розповсю-дження мшеральних вод та 1'х класифша-цiю; СО. Яковлев - заходи щодо забез-печення еколопчно! та техногенно! без-пеки при видобуванш корисних копалин, зокрема, сланцевого газу. Проте в робот! [2] в основному розглядаеться питання реформування Державноi служби геологи та надр Украши. У джерелi [3] - питання, пов'язаш з рацiоналiзацiею надро-користування, регулюванням рентних вщносин мiж надрокористувачами та державою як розпорядником природних ресурав, а також з розширенням статис-тично'1 звiтностi стосовно наявносп та використання мiнерально-сировинних ресурав. Проте на сьогоднi не вс питання вирiшенi, зокрема, в шститущональ-ному аспектi, а саме: вщсутш пропозици щодо вдосконалення системи платежiв за користування надрами для видобування корисних копалин, мшерально-сировин-но'1 полiтики держави та системи державного управлшня вiтчизняною сферою надрокористування.
Метою статл е сприяння сталому функщонуванню вггчизняно!' сфери над-рокористування шляхом розробки пропо-зицш щодо забезпечення збалансованого розвитку мшерально-сировинного комплексу в контекстi довгострокових перспектив на основi аналiзу сучасного стану мiнерально-сировинноi бази.
Мшерально-сировинш ресурси е важливим чинником розвитку продукти-вних сил та базою для низки галузей промисловосп. В УкраЛш вони характеризуются великим масштабом, рiзнома-нiтнiстю корисних копалин, вигiдним те-риторiальним зосередженням, розмщен-ням бшьшосп з них у районах iз сприят-ливими економiчними умовами освоения, високим рiвнем геологiчноi розвiдки й широким використанням. У надрах дер-жави е майже вс основш види корисних копалин, якi використовуються у сус-пiльному виробництвi. Щодо запасу низки видiв мшерально-сировинних ресур-сiв, то Украша посщае одне з провiдних мiсць у СНД. На й територи зосереджено понад 20% промислових запаав залiзноi руди та природних горючих газiв СНД, бiльше 80% марганцевих руд, понад 50% промислових запаав кам'яного вугшля €вропейськоi частини СНД, близько 40% запаав первинного каолiну, графггу, флюсових вапнякiв, близько 80% запаав бентонiтових глин, 10% запасiв кам'яноi солi.
Наразi в УкраЛш у значних обсягах видобуваеться кам'яне вугшля (1,7% вщ загального видобутку у свт), товарш за-лiзнi (4,5%) та марганцевi (9%) руди, уран, титан, цирконш, графiт (4%), као-лiн (18%), бром, нерудна металургшна сировина (кварцити, флюсовi вапняки i доломiти), хiмiчна сировина (самородна арка, кам'яш та калiйнi солi), облицюва-льний камiнь (гранiти, габро, лабрадори-ти) (табл. 1). В УкраЛш iснуе можливiсть для забезпечення як сво'х власних потреб, так i експорту таких важливих кори-
сних копалин та продукпв !х переробки, як залiзо, марганець, титан, цирконш, сiль калiйна, сiль кухонна, арка самород-на, глина бентонiтова, графгг, каолiн,
флюсова сировина, глина для вогнетри-вiв, декоративно-облицювальнi мате-рiали.
Таблиця 1
Динамша обсягiв видобутку та виробництва окремих виЫв корисних копалин в Украгт (2011-2014рр.) 1
Вид корисних копалин 2011 2012 2013 2014
Вугшля кам'яне, млн т 62,7 65,7 64,4 45,2
Нафта сира, у тому чист нафта, одержана з мiнералiв бгтумшозних, млн т 2,4 2,3 2,2 2,0
Газовий конденсат природний, одержаний з родовищ
газу природного, млн т 0,9 1,1 0,9 0,7
Газ природний скраплений або в газоподiбному сташ, млрд м3 20,7 20,5 21,3 20,1
Руди залiзнi неагломероваш, млн т 173 176 185 184
Концентрати залiзоруднi неагломероваш, млн т 66,5 67,1 70,4 68,3
Концентрати залiзоруднi агломероваш, млн т 64,4 64,6 67,6 60,2
Гшс i ангiдрит, млн т 2,3 2,2 2,2 1,5
Вапняк, флюс вапняковий та шший вапняковий камшь
для виготовлення вапна й цементу (^м подрiбненого
вапнякового наповнювача та каменю вапнякового зада-
них розмiрiв), млн т 22,8 20,6 18,7 11,6
Крейда, млн т 1,9 0,4 0,3 0,2
Пюки природнi, млн т 17,2 16,3 15,6 12,0
Гранули, щебшь (камiнь дроблений), крихта та порошок; галька, гравш, млн т 77,7 81,5 83,3 72,9
Каолш i глини каолiновi iншi, млн т 1,9 1,7 2,0 2,7
Торф (в умовнш вологостi) неагломерований паливний, млн т 0,5 0,4 0,5 0,5
Сшь (включаючи сшь денатуровану) i хлорид натрiю чи-
стий, розчиненi або нерозчиненi у вод^ з вмiстом або без речовин, яю запобiгають злипанню чи забезпечують си-
пучiсть, млн т 5,9 6,2 5,8 2,5
1 Розроблено авторами за даними Державно! служби статистики Укра1ни та ДНВП «Геошформ Украши».
Незважаючи на наявнiсть у надрах краши значнох кiлькостi запасiв сировини паливно-енергетичного напряму, а саме: газу, нафти, кокавного вугшля тощо, внутрiшнi потреби держави власним ви-добутком не задовольняються. 1з близь-кого та далекого зарубiжжя iмпортують-ся нафта, газ, боксити, кольоров^ рвд-кюш, рiдкiсноземельнi метали, плавико-
вий шпат тощо. Мшерально-сировинний комплекс утримуе проввдне мiсце в еко-номiцi краши. Майже двi третини сво'х потреб у мшеральнш сировинi та продуктах и переробки Украша забезпечуе продукцiею власного виробництва, при-чому ця частка щорiчно зростае, i лише понад третину - завдяки iмпорту.
У сyчaсних yмoвaх глoбaлiзaцiйних тa iнтегpaцiйних пpoцесiв зaбезпечення стaлoгo poзвиткy екoнoмiки деpжaви м> неpaльнo-сиpoвинний сектop Укpaïни e вiдпoвiдaльним 3a виpiшення тaких пи-тaнь [1]:
пoстaчaння мiнеpaльнoï сиpoвини як нa внyтpiшнiй, тaк i нa зoвнiшнiй p^ нoк (у пеpшy чеpгy стaле зaбезпечення Укpaïни мiнеpaльними pесypсaми тa ^o-дyктaми ïx пеpеpoбки);
кoнкypентoспpoмoжнiсть вггчизня-них тoвapiв;
пoдaльший poзвитoк мiнеpaльнo -сиpoвиннoï бaзи;
пiдтpимкa тa нapoщyвaння oбсягiв експopтнoгo пoтенцiaлy ^aï™, змiни йo-ro стpyктypи та кopисть тopгiвлi пpoдyк-тaми пеpеpoбки тa пpoмислoвoï пpoдyк-ци;
poзвитoк oбpoбнoï пpoмислoвoстi тa ïï експopтнoгo пoтенцiaлy.
Укpaïнa веде мaсштaбнy, пopiвнянo з бiльшiстю деpжaв свiтy, гipничy спpaвy. Чaсткa дoбyвнoï пpoмислoвoстi у пpoми-слoвoмy виpoбництвi 3a oстaннi poки стaнoвить близькo 10%, вaлoвoмy тацю-нaльнoмy дoxoдi (ВHД) - 8% (у Pociï -31,3%, Ka3axCTam - 30,2%). Знaчнa 4ac-тинa пpoдyкцiï експopтyeться aбo зaмi-щуе iмпopт, щй пoзитивнo впливae нa стaн плaтiжнoгo бaлaнсy деpжaви.
Як свiдчить пpaктикa, шституцю-тальне сеpедoвище, щo нapaзi визнaчae якють деpжaвнoгo yпpaвлiння вгтчгоня-нoю сфеpoю нaдpoкopистyвaння, не вщ-пoвiдae сyчaсним екoнoмiчним pеaлiям. Це пpизвoдить дo неpaцioнaльнoгo виш-pистaння нaдp (Укaз Пpезидентa Укpaïни «Hpo piшення Рaди нaцioнaльнoï безпеки i oбopoни Укpaïни» № 90/2010 вiд 3 лютого 2010 po^ «Hpo зaxoди щoдo пiдвищення ефективнoстi деpжaвнoгo yпpaвлiння у гaлyзi геoлoгiчнoгo вивчен-ня i викopистaння нaдp»).
Hеpaцioнaльне викopистaння нaдp в Укpaïнi зyмoвленo [5]:
а) слaбким кoнтpoлем з бoкy деpжa-
ви;
б) недoскoнaлiстю зaкoнoдaвствa тa нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи;
в) вiдсyтнiстю ефективнoгo ешш-мiчнoгo меxaнiзмy yпpaвлiння фoндoм нaдp. Hизький piвень вiдтвopення вгтчго-няш! мiнеpaльнo-сиpoвиннoï бaзи вгота-чaeться недoстaтнiм oбсягoм ф^н-сyвaння геoлoгopoзвiдyвaльниx poбiт, якi в oснoвнoмy здiйснюються 3a paxyнoк Деpжбюджетy Укpaïни. Тaк, у 1990 p. ïx вишташ 3a шшти Деpжбюджетy Ук-pato та 934,45 млн ^н, a в 2014 - лише та 90,357 млн rpR Пpичoмy 3a oкpемими видaми кopисниx кoпaлин oбсяги видo-бутку знaчнo пеpевищyють пpиpiст 3ara-сiв. Чеpез склaдне стaнoвище ешшмши деpжaви, щo зyмoвлюe недoстaтнi oбсяги пpoведення геoлoгo-зйoмoчниx, гошуш-вих i poзвiдyвaльниx poбiт, темпи тa o6-сяги вiдтвopення влaснoï мiнеpaльнo-сиpoвиннoï бaзи не вiдпoвiдaють пoтpе-бaм ^aï™. Чеpез нестaчy кoштiв oбсяги пpoведення геoлoгopoзвiдyвaльниx poбiт скopoтилися у 3-4 pa3^ Пoчинaючи 3 1994 p. ^HpiCT poзвiдaниx зaпaсiв бшь-шoстi стpaтегiчниx видiв кopисниx шта-лин не кoмпенсye ïx видoбyткy. Пoдaль-ше звoлiкaння i3 вживaнням дieвиx 3axo-дiв зyмoвить несгачу деяких видiв влaс-нoï мiнеpaльнoï сиpoвини, 3ниження piв-ня зaxистy нaцioнaльниx iнтеpесiв. Kpiм тpaдицiйнoгo iмпopтy нaфти, ra3y, деяких кoльopoвиx i piдкiсниx метaлiв, кoксiвнo-ro вугшля, мaгнезитy, плaвикoвoгo тa пoльoвoгo штату, Укpaïнa вже сьoгoднi ввoзить cip^, яку дo 1992 p. експopтyвa-лa щopoкy в oбcягax 1,5-2,9 млн т. Стан фiнaнcyвaння геoлoгopoзвiдyвaльниx po-бiт нaведенo в тaбл. 2. Свiтoвий дocвiд пoкaзye, щo жoднa cyчacнa ^ama не 3дшснюе пpaктичнo вci ГРР 3a paxyнoк бюджетних кoштiв тa cилaми cпецiaлiзo-вaниx деpжaвниx пiдпpиeмcтв.
Таблиця 2
Динамша виконання геологорозвiдувальних робт за кошти Державного бюджету Украгни за перюд з 1990 по 2015р., млн грн 1
Показник 1990 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Виконання геологорозввдув а-льних робгт 934,4 465,3 453,4 538,6 441,8 694,9 198,7 90,4 89,9
1 Складено за даними Державно! служби геологи та надр Украши.
При вдосконаленш нормативно-правовоi бази управлшня сферою надро-користування необхвдно врахувати, що головним ланцюгом системи вщтворення мiнерально-сировинноi бази, яка створилась на сьогодш в Украшу мае стати ме-ханiзм примусового ведення дорозвщки родовищ гiрничодобувними компашями (наразi в Укр^ш майже вс прничодобу-внi компани е приватними) у межах на-даних 1м дшянок надр у користування. При цьому надрокористувачу мають на-даватися державою податковi пiльги при сплат рентних платежiв за користування надрами для видобування корисних ко-палин у розмiрi, що дорiвнюе розмiру ви-трат на дорозвiдку. Це може бути реал> зовано шляхом внесення змш та допов-
Згвдно з даними Державноi служби статистики Украши (табл. 4), щорiчне утворення вiдходiв мiнерального похо-дження зростае (значна кшькють мшера-льних вiдходiв техногенного походження утворюеться добувною промисловютю та розробленням кар'ерiв), а кшькють 1'х утилiзацii зменшуеться. Так, у 2010 р.
нень до пункту 4 чинного Порядку на-дання спешальних дозволiв на користу-вання надрами, що затверджений Поста-новою Кабiнету МЫс^в Украiни вiд 30 травня 2011 р. № 615);
г) нерозвиненютю внутршнього фондового ринку, що визначае низький рiвень капiталiзацii гiрничодобувних пвд-приемств;
д) ускладненням гiрничо-геологiч-них умов видобування корисних копалин та наявнютю застарiлих, недосконалих технологiй видобувних робгт i значним фiзичним зносом основних виробничих засобiв гiрничодобувних пiдприемств, втратою у надрах корисних копалин у процеа !х видобування (табл. 3).
Таблиця 3
було утворено 321889,8 тис. т мшераль-них вiдходiв (75,6% до загальноi кiлькос-^ утворених вiдходiв), а утилiзовано, об-роблено (перероблено) - 104202,0 тис. т, або 32,3% вщ обсягу утворення; у 2011 р. - 330301,9 i 106322,6 тис. т вщпо-вiдно, або 32,2%; 2012 р. - 338025,0 i 98069,0 тис. т, або 29,0%; 2013 р. -
Динамика втрат у надрах окремих видiв корисних копалин, % 1
Корисш копалини 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Вугшля кам'яне 18,1 20,7 19,4 21,5 21,2 21,4 21,7
Вугшля буре 8,6 16,4 5,0 0 0 0 0
Марганцева руда 9,6 9,0 9,3 8,8 10,5 9,8 10
Сшь кухонна 64,1 82,1 83,4 78,3 75,1 75,8 76,3
1 Розраховано за даними ДНВП «Геошформ Украши».
341363,2 i 97791,2 тис. т, aбo 28,6%. Як виднo 3 нaведенoï статистики, тaкa нега-тивнa тенденщя, 3 oднoгo бoкy, пpизвo-дить дo 3меншення зaлyчення мiнеpaль-них вiдxoдiв теxнoгеннoгo пoxoдження
як втopиннoï cиpoвини у гocпoдapcький oбiг, a 3 iншoгo - дo 3бшьшення теxнo-геннoгo нaвaнтaження нa тавшлиште пpиpoдне cеpедoвище.
Таблиця 4
Уmвopeння вiдxoдiв мiнepальнoгo noxoджeння в У^аш вiд eкoнoмiчнo'ï дiяльнocmi тд^ием^в добувно1' npoмucлoвocmi _i poзpoблeння каp'еpiв, mm. m 1_
Пoкaзник 2010 2011 2012 2013 2014
Дoбyвнa пpoмиcлoвicть i po3-poблення кap'epiв 321889,8 330301,9 338025,0 341363,2 267410,8
1 Скидете 3a Aanam Деpжaвнoï служби статистики Укpaï'ни.
Метoю cтaлoгo poзвиткy вгтчгоня-нoгo мiнеpaльнo-cиpoвиннoгo кoмплекcy e зaбезпечення збaлaнcoвaнoгo (бaлaнc мiж oбcягaми видoбyткy тa oбcягaми cпoживaння кopиcниx кoпaлин) poзвиткy мiнеpaльнo-cиpoвиннoï бaзи, пщвищення ефективнocтi тa екoнoмiчнoï вiддaчi rip-ничoдoбyвнoï пpoмиcлoвocтi, a тaкoж ro-тpеб екoнoмiки Укpaïни у влacнiй мше-paльнiй cиpoвинi пpи oднoчacнoмy 3бе-pеженнi пpиpoди. Виxoдячи 3 ^oro, po3-poбленa i зaтвеpдженa Зaгaльнoдеpжaвнa пpoгpaмa poзвиткy мiнеpaльнo-cиpo-винш! бaзи Укpaïни нa пеpioд дo 2030 p. (Зaкoн Укpaïни № 3268 вщ 21 квiтня 2011 p.), пpoте в paмкax oднieï лише ^eï пpoгpaми зaбезпечення cтaлoгo poзвиткy вiтчизнянoгo мiнеpaльнo-cиpoвиннoгo кoмплекcy немoжливе.
Вiдкpитicть екoнoмiки Укpaïни, та-явнють пpoцеciв глoбaлiзaцiï тa im^^a^ï для зaбезпечення cтaлoгo poзвиткy вгтчи-3няшго мiнеpaльнo-cиpoвиннoгo шм-плексу в шт^екси дoвгocтpoкoвиx rep^ пектив зyмoвлюють в^шення тaкиx 3a-вдaнь [8]:
тдвищити ефективнicть yпpaвлiння мiнеpaльнo-cиpoвинним cектopoм ешш-мiки;
зaбезпечити paцioнaльне тa ефекти-вне викopиcтaння мiнеpaльниx pеcypciв;
3мщнити пoзицiï Укpaïни у свгто-вoмy тa pегioнaльнoмy екoнoмiчнoмy пpocтopi;
3бшьшити екoнoмiчнy poль мiнеpa-льнo-cиpoвиннoгo шмплексу в ra^ora-льнoмy гocпoдapcтвi тa cтвopеннi зaгaль-нoдеpжaвнoгo мyльтиплiкaтивнoгo ефек-ту (poзвитoк пoв'язaниx i3 викopиcтaн-ням мiнеpaльниx pеcypciв гaлyзей тацю-нaльнoгo гocпoдapcькoгo кoмплекcy);
пiдвищити piвень екoнoмiчнoï ефек-тивнocтi видoбyвaння тa викopиcтaння мiнеpaльниx pеcypciв нa ocнoвi шмп-лекcнoгo пiдxoдy тa iннoвaцiйниx теxнo-лoгiй нa вcix етaпax (вiд геoлoгopoзвiдки дo викopиcтaння мiнеpaльнo-cиpoвинниx вiдxoдiв теxнoгеннoгo пoxoдження);
збaлaнcyвaти шмплексний poзви-тoк вiтчизнянoï мiнеpaльнo-cиpoвиннoï бaзи для зaбезпечення екoнoмiки вciмa видaми мiнеpaльнoï cиpoвини пеpевaжнo влacнoгo видoбyткy.
Ocнoвними шляxaми виpiшення вкaзaниx зaвдaнь нa пеpcпективy мoжнa визнaчити:
poзpoблення тa впpoвaдження ефек-тивнoгo екoнoмiчнoгo меxaнiзмy yпpaв-лiння вiтчизняним фoндoм нaдp нa ocнoвi пpинципy pентнoгo дoxoдy (дo пpийняття Зaкoнy Укpaïни вiд 24 тpaвня 2012 p. № 4834 це бyлo пpoпиcaнo у poздiлi 19
Податкового кодексу Украши, в якому, зокрема, було зазначено: «Кабшету МЫ-с^в Украши внести до 1 ачня 2014 р. до Верховно! Ради Украши проект закону про внесення змш до цього Кодексу що-до переходу до системи платеж1в за ви-добуток корисних копалин iз застосуван-ням принципу рентного доходу». Тобто вилучення у надрокористувача на ко-ристь держави рентного платежу як над-прибутку (надлишку - рiзницi мiж отри-маним прибутком надрокористувачем i середньонормальним прибутком по галу-зi чи пiдгалузi у добувнiй промисловос-тi)). На думку авторiв i експертiв, дшча в Укра!ш система платежiв за користуван-ня надрами (наразi платежi за користу-вання надрами за видобування корисних копалин являють собою адвалорш ставки - роялл) також, як i попередня, е не-придатною, оскiльки мае суто фюкальний характер, не забезпечуе диференшацш цих платежiв залежно вiд прничо -геологiчних та гiрничотехнiчних умов видобування корисних копалин [6];
використання мехашзму примусо-вого ведення геологорозвщувальних ро-бiт гiрничодобувними компашями, що забезпечить належний рiвень вщтворення мшерально-сировинно! бази;
здiйснення монiторингу стану роз-витку влчизняно! мшерально-сировинно! бази iз застосуванням геоiнформацiйних технологiй (Г1С-технологш);
забезпечення науково-техшчно! тд-тримки прюритетних напрямiв геолопч-но! галузi;
створення сучасно! шформацшно! бази щодо мшерально-сировинних ресу-рсiв;
забезпечення пайово! учасл держа-ви в капiталi влчизняних гiрничодобув-них компанiй через покупку акцш цих пiдприемств урядовими структурами. Кошти на викуп акцiй мають накопичу-ватись державою вiд установлення пла-тежiв за користування надрами на основi принципу рентного доходу. Так, держава
на правах акцюнера делегуе сво'х пред-ставникiв у раду директорiв i менеджмент прничодобувних компанiй, контро-люючи таким чином фiнансовi потоки (забезпечуеться посилення ролi iнституту державного регулювання надрокористу-вання);
формування у сферi надрокористу-вання цiлiсних регiональних промисло-вих комплексiв (кластерних структур) та корпорацш мiжгалузевого профiлю, на-самперед впчизняних транснацiональних корпорацiй (ТНК). Наразi в Украiнi немае iнституту ТНК;
оптимiзацiя обсягiв та розширення диверсифжаци джерел iнвестицiй при видобуваннi, споживанш та охоронi мiне-ральних ресурав;
розвиток державного регулювання експортно-iмпортних операцш зi страте-гiчними для ^шо^льно! економiки видами мiнеральноi сировини;
коригування системи лщензування шляхом удосконалення законодавчоi бази в частиш спрощення порядку надання прав надрокористування через оптимiза-цiю процедур !х проведення;
удосконалення дiючоi методики ви-значення вартостi запасiв i ресурав корисних копалин родовища або дшянки надр для формування ефективного економiч-ного механiзму надрокористування, який повинен базуватися на реальнш вартосп мiнерально-сировинних ресурсiв [10]. До того ж необхщно здiйснювати !х перео-цiнку через 3-5 рокiв.
Слщ вiдзначити, що мiнерально-сировинна полгтика держави значною мiрою впливае на розвиток вп^чизняно! мiнерально-сировинноi бази, яка, у свою чергу, впливае як на економiчний розвиток окремих регюшв (у першу чергу - де розташований мшерально-сировинний комплекс), так i на розвиток економiки держави в цшому. Метою мiнерально-сировинно! полiтики держави е забезпечення рацюнального використання надр при одночасному зменшенш техногенно-
ro нaвaнтaження нa нaвкoлишнe пpиpoд-не cеpедoвище, зaбезпечення мiнеpaль-нoю cиpoвинoю пoтpеб вiтчизнянoï еш-нoмiки i випеpеджaючoгo poзвиткy мше-paльнo-cиpoвиннoгo шмплексу, вклю-чaючи мiнеpaльнo-cиpoвиннy бaзy.
Дo ocнoвнoгo недoлiкy мiнеpaльнo-cиpoвиннoï пoлiтики деpжaви cлiд вщне-сти неефективне pегyлювaння деpжaвoю зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнocтi вгтчго-няних cyб'eктiв гocпoдapювaння у cфеpi нaдpoкopиcтyвaння. Пpи pегyлювaннi зoвнiшньoекoнoмiчнoï дiяльнocтi у cфеpi нaдpoкopиcтyвaння дieвим шституцюта-льним вaжелем e нетapифний метод -квoтyвaння (oбмеження) тa лiцензyвaння. Hеoбxiднicть зacтocyвaння тaкoгo вaже-ля, як квoтyвaння oбcягiв видoбyткy тa екcпopтy oкpемиx видiв кopиcниx шта-лин, e неoбxiдним, щo зyмoвленo тaкими фaктopaми:
пo-пеpше, 3a oкpемими видaми ш-pиcниx кoпaлин poзвiдaнi зaпacи e не3та-чними, a пoтpебa вiтчизнянoï пpoмиcлo-вocтi в них cплaнoвaнa нa бaгaтo po^ yпеpед;
пo-дpyге, oбcяги видoбyвaння oкpе-мих видiв мiнеpaльнoï cиpoвини пеpеви-щують oбcяги пpиpocтy зaпaciв цих видiв кopиcниx кoпaлин.
Тaк, Koлегieю Рaxyнкoвoï пaлaти Веpxoвнoï Рaди Укpaïни вiд 22 чеpвня 2010 p. вiдзнaчaeтьcя, щo iмпopт мiнеpa-льнoï cиpoвини пеpевищye влacний видo-буток. А це в кiнцевoмy pезyльтaтi 3a-гpoжye нaцioнaльнiй безпецi деpжaви. 3apa3 в Укpaïнi питaння oбмеження ви-дoбyткy тa екcпopтy pегyлюeтьcя тaкими нopмaтивнo-пpaвoвими aктaми: ст. 52 «^ora та видoбyтoк кopиcниx кoпaлин» Koдекcy Укpaïни «Hpo нaдpa»; пocтaнoви Kaбiнетy МЫс^в Укpaïни 3i змiнaми тa дoпoвненнями, «Hpo нaдaння cпецiaль-них дoзвoлiв нa кopиcтyвaння дiлянкaми нaдp 3 метою геoлoгiчнoгo вивчення тa видoбyвaння cтpaтегiчнo вaжливиx ^p^ сних шталин» № 742 вiд 15 липня 1997 p. 3i змiнaми тa дoпoвненнями, «Hpo
зaтвеpдження Пoлoження ^o пopядoк ycтaнoвлення квoт нa видoбyтoк oкpемиx видiв кopиcниx кoпaлин» № 862 вщ 22 гpyдня 1994 p. Уpaxoвyючи cyттeвий вплив та вгтчгоняну екoнoмiкy i, зoкpемa та cфеpy нaдpoкopиcтyвaння пpoцеciв глoбaлiзaцiï, im^^a^H, 3 метoю пщви-щення ефектившсп викopиcтaння фoндy нaдp, виxoдячи 3 iнтеpеciв нaцioнaльнoï бе3пеки деpжaви, неoбxiднo щopiчнo пе-pеглядaти Пеpелiк кopиcниx кoпaлин тa ïx мiнiмaльнi cтpaтегiчнo вaжливi зaпacи (пocтaнoвa Kaбiнетy МЫс^в Укpaïни № 742 вiд 15 липня 1997 p.). Екcпopт м> неpaльниx pеcypciв у нaшiй деpжaвi pе-гyлюeтьcя ст. 17 Укpaïни «Пpo
зoвнiшньoекoнoмiчнy дiяльнicть» тa пoc-тaнoвoю Kaбiнетy Мiнicтpiв Укpaïни «Пpo зaтвеpдження пеpелiкiв тoвapiв, ек-cпopт тa iмпopт яких пiдлягae лiцензy-вaнню, тa квoт у 2016 p.» № 1176 вщ 30 грудня 2015 p.
Hезвaжaючи нa пoтyжний пoтенцi-aл вiтчизнянoï мiнеpaльнo-cиpoвиннoï бaзи, екoнoмiкa Укpaïни вiдчyвae дефiцит в oкpемиx видax мiнеpaльнoï cиpoвини (нaпpиклaд, у вyгiллi кoкciвнoмy). Тaк, нa думку фaxiвцiв, у 2016 p., як i paнiше, в> тчизнянa метaлypгiя мaтиме дефщит кoк-су. Пpoблемa пoлягae не в юнуючих пo-тyжнocтяx y^a^^mx кoкcoxiмiчниx пiдпpиeмcтв, a в ïx зaбезпеченocтi кoкci-вним вyгiллям. Слщ зaзнaчити, щo oбcя-ги видoбyткy вiтчизнянoгo кoкciвнoгo вyгiлля дaвнo вже не мoжyть пoвнicтю зaдoвoльнити пoтpеби кoкcoxiмiчниx пiд-пpиeмcтв. Для то^итта дефiцитy цieï си-poвини щopiчнo в Укpaïнy ïï iмпopтyeть-ся дo 9 млн т. (37-42% вщ зaгaльнoï пoт-pеби). Тaкoж iмпopтyeтьcя i кoкc. Cитya-щя i3 зaбезпеченням ycклaднюeтьcя oд-нoчacним екcпopтoм 3 Укpaïни вiтчизня-шго кoкciвнoгo вyгiлля. Беpyчи 3a ^и-теpiй пеpшoчеpгoвicть зaбезпечення мi-неpaльнoю cиpoвинoю пoтpеб вiтчизня-нoï екoнoмiки, дoцiльнo poзшиpити пеpе-лiк нaйменyвaнь кopиcниx кoпaлин дoдa-ткa № 1 «Обсяг квoт тoвapiв, екcпopт
яких тдлягае лщензуванню у 2016 рощ» до постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 1176 вiд 30 грудня 2015 р. i внести до нього експортш i водночас гостродефщи-тнi для вичизняно! промисловостi види мшерально! сировини, такi як нафта сира украшського походження (зараз у додат-ку № 1 зазначена тшьки одна позицiя -газ природний у газоподiбному станi украшського походження), а у додаток № 5 «Перелш товарiв, експорт яких тдлягае лщензуванню у 2016 р.» до постанови Кабшету МЫс^в Украши № 1176 вщ 30 грудня 2015 р. i внести вугшля ко-ксiвне (зараз у додатку № 5 зазначена тшьки одна позищя - антрацит). Вгтчиз-няна мшерально-сировинна база мае в першу чергу працювати на створення ВВП Украши i задоволення власних потреб економiки держави.
Фахiвцi вiдзначають, що державне управлшня користування надрами варто розглядати як специфiчний вид владно! державно! дiяльностi, змiстом яко! е практичне виконання державних повно-важень у визначенш сферi, спрямоване на створення умов для комплексного й рацiонального користування надрами та державного контролю за щею дiяльнiс-тю [9]. Проте у дшчш схемi державного управлшня в^тчизняною сферою надро-користування е певне дублювання конт-рольних функцш Державною службою гiрничого нагляду та промислово! безпе-ки Укра!ни i Державною службою геологи та надр Укра!ни. Цi установи покли-канi забезпечувати охорону надр i ра-цiональне !х використання [4]. Так, вщпо-вiдно до ст. 3 Положення «Про Державну службу прничого нагляду та промислово! безпеки Укра!ни», що затверджено Указом Президента Укра!ни вiд 06 кв^тня 2011 р. № 408/2011, ця Служба проводить роботи зi здшснення державного прничо-го нагляду, охорони надр, геолопчного вивчення надр, !х використання та охорони. Водночас вщповщно до ст. 18 Положення «Про державну службу геологи та
надр Укра!ни», що затверджене Указом Президента Укра!ни вщ 06 квгтня 2011 р. № 391/2011, ця Служба також здшснюе державний контроль за геолопчним ви-вченням i ефективним використанням надр Укра!ни.
Контроль за рацiональним використанням надр слщ залишити тiльки за Державною службою геологи та надр Укра!ни. Здшснити це на державному рiвнi можливо шляхом внесення вщпов> дних змiн до Положення «Про державну службу прничого нагляду та промислово! безпеки Укра!ни», яю визначать повно-важення Державно! служби геологи та надр Укра!ни як единого в Укра!ш органу з контролю за виконанням лщензшних умов стосовно видобування корисних копалин. Такий пщхщ до вдосконалення дшчо! схеми державного управлшня вгт-чизняною сферою надрокористування дозволить уникнути дублювання функцш вищезазначеними державними установа-ми i водночас пiдвищити ефективнiсть контрольних функцiй з боку Державно! служби геологи та надр Укра!ни, а отже, буде сприяти забезпеченню сталого роз-витку вп^чизняно! сфери надрокористу-вання.
Висновки. У коротко- та довгостро-ковш перспективi одним iз найважлив^ ших факторiв, що впливае на розвиток економжи Укра!ни, залишаеться стан в> тчизняного мiнерально-сировинного комплексу, вщ ефективно! роботи якого за-лежать розвиток та планомiрне зростання майже вах галузей промисловостi, екс-портний потенцiал та економiчна безпека держави. Тому забезпечення сталого роз-витку вп^чизняного мiнерально-сировин-ного комплексу е одним iз найважливi-ших та першочергових завдань держави, яке може бути виршено шляхом шс-титуцiонального реформування вiтчизня-но! сфери надрокористування, а саме:
удосконалення нормативно-правового забезпечення регулювання прничих вщносин (вiдносини, що виникають мiж
нaдpoкopиcтyвaчaми тa деpжaвoю як po-зпopядникoм пpиpoдниx pеcypciв 3 ^и-вoдy геoлoгopoзвiдки, видoбyвaння ^p^ сних шталин тa oxopoни нaдp);
yдocкoнaлення системи деpжaвнoгo yпpaвлiння вiтчизняним мiнеpaльнo -cиpoвинним кoмплекcoм шляxoм лшвда-ци дyблювaння кoнтpoльниx фyнкцiй вiдпoвiдними деpжaвними ycтaнoвaми;
зaбезпечення екoлoгiзaцiï гipничo-дoбyвнoгo виpoбництвa шляxoм yдocкo-нaлення ïï екoнoмiчнoгo меxaнiзмy.
Hoвизнa нayкoвoгo дocлiдження пoлягae в poзpoбцi пpaктичниx pекoмен-дaцiй щoдo фopмyвaння ефективнoï деp-жaвнoï пoлiтики paцioнaльнoгo нaдpoкo-pиcтyвaння шляxoм ïï iнcтитyцioнaльнoгo pефopмyвaння.
Пoдaльшi poзpoбки пpoпoзицiй щo-дo cтaлoгo нaдpoкopиcтyвaння в Укpaïнi мaють здiйcнювaтиcь, виxoдячи 3 ^o^-ciв децентpaлiзaцiï влaди тa eвpoiнтегpa-
ци.
Лггература
1. Aндpieвcький 1.Д. Cyчacний стан i пеpcпективи poзвиткy дoбyвнoï пpoмиc-лoвocтi Укpaïни / 1.Д. Aндpieвcький,
B.В. Maтюxa, М.Т. Moвчaн // Miнеpaльнi pеcypcи Укpaïни. - 2011. - № 3. - С. 8-14.
2. €вдoщyк M.I. Деяю питaння po3-витку геoлoгiчнoï гaлyзi Укpaïни в yмo-вax eвpoiнтегpaцiï / M.I. Gвдoщyк // Мше-paльнi pеcypcи Укpaïни. - 2015. - № 1. -
C. 3-6.
3. Жигаляк М. Cyчacнi тенденци cтaлoгo poзвиткy нaдpoкopиcтyвaння у мiнеpaльнo-cиpoвинниx центpax екoнo-мiчнoгo зpocтaння / М. Жикaляк // Вюник K^m^^ro нaцioнaльнoгo yнiвеpcитетy
iменi Tapaca Шевченкa. - 2012. - № 56. -С. 36-38.
4. Iнcтитyцioнaлiзaцiя пpиpoднo-pеcypcниx вiднocин: [кoлективнa мoнoг-paфiя] / 3a 3ar. pед. M.A. Хвеcикa. - K.: ДУ «1нститут екoнoмiки пpиpoдoкopиc-тyвaння тa cтaлoгo poзвиткy» HAH Укpa-ïни, 2012. - 400 c.
5. Maтюxa В.В. Iнcтитyцioнaльнi вaжелi як дieвий iнcтpyмент деpжaвнoгo yпpaвлiння cфеpoю нaдpoкopиcтyвaння / В.В. Maтюxa, М.Т. Moвчaн // Екoнoмiкa пpиpoдoкopиcтyвaння i oxopoни дoвкiл-ля: 3б. нayк. пp. / РВПС Укpaïни HAH Укpaïни. - K.: РВПС У^ни HAH Укpa-ï-ни, 2009. - С. 109-118.
6. Maтюxa В.В. Cиcтемa плaтежей 3a пoльзoвaние недpaми в Укpaине: пpo-блемы и пpедлoжения пo pефopмиpoвa-нию / В.В. Maтюxa // Top^rn жypнaл. -2014. - № 7. - С. 60-62.
7. Miнеpaльнi pеcypcи Укpaïни. -K.: Деpжaвне нayкoвo-виpoбниче пiдпpи-eмcтвo «Деpжaвний iнфopмaцiйний геo-лoгiчний фoнд Укpaïни», 2012. - 263 с.
8. ^ц^^ль^ пapaдигмa cтaлoгo poзвиткy Укpaïни / 3a 3ar. pед. Б.С. Пaтo-нa. - K.: ДУ «1нститут екoнoмiки пpиpo-дoкopиcтyвaння тa cтaлoгo poзвиткy» HAH Укpaïни, 2012. - 72 с.
9. Hopмaтивнo-пpaвoве pегyлю-вaння нaдpoкopиcтyвaння / Г. Рудьш, O. Mиpгopoдcький, М. Kypилo, O. Лaгo-дa. - K.: Гiпеpioн, 2012. - 256 с.
10. Cyxiнa O.M. Рoзвитoк метoдoлo-гiчниx пiдxoдiв дo екoнoмiчнoï oцiнки мi-неpaльнo-cиpoвинниx pеcypciв / OM. Су-xiнa, O.П. Лoбacoв, М.1. Жишкo // Екo-нoмiкa У^ши. - 2013. - № 2. - С. 67-80.
Надшшла до peдакцiï 02.02.2016p.
