CC BY
11
УДК 504:338
економ1чний механ1зм природокористування: рентна плата за спец1альне
використання природних РЕСуРС1в
© 2017 ГОЛЯН В. А., АНДРОЩУК I. I.
УДК 504:338
Голян В. А., Андрощук I. I. Економiчний MexaHi3M природокористування: рентна плата за спещальне
використання природних ресурсiв
Розкриваеться змш економЫного мехатзму природокористування як упорядкованоi системи метод'в, способ'в, '¡нструмент'в та прийом:в фекального та фнансово-кредитного регулювання господарського освоення природно-ресурсного потенц/алу. Встановлено, що магктральним елементом економмного мехатзму природокористування е фскальна складова, яка представлена рентною платою за спец/альне використання природнихресурав. Обфунтовано, що в'дпов'дшсть ставок рентноi плати за спец/альне використання природних ресурав реальнш ц:нностi природное складовоi нацонального багатства, яка залучаеться в господарський об'г, е необхiдною передумовою тдвищення ефективностi наповне-ння фнансових фонд'в розширеного в'дтворення природно-ресурсного потен^алу та посилення мотивацП природокористувач'в до зменшення втрат природно: сировини. Встановлено, що в динамiцi надходжень рентноi плати за спе^альне використання природних ресурав до Зведеного бюджету Украни у пор'вняних цнах 1998р. суттевого збльшення не спостер'гаеться. Об(рунтовано, що посилення стимулюючоiфункцп рентного регулювання природокористування стане можливим за умови наближення ставок рентноi плати в УкраМ до середньоевропейського р'вня. Ключов'! слова: економ'мний мехашзм природокористування, Зведений бюджет Украни, фккальне регулювання, стимулююча фунщя, нфлящя, додана варткть. Рис.: 5. Ббл.: 9.
Голян Василь Анатолшович - доктор економ'мних наук, професор, директор Громадськоi оргатзацИ «£вропейський аналтичний центр» (вул. Ковельська, 1, Луцьк, Волинська область, 43000, Украна) E-mail: golian_v@ukr.net
Андрощук 1нна 1горвна - кандидат економiчних наук, викладач Луцького нацонального техн'нного ушверситету (вул. Льввська, 75, Луцьк, Волинська обл., 43018, Украна) E-mail: vasyl7878@gmail.com
УДК 504:338
Голян В. А., Андрощук И. И. Экономический механизм природопользования: рентная плата за специальное использование природных ресурсов
Раскрывается содержание экономического механизма природопользования как упорядоченной системы методов, способов, инструментов и приемов фискального и финансово-кредитного регулирования хозяйственного освоения природно-ресурсного потенциала. Установлено, что магистральным элементом экономического механизма природопользования является фискальная составляющая, которая представлена рентной платой за специальное использование природных ресурсов. Обосновано, что соответствие ставок рентной платы за специальное использование природных ресурсов реальной ценности природной составляющей национального богатства, которая привлекается в хозяйственный оборот, является необходимым условием наполнения финансовых фондов расширенного воспроизводства природно-ресурсного потенциала и усиления мотивации природополь-зователей к уменьшению потерь природного сырья. Установлено, что в динамике поступлений рентной платы за специальное использование природных ресурсов в Сводный бюджет Украины в сопоставимых ценах 1998 г. существенного увеличения не наблюдается. Обосновано, что усиление стимулирующей функции рентного регулирования природопользования станет возможным при условии приближения ставок рентной платы в Украине до среднеевропейского уровня. Ключевые слова: экономический механизм природопользования, Сводный бюджет Украины, фискальное регулирование, стимулирующая функция, инфляция, добавленная стоимость. Рис.: 5. Библ.: 9.
Голян Василий Анатольевич - доктор экономических наук, профессор, директор Общественной организации «Европейский аналитический центр» (ул. Ковельская, 1, Луцк, Волынская область, 43000, Украина) E-mail: golian_v@ukr.net
Андрощук Инна Игоревна - кандидат экономических наук, преподаватель Луцкого национального технического университета (ул. Львовская, 75, Луцк, Волынская обл., 43018, Украина) E-mail: vasyl7878@gmail.com
UDC 504:338
Golyan V. A., Androshchuk 1.1. The Economic Mechanism of Natural
Resources Management: Rents for Special Use of Natural Resources
The article discloses the content of the economic mechanism of natural resources management as an orderly system of methods, means, instruments, and techniques of fiscal and financial-credit regulation of development of the natural-resource potential. It has been found that the turnpike element of the mechanism of natural resources management is the fiscal component, which is represented by rents for the special use of natural resources. It has been substantiated that the conformity of rent rates for the special use of natural resources with the real value of the natural component of national wealth, which is being engaged in the economic turnover, is a sine qua non for filling financial funds for the enhanced reproduction of natural-resource potential and increasing the motivation of natural resources managers to reduce the losses of natural raw materials. It has been found that there is no significant increase in the dynamics of the income of rents for the special use of natural resources into the consolidated budget of Ukraine at the comparable prices of1998. It has been substantiated that strengthening of the stimulating function of the rent regulation will be possible, provided that the rent rates in Ukraine will be brought to the average European level. Keywords: economic mechanism of natural resources management, consolidated budget of Ukraine, fiscal regulation, stimulating function, inflation, value added. Fig.: 5. Bibl.: 9.
Golyan Vasyl A. - D. Sc. (Economics), Professor, Director of the Public Organization «European Analytical Centre» (1 Kovelska Str., Lutsk, Volyn region, 43000, Ukraine) E-mail: golian_v@ukr.net
Androshchuk Inna I. - PhD (Economics), Lecturer of the Lutsk National Technical University (75 Lvivska Str., Lutsk, Volyn region, 43018, Ukraine) E-mail: vasyl7878@gmail.com
Посилення екологодеструктивних процесiв у си-стемi суспкьного вiдтворення певною мiрою зумовлено недосконалктю iснуючого економiч-ного мехашзму природокористування. Даний механiзм оперуе надто ушфжованим набором iнструментiв впли-ву на процеси використання природних ресурйв та охо-рону навколишнього природного середовища, щоб за-класти вй необхiднi стимули для упередження проявiв виснажливого та марнотратного природокористування. Саме недостатне виконання стимулюючо'1 функци рент-ною платою за спещальне використання природних ресурсiв не дае можливост забезпечити необхiдний рь вень ефективност функцiонування економiчного мехашзму природокористування, у тому числi й сформувати повнощнш фонди фiнансового забезпечення розшире-ного вiдтворення природно-ресурсного потенщалу.
Ще на початку 90-х роив минулого столитя С. До-рогунцов, П. Борщевський, Б. Данилишин, говорячи про необхцшсть розробки чпко! стратеги природокористування, наголошували на формуванш вiдповiдного меха-нiзму, який регулював би взаемодiю людини i природи [6, с. 3]. Мова йде, передуйм, про економiчний механiзм природокористування як штегровану сукупнiсть мето-дiв та iнструментiв впливу на темпи, способи та масш-таби господарського освоення природно-ресурсного потенцiалу та на рiвень техногенного й антропогенного впливу на навколишне середовище.
У 2001 р. д-р екон. наук, проф. О. Веклич впчиз-няний економiчний мехашзм природокористування пов'язувала зi створенням можливостей виходу на яюс-нiший, ефективнiший та екологобезпечшший рiвень виробництва; iз захистом навколишнього середовища шляхом створення бкьш еколопчних i менш ресурсо-емних технологш; з реструктуризацiею промислового виробництва за шновацшним, екологобезпечним типом; iз впровадженням таких методiв управлiння, яю одночасно забезпечують зростання його ефективност та зниження обсягiв забруднень, а також формують еко-логiчну орiентацiю у споживачiв [3].
Виходячи з прагнення товаровиробниюв до ращо-налiзацil форм господарювання, якi, у юнцевому шдсум-ку, е не ткьки економiчно вигiдними, але й еколопчно доцкьними, вона наголошувала на необхцносп комбь наци командно-контролюючих методiв еколопчного ре-гулювання з власне економiчними механiзмами природокористування [3]. Шдтримуючи в цкому пiдхiд О. Веклич, ми вважаемо, що набiр iнструментiв екологiчного регулювання, тобто впливу на суб'ектш господарсько'1 дiяльностi, яю генерують викиди, скиди та розмщення вiдходiв, е поряд з шструментами фiскального регулювання спецiального використання природних ресурйв складовою економiчного мехашзму природокористування. Саме вдосконалення застосування шструменпв фiскального впливу на природокористувачiв, перш за все, рентно'1 плати за спещальне використання природних ресурйв, е одшею з найбкьш актуальних проблем у системi економiчного механiзму природокористування, яка потребуе подальшого вивчення.
Метою статтi е визначення ролi та значення рентно'1 плати за спещальне використання природних
ресурав у системi економiчного мехашзму природокористування, аналiз основних тенденщй надходжень природно-ресурсних платежiв до Зведеного бюджету Украши та обгрунтування стратепчних прiоритетiв удо-сконалення центифжаци реально'1 бази та шструмента-рiю стягнення рентно'1 плати за спещальне використання природних ресурйв.
Економiчний мехашзм природокористування яв-ляе собою систему методiв, способiв, iнструментiв та прийомiв стягнення державою плати за спещальне використання природних ресурйв i забруднення навколишнього природного середовища, а також розподку акумульованих таким чином кошпв на природоохо-ронш та природовiдтворювальнi заходи; залучення ш-вестицiй в охорону довккля та розширене вiдтворення природно-ресурсного потенцiалу через використання шотечно-заставних операцiй та шших вiдносин на ринку позикового кашталу; використання iнструментiв стимулювання стосовно економи природно'1 сировини та обмеження негативного впливу на навколишне при-родне середовище; формування ринку природно'1 си-ровини та продажу прав на забруднення; розробки та реалшаци програм природоохоронного спрямування та ресурсозбереження; наповнення спецiальних фондiв охорони довккля та вiдтворення природно-ресурсного потенцiалу, а також використання кошпв цих фондiв; впровадження екологiчного страхування в господар-ську дiяльнiсть природокористувачiв, зокрема при реа-лiзацil iнвестицiйних проектiв природоохоронного та природо експлуат ацшного спрямування.
Секторальний пiдхiд до структуризаци еконо-мiчного механiзму природокористування ви-користала О. Будзяк. До його складових вона вцносить: економiчний механiзм землекористування, економiчний мехашзм лкокористування, економiчний механiзм водокористування, економiчний механiзм використання мiнеральних ресурсiв, економiчний ме-ханiзм використання рослинних i тваринних ресур-сiв, економiчний мехашзм регулювання забруднення повпря, iншi економiчнi механiзми сфери природокористування [1, с. 66]. Такий шдхц мае право на к-нування, осккьки природокористування являе собою виробничо-технiчну та соцiально-економiчну сторони господарського освоення окремих видiв ресурсiв, i регулювання використання цих ресурйв мае як спкьш, так i вiдмiннi ознаки як у частиш фiскального регулювання, так i в частинi фшансування розширеного вiдтворення природно-ресурсного потенцiалу.
Для вск виокремлених О. Будзяк у структурi еко-номiчного механiзму природокористування складових спкьною ознакою е наявшсть iнструментiв стягнення плати за спещальне використання того чи шшого природного ресурсу. В частиш використання ресурйв атмосферного повпря фккальним регулятором виступае екологiчний податок за викиди шюдливих речовин в атмосферне повпря, який спрямований на формування фшансових фондiв стосовно вцшкодування втрат, пов'язаних iз забрудненням повпря (це свого роду теж плапж за користування природним ресурсом).
У питаннях структуризаци економiчного мехашз-му природокористування вже протягом багатьох роив так i не мае однозначно'1 позици. Цiкавим е пiдхiд учених 1нституту проблем ринку та економжо-еколопчних до-слiджень НАН Укра'1ни (1ПРЕЕД НАН Укра'1ни) стосовно побудови економiчного механiзму еколопзаци продо-вольчого комплексу, який можна вважати прийнятним i для структуризаци економiчного механiзму природокористування, осккьки екологiзацiя продовольчого комплексу пов'язана зi значним спектром вцносин стосовно використання рiзноманiтних видiв природних ресурсiв, що вирiшальною мiрою впливае на збалансованiсть природокористування на певнш територи.
Ученi 1ПРЕЕД НАН Укра!ни в структурi економiч-ного мехашзму еколопзаци продовольчого комплексу видкяють стимулюючий механiзм, комп-лексний мехашзм та стримуючий механiзм. Стимулюючий мехатзм нацкений на створення нацюнально! си-стеми виробництва еколопчно чистого продовольства через систему методiв формування фiнансових ресур-сiв, фшансових важелiв регулювання екологiчних про-цейв та суб'ектно-об'ектних вiдносин. Компенсацшний мехатзм спрямований на шдтримку товаровиробни-ка, що здшснив перехiд на еколопчно чист технологи, вiдшкодуванням витрат i втрат. Стримуючий механiзм включае шструменти з обмеження природоруйнуючого стилю господарювання [7].
О. Васюта переконуе в тому, що економiчний мехашзм природокористування не може охоплювати ткьки експлуатуючi природу комплекси та галуз1 Вш повинен бути узгоджений з шшими економiчними механiзмами, якi дшть на наступних пiсля «природно-видобувного» етапах природно-продуктово! вертикалi, якi з'еднують первиннi природнi ресурси з кiнцевим продуктом сус-пкьного виробництва [2, с. 184].
Саме вцсутшсть узгодженостi мiж економiчним механiзмом господарського освоення природно! си-ровини та економiчним мехашзмом !! використання в переробному сегмент нацiонального господарства призвела до поширення проявiв марнотратного використання природно! субстанци матерiального виробництва, що знаходить свш прояв у надмiрно високому рiв-нi ресурсомiсткостi готово! продукци та культивуе екс-тенсивш процеси в природокористуваннi. Вiдсутнiсть тако! узгодженостi, перш за все, пов'язана з неадекват-нiстю ставок рентно! плати за спецiальне використання природних ресурйв, що породжуе синдром дешевизни природно! сировини вже i у переробному сегмент про-дуктово! вертикалi та не закладае дiевих стимулiв стосовно впровадження ресурсозберiгаючих технологш та забезпечення безвiдходного виробництва.
Проявом низько! ефективностi функцiонування економiчного мехашзму природокористування е зро-стання експорту первкних сировинних ресурсiв Укра!-ни, що об'ективно призводить до марнотратства при-родних багатств, виснаження !хнк запасiв, перетво-рення держави на мiнерально-сировинну периферш з економiкою напiвколонiального типу i становить за-грозу екологiчнiй та економiчнiй безпецi [3]. Це знач-
ною мiрою повязано з тим, що ставки рентно! плати за спещальне використання переважно! бiльшостi природно! сировини не вцповцають середньоевропейсько-му рiвню, а по окремих позицiях е навiть нижчими за вцповцш показники в кра!нах СНД. Враховуючи те, що основними природокористувачами виступають шд-приемства, яю спецiалiзуються на експортi сировинних товарiв, занижеш ставки рентно! плати е свого роду прихованою преференцiею для цих суб'ектiв господарювання, яка демотивуе !х стосовно економй природно! сировини та впровадження проекпв утилiзацi! вiдходiв виробництва.
Усунення численних проявiв штучного звуження бази стягнення рентно! плати за спещальне використання природних ресурйв [8; 9] е необхцною складо-вою вдосконалення економiчного механiзму природокористування в цкому. Вiд адекватносп розмiру ставок рентно! плати стосовно реально! цшносй залучено! в господарський оби природно! сировини залежить формування фшансових фондiв розширеного вцтворення природно-ресурсного потенщалу та охорони довккля, мотивацiя природокористувачiв стосовно ресурсозбе-реження та повторного використання вторинно! сиро-вини, змщнення фiнансово! самодостатностi територi-альних громад, територ1я котрих е ареалом концентра-цй залучених у процес вцтворення природних ресурсiв.
Виходячи з наведених мiркувань та результатiв уза-гальнення iснуючих пiдходiв вiтчизняних учених стосовно формування економiчного механiзму природокористування доходимо висновку, що одшею з основних його складових е рентна плата за спещальне використання природних ресурйв, яка, з одного боку, мае вцповкну фккальну спрямованiсть i виступае дже-релом наповнення фшансових фондiв держави, регiонiв, територiальних громад, а з шшого, е стимулом вцносно економй природно! сировини i стримуючим виснажли-ве i марнотратне використання природного багатства кра!ни чинником.
Рентна плата за спещальне використання природних ресурав е тим фкжальним шструментом, який по-кликаний забезпечити вилучення природно-ресурсно! ренти на користь власника природних ресурсш i стиму-лювати природокористувач1в зводити до мшмуму втра-ти природно! сировини при !! видобутку та залученнi в господарський оби. Системш та структурш перегини в нацiональнiй економiцi призвели до того, що основними природокористувачами виступають штегроваш пiдпри-емницькi об'еднання, якi використовують у в1дтворюваль-ному процеа переважну бiльшiсть природних ресурав.
Вцсутшсть адекватних реальнiй цiнностi природ-но! сировини ставок рентно! плати не забезпечуе справедливого !! вилучення на користь державного та мкце-вих бюджейв. Пiдприемницькi iнтегрованi утворення, маючи мкьярдш обороти, сплачують символiчну величину рентно! плати, що не змушуе !х забезпечувати все-бiчну рацiоналiзацiю використання природних ресурсiв.
Доходи Зведеного бюджету Укра!ни у 2016 р. скла-дають 782859 млн грн. Надходження рентно! плати та плати за використання шших природних ресурйв ста-
новлять 46608 млн грн (хоча планувалося залучити до бюджейв вск рiвнiв 64751 млн грн). Сума плати за землю, яка з 2015 р. виступае складовою податку на майно, у 2016 р. становила 23321 млн грн. Тобто сума надхо-джень природно-ресурсних платежiв (рентна плата та плата за використання шших природних ресурсiв i плата за землю) складае 69929 млн грн (8,9% загальних до-ходiв Зведеного бюджету Украши).
За перiод з 1999 по 2016 рр. у динамщ надходжень рентно! плати (зборiв) за спещальне використання природних ресурсiв до Зведеного бюджету Украши спостертаеться висхiдна тенденцш (вiдповiдно до змiн у бюджетнш класифжащ! з 2015 р. код «Збори та плата за спещальне використання природних ресурйв» транс-формовано у «Рентну плату та плату за використання ш-ших природних ресурйв»). У 1999 р. обсяг рентно! плати (зборiв) за спещальне використання природних ресурйв, яка спрямовувалася до Зведеного бюджету Укра!ни, ста-новив 1456 млн грн, у 2004 р. - 3066 млн грн, у 2008 р. -9292 млн грн, у 2013 р. - 28863 млн грн, у 2016 р. -46608 млн грн (рис. 1).
Тобто в номшальному вираженш мае мксце висхц-ний тренд, який не корелюе з трендом надходжень рент-но! плати за спещальне використання природних ресур-йв у порiвняних щнах 1998 р. (величина рентно! плати у порiвняних щнах визначалася дкенням номшально! величини надходжень даного платежу на кумулятивний iндекс щн виробникiв промислово'1 продукци).
Так, у 1999 р. обсяг надходжень рентно! плати за спещальне використання природних ресурйв у порiв-няних щнах 1998 р. становив 1259 млн грн, у 2004 р. -1492 млн грн, у 2008 р. - 2386 млн грн, у 2013 р. - 4690 млн грн, у 2016 р. - 3389 млн грн.
У 2016 р. порiвняно з 2013 р. обсяг надходжень рентно! плати за спещальне використання природних ре-сурйв у порiвняних щнах 1998 р. до Зведеного бюджету Укра!ни зменшився на 1301 млн грн, порiвняно з 2014 р. -на 753 млн грн.
Тобто у 2016 р. надходження природно-ресурсно! ренти до Зведеного бюджету Укра!ни в номшальному численш порiвняно з 2013 р. збкьшилися на 17745 млн грн, що не шдтверджуеться динамкою реальних надходжень (надходжень у порiвняних щнах 1998 р.). За перь од з 1999 по 2016 рр. спостер^алося коливання питомо! ваги рентно! плати (зборiв) за спещальне використання природних ресурйв у доходах Зведеного бюджету Украши в дiапазонi 2,7-7,4%.
За перюд з 1999 по 2007 рр. мала мкце тенденцш зменшення питомо! ваги рентно! плати за спещальне використання природних ресурйв у загальних доходах Зведеного бюджету Укра!ни у зв'язку з тим, що нащо-нальна економжа перейшла у фазу зростання й в^бува-лося збкьшення податкових i неподаткових надходжень до бюджетiв уск рiвнiв, якi пов'язанi з результатами виробничо-господарсько! дiяльностi, а не з освоенням природно! сировини.
Млн грн
50000 45000 40000 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0
6,5
%
46608 8
-- 7
4,6 4,4 ( А 33596
♦4^4,0 41 4,0 ,7 3,9/ ^28863
ф36 3,4 3,0 3,1
2,8 2
9292
"11233
12580
14826
17537
1456 1977 2269 2450 2780 3066 3981 1 1259 1415 1609 1643 1679 1492 1769 1
4747 848
5948
879 2386 2524 2381 2457
2898
4690 4142 4118 3389- 1
-- 3
-- 2
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Р1к
Рентна плата (зб|р) за спещальне використання природних ресурав у портняних щнах 1998 р., млн грн
Рентна плата (зб|р) за спещальне використання природних ресурав, млн грн
Питома вага рентно! плати (збору) за спещальне використання природних ресурав у доходах Зведеного бюджету Укра!ни, %
Рис. 1. Рентна плата (збори) за спещальне використання природних ресурав та и питома вага в доходах Зведеного бюджету УкраТни Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби Украши.
4
Могла б спостеркатися й шша динамка питомо! ваги природно-ресурсно! ренти, якщо б 11 ставки (пере-дусш це стосуеться використання надр для видобування корисних копалин) були прив'язаш до норми рентабель-ностi видобувних п1дприемств. Найбкьш интенсивно частка природно-ресурсно'1 ренти в загальних надхо-дженнях до бюджейв уск рiвнiв зросла в перюд з 2012 по 2014 рр. У 2016 р. порiвняно з 2014 р. вцбулося посту-пове зменшення питомо1 ваги рентно1 плати (вона змен-шилася iз 7,4% до 6,0%). Прикметним е те, що за перiод з 2014 по 2016 рр. мало мюце номшальне зростання над-ходжень рентно'1 плати за спещальне використання при-родних ресурсiв, але 11 питома вага в загальнш величинi надходжень зменшувалася, що св1дчить про вiдставання темтв зростання цих платежiв в1д темшв збкьшення ш-ших видiв надходжень до Зведеного бюджету Украши.
У структурi надходжень рентно'1 плати за спещальне використання природних ресурйв рентна плата за спещальне використання люових ресурйв займае незначну питому вагу, але для багатолкних райошв ви-ступае вагомим бюджетонаповнюючим чинником. За перiод з 1999 по 2005 рр. у цкому спостеркалося ско-рочення частки люово! ренти в загальних надходженнях природно-ресурсно1 ренти до Зведеного бюджету Укра-1ни (з 3,0% до 2,0 %) (рис. 2).
У 2007 р. порiвняно з 2006 р. питома вага люово! ренти значно зросла (з 2,1% до 2,9 %). За перюд з 1999 по 2016 р. саме показник питомо! ваги рентно! плати за спещальне використання люових ресурйв у 2007 р. у загальних надходженнях рентно! плати за спещальне ви-
користання природних ресурйв е найвищим. За перюд з 2007 по 2013 рр. вш значно зменшився, що пов'язано з низьким рiвнем оперативност шдексацн ставок попе-нево1 плати вiдповiдно до розкручування девальвацшно-шфляцшно! спiралi. За перiод з 2013 по 2016 рр. питома вага люово! ренти в загальних надходженнях природно-ресурсних платежiв шдвищилася до рiвня 2002-2004 рр.
У надходженнях номшально! величини рентно! плати за спещальне використання люових ресур-йв до Зведеного бюджету Украши спостеркалася висхiдна тенденцiя. У 2016 р. порiвняно з 1999 р. над-ходження люово1 ренти до Зведеного бюджету зросли у 24 рази, порiвняно з 2008 р. - у 4,9 разу, порiвняно з 2013 р. - у 2,9 разу. У динамщ надходжень рентно! плати (збору) за спещальне використання люових ресур-йв у порiвняних цiнах 1998 р. значного збкьшення на кiнець перiоду, який аналiзуеться, не спостерiгаеться. У 2016 р. порiвняно з 2008 р. рентна плата за спещальне використання люових ресурйв у порiвняних щнах 1998 р. збкьшилася на 22 млн грн, порiвняно з 2013 р. - на 19 млн грн. Натомють порiвняно з 2015 р. спостеркаеть-ся 11 зменшення на 7 млн грн.
Незважаючи на те, що в останш роки значно роз-ширилася база стягнення рентно! плати за спецiальне використання люових ресурсiв, потенцiал вилучення да-ного фюкального платежу використовуеться недостат-ньо. Варто перейти до нового формату рентного регулю-вання використання земель люогосподарського призна-чення в частиш розвитку мисливського господарства та використання несировинних властивостей лiсу.
Млн грн
1200
1000
800
600
400
200
384 42 33 39 36 34 36 —55 55 48 42 45 52 58 77 84 77
" 47 58 60 69 80 99
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
% 3,5
0,0 Рт
Рентна плата (збф) за спещальне використання лкових ресурав у портняних щнах 1998 р., млн грн
Рентна плата (збф) за спещальне використання лкових ресурав, млн грн
Питома вага рентно'1 плати (збору) за спещальне використання лкових ресурав у загальнш величин! рентно'' плати (збору) за спещальне використання природних ресурав, %
Рис. 2. Рентна плата ^р) за спещальне використання лкових ресурав та ТТ питома вага в загальнш величин надходжень рентноТ плати (зборiв) за спецiальне використання природних ресурав до Зведеного бюджету Украши Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби УкраТни.
0
У динамщ надходжень рентно! плати за спещаль-не використання води висхцна тенденцiя мала мiсце в цкому за перiод з 1999 по 2013 рр., а у 2014-2015 рр. надходження водно! ренти до Зведеного бюджету зна-чно зменшилися. Зокрема у 2015 р. порiвняно з 2013 р. даний показник зменшився на 367 млн грн, порiвняно з 2014 р. - на 157 млн грн. Незважаючи на те, що номь нальна величина надходжень водно! ренти у 2016 р. по-рiвняно з 2015 р. збкьшилася на 290 млн грн, у порiвня-них цiнах вiдбулося !! зменшення на 7,2 млн грн (рис. 3).
Млн грн
1600
1400 1200 1000 800 600 400 200 0
Слк нагадати, що до складу збору та плати за спещальне використання природних ресурйв до 1 йчня 2013 р. не включалася рентна плата за нафту, природний газ i газовий конденсат, що видобу-ваються в УкраIнi. Включення плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до складу зборiв та плати за спещаль-не використання природних ресурйв i стало базовим чинником значного зростання дано! складово! доходiв Зведеного бюджету у 2013 р. порiвняно з 2012 р.
%
16 14
12 10
8 6 4 2
0 PÍK
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Рентна плата (36¡p) за спещальне використання води у портняних цшах 1998 р., млн грн Рентна плата (36¡p) за спещальне використання води, млн грн
Питома вага рентно! плати (збору) за спещальне використання води у загальнш величин¡ рентно! плати (збору) за спещальне використання природних ресурав, %
Рис. 3. Рентна плата (36ip) за спецiальне використання води та Tí питома вага в загальнш величин надходжень рентноТ плати (зборiв) за спецiальне використання природних ресурав до Зведеного бюджету УкраТни Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни.
Надходження рентно! плати за спещальне використання води в порiвняних щнах 1998 р. показуе, що у 2015-2016 рр. реальш надходження водно! ренти до Зведеного бюджету Укра!ни е меншими навiть показ-ника 1999 р. Порiвняно з 2008 р надходження рентно! плати за спещальне використання води в порiвняних щнах 1998 р. у 2015 i 2016 рр. зменшилися вкповкно на 39,2 млн грн i 46,4 млн грн. Значно зменшилась у 2015 та 2016 рр. порiвняно з початком 2000-х роив i питома вага рентно! плати за спещальне використання води в загальних надходженнях природно-ресурсних платежiв до Зведеного бюджету Укра!ни. Зокрема, у 2001 р. пи-тома вага водно! ренти в загальнш величин природно-ресурсно! ренти, яка надходила до Зведеного бюджету Укра!ни, становила 13,42%, у 2008 р. - 6,2%, у 2013 р. -5,11%, а у 2016 р. - 3,0%.
За перюд з 1999 по 2016 рр. у динамщ надходжень рентно! плати за користування надрами спостер^алося двi основш фази: поступового зростання (1999-2012 рр.) i прискореного зростання (2013-2016 рр.) номшальних надходжень (рис. 4).
У 2013 р. порiвняно з 2012 р. номшальна величина надходжень рентно! плати за користування надрами до Зведеного бюджету Укра!ни зросла в 4,3 разу, у 2016 р. порiвняно з 2013 р. - у 2,8 разу. Основною причиною значного зростання надходжень рентно! плати за корис-тування надрами до Зведеного бюджету Укра!ни стало деккька хвиль шдвищення ставок рентно! плати за ви-добуток природного газу. У 2016 р. у структурi надхо-джень рентно! плати за користування надрами до Зве-деного бюджету Укра!ни питома вага рентно! плати за користування надрами для видобутку природного газу становила 76,7%.
1з скня 2016 р. введено новий вид доходiв Зведе-ного бюджету Укра!ни - рентну плату за користування надрами для видобування бурштину. У 2016 р. план надходжень даного фокального платежу до Зведеного бюджету Укра!ни становив 1,5 млрд грн, а фактично надш-шло 2,08 млн грн. Ситуацш iз вилученням рентно! плати за користування надрами для видобування бурштину е свого роду квштесенщею низько! ефективностi подат-кового регулювання природокористування в щлому.
Млн грн
45000
40000 35000 30000 25000 20000 15000 10000 5000 0
%
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Рентна плата (збф) за користування надрами в портняних цшах 1998 р., млн грн Рентна плата (збф) за користування надрами, млн грн
Питома вага рентноТ плати (збору) за користування надрами в загальшй величин! рентно! плати (збору) за спещальне використання природних ресурав, %
Рис. 4. Рентна плата (плата) за користування надрами та ТТ питома вага в загальнш величин надходжень рентно! плати (зборiв) за спещальне використання природних ресурав до Зведеного бюджету УкраТни Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни.
Провальне виконання плану з надходження рентно! плати за користування надрами для видобування бурштину пов'язуеться з тим, що видобуток цie! цiнно! органо-мшерально! речовини контролюеться регю-нальними бiзнес-групами, якi фiзично не допускають центифжацГ! вiдповiдними контролюючими органами реально! бази стягнення даного виду платежу.
Перегрупування окремих складових рентно! плати за користування надрами та вцнесення плати за землю до податюв на майно призвело до того, що питома вага рентно! плати за користування надрами з 3% у 1999 р. зросла до 12,8% у 2008 р. та до 90,6% у 2015 р. у загальних надходженнях природно-ресурсних платежiв до Зведеного бюджету Укра!ни. Значне номшальне збкьшення рентно! плати за користування надрами у 2013-2016 рр. зумовило також суттеве зростання рентно! плати за ко-ристування надрами в порiвняних цшах 1998 р. Зокрема у 2016 р. порiвняно з 2012 р. величина надходжень рент-но! плати за користування надрами до Зведеного бюджету у порiвняних цшах 1998 р. збкьшилася у 5,5 разу.
За перюд з 1999 по 2016 рр. у динамщ надходжень плати за землю до Зведеного бюджету Укра!ни спостерь галася висхцна тенденцш, а найбкьш штенсивне зрос-тання мало мкце у 2008 та 2016 рр. порiвняно з попере-дшм роком (рис. 5). Нагадаемо, що плата за землю до 1 йчня 2015 р. була складовою зборiв та плати за спещаль-не використання природних ресурсiв, а з 1 йчня 2015 р. стала складовою податку на майно.
Враховуючи те, що земельш ресурси виступають компонентом природно-ресурсного потенцiалу та !х використання супроводжуеться утворенням природно-
ресурсно! ренти, плату за землю (незважаючи на те, що вона е складовою податку на майно) варто i надалi роз-глядати через призму рентного регулювання викорис-тання природних ресурсiв.
Номшальна величина плати за землю у 2008 р. по-рiвняно з 2007 р. збкьшилася на 2792 млн грн, у 2016 р. порiвняно з 2015 р. - на 8492 млн грн. Значне зростання надходжень плати за землю до Зведеного бюджету Укра!ни пов'язуеться зi збкьшенням ставок земельного податку та вцповцно ставок орендно! плати в останш роки, а також з усуненням численних пкьг, яю тривалий час використовувалися в практищ стягнення земельного податку [5]. Значним резервом щодо зрос-тання надходжень плати за землю до Зведеного бюджету Укра!ни е iдентифiкацiя реально! бази стягнення земельного податку та орендно! плати за використання земель скьськогосподарського та лiсогосподарського призна-чення, а також земель водного фонду [4].
Шдвищення ставок рентно! плати за спещальне використання природно! сировини - це посилення не лише фккально! функцГ! природно-ресурсних платежiв, а й стимулюючо! функц!!, осккьки пiдвищення ставок рентно! плати призводить до зростання затратност ви-робництва кiнцево! продукци, а це негативним чином впливае на Г! конкурентоспроможнiсть. За таких умов виробник намагатиметься використати вй можливi ре-зерви, щоб менше споживати природно! сировини через !'! економiю внаслiдок впровадження ресурсозберiгаю-чих технологiй або ж повторного використання.
Млн грн
25000
20000
15000
10000
5000
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Р1к
I Плата за землю в пор1вняних цшах 1998 р., млн грн
Плата за землю, млн грн
Рис. 5. Надходження плати за землю до Зведеного бюджету УкраТни Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби Укра!ни.
Неадекватш реальнш щнност залученого в гос-подарський оби природного ресурсу ставки рентно! плати також не стимулюють природо-користувача (якщо вiн на собi замикае весь технолопч-ний цикл в^ видобування сировини до виробництва готово! продукци) до максимiзацiI обсяпв виробництва продукци з високою доданою вартiстю. Лише через зна-чне зростання обсяпв виробництва продукци з високою доданою вартктю йому вдасться компенсувати витра-ти, пов'язаш зi зростанням ставок рентно! плати.
У раз^ коли ставки рентно! плати за спещальне ви-користання природно! сировини й надалi механiчно пе-реглядатимутьсяу зв'язку зiнфляцiйно-девальвацiйними процесами, а не будуть поступово наближатися до се-редньоевропейського рiвня, сировинна орiентацiя пере-важно! бiльшостi пов'язаних з видобутком природно! сировини галузей набуватиме все бкьших масштабiв, i процеси марнотратного i виснажливого природокорис-тування набудуть ще бкьш викривлених форм.
При виборi прiоритетiв удосконалення системи стягнення рентно! плати за спещальне використання при-родних ресурсiв необх1дно виходити з того, що переач-ний укра!нець змушений сплачувати «драконшську» цiну за спожиту електроенергiю, яка виробляються на теплое-лектростанцшх на основi використання вугкля, буцiмто придбаного за формулою Роттердам+, а також цшу за газ, встановлену на основi цши ншецького газового хабу.
Чи не прийшов час прив'язати ставки рентно! плати за спещальне використання природних ресур-сiв, передуйм, за користування надрами, для в^чизня-них пiдприемств, якi входять у вертикально штегрова-нi пiдприемницькi об'еднання, до нормативiв плати за природш ресурси, якi встановленi у високорозвинених
кра!нах, щоб змусити основних природокористувачiв сплачувати власнику переважно! бiльшостi природних ресурав (укра!нському народу) адекватну реальнш вар-тостi вилученого природного ресурсу щну i тим самим спрямовувати використання природних благ в штер-есах терш^альних громад?
Вагомою передумовою формування сучасного економiчного механiзму природокористування в щло-му та фокального регулювання використання природних ресурйв зокрема е створення системи планування ращонального використання природних ресурсiв через вцпрацювання iнструментарiю встановлення адекват-них реальнiй вартостi природного ресурсу ставок рентно! плати, адекватних розмiру понесено! шкоди ставок екологiчного податку за викиди i скиди забруднюючих речовин, а також розмiщення вiдходiв. Система планування рацiонального використання природних ресурйв та охорони довккля мае також включати чiтку специ-фiкацiю лiмiтiв використання окремих видiв природно! сировини, лiмiтiв викидiв, скидiв та розмiщення вiдхо-дiв; перелж кадастрiв природних ресурсiв; систему мо-нiторингу запасiв природно! сировини та техногенного й антропогенного впливу на довккля.
ВИСНОВКИ
Економiчний механiзм природокористування охоплюе економiчний механiзм регулювання охорони довккля та економiчний механiзм ращонального використання природних ресурйв. Одшею з основних скла-дових економiчного механiзму природокористування виступае рентна плата за спещальне використання природних ресурйв, яка забезпечуе вилучення частини природно-ресурсно! ренти на користь бюджетiв рiзно-
0
го р1вня у зв язку з господарським освоенням природно1 складово! нацюнального багатства.
Досл1дженняпоказали,щозапер1одз1999по2016рр. у динам1ц1 надходжень рентно! плати за спец1альне ви-користання природних ресурйв у фактичних щнах у цкому спостер1гаеться висх1дна тенденц1я, що не за-вжди корелюе з динам1кою надходжень у пор1вняних щ-нах 1998 р. Це св1дчить про те, що основною причиною збкьшення надходжень рентно! плати за спещальне ви-користання природних ресурйв до Зведеного бюджету Украши е механ1чне зростання ставок рентно! плати у зв'язку з шфляцшно-девальвацшними процесами. Про-ривних зрушень у частин1 розширення реально! бази стягнення рентно! плати за спещальне використання природних ресурйв не досягнуто. Серед складових надходжень природно-ресурсно! ренти до бюджейв р1зно-го р1вня виняток становить лише рентна плата за корис-тування надрами у 2013-2016 рр., де спостер1гаеться значне зростання як у номшальних, так i в пор1вняних щнах, що пов'язано з вiднесенням рентно! плати за ви-добуток викопних вуглеводшв до загальних надходжень мшерально-сировинно! ренти.
Hеобхiдною передумовою зростання надходжень рентно! плати за спещальне використання природних ресурйв до Зведеного бюджету Украши е наближення ставок рентно! плати до середньоевро-пейського рiвня з метою забезпечення !х адекватност реальнш цiнностi природного ресурсу, який залучаеться в господарський обш За таких умов поряд iз фiскальною функцiею рентного регулювання природокористування посилиться дiя i стимулюючо! функци, осккьки зростання ставок рентно! плати i вiдповiдно рiвня затрат-ностi виробництва у природно-ресурсному секторi зму-шуватиме природокористувачiв максимальною мiрою забезпечувати економiю природно! сировини i впрова-джувати ресурсозберiгаючi технолог!!. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Будзяк О. С. Економiчний MexaHi3M екологобезпечно-го використання земель Украши. Науковий в!сник Национального ун'верситету бюресурав i природокористування Укроти. Сер.:Економ'ша, аграрний менеджмент, б'внес. 2013. Вип. 181 (4). С. 64-72.
2. Васюта О. А. Податкове стимулювання еколопзацп eK0H0Mi4H0r0 розвитку Украши. Економ'ша, планування i управ-лння вл!совиробничому комплекс'!. 2005. Вип. 15.1. С. 175-200.
3. Веклич О. Економiчний мехаызм природокористування: аналiз дквосп. В!сник НацональноТ академп наук УкраТ-ни. 2001. № 8. С. 35-42.
4. Голян В. А. Плата за природы ресурси в умовах де-централiзацií: швестицшний аспект. 1нвестицИ': практика та досв'д. 2016. № 7. С. 7-16.
5. Голян Василь. Рента за природы ресурси: сшьки грошей отримав держбюджет. Mind. Режим доступу: https://mind. kiev.ua/openmind/20172923-renta-za-prirodni-resursi-skilki-groshej-otrimav-derzhbyudzhet
6. Дорогунцов С. I., Борщевський П. П., Данили-шин Б. М. Удосконалення управлiння природокористуванням в АПК. Ки'1'в: Урожай, 1992. 128 с.
7. iHCTUTy^oHanbHi 3acagu Ta iHcrpyvieHTapm 36anaHcoBa-Horo npupoflOKopMcryBaHHa. Ogeca: inPEEfl HAH yKpaiHM, 2010. 484 c.
8. Mi^eHKO B. C., flaHM^MmMH E. M. npupogHo-pecypcHa peHTa i peHTHa nonhma b yKpaiHi. EKOHOMirn yKpaHu. 2003. № 12. C. 3-14.
9. Mi^eHKO B. EKopecypcHi nnaTewi B yKpaiHi. EKOHOMka yKpaHu. 1998. № 10. C. 59-63.
REFERENCES
Budziak, O. S. "Ekonomichnyi mekhanizm ekolohobezpech-noho vykorystannia zemel Ukrainy" [The economic mechanism of ecologically safe use of lands of Ukraine]. Naukovyi visnyk Natsion-alnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Ser.: Ekonomika, ahrarnyi menedzhment, biznes, no. 181 (4) (2013): 64-72.
Dorohuntsov, S. I., Borshchevskyi, P. P., and Danylyshyn, B. M. Udoskonalennia upravlinnia pryrodokorystuvanniam v APK [Improving environmental management in agriculture]. Kyiv: Urozhai, 1992.
Holian, V. A. "Plata za pryrodni resursy v umovakh detsen-tralizatsii: investytsiinyi aspekt" [Payment for natural resources in the context of decentralization: the investment aspect]. Investytsii: praktyka ta dosvid, no. 7 (2016): 7-16.
Holian, V. "Renta za pryrodni resursy: skilky hroshei otry-mav derzhbiudzhet. Mind" [Rents for natural resources: how much money received from the state budget. Mind]. https://mind.kiev. ua/openmind/20172923-renta-za-prirodni-resursi-skilki-groshej-otrimav-derzhbyudzhet
Instytutsionalnizasady ta instrumentalzbalansovanoho pryrodokorystuvannia [Institutional framework and tools for sustainable natural resource management]. Odesa: IPREED NAN Ukrainy, 2010.
Mishchenko, V. S., and Danylyshyn, B. M. "Pryrodno-resursna renta i rentna polityka v Ukraini" [Natural resource rents and rent policy in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 12 (2003): 3-14.
Mishchenko, V. "Ekoresursni platezhi v Ukraini" [Ekoresurs payments in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 10 (1998): 59-63.
Vasiuta, O. A. "Podatkove stymuliuvannia ekolohizatsii eko-nomichnoho rozvytku Ukrainy" [Tax incentives for greening economic development of Ukraine]. Ekonomika, planuvannia i upravlinnia vlisovyrobnychomu kompleksi, no. 15.1 (2005): 175-200.
Veklych, O. "Ekonomichnyi mekhanizm pryrodokorystu-vannia: analiz diievosti" [Economic mechanism of environmental management: analysis of the impact]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, no. 8 (2001): 35-42.
