CC BY
69
Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280204
Article received 02.03.2018 р. Article accepted 29.03.2018 р.
УДК 630.453
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Ж
©
1 Kl Correspondence author O. Yu. Andreieva andreeva-lena15@ukr.net
О. Ю. Андреева, I. В. Мартинчук
Житомирський нацюнальний aapoeKonoaiuHuü утверситет, м. Житомир, Украта
ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ВИРУБУВАННЯ ДЕРЕВ, ЗАСЕЛЕНИХ СТОВБУРОВИМИ
ШК1ДНИКАМИ, У СОСНОВИХ Л1САХ ПОЛ1ССЯ
Оцшено втрати внааидок попршення якоста деревини сосни звичайно! в осередках стовбурових шкiдникiв у Полiссi. Встановлено, що коро!ди починають заселяти дерева у квит, а у травнi заселешсть дерев у верхнiй частинi стовбурiв сягае 12 %, у середнш частинi стовбурiв - 9 %. У червнi заселенiсть дерев наростае через чорного соснового вусача та друге поко-лiння верхiвкового й шестизубчастого коровдш. У червнi та серпш у верхнiй частинi заселено 32 i 87 % дерев, у середнш -44 i 74 %, у нижнiй - 35 i 65 % вдаовдао. Деревину дерев, заселених у кытт, оцiнюють у червнi третiм сортом, а у вересш - як технолопчну сировину. Встановлено, що деревина дерев, яш всохли у 2016 р., а у вересш 2017 р. залишалися сухостоем, придатна як технолопчна сировина, а деревина зрубаних i залишених на землi дерев - як дрова. Визначено, що вар-тiсть деревини в осередках стовбурових шюдниюв зменшуеться в 1,71 раза або на 70,8 % у випадку, якщо дерева, заселен у поточному роцi, залишити у лiсi до кiнця вересня. У разi вирубання та залишення заселених дерев на землi у лга до кiнця вересня наступного року вартiсть деревини зменшуеться у 2,42 раза або на 142,1 %. Ршення стосовно вилучення дерев старого сухостою, яш не заселяються фiзiологiчними стовбуровими шкiдниками, для отримання деревини потрiбно приймати з урахуванням екологiчних i економiчних аспеклв.
Krnuoei слова: сосна звичайна (Pinus sylvestris); коро!ди; сезонна динамжа заселення дерев; дшова деревина.
Вступ. Останшм часом стан хвойних лiсiв попр-шився у багатьох perioHax свиу (Parker et al., 2006; Kramer et al., 2014; Kukhta et al., 2014; Hicke et al., 2016; Li-eutier et al., 2016). На rai змши ктмату, коливання piвня грунтових вод, антропогенного навантаження пошири-лися масoвi розмноження стовбурових шк1дник1в i збуднишв хвороб, зокрема oфioстoмoвих гpибiв, яш пе-реносять цi комахи (Davydenko et al., 2014, 2017).
Встановлено, що у насадженнях сосни звичайно! (Pinus sylvestris Linnaeus 1753) ДП "Житомирське ЛГ", осередки всихання приурочеш до свiжoгo субору, чис-тих насаджень вiкoм понад 70 рошв i переважно з низь-кою повнотою (Andreieva & Zymaroyeva, 2016; Andreieva, 2017).
Життeздатнi дерева сосни звичайно! у репош засе-ляють найчастiше коро!ди (Curculionidae, Scolytinae) веpхiвкoвий Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827) i шестизуб-частий Ips sexdentatus (Boerner, 1767)), великий (Tomi-cus piniperda (Linnaeus, 1758) i малий T. minor (Hartig, 1834) сoснoвi лубо!ди, златка синя соснова (Phaenops cyanea: Buprestidae), вyсачi (Cerambycidae) чорний сос-новий (Monochamus galloprovincialis (Olivier, 1795)) та арий довговусий (Acanthocinus aedilis (Linnaeus, 1758) (Andreieva, 2016). Ц види комах домшують в ослаблих соснових насадженнях багатьох репошв £вропи (Facco-li et al., 2012; Lopez et al., 2012; Colombari et al., 2013), зокрема Укра!ни (Meshkova et al., 2015a,b, 2017a,b; Meshkova, 2017). За частотою заселення дерев у бшь-
шостi репошв домiнуe верхiвковий коро!д, який надае перевагу гiлкам i BepxiBKaM, але за високо! чисельностi заселяе також дмнки CTOB6ypÍB Í3 перехiдною корою (Meshkova et al., 2015a).
С^мке поширення стовбурових шквднишв i синяви у соснових лiсах спричиняе попршення не тшьки сань тарного стану насаджень, але i якосп деревини, зокрема зменшення виходу лiквiдно! деревини (Volchenkova & Zvyagintsev, 2013). У багатьох кра!нах доведено, що проведення вибiркових i сyцiльних санiтарних рубок не призводить до зупинення процеав усихання соснових насаджень (Lindenmayer & Noss, 2006; Faccoli et al., 2011; Montano et al., 2016; Mezei et al., 2017). Водночас у разi масового всихання лгав люове господарство мае "врятувати" деревину, доки вона не втратила щнност! Тому зарyбiжнi лiсiвники розрiзняють саштарт рубки (sanitary felling - вилучення заселених дерев незабаром тсля !хнього заселення i до вильоту нового поколiння жук1в) та рубки "порятунку" (salvage logging) (Hernández-Hernández et al., 2017). Рубки "порятунку" зазвичай призначають пiсля пожеж1 або вировалу для отримання одержання деревини, яка в разi !! залишення на мкщ може бути зруйнована грибами та комахами i втрачена як продукция лiсового господарства (Lindenmayer & Noss, 2006). Водночас вщзначено негативний вплив таких рубок, як i будь-яких шших рубок, на цикли поживних речовин i грунтоутворення, на структуру лiсy та бiорiзноманiття (Lindenmayer & Noss, 2006;
1нформащя про aBTopiB:
Андреева Олена Юрп'вна, канд. с.-г. наук, доцент, доцент кафедри експлуатацп лiсових pecypciB. Email: andreeva-lena15@ukr.net Мартинчук 1ван Володимирович, канд. екон. наук, доцент, проректор з науково-педагопчноТ роботи, сощального та
гуманитарного розвитку. Email: martynchuk.ivan@gmail.com Цитування за ДСТУ: Андреева О. Ю., Мартинчук I. В. Економiчнi аспекти вирубування дерев, заселених стовбуровими
шкщниками, у соснових лках Полiccя. Науковий вкник НЛТУ Укра'ни. 2018, т. 28, № 2. С. 31-36. Citation APA: Andreieva, O. Yu., & Martynchuk, I. V. (2018). Economic Aspects of Felling the Trees Colonized by Stem Pests in the Pine Stands of Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 31-36. https://doi.org/10.15421/40280204
Jonasova & Prach, 2008).
Згiдно з нормативами (GOST 9463-88, 1988), за на-явностi синяви та неглибоких червоточин яюсть дере-вини знижуегься до III Гатунку. У Mipy збiльшення три-валостi знаходження деревини у лiсi в нiй за невисоко! вдаосно! вологостi утворюються глибою бiчнi трiщини вiд усушки, а за високо! розвиваються стовбyровi кома-хи-рyйнiвники деревини та дереворyйнiвнi гриби, яю охоплюють усю товщу заболош У разi iнтенсивного роз-витку заболонно! гнилi деревина не може використовува-тися навiть як дрова (Volchenkova & Zvyagintsev, 2013).
Аналiз останшх досл1джень та публiкацiй. Аналiз лiтератyрних джерел свiдчить, що певною мiрою за-гальмувати розвиток спалаху стовбурових шюдниюв може вчасне вилучення заселених дерев. Водночас у Полюш ще не дослiджyвали змiни якост деревини сосни в осередку всихання, спричиненого насамперед вер-хiвковим коро!дом, у разi вилучення заселених дерев у рiзнi термiни.
Мета дослiдження - ощнити втрати внаслiдок по-пршення якостi деревини сосни звичайно! в осередках стовбурових шюдниюв у Полюсь
Мaтерiaли та методи дослщження. Дослщження проведено у 2016-2017 рр. у лiсовомy фондi Державного шдприемства "Житомирське лiсове господарство" (ДП "Житомирське ЛГ") у свiжомy субору (В2) у наса-дженнях VII-VIII клашв вiкy.
Упродовж вегетацiйного перiодy 2016 р. щомюяця аналiзyвали заселенiсть заготовлених стовбyрiв сосни звичайно! комахами та поширешсть синяви у деревинi. До аналiзy брали життeздатнi дерева III-IV категорiй са-нiтарного стану (сильно ослаблен та всихаючi) дiамет-ром 26-30 см. Загалом у 2016 р. було проаналiзовано 105 модельних дерев. Для порiвняння стану деревини, в яюй завершили розвиток стовбyровi комахи, у вересш 2017 р. було проаналiзовано додатково 15 дерев, яю за-гинули у 2016 р., були зрубат та залишеш у лiсi, та 15 дерев старого сухостою.
Пiд час оглядання кожного дерева у 2016 та 2017 рр. визначали видовий склад стовбурових комах, яю заселили сосни, загальноприйнятими в люовш ентомологп методами (Methodical recommendations, 2011). Зважа-ючи на вiдмiнностi вартост деревини, отримувано! з рiзних частин дерева, а також приурочешсть окремих видiв комах до заселения частин стовбура iз грубою, перехiдною й тонкою корою, у кожну дату обл^ окре-мо обчислювали частки заселених комахами дерев у верхнш, середнш i нижнiй частинах стовбура. Шд час оглядання поселень стовбурових комах також реестру-вали поширешсть синяви у деревиш.
Розподiл об'ему стовбyрiв дерев сосни за розмiрно-яюсними категорiями визначали за допомогою таблиць (Handbook on Forest Taxation, 2013). Щд час розрахун-юв використано цiни на деревину за даними Жито-мирського ОУЛМГ на 2017 р. Погодш умови аналiзyва-ли за даними метеостанцп Житомир. Дати аналiзy змiни якостi деревини узгоджували з особливостями сезонного розвитку найпоширешших стовбурових шкiдникiв (Meshkova et al., 2015b). Описову статистику та диспер-сiйний аналiз здшснювали стандартними методами (Kozlov, 2014) за допомогою пакету програм MS Excel.
Результати дослщження. За багаторiчними даними метеостанцп Житомир, стшкий перехiд температури пов^я через 5 °С вщбуваеться 27 березня, а перехiд че-
рез 10 °С - 17 кштня. Водночас за ocTaHHi роки температура пов^я навеснi наростала швидше, i цi явища змютилися на бшын ранш дати (рис. 1).
-5 Рис. 1
тому -танци
. Динамiка середньо'' мюячно'' температури повiтря у лю-- травнi 2016 i 2017 рр. та за багаторiчним даними метеос-Житомир
Так, у 2016 р. стшкий перехщ температури повпря через 5 °С вiдбувся на тиждень рашше, а у 2017 р. - на 15 дшв рашше вщ середнiх багаторiчних дат (20 i 12 березня вщповщно). Стiйкий перехiд температури повпря через 10 °С вiдбувся у 2016 р. 8 кштня (на 9 дшв рашше вщ багаторiчних дат). Зазначенi змiни темпiв росту температури вплинули на термши розмерзання Грунту, прогрiвання мiсць зимiвлi стовбурових шкiдникiв i 1хнього вильоту з мiсць зимiвлi. Зменшення рiчноl юль-костi опадiв у 2014-2016 рр. (564,2; 468,4 та 588,4 мм у 2014, 2015 i 2016 рр. вщповщно) в 1,1-1,3 раза порiвня-но з багаторiчними даними (619,3 мм) було одшею з причин збшьшення сприйнятливостi дерев до заселення шюдливими комахами.
Аналiз модельних дерев у березнi не виявив ознак 1хнього заселення стовбуровими комахами (рис. 2). У кытш виявлено першi поселення верхiвкового коро1да, зосередженi переважно на гiлках i верхiвках, хоча на деяких деревах виявляли поселення також на дшянках стовбур1в ¿з перехщною корою.
III | IV I V I VI I VII I VIII I IX IX Мсящ-роки 2016 2017
Рис. 2. Частка дерев, заселених стовбуровими шюдниками у верхнш, середнш i нижнш частинах крон, у pÍ3HÍ термши
Загалом заселенють верхшх i середшх частин дерев (Í3 тонкою та перехiдною корою) у кштш становила 2 i 1 % вщповщно, а нижня частина дерев залишалася не-заселеною.
У травш заселенiсть дерев стовбуровими шюдниками у верхнш частиш стовбурiв зросла у 6 разiв i сягала у середньому 12 %, а у середнiй частинi стовбурiв зросла у 9 разiв i становила 9 %. О^м верхiвкового коро-1да, пiд тонкою корою було виявлено поселення малого соснового лубо1да, причому обидва види заселяли також частини стовбурiв iз перехiдною корою. Нижню частину стовбурiв заселяли великий сосновий лубо1д та шестизубчастий коро1д iз поманим переважанням ос-таннього. Водночас заселенють комахами нижнiх частин стовбурiв у травнi, як i у наступш мiсяцi, була мен-шою, нiж верхнiх i середнiх частин (див. рис. 2).
Майже одночасно з коро!дами, що зимували, дерева заселяв арий довговусий вусач, але вш надавав перевагу бшьш ослабленим деревам, як1 вже заселили коро!ди. Чорний сосновий вусач заселяв дерева переважно у червш. Обидва види вусач1в прокладали ходи переважно у частинах стовбур1в 1з перехщною корою, але вияв-лялися також у верхшх 1 нижшх частинах дерев (тд тонкою та грубою корою).
Шсля заселення дерев чорним сосновим вусачем за-селешсть наростала через друге покол1ння верх1вкового та шестизубчастого корощв. Водночас чисельшсть осо-бин цих поколшь зазвичай е меншою, шж весняного, 1 темпи збшьшення заселеносп дерев стовбуровими шкодниками уповшьнилися. Так, у червш заселешсть верхньо! та середньо! частин стовбур1в зросла у 2,7 раза пор1вняно з травнем, у липш - в 1,8 раза пор1вняно з червнем, а у серпш - в 1,5-1,7 разу пор1вняно з липнем. Заселешсть нижшх частин стовбур1в також зростала повшьшше у червш - вересш (див. рис. 2). Незважаючи на це, частка заселених дерев зростала. Частка дерев,
заселених у верхнш частиш стовбур1в, у червш становила 32 %, а у серпш - вже 87 %. Цей показник стосов-но середньо! частини стовбур1в становив 44 1 74 %, сто-совно нижньо! - 35 1 65 % ввдповвдно. На багатьох деревах були одночасно заселеними д1лянки стовбур1в 1з тонкою, перехщною та грубою корою. Шд час розти-нання ход1в уах стовбурових шк1дник1в було виявлено ознаки синяви, яка також негативно впливала на як1сть деревини.
Розрахунки сввдчать, що вих1д деревини 1з 70-р1чних насаджень становитиме 564 м3, зокрема дшово! 474 м3 (84 %). Варпсть отримано! деревини сягатиме 553337,3 грн, зокрема дшово! - 537947,3 грн (97 %) (табл. 1). Якщо дерева сосни у квита штенсивно заселив верх1вковий коро!д, а заселен дерева були вилучеш сан1тарними рубками та вчасно вивезеш з л1су, то як1сть деревини д1аметром до 14 см знижуеться до 3 сорту (табл. 2). Загальна варт1сть деревини з одного гектара становить у такому випадку 548858,3 грн, д1ло-во! - 533468,3 грн (97,2 %).
Табл. 1. Об'ем i вартiсть деревини, отримано!" з 1 га 70^чних соснових насаджень
Сорт та вид деревини Об'ем, м3
за категоршми крупноси Разом
Сорт груба (0 понад 25 см) середня 1 (0 20-25 см) середня 2 (0 14-19 см) др1бна (0 4-13 см)
1 23 96 17 - 136
2 28 197 45 28 298
3 6 23 6 5 40
Разом дшова 57 316 68 33 474
Техсировина - - - 6 6
Дрова - - - 28 28
Ыдходи - - - - 56
Разом 57 316 68 67 564
Сорт та вид деревини Варгасть, грн
за категоршми крупносп Разом
Сорт груба середня 1 середня 2 др1бна, техсировина i дрова
1 32710,6 120960,0 17425,0 0,0 171095,6
2 36212,4 233484,4 41040,0 14000,0 324736,8
3 7272,6 26774,3 4818,0 3250,0 42114,9
Разом дшова 76195,6 381218,7 63283,0 17250,0 537947,3
Техсировина - - - 2790,0 2790,0
Дрова - - - 12600,0 12600,0
Разом 76195,6 381218,7 63283,0 32640,0 553337,3
Табл. 2. Об'ем i вартiсть деревини, отримано!" з 1 га 70^чних соснових насаджень у разi вилучення та вчасного вивезення заселених дерев у квггт_
Сорт та вид деревини Об'ем, м3
за категоршми крупносп Разом
Сорт груба (0 понад 25 см) середня 1 (0 20-25 см) середня 2 (0 14-19 см) др1бна (0 4-13 см)
1 23 96 - - 119
2 28 197 - - 225
3 6 23 68 33 130
Разом дшова 57 316 68 33 474
Техсировина - - - 6 6
Дрова - - - 28 28
Ыдходи - - - - 56
Разом 57 316 68 68 564
Сорт та вид деревини Варлсть, грн
за категоршми крупносп Разом
Сорт груба середня 1 середня 2 др1бна, техсировина i дрова
1 32710,6 120960,0 - - 153670,6
2 36212,4 233484,4 - - 269696,8
3 7272,6 26774,3 54604,0 21450,0 110100,9
Разом дшова 76195,6 381218,7 54604,0 21450,0 533468,3
Техсировина - - - 2790,0 2790,0
Дрова - - - 12600,0 12600,0
Разом 76195,6 381218,7 54604,0 36840,0 548858,3
Заселення агресивними стовбуровими комахами дерев сосни, попршення 1хнього санiтарного стану та тд-вищення сприйнятливостi до заселення шшими, менш агресивними комахами, тривае у травнi та червш Посе-лення охоплюють усi частини стовбура, зокрема iз грубою корою (див. рис. 2). У випадку, якщо заселенi стовбуровими шшдниками сосни не вирубали й не вивезли або не захистили коруванням чи шсектицидами до шн-ця червня, вся груба та середня деревина може належа-ти тшьки до 3 сорту (табл. 3).
Загальна вартiсть отримано! з одного гектара дере-вини становитиме 528389,3 грн, зокрема дшово! -512999,3 грн. На цей перюд яшсть деревини попр-шуеться дуже мало, оск1льки вусачi тiльки починають заселяти дерева, а ходи корощв е поверхневими. Пiд корою та в деревиш заселених дерев у цей перюд мож-на виявити практично всi стадп корощв i личинок вуса-
термiнового вивезення, корування або захисту шсекти-цидами матиме значний оздоровчий ефект i зменшить ризик заселення iнших сприйнятливих дерев.
Якщо заселену стовбуровими шкодниками деревину не вивезли до шнця вересня, то за перiод iз початку ве-гетацп пiд корою встигають завершити розвиток одне чи два поколiння корощв, а у червш дерева заселяе чорний сосновий вусач. Можливий вилгг деяких особин арого довговусого вусача, хоча певна частина популя-цп залишаеться на стадп личинки. За високо! щiльностi популяцш цих комах дерево всихае та стае принадним для вусачiв, як заселяють мертву деревину.
Фактично ва дерева, як1 були заселенi напришнщ вересня, мали ходи стовбурових шквднишв пiд тонкою, перехiдною та грубою корою (див. рис. 2). Розрахунки свщчать, що вартiсть тако! деревини становитиме 323998,3 м3/га (табл. 4).
чiв. Тому вилучення заселених дерев у червш за умови
Табл. 3. Об'ем i вартiсть деревини, отримано!" з 1 га 70^чних соснових насаджень
Сорт та вид деревини Об'ем, м3
за категор1ями крупносп
Сорт груба (0 понад 25 см) середня 1 (0 20-25 см) середня 2 (0 14-19 см) дрiбна (0 4-13 см) Разом
3 57 316 68 33 474
Разом дшова 57 316 68 33 474
Техсировина 6 6
Дрова 28 28
Вдаоди 56
Разом 57 316 68 67 564
Сорт та вид деревини Варгасть, грн
за категор1ями крупносп
Сорт груба середня 1 середня 2 дрiбна, техсировина i дрова Разом
3 69089,7 367855,6 54604,0 21450,0 512999,3
Разом дшова 69089,7 367855,6 54604,0 21450,0 512999,3
Техсировина - - - 2790,0 2790,0
Дрова - - - 12600,0 12600,0
Разом 69089,7 367855,6 54604,0 36840,0 528389,3
Табл. 4. Об'ем i варткть деревини, отримано! з 1 га 70^чних соснових насаджень
у разi залишення заселених дерев у лiсi до юнця вересня
Сорт та вид деревини Об'ем, м3
за категор1ями крупносп
Сорт груба (0 понад 25 см) середня 1 (0 20-25 см) середня 2 (0 14-19 см) дрiбна (0 4-13 см) Разом
Техсировина 57 316 68 39 480
Дрова - - - 28 28
Вдаоди - - - - 56
Разом 57 316 68 67 564
Сорт та вид деревини Варгасть, грн
за категор1ями крупносп
Сорт груба середня 1 середня 2 дрiбна, техсировина i дрова Разом
Техсировина 40726,5 212573,2 39963,6 18135,0 311398,3
Дрова - - - 12600,0 12600,0
Разом 40726,5 212573,2 39963,6 30735,0 323998,3
Останнi розрахунки стосувалися деревини дерев, яш всохли у 2016 р., а у вересш 2017 р. належали до VI категори саштарного стану - "старого сухостою". Якщо дерева залишалися сухостоем, !хня деревина була придатна як технолопчна сировина, тобто якiсть И практично не попршилася порiвняно з дани-ми вересня 2016 р. Водночас, якщо дерева були зру-баш та залишеш на земл^ !х заселяли комахи-руйнiвники та дереворуйшвш гриби, i значна частина деревини ставала дров'яною вартютю 228600 грн/га.
Зведення даних стосовно змiни вартосп деревини в осередках стовбурових шшднишв у рiзнi термiни свщ-чить, що цей показник вщчутно зменшуеться (в 1,71 раза, або на 70,8 %) тшьки у раз^ якщо заселен у поточному рощ дерева залишити у лга до к1нця вересня (табл. 5). 1стотне (у 2,42 раза або на 142,1 %) попршення якосп деревини сосни вщбуваеться тiльки у разi ви-рубання та залишення заселених дерев на землi у лiсi до шнця вересня наступного року.
Обговорення отриманих результат дослщжен-ня. У регюш дослiджень дерева сосни насамперед засе-
ляе верх1вковий коро!д, який розмножуеться тд корою гшок, а за високо! чисельносп - також тд перехшною корою стовбура. Цей вид, а також шестизубчастий ко-ро!д, який заселяе переважно окоренкову частину стов-бур1в, мають не менше двох основних 1 сестринсьш по-колшня, причому чисельшсть першого поколшня е найбшьшою. Жуки, як1 зимували, заселяють дерева поступово, а !хне потомство вилгтае у червш майже од-ночасно через високу температуру влгтку.
Табл. 5. Змiна вартостi деревини, отримано!" з 1 га 70^чних соснових насаджень в осередку стовбурових шюдниюв у разi вилучення чи залишення
заселених дерев у лiсi у 3i3rn термши
Вар!ант Варт!сть деревини, грн/га Зниження вартост!
% рази
Стовбуров! шюдники в!дсутн! (базовий вар!ант) 553337,3 0,0 1,00
Вилучення та вчасне вивезення заселених дерев у кв!тн! 548858,3 -0,8 1,01
Залишення заселених дерев у л!с! до к!нця червня 528389,3 -4,7 1,05
Залишення заселених дерев у л!с! до к!нця вересня 323998,3 -70,8 1,71
Вирубання та залишення заселених дерев на земл! у л!с! до к!нця вересня наступного року 228600 -142,1 2,42
Заселення дерев улику вшбуваеться за учасп вер-х1вкового коро!да у верхнш 1 середнш частинах крон, шестизубчастого коро!да - у нижнш 1 середнш частинах крон, а чорного соснового вусача - на бшьшш час-тин! стовбур1в, що створюе умови для поширення синя-ви на всьому стовбург Санпарний стан заселених дерев попршуеться впродовж 2-3 тижшв, що ускладнюе вчасне !хне виявлення та вилучення до вильоту потомства жушв.
Проведен! дослщження св!дчать, що до шнця червня за вшсутносп заход!в захисту заселена деревина може належати тшьки до 3 сорту. Водночас навиъ у червн! вилучення заселених дерев за умови термшового виве-зення, корування або захисту шсектицидами матиме значний оздоровчий ефект ! зменшить ризик заселення комахами сприйнятливих дерев. Загальна варт!сть деревини сосни вщчутно зменшиться, якщо заселен! у поточному рощ дерева залишити у лга до шнця вересня, ! таку деревину можна використовувати переважно як технолог!чну сировину. Яшсть деревини сухостою уп-родовж наступного тсля заселення року не попршуеться, осшльки вона висихае та втрачае принадн!сть для шшдливих орган!зм!в. Водночас зрубан! й залишеш на земл! дерева заселяють комахи-руйшвники та дере-воруйн!вн! гриби, ! значна частина деревини стае дров'яною. Вилучати деревину, яку вже неможливо ви-користовувати як дров'яну, недоцшьно, оск!льки в н!й розвиваються гриби-антагошсти до патогенних вид!в, зокрема до збудника коренево! губки (Storozhenko, 2017).
Висновок стосовно темп!в пог!ршення якосп деревини заселених стовбуровими шкодниками дерев сосни не суперечить вимогам щодо необхвдносп вилучення заселених дерев до того, як нове покол!ння шшднишв завершило розвиток п!д !хньою корою чи в деревин! для запобтання зб!льшенню юлькосп заселених дерев ! площ! осередку всихання. Водночас дерева старого сухостою, яш не заселяють ф1зюлопчт стовбуров! шквд-
ники, не мае сенсу вилучати для запоб!гання росту осередку, а р!шення стосовно !хнього вилучення для отри-мання деревини потр!бно приймати з урахуванням еко-лопчних ! економ!чних аспект!в.
Висновки. У рег!он! досл!джень дерева сосни зви-чайно! у кв!тн! - травн! заселяють верх!вковий коро!д, великий ! малий соснов! лубо!ди, шестизубчастий коро-!д. У травн! заселен!сть дерев стовбуровими шк!дника-ми у верхн!й частин! стовбур!в сягае 12 %, у середн!й частин! стовбур!в - 9 %. У червн! заселен!сть дерев на-ростае через чорного соснового вусача та друге поко-л!ння верх!вкового й шестизубчастого коро!д!в. Частка дерев, заселених у верхн!й частин! стовбур!в, у червн! та серпн! становила 32 ! 87 %, у середн!й частин! - 44 ! 74 %, у нижнш - 35 ! 65 % в!дпов!дно.
Як!сть деревини дерев, заселених у кв!тн!, у червн! знижуеться до 3 сорту, а у вересн! придатна як техноло-г!чна сировина. Деревина дерев, як! всохли у 2016 р., а у вересн! 2017 р. залишалися сухостоем, придатна як технолог!чна сировина, а деревина зрубаних ! залише-них на земл! дерев - як дрова. Варт!сть деревини в осе-редках стовбурових шк!дник!в в!дчутно зменшуеться (в 1,71 раза, або на 70,8 %) тшьки у випадку, якщо заселен! у поточному роц! дерева залишити у л!с! до к!нця вересня. У раз! вирубання та залишення заселених дерев на земл! у л!с! до к!нця вересня наступного року вар-т!сть деревини зменшуеться у 2,42 раза, або на 142,1 %.
Вилучення дерев старого сухостою, як! не заселя-ються ф!з!олог!чними стовбуровими шк!дниками, не впливае на розвиток осередку. Р!шення стосовно !хньо-го вилучення для отримання деревини потр!бно приймати з урахуванням еколог!чних ! економ!чних ас-пект!в. Подальш! досл!дження мають бути спрямован! на розробку заход!в !з запоб!гання поширенню осеред-к!в усихання у соснових насадженнях.
Перелiк використаних джерел
Andreieva, O. Y. (2016). Stovburovi shkidnyky v oseredkakh usykhannya sosnovykh nasadzhen DP "Zhytomyrske LH" Zhytomyrskoyi oblasti [Stem pests in the foci of pine stands decline in the State Enterprise "Zhytomyr Forest Economy" of Zhytomyr region]. The Bulletin of Kharkiv National Agrarian University. Series "Phytopathology and Entomology", 1-2, 3-9. [in Ukrainian]. Andreieva, O. Y. (2017) Sanitarnyy stan i rist sosnovykh nasadzhen v oseredkakh yikhnoho vsykhannya u DP "Zhytomyrske LH" [Health condition and growth of pine stands in the foci of their drying at the State Enterprise "Zhytomyr Forest Economy"]. Naukovi chytannya - 2017, (pp. 3-7). Zhytomyr: Vyd-vo "Zhytomyrskyy natsional'nyy ahroekolohichnyy universytet". [in Ukrainian)]. Andreieva, O. Y., Zymaroyeva, A. A. (2016). Osoblyvosti poshyrennya mikozu sosny zvychaynoyi u lisovykh na-sadzhennyakh Zhytomyrskoho Polissya. [Peculiarities of spread of Scots pine mycosis in the forest stands Zhytomyr Polissya]. Naukovi chytannya - 2016, (pp. 125-129). Zhytomyr: Vyd-vo "Zhytomyrskyy natsionalnyy ahroekolohichnyy universytet". [in Ukrainian].
GOST 9463-88. (1988). Lesomaterialy kruglyye khvoynykh porod. Tekhnicheskiye usloviya. [Round timber of coniferous species. Specifications: GOST 9463-88]. [Vved. 1991-01-01]. Moscow: IPK Izd-vo standartov, 8. (Mezhgosudarstvennyy standart) [(Interstate Standard]. [in Russian]. Kashpor, S. M., & Strochinsky, A. A. (Ed.) (2013). Lisotaksatsiynyy dovidnyk [Handbook on Forest Taxation]. Kyiv: Vyd. dim "Vinnic-henko". [in Ukrainian]. Kozlov, M. V. (2014). Planirovaniye ekologicheskikh issledovaniy [Planning of ecological researches]. Moscow: Tovarishchestvo na-
uchnykh izdaniy KMK [Moscow: Association of Scientific Publi- rezhnoj Ukraine [The dates of development of pine stem pests in
cations KMK]. [in Russian]. the Left-bank Ukraine]. Izvestiya Sankt-Peterburgskoy lesotekhnic-
Kukhta, V. N., Blintsov, A. I., & Sazonov, A. A. (2014). Koroyedyye- heskoy akademii [Bulletin of the St. Petersburg Academy of Fo-
li yevropeyskoy i meropriyatiya po regulirovaniyu ikh chislennosti restry], 211, 59-67. [in Russian].
[Bark beetles of Norway spruce and measures to regulate their po- Storozhenko, V. G. (2017). Gribnaya biotrofnaya derevorazrusha-
pulation]. Minsk: BSTU. [in Russian]. yushchaya biota v lesnykh ekosistemakh yevropeyskoy Rossii
Meshkova, V. L. (2011). Metodychni rekomendatsiyi shchodo obstez- [Fungal biotrophic wood-destroying biota in forest ecosystems of
hennya oseredkiv stovburovykh shkidnykiv lisu [Methodical re- European Russia]. Ul'yanovskiy mediko-biologicheskiy zhurnal [Ul-
commendations for survey of forest stem pest foci]. Kharkiv: yanovsk Medical Biological Journal], 1, 147-154.
URIFFM. 27 pp. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.23648/UMBJ.2017.25.5256. [in Russian].
Meshkova, V. L., Kochetova, A. I., & Zinchenko, O. V. (2015a). Volchenkova, G. A., & Zvyagintsev, V. B. (2013). Degradatsiya kac-
Verkhivkovyy koroyid Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827): Insecta: hestva drevesiny sukhostoynykh derev'yev sosny v ochagakh kor-
Coleoptera: Scolytinae u Pivnichno-Skhidnomu Stepu Ukrayiny nevoy gubki [Degradation of wood quality of dead pine trees in the
[The pine engraver beetle Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827) (Cole- root rot foci]. Sovremennoye sostoyaniye i perspektivy okhrany i
optera: Curculionidae: Scolytinae) in the NorthEastern Steppe of zashchity lesov v sisteme ustoychivogo razvitiya: materialy
Ukraine]. The Kharkov Entomol. Soc. Gaz., XXIII, 2, 64-69. [in Mezhdunar. nauch.-prakt. konf. [Current state and perspectives of
Ukrainian]. forest protection in the system of sustainable development: materi-
Meshkova, V. L., Zinchenko, O. V., Skrylnik, Yu. Ye., & Aristova, A. als of the Intern. scientific-practical. conf.], (pp. 9-11). Gomel'. [in
I. (2015b) Sroki razvitija stvolovyh vreditelej sosny v Levobe- Russian].
Е. Ю. Андреева, И. В. Мартынчук
Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир, Украина
ЭКОНОМИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ВЫРУБКИ ДЕРЕВЬЕВ, ЗАСЕЛЕННЫХ СТВОЛОВЫМИ
ВРЕДИТЕЛЯМИ, В СОСНОВЫХ ЛЕСАХ ПОЛЕСЬЯ
Оценены потери вследствие ухудшения качества древесины сосны обыкновенной в очагах стволовых вредителей в Полесье. Установлено, что короеды начинают заселять деревья в апреле, а в мае заселенность деревьев в верхней части стволов составляет 12 %, в средней - 9 %. В июне заселенность деревьев нарастает из-за черного соснового усача и второго поколения вершинного и шести зубчатого короедов. В июне и августе в верхней части заселено 32 и 87 % деревьев, в средней - 44 и 74 %, в нижней - 35 и 65 % соответственно. Древесина деревьев, заселенных в апреле, оценивается в июне третьим сортом, а в сентябре - как технологическое сырье. Установлено, что древесина деревьев, усохших в 2016 г. и оставленных до сентября 2017 г. сухостоем, пригодна как технологическое сырье, а древесина срубленных и оставленных на земле деревьев - как дрова. Установлено, что стоимость древесины в очагах стволовых вредителей снижается в 1,71 раза или на 70,8 % в случае, если деревья, заселенные в текущем году, оставлять в лесу до конца сентября. В случае, если срубленные деревья оставлены на земле в лесу до конца сентября следующего года стоимость древесины уменьшается в 2,42 раза или на 142,1 %. Решение относительно удаления с целью получения древесины деревьев старого сухостоя, не заселяемых физиологическими стволовыми вредителями, следует принимать с учетом экологических и экономических аспектов.
Ключевые слова: сосна обыкновенная (Pinus sylvestris); короеды; сезонная динамика заселения деревьев; деловая древесина.
O. Yu. Andreieva, I. V. Martynchuk
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
ECONOMIC ASPECTS OF FELLING THE TREES COLONIZED BY STEM PESTS
IN THE PINE STANDS OF POLISSYA
Recently, the health of coniferous forests has worsened in many regions as a result of climate change and anthropogenic loading, which contributed to the spread of stem insects and associated pathogens. Ips acuminatus is the dominant species, colonizing the upper part of stem with the least valuable timber. However, such trees quickly become susceptible to colonization by less aggressive insect species. The purpose of our research was to estimate the losses caused by deterioration of Scots pine timber quality in the focus of stem pests in Polissya. During the growing season in 2016, the spread of stem pests and blue-stain fungi in harvested pines was analysed monthly, particularly in the upper, middle and lower parts of a tree (105 trees in general). In September 2017, additionally 15 standing and 15 felled trees were analysed, which died previous year and were left in the forest. Research showed that bark beetles began colonizing pine trees in April. In May their occurrence in the upper and middle part of stem was 12 and 9 % respectively. In June tree colonization increased due to Monochamus galloprovincialis and the second generation of Ips acuminatus and Ips sexden-tatus. In June and August 32 % and 87 % trees were colonized in upper part, 44 % and 74 % in middle part, and 35 % and 65 % in lower part of stem respectively. The timber of trees colonized in April could be estimated in June as the third grade and in September as technological raw materials. The timber of trees died in 2016 and left standing was suitable as technological raw materials in September 2017. The timber of felled trees laying on the soil surface after such period was suitable as firewood. It has been calculated that the cost of timber in the focus of stem pests reduced for one year in 1.71 times, or by 70.8 % if dead standing trees were left in the forest until the end of September 2017. The cost of timber of felled trees laying on the soil surface after such period reduced in 2.42 times, or by 142.1 %.
Keywords: Scots pine (Pinus sylvestris); bark beetles; seasonal dynamics of tree colonization; commercial timber.
