CC BY
40
5. Правила вщтворення лiсiв, затверджено Постановою Кабшету MiHicTpiB Украши вiд 1 березня 2007 р., № 303: за станом на 30 жовтня 2013 р. / Кабшет Мiнiстрiв Украши. - Офщ. джерело: сайт ВР Украши - zakon.rada.gov.ua. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://za-kon1.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-n.
6. Чурило Оксана. Жси об'еднали / Прес-служба Волинського обласного управлшня люо-вого та мисливського господарства. - Офщ. джерело: сайт Волинського ОУЛМГ - voulg.org.ua. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://voulg.org.ua/news/21.03.11(3).php.
Кичилюк А.В., Войтюк В.П., Андреева В.В. Естественное лесоразведение на Волынском Полесье
Рассмотрены особенности естественного распространения лесов на примере самостоятельно облесненных территорий Волынского Полесья. В результате проведенных исследований установлено количество и качественное состояние молодого поколения будущего леса, его происхождение и характер размещения по площади. Исходя из обнаруженных закономерностей, разработаны рекомендации содействия естественному разведению леса на непокрытых лесной растительностью землях, которые примыкают к краям лесонасаждений. На основании отечественной нормативной документации проанализирована существующая терминология, в результате чего доказывается необходимость введения в теорию и практику нового для украинского лесоводства понятия "естественное лесоразведение".
Ключевые слова: лесоразведение, естественное лесоразведение, естественное лесовозобновление, сосна обыкновенная.
Kychylyuk O. V., Voytyuk V.P., Andreeva V. V. Natural Forestation in Volyn Polyssia
Special features of natural expansion of the forest are examined in the article on the example of the independently forested territory of Volyn Polyssia. The quantity and quality of the young generation of a future forest, its origin and features of disposition on the area are found as a result carried out in the research. Some recommendations for the promotion of the natural expansion of forests on the unforested lands are worked on a basis of patterns discovered. Existing terminology has been analized, based on domestic regulations. The necessity to introduce a new notion of "natural forestation" in the theory and practice of Ukrainian silviculture is motivated.
Key words: forestation, natural forestation, natural regeneration, Scotch Pine.
УДК 630 *[4+17]:582.475.4 Доц. В.Б. Левченко, канд. с.-г. наук;
доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук - Житомирський нащональтй
агроекологiчний ушверситет
РОЛЬ СТОВБУРОВИХ ШК1ДНИК1В У РОЗПОВСЮДЖЕНН1
КОРЕНЕВО1 ГУБКИ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УМОВАХ КОРАБЕЛЬНОГО Л1СНИЦТВА ДП "ЖИТОМИРСЬКЕ ЛГ"
Вивчено видовий склад стовбурових шюдниюв в осередках Ие1ггоЬа81сИоп аппо-яит з визначенням ступеня заселеносй дерев. Основш види стовбурових шюднишв представлено родинами: коро!ди - Трг'Сае, вусaчi - СегатЬуЫСае, златки - ВиргезНСЬе, довгоносики - Си1си1юп1СЬ. Розглянуто вплив стовбурових шюднишв на всихання сосни звичайно! в осередках коренево! губки. Наведено даш про поширення збудника коренево! губки та шюдниюв у люових масивах ДП "Житомирське ЛГ". Здшснено еколо-пчний мошторинг та проведено фтопатолопчну експертизу люових насаджень шд-приемства. Оцшено ентомолопчну ситуащю щодо поширення основних шюднишв сосни звичайно!. Запропоновано практичш заходи з недопущения поширення збудника коренево! губки та шюднишв сосни звичайно!.
Ключовi слова: осередки коренево! губки, ступшь ураження, стовбуровi шюдники.
Постановка проблеми. В осередках коренево! губки на ослаблених деревах заселяються ентомошкщники, видовий склад яких визначаеться вжом де-ревних порiд, повнотою насаджень, близькктю осередкiв стовбурових шшдни-тв та екологiчними чинниками. В ослаблених дерев зменшуеться тиск живицi, яка мехашчно i фiзiологiчно захищае дерева вщ пошкодження стовбуровими шкiдниками, частота розмноження яких вiдбуваеться з нерегулярними штерва-лами, але, зазвичай типова для ослаблених деревосташв, що перебувають у ста-нi фiзiологiчного стресу [1].
Аналiз останшх дослщжень та постановка завдання. Дослщження А.1. Воронцова (1988) показали, що основною причиною всихання сосни звичайно! в осередках коренево!' губки е стовбуровi шкщники: за вiдсутностi останшх гине близько 25 % дерев, порiвняно з контролем, причому процес всихання вiдбуваеться дуже повшьно i може бути iнтенсифiкований лише засухою. Б.1. Онiщенко i О.Г. Флайтер вщзначають, що в осередках коренево!' губки складаються сприятливi умови для розмноження як хвоегризучих, так i стовбурових шкiдникiв, кшьккть яких значно збiльшуеться [3]. За лиературними дже-релами, спори коренево! губки, що пройшли через травний тракт стовбурових шкiдникiв, залишаються життездатними [4]. Враховуючи специфiку способу життя цих комах i !х здатнкть харчуватися спорами грибiв, можна зробити вис-новок про участь !х у процесах перенесення iнфекцií коренево! губки.
Пкля поселення комах на деревах сосни звичайно! вiдповiдного фiзiоло-гiчного стану, ними починаеться посилене видшення феромошв, що рiзко збшь-шуе привабливiсть цих дерев. Чим бшьше таких первинних комах, тим сильш-ша дiя феромонiв, що видшяються, i швидше вiдбуваеться подальше заселения дерева шшдниками. Кожен осередок у своему розвитку проходить декшька фаз. Зазвичай !х розрiзияють за сшвввдношенням дерев рiзних категорiй ослабленос-тi [1]. Комахи заселяють i активнiше розмножуються на деревах, ят перебувають у станi найбшьшого фiзiологiчного стресу, спричиненого абiотичними, ан-тропiчними й iншими чинниками [1, 5, 7].
Об'екти та методика дослщжень. Обстежено осередки коренево! губки в чистих штучних насадженнях сосни звичайно! в умовах Корабельного лкниц-тва ДП "Житомирське ЛГ" у вшд 40-80 роюв. Пробнi плошд закладено за загаль-ноприйнятою методикою, на них здшснено суцiльний перелш дерев зафшсова-но !х стан за шкалою зпдно з нормативним документом "Санiтарнi правила в лках Укра!ни" [8]. Характер розвитку осередюв коренево! губки визначено бь ологiчними особливостями збудникiв i умовами зовшшнього середовища, тому ураження часто мало опосередкований характер. В осередках коренево! губки (ураженiсть насаджень становила вiд 21 до 60 % вiдповiдно) було виявлено комплекс стовбурових штдникш, представлений такими родинами i видами: родина коро!дав Ipidae (великий сосновий лубо!д Blastophagus piniperda L., ма-лий сосновий лубо!д Blastophagus minor Наrt.); родина вусачi Cerambycidae (чорний сосновий вусач Monochamus galloprovincialis pistor Ol.); родина златки Buprestidae (синя соснова златка Phaenops cyanea F.); родина довгоносики Cul-culionidae (соснова жерднякова смолiвка Pissodes piniphillus Hbst.).
Результати дослщжень. Найпоширешшою родиною стовбурових штд-никш у осередках коренево! губки е коро'ди Iрidа. Вона представлена великим сосновим лубо1дом та малим сосновим лубо1дом. Формування осередкiв стовбурових шюдаикш залежить вiд вiку насаджень - осередки великого i малого соснового лубовдв переважають в насадженнях до 40 роюв, призводячи до шд-силення шкiдливоí дií коренево! губки i значного ослабления насадження нада-лi. Вилiт шаго починаеться з першо! декади липня. Молодi iмаго додатково живляться в кронах здорових дерев, ви'даючи серцевину пагошв, спричиняючи !х опадання (так званий ефект "стрижка крони"). Родина рогохвоспв представлена синiм рогохвостом Paururus juvencus Ь. Родина довгоносики представлена сосновою жердняковою смол1вкою Рissodes piniphillus НЬз1;.). 1х було виявлено в середньовiкових насадженнях. Чорний сосновий вусач Monochamus gallopro-vincialis pistor 01. - небезпечний, еколопчно пластичний шшдник сосни, який заселяе ослаблеш та зваленi дерева, необкоренi лiсоматерiали в насадженнях жерднякового вiку. Личинки синьо! златки Phaenops cyanea Г. пошкоджують дерева, починаючи з 45^чного вiку, прогризаючи пiд корою звивисп ходи, якi спочатку ледь зачшають заболонь, проте дуже часто шсля значного ослаблення дерева спостерiгаеться вiдпадання кори з оголенням деревини.
Для виявлення видового складу та перспектив розмноження стовбурових шкiдникiв у типових насадженнях було проведено аналiз модельних дерев. На стовбурах модельних дерев ввд основи до верхiвки знято стрiчку кори шириною 10 см. За кшьктстю маточних ходiв стовбурових шюдаикш (на 1 дм2) на знекоре-нiй сторонi стовбура визначено райони та щшьшсть !'х поселення (табл.).
Табл. Аналiз ступеня заселення дерев стовбуровими шюдниками в умовах Корабельного лкництва ДП "Житомирське ЛГ" (середне за 2011-2013 рр.)
Вк
дерев, роюв
сосновии лубовд
й а & Ей
л
Н К
й к
53 ю
Л О
•3 § «
Види стовбурових шквдниюв
великии сосновии лубо'1д
й а
& Ей ^ §
л
Н К
й к
53 ю
Л О
•3 § «
синя златка
й а & Ей ^ ё
л
Н К
ц к
53 ю
Л О
3 § «
сосновии жердняковиИ смолюх
й а & Ей ^ ё
л
Н К
ц к
53 ю
Л О
.3 § «
синiи рогохвiст
й а & Ей ^ ё
л
Н К
й к
53 ю
Л О
•3 § «
чорнии сосновии вусач
й а & Ей ^ ё
л
И К
ц к
53 ю
Л О
•3 § «
До 40
3
5,2
3
0,4
2
0,4
2
0,4
2
0,2
2
40-60
0,5
0,7
0,6
0,6
60-80
0,8
0,5
0,9
0,4
ИР,
05
1,22
1,18
1,21
1,16
1,41
1,25
6
8
4
2
2
4
5
3
3
5
3
5
2
Аналiз отриманих результапв вказуе на те, що осередки стовбурових штдник1в характеризуются середшм i низьким ступенем заселення дерев. Вь домо, що для хрошчних осередкiв характерш тривалий перiод iснувания, порiв-няно невисокi, хоча i пiдвишенi (пор1вняно iз здоровими насадженнями), р1вень чисельносп комах i розмiр поточного ввдпаду. Для епiзодичних осередкiв або осередов масового розмноження, - порiвияно короткий (3-5 рок1в) перiод роз-витку, високий р1вень чисельностi та розмiр поточного вiдпаду. В обох випад-ках можливi оборотнi й необоротш реакцií насаджень, хоча в другому за умови масового розмноження найчастше ввдбуваеться повне руйнування насадження.
Поблизу мкць масового розмноження, що характеризуються надшрною щшь-нiстю популяцií, зазвичай виникають мiграцiйнi осередки, куди розселяються комахи у пошуках нових мiсць розселення. Цi осередки ддать протягом декшь-кох рокiв, поки вiдбуваються остаточне розсдавання популяцií i повернення ц до початкового рiвня чисельностi у цьому районi.
Висновки. Отже, насадження у вiцi вiд 40 до 60 роюв формують ешзо-дичш осередки, яш е найбiльш небезпечними. Цi насадження характеризуються високим ступенем ослабления ввд коренево! губки 41 та 60 % вiдповiдно та належать до загасаючих вогнищ коренево! губки. Таким чином комахи здатш ре-гулювати середиiй приркт рослин аж до максимального рiвня для конкретних умов зростання, проте цей природний процес часто суперечить короткостроко-вим лiсогосподарським цшям людини. Пошкодження комахами за часом нервд-ко наближаеться до того перюду, коли лiс досягае максимально! щiльностi бь омаси або коли живий деревостан мае найбшьший запас. З погляду лiсiвника, комахи заподдають сильний збиток лiсовi, що досяг максимально! товарно! щн-ностi в сена придатного для реалiзацií об'ему далово! деревини. Щоб викорис-товувати деревину, яка може бути надалi знищена шкiдниками, потрiбно виру-бати щ дерева заздалегiдь, нiж вони стануть сприйнятливими до ураження. З ль согосподарсько! точки зору, найбшьш ефективним вирiшениям проблеми е про-ведення доглядових рубань, коли приркт починае сповшьнюватися. Отже, вдаеться зберегти максимальний прирiст дерев, що залишаються, а вiд реалiза-цií заготовлено! шсля доглядових рубань деревини отримати прибуток, не чека-ючи поки вони будуть знищенi шкiдниками.
Перспективи подальших дослщжень полягають у вивченш штучно створених насаджень, якi ще тривалий час не зможуть функщонувати без систематичного i регулярного лкогосподарського та лiсосанiтарного догляду, причо-му варто чiтко розумiти, що цьому повинен передувати досить тривалий перюд трансформацп штучних фiтоценозiв до природного стану. Тому важливим зав-данням лiсiвникiв у ДП "Житомирське ЛГ" у цьому напрямi е шдтримання ста-б1льного фiтосанiтарного стану насаджень i всебiчна стимуляцiя природних са-морегуляцiйних процесiв у лкових екоценозах.
Лiтература
1. Анищенко Б.И. Защита хвойн^1х насаждений от корневых гнилей / Б.И. Анищенко. -Минск, 1981. - С. 4-5.
2. Берриман А.М. Защита леса от насекомых-вредителей / А.М. Берриман. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1990. - 288 с.
3. Василяускас А.П. Экология и биология корневой губки (Fomitopsis annosa (Fr) Karst) и факторы, ограничивающие ее патогенность в хвойных насаждениях Литовской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / А.П. Василяускас. - Тарту, 1981. - 20 с.
4. Воронцов А.И. Лесозащита / А.И. Воронцов. - М. : Изд-во "Агропромздат", 1988. - 335 с.
5. Воронцов А.И. Корневая губка / А.И. Воронцов. - Харьков. 1974. - С. 31-33.
6. Воронцов А.И. Технология защиты леса / А.И. Воронцов. - М. : Изд-во "Агропромздат", 1991. - 304 с.
7. Саштарш правила в люах Украши. - К. : Вид-во МЛГ Украши, 1995. - 20 с.
8. Asiegbu F. Conifer root and butt rot caused by Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. / F. Asieg-bu, A. Adomas, J. Stenlid // Molecular Plant Pathology / Department of Forest Mycology & Pathology, Swedish University of Agricultural Sciences. - Pp. 395-409. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.cals.ncsu.edu/course/pp728/heterobasidion/heterobasidion annosum.html.
Левченко В.Б., Власюк В.П. Роль вредителей леса в процессах распространения корневой губки сосны обыкновенной в условиях Корабельного лесничества ГП "Житомирское ЛХ"
Изучен видовой состав ствольных вредителей в очагах Heterobasidion annosum с определением степени населенности деревьев. Основные виды стволовых вредителей представлены следующими семействами: короеды - Iрidае, усачи - Cerambycidae, златки - Buprestidae, долгоносики - Сulculionidaе. Рассмотрено влияние стволовых вредителей на усыхание сосны обыкновенной в очагах корневых гнилей. Представлены результаты о распространении корневой губки и вредителей в лесных массивах ГП "Житомирское ЛХ". Проведен экологический мониторинг, а также выполнена фитопатологи-ческая экспертиза лесных насаждений предприятия. Оценена энтомологическая ситуация по распространению основных вредителей сосны обыкновенной. Предложены практические мероприятия по предотвращению распространения болезней и вредителей сосны обыкновенной.
Ключевые слова: очаги корневой губки, степень поражения, стволовые вредители.
Levchenko V.B., Vlasyuk V.P. The Role of Forest Insects in the Processes of Spreading Common Pine Root Sponge under the Conditions of Ship Timber Forestry Zhitomyr Forestory Public Company
The article is devoted to the study of the specific composition of barrel wreckers in the nidus of Heterobasidion annosum with determination of the degree of trees population density. The basic types of barrel wreckers are presented by the followings species: Iрidае, Cerambycidae, Buprestidae, Сulculionidaе. The role of barrel wreckers in withering of Scots pine-tree in the nidus of rots is considered. The paper covers the results of the investigations into the extension of diseases and pests in forest teed plantations, as well as on stationary forest seed plots under the conditions of Zhytomyr forestry stows. The authors suggest measures for preventing forest pcefhologies under the conditions of Zhytomyr forestry plantations. The separate aspects of problem research and estimation of rare forest associations are reflected. The expedience of using the special analysis of forest fund structure on the previous stage of their search is marked. When assessing rave plant formations and determining the efficiency of their protection, one can observe the tendency of enhancing the role of quantitative methods.
Key words: pocket of root sponge, degree of staggered, barrel wreckers, forest fund.
УДК581.[92+553]:712.2 Ст. викл. Г.Б. Лукащук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ПРИРОДНИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В СТРИЙСЬКОГО ПАРКУ
М1СТА ЛЬВОВА
Розглянуто та проаншшовано видовий склад та структуру ф^оценозгв Стрийсько-го парку. У складi трав'яного вкриття виявлено 132 види iз 34 родин. Серед множини вищв трав'яного вкриття Стрийського парку б^шу частину вищв представляють лiсовi (54 види). На схиловш (люопарковш) частиш видшено 5 мшроасощацш та проведено облш засмiчення у мшроасощацшх за А.Ф. Мальцевим. Проведено естетичну оцшку описаних мшроасощацш за таксацшно-фгтоценотичною шкалою. Описаний фгтоценоз вщнесено до другого класу естетично! цшносп. Процеси урбашзацн спричиняють по-яву своерщних тишв спонтанних похщних деревно-кущових фiтоценозiв.
Ключовi слова: фгтоценоз, мшроасощаци, угруповання.
Вступ. Парковi фггоценози, як i природш, розвиваються вщповвдно до природних закошв i закономiрностей. Закон природного зрщження насаджень i закон вщповвдносп складу i форми насаджень умовам мкцезростання ддать од-наково як у природних, так i в паркових фиоценозах. Обидва типи фiтоценозiв
