Научная статья на тему 'Економічне регулювання розвитку туризму'

Економічне регулювання розвитку туризму Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
53
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
механізм економічного регулювання / туристичне господарювання / рентні платежі / розвиток туризму / mechanism of economic regulation / tourist industry / rent payments / development of tourism

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Г В. Казачковська

Удосконалено механізм економічного регулювання розвитку туристичної сфери, який передбачає впровадження у практику туристичного господарювання рентних платежів. Обґрунтовано доцільність введення рентних платежів у практику туристичного господарювання, запропоновано принципи впровадження туристичної ренти.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Economic regulation tourism development

The mechanism of economic regulation of the tourist sphere development has been improved; this mechanism provides putting of rent payments into practice. The grounds are given as for the expediency of introducing the rent payments into practice of the tourist industry; the principles of introducing the tourist rent are offered.

Текст научной работы на тему «Економічне регулювання розвитку туризму»

Г.В. Казачковська, к.е.н.

ЕКОНОМ1ЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

Удосконалено мехашзм економ1чного регулювання розвитку туристичног сфери, який передбачае впровадження у практику туристичного господарювання рентних платежгв. Обтрунтовано доцшьнгсть введення рентних платежгв у практику туристичного господарювання, запропоновано принципи впровадження туристичног ренти.

Усовершенствован механизм экономического регулирования развития туристической сферы, который предусматривает внедрение в практику туристического хозяйствования рентных платежей. Обоснована целесообразность введения рентных платежей в практику туристического ведения хозяйства, предложены принципы внедрения туристической ренты.

© Г.В. Казачковська, 2010

The mechanism of economic regulation of the tourist sphere development has been improved; this mechanism provides putting of rent payments into practice. The grounds are given as for the expediency of introducing the rent payments into practice of the tourist industry; the principles of introducing the tourist rent are offered.

Одшею i3 суттевих i постшних тенденцш, супутшх формуванню й розвитку св^ового господарства, е вплив туризму як на св^ову економ^, так i на економжу кра!ни й окремих регюшв. Перетворення туризму на самостшну галузь нащонально! економжи забезпечуе специфiчнi потреби населення, рiзнoманiття яких задовольняеться не тшьки туристичними пщприемствами, але й пщприемствами сумiжних галузей, що обумовлюе значущшть туристичного бiзнесу з точки зору мультиплжативного ефекту.

За прогнозами Всесв^ньо! туристично! оргашзацп (UNWTO), у найближчi десятилiття темпи зростання туризму збережуться. Укра!на, незважаючи на багатi туристичш ресурси, займае незначну частку в загальних обсягах рiзних свiтoвих туристичних потоюв.

Сучаснi тенденци у св^овш туристичнiй галузi знайшли вiддзеркалення в нащональнш екoнoмiцi Укра!ни. Початок ХХ1 ст. ознаменувався в Укра!ш визнанням туризму одним iз прioритетних напрямiв розвитку нащонально! культури й економжи. Сoцiальнo-екoнoмiчний i духовний розвиток суспшьства немислимий без сфери туризму як невщ'емно! частини сучасного способу життя. Розвиток туристично! галузi в Укра!ш впродовж oстаннiх рoкiв характеризуеться позитивною та постшною динамiкoю. Створення позитивного iмiджу укра!нського турпродукту, комплексний пщхщ до розвитку туризму, пiдтримка розвитку малого i середнього бiзнесу в туристичнш сферi зумовили неухильне зростання кшькост туристiв i oбсягiв наданих 1м послуг. Про зростання рoлi туризму свiдчить входження Укра!ни до складу i керiвних oрганiв UNWTO, перетворення шдустрп туризму на один iз найважливiших напрямiв державно! пол^ики [1, 34]. Доказом важливoстi розвитку рекреацшно-туристично! дiяльнoстi е факт оголошення Кабiнетoм Мiнiстрiв Укра!ни 2008 р. -роком туризму i курорив в Укра!нi. Однiею iз проблем, гальмуючих розвиток туризму в Укра!ш, е недостатне фiнансування туристично! галузь

Проте туристична галузь на вщмшу вщ iнших галузей екoнoмiки кра!ни мае спрoмoжнiсть розвитку за рахунок власних ресурсiв i джерел фшансування. Важливим внутрiшнiм джерелом саморозвитку е туристична рента. При вщповщнш законодавчш базi й ефективнiй сoцiальнo-екoнoмiчнiй полчищ держави вона може створити необхщну екoнoмiчну основу для самoфiнансування та саморозвитку туристично! галузь

У зв'язку iз зростаючим для екoнoмiки Укра!ни значенням iндустрi! туризму одним з актуальних е питання про туристичну ренту. Метою дoслiдження е обгрунтування дoцiльнoстi впровадження механiзму рентних платежiв у практику туристичного господарювання.

Для досягнення поставлено! мети виршено таю наукoвi завдання: прoаналiзoванo перспективи впровадження туристично! ренти для розвитку сфери туризму в Укра!ш; розглянуто екoнoмiкo-правoвi засади впровадження механiзму рентних платежiв у практику

туристичного господарювання. Об'ектом дослiдження е процес розвитку туристично! галузi в Укра!ш. Предметом дослiдження е механiзми економiчного стимулювання розвитку туризму.

Туризм в Укра!ш сьогоднi розглядаеться як нащональне явище сфери реалiзаци прав i потреб людини, як сфера технологи ре^зацп потреб i попиту в ринкових умовах, як особливий сектор сучасно! нащонально! та регюнально! економжи, як невiд'емна складова сощально-економiчно! пол^ики держави i регiонiв.

Такий пщхщ до туристично! сфери потребуе всебiчних та фундаментальних дослiджень рiзноманiтних аспекив 11 розвитку. Вагомий внесок у теорш розвитку туризму зробили вiдомi украшсью та зарубiжнi вченi: О.М. Адаменко, М.1. Долiшнiй, Н.Й. Конщева, Т.1. Ткаченко, П.В. Гудзь, М.П. Крачило, В.1. Азар, А.Ю. Олександрова, 1.Т. Балабанов, М.Б. Бiржаков, В.Г. Гуляев, М.1. Кабушкiн, В.О. Квартальнов, 1.В. Зорiн, В.М. Козирев та ш.

Одна iз центральних ролей, що визначають ефективне функцiонування i розвиток туристичного господарства, належить туристичним ресурсам. Особливiсть туристичних ресурсiв полягае в тому, що вони е рентостворюючим чинником. Загальною характеристикою утворення ренти слiд вважати те, що природш ресурси е формою катталу - актив, використання якого припускае стiйкий потiк доходiв. Природнi передумови е одним iз провiдних чинниюв, що визначають туристичне використання тсе! або шшо! територп, И здатшсть формувати туристичну ренту.

Розглянемо сутшсть поняття "рента". Слово рента (вщ лат. reddita - повернена) означае дохщ, одержуваний власником вiд використання земл^ майна, капiталу, без вимог вщ власника здiйснення пщприемницько! дiяльностi [2, 195]. Спочатку рента позначала дохiд землевласника iз земельно! дшянки, що здаеться в оренду, або дохщ, одержуваний рантье у виглядi вщсотка з капiталу, що надаеться в позику. Питання про земельну ренту вперше в економiчнiй наущ було розглянуте Д. Рiкардо. Шзшше воно було розвинуто в роботах К. Маркса i його послщовниюв. У Х1Х-ХХ ст. представники маржиналютського напряму ввели поняття економiчно! ренти.

В економiчнiй теорi! видiляють таю види ренти: економiчна, диференцiальна i квазiрента (пiдприемницька рента). Економiчна рента е додатковим доходом вщ чинника виробництва, одержуваним унаслiдок недоступностi цього чинника в шшому мiсцi або для шшого економiчного агента. Класично чинниками виробництва вважаються земля, праця або каттал.

Диференцiальна рента - рента, яка створюеться кращим за якютю чинником виробництва. Таким чином, на вiдмiну вiд економiчно! ренти диференщальна рента пов'язана з яюстю ресурсу. Одержаний додатковий прибуток привласнюеться не користувачем ресурсу, а його власником.

Квазiрента (пщприемницька рента) - iстотне перевищення прибутку пiдприемства вiдносно середньогалузевого прибутку, що виникае через вищу ефективнiсть виробництва або шших локальних умов. Утворюеться, як правило, унаслщок додаткових вкладень капiталу. Додатковий дохiд привласнюе не власник надр, а користувач чинника виробництва.

В.М. Козирев, який у сво!х працях присвятив велику увагу вивченню проблем економжи туризму, переконливо довiв, що туристичнi ресурси виступають як особливий i самостiйний економiчний чинник [3, 13].

Академiк РАЕН 1.В. Зорiн так само вщзначае, що "...туризм вiдноситься до класу ресурсних галузей. Це означае, що споживацька вартють туристичного продукту багато в чому визначаеться якютю рекреацшних ресурав" [4, 34].

До основних чинниюв ренти на туристичному ринку можна вщнести: обмеженiсть туристичних i рекреацiйних ресурсiв (пропозицiя якiсно i кiлькiсно мае свою межу i кращих ресурсiв на душу населення стае все менше); невiдтворнiсть туристичних i рекреацiйних ресурсiв (пояснюеться ушкальшстю природних i бiологiчних систем, важюстю або неможливiстю вiдтворення). Саме обмежешсть i невiдтворнiсть е причинами утворення ренти, а отже, i прибутку у процеа виробництва й реалiзацi! туристичних послуг на туристичному ринку. 1снуе декiлька видiв туристично! ренти, а саме - монопольна, диференщальна й абсолютна [5, 47].

Монопольна туристична рента утворюеться на ochobî господарського використання туристичних ресурав ушкально! якостi. Саме унiкальнiсть окремих туристичних ресурЫв i е об'ективною основою для утворення монопольно! туристично! ренти. Вона називаеться монопольною тому, що одиничшсть i ушкальшсть туристичних ресурЫв - основи цiеï ренти -ведуть до реальноï можливостi встановлення на щ ресурси вищоï форми недосконалост сучасного ринку - абсолютно^ або чистоï, монополiï. Диференцiальна туристична рента утворюеться на основi господарського використання туристичних ресурЫв нерiвноï якост1 Ц ресурси характеризуються рiзним ступенем функцiональноï придатностi для вiдпочинку, лжування, задоволення потреб туристiв.

Туристичнi ресурси мають рiзний ступiнь комфортностi, надшноси, рiзнi естетичнi, духовнi й етичш якостi. Рiзнi туристичнi ресурси неоднаковою мiрою задовольняють основнi цiлi турисив. У цих умовах уже не ушкальш, а масовi, туристичнi ресурси можна роздшити на три групи: кращi, середнi та гiршi. Кшьюсть цих ресурсiв обмежена, особливо кращих i середнiх ресурсiв.

Абсолютна туристична рента припускае, що звичнi природш умови виступають нижньою межею формування граничного продукту й ринкових послуг. Туристичний продукт приносить додатковий прибуток у формi абсолютно!' туристично!' ренти, якщо пропозицiя цього ресурсу тривалий час нееластична й на туристичному ринку е попит на даний продукт.

Ринковий механiзм утворення трьох форм туристичноï ренти рiзний. Монопольна туристична рента повнiстю базуеться на ушкальност та винятковiй корисност туристичного ресурсу, який мае гранично високий ринковий попит, значно перевищуючий ринкову пропозицiю через його абсолютну нееластичнiсть. Це знаходить вираження в монопольно високш цiнi на ушкальний турпродукт. Диференцiальна туристична рента заснована на вщмшностях у якостi ^вш корисностi) та обмеженостi кращих i середшх туристичних ресурсiв, пропозицiя яких на ринку або нееластична, або малоеластична, що знаходить вiддзеркалення в рiзницi мiж ринковими й шдивщуальними цiнами на турпродукт тих пщприемств, якi ïx використовують. Абсолютна туристична рента припускае, що звичайш природш умови виступають нижньою межею формування граничного продукту. Граничний продукт виконуе важливу роль у практищ комерцшного розрахунку туристичних пiдприемств: вiн допомагае визначити частку окремих чинниюв у загальному результатi пiдприемства, рiвень заробiтноï платнi при наймi додатковоï робочоï сили, дае можливiсть звести до мшмуму витрати й одночасно максимiзувати прибуток, розв'язати проблему замiщення ресурЫв. Запровадження ефективних методiв економiчного стимулювання, побудованих на принципах туристичноï ренти, е актуальним завданням на сучасному етат розвитку туризму в Укршш.

У даний час реального мехашзму створення, розподiлу й використання туристичноï ренти в Украïнi не юнуе, вiдповiдно немае i реальноï його дп на розвиток iндустрiï туризму. Процес створення, розподiлу i використання туристичноï ренти припускае розробку й реалiзацiю цiлого ряду принципових економжо-правових положень.

Усi туристичнi комерцiйнi оргашзаци (готелi, турбази, автопiдприемства, кемпiнги, ресторани, туроператори, турагенти, садиби, музеï), а також iншi органiзацiï, що надають послуги туристам, повиннi продавати послуги як товар за ринковими щнами рiвноваги на основi законiв вартоси, попиту i пропозицп та з урахуванням конкуренцп. Державнi та мiсцевi органи влади при цьому повинш звiльнитися вiд дрiб'язковоï опiки вщносно туристичних органiзацiй. Не мае бути адмшютративного втручання в пiдприемницьку дiяльнiсть.

На туристичному ринку Украïни панують недержавнi органiзацiï. У 2007 р. в Украм функцiонувало бiльше 5000 туртдприемств (iз них бiльше 1,5 тис. мали лiцензiï на туроператорську, а бiльше 3 тис. - на турагентську дiяльнiсть). Слiд пам'ятати про двi крайнощi, якi однаково небезпечш. Перша полягае в руйнуванш будь-якого державного управлiння економiкою. Як вщзначав А.В. Круглов, у рядi теоретичних концепцiй пiдтримка державою малого пщприемництва, як i iншиx секторiв економiки, розглядаеться як явище, що порушуе природний розвиток економiчниx процеЫв i дiю меxанiзмiв ринкового саморегулювання [6, 27]. 1нша крайнiсть - тотальний адмiнiстративний контроль за економiчною дiяльнiстю пiдприемств.

Туристичш оргашзацп зобов'язаш надавати органам влади результати фшансового ан^зу свое! дiяльностi, що не е комерцiйною таемницею. Фiнансовий план туристично! органiзацiï мае мютити узагальненi характеристики ïï дiяльностi, а саме: прогноз обсягiв продажiв туристичного продукту i послуг; баланс грошових витрат i надходжень; баланс доходiв i витрат; зведений баланс активiв i пасивiв; баланс прибутку i його розподiлу.

Органи влади (перш за все, мшцев^ мають визначати витрати, пов'язанi з розвитком туризму в даному регюш: витрати на будiвництво й обслуговування дорщ витрати на громадський транспорт; витрати на утримання мiлiцiï, органiв внутршшх справ, системи правосуддя, лiкарень i саштарних пунктiв; витрати на водопостачання, каналiзацiю, опалювання; витрати на збiр i обробку твердих вiдходiв, прибирання смiття; витрати на утримання зон вщпочинку i рекреацiï, лiсового господарства, зелених насаджень; витрати на заходи щодо полiпшення екологiчного середовища; витрати на утримання музех'в i шших некомерцiйних iсторико-культурних об'ектiв; витрати на розробку кадастру туристичних ресурсiв.

На погляд Д.А. Ковальова, головна мета окремого облжу таких витрат полягае в тому, щоб чiтко визначити як бухгалтерсью витрати i доходи туристичних оргашзацш, так i витрати оргашв влади, а також пщрядних i бюджетних органiзацiй, що фшансуються ними. Такий роздiльний обов'язковий облш витрат - основа для розпод^ туристично1' ренти.

На думку Д.А. Ковальова, взаемовщносини мiж органами влади (як державними, так i мшцевими) i туристичними органiзацiями мають будуватися на договiрних основах, де ч^ко роздiляються права власностi на туристичш ресурси й об'екти мiж учасниками цих вщносин, визначаються обов'язки i взаемш

зобов'язання. Такий розподiл прав надалi дозволить уникнути розбiжностей щодо результаив реалiзацiï туристичного продукту. Договiрнi вiдносини можуть оформлятися на конкурснш основi. Щоб роздiлення прав власност мало реальний економiчний сенс, у цих вщносинах необхiдно визначати витрати та доходи кожного учасника [7, 97].

У договорах мiж органами влади й туристичними оргашзащями необхщно визначати форми рентних платежiв за користування туристичними ресурсами, ïx розмiр i способи стягування. Теоретично можливi такi види рентних платежiв у сферi туризму: платежi, пов'язанi з обсягом i якютю туристичних ресурав, якi використовуються даною туристичною оргашзащею; платежi за твердою ставкою iз прибутку (загально1' або чисто1', що залишаеться пiсля сплати податкiв); платеж! за твердою процентною ставкою з прибутку або з урахуванням норми рентабельности платеж за твердою ставкою з валовое' виручки вщ реалiзацiï туристичних послуг. Рентнi платежi мають бути единими для вЫх туристичних оргашзацш на всш територiï краши. Це дозволить уникнути перевищення значущост одних туристичних органiзацiй (пiдприемств) над шшими, дозволить зр!вняти органiзацiï, як! використовують у свош д!яльност традицшш загальнодоступнi ресурси або унiкальнi ресурси.

Якщо туристична рента ув'язуеться з величиною i якютю туристичних ресурсiв, що е в розпорядженш туристичноï оргашзацп (шдприемства), то вона виступае як плата за ресурси, як! можуть бути враховаш в кожен даний перюд часу. На перший погляд, це найдоцшьшша форма туристичноï ренти як доходу вщ туристичних ресурЫв вщповщно до закону попиту i пропозици. Проте в сучасних умовах в Украхш плата за ресурси як форма сукупноï туристичноï ренти проблематична, зокрема тому, що стягування туристичноï ренти у форм! платежiв за ресурси потребуе розробки кадастрових ощнок ресурсiв. Але такого кадастру в Украхш в даний час немае. Робота з швентаризаци та якiсноï оцшки туристичних ресурсiв тшьки починаеться. Розробка загальнонацюнального кадастру туристичних ресурав -проблема, що потребуе значного часу й великих фшансових, матерiальниx, трудових витрат.

Найскладнiшим питанням формування меxанiзму рентних платежiв е розробка й обгрунтування методики розрахунку величини туристичноï ренти. Аналiз чисельних дослщжень i публiкацiй, присвячених проблемам природноï ренти, дозволив видшити два основш пщходи до визначення рентноï бази.

Перший пщхщ використовуе сутшсний опис ренти як економiчноï категори, згщно з яким базою для розрахунку розм!ру рентного платежу мае виступати прибуток, одержаний

компашею, добувною i (або) експлуатуючою природний ресурс, понад нормальний прибуток. Вщповщно, слiд видiлити з цiни реалiзацiï здобутих природних ресурсiв суму, необхщну i достатню для покриття витрат добувноï компани, а також норму прибутку, яка забезпечить рентабельшсть компани на прийнятному рiвнi (середньому по галуз^ комплексу або регiону). Рiзниця мiж цiною природних ресурсiв на ринку й економiчно обгрунтованою вартштю ïx видобуток, яка включае також нормальний прибуток для розширеного вщтворення, утворюе природну ренту, яка мае спрямовуваться власнику ресурЫв - держава Така схема висувае пiдвищенi вимоги до точност визначення витрат на видобуток природних ресурав i рiвня рентабельностi, який добувнi компани визнали б за привабливий.

Другий пщхщ до визначення рентноï бази припускае використання конкурсного (аукщонного) меxанiзму оформлення вiдносин "власник природних ресурсiв -природокористувач". Свiтовий досвiд свiдчить про те, що конкурси й аукщони е дiевою формою визначення конкретних фюкальних умов по кожному об'екту вщповщно до економжи проекту, що забезпечуе iндивiдуальний пiдxiд до кожного родовища. При проведенш аукцiону основним критерiем для виявлення переможця на право користування дiлянкою надр виступае розмiр разового платежу за право користування дшянкою надр.

Висновки. Туристична галузь Украïни на вiдмiну вщ iншиx галузей господарювання здатна розвиватися за рахунок власних ресурсiв i фшансових джерел. Одне з важливих внутрiшнix джерел цього роду - туристична рента. Дане джерело не е единим, але в сучасних умовах воно може i мае стати одним з основних, практично виршальним. Виникае об'ективна необхщшсть для держави зокрема мюцевих оргашв влади мати реальний економiчний меxанiзм, яким е туристична рента.

Сенс ренти завжди зводився до збагачення власника ресурсу. Рентш платежi в сучасних украшських умовах повиннi мати одне соцiально-економiчне призначення - повнiстю надходити на фшансування туризму i з тим, щоб забезпечити його самофшансування, саморозвиток, допомогти в подоланш швестицшного дефiциту, у якому опинилася вся в^чизняна туристична iндустрiя при переxодi до ринку.

Обгрунтовано доцiльнiсть упровадження мехашзму рентних платежiв у практику туристичного господарювання, який пропонуеться побудувати на таких економжо-правових засадах: практикувати укладання угоди про розмежування прав власност у процесi використання туристичних ресурав мiж державними та мюцевими органами влади -власниками туристичних ресурав та суб'ектами господарювання - користувачами, у яких необxiдно ч^ко обумовлювати права обох сторiн, визначати форми рентних платежiв, обсяги та термши ïx сплати; органам влади слщ звiльнитися вiд дрiб'язковоï отки вiдносно туристичних органiзацiй, виключити адмшютративне втручання у ïx пiдприемницьку дiяльнiсть; туристичнi органiзацiï зобов'язанi надавати органам влади результати фшансового аналiзу своеï дiяльностi, що не е комерцшною таемницею; фiнансовий план туристичноï оргашзаци мае мютити узагальненi характеристики ïï дiяльностi; органи влади (перш за все мiсцевоï) мають визначати сощальш витрати (витрати на будiвництво й утримання дорiг, органiв правопорядку, медичних установ, комунальних служб, рекреацiйниx зон, некомерцшних iсторико-культурниx об'ектiв, екологiчнi заходи, розробку кадастру туристичних ресурсiв i тощо), пов'язаш з розвитком туризму в регюш; у договорах мiж органами влади i туристичними оргашзащями необxiдно визначати форми рентних платежiв за користування туристичними ресурсами, ïx розмiр i способи стягнення; необхщно здiйснити iнвентаризацiю та якiсну ощнку туристичних ресурсiв, розробити загальнонацiональний кадастр туристичних ресурав; слiд розробити й обгрунтувати методику розрахунку величини туристичноï ренти; рентнi платежi мають бути единими для вах туристичних оргашзацш на

територ^ краïни; використання туристичноï ренти повинно мати винятково цшьовий

характер, тобто всi кошти мають спрямовуватися на розвиток туризму.

Таким чином, використання туристичноï ренти в системi економiчниx вiдносин може стати вагомим шструментом забезпечення самофiнансування та саморозвитку туристичноï сфери в умовах дефщиту коштiв.

Запропонований мехашзм eK0H0Mi4H0r0 стимулювання розвитку туризму в област сприятиме активiзацii туристично!' дiяльностi, результати яко!' дадуть вщчутний економiчний, соцiальний та екологiчний ефекти.

Наукова новизна результат1в дослщження полягае в розробщ рекомендацш щодо побудови економжо-правових засад упровадження мехашзму рентних платеж1в у практику туристичного господарювання в Укра'ш. Практичне значення результат дослщження полягае у тому, що рекомендаци щодо впровадження туристично' ренти можуть бути використаш для пщвищення ефективност функщонування туристично' галуз1 на нащональному та регюнальному р1внях.

Перспективи подальших дослщжень включають розробку комплексу науково-методичних положень та рекомендацш щодо впровадження туристично' ренти у практику туристичного господарювання.

Лггература

1. Про внесення змш до Закону Укра'ни "Про туризм": Закон Укра'ни вщ 18.11.2003 р. № 1282-IV // 0фщ1йний в1сник Укра'ни. - 2003. - № 50. - Ст. 2600. - С. 34-55.

2. Економ1чна енциклопед1я: У трьох томах. - Т. 3. - К.: Академ1я, 2002. - 952 с.

3. Козырев В.М. Туристская рента: метод. указ. / В.М. Козырев. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 112 с.

4. Зорин И.В. Экономические аспекты стимулирования деятельности отечественных производителей туристского продукта / И.В. Зорин. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 123 с.

5. Козырев В.М. Туристская рента: учеб. пособ. / В.М. Козырев. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 112 с.

6. Круглов А.В. Маркетинговая среда и устойчивость предпринимательских структур / А.В. Круглов. - СПб.: Питер, 2004. - 79 с.

7. Ковалев Д.А. К развитию индустрии туризма в России: механизм образования и распределения туристической ренты / Д.А. Ковалев // Проблемы современной экономики. -2004.- №4 (12).- С. 97-100.

НадШшла до редакцП 14.06.2010 г.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.