CC BY
16
Г.В. Казачковська, к.е.н.
ТУРИСТИЧНА РЕНТА ЯК 1НСТРУМЕНТ ЕКОНОМ1ЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ
Удосконалено мехатзм економ1чного регулювання розвитку туристично'1 сфери, який передбачае впровадження у практику туристичного господарювання рентних платежгв.
Усовершенствован механизм экономического регулирования развития туристической сферы, предусматривающий внедрение в практику туристического хозяйствования рентных платежей.
The work is aimed at perfection of the mechanism of economic regulation of the tourist sphere development which provides the introduction of rent payments into practice.
Одшею i3 суттевих i постшних тенденцш, супутшх формуванню i розвитку св^ового господарства, е вплив туризму як на св^ову економ^, так i на економ^ кра!ни й окремих регюшв. Перетворення туризму на самостшну галузь нащонально! економжи забезпечуе специфiчнi потреби населення,
© Г.В. Казачковська, 2009
рiзноманiття яких задовольняеться не тiльки туристичними тдприемствами, але й пiдприемствами сумiжних галузей, що обумовлюе значущiсть туристичного бiзнесу з точки зору
мультиплiкативного ефекту.
За прогнозами Всесв^ньо! Туристично! Оргашзацп (UNWTO), у найближчi десятилiття темпи зростання туризму збережуться. Укра!на, незважаючи на багат туристичнi ресурси, займае незначну частку в загальних обсягах рiзних свiтових туристичних потокiв.
Сучаснi тенденци у свiтовiй туристичнiй галузi знайшли вiддзеркалення в нацiональнiй економiцi Укра!ни. Початок ХХ1 столiття ознаменувався в Укра!ш визнанням туризму одним iз прiоритетних напрямiв розвитку нащонально! культури й економжи. Сощально-економiчний i духовний розвиток суспiльства неможливий без сфери туризму як невщ'емно! частини сучасного способу життя. Розвиток туристично! галузi в Укра!ш впродовж останшх рокiв характеризуеться позитивною i постшною динамiкою. Створення позитивного iмiджу укра!нського турпродукту, комплексний пiдхiд до розвитку туризму, тдтримка розвитку малого i середнього бiзнесу в туристичнiй сферi зумовили неухильне зростання кiлькостi турисив i обсягiв наданих 1м послуг. Про зростання ролi туризму свщчить входження Укра!ни в склад i керiвнi органи UNWTO, перетворення шдустрп туризму на один iз найважливших напрямiв державно! полiтики [1, 34]. Доказом важливост розвитку рекреацiйно-туристично! дiяльностi е факт оголошення Кабiнетом Мшю^в Укра!ни 2008 р. роком туризму i курортiв в Укра!нi. Одшею з проблем, що гальмують розвиток туризму в Укра!ш, е недостатне фшансування туристично! галузi.
Проте туристична галузь на вiдмiну вiд шших галузей економiки кра!ни мае можливють розвитку за рахунок власних ресурЫв i джерел фiнансування. Важливим внутршшм джерелом саморозвитку е туристична рента. При вщповщнш законодавчiй базi й ефективнш соцiально-економiчнiй полiтицi держави вона може створити необхщну економiчну основу для самофшансування та саморозвитку туристично! галузь
У зв'язку зi зростаючим для економiки Укра!ни значенням шдустрп туризму одним з актуальних е питання про туристичну ренту. Метою дослщження е обгрунтування доцiльностi впровадження мехашзму рентних платежiв у практику туристичного господарювання.
Для досягнення поставлено! мети виршено таю науковi завдання: проаналiзовано перспективи впровадження туристично! ренти для розвитку сфери туризму в Укра!ш; розглянуто економiко-правовi засади впровадження мехашзму рентних платежiв у практику
туристичного господарювання. Об'ектом дослiдження е процес розвитку туристично! галузi в Укра!ш. Предметом дослiдження е механiзми економiчного стимулювання розвитку туризму.
Туризм в Укра!ш сьогоднi розглядаеться як нащональне явище сфери реалiзаци прав i потреб людини, як сфера технологи ре^зацп потреб i попиту в ринкових умовах, як особливий сектор сучасно! нащонально! i регюнально! економжи, як невiд'емна складова сощально-економiчно! пол^ики держави i регiонiв.
Такий пщхщ до туристично! сфери потребуе всебiчних та фундаментальних дослiджень рiзноманiтних аспекив 11 розвитку. Вагомий внесок у теорш розвитку туризму зробили вiдомi украшсью та зарубiжнi вченi: О.М. Адаменко, М.1. Долiшнiй, Н.Й. Конщева, Т.1. Ткаченко, П.В. Гудзь, М.П. Крачило, В.1. Азар, А.Ю. Олександрова, 1.Т. Балабанов, М.Б. Бiржаков, В.Г. Гуляев, М.1. Кабушкiн, В.О. Квартальнов, 1.В. Зорiн, В.М. Козирев та ш.
Одна з центральних ролей, що визначають ефективне функцiонування i розвиток туристичного господарства, належить туристичним ресурсам. Особливiсть туристичних ресурсiв полягае у тому, що вони е рентоутворюючим чинником. Загальною характеристикою створення ренти слiд вважати те, що природш ресурси е формою катталу - актив, використання якого припускае стiйкий потiк доходiв. Природнi передумови е одними з провiдних чинниюв, що визначають туристичне використання тсе! або шшо! територп, И здатшсть формувати туристичну ренту.
Розглянемо сутшсть поняття "рента". Слово рента (вщ лат. reddita - повернена) означае дохщ, одержуваний власником вiд використання земл^ майна, капiталу, без вимог вщ власника здiйснення пщприемницько! дiяльностi [2, 195]. Спочатку рента означала дохщ землевласника iз земельно! дшянки, що здаеться в оренду, або дохщ, одержуваний рантье у виглядi вщсотка з капiталу, що надаеться в позику. Питання про земельну ренту вперше в економiчнiй наущ було розглянуто Д. Рiкардо. Шзшше воно було розвинуто в роботах К. Маркса i його послщовниюв. У Х1Х-ХХ столiттях представники маржиналютського напряму ввели поняття економiчно! ренти.
В економiчнiй теорi! видiляють таю види ренти: економiчна, диференцiальна i квазiрента (пiдприемницька рента). Економiчна рента е додатковим доходом вщ чинника виробництва, одержуваним унаслiдок недоступностi цього чинника в шшому мiсцi або для шшого економiчного агента. Класично чинниками виробництва вважаються земля, праця або капiтал.
Диференцiальна рента - рента, яка створюеться кращим за яюстю чинником виробництва. Таким чином, на вiдмiну вiд економiчно! ренти диференщальна рента пов'язана з яюстю ресурсу. Одержаний додатковий прибуток привласнюеться не користувачем ресурсу, а його власником.
Квазiрента (пщприемницька рента) - iстотне перевищення прибутку пiдприемства вiдносно середньогалузевого прибутку, що виникае через вищу ефективнiсть виробництва або шших локальних умов. Утворюеться, як правило, унаслщок додаткових вкладень капiталу. Додатковий дохiд привласнюе не власник надр, а користувач чинника виробництва.
В.М. Козирев, який у сво!х працях присвятив велику увагу вивченню проблем економжи туризму, переконливо довiв, що туристичш ресурси виступають як особливий i самостiйний економiчний чинник [3, 13].
Академiк РАЕН 1.В. Зорiн так само вщзначае, що "...туризм належить до класу ресурсних галузей. Це означае, що споживацька вартють туристичного продукту багато в чому визначаеться яюстю рекреацшних ресурЫв" [4, 34].
До основних чинниюв ренти на туристичному ринку можна вщнести: обмеженiсть туристичних i рекреацiйних ресурсiв (пропозицiя якiсно i кiлькiсно мае свою межу i кращих ресурсiв на душу населення стае все менше); невiдтворнiсть туристичних i рекреацiйних ресурсiв (пояснюеться ушкальшстю природних i бiологiчних систем, важюстю або неможливiстю вiдтворення). Саме обмежешсть i невiдтворнiсть е причинами утворення ренти, а отже, i прибутку у процес виробництва i реалiзацi! туристичних послуг на туристичному ринку. 1снуе декiлька видiв туристично! ренти, а саме - монопольна, диференщальна та абсолютна [5, 47].
Монопольна туристична рента утворюеться на ochobî господарського використання туристичних ресурав ушкально! якостi. Саме унiкальнiсть окремих туристичних ресурЫв i е об'ективною основою для утворення монопольно! туристично! ренти. Вона називаеться монопольною тому, що одиничшсть i унiкальнiсть туристичних ресурЫв - основи цiеï ренти -ведуть до реальноï можливостi встановлення на щ ресурси вищоï форми недосконалост сучасного ринку - абсолютно^ або чистоï, монополiï. Диференцiальна туристична рента утворюеться на основi господарського використання туристичних ресурав нерiвноï якость Ц ресурси характеризуються рiзним ступенем функцiональноï придатностi для вiдпочинку, лжування, задоволення потреб туристiв.
Туристичнi ресурси мають рiзний ступiнь комфортностi, надшноси, рiзнi естетичнi, духовнi та етичш якостi. Рiзнi туристичнi ресурси в неоднаковому ступенi задовольняють основнi цш туристiв. У цих умовах уже не ушкальш, а масовi туристичш ресурси можна роздiлити на три групи: кращ^ середнi й прш1 Кiлькiсть цих ресурсiв обмежена, особливо кращих i середнiх ресурсiв.
Абсолютна туристична рента припускае, що звичш природнi умови виступають нижньою межею формування граничного продукту i ринкових послуг. Туристичний продукт приносить додатковий прибуток у формi абсолютно!' туристично!' ренти, якщо пропозицiя цього ресурсу тривалий час нееластична i на туристичному ринку е попит на даний продукт.
Ринковий мехашзм утворення трьох форм туристичноï ренти рiзний. Монопольна туристична рента повшстю базуеться на унiкальностi та винятковш корисностi туристичного ресурсу, який мае гранично високий ринковий попит, значно перевищуючий ринкову пропозицiю через його абсолютну нееластичнiсть. Це знаходить виявлення у монопольно високiй цiнi на ушкальний турпродукт. Диференцiальна туристична рента заснована на вщмшностях у якост (рiвнi корисностi) та обмеженостi кращих i середшх туристичних ресурсiв, пропозищя яких на ринку або нееластична, або малоеластична, що знаходить вщдзеркалення в рiзницi мiж ринковими й iндивiдуальними цiнами на турпродукт тих пщприемств, якi ïx використовують. Абсолютна туристична рента припускае, що звичайш природш умови виступають нижньою межею формування граничного продукту. Граничний продукт виконуе важливу роль у практищ комерцшного розрахунку туристичних пiдприемств: вш допомагае визначити частку окремих чинниюв у загальному результатi пiдприемства, рiвень заробiтноï плати при наймi додатковоï робочоï сили, дае можливiсть звести до мшмуму витрати й одночасно максимiзувати прибуток, розв'язати проблему замщення ресурсiв. Запровадження ефективних методiв економiчного стимулювання, побудованих на принципах туристичноï ренти, е актуальним завданням на сучасному етат розвитку туризму в Укршш.
На даний час реального мехашзму створення, розподiлу i використання туристичноï ренти в Украïнi не шнуе, вiдповiдно немае i реального його впливу на розвиток шдустри туризму. Процес створення, розподшу i використання туристичноï ренти припускае розробку i реалiзацiю цiлого ряду принципових економiко-правовиx положень.
Усi туристичнi комерцшш органiзацiï (готелi, турбази, автопiдприемства, кемтнги, ресторани, туроператори, тур-
агенти, садиби, музеï), а також iншi оргашзацп, що надають послуги туристам, повинш продавати послуги як товар за ринковими щнами рiвноваги на основi законiв вартостi, попиту i пропозицп та з урахуванням конкуренци. Державш i мiсцевi органи влади при цьому повинш звшьнитися вiд дрiб'язковоï опiки вiдносно туристичних органiзацiй. Не мае бути адмшютративного втручання в тдприемницьку дiяльнiсть.
На туристичному ринку Украши панують недержавнi органiзацiï. У 2007 р. в Украм функщонувало бiльше 5 тис. турпiдприемств ^з них бiльше 1,5 тис. мали лiцензiï на тур-операторську, а бшьше 3 тис. - на турагентську дiяльнiсть). Слiд пам'ятати про двi крайнощi, якi однаково небезпечш. Перша полягае в руйнуваннi будь-якого державного управлшня економiкою. Як вщзначав А.В. Круглов, у рядi теоретичних концепцiй пiдтримка державою малого тдприемництва, як i iншиx секторiв економжи, розглядаеться як явище, що порушуе природний розвиток економiчниx процесiв i дш меxанiзмiв ринкового саморегулювання [6,
27]. 1нша крайшсть - тотальний адмшютративний контроль за економiчною дiяльнiстю пщприемств.
Туристичнi оргашзацп зобов'язанi надавати органам влади результати фшансового аналiзу свое! дiяльностi, що не е комерцшною таемницею. Фiнансовий план туристично! оргашзацп мае мютити узагальненi характеристики !! дiяльностi, а саме: прогноз обсяпв продажiв туристичного продукту i послуг; баланс грошових витрат i надходжень; баланс доходiв i витрат; зведений баланс активiв i пасивiв; баланс прибутку i його розподiлу.
Органи влади (перш за все мюцев^ повинш визначати витрати, пов'язанi з розвитком туризму в даному регюш: витрати на будiвництво й обслуговування дорiг; витрати на громадський транспорт; витрати на утримання мiлiцi!, оргашв внутрiшнiх справ, системи правосуддя, лжарень i санiтарних пунктiв; витрати на водопостачання, каналiзацiю, опалювання; витрати на збiр i обробку твердих вiдходiв, прибирання смiття; витрати на утримання зон вщпочинку i рекреацi!, люового господарства, зелених насаджень; витрати на заходи щодо полiпшення екологiчного середовища; витрати на утримання музе!в i iнших некомерцiйних iсторико-культурних об'ектiв; витрати на розробку кадастру туристичних ресурав.
На погляд Д.А. Ковальова, головна мета окремого обл^ таких витрат полягае в тому, щоб ч^ко визначити як бухгалтерськi витрати i доходи туристичних органiзацiй, так i витрати органiв влади, а також пщрядних i бюджетних органiзацiй, що фшансуються ними. Такий роздiльний обов'язковий облж витрат - основа для розпод^ туристично! ренти.
На думку Д.А. Ковальова, взаемовщносини мiж органами влади (як державними, так i мшцевими) i туристичними органiзацiями мають будуватися на договiрних основах, де ч^ко роздiляються права власностi на туристичш ресурси й об'екти мiж учасниками цих вiдносин, домовляються про обов'язки i взаемнi зобов'язання. Такий розподш прав надалi дозволить уникнути розбiжностей щодо результатiв реалiзацi! туристичного продукту. Договiрнi вiдносини можуть оформлятися на конкурснш основi. Щоб роздшення прав власностi мало реальний економiчний сенс, у цих вiдносинах необхщно визначати витрати та доходи кожного учасника [7, 97].
У договорах мiж органами влади i туристичними оргашзащями необхiдно визначати форми рентних платежiв за користування туристичними ресурсами, !х розмiр i способи стягування. Теоретично можливi такi види рентних платежiв у сферi туризму: платеж^ пов'язанi з обсягом i якютю туристичних ресурсiв, якi використовуються даною туристичною органiзацiею; платежi за твердою ставкою з прибутку (загально! або чисто!, що залишаеться пiсля сплати податкiв); платежi за
твердою процентною ставкою з прибутку або з урахуванням норми рентабельностi; платежi за твердою ставкою з валово! виручки вщ реалiзацi! туристичних послуг. Рентш платежi мають бути единими для вах туристичних органiзацiй на всш територi! кра!ни. Це дозволить уникнути перевищення значущостi одних туристичних оргашзацш (пiдприемств) над iншими, дозволить зрiвняти органiзацi!, якi використовують у сво!й дiяльностi традицiйнi загальнодоступнi ресурси або ушкальш ресурси.
Якщо туристична рента ув'язуеться з величиною i яюстю туристичних ресурсiв, що е у розпорядженш туристично! органiзацi! (пiдприемства), то вона виступае як плата за ресурси, яю можуть бути враховаш в кожен даний перiод часу. На перший погляд, це найдоцшьшша форма туристично! ренти як доходу вщ туристичних ресурав вiдповiдно до закону попиту i пропозицi!. Проте в сучасних умовах в Укра!ш плата за ресурси як форма сукупно! туристично! ренти проблематична, зокрема тому, що стягування туристично! ренти у формi платежiв за ресурси вимагае розробки кадастрових ощнок ресурЫв. Але такого кадастру в Укра!ш в даний час немае. Робота з швентаризацп та якiсно! ощнки туристичних ресурсiв тiльки починаеться. Розробка загальнонащонального кадастру туристичних ресурсiв -проблема, що потребуе значного часу i великих фшансових, матерiальних, трудових витрат.
Найскладшшим питанням формування мехашзму рентних платежiв е розробка й обгрунтування методики розрахунку величини туристично! ренти. Аналiз численних
дослщжень i публжацш, присвячених проблемам природно! ренти, дозволив видiлити два основш пiдходи до визначення рентно! бази.
Перший пщхщ використовуе сутнiсний опис ренти як економiчноï категорп, згщно з яким базою для розрахунку
розмiру рентного платежу мае виступати прибуток, одержаний компашею, добувною i (або) експлуатуючою природний ресурс, понад нормальний прибуток. Вiдповiдно слiд видшити з цiни реалiзацiï добутих природних ресурсiв суму, необхiдну i достатню для покриття витрат добувно'' компанп, а також норму прибутку, яка забезпечить рентабельшсть компанiï на прийнятному рiвнi (середньому по галузi, комплексу або регюну). Рiзниця мiж щною природних ресурсiв на ринку й економiчно обгрунтованою вартiстю ïx видобутку, яка включае також нормальний прибуток для розширеного вiдтворення, утворюе природну ренту, яка мае направлятися власнику ресурЫв - державi. Така схема висувае пщвищеш вимоги до точност визначення витрат на видобуток природних ресурЫв i рiвня рентабельностi, який добувш компанiï визнали б за привабливий.
Другий пiдхiд до визначення рентноï бази припускае використання конкурсного (аукщонного) механiзму оформлення вiдносин "власник природних ресурсiв -природокористувач". Св^овий досвiд свiдчить про те, що конкурси та аукщони е дiевою формою визначення конкретних фiскальних умов по кожному об'екту вiдповiдно до економжи проекту, що забезпечуе iндивiдуальний пiдхiд до кожного родовища. При проведенш аукцiону основним критерiем для виявлення переможця на право користування дшянкою надр виступае розмiр разового платежу за право користування дшянкою надр.
Висновки та рекомендацИ Туристична галузь Украши на вiдмiну вщ iнших галузей господарювання здатна розвиватися за рахунок власних ресурсiв i фшансових джерел. Одне з важливих внутрiшнiх джерел цього роду - туристична рента. Дане джерело не е единим, але в сучасних умовах воно може i мае стати одним з основних, практично виршальним. Виникае об'ективна необхщшсть для держави, зокрема мюцевих оргашв влади, мати реальний економiчний мехашзм, яким е туристична рента.
Сенс ренти завжди зводився до збагачення власника ресурсу. Рентш платежi в сучасних украшських умовах повиннi мати одне соцiально-економiчне призначення - повнiстю по-ступати на фiнансування туризму, iз тим щоб забезпечити його самофшансування, саморозвиток, допомогти у подоланнi швестицшного дефiциту, у якому опинилася вся в^чизняна туристична iндустрiя при переходi до ринку.
Обгрунтована доцiльнiсть упровадження механiзму рентних платежiв у практику туристичного господарювання, який пропонуеться побудувати на таких економшо-правових засадах: практикувати укладання угоди про розмежування прав власност у процесi використання туристичних ресурав мiж державними та мюцевими органами влади -власниками туристичних ресурав та суб'ектами господарювання - користувачами, у яких необхiдно ч^ко обумовлювати права обох сторiн, визначати форми рентних платежiв, обсяги та термши ïx сплати; органам влади слщ звiльнитися вiд дрiб'язковоï ошки вiдносно туристичних органiзацiй, виключити адмшютративне втручання в ïx пiдприемницьку дiяльнiсть; туристичнi органiзацiï зобов'язанi надавати органам влади результати фшансового аналiзу своеï дiяльностi, що не е комерцшною таемницею; фшансовий план туристичноï оргашзацп мае мютити узагальненi характеристики ïï дiяльностi; органи влади (перш за все мiсцевоï) повиннi визначати сощальш витрати (витрати на будiвництво та утримання дорщ органiв правопорядку, медичних установ, комунальних служб, рекреацiйниx зон, некомерцшних iсторико-культурниx об'ектiв, екологiчнi заходи, розробку кадастру туристичних ресурав тощо), пов'язанi з
розвитком туризму в регюш; у договорах мiж органами влади i туристичними оргашзащями необхщно визначати форми
рентних платежiв за користування туристичними ресурсами, ïx розмiр i способи стягнення; необxiдно здшснити iнвентаризацiю та якiсну оцiнку туристичних ресурав, розробити загальнонацiональний кадастр туристичних ресурав; слiд розробити та обгрунтувати методику розрахунку величини туристичноï ренти; рентш платежi повиннi бути единими для
вЫх туристичних оргашзацш на територи краши; використання туристичноï ренти повинно мати винятково цшьовий характер, тобто вс кошти мають йти на розвиток туризму.
Таким чином, використання туристичноï ренти в системi економiчниx вщносин може стати вагомим iнструментом забезпечення самофшансування та саморозвитку туристичноï сфери в умовах дефщиту коштiв. Запропонований мехашзм економiчного стимулювання розвитку туризму в област сприятиме активiзацiï туристичноï дiяльностi, результати якоï дадуть вщчутний економiчний, соцiальний та екологiчний ефекти.
Наукова новизна результаив дослiдження полягае в розробщ рекомендацiй щодо побудови економжо-правових засад упровадження меxанiзму рентних платежiв у практику туристичного господарювання в Украïнi. Практичне значення результат дослiдження полягае в тому, що рекомендаци щодо впровадження туристичноï ренти можуть бути використанi для пщвищення ефективностi функцiонування туристичноï галузi на нащональному та регiональному рiвняx.
Перспективы подальших до^джень включають розробку комплексу науково-методичних положень та рекомендацш щодо впровадження туристичноï ренти в практику туристичного господарювання.
Лггература
1. Про внесення змш до Закону Украïни "Про туризм": Закон Украши вщ 18.11.2003 р. № 1282-IV // Офiцiйний вiсник Украïни. - 2003. - № 50. - Ст. 2600. - С. 34-55.
2. Економiчна енциклопедiя: у трьох томах. - Т. 3. - К.: Академiя, 2002. - 952 с.
3. Козырев В.М. Туристская рента: метод. указ. / В.М. Козырев. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 112 с.
4. Зорин И.В. Экономические аспекты стимулирования деятельности отечественных производителей туристского продукта / И.В. Зорин. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 123 с.
5. Козырев В.М. Туристская рента: учеб. пособие / В.М. Козырев. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 112 с.
6. Круглов А.В. Маркетинговая среда и устойчивость предпринимательских структур / А.В. Круглов. - СПб.: Питер, 2004. - 79 с.
7. Ковалев Д.А. К развитию индустрии туризма в России: механизм образования и распределения туристической ренты / Д.А. Ковалев // Проблемы современной экономики. -2004.- № 4 (12).- С. 97-100.
Надтшла до редакцИ' 20.07.2009 р.
