CC BY
21
40,0
о К л ч
ей и ей
СО
.5
'и
о
О
О
*
к
К <и ч и о ч
.5 "¡3
'н о о и л ч
30,0
20,0
10,0
0,0
I
II III IV V
VI
VII VIII
Класи вку
Рис. 2. Залежшсть чисельностi дрiбних ссавщв вiд вк насадження
Найбшьш чисельно др1бт ссавщв представлен в П-^ класах вшу. Зазначимо, що вплив вшу насадження на чисельшсть та видове р1зномашгтя др1бних ссавщв близький (рис. 1-2).
Висновки. Видове р1зномашття та чисельшсть др1бних ссавщв пов'я-заш з вшом насаджень. Представники родини мщицевих ($>от1с1йаё) в насад-женнях вшом понад 100 роюв облшами не зареестроваш. Насадження вшом 41-60 роюв характеризуються багатим видовим складом (100 % зареестрова-них облшами вид1в) та високою чисельшстю др1бних ссавщв (близько 50 ос. на 100 пастко-д1б). У насадженнях П-^ клас1в вшу чисельшсть др1бних ссавщв найвища (20,2-49,1 ос. на 100 пастко-д1б).
Л1тература
1. Булахов В.Л. Млекопитающие степных лесов и их значение// Вопросы степного лесоведения и охраны природы// Труды комплексной экспедиция ДГУ: Сб. научных трудов. -Днепропетровск: ДГУ. - 1977, вып. 8. - С. 138-143.
2. Виноградов Б.С., Громов И.М. Грызуны фауны СССР. Изд-ние 2-ое, доп. и испр. - Ленинград: Наука, 1984. - 273 с.
3. Загороднюк 1.В. Польовий визначник дрiбних ссавщв Украши// Пращ Терюлопч-но'1 школи. - К.: Наука. - 2002, вип. 5. - 60 с.
4. Огнев С.И. Звери СССР и прилежащих стран. Том VII: Грызуны. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950. - 720 с.
5. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Украши (еколопя, значення, охорона). -Львiв: Вид-во Львiвського ун-ту, 1973. - 258 с.
УДК 330.342:167 Здобувач В.М. Щербина1 - Рада з вивчення
продуктивних сил НАН УкраХни
АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ МЕХАН1ЗМУ ПЛАТИ ЗА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Розкриваються питання вдосконалення мехашзму платного природокористу-вання. Подаеться класифшащя платежiв за користування природними ресурсами.
1 В1ддш проблем використання 1 охорони люових ресурс1в
Post-graduate V.M. Scherbyna - Council of study ofproductive
forces of NAN of Ukraine
Actual questions of mechanism of pay for the natural use
The questions of perfection of mechanism of the requiring payment natural use open up. Classification of payments is given for the use by natural resources.
Важливою складовою eKOHOMi4HOi пол^ики в rany3i регулювання природного i економiчного середовища е плата за природокористування. Мета дано! плати спрямована на формування економiчних вщносин, як стимулю-вали б рацюнальне комплексне використання природних ресурсiв, ix вщтво-рення i у кшцевому пiдсумку сприяли зниженню ресурсомiсткостi кшцевого нацiонального продукту та наповнення як державного, так i регiонального (мюцевого) бюджетiв.
Основою формування нового економiчного механiзму 3i забезпечення розширеного вщтворення природних ресурсiв, ix охорони i регулювання ра-цiонального використання е принцип платного, компенсацшного за змютом природокористування.
В умовах кардинально!' змiни економiчноi ситуацii виникла потреба у створенш принципово ново!' системи платежiв, йдеться про систему, оргашч-но пов'язану з економiкою, з товарно-грошовими вщносинами, з багатоуклад-нiстю господарства i за основними параметрами адекватну найбшьш пошире-ним i загально прийнятним свгговим зразкам [1, с.46].
На сьогодш вже розроблена концепцiя платного природокористування. Ii мета - забезпечення единих принцишв розроблення вщповщно!' нормативно!' бази для рiзниx категорiй природних ресурсiв, оскiльки останш взаемозв,язанi у процесi використання. Основним завданням платного природокористування е визначення змюту i складу платежiв за природнi ресурси, порядку !х стягнення, розподiлу мiж бюджетами рiзного рiвня, а також використання вщповщних коштiв.
За допомогою платного природокористування можна розв'язати такi питання як:
• створення економ1чних умов для прискореного розвитку ринкових вщносин у цш сфер1 та приведения вае! системи природокористування Украгни у вщповщ-н1стъ з практикою найбшьш розвинутих кра!и i мiжиародними стандартами;
• стимулювання комплексного, рацюиальиого використання природних ресур-с1в i створення для нього ввдповвдних иауково-техтчиих передумов;
• забезпечення сталого i достатнього фшаисуваиня робгт з охорони та вщтво-рення природио-ресурсиого потенцiалу, посилення на цiй осиовi соцiалъниx i екологiчииx функций природних ресурсiв;
• ввдтворення умов господарювання при використант природних ресурсiв рiз-ио!' якост та доступност!;
• розширеиня ^естищйиих можливостей щодо соцiалъио - економiчного розвитку територiй з штеисивиим природокористуваииям;
• забезпечення узгоджения загальнодержавних iитересiв з iитересами терито-рш шляхом збалаисоваиого розподiлу кошт!в, одержаних вiд плати за при-родт ресурси, мiж державними i мшцевими бюджетами;
• запобiгання порушения встаиовлеиого режиму природокористування [2, с.68].
1. Лкове та садово-паркове господарство
101
Таким чином, плата за природш ресурси вноситься у виглядi спещаль-них збор1в, податку (земельного, лiсового тощо), одержано:' плати, або в îh-ших формах, передбачених законодавством. При цьому, суб'екти, що взяли природнi ресурси у володшня чи користування, сплачують податок (збiр), а в оренду - вiдповiдно орендну плату. Зпдно зi Законом Украши "Про внесення змш до Закону Украши "Про охорону навколишнього середовища" (1997 р.) щ платежi визначаються як "збори за використання..." [2, с.72].
У концепщею механiзму плати за природш ресурси покладено рен-тний шдхщ до ix економiчноï (грошовой оцiнки у широкому розумiннi, а та-кож iснуючi закономiрностi ринкових форм господарювання в умовах товар-но-грошових вiдносин i багатоукладностi економши.
Важливим принципом побудови платежiв за природш ресурси стало також вщшкодування витрат на ïx вiдтворення. При цьому економiчний змiст таких витрат повинен визначатися з урахуванням особливостей вщтворення, вщновлюваност чи не вщновлюваност та деяких iншиx ознак. Трет1м компонентом системи платежiв розглядаються економiчнi санкцiï.
Вiдповiдно до викладених передумов розмiр i склад платежiв за при-роднi ресурси ставляться у залежшсть вiд [2, с.70] :
• ïx якосп, мшце знаходження, комплексностi, доступностi цiльового призна-чення;
• щни реалiзацiï продукци (послуг);
• витрат на охорону i ввдтворення;
• економшо-правового режиму природокористування.
Таким чином, у теоретичному i методичному аспектах доцшьним е включення до меxанiзму платностi природних ресурЫв трьох основних видiв платежiв:
• рентного характеру, що пов'язат з правами власника, з вилученням тiеï' час-тини доходу, яка не залежить ввд трудових зусиль виробника i визначаеться використанням ввдносно якiснiшиx ресурсiв;
• вiдтворювального характеру, що пов'язат з необхвдтстю фшансування при-родоохоронно1 дiяльностi та забезпечення потрiбниx темпiв вiдтворювальниx процесiв;
• штрафного характеру, що е економiчними санкциями за порушення встанов-леного режиму природокористування.
У подальшому, з урахуванням т1е1* термшологи, що вже почала фор-муеться, вказат платеж! визначаються як:
• платежi за користування природними ресурсами (розроблення родовищ, ль созагот!вель, заготiвель рослинно! сировини тощо);
• платежi за ввдшкодування витрат на охорону i ввдтворення природних ресур-шв (платежi за охорону i ввдтворення);
• платежi за нерацюнальне i понадлiмiтне використання природних ресурсш (економiчнi санкцл) [2, с.70].
Так, платеж1 за користування природними ресурсами е формою реаль заци економ1чних вщносин м1ж державою або шшим власником природних ресурЫв, з одного боку, i суб'ектами господарсько1' д1яльност1, що здшсню-ють ïx експлуатащю, з шшого. Виходячи з методолопчних передумов, так платеж1 е засобом вилучення частини абсолютного i додаткового доход1в
природокористувач1в, тому вони мають складатися з фжсованих вщрахувань вщ вартост продукци чи послуг, а також 1з змшних за величиною вщраху-вань, пов'язаних з диференцшною рентою.
Диференцшна рентна частина плати служить вир1внюванню економ1ч-них умов господарювання { не дае змоги природокористувачам одержувати невиправдано високий прибуток за використання природних ресуршв, кра-щих за яюстю { споживчою вартютю. До ще! категори понять належать прни-ча, люова, земельна, водна ренти тощо. Причому мова, очевидно, не повинна йти про повне вилучення диференцшно! ренти, осюльки вона виконуе роль регулятора швестицшних процеЫв [3, с.89; 4.с.134].
Так, через ставки земельного { люового податюв, ставки шших ресурЫв, у склад1 орендно! плати або шших формах, передбачених законодав-ством, стягуеться плата за використання природних ресурЫв. Вона може вис-тупати як самостшна форма плати або входити як складова шд час визначен-ня единого показника з шшими видами платеж1в (наприклад, у склад1 тари-ф1в на воду тощо).
Оплата за вщтворення природних ресурЫв, !х збереження { охорону е формою компенсаци бюджетних та шших витрат власника чи користувача ресурЫв на вщновлення { шдвищення якост природно-ресурсного потенць алу. Таю компенсацшш за змютом оплати включають також витрати на раць онашзащю використання природних ресурЫв { розширення !х вщтворення.
Оплату за охорону { вщтворення природних ресурЫв встановлюють у вигляд1 ставок, тариф1в, такс та шших нормативних показниюв. Для вщнов-люваних вид1в природних ресурЫв вони визначаються за нормативними вит-ратами на охорону { вщтворення, а для невщновлюваних - за витратами на !х виявлення, оцшку { шдготовку до використання [3, с.90-92].
З метою посилення вщповщальност шдприемств та шших природоко-ристувач1в за порушення ддачих норм { правил використання природних ресурЫв встановлюеться економ1чш санкци у вигляд1 штрафних платеж1в за по-надтм1тне { нерацюнальне використання природних ресурЫв.
Розм1р штраф1в повинен забезпечувати умови, за яких порушення е невипдним з точки зору госпрозрахункових штереЫв природокористувача. Як правило, штрафш платеж1 встановлюються у кратному розм1р1 вщносно нормативних показниюв плати або вщносно величини недоодержуваного прибутку.
Оплату за понадл1м1тне { нерацюнальне використання природних ресурЫв (дикорослих рослин, тварин, мшеральних грязей, води тощо) у вигляд1 штраф1в стягуються з прибутку, що залишаеться у розпорядженш природокористувача, 1з його приватних кошт1в.
Як висновок, доцшьно зазначити, що мехашзм платного природокорис-тування повинен постшно вдосконалюватись, особливо з огляду на перехщний стан економши { специф1ку одномоментного введення платеж1в (збор1в) за природш ресурси. Становлення вщповщного економ1чного мехашзму пов'яза-не з розробкою ряду фундаментальних науково-методичних проблем, { знач-ною дослщною роботою з економ1чного обгрунтування оптимального р1вня
1. Лiсове та садово-паркове господарство
103
платежiв, пошуку досить ефективних способ1в розрахунку, контролю i вилу-чення платежiв, а також доцшьних схем розпод1лу вщповщних кошт^в [1, с.49].
Л1тература
1. Коваль Я.В., Антоненко 1.Я. Економ1чна (грошова) ощнка природних ресурав ль сового фонду Украши: теор1я, методология, методика. - К.: РВПС Украши НАН Украши, 2004. - 163 с.
2. Мщенко В. Концепщя платного природокористування в Укршш// Економша Украши. - 1993, № 7. - С. 68-73.
3. Хвесик М.А. Збагерська Н.В. Економ1чна оцшка природних ресурав: основн ме-тодолопчш пщходи. - Р1вне: Вид-во РДТУ. - 2000. - 194 с.
4. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1990. - 637 с.
УДК630*17:630*164.7 Доц. О.П. Божок, канд. с.-г. наук;
асист. В.О. Божок, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти
УТОЧНЕНИЯ ВИДОВИХ НАЗВ КАР1Й, ЩО 1НТРОДУКОВАН1
НА ТЕРИТОР1Ю УКРАШИ
Розглядаються питання уточнення морфолопчних ознак та таксоном1чно'1 при-належност тих вид1в карш, що штродуковаш на територш Украши i можуть мати практичне значення для люового господарства.
Doc. O.P. Bozhok; assist. V.O. Bozhok-NUFWTof Ukraine
Verification of typical named of Carya, that is introduced
in territory of Ukraine
The questions of specification of morphological attributes and biological accessory those are considered. Kinds of Carya, that are introduced on territory of Ukraine and can have practical meaning for a wood facilities.
Рщ Кар1я належить до родини гор1хових (Juglandaceae), а сама назва Carya походить вщ грецького слова "карюн", тобто гор1х [1]. У свш час ви-датний бюлог та систематик К. Лшней не розглядав карда як окремий рщ, а включав ïï до роду Гор1х. Тшьки в 1818 р. ця таксоном1чна група рослин була описана Т. Нутталом як окремий рщ Carya [2], що включав 8 вид1в. Пщста-вою для цього було те, що рщ Кар1я вщр1зняеться вщ шших представниюв родини суцшьною серцевиною в деревиш пагошв, кора старих дерев розтрю-куеться i часто вщшаровуеться тонкими шматками, що звисають по стовбуру, чолов1ч1 суцвгття зiбранi в пучки по 3-8 штук, а в горixа - поодинок або з!б-раш тшьки по два. Плщ у роду Кар!я - ценокарпна юстянка з однiею насши-ною, що мае анатропний (обернений) зародок. Оплодень недостиглих плод!в у вЫх вид!в тришаровий. BiH включае зовшшнш шюрястий шар - екзокарпiй, серединний соковитий шар - мезокарпш та внутршнш здерев'янiлий шар -ендокарпiй. Два зовшшшх шари звуться перикарпiем.
До цього часу систематика роду е надзвичайно дискусшною, немае певних даних про кшьюсть вид!в у род!. Одш автори доводять ïx кшьюсть до 22 [3] чи 20 [4], шш стверджують, що ïx 17 [5] чи 16-18 [2]. Це можна пояс-нити тим, що кар!я схильна до утворення пбрид!в при спшьному зростанш, а тому видов! ознаки чгтко не видшяються.
