CC BY
0The scientific heritage No 13 (13),2017 17
Савченко О.В.
студентка 1 курсу магктратури спецiальностi «Управлтня тновацшною дiяльнiстю»
Черкаського державного технологiчного yнiверситетy
Руденко O.A.
викладач кафедри менеджменту та б1знес-адмтктрування Черкаського державного технологiчного yнiверситетy
ЕКОНОМШНЕ ОЦШЮВАННЯ ТА УПРАВЛШНЯ ШВЕСТИЦШНОЮ ДШЛЬШСТЮ НА
ПРОМИСЛОВИХ ЩДПРИеМСТВАХ
ECONOMIC AND EVALUATION OF INVESTMENT ACTIVITY IN INDUSTRIAL ENTERPRISES
Savchenko O.V.
student of master specialty "Management innovation " Cherkasy State Technological University
Rudenko O.A.
lecturer in management and business administration Cherkasy State Technological University
АНОТАЦШ
Одшею з гайбшьш гостриx проблем сyчaсноï Укрш'ни зaлишaeться досягнення стaбiльного економь чного зростaння. Нaслiдки кризовиx явищ в економщ Укрaïни зумовлюють збiльшенню постiйниx супе-речностей в соцiaльно-економiчнiй, еколопчнш, iнститyцiйноï сферax господaрськоï дiяльностi шдпри-емств. У циx yмовax вaжливим iнстрyментом стaбiлiзaцiï i aктивiзaцiï якiсниx i кiлькiсниx перетворень нa пiдприeмствax стaють iнвестицiï.
ABSTRACT
One of the most acute problems of modern Ukraine is achieving sustainable economic growth. The consequences of the economic crisis Ukraine lead to increased permanent contradictions in the socio-economic, environmental, institutional spheres of economic activity. Under these conditions, an important tool stabilize and enhance the qualitative and quantitative changes in enterprises are investing.
Ключовi слова: швестици, швестицшга д1яльшсть, швестицшний кaпiтaл.
Keywords: investments, investment activity, investment capital.
Дослвдження проблеми швестування еконо-MiKH завжди знаходилося в цен^ уваги eKOHOMi4-но1 думки. Це обумовлено тим, що швестици зачь пають найглибших основ господарсько! дiяльностi, визначають процес економiчного зростання в ць лому.
Питання ефективносп упpавлiння ^естицш-ною дiяльнiстю дослщжувалися такими заpубiж-ними вченими як Г. Александер, В. Беренс, Л.Дж. Гiтман, М.Д. Джонки, В.К. Фальцман, Т.С. Хачату-ров, У. Шарп. Значний внесок у виршення завдань активiзацii та прискорення iнвестицiйних процеав на пiдпpиeмствах, створення дieвих шструменпв упpавлiння iнвестицiйною дiяльнiстю внесений в пращ впчизняних вчених-економiстiв. Досль дження i опрацювання проблем iнвестування тдп-риемств здiйснено в роботах таких вчених, як I.A. Бланк, Н.М. Гуляева, A.A. Пересада, I.B. Даниленко А.В. Гайдуцький, А. музиченьки, О.К. Драган, В.Г. Федоренко А.М. Ястремська, В.М. Хобта та iншi.
В умовах переходу тдприемств на pинковi ме-тоди господарювання значно зростае роль швести-цiйноi дiяльностi, покликано! забезпечувати норма-льне функцiонування тдприемств в конкурентному сеpедовищi шляхом постшного вкладання коштiв (капiталу) в !х розвиток i технiчне вдоскона-лення, в створення необхiдних для стало! та ефек-тивно! роботи фшансових pезеpвiв i поpтфелiв. 1н-вестування дае iмпульс для здшснення будь-яких пpоцесiв, будь-яко! дiяльностi на пвдприемсга, по-чинаючи з процесу створення, коли утворюеться
статутний фонд, i закiнчуючи процесами реконс-трукцii (модертзацп) пiдприeмства або перепрофь лювання (диверсифжацп) його дiяльностi [1, 2].
В даний час рiвень iнвестицiйноi' активносп пiдприeмств залишаеться досить низьким, осшльки на багатьох з них швестицшна дiяльнiсть обмежу-еться в основному пльки формуванням необхiдних оборотних кошпв для виробничоi дiяльностi та простим ввдтворенням вибуваючих основних виро-бничих фондiв; замiна або модернiзацiя технолоп-чних процесiв, впровадження новоi техтки практично не здiйснюються. Крiм того, iнвестування здш-снюеться тшьки в матерiальнiй сферi. Iнвестицii у фшансову сферу (випуск або придбання цiнних па-перiв: акцiй, обл^адш), тобто в ту сферу, де «грошi роблять грошЬ>, мають мюце лише в поодиноких випадках, що е ненормальним для функцiонування тдприемств в умовах ринку.
Нормальне функцюнування промислового щд-приемства передбачае гармоншне поеднання трьох основних видiв його дiяльностi: виробничо!, швес-тицiйноi та фшансово1 Економiчна характеристика вказаних видiв дiяльностi представлена на рисунку 1, з аналiзу яко1' можна зробити висновок про те, що основне призначення швестицшно1' дiяльностi промислового шдприемства полягае в органiзацii простого i розширеного вiдтворення засобiв i предме-тiв працi, а також iнших активiв пiдприемства. Тому тд iнвестицiйною дiяльнiстю, або швесту-ванням розумiеться процес вкладення кошпв (каш-талу) у розвиток або тдтримання на певному рiвнi
eK0H0Mi4H0r0 потеншалу промислового тдприемс-тва.
Основною метою швестицшно! дiяльностi промислового пiдприeмства е забезпечення динамь чного розвитку пiдприемства. Органiзацiя процесу управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю на промисло-вому пiдприемствi е досить складним i ввдповщаль-ним процесом, який охоплював всi сторони його дь яльностi i, в кiнцевому рахунку, визначае тенденцп i темпи розвитку виробництва. Це вимагае обов'яз-кового дотримання при формуваннi капiтальних бюджепв низки загальнометодологiчними принци-пiв, до основних з яких слщ ввднести ix стратегiчну спрямованiсть, збалансованiсть, системшсть, ком-плекснiсть, альтернативнiсть, адекватнiсть i опти-мальнiсть, а також здшснення iнвестицiй у двi сфери: матерiальну i фiнансову. 1нвестицп в мате-рiально-теxнiчну сферу (капiтальнi вкладення) при-значаються для поповнення, замiни та модершзацп основних виробничих фонд ¡в. формування оборот-
них коштiв, формування ка^в промислових тдп-риемств, виконання науково-дослщних та досль дно-конструкторських робiт. 1нвестици у фшан-сову сферу (портфельш швестици) призначаються для придбання цшних паперiв, що використову-ються, головним чином, для оптимшцд структури катталу промислового пiдприемства. Капiтальнi вкладення призводять до к1льк1сних змiн як в ма-терiально-теxнiчнiй, так i в фшансовш сферах дiяльностi промислового тдприемства, в той час як портфельш швестици зачiпають тiльки фiнансову сферу. Тому саме цей вид швестицш мае перебу-вати в цен^ уваги при плануваннi iнвестицiйного процесу на промисловому пiдприемствi. Це озна-чае, що навiть при досить сприятливш кон'юнктурi фондового ринку портфельш швестици не повиннi здiйснюватися на шкоду виробничо! дiяльностi промислового тдприемства, визначальною в концевому рахунку умови його стшкого фiнансового функцюнування.
Рис. 1 Схема твестщшно! дгяльностг промислового тдприемства Основнi завданнями органгзацИ 1нвестицшно '1 дгяльностг промислового тдприемства представленi на
рис. 2.
обгрунтування плану каштальних вкладень
Рис. 2 Основнi завдання твестщшноИ дiяльностi промислового тдприемства
Б№шють прийнятих швестицшних рiшень на падприемсга мае безлiч альтернатив, оскшьки наслiдки !х здiйснення, як правило, зачшають всi сторони дiяльностi тдприемства та впливають на рiвень використання всiх факторiв виробництва. В якосп прикладу розглянемо можливi варiанти шве-стицшно! задачi, що виникае при списанш за умов фiзичного зносу верстата на промисловому пiдприемствi. Перший варiант - це нiчого не ро-бити, тобто вважати, що можна обiйтися без нового верстата в умовах сформовано1 на даний момент кон'юнктури ринку промислово! продукци. Другий варiант - взяти його оренду; третш - придбати но-вий верстат. На перший погляд, здаеться, що ва можливi варiанти iнвестицiйного ршення об-межуються трьома зазначеними альтернативами. Але насправдi !х набагато бшьше, тому що, по-перше, iснують рiзнi за цiною, продуктивносп i термiну служби види зазначених версталв i, подруге, мають мiсце рiзнi способи i умови передачi верстатiв в оренду. Навпъ варiант «шчого не ро-бити» мае пiдварiанти, оск1льки в цьому випадку необхiдно вважати втрати вщ вiдсутностi списа-ного верстата в експлуатацп, а цi втрати, в свою чергу, можуть бути рiзними в залежностi вiд намiчених варiантiв стратеги дiяльностi промислового тдприемства. Тепер уявiмо, яке може впли-нути прийняття якого-небудь варiанта даного шве-стицiйного рiшення на рiвень використання iнших ресурсiв. Не кажучи вже про грошовi засоби, роз-мiри яких безпосередньо пов'язанi з варiантом прийняття рiшення, воно може також впливати i на потребу в робочих кадрах тдприемства (напри-клад, при розглядi варiантiв оренди верстата з об-слуговуючим персоналом i без нього), а також на
потребу в матерiалаx (при рiзниx параметрах i про-дуктивносп робочого органу верстата). Все це сввд-чить про те, що вибiр об'ектiв i, отже, напрямшв ш-вестування (основний, оборотний каттал, кадри, науковi розробки, цiннi папери i т. д.) - питання далеко не простий навиъ на державному пiдприемствi, де кон'юнктурою ринку можна зне-хтувати i можна розраховувати на протекцiонiзм держави. Що ж стосуеться недержавного тдприем-ства, то для нього це питання часто е питанням «бути чи не бути» шдприемству, т. к. вiд того, яш саме iнвестицiйнi альтернативи включенi в розгляд, залежить i майбутня фшансова стiйкiсть промислового пiдприемства.
При розробш плану капiтальниx вкладень на промисловому шдприемсга розрiзняють два типи швестицшного планування: iзольоване (окреме) i синxроннi (спiльне). При iзольованому плануванш iнвестицiй розглядаються можливi варiанти швестицшних ршень без фiксацil чи встановлення ix к1льк1сно1 взаемозв'язку з ршеннями в iншиx сферах дiяльностi промислового пiдприемства (фiнан-сово! та виробничо!). Наприклад, потрiбно скласти iнвестицiйну програму пiдприемства з заданого ряду альтернативних об'ектiв iнвестування (кожен з яких вiдрiзняеться в1д шших лише двома параметрами: показниками витрат i доxодiв) за умови, що загальний обсяг iнвестицiй не повинен переви-щувати встановлено! величини. В даному випадку нi можливi варiанти фiнансування дано! програми, ш можливi варiанти виробничих характеристик об'екпв iнвестування до уваги не приймаються. При спiльному плануваннi iнвестицiй о^м самих iнвестицiйниx альтернатив враховуються ix взаемозв'язки з iншими сферами дiяльностi
щдприемства - виробничо!, або фшансово!, або обома разом узятими. Наприклад, розглядаються варiанти швестицшно!' програми тдприемства, де змшними е не тшьки об'екти iнвестування, але i роз-мiри фiнансування, або виробнича потужшсть щдприемства, або i те й шше разом. У цьому випадку, очевидно, що вибiр iнвестицiйноi про-грами безпосередньо пов'язуеться з виробничими умовами 11 виконання та фшансування. Строго ка-жучи, iзольоване планування iнвестицiй у загаль-ному випадку слад розглядати як одну з приватних завдань, розв'язуваних в процеа 1х змiшаного планування, так як розробка варiантiв плану катталь-них вкладень, як правило, базуеться на альтерна-тивних стратегiях дiяльностi пiдприемства, що вра-ховують усi умови його функцюнування. Тому план капiтальних вкладень на пiдприемствi являе собою вельми багатогранний, збалансований за всiма показниками документ, що ввдображае всi необхдт для його практичного втiлення змши як у виробничiй програмi щдприемства, так i в И фшан-совому та ресурсному забезпеченнi.
Реальшсть виконання швестицшно!' програми багато в чому залежить ввд фiнансового стану, структури капiталу i можливостi залучення нових джерел фiнансування, яш можуть бути виявленi лише в процеа визначення вартостi капiталу щдприемства. Крiм того, без оцiнки вартостi кашталу неможливо встановлення мiнiмальноi норми дисконту (норми прибутку пiдприемства), яка кладеться в основу розрахуншв ефективностi прийнятих iнвестицiйних рiшень.
Беручи до уваги, що фiнансова дiяльнiсть щдприемства з позичальниками i кредиторами часто опосередковуеться через ринок щнних паперiв, формування 1х оптимального портфеля е важливою iнвестицiйноi завданням пвдприемства. Ршення цiеi задачi передбачае отримання вщповвдей на такi основнi запитання, що виникають у процесi портфельного швестування: яш саме цiннi папери ма-ють знаходитися в портфелi пiдприемства, яке мае бути сшвввдношення м1ж прибутковiстю i ризиком вкладень в рiзнi фондовi iнструменти, яш повиннi бути розмiри портфеля. Як вище зазначалося формування процесу управлiння iнвестицiйною дiяль-нiстю на промисловому пiдприемствi вимагае обов'язкового дотримання при формуваннi капiтальних бюджетiв низки загальнометодо-логiчними принципiв, до основних з яких слiд ввд-нести 1х стратегiчну спрямованiсть, збалансо-вашсть, системнiсть, комплекснiсть, альтернатив-нiсть, адекватшсть i оптимальнiсть.
Стратегiчна спрямованiсть плану капггальних вкладень означае безумовне щдпорядкування розв'язуваних при його складанш завдань цiлям дов-гострокового розвитку пiдприемства. Це пояс-нюеться тим, що катталовкладення на вiдмiну вщ поточних витрат пiдприемства по оргашзацп виро-6ничо1 дiяльностi звичайно е довгостроковими ш-вестицiями i тому повинш оцiнюватися з точки зору стратепчно! перспективи розвитку пiдприемства.
1. Збалансовашсть плану. Передбачае ув'язку прийнятих швестицшних рiшень з показниками i
The scientific heritage No 13 (13),2017 параметрами дiючого виробництва. Це передбачае забезпечення взаемодй' всiх елеменпв розроблюва-ного плану вкладень (технолопчних, ресурсних, оpганiзацiйних, фiнансових тощо) з шшими планами дiяльностi тдприемства.
2. Системшсть розробки плану. Передбачае врахування всiх можливих наслiдкiв його ре-алiзацii'. В першу чергу, це ввдноситься до негатив-них наслщшв, якi можуть виникнути iз-за недооб-лiку при плануваннi кон'юнктури ринку, вiд-сутнiсть фахiвцiв необхвдно! квалiфiкацii', фiзичного та морального зносу основних фондiв, загальноекономiчних тенденцiй i iнших чинникiв, на перший погляд безпосередньо не пов'язаних з ефектившстю конкретних iнвестицiй.
3. Комплекснiсть плану. Передбачае врахування при його складанш вах видiв витрат, pобiт i заходiв, необхiдних та достатнiх для забезпечення заданих умов функцюнування кожного об'екта швестування протягом його життевого циклу. Наприклад, неприпустимо при виршенш питання про покупку ново! будiвельноi' машини не враховувати витрати на !! регламентоване технiчне обслуговування, витрати на пеpеквалiфiкацiю ма-шишспв, можливiсть зниження вироблення в перюд освоення ново! технiки i т. д.
4. Альтернатившсть плану. Означае його ба-гатоваpiантнiсть - об'ективну необхiднiсть !х розгляду, як правило, досить велико! шлькосп piз-них можливих ваpiантiв iнвестицiйних piшень. Слщ пiдкpеслити, що альтеpнативнiсть забезпе-чуеться тiльки в тому випадку, коли розглянуп piшення е конкурентоспроможними, тобто мають не лише переваги, але й недолши, i навпаки.
5. Адекватшсть плану. Передбачае необхвдну стутнь вiдповiдностi розглянутих умов його здшснення реальних умов дiяльностi пiдпpиемства. Ця вимога забезпечуеться шляхом використання достовipноi' iнфоpмацii, а також шляхом урахування фактоpiв ризику та невизначеностi при складанш плану. Воно також означае, що покла-дена в основу розробки плану модель швестицшно! дiяльностi тдприемства повинна мати допустимий piвень абстракц^', що забезпечуе прийнятний piвень надiйностi прийнятих iнвестицiйних piшень.
6. Оптимальшсть плану. Передбачае вибip з безлiчi його альтернативних ваpiантiв одного або дешлькох найбiльш доцiльних за заданим кри-теpiем [3].
Управлшня розробкою та pеалiзацiею iнве-стицшною дiяльнiстю на пiдпpиемствi здiйснюеться в п'ять послщовних етапiв:
- визначення швестицшно! проблеми i вибip ваpiантiв розвитку пiдпpиемства;
- цiлi pеалiзацii обраних ваpiантiв розвитку пiдпpиемства;
- пошук можливих альтернатив (взаемо-виключних способiв або «пpоектiв») piшення по-ставлених iнвестицiйних проблем;
- прогноз основних паpаметpiв iнвестицiйних пpоектiв;
- оцшка ефективностi альтернатив i прийняття планових piшень/
На першому етат визначають швестицшш проблеми, що стоять перед шдприемством, оск1льки основним завданням планування катталь-них вкладень i е ршення цих проблем.
Зазначенi проблеми встановлюють у xодi розгляду можливих стратегш дiяльностi шдприем-ства, як1 можуть передбачати так1 варiанти його ро-звитку:
- оновлення та модершзацш iснуючиx засобiв виробництва;
- зб№шення виробничих потужностей;
- впровадження нових технолопчних про-цесiв;
- перепрофiлювання виробництва;
- диверсифiкацiю виробництва.
Вибiр варiантiв розвитку пiдприемства проводиться на основi укрупнених розрахунк1в ix порiвняльноl ефективностi, що обумовлено практичною недощльшстю детального розгляду вах стратегiй дiяльностi промислового падприемства. На цьому етапi розробки плану каттальних вкладень допускаеться, що з усього рiзноманiття шве-стицiйниx можливостей розвитку промислового падприемства може бути вибрано дек1лька ix варiантiв. Наприклад, при розробцi плану капггаль-них вкладень промислового щдприемства можуть одночасно передбачатися поряд з ввдновленням юнуючого парку верстатiв i устаткування i всi iншi напрями його розвитку, зокрема:
- збiльшення виробничо1 потужностi цеху;
- впровадження нових технолопчних про-цесiв;
- освоення нових видiв робiт з будiвництва ма-лих мостiв i труб;
- створення спецiалiзованиx потужностей в порядку диверсифжаци виробництва.
На другому етат в рамках обраних варiантiв розвитку пiдприемства встановлюються цiлi ix ре-алiзацiя, як1 в загальному випадку можуть бути рiз-ними: економiчними, теxнiчними, екологiчними i сощальними. Наприклад, в якостi критерiю при оновленш верстатiв може прийматися мшмальна собiвартiсть вироблено1 продукцй, при рекон-струкци цеху - мiнiмальнi еколопчш втрати, при розширеннi майстернi по ремонту верстапв -полiпшення умов пращ. Якщо реалiзацiя якихось варiантiв розвитку передбачае досягнення к1лькох цшей, всi вони повиннi бути вадповвдним чином скоординованi (упорядкованi), в тому чи^ i шляхом складання в необх1дних випадках «дерева цшей». При формуванш цiлей iнвестицiйного планування на недержавних промислових тдприем-ствах прiоритет зазвичай мають економiчнi кри-тери, т. к. в шнцевому рахунку саме вони визнача-ють умови сталого та конкурентоспроможного функцюнування таких пiдприемств. На третьому етапi здiйснюеться пошук можливих альтернатив (взаемовиключних способiв або «проектiв») ршення поставлених iнвестицiйниx проблем, як1 залежно ввд ix складностi можуть бути простими i комплексними. Простi альтернативи виршення ш-вестицшно1 проблеми, як правило, не мають впливу
на рiшення iнших швестицшних завдань пiдприем-ства, т. к. вони розглядаються в рамках заданих об-межень на 11 рiшення. До таких альтернатив, наприклад, при виршенш проблеми замши фiзично зно-шених верстатiв на новi ввдносяться рiзнi варiанти швестицшних витрат на придбання нових тех-нiчних засобiв з рiзними параметрами робочих ор-ганiв, термiнами служби та експлуатацiйною надiйнiстю, як1 визначаються в межах встановле-ного розмiру коштiв. Комплекснi альтернативи зазвичай зачшають багато сторiн дiяльностi шдприемства i тому часто впливають на ршення ряду сумiжних iнвестицiйних проблем. До таких альтернатив слад ваднести рiзнi варiанти розвитку виробничо! потужносп окремого цеху, як1 охоплю-ють не тiльки рiзнi способи шдвищення виробни-чого потенцiалу реалiзацil, яш в загальному випадку можуть бути рiзними: економiчними, тех-нiчними, еколопчними i соцiальними. Наприклад, в якосп критерiю при оновленнi верстатiв може прийматися мшмальна собiвартiсть вироблено! продукцй, при реконструкци цеху - мшмальш еко-логiчнi втрати, при розширенш майстернi по ремонту верстапв - полшшення умов працi. Якщо ре-алiзацiя якихось варiантiв розвитку передбачае досягнення кшькох цшей, ва вони повиннi бути ввдповадним чином скоординованi (упорядкованi), в тому чи^ i шляхом складання в необхвдних випадках «дерева цiлей». При формуванш цшей ш-вестицiйного планування на недержавних промислових пвдприемствах прюритет зазвичай мають економiчнi критери, т. к. в концевому рахунку саме вони визначають умови сталого та конкурентоспро-можного функцiонування таких шдприемств. На третьому етапi здiйснюеться пошук можливих альтернатив (взаемовиключних способiв або «про-ектiв») рiшення поставлених швестицшних проблем, яш залежно ввд !х складностi можуть бути простими i комплексними. Простi альтернативи виршення iнвестицiйноl проблеми, як правило, не мають впливу на ршення шших iнвестицiйних зав-дань пвдприемства, т. к. вони розглядаються в рамках заданих обмежень на 11 рiшення. До таких альтернатив, наприклад, при виршенш проблеми замши фiзично зношених верстатiв на новi вiдно-сяться рiзнi варiанти iнвестицiйних витрат на придбання нових техшчних засобiв з рiзними параметрами робочих органiв, термшами служби та експлу-атацiйною надшнютю, як1 визначаються в межах встановленого розмiру коштiв. Комплекснi альтернативи зазвичай зачшають багато сторш д1яльносп пiдприемства i тому часто впливають на ршення ряду сумiжних швестицшних проблем. До таких альтернатив слад ваднести рiзнi варiанти розвитку виробничо1 потужностi окремого цеху, як1 охоплю-ють не тiльки рiзнi способи шдвищення виробни-чого потенцiалу промислового шдприемства (наприклад, його реконструкщю, розширення, пе-репрофiлювання), але i рiзнi варiанти його забезпе-чення матерiальними, трудовими та фiнансовими ресурсами. Саме наявшсть комплексних альтернатив призводить до необхiдностi синхронного пла-
нування швестицш: багатоступiнчастого ггератив-ного тдходу до розробки планiв капiтальних вкла-день, забезпечення 1х ув'язки з уама iншими планами дiяльностi пiдприемства i, в першу чергу, з ви-робничою програмою i графiками використання ресурсiв. На четвертому етат на основi аналiзу об-раних альтернатив проводиться прогноз основних параметрiв iнвестицiйних проектiв. Необхiднiсть Н зумовлена тим, що реалiзацiя iнвестицiйних про-ектiв ввдбуваеться в майбутньому i, отже, шфор-мацiя про умови 1х здiйснення може бути отримана тiльки на основi прогнозних оцiнок. Основними об'ектами прогнозування в швестицшних проектах е життевий цикл, динамжа витрат на створення (придбання), динамiка прибутшв (ефектiв) ввд функцюнування i лiквiдацiйна вартiсть швестицш-них об'екпв. На п'ятому етапi здшснюеться оцiнка ефективностi альтернатив i прийняття планових рiшень. Оцiнка ефективностi альтернатив передба-чае вибiр критерiю оцшки, обгрунтування методу розрахунку ефективностi швестицшних проекпв, оцiнку ризику 1х здшснення. В результатi оцiнки альтернатив за заданим критерiем формуеться одне оптимальне або кшька допустимих (найкращих) ршень, яш служать основою для прийняття остаточного планового ршення. При цьому для його прийняття можуть використовуватися iншi (не еко-номiчнi) критерп оцiнки. Найбiльш серйозним фактором зростання економiки в довгостроковш пер-спективi е, безумовно, ефективне використання ш-вестицiйних ресурсiв. У вгтчизнянш економiцi за останнi роки простежуеться активiзацiя швестицш-них процеав. Але, незважаючи на це, в абсолютному вираженш сукупний обсяг швестицш явно не задовольняв реально! потреби украшсько! еко-номiки в засобах.
На думку анаттикш, до основних чиннишв, що стримують швестицшну активнiсть, ввдно-сяться [4]:
- висока залежнють нацiонального господар-ства, державних фiнансiв i плапжного балансу вiд зовнiшньоекономiчноi кон'юнктури при юнуючш структурi ВВП;
- надлишковi адмiнiстративнi бар'ери для шдприемщв;
- недостатня правова захист впчизняних та iноземних iнвесторiв, слабка правова практика;
- досить висока цша комерцшного кредиту-вання, незважаючи на помине зниження ставок на фшансовому ринку;
- вiдсутнiсть ефективних механiзмiв транс-формацii заощаджень населення в швестицд;
- недостатнiй рiвень розвитку фондового ринку.
Отже, найбiльш загрозливою проблемою iнве-стори вважають неадекватне i постiйно мiнливе за-конодавство. Не менш вагомi - проблеми, пов'язанi зi слабким забезпеченням прав власносл i прав кре-диторiв, д1ями митних органiв, ризиком змш у полiтичнiй сферi, нестiйким макроекономiчним по-ложенням, нерозвиненим банк1вським сектором, системою украшського бухгалтерського облiку та корупцп. Галузевi проблеми залучення шоземних iнвестицiй тiсно стикуються з не менш гострими регiональними. В Укрш'ш можливостi економiчноi' регiоналiзацii' та наявш ресурси були належним чином не зад1яш багато в чому саме через недостатне врахування специфiки регiональних умов i фак-торiв, що стало однiею з основних причин невисо-коi' результативностi ринкових реформ i як насл1д-ком недостатньоi' конкурентоспроможностi еко-номiки.
Список лггератури
1. Вiнiченко I.I. Формування системи управ-лiння iнвестицiйною дiяльнiстю п1дприемства.// 1н-вестиц!!: практика та досвщ. - 2007.- № 4.- 9-13с.
2. Пересада А.А. 1нвестицшний процес в Украíнi. Навчальний поабник. - К.: Лiбрa., 1998.
3. Черваньов Д.М. Менеджмент iнвестицiйноí д!ялъносп п1дприемств: Навч. пос!6. - К.: Знання-Прес, 2003
4. Федоренко В. Г. 1нвестознавство: п!друч-ник. - 3-те вид., допов. - К.: МАУП, 2004. - 480 с.
