CC BY
8
УДК 338.4:[658:005.8] JEL: O22
ЕКОНОМ1ЧНЕ ОБГРУНТУБАННЯ УПРАВЛ1ННЯ Б1ЗНЕС-ПРОеКТАМИ П1ДПРИ6МСТВ
© 2020 ШПАК Н. О., БУДИНСЬКИЙ Р. З.
УДК 338.4:1658:005.8] JEL: O22
Шпак Н. О., Будинський Р. З. EKOHOMi4He обГрунтування управлiння 6i3Hec-npo€KTaMM шдприемств
Розглянуто економмне об(рунтування управлшня б1знес-проектами шдприемств. Зокрема, зроблено висновок про необх/дн/сть виокремлення основних груп витрат, пов'язаних ¡з таким управп'шням, а саме: витрати на розроблення б1знес-плану проекту (чи аналогчного документа); витрати на пошук виконав^в б'знес-проекту; витрати на шдготовку документами, пов'язаноi з управлшням б'знес-проектом; витрати на реал/зацю б'внес-проекту; витрати на шдтримку шдприемства за результатами реал'заци б'знес-проекту; витрати, пов'язаш з навчанням персоналу за результатами реал'заци б'внес-проекту. Розглянуто й ¡нш1 ознаки такого групування, зокрема, за елементами витрат (матер'ь альш витрати, витрати на оплату прац1, в'драхування на соцшльш заходи, амортизац/я та ¡нш1 операц/йн: витрати) чи за статтями кальку-ляци (сировина та матер'шли, нап'вфабрикати, комплектувальнi, паливо й енерг/я на технологЫт цт, основна та додаткова заробтна плата тощо). Також зд'шснено структурування витрат на управлшня бiзнес-проектом за особливостями ¡хнього здiйснення. Виокремлено витрати, безпосередньо пов'язат з управл'тням б'внес-проектом; витрати, пов'язат з виконанням додаткових угод щодо б'внес-проекту; витрати, без-посередньо не пов'язат з управл'тням б'знес-проектом, однак понесен'! шдприемством для забезпечення ефективност'> б'знес-проектування. При здшснент економ'нного об(рунтування управлшня б'знес-проектами наголошено на важливостi групування в'дпов'дних витрат управлшня за можливктю iхнього вiднесення на окремий б'знес-проект (витрати, що безпосередньо в'дносяться на окремий б'знес-проект (прямi витрати), та витрати, що безпосередньо не в'дносяться на окремий б'знес-проект (непрямi витрати)). Таким чином, маючи нформацю про р'>зн'1 види структурування витрат на управлшня б'знес-проектами, суб'екти господарювання можуть усеб'мно ¡х д'шгностувати, формувати кошториси та бюджети, розширювати перел'жмсць виникнення витрат, прораховувати варткть альтернативних вар'шнт'в б'знес-проект'в тощо. Ключов'! слова: б'внес-проект, б'знес-проектування, витрати, економiчне о^нювання, оптимiзування витрат, тдприемство, проектний менеджмент.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-498-504 Рис.: 2. Формул: 1. Б'бл.: 11.
Шпак Нестор Омелянович - доктор економiчних наук, професор, професор кафедри менеджменту i мiжнародного тдприемництва, Нацональ-
ний утверситет «Льв'вська пол'техтка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна)
E-mail: nestor.o.shpak@lpnu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0620-2458
Researcher ID: http://www.researcherid.com/R-5929-2017
Будинський Ростислав Зеновйович - астрант кафедри менеджменту i мiжнародного тдприемництва, Нацональний утверситет «Льв'вська пол'техн'ша» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна) E-mail: rostyslav.z.budynskyi@lpnu.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0362-7488
УДК 338.4:[658:005.8] JEL: O22
Шпак Н. Е., Будинский Р. З. Экономическое обоснование управления бизнес-проектами предприятий
Рассмотрено экономическое обоснование управления бизнес-проектами предприятий. В частности, сделан вывод о необходимости выделения основных групп расходов, связанных с таким управлением, а именно: расходы на разработку бизнес-плана проекта (или аналогичного документа); расходы на поиск исполнителей бизнес-проекта; расходы на подготовку документации, связанной с управлением бизнес-проектом; расходы на реализацию бизнес-проекта; расходы на поддержку предприятия по результатам реализации бизнес-проекта; расходы, связанные с обучением персонала по результатам реализации бизнес-проекта. Рассмотрены и другие признаки такой группировки, в частности, по элементам расходов (материальные расходы, расходы на оплату труда, отчисления на социальные мероприятия, амортизация и прочие операционные расходы) или по статьям калькуляции (сырье и материалы, полуфабрикаты, комплектующие, топливо и энергия на технологические цели, основная и дополнительная заработная плата и т. п.). Также осуществлено структурирование расходов на управление бизнес-проектом по особенностям их осуществления. Выделены расходы, непосредственно связанные с управлением бизнес-проектом; расходы, связанные с выполнением дополнительных соглашений по бизнес-проекту; расходы, непосредственно не связанные с управлением бизнес-проектом, однако понесенные предприятием для обеспечения эффективности бизнес-проектирования. При осуществлении экономического обоснования управления бизнес-проектами отмечается важность группировки соответствующих расходов на управление по возможности их отнесения на отдельный бизнес-проект (расходы, которые непосредственно относятся на отдельный бизнес-проект (прямые расходы), и расходы, которые непосредственно не относятся на отдельный бизнес-проект (косвенные расходы)). Таким образом, имея информацию о различных видах структурирования расходов на управление бизнес-проектами, субъекты хозяйствования могут их диагностировать, формировать сметы и бюджеты, расширять перечень мест возникновения затрат, просчитывать стоимость альтернативных вариантов бизнес-проектов и т. п.
Ключевые слова: бизнес-проект, бизнес-проектирование, расходы, экономическое оценивание, оптимизация расходов, предприятие, проектный
менеджмент.
Рис.: 2. Формул: 1. Библ.: 11.
Шпак Нестор Емельянович - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры менеджмента и международного предпринимательства, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина)
E-mail: nestor.o.shpak@lpnu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0620-2458
Researcher ID: http://www.researcherid.com/R-5929-2017
Будинский Ростислав Зиновьевич - аспирант кафедры менеджмента и международного предпринимательства, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: rostyslav.z.budynskyi@lpnu.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0362-7488
УДК 338.4:[658:005.8¡ JEL: O22
Shpak N. O., Budynskyi R. Z. The Economic Substantiation for Managing the Business Projects of Enterprises
The economic substantiation for managing the business projects of enterprises is considered. In particular, it is concluded about allocation of the main cost groups associated with such management, specially: costs of developing a business plan for a project (or a similar document); cost of finding the executors of a business project; costs of preparing documentation related to the management of a business project; costs of implementing a business project; costs of supporting the enterprise based on the results of the corresponding business project; costs of training staff as a result of a business project. Other signs of such a grouping are considered, in particular, by the elements of costs (material costs, labor costs, deductions for social events, depreciation and other operating costs) or by the items of costing (raw materials, semi-finished products, components, fuel and energy for technological purposes, basic and additional wages, etc.). The costs of managing a business project according to the specifics of their implementation has also been structured. The authors also allocated the costs directly related to the management of the business project; costs related to implementing additional business project agreements; costs not directly related to the management of a business project, but incurred by the enterprise to ensure the efficiency of business projecting. In implementing the economic substantiation for managing business projects, the importance of grouping the relevant management costs where it is possible to attribute them to a separate business project is specified (the costs that are directly related to a separate business project (direct costs) and the costs that do not directly relate to a separate business project (indirect costs)). Thus, having information on different types of structuring of the business project management costs, economic entities can diagnose them, form estimates and budgets, expand the lists of places of origin of costs, calculate the costs of alternative business projects, etc. Keywords: business project, business projecting, costs, economic assessment, costs optimization, enterprise, project management. Fig.: 2. Formulae: 1. Bibl.: 11.
Shpak Nestor O. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Management and International Business, National University «Lviv Polytechnic»
(12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine)
E-mail: nestor.o.shpak@lpnu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0620-2458
Researcher ID: http://www.researcherid.com/R-5929-2017
Budynskyi Rostyslav Z. - Postgraduate Student of the Department of Management and International Business, National University «Lviv Polytechnic» (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: rostyslav.z.budynskyi@lpnu.ua ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0362-7488
Вумовах обмеженост фшансових ресурав i зрос-тання 1хньо'1 вартост суб'екти господарювання все частше бкьш рацюнально намагаються шдходити до розв'язання проблеми економiчного обгрунтування управлшня бiзнес-проeктами. При цьому зрозумко, що ключовий акцент мае бути спря-мованим, перш за все, на кентифшування в^дпов^д-них витрат, як пов'язаш з кожним етапом реалiзащi такого проекту. Очевидним е i те, що економiчне обгрунтування проектних ршень у бiзнес-проектуваннi може передбачати рiзний рiвень деталiзащi залежно в1д наявних обмежень, встановлених щлей i вимог стейкхолдерiв.
Економiчне обгрунтування управлшня бiзнес-процесами повинно враховувати найкращий вггчиз-няний та шоземний досв^д у цш сфер1 Важливо наго-лосити i на тому, що процеси такого управлшня часто пов'язаш iз так званими додатковими витратами, як безпосередньо не стосуються реалiзащI бiзнес-проекту (наприклад, йдеться про витрати, як компа-
нш вимушена понести для внесення змш у сво1 окре-мi бiзнес-процеси через реалiзацiю бiзнес-проекту чи використання його результапв). Загалом слк наго-лосити на тому, що i надалi щораз бкьше керiвникiв бiзнес-проектiв матимуть справу iз так званими не-прямими витратами бiзнес-проектування, на що сл^д звертати ретельну увагу. Це св^дчить про необхк-шсть усестороннього дiагностування уах складових управлшня бiзнес-проектами, групування в^пов^д-них процеав, 1хне структурування, кентифшування в^дпов^дних витрат тощо.
Рiзнi економiчнi аспекти управлшня бiзнес-проектами шдприемств розглядають у сво1х працях як вгтчизняш, так й шоземш науковщ, а саме: I. Азарова, К. Алексеева, В. Аньшина, Р. Аткшсон, Н. Бен-нет, П. Берман, Д. Вайт, А. Василевська, В. Гамалш, П. Гейзлер, Я. Деренська, А. Дзюбша, М. Дубовик, Ж. Жигалкевич, В. Заренков, С. 1ванов, О. 1ль1на, О. Юр-дша, I. Комарова, А. Коньшунова, О. Кузьмш, Дж. Кук, I. Мазур, П. Мартш, О. Мельник, Т. Морщенюк, С. Мо-
сквш, Т. Мугденко, А. Пелещишин, М. Плотшкова,
A. Полковнiков, В. Попова, О. Присяжнюк, М. Разу, Л. Ричкша, О. Ромодан, Д. Саричев, I. Скворцов, К. Тейт, В. Ткаченко, Р. Тян, М. Фрiмен, Б. Холод,
B. Чух^б, В. Шемаев та багато шших. Основними науковими доробками авторiв у цш сферi е розви-ток сутносп поняття «бiзнес-проект», типологiя таких проекпв, обгрунтування рiзних методик !хнього економiчного оцiнювання й управлiння ними, ^ен-тифiкування проектно! зрiлостi шдприемств, характеристика економiчних елементiв системи 6Гзмс-проектування на мiкрорiвнi, побудова моделей бю-джетування бiзнес-проектiв тощо.
Попри чималу кiлькiсть напрацювань у цш сфе-рi, низка актуальних завдань i3 вказано! тематики доа не розв'язана. Зокрема, потребують розвитку науково-методичш положення з економiч-ного обгрунтування бiзнес-проектiв, якi мають вирГз-нятися серед наявних збкьшенням напрямкiв струк-турування витрат бiзнес-проектування. Це створюва-тиме передумови для планування необхiдних фшан-сових ресурав для реалiзацii бiзнес-проектiв, фор-мування в^пов^дних бюджетiв, розширення перелiку мкць виникнення витрат бiзнес-проектування, а та-кож сприятиме уникненню необгрунтованих втрат.
Метою стати е розвиток науково-методичних положень з економiчного обгрунтування 6Гзжс-проектiв.
Як слушно зауважують А. Полковников та М. Дубовик [1], основш завдання, пов'язанi з управ-лiнням вартiстю бiзнес-проекту, включають: визна-чення загальних правил i принцитв управлiння вар-тiстю бiзнес-проекту; розроблення системи управ-лiння вартiстю бiзнес-проекту; залучення вгдповгд-них функцiональних фахiвцiв до виконання окремих робiт з оцшювання вартостi бiзнес-проекту; оцшю-вання юлькосй ресурсiв, необхiдних для виконання роби у межах бiзнес-проекту; розроблення бюджету бiзнес-проекту; забезпечення фiнансування 6Гзмс-проекту вiдповiдно до фiнансового плану; облк фактичних витрат пiд час реалiзацii бiзнес-проекту; контроль вартiсних параметрiв бiзнес-проекту, ви-явлення вiдхилень i своечасне застосування коригу-вальних заходiв; архiвування фактично! iнформацii про вартшш параметри бiзнес-проекту.
Зрозум1лим е те, що економiчне обгрунтування управлiння бiзнес-проектами повинно здшснювати-ся на кожному еташ !хнього життевого циклу. 1з цiею метою розроблено й апробовано ведому у проектному менеджмент модель life-cycle costing (LCC), зпдно з якою [2-4]:
+ на етапi концепци бiзнес-проекту здшсню-еться узагальнене оцшювання його вартосй; + на етапi обгрунтування бiзнес-проекту здш-снюеться ретельне оцiнювання його вар-ТОСТГ;
+ на етапi планування бiзнес-проекту здшсню-
еться його бюджетування; + на етапi ре^зацц бiзнес-проекту здшсню-
еться контроль його вартост; + на етапi завершення бiзнес-проекту здшсню-еться завершальне його оцшювання. Одне iз ключових завдань шд час економiчного обгрунтування управлiння бiзнес-процесами полягае в необхiдностi iдентифiкування об'ектш витрат. Такi об'екти, зокрема, можуть включати витрати на при-дбання необхiдного обладнання, витрати на утримання залученого персоналу, витрати на залучення стороншх органiзацiй, витрати на придбання апаратного та/чи програмного забезпечення тощо. Сад враховувати те, що кожний проект за сво1м змiстом е ушкальним, у т. ч. з позици об'ектiв витрат. Окрiм того, кожна зi складових таких витрат по^зному облiковуеться на пiдприемствах у межах бухгалтерского й управлш-ського облку (частина витрат - ретельно, шша части-на може облiковуватись ситуативно). Зокрема, можуть виникати витрати, повязан з простоями в бiзнес-проектуванш (наприклад, витрати на позапланове тес-тування створеного в межах бiзнес-проекту штернет-магазину, якi, по-перше, складно спрогнозувати, а подруге - часом складно облкувати).
Вивчення теори i практики дае змогу зробити висновок про те, що витрати, пов'язаш iз кожною ланкою управлшня бiзнес-проектом, можуть бути класифiкованi за рiзними ознаками класифiкацГi (наприклад, прямi та накладнi, плановi та фактичш тощо). В аналiзованому контекстi слушно зауважують А. Полковников та М. Дубовик [1], що загалом смд розрiзняти чотири типи оцшок витрат у бiзнес-проектуваннi, а саме:
+ «грубий» порядок величини - вартiснi очжу-вання бiзнес-проекту, що перебувае ще у фазi iдеi чи в «зародковому» сташ; + порядок величини - передбачена вартшть бiзнес-проекту, розрахована в бiзнес-планi чи в iншому аналогiчному документу + бюджетна оцiнка - оцшка вартостi бiзнес-проекту, отримана на основi шформаци, що надана постачальниками та виконавцями робiт;
+ точна оцiнка - оцiнка вартостi бiзнес-проекту, що включаеться в бюджет шд час визначення його точно! планово! вартост перед фазою ре^заци.
Eкономiчне обгрунтування управлiння бiзнес-проектами ускладнюеться ще й тим, що масш-таби таких проектiв можуть бути рiзними для рiзних суб'ектiв господарювання, хоча ключова 1дея бiзнес-проекту - сшльною. Очевидно, що чи склад-ншим буде бiзнес-проект, тим складнiшими будуть його елементи, зв'язки мiж ними, процеси бiзнес-проектування тощо. У шдсумку це позначиться на
витратах управлшня бiзнес-проeктами, !хньому пла-нуванш та контролюваннi.
Враховуючи вищенаведене, на засадах вивчен-ня теорГ! i практики доцiльно зробити висновок про необх^шсть виокремлення основних груп витрат, пов'язаних iз управлiнням бiзнес-проeктом (рис. 1).
Як св^чить вивчення теорГ! i практики, абсолютна бiльшiсть бiзнес-проeктiв реалiзуються на основi попередньо сформованого бiзнес-плану чи шшого аналогiчного документа. Особливо важливим це завдання е тодi, коли реалiзуються масштабнi iнвестицiйнi проекти. Такий бiзнес-план,
зокрема, включае мету бiзнес-проекту, його завдання, прогнознi обсяги витрат, перелк заходiв, якi плануеться реалiзувати, очiкуванi економiчнi виго-ди тощо. За певних обставин, наприклад, шщатор бiзнес-проекту перед його реалiзацiею може здшсни-ти маркетингове досл^ження (власними силами чи шляхом залучення сторонн1х органiзацiй); а також нести витрати, як також слiд буде надалi в^добрази-ти у вартосп бiзнес-проектування. Поширеними е i випадки, коли для виконання окремих роби1 чи роз-рахункiв з метою формування бiзнес-плану здшсню-ються додатковi зовнiшнi експертизи чи проводиться зовншне моделювання.
Рис. 1. Основнi групи витрат, пов'язан з управлiнням б1знес-проектом Джерело: виокремлено авторами.
Альтернативою розроблення бiзнес-плану проекту на вичизняних та iноземних пiдприемствах е здшснення його технiко-економiчного обгрунтуван-ня з використанням рiзних методiв, методик та ш-струментiв, що, як вiдомо, часто е скороченою вера-ею бiзнес-плану.
Витрати на пошук виконавщв бiзнес-проекту також можуть мати рiзну масштабнiсть i вимiр i е такими, на як слiд звертати увагу. Наприклад, мож-ливими е витрати на проведення дкових зустрiчей, органiзування конференц-зв'язку, прийом делегацiй, у т. ч. шоземних, на в^дрядження з цiею метою, на розроблення i тиражування шформацшно-презен-тацiйних матерiалiв тощо.
Витрати на пiдготовку документаци, пов'язано! з управлiнням бiзнес-проектом, також можуть бути понесеними суб'ектом господарсько! дiяльностi.
Очевидно, що перелiк тако! документаци рiзнити-меться залежно в^д виду бiзнес-проекту i визначаеть-ся часто в профкьних нормативно-правових актах. Наприклад, якщо змiстом бiзнес-проекту е будiвни-цтво об'екта нерухомостi (наприклад, лопстичного центру компани, 11 складу чи офшного примiщення), слiд, зокрема, зважати на норми наказу МШстерства регюнального розвитку, будiвництва та житлово-комунального господарства Укра!ни «Про затвер-дження Порядку розроблення проектно! документацГ! на будiвництво об'ектiв» i на ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та змкт проектно! документацГ! на будiвни-цтво», вiдповiдно до яких йдеться про таку основну документацш: робочi креслення, паспорт опоряджу-вальних роби1, специфiкацГ! обладнання, виробiв i ма-терiалiв, робоча документацiя на будiвельнi вироби, опитувальнi аркушi та габаритш креслення на в^по-
вГдн види обладнання i виробiв, есшзш креслення загальних видiв нетипових виробiв тощо.
Розроблення документацГ!, пов'язано! з управ-лiнням бiзнес-проектом, також може передбачати залучення зовнiшнiх експертiв, з огляду на що будуть виникати новi статт витрат (наприклад, витрати на зовшшню екологiчну експертизу бiзнес-проекту).
Витрати на реалiзацiю бiзнес-проекту, зазвичай, е наймасштабшшими в межах усього бiзнес-проектування. Це, зокрема, можуть бути ви-трати на матерiали та комплектувальш, на придбання технологiчного обладнання, на транспорт, на витратш матерiали, на лiзинг, на створення нових чи розши-рення iснуючих виробничих потужностей, на вГд-рядження члешв проектно!' команди, оплату !хньо! пращ, навчання i стажування. Сюди слГд також вГдно-сити витрати на лопстику, представницькi витрати, витрати на проведення рiзних симпозiумiв, конфе-ренцш та семiнарiв щодо бiзнес-проекту тощо. Окре-мо доцiльно виокремити статт витрат, що можуть бути пов'язаш з iнформацiйно-комунiкацiйними бiз-нес-проектами суб'екта господарювання, зокрема: ви-трати на придбання апаратного та програмного забез-печення; витрати на мережеве обладнання; витрати на розроблення i створення додатшв, у т. ч. мобкьних; витрати на забезпечення вГддаленого доступу; витрати на придбання та шдтримку серверiв; витрати на функцiонування глобально!' та локально! мережi тд-приемства; витрати на резервне архiвування шфор-мацГ!; витрати на адаптацiю технологiчних параметрiв iнформацiйних систем пiд новi вимоги; апгрейт кль ентських мiсць i серверного обладнання тощо.
Слiд враховувати i те, що в межах бiзнес-проекту його замовник може ставити сво! додатковi вимоги до якост робiт, послуг чи товарiв, а це також впливае на склад i змiст вiдповiдних витрат [5-8].
Враховуючи рiзний рiвень складностi бГзнес-проектiв, що виконуються, загальнi витрати на управлшня такими проектами можуть включати i витрати на шдтримку шдприемства за результатами реалiзацi! бiзнес-проекту. З практично! точки зору ведомо, що для чимало! ккькосп цих проектiв така пiдтримка е особливо важливою шд час першо-го перiоду застосування його результапв (наприклад, обслуговування впроваджено! ново! технолопчно! лiнi!, модернiзованого устаткування, додатковi кон-сультацГ! пiсля впроваджено! системи КР1 у системi мотивування тощо). Додатковi витрати пiдприемство змушене буде понести г тодГ, коли слГд через певний перюд часу актуалГзувати результат бГзнес-проекту з урахуванням змГн середовища функцюнування.
Вивчення теорГ! та практики дае змогу зробити висновок про те, що витрати на шдтримку шдприемства за результатами реалГзацГ! бГзнес-проекту можуть мГститись не лише в так званих основних угодах, але Г в додаткових (йдеться про окремГ угоди).
Витрати, пов'язаш з навчанням персоналу за результатами реалГзацГ! бГзнес-проекту, також можуть бути пов'язаш з тими чи шшими проектами. Вони, зо-крема, мають мГсце тодГ, коли бГзнес-проект передба-чае набуття нових компетентностей у майбутньому, отже, !х можна набути лише частково шд час реалГзацГ! проекту, а повшстю - згодом, шсля використання результатГв проекту (наприклад, практично працюю-чи на певному устаткуванш чи виробивши певну пар-тГю ново! продукцГ!).
Враховуючи вищенаведене, загальнГ витрати на управлшня бГзнес-проектом становитимуть:
= СЬр + Сру + Сйок + СгЬр + С™ + С"
де
-'рр ' ^пр>
- загальнГ витрати на управлшням бГзнес-
проектом, тис. грн;
Сур - витрати на розроблення бГзнес-плану проекту (чи аналопчного документа), тис. грн;
Ср^ - витрати на пошук виконавщв бГзнес-проекту, тис. грн;
С^ок - витрати на шдготовку документацГ!, пов'язано! з управлГнням бГзнес-проектом, тис. грн;
Сгур - витрати на реалГзацш бГзнес-проекту, тис. грн;
Срр - витрати на шдтримку шдприемства за результатами реалГзацГ! бГзнес-проекту, тис. грн;
Спр - витрати, пов'язаш з навчанням персоналу за результатами реалГзацГ! бГзнес-проекту, тис. грн.
Виокремлеш вище основш групи витрат, пов'язаш з управлГнням бГзнес-проектом, структу-ровано за змГстовою ознакою. Можливими е й шшГ ознаки такого групування, зокрема, за елементами витрат (матерГальш витрати, витрати на оплату пращ, вГдрахування на сощальш заходи, амортизацГя та шшГ операцГйнГ витрати) чи за статтями калькуляцГ! (сировина й матерГали, купГвельнГ напГвфабрикати, комплектувальнГ, паливо й енерпя на технологГчнГ цГлГ, основна та додаткова заробГтна плата тощо).
Вивчення теорГ! Г практики дае змогу обгрунту-вати доцГльнГсть групування вказаних вище витрат на управлшня бГзнес-проектом не лише за змГстом, про що йшлося вище, а й за особливостями !хнього здшснення (рис. 2).
Аощльшсть структурування витрат на управлшня бГзнес-проектом за особливостями !х-нього здшснення пояснюеться тим, що шд час економГчного обгрунтування бГзнес-проектування окремо слГд враховувати витрати, пов'язаш Гз ви-конанням додаткових угод щодо бГзнес-проекту. Як свГдчить вивчення теорГ! Г практики, таи угоди, по-перше, не завжди укладаються; по-друге, часто вони мають вГдкладений умовний характер; по-трете, не-рГдко мГстять умови про скасування !хньо! чинностГ, якщо наступають певнГ, погоджеш сторонами умови [9-11].
Групи витрат Витрати, безпосередньо пов'язан з управлшням бiзнес-про£ктом
Витрати, пов'язанi iз виконанням додаткових угод щодо бiзнес-про£кту
Витрати, безпосередньо не пов'язанi з управлшням бiзнес-про£ктом, однак понесенi пщпри£мством для забезпечення ефективностi бiзнес-про£ктування
Рис. 2. Структурування витрат на управлшня бiзнес-проeктом за особливостями Тхнього здшснення Джерело: виокремлено авторами.
До перелiку витрат, пов'язаних iз виконанням додаткових угод щодо бiзнес-проекту, можна в^дне-сти витрати на обслуговування впроваджено! ново! технологiчноi мни, на консультацшт пiсляпроектнi послуги, на навчання пращвниюв тощо. Витрати на маркетинг дослiдження, на розроблення рекламно-презентацiйних матерiалiв тощо е прикладами витрат, що безпосередньо не пов'язаш з управлiнням бiзнес-проектом, однак понесен пiдприемством для забезпечення ефективност бiзнес-проектування.
Здiйснюючи економiчне обгрунтування управлшня бiзнес-проектами, доцiльно наголосити i на важливостi групування вiдповiдних витрат управлшня за можливштю !хнього в^днесення на окремий бiзнес-проект. Тодi смд виокремлювати: + витрати, що безпосередньо в^дносяться на
окремий бiзнес-проект (прямi витрати); + витрати, що безпосередньо не в^дносяться на окремий бiзнес-проект (непрямi витрати). Абсолютна бiльшiсть витрат бiзнес-проекту-вання е такими, що мають прямий характер, тобто !х можна безпосередньо в^днести на окремий бiзнес-проект (наприклад, витрати на матерiали i комплек-тувальнi, на придбання технологiчного обладнання, на транспорт, на витратш матерiали, на лiзинг, на створення нових чи розширення iснуючих виробни-чих потужностей, на вiдрядження членiв проектно! команди, оплату !хньо! працi тощо). Водночас можуть виникати i таи витрати, як мають непрямий характер (!х безпосередньо не можна в^днести на окремий бiзнес-проект), наприклад, витрати на придбання платних аналiтичних звтв, на основi яких ухвалю-ватиметься рiшення про реалiзацiю низки бiзнес-проектiв на пiдприемствi, витрати на досл^дження ринкiв тощо.
Зрозуммим е те, що за умови реалiзацii виключ-но одного бiзнес-проекту всi витрати бiзнес-про-ектування Ыд розглядати як прямi. Водночас необ-хiднiсть розподiлу непрямих витрат виникае тод^ коли на пiдприемствi реалiзуються два чи бiльше бiзнес-проекти.
Доречно погодитись з думкою А. Полковнико-ва та М. Дубовика [1], що економiчне обгрунтування бiзнес-проектiв пiдприемств багато в чому визна-
чаеться: полiтикою пiдприемства щодо оплати ви-конання окремих роби1 (йдеться про передоплату, оплату за фактом виконання роби чи надання послуг тощо); полiтикою оплати рахунюв (у день отримання, протягом визначеного термiну тощо); принципами облку витрат у межах бiзнес-проектiв; принципами списання витрат на персонал, сировину, матерiали, комплектувальнi тощо; принципами оплати роби1 за умови залучення стороншх органiзацiй-виконавцiв; взаемозв'язком графiку виконання роби1 i списання витрат на робочу силу.
Таким чином, маючи шформацш про рiзнi види структурування витрат на управлшня бiзнес-проектами, суб'екти господарювання можуть усебiч-но дiагностувати такi проекти, формувати кошториси i бюджети, розширювати перелiк мшць виникнення витрат, прораховувати вартiсть альтернативних варь антiв бiзнес-проектiв тощо.
ВИСНОВКИ
Таким чином, удосконалено науково-методичш положення з економiчного обгрунтування бiзнес-проекпв, у межах яких збiльшено напрямки структу-руванням витрат бiзнес-проектування, що створюе передумови для економкпв ефективнше планувати необхiднi фiнансовi ресурси, формувати бюджети та розширювати перелк мшць виникнення витрат. До основних груп витрат, пов'язаних з управлшням бiзнес-проектом, взнесено такi: витрати на розроблення бiзнес-плану проекту (чи аналопчного документа), витрати на пошук виконавцiв бiзнес-проекту, витрати на тдготовку документацй, пов'язано! з управлiнням бiзнес-проектом, витрати на реалiза-цiю бiзнес-проекту, витрати на пiдтримку пiдприем-ства за результатами реалiзацii бiзнес-проекту, витрати, пов'язаш з навчанням персоналу за результатами реалiзацii бiзнес-проекту (структурування за змк-товою ознакою); витрати, безпосередньо пов'язаш з управлшням бiзнес-проектом; витрати, пов'язаш iз виконанням додаткових угод щодо бiзнес-проекту; витрати, безпосередньо не пов'язаш з управлшням бiзнес-проектом, однак понесеш шдприемством для забезпечення ефективносп бiзнес-проектування (структурування за особливостями здшснення витрат); витрати, що безпосередньо в^дносяться на
окремий бiзнес-проeкт (прямi витрати), та витрати, що безпосередньо не вiдносяться на окремий бiзнес-проект (непрямi витрати) (стрyктyрyвання за можли-вiстю в^несення витрат на окремий бiзнес-проeкт).
Перспективи подальшж дослiджень y цьому напрямку повиннi полягати y розглядi облшово-yправлiнськиx аспектiв витрат y межаx бiзнес-про-ектування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Полковников А. В., Дубовик М. Ф. Управление стоимостью проекта: действия менеджера и команды. 2013. URL: https://www.cfin.ru/management/finance/ capital/valman.shtml
2. Carlsson R. M. Economic assessment of municipal waste management systems - case studies using a combination of life cycle assessment (LCA) and life cycle costing (LCC). Journal of Cleaner Production. 2005. Vol. 13 (3). P. 253-263.
3. Farr J., Faber I. Engineering economics of life cycle cost analysis. Boca Raton, FL : CRC Press/Taylor & Francis Group, 2018.
4. Honchar M., Kuzmin O., Zhezhukha V., Ovcharuk V. Simulating and Reengineering Stress Management System—Analysis of Undesirable Deviations. Data-Centric Business and Applications. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies. 2019. Vol. 20. P. 311-330.
5. Kuzmin O., Ovcharuk V., Zhezhukha V. Economic evaluation of administration systems in the context of management business processes reengineering. Economics, Entrepreneurship, Management. 2019. Vol. 6. No. 1. P. 1-12.
6. Шемаев В. В., Ромодан О. О. Оцшка фшансовоТ ефек-тивност швестицшних проеклв, що пщтримуються мiжнародними фшансовими оргашза^ями. Фнан-си Украни. 2014. № 5. С. 96-105.
7. Смолич Д. В. 1нновацшш методи управлшня проектами. Економчний форум. 2019. № 4. С. 50-53.
8. Саричев Д. О. Оцшювання зршост процеав управлшня проектами: теорiя i практика. Економка та управлiння пдприемствами. 2014. № 3. С. 131144.
9. Ortynska N., Kuzmin O., Ovcharuk V., Zhezhukha V. Assessment of the Formation of Administration Systems in the Enterprise Management. Data-Centric Business and Applications. Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies. 2020. Vol 30. P. 161-178.
10. Kuzmin O., Ovcharuk V., Zhezhukha V., Mehta D., Gre-gus J. Diagnosing the Administration Systems as a Prerequisite for Enterprises Business Processes Reengineering // Advances in Intelligent Networking and Collaborative Systems. INCoS 2019. Advances in Intelligent Systems and Computing. 2020. Vol. 1035. P. 513-524.
11. Шевкунов Н. О. Качественная трансформация метода внутренней нормы доходности инновационно-
инвестиционного проекта. BecmHuK eBpa3uücKoü HayKu. 201б. W 8. URL: https://naukovedenie.ru/index. php?p=vol8-4-economics-management
REFERENCES
Carlsson, R. M. "Economic assessment of municipal waste management systems - case studies using a combination of life cycle assessment (LCA) and life cycle costing (LCC)". Journal of Cleaner Production, vol. 13 (3) (2005): 253-263.
Farr, J., and Faber, I. Engineering economics of life cycle cost analysis. Boca Raton, FL: CRC Press/Taylor & Francis Group, 2018.
Honchar, M. et al. "Simulating and Reengineering Stress Management System-Analysis of Undesirable Deviations. Data-Centric Business and Applications". Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies, vol. 20 (2019): 311-330.
Kuzmin, O. et al. "Diagnosing the Administration Systems as a Prerequisite for Enterprises Business Processes Reengineering". Advances in Intelligent Networking and Collaborative Systems. INCoS 2019. Advances in Intelligent Systems and Computing, vol. 1035 (2020): 513524.
Kuzmin, O., Ovcharuk, V., and Zhezhukha, V. "Economic evaluation of administration systems in the context of management business processes reengineering". Economics, Entrepreneurship, Management, vol. 6, no. 1 (2019): 1-12.
Ortynska, N. et al. "Assessment of the Formation of Administration Systems in the Enterprise Management. Data-Centric Business and Applications". Lecture Notes on Data Engineering and Communications Technologies, vol. 30 (2020): 161-178.
Polkovnikov, A. V., and Dubovik, M. F. "Upravleniye stoi-mostyu proekta: deystviya menedzhera i komandy" [Project Cost Management: Actions of the Manager and Team]. 2013. https://www.cfin.ru/management/ finance/capital/valman.shtmi
Sarychev, D. O. "Otsiniuvannia zrilosti protsesiv upravlinnia proektamy: teoriia i praktyka" [Assessing the Maturity of Project Management Processes: Theory and Practice]. Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy, no. 3 (2014): 131-144.
Shemaiev, V. V., and Romodan, O. O. "Otsinka finansovoi efektyvnosti investytsiinykh proektiv, shcho pidtry-muiutsia mizhnarodnymy finansovymy orhanizatsi-iamy" [Evaluation of Financial Efficiency of Investment Projects Supported by International Financial Organizations]. Finansy Ukrainy, no. 5 (2014): 96-105.
Shevkunov, N. O. "Kachestvennaya transformatsiya metoda vnutrenney normy dokhodnosti innovatsionno-investitsionnogo proekta" [Qualitative Transformation of the Method of Internal Rate of Return of an Innovation and Investment Project]. https://naukovedenie. ru/index.php?p=vol8-4-economics-management
Smolych, D. V. "Innovatsiini metody upravlinnia proek-tamy" [Innovative Methods of Project Management]. Ekonomichnyi forum, no. 4 (2019): 50-53.
