CC BY
7
В. О. Амоша,
1.В. Петенко, д.е.н., проф.
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ЕНЕРГОЗБЕР1ГАЮЧИХ ПРОГРАМ ТА ЯК1СТЬ
ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
Розроблено методичний nidxid до о^нки eKouoMi4uoi ефективностi енергозберiгaючих 3axodie i формалiзовано аналтичт залежностi показниюв енергозбереження i якостi життя населення.
Разработан методический подход к оценке экономической эффективности энергосберегающих мероприятий и формализированы аналитические зависимости показателей энергосбережения и качества жизни населения.
A methodical approach to estimation of economic efficiency of energy-saving measures has been elaborated, as well as analytical dependences of such indicators as energy-saving and quality of life has been formalized.
© В.О. Амоша, 1.В. Петенко, 2009
Одним i3 головних напрямiв дiяльностi держави на шляху реформування економжи е забезпечення надежно! якост життя населення (ЯЖН). При цьому роль провщно! ланки вщводиться не тдприемствам, а регюнам i мютам як спецiадiзованим вщтворювальним системам [1-5].
Однак усе частше висловлюеться думка, що, наприклад, ВВП як узагальнюючий показник не здатний охопити вс життево важдивi аспекти сощально! спрямованостi. Вiдомо, що ВВП вщповщае загадьнiй вартостi рiчного потоку товарiв i послуг, зроблених економжою (у тому чисдi вартостi сощальних благ (продовольство, житло й ш.), i видiв соцiадьного неблагополуччя (вартшть забруднення навколишнього середовища,
ДТП, хвороб i непрацездатностi тощо). А оскшьки кожний i3 цих товарiв i послуг пов'язаний 3i значним споживанням непоновлюваних ресурсiв, у першу чергу паливно-енергетичних, то в даний момент ВВП, головним чином служить мiрою штенсивност витрати природних (матерiадьних i паливно-енергетичних) ресурсiв i перетворення !х на рух капiтаду незалежно вiд того, як це може позначитися на ЯЖН. Виходячи iз цього робиться висновок, що ВВП не можна розглядати як мiру нащонального багатства, благополуччя i ЯЖН. I все-таки у публжованих методиках ощнки якостi життя ВВП (або ВВП, що припадае на душу населення), як i ранiше, використовуеться як один з основних показниюв ЯЖН [1, 2]. Тому проблема визначення показниюв ощнки ЯЖН е актуальною.
В умовах найчастше погано контрольованих витрат ТЕР завдання забезпечення стшкого розвитку регюну при забезпеченш належно! ЯЖН може розглядатися як завдання зниження енергоемност регюнально! економiки при збереженш й нарощуваннi темпiв зростання ВВП. Виршення сформульованого таким чином завдання може бути забезпечене за рахунок економiчно доцiдьного i соцiадьно-значущого енергозбереження на вах рiвнях економiчно! системи. Виходячи iз сформульованого бачення використання ТЕР iз метою забезпечення гщно! ЯЖН автор сформулював завдання дослщження в такий спосiб. Використовуючи показники ЯЖН, орiентованi на конкретну людину, а також показники використання ТЕР, розроблено пщхщ до оцiнки економiчно! ефективностi енергозберiгаючих заходiв i сформовано анал^ичш задежностi мiж величинами зекономлених ТЕР i показниками ЯЖН, а також одержано реальш оцiнки ефективност енергозберiгаючих заходiв для Донецького регюну.
Для побудови моделi оцiнки впливу програм енергозбереження на ЯЖН на регюнальному рiвнi, у якiй знайшла б вiдображення коредяцiйна задежнiсть мiж економiчним ефектом енергозбереження i душовим доходом населення регiону, необхiдно розглядати регюн як вiдкриту систему, умовно роздшену на три взаемодiючi тдсистеми: природну (П), або ресурсну, (первинш ресурси i навколишне середовище); економiчну (Е) (виробнича система i система шфраструктури); суспiдьну (С) (соцiадьна система, система поличного управдiння й шдивщуальний розвиток). Цi три пiдсистеми утворюють технодогiчний
ланцюжок, покликаний забезпечити досягнення високо1 ЯЖН у регiонi за схемою, зображеною на рис. 1.
П-
ресурсна (первинш ресурси й навколишне середовище)
R
Е - еконо-тчна виробнича система, система шфраструктури
V
С - суспшьна (сощальна система, система полгтичного управлшня й шдивщуальний розвиток
Р
S
Рис. 1. Технологiчний ланцюжок
Позначення, прийнят на рисунку, мають такий економiчний змiст: R - ресурси (природш багатства, включенi в господарський оборот, ТЕР, виробничi фонди, фiнансовi та трудовi ресурси, що накопичуються, штелектуальна власнiсть та iн.), види дiяльностi (регенерацiя поновлюваних ресурсiв, видобуток i переробка ресурсiв, поглинання вiдходiв, природоохоронна дiяльнiсть тощо), засоби i предмети працi, необхiднi для оргашзаци функщонування блоку Е (далi - ресурси); Р - використовувана в регюш (зроблена в регюш або поставлена ззовш) продукцiя (чиста продукцiя, предмети споживання, засоби виробництва, фонди споживання, нагромадження, вщшкодування); послуги iнфраструктури (д^ - продукцiя); V - регюнальний потенцiал розширеного вiдтворення виробничих ресурЫв (природнi, фiнансовi, трудовi ресурси, основш фонди, матерiальнi запаси, паливно-енергетичш ресурси, що накопичуються,); 8 - масштаби розв'язуваних соцiальних проблем i вкладення в особисте споживання й iндивiдуальний розвиток, забезпечення безпеки, екологш, охорону здоров'я, освiту, духовно-моральне оздоровлення, розвиток нацiонально-культурних цiнностей (далi - обсяги розв'язуваних сощальних проблем, спрямованих на забезпечення ЯЖН).
Таким чином, регюн розглядаеться як соцiо-еколого-економiчна система, у якш взаемодiя пiдсистем П, Е, С оргашзована у виглядi технологiчного ланцюжка, де вихiд К пiдсистеми П е входом у тдсистему Е, а вихiд Р тдсистеми Е - входом у С, виходи яко! являють собою: 8 - усе, що йде на забезпечення ЯЖН, V - на розширене вщтворення. Використовувана в регiонi продукщя Р або виробляеться всерединi регюну, або поставляеться ззовнi шляхом прямого мiжрегiонального обмiну або централiзованого перерозподiлу продукци та фiнансiв.
Як випливае з рис. 1, ресурсний блок знаходиться на самому початку технолопчного ланцюжка, тому саме ефектившсть одержання i використання на наступних стадiях природних (i в першу чергу паливно-енергетичних) ресурсiв визначае не тшьки ефективнiсть виробництва (виробнича система), але й ефективнiсть, а iнодi i принципову можливiсть реалiзацil ряду сощальних програм, спрямованих на забезпечення належно! ЯЖН.
Поданий технологiчний ланцюжок реалiзуе такi два завдання причинно-наслiдкових зв'язюв, що вiдбивають вплив полiтики енергозбереження як на макрорiвнi, так i на рiвнi домогосподарств. На рiвнi держави реалiзуеться завдання за схемою: пол^ика енергозбереження ^ вартiсть зекономлених ТЕР ^ зниження витрат на iмпорт ТЕР ^ перерозподiл бюджету ^ збiльшення бюджету соцiально значущих програм ^ збiльшення душового доходу. На рiвнi домогосподарств: полiтика енергозбереження ^ вартiсть зекономлених ТЕР ^ галузi економiки (продукцiя та послуги) ^ зниження собiвартостi продукци та послуг галузей ^ цiни i тарифи ^ зниження витрат домогосподарств ^ розширення перелiку товарiв, що здобуваються, i послуг ^ пщвищення ЯЖН.
Усi кра!ни пiдпорядковуються загальнш закономiрностi: пiдвищення валового нацiонального продукту, що припадае на душу населення, досягаеться за рахунок зниження енергоемност його одиницi. Проблема надмiрноl енергозатратност економiки не е приватногосподарською або конкретно галузевою, вона стосуеться вЫх взаемозалежних
галузей промисловост Укра1ни. Тому iснуе необхщшсть комплексного пiдходу до енергозбереження, який би дозволяв сшввщносити заходи у сферi енергозбереження iз прiоритетними завданнями економiчноl полiтики.
Слiд вiдзначити, що планування й управлiння програмами енергозбереження не е самоцшлю, вони е засобом досягнення первинних цiлей держави - забезпечення необхщно1 ЯЖН. У зв'язку iз цим мають змшитись i методики оцiнки економiчного ефекту, одержуваного вiд енергозбереження. Тому вщ простого розрахунку i констатаци факту, скшьки було витрачено на енергозберiгаючi заходи, а скiльки було отримано економи, варто перейти на макроекономiчний ефект вiд проведення вiдповiдних заходiв. 1ншими словами, оцiнити, на скшьки виростае душовий дохiд населення краши й регiону вiд упровадження тих чи шших енергозберiгаючих приладiв або технологш.
Пiдвищення ЯЖН слiд розглядати в безпосередньому зв'язку з часткою ВВП, що припадае на душу населення. При цьому важливо вщзначити, що пiдвищення ЯЖН вiдбуваеться через зниження його енергоемноси.
На вiдмiну вiд статично1 дiаграми за сво1ми показниками «душовий ВВП» -«енергоемшсть одиницi ВВП», пропонуемо свого роду «динамiчну» модель, де в тих самих координатних осях буде послщовно вщзначатися стан регiону за показниками за ряд роюв. Таке розташування дасть змогу не тшьки порiвняти той або iнший регiон щодо шших або Украши в цшому, але i простежити тенденци в реашзацп ряду енергозберiгаючих заходiв i макроекономiчний ефект, що робиться ними, пов'язаний iз пiдвищенням ЯЖН.
У таблиц вiдбито статистичнi данi за параметрами, що публ^ються офiцiйними органами статистики. Аналiз статистичних даних показуе, що, з одного боку, сформувалася тенденщя пiдвищення споживання ТЕР. З шшого боку, слiд зазначити, що починаючи з 2003 р. вщзначаеться зниження споживання ТЕР приблизно на 100 тис. т у.п. щорiчно. Цю тенденщю останнiх трьох роюв можна вважати результатом упровадження у практику рiзних енергозбер^аючих заходiв (рис. 2).
Таблиця
Динамжа обсягiв споживання енергетичних матерiалiв i продуктiв переробки нафти та душового валового регюнального продукту
Рк Обсяг споживання ТЕР, тис. т у.п. Валовий регюнальний продукт (ВРП) у розрахунку на душу населення, грн.
2004 6690,7 2799
2005 7139,2 3752
2006 7134,5 4251
2007 7577,5 5045
2008 7446,5 6683
2009 7366,8 7182
BOUO
0,30 0,35 0.4П О Л- о 50 0.55 O.SÛ 0.S5 0,70 0,75 0.80 0.SS
Енepгoeмнiсть oдиницi ВРИ (т у. п. / тис. 1рн.)
Рис. 2. Залежтсть душового ВРИ при змН енеpгoeмнoсmi
його oдuнuцi
За oстaннi pora 4Ítoo пpoстeжyeться тaкoж тeндeнцiя на збiльшeння внyтpiшньoгo peгioнaльнoгo пpoдyктy, щo пpипaдae на душу нaсeлeння. У сepeдньoмy за oстaннi шiсть po^ дyшoвий ВРИ збiльшyeться на 1000 TpK щopiчнo. Однак сам го сoбi дyшoвий дoхiд ВРИ ж е дoстaтнiм пapaмeтpoм oцiнки ЯЖН. Biн мае poзглядaтись у взaeмoзв'язкy з eнepгoeмнiстю oдиницi ВРИ, тому щo дyшoвий ВРИ мoжe зpoстaти й за paхyнoк пiдвищeнoгo сшживання ТЕР. Тoмy для oцiнки змши пoкaзникiв ЯЖН слiд poзглядaти зaлeжнoстi eнepгoeмнoстi oдиницi ВРИ i дyшoвoгo ВРИ у peгioнi.
Иoкaзoвим у цьoмy кoнтeкстi е пopiвняння гоказниюв вiднoшeння ВРИ на душу нaсeлeння Дoнeцькoгo peгioнy дo oбсягy сгоживаних у peгioнi ТЕР. Така динамша пoкaзникa нaoчнo свiдчить пpo устхи в гaлyзi eнepгeтики Хapкiвськoгo perio^, зoкpeмa у сфepi eфeктивнoгo eнepгoзбepeжeння.
У paмкaх пpaктичнoï peaлiзaцiï пpoпoнoвaнoгo пiдхoдy для peгioнy пoбyдoвaнa тpaeктopiя pyxy на плoщинi з вiдмiчeними кoopдинaтaми (дyшoвий ВРИ - eнepгoeмнiсть oдиницi ВРИ). Гpaфiчнe пpeдстaвлeння ^oro pyxy peгioнy (pис. 2) oднoзнaчнo свiдчить, щo вiн poзвивaeться в paмкax свiтoвиx тeндeнцiй, тoбтo за oстaннi 5 poкiв бyлo вiдзнaчeнo зaгaльнe знижeння eнepгoeмнoстi вaлoвoгo peгioнaльнoгo пpoдyктy i, як нaслiдoк ^oro, пiдвищeння частки ВРИ, щo ^ипадае на душу нaсeлeння.
Динaмiкy змши гозици peгioнy на кoopдинaтнiй плoщинi «дyшoвий ВРИ -eнepгoeмнiсть oдиницi ВРИ» слiд тpaктyвaти як peзyльтaт yпpoвaджeння piзниx eнepгoзбepiгaючиx тexнoлoгiй у periom, щo пpивoдить в oстaтoчнoмy пiдсyмкy дo пiдвищeння ЯЖН, щo виpaжaeться в пiдвищeннi частки ВРИ на душу нaсeлeння.
Для oдepжaння кiлькiсниx oцiнoк впливу eфeктy eropro-збepeжeння на пoкaзники ЯЖН скopистaeмoся aпapaтoм peгpeсiйнo-кopeляцiйнoгo aнaлiзy й пoбyдyeмo piвняння peгpeсiï зaлeжнoстi пiдвищeння дyшoвoгo ВРИ вiд знижeння йoгo eнepгoeмнoстi. Кoeфiцieнт пpoпopцiйнoстi пpи змiннiй, щo вiдбивae eнepгoeмнiсть, пoкaзye вeличинy пiдвищeння дyшoвoгo ВРИ пpи знижeннi eнepгoeмнoстi на встaнoвлeнy вeличинy.
Иoбyдoвaнe за статистичними даними piвняння peгpeсiï мае такий вигляд: (Душовий ВРИ) = 10314 - 9641 •(Енергоемшсть одиниц ВРИ). (1)
Зoкpeмa, для Дoнeцькoгo peгioнy ця вeличинa стaнoвить 9641 гpн. /1 ту. п. 1ншими слoвaми, знижeння eнepгoвитpaт на 1 т yмoвнoгo палива ^и виpoбництвi ВРИ на суму 1 тис. грн. дае пiдвищeння дyшoвoгo ВРИ на суму 9,641 ^н. Цю вeличинy слiд poзглядaти як сукупну eфeктивнiсть yпpoвaджeння eнepгoзбepiгaючиx тexнoлoгiй у peгioнi.
Иpoпoнoвaний пiдxiд мае yнiвepсaльний xapaктep i нe зaлeжить вiд oбpaнoгo peгioнy a6o ^аши. Унaслiдoк цьoгo мoжливa пoбyдoвa oписaниx зaлeжнoстeй для всix peгioнiв У^аши i пpoвeдeння пopiвняльнoгo aнaлiзy oдepжaниx вeличин. Такий aнaлiз дoзвoлить виявити peгioни з нeeфeктивнoю peaлiзaцieю eнepгoзбepiгaючиx зaxoдiв, i навпаки.
Як другий крок пропонованого пщходу слщ перейти до ощнки душового доходу населення залежно вiд декларовано1 вартост ТЕР, що були зекономленi за вщповщний перiод. На рис. 3 наведено залежшсть душового доходу населення Донецького репону вiд суми зекономлених ТЕР.
& ■ "■':: и
tí : -у::.
я
§
^ . о..':-
а
ta Я
s
1000 800
....--2Ó05
2.004
8 10 12 14 16 18
Вартасть зекономлених ТЕР, млн. грн.
Рис. 3. Залежшсть душового доходу населення eid eapmocmi зекономлених ТЕР Для розглянуто1 залежност рiвняння регреси, побудоване за офщшними статистичними даними, мае такий вигляд:
Доходи на Л í Bapmicmb Л (2)
1 = 1555,98 + 6878-I I . (2)
душу населення ) ^ зекономлених ТЕР )
Рiвняння регреси в цьому випадку мае такий вигляд:
Доходи на Л íВaрmicmь Л (з)
" 1 = 1140,49 + 0,82-I у I . (3)
душу населення ) ^ зекономлених ТЕР)
Для iлюстрацiï побудовано аналогiчну залежшсть для Украши в цiлому (рис. 4).
н
рг,
W
н н е
л е
о
а
н
^
а
а н и ч о х о
ч
1000 1200 1400 18О0 1ЙО0 2О00 2200
Вартгсть зекономлених ТЕР, млн. грн.
Рис. 4. Залежшсть душового доходу населення Украти вiд вaрmоcmi зекономлених ТЕР
1з побудованих рiвнянь регресiï випливае оцiнка збiльшення душового доходу кожного жителя репону залежно вщ вартост зекономлених ТЕР. Так, при економи в Харкiвському регiонi ТЕР на 1 млн. грн. слщ оч^вати збшьшення душового доходу кожного жителя репону на 68,79 грн. Аналопчш ощнки легко випливають i для Украши в цшому. Залежнiсть (3) пщтверджуе той факт, що i для Украши в цшому збшьшення вартост зекономлених ТЕР приводить до зростання доходiв населення.
Висновки. Одержана залежшсть, як i будь-яке шше економетричне рiвняння, вщбивае тiльки зовшшш зв'язки, що спостерiгаються, але не пояснюе внутрiшнiх причинно-
наслщкових зв'язюв. Бiльше того, як на рiвнi регiону, так i на рiвнi вае! Укра1ни можуть дiяти iншi механiзми, що викликають пщвищення душових доходiв населення й економи ТЕР. У формулюваннi власних висновюв автор виходить iз того, що в технолопчному ланцюжку ресурсний блок, який вщображае обмеження на первинш ресурси, сто1ть у його початку до економiчного i суспiльного блоюв i внаслiдок цього впливае на наступш блоки. Тому одержанi економетричш залежностi слiд розглядати як вираження ефективностi використання ТЕР у виробничш сферi, що впливае на всю сощальну iнфраструктуру регiону i краши, ефективнiсть яко! може бути ощнена iндексом ЯЖН незалежно вiд використовуваних методик розрахунку таких iндексiв.
Виявлеш автором залежностi на пiдставi зроблених припущень використано у процесi розробки регюнальних програм енергозбереження регiону.
Л1тература
1. Айвазян С.А. К методологии измерения синтетических категорий качества жизни населения / С.А. Айвазян // Экономика и матем. методы. - 2003. - Т. 39. - № 2. - С. 19-38.
2. Айвазян С.А. Эмпирический анализ синтетических категорий качества жизни населения / С.А. Айвазян // Экономика и мат. методы. - 2003. - Т. 39. - № 3. - С. 11-27.
3. Пчелинцев О.С. Региональные условия экономического роста / О.С.Пчелинцев // Проблемы прогнозирования. - 2004. - № 3. - С. 9-16.
4. Фальман В.К. О методах измерения экономического роста / В.К. Фальман // Экономика и матем. методы. - 1999. - Т. 35. -№ 3. - С. 5-15.
5. Феоктистов Д.В. Методология оценки уровня и качества жизни населения [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://kodeks.pirit.sibtel.ru.7nic/200211/ 021.htm.
НадШшла до редакцП 21.12.2009 р.
