CC BY
16
УДК 330.341.1:332.1:629.73
Марина Владислав1вна Новикова,
канд. екон. наук, доцент Нацюнальний авiацiйний ушверситет, Ки1в
РОЗРОБКА КОНЦЕПЦП ШНОВАЦШНО-ШВЕСТИЩЙНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ АВ1АВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКС1В
Ключовим чинником штенсифшацп процес1в загальноеконом1чного зростання е формування й тдвищення р1вня швести-цшно-шновацшно1 (II) привабливосп еконо-м1чно! системи держави та 11 регюшв [2]. Ха-рактерними рисами сучасного стану розвит-ку Укра1ни е нестабшьшсть економ1чно1 сфе-ри та нестшюсть ринкових вщносин, що ви-явилося в результат проведення реформ, яю призвели до значних трансформацшних зрушень у структур1 регюнальних господар-ських комплекс1в, у тому числ1 ав1ацшного виробництва. Свггов1 процеси глобал1зацп та пов'язана з ними безперервна трансформащя ав1ацшних виробничих тдприемств призвели до необхщносп виршення нових склад-них завдань з реформування як загально1 на-цюнально1 ав1авиробничо1 структури, так { для окремих 11 елемент1в - тдприемств та оргашзацш - складових територ1ального авь авиробничого комплексу (ТАВК).
Незважаючи на те що под1бш процеси регюнальних трансформацш проявлялися в багатьох крашах, економщ1 Укра1ни властива певна специфша, що зумовлюеться терито-р1альними, юторичними, демограф1чними та шшими факторами, а також глобальнютю змш, яю вщбуваються [8]. Так, встановлення шновацшно-швестицшно1 ор1ентовано! мо-дел1 розвитку економши вимагае структур-них змш та оптим1зацп напрям1в ефективно-го 11 використання в ус1х сферах { р1внях шляхом удосконалення розвитку територь альних ав1авиробничих комплекс1в.
Теор1я шновацшного розвитку знай-шла вщображення у працях заруб1жних { вгг-чизняних учених В. Александрово!, О. Амо-ш1, Л. Антонюк, Л. Безчасного, Д. Бессанта,
A. Гальчинського, В. Гейця, М. Данька,
B. Денисюка, П. Друкера, I. Егорова, Н. 1ва-ново1, А. Кузнецово1, Н. Краснокутсько1, О. Лапко, Б. Лундвалла, I. Макаренка, Б. Ма-лщького, В. Мельника, Л. Нейково1, Р. Нель-
© М.В. Новикова, 2012
сона, С. Онишко, В. Онищенка, В. ОнЫенка, В. Осецького, К. Павггта, Й. Парка, О. По-важного, В. Соловйова, А. Сухорукова, Д. Тщ-да, Л. Федулово1, К. Фр1мена, В. Семино-женка, М. Шарко, Й. Шумпетера, Ю. Яковця та багатьох шших. Регюнальну проблематику шновацшно-швестицшного розвитку Укра1ни дослщжували П. Бубенко, З. Варна-лш, В. Василенко, З. Герасимчук, В. Гришко, М. Долшнш, С. Дорогунцов, В. Дубщев, Я. Жалшо, Т. Заяць, С. Злупко, С. !щук, В. Куценко, В. Пила, О. Сологуб, Д. Сте-ченко, Д. Черваньов, Л. Чернюк, О. Чмир, В. Чужиков, Л. Яковенко.
Теоретичш та практичш аспекти проб-леми регюнального розвитку, створення су-часних оргашзацшних структур у галуз1 цившьно1 ав1ацп розглядалися в наукових працях учених О. Ареф'ево1, В. Афанасьева, Б. Балашова, Б. Буркинського, В. Гейця, Ю. Голляка, В. Загорулька, В. Слагша, Ю. Кулаева, С. Подрези, В. Прохорово1, I. Соколи, В. Щелкунова, Г. Юна та шших.
Незважаючи на високий р1вень { характер юнуючих теоретичних { прикладних роз-робок з регюнально1 пол1тики, саме недос-татнють комплексних напрацювань з теори, методологи { практики формування шнова-цшно-швестицшно1 концепци, ор1ентовано1 на параметри, критери та детермшанти реп-онального розвитку територ1альних ав1ави-робничих комплекшв, обумовлюе 1х додатко-ве грунтовне дослщження.
Метою статп е розробка теоретичних основ функцюнування територ1альних ав1а-виробничих комплекс1в у регюнах Украши, спрямованих на забезпечення умов приско-реного шновацшно-швестицшного розвитку регюшв { кра1ни в цшому.
На сьогодш Укра1на е одшею з небага-тьох держав свггу, де здшснюеться замкне-ний цикл розробки, випробувань та сершного виробництва повггряних суден, двигушв {
Економта промисловостi Есопоту of
головних систем лггаюв, тому впровадження регюнально! полггики шновацшно-швести-цiйного розвитку (IIP) в OTcreMi сощально-економiчного розвитку регюшв Украши мо-жливо завдяки здшсненню тюно! скоордино-вано! пращ тдприемств у рамках територiа-льних авiавиробничих комплексiв. Iснуючi на сьогодш обмеження для авiавиробничоl бази та використання методiв щодо оргашза-ци авiавиробництва роблять ускладненою реалiзацiю регюнально! полiтики в контекстi iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку тери-торiальних авiавиробничих комплексiв, тому це мае бути об'ектом для розгляду рiзних ва-рiантiв щодо змш. Розробка стратегiчного плану ИРТАВК мае включаючи такi ключовi процедури [7]:
аналiз стартових умов i вихiдних пе-редумов стратегiчного комплексного шнова-цiйно-iнвестицiйного розвитку регiону;
обгрунтування цiлей стратегiчного розвитку регiону й мехашзм !х реалiзацi!;
пiдготовка управлшських рiшень щодо досягнення намiчених цшей у формi кон-цепци ПРТАВК стратегiчного розвитку регь ону, програм, плашв i проектiв.
У ходi реалiзацi! цих процедур здш-снюеться розробка стратегiчного задуму ре-гюнального розвитку, проводиться обгрунту-
вання прюритетних функцiй, якi регiон буде виконувати у майбутньому, визначення ос-новних цшей i прiоритетiв 11РТАВК, меха-нiзмiв !х практично! реалiзацп.
Образне позначення регюну як ква-зшорпораци дозволяе провести аналогiю мiж структурою циклу стратепчного планування компани i структурою формування й реа-лiзацil стратеги розвитку авiапромисловостi регiону. Природно, що повно! аналоги в цьо-му випадку бути не може, необхщна модифь кацiя названих структур для адекватного вщ-биття дослщжуваних процесiв. При цьому за основу можливо брати найбшьш розгорнутий вид структури циклу стратегiчного планування, який наведений у робой [6].
Звичайно, приватш стратеги розвитку ТАВК не можуть збпатися iз приватними стратепями компанiй в силу того, що мета й основш напрямки 1х розвитку не тотожш У той же час вони досить близью, але змют 1х концепци розвитку повнiстю не тотожний. У концепцда 11РТАВК регiону вводяться цш регонально! полiтики i стратепчного плану розвитку регюну, а також результати аналiзу стартових умов. На рисунку наведена роз-роблена структура циклу формування й реа-лiзацil стратеги 11РТАВК регюну.
Pеалiзацiя стратеги ИРТАВК регюну
Розробка заг ПРТА1 ально! стратеги Ж регюну
J к
Приватш стратеги реалiзацi! основних напрямюв ПРТАВК регюну
Регюнальна полiтика
Стратегiчний план ПРТАВК регюну
Формування мюи ПРТАВК регюну
Розробка задуму ПРТАВК регюну
Визначення цшей
Аналiз зовшшнього середовища, стартових умов, вихiдних умов розвитку ТАВК регюну
Рисунок. Структура циклу формування й реал^зацИ стратега 11РТАВКрегюну
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Дана структура може видозмшюватися в тих випадках, коли в регюш не розроблена регюнальна полггика й/або стратепчний план розвитку регюну. За вщсутносп регюнально! полггики замiсть не! використовуеться зага-льна полiтика розвитку, особливо таю !! складовi частини, як структурна й II полгш-ки. Структурна полгшка характеризуе систему заходiв щодо пiдтримки й розвитку галу-зей економiки регiону, а II - включае заходи щодо залучення засобiв i пiдтримки II активности регiону, !х суб'екпв господарювання й методи розподiлу катталовкладень. У цьому випадку зросте обсяг стартового аналiзу. За вiдсутностi стратепчного плану розвитку регюну аналiз стартових умов, вихщних пе-редумов розвитку ТАВК регюну й зовшш-нього середовища проводиться в рамках сформовано! стратегi! розвитку ТАВК регю-
ну.
Розглянемо докладнiше змiст компонента структури циклу формування й реаль зацi! стратегi! ПРТАВК регiону. Концепщя, точнiше, !! складовi наведенi на рисунку -правою частиною структури анатзованого циклу.
«Концепщя» - це певний спошб розу-мiння, трактування предмета, явища, проце-су, основна точка зору на предмет, це щея, що керуе !х систематичним висвгшенням. Термiн «концепщя» вживаеться також для по-значення провiдного задуму, конструктивного принципу в науковш, художнш, технiчнiй, полiтичнiй й iнших видах дiяльностi» [4].
Пiд концепщею розвитку бiзнесу розу-мiеться загальне уявлення про майбутш ринки, конкурента, продукщю й покупцiв компани, !! ключовi компетенцi! (здатносп), прiоритети цiлей i шляхи !х дослiдження. Л. Пельтек визначае концепщю як систему уявлень про стратепчш цiлi i прiоритети со-цiально-економiчного значення, найважли-вiшi напрямки i засоби реалiзацi! цiлей [9].
Даш визначення концепци, хоча й на рiзних рiвнях управлiння нацюнальним гос-подарством, у рiзних працях мають загальнi елементи: постановка цшей, розвиток систе-ми, визначення найважливших напрямкiв розвитку.
З урахуванням визначеного тд концеп-цiею ПРТАВК регiону будемо розушти уяв-
лення про цш цього розвитку, основнi напрямки i засоби досягнення цих цшей. При цьому концепщя ПРТАВК е складовою зага-льно! стратегi! розвитку регюну, що включае ланцюг приватних стратегш.
Одночасно з розкриттям змюту компо-нентiв стратегiчного планування компани визначимо лопчну доцiльнiсть !х переносу (з необхщною модифiкацiею) у структуру циклу розробки стратеги розвитку ПРТАВК регюну.
Бачення бiзнесу - це прообраз майбут-нього ТАВК, !! шту!тивна модель, яка пере-втiлюеться в пiдприемця. Вона включае при-наймнi три складов^ стрижневi цiнностi; ос-новнi напрямки розвитку; бшьшу амбiцiйну мету.
Це означае, що в рамках концепци ПРТАВК регюну, опираючись на регюналь-ну полгшку, а також аналiз вихщного (стартового) положення ТАВК i зовнiшнього се-редовища, слiд виробити !! мiсiю.
Змiст мiсi! ТАВК можливо вщповщним чином трансформувати й доповнити, щоб сформувати мiсiю ПРТАВК регюну. Вона мае включати ряд полiв:
виробниче поле (галузi промисловосп, що ввiйшли в стратегiю ПРТАВК регюну i !х вихiдний стан: лщируюч^ стабiльнi, що вiд-стають);
поле виробничих потенцiалiв ТАВК, що ввшшли в регiональну стратегiю ПРТАВК;
поле продукци та напрямiв дiяльностi (щапазон продукцi!, що випускаеться галу-зями, i напрямкiв !х дiяльностi);
поле штеграци (ступiнь iнтеграцi! га-лузей ТАВК);
поле географи ринкiв (дiапазон регiо-шв, у якi постачае продукцiю регюнальна ТАВК).
За наявносп регiонально! полгшки мi-сiя регiонально! ТАВК мае враховувати пос-тавленi в нш цiлi. Названi складовi визнача-ють сощальне призначення ТАВК, цiнностi, традици, звича!, а також вiдносини з кль ентами, постачальниками, дистриб'юторами.
Вважаемо, що соцiальне призначення мае ввшти в мiсiю ТАВК регюну iз двох причин. По-перше, вже на етапi формування мюи стратепя ПРТАВК мае враховувати ме-
Економта промисловостi Есопоту of
ту coцiальнo-eкoнoмiчнoï cтpатeгiï i, по-дpyгe, вiдoбpажати нe тiльки виpoбничi, алe й coцiальнi завдання, пocтавлeнi в peгioналь-нiй пoлiтицi. Задум cтpатeгiï ИРТАВK perio-ну, на наш погляд, повижн мicтити ocнoвнi (ключов^ напpямки poзвиткy, тобто хаpактep пepeтвopeння галyзeй, а також джepeла фь нанcyвання cтpатeгiчних iнiцiатив. Maricr-pальним напpямкoм poзвиткy peгioнальнoï ТАВK e poзвитoк кopпopативнoгo ceктopy авiапpoмиcлoвocтi з наступною дивepcифiкo-ванicтю на базi тpанcфopмацiï кoмпанiï (злиттiв, поглинань i т.д.) i oхoплeнням пpи цьому авiапiдпpиeмcтва - точок eкoнoмiчнo-го зpocтання [7]. Уточнимо, що в cyкyпнocтi вciх можливих точок зpocтання видiляють:
тepитopiï (як cкладoвi ^аши в цiлoмy або peгioнiв ycepeдинi нeï);
галyзi (бiльш пepcпeктивнi й мeнш ви-тpатнi для ^^perao!' тepитopiï);
пiдпpиeмcтва (базoвi для галyзeй або пpocтo cтабiльнo фyнкцioнyючi);
^охрами (cпpямoванi на eкoнoмiчнy cтабiлiзацiю).
Активiзацiя точок eкoнoмiчнoгo 3poc-тання i poзвитoк ТАВK пoвиннi cyттeвo змь нити виpoбничy cтpyктypy авiапpoмиcлoвoc-т peгioнy: зpoбити ïï бiльш гнучкою й eфeк-тивною. Пpиватнi cтpатeгiï IIРТАВK фopмy-люютьcя на ocнoвi задуму загальнoï cтpатeгiï poзвиткy peгioнальнoï авiапpoмиcлoвocтi i являють coбoю отоотби peалiзацiï ocнoвних напpямкiв ïï poзвиткy.
Визначeння цiлeй. Поняття «цшь» ви-значаeтьcя в шиpoкoмy й вузькому poзyмiннi. З погляду кiбepнeтики тд цiллю poзyмiють дeякий кiнцeвий стан, до якого ^агж OTcre-ма. Однак ^и такому шиpoкoмy пiдхoдi до мeти випycкаeтьcя з уваги, що в цiлecпpямo-ваних отст^ах мeта вce-таки cтавитьcя лю-диною. У вузькому poзyмiннi cлoва цшь - цe iдeальний cтан, майбутнш peзyльтат [3]. Си-cтeма як маe ocoбливi цiлi: ^агжння до piвнoваги й виживання.
^йбшьш повна клаcифiкацiя цiлeй на-вeдeна в poбoтi [9]. Бepeмo ïï за оетову, алe доповнимо подш цiлeй на мoнeтаpнi й жмо-нeтаpнi у зв'язку з тим, що останшм чаcoм ТАВK стали активно викopиcтoвyвати у cвo-ш пpактицi cамe нeмoнeтаpнi цiлi пopяд iз
фiнанcoвими. До нeмoнeтаpних щтей ТАВK вiднocять:
1. Зpocтання частки pинкy.
2. Бiльш надiйнe i етльж cтанoвищe у cвoïй галуз^
3. Пiдвищeння якocтi пpoдyкцiï.
4. Знижeння витpат авiавиpoбництва у пopiвняннi з ocнoвними кoнкypeнтами.
5. Пiдвищeння peпyтацiï opганiзацiï cepeд клieнтiв.
6. Пoлiпшeння oбcлyгoвyвання к^н-
тiв.
7. Рoзшиpeння нoмeнклатypи ^одук-
цiï.
8. Визнання ТАВK лiдepoм у cфepi авiатeхнoлoгiй i/або iннoвацiй.
9. Пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoж-нocтi на глобальному авiаpинкy.
1G. Пoвнe задoвoлeння запитiв отожи-
вачiв.
Hа piвнi peгioнy до нeмoнeтаpних цiлeй вiднocятьcя такi важливi показники, як по-лiпшeння якост! життя й eкoлoгiчнoгo благо-получчя. Самe цi показники визначають ста-лий poзвитoк peгioнy й нацюнального гоото-даpcтва. У цьому випадку подш ц^тей на мо-нeтаpнi й нeмoнeтаpнi чаcткoвo ^pera^era-cя з ïx пoдiлoм на шщальш, eкoнoмiчнi й пoлiтичнi. Moнeтаpнi цш ТАВK шиpoкo вь дoмi - ^ макcимiзацiя дoвгocтpoкoвoгo ^и-бутку, зpocтання oбcягy пpoдажiв, pern^e-льшсть капiталy i т.д.
Hа piвнi peгioнy - цe мeта пiдвищeння: piвня eкoнoмiчнoгo poзвиткy, вимipюванoгo oбcягoм валового peгioнальнoгo пpoдyктy (ВРП) на душу наceлeння; piвня cпoживання у фактичних цшах (кiнцeвoгo cпoживання на душу наceлeння); piвня пpoдyктивнocтi ^ащ (ВРП на одного зайнятого). Kpiм того, данi пpo кiнцeвe отоживання кopeгyютьcя з ypа-хуванням peгioнальниx вiдмiннocтeй кyпiвe-льнoï cпpoмoжнocтi, тобто визначаeтьcя по-казник вiднoшeння ¿нового cпoживання до пpoжиткoвoгo мiнiмyмy наceлeння [5].
Слiд зазначити, що в cтpатeгiï IIРТАВK peгioнy можуть бути викopиcтанi пopяд з вищeзгаданими цшьовими показниками ж-мoнeтаpнoгo типу також нeмoнeтаpнi цiлi №3, №4, №6, №7, №9 i №1G. Вщзначимо щe oднe заyважeння щодо клаcифiкацiï цiлeй: нами poзшиpeнo ознаки «opганiзацiйнoï
Еттмта npoMurnoeocmi З^тмика прoмышленнoсmи
iерархil», назвавши и «за ieрархieю управлiн- наводиться змiнена й доповнена класифша-ня нацiональним господарством». У таблиц цiя цiлей нацiональних систем.
Таблиця
Класифгкацгя цглей нацгональних систем
№ Щцстава класифшацп Цiлi соцiально-економiчноl системи
1 Суспшьш цш, що характеризують траек-торiю И функцiонування й розвитку Виживання i зростання
2 За змютом Економiчнi, сощальш, полггичш
3 За формою вираження Монетарнi, немонетарнi
4 За характером iнтересiв Зовнiшнi i внутрiшнi
5 За ступенем наближення до бажаного результату Кiнцевi i промiжнi (шдцш)
6 За iерархiею управлшня нацiональним Нацiональнi, регiональнi, корпоративнi, зага-
господарством льш, внутрiшнi
7 За горизонтом планування Короткостроковi, середньостроковi, довго-строковi
8 За способом формування Точковi i траекторнi
9 За масштабнютю Екстремальнi й рiвневi
10 За значущютю i ступенем конкретизацп Стратегiчнi, тактичнi, операцiйнi
За змютом цш пiдроздiляються на економiчнi, соцiальнi, полiтичнi залежно тих штереив, якi вони реалiзують. Розподiл щ-лей на монетарнi й немонетарш розглянутий вище. Тут лише вщзначимо, що постановка соцiально-економiчних систем немонетарних цшей вiдбиваe загальну тенденцiю, властиву ТАВК i нацiональному господарству в цшо-му: посилення акценту у 1х дiяльностi на ш-тереси споживачiв, в остаточному пiдсумку -на сощальш аспекти функцiонування й роз-витку соцiально-економiчних систем. За характером штереив, вiдбиваних цшями, 1х пiдроздiляють на зовнiшнi для системи i внутрiшнi. Ясно, що розбивка цшей за названою ознакою вщносна. Так, внутрiшнi цш регiону е зовнiшнiми для ТАВК.
За iерархiею управлiння нацiональним господарством цш пiдроздiляються на нащ-ональш, регiональнi, корпоративнi, загальнi, внутрiшнi. Нареши, можливо говорити про груповi й шдивщуальш iнтереси.
За вибором планування розрiзняють короткостроковi, середньостроковi й довго-строковi цiлi. За способом формування роз-рiзняють цiлi, що досягаються на певний момент (точков^ i дiючi протягом певного пе-рiоду (траекторнi).
За масштабнiстю цш роздiляють на екстремальнi (тобто яю прагнуть до максимального або мшмального значення) i рiвне-в^ що змiнюються на деяку величину. По-iншому 1х можливо назвати оптимальними й ращональними. За значущютю для системи й ступенем деталiзацil (або, навпаки узагаль-нення) цш пiдроздiляють на стратегiчнi, так-тичш й операцiйнi або операцiйнi в термшо-логи Р. Акоффа [1]. Ршення, пов'язанi з опе-ращями, традицiйно називають операцшни-ми. Однак е й деяка «тонкють», яку враховуе Р. Акофф, називаючи 1х операцiйними. В операцiйному менеджментi операцп обме-жуються в бiльшостi випадюв чотирма видами дiяльностi: виробництвом, постачанням, транспортуванням i сервiсом. Операцшш рiшення охоплюють усi види дiяльностi ком-пани. Проте нами збережено традицшну на-зву аналiзованого виду ршень.
Курс дiй соцiально-економiчних систем, а також 1х згуртованють, а отже, ефек-тивнiсть дiяльностi залежить насамперед вiд правильностi постановки цшей.
1ндикативний характер регiональних стратегш 11РТАВК обумовлюе актуальнiсть формування й регулювання цiлей ТАВК.
Вважаемо, що в умовах регюнально! ТАВК, коли основш цiлi вже заданi регюна-
Економгка промисловостг Есопоту of
льною полггикою, а завдання стратеги ИРТАВК полягае у 1х детал1заци й допов-ненш, найбшьш тдходящим методом цше-покладання е метод м1зково1 атаки. При цьо-му учасникам «м1зково1 атаки» попередньо повщомляють н цш, яю мютить регюнальна полггика, а поим починаеться процес 1х де-тал1заци 1 доповнення. Нижче цей процес описуеться бшьш докладно, причому ми мо-дифшували його для умов розробки стратеги ИРТАВК.
Таким чином, регюнальна полггика стае основною для розробки цшей стратеги ИРТАВК. Хоча в тих випадках, коли названа стратепя розробляеться шдивщуально, тобто за наявносн стратепчного плану розвитку ТАВК, останнш також служить базою для постановки цшей стратеги ИРТАВК.
Автором розроблена схема формуван-ня цшей регюнально1 полпики, у якш пере-важають сощальш цш, починаючи 1з загаль-но1 - тдвищення якосн життя населення, яке на верхньому р1вш розпадаеться на дв1 шдщ-л1: полшшення загальних умов життя за ра-хунок оптим1заци використання бюджетних кошнв { тдвищення доход1в та зайнятосп за рахунок розвитку ав1авиробництва. У свою чергу, тдвищення доход1в { зайнятосп за рахунок розвитку ав1авиробництва на на-ступному р1вш цього дерева цшей дезагрегу-еться в таю напрямки: тдвищення заробггао1 плати в ав1апромисловосп; створення нових високооплачуваних робочих мюць; лшвщащя низькооплачуваних робочих мюць; тдвищення зайнятосп населення. Нарешп, на останньому р1вш цшьово1 1ерархи передбача-еться: розвиток малого тдприемництва; створення й розвиток експортоор1ентованих ТАВК; розвиток ав1авиробництв на тдпри-емствах ВПК; створення й розвиток науко-емних ТАВК.
Iз цього можна зробити два висновки. По-перше, сощальш цш розвитку регюну мютить полпика його ав1апромислового розвитку { в стратепях можливо 1х лише врахо-вувати. По-друге, загальт цш розвитку ТАВК також утримуються в регюнальнш полпищ. Стратепя уточнюе й детал1зуе 1х. Таким чином, «поле» розвитку регюнальних ТАВК окреслене. У рамках цього поля, ви-ходячи з мюи ТАВК регюну, 11 стартових передумов розвитку й зовшшшх умов, ви-
значаються цш регюнального розвитку на р1вш стратегИ.
При постановщ економ1чно1 мети розвитку регюнальних ТАВК будь-яких труд-нощ1в розроблювач1 стратеги 11 розвитку не вщчувають. У загальному вигляд1 ця мета формулюеться як прагнення до тдвищення ефективносп ав1авиробництва за рахунок полшшення оргашзаци виробництва й управлшня ТАВК, а також упровадження нових технологш, устаткування, шформацш-них систем. Складшше з постановкою 1 дета-л1защею сощальних { еколопчних стратегш, хоча вони й утримуються в регюнальнш по-лпищ та стратепчному плат ИРТАВК регь ону. Корисно з'ясувати, як ж реальш можли-восп у плат детал1заци еколопчних { сощ-альних цшей е в розробниюв стратеги ИРТАВК?
У стратегИ розвитку регюнальних ТАВК еколопчш проблеми мають ставитися бшьш конкретно (наприклад, полшшення стану очисних споруджень). У зв'язку з тим, що вони задаються регюнальною полпикою 1 стратепчним планом ИРТАВК регюну, еколопчш цш носять досить загальний характер, тобто задаються у вигляд1 дотримання стандарнв, що охоплюють стан атмосферного повпря, водного середовища, шумового фону.
Ще складшше з постановкою мети полшшення якосн життя населення. Для оцшки впливу створено1 структури економши регюну на якють життя населення використову-ють таю показники [5]:
тривалють життя, роюв, у тому числ1 чоловтв, жшок;
дитяча смертнють, чол./1000 народже-
них;
смертнють населення у працездатному вщ1, чол./1000 ос1б населення вщповщного вхку;
усього померлих вщ ус1х причин (на 10000 ос1б населення), у тому числ1 вщ хвороб;
чисельнють населення з доходами нижче величини прожиткового мш1муму в регюш, у вщсотках до всього населення мю-та;
питома вага витрат на проживання в доходах населення;
Економта промисловостi Экономика промышленности
«шдекс Джиш», що характеризуе ств-вщношення в рiвнях доходiв 10% найбшьш i 10% найменш забезпеченого населення;
рiвень безробiття у вiдсотках;
забезпечення споживання продукпв харчування вiдповiдно до медичних норм споживання.
Чотири перших iз числа перерахованих показниюв складаються тд багаторiчним впливом негативних факторiв у структурi економiки, i !х позитивна змша не може ставитися як компоненти мети тдвищення якостi життя населення в рамках стратеги 11РТАВК.
Iншi показники iз числа аналiзованих характеризуються комплексним (натвгалу-зевим) впливом на них (^м 8-го) i з цiеl причини також не можуть вщбивати вплив на яюсть життя, вiдбиваючи тiльки стан авiа-промисловостi. У зв'язку iз цим стратепя розвитку 11РТАВК безпосередньо впливае в основному на два показники: рiвень доходiв працiвникiв авiапромисловостi й рiвень без-робiття.
Щоб мати уявлення про сощальш цш регюну, а потiм перейти до сощальних цiлей стратеги 11РТАВК, мае сенс навести структуру регюнально! сощально! полгшки, яка роз-криваеться в рамках трьох основних напрям-юв дiяльностi:
1) полiтика пiдвищення рiвня життя населення;
2) полiтика забезпечення здоров'я i тривалостi перiоду активно! життедiяльностi населення;
3) полiтика формування здоровiшого способу життя населення.
Вщповщно до вищезгаданих напрямкiв соцiально! полггики розробляються такi роз-дiли соцiально! складово! стратегiчного плану 11РТАВК регiону:
1. У рамках полгшки рiвня життя на-селення:
грошовi доходи населення i прожитко-вий мшмум;
цiни й тарифи на основш види товарiв i послуг, кутвельна спроможнiсть населення, структура грошових доходiв i витрат;
споживання населенням продукпв харчування, непродовольчих товарiв, сощально-побутових i соцiально-культурних послуг, сощальний захист вразливих груп населення.
2. У рамках полгшки забезпечення здоров'я i тривалостi перiоду активно! житте-дiяльностi населення:
соцiально-демографiчна полiтика; стан здоров'я i захворюванiсть насе-лення;
охорона здоров'я i медичне обслуго-вування населення;
еколопчна безпека.
3. У рамках полгшки формування здо-ровiшого способу життя населення:
житлово-комунальне господарство i транспорт;
охорона навколишнього середовища. Наведений перелш соцiальних роздiлiв стратегiчно! полгшки виконуеться в основному системами виробничого i соцiального обслуговування. Перша з них включае: енергопостачання; газопостачання; парове опалення; водопостачання; транспортнi тдприемства; дорожне будiвництво; каналiзацiя i стоки.
Друга система (сощального обслугову-вання) охоплюе:
сощальне забезпечення (вирiшуеться разом iз державними програмами);
збирання смптя й очищення вулиць, дитячi будинки i будинки для людей похило-го вшу (виршуеться разом з державними органами);
спортивш спорудження;
охорона здоров'я (включаючи лшарш);
установи культури.
Таким чином, переважна бшьшють со-цiальних цiлей мае формувати й реалiзувати системи виробничого i соцiального обслуго-вування [11]. Що ж стосуеться авiапромисло-восн й iнших сфер нацiонального господар-ства, то на !х частку припадають скорше со-цiально-економiчнi цш, подiбнi тим, якi на-ведеш в складi регiонально! полiтики: ство-рення нових високооплачуваних мiсць; лшвь дацiя низькооплачуваних робочих мiсць; тдвищення зайнятосп населення [12]. Цей пе-релiк можна доповнити такими цшями: мшь мiзацiя професiйно! захворюваносп; полiп-шення санiтарно-гiгiенiчних умов; своечасна виплата заробiтно! плати i тдвищення и рiв-ня.
Економгка промисловостг Есопоту of
Необхщно вщновити мехашзм трудо-во1 мотивацп, вщтворювальну { стимулюючу функщю заробггао1 плати. При цьому вс заходи щодо вдосконалювання оплати повинш погоджуватися з державною полгтикою за-йнятост та загальнонацюнальною програ-мою зростання ефективносп виробництва. Нова сощальна стратепя { полгтична ситуащя вимагае оптимально роздшити вщповщаль-нють за стан сощально1' сфери м1ж державною й регюнальною владою, створити в реп-онах повноцшну ресурсну базу.
Висновки. У статп доведено, що реаль защя концепци шновацшно-швестицшного розвитку територ1альних ав1авиробничих комплекс1в регюну досягаеться через засто-сування запропоновано1 модели що, на вщ-мшу вщ юнуючих, грунтуеться на основа шщатив, шновацш, шформацп, штеграцп, штерес1в, шфраструктури, швестицш, де конкурентоспроможнють внутршшх ресур-с1в, прюритетшсть напрям1в економ1чно1 дь яльност регюну визначають вектори розвитку шфраструктурного забезпечення з метою тдвищення р1вня життя населення. Слщ за-значити, що на яюсть визначення цшей ТАВК регюну суттево впливае сумлшна роз-робка задуму 11 розвитку. Пюля визначення цшей { встановлення величини розриву м1ж бажаними значеннями цшей { 1х р1внем, за-безпечуваним стратепчним маневром, вно-сяться необхщш корегування в наб1р основ-них напрямюв розвитку регюнально1' ТАВК. Остаточш значення цшей установлюються тсля розгортання основних напрямюв у вщ-повщнш стратегИ ПРТАВК.
Лггература
1. Акофф Р. Идеализированное проектирование. Как предотвратить завтрашний кризис сегодня / Р. Акофф, Д. Магидсон, Г. Эддисон. - М.: Баланс Бизнес Букс, 2007. -320 с.
2. Амоша О.Г Ыновацшний шлях розвитку Укра1ни: проблеми та ршення / О1. Амоша // Економют. - 2005. - № 6. -С. 28-32.
3. Геець В.М. Ыституцшш перетво-рення { суспшьний розвиток / В.М. Геець //
Економша i прогнозування. - 2005. - № 2. -С. 9-36.
4. Данилишин Б.М. Сощально-еконо-Mi4Hi проблеми розвитку регюшв: методо-логiя, практика / Б.М. Данилишин, Л.Г. Чер-нюк, М.1. Фащневський / за заг. ред. Б.М. Да-нилишина. - Черкаси: ЧДТУ, 2006. - 315 с.
5. Запоточний 1.В. Державне регулю-вання регюнально! економiки / 1.В. Запоточний, В.1. Захарченко / за заг. ред. В.1. Захар-ченка. - Харкiв; Львiв; Одеса: ТОВ „Одюей", 2003. - 592 с.
6. Новикова М.В. Детермшанти регюнально! авiапромислово! полгшки Укра!ни / М.В. Новикова // Проблеми системного тд-ходу в економщк зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2012. - Вип. 41. - С. 211-218.
7. Новикова М.В. Управлшня власню-тю в iнтегрованих корпоративних структурах / М.В. Новикова, В.В. Матвеев // Актуальш проблеми економши: Науковий економiчний журнал / Нацiональна академiя управлшня. -2010. - Вип. 6 (108). - С. 132-143.
8. Новикова М.В. Особливосп мехаш-зму здшснення шновацшно! дiяльностi авiа-компашями Укра!ни в умовах глобалiзацil / М.В. Новикова, О.С. Решетило // Проблеми системного тдходу в економщк зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2010. - Вип. 33. - С. 194200.
9. Пельтек Л. В. Розвиток регюнально! промислово! полггики держави: теорiя, мето-долопя, механiзми: моногр. / Л.В. Пельтек. -Микола!в: Вид-во ЧДУ ¡м. Петра Могили, 2010. - 268 с.
10. Промислова полгшка як чинник тслякризового вiдновлення економши Укра-!ни / за заг. ред. Я.А. Жалша. - К.: Н1СД, 2012. - 41 с.
11. Управлiння розвитком економiч-них систем: теорiя, механiзми регулюван-ня та управлiння: моногр. / О.В. Ареф'ева, В.В. Прохорова. - Харюв: УкрДАЗТ, 2010. -301 с.
12. Кулаев Ю.Ф. Экономика гражданской авиации Украины: моногр. / Ю.Ф. Кулаев, В.И. Щелкунов. - 2-е изд., доп. и пере-раб. - К.: Феникс, 2010. - 736 с.
Надтшла доредакцп 21.09.2012р.
Економта npoMucnoeocmi Экономика промышленности
